Клініко-патогенетичні та діагностично-терапевтичні аспекти прогресування хронічної серцевої недостатності у хворих на постінфарктний кардіосклероз у поєднанні з цукровим діабетом 2 типу й ожирінням

Размещено на http://www.allbest.ru/

Харківський національний медичний університет,

Міністерство охорони здоров'я України

Харківський національний медичний університет,

Міністерство охорони здоров'я України

Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису

УДК [616.127-005.8-06-004+616.379-008.64- 056.52]:616.12-008.46-036.12-092-07-085

ДИСЕРТАЦІЯ

Клініко-патогенетичні та діагностично-терапевтичні аспекти прогресування хронічної серцевої недостатності у хворих на постінфарктний кардіосклероз у поєднанні з цукровим діабетом 2 типу й ожирінням

14.01.02 - внутрішні хвороби

Подається на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук

Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей, результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело П. П. Кравчун

Науковий консультант Біловол Олександр Миколайович, академік НАМН України, д.мед.н., професор

м. Харків - 2017

АНОТАЦІЯ

Кравчун П.П. Клініко-патогенетичні та діагностично-терапевтичні аспекти прогресування хронічної серцевої недостатності у хворих на постінфарктний кардіосклероз у поєднанні з цукровим діабетом 2 типу й ожирінням. - Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.02 «Внутрішні хвороби». -- Харківський національний медичний університет МОЗ України, Харків, 2017.

З'ясування патогенезу, а також ряду клінічних, діагностичних та терапевтичних аспектів прогресування хронічної серцевої недостатності (ХСН) у хворих з постінфарктним кардіосклерозом (ПІКС) у поєднанні з цукровим діабетом (ЦД) 2 типу й ожирінням залишається однією з найбільш актуальних проблем сучасної медицини, тому що синтропічність цих патологій має спільний патогенетичний зв'язок і потенціює кардіоваскулярний ризик.

У зв'язку з цим окреслено мету нашого дослідження: оптимізація ефективності діагностики, прогнозування перебігу та індивідуалізація лікування ХСН у хворих з ПІКС у поєднанні з ЦД 2 типу та ожирінням на підставі комплексного вивчення ролі гормонів жирової тканини, біомаркерів нейрогуморальної активації, ліпідного, вуглеводного профілів та гемодинамічних показників.

Відповідно до мети та задач дослідження проведене комплексне обстеження 295 хворих із ПІКС, що знаходилися на лікуванні у кардіологічному та інфарктному відділеннях КЗОЗ Харківська міська клінічна лікарня №27, яка є базовим лікувальним закладом кафедри внутрішньої медицини № 2 і клінічної імунології та алергології Харківського національного медичного університету МОЗ України.

За дизайном дослідження всі хворі з ПІКС були розподілені на групи: 1 - склали хворі з ПІКС у поєднанні з ЦД 2 типу (n=68), 2 - склали хворі ПІКС з супутнім ожирінням (n=76), 3 - склали хворі в умовах поєднаного перебігу ПІКС, ЦД 2 типу та ожиріння, до групи порівняння (4 група) увійшло 80 хворих з ПІКС без ознак ЦД 2 типу та ожиріння. Середній вік хворих із ПІКС у поєднанні з ЦД 2 типу склав 64,38±1,08 роки, 2 групи - 64,87±1,98 роки, 3 групи - 65,13±1,43 років, групи порівняння - 63,47±1,28 роки. До контрольної групи було включено 35 практично здорових осіб, у яких не було діагностовано ПІКС, ожиріння та ЦД. Середній вік практично здорових осіб, що увійшли до контрольної групи склав 58,23±1,39 років.

Верифікацію діагнозів проводили відповідно до чинних критеріїв. Пацієнтам основної групи, групи порівняння і контролю проведене комплексне клінічне обстеження згідно наказу МОЗ України № 384 від 24.05.2012р. та № 1118 від 21.12.2012р.

Клініко-інструментальне обстеження хворих проводили тричі, при вступі до стаціонару й через 6 та 12 місяців для оцінки ефективності терапії, що проводилася.

Усі хворі отримували комбіновану медикаментозну терапію з приводу наявної у них патології. Пацієнти з діабетом додатково до стандартної терапії отримували також цукрознижуючі препарати. Лікування хворих із ПІКС проводили індивідуально відповідно до протоколів надання медичної допомоги МОЗ України (наказ № 436 Міністерства охорони здоров'я України від 03.07.2006 р. «Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю «Кардіологія»», «Протоколи надання медичної допомоги хворим з ішемічною хворобою серця: постінфарктним кардіосклерозом»).

За результатами нашого дослідження найбільш обтяжливий вплив на клінічний перебіг ПІКС відбувається за наявності супутніх ЦД 2 типу та ожиріння, що дозволяє оцінювати діабет та ожиріння як фактори ризику розвитку та прогресування ХСН.

Поліморбідність ПІКС, ЦД 2 типу та ожиріння призводить до більш значущих порушень вуглеводного обміну. Погіршення вуглеводного обміну у хворих із ПІКС, ЦД 2 типу та ожирінням відбувається на тлі наростання ступеня інсулінорезистентності (ІР), ожиріння та функціонального класу (ФК) ХСН шляхом збільшення рівнів глюкози крові, глікозильованого гемоглобіну та інсуліну.

Ожиріння є потенціатором конституційних порушень у хворих із ПІКС та ЦД 2 типу, а їх поєднаний перебіг є індуктором порушень ліпідного обміну атерогенного характеру. Причому найбільше значення в формуванні порушень ліпідного обміну атерогенного характеру у хворих основної групи мають холестерин ліпопротеїдів високої щільності (ХС ЛПВЩ), холестерин ліпопротеїдів низької щільності (ЛПДНЩ) й тригліцеріди (ТГ), збільшення яких відбувається на тлі підвищення маси тіла. По мірі наростання тяжкості ХСН відмічається спочатку підвищення майже всіх функцій ліпопротеїдів (від II до III ФК), а потім їх зниження (від ХСН III до IV ФК), що пов'язано з декомпенсацією ліпідного обміну в даної когорти хворих.

Збільшення розмірів та об'ємів серця на тлі гіпертрофії міокарда лівого шлуночка (ЛШ) за гіпертрофічним типом у хворих при поєднанні ПІКС, ожиріння та ЦД 2 типу, ймовірно, свідчать про розвиток ішемічної та метаболічної кардіопатії у зазначеного контингенту хворих, а ожиріння та діабет потенціюють прогресування порушення функції ЛШ й усього серця. Поліморбідність ПІКС, ЦД 2 типу та ожиріння призводила в середньому до діастолічної дисфункції ЛШ за рестриктивним типом. Вивчені параметри кардіогемодинаміки відіграють визначну роль у патогенезі як розвитку, так і тяжкості ХСН, а найбільш тісний зв'язок із тяжкістю ХСН виявили маса міокарда ЛШ (ММЛШ), кінцевий діастолічний об'єм (КДО), кінцевий систолічний розмір (КСР), кінцевий систолічний об'єм (КСО) та кінцевий діастолічний розмір (КДР), що відповідають за гіпертрофію ЛШ, збільшення розмірів та об'ємів серця за рахунок постінфарктного ремоделювання на тлі метаболічних порушень, обумовлених синтропією ЦД 2 типу та ожиріння.

