На наш погляд, щоб навчити дитину виразно читати треба спочатку розвинути її здібності до цієї навички, тобто збільшити обсяг її зорових та слухових сприймань, розвинути пам'ять, поповнити словниковий запас, навчити швидко читати про себе й скоромовкою вголос, а потім на цій основі формувати вміння читати виразно.

Використовуючи вправи, ми дійшли до висновку, що імпульси від пальців рук сприяють розвитку мовленнєвих зон мозку. Малюки, з якими виконують вправи з розвитку пальців, починають говорити раніше й краще від дітей, з якими не займаються таким чином. Такі вправи необхідні всім дітям, особливо тим, хто погано читає, бо в них, як правило, нерозвинені малорухливі пальці, особливо мізинець та безіменний.

Тому після перевірки домашнього завдання ми пропонували вправи для розвитку пальців руки, корисні для всіх дітей:

а) поставити лікті на парту, обертати кисті рук в різних напрямках;

б) поставити лікті на парту, скласти разом долоні, зводити і розводити стулені пальці;

г) випрамляючи долоні, вказівними пальцями однієї руки натискувати на першу фалангу пальців другої руки, піднімаючи та опускаючи їх. Під час виконання вправи ми використовували з учнями “Французьку пісеньку пальців”.

Зголоднів великий палець:

“От якби дістати смалець!”

Вказівний за ним зітхає:

“Смалець - що? Крупи немає!”

А середній мовить тихо:

“Що - крупа? Без хліба - лихо!”

Під мізинець ледь не плаче:

“Отаке життя ледаче”.

А мізинець: “Годі, братці,

За роботу треба браться” [47, 2].

ґ) із силою стиснути по черзі пальці рук у кулак;

е) по черзі обертати пальці у різні боки;

е) повільно й плавно стискувати в кулак пальці витягнутих рук, поступово збільшуючи темп до максимального, а потім знову зменшуючи його;.

ж) постукувати по парті зігнутими пальцями обох рук - спочатку разом, потім кожним пальцем окремо;

з) почергово згинати пальці однієї руки вказівним пальцем другої;

й) витягуючи руки, легко ними потрусити, розім'яти кисть однієї руки пальцями іншої.

Застосовували вправи для розвитку кута зору та антиципації.

Відомо, що хороший читач сприймає не лише той текст, який перебуває у зоні чіткого бачення, а й забігає наперед. Це, залежить від величини кута зору читача.

Використовували також вправи з числовими таблицями Шульте та Лезера зі складовими пірамідами.

Таблиця Шульте - це квадрат 20Х20 см, поділений на 25 частин, в кожну з яких вписано числа від 1 до 25. Таблиця Лезера - це прямокутник 20Х40 см, поділений на 50 частин, куди вписані числа від 1 до 50.

Суть вправи полягає в тому, щоб показати олівцем розташовані в таблиці числа з наростанням, натурального ряду, не переміщуючи погляду за межі центральної клітинки. Час опанування таблиці відповідно 25 с (перша) і 50 с (друга).

Ці вправи формують навички використання периферійного поля зору, а також концентрують увагу школяра, формують випереджувальний логічний пошук, системність сприйняття.

Гарну основу для міцної навички читання й розширення кута зору можна забезпечити, використовуючи складові пірамідок (таблиць) на кожному уроці. Такі вправи цінні тим, що дають змогу учневі, фіксуючи погляд на середній лінії піраміди, розпізнавати (читати) склади, прямі й обернені, розміщені по краях кожної сходинки, розширюючи таким чином кут зору, необхідний для швидкого читання.

Розширенню кута зору сприяє також читання:

- згори донизу з фіксуванням погляду на вертикальній лінії посередині колонки;

- гнізд споріднених слів, записаних пірамідкою з опорою на букву, що позначає голосний звук, на наголос у слові.

Пропонували читання сторінки, розірваної вертикально на дві половинки, які розсуваються на максимальну віддаль читаються уголос. Учень, у якого добре розвинений кут зору, може передбачити наступне слово.

Давали учням для читання слова з пропущеними буквами, потім - речення з пропущеними словами. Пізніше добирали невеличкі вірші, тексти з дитячих журналів і виготовляли картки, на яких з однієї сторони текст з пропущеними буквами, словами, а з другої - цей самий текст, записаний повністю [47, 1].

Розвитку антиципації сприяють такі ігри:

1. «Гра у парах». Учні пишуть по кілька слів, пропускаючи голосні. Потім обмінюються картками і відновлюють задумані слова. Перевірка взаємна.

2. «Хто більше? Ми називали слово. Учні добирали інші, які за змістом поєднуються із запропонованим (школа: учні, навчання, вчитель, знання, мудрість, читання, однокласники тощо).

3. Ми називали перший склад слова. Діти добирають слова, що починаються цим складом. Перемагає той, хто за певний проміжок часу назве більше слів.

Свідомість читання - це основна якість, без якої всі інші не мають сенсу. Формується вона вже з першого класу.

Ретельно проаналізувавши та вивчивши роботу вчителів ми використали для себе таку систему вправ:

1. Поза «Розслабитися» - вправа на прийняття відповідної позиції для інтенсивного читання.

2. «Губи» - вправа, що усуває активне зовнішнє приговорювання і пришіптування під час мовчазного читання. До щільно .стиснутих губів під час читання мовчки прикладається палець лівої руки, завдяки чому дитина перестає активно ворушити губами.

3. «Блискавка» - нормальний темп читання переривається командою «Увага», потому дається команда .«Блискавка». Учні пришвидшують читання кожен до свого максимуму. Далі команда «Стій!»

4. «Віконце» - вправа, що має запобігати перечитуванню під час прискореного читання. В аркуші картону прорізується віконце, крізь яке видно 3-5 рядків. Такий аркуш накладається на сторінку книжки. Читаючи, учень зсуває віконце вниз і закриває прочитані рядки.

5. «Засічка» - «Кидок», За командою «Засічка» (чи. «Небо») читання переривається, діти, дивляться на (вчителя чи заплющують очі. За командою «Кидок» швидко відновлюють читання.

6. «Буксир» - вправа на розвиток гнучкості читання. Учні читають мовчки, а вчитель - голосно, варіюючи своєю швидкість читання" у межах швидкості читання учнів. Використовується також для стимуляції голосного виразного читання. Учитель порівняно повільно читає вголос, а діти - пошепки, намагаючись випередити його.

7. «Вгадай» - тексти з опущеними або перекрученими закінченнями слів, пропусками слів, відсутність яких не заважає розумінню прочитаного.

Учителям-практикам добре відомо, яке велике значення має перечитування одного і того самого тексту для формування та удосконалення навичок читання. Але при цьому учитель в класі, а батьки вдома спостерігають значне зниження зацікавленості дітей таким читанням. (Мета педагога тут така: створити сприятливі умови для роботи над змістом прочитаного, частіше використовувати творчі завдання, поєднувати колективну та індивідуальну роботу на уроці [47, 3].

Основні види роботи над текстом на уроці читання .

1. Читання всього тексту (за завданням вчителя).

2. Читання, поділ на частини. Складання плану.

3. Читання за готовим планом.

4. Читання, переказ.

