Главная
Коллекция "Otherreferats"
Педагогика
Організація групової форми роботи при вивченні біології
Організація групової форми роботи при вивченні біології
Особливості та переваги використання групової форми роботи в процесі вивчення розділу "Біологія людини". Розробка прикладу уроку біології з використанням групових завдань. Технологія структурування кооперативного навчання, технологія роботи в парах.
| Рубрика | Педагогика |
| Вид | курсовая работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 24.10.2010 |
| Размер файла | 114,5 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
ЗМІСТ
Вступ
Розділ 1. Групове навчання та різновиди його технологій
1.1 Поняття про групову форму роботи
1.2 Технологія структурування кооперативного навчання
1.3 Технологія роботи в парах
1.4 Технологія діяльності ротаційних (змінюваних) трійок
1.5 Технологія «два - чотири - всі разом»
1.6 Технологія «карусель»
1.7 Технологія роботи в малих групах
Розділ 2. Основні види групової роботи
2.1 Варіанти організації роботи груп
2.2 Фронтальні технології інтерактивного навчання
Розділ 3. Використання групової форми навчання при вивченні розділу «Біологія людини»
Розділ 4. Практична частина
Висновки
ЛІТЕРАТУРА
Вступ
Становлення загальноосвітньої школи як базової ланки у системі безперервної освіти пред'являє нові вимоги до знань, зокрема в забезпеченні їх узагальненості й системності. Важливо домогтися не стільки запам'ятовування конкретних відомостей, скільки досягти усвідомлення загальних закономірностей, виробити в учнів здатність вводити нові знання в систему раніше засвоєного, сформувати уміння пізнавальної діяльності на рівні їхнього вільного практичного застосування.
Психолого-педагогічні дослідження свідчать, що групова навчальна діяльність учнів сприяє активізації та результативності їх навчання, вихованню гуманних стосунків між ними, самостійності, виробленню уміння доводити і відстоювати свою точку зору, а також прислухатися до думки товаришів, розвитку культури ведення діалогу, відповідальності за результати своєї праці. Цей різновид діяльності на занятті створює певні умови для формування в учнів позитивної мотивації до навчання. Як свідчить шкільна практика, під час групової роботи активізується діяльність усіх без винятку виконавців. Психологи пояснюють це тим, що «одна з найважливіших характеристик людини у групі полягає в тому, що вона звертається до своєї групи як до джерела орієнтації у навколишній дійсності».
Об`єктом дослідження являється групова форма роботи на уроці.
Предмет дослідження - можливості використання групової форми навчання при вивченні біології.
Мета дослідження полягає в тому, щоб з`ясувати в чому полягають особливості та переваги використання групової форми роботи в процесі навчальної діяльності.
Головна мета роботи вимагає виконання певних завдань:
1) дати характеристику групового навчання та різновидів його технологій;
2) з`ясувати особливості використання різних варіантів групової роботи на уроках;
3) розробити приклад уроку біології з використанням групових завдань.
4) Провести розроблений приклад уроку у паралельних класах.
Практична значимість даного дослідження полягає в тому, що виникає необхідність переосмислити функції групової форми навчання, виховання й розвитку школярів, втілення нових видів групової форм роботи, розробка підходів до конструювання раціональної системи занять з метою повнішої реалізації їх педагогічних можливостей.
Розділ 1. Групове навчання та різновиди його технологій
1.1 Поняття про групову форму роботи
Кооперативна (групова) навчальна діяльність -- це форма (модель) організації навчання в малих групах учнів, об'єднаних спільною мінімальною метою. Така модель легко й ефективно поєднується з традиційними «формами та методами навчання і може застосовуватися на різних етапах навчання.
За такої організації навчання вчитель керує роботою кожного учня опосередковано, через завдання, якими він спрямовує діяльність групи. Коопераційне навчання відкриває для учнів можливості співпраці зі своїми ровесниками, дає змогу реалізувати природне прагнення кожної людини до спілкування, сприяє досягненню учнями вищих результатів засвоєння знань і формування вмінь.
Співпраця (кооперація) -- це спільна діяльність і метою досягнення загальних цілей. У межах спільної діяльності люди намагаються досягти результатів, вигідних для них самих і для решти членів групи,
Групове навчання -- це такий варіант його організації, за якою учні працюють у невеликих групах, одержавши інструкції від учителя. Потім вони виконують отримане залишиш до того часу, поки всі члени групи не виконають його успішно.
Спільні зусилля сприяють досягненню всіма членами групи взаємної користі, і, зрештою, виграють усі («Твій успіх іде на користі, мені, а мій -- на користь тобі»). Учні усвідомлюють, що всі члени групи приречені на спільну долю («Або ми потонемо, або випливемо, але разом»).
Успіхи кожного визначаються не тільки ним самим, а й зусиллями його товаришів. Усі члени групи пишаються успіхами один одного і разом святкують перемогу.
Успіх члена команди підчас презентації результатів дослідження і руною певної теми залежить як від його особистих зусиль, так і під тичку інших членів групи, котрі допомагають йому знаннями, вміннями й практичними можливостями. Жоден член групи окремо не має всієї інформації, вмінь чи можливостей, необхідних для забезпечення успіху групової діяльності.
Зарубіжні дослідження кооперативного, конкурентного й індивідуального навчання мають тривалу історію і безперечно доводять, що співробітництво, на відміну від конкуренції та індивідуальної діяльності, забезпечує:
а) вищий рівень досягнень і більшу продуктивність;
б) панування турботливіших, чуйніших взаємин;
в) міцніше психологічне здоров'я дітей, соціальну компетентність і самоповагу.
1.2 Технологія структурування кооперативного навчання
Об'єднавши учнів у групи й поставивши їм завдання працювати разом, не можна розраховувати, що саме це заохочуватиме до спільної діяльності. Не всі групи є групами співробітництва. Об'єднання в групи нерідко завершується конкуренцією, причому в тісному просторі, або зумовлює окрему, індивідуальну діяльність, поєднувану з розмовами.
Педагоги самі себе обманюють, якщо думають, що добрих намірів і відповідних указівок («працюйте разом», «співпрацюйте», «будьте єдиним колективом») вистачить, щоб члени групи по-справжньому почали працювати разом.
Необхідно організувати урок таким чином, щоб учні справді працювали в режимі співпраці, а для цього треба запустити механізм співпраці. Суттєвими компонентами співробітництва є позитивна взаємозалежність, особистісна взаємодія, індивідуальна і групова підзвітність, навички міжособистісного спілкування і спілкування в невеликих групах, обробка даних про роботу групи.
Позитивна взаємозалежність
Це перший і найважливіший елемент при структуруванні кооперативного навчання. Його можна вважати успішно вибудованим, коли члени групи розуміють, що вони зв'язані один з одним такою мірою, що один не може бути успішним, якщо не будуть успішними всі. Коли позитивна взаємозалежність вибудована міцно, для всіх стає цілком зрозуміло, що:
а) зусилля кожного члена групи потрібні й незамінні для успіху всієї групи;
б) кожен член групи робить внесок у спільні зусилля групи. Це породжує відданість і зацікавленість не тільки у власному успіхові, айв успіхові інших членів групи, що становить сутність кооперативного навчання. Якщо нема позитивної взаємозалежності, нема й співпраці.
