Школа - осередок розвитку громади

Школа - осередок розвитку громади

За десятиліття державотворчих процесів в Україні село як одна з найрозповсюдженіших адміністративних одиниць в країні майже не зазнало оновлення, а навпаки, залишилось найбільш незахищеним і нездатним лише за допомогою власних ресурсів вийти із кризової ситуації. Серед основних соціальних та економічних чинників, які призводять до руйнації сільської громади, можна назвати: збіднілість і нераціональне використання сільськогосподарських угідь, низький рівень економічного розвитку сільських господарств, відсутність ринку праці, обмеженість інфраструктури соціальних, культурних та освітніх послуг.

Сільська школа за таких умов має два шляхи. Перший - зіткнувшись з комплексом невирішених проблем, пристосуватись і зайняти очікувальну позицію з великою надією на кращі часи. Другий - відшукати внутрішні ресурси у власному педагогічному колективі і громаді села, які б дали можливість не лише виживати, але й активно створювати умови для отримання повноцінних освітніх послуг. Більше того, школа як чи не єдина колиска інтелектуального потенціалу на селі може стати таким двигуном, який приведе в рух і внутрішні резерви громади для вирішення наболілих соціально-економічних проблем. Безперечно, цей шлях обирають творчі педагогічні колективи, які сміливо використовують інновації як спосіб адаптації школи до суспільних змін.

Колектив Синьківської ЗОШ ІІІІ ст. Радехівського району Львівської області, усвідомлюючи соціально зумовлену обмеженість як власних можливостей і перспектив, так і можливостей і перспектив своїх вихованців, вирішив не пасивно підкоритися життєвим обставинам, а відшукати способи і методи, які б об'єднали зусилля школи і громади у протидії жорстокій реальності. Так виникла ідея створення моделі громадсько-активної школи (ГАШ), яка б піднесла і школу, і громаду, і кожну особистість зокрема над реаліями сьогоднішнього життя та відкрила нові перспективи за рахунок власної ініціативи, творчості, активності.

Розвиток моделі Громадсько-активних шкіл включає в себе демократизацію школи, розвиток волонтерства, розробку і реалізацію партнерських програм, спрямованих на вирішення проблем і задоволення потреб місцевих громад.

Основою моделі є концепція громадсько-орієнтованої освіти, яка передбачає можливість для членів громади, громадсько-активних шкіл, місцевих організацій стати активними партнерами у вирішенні проблем в освіті та громаді.

Громадсько-активна школа - це школа, яка залучає громаду до процесу управління школою, здійснює мобілізацію місцевих ресурсів для забезпечення нагальних та довгострокових цілей школи та громади, що в цілому сприяє розвитку школи та громади, зміцнює партнерство між ними. Це звичайна школа, в якій особлива увага спрямована на партнерство школи і громади, а також на розвиток громадської самоорганізації, самоуправління, а в кінцевому підсумку на розвиток громадянського суспільства в цілому, що є необхідною умовою розбудови демократії в Україні.

Ось головні особливості діяльності таких шкіл:

· навчальний план школи орієнтується на інтереси та потреби дітей та громади;

· спільний голос школи і громади у визначенні потреб громади, залученні бізнесструктур, підприємців до співпраці;

· батьки мають можливість брати участь у процесі прийняття рішень щодо якості освіти їхніх дітей та участі у житті школи;

· бажання бути інноваційними, гнучкими і творчими, бачити нові шляхи розвитку школи та освіти;

· заохочується атмосфера колегіальності - батьки та інші члени громади працюють як партнери;

· батьки та інші члени громади допомагають вчителям у їхній роботі (можуть працювати як асистенти вчителя);

· школа та шкільне обладнання пристосоване для забезпечення цілей освіти членів громади;

· загальна мета для шкільного персоналу та учнів - це краще розуміння потреб громади;

· партнерські стосунки між шкільною адміністрацією, учнями, батьками, місцевими органами влади;

· шкільна адміністрація демонструє готовність надавати шкільні приміщення для потреб громади та бажання розробляти і реалізовувати довгострокові освітні, оздоровчі, культурні та соціальні програми;

· директор школи є координатором діяльності Громадсько-активної школи.

