Размещено на http://allbest.ru

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАІНИ

КРИМСЬКА РЕСПУБЛІКАНСЬКА УСТАНОВА «НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ ФІЗИЧНИХ МЕТОДІВ ЛІКУВАННЯ І МЕДИЧНОЇ КЛІМАТОЛОГІЇ ім. І. М. СЄЧЕНОВА»

УДК: 616.85 - 053.4+615.322+547.913:582.883.4+582.949.27

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

ХАРАКТЕРИСТИКА І КОРЕКЦІЯ РЕАБІЛІТАЦІЙННИМИ ЗАСОБАМИ ФІЗИЧНОГО І ПСИХОЕМОЦІЙНОГО СТАНУ ЗДОРОВ'Я ДІТЕЙ В УМОВАХ ШКІЛЬНОГО ЗАКЛАДУ

Актуальність теми. В останнє десятиріччя відзначається прогресуюче погіршення стану здоров'я дітей та підлітків, зростання поширеності шкідливих звичок та асоціальних форм поведінки (Волосовець А. П, 2008; Антипкін Ю. Г., 2011). За даними досліджень, проведених в Україні та Росії встановлено збільшення числа дітей з функціональними розладами на 35%, з хронічною патологією на 38% та з порушеннями психічного здоров'я на 20% (Лук'янова О. М., 2003; Раппопорт И. К., 2005; Баранов А. А. та співавт.; 2008; Неділько В. П. і співавт., 2010). Епідеміологічні дослідження, проведені співробітниками Інституту охорони здоров'я дітей та підлітків НАМН України виявили, що в даний час кількість здорових підлітків у популяції не перевищує 3-5% (Коренєв М.М., 2011). Відхилення в стані здоров'я, що сформувалися в дитячому та підлітковому віці, надалі мають несприятливі наслідки: поява ранньої інвалідизації, труднощі комплектування армійського резерву, зниження професійної придатності та репродуктивних можливостей (Аряєв М. Л., 2003; Дринєвський М. П., 2009).

Незважаючи на багато переконливих даних про те, що стан здоров'я дітей та підлітків постійно погіршується, в даний час практично відсутній диференційований підхід до розробки реабілітаційних заходів щодо відновлення та зміцнення їх здоров'я, у тому числі на етапі виховання і навчання в сучасних освітніх установах (Неділько В. П. та співавт., 2010; T. L. McKenzieet et al. 2010). Кінцевим етапом реабілітаційного процесу є соціальний (адаптаційний) етап, метою якого є поліпшення здоров'я дитини з нормалізацією морфологічних, функціональних і психоемоційних характеристик. Даний етап може реалізовуватися як в стінах дитячої поліклініки, так і в умовах школи при обов'язковому підключенні до відновлювального лікування сім'ї дитини, за участю якої повинна здійснюватися велика частина реабілітаційних заходів. Проведення цього етапу реабілітації в умовах школи полегшується тим, що з освітньою установою, де діти проводять до 70% часу, сім'я має більш тісний контакт, ніж з дитячою поліклінікою, в яку часто звертаються за необхідністю.

Для оздоровлення та відновлювального лікування дітей шкільного та дошкільного віку в спеціальних місцевих реабілітаційних відділеннях і у санаторіях на курортах використовується широкий спектр реабілітаційних профілактичних засобів - природних (клімат, лікувальні грязі, морська і мінеральна вода) та преформованих фізичних факторів (електро- і світлолікування, аерозоль- і аероіонотерапія); лікувально-оздоровчі раціони, фіто- та ароматерапія, гомеопатичні засоби, рефлексотерапія та інші дії (Єжов В. В., 2003; Марченко О. К., 2006; Лобода М.В., 2006; Голубова Т. Ф. та співавт., 2007; Каладзе М. М. та співавт., 2008). В даний час існують поодинокі розрізнені підходи до організації реабілітаційних заходів у дитячих дошкільних і шкільних закладах (Аліфанова Л. А., 2006; Бірюкова Н.А., 2006; Кучма В. Р., 2006).