Особистісна взаємодія
Це другий основний елемент спільного навчання, що стимулює діяльність. При цьому важливо, щоб учні розташовувалися обличчям один до одного. Вони мають разом займатися реальною діяльністю, спільно використовуючи наявні можливості, допомагаючи один одному, підтримуючи, заохочуючи й радіючи досягненням товаришів. Існують важливі види пізнавальної діяльності та міжособистісної динаміки, які можна здійснити лише тоді, коли учні сприяють навчанню один одного.
До них належать: усне пояснення шляхів розв'язання проблеми, передача друзям власних знань, перевірка розуміння й обговорення досліджуваних понять, поєднання досліджуваного матеріалу з уже вивченим. Кожен з цих видів діяльності може бути структурно включений у загальні завдання, одержувані групою, і в процес виконання їх.
Завдяки цьому групи кооперативного навчання є водночас системою академічної підтримки (кожен учень має когось, кому небайдужі його успіхи у навчанні, бере на себе зобов'язання з надання допомоги) й особистісної підтримки (кожен учень має когось, хто йому по-справжньому підданий). Саме завдяки особистісній взаємній підтримці в процесі навчання члени групи покладають на себе зобов'язання один стосовно одного і виявляють відданість загальним цілям.
Індивідуальна підзвітність
Це третій основний елемент кооперативного навчання. Дна рівні підзвітності неодмінно структурно включаються в урок, що ґрунтується на кооперативному навчанні: група несе відповідальність за досягнення групових цілей, а кожен член групи має відповідати за результати своєї роботи.
Індивідуальна підзвітність існує, коли оцінюють діяльність кожного учня. При цьому результати повертаються у групу загалом і до кожного окремо, щоб з'ясувати, хто потребує більше допомоги, підтримки та схвалення в процесі навчання. Мета кооперативного навчання в групах полягає в тому, щоб кожен член групи реалізувався як повноправна особистість.
Учні навчаються спільно, але згодом набувають індивідуальної компетентності.
Розвиток міжособистісного спілкування та спілкування в невеликих групах
Це четвертий основний елемент спільного навчання. Спільне навчання складніше за конкурентне чи індивідуальне, оскільки учні мають одночасно виконувати певне завдання (вивчення змісту навчального предмета) і здійснювати групову роботу (ефективно функціонувати як члени єдиної групи).
Вміння, необхідні для ефективної співпраці, не з'являються за змахом чарівної палички. Ці вміння необхідно розвивати.
Аналіз даних про роботу групи
П'ятим елементом кооперативного навчання є обробка (аналіз, опрацювання) даних про роботу групи. Таке опрацювання відбувається, коли члени групи обговорюють, наскільки успішно вони досягли своїх цілей, і підтримують ефективні робочі взаємини.
Група має з'ясувати, які саме дії окремих її членів корисні, а які безрезультатні, й дійти висновку стосовно подальшої діяльності, зокрема визначити, що залишити, а що змінити у своїй поведінці.
Отже, вищезазначені елементи співпраці дають можливість:
1. Застосувати кооперативне навчання за умов роботи за діючими навчальними програмами в межах звичайних курсів.
2. Перебудовувати уроки на принципах кооперативного навчання таким чином, щоб вони відповідали конкретній навчальній ситуації й давали змогу коригувати недоліки навчальних програм, підвищувати пізнавальний рівень учнів.
3. Діагностувати проблеми, що можуть виникнути в деяких учнів в умовах кооперативного навчання, втручатися з метою збільшення ефективності навчання в групі.
Організація групової діяльності
Організовуючи групову діяльність, потрібно:
1. Розподілити клас на групи з метою досягнення конкретного навчального результату.
2. Змінювати склад групи залежно від змісту й характеру навчальних завдань.
3. Визначити завдання кожній групі, яка розв'язує певну проблему (завдання може бути однаковим для всіх груп або різним за змістом і процедурою виконання).
4. Виконувати завдання в групі в такий спосіб, щоб можна було оцінити індивідуальний внесок кожного члена групи окремо та групи загалом. Кількість учнів у групі залежить від загальної кількості їх у класі, характеру й обсягу знань, що опрацьовуються, наявності необхідних матеріалів, часу, відведеного на виконання роботи.
Оптимальною вважають групу з трьох-шести осіб, бо за меншої кількості учням важко усебічно розглянути проблему, а за більшої складно визначити, яку саме роботу виконав кожен учень.
Зі збільшенням кількості членів групи збільшується рівень здатності набувати досвіду й навичок, проте підвищується ймовірність порушень правил поведінки, ухвалених усіма.
Розбіжності думок складніше подолати в групах з парною кількістю членів. Групам з непарною кількістю властива краща спроможність вибиратися з глухого кута.
Групи з двох осіб (пара) забезпечують високий рівень обміну інформацією і низький рівень розбіжності думок. Однак, якщо в такій групі запанують емоції, ситуація може надто ускладнитися, бо тут відсутня третя особа для примирення.
Групи з трьох осіб -- найстабільніша групова структура.
П'ять осіб -- оптимальна кількість навчальної групи, але замала для особистого визнання. Найкраще ця проблема вирішується практикою.
Об'єднання в групи вчитель може здійснювати на добровільних засадах або за результатами жеребкування.
Для цього необхідно:
1. Заздалегідь визначити склад груп, вивісити його в класі до початку уроку. У цьому разі вчитель контролює склад групи.
2. Можна запропонувати учням розрахуватися за порядком номері», об'єднати їх за якимись спільними ознаками (замість номерів можна скори-статися кольоровими картками, різноманітними предметами тощо).
3. Зберегти групи на кілька уроків у постійному складі або виділити (на певний час) постійно діючу групу експертів, спостерігачів тощо. Треба лише пам'ятати, що демократичність інтерактивного навчання, його особистісна орієнтованість потребують обов'язкового залучення учнів до організації їхньої діяльності, тобто обговорення ними можливого складу груп, процедури групової діяльності, очікуваних результатів; необхідно досягнення демократичної згоди між учнями й учителем на всіх етапах навчально-виховного процесу.
Отже, групи можуть бути гомогенними (однорідними), тобто однаковими за певними ознаками, наприклад за рівнем знань, або гетерогенними (різнорідними). Бажано об'єднувати в одну групу сильних, середніх і слабких учнів. У різнорідних групах стимулюється творче мислення й інтенсивний обмін ідеями. Давайте достатньо часу для презентації різних точок зору, для детального обговорення проблеми, для розгляду питання з різних боків. Намагайтеся формувати групи так, щоб до них входили й хлопці, й дівчата.
