Методика написання курсових і дипломних робіт. Основні вимоги до написання

Методика написання курсових і дипломних робіт.

Основні вимоги до написання курсової роботи

(реферат)

Курсова робота - наукова праця, яка передбачає глибше порівняно з рефератом дослідження конкретної теми. Це один із видів індивідуальних завдань науково-дослідницького, творчого характеру.

Згідно з Положенням про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах України курсова робота виконується з метою закріплення, поглиблення і узагальнення знань, одержаних студентів під час навчання, та їх застосування до комплексного вирішення конкретного фахового завдання.

Тематика курсових робіт має відповідати завданням навчальної дисципліни і тісно пов'язуватися з практичними потребами конкретного фаху. Виконання курсових робіт визначається графіком.

Курсова робота допомагає студентові систематизувати отримані теоретичні знання з вивченої дисципліни, перевірити якість цих знань; оволодіти первинними навичками проведення сучасних досліджень. Уже на цій першій творчій спробі можна виявити здатність студента самостійно осмислити проблему, творчо, критично її дослідити; вміння збирати, аналізувати і систематизувати літературні джерела; здатність застосовувати отримані знання при вирішенні практичних завдань; формулювати висновки, пропозиції і рекомендації з предмета дослідження. Випадає й слушна можливість проконтролювати вміння студента правильно організовувати свою дослідницьку роботу та оформити її результати.

У виконанні курсової роботи передбачено:

· Поглиблення знань студентів з актуальних проблем даної галузі науки;

· Подальший розвиток умінь самостійного практичного опрацювання наукових джерел та використання сучасних інформаційних засобів і технологій;

· Формування дослідницьких вмінь студентів;

· Стимулювання студентів до самостійного наукового пошуку;

· Розвиток умінь стимулювати уже досягнуте в науці знання та узагальнення з порушених аспектів;

· Формування умінь практичної реалізації дослідженої проблеми у самостійно виконаних розробках.

Вимоги до написання курсової роботи:

1. Курсова робота виконується на одну з тем, які запропоновані кафедрою або викладачем цієї кафедри.

Для написання курсової роботи рекомендуються теми, що містять у собі можливість виявити і реалізувати дослідницькі нахили студентів, передбачають аналіз літератури, самостійність викладу та висновки.

2. Курсова робота виконується державною мовою, іноземною, яка вивчається.

3. Обсяг курсової роботи - 20-25 сторінок комп'ютерного тексту (35-40 рукописних сторінок).

4. Курсова робота повинна розкрити зміст обраної теми та повинна бути виконана за відповідною структурою з виділенням окремих частин роботи, абзаців, з нумерацією сторінок, з правильним оформленням посилань, цитат, висновків, списку використаних джерел.

5. Курсова робота повинна бути виконана охайно і грамотно у мовному і стилістичному плані.

Структура курсової роботи

1. Титульна сторінка - містить найменування відомчого підпорядкування, навчального закладу, де навчається студент, і кафедри, на якій виконується робота; назву курсової роботи; хто виконав працю; науковий ступінь, вчене звання, прізвище, ім'я, по батькові наукового керівника; місце і рік.

2. Зміст - подають на початку курсової роботи. Він містить найменування та номери початкових сторінок усіх розділів та пунктів, зокрема, вступу, висновків, додатків, списку використаних джерел та ін..

3. Вступ - розкриває сутність та стан наукової проблеми та її значущість, підстави та вихідні дані для розробки теми. Далі дають загальну характеристику курсової роботи у такій послідовності.

Актуальність теми

Обґрунтовується актуальність теми шляхом аналізу та порівняння з набутим знанням проблеми, розкривається сутність проблеми і необхідність її дослідження, значущість для відповідної галузі науки.

Мета і завдання дослідження

Формулюють мету роботи, гіпотезу і завдання, які необхідно вирішити для досягнення поставленої мети.

Мета повинна охоплювати висвітлення трьох найважливіших аспектів - кінцевий результат дослідження, об'єкт дослідження, шлях досягнення кінцевого результату.

