Стандартизація підходів до оцінки якості есктемпоральних лікарських засобів

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ ФАРМАЦЕВТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора фармацевтичних наук

Спеціальність 15.00.02 - Фармацевтична хімія та фармакогнозія

Стандартизація підходів до оцінки якості есктемпоральних лікарських засобів

Євтіфєєва Ольга Анатоліївна

Харків 2011

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі якості, стандартизації та сертифікації ліків Національного фармацевтичного університету Міністерства охорони здоров'я України.

Науковий консультант: доктор фармацевтичних наук, професор ГЕОРГІЯНЦ Вікторія Акопівна, Національний фармацевтичний університет, завідувач кафедри фармацевтичної хімії

Офіційні опоненти: доктор хімічних наук, професор ГРИЗОДУБ Олександр Іванович, Державне підприємство «Український науковий фармакопейний центр якості лікарських засобів”, завідувач відділу Державної Фармакопеї України

доктор фармацевтичних наук, професор ПАНАСЕНКО Олександр Іванович, Запорізький державний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри токсикологічної та неорганічної хімії

доктор хімічних наук, професор СВЄЧНІКОВА Олена Миколаївна, Харківський національний педагогічний університет ім. Г.С. Сковороди, завідувач кафедри хімії

Захист відбудеться «23» червня 2011 р. о 1000 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.605.01 при Національному фармацевтичному університеті за адресою: 61002, м. Харків, вул. Пушкінська, 53.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного фармацевтичного університету (61168, м. Харків, вул. Блюхера, 4).

Автореферат розісланий « » травня 2011 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, професор Л. В. Яковлєва

1. Загальна характеристика роботи

фармацевтичний лікарський засіб есктемпоральний

Актуальність теми. Однією з важливих форм діяльності аптек в Україні та інших країнах світу є виготовлення екстемпоральних лікарських засобів (ЕЛЗ). Наявність виробничих аптек має соціальну значущість для формування системи лікарського забезпечення пільгових категорій громадян та стаціонарних хворих лікувально-профілактичних закладів. Для міжлікарняних аптек ЕЛЗ є незамінними у разі необхідності швидкого забезпечення великого обсягу препаратів, що, у свою чергу, є економічно вигідним у порівнянні з використанням препаратів промислового виробництва.

Але сучасні зміни в національній системі забезпечення якості лікарських засобів (ЛЗ), у сфері стандартизації та сертифікації ліків в умовах ринкових відносин та європейської інтеграції України суттєво впливають на кількість виробничих аптек.

Специфічними особливостями ЕЛЗ є можливості індивідуального підходу до лікування кожного пацієнта, більша мобільність у виборі компонентів лікарської форми (ЛФ) поряд зі зменшеною експертною процедурою (не підлягають державній реєстрації), різноманітність лікарських препаратів, невелике виробництво, зазвичай короткий термін придатності, використання при виготовленні заздалегідь приготовлених продуктів (внутрішньоаптечна заготовка, концентровані розчини, напівфабрикати та екстракти).

Все це викликає необхідність створення методології обґрунтування критеріїв для стандартизації та оцінки якості ЕЛЗ з урахуванням їх специфіки. Виникає також потреба у межах системи контролю якості ЛЗ у розробці стандартизованих процедур валідації методів ідентифікації та кількісного визначення для різних аналітичних методів, які могли б використовуватися на етапах розробки, контролю виробництва внутрішньоаптечної заготовки, напівпродуктів, ЛЗ «ex tempore», виготовлених про запас, та оцінки якості виготовлених препаратів. Оскільки надійні і правильні результати дослідження якості виготовлених ЛЗ можна одержати лише за умови діючої належної системи забезпечення якості робіт, вкрай актуальним є впровадження в діяльність аптек, які мають ліцензію на виробництво ЛЗ, власних стандартів щодо ЕЛЗ.

Зв'язок з науковими програмами, планами, темами. Робота є фрагментом наукових досліджень, що проводяться співробітниками хімічних кафедр Національного фармацевтичного університету в напрямку розробки та валідації методів контролю якості ЛЗ. Робота виконана згідно з планом науково-дослідних робіт НФаУ за проблемою «Фармація» «Розробка та валідація методів контролю якості лікарських засобів аптечного та промислового виробництва» (№ державної реєстрації 0108U000376) та планом ПК «Фармація» МОЗ України.

Мета та завдання дослідження. Метою дослідження є розробка надійної системи хімічного контролю якості ЕЛЗ на основі валідованих методик якісного та кількісного аналізу та обґрунтування критеріїв для оцінки якості ЕЛЗ з урахуванням їх специфіки.

Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити такі завдання:

§ провести критичний аналіз існуючих підходів до стандартизації та оцінки якості ЕЛЗ, проаналізувати та узагальнити дані нормативної документації щодо вимог з контролю якості ЕЛЗ в Україні, визначити завдання хімічного контролю в умовах виробничих аптек;

§ здійснити теоретичне обґрунтування особливостей проведення процедури валідації аналітичних методик ЕЛЗ відповідно до сучасних вимог для випробувань на ідентифікацію та кількісного визначення;

§ обґрунтувати підходи до валідації методик ідентифікації, визначити принцип підбіру тестів для ідентифікації компонентів у складі ЕЛЗ;

§ розробити стандартизовану процедуру валідації хімічних методів ідентифікації та здійснити ідентифікацію компонентів різноманітних ЕЛФ;

§ здійснити стандартизацію методик ідентифікації компонентів ЕЛЗ на основі методу спектрофотометрії;

§ розробити стандартизовану процедуру валідації методик кількісного визначення компонентів ЕЛФ з урахуванням особливостей ЕЛЗ;

§ визначити особливості проведення зазначеної процедури валідації для аналітичних методів, використання яких можливе в умовах виробничих аптек : спектрофотометричного, фотоколориметричного, рефрактометричного та титриметричних;

§ згідно з рекомендаціями Державної Фармакопеї України (ДФУ) провести розрахунок критеріїв прийнятності валідаційних характеристик методик кількісного визначення, враховуючи вимоги наказу МОЗ України від 15.12.2004 р. № 626 «Про затвердження правил виробництва (виготовлення) лікарських засобів в умовах аптеки» (далі за текстом - Правила) до допусків вмісту окремих компонентів в ЕЛФ та запропоновану схему валідації;

§ проаналізувати фактори, які впливають на невизначеність результатів аналізу в умовах виробничих аптек, провести кваліфікацію електронних вагів, мірного посуду, аналітичного обладнання для кожного з методів;

§ на підставі отриманих результатів розробити рекомендації щодо ходу хімічного аналізу різних ЕЛЗ для використання в умовах виробничих аптек та лабораторій з аналізу якості лікарських засобів.