Найчастіше парну і групову роботу проводять на етапі застосування знань. Це може відбуватися одразу після викладу вчителем нового матеріалу, на початку нового уроку замість опитування, на спеціальному уроці, присвяченому застосуванню знань, умінь та навичок, або бути частиною повторювально-узагальнюючого уроку.
Корисні поради:
1. Уникайте слів «розподілятися», «розподіляти» (дітей на пари, трійки, групи тощо). Краще вживати слово «об'єднуйтеся»!
2. Все, що пропонують учні, має бути прийняте й обговорене.
3. Рішення учнів треба сприймати серйозно, якщо ви бажаєте налагодити процес навчання, взаємодії й розвитку навичок критичного мислення.
4. Ефективною буде робота в групі, яка не перевищує п'яти-шести учасників. Великі групи потребують інших технологій!
1.3 Технологія роботи в парах
Кооперативне навчання можна здійснювати не тільки в групах, а й у парах. Пара є різновидом навчального колективу, де відбувається взаємонавчання. Роботу в парах застосовують і як окрему технологію навчання, і як підготовчий етап до роботи в групах.
Робота в парах сприяє позитивному ставленню до навчання, розвиває вміння пристосуватися до роботи в групі, підготовлює ґрунт для широкого й ефективного застосування інтерактивних технологій. Вона має свої позитивні сторони і найефективніша на початкових етапах навчання. її можна використовувати для досягнення будь-якої дидактичної мети: засвоєння, закріплення, перевірки знань тощо.
За умов парної роботи всі діти в класі отримують рідкісну за традиційного навчання можливість говорити, висловлюватися. Робота в парах дає учням час подумати, обмінятись ідеями з партнером і лише потім озвучувати свої думки перед класом. Вона сприяє розвиткові навичок спілкування, вміння висловлюватися і критично мислити, вміння переконувати й вести дискусію.
Використання такого виду співпраці унеможливлює ухилення учнів від виконання завдання. Під час роботи в парах можна швидко виконати вправи, які за інших умов потребують багато часу. Серед них можна назвати такі:
1. Обговорити короткий текст, завдання, письмовий документ.
2. Узяти інтерв'ю й визначити ставлення партнера до заданого читання, до лекції чи іншої навчальної діяльності.
3. Зробити критичний аналіз чи редагування письмової роботи один одного.
4. Сформулювати підсумок уроку чи серії уроків з теми.
5. Розробити разом питання до викладача або до інших учнів.
6. Проаналізувати разом проблему, вправу чи експеримент.
7. Протестувати й оцінити роботу один одного.
8. Дати відповіді на запитання вчителя.
9. Порівняти записи, зроблені в класі.
Організація роботи в парах:
1. Запропонуйте учням завдання, поставте питання для невеличкої дискусії або аналізу гіпотетичної ситуації. Після пояснення питання або фактів, наведених у завданні, дайте учням 1-2 хвилини для обдумування ймовірних відповідей або рішень індивідуально.
2. Визначте, хто з них висловлюватиметься першим, запропонуйте обговорити свої ідеї один з одним. Краще одразу визначити час на висловлення кожного в парі й на спільне обговорення. Це допомагає звикнути до чіткої організації роботи в парах. Учні мають досягти згоди (консенсусу) щодо відповіді або рішення.
3. Після того як час буде вичерпано, дайте кожній парі можливість представити результати роботи, обмінятися своїми ідеями та аргументами з усім класом. За потреби це може бути початком дискусії або іншої пізнавальної діяльності.
1.4 Технологія діяльності ротаційних (змінюваних) трійок
Цей варіант кооперативного навчання сприяє активному, ґрунтовному аналізу й обговоренню нового матеріалу з метою його осмислення, засвоєння та закріплення. Діяльність учнів у цьому разі подібна до роботи в парах.
Організація роботи змінних трійок:
1. Розробіть питання на допомогу учням з метою обговорення нового або роз'ясненого матеріалу. Використовуйте переважно питання, що потребують неоднозначної відповіді.
2. Об'єднайте учнів у трійки. Розмістіть трійки так, щоб кожна з них бачила трійку праворуч і трійку ліворуч. Разом усі трійки мають утворити коло.
3. Поставте кожній трійці відкрите питання (однакове для всіх). Кожен у трійці має відповісти на це питання по черзі.
4. Після короткого обговорення запропонуйте учасникам розрахуватися на перший, другий, третій. Учні з номером 1 переходять до наступної трійки за годинниковою стрілкою, а учні з номером 2 переходять через дві трійки проти годинникової стрілки. Учні з номером 3 залишаються на місці і є постійними членами трійки. Результатом буде зовсім нова трійка.
5. Змінюйте трійки стільки разів, скільки є питань. Так, наприклад, коли проходить три ротації, кожен учень зустрічається з шістьма іншими учнями.
1.5 Технологія «два - чотири - всі разом»
Варіант кооперативного навчання, ефективний для розвитку навичок спілкування в групі, вмінь переконувати та вести дискусію.
Організація роботи:
1. Поставте учням питання для обговорення, дискусії або аналізу гіпотетичної ситуації. Після пояснення питання або фактів, наведених у ситуації, дайте 1-2 хвилини для індивідуального обдумування ймовірних відповідей або рішень.
2. Об'єднайте учнів у пари з метою обговорення своїх ідей один з одним. Визначте час на висловлення кожного в парі й на спільне обговорення. Пари обов'язково мають досягти згоди щодо відповіді або рішення.
3. Об'єднайте пари в четвірки, обговоріть попередньо досягнуті рішення щодо поставленої проблеми. Як і в парах, прийняття спільного рішення обов'язкове.
Залежно від кількості учнів у класі можна об'єднати четвірки в більші групи чи перейти до колективного обговорення проблеми.
1.6 Технологія «карусель»
Цей варіант кооперативного навчання найефективніший для одночасного залучення всіх учасників до активної роботи з різними партнерами зі спілкування для обговорення дискусійних питань. Цю технологію застосовують:
1. Для обговорення будь-якої гострої проблеми з діаметрально протилежних позицій.
2. Для збирання інформації з певної теми.
3. Для інтенсифікації перевірки обсягу й глибини наявних знань (наприклад, термінів).
4. Для розвитку вмінь аргументувати власну позицію.
Організація роботи:
Розставте стільці для учнів у два кола. Учні, які сидять у внутрішньому колі, розташовані спиною до центру, а ті, які сидять у зовнішньому,-- обличчям до нього. Таким чином, учні сидять один навпроти одного. Внутрішнє коло нерухоме, зовнішнє -- рухливе: за сигналом ведучого всі його учасники пересуваються на один стілець праворуч і опиняються перед новим партнером. Мета -- пройти все коло, виконуючи поставлені завдання. Може бути декілька варіантів організації такої діяльності.
