2. Структурними компонентами комунікативного мовлення є мотив та мета спілкування. Саме тому, стимулюючи функціонування механізму мовленнєвої діяльності учнів, важливо забезпечувати їх наявність. Спілкування - двобічний процес, що вимагає під час організації комунікативної діяльності учнів забезпечення наявності адресата.

3. Методика формування комунікативно-мовленнєвих умінь першокласників має будуватися на загальнодидактичних і лінгводидактичних принципах, серед яких основними є такі: забезпечення мотивації; наступності, систематичності і послідовності; свідомості; випереджувального формування усного мовлення щодо писемного; комплексного підходу до формування мовленнєвих умінь; використання міжпредметних зв'язків. Необхідно брати до уваги також принципи індивідуалізації та диференціалізації навчання; наочності; формування і розвитку.

4. Під час навчання першокласників шкіл з українською мовою викладання необхідно вносити корективи у зміст програми з української мови для 1 класу. При визначенні змісту слід враховувати дані про вихідний рівень сформованості вмінь їх українського мовлення, результати порівняльного аналізу фонетичних та граматичних систем української мови, а при відборі лексики - комунікативну необхідність і тематико-ситуаційний підхід.

5. У сформуванні комунікативно-мовленнєвих умінь українського мовлення ефективним є такі методи: пояснювально-ілюстративний; імітаційний, репродуктивний, оперативний, комунікативно-творчий. Серед організаційних форм навчання мовлення оптимальними є робота в парах і невеликих групах (при цьому важливою є увага вчителя до мови спілкування дітей).

6. Важливими засобами навчання українського комунікативного мовлення учнів є зразок мовлення вчителя, магнітофонний запис, аудіативні засоби, а також наочні посібники: предметні, сюжетні та ситуаційні малюнки, муляжі, оточуючі предмети тощо.

Результати перевірки розробленої методики формування комунікативно-мовленнєвих умінь, в основі якої лежить комплексний підхід до формування всіх складових комунікативного мовлення, спрямованої на подолання труднощів, пов'язаних з інтерференцією, підтвердили її ефективність.

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми формування вмінь українського комунікативного мовлення першокласників шкіл з українською мовою навчання і потребує подальшого дослідження, зокрема тощо: а) психологічної та методичної готовності вчителів до формування вмінь комунікативного мовлення, враховуючи мовну ситуацію в регіоні; б) дослідження проблеми між предметних зв'язків для ефективного формування українського комунікативного мовлення учнів під час навчання в 1-му класі.

Список використаних джерел

1. Бабич Н.Д. Лінгво-психологічні основи навчання і вивчення мови. - К.: Знання України, 2000. - 298 с.

2. Бабич Н.Д. Основи культури мовлення. - Львів: Світ, 1990. - 230 с.

3. Багмут А.Й., Борисик І.В., Інтонація як засіб мовної комунікації. - К.: Наукова думка, 1980. - 245 с.

4. Бадер В.І. Розвиток зв'язного мовлення молодших школярів. - К.: ІЗМН, 1997. - 92 с.

5. Бадер В.І. Розвиток мовлення школярів під час роботи над реченням // Початкова школа. - 2000. - №8. - С. 41-43.

6. Баев Б.Ф. Психология внутренней речи. Автореф. … док. псих. наук. - Л., 1967. - 29 С.

7. Беляев Б.М. Психолингвистические основы обучения руському язику в национальной школе // Руський язик в национальной школе. - 1962 - №3. - с. 15-18.

8. Білий І. Сходинки: Буквар - читанка для 1 класу триріч. поч. шк. - Донецьк: МП «Отечество», 1997. - с. 272.

9. Біляєв О.М. Проблеми методів у навчанні мови // Українська мова і література в школі. - 1980. - №10. - с. 5-7.

10. Бєляєв О.М., Скуратівський Л.В., Симоненкова Л.М., Шелехова Г.Т. Концепція навчання української мови в школах України // Диво-слово, - 1996. - №1. - С. 16-21.

