главнаяреклама на сайтезаработоксотрудничество База знаний Allbest
 
 
Сколько стоит заказать работу?   Искать с помощью Google и Яндекса
 


Дидактичні ігри

Дидактичні ігри як важливий засіб успішного засвоєння учнями валеологічних знань, умінь і навичок. Вимоги до ігрової діяльності учнів на уроках. Характеристика основних дидактичних принципів організації ігор: доступність, посильність, систематичність.

Рубрика: Педагогика
Вид: курсовая работа
Язык: украинский
Дата добавления: 17.10.2010
Размер файла: 236,4 K

Полная информация о работе Полная информация о работе
Скачать работу можно здесь Скачать работу можно здесь

рекомендуем


Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже.

Название работы:
E-mail (не обязательно):
Ваше имя или ник:
Файл:


Cтуденты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны

Подобные работы


1. Використання дидактичних ігор на уроках математики
Дидактичні основи організації ігрової діяльності молодших школярів. Психолого-педагогічні особливості використання гри у навчальному процесі початкової школи. Дидактичні ігри та ситуації на уроках математики; методика проведення; авторські пропозиції.
дипломная работа [121,5 K], добавлена 02.08.2012

2. Дидактичні ігри та їх місце в системі навчальних занять
Дидактична гра як метод активізації навчальної діяльності учнів. Роль ігрових елементів у засвоєнні географічних знань. Методика використання дидактичних ігор у курсі "Географія України". Можливості комбінованого уроку для використання дидактичних ігор.
курсовая работа [73,8 K], добавлена 15.11.2010

3. Дидактична гра як засіб навчання іноземних мов молодших школярів
Дидактичні ігри, що використовуються для навчання іноземних мов учнів початкової школи (2-4 класи). Мета та зміст ігор, направлених на формування фонетичних, орфографічних, лексичних, граматичних навичок. Ігри, що забезпечують комунікативну діяльність.
методичка [31,7 K], добавлена 02.03.2011

4. Дидактична гра як засіб формування загальнонавчальних умінь і навичок
Сутність уміння вчитися як ключової компетентності молодших школярів. Онтогенетичні корені дитячої ігрової діяльності та дидактичні умови її використання в формуванні загальнонавчальних умінь і навичок. Розробка рекомендацій та оцінка їх ефективності.
дипломная работа [138,4 K], добавлена 02.11.2009

5. Дидактична гра як засіб формування комунікативних умінь і навичок розумово відсталих учнів на уроках географії
Особливості розвитку комунікативних умінь розумово відсталих школярів. Аналіз сформованості комунікативних умінь і навичок учнів спеціальної школи. Вплив дидактичних ігор географічного змісту на мовленнєвих розвиток учнів з особливими потребами.
курсовая работа [62,3 K], добавлена 10.09.2012

6. Дидактичні ігри та їх роль у навчально-виховному процесі
Дидактика як педагогічна категорія. Сучасні дидактичні системи та концепції. Дидактичні ігри як складова сучасних освітніх технологій, їх роль у навчально-виховному процесі. Вплив дидактичної гри на розвиток дитини та формування математичних уявлень.
курсовая работа [88,6 K], добавлена 06.03.2012

7. Стандартизований контроль знань
Риси, дидактичні можливості стандартизованого контролю знань, психолого-педагогічна реалізація. Форми і методи реалізації стандартизованого контролю знань, умінь і навичок з математики в початкових класах. Функції контролю знань, умінь і навичок учнів.
курсовая работа [46,5 K], добавлена 14.01.2011

8. Організація та види самостійної роботи на уроках математики та в позаурочний час
Шляхи організації групової навчальної діяльності. Ігри на уроках математики в сучасній школі. Класики педагогіки про значення гри у навчанні і вихованні. Вимоги до ігрової діяльності учнів на уроках. Урок-гра з теми: "Квадратні рівняння і не тільки".
курсовая работа [380,7 K], добавлена 20.06.2012

9. Організація та види самостійної роботи на уроках математики
Організація самостійної роботи на уроках математики і в позаурочний час. Труднощі при проведенні самостійної роботи. Шляхи організації групової навчальної діяльності. Роль і місце дидактичних ігор на уроках математики. Вимоги до ігрової діяльності учнів.
курсовая работа [47,6 K], добавлена 06.09.2012

10. Навчальні ігри як метод підвищення ефективності навчання англійської мови на початковому етапі
Поняття початкового етапу вивчення іноземної мови в середній школі. Навчальні ігри як засіб формування пізнавальної активності учнів і розвитку їх комунікативних умінь: класифікація та особливості. Приклади рольових ігор при вивченні англійської мови.
курсовая работа [38,6 K], добавлена 27.01.2011


Другие работы, подобные Дидактичні ігри

Страница:  1   2 


1

Дидактичні ігри

Зміст

Вступ

Розділ І. Дидактичні ігри - важливий засіб успішного засвоєння учнями валеологічних знань, умінь і навичок

1.1 Гра-одна з найважливіших сфер у життєдіяльності дитини,засіб її повноцінного розумового розвитку

1.2 Види дидактичних ігор,що використовуються в початковій школі

1.3 Гра-один з шляхів виховання та підтримання інтересу молодших школярів до валеологічних знань

1.4 Завдання вчителя при підготовці і проведенні ігор

1.5 Вимоги до ігрової діяльності учнів на уроках

Розділ ІІ. Роль і місце дидактичних ігор на уроках основ здоров'я

2.1 Дидактичні принципи організації ігор: доступність, посильність, систематичність

2.2 Методологія використання дидактичних ігор на уроках основ здоров'я

2.3 Методика анкетування

2.4 Значення методу гри в реалізації освітньої, розвиваючої та виховної функції навчально-виховного процесу

Висновки

Використана література

Додатки

Вступ

Ефективне викладення основ здоров'я в початкових класах не можливе без пошуків нових шляхів активізації пізнавальної діяльності учнів. Учні мають не лише засвоїти визначену програмою систему знань з основ здоров'я а й навчилися спостерігати об'єкти, явища, процеси, порівнювати їх, виявляти зв'язок між валеологічними поняттями , величинами та їх відношеннями, навчитися міркувати, обґрунтовувати свої висновки, користуватися валеологічною мовою. Засвоєння основ здоров'я в початкових класах вимагає великого розумового напруження, високого ступеня абстрагування й узагальнення, активності думки.

Дидактичні ігри стали предметом особливої уваги в працях А.Макаренка,В.Сухомлинського,А.Сікорського,Б.Блонського,С.Рубінштейна (формування уяви); Л.Виготського, О.Леонтьєва, Р.Жуковської, Д.Менджерицької, О.Усової, Л.Артемової, О.Запорожець, Л.Венгер, Д.Ельконіна, А.Соноріної (вплив на розумовий розвиток); Ф.Блехер, З.Богуславської, Н.Гамбург, Г.Ляпіної, Є.Баничевої, К.Радіної, Г.Щукіної, С.Шамової (засоби активізації навчальної діяльності). Питання теорії та практики активізації навчальної діяльності частково знайшли своє відображення і в працях таких вчених, як: В.Зінченко, О.Тихомиров, Я.Пономарьов, Л.Занков (розвивальне навчання), С.Бондар, В.Бондар, В.Паламарчук Менчинська, Б.Коротяєв, Д.Богоявленський, К.Кабанова-Меллер (формування загальних прийомів навчальної діяльності), Д.Ельконін, М.Махмутов, М.Данилов, М.Скаткін, Л.Кудрявцев І.Лернер, Л.Аристова (проблемне навчання), А.Тализіна, П.Гальперін (теорія поетапного формування розумових дій), Н.Бібік, І.Бех, Л.Божович, І.Друзь, Н.Кудикіна, (розвиток навчального інтересу), Р.Хабіб, О.Савченко (самостійність, активність учнів), Г.Костюк, М.Данилюк, А.Маркова, Н.Якобсон (мотивація навчання у підвищення навчальної активності) та інші.

