Методичні засади розвитку слухо-моторних уявлень молодших школярів у процесі музичного навчання

Методичні засади розвитку слухо-моторних уявлень молодших школярів у процесі музичного навчання

Дослідженням обґрунтовано концепцію розвитку слухо-моторних уявлень молодших школярів в навчально-виховному процесі дитячих музичних шкіл. Представлено матеріали експериментального вивчення процесу формування слухо-моторних уявлень учнів. Апробовано методику формування структурних компонентів слухо-моторних уявлень в умовах музичного виконавства. Визначено зміст організації навчально-виховного процесу для формування слухо-моторних уявлень на початковому етапі фортепіанного навчання. Доведено важливість одержаних результатів для подальшого розвитку музично-педагогічної теорії і практики.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і практичне вирішення проблеми музичного розвитку учнів дитячих музичних шкіл, що виявляється у педагогічному обґрунтуванні змісту і структури слухо-моторних уявлень, встановленні критеріїв та рівнів їх розвитку в процесі виконавської діяльності та визначенні умов організації навчання у фортепіанному класі. Результати проведеного дослідження свідчать про виконання поставлених завдань, на підставі чого сформульовано такі висновки:

1. Актуалізація слухо-моторних уявлень учнів дитячих музичних шкіл є одним із важливих напрямків педагогічної теорії і практики, де органічно взаємодіють пошук нових технологій навчання та інноваційної методики, зорієнтованої на музичний розвиток учнів.

2. Вивчення існуючого стану музичної освіти й виховання учнів дитячих музичних шкіл та його зіставлення з сучасними вимогами дали змогу визначити, що у практиці навчання є можливість урізноманітнити зміст, структуру і методику навчальних занять, відбираючи те, що відповідає завданням сучасного музичного розвитку дітей. Якісно новий зміст таких занять передбачає розвиток слухо-моторних уявлень як провідного чинника спеціальних музичних здібностей в процесі виконавської діяльності. Здатність до слухо-моторних уявлень є важливою якістю музиканта-виконавця і на рівні початкової освіти стає фундаментом художньої інтерпретації музичного твору, оскільки формування виконавської концепції вимагає різноманітних слухо-моторних уявлень і вільного управління їх елементами відповідно до образного змісту музики.

3. Слухо-моторні уявлення - це інтегративна єдність музично-слухових і рухових образів, здатних змінюватись і вдосконалюватись в процесі музичної діяльності. Виникаючи як елементарне слухове відображення, слухо-моторні уявлення проходять довгий шлях становлення і розвитку, протягом якого набувають виразності, точності, мобільності та пластичності. Вони включають такі компоненти: слухові образи, рухові навички, емоційні реакції, творча самостійність.

4. Цілеспрямоване формування слухо-моторних уявлень учнів ґрунтується на забезпеченні взаємозв'язку слухового розвитку і рухових навичок і передбачає спеціально організований навчальний процес, головною рисою якого стає педагогічне спрямування учнів до пошуку відповідності між слуховою та моторною діяльністю.

5. Критеріальними характеристиками слухо-моторних уявлень учнів в умовах фортепіанного навчання є змістові параметри визначених компонентів, а саме: точність і швидкість слухових реакцій, вміння орієнтуватися на клавіатурі, відчуття цілого в процесі виконання; координація і гнучкість рухів, здатність до довільного розслаблення м'язів рук, управління швидкістю, силою і просторовою точністю рухів; прояв емоційного відгуку на співзвуччя або твори, відчуття характеру музики, естетичне задоволення від виконання; ініціативність у роботі, оригінальність інтерпретації, здатність до слухового самоконтролю. Відповідно до визначених компонентів та показників в учнів дитячих музичних шкіл було зафіксовано чотири рівні розвитку слухо-моторних уявлень: низький, середній, достатній, високий. Встановлено, що серед учнів переважає середній рівень досліджуваного феномена (53,6%).