11. Богуш А.М., Аматьева Е., Ходжирадева С. Культура речового общения детей дошкольного возроста: Методическое пособие для воспитателей дошкольных учереждений с руським язиком обучения. - Одеса, 2003. - 252 с.

12. Бодалев А.А. Личность и общение. - М.: Педагогика , 1983. - 273 с.

13. Большакова І. Ситуативна навчальна мовленнєва діяльність школярів на уроках української мови // Початкова школа. - 2002. - №10. - с. 9-11.

14. Ботвина Н. Міжнародні культурні традиції: мова та етика ділового спілкування. - К.: АртЕк, 2000. - 189 с.

15. Будна Н.О. Уроки навчання грамоти. 1 клас / Н.О.Будна, Н.Я. Походжай, Н.Б.Шост / - Тернопіль: Навчальна книга. - Богдан, 2002. - 272 с.

16. Буслаєв Ф.И. О преподавании отечественного языка. - М. -Л.: Учпедгиз, 1941. - 248 с.

17. Варзацька Л.О. Інтегровані уроки рідної мови й мовлення в перших класах загальноосвітніх шкіл. - К.: Юніверс, 2000. -141 с.

18. Варзацька Л.О. Навчання мови та мовлення на основі тексту: Посібник для вчителів. -К.: Радянська школа, 1986. - 104 с.

19. Вашуленко М.С. Буквар: Підручник для 1 кл. / Вашуленко М.С., Скрипченко Н.Ф. - 4-те вид., зі змінами. - К.: Освіта, 2004. - 143 с.

20. Вашуленко М.С. Навчання грамоти в 1 класі: Посібник для вчителя. -К.: Освіта, 2001. - 175 с.

21. Вашуленко М.С. Про співвідношення знань і вмінь у мовній освіті молодших школярів // Початкова школа. - 1995. - № 9. - С.4-6.

22. Вашуленко М.С. Удосконалення змісту і методики навчання української мови в 1-4 класах. - К.: Радянська школа, 1991. - 110 с.

23. Вашуленко М.С. Формування мовної особистості молодшого школяра в умовах переходу до 4-річного початкового навчання // Початкова школа. -2001. - №1. - С. 11-14.

24. Воскресенська Н.О., Свашенко А.О. Сонечко (Буквар). - Ч. 1, 2. -Харків: Логос, 2001. - 104 с.

25. Вьюшкова Л.Н. Учимся слушать // Руский язик в школе. - 1985. - №5. - С. 8-13.

26. Гарбуз Н. Нестандартні форми навчання молодших школярів на уроках рідної мови // Початкова школа. - 2003. - №4. - С. 1- 4.

27. Гац Н.А. Формування у молодших школярів умінь використовувати засоби зв'язності тексту (на матеріалі вивчення частин мови): Дис. … канд. пед. наук: 13.00.02. - К., 1993. - 203 с.

28. Гойхман О.Я., Надеина Т.М. Основы речевой коммуникации. - М.: Инфра, 1997. 269 с.

29. Головань Н.О. Особливості монологічного мовлення учнів 1-3 класів: Дис. - канд. пед. наук: 13.00.02. - К., 1972. - 193 с.

30. Головань Н.О. Розвиток орієнтованості монологічного мовлення // Початкова школа. - 1972. - №11. - С. 23-28.

31. Головко І.А. Формування у молодших школярів початкових умінь і навичок складати твори-міркування. Автореф. дис. … канд. пед. наук.: 13.00.02. - К., 1999. - 16 с.

32. Грицева Н.І. Пізнавальні завдання для розвитку мовленнєвих умінь //Початкова школа. - 1984. - №8. - С. 27.

33. Ґудзик І.П. Навчаємо слухати-розуміти українську мову // Рідні джерела. - 1998. - №1-2. - С. 14-16.

34. Данилов М.А. Принципы обучения // Дидактика средней школы. Некоторые проблемы современной дидактики / Под ред. Данилова М.А., Скаткина М.М. - М.: Педагогика, 1976. - С. 115-145.

35. Державний стандарт середньої освіти // Початкова школа. - 2001. - №1. - С. 31-32.

36. Джежелей О.В. Навчаємо слухати, говорити, читати // Початкова школа. - 1994. - №6. - С.17-21.