Проблему використання дидактичних ігор у навчальному процесі досліджували зарубіжні педагоги Я.Коменський, Ж.Руссо, Ж.Піаже, М.Монтессорі, Дж.Брунер, З.Контануете, Е.Баффі, Е.Говен, К.Кімборльд, Б.Роуем, Х.Хеден, Мак-Конел та Джекобсон, В.Оконь.

Дидактичні ігри відповідають природним потребам молодших школярів, оскільки поєднують у собі елементи навчання, прикладної, репродуктивної та творчої діяльності, що дає змогу розвивати емоційну сферу дитини, її пізнавальні інтереси, інтелектуальні та духовні потреби. Уміле використання ігор підвищує навчальну активність учнів, інтенсивність мислення, пам'яті та уяви. Значна кількість досліджень пов'язана з різними аспектами поліпшення ефективності навчання за допомогою окремих видів ігор або їх комплексів (Л.Артемова, А.Вербицький, П.Підкасистий, О.Янковська). Так, Л.Артемовою виділені різні способи організації відношень, які зумовлюються різною структурою ігор, їх зв'язок з вирішенням ігрового завдання.

Національне відродження,демократизація суспільства,розширення самостійності України зумовили необхідність докорінної зміни підходів до механізму формування національної свідомості на основі максимальної реалізації її потенційних можливостей. У цих умовах система освіти повинна не лише подолати свою внутрішню кризу,а й,оновлюючись,забезпечити якісно новий рівень загальноосвітньої,підготовки громадян,розвиток кожної людини як особистості і найвищої цінності суспільства.

У практичній роботі загальноосвітньої школи проблема активізації навчальної діяльності молодших школярів є однією з найактуальніших,оскільки саме в процесі навчання відбувається розвиток особистості. Особливого значення ця проблема набуває у зв'язку з організацією шкіл нового типу. За цих умов вміле використання дидактичних ігор для активізації навчальної діяльності значно збагачує навчально-виховний процес,підвищує ефективність роботи вчителя початкових класів.

Педагогічні та психологічні дослідження засвідчують,що зміст її засоби активізації навчальної діяльності в процесі використання дидактичних ігор дедалі більше цікавлять науково-педагогічних працівників.

Об'єктом дослідження є процес використання дидактичних ігор у навчально-виховному процесі. А також актуальність використання дидактичних ігор на уроках основ здоров'я ,забезпечення гармонійного розвитку дитячої особистості.

Предмет дослідження - організаційні форми та прийоми використання дидактичних ігор з метою активізації навчальної діяльності.

До реалізації мети дослідження, поставлено завдання:

· Вирізнити психолого-педагогічні умови активізації навчальної діяльності молодших школярів;

· Побудувати систему дидактичних ігор, яка забезпечує активізацію навчальної діяльності на уроках основ здоров'я у початковій школі;

· Експериментально перевірити ефективність впливу дидактичних ігор на активізацію навчальної діяльності молодших школярів; 5)розробити методичні рекомендації для учителів початкових класів щодо використання дидактичних ігор на уроках основ здоров'я з метою активізації навчальної діяльності молодших школярів.

База дослідження. Дослідно-експериментальна робота виконувалась на базі загальноосвітньої школи №15,ім. Дмитра Турбіна,в 3-В класі.

У ході вивчення проблеми,використовувалися такі методи дослідження, а саме:теоретичні - аналіз і узагальнення наукової літератури з педагогіки, психології;опрацювання досвіду роботи науковців та вчителів (з метою вибору напрямку дослідження: визначення понятійного апарату ); опитування, анкетування,(з метою вибору системи дидактичних ігор, яка сприяє активізації навчальної діяльності молодших школярів);математично-статистична обробка експериментальних даних (підбиття підсумків анкетування).

Розділ 1. Дидактичні ігри-важливий засіб успішного засвоєння учнями валеологічних знань, умінь і навичок.

1.1 Гра - одна З. найважливіших сфер у життєдіяльності дитини, засіб її повноцінного розумового розвитку

Гра - це величезне світле вікно через яке в духовний світ дитини вливається життєдайний потік уявлень, понять про навколишній світ. Ігри можна поділити на предметні та сюжетні. Предметні призначені для пізнання певних явищ і закономірностей, крім них, які містять зв'язки та стосунки між людьми. Сюжетні ігри характеризуються тим, що охоплюють закономірності людської діяльності й спілкування.

У глибоку давнину дитячі ігри виникли як стихійне наслідування дій дорослих. В ігрових вправах і змаганнях підростаюче покоління готувалося до праці, полювання, війни, виконання норм поведінки, тобто гра мала важливі соціальні функції. З розвитком людства, нагромадженням знань, засобів матеріальної і духовної культури, прискоренням темпів життя гра поступово втрачала свою навчальну функцію. Універсальний засіб народної педагогіки, вона починає вважатися "несерйозним" заняттям, стає переважно привілеєм дітей із заможних класів, обслуговує лише дозвілля. У школі, з її традиційним бажанням уникати будь-якої стихійності, з поглядами на учня як на слухняного виконавця, аж дотепер для гри не було місця.[1;33]

Майбутні педагоги навчалися за схемою: у дитячому садку -- діти граються, а в школі -- учаться, щоб підготуватися до життя, а після школи -- працюють. Різке розмежування видів діяльності за місцем перебування людини ніби узаконило в свідомості педагогів однобічність поведінкової і пізнавальної сфер школяра.

Сучасна психологія визнає, що гра охоплює всі періоди життя людини. Це -- важлива форма и життєдіяльності, а не вікова ознака. З грою людина не розлучається все життя, змінюються лише її мотиви, форми проведення, ступінь вияву почуттів та емоцій. [7;46]

А.С.Макаренко вважав дитячі рольові ігри такими ж важливими для розвитку дитини, як для дорослого справжню працю. Однак, зазначав він, тільки та гра є педагогічно цінною, в якій дитина активно діє, мислить, будує, комбінує, моделює людські взаємини. За цих умов вона може фати в грі різні ролі -- бути командиром, виконавцем, творцем, знаходити умови для виявлення своїх здібностей та життєвої активності.

Використання ігор у навчанні робить недоречною авторитарну позицію вчителя в спілкуванні з дітьми. Адже, щоб зацікавити дітей майбутньою діяльністю, внести у навчання ситуації несподіванки, вільного вибору, яскраві позитивні емоції, педагог повинен сам стати учасником гри.

Особливо важливе поєднання гри з навчальною діяльністю в початкових класах, коли складний перехід від дошкільного дитинства до школи зумовлює поступову зміну провідних видів діяльності -- ігрової на навчальну.