5. Читання учнем нового тексту, заздалегідь підготовленого вдома.

6. Читання зі скороченням тексту.

7. Читання ланцюжком по реченню.

8. Читання ланцюжком по абзацу.

9. Читання напівголосно.

10. Читання, знаходження уривка до малюнка.

11. Читання, відповіді на запитання.

12. Знаходження в тексті уривка, який допоможе відповісти на запитання.

13. Читання найкращого місця в оповіданні чи вірші.

14. Знаходження речення за даним початком чи кінцем.

15. Читання уривка, до якого можна дібрати приказку.

16. Знаходження речення, за допомогою якого можна виправити допущену помилку.

17. Знаходження речення чи уривка, що відображає головну думку оповідання.

18. Читання і визначення правди і вигадки (для казки, легенди).

19. Читання і знаходження речень, які стали приказками (для байок).

20. Читання, складання сценарію до діафільму (відеофільму).

21. Читання, розповідь про те, що сподобалося, що запам'яталося.

22. Встановлення шляхом читання причиново-наслідкових зв'язків.

23. Читання назви оповідання (як ще можна назвати?).

24. Читання в особах.

25. Читання, переказ прочитаного за допомогою жестів, міміки.

26. «Жива картина» (один учень читає, інший мімікою реагує на почуте).

27. Знаходження речення (уривка), що зміг би прочитати ось такий чоловічок (малюнки облич трьох чоловічків: веселого, сумного, здивованого).

28. Знаходження уривка, який потрібно прочитати з презирством, благанням, обуренням, радісно, сумно тощо.

29. Знаходження і читання речення зі знаком оклику, зі знаком питання, комою, тире тощо.

30. Конкурсне читання віршів.

31. Хто швидше знайде в тексті слово на дане правило?

32. Знаходження в тексті найдовшого слова.

33. Знаходження і читання слів та виразів, за допомогою яких можна намалювати усний портрет.

34. Комбіноване читання (учитель - учні хором).

Завдяки застосуванню описаних та подібних до них вправ можна досягти значних успіхів у вдосконаленні техніки читання, що сприяє підвищенню якості знань учнів з рідної мови, математики та інших предметів.

2.3 Використання тестового контролю знань з читання в початкових класах та аналіз результатів дослідження

Формування активізації пізнавальної діяльності на уроках читання ми здійснювали за допомогою тестів, які проводили у Іане-Золотівсмькій ЗОШ I-II ступенів Тернопільської області Заліщицького району у 2 класі.

У процесі експерименту нами використовувалися тестові завдання, які сприяли оперативні перевірці засвоєння учнями 2 класу чотирирічної початкової школи курсу читання. Вони дають змогу за короткий час перевірити вивчений матеріал.

Запропоновані тестові завдання охоплюють матеріал усіх тем програм з читання. Вони містять 10 тестів. Завдання виконуються під керівництвом учителя. Пропонується проводити тестування наприкінці вивчення кожного розділу [70, 13].

Орієнтовний час на виконання 15-20 хвилин. Бали встановлюються відповідно до складності завдання.

Тест (випробовування) - це коротке стандартне завдання, метод випробування, що застосовується в різних галузях для одержання кількісної характеристики певних явищ.

Чому саме тести ми брали як вид тематичного контролю за усвідомленістю читання?

Тести - це відносно проста процедура, яка не потребує особливого обладнання.

Вони доступні як для окремих учнів, так і для цілих груп, класів.

Проведення тестів дає можливість економити час.

Кожен вид тестів має свої встановлені стандарти, зручність розробки.

Перевага тестів ще й у тому, що в усному опитуванні учневі ставиться невелика кількість запитань, які не можуть охопити всього змісту та інших аспектів розуміння тексту. А під час тестової роботи кожен учень відповідає на максимальну кількість запитань.

Тест 1. У світі казки чарівної

Що М. Сингаївський у вірші “Материна мова” називає першою мовою?

а) мову вчителя;

б) колискову пісню;

в) перше слово малюка.

2. Яка казка починається словами: Була собі коза?

а) “Рукавичка”;

б) “Вовк та собака”

в) “Вовк та козенята”.

3. Встав пропущені склади і напиши?

Поверта...ся ста... ли...ця з невда...го по...вання. На...стріч їй їжак.

4. Пригадай, хто заздрив псові?

а) кіт; б) лисиця; в) ведмідь.

5. Відтвори уривок казки і напиши, що це за казка:

Плавав ... на воді понад берегом, зігнувши ..., дивився у воду. Пливла мимо ..., зупинилась і питає:

- Скажи, будь ..., де ти буваєш, коли ... замерзає?

6. Чиї це слова і з якої казки?

- А-а!... Тоді прощай, собако, краще я голодуватиму, та на волі житиму.

Слова:

Казка:

7. Пригадай українську народну казку і напиши, як миються

гуси:

коти:

кури:

8. Хто промовляв такі слова?

Не їж мене, лебедю, красене білокрилий!

а) горобчик; б) рибка; в) жабка.

9. Перечисли всіх дійових осіб казки “Рукавичка”:

10. Розгадай загадки і напиши, в яких казках зустрічаємо цих тварин.

По полю гасає, овечок хапає і нас лякає.

Казки:

Не говорить, не співає, а коли хто йде, то господаря сповіщає.

Казки: ...

11. Які тварини з казок "сховалися" у цих рядках?

Запиши.

ко ки риб бідь

ка жаб за ка

вов ле ка шу

Тест 2. Осінь щедра, осінь золотава...

1. Відгадай і запиши відгадку:

Ходить пані Куди гляне -

В золотім жупані, Трава в'яне.

2. Прочитай і запиши прислів'я:

6 во 4 зи 2 то

9 роз 1 лис 8 та

З пад 7 ро 5 мі

12 є 10 чи 11 ня

3. Запиши назву казки і її автора, у якій берізка одягала мураху, гриб та їжачка у листочки.

4. Поєднай слова у пари:

сонце сіре день безлистий

небо золоте ключ осінній

листя пожовтіле дерево журавлиний

5. Запиши назву вірша, з якого взято ці рядки:

Хоч би де замріла Тільки й червоніє

Квіточка одна; Що горобина.

6. В яку пору року журавлів називають "веселиками"? Напиши.

7. Як ти гадаєш, нащо дубам листя взимку? (Пригадай оповідання Г.Тютюнника).

8. Пригадай оповідання В. Сухомлинського "П'ять дубків" і дай відповіді на запитання:

1) Куди ходили діти з учителем?

а) у ліс; б) у сад; в) у парк.

2) Де хлопчики мали посадити дерева?

а) коло школи; б) коло стежки; в) коло хати.

3) Скільки дубків посадив Сергійко?

а) три; б) п'ять; в) шість.

Утвори з цих складів слова:

мор вун

ка рок

цибу рець

пе ква

огі ля

10. Роз'єднай на окремі слова :

Осінніхмарисіріякслони.

Великіхмарихолодомнагусли.

Червонелистяпадаєвгаю.

Летятьувирійдикігуси,

Аяслонампривітпередаю.

11. Розгадай кросворд. Як звати синочків Осені?

1. Кличуть нас ліси, поля, сади

Назбирати осені плоди.