Одним з ефективних оздоровчих методів є використання з лікувальною метою ефірних олій рослин в дитячих колективах і, за даними різних авторів (Николаевский В. В., 2000; Пекли Ф. Ф. 2001; S. Price, 2002; Солдатченко С. C. та співавт. 2005), це сприятливо впливає на метаболізм і місцевий захист біологічних тканин, процеси вегетативної регуляції, функцію миготливого епітелію верхніх дихальних шляхів, надаючи бактерицидну, анксіолітичну, тонізуючу дію. Основні терапевтичні ефекти визначили патогенетичну спрямованість його використання у дітей з патологією органів дихання, вегетативною дисфункцією у школярів. Проте до теперішнього часу відсутнє наукове обґрунтування застосування ароматерапії в умовах школи, не визначені оптимальні параметри впливу на дітей, які часто хворіють на гострі респіраторні захворювання та учнів з вегето-судинною дисфункцією (ВСД).

Таким чином, продовження наукового пошуку ефективних реабілітаційних заходів, що сприяють підвищенню функціональних можливостей і резервів дитячого організму в умовах шкільної установи, здається нам цілком обґрунтованим.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана у відповідності з планом науково-дослідної роботи ДУ «Український науково-дослідний інститут дитячої курортології та фізіотерапії МОЗ України» (НДР «Вивчення організації ефективності оздоровлення санаторно-курортного лікування дітей групи ризику по туберкульозу в загальних соматичних санаторіях», № держ. реєстрації 0106U003345).

Мета дослідження: поліпшити стан здоров'я дітей шляхом розробки та проведення комплексу реабілітаційних заходів з урахуванням особливостей їх соматичного та психоемоційного статусу в умовах шкільного закладу.

Завдання дослідження:

За допомогою інтегральної оцінки вивчити вихідний стан соматичного і психоемоційного статусу школярів, виявити фактори ризику формування поліморбідної патології у дітей у сучасних умовах.

Оцінити стан адаптаційно-компенсаторних механізмів на основі вивчення вихідного вегетативного тонусу, вегетативної реактивності та забезпечення, розрахункових показників крові та імунного статусу у школярів.

Провести порівняльну оцінку стану мікрофлори повітря в класах до і після проведення процедур ароматерапії ефірними оліями м'яти та евкаліпта.

Вивчити стан мікрофлори носоглотки школярів і характер її змін в період перебування дітей у шкільних приміщеннях у звичайних умовах і в процесі проведення ароматерапиії ефірними оліями м'яти та евкаліпта.

Розробити і науково обґрунтувати комплекс реабілітаційних заходів для дітей з різною патологією, який можна застосовувати в умовах освітнього закладу і оцінити його ефективність.

Провести аналіз ефективності комплексу розглянутих реабілітаційних заходів за допомогою методу кореляційних структур.

Об'єкт дослідження: соматичне та психоемоційне здоров'я школярів.

Предмет дослідження: особливості фізичного розвитку, стан адаптаційно-компенсаторних механізмів, соматичний, психовегетативний та імунний статус, стан мікрофлори шкільних приміщень, мікробіоценоз носоглотки школярів і їх еволюція в процесі проведення комплексу реабілітаційних заходів.

Методи дослідження: клініко-анамнестичні, інструментальні, лабораторні, імунологічні, мікробіологічні, статистичні.

Наукова новизна отриманих результатів. Вперше проведено інтегральну оцінку та встановлено особливості стану соматичного, психоемоційного, вегетативного та імунного статусів у сучасних школярів. Вивчено характер і рівень адаптивних реакцій спостережуваних дітей, визначено фактори ризику формування у них поліморбідної патології.

Вперше за допомогою методу кореляційних матриць виявлено структури зв'язків показників соматичного та психоемоційного здоров'я школярів та їх динаміка під впливом процедур ароматизації класів ефірними оліями м'яти та евкаліпта.

Вперше показано позитивний вплив ароматизації на бактеріальне забруднення повітря в класах. Доведена більша антимікробна активність ефірної олії м'яти до мікроорганізмів повітря в порівнянні з ефірною олією евкаліпта. Вперше встановлено, що під впливом легких фракцій ефірних олій м'яти та евкаліпта відбувалася стабілізація складу мікрофлори слизової носоглотки школярів.