Гра -- один із видів діяльності дитини, що полягає у відтворенні дій дорослих і стосунків між ними.[6;44]

Класики педагогіки про значення гри у навчанні і вихованні писали досить багато праць. Сучасна дидактика, звертаючись до ігрових форм навчання на уроках, справедливо вбачає в них можливості ефективної взаємодії педагога та учнів, продуктивної форми їх спілкування з наявними елементами змагання, безпосередності, природного інтересу. Визначальними при цьому є думки класиків педагогіки. А.Макаренко називав гру усвідомленою діяльністю, а радість гри - радістю творчою ”, радістю перемоги ”.

В.Сухомлинський писав: «у грі розкривається перед дітьми світ, творчі можливості особистості. Без гри немає і не може бути повноцінного дитячого розвитку.»[16;77]

1.2Види дидактичних ігор що використовуються в початковій школі.

Структура розгорнутої ігрової діяльності включає такі компоненти:

· спонукальний -- потреби, мотиви, інтереси, прагнення, які визначають бажання дитини брати участь у грі;

· орієнтувальний -- вибір засобів і способів ігрової діяльності;

· виконавський -- дії, операції, які дають можливість реалізувати ігрову мету;

· контрольно-оцінний -- корекція і стимулювання активності ігрової діяльності.[18;42]

У дитячих іграх вільна ігрова діяльність виступає переважно як самоціль. У дидактичних іграх, створених педагогікою (в тому числі й народною), ігрова діяльність спеціально планується і пристосовується для навчальних цілей. У світовій педагогіці відомі системи дидактичних ігор, які вперше розробили для дошкільного виховання Ф.Фребель і М.Монтессорі, а для початкового навчання -- О.Декролі.

Дидактичні ігри, які використовуються в початковій школі, виконують різні функції: активізують інтерес та увагу дітей, розвивають пізнавальні здібності, кмітливість, уяву, закріплюють знання, вміння і навички, тренують сенсорні вміння, навички тощо. Правильно побудована цікава дидактична гра збагачує процес мислення індивідуальними почуттями, розвиває саморегуляцію, тренує вольові якості дитини. Не варто оцінювати дидактичну гру лише з позицій навченості дитини. її цінність передусім у тому, що вона виконує роль емоційної розрядки, запобігає втомі дітей, знижує гіподинамію. Якщо вчитель часто використовує цікаві дидактичні ігри, молодших школярів зароджується інтерес до розумової праці.

У навчальному процесі ігрова діяльність має форму дидактичної гри, ігрової ситуації, ігрового прийому, ігрової вправи.

Дидактичні ігри можуть:

· бути тільки в словесній формі;

· поєднувати слово й практичні дії;

· поєднувати слово й наочність;

· поєднувати слово і реальні предмети.[19;40]

Дидактичне завдання гри визначається відповідно до вимог програми з урахуванням вікових особливостей дітей. Наприклад, формування у дітей валелогічних уявлень, логічного мислення; розвиток мовлення; формування уявлень про природу, навколишнє середовище; розвиток оцінки та самооцінки, ініціативи, кмітливості, здатності виявляти вольові зусилля для досягнення поставленої мети, довільної уваги, зосередженості.

Ігровий задум -- наступний структурний елемент дидактичної гри. Дидактичне завдання в грі свідомо маскується, воно постає перед дітьми у вигляді цікавого ігрового задуму. Дітей приваблюють відтворення уявного сюжету, активні дії з предметами, загадка, таємниця, перевірка своїх можливостей змаганням, рольове перевтілення, загальна рухова активність, кмітливість.

На створення ігрової атмосфери істотно впливає ігровий початок. Він може бути звичайним, коли вчитель повідомляє назву гри і спрямовує увагу дітей на наявний дидактичний матеріал, об'єкти дійсності, та інтригуючим, цікавим, захоплюючим, таємничим.

Ігрові дії -- засіб реалізації ігрового задуму і водночас здійснення поставленого педагогом завдання. Виконуючи із задоволенням ігрові дії і захоплюючись ними, діти легко засвоюють і закладений у грі навчальний зміст.

Правила дидактичної гри діти сприймають як умови, що підтримують ігровий задум; їх невиконання знищує гру, робить її нецікавою. Без заздалегідь визначених правил ігрові дії розгортаються стихійно, і дидактичні завдання можуть лишитися невиконаними. Тому правила гри задаються вчителем до її початку і мають навчальний та організуючий характер. Спочатку дітям пояснюється ігрове завдання, а потім -- спосіб його виконання.

Успіх дидактичних ігор значною мірою залежить від правильного використання в них ігрового обладнання, іграшок, геометричних фігур, природного матеріалу (шишок, плодів, насіння, листків) тощо.

Підбиття підсумків гри в зв'язку з такою віковою особливістю дітей, як нетерплячість, бажання відразу дізнатися про результати діяльності, проводиться відразу після її закінчення. Це може бути підрахунок балів, визначення команди-переможниці, нагородження дітей, які показали найкращі результати тощо. При цьому слід тактовно підтримати й інших учасників гри.

Різноманітність ігрових засобів створює широкі можливості для того, щоб учитель міг вибрати саме таку гру, яка найбільше відповідає меті уроку.

Проте, як показали дослідження вчених-психологів (Д.Б.Ельконін, Л.В.Артемова та ін.) і педагогів (І.О.Школьна, О.Я.Савченко та ін.), гра не забезпечує стійкого позитивного ставлення молодших учнів до навчального процесу, якщо використовується епізодично.[17;70]

Дидактичні ігри можна включати у систему уроків. Це передбачає попередній відбір ігор та ігрових ситуацій для активізації різних видів сприймання та обмірковування, де їх використання найбільш своєчасне й ефективне порівняно з іншими методами. Моє дослідження дало можливість виділити оптимальні способи використання ігрової діяльності в системі уроків:

· весь урок будується як сюжетно-рольова гра (наприклад, деякі уроки, що мають на меті ознайомити дітей з новою темою; уроки-мандрівки; уроки ознайомлення з навколишнім, тощо);

· під час уроку , як один із структурних елементів;

· під час уроку кілька разів створюються ігрові ситуації (за допомогою казкового персонажа, іграшки, незвичного способу постановки завдання, елементів змагальності тощо).

На уроці доцільно використовувати такі дидактичні ігри, організація яких не потребує багато часу на приготування обладнання, запам'ятовування громіздких правил. Перевагу слід віддавати тим іграм, які передбачають участь у них більшості дітей класу, швидку відповідь, зосередження довільної уваги. На уроках основ здоров'я це, зокрема, ігри: «Хто швидше?», «Можна-не можна», «Що потім?», «Диво скринька», «Що потім?», «Світлофор».[21;27]

Величезні можливості дає застосування ігор під час екскурсій у природу. Розкрити перед дітьми різноманітність і красу навколишньої дійсності, привернути увагу до малопомітних, але істотних ознак рослинного і тваринного світу значно легше, якщо залучити учнів до активного емоційного сприймання.

Саме цьому сприяють сюжетні ігри та ігри-вправи з природничим матеріалом. Їх мета -- навчити дітей: знаходити потрібний предмет за допомогою аналізатора (дотику, смаку, запаху), оперуючи істотними ознаками; описувати предмети й знаходити їх за описом;групувати предмети за місцем, способом використання людиною.