За якими ж критеріями той чи інший загальноосвітній заклад можна означити як Громадсько-активну школу? На нашу думку, слід виділити такі критерії ГАШ:

демократизація управління на рівні школи і громади;

партнерство школи і громади;

сприятливе середовище для соціалізації молоді.

сприятливе навчально-виховне середовище;

сприятливе професійне середовище.

Демократизація управління школою

Демократизація управління на сучасному етапі вимагає заміни жорсткого субординаційного управління на мобільне і гнучке. Такою демократичною моделлю виступає державно громадська форма управління освітою, що орієнтує освітні процеси на гуманізацію та розвиток. Вона передбачає залучення громадськості до прийняття управлінських рішень, до вирішення питань освітньої політики і формування бюджету на місцевому рівні. Перехід до державно громадської форми управління в повному обсязі, на нашу думку, відбудеться тоді, коли:

– будуть створені шкільні округи з наданими їм повноваженнями визначати стратегію освітньої політики на локальному рівні;

– будуть створені виборні органи самоуправління освітою в округах та школах;

– буде розроблена належним чином нормативна база для участі батьків, бізнесу, громади у фінансуванні середньої освіти.

Поки що ж розбудова державно громадської форми управління здійснюється у школі Радою школи, Піклувальною радою, класними батьківськими комітетами, різноманітними формами учнівського самоврядування, професійними об'єднаннями та громадськими організаціями. Так, у школі діє Рада школи на чолі із директором ТЗоВ "Діброва" Карплюком А.Б., до складу якої входять по три представники від учнів, вчителів та громади. Піклувальна рада об'єднує 15 членів, в основному це представники місцевого малого бізнесу та господарники, силами яких можна забезпечувати певні матеріальні потреби закладу. Головою Піклувальної ради є Чорний В.М., інженер райагросервісу. Завдяки діяльності цієї ради вдалось розв'язати ряд питань із створення запобіжних засобів у комп'ютерному кабінеті, ремонту школи, котельні, створити базу для інтелектуально спортивного клубу "Гарт", покращити учнівське харчування. Обидві ради діють на підставі розроблених Положень.

Крім того, в школі створені осередки товариств "Рідна школа" та "Просвіта", діяльна профспілкова організація, методична рада, об'єднання вчителів та творчі динамічні групи. Учнівське самоврядування представлене організацією "Соколята" (14 класи) та шкільним парламентом (511 класи). Водночас ряд вчителів є членами виконкому та депутатами Синьківської сільської ради.

Таким чином, велика кількість членів сільської громади, а це в основному кращі її представники, беруть участь в управлінні школою. Правда, більшість з них зазначають, що ряд пунктів положення про раду школи не продумані і не можуть бути вирішені людьми без спеціальної педагогічної підготовки. Зокрема, це питання, які стосуються режиму роботи школи, розкладу, атестації вчителів, нагородження медалями та деякі інші. Вирішення їх варто залишити за педагогічною радою та дирекцією школи. На ефективності роботи ради позначається ще досить низька громадянська активність її членів та матеріальна неспроможність вирішити низку освітніх проблем.

Партнерство школи і громади

Школа є невід'ємною частиною спільноти, до якої входить, і готова підтримувати партнерські стосунки з кожним її членом, з різними державними та недержавними закладами у місцевій громаді. Вона спрямовує ресурси школи на розвиток громади, громадянської самоорганізації та самоуправління, розвиває у школі та громаді традиції та практику громадянської активності, сприяє вільному обміну думками, вивчає проблеми і бере участь у їхньому розв'язанні, а також здійснює зворотний зв'язок із громадськістю. Наступна таблиця демонструє основні напрямки партнерських зв'язків школи і громади с. Синьків:

Справжнім лакмусовим папірцем для виявлення надійності партнерських зв'язків між школою і громадою стало святкування 500річчя першої писемної згадки про с. Синьків, зініційоване школою.