Кінцевий результат відображає очікуваний від виконання дослідження позитивний ефект, який формується двоступенево: перша частина у вигляді суспільної корисності, друга - у вигляді конкретної користі віднесеного до основного предмета дослідження.

Об'єкт дослідження - частина об'єктивної реальності, яка приносить суб'єкту у його пізнавальній чи практичній діяльності.

Предмет дослідження є елементом об'єкта дослідження, який включає сукупність властивостей і відношень об'єкта, опосередкованих суб'єктом у процесі дослідження з певною метою у конкретних умовах.

Шлях досягнення кінцевого результату полягає у гіпотетичній вказівці на конкретну користь, віднесену до основного предмета дослідження.

Гіпотеза займає центральне місце у дослідженні і виступає у вигляді припущення, що висувається для пояснення досліджуваного явища, його сутності, структури, зв'язків, рушійних сил і т. д.

У правильно розробленій і побудованій гіпотезі необхідно:

· Однозначно встановити рівень розвитку суперечностей, що породжують проблему або головне питання дослідження;

· Уточнити невизначені чи заново введені наукові поняття як предмети дослідження; у ролі припущення сформулювати поняття, яких не вистачає;

· Чітко визначитися про явище, що вивчається, як об'єкт дослідження; осмислити його структуру, функції, зв'язки;

· Дати критичний аналіз взаємодії вивчених елементів в обсязі явища (об'єкта), що розглядається, й узагальнити (синтезувати) отримані знання у гіпотезу дослідження;

· Чітко і лаконічно обґрунтувати основні моменти і методи теоретичної й емпіричної перевірки гіпотези у цілому та її окремих припущень.

Гіпотеза має відповідати конкретній меті дослідження та описувати припущення про закономірності функціонування конкретного об'єкта дослідження на підставі фіксованої зміни станів, предметів дослідження, що відбувається в межах чітко визначених аспектів дослідження.

Завдання дослідження - це ті питання, отримання відповідей на які необхідне для досягнення мети дослідження. Послідовність постановки та викладу завдань дослідження повинна чітко відповідати найменуванню його теми, мети, об'єкту і предметам дослідження, а також алгоритмічній логіці його виконання. Сукупність поставлених у дослідженні завдань повинна бути мінімальною за ознакою їх необхідності для досягнення мети дослідження.

Об'єкт дослідження - це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію і обране для вивчення.

Предмет дослідження міститься в межах об'єкта.

Об'єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне і часткове.

Матеріал дослідження

Вказують, на якому саме фактичному матеріалі виконана дана праця. Дається коротка характеристика основних джерел отримання інформації (офіційних, наукових, літературних, бібліографічних).

Методологія дослідження

Вказуються методологічні засади проведеного дослідження.

Методи дослідження

Подають перелік використаних методів дослідження для досягнення поставленої у праці мети. Перерахувати їх варто коротко та змістовно, визначаючи, що саме досліджувалося тим чи іншим методом.

Теоретичне значення

Коротко викладають наукові положення, запропоновані студентом в результаті дослідження і які мають значення для даної галузі. Подають відомості про наукове використання результатів дослідження.

Практичне значення одержаних результатів

Викладають рекомендації щодо використання результатів дослідження

Композиція праці

Коротко і лаконічно висвітлюється зміст кожного структурного елемента курсової роботи.

4. Основна частина

Основна частина курсової роботи складається з розділів і підрозділів. Кожний розділ розпочинається з нової сторінки.

У розділах основної частини подають:

· Огляд літератури за темою; вибір напрямків дослідження;

· Виклад загальної методики і основних методів досліджень;

· Експериментальну частину і методику досліджень;

· Аналіз і узагальнення результатів.

5. Висновки

У цій частині викладають найбільш важливі висновки, які випливають зі змісту курсової роботи. У кінці варто дати рекомендації щодо наукового та практичного використання здобутих результатів.

6. Список використаних джерел містить опрацьовані праці. Список використаних джерел слід розміщувати одним із таких способів: у порядку появи посилань у тексті або в алфавітному порядку прізвищ перших авторів чи заголовків. Бібліографічний опис джерел складають відповідно до чинних стандартів з бібліотечної чи видавничої справи.