Широкі можливості у початковій школі, особливо в перших-других класах, є для проведення ігор-занять та ігор-вправ. Так, для розвитку усного мовлення й логічного мислення учнів доцільно проводити такі ігри: "З якого дерева листя?", "Знайти такий самий предмет (колір)", "Що змінилося?", "Чого тут не вистачає?", "Коли це буває?", "Можна чи не можна".

Ще один приклад створення ігрової ситуації для рольової гри: на одному з уроків до першокласників раптом завітав "листоноша". Він роздає кільком дітям "листи" -- завдання для складання легких правил поведінки за малюнками (або опорними словами), що лежать у конвертах. З нетерпінням очікують діти цих листів, прагнучи скласти найкращий список правил.

Учителі, які працюють творчо, вміло використовують на уроках елементи змагання: хто більше назве правил,правильно складе алгоритм дій, відгадає загадок, найкраще виконає завдання, швидше знайде правильний вихід з поставленої ситуації тощо.[23;25]

Велику розвивальну цінність становлять ігри-вправи на виключення зайвого: "Який предмет зайвий?", "Що робити?" тощо. Особливо охоче молодші учні грають у такі ігри, які потребують активної участі всього класу. Наприклад, в ігри-заняття, де передбачаються пересування, рухи за певними правилами.

Ознайомлюючись з навколишньою дійсністю, діти охоче грають у сюжетні ігри ("Ми прийшли до театру", "Я в гостях" та ін.), які розвивають уяву, спостережливість, спонукають до самоконтролю. Адже учні діють у ситуаціях, близьких до їхнього життєвого досвіду.

Головні умови ефективності застосування дидактичних ігор -- органічне включення в навчальний процес; захоплюючі назви; наявність справді ігрових елементів, зокрема зачинів, римування; обов'язковість правил, які не можна порушувати; використання лічилок; емоційне ставлення самого вчителя до ігрових дій (його слова й рухи цікаві, несподівані для дітей).

Коли якусь гру використовують надто часто, виникає небезпека втрати інтересу дітей до неї, бо зникає новизна. У цьому разі, лишаючи незмінними ігрові дії, в зміст треба вносити щось нове: ускладнювати правила, змінювати предмети, включати елементи змагання, починати гру з несподіваної лічилки або ігрового зачину.[22;18]

Дидактичні ігри ще поділяють н на виробничі й тренінгові.

Виробничі ігри, у свою чергу, поділяються на імітаційні, рольові, ділові. Останні є синтезом двох попередніх (імітаційних і рольових), вони найбільш ефективні в навчанні, однак і найбільше складні. Для проведення ділових ігор потрібний певний досвід, який можна набути у навчальних іграх інших видів.

Щодо рольових відношень у сюжетних іграх, то їх прийнято ділити на симетричні й асиметричні. При симетричних рольових відношеннях комуні канти (учасники гри) виступають носіями однієї соціальної ролі, наприклад: брат - сестра, учень - учень, вчитель - вчитель. Ситуації такого спілкування спрямовані на розвиток умінь будувати взаємовідносини з носієм ідентичної ролі, обговорювати і вирішувати проблеми в межах загального соціального контексту.

Асиметричні відношення спостерігаються тоді, коли учасники спілкування різняться між собою соціальними ознаками.

Наприклад, учень - учитель, учень-учень (якщо вони належать до різних вікових груп).

Асиметричні відношення впливають і на мовну поведінку відносно до ролі та статусу партнера. Рольові відношення між учасниками гри є основними параметрами, що визначають характер емоції.[15;76]

Залежно від конкретної дидактичної мети нестандартного уроку, його змісту, індивідуальних вікових і психологічних особливостей дітей, сюжетно-рольову гру можна проводити з одним учнем, групою або з цілим класом.

Види ігор визначають на основі різнопланової діяльності дітей: iгpu-дозвілля (ігри за власним бажанням), ігри педагогічні (організовані з метою вирішення навчально-виховних завдань).

Залежно від того, наскільки гнучкими, динамічними, творчими, регламентованими є рольові дії, правила і зміст, колективні розважальні ігри поділяють на групи:

1. Ігри творчі: сюжетно-рольові, конструкторські, драматизації з вільним розвитком сюжету, ігри-жарти, ігри-розиграші.

2. Ігри за визначеними правилами: рухові, хороводні, спортивно-змагальні, настільні.

Педагогічні ігри диференціюють відповідно до педагогічної спрямованості: дидактичні (організовують у процесі навчання), творчі педагогічні (розроблені педагогом з метою досягнення конкретних виховних завдань).

Головною умовою успішного застосування ігор є активне залучення учнів не лише до гри, а й до процесу створення її. Щодо створення нового оригінального ігри поділяють на такі, яким не вистачає інформації; умови яких потребують доповнення; в яких відомо лише сюжет; із суперечностями змісту; із запланованими помилками у змісті (задля виправлення помилок); із запланованим сюжетом і умовами, результати яких визначають учасники. Існують різні методики організації та проведення педагогічних творчих ігор, але основні елементи їх спільні -- розробка сценарію, розподіл ролей, визначення виховних цілей.

На практиці проведення творчої гри відбувається за такими етапами:

а) педагог розповідає про гру, що допомагає апробувати її модель на сприйнятті дітей, залучає їх до обговорення плану (уточнення ролей, створення уявних ситуацій тощо);

б) розподіл ролей (можливі різні варіанти: вибір ролі за бажанням, колективне обговорення кандидатур на певні ролі, визначення ролі у формі доручення);

в) розробка плану гри за певним сюжетом;

г) власне гра;

ґ) завершення гри і підбиття підсумків.

Для збереження стійкого інтересу дітей до гри доцільно використовувати умовну ігрову термінологію, різновиди впливу в ігровій формі (вимогу, заохочення тощо), елементи колективного змагання.[8;100]

1.3 Гра - один із шляхів виховання та підтримання інтересу молодших школярів до валелогічних знань

Цілком природно, що саме в грі слід шукати приховані можливості для успішного засвоєння учнями валеологічних ідей, понять, формування необхідних умінь і навичок. Дидактичні ігри дають змогу індивідуалізувати роботу на уроці, давати завдання, посильні кожному учню, максимально розвиваючи їхні здібності. Гра виховує почуття відповідальності, колективізму.

Граючись, діти вчитимуться порівнювати, узагальнювати, класифікувати, робити самостійні висновки, обґрунтовувати їх.

Якщо спочатку учень зацікавиться лише грою, то дуже швидко його вже цікавитиме пов'язаний з нею матеріал, в нього виникне потреба вивчити, зрозуміти, запам'ятати цей матеріал, тобто він почне готуватися до участі в грі. Гра дає змогу легко привернути увагу й тривалий час підтримувати в учнів інтерес до тих важливих і складних предметів, властивостей і явищ, на яких у звичайних умовах зосередити увагу не завжди вдається. Наприклад, одноманітне розв'язування проблемних ситуацій не стомлює дітей, виникає байдужість до навчання. Проте розв'язування цих самих ситуацій у процесі гри “Хто швидше,правильніше?” стає для дітей вже захоплюючою, цікавою діяльністю через конкретність поставленої мети - в кожного виникає бажання перемогти, не вітати від товаришів, не підвести їх, показати всьому класу, що він вміє, знає.[12;43]

1.4 Завдання вчителя при підготовці і проведенні ігор

Добираючи ігри, продумуючи ігрову ситуацію, необхідно обов'язково поєднувати два елементи - пізнавальний та ігровий. Створюючи ігрову ситуацію відповідно до змісту програми, вчитель повинен чітко спланувати діяльність учнів, спрямовувати її на досягнення поставленої мети. Коли визначено певне завдання. учитель надає йому ігрового задуму, накреслює ігрові дії. Власне ігровий задум, який спонукає учнів до гри, і є основою ігрової ситуації. Через ігровий задум виникає інтерес до гри. А коли з'являється особиста зацікавленість, виникає й активність і творчі думки, і дії, і переживання за себе. Команду чи весь колектив - усе без чого не можлива ігрова діяльність[1;60].