Об'єкт дослідження. Фармацевтичний аналіз ЕЛЗ.

Предмет дослідження. Теоретичне та експериментальне обгрунтування процедур валідації методик якісного та кількісного контролю ЕЛЗ на основі фізико-хімічних та хімічних методів аналізу.

Методи дослідження. Фізичні та фізико-хімічні методи аналізу (спектрофотометрія, фотоколориметрія, рефрактометрія), хімічні методи аналізу (хімічні реакції ідентифікації речовин, методи алкаліметрії, ацидиметрії, аргентометрії, меркуріметрії, нітритометрії, куприметрії, куприйодометрії, йодометрії, йодатометрії, йодохлориметрії), процедури валідації аналітичних методик відповідно до вимог ДФУ. Обробку експериментальних даних проводили методами математичної статистики.

Наукова новизна одержаних результатів. Уперше в Україні теоретично обгрунтовано особливості підходів до валідації методик контролю якості ЕЛФ. Уперше в Україні розроблено стандартизовану процедуру валідації хімічних методів ідентифікації компонентів ЕЛЗ на основі методик виявлення з бінарним відгуком та «кривих ефективності» для ймовірності 95%. Уперше на підставі цієї процедури розроблено і валідовано методики ідентифікації компонентів 38 ЕЛЗ.

Уперше науково обгрунтовано підходи для формування критичних значень для допусків коливання величини співвідношення при довжині хвилі двох максимумів або мінімумів для методик ідентифікації компонентів ЕЛЗ на основі методу спектрофотометрії, що дозволяє підвищити специфічність цього методу.

Уперше, відповідно до рекомендацій ДФУ, розроблено стандартизовану процедуру валідації методик кількісного визначення компонентів ЕЛФ з урахуванням особливостей ЕЛЗ. На підставі теоретично обгрунтованих підходів розроблено і валідовано методики кількісного аналізу для 45 ЕЛФ на основі спектрофотометричного, фотоколориметричного, рефрактометричного та титриметричних методів. Встановлено порядок проведення валідаційних досліджень з урахуванням особливостей аналітичних методів прийнятних в умовах виробничих аптек.

Уперше здійснено кваліфікацію мірного посуду (піпетки, мірні колби, бюретки) та обладнання, що використовується для аналізу ЕЛЗ : електронних вагів, спектрофотометрів, фотометрів, рефрактометрів та титраторів. За результатами системного аналізу факторів, які впливають на невизначеність результатів аналізу в умовах виробничих аптек, визначено оптимальні технічні характеристики електронних вагів, мірного посуду та аналітичного обладнання для кожного з методів, які дозволяють коректно проводити контроль якості ЕЛЗ на регламентованому ДФУ рівні.

Обґрунтовано критерії прийнятності валідаційних характеристик для оцінки аналітичних методик контролю якості ЕЛЗ з урахуванням їх особливостей та вимог Правил щодо вмісту в них діючих та допоміжних речовин.

У процесі валідації оптимізовано методики кількісного визначення ряду інгредієнтів в ЕЛФ методом спектрофотометрії (патенти України на корисну модель № 51177, № 55059, № 55080, № 56299, № 58814,); методом алкаліметрії (патент України на корисну модель № 53020); та ідентифікації (рішення про видачу патенту на корисну модель № 6868/ЗУ/11).

За результатами дослідження розроблено рекомендації щодо ходу хімічного аналізу різних ЕЛФ, які відображені в 11 інформаційних листах про нововведення у галузі охорони здоров'я.

Практичне значення одержаних результатів. На підставі експериментальних досліджень розроблено для 45 ЕЛФ (порошки, розчини, мазі, концентровані розчини) методики контролю якості (МКЯ) ЛЗ, які дозволяють проводити контроль якості на регламентованому ДФУ рівні.

З метою введення в ДФУ проведено адаптацію і валідацію методик з візуальною оцінкою кінцевої точки титрування для визначення молярної концентрації титрованих розчинів, які використовуються при контролі якості ЕЛЗ.

Уперше здійснено порівняння вимог до результатів хімічного аналізу ЕЛЗ діючих наказів МОЗ та ДФУ. За результатами оцінки отриманих валідаційних характеристик методик аналізу на основі різних прийнятних для виробничих аптек методів для різних компонентів ЕЛЗ при порівнянні з допусками вмісту, які регламентовані Правилами, встановлено, що більш доцільними і коректними для компонентів ЕЛЗ є допуски вмісту ± 10,00 % від номінальної концентрації (із застереженням, якщо немає інших зазначень), які висуваються ДФУ до готових лікарських засобів (ГЛЗ) і відповідають сучасній системі стандартизації ліків.

Результати розробок використані при написанні рекомендацій щодо внесення змін та доповнень до наказу МОЗ України від 26.12.2004 № 626 «Про затвердження правил виробництва (виготовлення) лікарських засобів в умовах аптеки».

Результати дисертаційних досліджень використано при розробці монографії ДФУ 5.N.1.1. Екстемпоральні лікарські засоби. (акт впровадження ДП «Український науковий фармакопейний центр якості лікарських засобів» від 10 травня 2011 р.)

Розроблені МКЯ ЕЛЗ (у вигляді 11 інформаційних листів) упроваджено в практику лабораторій з аналізу якості лікарських засобів та виробів медичного призначення територіальних Державних інспекцій з контролю якості лікарських засобів у Харківській, Сумській, Чернівецькій, Миколаївській, Луганській, Черкаській, Чернігівській, Полтавській, Донецькій, Волинській, Рівненській областях України, м. Севастополь, м. Одеса та КПОЗ ЦРА № 63 м. Куп'янська Харківської області та у навчальний процес кафедри фармацевтичної хімії Запорізького державного медичного університету, кафедри фармацевтичної, органічної і біоорганічної хімії Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького, кафедри фармацевтичної хімії Тернопільського державного медичного університету ім. І. Я. Горбачевського.