У хворих із ПІКС, ЦД 2 типу й ожирінням визначалися достовірно більш високе значення васпіну та більш низьке значення оментину проти хворих з ПІКС та контрольної групи. Рівень васпіну у хворих основної групи склав 831,883±3,789 пг/мл і був майже в 2 та 4,5 рази вище, ніж у хворих групи порівняння та контрольної групи (р<0,001). Рівень оментину, навпаки, у хворих основної групи склав 302,005±2,899 нг/мл і був нижчий за такий в 1,7 та 1,9 разів, ніж у хворих із ПІКС та контрольної групи (р<0,05). Таким чином, дисбаланс адипоцитокінів у хворих із ПІКС асоціюється з розвитком ЦД 2 типу та ожиріння. Найбільший вплив на дисбаланс гормонів жирової тканини надає поєднаний перебіг ПІКС з ЦД 2 типу та ожирінням. Достовірні відхилення від норми рівнів васпіну та оментину були зафіксовані в усіх інших групах також, але їх характер різнився. За умови поєднаного перебігу ПІКС та ЦД 2 типу визначалися більш значущі відхилення від норми значень адипоцитокінів, ніж у хворих з супутнім ожирінням, що дає можливість припустити, що діабет є предиктором дисбалансу гормонів жирової тканини в більшій мірі, ніж ожиріння. Дослідження рівнів гормонів жирової тканини у хворих із ПІКС, ЦД 2 типу та ожирінням показало збільшення рівня васпіну на тлі збільшення ступеня ІР та ІМТ (р<0,05). Кореляційний аналіз демонструє наявність зв'язків між метаболічними показниками та гормонами жирової тканини у хворих із ПІКС, ЦД 2 типу та ожирінням, але характер їх залишається різним. Васпін має прямі вірогідні зв'язки з ІМТ (r=0,58, р<0,05), об'ємом талії (ОТ) (r=0,33, р<0,05), об'ємом стего (ОС) (r=0,41, р<0,05), індексом НОМА (r=0,28, р<0,05), глікозильованим гемоглобіном (r=0,25, р<0,05) та інсуліном (r=0,38, р<0,05). Оментин має достовірні зворотні зв'язки з ІМТ (r=-0,62, р<0,05), ОТ (r=-0,33, р<0,05), ОС (r=-0,40, р<0,05), інсуліном (r=-0,24, р<0,05) та васпіном (r=-0,58, р<0,05). Кореляційні зв'язки між гормонами жирової тканини та конституційними показниками вказують на те, що дисбаланс адипоцитокінів у хворих із ПІКС, ЦД 2 типу та ожирінням не залежить від розподілу жирової тканини. Одержані вище результати нашого дослідження, дозволяють зробити висновок про те, що гормони жирової тканини, а саме васпін та оментин, мають патогенетичне значення в розвитку та прогресуванні метаболічних порушень у хворих із ПІКС, ЦД 2 типу та ожирінням. Нами було встановлено, що збільшення рівня васпіну та зниження оментину призводить до розвитку систолічної дисфункції ЛШ у хворих із ПІКС, ЦД 2 типу й ожирінням. Прогресування постінфарктного ремоделювання шляхом збільшення об'ємів та розмірів серця, виснаження скоротливих можливостей ЛШ у хворих із ПІКС, ЦД 2 типу та ожирінням пов'язано зі збільшенням рівня васпінемії та зменшенням оментинемії. У нашому досліджені показано, що збільшення концентрації циркулюючого васпіну та зменшення оментину асоційовано з розвитком дисфункції ЛШ у даної когорти хворих. У сукупності ці результати надають докази про кардіопротекторну дію васпіну та оментину, і можна припустити, що підвищення рівнів васпіну та зниження оментину можуть сприяти ремоделюванню міокарда ЛШ у обстежених хворих.

Проведене дослідження демонструє, що у хворих із ПІКС, ЦД 2 типу та ожирінням виявляється найвищий рівень фракталкіну (1006,876±6,271 пг/мл), що залежить в першу чергу від наявності діабету та найнижчий рівень кластерину (38,961±0,239 мкг/мл), що пов'язано з ожирінням. Збільшення рівня фракталкіну та зниження рівня кластерину відбувалось паралельно збільшенню ІМТ, ФК ХСН, ступеню виразності ІР та погіршенню здатності міокарда до скорочення у хворих основної групи. Кластерин та фракталкін є новими маркерами запалення жирової тканини, що модулюють адгезію моноцитів до адипоцитів і пов'язані з ожирінням, ІР, ЦД 2 типу, ХСН та ремоделюванням серця у зазначених хворих.

Ожиріння, ЦД 2 типу та ХСН клінічно більш виражені та поширені серед жінок зрілого віку, які мають ПІКС, порівняно з жінками похилого віку, тоді як у чоловіків спостерігається зворотна тенденція: ожиріння, діабет і СН більш поширені серед чоловіків похилого віку порівняно з чоловіками зрілого віку. Найбільш суттєві порушення вуглеводного та ліпідного обмінів у жінок із ПІКС, діабетом та ожирінням, відбуваються значно пізніше, ніж у чоловіків, і виражені вони значно слабкіше порівняно з протилежною статтю. Дослідження рівня васпіну в плазмі крові хворих із ПІКС, діабетом та ожирінням показало підвищену активність пептиду в чоловіків середнього віку та жінок похилого віку, тоді як оментин і у жінок, і у чоловіків з віком мав тенденцію до зниження. Активність фракталкіну підвищена в жінок, а кластерину - у чоловіків; з віком значення фракталкіну збільшується у жінок та зменшується у чоловіків.

У ході проведеного дослідження встановлено, що опитувальники якості життя SF-36 і MLHFQ є досить інформативними, чутливими інструментами для оцінки ступеня зниження якості життя хворих із ПІКС, ЦД 2 типу та ожирінням, що дозволяють провести також диференціальну діагностику. Їх використання дозволяє виявити істотне зниження як загальних, так і окремих параметрів якості життя у обстежених хворих. Величина окремих параметрів якості життя за опитувальниками SF-36 і MLHFQ корелює з основними функціональними параметрами хворих із ПІКС, ЦД 2 типу та ожирінням, що свідчить на користь його об'єктивності та зв'язку сприйняття якості життя з патогенезом захворювання.

Відновлення коронарного кровотоку шляхом реперфузійної терапії у хворих з гострим інфарктом міокарда, ЦД 2 типу та ожирінням позитивно впливає на клінічний стан хворого, значно збільшує скорочувальну функцію міокарда та сприяє адаптивному ремоделюванню лівого шлуночка. У хворих з гострим інфарктом міокарда, ЦД 2 типу та ожирінням встановлено достовірне зниження частоти госпіталізацій, поліпшення клінічного перебігу ХСН, приріст коронарного резерву серця після перкутанного коронарного втручання в порівнянні з тромболітичною терапією.