Із дерев спадає листя жовте.

То землею ходить місяць...

2. У південний край землі

Відлітають журавлі;

Знов лункий шкільний дзвінок

Нас покликав на урок.

Як цей місяць звати?

Прошу відгадати.

3. Краплі з неба, дахів, стріх,

Дощ холодний, перший сніг.

Почорнів без листя сад.

Що за місяць?

Тест 3. У колі рідної сім'ї

1. Продовж рядки:

Тільки без мами не можна нізащо, бо найдорожче стоїть за мовами: в світі усе ...

1. Пригадай оповідання "Сім'я у нас одна" В. Осєєвої і дай відповіді на запитання:

1) Як звали хлопчика?

а) Лесик: б) Левко; в) Олесь.

2) Де працював батько?

а) на фабриці; б) на заводі; в) на фермі.

3) 3 ким хотів залишитися хлопчик?

а) з сестричкою; б) з бабусею; в) з кицькою.

3. Що зробив Юрко з оповідання В. Сухомлинського "Комірчина для дідуся"?

4. З'єднай слова з вірша "В цьому дворку, як у вінку" у словосполучення:

Господар, як квіточки

Господиня, як калина

Сини, як виноград

Дочки, як соколи

5. Що зробили Юрко й Володька з оповідання В. Кави "Де людей немає...", щоб допомогти мамі? Напиши.

Оцінювання навчальних досягнень

6. З якого оповідання слова: Моє тобі побажання: будь справжньою людиною?

7. Роз'єднай на окремі слова і напиши, з якого вони твору:

Івставайсинураноранішевідусіхійдинароботу.

8. Склади прислів'я:

На сонці тепло, а коли в сім'ї лад.

Без сім'ї немає біля матері добре.

Нащо й клад, щастя на землі.

9. Перечитай текст "Дідусь і яблуня" та запиши відповідь на запитання: Дія чого дідусь садив яблуні?

10. Відгадай загадку:

Скільки було осіб: баба, дві матері, дві дочки і онука?

Зі словом "батько" народ пов'язує ряд оберегів від усього злого у житті людини. Що це за обереги:

Б...тьківщ...н..., б...тьківськ... х...т..., б...тьк..івськ... кр...н...ця.

Тест 4. Шкільними стежинами

Прочитай.

Буває все

На світі все буває - Щоб друг тебе забув.

І сніг, і дощ, і вітер. А як забуде раптом

Буває злива навіть Тебе твій друг -

Тоді, як сонце світить. То що ж:

Бува, що втратять колір Ніякий він не справжній,

Всі квіти у саду... А просто так -

Лиш не бува ніколи, Ніщо!...

Анатолій Костецький

1. Перечитай вірш "Буває все" і дай відповідь на запитання:

Що не зробить ніколи справжній друг?

2. Пригадай оповідання В. Сухомлинського "Які ж ви щасливі!" і з'єднай правильно словосполучення:

Діти побачать, як

комашка сонечко як чистить крильця

соловейко виглядає з-під кори

джміль сходить до світанку

зоря п'є росу

3. Чому в українській народній казці дрізд злився на голуба?

а) голуб не хотів слухати;

б) голуб був розумнішим за дрозда;

в) у голуба було найкраще гніздо.

4. З якого оповідання слова: ліниві охайними не бувають?

5. Пригадай оповідання В. Нестайка "Руденький" і підкресли правильні відповіді.

1) Що дала бабуся дітям?

а) морозиво; б) печиво; в) цукерки.

2) Кому віддав цукерку руденький хлопчик?

а) бабусі; б) дівчинці; в) дідусеві.

3) Що в людині головне?

а) усмішка; б) совість; в) одяг.

6. Вкажи стрілкою, хто кому поступився місцем в оповіданні В.Струтинського "Сідайте, будь ласка".

тітонька бабуся

Сергійко дівчинка

7. Що ти вважаєш найдорожчим плодом ?

8. Роз'єднай на окремі слова:

Сьогоднімибудемовчитисярозповідатипроосіннєнебо.

З якого оповідання ці слова, напиши.

9. Які назви творів переплутались? Напиши.

будь ласка, Завтра, Дрізд і, до школи, голуб, плід, сідайте, Найдорожчий.

10. Склади правильно рядки вірша В. Фетисова "Хто чого вчиться" і запиши.

лісових Звірі в хащах,

в водах річкових риби,

віток поміж птиці

своїх діток учать...

Тест 5. Джерела народної мудрості

Прочитай.

Дві ворони

Дві ворони ходили шукати води, бо їм дуже хотілося пити, та не знайшли ніде. Нарешті знайшли десь у кошарі в глечику. Але не могли дістати з глечика, бо було глибоко.

Одна ворона полетіла собі далі. Друга накидала в глечик камінців, поки вода наверх вийшла, та й напилася.(Українська народна казка)

1. Дай письмову відповідь на запитання до української народної казки "Дві ворони".

Що шукали ворони?

2. Пригадай, у якій казці батько вчив братів жити дружно навіть тоді, коли вони виросли і розійшлися з батьківської хати:

а) Щедрість; б) Сім лозин; в) Правда і брехня.

3. Яка ескімоська народна казка нагадує українську народну казку "Колосок"?

4. Запиши прислів'я.

6 кай 10 ли 3 до 2 биш

11 хо 1 зро 12 на 8 вді

4 бро 9 єш 7 ся 5 не

14 вай 15 ся 13 чу

5. Кому спокійний, врівноважений кіт сказав: "Не буде тобі тут порятунку. Недарма кажуть, що посіяв, те й пожнеш":

а) вовкові; б) собаці; в) лисиці.

6. Запиши назви двох вивчених казок, у яких зустрічається лисичка.

7. Правильно поєднай назви казок:

Легкий а свій розум май.

Людей слухай, приятелювали.

Як звірі брехня.

Правда і хліб.

8. Пригадай грузинську народну казку "Правда і брехня". Дай відповіді на запитання:

1) До кого прийшов брехун?

а) до селянина; б) до пана; в) до друга.

2) Яким прикинувся брехун?

а) глухим; б) німим; в) сліпим.

3) Хто викрив брехуна?

а) сивий дід; б) молода жінка; в) селянин.

9. Яке прислів'я підходить до киргизької народної казки "Щедрість":

а) Нема важчого, як правду замовчати.

б) За гроші розум не купиш.

в) Краще самому кривду терпіти, аніж комусь її зробити.

10. Яке речення передає головну думку білоруської народної казки "Людей слухай, а свій розум май"?

а) Якщо ви триматиметеся купи, ніхто вас зламати не зможе.

б) Не той дурень, кого називають дурнем, а той, хто чужим розумом живе.

11. Які дійові особи із знайомих тобі казок "заховалися" у рядках? Запиши.

бать вік си вед ка

ло ли віс па шах

ру хун ріп ко бре

люк чо мідь ди ця

Тест 6. Зима-білосніжка

Прочитай.

На землю прийшов блискучий грудень. Потонув у снігу ліс. Рідко кого зустрінеш у зимовому лісі. Та ось промайнула між деревами біла шубка зайця. Запалахкотів на хвильку полум'ям лисячий хвіст. Тільки зимові стежинки розповідають про мандрівки лісових мешканців.