Особистий внесок здобувача. Автором особисто здійснено аналіз існуючих підходів до стандартизації та оцінки якості ЕЛЗ у розвинутих країнах світу, проаналізовано теоретичні основи проведення процедури валідації аналітичних методик ідентифікації та кількісного визначення; обґрунтовано підходи до валідації методів ідентифікації, визначено принципи підбору тестів для ідентифікації компонентів ЕЛЗ; розроблено стандартизовану процедуру валідації хімічних методів ідентифікації; обґрунтовано підходи до формування критичних значень для допусків коливання співвідношення при довжині хвилі двох максимумів або мінімумів для методик ідентифікації компонентів ЕЛЗ на основі методу спектрофотометрії; розроблено стандартизовану процедуру валідації методик кількісного визначення компонентів ЕЛФ з урахуванням особливостей ЕЛЗ; сплановано експериментальні дослідження щодо підтвердження коректності запропонованих процедур валідації та узагальнено резузультати аналізу; визначено особливості проведення зазначеної процедури валідації для аналітичних методів, використання яких можливе в умовах виробничих аптек; проведено розрахунок критеріїв прийнятності валідаційних характеристик методик кількісного визначення, враховуючи вимоги Правил до допусків вмісту окремих компонентів в ЕЛФ та запропоновану схему валідації; проаналізовано фактори, які впливають на невизначеність результатів аналізу в умовах виробничих аптек та встановлено технічні характеристики, які дозволяють коректно проводити контроль якості ЕЛЗ на регламентованому ДФУ рівні, для електронних вагів, мірного посуду та аналітичного обладнання для кожного з методів.

Апробація результатів дисертації. Основний зміст дисертаційної роботи доповідався на: ІІ Національному з'їзді фармакологів України (Дніпропетровськ, 2001), VI, VII Національному з'їзді фармацевтів України (Харків, 2005, 2010), ІІ Міжнародному симпозіуму: «Методи хімічного аналізу» (Ужгород, 2005); науково-практичних конференціях: «Вчені майбутнього» (Одеса, 2006), «Сучасні проблеми екстемпоральної рецептури» (Харків, 2007), «Аптека-2007» (Яремча, 2007), «7th International Congress of Young Medical Scientists» (м. Познань, Польща, 2007), «Актуальні питання створення нових лікарських засобів» (Харків, 2007, 2008, 2009, 2010), «10th Young scientists conference on chemistry» (м. Росток, Німеччина, 2008), VIII Українській конференції з аналітичної хімії з міжнародною участю (Одеса, 2008), «Фармация Казахстана: интеграция науки, образования и производства» (м. Шикмент, Казахстан, 2009); XIII Міжнародному медичному конгресі студентів та молодих вчених (Тернопіль, 2009), «42nd IUPAC CONGRESS Chemistry Solutions» (м. Глазго, Шотландія, 2009), LXV региональной конференции по фармации и фармакологии (м. П'ятигорськ, Росія, 2010), IV Международной научной конференции молодых ученых-медиков (м. Курськ, Росія, 2010), «Молодь - медицини майбутнього» (Одеса, 2010), Міжнародній медико-фармацевтичній конференції студентів і молодих вчених (Чернівці, 2010), «Фармація України. Погляд у майбутнє» (Харків, 2010).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 36 статей (35 - у наукових фахових виданнях), 53 тези доповідей на науково-практичних конференціях, 11 інформаційних листів про нововведення у галузі охорони здоров'я. Отримано 6 патентів на корисну модель.

Обсяг і структура дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, огляду літератури (розділ 1), теоретичного (розділ 2) та експериментальних розділів (розділи 3 - 7), загальних висновків, 8 додатків та списку використаних джерел. Основний текст дисертаційної роботи викладено на 271 сторінках. Робота ілюстрована 42 таблицями, 34 рисунками. У додатки винесені 101 таблиця, 34 рисунка та 95 актів впровадження. Список використаних джерел містить 283 найменування, з яких 143 іноземні.

2. Основний зміст роботи

У вступі обговорюється актуальність теми, формулюється мета і завдання досліджень, відзначається наукова новизна і практичне значення одержаних результатів роботи.

Критичний аналіз існуючих підходів до стандартизації та оцінки якості ЕЛЗ (огляд літератури). Проведено порівняльний аналіз ЕЛЗ і ЛЗ промислового виготовлення та визначено основні характеристики, за якими відрізняються ці групи лікарських препаратів. Проаналізовано загальні принципи та основні стандарти, на яких базується концепція забезпечення якості ЕЛЗ у розвинутих країнах світу.

Проведено аналіз стану системи забезпечення якості ЕЛЗ в Україні. Встановлено, що існуюча фармакопейна концепція забезпечення якості ГЛЗ потребує адаптації з урахуванням їх особливостей та водночас гармонізації із загальними вимогами ДФУ.

Доведено, що сьогодні гарантом якості отриманих результатів будь-якого процесу на етапі виготовлення ЛЗ є валідація. Тому одним з найважливіших аспектів при стандартизації як процесу виготовлення, так і процесу контролю якості ЕЛЗ є процедура валідації.

Проаналізовано та узагальнено наукові літературні дані щодо сучасних вимог та принципів проведення валідації аналітичних методик, які застосовуються при контролі якості ЛЗ.

Теоретичне обґрунтування рамкових умов проведення хімічного контролю якості ЕЛЗ. Проаналізовано загальні вимоги ДФУ до якості ЕЛЗ та визначено проблеми створення діючої системи забезпечення якості ЕЛЗ, серед яких однією з найважливіших є відсутність надійної системи хімічного контролю якості ЕЛЗ. Причиною тому є різниця між завданням фармакопейного аналізу та завданням, яке повинен вирішити хімічний контроль ЕЛЗ. В умовах виробничих аптек фармацевтичний аналіз базується на якісному і кількісному аналізі компонентів, включаючи і допоміжні речовини, та повинен довести правильність виготовлення або, в іншому випадку, підказати фармацевту чи технологу, на якому етапі технологічного процесу була допущена помилка та які корективи необхідно внести. Тобто робота аналітика спрямована не на контроль якості субстанцій (що була доведена сертифікатом якості при вхідному контролі), а на контроль правильності роботи спеціаліста, що виготовив ЛЗ відповідно до пропису, та доведення того, що правильно взяті прописані компоненти і в необхідних кількостях. Це дозволяє контролювати сумісність компонентів, що входять до ЕЛЗ та правильність обраної технології виготовлення. Особливості його проведення залежать від складу пропису, лікарської форми, концентрації компонентів.