Оцінка методів реваскуляризації міокарда через 6 місяців показала перевагу перкутанного коронарного втручання над тромболітичною терапією за рахунок зменшення дилатації лівого шлуночка, його розмірів, підвищення здатності міокарда до скорочення, покращення вуглеводного, ліпідного та адипокінового обмінів, зниження рівня фракталкіну та підвищення рівня кластерину у хворих із ПІКС, ЦД 2 типу та ожирінням. Незалежно від методу реперфузійної терапії у хворих за рахунок синтропії ПІКС, ожиріння та ЦД 2 типу через 1 рік відзначено несприятливе ремоделювання лівого шлуночка, тенденції до погіршення систолічної функції, вуглеводного, ліпідного та адипоцитокінового обмінів, збільшення рівня фракталкіну та зменшення рівня кластерину, що, на наш погляд, пов'язано з низькою прихильністю хворих до лікування. Таким чином, порівняльний аналіз режимів реваскуляризації міокарда не виявив переваг жодного з них.

На підґрунті доведеної ефективності комбінованої терапії ХСН розроблені схеми лікування в залежності від коморбідності.

Ключові слова: хронічна серцева недостатність, постінфарктний кардіосклероз, цукровий діабет 2 типу, ожиріння, васпін, оментин, фракталкін, кластерин.

ANNOTATION

Kravchun P.P. Clinical-pathogenetic and diagnostic-therapeutic aspects of progression of chronic heart failure in patients with postinfarction cardiosclerosis combined with type 2 diabetes and obesity. - Qualifying scientific work as manuscript copyright.

The dissertation for obtaining the degree of Doctor of Medical Sciences with a specialty in 14.01.02 `Internal Diseases'. -- Kharkiv National Medical University MoH of Ukraine, Kharkiv, 2017.

The elucidation of the pathogenesis, as well as several clinical, diagnostic and therapeutic aspects of chronic heart failure (CHF) progression in patients with postinfarction cardiosclerosis (PIC) in combination with type 2 diabetes mellitus (DM) and obesity is one of the most urgent problems of modern medicine, so as syntropicity of these pathologies have a common pathogenetic connection and potentiates the cardiovascular risk.

In this regard, the purpose of our study is outlined, - optimizing the efficiency of diagnosis, prognosis and individualization of CHF treatment in patients with PIC combined with type 2 diabetes and obesity based on a comprehensive study of the role of adipose tissue hormones, neurohumoral activation biomarkers, lipid, carbohydrate profiles and hemodynamic indices.

According to the purpose and objectives of the research, it was conducted a comprehensive survey of 295 patients with PIC, treated at the cardiology and infarct units of Public Healthcare Institution Kharkiv City Clinical Hospital No.27, which is the basic medical institution of the Department of Internal Medicine No. 2 and Clinical Immunology and Allergology of Kharkiv National Medical University of MoH of Ukraine.

By study design, all patients with PIC were divided into groups: 1 - consisted of patients with PIC in conjunction with type 2 DM (n=68), 2 - patients with PIC with concomitant obesity (n=76), 3 - consisted of patients in terms of combined course of PIC, type 2 DM and obesity; the comparison group (group 4) included 80 patients with PIC without evidence of type 2 DM and obesity. The average age of patients with PIC in conjunction with type 2 DM was 64.38±1.08 years, 2 group - 64.87±1.98 years, 3 group - 65.13±1.43 years, the comparison group - 63.47±1.28 years. The control group included 35 healthy individuals who have not been diagnosed PIC, obesity and diabetes. The average age of healthy individuals included in the control group was 58.23±1.39 years.

Verification of diagnosis was performed in accordance with applicable criteria. Patients of the main, comparison and control group were subject to a comprehensive clinical examination under the Order of MoH of Ukraine No. 384 of 24.05.2012 and No. 1118 of 21.12.2012.

Clinical and instrumental examination of patients was performed three times prior to admission to the hospital and in 6 and 12 months after it o assess the effectiveness of therapy conducted.

All patients received combined drug therapy for their existing pathology. Patients with diabetes in addition to standard therapy received the hypoglycemic agents as well. Treatment of patients with PIC was performed individually in accordance with the protocols of care of MoH of Ukraine (Order No. 436 of the Ministry of Healthcare of Ukraine dated 03.07.2006 `On approval of the protocols of care in specialty `Cardiology', `Protocols of care for patients with ischemic heart disease: postinfarction cardiosclerosis').

The results of our study showed that the most onerous effect on the clinical course of PIC occurs if there is a concomitant type 2 DM and obesity, which allows evaluating diabetes and obesity as risk factors for the development and progression of CHF.

Polimorbidity of PIC, type 2 DM and obesity leads to more significant disorders of carbohydrate metabolism. Deterioration of carbohydrate metabolism in patients with PIC, type 2 DM and obesity occurs against the background of incrementing the degree of insulin resistance (IR), obesity and functional class (FC) of CHF by increasing the levels of blood glucose, glycosylated hemoglobin and insulin.

Obesity is a potentiator of constitutional disorders in patients with PIC and type 2 DM, and their combined course is an inducer of lipid metabolism disorders of atherogenic character. And the highest significance in the formation of atherogenic lipid disorders in patients of the main group belongs to high-density lipoprotein cholesterol (HDLC), low density lipoprotein cholesterol (LDLC) and triglycerides (TG), which increase occurs against weight gain. As the severity of CHF rises, primarily an increase in almost all functions of lipoprotein (from II to III FC) occurs and then their decrease (from III to IV heart failure FC) takes place, which is associated with lipid metabolism decompensation in this cohort of patients.

Increasing the size and volume of the heart on the background of hypertrophy of the left ventricle (LV) according to hypertrophic type in patients with a combination of PIC, obesity and type 2 DM, probably indicates the development of ischemic and metabolic cardiomyopathy in the specified group of patients, and obesity with diabetes potentiate progression of LV dysfunction and of heart in whole. Polimorbidity of PIC, type 2 DM and obesity led in average to LV diastolic dysfunction according to restrictive type. The studied parameters of cardiohaemodynamics play a significant role in the pathogenesis of both the development and severity of CHF, but the closest relationship with the severity of CHF showed the LV myocardium mass (LVMM), end-diastolic volume (EDV), end-systolic dimension (ESD), the end-systolic volume (ESV) and end-diastolic dimension (EDD) responsible for LV hypertrophy, increasing the size and volume of the heart due to postinfarction remodeling on the background of metabolic disorders caused by syntropicity of type 2 DM and obesity.