37. Джемула Г.П., Островська Т.С., Філіна А.О. Буквар. - К: Махаон - Україна, 2000. - 128 с.: іл.

38. Дубовик С. Аудіювання на уроках української. // Початкова школа. - 2002. - №3. - С. 48-51.

39. Дубовик С. Розвиток діалогічного мовлення учнів на уроках української мови // Початкова школа. - 2002. - №7. - С.19-21.

40. Єрмоленко С., Мацько Л. Навчально-виховна концепція вивчення української (державної) мови // Диво слово. - 1994. - №7. - С. 28-33.

41. Жинкин Н.И. Комуникативная система человека и развитие речи в школе // Проблемы совершенствования методов обучения руському язику в 4 - 8 классах. - М.: Просвещение, 1969. - С. 99-107.

42. Жинкин Н.И. Психологические основы развития речи // в защиту живого слова. - М.: Просвещение, 1996. - 270 с.

43. Зимняя И.А. Психология слушания и говорения. Автореф. дис. - докт. псих. наук. - М., 1974. - 40 с.

44. Капитонова Т.И., Щукин А.Н. Современные методы обучения русскому языку иностранцев. - М.: Руський язик, 1987. - 230 с.

45. Кононко С.Л. Соціально-емоційний розвиток особистості. - К.: Освіта, 1998. - 255 с.

46. Конституція України / Стаття 10. - К.: Україна, 1996. - 52 с.

47. Костюк Г.С. Избранные психологические труды. - М.: Педагогіка, 1988. - 303 с.

48. Леонтьев А.А. Психолингвистика восприятия речи // Знание - сила. - 2000. - № 3. - С. 103-105.

49. Леонтьев А.А. Психология общения. - М.: Смисл, 1999. - 365.

50. Леонтьев А.А. Язык, речь, речевая деятельность. - М.: Просвещение, 1969. - 214 с.

51. Лисина М.И. Возрастные и индивидуальные особености общения со взрослими у детей от рождения до семи лет: Автореф. дис. … докт. псих. наук. - М., 1974. - 51 с.

52. Бобчук Е.І. Завдання для перевірки мовленнєвих умінь і навичок у молодших школярів. - К.: Навчальний посібник, 1997. - 38 с.

53. Лурия А.Р. Язык и сознание. - М: Изд-во Московського университета, 1979. - 319 с.

54. Луцик Д.В., Праць М.М., Савмак А.С. Буквар. - Львів: Світ, 2000. - 176 с.

55. Львов М.Р. Методика развития речи младших школьников: Пособие для учителей. - М.: Просвещение, 1985. - 176 с.

56. Львов М.Р. Тенденции развития речи учящихся. - М.: МГПИ, 1978. - с.81.

57. Ляхоцький В. Гуртки плекання рідної мови // Початкова школа. - 1997. - №12. - С. 56-58.

58. Ляшкевия А.І. Наступність і перспективність формування діалогічного мовлення учнів початкових і 5-тих класів загальноосвітньої школи. Дис. … канд. пед. наук: 13.00.02. - Херсон, 2003. - 18 с.

59. Маркова А.К. Психология усвоения языка как средства общения. - М.: Педагогика, 1974. - 329 с.

60. Марун М. Рідна мова: принципи навчання // Рідна школа - 2004. - № 5. - С. 38.

61. Менг К. Онтогенез мовленнєвого спілкування // Дошкільна лінгводидактика. Хрестоматія. Частина 2. / Упорядник А.М. Богуш - К.: Вища школа, Одеса: АстроПринт, 1999. - 398 с.

62. Методика викладання української мови: Навчальний посібник / За ред.. Дорошенко С.І. - К.: Вища школа, 1992. - 398 с.

63. Методика развития речи на уроках руського языка. / Т.А.Ладыженской. - М.: Просвещение, 1991. - 240 с.

64. Методика розвитку зв'язного мовлення молодших школярів. Методичні рекомендації для студентів педінститутів та учнів педучилищ зі спеціальністю «Педагогіка та методика початкового навчання» / Укладачі: Л.О.Варзацька, Л.М.Шевченко. - К.: РНМК, 1992. - 162 с.