7. Додатки

За необхідності до додатків доцільно включити допоміжний матеріал (ілюстрації, таблиці), що слугує для повноти сприйняття роботи.

Технологія роботи над дипломною роботою

Дипломна робота - це самостійне наукове дослідження студента, яке виконується на завершальному етапі навчання в університеті, і є однією з форм виявлення теоретичних і практичних знань, вміння їх застосувати при розв'язуванні конкретних наукових завдань. У дипломній роботі розглядається певна наука або науково-практична проблема, узагальнюються та практично осмислюються теоретичні передумови ї вирішення, обґрунтовуються та розробляються положення, а також рекомендації з використання отриманих результатів у практиці навчання. Виконання дипломної роботи - це творчий процес, який має на меті:

· Систематизацію, закріплення, розширення теоретичних знань студентів з проблеми;

· Виявлення й опрацювання максимально можливого кола джерел та вдосконалення навичок самостійної роботи студентів з науковою літературою;

· Вибір та використання методів дослідження;

· Вироблення навичок наукового викладу та самостійності висновків;

· Формування вмінь проводити експериментальне дослідження.

Дипломна робота має комплексний характер і пов'язана з використанням набутих студентом знань, умінь та навичок зі спеціальних дисциплін. У більшості випадків дипломна робота є поглибленою розробкою теми курсової роботи студента-випускника. Нею передбачено систематизацію, закріплення, розширення теоретичних і практичних знань зі спеціальності та застосування їх при вирішенні конкретних наукових, виробничих та інших завдань.

Вимоги до написання дипломної роботи:

1. Тема дипломної роботи визначається науковим керівником і затверджується на засіданні кафедри та раді факультету, на якому навчається студент, за рік до закінчення університету.

Перспективна тематика дипломних робіт враховує рівень розвитку даної науки. Доцільно практикувати наступність між тематикою курсових та дипломних робіт. Тематика дипломних робіт має бути поєднана з науковими інтересами викладачів кафедри. Студентові надається право вибору теми дипломної роботи. Він може запропонувати і свою тему, обґрунтувавши доцільність її розробки. Тема дипломної роботи, яку обрав студент, згідно з його заявою за поданням кафедри, розглядається і затверджується радою факультету та оформляється розпорядженням по деканату.

2. Дипломна робота повинна мати обґрунтування актуальності обраної теми, визначення об'єкта, предмета, мети і завдань дослідження.

3. У роботі потрібно розкрити суть проблеми, яка вивчається, на основі опрацьованої літератури зі спеціальності (монографій, дисертаційних робіт, наукових збірників, періодики), а також на основі проведеної експериментальної роботи.

4. Дипломна робота має виявити вміння студента методологічно грамотно проводити дослідженні, логічно викладати матеріал, науково обґрунтувати теоретичні положення, інтерпретувати, систематизувати і класифікувати одержані результати.

5. У роботі повинні бути чітко сформульовані висновки, які зробив студент в ході дослідження, та рекомендації щодо подальшого використання результатів.

6. Дипломна робота виконується державною мовою, іноземною, яка вивчається.

7. Обсяг дипломної роботи - 50-60 сторінок тексту, набраного на комп'ютері.

8. Дипломна робота виконується за відповідною структурою з виділенням окремих її частин, абзаців, з нумерацією сторінок, правильним оформленням посилань, цитат, списку використаних джерел.

9. Дипломна робота повинна відзначатися мовною і бібліографічною грамотністю,містити таблиці, схеми, додатки.

До захисту дипломної роботи допускаються студенти, які виконали всі вимоги навчального плану, пройшли і захистили виробничу практику, подали у встановлений термін дипломну роботу і позитивні відгуки на неї.

Дипломна робота як самостійне навчально-наукове дослідження має виявити рівень загальнонаукової та спеціальної підготовки студента, його здатність застосувати одержані знання під час вирішення конкретних проблем, його схильність до аналізу та самостійного узагальнення матеріалу з теми дослідження.