In patients with PIC, type 2 DM and obesity revealed reliably higher vaspin value and lower omentin value against patients with PIC and the control group patients. Vaspin level in patients of the main group amounted to 831.883±3.789 pg/mL and was almost 2 and 4.5 times higher than in the patients of comparison group and control group (p<0.001). In contrast, omentin level in the patients of the main group was 302.005±2.899 ng/mL and was lower than in patients with PIC and the control group patients by 1.7 and 1.9 (p<0.05) respectively. Thus, adipocytokine imbalance in patients with PIC is associated with the development of type 2 DM and obesity. The greatest influence on adipose tissue hormone imbalance is made by combined course of PIC with type 2 DM and obesity. Credible abnormal levels of vaspin and omentin were recorded in all other groups as well, but their nature was different. The combined course of PIC and type 2 DM predetermines a significant deviation from the normal adipocytokine values than in patients with concomitant obesity, which makes it possible to assume that diabetes is a predictor of adipose tissue hormone imbalance to a greater extent than obesity. The study of adipose tissue hormone levels in patients with PIC, type 2 DM and obesity showed an increase of vaspin level against the increase of IR and BMI degree (p<0.05). Correlation analysis demonstrates the connection between metabolic values and adipose tissue hormones in patients with PIC, type 2 DM and obesity, but their nature is still different. Vaspin is likely directly connected with BMI (r=0.58, p<0.05), waist measurement (WM) (r=0.33, p <0.05), thigh measurement (TM) (r=0.41, p<0.05), HOMA index (r=0.28, p<0.05), glycosylated hemoglobin (r=0.25, p<0.05) and insulin (r=0.38, p<0.05). Omentin provides reliable feedback from BMI (r=-0.62, p<0.05), WM (r =-0.33, p<0.05), TM (r =-0.40, p<0.05), insulin (r =-0.24, p<0.05) and vaspin (r =-0.58, p <0.05). Correlation between adipose tissue hormones and constitutional parameters indicate that adipocytokine imbalance in patients with PIC, type 2 DM and obesity does not depend on the distribution of adipose tissue. The obtained results of our research allow us to conclude that adipose tissue hormones, namely vaspin and omentin have a pathogenic role in the development and progression of metabolic disorders in patients with PIC, type 2 DM and obesity. We have found that the increase and decrease of vaspin and omentin leads to development of LV systolic dysfunction in patients with PIC, type 2 DM and obesity. Progression of postinfarction remodeling by increasing the volume and size of the heart, depletion of LV contractile capacity in patients with PIC, type 2 DM and obesity is associated with vaspin increase and omentin decrease. Our studies have shown that increasing the concentration of circulating vaspin and reducing of omentin is associated with the development of LV dysfunction in this cohort of patients. Together, these results provide evidence of the cardioprotective effect of vaspin and omentin, and it is possible to assume that vaspin raising and omentin lowering can promote LV myocardial remodeling in patients examined.

The study shows that the patients with PIC, type 2 DM and obesity have the highest fractalkine level (1006.876±6.271 pg/mL), which depends primarily on the presence of diabetes, and the lowest clusterin level (38.961±0.239 pg/ml), which is associated with obesity. Increase of fractalkine level and decrease of clusterin level happened simultaneously to increasing BMI, FC of CHF, the degree of IR severity and the deterioration of myocardial contraction in the patients of the main group. Clusterin and fractalkine are new markers of adipose tissue inflammation that modulate monocyte adhesion to adipocytes and are associated with obesity, IR, type 2 DM, CHF and cardiac remodeling in these patients.

Obesity, type 2 DM and CHF are clinically more severe and widespread among women of mature age with PIC, in comparison with older women, while men show inverse trend, - obesity, diabetes and heart failure are more common in older men than in men of mature age. The most significant carbohydrate and lipid metabolism disorders in women with PIC, diabetes and obesity occur much later than in men, and they are much less pronounced compared with the opposite sex. Research of vaspin levels in blood plasma of patients with PIC, diabetes and obesity showed increased activity of the peptide in middle-aged men and older women, while omentin both in women and in men with age tended to decrease. Women had increased activity of fractalkine, while men - of clusterin; with age fractalkine value increases in women and decreases in men.

During the study it was found that quality of life questionnaires SF-36 and MLHFQ are quite informative, sensitive tools to assess the decline in the quality of life of patients with PIC, type 2 DM and obesity, which also allow for differential diagnosis. Their use reveals a significant reduction of both general and specific parameters of patients' quality of life. The value of certain parameters of quality of life questionnaire SF-36 and MLHFQ correlates with the main functional parameters in patients with PIC, type 2 DM and obesity, which argues for its objectivity and connection of perception of life quality with disease pathogenesis.

Restoring coronary blood flow through the reperfusion therapy in patients with acute myocardial infarction, type 2 DM and obesity has a positive effect on the clinical condition of the patient, increases the contractile function of the myocardium and promotes adaptive remodeling of the left ventricle. The patients with acute myocardial infarction, type 2 DM and obesity showed a significant reduction in the incidence of hospitalizations, improved clinical course of CHF, the increase in coronary heart reserve after percutaneous coronary intervention compared with thrombolytic therapy.

Assessment of revascularization methods in 6 months showed the superiority of percutaneous coronary intervention over thrombolytic therapy by reducing the dilation of the left ventricle, its dimensions, enhancing the ability of the myocardium to reduction, improved carbohydrate, lipid and adipokine metabolisms, reducing fractalkine and increasing clusterin in patients with PIC, type 2 DM and obesity. Regardless of reperfusion therapy method, the patients due syntropicity of PIC, obesity and type 2 DM in 1 year proved to have adverse remodeling of the left ventricle, the trend towards deterioration of systolic function, carbohydrate, lipid and adipocytokine metabolisms, increased fractalkine level and reduced clusterin level, that as we believe is due to the low adherence of patients to treatment. Thus, a comparative analysis of modes of myocardium revascularization found no benefits of either of them.

On the grounds of proven efficacy of CHF combination therapy, the treatment regimens were developed depending on comorbidity

Keywords: chronic heart failure, postinfarction cardiosclerosis, type 2 diabetes mellitus, obesity, vaspin, omentin, fractalkine, clusterin.

Список публікацій здобувача

1. Кравчун П. П., Біловол О.М. Особливості клінічного перебігу хронічної серцевої недостатності у хворих з постінфарктним кардіосклерозом за наявності супутнього цукрового діабету 2 типу та ожиріння. Вісник проблем біології та медицини. 2014. Вип. 4, Том 2 (114). С. 93-98.

2. Кравчун П. П. Патогенетичне значення порушень вуглеводного обміну у прогресуванні хронічної серцевої недостатності у хворих з постінфарктним кардіосклерозом, цукровим діабетом 2 типу та ожирінням. Вісник проблем біології та медицини. 2014. Вип. 4, Том 4 (116). С. 87-90.

3. Кравчун П. П. Особливості ліпідного обміну у хворих з постінфарктним кардіосклерозом, цукровим діабетом 2 типу та ожирінням. Медицина сьогодні і завтра. 2014. № 2-3 (63-64). С.93-98.

4. Кравчун П. П. Оцінка центральної кардіогемодинаміки та діастолічної функції лівого шлуночка у хворих з постінфарктним кардіосклерозом та цукровим діабетом 2 типу. Український медичний часопис. 2014. № 6 (104), XI/XII. С.128-130.

5. Кравчун П. П. Структурно-функціональні зміни міокарда за умови коморбідності постінфарктного кардіосклерозу та цукрового діабету 2 типу. Львівський клінічний вісник. 2014. № 3 (7). С.13-16.