Готуючись до уроків, учитель має заздалегідь підготувати необхідний дидактичний матеріал, продумати послідовність ігрових дій, організацію учнів, тривалість гри, контроль, підведення підсумків і оцінювання.

Проводити ігри, створювати ігрові ситуації важливо на кожному уроці. Це особливо стосується І класу - перехідного періоду, коли учні ще не звикли до тривалої напруженої діяльності. Вони швидко стомлюються, притуплюється їхня увага набридає одноманітність. Тому гра повинна ввійти в практику роботи вчителя як один з найефективніших методів організації навчальної діяльності першокласників.[1;61]

Гру можна пропонувати на початку уроку. Ігри, що пропонуються на початку уроку, мають збудити думку учня, допомогти йому зосередитись і виділити основне, найважливіше, спрямувати увагу на самостійну діяльність.[5;50]

Інколи гра може бути ніби фоном для побудови всього уроку. Коли ж учні стомлені, їм доцільно запропонувати рухливу гру. Проте слід пам'ятати, що окремі ігри занадто збуджують емоції дітей, надовго відвертають їхню увагу від основної мети уроку. Адже діти в цьому віці не вміють керувати своїми емоціями, переключати увагу, зосереджуватись у потрібні моменти. Тому ігри пов'язані з сильним емоційним збудженням, слід проводити лише в кінці уроку. Використовуючи гру як важливий навчально-виховний чинник, необхідно дотримуватися таких психолого-педагогічних умов:

1. Визначення творчого потенціалу гри. Передбачає з'ясування її доцільності для певного періоду розвитку особистості, колективу класу; з'ясування чітких показників якостей особистості, на розвиток яких спрямована гра.

2. Визначення місця (клас, школа, пришкільний майданчик тощо) і часу проведення, кількості учасників (весь клас, мікрогрупи тощо). Залежать вони від умов проведення та творчого характеру гри.

3. Забезпечення психологічної комфортності і природності гри. Вона має бути бажаною, зручною і приємною для учасників. Важливо, щоб вона була органічно пов'язана з тематичним періодом чи змістом попередніх форм роботи, уникала невмотивованих ситуацій. Доцільно при цьому подбати про творчу післядію, нову гру чи іншу форму роботи. Наприклад, для інсценованої розповіді-експромту післядією може бути конкурс на кращий текст.

4. Урахування вікових та анатомофізіологічних властивостей учасників гри. Передбачає попередню діагностику рівня сформованості якостей дітей, що потребують розвитку.

5. Захист людської гідності, морального самопочуття кожного учасника. Передбачає аналіз впливу гри на свідомість, емоційні враження учнів. Потрібно співставляти емоційну навантаженість гри з денним режимом учнів, моральною ситуацією в колективі.

6. Визначення місця вчителя під час проведення гри. Роль і місце вчителя будуть змінюватися залежно від рівня сформованості якостей особистості учасників гри, їх віку, часу спільної діяльності. Якщо на початку співпраці з дітьми вчитель є керівником, інструктором, суддею, то поступово він повинен ставати радником або навіть спостерігачем. Хоча можливі ситуації, за яких педагог змушений змінити рольову позицію і знову взяти керівництво грою на себе.

7. Цілеспрямоване поширення прав учасників гри. Вони стосуються вибору гри (її назви, сюжету), зміни умов гри, її модернізації, вироблення нового змісту. Вищим виявом розвитку творчої активності учнів є бажання створити власну гру.

Урахування цих особливостей потребує від учителя постійного контролю за процесом створення, проведення аналізу ігрової навчальної діяльності.[6;44]

1.5 Вимоги до ігрової діяльності учнів на уроках

Щоб ігрова діяльність на уроці проходила ефективно і давала бажані результати, необхідно нею керувати, забезпечивши виконання таких вимог:

1. Готовність учнів до участі в грі. (Кожен учень повинен засвоїти правила гри, чітко усвідомити мету її, кінцевий результат, послідовність дій, мати потрібний запас знань для участі у грі).

2. Забезпечення кожного учня необхідним дидактичним матеріалом.

3. Чітка постановка завдання гри. Пояснення гри - зрозуміле, чітке.

4. Складну гру слід проводити поетапно, поки учні не засвоять окремих дій, а далі можна пропонувати всю гру і різні її варіанти.

5. Дії учнів слід контролювати, своєчасно виправляти, спрямовувати, оцінювати.

6. Не можна допускати приниження гідності дитини (образливі порівняння, оцінка за поразку в грі, глузування тощо). [40;43]

Ігри важливо проводити систематично й цілеспрямовано на кожному уроці, починаючи з елементарних ігрових ситуацій, поступово ускладнюючи й урізноманітнюючи їх у міру нагромадження в учнів знань, вироблення вмінь і навичок, засвоєння правил гри, розвитку пам'яті, виховання кмітливості, самостійності, наполегливості тощо.

Розділ ІІ. Роль і місце дидактичних ігор на уроках основ здоров'я

Дидактичні ігри на уроках основ здоров'я можна використовувати для ознайомлення дітей з новим матеріалом та для його закріплення, для повторення раніше набутих уявлень і понять, для повнішого і глибшого їх осмисленого засвоєння, формування обчислювальних, графічних умінь та навичок, розвитку основних прийомів мислення, розширення кругозору.

Систематичне використання ігор підвищує ефективність навчання.

Дидактичні ігри добираються відповідно до програми. В іграх валеологічного змісту ставляться конкретні завдання.

У дидактичних іграх діти спостерігають, порівнюють, класифікують предмети за певними ознаками, виконують аналіз й синтез, абстрагуються від несуттєвих ознак, роблять узагальнення. Багато ігор вимагають уміння висловлювати своє думку в зв'язній і зрозумілій формі, використовуючи[12;45]

2.1 Дидактичні принципи організації ігор: доступність, посильність, систематичність

Оскільки гра має проводитись систематично вчитель повинен продумати все до найменших деталей, а саме:

Доцільно створити умови для проведення постійних ігор - змагань між учнями, що сидять на різних рядах парт, і для індивідуальних ігор. Для цього проти кожного ряду парт важливо закріпити набірні полотна та полички для розставлення предметів під час гри (щоб їх було видно усім учням класу).

Підібрати мінімальну кількість ігрового матеріалу для проведення ігор.

Продумати, де зберігати ігровий матеріал. Для індивідуальних ігор, що проводитимуться між учнями кожної парти, мішечки целофанові або ящички учнів з підписаними прізвищами можна зберігати в класі і роздавати потрібний матеріал перед уроком.

