Філософія програми всебічного розвитку дитини

Головні концептуальні положення програми всебічного розвитку дитини. Залучення сім'ї до процесу навчання й виховання дітей. Використання методик, які сприяють всебічному розвитку школярів природним шляхом. Індивідуальний підхід до кожної дитини.

Рубрика Педагогика
Вид реферат
Язык украинский
Дата добавления 17.08.2010
Размер файла 19,6 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Філософія програми всебічного розвитку дитини

Програма всебічного розвитку дитини «Крок за кроком» є програмою для дітей та їх сімей, в якій значна увага звертається на вивчення та застосування на практиці принципів демократії, що сприяє перетворенню дітей в активних членів демократичного суспільства.

Програма охоплює чотири вікові категорії: особистісно зорієнтована програма для дітей віком від народження до трьох років, особистісно зорієнтована дошкільна освіта дітей 3-5-ти років, особистісно зорієнтована освіта дітей 6-7-и років, особистісно зорієнтована освіта для дітей віком 8-10 років, що пропонують нові педагогічні підходи до проведення класних занять.

Теоретичне підґрунтя

Нема єдиної теорії, яка б містила всі аспекти психології розвитку. Програма всебічного розвитку дитини «Крок за кроком» використовує багато цих аспектів у побудові теоретичних засад ефективної моделі початкової школи, де застосовуються праці Руссо, Песталоцці, Фробеля та Монтессорі, які здавна вважаються наріжними каменями початкової освіти, а також сучасної моделі, наприклад, британської початкової школи.

Численні концепції та теорії початкової освіти послідовно пронизують три основні тези. По-перше, існування етики соціальної реформи. В освіті дітей молодшого віку завжди присутнє очікування соціальних змін і покращення в майбутньому. Такою є роль усіх дорослих - сподіватись на поліпшення умов життя наступного покоління. Коли такі сподівання супроводжуються діями, зміни насправді можуть наступити. Із часом освіта дітей молодшого віку розвинулась у модель всебічного підходу з партнерським залученням родини, школи та спільноти.

По-друге, визнання цінності дитинства. Як тільки люди визнали важливість дитинства, якість життя дітей поліпшилась. Дорослі стали більш відповідально ставитись до умов, які впливають на дитину. З'явилися закони, які захищають дітей і забезпечують їхній добробут. Учителі вважають, що дитячі роки формують підґрунтя подальшого фізичного, соціального, емоційного й мисленнєвого розвитку. Усім відомо, що діти потребують особливої уваги, адже вони принципово відмінні від дорослих. Разом зі збільшенням інформації про людський розвиток і розумові функції розвиваються нові програми й освітні методи навчання дітей. Окрім того, новий прояв поваги до дітей і дитинства засвідчують численні програми захисту дітей, які не мають аналогів у минулому.

Роль школи та родини - партнерів у передачі цінностей - є третьою тезою, яка з'являється в численних теоріях дитячої освіти. Якою, зрештою, має бути і що мусить робити дитина - ці питання складають суть практик виховання дитини, чи то вдома, чи у школі. Піонери дитячого виховання вірили в цінність дитинства, що й передалось освітнім ідеям, які вплинули на сучасні практики. Вони вважали також, що почуття самоповаги зростатиме за умови визнання культурного спадку дитини. Обізнаність і вшанування культурної розмаїтості завжди були основними принципами якісної дошкільної програми. Програма всебічного розвитку дитини «Крок за кроком» також ґрунтується на культурній повазі й активному залученні родини.

Головні концептуальні положення програми всебічного розвитку дитини «Крок за кроком» ґрунтуються на фундаментальних дослідженнях, потужній теоретичній базі й освітніх практиках успішних учителів усього світу. Дослідження Дж. Дьюї наголошує на важливості особистого досвіду в ранньому розвитку понять. Ж. Піаже описує навчання, як постійну взаємодію процесів засвоєння та прилаштування. Навчання є чутливим процесом, базованим на досвіді «тут і тепер». Дж. Хант зазначає, що діти відкривають нові поняття, порівнюючи попередній і новий досвіди. Л. Виготський дослідив соціальні та культурні впливи на розвиток мови. У своїй теорії соціального навчання він стверджує, що нова інформація, надходячи щоденно, укорінена в подіях, які набувають значення через відносну, складну й соціально інтерактивну природу досвідів. Дж. Брунер зауважує, що, задіюючи своє соціальне оточення, дитина навчається спілкуватись через мову. Освітня філософія Коменського зосереджується на тому, аби саме дитина була центром у плануванні та продумуванні освіти.