Очолила оргкомітет з проведення свята директор школи. Громаду настільки вдалося запалити і згуртувати, що обсяг виконаних робіт при підготовці до святкування всіх просто вразив. Так, була збудована капличка Покрови Пресвятої Богородиці на місці з'явлення чудотворної ікони, відремонтована діюча церква та польська капличка-гробівець, яка була майже повністю зруйнована. На в'їзді до села з'явився монументальний знак "Синьків" із зображенням Покровительки. На одній із стін школи встановили меморіальну дошку на честь визначних вихідців із села: Я. Миколаєвича та Ю. Павликовського. Крім того, громада відремонтувала всі дороги і будівлі. І це у час, коли серед селян велике безробіття і статки невеликі. Педколектив не тільки зміг об'єднати громаду для спільної праці, але й надихнув на створення прекрасного музею рідного села та дослідження і написання монографії "Історія села Синьків" (автор - директор школи Костюк Г.Є.). Цей приклад є яскравим свідченням того, як Громадсько-активна школа може стати справжнім лідером і організатором добрих справ у громаді.

Громадсько-активна школа - сприятливе середовище для соціалізації молоді

Громадсько-активна школа у співпраці з громадою створює сприятливе середовище для соціалізації сільської молоді. Під терміном "соціалізація" ми розуміємо систему адаптації молоді до умов соціального середовища, в якому вона проживає. Метою соціалізації є розвиток соціально необхідних умінь, навичок і якостей дитини, її культурна ідентифікація, соціальне та життєве самовизначення. Для розв'язання цієї мети педколектив поставив перед собою такі завдання:

- створення системи психолого-педагогічної підтримки становлення особистості кожного школяра;

- формування соціальних навичок поведінки й настанов, спрямованих на життєздатність та адаптацію;

- формування громадянської позиції, виховання працелюбності, ініціативності, якостей ділової людини;

- становлення фізичного і морального здоров'я, виховання потреби у здоровому способі життя;

- створення ситуації успіху, умов професійного самовизначення учнів.

З кожного з цих напрямків у школі є ряд творчих напрацювань. Зокрема, заслуговує на увагу досвід участі школярів у розробці та реалізації суспільних проектів, соціалізуючу роль яких важко переоцінити. Школа вже три роки поспіль бере участь у Всеукраїнській акції "Громадянин", основним завданням якої є розробка учнями соціальних проектів та практичне їх розв'язання. Наші вчителі та учні пройшли школу написання проектів, навчилися брати інтерв'ю, вивчати думку громади, визначати актуальні проблеми села, в якому живуть, писати звернення та прохання до бізнесових структур, спілкуватися із місцевою владою. За ці роки школярам вдалося реалізувати 14 проектів. Найбільше практичне значення для громади мали проекти, пов'язані із благоустроєм сільського стадіону, території в центрі села та біля каплички Покрови Пресвятої Богородиці. Два екологічні проекти змусили місцевих господарників вирішувати питання із зберіганням отрутохімікатів у старому складі мінеральних добрив.

Спільний проект із школою м. Далраїда (штат Алабама, США) дав можливість роздобути кошти для встановлення Інтернету. Особливою популярністю серед школярів користується проект випускників, оскільки саме він дав можливість створити у школі спортивно інтелектуальний клуб "Гарт".

Особливою актуальністю відзначаються проекти, над якими працювали класні колективи цього року. Так, учні 57 класів на основі свого проекту налагодили випуск газети „Родина", де висвітлюють цікаві факти з життя школи і громади. Школярі 9 класу розпочали роботу над створенням шкільного радіомовлення. Щосереди у шкільному ефірі звучать цікаві радіопередачі. Учні 8 класу відновили зруйновану в радянські часи релігійну пам'ятку села. Живим куточком поповниться школа завдяки старанням десятикласників.

Реалізація проектів створює і в школі, і у громаді ситуацію успіху. Результати праці дітей та їхніх батьків - наочні. Щорічно школа знаходить ресурси, щоб організувати для переможців безкоштовні екскурсії по історичних місцях України. Тричі учні школи ставали призерами Всеукраїнської акції і були нагороджені поїздками до Києва, де отримали нагороди.

Саме завдяки участі у суспільних проектах діти цілеспрямовано набувають вмінь спілкування, співпраці, здійснюється їхнє бажання досягти спільного успіху, а найголовніше - долати труднощі, усвідомлювати себе творцями. Безперечним є те, що навички підприємливості, самостійності, самоврядування, соціальної активності та відповідальності допоможуть їм у майбутньому адаптуватися до реалій сьогодення.