Керівництво дипломними роботами здійснюється, як правило, кваліфікованими викладачами. Організація і контроль за процесом підготовки й захисту дипломних робіт покладається на завідуючих кафедрами.

Тематико дипломних робіт щорічно коригується з урахуванням набутого на кафедрах досвіду, побажань спеціалістів, які беруть участь у рецензуванні робіт, і рекомендацій Державної екзаменаційної комісії.

Структура дипломної роботи

1. Титульна сторінка.

2. Зміст подають на початку дипломної роботи з найменуванням та номерами початкових сторінок усіх розділів та підрозділів.

3. Вступ (структурні елементи вступу - див. Структура курсової роботи).

4. Основна частина (3-4 розділи).

5. Висновки.

6. Список використаних джерел.

7. Додаток, куди можуть бути винесені експериментальні матеріали, методичні рекомендації.

Послідовність виконання курсових і дипломних робіт

Курсова та дипломна роботи мають свою специфіку, їх деталі завжди потрібно узгоджувати з науковим керівником. Щодо структури, методики їх написання та оформлення вони мають подібні риси, тому будуть проаналізовані спільно.

Раціональніше організувати роботу над курсовою (дипломною) роботою, правильно розподілити свій час, спланувати його, глибоко і своєчасно розробити вибрану тему допоможе алгоритм написання курсової (дипломної) роботи. Він дисциплінує виконавця, лімітує термін, відведений на вибір теми, підбір та аналіз літератури з теми дослідження, написання, оформлення і захист курсової (дипломної) роботи (рис. 1).

Курсову (дипломну) роботу доцільно виконувати в такій послідовності: вибір теми - з'ясування об'єкта і предмета - визначення теми і мети завдань дослідження - виявлення і відбір літератури з теми, її вивчення - складання попереднього плану - написання вступу - виклад теорії і методики - вивчення досвіду роботи - формулювання висновків і рекомендацій - оформлення списку використаних джерел та додатків. Потім здійснюється літературне й технічне оформлення роботи, її рецензування, підготовка до захисту і захист курсової (дипломної) роботи.

Виконання курсової (дипломної) роботи організовується відповідно до графіка, затвердженого кафедрою та деканом.

Процес роботи над дослідженням поділяється на три основні етапи:

- Підготовчий;

- Етап роботи над змістом;

- Заключний етап.

Підготовчий етап роботи над курсовою (дипломною) роботою

Цей етап починається з вибору теми курсової (дипломної) роботи, її осмислення та обґрунтування. З переліку тем, запропонованих кафедрою, студент вибирає ту, яка найповніше відповідає його навчально-виробничим інтересам та схильностям. Перевага надається темі, при розробці якої студент може виявити максимум особистої творчості та ініціативи. Разом із керівником необхідно визначити межі розкриття теми та перелік установ, досвід роботи яких буде висвітлюватись і дослідженні.

При з'ясуванні об'єкта, предмета і мети дослідження необхідно зважати на те, що між ними і темою курсової (дипломної) роботи є системні логічні зв'язки. Об'єктом дослідження є вся сукупність відношень різниї аспектів теорії і практики науки, яка слугує джерелом необхідної для дослідника інформації. Предмет дослідження - це тільки ті суттєві зв'язки та відношення, які підлягають безпосередньому вивченню в даній роботі, є головними, визначальними для конкретного дослідження. Таким чином, предмет дослідження є вужчим, ніж об'єкт.

Визначаючи об'єкт, треба знайти відповідь на запитання: що розглядається? Разом з тим предмет визначає аспект розгляду, дає уявлення про зміст розгляду об'єкта дослідження, про те, які нові відношення, властивості, аспекти і функції об'єкта розкриваються. Іншими словами, об'єктом виступає те, що досліджується. Але предметом - те, що в цьому об'єкті має наукове пояснення.