Загальний огляд

В основі програми всебічного розвитку дитини «Крок за кроком» лежить тверда віра у принципи демократії. Її метою (як і програми дошкільного навчання) є перетворення дітей в активних громадян, які поважають і цінують надбання та принципи демократії. Учителі мають навчати дітей робити вибір і нести персональну відповідальність за свій вибір. Учнів слід навчати та заохочувати формулювати й висловлювати свою точку зору, ставити запитання, брати участь у дискусіях. У програмі велика увага приділяється розвитку таких рис, як взаємна повага й відповідальність між дітьми та дорослими, чесність, турбота про інших, старанність. Для цього вчителі при спілкуванні з дітьми мають цілеспрямовано моделювати таку поведінку. Наведені вище риси є свого роду підґрунтям для подальшого формування характеру дітей. У програмі особлива увага звертається на:

Залучення сім'ї до процесу навчання й виховання дітей.

Використання методик, які сприяють усебічному розвитку дітей природним шляхом.

Індивідуальний підхід до кожного учня, коли центральною фігурою педагогічного процесу є дитина.

Використання центрів діяльності та викладання тематичних концепцій.

Постійне підвищення кваліфікації вчителів і забезпечення технічної підтримки їхньої діяльності.

Програма всебічного розвитку дитини «Крок за кроком» для дітей молодшого шкільного віку змодельована як вдумлива відповідь на серйозні зміни в суспільстві. Зростання потоку інформації в нашому щоденному житті, зміна ролей традиційних інститутів, а також останні дослідження в царині роботи мозку вимагають змін в освіті. Вона повинна суттєво відрізнятись від фабричної (конвеєрної) освітньої моделі. На традиційних фабриках продукти виробляються на конвеєрній лінії згідно з точним розкладом, а остаточний продукт збирається з готових частин, виготовлених з указаних матеріалів за вказаними методиками. Від початку індустріальної доби фабрика повсюдно стала моделлю для школи. Щоденні заняття складаються з часових проміжків, призначених для вивчення певних предметів. Інформація розділяється на окремі фрагменти, які даються дітям у відведений розкладом час, а не будується як відповідь на дитяче прагнення знань. І зміст, і результати є передвизначеними. Вони визначаються знанням і вмінням, які легко піддаються контролю. І на фабриках, і у школах рішення про зміст і результати приймаються людьми, наділеними відповідними повноваженнями. Діти й учителі перебувають на найнижчих щаблях чітко визначеної ієрархії, не маючи жодних прав. Учителів не залучають до процесу прийняття рішень, а зв'язки між щаблями є слабкими.

Така модель не може підготувати дітей до успіху у ХХІ столітті з двох причин. По-перше, у майбутньому більшість робіт неможливо буде виконати конвеєрним шляхом. Існує припущення, що 75 % робіт ХХІ століття ще навіть не вигадані. Винайдення та втілення цих позицій вимагає витонченого та творчого розуму. На думку Кейн і Кейн (Caine and Caine): «Слова, які спадають на думку, не стабільні й передбачувані, як сегментований і контрольований фабричний майданчик, а достатньо рухомі та динамічні. Фрагментована конвеєрна освіта насправді перешкоджає розумінню зв'язків між предметами, що є основою комплексного навчання». Тут криється другий пункт провалу стандартної моделі: її зміст і методи не враховують нової інформації про спосіб, у який відбувається навчання та функціонує мозок.

Автори програми визначають її найнагальніше завдання як потребу створення нової освітньої моделі, що з першого класу допоможе дитині усвідомити взаємозалежність різних аспектів життя.

Уніфіковані концепції та завдання

До кінця першого року навчання програма всебічного розвитку дитини «Крок за кроком» для початкових класів розкриває перед дітьми чотири головні поняття, які є основними для моделі та методології програми: спілкування, піклування, спільність і зв'язок.

Спілкування є основним поняттям для розвитку в дитини навичок читання, писання, слухання, говоріння, правопису, а також малювання й математики. Піклування забезпечує внутрішній поштовх до навчання природознавчих наук - про Землю, життя та закони існування - й до виховання особистості. Спільність допомагає дітям і вчителям уявити взаємозв'язок між історією, географією та суспільствознавством. Усвідомлення взаємозв'язку життєвих процесів допомагає дитині будувати зв'язки між новими й уже відомими поняттями, а також між собою й іншими людьми. Через ці поняття програма вибудовує чотири цілі:

Виховати учнів, які навчаються впродовж усього життя.