1. Запиши відповідь на запитання до прочитаного тексту:

Кого можна зустріти в зимовому лісі?

2. Розгадай загадки:

Дивина! Щезла стежка...

Де вона?

Зникла десь і огорожа...

Сад на себе чом не схожий?

Що за диво? Все село

Білим пухом занесло...

Дива зовсім тут нема -

Це в село ...

Росте вона додолу головою,

Росте вона холодною зимою,

А тільки сонечко засяє -

Вона заплаче й помирає...

І не борошно, а білий,

І не вата, а м'який,

Покриває гори-кручі,

Застилає землю вкрай,

Щоб був кращий урожай.

Що це буде? Відгадай.

3. Пригадай оповідання О. Буценя "Чи є зима ?" і дай письмову відповідь на запитання: Чому черепаха не повірила, що настане зима?

4. Що синичку з оповідання П.Панча змусило завітати в кімнату?

а) цікавість; б) випадковість; в) голод.

5. Поєднай слова:

дорога білий

зима холодна

сніг слизька

сонце захмарене

6. Впорядкуй рядки вірша "Сніжинки" М. Вороного.

Сніжиночки білесенькі

З води вродились ми.

Як пушиночки, легенькі

Спустилися сюди.

7. Добери близькі за значенням слова до слова завірюха.

8. Хто той чарівник, що мав дивні рукави, з яких вилітати незвичайні птахи?

9. Продовж рядки:

Раз я взувся в ...

Одягнувся в ...

Сам запрягся в ...

І поїхав по ...

У виділених словах перестав букви так, щоб вийшли нові слова:

Ми боролися мужньо з грипом

І його перемогли,

Бо ми з липи-липи-липи

Чай ..., ..., ... .

Тест 7. Цікавий світ навколо тебе.

Прочитай.

Охайна пташа

Давно вже прийшла зима. Блищить на сонці сніг. Лише горобина в червоному вбранні. Щодня прилітає до неї пустотливий снігурик поласувати смачними ягодами. Сяде на гілочку в гущавині і дзьобає. Щоб не забруднитися ягодами, він почепив собі на груди червоний фартушок.

1. Напиши відповідь на запитання до щойно прочитаного тексту.

Хто прилітає до горобини щодня?

2. Що "Сильніше за силу"?

а) спритність; б) розум; в) добре слово.

3. Встав пропущені букви. Прочитай слова і підкресли, з якого вони твору.

Та к...м...ра - то р...дюча н...в... . А з...л...те з...рн...тко - ж.. .то, пш...н...ця і всяка п...шн...ця.

а) Красно дякуємо за хліб;

б) Несподівана зустріч;

в) Ліс і струмок.

4. Розстав героїв у такому порядку, в якому вони трапляються у бурятській народній казці "Як собака собі друга знайшов".

Собака,

тигр,

лев,

вовк,

малий хлопчик,

ведмідь,

хлопець дорослий,

дідусь.

5. Пригадай вірш Т.Коломієць "Ручай". Який склад загубився?

Біж... - шумить ру... .

Агов, не пос...шай!

Ку... тобі, мало...,

В до...гу неві...му!

6. Кого кинувся рятувати боцман з оповідання М. Трублаїні "Ловля летючих риб"?

а) летючих риб; б) мавпочок; в) собачку.

7. Склади словосполучення, пригадавши оповідання С. Носаня "Несподівана зустріч".

лисичка випало з гніздечка

пташеня сплеснула крильми

горлиця вушка нагострила

8. На що була схожа квітка з оповідання А. Морозова "Яструбинка"?

а) на кульбабку; б) на ромашку; в) на шишку.

9. Пригадай оповідання "Жива казка" В. Струтинського і поєднай стрілочками порівняння:

ходить тихо, як долоня

окунь промчав, як сонечко

зелений листочок, як стріла

10. А.Григорук. "Хто міняє, той нічого не має".

Підкресли прислів'я, які зустрічаються в цьому оповіданні.

1) Проміняв бики на воли, аби дома не були.

2) Дарунки люди забувають, доброту - ніколи.

3) Хто міняє, той нічого не має.

4) Міняйло без штанів ходить,

11. Розгадай ребус. Відповідь запиши.

40 а

Тест 8. Україно, рідна земле

Прочитай.

Цілющі джерела

Старі гори Карпати славляться на всю Україну. Вони приваблюють до себе квітучими полонинами, зеленими лісами та цілющими джерелами.

З одних джерел витікає холодна вода. З інших - тепла. В інших - солона або гірка.

Люди помітили, що джерельна вода дуже корисна. Вона допомагає лікувати різні хвороби.

Тепер біля таких джерел збудовано санаторії. В них лікуються й відпочивають дорослі і діти.

1. Прочитай текст "Цілющі джерела" та дай письмові відповіді на запитання:

1) Де знаходяться цілющі джерела в Україні?

2) Чому ці джерела називають цілющими?

2. Яке з прислів'їв підходить до оповідання Т. Волгіної "Удома краще"?

1) Скільки країв, стільки й звичаїв.

2) У гостях добре, а вдома краще.

3) Яке волокно, таке й полотно.

3. Про яку річку цей акростих?

Давно ця річка славна Простори України

Народи три єднає Розкішно прикрашає,

І в Чорне море плине. Очиці милує дитини.

4. Вірш "Батьківщина" А. Костецького. Доповни рядки:

Батьківщина - це ... і ...,

Батьківщина - це ... й ...,

Це твої найщиріші ...

І ... у веснянім лузі.

5. Пригадай оповідання Т. Коломієць "Хліб" і стрілками покажи, як хліб потрапив на стіл:

поклали змололи

посіяли доглянули

зібрали

спекли принесли

6. Н. Забіла. "Древній Київ". Доповни речення:

Поляни оселилися над ...

На одній горі поселився ...

На другій горі - ...

На третій горі - ...

7. Назви столицю України :

а) Кіровоград; б) Київ; в) Кривий Ріг.

8. Чим милується П. Тичина у вірші "Де не глянь - колоски"?

а) полями; б) колосками; в) квітами.

9. З'єднай прислів'я:

Де рідний край, нема України.

Без верби і калини нема переводу.

Козацькому роду там і під ялиною рай.

10. Відгадай загадки:

а) У хатах прозорих всі вони живуть, можеш ти їх бачити, та не можеш чуть.

б) Щоб не пропасти у біді, тримає ножиці в воді.

Тест 9. Мамине свято

Прочитай.

Скільки різних квітів на землі! Битих, блакитних, жовтих. червоних, і навіть чорних.

Є квіти крихкі, яскраві, ніжні. Є троянди з дивовижними пахощами, є пишні хризантеми, є духмяні конвалії - жителі лісу.

І є гарні гвоздики. В них вузьке листя і тонкі, крихкі стебла. І на тонкій, як соломинка, ніжці палають яскраві вогники.

Квіти - окраса нашої землі.

1. Які квіти згадуються в тексті "Квіти"? Запиши.

2. Який склад загубився в рядках вірша О. Олеся

"Все навколо зеленіє..."?

Все навк...о зєлє...є,

Річ... ллєть... і шу... .

Ти..., ...хо ві... віє

І з тра...ю го....нить.