Правильне, науково обґрунтоване визначення об'єкта дослідження - це не формальна, а суттєва, змістова наукова акція, зорієнтована на виявлення місця і значення предмета дослідження в більш цілісному і широкому понятті дослідження. Треба знати, що об'єкт дослідження - це частина об'єктивної реальності, яка на даному етапі стає предметом практичної і теоретичної діяльності людини як соціальної істоти (суб'єкта). Предмет дослідження є таким його елементом, який включає сукупність властивостей і відношень об'єкта, опосередкованих людиною у процесі дослідження з певно метою в конкретних умовах.

Мета дослідження пов'язана з об'єктом і предметом дослідження, а також з його кінцевим результатом і шляхом його досягнення. Кінцевий результат дослідження передбачає вирішення студентами проблемної ситуації, яка відображає суперечність між типовим станом об'єкта дослідження в реальній практиці і вимогами суспільства до його більш ефективного функціонування. Кінцевий результат відображає очікуваний від виконання позитивний ефект, який формулюється двоступенево: перша частина - у вигляді конкретної корисності; друга - у вигляді конкретної користі, віднесеної до основного предмета дослідження (рис. 2).

Наявність поставленої мети дослідження дозволяє визначити завдання дослідження, які можуть включати такі складові:

- Вирішення певних теоретичних питань, які входять до загальної проблеми дослідження (наприклад, виявлення сутності понять, явищ, процесів, подальше вдосконалення їх вивчення, розробка ознак, рівнів функціонування, критеріїв ефективності, принципів та умов застосування тощо);

- Всебічне (за необхідності й експериментальне) вивчення практики вирішення даної проблеми, виявлення її типового стану, недоліків і труднощів, їх причин, типових особливостей передового досвіду; таке вивчення вивчення дає змогу уточнити, перевірити дані, опубліковані в спеціальних неперіодичних і періодичних виданнях, підняти їх рівень наукових фактів, обґрунтованих у процесі спеціального дослідження;

- Обґрунтування необхідної системи заходів щодо вирішення даної проблеми;

- Експериментальна перевірка запропонованої системи заходів щодо відповідності її критеріям оптимальності, тобто досягнення максимально важливих у відповідних умовах результатів вирішення цієї проблеми при певних затратах часу і зусиль;

- Розробка методичних рекомендацій та пропозицій щодо використання результатів дослідження у практиці роботи відповідних установ (організацій).

Виконання завдань дослідження неможливе без ознайомлення з основними літературними (а можливо й архівними) джерелами з теми курсової (дипломної) роботи. З метою повного їх виявлення необхідно використовувати різні джерела пошуку: каталоги і картотеки кафедр та бібліотеки вищого навчального закладу, а також провідних наукових бібліотек міста, бібліотечні посібники, втноски і посилання в підручниках, монографіях, словниках та ін., покажчики змісту річних комплектів спеціальних періодичних видань.

Під час джерелознавчих пошуків необхідно з'ясувати стан вивченості обраної теми сучасною наукою, щоб не порівнювати в роботі загальновідомих істин, конкретніше точніше визначити напрями та основні розділи свого дослідження.

Бібліографічні виписки джерел краще робити на каталожних картках, щоб скласти у них робочу картотеку, яка, на відміну від записів у зошиті, зручна тим, що її завжди можна доповнювати новими матеріалами, контролювати повноту добору літератури з кожного розділу курсової (дипломної) роботи, знаходити необхідні записи. Картки можна групувати в будь-якому порядку залежно від мети або періоду роботи над дослідженням.

У початковий період роботи над темою найзручнішою є розстановка карток в єдиному алфавіті прізвищ авторів та назв видань. Можна згрупувати картки в картотеці за основними питаннями, що розкривають зміст теми курсової (дипломної) роботи. Тоді на картоложних роздільниках олівцем пишуть назви основних структурних частин роботи: Вступ, Розділ (його назва), Висновки та ін. Картотека поповнюється картками відповідно до теми розділів і підрозділів, щоб своєчасно звернути увагу на недостатню кількість матеріалу з того чи іншого питання. Доцільно використовувати дублювання карток у різних розділах і підрозділах, якщо в статті або монографії розкрито комплекс питань з теми дослідження.