Ігровий матеріал у ящиках де зберігається має бути чітко систематизований і згрупований так, щоб ним було зручно користуватися. Так, дрібні предмети можна зберігати в сірникових коробках з підписами або зображеннями цих предметів на коробках. У конвертах зручно зберігати плоскі геометричні фігури, картинки із зображенням різних предметів тощо. Для зручності конверти слід підписати або зверху наклеїти зображення матеріалу, що міститься в конверті. Іграшки, різноманітні предмети зручно зберігати в невеличких целофанових мішечках.

Доцільно розсадити учнів так, що за кожною партою сидів один учень “сильний”, а другий - “слабкий”. У такому разі ігри між сусідами по парті проходять ефективніше і постійно контролюються “сильнішими”. Розсадити учнів по рядах парт треба так, щоб рівень їхніх знань і розумового розвитку був приблизно однаковим, щоб шанс виграти мав кожен ряд учнів.

Гра на уроці не повинна проходити стихійно, вона має бути чітко організованою і цілеспрямованою. Насамперед учні повинні засвоїти правила гри. Загальні правила мають бути єдиним для всіх ігор. Щоб в учнів поступово виробився стереотип. Крім того, зміст гри, її форма повинні бути доступними, посильними для учнів. [2;65]

У грі повинні брати участь всі учні класу. Тому завдання треба добирати короткі, посильні, розраховуючи на відповіді всіх учнів класу.

Слід уникати одноманітності завдань, організовуючи їх так, щоб дітям не доводилося довго чекати включення в гру, бо це знижує їхній інтерес. [7;60]

Загальні правила для учнів в процесі ігор можна сформулювати так:

1. Уважно слухай і запам'ятовуй хід гри, необхідні дії, їх послідовність.

2. Пам'ятай - успіх залежить від чіткого усвідомлення кінцевої мети, передбаченого грою результату гри. Не поспішай розпочати гру, не дослухавши до кінця вказівки вчителя. Поспіх часто призводить до грубих помилок, зайвих непотрібних дій.

3. Уважно слухай відповідь товариша, щоб у разі потреби виправити або доповнити його.

4. Додержуй своєї черги, не заважай товаришам, не роби зайвих рухів, дій, будь дисциплінованим.

5. Чесно визнай свою помилку, якщо товариші довели, що ти неправий.

6. Не хитруй, не шукай легкого нечесного шляху для перемоги. Цим ми підводимо товаришів і втрачаємо свій авторитет. Поважають лише чесних, справедливих, принципових.[22;18]

Важливо, щоб не лише вчитель, а й учні слідували за чесністю дій в грі.

Вчителі початкових класів часто використовують ігрові ситуації на нестандартних уроках.

Одним із шляхів активізації пізнавальної діяльності школярів є використання елементі гри у процесі навчання, зокрема під час проведення нестандартних уроків: урок - казка, урок - аукціон знань, урок - КВК, урок-концерт та інші.

Опитування учнів, котрі брали участь у таких заняттях показує, що переважна більшість їх дає їм позитивну оцінку. Щодо вчителів, то можна зустрітися з протилежними поглядами: одні з них вважають такі заняття недоцільними, оскільки вони не дають змоги повною мірою розв'язувати основні освітні завдання, інші, навпаки, схвально ставляться до проведення занять з елементами гри, запевняють, що зростає активізація пізнавальної діяльності учнів, реалізуються принципи гуманізації та гуманітаризації у навчанні валеології.[3;32]

На мою думку, погляди першої групи вчителів визначаються необхідністю з методичними розробками з даного питання і постійною нестачею часу для режисури дидактичних ігор.

2.2 методологія використання дидактичних ігор на уроках валеологічного спрямування

На уроках основ здоров'я доцільно використовувати такі ігрові завдання які б розвивали не лише валеологічні знання учнів,а й сприяли їх загальному розвитку ;формуванню особистих рис громадянина України,духовності,моральної,трудової,екологічної культури,господаря своєї Батьківщини,вивченню історії і традицій рідного краю. Такий глибокий зміст у вихованні молодших школярів потребує пошуку оптимальної форми для його реалізації. (Хмель, 2005). Василь Хмель - заступник директора з навчально-виховної роботи в початкових класах СЗОШ№21 м. Хмельницького знайшов досить цікаве вирішення даної проблеми створивши, об'єднання учнів початкових класів на базі своєї школи. Дане об'єднання має назву «Подоляночка».

Я вважаю,що дана розробка є досить цікавою та актуальною,адже патріотичне виховання є провідним у сучасній системі загальноосвітніх шкіл тако ж вона спрямована на виховання валеологічних знань,умінь та навичок учнів.

Його виховна робота базується на пізнавальній роботі учнів і спрямована на їх самоосвіту.

Основою даної системи - об'єднання. Об'єднання має триступеневу структуру:первинна ланка об'єднання - клас, друга - об'єднання в паралелі,і третя - об'єднання всіх учнів 2-4 класів.

Для цих об'єднань існує єдиний зразок емблеми із зображенням віночка з чотирма різнокольоровими стрічками. Об'єднання класу має право на свій власний знак-жовто-блакитний прапорець із зображенням емблеми та назви. Основне місце в даній роботі посідає гра, змагання, доручення, зустрічі, свята.

Чому саме гра?Тому,що це природний для дітей вид діяльності,де школярі не лише відображають реальне життя,а й перебудовують його. За допомогою гри формуються певні якості та увага,спостережливість,виявляються творчі здібності школяра,самостійність,ініціативність. Що сприяє розвитку пізнавальних інтересів і трудових умінь,формуванню життєвої позиції. (Хмель, 2005)

Беручи участь у даному проекті учні мандрують трьома маршрутами зі станціями і зупинками.

На першому маршруті - «Моя мала Батьківщина»,де учні знайомляться з особливостями природи.

На другому маршрут і- «Моє рідне місто».

На третьому маршруті «Україна-диво дивовиж».

Номеру маршруту відповідає клас,тобто 1,2,3,4.

Розпочинається змагання на першому зібранні учнів. На цьому ж зібранні учнів перших класів урочисто посвячують до об'єднання. Учні виголошують урочисту обіцянку з таким змістом:

Моя рідна школа-моя святиня

Вчитимусь і працюватиму на совість

Я буду гідним патріотом свої країни

Людей я буду любити,добро і ласку їм чинити

Будуть правдивим і чесним

Сторінки свого роду та країни буду берегти і шанувати

Завжди буду допомагати людям (Хмель, 2005)

Команди отримують пакети із завданнями. Наступного дня на зібранні кожного класного об'єднання діти вивчають зміст завдань,обмірковують хід їх виконання,розподіляють доручення. Доручення даються на невеликий термін і змінюються через кожних два місяці навчального року. Учні звітують перед об'єднаннями про виконання доручень та одержують оцінку.

Зміна доручень дає змогу кожному з учнів класу побувати в різних «ролях».

Діяльність класних об'єднань фіксується в класному щоденнику. В ньому записується завдання,що стосується мандрівки на кожну зупинку. Після переліку завдань записуються наслідки виконання кожного завдання. За необхідності записи ілюструються малюнками. Тут же розміщуються матеріали вікторин,конкурсів,змагань,свят,екскурсій.

Організаційною формою проведення підсумків є лінійка об'єднання всіх початкових класів. На даній лінійці учні звітують про виконану роботу та дають рекомендації щодо проведення даних змагань. (Хмель, 2005)

Я вважаю,що дана розробка досить цікавої гри для учнів початкових класів є цікавою та навчальною;спрямованою на самоосвіту учнів з різних аспектів їх не лише шкільного життя ,а і позашкільного. Діти осмислюють свою соціальну відповідальність перед друзями-однолітками,товаришами,батьками,суспільством.