Вперше було показано позитивний вплив ефірних олій на самопочуття дітей з ВСД, причому більший ефект відзначався при використанні ефірної олії евкаліпта у дітей з гіпотензивним видом ВСД та ефірної олії м'яти - у школярів з гіпертензивним типом ВСД; помірний ефект - при аромавпливі ефірною олією евкаліпта у дітей з гіпертонічним і кардіальним типом ВСД, і слабкий ефект спостерігався при ароматизації ефірною олією м'яти при гіпотензивному і кардіальному типі ВСД.

Практичне значення отриманих результатів. Розроблено та впроваджено комплекс реабілітаційних заходів, що проводяться в умовах загальноосвітнього закладу, який сприяє нормалізації клініко-фізіологічних показників, адаптаційно-компенсаторних механізмів, діяльності дихальної та серцево-судинної систем, підвищенню резистентності організму до інфекцій верхніх дихальних шляхів, відновленню функціонального стану організму школярів.

На основі проведеного дослідження з використанням сучасних інструментальних і лабораторних методів доведена доцільність проведення циклів ароматизації навчальних приміщень школи, надана порівняльна оцінка терапевтичної дії та протимікробної активності ефірних олій м'яти та евкаліпта.

Впровадження результатів дослідження в практику. Отримані результати та рекомендації, що стосуються проведення реабілітаційних заходів у школярів з різною патологією використовуються в роботі навчально-виховних закладів, загальноосвітніх шкіл № 56, № 63, №71, №75, №74 м. Донецька, що підтверджено актами впровадження.

Особистий внесок здобувача. Наведені в роботі наукові дані є особистим внеском здобувача в тему, що розроблюється. Дисертантом самостійно проведено патентно-інформаційний пошук, аналіз літературних джерел. Автором особисто проводилися всі клінічні і мікробіологічні, психологічні обстеження школярів, а також контрольної групи, включаючи анкетування учнів, батьків, опитування, огляд, вимірювання артеріального тиску (АТ), проведення кліно-ортостатичної проби (КОП), електрокардіографічного дослідження (ЕКГ), комплексу мікробіологічних методів дослідження. Розробка та впровадження методики ароматизації класних кімнат проведені особисто дисертантом. Дослідження видового складу мікрофлори носоглотки проведено спільно з співробітниками кафедри мікробіології Донецького національного медичного університету ім. М. Горького МОЗ України. Автором самостійно було розроблено формалізовану карту спостереження пацієнтів, сформовано і статистично оброблено комп'ютерну базу даних. Дисертантом проведено аналіз отриманих даних, сформовані основні положення дисертації, висновки та практичні рекомендації, здійснено впровадження отриманих результатів у практику навчально-виховних закладів. Автором самостійно оформлена дисертаційна робота та автореферат, проведена підготовка публікацій до друку та матеріалів доповідей. У публікаціях, як самостійних, так і в співавторстві, здобувач забезпечила відбір та обстеження дітей, проводила інструментальні дослідження, статистичну обробку матеріалу, брала участь у літературному оформленні статей. Автором не були використані результати та ідеї співавторів публікацій.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації оприлюднено на I-ій Всеукраїнській конференції студентів і молодих вчених «Фитотерапия - терапия будущего» (Донецьк, 2001); III Міжнародній медичній конференції студентів та молодих вчених «Медицина - здоров'я - XXI сторіччя» (Дніпропетровськ, 2002); VII Всеукраїнській науково-практичній конференції «Актуальні питання дитячої кардіоревматології» (Євпаторія, 2008); міжнародній науково-практичній конференції, присвяченій 90-річчю дитячого клінічного санаторію Міністерства оборони (Євпаторія, 2010); щорічних підсумкових наукових сесіях ДУ «Український НДІ дитячої курортології та фізіотерапії МОЗ України» (Євпаторія, 2010, 2011); 3-ій науково-практичній конференції «Застосування нетрадиційних методів лікування в санаторних умовах» (Тернопіль, 2011); міжнародній науково-практичній конференції «Аромакоррекция психофизического состояния человека» (Ялта, 2011).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 12 наукових праць, з них 3 статті - в журналах, 2 статті - у збірках наукових праць, 7 робіт - в матеріалах наукових форумів. 5 статей опубліковано у виданнях, рекомендованих ВАК України. 3 роботи виконано здобувачем самостійно.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена на 189 сторінках комп'ютерного тексту, ілюстрована 35 таблицями, 15 рисунками, складається з вступу і семи розділів (огляд літератури, об'єкт і методи дослідження, п'яти розділів власних досліджень), висновків, практичних рекомендацій. Перелік використаних літературних джерел містить 253 найменування (202 - кирилицею й 51 - латиницею).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи дослідження. На першому етапі здійснено аналіз захворюваності дітей та оцінка вихідного стану здоров'я школярів. Оглянуто 423 учня віком 7-14 років - 245 хлопчиків (52,9%) і 218 дівчаток (47,1%), які навчалися в початкових і середніх класах загальноосвітніх шкіл № 56 і № 63 м. Донецька. Діагноз основного і супутніх захворювань встановлювався відповідно до МКХ 10 перегляду. Перед початком дослідження всі діти та їхні батьки були проінформовані про протокол обстеження, проведення реабілітаційних заходів та можливі побічні ефекти.