За першого варіанта учасники внутрішнього кола є прихильниками однієї точки зору, а зовнішнього -- протилежної. Спочатку триває обмін думками в перших парах, наводяться необхідні відомості (аргументи, оригінальний ракурс проблеми тощо). Учні фіксують у своїх записничках усе, що повідомляє протилежна сторона. За сигналом ведучого відбувається зміна партнерів, дискусія триває, однак учні намагаються наводити нові контраргументи. До кінця кола учні, як правило, вже відточують свою систему аргументів, а також набувають досвіду спілкування з різними партнерами.
За другого варіанта використання «Каруселі» кожен учень, який сидить у зовнішньому колі, має аркуш із конкретним питанням (темою) і під час пересування збирає максимум інформації, аспектів, поглядів із зазначеної проблеми. Наприкінці заслуховуються окремі відповіді, обговорюються питання, які виявилися найскладнішими, продуктивними чи, навпаки, швидко вичерпалися. Підбиваються підсумки того, як працювали партнери.
У цьому разі застосування методу сприяє узагальненню наявних в учнів знань, активізації їх і перетворенню на загальногрупове надбання.
За третього варіанта застосування «Каруселі» учні заздалегідь готують питання або поняття й записують його на маленьких аркушах, а на звороті пишуть своє ім'я. Під час роботи партнери ставлять один одному питання й у разі правильної відповіді учень одержує від автора питання цю картку. Наприкінці вправи підраховують кількість зароблених карток і визначають переможця.
1.7 Технологія роботи в малих групах
Роботу в малих групах доцільно використовувати для розв'язання складних проблем, що потребують колективного обговорення. Якщо докладені зусилля й час не гарантують бажаного результату, краще обрати парну роботу або будь-яку з наведених вище технологій для швидкої взаємодії. Використовувати малі групи доцільно тоді, коли завдання потребують спільної, а не індивідуальної роботи.
Організація роботи:
1. Переконайтеся, що учні володіють знаннями й уміннями, необхідними для виконання завдання. Якщо робота виявиться надто складною для більшості учнів, вони не докладатимуть зусиль для її виконання.
2. Об'єднайте учнів у групи. Почніть із груп, що складаються з трьох учнів. П'ять-шість учасників -- це оптимальна верхня межа для проведення обговорення в малій групі. У процесі формування груп уникайте навішування «ярликів» на учнів.
3. Запропонуйте їм розподілитися по групах. Переконайтеся, що учні сидять по колу: пліч-о-пліч, око-в-око. Всі члени групи мають добре бачити один одного.
4. Повідомте (нагадайте) учням про ролі, які вони мають розподілити між собою й виконувати під час групової роботи:
Спікер, головуючий (керівник групи):
- зачитує завдання групі;
- організовує порядок виконання;
- пропонує учасникам групи висловитися по черзі;
- заохочує групу до роботи;
- підбиває підсумки роботи;
- визначає доповідача.
Секретар:
- веде записи результатів роботи групи;
- записи веде стисло й розбірливо;
- як член групи має бути готовий висловити її думки під час підбиття підсумків чи допомогти доповідачу.
Посередник:
- стежить за часом;
- заохочує групу до роботи. Доповідач:
- чітко висловлює думку групи;
- доповідає про результати роботи групи.
5. Будьте уважні до питань внутрішньогрупового керування. Якщо один з учнів має відзвітувати перед класом про роботу групи, забезпечте справедливий вибір доповідача.
6. Поставте кожній групі конкретне завдання й дайте інструкцію (правила) щодо організації групової роботи. Намагайтеся давати максимально чіткі інструкції. Малоймовірно, що група зможе сприйняти за один раз більше однієї чи двох, навіть дуже чітких інструкцій.
7. Стежте за часом. Надайте групам достатньо часу на виконання завдання. Подумайте, чим зайняти групи, які виконують завдання раніше за інших.
8. Обміркуйте метод заохочення (оцінювання) роботи в малих групах. Забезпечте нагороди за групову роботу. Будьте готові до підвищеного галасу, характерного для спільного навчання.
9. Під час роботи груп обійдіть їх, запропонуйте допомогу. Зупинившись біля однієї групи, не відволікайте увагу на себе. Зважте свою роль у такій ситуації.
10. Запропонуйте групам представити результати роботи. Запитайте учнів, чи була проведена робота корисною і чого вони навчилися. Використайте їхні ідеї наступного разу.
11. Прокоментуйте роботу груп з точки зору їх навчальних результатів і питань організації процедури групової діяльності.
Саме таким чином ви маєте організовувати роботу в групах доти, доки вона стане звичною для учнів.
Поради для учнів:
1. Починайте висловлюватися за бажанням, а потім -- по черзі.
2. Дотримуйтеся правил активного слухання. Не переривайте один одного.
3. Обговорюйте ідеї, а не учнів, які висловили цю ідею.
4. Утримуйтеся від оцінювання учасників групи.
5. Намагайтеся дійти спільної думки. Якщо в когось із членів групи є своя особлива думка, вона має право на існування.
Розділ 2. Основні види групової роботи
2.1 Варіанти організації роботи груп
Залежно від змісту й мети навчання можливі різні варіанти організації роботи груп.
Діалог
Це спільний пошук групами узгодженого рішення, результатом якого є підсумковий текст, перелік ознак, схеми тощо. Діалог виключає протистояння, критику позиції тієї чи іншої групи. Всю увагу слід зосередити на сильних моментах у позиції інших.
Клас розділяють на 5-6 робочих груп і групу експертів із сильних учнів. Робочі групи отримують 5-10 хвилин для виконання завдання. Група експертів складає свій варіант виконання завдання, стежить за роботою груп і контролює час. По завершенні роботи представники від кожної робочої групи роблять на дошці або на аркушах записи. Потім по черзі надається слово одному доповідачеві від кожної групи. Експерти фіксують спільні погляди, а на завершення пропонують узагальнену відповідь на завдання. Групи обговорюють і доповнюють її. До зошитів занотовують остаточний варіант.
Синтез думок
За метою та початковою фазою дуже нагадує попередній варіант групової роботи. Але після об'єднання в групи й виконання завдання учні не роблять записів на дошці, а передають свій варіант іншим групам. Ті доповнюють його своїми думками, підкреслюють те, із чим не погоджуються. Опрацьовані таким чином аркуші передають експертам, котрі зіставляють написане з власним варіантом, роблять загальний звіт, який обговорює весь клас.
Суспільний проект
Має таку саму мету та принцип об'єднання в групи, що й діалог. Але завдання, які отримують групи, мають різний зміст і висвітлюють проблему з різних боків. По завершенні роботи кожна група звітує і записує на дошці певні положення. В результаті з відповідей представників груп складається спільний проект, який рецензує й доповнює група експертів.
Пошук інформації
Різновидом роботи в малих групах є командний пошук інформації. Використовується з метою оживлення сухого, нецікавого матеріалу.
Для груп розробляють запитання, відповіді на які можна знайти в різних джерелах інформації. Ними можуть слугувати роздатковий матеріал, документи, довідкові видання, доступна інформація на комп'ютері, пам'ятки матеріальної культури та ін.