6. Кравчун П. П. Стан систолічної та діастолічної функції лівого шлуночка у хворих з постінфарктним кардіосклерозом та ожирінням. Міжнародний ендокринологічний журнал. 2014. № 6. С. 37-40.

7. Кравчун П. П. Зміни діастолічної функції міокарда лівого шлуночка у хворих з постінфарктним кардіосклерозом та артеріальною гіпертензією залежно від ступеня ожиріння. Медицина неотложных состояний. 2014. № 6 (61). С. 158-160.

8. Кравчун П. П. Роль порушень ліпідного обміну у патогенезі хронічної серцевої недостатності у хворих з постінфарктним кардіосклерозом, цукровим діабетом 2 типу та ожирінням. Одеський медичний журнал. 2015. № 1. С.41-44.

9. Кравчун П. П. Оцінка ознак та варіантів постінфарктного ремоделювання у хворих на постінфарктний кардіосклероз. Укр. терапевтичний журнал. 2015. №1. С.37-41.

10. Кравчун П. П., Кадыкова О. И. Значение гормонов жировой ткани в патогенезе сахарного диабета 2 типа у больных с постинфарктным кардіосклерозом. Лечебное дело. 2015. № 1 (41). С. 39-43.

11. Кравчун П. П., Кравчун П. Г. Значення адипоцитокінів у розвитку та прогресуванні хронічної серцевої недостатності у хворих з постінфарктним кардіосклерозом та цукровим діабетом 2 типу. Журн. Медицина. 2015. №1(151). С.5-9.

12. Кравчун П. П., Кадыкова О. И. Значение гормонов жировой ткани в патогенезе ожирения у больных с постинфарктным кардиосклерозом. Вестник эндокринологии. 2015. №1(37). С.13-17.

13. Kravchun P. P., Kadуkova О. І. Taukaudu hormonu nozоmоgums vielmaiтas traucзjumu progresзрanв un izplatоbas palielinврanв pacientiem ar pзcinfarkta kardiosklerozi, 2. tipa cukura diabзtu un taukaino deмenerвciju. Latvijas вrsts. marts 2015. P.79-82.

14. Кравчун П. П., Кадыкова О. И. Роль адипоцитокинов в развитии и прогрессировании хронической сердечной недостаточности у больных постинфарктным кардиосклерозом, сахарным діабетом 2 типа и ожирением. Medinfo. 2015. май (05). С.54-59.

15. Кравчун П. П., Габисония Т. Н., Кадыкова О. И. Новые маркеры прогрессирования хронической сердечной недостаточности у больных с постинфарктным кардиосклерозом, сахарным диабетом 2 типа и ожирением. Georgian Medical News. 2015. № 1 (238). С. 60-64.

16. Особливості перебігу гострого інфаркту міокарда у хворих з цукровим діабетом 2 типу та ожирінням до та після реперфузійної терапії / П. П. Кравчун та ін.; Проблеми ендокринної патології. 2015. № 1. С. 28-35.

17. Кравчун П. П. Фармакоінвазивна стратегія у хворих з постінфарктним кардіосклерозом, цукровим діабетом 2 типу та ожирінням. Буковинський медичний вісник. 2015. № 2. С.125-129.

18. Кравчун П. П. Динаміка показників вуглеводного та ліпідного обмінів у хворих з постінфарктним кардіосклерозом, цукровим діабетом 2 типу й ожирінням через 6 місяців та 1 рік після реваскуляризації міокарда. Запорізький медичний журнал. 2015. № 2(89). С.21-24.

19. Кравчун П. П. Статеві та вікові особливості поширення цукрового діабету 2 типу, ожиріння та хронічної серцевої недостатності у хворих з постінфарктним кардіосклерозом. Експериментальна та клінічна медицина. 2015. № 2(67). С. 70-73.

20. Кравчун П. П. Гендерні та вікові особливості ремоделювання серця у хворих з постінфарктним кардіосклерозом, цукровим діабетом 2 типу та ожирінням. Міжнародний ендокринологічний журнал. 2015. № 2(66). С. 20-25.

21. Кравчун П. П. Ефективність застосування модуляторів нейрогормональних вазоконстрикторних систем у хворих з постінфарктним кардіосклерозом. Архів клінічної медицини. 2015. №1 (21). С.13-17.

22. Порівняльний аналіз застосування різних схем лікування хворих з постінфарктним кардіосклерозом та цукровим діабетом 2 типу / П. П. Кравчун та ін.; Проблеми ендокринної патології. 2015. № 2 (52). С.7-14.

23. Кравчун П. П. Оцінка якості життя у хворих на хронічну серцеву недостатність, що виникла на тлі постінфарктного кардіосклерозу з супутніми цукровим діабетом 2 типу й ожирінням. Український медичний часопис. 2015. № 3(107). С. 84-87.

24. Кравчун П. П. Роль адипоцитокінів у ремоделюванні міокарда у хворих з постінфарктним кардіосклерозом, цукровим діабетом 2-го типу й ожирінням. Сімейна медицина. 2015. № 4 (60). С. 66-68.

25. Кравчун П. П. Оцінка ефективності використання різних гіполіпідемічних засобів у хворих з постінфарктним кардіосклерозом та ожирінням. East European Scientific Journal. Wschodnioeuropejskie Czasopismo Naukowe. 2016. Vol. 3 (7). P. 53-56.

26. Спосіб оцінки факторів ризику хронічної серцевої недостатності у хворих з поєднаним перебігом постінфарктного кардіосклерозу, цукрового діабету 2 типу та ожиріння: пат. на винахід 110906 Україна: МПК (2016.01) АА61В5/00, G01N33/53 (2006.01). № а201502731; заявл. 26.03.2015; опубл. 25.02.2016, Бюл.4. 6 с.

27. Спосіб діагностики прогресування інсулінорезистентності у хворих з поєднаним перебігом постінфарктного кардіосклерозу, цукрового діабету 2 типу та ожирінням: пат. 101461 Україна: МПК G01N33/49 (2006.01). № u201503192; заяв. 06.04.2015; опубл. 10.09.2015, Бюл. №17. 6 с.

28. Спосіб діагностики прогресування метаболічних порушень у хворих з поєднаним перебігом постінфарктного кардіосклерозу, цукрового діабету 2 типу та ожирінням: пат. 101194 Україна: МПК G01N33/48 (2006.01). № u201503175; заяв. 06.04.2015; опубл. 25.08.2015, Бюл. №16. 6 с.

29. Кравчун П. П. Тип діастолічної дисфункції у хворих на артеріальну гіпертензію та цукровий діабет 2 типу. Наукові і практичні аспекти хронізації неінфекційних захворювань внутрішній органів: матеріали наук.-практ. конф. з міжнародною участю (м. Харків, 6 лист. 2014 р.). Харків, 2014. С.197.

30. Кравчун П. П. Діагностичне значення адипоцитокінів у хворих на артеріальну гіпертензію та цукровий діабет 2 типу в залежності від маси тіла. Внесок молодих спеціалістів в розвиток медичної науки і практики: матеріали наук.-практ. конф. з участю міжнародних спеціалістів, присвяч. Дню науки (м. Харків, 15 трав. 2015 р.). Харків, 2015. С. 116.