До прийнятних для застосування в умовах виробничих аптек аналітичних методів відносяться спектрофотометричний, фотоколориметричний, рефрактометричний та титриметричні, які можна охарактеризувати як не достатньо специфічними. Існуючи методики контролю якості ЕЛЗ, які містяться у методичній та довідковій літературі, розроблялися у межах вимог ГФ ХІ та нормативної документації того часу тому і невідповідають вимогам сучасної системи стандартизації ліків. Суттєво на процес стандартизації контролю якості ЕЛЗ впливає різниця в принципах формування допусків вмісту компонентів ЕЛЗ відповідно до вимог Правил і ДФУ до вмісту діючих речовин у ЛЗ.

Таким чином існує необхідність у межах сучасної концепції забезпечення якості ЛЗ розробки стандартизованих процедур валідації методик якісного і кількісного аналізу компонентів ЕЛФ з урахуванням особливостей ЕЛЗ та обґрунтування критеріїв для оцінки їх якості.

Стандартизація підходів до оцінки методів ідентифікації речовин, які входять до складу ЕЛЗ. Випробування на ідентифікацію - одна з найважливіших складових хімічного контролю якості ЕЛЗ, і повинні забезпечувати:

ь перевірку того, що при виготовленні взято інгредієнти відповідно до пропису й не була допущена «груба» помилка;

ь гарантію того, що при кількісному випробуванні визначається саме аналізована речовина.

Метою ідентифікації лікарських речовин ЕЛЗ є гарантування виявлення аналіту у виготовленому препараті за допомогою прийнятних аналітичних методів в умовах виробничої аптеки. Тому підбір тестів для ідентифікації аналізованої речовини ЕЛЗ можна проводити, використовуючи:

ь набір тестів «Другої ідентифікації» та деякі тести чистоти з монографій ДФУ на субстанцію на основі фізико-хімічних та хімічних тестів;

ь набір тестів статті 2.3 ДФУ «Ідентифікація» та статті 2.4 «Випробування на граничний вміст домішок»;

ь хімічні реакції з іншої довідкової та науково-методичної літератури;

але за умови пристосування цих тестів до завдання ідентифікації (наприклад, після розділення компонентів, розведення або концентрування до необхідного рівня концентрації аналіту).

Метою валідації якісних методів є підбір прийнятних для певних умов тестів ідентифікації лікарських речовин, які дозволяють виявити окрему речовину з прийнятним рівнем достовірності. Таким чином, процес валідації випробування на ідентифікацію потребує визначення валідаційних характеристик: специфічність та достовірність.

Основний принцип для досягнення специфічності: підсумком поєднання всіх обраних фізичних і/або хімічних тестів та реакцій повинна бути гарантія, що в ЛФ максимальною мірою забезпечена можливість відрізнити діючу речовину та допоміжні, які мають подібну структуру. Стратегія вивчення специфічності певною мірою залежить від хімічної будови аналіту та складу ЛЗ.

Достовірність є рівнем надійності тестів на ідентифікацію, яка повинна забезпечувати правильний результат з ймовірністю 95,00 % згідно з ДФУ.

Випробування на ідентифікацію хімічними методами з точки зору метрології характеризується як визначення за методиками з бінарним відгуком (аналіт виявлено/аналіт не виявлено, ТАК/НІ). Для цих методик концепція невизначеності, яка є ключовою в кількісному аналізі, явно непридатна. Замість неї в якісному аналізі запропоновано використовувати поняття недостовірність (unreliability).

Одним з найбільш поширених підходів до оцінки достовірності методик ідентифікації є наявність у метрології концепції невизначеностей, яка реалізується за допомогою вивчення ймовірності двох протилежних гіпотез і .У рамках цієї концепції оцінка невизначеності результату ідентифікації можлива за допомогою алгоритмів ймовірності :

ь б - ймовірність не виявлення дійсно присутньої речовини (в нашому випадку свідомо вище «межі виявлення»);

ь в - ймовірність хибної ідентифікації відсутньої речовини.

При високій достовірності частка помилкових висновків про присутність або відсутність аналіта низька. Недостовірність, враховуючи різну значимість похибок І і ІІ роду, пов'язують тільки з ймовірністю більш значимої для рішення поставленого завдання похибки та позначають її похибкою І роду. Для практичного застосування в хімічному аналізі ЕЛЗ найбільш цінні методики ідентифікації з низькою ймовірністю не виявлення справді присутньої речовини (похибка І роду).

Ключовою характеристикою кожної хімічної реакції є межа виявлення, тобто «найменший вміст аналіту, при якому він може бути виявлений за даною методикою аналізу із зазначеною довірчою ймовірністю».

Вимоги до аналітичного діапазону методики ідентифікації формуються на основі вимог ДФУ до мінімального діапазону застосування ± 20,00 % від номінального вмісту діючої речовини. Для компонентів ЕЛЗ, допуски вмісту яких регламентовані Правилами на рівні ± 15,00 %, діапазон застосування розширено до ± 30,00 %.

При аналізі ЕЛЗ більш важливим є факт виявлення аналіту в межах мінімального діапазону застосування методики, який залежить від концентрації аналіту за прописом та допусків вмісту за Правилами, ніж «межа виявлення» аналіту в умовах окремої реакції. Тому важливо, щоб вміст аналіту в аліквоті знаходився в межах визначення обраним аналітичним методом.

Планування експерименту з валідації методики ідентифікації для кожного ЕЛЗ залежить від вихідної концентрації аналіту за прописом. Тобто для розчинів з концентрацією аналіту до 1,00 % вирішальним фактором переважно буде варіювання вмісту аналіту в аліквоті для аналізу, ніж умови перебігу хімічної реакції (співвідношення реагентів реакції, рН, температура та ін.).