3. Щиро любить матір той, хто:

а) спритний; б) співає, як соловейко; в) у всьому матері допомагає.

4. Поєднай словосполучення, щоб вийшли прислів'я:

Дитина плаче, щоб купити маму.

Мати одною рукою б'є, а матері боляче.

Нема того краму, в того й голівка гладенька.

У кого є ненька, а другою гладить.

5. З якого оповідання ці слова: Йдуть жінки, зупиняються. Болять руки, розпліскується вода, ломить спину?

а) Сини; б) По волосинці; в) Помічниці.

6. Відгадай загадку:

Найрідніша, наймиліша, Завжди скрізь буває з нами.

Всіх вона нас пестить, тішить, Відгадайте, хто це?...

7. Збери для матусі квіти:

ро фі шка

ал ма сніж

під ник ка

Запиши назви квітів.

8. Розгадай акростих:

Росте ця лікувальна квітка,

Опріч лісів, іще в полях.

Малі й дорослі знають шлях.

Аби її добути влітку.

Шовково коси пломеніють,

Коли настоєм їх помиють.

А що, скажіть, за квітка.

Тест 10. А вже весна, а вже красна

Прочитай.

Берізка

Все в лісі радіє, а берізка плаче. Під гарячим промінням сонця сік швидко тече по її білому тілу. Через кору він виступає назовні.

Люди вважають березовий сік корисним і смачним напоєм. Вони надрізають кору і збирають сік в пляшки. Дерева, з яких випустили багато соку, засихають і гинуть. Сік у берези все одно, що кров у людини.

1. Дай письмову відповідь на запитання до тексту "Берізка".

Чому плаче берізка?

2. Відгадай загадку:

Тьох-тьох-тьох,

Тіву-тів...-

Лине радісно з гаїв.

То співаночка чия?

Голосного ...

3. З'єднай слова у словосполучення:

сонечко красна

весна озима

пшениця лагідне

квіточки чарівні

4. Які склади загубилися?

Вий..., ...ди, со...ко,

На ді...ве...лечко,

На ба...не зіл...чко,

На на... подвір'я... .

5. Про якого відомого поета писав Д. Красицький?

а) Л. Глібова; б) Т. Шевченка; в) М. Рильського.

6. Продовж рядки вірша Л. Глібова "Веснянка":

"Весна ...!

Тепло ...!" -

... дівчатка й хлопчики.

"Цвірінь! ...!

журбу ...!"-

... горобчики.

7. З'єднай слова, близькі за значенням.

безшумно , безпорадні

перелякались турбується

безпомічні наполохались

доглядає тихо

8. Роз'єднай слова в реченні.

ЗаєцьпритиснувсядоТетянкиавонайогополоюплащикаприкрила.

З якого оповідання ці слова?

а) Повінь; б) Калинка; в) Весна у лісі.

9. Пригадай казку Г. Демченко "Калинка". Доповни речення словами з дужок.

Звали ту дівчинку ... (Галинкою, Калинкою, Маринкою).

Викопала в гущавині лісу тонісіньке ... (стебельце, деревце, джерельце) і посадила край ... (дороги, стежки, лісу).

10. Напиши, якою ти уявляєш весну.

11. Які пісні співали дерева в оповіданні В. Сухомлинського "Все в лісі співає"?

Береза ... пісню.

Дуб ... пісню.

Верба ... пісню.

Горобина ... пісню. [48, 15]

Експериментальні тести були спрямовані на визначення рівня знань учнів з курсу “Читання”.

Аналіз результатів проведеного дослідження допоміг виявити рівні активізації пізнавальної діяльності: високий, середній та низький.

Високий рівень навчальної діяльності характеризується тим, що учні виявляють творчу активність, самостійність, стійкий навчальний інтерес, оригінальність, оптимальність у вирішення навчальних завдань, позитивну мотивацію до навчання, читають правильно, швидко, виразно, свідомо.

Середній рівень активності мають учні, які виявляють реконструктивну активність (відповідальність, сумлінність, енергійність), стійкий інтерес виявляють лише в окремих видах діяльності, орієнтуються на оцінку та аналіз художніх творів.

Низький рівень активності притаманний учням, які виявляють низький рівень техніки читання, виконавську активність, короткочасний інтерес, пасивно ставляться до процесу та аналізу художніх творів.

У формуючому експерименті, який на базі Іване-Золотівській загальноосвітньої школи I-II ступенів вчителі початкових класів за нашим проханням використовували систему дидактичних умов на уроках читання. А саме:

а) диференційований підхід;

б) оптимальне читання;

в) тестові завдання.

Для експериментальної роботи у школі виділялось два паралельні класи.

У контрольному класі читання проводилися з метою активізації пізнавальної діяльності учнів, спрямованої на оволодіння знаннями за допомогою системи тестових завдань. Результати експериментальних досліджень піддавались поетапному якісному та кількісному аналізу.

Таблиця 2.3.1. Рівень сформованості навичок читання (кількість учнів у %)

Рівні	низький (до 50% виконаних завдань)	задовільний (до 50% -70% виконаних завдань)	хороший (до 70% -90% виконаних завдань)	відмінний (90% - 100% виконаних завдань)
Класи	Е	К	Е	К	Е	К	Е	К
2 клас	13	-	53	16	29	58	5	26

З метою перевірки рівня сформованості навичок читання та оперативної перевірки засвоєння учнями 2 класу курсу читання в тестові завдання були включені питання з усіх тем програми читання. Тестування проводилися наприкінці першого і другого семестру. Під час визначення рівня сформованості навичок читання за 100% нами було взято бездоганне виконання всіх завдань (10 тестів). Всього було визначено 4 рівні сформованості цих навичок. Зіставлені дані засвідчують, що рівні розвитку навичок читання учнів 2 класу суттєво не відрізняється. Однак результати досліджень у контрольному класі значно вищі в порівнянні з результатами, одержаними в звичайних класах. Насамперед значно інтенсивніше тут відбувається розширення читацького кругозору школярів: на кінець року протягом 30-хвилинного письмового опитування учнів контрольних класів називають у середньому 36 відомих книг та їх авторів, тоді як у звичайних - лише 12.

З метою перевірки рівня сформованості навичок читання в спеціальні контрольні роботи були включені завдання, які передбачали орієнтування в колі незнайомих книжок, знаходження необхідної книжки серед запропонованих за визначений час, складання плану прочитаного, визначення головної думки твору, вміння користуватися каталогом та ін. Під час визначення рівня сформованості навичок самостійної роботи з книгою за 100 % нами було взято бездоганне виконання всіх завдань, які учень виконував у контрольних роботах, що проводилися протягом навчального року. З цього було визначеного 4 рівні сформованості цих навичок. Як засвідчили результати порівняльно-зіставного аналізу, рівні сформованості навичок читання учнів експериментального і контрольного класів суттєво відрізняється: відмінний і хороший рівень виявлено у 81% учнів експериментального класу і лише в 28% учнів контрольного класу.

Аналіз результатів експериментального дослідження засвідчив значне зростання об'єктивних показників читацької активності учнів: сформованості навичок читання, активізації пізнавальної діяльності на уроках читання. Отже, запропонована система розвитку читацької активності молодших школярів за умов строгого її дотримання гарантує підвищення якісних і кількісних характеристик навчання, тобто є ефективною.