Учнів об'єднують у групи. Кожна група отримує запитання з теми уроку. Визначають час на пошук та аналіз інформації. Наприкінці уроку заслуховують повідомлення від кожної групи, які потім повторюються або доповнюються всім класом.
Коло ідей
Метою є розв'язання гострих суперечливих питань, складання переліку ідей і залучення всіх учнів до обговорення поставленого питання. Застосовують, коли всі групи мають виконувати одне й те саме завдання, що складається з кількох питань (позицій). Питання групи представляють по черзі.
Коли малі групи завершили виконувати завдання й готові представити інформацію, кожна з них по черзі озвучує лише один аспект обговорюваної проблеми. Вчитель по колу запитує всі групи по черзі, доки вичерпаються ідеї. Це дає змогу кожній групі розповісти про результати своєї роботи, уникаючи ситуації, коли група, що має виступати першою, викладає всю інформацію.
Як варіант можна представляти по колу результати не тільки групової, а й індивідуальної роботи. Цей метод є ефективним у разі розв'язання проблемних питань. Для складання переліку думок можна запропонувати кожному учневі по черзі висловити одну ідею усно або написати свою думку чи ідею на картці-індексі без імені. Учитель збирає усі картки й складає перелік зазначених у них ідей на дошці або починає дискусію, користуючись інформацією з карток.
Акваріум
Форма діяльності учнів ефективна для розвитку спілкування в малій групі, вдосконалення вміння дискутувати й аргументувати свою думку. Пропонується для учнів на етапі, коли вони мають певні навички групової роботи.
Організація роботи:
1. Об'єднайте учнів у дві-чотири групи та ознайомте із завданням.
2. Запропонуйте одній із груп сісти в центрі або на початку середнього ряду в класі, де стоять парти, й утворити коло.
3. Подайте команду розпочати обговорення проблеми за алгоритмом:
- прочитати вголос ситуацію;
- обговорити її в групі, застосувавши метод дискусії;
- дійти до спільного рішення за 3-5 хв.
4. Решта учнів слухають, не втручаючись у перебіг обговорення, спостерігають, чи дотримуються учасники дискусії правил її проведення.
По завершенні відведеного для дискусії часу група повертається на свої місця, а вчитель ставить класу запитання:
- Чи погоджуєтеся ви з думкою групи?
- Чи була ця думка достатньо аргументованою, доведеною?
- Який із аргументів ви вважаєте найбільш переконливим? Тривалість такої бесіди -- 2-3 хв. Потім місце в «акваріумі» займає інша група, котра обговорює наступну ситуацію.
2.2 Фронтальні технології інтерактивного навчання
Ці технології передбачають одночасну спільну роботу всього класу. Одну з них ми розглянули: це «Коло ідей». Різновидом загально групового обговорення є технологія «Мікрофон».
Мікрофон
Надає можливість кожному сказати щось швидко по черзі, відповідаючи на запитання або висловлюючи свою думку чи позицію.
Організація роботи:
1. Повідомте класу проблему.
2. Запропонуйте якийсь предмет (уявний мікрофон).
3. Надавайте учням слово по черзі, передаючи «мікрофон». Говорити має право лише той, у кого знаходиться символічний мікрофон.
4. Повідомлені відповіді не коментуються і не оцінюються.
5. Коли хтось висловлюється, інші не мають права щось говорити.
Мозковий штурм
Мозковий штурм -- це метод вирішення проблеми, коли всі учасники розмірковують над однією проблемою і «йдуть на неї в атаку». Мозковий штурм застосовують, коли треба мати кілька варіантів розв'язання проблеми.
Організація роботи:
1. Визначте проблему, яку необхідно вирішити.
2. Приготуйте дошку або папір для занотування ідей, запишіть проблему у вигляді питання.
3. Оберіть ведучого, а також секретаря, який занотовує всі ідеї.
4. Нагадайте правила першого етапу:
- мета -- зібрати якомога більше ідей;
- кожен має право висловитися;
- пропозиції мають висловлюватися по черзі, конкретно і стисло;
- приймаються будь-які пропозиції, навіть неймовірні;
- не можна критикувати й обговорювати висловлювання інших;
- розширення запропонованої ідеї заохочується;
- ведучий може сформулювати нову ідею для запису за згодою того, хто її запропонував.
5. Висловіть свої ідеї.
6. Занотуйте їх у порядку надходження. Не вносьте в ідею жодних корективів.
7. Продовжуйте, доки будуть виникати нові ідеї (але не більше 10-15хв.).
8. На закінчення обговоріть і оцініть запропоновані ідеї.
Навчаючи -- вчуся
Використовується при вивченні блоку інформації й повторенні вивче-ного. Застосування цього методу дає змогу учням взяти участь у переданні своїх знань однокласникам, уяснити загальну картину понять і фактів, що їх необхідно вивчити на уроці, а також викликає певні питання й підвищує інтерес до навчання.
Організація роботи:
1. Підготуйте картки з фактами, що стосуються теми уроку, по одній на кожного учня.
2. Роздайте кожному по одній картці. 3.Запропонуйте учням:
- протягом декількох хвилин ознайомитися з інформацією, що міститься на картці;
- після ознайомлення з матеріалом, уміщеним на картці, нехай учні ознайомлять зі своєю інформацією однокласників і одержать інформацію від них. Учень повинен одночасно говорити тільки з однією особою;
- уважно слухати інформацію інших, запам'ятати якомога більше; якщо потрібно, робити записи;
- коли всі поділилися тим, що їм відомо, й отримали інформацію, хай вони розкажуть у класі, про що довідалися від інших.
Ажурна пилка (робота в групах)
Вид діяльності, який дає змогу працювати разом, вивчати велику кількість матеріалу за короткий проміжок часу, а також допомагати один одному вчитися навчаючи.
Організація роботи:
1. Добрати індивідуальний інформаційний матеріал для кожного учня (матеріали підручника, додаткові матеріали, вирізки з газет тощо).
2. Об'єднати учнів у групи (спочатку це будуть так звані домашні групи) і видати їм матеріал із завданням.
3. Вивчити і обговорити у групах свій матеріал. У групі потрібно обрати головуючого, того, хто стежить за часом, та особу, яка ставить запитання, аби переконатися, що кожен розуміє зміст матеріалу.
4. По завершенні роботи домашніх груп запропонувати учням розійтися по інших групах, де вони виступатимуть експертами з окремої теми (своєї частини інформації). У кожній групі має бути представник із кожної домашньої групи.
5. Кожна експертна група має вислухати всіх представників домашніх груп і проаналізувати матеріал загалом, здійснивши його експертну оцінку за визначений час (можливо, й цілий урок).
6. По завершенні роботи запропонувати учням повернутися «додому». Кожен учень має поділитися інформацією, яку він отримав в експертній групі, із членами своєї домашньої групи. Учням слід намагатися доне-сти інформацію якісно і в повному обсязі до членів своєї домашньої групи за визначений вчителем час. Завданням домашніх груп у цьому випадку буде остаточне узагальнення та корекція всієї інформації.