6. В результаті дослідження з'ясовано, що методичними засадами забезпечення ефективності процесу розвитку слухо-моторних уявлень учнів -- піаністів виступають: визначення для кожного учня початкового рівня слухо-моторних уявлень; визначення рівня його музичної активності, який підвищується після кожного етапу навчання; систематичне прогнозування музично-виконавської діяльності (з урахуванням можливостей учнів); планування близьких і далеких перспектив в удосконаленні музичної діяльності; підбір спеціального навчально-педагогічного і художнього репертуару.

7. Розроблена та експериментально перевірена методика є оптимальною для розвитку слухо-моторних уявлень учнів в процесі фортепіанного навчання. В її основу покладено взаємодію різних засобів педагогічного впливу: формуючі завдання трьох типів; вправи творчого спрямування; вибір навчального репертуару із спеціально відібраного репертуарного списку; аналіз виконавських досягнень учнів; фіксація надбань учнів у відповідних характеристиках наприкінці кожного півріччя; творчі заняття (рольові педагогічні ігри типу: педагог - учень, учень педагог); публічна виконавська діяльність учнів у академічних та відкритих концертах; класні прослуховування всіх учнів з обговоренням результатів виконання творів. Використання цих засобів здійснюється за допомогою відповідно згрупованих методів, а їх впровадження сприяє розвитку всіх компонентів слухо-моторних уявлень.

8. Проведене дослідження дозволило переконатися в тому, що процеси розвитку слухо-моторних уявлень учнів можуть здійснюватись лише за активною участю слухового самоконтролю на кожному етапі навчання; разом з тим ці уявлення є найкращим матеріалом для розвитку останнього. Важливе значення у їх формуванні належить таким особистісним якостям як мислення, воля і увага.

Отримані в ході експериментального дослідження дані щодо основних параметрів і показників сформованості слухо-моторних уявлень свідчать про якісні покращення виконавських можливостей учнів, що проявилося у більш глибокому, повному і художньо-переконливому розкритті змісту виконаних музичних творів.

В цілому дослідження підтвердило, що запропонована методика сприяє удосконаленню навчального процесу, стає міцним підґрунтям художньо-повноцінного осягнення та інтерпретації музичних образів, суттєво розширюючи творчу самостійність школярів.

Виконане дослідження не вичерпує всіх аспектів визначеної проблеми. Подальшого дослідження вимагають питання формування слухо-моторних уявлень в психологічному аспекті, виявлення специфічних рис досліджуваного феномену у музично обдарованих учнів, розробки індивідуальних моделей особистісного самовизначення учнів до подальшого музичного навчання у різних закладах музичної освіти.

Список опублікованих робіт по темі дисертації

1. Матковська М.В. Творча самостійність учня в інтерпретації музичного твору // Педагогіка і психологія. - Київ: Пед. Думка, 1998. - №3. - С.138-143.

2. Матковська М.В. Психолого-педагогічні проблеми художньо-виконавського процесу гри на музичному інструменті // Теорія та методика навчання та виховання: Збірник наукових праць. - Харків: ХДПУ, 2000. - С. 147-151.

3. Матковська М.В. Підготовка вчителя музики до виконавської діяльності // Педагогічні науки: Збірник наукових праць. - Суми: СумДПУ, 2001. - С.111-118.

4. Матковська М.В. Виховання в учнів музично-ігрових навичок у процесі індивідуального фортепіанного навчання // Педагогічні науки: Збірник наукових праць. - Суми: СумДПУ, 2001. - С.374-380.

5. Матковська М.В. Особливості формування слухо-моторних уявлень учнів в процесі фортепіанного навчання // Теорія і методика мистецької освіти: Збірник наукових праць. - Київ, 2001. - С.277 - 283.

6. Матковська М.В. Комплексний розвиток слухо-моторних здібностей в процесі навчання грі на фортепіано // Педагогічні науки: Збірник наукових праць. - Суми, 1998. - С. 206-213.

7. Самуйлова М.В. Дитячі п'єси В.Косенка (педагогічний коментар) // Українська музична культура XX століття: пошуки, здобутки, перспективи: Збірник наукових праць. - Суми, 1996. - С. 55-59.

8. Матковська М.В. Психолого-педагогічні передумови навчання гри на музичному інструменті: Методичні вказівки. - Суми, 1998. - 27 с.