65. Методичні рекомендації щодо усного і писемного мовлення молодших школярів. Норми оцінювання знань, умінь і навичок. - К.: Магістр - 2000. - 84 с.

66. Міненко Л.Н. Навчання молодших школярів будувати висловлювання різних типів на основі спостереження у природі: Дис. … канд. пед. наук: 13.00.02. - К., 1995. - 216 с.

67. Митник О., Шпак В. Народження нестандартного уроку. Формування комунікативних умінь школярів на уроках читання // Початкова школа. - 1997. - № 12. - С. 14-15.

68. Пассов Е.И. Коммуникативный метод обучения иноязычному говорению. - М.: Просвещение, 1991. - 223 с.

69. Пассов Е.И. Основы методики обучения иностранным языкам. - М.: Русский язык, 1977. - 224 с.

70. Пентилюк Н.А. Основні аспекти навчання рідної мови // Початкова школа. - 1997. - № 4. - С.10-12.

71. Паже Ж. Речь и мышление ребенка. - М.: Педагогика - Пресса, 1999. - 528 с.

72. Плиско К.М. Принципи, методи і форми навчання української мови. Теоретичний аспект: Навчальний посібник для студентів філологічних вузів. - Харків: Основа, 1995. - 293 с.

73. Пономарьова К.І. Перевірка аудіативних умінь та знань про мову за допомогою текстових завдань (ІІ семестр) // Початкова школа. - 2002. - № 3. - С. 63-66.

74. Пономарьова К.І. Увиразнення синонімами мовлення молодших школярів // Початкова школа. - 2001. - № 4. - С. 23-25.

75. Прищепа К.С., Колісниченко В.І. Буквар. - К.: Форум, 2001. - 175 с.

76. Прищепа К.С. Навчання грамоти (методичний посібник до Букваря авторів К.С. Прищепи, В.І. Колісниченко). - К.: Форум, 2002. - 143 с.

77. Програми для середньої загальноосвітньої школи, 1-4 класи. - К.; «Початкова школа». - 2007. - 432 с.

78. Психолингвистические проблемы массовой коммуникации / Под. ред. Леонтьева А.А. - М.; Наука, 1974. -145 с.

79. Пушкарьова Т.О. Вчимося спілкуватись. - Суми: Козацький вал, 2000. - 17 с.

80. Русова С.Ф. Вибрані педагогічні твори. Т. 2. - К.: Либідь, 1997. - 317 с.

81. Савченко О.Я. Дидактика початкової школи: Підручник для студентів педагогічних факультетів. - К.: Ґенеза, 2002. - 368 с.

82. Сапун Г.М. Уроки навчання грамоти. - Тернопіль: Підручники і посібники, 2002. - 136 с.

83. Сивачук Н. Збагачення мовленнєвого етикету школярів // Початкова школа. - 1997. - №4. С. 50.

84. Саженюк Б.С., Саженюк М.Т. Буквар. -К.: Радянська школа, 1971. - 96 с.

85. Синиця І.О. Психологія усного мовлення К.: Радянська школа, 1974. - 203 с.

86. Скалки В.Л., Рубинштейн Г.А. Речевые ситуации как средство развития неподготовленной речи // Иностранные языки в школе, 1966. - №4. - с.3.

87. Собко В.О. Підготовчі вправи до складання описів // Початкова школа. - 1986. - №9. - С. 42-47.

88. Стельмахович М.Г. Етнопедагогічні основи методики української мови // Українська мова і література в школі. - 1993. - №5-6. - С. 19-23.

89. Тарасюк С. Соціально-комунікативна активність дитини як фактор розвитку її індивідуальності // Початкова школа. - 1998. - №12. - С. 7-9.

90. Успенський М.Б. Совершенствование методов и приемов обучения русского языка в национальной школе / Под ред. Шанс кого К.М. - М.: Педагогіка, 1979. - 128 с.

91. Ушинський К.Д. Твори у 6-ти томах. Т.1. / Відп. ред. Костюк Г.С., Чавдаров С.Х. - К.: Радянська школа, 1954. - 453 с.