Серед інших факторів, які сприяють активній самореалізації молоді на селі, слід виділити участь учнів у шкільному самоврядуванні, у надзвичайно широкому спектрі трудових акцій. Це і допомога сільськогосподарським товариствам, і участь у ремонті школи, і шефство над історичними пам'ятками села, і обробіток цукрових буряків за договором з метою поповнення класних та шкільної каси.

Сприятливе навчальне середовище

Громадсько-активна школа створює сприятливе для навчання середовище, у якому всі учні можуть досягти повного розкриття своїх здібностей, особистого розвитку, готовності до праці та громадянської відповідальності. Перш за все школа повинна плекати серед громади ставлення до освіти як до процесу, що відбувається впродовж усього життя і повинен бути доступним для кожного. Навчально-виховний процес має бути спланований так, щоб школа була доступна для дітей і громади впродовж усього тижня. На практиці це виглядає так: у суботу в нашій школі працюють найцікавіші гуртки та факультативи (різьба по дереву, футбол, гурток "Рукодільниця", клуб англійської мови, заняття з комп'ютерної грамотності для учнів 49 класів та молоді села), а в неділю широко відкриває двері для молоді шкільний спортзал, музей, клуб "Гарт". Замість того, щоб тинятися чи відвідувати розважальні заклади, учні використовують вільний час з користю для себе.

У тісній співпраці з громадою школі вдалося створити належну матеріально-технічну базу. Так, у закладі діють естетично оформлені навчальні кабінети, спортзал, комбінована майстерня, музей. Особливою гордістю є прекрасно обладнаний комп'ютерний кабінет з доступом в Інтернет. Копіювальна техніка, а це два сканери, три принтери і ксерокс, дозволяє виготовляти велику кількість роздавальних дидактичних матеріалів.

Здійснивши експертну оцінку матеріальної бази школи, її кадрового забезпечення та запитів громади, педколектив прийняв рішення здійснювати профілізацію закладу у природничо-технологічному напрямку. Була підписана угода із Львівським аграрним державним університетом про створення ліцейних класів на базі 1011 класів. У технологічному плані особлива увага звертається на розвиток народних ремесел. При цьому залучений творчий потенціал вчителів. Так, у школі учні вивчають такі види народних ремесел: різьба по дереву, соломоплетіння, витинанка, силянка з бісеру, вишивання. Учні засвоюють ці ремесла на курсах та факультативах за вибором, тому вчителі самотужки розробляють програми цих курсів. Так, вчитель трудового навчання Дарміць В.В. розробив програму із соломоплетіння, а вчителька образотворчого мистецтва Андрухів Г.В. - з витинанки.

Громадсько-активна школа свої першочергові завдання бачить у тому, щоб надавати учням громадянські знання, виховувати громадянські чесноти та залучати молодь до активної громадянської діяльності. Громадянська освіта у школі здійснюється через зміст основних навчальних дисциплін, а також шляхом вивчення таких курсів за вибором та факультативів, як: "Основи християнської моралі" (111 кл.), "Проблеми сучасності" (9 кл.), "Історія рідного села" (9 кл.), "Я - громадянин України" (10 кл.), "Етика і психологія сімейного життя" (11 кл.). Успішно діє дискусійний клуб "Моя позиція" (78 кл.). Програма батьківського всеобучу спланована так, щоб мінімум громадянських знань був донесений до громади.

Формуванню національної свідомості та світогляду сприяли розширені курси історії, правознавства, рідної мови і літератури, а також виховні години: "Бути українцями, а не манкуртами", "Формула громадянина", "Демократія - це дискусія", "Що означає бути толерантним?", "Чим громадянин відрізняється від "просто" людини?" тощо.

На етапі становлення України як держави з демократичною європейською орієнтацією, всі зусилля шкільного виховання мають бути спрямовані на формування українського патріота з високою громадянською культурою та гідністю. Завдання школи як Громадсько-активної успішно реалізують її педагоги.