31. Kravchun P. P., Kravchun P. G., Kadуkova О. І. The pathogenetic role of disorders of carbohydrate metabolism in the progression of chronic heart failure in patients with postinfarction cardiosclerosis, type 2 diabetes and obesity. 8th International Scientific Interdisciplinary Conference (ISIC) for medical students and young doctors: аbstract book (Kharkiv, 10-12 April 2015). Kharkiv, 2015. Р.82.

32. Кравчун П. П. Клінічні особливості перебігу хронічної серцевої недостатності у хворих з постінфарктним кардіосклерозом за наявності супутнього цукрового діабету 2 типу. Медицина третього тисячоліття: збірник тез міжвузівської конференції молодих вчених та студентів (м. Харків, 19-21 січ. 2015 р.). Харків, 2015. С.102.

33. Кравчун П. П. Вплив ожиріння на клінічний перебіг хронічної серцевої недостатності у хворих з постінфарктним кардіосклерозом. Медицина третього тисячоліття: збірник тез міжвузівської конференції молодих вчених та студентів (м. Харків, 19-21 січ. 2015 р.). Харків, 2015. С. 103.

34. Кравчун П. П. Стан вуглеводного обміну у хворих з постінфарктним кардіосклерозом, цукровим діабетом 2 типу та ожирінням. Щорічні терапевтичні читання: від досліджень до реалій клінічної практики XXI століття: матеріали наук.-практ. конф. з участю міжнародних спеціалістів (м. Харків, 23-24 квіт. 2015 р.). Харків, 2015. С.167.

35. Кравчун П. П., Кадикова О. І. Порушення вуглеводного обміну на тлі прогресування хронічної серцевої недостатності у хворих з постінфарктним кардіосклерозом, цукровим діабетом 2 типу та ожирінням. Щорічні терапевтичні читання: від досліджень до реалій клінічної практики XXI століття: матеріали наук.-практ. конф. з участю міжнародних спеціалістів (м. Харків, 23-24 квіт. 2015 р.). Харків. 2015. С.168.

36. Кравчун П. П. Порушення метаболізму ліпідів у хворих з постінфарктним кардіосклерозом, цукровим діабетом 2 типу та ожирінням. Щорічні терапевтичні читання: від досліджень до реалій клінічної практики XXI століття: матеріали наук.-практ. конф. з участю міжнародних спеціалістів (м. Харків, 23-24 квіт. 2015 р.). Харків, 2015. С.166.

37. Кравчун П. П. Адипоцитокіни як маркери прогресування хронічної серцевої недостатності у хворих з постінфарктним кардіосклерозом та цукровим діабетом 2 типу. Внесок молодих вчених і спеціалістів у розвиток медичної науки і практики: Нові перспективи: матеріали наук.-практ. конф. (м. Харків, 15 трав. 2015 р.). Харків, 2015. С. 52.

38. Кравчун П. П., Кадикова О. І. Вплив систолічної дисфункції на дисбаланс адипокінів у хворих з постінфарктним кардіосклерозом і цукровим діабетом 2 типу. Український кардіологічний журнал. 2015. Додаток 1: матеріали XVI Національного конгресу кардіологів України (м. Київ, 23-25 верес. 2015 р.) Київ, 2015. С. 72.

39. Кравчун П. П. Динаміка гормонів жирової тканини у хворих з постінфарктним кардіосклерозом на тлі збільшення ступеня ожиріння. Український кардіологічний журнал. 2015. Додаток 1: матеріали XVI Національного конгресу кардіологів України (м. Київ, 23-25 верес. 2015 р.) Київ, 2015. С. 72.

40. Kravchun P. P., Kadуkova О. І. The pathogenesis aspects of chronic heart failure in patients with postinfarction cardiosclerosis, type 2 diabetes and obesity. Цукровий діабет як інтегральна проблема внутрішньої медицини: матеріали наук.-практ. конф. з міжнародною участю (м. Харків, 11 верес. 2015 р.). Харків, 2015. С.75.

41. Кравчун П. П. Метаболічний статус у хворих з постінфарктним кардіосклерозом, цукровим діабетом 2 типу й ожирінням через 6 місяців та 1 рік після реваскуляризації міокарда Цукровий діабет як інтегральна проблема внутрішньої медицини: матеріали наук.-практ. конф. з міжнародною участю (м. Харків, 11 верес. 2015 р.). Харків, 2015. С.74.

42. Кравчун П. П. Роль оментину у ремоделюванні міокарда у хворих з постінфарктним кардіосклерозом, цукровим діабетом 2 типу й ожирінням. Медицина третього тисячоліття: тези доповідей міжвузівської конференції молодих вчених та студентів (м. Харків, 19 січ. 2016р.). Харків, 2016. С.119.

43. Кравчун П. П. Стан показників кардіогемодинаміки у хворих з постінфарктним кардіосклерозом, цукровим діабетом 2 типу й ожирінням у залежності від васпінемії. Медицина третього тисячоліття: тези доповідей міжвузівської конференції молодих вчених та студентів (м. Харків, 19 січ. 2016р.). Харків, 2016. С. 120.

44. Kravchun P. P. The role of clusterin and fractalkine in progression of congestive heart failure in patients with postinfarction cardiosclerosis, type 2 diabetes and obesity. Досягнення та перспективи експериментальної і клінічної ендокринології (П'ятнадцяті Данилевські читання): матеріали наук.-практ. конф. з міжнародною участю (м. Харків, 10-11 берез. 2016р.) Харків, 2016. С.60.

45. Кравчун П. П. Якість життя у хворих на хронічну серцеву недостатність, що виникла на тлі постінфарктного кардіосклерозу з супутніми цукровим діабетом 2 типу й ожирінням. Досягнення та перспективи експериментальної і клінічної ендокринології (П'ятнадцяті Данилевські читання): матеріали наук.-практ. конф. з міжнародною участю (м. Харків, 10-11 берез. 2016р.) Харків, 2016. С.60.

46. Кравчун П. П. Патогенетические механизмы развития и прогрессирования сахарного диабета 2 типа у больных постинфарктным кардиосклерозом. Щорічні терапевтичні читання: профілактика неінфекційних захворювань на перехресті терапевтичних наук: матеріали наук.-практ. конф. з міжнародною участю, присвяч. пам`яті академіка Л. Т. Малої (м. Харків, 21 квіт. 2016 р.) Харків, 2016. С.177.

47. Кравчун П. П. Взаимосвязь систолической дисфункции левого желудочка с адипоцитарным дисбалансом у больных с постинфарктным кардиосклерозом и сахарным диабетом 2 типа. Щорічні терапевтичні читання: профілактика неінфекційних захворювань на перехресті терапевтичних наук: матеріали наук.-практ. конф. з міжнародною участю, присвяч. пам`яті академіка Л. Т. Малої (м. Харків, 21 квіт. 2016 р.) Харків, 2016. С.176.