ВИСНОВКИ

Вивченням наукової літератури встановлено, що проблема активізації пізнавальної діяльності піднімалась упродовж усього становлення педагогічної науки та практики роботи школи.

Стан дослідженої проблеми дозволив констатувати, що активна навчальна діяльність учнів на уроках читання досягається шляхом поєднання змісту навчального предмета, засобів навчання та практичних дій учнів. Навчальна активність виявляється у їх ставленні до змісту і процесу учіння, у прагненні до ефективного оволодіння знаннями і способами діяльності за відповідний час, у мобілізації морально-вольових зусиль на досягнення мети.

Зміст навчального матеріалу стає джерелом активності учнів лише тоді, коли забезпечується розуміння важливості предмета читання, для практичної діяльності здійснюється постійне поєднання невідомого та відомого матеріалу, його зв'язок із життєвим досвідом учнів, їхніми потребами. Найважливішими показниками активізації пізнавальної діяльності є швидкість включення дитини в навчальну діяльність, ступінь стійкості інтересу до неї і наполегливість у досягненні результату роботи. Навчальна активність молодших школярів знижується одноманітністю процесуальних характеристик навчання, використанням недоступної для дітей інформації, перенасиченням процесу навчання емоційними, розвивальними прийомами.

Молодший школяр читає в основному на уроці, тому важливе значення має уміння вчителя організувати роботу над текстом, щоб максимально використати його навчальні, виховні і розвивальні можливості.

Унаслідок дослідження проблеми активізації пізнавальної діяльності на уроках читання в початковій школі ми дійшли таких узагальнень:

1. Аналіз наукових джерел переконує, що проблема активізації пізнавальної діяльності на уроках читання є актуальною і своєчасною. Викликати зацікавлення предметом можна, якщо навчити дітей оптимального читання. Необхідною, обов'язковою частиною роботи на кожному уроці читання є спеціальні вправи, що мають на меті розвиток техніки читання та розуміння прочитаного. Ефективним засобом навчання повинні стати і тестові матеріали, які дають змогу виявити ступінь сформованості різних сторін навички читання: розуміння слова, речення, цілого тексту, правильність, виразність читання тощо.

2. Проведене в теоретичних та практичних аспектах дослідження підтверджує необхідність підвищення рівня літературної освіти молодших школярів, що є необхідною умовою їх духовного розвитку. Основним напрямком у вихованні школярів-читачів є активізація пізнавальної діяльності. Дидактична модель підвищення рівня розвитку читацької активності учнів початкових класів, спроектовано на основі вивчення психолого-педагогічної та методичної літератури і аналізу результатів констатуючого експерименту, складають основні компоненти: диференційований підхід до формування навичок читання, підвищення ефективності уроків класного читання, оптимальне читання.

3. Розроблена на основі педагогічного проектування організаційно-методична система підвищення рівня розвитку читацької активності молодших школярів полягає: в підготовці навчально-методичних матеріалів, вкрай необхідних учителям для організації та проведення занять з класного читання відповідно до сучасних вимог, вдосконалених за структурою та змістом, побудованих на основі врахування комплексу оптимальних психолого-педагогічних і методичних умов для взаємодії вчителя й учнів та спрямованих на формування активних читачів.

4. Ефективність проведення уроків читання залежить від уміння формувати навчальний процес. Завдання педагога полягає у створенні сприятливих умов для роботи над змістом прочитаного, використанні творчих завдань, поєднання колективної та індивідуальної роботи на уроці активізації пізнавальної діяльності в процесі організації і проведення різного типу ігор, здійснювати диференційований підхід до формування навички читання.

Активізація пізнавальної діяльності молодших школярів на уроках читання сприятиме духовному розвитку учнів засобами художньої літератури при умові, що читання і аналіз творів відображатимуть активні проблеми сучасності й виражатимуть світоглядну позицію автора. Рівень ідейно-естетичного аналізу художніх творів значною мірою впливає на розвиток читацької активності учнів. Поєднавши пізнавальну й естетичну функції художньої літератури можна зробити читання не лише засобом пізнання навколишньої дійсності, самостійного мислення, а й сформувати за його допомогою високі естетичні ідеали, активну життєву позицію. Особливої уваги потребує відбір для читання лише досконалих в ідейно-художньому відношенні творів, що здійснюватимуть позитивний вплив на особистість школяра-читача.

5. Впровадження в педагогічний процес запропонованої організаційно-методичної системи формування школярів-читачів дозволяє значно підвищити рівень читацької активності учнів початкових класів: розширити їх кругозір, сформувати навички читання, підвищити інтерес до книги як до джерела знань та естетичної насолоди.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Аліфанова І. П. Як мати стала зозулею. Легенда: Урок читання і розвитку мовлення // Початкова освіта. - 2002. №35. -С.3.

Аристова Л.Н. Активность учения школьника. Педагогика. -К.: 1968. -120 с.

Багмут А. Й. Інтонація як засіб мовної комунікації. - К.: Освіта, 1980. - 112с.

Бадер В. М. Розвиток інтонаційнихумінь першокласників // Поч. Школа.- 1997.-№7.-С.9-10.

Барвінська Л. В.Уроки українського читання // Поч. Школа.-1990.-№11.- С. 9.

Бернштейн С.И. Основные понятия фонологии // Вопросы языкознания.- 1962.- №5. - С. 137-139.

Блинов И.Я. Выразительное чтение учителя - словесника. - М.: Просвещение, 1985. - 190 с.

Бугрименко Е. А., Цукерман Г.А. Чтение без пренуждений. -М: Знание, 1987. -96 с.

Варзацька Л. О. Активація мовленнєвої діяльності учнів // Поч. Школа. - 1991. - №2.- С.28-31.

Вашуленко М. С., Скрипченко Н. Ф. Робота з дитячою книжкою. - К.: Рад. Школа, 1982. - 240.

Вильнеев Д. В. Познавательная деятельность учащихся при проблемном характере обучения основам наук в школе. -Казань, 1967. -С.50.

Верес Оксана (Кирпа Г.М. Череднеченко Д.С.) Зелена Неділя: Літня читанка для початкової школи. -К. Освіта, 1995. -225 с.

Ластівка: Читанка для 2 класу чотирирічної початкової школи. -К. Освіта, 1992. -240 с.

Верес Оксана (Кирпа Г.М. Череднеченко Д.С.) Писанка: Читанка для 4 класу чотирирічної початкової школи. -К. Освіта, 1992. -271 с.

Верес Оксана (Кирпа Г.М. Череднеченко Д.С.) Біла хата: Читанка для 3 класу чотирирічної початкової школи. -К. Освіта. -288 с.

Гавро Н. М. Розвиток усного мовлення на уроках читання // Початкова освіта. -2002. -№31. -С.3.

Гентилюк М. В. Основні аспекти навчання рідної мови // Поч. школа. - 1997.-№4.- С. 9-12.

Горбушина Л.А. Выразительное чтение. -М.: Просвещение, 1985. -С.28-29.