92. Федоренко Л.П. Закономерности усвоения родной речи: Учебное пособие для студентов педагогических институтов. - М.: Просвещение, 1984. - 159 с.

93. Форми навчання в школі: Книга для вчителя / За ред. Ю.І. Мальованого. - К.: Освіта, 1992. - 160 с.

94. Формування комунікативних умінь школярів на уроках читання // Початкова школа. - 1997. - №12. - С. 14.

95. Хорошовська О.Н. Розвиток українського мовлення молодших школярів // Початкова школа. - 1997. - №8. - С. 14-17.

96. Хорошовська О.Н. У світі чарівних букв: Буквар для шкіл з українською мовою навчання. К.: Навчальна книга, 2003. - 143 с.

97. Хорошовська О.Н. Уроки української мови у 1 класі // Початкова школа. - 1997. - №9. - С. 26-31.

98. Чавдаров С.Х. Методика викладання української мови в початковій школі. - К.: Радянська школа, 1990. - 224 с.

99. Чередниченко Д. Материнка: Буквар для чотирирічної початкової школи. - К.: Освіта, 1992. - 160 с.

100. Чорна М., Грабар Д. Буквар. - Львів: Світ, 1993. - 254 с.

101. Чуйко Г.А., Білецька М.А., Школьна Г.Ф. Методика викладання української мови в початковій школі. - К.: Радянська школа, 1975. - 384 с.

102. Шелехова Г.Т. Система роботи з розвитку зв'язного мовлення на уроках рідної мови в середній школі. Автореф. дис. … канд. пед. наук: 13.00.02. - К., 1996. -45 с.

103. Шубин Э.П. Языковая коммуникация и обучение иностранному языку. - М.: Просвещение, 1972. - 350 с.

104. Щерба Л.В. Языковая система и речевая деятельность. - Л.: Наука, 1974. - 428 с.

Додаток до теоретичної частини

Відповідно до державного стандарту початкової загальної освіти навчальний предмет «Українська мова» будується за такими трьома змістовними лініями: комунікативною, лінгвістичною (мовою), лінгвокраїнознавчою [179, с.9]. комунікативна змістова лінія передбачає:

- розвиток усного і писемного мовлення учнів;

- вміння користуватися мовою, як засобом спілкування, пізнання, впливу.

У цьому документі констатовано, що для реалізації поставленої мети слід розвивати, удосконалювати всі види мовленнєвої діяльності (слухати, розуміти; діалогічне, монологічне мовлення) [179, с. 9-10]. Відповідно до мети і пріоритетів мовної освіти комунікативною змістовою лінією відзначено зміст роботи над формуванням в учнів умінь самостійно створювати усні і письмові висловлювання різних жанрів, які потрібні їм у період навчання грамоти, у майбутній діяльності й просто у життєвому спілкуванні [97, с. 62].

Аналіз змісту програми з навчання грамоти (2001) для шкіл з українською мовою навчання показує, що в ній передбачається розвиток усного мовлення першокласників (умінь слухати-розуміти усні висловлювання, говорити і писати), формування елементарних аналітико -синтетичних умінь у роботі над текстом, реченням, словом [179, с.18].

Практичне навчання усного мовлення першокласників відбувається з першого дня перебування їх у школі. У зв'язку з цим «розвиток мовлення розглядається як провідний принцип, що пронизує і об'єднує всі без винятку боки мовленнєвої діяльності учнів» [178, с.12].

Щодо розвитку мовленнєвих умінь, то програмою для першого класу середньої загальноосвітньої школи передбачено:

- сприймання навчального матеріалу та виділення «зайвого»;

- сприймання на слух, розуміння, запам'ятовування з 1-2 прослуховувань змісту наведених текстів, що належать до художнього й розповідного стилів;

- читання на пам'ять віршів, загадування загадок, промовляння скоромовок тощо;

- відтворення діалогів із прослуханих казок, розповідей;

- побудова запитань і відповідей за прослуханим чи прочитаним текстом, малюнком, діафільмом, навчальною ситуацією;

- складання, розігрування діалогів за темами, близькими до життєвого досвіду дітей;

- переказування невеликого прослуханого тексту з опорою на подані словосполучення, запитання, план;

- повторення зразка, побудова зв'язного висловлювання за поданим початком і малюнком (серією малюнків); на основі прослуханого тексту, випадку з життя [179, с.18-19].