Створити навчальне середовище на засадах взаємоповаги та демократичних принципів.

Забезпечити безперервність розвитку та насиченість практичними заняттями.

Гарантувати досягнення всіма учнями необхідного академічного, мистецького, етичного та практичного рівня для успішної участі в житті демократичного суспільства.

Можливості

Учителі програми всебічного розвитку дитини «Крок за кроком» допомагають дітям успішно досягти поставлених цілей, чітко пояснюючи, як можна це зробити. Діти можуть досягти всіх цілей багатьма способами - на верхівку гори завжди веде багато шляхів. Можливості є своєрідним запрошенням до розуміння, а не вимогами, висунутими вчителем до дітей. Це запрошення пропонується у дружній спосіб. Це показує дітям, що вчитель вірить у їхній успіх. Програма «Крок за кроком» вірить, що діти у класі виконуватимуть багато різних ролей, через які вони зможуть досягти поставлених цілей:

Міркуючи, вони осмислюватимуть свої дії та будуватимуть зв'язки між новим і попереднім досвідом.

Розв'язуючи проблеми, вони знаходитимуть альтернативні шляхи подолання перешкод і навчатимуться розглядати проблеми як можливості для нових відкриттів.

Записуючи, вони розвиватимуть навички та способи вираження своїх спостережень і думок.

Як слухачі вони вчитимуться повній концентрації уваги і стануть активними та вдячними слухачами.

Як промовці вони формулюватимуть і виражатимуть свої ідеї та позиції за допомогою різних засобів.

Як організатори вони плануватимуть власне навчання та відповідатимуть за свої рішення.

Як партнери вони вчитимуться співпрацювати та враховувати позицію іншого.

Як друзі вони вчитимуться довіряти та піклуватись про інших, розуміючи, що це взаємно.

Учитель підказуватиме дітям ці можливості оволодіння різними ролями в різні способи.

Історія розвитку програми всебічного розвитку дитини «Крок за кроком» в Україні

В Україні програма всебічного розвитку дитини «Крок за кроком» розпочала свою діяльність у 1994 році на базі двадцяти дошкільних закладів освіти в містах Київ, Львів, Одеса, Полтава, Дніпропетровськ, Бердянськ, Керч, Славутич і Буча.

Основна мета програми - упровадження цінностей і принципів демократії в навчальний процес дітей віком від народження до 12-ти років. Дана мета реалізується через забезпечення високопрофесійних тренінгів для різних категорій освітян: вихователів, учителів початкових класів і середньої ланки освіти, керівників навчальних закладів, викладачів вищих педагогічних навчальних закладів, батьків і представників недержавних організацій, а також забезпечення подальших консультацій силами наставників.

Програма всебічного розвитку дитини «Крок за кроком» знайшла відгук у ряді державних документів, а саме: у Державній національній програмі «Освіта. Україна ХХІ століття» (Київ, 1994); Концепції дошкільного виховання в Україні (Київ, 1993); Базовому компоненті дошкільної освіти в Україні (Київ, 1998), які визначають стратегію розвитку сучасної освіти. Педагогічну громадськість України зацікавили ідеї програми всебічного розвитку дитини «Крок за кроком», які є співзвучними з ідеями вітчизняних освітянських документів, а саме: індивідуальний підхід до навчання й виховання дитини, забезпечення права вибору діяльності за інтересами та потребами, розвиток нового типу стосунків школи та сім'ї на основі партнерства, принципи гуманізації, природовідповідності, інтегративності, конструктивізму й науковості.

У 1996 році програма поширила свою діяльність на початкову ланку освіти завдяки бажанню батьків дітей, які були залучені до програми, а також позитивним результатам оцінки (Міністерство освіти і науки України, Інститут психології АПН України, Бостонський центр розвитку освіти). У 1996 році програма поширила види своєї діяльності також на залучення дітей з особливими потребами та дітей національних меншин до загальноосвітніх закладів.

У цьому ж році програма ініціювала новий напрям діяльності «Вища школа», який включав упровадження спецкурсів, створених на основі програми всебічного розвитку дитини «Крок за кроком», у навчальні плани вищих педагогічних закладів освіти й обласних інститутів післядипломної педагогічної освіти. У цей час також була створена мережа тренінгових центрів програми та підготовлена команда тренерів, які пройшли відповідну міжнародну підготовку й мали відповідний практичний досвід. Під час реалізації програми всебічного розвитку дитини «Крок за кроком» була створена мережа освітніх закладів, представники яких брали участь в освітніх проектах, спрямованих на втілення принципів особистісно зорієнтованої, інклюзивної освіти для дітей віком від народження до 12-ти років з активним залученням сімей і громад.