Гордіюк Н. М. Особливості сприймання художніх текстів молодшими школярами // Мандрівець. - 2000.-№3-4.- С. 75-78.

Гунява Г. Д. Розвиток навичок читання в учнів 1 класу та вмінь читання і розуміння // Рідні джерела. -2002. -№2. -С.40-42.

Джелей О. В.Диференційований підхід до формування навички читання у чотирирічній початковій школі // Початкова школа. -2002. -№4. -С.10-11.

Державний стандарт загальноосвітньої середньої школи освіти в Україні: Проект: Технології. -К.: Генеза. -1997. -29 с.

Державна національна програма “Освіта” (Україна XXI століття). -К.: Райдуга, 1994. -62 с.

Егідей В.Б. Нове читання //Початкова школа. -2001. -№6.-С.29-30.

Егоров Т. Г. Психология овладения навыком чтения. - М: .АПН РСФСР , 1953. -264.

Есипов Б.Б. Самостоятельная работа учащихся на уроках. -К.: 1961. -239 с.

Егоров Т.Г. Психологія оволодіння навичками читання. -М.: 1978. -80 с.

Іванова Л. М. Уроки літературного читання у початкових класах //Початкова освіта. -2001. -№37. -С.1-3.

Корнійчук І. Б. Виховання інтересу до читання в процесі позакласного читання //Манівець. -2000. -№5. -С.77-79

Корнійчук І. Б. Складові майстерності вчителя на уроках читання в початкових классах // Освітянин. - 2002. - №2. - С.8-12.

Кротевич Є.В., Родзевич Н.С. Словник лінгвістичних термінів. - К.: Освіта, 1957. - 360.

Кузьменко Н. Р. Підручник з читання: від реалій до ідеалу //Початкова школа. -1999. -№1. -С. 57-58.

Лаптєва Л. В. Як навчити шестиліток читати//Початкова школа. -2002. -№2. -С.21-23.

Лапаєва Р.И., Венедиктова Л.В. Диагностика и коррекция чтения и письма у младших школьников: Учебно-методическое пособие. Изд-во «Союз». -2001. -224 с.

Лесин В. М., Пулинець О. С. Словник літературознавчих термінів. - К.: Осввіта, 1971. -468 с.

Науменко В. О. Яким повинно бути читання в початкових класах //Початкова освіта. -2002. -№8. -С.11-13.

Науменко В. О. Уроки читання в малокомплектних класах // Початкова школа. -1999. -№2. -С.40-43.

Науменко В. О. Програма з читання // Початкова школа. -№7. -2003. -С.24-29.

Науменко В. О. Формування навичок читання // Поч. школа. - 1991. - №4. - С.34-36.

Никифорова О.И. Психология восприятия художественной литературы. - М.: Книга, 1972. - 208 с.

Олійник Г. А. Виразне читання. Основи теорії: Посібник для вчителів. - Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2002. - 224 с.

Онищенко О. В. Календарне планування уроків читання //Початкова освіта. -2002. -№20. -С.4-5.

Павлова Л.Л. Влияниє выразительного чтения на воспитание нравственных чувств учащихся // Нач. школа. - 1987. - №7. - С.36-39.

Підласий І. П. Як підготувати ефективний урок: Кн. для вчителя. - К.: Вища школа, 1989. - 320с.

Почупайло О. М. Програма формування читацьких умінь у школярів //Рідна школа. -2001. -№6. -С.29.

Почупайло О. М. Дитяче читання // Початкова школа. -1991. -№2. -С.53-59.

Поліщук Л. П. Оптимальне читання - основа ефективного розвитку навчання дитини// Початкова освіта. -2001. -№8. -С.6.

Пладова Н. В. Літературні ігри на уроках читання //Початкова освіта. -2001. -№7. -С.15-16.

Підлужна Г.В. Розвиток читацької самостійності молодших школярів. -К., 1999. -24 с.

Половникова Н.А. Исследование процесса формирования познавательной самостоятельности школьников в обучении. -Л.: Просвещение. - 1977. -47 с.

Прошкуратова Т. О. Школі потрібні ці книги // Початкова школа. -1997. -№7. -С.63.

Педагогіка /За ред. А.М.Алексюка. -К.: Вища школа. -1985.

-296 с.

Програми ін-тів: Історія педагогіки України для всіх спец. /Уклад. С.Д.Бабиш та ін. -1992. -40 с.

Про освіту. Закон України//Рідна школа. -1991. -№9. -С.5-19.

Прищепа К.С., Колеснеченко. Буквар. -К.: Форум, 2001. -С.174.

Програми середньої загальноосвітньої школи 1-4(1-3). класів. -К. “Бліц”, 1997. -С.22-45.

Рыбникова М. А. Очерки по методики литературного чтения. - М.: Педагогика, 1963.- 143с.

Савченко О. Я., Скрипченко Н.Ф. Читання оповідань в початковій школі // Поч.школа.- 1991. - №7.- С. 7-9.

Скрипченко Н.Ф., Савченко О.Я., Волошина Н.Й. Читанка в четвертому класі. -К.: Радянська школа. -1989. -128 с.

Сухомлинський В.О. Сто порад учителеві. -К.: Рад школа. -1988. -310 с.

Савченко О.Я. Дидактика початкової школи. -К.: Абрис. -1997. -416 с.

Савченко О.Я. Розвиток пізнавальної самостійності молодших школярів. -К.: Радянська школа. -1982. -112 с.

Савченко О.Я. Умій вчитися. -К.: Освіта, -1998. -56 с.

Старшинська О. М. Ініціатива як умова активізації пізнавальної діяльності //Початкова школа. -2000. -№5. -С.34-35.

Савченко О.Я. Читанка: Підручник для 2 кл. -К.: Освіта, 2002. -Ч.II. -143 с.

Савченко О.Я. Читанка: Підручник для 3 кл. -К.: Освіта, 2002. -Ч.II. -143 с.

Савченко О.Я., Волошина Н.Й. Читанка. 3-4 кл. 6-те видання. -К.: Освіта, 2001. -287 с.

Синиця І.О. Психологія усного мовлення. - Рад. Школа, 1974. -325.

Соловейчик М. С.Хорошо ли мы умеем учить детей читать? // Нач. школа. - №1.- С. 14-15.

Ткаченко Н. В. Виразне читання - основа ефективного розвитку й навчання дитини// Початкова школа. -2001. -№8. -С.6.

Ткачук Т. М. Уроки зустрічі з книжкою//Початкова школа. -2001. -№4. -С.15-16.

Талызина Н.Ф. Формирование познавательной деятельности младших школьников. -М.: Просвещение. -1988. -175 с.

Фіцула М.М. Педагогіка: Навчальний посібник для студентів вищих педагогічних закладів освіти. -К.: «Академія» .-2001. -С.12-14.

Хоменко І. І. Удосконалення навичок техніки читання через розвиток логічного мислення. //Початкова школа. -2001. -№4. -С.1-8.

Цебняк Г. В. Читанка: Експериментальний підручник для 2 класу. -Львів: Вид. “Поклик сумління” 1994. -200 с.

Цвелик І.П. Творчість на уроках читання //Початкова школа. -1996. -№11. -С.19-20.