48. Кравчун П. П. Адипоцитарные маркеры инсулинорезистентности у больных с постинфарктным кардиосклерозом и сахарным диабетом 2 типа. Щорічні терапевтичні читання: профілактика неінфекційних захворювань на перехресті терапевтичних наук: матеріали наук.-практ. конф. з міжнародною участю, присвяч. пам`яті академіка Л. Т. Малої (м. Харків, 21 квіт. 2016 р.) Харків, 2016. С.175.

49. Kravchun P. P. The lipid and carbohydrate profile in patients with postinfarction cardiosclerosis, type 2 diabetes and obesity in 6 months and 1 year after myocardial revascularization. 9th International Scientific Interdisciplinary Conference (ISIC) for medical students and young doctors: аbstract book (Kharkiv, May 20, 2015) Kharkiv, 2016. - Р.332.

50. Kravchun P. P. The role of adipose tissue hormones in pathogenesis of diabetes type 2 in patients with postinfarction cardiosclerosis. Медицинская наука: достижения и перспективы: материалы научно-практической конференции молодых учених и студентов ТГМУ им. Абуали ибни Сино с междунарородным участием, посвященная 25-летию государственной независимости Республики Таджикистан (г. Душанбе, 29 апреля 2016 г.) Душанбе, 2016. С.485.

51. Kravchun P. P. Estimation of the signs and types of postinfarction remodelling and biomarkers in patients with postinfarktion cardiosclerosis. The 7th International Symposium on Noninvasive Electrocardiology. Belgrade, Serbia, 2016. Р.45.

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

СУЧАСНИЙ СТАН ПРОБЛЕМИ ПРОГРЕСУВАННЯ ХРОНІЧНОЇ СЕРЦЕВОЇ НЕДОСТАТНОСТІ У ХВОРИХ НА ПОСТІНФАРКТНИЙ КАРДІОСКЛЕРОЗ У ПОЄДНАННІ З ОЖИРІННЯМ І ЦУКРОВИМ ДІАБЕТОМ 2 ТИПУ

1.1 Патогенетичні основи розвитку та прогресування хронічної серцевої недостатності у хворих на постінфарктний кардіосклероз у поєднанні з ожирінням та цукровим діабетом 2 типу: еволюція уявлень

1.2 Роль гормонів жирової тканини у прогресуванні хронічної серцевої недостатності у хворих на постінфарктний кардіосклероз у поєднанні з ожирінням і цукровим діабетом 2 типу

1.3 Нові маркери ранньої діагностики хронічної серцевої недостатності у хворих на постінфарктний кардіосклероз у поєднанні з ожирінням і цукровим діабетом 2 типу

1.4 Сучасні підходи до лікування хронічної серцевої недостатності у хворих на постінфарктний кардіосклероз у поєднанні з ожирінням і цукровим діабетом 2 типу

РОЗДІЛ 2. МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

2.1 Клінічна характеристика хворих

2.2 Методи дослідження

РОЗДІЛ 3. ОСОБЛИВОСТІ КЛІНІЧНОГО ПЕРЕБІГУ ХРОНІЧНОЇ СЕРЦЕВОЇ НЕДОСТАТНОСТІ НА ТЛІ ПОРУШЕНЬ ВУГЛЕВОДНОГО ТА ЛІПІДНОГО ОБМІНІВ У ХВОРИХ НА ПОСТІНФАРКТНИЙ КАРДІОСКЛЕРОЗ У ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД НАЯВНОСТІ ЦУКРОВОГО ДІАБЕТУ 2 ТИПУ Й ОЖИРІННЯ

3.1 Особливості клінічного перебігу хронічної серцевої недостатності у хворих з постінфарктним кардіосклерозом за наявності супутнього цукрового діабету 2 типу й ожиріння

3.1.1 Особливості клінічного перебігу хронічної серцевої недостатності у хворих з постінфарктним кардіосклерозом за наявності супутнього цукрового діабету 2 типу

3.1.2 Особливості клінічного перебігу хронічної серцевої недостатності у хворих з постінфарктним кардіосклерозом за наявності супутнього ожиріння

3.1.3 Особливості клінічного перебігу хронічної серцевої недостатності у хворих з постінфарктним кардіосклерозом, цукровим діабетом 2 типу й ожирінням

3.2 Особливості вуглеводного обміну у хворих з постінфарктним кардіосклерозом за наявності супутнього цукрового діабету 2 типу, ожиріння й їх поєднання

3.2.1 Стан вуглеводного обміну у хворих з постінфарктним кардіосклерозом та цукровим діабетом 2 типу

3.2.2 Стан вуглеводного обміну у хворих з постінфарктним кардіосклерозом та ожирінням

3.2.3 Стан вуглеводного обміну у хворих з постінфарктним кардіосклерозом, цукровим діабетом 2 типу й ожирінням

3.3 Особливості ліпідного обміну у хворих з постінфарктним кардіосклерозом за наявності супутнього цукрового діабету 2 типу, ожиріння й їх поєднання

3.3.1 Стан ліпідного обміну у хворих з постінфарктним кардіосклерозом за наявності супутнього цукрового діабету 2 типу

3.3.2 Стан ліпідного обміну у хворих з постінфарктним кардіосклерозом за наявності супутнього ожиріння

3.3.3 Стан ліпідного обміну у хворих з постінфарктним кардіосклерозом за наявності супутнього цукрового діабету 2 типу й ожиріння

РОЗДІЛ 4. ОСОБЛИВОСТІ СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНИХ ЗМІН ПРИ ПОСТІНФАРКТНОМУ РЕМОДЕЛЮВАННІ ЛІВОГО ШЛУНОЧКА У ХВОРИХ НА ПОСТІНФАРКТНИЙ КАРДІОСКЛЕРОЗ У ПОЄДНАННІ З ЦУКРОВИМ ДІАБЕТОМ 2 ТИПУ Й ОЖИРІННЯМ

4.1 Оцінка ознак та варіантів постінфарктного ремоделювання

4.2 Показники кардіогемодинаміки у хворих з постінфарктним кардіосклерозом у залежності від наявності цукрового діабету 2 типу

4.3 Показники кардіогемодинаміки у хворих з постінфарктним кардіосклерозом у залежності від наявності ожиріння

4.4 Показники кардіогемодинаміки у хворих з постінфарктним кардіосклерозом, цукровим діабетом 2 типу й ожирінням

РОЗДІЛ 5. АДИПОЦИТОКІНИ ЯК ФАКТОРИ ПРОГРЕСУВАННЯ МЕТАБОЛІЧНИХ ПОРУШЕНЬ І ХРОНІЧНОЇ СЕРЦЕВОЇ НЕДОСТАТНОСТІ У ХВОРИХ НА ПОСТІНФАРКТНИЙ КАРДІОСКЛЕРОЗ У ПОЄДНАННІ З ЦУКРОВИМ ДІАБЕТОМ 2 ТИПУ Й ОЖИРІННЯМ

5.1 Роль васпіну й оментину в розвитку та прогресуванні цукрового діабету 2 типу, хронічної серцевої недостатності у хворих з постінфарктним кардіосклерозом