Картки робочої картотеки використовують для складання списку літератури, тому бібліографічні описи на картках мають бути повними, відповідати вимогам стандарту 7.1-84. Крім основних відомостей про видання на картках поміщають анотацію, а також шифр документа і назву бібліотеки, в якій він зберігається.

Складену з теми робочу картотеку необхідно дати на перегляд науковому керівникові, який порекомендує праці, котрі треба вивчити в першу чергу, а також ті, які слід виключити з картотеки або включити до неї. Після узгодження з керівником наповнення картотеки встановлюється наявність необхідних видань у бібліотеках інституту та міста. Після цього студент розпочинає їх вивчення, переходячи до другого етапу роботи над дослідженням.

Робота над текстом курсової (дипломної) роботи

Другий етап починається з вивчення та конспектування літератури з теми курсової (дипломної) роботи. Вивчення літератури треба починати з праць, де проблема відображається в цілому, а потім перейти до вужчих досліджень. Починати ознайомлення з виданням треба з титульного аркуша, з'ясувавши, де, ким, коли воно було видано. Треба переглянути зміст, який розкриває структуру видання, наповнення його розділів, звернутися до передмови, де розкрито призначення видання, завдання, поставлені в ньому автором.

Читаючи видання, треба уважно стежити за ходом авторської думки, вміти відрізняти головні положення від доказів й ілюстративного матеріалу. Часто статті з наукових збірок складні для сприйняття, тому необхідно їх читати кілька разів, намагаючись виділити головну ідею та аргументи, якими автор її доводить. З'ясовуючи це, треба виписати всі необхідні цитати, цифри, факти, умови, аргументи, якими оперує автор, доводячи основну ідею статті.

Конспектуючи матеріал, слід постійно пам'ятати тему курсової (дипломної) роботи, щоб виписувати тільки те, що має відношення до теми дослідження. Виписувати цитати треба на одну сторону окремих аркушів паперу стандартного розміру, що допомагає краще орієнтуватися в накопиченому матеріалі, систематизувати його за темами і проблемами. Кожна цитата, приклад, цифровий матеріал мають супроводжуватися точним описом джерела з позначенням сторінок, на яких опубліковано цей матеріал. Застосування так званих розлапкованих цитат, коли думки іншого автора видаються за особисті, розглядається як грубе порушення літературної та наукової етики, кваліфікується як плагіат.

Однак це не означає, що студент зовсім не повинен спиратися на праці інших авторів: чим ширше і різноманітніше коло джерел, які він використовував, тим вищою є теоретична та практична цінність його дослідження.

Після конспектування матеріалу необхідно перечитати його знову, щоб склалося цілісне уявлення про предмет вивчення. Щоб зібрати матеріал з одного питання разом, можна розрізати ці конспекти, де розглянуто кілька питань з теми дослідження.

Правильна та логічна структура курсової (дипломної) роботи - це запорука успіху розкриття теми.

Процес уточнення структури складний і може тривати протягом усієї роботи над дослідженням. Попередній план роботи треба обов'язково показати науковому керівникові, оскільки може статися, що потрібно буде переписувати текст роботи.

Готуючись до викладення тексту курсової (дипломної) роботи , доцільно ще раз уважно прочитати її назву, що містить проблему, яка повинна бути розкрита. Проаналізований та систематизований матеріал викладається відповідно до змісту у вигляді окремих розділів і підрозділів. Кожний розділ висвітлює самостійне питання, а підрозділ - окрему частину цього питання.

Тема має бути розкрита без пропуску логічних ланок, тому починаючи працювати над розділом, треба відмінити його головну ідею, а також тези кожного підрозділу. Тези необхідно підтверджувати фактами, думками різних авторів, результатами анкетування та експерименту, аналізом конкретного практичного досвіду. Треба уникати безсистемного викладення фактів без достатнього їх осмислення та узагальнення.

Думки мають бути пов'язані між собою логічно, увесь текст має бути підпорядкований одній головній ідеї. Один висновок не повинен суперечити іншому, а підкріплювати його. Якщо висновки не будуть пов'язані між собою, текст втратить свою єдність. Один жоказ має випливати з іншого. Для доказу кожного положення треба наводити аргументи, розташовуючи їх таким чином:

· Середній доказ - слабкий доказ - сильний доказ

Або

· Сильний доказ - слабкий - середній.