Чередниченко Д.С. Материнка: Підручник для 1 класу чотирирічної і трирічної початкової школи. -К.: Освіта, 1992. -160 с.

Чорна М. Г. Буквар. -Львів: Світ. -1993. -250 с.

Щукина Г.І. Активизация познавательной деятельности учащихся. -М.: Просвещение, 1979. -160 с.

Яцента Л. П. навчити шестиліток читати // Початкова освіта. -2001. -№2. -С.21-23.

Додатки

Додаток 1

Тема. Російська народна Казка "Лисичка". Поділ казки на частини. Пригадування інших російських казок.

Мета. Ознайомити учнів з європейською казкою про тварин, зокрема російською, її особливостями і формою, вчити розуміти зміст, ділити казку на частини; розвивати навички виразного читання казки в особах, вміння висловлювати свою думку; виховувати такі моральні якості, як правдивість, чесність, спостережливість, обачність.

Обладнання: кросворд "Лисичка", ілюстрації із зображенням лисички, політична карта світу.

Зміст уроку

І. Актуалізація опорних знань.

Вчитель:

- Які казки про тварин ви знаєте?

- Хто є улюбленим героєм казок про тварин?

Вчитель: Уважно роздивіться кросворд і прочитайте це слово. Правильно, лисичка. Згадайте, як називає її народ? (Патрикіївна, лисиця - красуня, лисичка-кумонька.) А що вам відомо про лисичку як тварину?

Довідка.

Лисиця - дика тварина середнього розміру з видовженим тілом, стрункими, порівняно короткими кінцівками та довгим пухнастим хвостом. Довжина тіла до 90 см, хвоста - 60 см. Мордочка вузька, загострена, вуха високі. Шерсть густа, жовтувато-оранжевого кольору.

II. Повідомлення теми, мети уроку.

Вчитель. Зараз ми з вами розпочинаємо подорожувати казками європейських країн. На карті (вчитель демонструє карту світу) ви бачите ті країни, з казками яких ми будемо знайомитися, зокрема Росію, Чехію, Білорусь, Болгарію, Англію...

Наша перша подорож сторінками російської казки.

Матеріал для учителя. Політична карта Європи, дані про площу і населення Росії. (Площа - 17 075 400 кв. км, населення - 148 704 300).

- На уроці ми побачимо, чим російська казка відрізняється від української, що нового повідомляє про знайому і улюблену героїню багатьох казок світу - лисичку. Ми будемо вчитися виразно читати казку і

висловлювати свої думки про прочитане.

III. Вивчення нового матеріалу.

1. Виразне читання казки вчителем. Перевірка сприймання.

2. Словникова робота:

не ворухнеться - тобто лежить, наче мертва;

побідкатися - поскаржитися.

3. Повторне читання.

4. Робота над текстом казки:

- Як лисичці вдалося ошукати діда? (Прикинулася мертвою). Назвіть її дії словами з тексту. (Забігла, лягла, не ворухнеться, почала викидати).

- Як це її характеризує? (Хитра, спритна, розумна, дотепна).

- Чому дід залишився і без риби, і без коміра? (Був надто довірливий, необачний).

- Виразно прочитайте виділене речення. Як ви розумієте його зміст?

5. Робота над композицією і особливостями російської казки:

- Якими словами розпочинається казка? Як зазвичай розпочинаються українські казки? (Жили-були собі дід та баба). Як називається початок казки? (Зачин).

- Спробуйте словами переказати головний зміст казки.

- Як закінчується казка? Зачитайте цей абзац. Як він називається? (Кінцівка).

- Отже, на скільки частин можна поділити казку? (Три - зачин, основну частину, кінцівку).

- Подивіться уважно в текст і знайдіть повтори близьких за значенням слів. Скільки разів вони повторюються в казці? (Лягла на дорозі, лежить, як мертва, не ворухнеться; такі слова повторюються три рази).

- Як казкар називає головну героїню? (Лисичка). Для чого, на вашу думку, вживається таке зменшено-ласкаве слово? (Хоча лисичка хитра, підступна, вона подобається нам тим, що дотепна). А як ще можна назвати лисичку, беручи до уваги її вчинок? (Лисиця, лиска).

- Доведіть, що події, які зображено в казці, вигадані? Чи могло таке статися в житті?

Вчитель. Отже, зі скількох частин складається російська казка? Про які події розповідається в ній? Скільки разів повторюються близькі за змістом слова?

6. Читання казки учнями в особах.

- Скільки дійових осіб у казці? (Чотири - казкар, дід, баба, лисичка). Чи всі дійові особи наділені мовою? (Ні, лисичка не має слів).

- Від імені кого ведеться розповідь? (Від імені казкаря). Яка його роль у казці? (Повідомляє про те, що сталося на дорозі, коли дід віз рибку).

- Як треба читати його слова? (Спокійно, виразно). Хто з героїв казки ще має слова? (Дід, баба). Як ви гадаєте, чи з однаковою інтонацією треба читати слова діда на початку казки і в кінці? (Ні, на початку дід веселий, він збирається половити рибку, а в кінці - сумний, бо втратив і рибку, і лисичку). Як треба читати слова баби? (З подивом і розчаруванням, бо вона чекала і на рибку, і на комір). Спробуйте ці інтонації передати під час читання казки. А клас стежитиме, кому із вас вдалося правильно прочитати слова свого героя.

IV. Узагальнення і систематизація знань.

- Хто вам сподобався в казці? Чому? Піп засуджується в казці? (Хитрість і підступність, простота і довірливість). Чого вона вчить? (Вчить бути обачним і розумним).

- Якою зображена лисичка? Що нового про неї ви дізналися з російської казки? (Злодійка, вміє прикидатися, думає тільки про свою користь).

- Чи відрізняється за своєю побудовою російська казка від української? (Ні, також складається з 3 частин - зачину, головної частини, кінцівки, вживаються триразові повтори близьких за значенням слів, в основі казки - вигадані події). В чому ж її особливість? (Докладний опис деталей, властивих для побуту російського народу).

- Якими рядками з тексту ви підписали б ілюстрацію в підручнику до казки? Уявіть себе художником. Як би ви намалювали лисичку?

V. Підбиття підсумків уроку і осмислення домашнього завдання.

- Отже, ми з вами мали змогу ознайомитися з російською казкою, яка виявилася дуже близькою і за змістом, і за побудовою до української казки. На політичній карті світу позначимо пройдений пункт: поставимо фішку з зображенням лисички. Наступний пункт нашої зупинки - білоруська казка "Легкий хліб". Прочитайте її вдома, навчіться переказувати казку "Лисичка" близько до тексту, малюнок і підпишіть його словами з тексту, намалюйте малюнок і підпишіть його словами з тексту.

Додаток 2

Тема. Чи буває легкий хліб? Білоруська казка "Легкий хліб". Поділ казки на частини. Головна думка прочитаного.

Мета. Опрацювати білоруську казку, вчити стисло переказувати зміст прочитаного, малювати словесні картини до кожної із частин, ділити текст на частини; розвивати навички виразного читання, вміння аналізувати прочитаний текст; виховувати інтерес до білоруської народної казки, повагу до професії хлібороба.

Обладнання: політична карта світу, виставка книжок "Білоруська казка", тлумачні словники.