Під час формування у молодших школярів знань,умінь,навичок і звичок неухильного дотримання безпечної поведінки на вулиці значне місце має педагогічна гра. Особливо предметні дидактичні ігри,які можуть виготовити самі учні,що буде сприяти кращому засвоєнню навчального матеріалу.

Досить цікаве заняття можна провести з теми «Сигнали для регулювання дорожнього руху».[4:29]

На даному занятті досить доречно провести предметну гру під час якої діти будуть виготовляти модель світлофора.

Заняття починається з відгадування загадки про світлофор. Далі вчитель мотивує учнів,потім переходе безпосередньо до виготовлення виробу. Коли учні закінчать свою роботу,вчитель переходе безпосередньо до навчально-ігрової діяльності учнів.

Ігрова діяльність полягає в таких ігрових ситуаціях:

1.Юний інспектор руху чітко демонструє класові жести регулювальника:повернувся спиною до пішоходів-переходити вулицю заборонено;підняв праву руку з жезлом догори-попереджувальний сигнал;показує жезлом напрям переходу-переходити можна сміливо. Учні мають розпізнавати кожен жест і знаходити на своїх іграшкових світлофорах сигнал,який відповідає жесту регулювальника.

2.Гра проводиться в коридорі або на шкільному подвір'ї. Учні,перебуваючи у шерензі обличчям до світлофора,виконують такі завдання:на зелений сигнал роблять крок уперед;жовтий-стоять;на червоний-крок назад. Хто припуститься помилки,за вказівкою юного інспектора,тимчасово вибуває з гри. Перемагають ті,хто жодного разу не помилився.[4:30]

Дані ігри можна проводити також в позаурочний час для повторення правил дорожнього руху та для кращого дотримання учнями культури руху.

Також досить цікавим та навчальним є виготовлення «дорожньої грамоти».[4:31]

Дана гра є досить актуальною,адже учні щодня ходять до школи через дорогу і тому мають добре знати правила дорожнього руху.

Спочатку учні виготовляють карту,шлях з дороги додому,виготовляють з пластиліні дві фігурки людей,які в грі будуть виступати пішоходами,та кубик з цифрами чи крапочками.

Далі учні приступають безпосередньо до гри. Спочатку учні проводять жеребкування,потім учасники гри за чергою кидають кубик,спостерігаючи за кількістю очок на верхній грані. Фігурка пішохода-школяра «проходить» стільки клітинок,скільки очок на верхній грань кубика. Якщо вона зупинилася на цифрі за стрілкою,то учасник гри має сказати,що означає даний дорожній знак,на який вказує стрілка За правильної відповіді учасник продовжує гру ,якщо ж не зможе відповісти,то його фігурка переміщується на 5 клітинок назад. Переможцем стає той гравець,котрий отримає 100 очок,у нього фігурка пішохода-школяра дійде першою до школи.

Актуальність використання валеологічого матеріалу на уроках валеологічнрго спрямування є досить важливою,адже здебільшого саме на цих уроках вчителі приділяють велику увагу саме заученню певних правил та алгоритмів на пам'ять. Проте використовуючи хоча б елементи гри можна краще і організувати роботу дітей на уроці і стимулювати їх до кращого засвоєння матеріалу без заучування на пам'ять алгоритмів та правил поведінки.

У процесі гри в учнів виробляється звичка зосереджувалися, самостійно думати, розвивати увагу. Захопившись грою, діти не помічають, що навчаються до активної діяльності залучаються навіть найпасивніші учні.

2.3 Методика проведення анкетування

В своїй дослідницькій роботі я використовувала метод анкетування. Дана анкета дає змогу оцінити рівень розвитку ігрової діяльності учнів. Анкету мали заповнити батьки,адже саме вони найбільше часу знаходяться з дитиною.

Метою даного анкетування було виявити рівень розвитку ігрової діяльності дитини.

Анкетування проводилось на базі Сумської загальноосвітньої школи №15 ім. Дмитра Турбіна. Генеральною сукупністю даного дослідження були учні 3-В класу(30учнів).

Анкетування проводилось під час моєї стажистської педагогічної практики,тому я мала змогу перевірити результати анкетування. Маю визнати,що при спостереженні дані анкетування підтвердились.

Анкетування проводилось за допомогою такої анкети:

Анкета

Шановні батьки!

В своїх руках Ви тримаєте анкету,яка допоможе нам визначити рівень розвитку ігрової діяльності Вашої дитини.

Анкета є анонімною,тому ми сподіваємось на Ваші щирі відповіді.

1)Малюк самостійно грається з однолітками «у когось» чи «у щось»:

А)понад 12 годин на тиждень

Б)6-12 годин на тиждень

В)1-5 годин на тиждень

Г)взагалі не грається у такі ігри

2)Дитина найбільше полюбляє гратися в рольові ігри:

А)з однолітками

Б)зі старшими дітьми та з дорослими

В)наодинці

Г)взагалі не любить таких ігор

3)Малюк найчастіше грає з однолітками:

А)за самостійно видуманим сюжетом

Б)за традиційним сюжетом,змінюючи чи розвиваючи його

В)за традиційним сюжетом без змін

Г)без сталого сюжету

4)Сюжетно-рольові ігри з участю дитини зазвичай тривають:

А)понад 45 хвилин

Б)20-45 хвилин

В)менше 20 хвилин

5)Під час гри малюк:

А)постійно спілкується з іншими як персонаж

Б)часом виходить із ролі,діє від власної особи

В)взаємодіє більше з предметами,ніж з партнерами

Г)практично не спілкується(грає поряд з іншими)

Дякуємо Вам за щирі відповіді!

Кожен варіант відповіді позначений певною кількістю балів,для визначення рівня ігрової діяльності дитини треба полічити їх загальну кількість.

1)Малюк самостійно грається з однолітками «у когось» чи «у щось»:

А)понад 12 годин на тиждень-3 бали

Б)6-12 годин на тиждень-2 бали

В)1-5 годин на тиждень-1 бал

Г)взагалі не грається у такі ігри-0 балів

2)Дитина найбільше полюбляє грається в рольові ігри:

А)з однолітками-3 бали

Б)зі старшими дітьми та з дорослими-2 бали

В)наодинці-1 бал

Г)взагалі не любить таких ігор-0 балів

3)Малюк найчастіше грає з однолітками:

А)за самостійно видуманим сюжетом-4 бали

Б)за традиційним сюжетом,змінюючи чи розвиваючи його-3 бали

В)за традиційним сюжетом без змін-2 бали

Г)без сталого сюжету-1 бал

4)Сюжетно-рольові ігри з участю дитини зазвичай тривають:

А)понад 45 хвилин-3 бали

Б)20-45 хвилин-2 бали

В)менше 20 хвилин-1 бал

5)Під час гри малюк:

А)постійно спілкується з іншими як персонаж-3 бали

Б)часом виходить із ролі,діє від власної особи-2 бали

В)взаємодіє більше з предметами,ніж з партнерами-1 бал

Г)практично не спілкується(грає поряд з іншими)-0 балів

Аналіз анкетування можна відобразити в такій таблиці:

Всього учнів

Високий рівень

Задовільний рівень

Середній рівень

Низький рівень

30

3

24

3

0

Аналіз результатів проведеного дослідження допоміг виявити рівні навчальної активності: високий, задовільний ,середній, та низький.