Аналіз ситуації
Застосовується при вивчення гуманітарних дисциплін, коли потрібно аналізувати певні ситуації, випадки з життя: правові, історичні, моральні тощо, де стикаються інтереси людей, життєві погляди, позиції. Такі ситуації учні можуть аналізувати індивідуально, в парах, у групах або в загальному колі. Технологія навчає учнів ставити питання, відрізняти факти віддумок, виявляти важливі і другорядні обставини, аналізувати й виносити рішення.
Організація роботи:
1. Приготуйте проблемну ситуацію, випадок, дилему, яку ви розглядатимете з учнями. Тут мають бути дві сторони конфлікту, позиції й інтереси яких суперечать одна одній. Ситуація повинна бути представлена таким чином, щоб зберігався баланс інтересів сторін (тобто кожна з них мала підстави для захисту своєї позиції).
2. Дайте ім'я герою дилеми, наділіть його характерними рисами реальної людини, які б допомогли іншим краще зрозуміти його сутність.
3. Зачитайте історію з вашим героєм і додайте контекст, у якому він має зробити вибір.
4. Представте саму дилему і наведіть два-три найпереконливіші аргументи з кожного боку (щодо вибору, перед котрим став герой дилеми). Це може бути фраза «З одного боку... хоча з іншого...».
5. Завершіть ситуацію формулюванням вибору, поставивши питання, яке потребує відповіді «так» чи «ні». Чи має герой дилеми вчиняти саме так? Отже, в дилемі має бути:
- загальний контекст, знайомство з вибором, що пропонується;
- наведення однаково сильних аргументів «за» і «проти»;
- пропозиція зробити чіткий вибір наприкінці.
Аналіз ситуації з учнями можна зробити, користуючись такими пи-таннями:
1. Якими є факти? Що відбулося? Де і коли? Хто є учасниками ситуації? Що ми про них знаємо? Які факти є важливими? Які другорядними? Що в описі є фактами, а що думками, оцінками тощо?
2. У чому проблема ситуації? У чому полягає конфлікт? Яке питання нам треба вирішити, щоб розв'язати ситуацію? У чому полягають інтереси кожної зі сторін? Чому вони суперечливі?
3. Якими можуть бути аргументи? Які аргументи можна навести на захист позиції кожної зі сторін? На які документи та інформацію ми можемо посилатися, обстоюючи ту чи іншу позицію?
4. У чому полягає рішення? Яким буде розв'язання ситуації? Чому саме таким? На що спираємося, обираючи таке рішення? Якими можуть бути наслідки такого рішення? Чи існують інші шляхи розв'язання?
Розділ 3. Використання групової форми навчання при вивченні розділу «Біологія людини»
Як свідчить досвід навчання учнів біології, групова навчальна діяльність найбільш успішно може застосовуватися в технологічному процесі дидактичної моделі на етапі розвитку понять. Як приклад наводимо технологічну карту уроку з теми: «Будова та функції еритроцитів, тромбоцитів, лейкоцитів». На цьому уроці теоре-тичне поняття клітина розвивається на навчальному матеріалі розділу «Біологія людини», 8 клас. Згідно з дидактичною моделлю формування у школярів теоретичних біологічних знань (ФШТБЗ) формуються такі складові цього теоретичного поняття: хімічні елементи і речовини клітини; розмноження як один із процесів життєдіяльності клітини; тваринна тканина як комплекс клітин і міжклітинної речовини; взаємозв'язок функцій клітини з її будовою; хромосомний набір клітини; поділ клітини як засіб оновлення тканин і органів.
Формування теоретичного поняття клітина відбувалося на уроці під час спільної діяльності учня і вчителя, що спрямовувалася на засвоєння програмних елементів знань та вмінь, а саме:
- учень називає -- склад крові;
- розпізнає -- формені елементи крові людини і жаби;
- характеризує -- будову і функцію еритроцитів, тромбоцитів, лейкоцитів.
- порівнює -- формені елементи крові людини і жаби.
Шкільна програма з біології для 8 класу пропонує вивчення клітинного складу крові під час виконання лабораторної роботи № 3 «Мікроскопічна будова крові».
За формою організації лабораторні роботи можуть бути фронтальними, груповими та індивідуальними. Як свідчить аналіз практичної діяльності вчителів-біологів, програмні лабораторні роботи проводяться в основному фронтально. Водночас групова форма організації проведення таких занять дає змогу не тільки істотно підвищити ефективність засвоєння знань учнями у процесі спілкування, а й спонукає їх до реалізації своїх індивідуальних дослідницьких здібностей у складі гомогенних чи гетерогенних пошукових груп. Усе це сприяє підвищенню інтересу школярів до біології. Групова форма діяльності поліпшує процес отримання зворотної інформації про хід засвоєння нових знань. Треба зазначити, що фронтальна чи індивідуальна форма роботи такої можливості не дає.
Тема уроку: «Будова та функції еритроцитів, тромбоцитів, лейкоцитів».
Тип уроку: засвоєння нового матеріалу.
Завдання уроку: сформувати знання про формені елементи крові; навчити розпізнавати формені елементи на мікропрепаратах і таблицях; розвинути вміння характеризувати спостережувані явища, самостійно робити висновки.
Тривалість -- 1 год.
Форма діяльності -- дослідницька в малих групах.
Обладнання. 1. Таблиці «Кров людини» та «Кров жаби», мікроскопи, мікропрепарати «Мазок крові людини» та «Мазок крові жаби». 2. Картки з варіантами завдань. 3. Схема «Формені елементи крові». 4. Підручник, § 23. «Еритроцити. Переливання крові», § 24. «Лейкоцити. Тромбоцити. Зсідання крові» (Шабатура М. Н., Матяш Н. Ю., Мотузний В. О. Біологія людини: Підруч. для 8 кл. серед, шк.. -- К.: Генеза, 2000. -- 248 с). 5. Картки з додатковою пізнавальною інформацією про кров людини.
Хід уроку
1. Організаційний момент -- 1 хв.
2. Актуалізація опорних знань -- 5 хв.
Учням пропонується виконати таке завдання.
Закінчіть кожне речення словосполученням:
Кров -- це частина ... (внутрішнього середовища організму).
Кров складається з ... (плазми та формених елементів).
До складу плазми входять ... (вода, органічні та неорганічні сполуки).
Формені елемента крові -- це ... (еритроцити, лейкоцити, тромбоцити).
3. Створення проблемної ситуації.
Учитель ознайомлює учнів з „німою” схемою «Формені елементи крові», яка зображена на дошці і є в кожного учня. Під час лабораторної роботи учні повинні заповнити схему самостійно під час презентації результатів своєї дослідницької роботи в малих групах.
Схема
4. Робота у мікрогрупах за варіантами -- 25 хв.
Варіанти завдань для мікрогруп учнів
Варіант І
Мета: вивчити різновиди клітин крові, ознаки їх подібності та відмінності за будовою.