На другому етапі нами було сформовано групу спостереження, яку склали 409 учнів. З них 217 школярів з патологією органів дихання (115 школярів склали основну групу та 102 - контрольну) і 192 дитини з ВСД (111 - основна група і 81 дитина контрольної групи).

До всіх дітей були застосовані клінічні, мікробіологічні, імунологічні, функціональні методи дослідження. Комплекс обстеження школярів додатково включав визначення психологічного статусу, оцінку вегетативного гомеостазу, профіль АТ, оцінку стану біоелектричної активності міокарда. Діагностика ВСД здійснювалася за загальноприйнятими принципами з використанням класифікації В. Г. Майданника (1998).

Оцінку психологічного статусу здійснювали за допомогою психодіагностичних методик: рівень ситуативної та особистісної тривожності - за шкалою Ч. Спілбергера в модифікації Ю. Л. Ханіна (1988); рівень агресивності і ворожості - методика Басса-Дарки (1988); визначення загальної і шкільної тривожності, переживання соціального стресу, страху самовираження, страху невідповідності очікуванням оточуючих, низьким фізіологічним опором стресу, проблем і страхів у відносинах з вчителями - методика Д. Філліпса (1999).

Оцінка вегетативного гомеостазу проводилася з використанням диферен-ціально-діагностичних таблиць, модифікованих для дитячого віку (Вейн А. М., 1998).

Дослідження бактеріального забруднення класних кімнат проводилося аспіраційним методом за допомогою апарату Ю. А. Кротова. Санітарно-бактеріологічний контроль повітря класних кімнат проводився до початку занять, після першого і п'ятого уроків. Загальну мікробну забрудненість визначали за кількістю колоній, що виросли на чашці й перераховували на одиницю об'єму повітря (м³).

Кількісне визначення мікроорганізмів у носоглотці проводили за методикою Н. Н. Клемпарської та А. Г. Шальнова. Збір матеріалу робили до початку уроків у школі й після їх закінчення один раз на тиждень. Для визначення видового складу мікрофлори носа матеріал збирали з носа до початку занять і після закінчення навчального дня.

Дослідження гемограми включало загальноклінічний аналіз периферичної крові відповідно до наказу МОЗ СРСР від 21.XI.1979 № 1175. Проводилось морфологічне дослідження формених елементів крові з диференційованим підрахунком лейкоцитарної формули. Визначалися абсолютні, відносні та розрахункові показники.

Оцінка імунного статусу проводилася на основі комплексного вивчення показників загального реактивного потенціалу організму шляхом вивчення якісно-кількісної характеристики гемограм за методікою Н. П. Мель (1990). Вивчали навантажувально-еритроцитарний коефіцієнт (НЕК), клітинно-фагоцитарний потенціал (КФП), імунно-лімфоцитарний потенціал (ІЛП), алергічну налаштованість організму (АНО). Також проводилося вивчення імунологічного статусу комплексом стандартних і уніфікованих тестів першого рівня, які стосуються визначення загального числа лейкоцитів і лімфоцитів, рівня Т- і В-лімфоцитів.