Тому, для лікарських речовин, вміст яких в аліквоті знаходиться нижче або на «межі виявлення» оцінку достовірності доцільно проводити за допомогою «кривих ефективності», для лікарських речовин, вміст яких в аліквоті значно перевищує «межу виявлення» - статистичним шляхом.

Умови проведення експерименту:

ь «ТАК» - збіг ознак проби і еталона в кожному випробовуванні;

ь «НІ» - невідповідність ознак проби і еталона в кожному випробовуванні;

ь для підвищення надійності отриманих результатів порівняння ефекту випробовуваної реакції проводять відповідно до «зразку-свідку»;

ь для запобігання хибного негативного ефекту паралельно проводять «холостий» дослід;

ь експериментальні дослідження проводять у трьох різних лабораторіях, з різним набором реактивів, різними аналітиками, на трьох різних серіях модельних розчинів;

ь при проведенні дослідження використовують зразків відомого складу, з яких містять аналіт А у різній концентрації в межах мінімального діапазону застосування методики (80,00 %, 90,00 %, 100,00 %, 110,00 %, 120,00 %). У кожній серії модельних розчинів для кожної окремої концентрації проводять 20 дослідів .

Таким чином, для кожного значення концентрації отримують 60 результатів трьох серій спостережень , всього для п'яти модельних розчинів 300 результатів вимірювання.

Оцінка достовірності результатів випробування:

ь частоту не виявлення речовини в кожній серії розраховують за формулою:

,

де - число негативних результатів при свідомій присутності аналіту в аліквоті, - загальна кількість розчинів з аналітом в аліквоті для концентрації модельного зразка ;

ь ймовірність виявлення аналіту для даної концентрації розраховують за формулою:

;

ь середнє значення між лабораторіями у межах однієї концентрації:

,

де m - кількість лабораторій (m = 3);

ь у випадку тестів ідентифікації із вмістом аналіту близько межі виявлення побудову «кривих ефективності» проводять, використовуючи значення концентрації аналіту по осі абсцис, отримані середні значення і - по осі ординат;

ь у випадку тестів ідентифікації із вмістом аналіту, що значно перевищує межу виявлення, значення частоти виявлення для кожного співвідношення реагентів усереднюють, розраховуючи загальну частоту , загальну ймовірність та стандартне відхилення .

Ймовірність, якою характеризується ця реакція, при кожному досліджуваному співвідношенні реагентів для m модельних розчинів з різною концентрацією в межах мінімального діапазону застосування (m = 5) розраховують за формулою :

, а стандартне відхилення : .

Висновок про достовірність ефекту реакції на всьому діапазоні застосування методики формулюють на основі результату за формулою:

.

На етапі розробки методики ідентифікації необхідно здійснювати оцінку її робасності. Будь-які зміни, що можуть вплинути на достовірність результату аналізу, повинні бути зазначені та оцінено їх вплив як міра критичності для достовірності ідентифікації на заданому рівні ймовірності. На етапі розробки методики або при підборі оптимальних тестів для ідентифікації цей підхід можна використовувати таким чином.

На практиці кожна реакція характеризується особистим інтервалом ненадійності, який обмежується нижньою та верхньою граничними концентраціями С0,05 і С0,95 (рис. 1).

Рис. 1 «Крива ефективності» виявлення аналіту від його концентрації

У цьому випадку для оцінки достовірності методики ідентифікації основними метрологічними характеристиками є інтервал ненадійності ?С та відносна ширина інтервалу ненадійності . Вивчення характеру розподілу експериментальних даних при варіюванні різних умов реакції (наприклад, якість реактивів, різні аналітики та ін.) дозволяє зробити висновок про фактори, які сприяють похибці при ідентифікації (рис. 2).

Рис. 2 «Криві ефективності» реакції, які характеризують розподіл експериментальних даних у різних лабораторіях

На вид кривої ефективності також впливає характер перебігу і тип реакції (утворення осаду, комплексу). Тому за даними кривих ефективності можна провести вибір найбільш коректної реакції ідентифікації, якщо вони прописані для виявлення однакового фрагмента молекули аналіту (рис. 3).

Рис. 3 «Криві ефективності», які характеризують розподіл експериментальних даних при дослідженні різних типів хімічних реакцій ідентифікації лікарської речовини

Метрологічні характеристики різних типів хімічних реакцій наведені в табл. 1.

Таблиця 1 Метрологічні характеристики різних типів хімічних реакцій при ідентифікації лікарської речовини

Реакція	Інтервал ненадійності, мг/мл	?С, мг/мл
А	23-34	11	0,48
В	34-80	46	1,35
С	26-40	14	0,54

Відповідно до отриманих даних найкращим характеристикам відповідає реакція А, найгіршим - реакція С. Вузький інтервал ненадійності та мала величина відносної ширини інтервалу ненадійності свідчать про коректно підібрані умови і достатню стійкість та чіткість ефекту реакції. За допомогою цих даних можна оптимізувати методики ідентифікації та пристосовувати їх для визначення аналіту в різних ЕЛФ.

На підставі запропонованого підходу до оцінки хімічних методик ідентифікації розроблено і валідовано методики якісного аналізу для компонентів 38 ЕЛЗ, концентрація яких варіювала від 0,01 % до 6,00 %, у складі різних ЕЛФ (порошки, розчини, мазі).

Використання для ідентифікації компонентів ЕЛЗ методу абсорбційної спектрофотометрії в ультрафіолетовій і видимій ділянках можливе для лікарських речовин, крива поглинання оптичної густини яких характеризується декількома максимумами і мінімумами (надзвичайно сильні або надслабкі ділянки оптичного поглинання). Для підвищення специфічності і селективності випробування на ідентифікацію проводять за величиною співвідношення оптичного поглинання при довжині хвилі двох максимумів або мінімумів, які характеризують хімічну структуру речовини. Величина співвідношення поглинальної здатності речовини не повинна перевищувати 5. Такі умови дозволяють запобігти приготуванню додаткових розведень і підвищення невизначеності результатів аналізу. С точки зору метрології в даному випадку умова ідентифікації - це експериментально отримана величина, математичне значення якої повинно знаходитись у певних інтервалах значень з довірчою ймовірністю 95%. Тобто невизначеність результатів аналізу характеризуеться стандартним відхиленням або шириною довірчого інтервалу. Щоб урахувати вплив невеликих змін умов проведення та спектральну похибку аналізу запропоновано проводити експериментальне визначення довірчого інтервалу на всьому діапазоні застосування методики та в умовах різних лабораторій на різному обладнанні.