Досвід пілотних дошкільних закладів та оцінювання ефективності програми незалежними експертами, яке проводилось у 1998 році в рамках проекту Американської Агенції міжнародного розвитку (USAID), підтвердили демократичне й гуманістичне спрямування програми.

Отже, філософія програми всебічного розвитку дитини «Крок за кроком», її головні принципи та педагогічні підходи відповідають вимогам сучасної методології, де особлива увага звертається на залучення сім'ї до процесу навчання й виховання дітей, використання методик, які сприяють усебічному розвитку дітей природним шляхом, індивідуальний підхід до кожного учня, коли центральною фігурою педагогічного процесу є дитина, використання центрів діяльності та викладання тематичних концепцій, постійне підвищення кваліфікації вчителів і забезпечення технічної підтримки їхньої діяльності.


Подобные документы

  • Підлітковий вік - період розвитку критичного мислення дитини. Ігровий компонент на уроках історії. Гра як засіб всебічного розвитку особистості дитини. Інтелектуальна діяльності учнів середнього шкільного віку. Використання нетрадиційних уроків.

    курсовая работа [40,9 K], добавлен 21.02.2015

  • Місце сім’ї у розвитку дитини. Чинники, що формують особистісні якості дитини. Значення спілкування дорослих і дітей для засвоєння майбутньої моделі поведінки. Аналіз факторів інформованості та батьківського прикладу на якість виховного процесу у родині.

    презентация [6,5 M], добавлен 03.11.2015

  • Трудове виховання молодших школярів в умовах сім’ї в теорії педагогіки і психології. Перехід дитини з дошкільного в молодший шкільний вік і трудове виховання. Праця і її роль у всебічному розвитку особистості. Взаємозв’язок гри та трудового виховання.

    дипломная работа [1,7 M], добавлен 23.09.2013

  • Розвиток і формування особи дитини як психолого-педагогічної проблеми. Вивчення типових помилок сімейного виховання. Сім'я як чинник гармонійного і усебічного розвитку особистості дитини. Методичні рекомендації батькам по її розвитку і формуванню.

    курсовая работа [77,6 K], добавлен 28.03.2015

  • Музика як засіб формування морального обличчя дитини. Музично-ритмічна діяльність дітей дошкільного віку. Музичність як сукупність здібностей, проблема діагностики. Трактування поняття "задатками" в психології. Вікові особливості розвитку дитини.

    контрольная работа [37,1 K], добавлен 20.03.2014

  • Оздоровча спрямованість навчально-виховного процесу у дошкільних закладах. Значення рухливих ігор гармонійного всебічного розвитку дитини. Основні функції рухливих ігор у сучасних умовах. Розвиток у дитини м'язової сили. Виховне значення народних ігор.

    дипломная работа [91,6 K], добавлен 23.01.2010

  • Духовність як невід’ємна частина розвитку рис особистості. Критерії та рівні сформованості духовних якостей в учнях. Особливості розвитку творчої особистості в позашкільній освіті. Етичне і трудове виховання як основа процесу духовного розвитку дитини.

    методичка [312,1 K], добавлен 21.02.2014

  • Особистісно-орієнтований підхід у навчанні, сутність і принципи програми "Я у світі". Підходи до освіти в ранньому дитинстві. Визначення факторів, що впливають на розвиток дитини, яка відвідує дошкільний заклад і розвивається в оточенні своїх однолітків.

    курсовая работа [43,3 K], добавлен 19.05.2011

  • Сім’я як соціальний інститут суспільного розвитку. Поняття про сім'ю як один з факторів розвитку особистості. Типи сімей за стилем виховання. Шляхи і засоби підвищення психолого-педагогічної культури батьків. Вимоги до батьків у процесі виховання дитини.

    курсовая работа [59,2 K], добавлен 17.10.2010

  • Виникнення та розвиток інституту сім'ї в Україні. Сім'я як основний фактор гармонійного розвитку дитини. Соціально-педагогічні особливості виховання дітей у багатодітній сім’ї. Проблеми багатодітних сімей. Аналіз обласної програми "Багатодітний фонд".

    курсовая работа [100,8 K], добавлен 15.06.2011

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.