1. Під малим збільшенням роздивіться мазки крові людини та жаби. На таблицях розгляньте будову формених елементів. Порівняйте із зображенням під мікроскопом.
2. Ознайомтеся з матеріалом підручника.
3. Використовуючи матеріал підручника та одержані за допомогою мікроскопа дані про будову клітин крові, дайте відповіді на запитання:
- Скільки клітинних різновидів містить кров?
- Як вони називаються?
- У чому полягає подібність між ними ?
- Які відмінності мають клітини крові?
4. Складіть загальну характеристику формених елементів крові.
Варіант II
Мета: вивчити особливості будови еритроцитів людини.
1. Розгляньте під мікроскопом мазки крові людини та жаби, знайдіть на них клітини, зверніть особливу увагу на еритроцити.
2. Ознайомтеся з матеріалом підручника.
3. Використовуючи матеріал підручника та одержані за допомогою мікроскопа дані про еритроцити, дайте відповіді на запитання:
- Яку форму має еритроцит людини ?
- Чим різняться форми еритроцитів людини і жаби?
- Які ще відмінності мають еритроцити людини і жаби ?
- У чому полягає подібність між еритроцитами людини і жаби ?
4. Складіть загальну характеристику еритроцитів людини.
Варіант III
Мета: вивчити особливості функціонування еритроцитів.
1. Під мікроскопом роздивіться мазки крові людини і жаби, знайдіть серед клітин крові еритроцити і розгляньте їх.
2. Ознайомтеся з матеріалом підручника.
3. Використовуючи матеріал підручника та знання про організацію тваринної клітини, дайте відповіді на запитання:
Органічні речовини яких класів входять до складу кожної тваринної клітини ? Чи всі вони є в еритроциті?
До якого класу органічних речовин належить гемоглобін? Назвіть функцію еритроцитів.
Яку функцію виконує гемоглобін у складі еритроцитів?
Яку кров називають артеріальною, а яку -- венозною ?
3. Підготуйте повідомлення за наведеними запитаннями.
Варіант IV
Мета: вивчити особливості будови лейкоцитів людини.
1. Під мікроскопом розгляньте будову крові людини і жаби. Знайдіть на мікропрепаратах лейкоцити та еритроцити, зверніть увагу на зображення лейкоцитів на таблицях.
2. Ознайомтеся з матеріалом підручника.
3. Використовуючи матеріали підручника, одержані дані про клітини крові під мікроскопом та знання про організацію тваринної клітини, дайте відповіді на запитання:
Чим різняться між: собою еритроцити і лейкоцити за будовою ?
У чому полягає подібність між: еритроцита-ми і лейкоцитами ?
Чим різняться різновиди лейкоцитів крові людини ?
Чим різняться лейкоцити людини і жаби ?
4. Підготуйте повідомлення про особливості будови лейкоцитів.
Варіант V
Мета: вивчити особливості функціонування лейкоцитів і тромбоцитів.
1. Розгляньте під мікроскопом будову клітин крові людини і жаби. Знайдіть на мікропрепараті еритроцити і лейкоцити. На таблиці знайдіть окрім еритроцитів і лейкоцитів ще й тромбоцити.
2. Ознайомтеся з матеріалом підручника.
3. Використовуючи матеріал підручника, одержані лані про клітини крові під мікроскопом та знання про організацію тваринної клітини, дайте відповідь на запитання:
Чи має тромбоцит клітинну будову? Яку функцію виконує тромбоцит ?
Чим відрізняється тромбоцит від лейкоцита за будовою ?
Які різновиди лейкоцитів є в крові?
Які функції виконують ці різновиди лейкоцитів?
4. Підготуйте повідомлення про функції лей-коцитів та тромбоцитів.
Варіант VI
Мета: довести, що еритроцит -- це одна із клітин організму людини.
1. Під мікроскопом роздивіться мазки крові людини і жаби, знайдіть на них серед клітин крові еритроцити.
2. Ознайомтеся з матеріалом підручника.
3. Використовуючи матеріал підручника, одер-жані дані про клітини крові під мікроскопом та знання про організацію тваринної клітини, дайте відповіді на запитання:
Які особливості будови тваринної клітини вам відомі?
Які з цих особливостей притаманні еритро-цитам?
Які з них не властиві еритроцитам ?
Чи містить еритроцит спадкову інформацію ? Відповідь обґрунтуйте.
4. Зробіть висновок про еритроцит як одну з клітин організму людини.
Варіант VII
Мета: довести, що лейкоцит -- одна з клітин організму людини.
1. Роздивіться під мікроскопом мазки крові людини і жаби, знайдіть на них серед інших клітин крові лейкоцити.
2. Ознайомтеся з матеріалом підручника.
3. Використовуючи матеріал підручника, одержані дані про клітини крові під мікроскопом та знання про організацію тваринної клітини, дайте відповіді на запитання:
Які особливості будови тваринної клітини вам відомі?
Які з цих особливостей притаманні лейкоциту?
Чому лейкоцит та еритроцит мають різну будову?
Як ви вважаєте, який хромосомний набір містить лейкоцит ?
4. Зробіть висновок про лейкоцит як одну з клітин організму людини.
5. Ознайомлення з результатами роботи груп -- 10 хв.
Під час обговорення завдань учням можна задавати додаткові запитання, щоб звернути їх увагу на непомічений аспект навчального матеріалу, який вивчався на уроці самостійно. Наприклад:
1. Які складові має кров? До якого типу тканин вона належить?
2. Яке визначення процесу розмноження ви можете дати ?
3. У результаті якого поділу утворюються лейкоцити та еритроцити?
4. Де утворюються клітини крові?
5. Який вміст еритроцитів та лейкоцитів у 1 мм3 крові?
Під час ознайомлення з результатами роботи груп на дошці і кожним учнем індивідуально заповнюється схема «Формені елементи крові».
6. Підсумок уроку. Формулювання висновків -- 3 хв.
Висновки з матеріалу, вивченого на уроці, формулюються на основі схеми «Формені елементи крові» і знань, засвоєних учнями самостійно. Висновки занотовуються учнями у зошиті.
1. Клітина є структурною та функціональною одиницею крові.
2. Кров складається з різних клітин: еритроцитів, лейкоцитів і тромбоцитів.
3. Клітини крові мають різну будову і тому виконують різні функції.
4. Клітини крові утворюються під час мітозу клітин червоного кісткового мозку.
7. Повідомлення домашнього завдання -- 1 хв.
Примітка. На уроці учням пропонується додаткова навчальна інформація, яка може бути використана ними під час виконання лабораторної роботи.
1) Якщо рахувати еритроцити зі швидкістю 100 тис./хв, то для того щоб перелічити всі еритроцити, знадобилося б 450 років.