Цей підхід було опрацьовано для оптимізації спектрофотометрування при ідентифікації нітрофуралу та рибофлавіну в ЕЛФ. Результати наведені в табл. 2.

Таблиця 2 Валідаційні характеристики модифікованих методик ідентифікації нітрофуралу і рибофлавіну в ЕЛФ

ЕЛФ нітрофуралу	Співвдношення оптичної густини	Дas, %	Критерій 1,15-1,30
		RSD (n = 6)
Субстанція нітрофуралу (згідно з ДФУ)	1,17	0,26	0,53	1,17-1,18
Розчин нітрофуралу 0,02 % (запропоновано)	1,18	0,19	0,38	1,18-1,89
Мазь нітрофуралу 0,2 % (запропоновано)	1,18	0,15	0,30	1,18-1,19
ЕЛФ рибофлавіну	,	RSD (n=6)	Дas, %	Критерій 0,31-0,33 0,36-0,39
Субстанція рибофлавіну (згідно з ДФУ)	0,32; 0,37	0,36; 0,74	0,72; 1,50	0,31-0,32 0,37-0,38
Розчин рибофлавіну 0,02 % (запропоновано)	0,32; 0,37	0,67; 0,44	1,34; 0,88	0,31-0,32 0,37-0,38
Ізотонічний розчин рибофлавіну 0,02 % (запропоновано)	0,32; 0,37	0,64; 0,37	1,29; 0,74	0,31-0,32 0,37-0,38

Використовуючи цей підхід, ми розробили методику ідентифікації папаверину гідрохлориду у 2,00 % розчині при концентрації 2Ч10-5 г/мл у розчині хлористоводневої кислоти 0,01 М з подальшим визначенням співвідношення оптичного поглинання в максимумах А310/А285, для якого встановлено межі інтервалу від 1,25 до 1,30. Проведено оптимальну пробопідготовку та прогноз повної невизначеності результатів аналізу, в умовах трьох лабораторій визначено валідаційні характеристики на всьому діапазоні застосування цієї методики (табл. 3).

Стандартизована процедура валідації методик кількісного визначення компонентів у ЕЛФ. Розроблена стандартизована процедура валідації методик спирається на п'ять головних принципів, які регламентовані статтею ДФУ «Валідація аналітичних методик і випробувань»N. Основні умови проведення процедури валідації методик кількісного визначення компонентів ЕЛЗ можна сформолювати таким чином.

Таблиця 3 Валідаційні характеристики методики ідентифікації папаверину гідрохлориду у 2,00 % розчині аптечного виготовлення

Діапазон 80,00 - 120,00 %	Відношення оптичної густини А310/А285, Zi
Модельні розчини n = 15	Лаб. 1	Лаб. 2	Лаб. 3
Середнє значення	1,27	1,28	1,28
Об'єднане середнє Zintra	1,28
Відносне стандартне відхилення RSDz, %	0,39	0,69	0,43
Відносне стандартне відхилення RSDintra, %	0,52
Відтворюваність Дintra, %	± 0,92
Невизначеність пробопідготовки ?SP, %	± 0,80
Прогноз повної невизначеності ?As, %	± 1,06

Вимоги до аналітичного діапазону аналітичних методик кількісного визначення формуються на основі вимог до мінімального діапазону застосування ± 20,00 % від номінального вмісту діючої речовини. Для компонентів ЕЛЗ, для яких допуски вмісту регламентовані Правилами на рівні ± 15,00 %, діапазон застосування розширено від 70,00 % до 130,00 %.

Схема дослідження валідаційних характеристик:

ь Обов'язкове проведення оптимізації пробопідготовки і прогнозу повної невизначеності аналізу валідованої аналітичної методики.

ь Готуються 5 випробовуваних ЛФ з різними рівновіддаленими концентраціями лікарської речовини на всьому діапазоні застосування (80,00 %; 90,00 %; 100,00 %; 110,00 %; 120,00 %); далі відповідно до методики аналізу, яка проходить тестування, готують по три паралельних розведення аналітичних зразків для аналізу, кожний з яких аналізується тричі (n = 15). Ми отримуємо 15 точок - це результати аналізу відповідно до МКЯ, що валідується. Для кожної крокової концентрації визначення, відповідно до методики, проводиться тричі, що дозволяє виключити «грубі» помилки при аналізі або при валідації технологічного процесу виготовлення.

ь Дослідження валідаційних характеристик : лінійність, правильність, прецизійність (на рівні збіжності та відтворюваності) проводиться на всьому діапазоні застосування методики одночасно, що забезпечує правильну та об'єктивну оцінку можливостей аналітичної методики.

ь Статистичні характеристики лінійності подаються у відсотках до номінального (нормованого) значення. При побудові графіка лінійної залежності використовують нормалізовані координати, де відповідно, концентрації й аналітичні сигнали виражають у відсотках.

ь Схема дослідження параметрів специфічність і робасність суттєво залежить від складу ЕЛЗ та особливостей аналітичного методу.

ь Формування обгрунтованих критеріїв прийнятності проводили з урахуванням схеми дослідження валідаційних характеристик, кількості модельних зразків, які охоплюють весь мініальний діапазон застосування, допусків вмісту компонентів ЕЛЗ, які регламентовані Правилами (табл. 4). Для обґрунтування критеріїв прийнятності методик використовували послідовне застосування принципу незначущості.

ь Оцінку невизначеності результатів методик аналізу проводили в межах лінійної моделі:

.