5.1.1 Значення гормонів жирової тканини в патогенезі цукрового діабету 2 типу у хворих з постінфарктним кардіосклерозом

5.1.2 Значення адипоцитокінів у розвитку та прогресуванні хронічної серцевої недостатності у хворих з постінфарктним кардіосклерозом і цукровим діабетом 2 типу

5.2 Роль васпіну й оментину в розвитку та прогресуванні ожиріння та хронічної серцевої недостатності у хворих з постінфарктним кардіосклерозом

5.2.1 Значення гормонів жирової тканини в патогенезі ожиріння у хворих з постінфарктним кардіосклерозом

5.2.2 Значення адипоцитокінів у розвитку та прогресуванні хронічної серцевої недостатності у хворих з постінфарктним кардіосклерозом та ожирінням

5.3 Роль васпіну й оментину в розвитку та прогресуванні метаболічних порушень, хронічної серцевої недостатності та ремоделюванні міокарда у хворих з постінфарктним кардіосклерозом, цукровим діабетом 2 типу й ожирінням

5.3.1 Значення гормонів жирової тканини в розвитку та прогресуванні метаболічних порушень у хворих з постінфарктним кардіосклерозом, цукровим діабетом 2 типу й ожирінням

5.3.2 Значення гормонів жирової тканини в розвитку та прогресуванні хронічної серцевої недостатності у хворих з постінфарктним кардіосклерозом, цукровим діабетом 2 типу й ожирінням

5.3.3 Роль адипоцитокінів у ремоделюванні міокарда у хворих з постінфарктним кардіосклерозом, цукровим діабетом 2 типу й ожирінням

РОЗДІЛ 6. НОВІ МАРКЕРИ ПРОГРЕСУВАННЯ ХРОНІЧНОЇ СЕРЦЕВОЇ НЕДОСТАТНОСТІ У ХВОРИХ З ПОСТІНФАРКТНИМ КАРДІОСКЛЕРОЗОМ, ЦУКРОВИМ ДІАБЕТОМ 2 ТИПУ Й ОЖИРІННЯМ

6.1 Значення фракталкіну та кластеріну в розвитку та прогресуванні цукрового діабету 2 типу, хронічної серцевої недостатності у хворих з постінфарктним кардіосклерозом

6.1.1 Роль фракталкіну та кластеріну в розвитку та прогресуванні цукрового діабету 2 типу у хворих з постінфарктним кардіосклерозом

6.1.2 Значення кластеріну та фракталкіну в розвитку та прогресуванні хронічної серцевої недостатності у хворих з постінфарктним кардіосклерозом і цукровим діабетом 2 типу

6.2 Значення фракталкіну та кластеріну в розвитку та прогресуванні ожиріння, хронічної серцевої недостатності у хворих з постінфарктним кардіосклерозом

6.2.1 Роль фракталкіну та кластеріну в розвитку та прогресуванні ожиріння у хворих з постінфарктним кардіосклерозом

6.2.2 Значення фракталкіну та кластеріну в розвитку та прогресуванні хронічної серцевої недостатності у хворих з постінфарктним кардіосклерозом та ожирінням

6.3 Роль фракталкіну та кластеріну в розвитку та прогресуванні метаболічних порушень, хронічної серцевої недостатності та ремоделюванні міокарда у хворих з постінфарктним кардіосклерозом, цукровим діабетом 2 типу й ожирінням

6.3.1 Значення фракталкіну та кластеріну в розвитку та прогресуванні метаболічних порушень у хворих з постінфарктним кардіосклерозом, цукровим діабетом 2 типу й ожирінням

6.3.2 Значення кластеріну та фракталкіну в розвитку та прогресуванні хронічної серцевої недостатності у хворих з постінфарктним кардіосклерозом, цукровим діабетом 2 типу й ожирінням

6.3.3 Роль фракталкіну та кластеріну в ремоделюванні міокарда у хворих з постінфарктним кардіосклерозом, цукровим діабетом 2 типу й ожирінням

РОЗДІЛ 7. ГЕНДЕРНІ ТА ВІКОВІ ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕБІГУ ПОСТІНФАРКТНОГО КАРДІОСКЛЕРОЗУ Й ОЦІНКА ЯКОСТІ ЖИТТЯ У ХВОРИХ З ЦУКРОВИМ ДІАБЕТОМ 2 ТИПУ Й ОЖИРІННЯМ

7.1 Гендерні та вікові особливості перебігу постінфарктного кардіосклерозу у хворих з цукровим діабетом 2 типу й ожирінням

7.1.1 Статеві та вікові особливості поширення цукрового діабету 2 типу, ожиріння та хронічної серцевої недостатності у хворих з постінфарктним кардіосклерозом

7.1.2 Гендерний і віковий аналіз показників вуглеводного, ліпідного й адипокінового обмінів у хворих з постінфарктним кардіосклерозом, цукровим діабетом 2 типу й ожирінням

7.1.3 Активність фракталкіну та кластеріну у хворих з постінфарктним кардіосклерозом, цукровим діабетом 2 типу й ожирінням у залежності від статі та віку

7.1.4 Гендерні та вікові особливості ремоделювання серця у хворих з постінфарктним кардіосклерозом, цукровим діабетом 2 типу й ожирінням

7.2 Оцінка якості життя у хворих на хронічну серцеву недостатність, що виникла на тлі постінфарктного кардіосклерозу з супутніми цукровим діабетом 2 типу й ожирінням

РОЗДІЛ 8. ТЕРАПЕВТИЧНА СТРАТЕГІЯ ТА ФАРМАКОЛОГІЧНА КОРЕКЦІЯ ХРОНІЧНОЇ СЕРЦЕВОЇ НЕДОСТАТНОСТІ У ХВОРИХ З ПОСТІНФАРКТНИМ КАРДІОСКЛЕРОЗОМ, ЦУКРОВИМ ДІАБЕТОМ 2 ТИПУ Й ОЖИРІННЯМ

8.1 Особливості перебігу гострого інфаркту міокарда у хворих з цукровим діабетом 2 типу й ожирінням до та після реперфузійної терапії

8.2 Динаміка досліджених показників через 6 місяців та 1 рік після проведення тромболітичної терапії та перкутанного коронарного втручання у хворих з постінфарктним кардіосклерозом, цукровим діабетом 2 типу й ожирінням

8.3 Фармакологічна корекція хронічної серцевої недостатності у хворих з постінфарктним кардіосклерозом, цукровим діабетом 2 типу й ожирінням

8.3.1 Ефективність застосування модуляторів нейрогормональних вазоконстрикторних систем у хворих з постінфарктним кардіосклерозом

8.3.2 Порівняльний аналіз застосування різних схем лікування хворих з постінфарктним кардіосклерозом та цукровим діабетом 2 типу

8.3.3 Оцінка ефективності використання різних гіполіпідемічних засобів у хворих з постінфарктним кардіосклерозом та ожирінням

8.3.4 Індивідуалізація лікування хронічної серцевої недостатності у хворих на постінфарктний кардіосклероз у поєднанні з цукровим діабетом 2 типу й ожирінням

РОЗДІЛ 9. АНАЛІЗ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