2) За добу червоний кістковий мозок утворює близько 320 млрд. еритроцитів. У 1 мм3 крові міститься:
|
Клітини крові |
Немовля |
Чоловік |
Жінка |
|
|
Лейкоцити |
22 тис. |
5--9 тис. |
5--9 тис. |
|
|
Еритроцити |
4--6 млн. |
4--5 млн. |
4,5 - 5,5 млн. |
Розділ 4. Практична частина
Під час розробки уроку ми керувалися матеріалом монографії О. Г. Ярошенко, яка ґрунтовно досліджувала дидактико-методичний аспект проблеми групової навчальної діяльності школярів. Пропонований в нашій роботі урок ми провели на практиці.
Для проведення експерименту нами були вибрані 2 класи. На початку виконання лабораторної роботи учні одного класу були поділені на гомогенні мікрогрупи за рівнем здібностей, а учні другого класу на мікрокрупи з учнів в високим, середнім та низьким рівнем знань. Кожна група, яка складалася з 4 осіб, отримала інструктивні картки з власним варіантом завдання. Усього було розроблено сім варіантів таких карток, які умовно можна поділити на три групи: полегшений варіант -- варіант І; варіант середньої складності -- варіанти II--V; варіант підвищеної складності -- варіанти VI, VII.
Отримавши завдання, відповідної складності групи учнів кожного класу виконували його згідно з інструктивними картками. Вони працювали не тільки з мікроскопом і підручником, а й з таблицями та додатковим навчальним матеріалом. У процесі спілкування учні знаходили відповідь на подані в інструктивних картках запитання, складали стислу доповідь про результати власної роботи.
Спілкування відбувалося в одному з класів (8-А) не тільки між членами однієї групи, а й між учнями, котрі входили до складу різних груп, а в другому (8-Б) тільки між членами груп. Таким чином у 8-А класі відбувалися первинні систематизація та узагальнення навчального матеріалу, що засвоювався учнями самостійно під час практичної діяльності. Як свідчить шкільна практика, цей процес відбувається швидше та ефективніше в малих групах, ніж під час фронтальної бесіди, що проводиться вчителем. Під час групової навчальної діяльності учнів учитель роз'яснював, як працювати з мікроскопом, консультував з теоретичних питань теми. Технологічна карта уроку групової навчальної діяльності учнів мала такий загальний вигляд.
Перевірка рівня засвоєння знань з вивченого матеріалу у кожному з експериментальних класів після проведення уроку дала такі результати: у 8-А класі рівень знань виявився вищим, ніж у 8-Б.
Отже, групову роботу потрібно проводити формуючи групи учнів з різним рівнем знань, оскільки такий підхід дає більш результативні наслідки, відстаючі учні теж виявляють активність у роботі, і запам`ятовування знань вищий.
Висновки
Групова навчальна діяльність -- це форма (модель) організації навчання в малих групах учнів, об'єднаних спільною мінімальною метою. Така модель легко й ефективно поєднується з традиційними формами та методами навчання і може застосовуватися на різних етапах навчання.
Необхідно організувати урок таким чином, щоб учні справді працювали в режимі співпраці, а для цього треба запустити механізм співпраці. Суттєвими компонентами співробітництва є позитивна взаємозалежність, особистісна взаємодія, індивідуальна і групова підзвітність, навички міжособистісного спілкування і спілкування в невеликих групах, обробка даних про роботу групи.
Залежно від змісту й мети навчання можливі різні варіанти організації роботи груп, а саме: діалог, синтез думок, суспільний проект, пошук інформації, коло ідей, акваріум. Фронтальні технології групового навчання передбачають одночасну спільну роботу всього класу.
Як свідчить досвід роботи вчителів біології, найбільш ефективною групова робота є в тому випадку коли групи, які формуються гетерогенні за складом. В цьому ми переконалися при проведенні експерименту.
Література
1. Бабанский Ю. К. Оптимизация учебно-воспитательного процесса: Методические основы. -- М., 1982. -- 192 с.
2. Бурлака Я. І., Вихрущ В. О. Про форми організації на-вчальної діяльності школярів. // Рад. школа. -- 1984. -- № 5. -- С. 39 -- 44.
Подобные документы
Розкриття поняття та сутності форм навчання, їх класифікація. Організація навчальної діяльності учнів на уроках біології. Дослідження особливостей індивідуальних, групових та фронтальних форм навчання для підвищення ефективності уроків біології у 8 класі.
курсовая работа [60,4 K], добавлен 19.07.2011Розвиток дидактики як науки. Форми, методи та засоби навчання. Критерії, методи та прийоми, використанні для застосування дидактичного матеріалу на уроках біології в 11 класі. Характерна особливість сучасного уроку біології. Рівні засвоєння знань.
курсовая работа [87,8 K], добавлен 25.04.2012Поняття, категорії й принципи сучасних педагогічних технологій. Технологія інтерактивного навчання у викладанні математики. Форми групової роботи. Електронні навчальні програми. Основний принцип та можливості використання пакета "Динамiчна геометрiя".
презентация [1,5 M], добавлен 19.11.2014Класифікація методів інтерактивного навчання як форми організації пізнавальної діяльності на уроках біології. Характеристика ігрових методів навчання і виховання. Роль ігор на заняттях при використані наукового колекційного матеріалу кабінету біології.
курсовая работа [107,1 K], добавлен 17.09.2013Розробка календарно-тематичного плану на тему "Технологія догляду за тваринами". Форми і методи навчальної роботи. Ознайомлення з основами виробництва. План-конспект уроку "Технологія отримання основних видів продукції тваринництва (породи свиней)".
курсовая работа [57,0 K], добавлен 09.10.2014Метод ігрової ситуації як різновид нетрадиційного навчання, технологія його використання при вивчені курсу біології у сьомих класах. Характеристика етапів дидактичної гри. Урок-дослідження з біології по темі: "Що ми їмо? Харчові добавки та здоров'я".
курсовая работа [177,7 K], добавлен 27.09.2014Поняття про диференційоване навчання, характеристика його цілей, основних видів і форм. Види диференційованої роботи на уроках біології та її організація. Методичні рекомендації щодо підвищення ефективності здійснення диференціації навчання учнів.
курсовая работа [3,7 M], добавлен 18.07.2011Особливості інтегрованої системи навчання. Застосування міжпредметних зв’язків, як основи інтегрованого навчання. Вплив проведення інтегрованих уроків з біології на якість знань учнів. Розробка інтегрованого уроку з біології, його мета та принципи.
курсовая работа [70,3 K], добавлен 15.06.2010Роль самостійної роботи студентів у процесі навчання, її види і рівні. Вибір оптимальних форм та розробка завдань для самостійних робіт при вивченні дисципліни "Методика професійного навчання". Організація самостійної роботи у вищому навчальному закладі.
дипломная работа [369,7 K], добавлен 23.08.2011Особливості методики навчання біології - педагогічної науки, яка розробляє й визначає раціональні методи, прийоми, засоби та форми навчальної діяльності, під час якої відбуваються свідоме оволодіння учнями системою знань зі шкільного курсу біології.
контрольная работа [581,9 K], добавлен 22.09.2010