Особливої уваги заслуговує досвід роботи молодого педагога Костюка Тараса Васильовича, який працює над проблемою: "Формування громадянина незалежної демократичної України шляхом залучення молоді до вирішення реальних проблем школи і громади".

Учитель розуміє, щоб виховати компетентних та свідомих громадян, недостатньо лише говорити про демократичні цінності, а потрібно активно залучати молодь до вирішення тих проблем, які стоять перед школою, громадою, суспільством. Вже третій рік поспіль класний колектив бере участь у Всеукраїнській Акції "Громадянин". За цей час учні не лише навчились вміло розробляти суспільні проекти, але й проводити опитування серед населення шляхом анкетування, визначати головні проблеми, які хвилюють громаду, збирати інформацію та знаходити шляхи вирішення поставлених завдань. Реалізувавши свій перший найпростіший проект, учні провели велику роботу з упорядкування занедбаної території біля сільського дитячого садка.

Вчитель вміло спрямовував роботу так, що учні, окрилені першими позитивними результатами колективної праці, до акції "Громадянин2003" подали надзвичайно цікавий проект "Організація спортивно інтелектуального клубу "Гарт" при Синьківській ЗОШ". Учні домоглися від дирекції школи, щоб їм виділили підвальне приміщення. Самостійно його відремонтували. На уроках трудового навчання виготовили шахи, тенісний стіл, повністю відновили старий більярд. Сьогодні клуб став улюбленим місцем відпочинку не лише для школярів, але й для молоді всього села. Спільно з класним керівником учні розробили і вивісили Статут клубу, правила поведінки в ньому, графіки роботи та чергувань. Тут завжди панує чистота і порядок, адже самоврядують учні і школа їм довіряє.

Даний проект став призером Всеукраїнської Акції, і група учнів класу на чолі з класним керівником була запрошена до Києва на заключні урочистості, де учні мали змогу поспілкуватись не лише з ровесниками з цілої України, але й з народними депутатами у Верховній Раді. Це стало реальним уроком громадянськості.

Слід відзначити велику завзятість класу і в цьогорічному загальношкільному проекті "Шкільний сад". У результаті його реалізації неподалік школи зазеленів молодий сад, в якому налічується 170 сортових яблунь. Під керівництвом класного керівника учні здійснили планування і розбивку саду. А щоб роздобути кошти на саджанці, організували загальношкільну лотерею, призи до якої виготовляли власноруч на заняттях гуртка "Різьба по дереву". І знову проект був високо оцінений журі Всеукраїнської Акції, а школярі вдруге мали змогу відвідати столицю.

Усвідомлення молодими людьми того, що великі справи починаються з маленьких вчинків (посадженого дерева, очищеної території), дозволяє набути позитивний досвід громадянської активності.

Використовуючи свій художній хист, вчитель цікаво веде гурток "Різьба по дереву". Прекрасні вироби учнів прикрашають не лише інтер'єр школи, але й районні виставки. А його вихованці Дубас Павло, Загурський Мар'ян, Шіпка Ігор стали переможцями районного конкурсу "Мамина світлиця". Делегація із США, яка відвідала школу у жовтні минулого року в рамках акції "Громадянин", захопившись виробами гуртківців, запропонувала реалізувати їх у США з метою поповнення шкільного бюджету.

Отже, втілюючи модель Громадсько-активної школи, педагогічному колективу Синьківської школи вдається успішно реалізовувати такі завдання:

надання пріоритетності громадянському вихованню;

чітка спрямованість всієї системи виховної роботи на формування національно свідомої особистості;

комплексність вирішення проблеми через надання особистості громадянських знань, виховання громадянських чеснот та залучення до громадянської діяльності;

виховання через особистий позитивний приклад вчителя та безпосередню участь у всіх справах класу;

діяльнісний підхід до вирішення проблем класу, школи, громади;

особистісно-орієнтований підхід до кожного школяра, досягнення ситуації успіху та самоствердження всіх членів учнівського колективу.

Безперечно, випускники школи, вступаючи в доросле життя, серед інших якостей, конче потрібних члену громадянського суспільства, відзначатимуться активною життєвою позицією, толерантністю, національною свідомістю, усвідомленням того, що від кожного громадянина залежить доля України.