Усім школярам на початку і наприкінці навчального року, крім проведення стандартного ЕКГ, для визначення вегетативної реактивності виконували кардіоінтервалографію в стані спокою і при функціональних навантаженнях. Кардіоінтревалограму (КІГ) реєстрували за допомогою комп'ютерного кардіографічного комплексу «КАРДІОЛАБ» (Кардіотехніка, Україна, м. Харків) в II стандартному відведенні з наступною математичною обробкою даних і аналізом з використанням загальноприйнятих критеріїв - мода, амплітуда моди (АМо), варіаційний розмах (Х), індекс напруги (ІН) (Баєвський P.M., 1984).

Комплекс реабілітаційних заходів включав 3 компоненти: медичний, педагогічний і психологічний.

Медичний аспект залучав комплексне обстеження стану здоров'я школярів, складання програм фізичної активності (зарядка, динамічні паузи, елементи лікувальної гімнастики на уроках фізкультури). Основну увагу в здійсненні комплексу реабілітаційних заходів було приділено немедикаментозним методам оздоровлення: щоденному точковому самомасажу і дихальної гімнастиці, ароматерапії ефірними оліями м'яти та евкаліпта, прийому рослинних фітокомплексів, збагаченню шкільного раціону продуктами, що містять калій, магній. У навчальному закладі активно впроваджувалася система санітарно-гігієнічної освіти дітей та батьків. Ароматизація приміщень здійснювалася за допомогою апарата «Фітоген» дворазово протягом навчального дня (на першому та п'ятому уроках) в дозі 0,1 мг/м³ в 40-хвилинній експозиції. При проведенні ароматизації використовували ефірні олії м'яти та евкаліпта (код ЄДРПОУ 21652132, дозволене до застосування на основі висновків державної санітарно-гігієнічної експертизи № 5.10/22667 від 20.06.2002, протокол експертизи № 3/8-А3489 від 14.06.2002). Розпилення ефірних олій м'яти та евкаліпта проводилося курсами, тривалістю чотири тижні. При проведенні ароматизації між курсами впливу ефірними оліями евкаліпта та м'яти здійснювалася місячна перерва. Всім дітям та вчителям перед початком аромавпливу робилася проба на індивідуальну чутливість до ефірної олії евкаліпта та м'яти.

Психологічний аспект передбачав проведення психологічного моніторингу здоров'я учнів, а також роботу психолога з основ здорового способу життя і окремих псіхокорекційних програмам.

Педагогічний аспект був направлений на складання плану спільної діяльності лікаря та педагога, визначення часу проведення та тематики спільних з педагогами заходів для дітей та їх батьків, а також інформаційні бесіди з проблем створення здоров'язберігаючого освітнього середовища та особливостей формування навичок здорового способу життя учнів. Проведення спільних «Уроків Здоров'я», лекцій для батьків, складання листка здоров'я для вчителів.

Результати проведених реабілітаційних заходів оцінювалися з використанням комплексного підходу, який включав медичний, психологічний і мікробіологічний компоненти. Медична ефективність оцінювалася по закінченню курсу ароматизації на основі динаміки досліджуваних показників. Мікробіологічна оцінка впливу ефірних масел здійснювалася кожен тиждень курсу.

Статистична обробка матеріалу виконувалася за допомогою пакету електронних таблиць Microsoft Excel версії 8.0, з використанням програм-додатків (Лапач С. Н., Чубенко А. В., Бабич П. Н., 2000). Для надання точкової оцінки кількісних ознак у роботі визначали середнє вибіркове значення і стандартну помилку розглянутої ознаки (M ± m). Для характеристики якісних ознак використовували показник частоти поширеності, яка полягала в абсолютному значенні або в % і його стандартної похибки ± m%. Розбіжність між порівнюваними величинами вважали достовірним, якщо значення довірчої ймовірності цієї розбіжності перевищувало 96% (р <0,05). Структурний аналіз ефективності ароматерапії проводився з використанням методу кореляційних структур (Зосимов А. Н., 2000). Визначали коефіцієнт лабіалізації (КЛ), структурний кореляційний коефіцієнт (СКК), показник системоутворювання (ПС), перебудову кореляційної структури (ПКР).