Щодо кожного розділу роботи необхідно зробити висновки, на основі яких формулюють висновки до всієї роботи в цілому.

Достовірність висновків загалом підтверджується вивченням практичного досвіду роботи конкретних установ, щодо яких проводиться дослідження. Оперативно і в повному обсязі зібрати практичний матеріл, узагальнити його та систематизувати допоможе оволодіння студентом основними методами дослідження: спостереженням, експериментом, бесідою, інтерв'ю, математичними методами обробки кількісних даних, методом порівняльного аналізу та ін. Найкращих результатів можна досягти при комплексному використання цих методів, проте слід мати на увазі, що залежно від особливостей теми дослідження, специфіки предмета і конкретних умов окремі методи можуть набути переважного значення.

Накопичуючи та систематизовуючи факти, треба вміти визначити їх достовірність і типовість, найсуттєвіші ознаки для наукової характеристики, аналізу, порівняння. Аналіз зібраних матеріалів слід проводити у сукупності, з урахуванням усіх сторін відповідної сфери діяльності. Порівняльний аналіз допомагає виділити головне, типове в питаннях, що розглядається, простежити зміни, що сталося в роботі культурологічних і документально-інформаційних установ протягом останніх років, виявити закономірності, проаналізувати причини труднощів у їх функціонуванні, визначити тенденції та перспективи подальшого розвитку.

Кількісні дані, що ілюструють практичний досвід роботи, можна проаналізувати за методом ранжованого ряду, розподіливши матеріал за роками, звівши їх у статистичні таблиці, таблиці для порівняння та ні., що дозволить зробити конкретні висновки.

Таким чином, широке використання відомих у науці методів накопичення, вивчення, систематизації фактів та практичного досвіду в цілому дасть змогу виконати основне завдання курсового (дипломного) дослідження: поєднати різні роз'єднані знання в цілісну систему, вивести певні закономірності, визначити подальші тенденції розвитку теорії та практики відповідної сфери діяльності.

Заключний етап роботи над курсовою (дипломною) роботою

На цьому етапі передбачається написання студентом вступу та висновків до курсової (дипломної) роботи, оформлення списку літератури та додатків, редагування тексту, його доопрацювання з урахуванням зауважень наукового керівника, підготовка роботи до захисту.

Вступ доцільно писати після того, як написана основна частина курсової (дипломної) роботи. У вступі обґрунтовується актуальність теми, що вивчається, її практична значущість; визначаються об'єкт, предмет, мета і завдання дослідження; розглядаються методи, за допомогою яких воно проводилось; розкривається структура роботи, її основний зміст. Якщо студент вирішив не торкатися деякий аспектів теми, він повинен зазначити це у вступі.

Обов'язковою частиною вступу є огляд літератури з теми дослідження, в який включають найбільш цінні, актуальні роботи (10-15 джерел). Огляд має бути систематизованим аналізом теоретичної, методичної й практичної новизни, значущості, переваг та недоліків розглядуваємихз робіт, які доцільно згрупувати таким чином: роботи, що висвітлюють історію розвитку проблеми, теоретичні роботи, які повністю присвячені темі, потім ті, що розкривають тему частково. В огляді не слід наводити повний бібліографічний опис публікацій, що аналізуються, достатньо назвати автора й назву, а поруч у дужках проставити порядковий номер бібліографічного запису цієї роботи в списку літератури. Закінчити огляд треба коротким висновком про ступінь висвітленості в літературі основних аспектів теми.

Логічним завершенням курсової (дипломної) роботи є висновки. Головна їх мета - підсумки проведеної роботи. Висновки подаються у вигляді окремих лаконічних положень, методичних рекомендацій. Дуже важливо, щоб вони відповідали поставленим завданням. У висновках необхідно зазначити не тільки те позитивне, що вдалося виявити в результаті вивчення теми, а й недоліки та проблеми практичного функціонування культурологічних і документ них систем, а також конкретні рекомендації щодо їх усунення. Основна вимога до заключної частини - не повторювати змісту вступу, основної частини роботи і висновків, зроблених у розділах.