У цьому ж документі визначено об'єкт елементарних знань про мовлення: усне і писемне, діалогічне й монологічне; про особливості висловлювань, обумовлені комунікативними завданнями, ситуацією спілкування. У пояснювальній записці у програмі підкреслюється, що «формування, розвиток навички мовленнєвої діяльності може здійснюватись самостійно або з опорою на різні допоміжні матеріали: план, словосполучення, ключові речення, початок чи кінець пропонованого висловлення, малюнок чи серія малюнків тощо»[179, с.13].

На кінець навчального року, згідно з програмою, у першокласників слід сформувати такі вміння:

- слухати і розуміти усне висловлення (сюжетний текст)

- відтворювати в особах (з іншим учнем або вчителем) діалогів з прочитаного твору;

- переказувати сюжетний текст букварного типу;

- вибирати з поданих або добирати самостійно заголовок до тексту букварного типу;

- визначати на слух кількість речень у тексті (з 2-3 речень);

- вимовляти слід за вчителем речення різної структури і мети висловлення з дотримання відповідної інтонації;

- визначити кількість слів у реченні, яке складається з 1-4 слів (на слух та під час читання);

- доповнювати незавершене речення 1-2 словами; самостійно скласти речення за малюнком (усно) [179, с.24-25].

Провідним завданням початкового курсу рідної мови є мовленнєвий розвиток молодших школярів - формування вмінь висловлюватися в усіх доступних для них формах, типах і стилях мовлення. Робота над цим завданням, як уже було визначено, розпочинається з першого класу. Паралельно з формуванням у першокласників умінь читати і писати вчитель, відповідно до навчальної програми, готує дітей до побудови зв'язних висловлювань, а саме: збагачує лексичний запас школярів словами різних тематичних груп, вчить будувати словосполучення і речення, перебудовувати деформовані речення, доповнювати незавершене речення 1-2 словами, складати речення за малюнком, добирати заголовок до тексту, усно переказувати сюжетний текст букварного типу[174, с.29].

У програмі для середньої загальноосвітньої школи (1-2 класи) передбачається також розвиток зв'язного мовлення учнів. Проаналізувавши розділи програми для першого класу на наявність у їх змісті вимог до засвоєння учнями описового виду мовлення, можна сказати, що зміст програми спрямований на ознайомлення дітей з описом як функціонально-смисловим типом мовлення.

Враховуючи програмні вимоги, пише Л. Порядченко, слід зазначити, що учні першого класу для оволодіння такими уміннями та навичками мають опанувати опис як функціонально-смисловий тип мовлення його специфічними мовними засобами (портрет, пейзаж, характеристика, інтер'єр, натюрморт) [176, с.21].

Загальновідомо, що в першому класі передбачено Державним стандартом початкової освіти ознайомлення з текстом, його структурою, визначення теми та основної думки, із заголовком, спостереження за способом зв'язку між реченнями в ньому; поділ тексту на логічно завершені частини; практичне ознайомлення з типами текстів (розповідь, опис, міркування); переказування і складання різних типів текстів. Але у дитячому садку, зазначає С. Дем'яненко, до дітей цього ж віку ставляться дещо інші програмні вимоги Для дошкільників шестилітнього віку не передбачені завдання ознайомлення з текстом, його структурними частинами, завдання на визначені теми, основної думки, придумування заголовка, Не пропонується завдання поділити текст на логічно завершені частини, абзац, складання плану тексту. Не передбачено програмою дошкільного закладу також ознайомлення з типами текстів (розповідь, опис, міркування), переказування і складання різних типів текстів за наочним словесним матеріалом.