Таблиця 4 Критичні значення систематичної та повної невизначеності методики аналізу і параметрів лінійної залежності для різних випробувань, 5 концентрацій по три паралельних розведення (n = 15)

Діапазон заст. методики, %	Відхилення, допустимі в масі окремих компонентів у складі ЕЛФ	, %	, %	, %		а, %
	прописана маса, г	відхилення, (В), %
70,00 - 130,00	До 0,02	±20,00	6,40	2,05	3,61	0,9864	6,83	21,96
	Від 0,02 до 0,05	±15,00	4,80	1,54	2,71	0,9924	5,12
80,00 - 120,00	Від 0,05 до 0,2	±10,00	3,20	1,02	1,81	0,9924	5,12	14,64
	Від 0,2 до 0,3	±8,00	2,56	0,82	1,45	0,9951	4,10
	Від 0,3 до 0,5	±7,00	2,24	0,72	1,26	0,9963	3,59
	Від 0,5 до 0,8	±6,00	1,92	0,61	1,08	0,9973	3,07
	Від 0,5 до 1,0	±5,00	1,60	0,51	0,90	0,9981	2,56
	Від 1,0 до 2,0	±4,00	1,28	0,41	0,72	0,9988	2,05
	Від 2,0 до 5,0	±3,00	0,96	0,31	0,54	0,9993	1,51
	Від 5,0 до 10,0	±2,00	0,64	0,20	0,36	0,9997	1,02
	Більше 10,0	± 1,00	0,32	0,10	0,18	0,9999	0,51

Стандартизована процедура методик кількісного визначення компонентів ЕЛЗ дозволяє визначити об'єктивні показники можливостей аналітичної методики. Оскільки валідація сама по собі не впливає на якість продукції і її результати лише можуть підвищити ступінь гарантії якості або вказати на необхідність удосконалення умов проведення аналізу, важливо було дослідити фактори, які впливають на відтворюваність результатів аналізу в умовах виробничих аптек. Сьогодні відповідальність за забезпечення прийнятного рівня роботи аналітичного персоналу покладено на саму аптеку. Загальні принципи належної лабораторної практики лише деякою мірою можна пристосувати до практики аналізу в умовах аптек. Ці вимоги не враховують особливості фармацевтичного аналізу ЕЛЗ в умовах виробничих аптек. Виробничі аптеки при проведенні аналізу ЕЛЗ, як правило, спираються на вимоги загальної лабораторної практики, які не суперечать принципам та правилам Належної лабораторної практики, але дещо спрощені та орієнтовані на поставлені завдання. Тому в межах сучасної системи стандартизації важливо визначити, яка точність результатів, отриманих прийнятними в умовах аптеки аналітичними методами, які фактори в умовах аптек для різних аналітичних методів можуть бути критичними та суттєво впливати на точність результатів аналізу. При проведенні рутинних аналізів використовуються аналітичні ваги, мірний посуд, інше аналітичне обладнання, яке також вносить певну невизначеність у вимірювання, та повинно працювати в межах встановлених специфікацією, тобто бути перевіреним. При відтворюванні методики в іншій виробничій аптеці величина невизначеності аналітичного обладнання буде іншою, але також не повинна перевищувати вимоги, встановлені специфікацією.

Значною мірою точність цього обладнання має пряме відношення до початкової вартості аналізу та часу, який витрачається на технічне обслуговування і калібрування. В умовах виробничих аптек ці аспекти набувають особливого значення. Для відповіді на запитання, які моделі електронних вагів забезпечують регламентований ДФУ рівень невизначеності зважування, нами було обрано моделі вагів, які найчастіше використовуються при аналізі ЕЛЗ, та проведено теоретичну оцінку невизначеності зважування, виходячи з технічних характеристик, за найпростішим підходом, який застосовується виробниками Mettler Toledo

Таблиця 5 Технічні характеристики електроних вагів та результати прогнозу невизначеності зважування

Модель вагів	Mettler Toledo XS 205 DU	Sartorius LE 225D	KERN ABT 220-5DM	Mettler Toledo AG 204	Sartorius TE 214S	A&D HM-310	Axis AD 300	KERN EW 220-3NM
Номер вагів	1	2	3	4	5	6	7	8
Класифікація	°	°	°°	°°	°°	°°	°°°	°°°
НМЗ, г	81/220	100/220	82/220	210	210	310	300	220
НмМЗ, мг			1,0		10,0		20,0	20,0
Дискретність, мг	0,01/0,1	0.01/0.1	0.01/0.1	0.1	0.1	0.1	1,0	1,0
Повторюван., мг	±0,06	±0,02/0,05	±0.05/0.1	±0.1	±0.1	±0.2	±1,0	±1,0
Лінійність, мг	±0,05/0,08	±0,03/0,1	±0.1/±0.2	±0.2	±0.2	±0.8	±1,0	± 2,0
Клас точності ГОСТ 24104-88	І	І	І	ІІ/І	ІІ	ІІ	ІІІ	ІІ
Калібрування	*	*	**	**/***	***	***	***	***
Вартість, EUR	8064	6464	1920	3900	2040	2740	800	650
Рецептурне зважування	+	+	+	+	?	?	?	?
Оцінка невизначеності вагів згідно з методикою Mettler Toledo
3у, мг	0,08/0,14	0,04/0,15	0,11/0,24	0,24	0,24	0,83	1,73	2,45
v2Ч3у, мг	0,11/0,20	0,05/0,21	0,16/0,35	0,35	0,35	1,17	2,45	3,46
Критичне значення невизначеності зважування відповідно до ДФУ ?- 0,2 мг

Результати теоретичної оцінки невизначеності зважування для різних моделей вагів на основі їх метрологічних характеристик показали, що для коректного проведення фармацевтичного аналізу в умовах виробничих аптек прийнятними є моделі електронних вагів, які характеризуються дискретністю і повторюваністю не гірше ніж 0,1 мг та лінійністю не гірше ніж 0,2 мг.

Проведення кваліфікації мірних піпеток класу А об'ємом 1,00 мл і 5,00 мл проводили на базі трьох лабораторій та п'яти виробничих аптек. У кожній лабораторії або аптеці було проведено калібрування однієї піпетки в різні дні різними аналітиками. Технічні характеристики моделі електронних вагів, які застосовувалися для проведення експерименту, наведені в табл. 5. Оцінювали результати проведеного дослідження для піпеток за показником правильності та прецизійності. Результати проведення кваліфікації мірних піпеток наведені в табл. 6.