Список використаної літератури складається на основі робочої картотеки і відображає обсяг використаних джерел та ступінь вивченості досліджуваної теми, є «візитною карткою» автора роботи, його професійним обличчям, свідчить про рівень володіння навичками роботи з науковою літературою. «Список…» повинен містити бібліографічний опис джерел, використаних студентом під час роботи над темою. Ускладнюючи його, необхідно додержуватися вимог державного стандарту. Кожний бібліографічний запис треба починати з нового рідка, літературу слід розташовувати у алфавітному порядку авторів та назв праць, спочатку видання українською мовою, а потім іноземною. Бібліографічні записи повинні мати порядкову нумерацію. У тексті роботи слід давати у дужках посилання на номери списку. Якщо необхідно вказати номер сторінки, її ставлять через кому після номера видання.

Завершуючи написання курсової (дипломної) роботи, необхідно систематизувати ілюстративний матеріал. Ілюстрації можна подавати у тексті або оформляти у вигляді додатків. Усі додатки повинні мати порядкову нумерацію та назви, що відповідають їхньому змісту. Нумерація аркушів з додатками продовжує загальну нумерацію сторінок основного тексту роботи. Обсяг курсової роботи має бути в межах 25 -30 сторінок машинопису, обсяг дипломної - в межах 50-60 сторінок, без урахування додатків і списку літератури.

Літературне оформлення курсової (дипломної) роботи є важливим елементом оформлення її виконання і одним із багатьох чинників, на які зважає комісія при оцінюванні під час захисту. Передусім звертається увага на змістовий аспект викладу матеріалу, а також на текст роботи, список літератури і додатки, на зовнішнє оформлення титульного аркуша.

Курсову (дипломну) роботу рекомендується виконувати спочатку в чорновому варіанті. Це дозволяє вносити до тексту необхідні міни і доповнення як з ініціативи самого автора, так і згідно з зауваженням керівника.

У курсовій (дипломній) роботі необхідно прагнути дотримуватися прийнятої термінології, позначень, умовних скорочень і символів, не рекомендується вживати слова і вирази штампи, вести виклад від першої особи: «Я спостерігав», «Я вважаю», «Мені здається», «На мою думку». Слід уникати у тексті частих повторень слів чи словосполучень.

При згадуванні у тексті прізвищ (учених-дослідників) ініціали, як правило, ставляться перед прізвищем (Ю. Столяров, а не Столяров Ю.М.).

До формулювань заголовків розділів і підрозділів висуваються такі основні вимоги: стислість, чіткість і синтаксична різноманітність у побудові речень, з переважанням простих, поширених, послідовне та точне відображення внутрішньої логіки змісту роботи.

Розділи і підрозділи прийнято нумерувати арабськими цифрами. Параграфи нумерують окремо в кожному розділі. Позначення розділів, параграфів і їхні порядкові номери пишуть в одному рядку з заголовком, причому в кінці крапка не ставиться.

Список використаних джерел

1 Виноградов В.В. Итоги обсуждения вопросов стилистики. // Вопросы языкознания. - 1955. - №1, - С. 82.

2 Вихованець І., Городенська К. Теоретична морфологія української мови: Акад. граматика укр.. мови. -К., 2004. - 400с.

3 Гінзерук М.П. Система правил українського наукового та ділового стилів. // Українська мова. - 2006. - №2, - С.30-40.

4 Головин Б.Н. Основы культуры речи. - М. 1980. - 235с.

5 Горпинич В.О. Сучасна українська літературна мова. Морфеміка. Словотвір. Морфологія : Навч. посібн. - К., 1999. - 207с.

6 Дудик П.С. Стилістика української мови. - К.: Академія, 2005 - 368 с. 14.

7 Д'яков А.С., Кияк З.Б., Куделько Т.Г. Основи термінотворення: Семантичні та соціальні аспекти. - К., 2000. - 386с.