Високий рівень(15-16 балів) навчальної активності характеризується тим, що учні виявляють творчу активність, самостійність, стійкий навчальний інтерес, оригінальність, оптимальність у вирішенні навчальних завдань, позитивну мотивацію до навчання, добре розуміють умови та правила гри, швидко включаються в ігрову діяльність.

Задовільний рівень активності(11-14 балів)обсяг та якість ігрової діяльності загалом відповідають віковій нормі,але можливості її розвитку далеко не вичерпні;слід заохочувати фантазію учня,давати йому змогу більше спілкуватися з однолітками.

Середній рівень активності(6-11балів)мають учні, які виявляють реконструктивну активність (відповідальність, сумлінність, енергійність), стійкий інтерес виявляють лише в окремих видах діяльності, орієнтуються на оцінку, відчувають труднощі у розумінні правил гри, поступово включаються в ігрову діяльність.

Низький рівень активності(0-5 балів) притаманний учням, які виявили лише виконавську активність, короткочасний інтерес, не розуміють правил ігрової діяльності, пасивно ставляться до гри.

Отже можна на основі проведеного анкетування можна зробити такий висновок ,що в даному класі не має учнів які б мали низький рівень ігрової діяльності якщо в більшості учнів задовільний показник,це значить ,що в класі доцільно використовувати ігрову діяльність-вона матиме успіх.

Клас також має 3 учнів з високим та 3 учнів з низьким рівнем ігрової діяльності,що вказує на те,що треба враховувати ці дані при використанні гри.

Дані анкетування підтвердились за допомогою перевірки їх спостереженням. Отже, батьки справді спостерігають за своїми дітьми досить добре.

2.4 Значення методу гри в реалізації освітньої, розвиваючої та виховної функції навчально-виховного процесу

Упродовж життя людина грає ту чи іншу соціальну роль, що відведена їй у суспільстві.

У дитячі роки грає основним видом діяльності людини. За її допомогою діти пізнають світ. Без гри дітям жити нудно, нецікаво. В грі діти і підлітки перевіряють свою силу і спритність, у них виникає бажання фантазувати, відкривати таємниці і прагнути чогось прекрасного.

Гра дарує щохвилинну радість, задоволення актуальні невідкладні потреби, а ще - спрямована в майбутнє, бо під час гри у дітей формуються ч закріплюються властивості, вміння, здібності, необхідні їм для виконання соціальних. Професійних, творчих функцій у майбутньому.[6:45]

Потрапляючи до школи після дитячого садка, дитина зустрічається з іншим видом діяльності - навчанням. Але гра залишається важливим засобом не лише відпочинку, а й творчого пізнання життя. Ігрова позиція - могутній засіб виховного впливу на дітей.

У процесі гри в учнів виробляється звичка зосереджувалися, самостійно думати, розвивати увагу. Захопившись грою, діти не помічають, що навчаються до активної діяльності залучаються навіть найпасивніші учні.

Найсуттєвішими для вчителя будь-якого предмета на наш погляд є такі питання:

а) визначити місце дидактичних ігор та ігрових ситуацій у системі інших видів діяльності на уроці;

б) доцільність використання їх на різних етапах вивчення різноманітного за характером навчального матеріалу;

в) розробка методики проведення дидактичних ігор з урахуваннями дидактичної мети уроку та рівня підготовленості учнів;

г) вимоги до змісту ігрових діяльності у світлі ідей розвивального навчання;

д) передбачення способі стимулювання учнів, заохочення в процесі гри тих, хто найбільше відзначився, а також для підбадьорення відстаючих.

Гра - одна з найважливіших сфер у життєдіяльності дитини, разом з працею, навчанням, мистецтвом, спортом вона забезпечує необхідні емоційні умови для всебічного, гармонійного розвитку особистості. [7:49]

Коли вчитель використовує на уроці елементи гри, то в класі створюються доброзичлива обстановка, бадьорий настрій, бажання вчитися. Плануючи урок, учитель має зважати на вік учнів, добираючи ігри, які були б їм цікаві і зрозумілі.

Процес створення гри містить ряд етапів:

а) вибір теми гри;

б) визначення теми й завдань гри;

в) підготовка і проведення гри (повідомлення учням теми гри, підготовка унаочнень, проведення гри, підбиття підсумків). [3:10]

Успіх проведення гри залежить від дотримання вимог:

а) ігри мають відповідати навчальній програмі;

б) ігрові завдання мають бути не надто легкими проте й не дуже складними;

в) відповідність гри віковим особливостям учнів;

г) різноманітність ігор;

д) залучення до ігор учнів усього класу.

У навчальних іграх немає тих хто програм або виграв, тут виграють всі. Їх можна проводити на будь-якому етапі уроку. Це дасть змогу виявити знання учня і вміння користуватися ними.

Проте існують і обмеження для проведення дидактичних ігор:

1. Не варто організовувати навчальну гру, якщо учні недостатньо знать тему.

2. Недоцільно впроваджувати гру на заліках та іспитах, якщо вони не використовувались у процесі навчання.

3. Не слід застосовувати ігри з тих предметів і програмних тем, де вони не можуть дати позитивного ефекту.[3:23]

Пам'ятаючи ці обмеження, кожен учитель має все ж керуватися настановою В.О. Сухомлинського про те, що без гри немає і не може бути повноцінного розумового розвитку учнів.

Висновки

Сучасний шкільний курс основ здоров'я має великі розвиваючі можливості завдяки своїй цілісності й логічній строгості.

Гра, як відомо, є найприроднішою і найпривабливішою діяльністю для молодших школярів. Ще К.Д. Ушинський писав: “зробити серйозне заняття для дитини цікавим - ось завдання початкового навчання. Кожна здорова дитина потребує діяльності і до того є серйозної діяльності . З перших же уроків привчайте дитину полюбити свої обов'язки й знаходити приємність в їх виконанні”.

Саме в іграх розпочинається невимушене спілкування дитини з колективом класу, взаєморозуміння між учителем і учнем. У процесі гри в дітей виробляється звичка зосереджуватися, працювати вдумливо, самостійно. Розвивається увага, пам'ять, жадоба до знань. Задовольняючи свою природну невсипущу потребу в діяльності, в процесі гри дитини “добудовує” в уяві все, що недоступне їй у навколиш6ній дійсності, в захопленні не помічає, що вчиться - пізнає нове, запам'ятовує, орієнтується в різних ситуаціях, поглиблює набутий раніше досвід порівнює запас уявлень, понять, розвиває фантазію.

У грі найповніше проявляються індивідуальні особливості, інтелектуальні можливості, нахили, здібності дітей.

Гра належить до традиційних і визнаних методів навчання і виховання дошкільників, молодших школярів і підлітків. Цінність цього методу полягає в тому, що в ігровій діяльності освітня, розвиваюча й виховні функції діють у тісному взаємозв'язку. Гра як метод навчання організовує, розвиває учнів, розширює їхні пізнавальні можливості, виховує особистість.


Страница:  1   2 

Скачать работу можно здесь Скачать работу "Дидактичні ігри" можно здесь
Сколько стоит?

Рекомендуем!

база знанийглобальная сеть рефератов