Чинними програмами виховання і навчання у дошкільних закладах не передбачено завдань щодо формування мовних понять «звук», «слово», «речення». Водночас у психології і методиці навчання доведено, що діти 5-6-ти річного віку здатні під час використання спеціальних методик усвідомлено підходити до мовних понять, враховуючи їх у власній мовленнєвій діяльності (Д.Н. Богуявленський, М.С. Вашуленко, Д.Б. Ельконін, Л.О. Калмикові, Т.О. Ладиженська) [64, с.10].

Причиною недостатнього мовленнєвого розвиту дошкільників, як уважає Л.О. Калмикові, є недолік традиційної методики, який полягає в тому, що в ній значна роль відводиться навчанню дітей вміти розвивати сюжетну лінію, зміст, а не логіко-структурну й мовну модель дитячого потоку мовлення. Недооцінюються й ігноруються методистами підходи, за яких речення в дитячому мовленні об'єднувались би відповідно до нормативних логіко-смислових і мовних закономірностей [86, с.12].

Основним посібником для розвитку усного мовлення першокласників є підручник [197].У ньому розміщений ілюстративний апарат - «апарат орієнтування». Правильне його використання в навчальному процесі відіграє важливу роль для розвитку комунікативних умінь.

Малюнки підручника «Букваря» [197] дають можливість повязати навчання з життям, служать наочним матеріалом для сприймання та розуміння текстів.

Наведені в таблиці 1.1 дані показують, що автори «Букваря» [197] приділяють досить уваги для формування діалогічного мовлення, адже 21, 3% ілюстрацій дає можливість будувати діалог. Сюжетні ілюстрації до текстів з читання (їх 15,4% від загальної кількості) сприяють підвищенню інтересу до змісту тексту, допомагають його зрозуміти, складати розповіді або проводити бесіди за ними.

Тексти підручника, призначені для читання, переказу, заучування напам'ять представлені різними літературними жанрами і видами словесності. Це казки, оповідання, вірші, загадки і навіть нариси. Аналіз ілюстрацій «Букваря», запропонованих для розкриття змісту текстів, не обмежується лише цією метою. Їх зміст надає можливість учителеві використовувати ілюстративний матеріал одночасно для вирішення цілої низки завдань: працювати над словом, реченням, побудовою діалогічного чи монологічного висловлення тощо. Текстовий матеріал є взірцем для мовленнєвої практики. Малюнки - це допоміжний засіб для виконання логічних вправ, зясування та уточнення лексичного змісту слова; усвідомлення багатозначності слова, побудови синонімічних рядів, добору слів протилежних за значенням; побудови словосполучень, речень, зв'язних висловлень.

Додатковим до основного підручника є навчальний посібник (Супутник Букваря [36], в якому тексти й ілюстративний матеріал дають можливість учителеві формувати мовлення дітей. Слід зауважити, що цей матеріал доцільно використовувати з різною метою, тобто, одну і ту ж ілюстрацію можна запропонувати як для роботи над текстом, так і для роботи зі словом. Даний посібник забезпечений методичним апаратом для вирішення проблеми мотивації мовлення. Наприклад: с. 44 - подумай і скажи, чому тварини говорять про власних малят; с. 55 - пригадай і розкажи казку далі; с. 49 - які інші казки ти знаєш про хитру лисичку? Розкажи одну з них; с. - продовж речення далі.

У посібнику також рекомендуються тексти, які можна завчити напам'ять : прислів'я, вірші, загадки тощо. Наприклад загадка: По землі скаче, а у воді пливе (Жаба) - с. 50. Прислів'я: Не відкладай на завтра тих справ, які можна зробити сьогодні - с. 60. Скоромовка: Бабин біб зацвів у дощ, буде бабі біб у борщ - с. 69 і т. ін. Використання таких текстів дозволяє краще запам'ятати слова і вживати їх у мовленні.

Таким чином, завдяки підручнику і навчальному посібнику до нього вчитель може формувати комунікативні вміння учнів. Але аналіз педагогічного досвіду свідчить, що запропонований матеріал підручника використовується здебільшого для формування навичок читання та розвитку пам'яті (заучування на пам'ять). Робота за ілюстраціями зводиться до бесіди пізнавального характеру, а за текстом - до репродуктивного відтворення його змісту.