Таблиця 6 Кваліфікація мірних піпеток класу А об'ємом 1,00 мл і 5,00 мл

Модель вагів	Mettler Toledo XS 205 DU	Sartorius LE 225D	KERN ABT 220-5DM	Mettler Toledo AG 204	Sartorius TE 214S	A&D HM-310	Axis AD 300	KERN EW 220-3NM
Номера аптек	1	2	3	4	5	6	7	8
Піпетка 1 мл
Середнє Х, г	0,9985	0,9995	0,9858	1,0028	0,9998	0,9919	0,9990	0,9859
дz, г	0,0015	0,0005	0,0142	0,0028	0,0002	0,0081	0,0010	0,0141
?z, г	0,0021	0,0031	0,0045	0,0053	0,0056	0,0076	0,0095	0,0074
?у, г (n = 30)	0,0037	0,0053	0,0078	0,0090	0,0095	0,0127	0,0161	0,0126
Критичне значення невизначеності об'єму піпетки на 1,00 мл згідно з ДФУ
max?у, мл	0,006
Критичне значення невизначеності зважування згідно з ДФУ
max?у, г	0,0002
Піпетка 5 мл
Середнє Х, г	4,9962	4,9865	5,0083	5,0006	4,9662	4,9613	4,9866	4,9847
дz, г	0,0038	0,0136	-0,0083	-0,0006	0,0338	0,0387	0,0134	0,0153
?z, г	0,0058	0,0046	0,0054	0,0087	0,0090	0,0137	0,0127	0,0262
?у, г (n = 30)	0,0099	0,0078	0,0093	0,0148	0,0154	0,0233	0,0217	0,0447
Критичне значення невизначеності об'єму піпетки на 5,00 мл згідно з ДФУ
max?у, мл	0,03
Критичне значення невизначеності зважування згідно з ДФУ
max?у, г	0,0002

При порівнянні результатів проведення кваліфікації мірних піпеток класу А об'ємом 1,00 мл і 5,00 мл встановлено, що піпетки об'ємом 1,00 мл характеризуються більшою невизначеністю та варіюванням середнього значення. Розбіжність результатів при зважуванні на тих самих вагах, але різними аналітиками в різні дні за показником правильності незначуща. За показником прецизійності більш якісні результати отримані на професійних моделях електронних вагів. Результати, отримані на базових моделях вагів, характеризуються найбільшою невизначеністю.

Результати проведення кваліфікації мірних колб об'ємом 50,00 мл і 100,00 мл на стандартних моделях електронних вагів, отримані різними учасниками експерименту, наведені рис. 4 і 5 та в табл. 7 і показали, що колба № 3 об'ємом 100,00 мл та колба № 3 об'ємом 50,00 мл не відповідають вимогам стандарту за показником правильності. Величина довірчого інтервалу перевищує критичне значення для колби № 1 об'ємом 100,00 мл та колби № 1 і № 3 об'ємом 50,00 мл в аптеці № 5.

Рис. 4 Оцінка фактичної невизначеності мірних колб об'ємом 100,00 мл

Рис. 5 Оцінка фактичної невизначеності мірних колб об'ємом 50,00 мл

На рис. 4 і 5 видно, що найбільший довірчий інтервал визначення об'єму випробовуваних колб був на вагах II класу Sartorius TE 214S з зовнішнім калібруванням. При використанні моделей вагів KENT ABT 220-5 DM і Mettler Toledo AG 204 були отримані більш надійні та коректні результати кваліфікації.

Результати проведення кваліфікації мірних колб об'ємом 50,00 мл і 100,00 мл на стандартних моделях електроних вагів, свідчать, що в обох випадках перевищення критичного значення досить незначне, тому всі обрані колби можна вважати прийнятними для коректного проведення аналізу і відповідають вимогам ДФУ.

Таблиця 7 Аналітична оцінка отриманих результатів калібрування мірних колб

Експериментально отримані метрологічні характеристики	Припустимі межі
метрологічні характеристики	Колба № 1	Колба № 2	Колба № 3	відхилення, МП (ДСТУ)	невизначеність, % (ДФУ)
1	2	3	4	5	6
Колби на 100 мл (аптека № 3*, аптека № 4**, аптека № 5***; n = 30)
Об'єднане середнє , мл	99,97	100,06	-100,09	0,08	0,12
, мл	0,03	-0,06	-0,09
, %	0,06	0,03	0,03
%	0,09	0,06	0,05
Колби на 50 мл (аптека № 3*, аптека № 4**, аптека № 5***; n = 30)
Об'єднане середнє , мл	50,02	50,04	49,93	0,05	0,17
, мл	-0,02	-0,04	0,07
, %	0,09	0,09	0,06
%	0,15	0,11	0,11

За результатами аналізу й узагальнення теоретичних і отриманих експериментальних даних встановлено, що коректно проводити контроль якості ЕЛЗ на регламентованому ДФУ рівні в умовах виробничих аптек дозволяють електронні ваги, технічні характеристики яких не гірше ніж: дискретність - 0,1 мг; повторюваність - 0,1 мг; лінійність - 0,2 мг; та використання мірного посуду класу А. Особливої уваги і ретельності потребує робота з мірними піпетками об'ємом 1,00 мл та 2,00 мл.

Метод абсорбційної спектрофотометрії в ультрафіолетовій і видимій ділянках у контролі якості ЕЛЗ. Фактори, які чинять вплив на невизначеність результату спектрофотометричного аналізу:

ь неналежні вихідні експлуатаційні характеристики спектрофотометра;

ь погіршення характеристик обладнання в процесі експлуатації;

ь некоректно проведена пробопідготовка;

ь кваліфікація аналітика;

ь у методі фотоколориметрії: невизначеність проведення кольорової реакції.

Для аналізу компонентів ЕЛЗ в умовах виробничих аптек прийнятний метод стандарту (усуває вплив різниці технічних характеристик обладнання). В аналізі ЕЛЗ в умовах виробничих аптек є дуже важливим метод фотометрії. Фотометричне обладнання мінімум удвічі дешевше спектрофотометричного. Виняток становить СФ-46, який сьогодні розповсюджений на ринку «вторинного» обладнання і за ціною дорівнює вартості сучасних фотометрів.