Результати досліджень та їх обговорення. Клініко-анамнестичне обстеження школярів дозволило встановити, що серед більшої частини (51,3%) школярів переважала патологія органів дихання, вегетативна дисфункція виявлена у 45,3% школярів. Крім основного, у 85,3% учнів визначалися різноманітні супутні захворювання. Поєднання різної патології відмічено у 67,3% дітей. У дітей молодшого шкільного віку частіше реєстрували патологічні зміни дихальної системи (75,6%), а у дітей старшого шкільного віку - прояви ВСД (63,0%).

Третина школярів (32,3%) мала дисгармонійний фізичний розвиток за рахунок низьких показників росту та 25,9% учнів - за рахунок переваги високих.

Виникнення і розвиток патологічних станів індукувалися екзо- і ендогенними факторами. Серед ендогенних факторів найбільш значущими були: патологія анте- та перинатального періоду (61,7%), спадкова схильність (48,6%), хронічна внутрішньоутробна гіпоксія плода (21,3%), недоношеність (10,2%). Серед екзогенних факторів визначальними були несприятливе екологічне оточення (58,7%), незадовільні матеріально-побутові умови (44,2%), несприятливий вплив паління (15,3%).

У 89,6% дітей за скаргами їх батьків відзначалися рецидивуючі респіраторні інфекції, які приводили до частих пропусків відвідування школи.

За оцінкою динаміки захворюваності на гострі респіраторні вірусні інфекції (ГРВІ) було виявлено, що протягом навчального року відзначається 2 піки захворюваності, які припадають на грудень і лютий, коли захворюваність коливалася в межах 33,3% - 44,1%. У жовтні та листопаді відзначалися найбільш тривалі захворювання ГРВІ, серед ускладнень переважали гострі бронхіти, пневмонії.

У 55,3% дітей з патологією органів дихання було зареєстровано достовірне (7,95 0,11 Г/л) підвищення кількості нейтрофілів у порівнянні з групою здорових дітей (3,18 0,08 Г/л, р < 0,05); у 57,1% обстежених цієї групи було виявлено достовірне (р < 0,05) збільшення кількості еозинофілів; у 71,4% пацієнтів відзначалося достовірне (р < 0,05) збільшення пулу лімфоцитів в порівнянні зі здоровими дітьми.

Зміни загального реактивного потенціалу організму в школярів з патологією органів дихання виявлялися статистично значущим підвищенням (в 2,2 рази) рівня КФП, ІЛП - на 10,0%, АНО - на 40%, порівняно з групою здорових дітей. Імунний статус характеризувався достовірним (р <0,05) зниженням рівня Т-лімфоцитів (CD3 +) у порівнянні з групою здорових дітей, експресія CD4+ (Th-індуктори) коливалася в межах 618,814,3х10⁶/л, що також було достовірно (р < 0,05) нижче, ніж у групі здорових дітей.

Нами було виявлено та обстежено 111 школярів з ВСД, серед яких у 90 дітей виявлено дисрегуляцію за васкулярним типом (64 страждали ВСД за гіпотензивним типом, 26 - за гіпертензивним типом) і у 21 дитини - дисфункція за кардіальним типом. Групу контролю склали 82 учні.

У структурі скарг дітей з ВСД були схожі і відмінні ознаки, пов'язані часто з типом ВСД і ступенем тяжкості патологічного процесу. Найбільш часто (96,2%) скаржилися на головний біль діти з гіпертензивним типом ВСД, запаморочення - 34,6% школярів з гіпотензивним типом ВСД, кардіалгії - більшість (85,7%) дітей з кардіальним типом ВСД. У більшості пацієнтів з ВСД, незалежно від клінічних варіантів перебігу, виявлявся «синдром загальної психосоматичної дезадаптації» у вигляді підвищеної стомлюваності, дратівливості, слабкості. Більше третини хворих мали різні порушення сну у вигляді діссомній і гіперсомній.

Вегетативний симптомокомплекс у дітей характеризувався підвищеним виділенням поту, порушеннями терморегуляції, поганим самопочуттям у транспорті, підвищеним апетитом, порушеннями терморегуляції, АТ, пульсу. Аналіз вихідного вегетативного тонусу виявив, що в групі дітей з гіпертензією переважала симпатикотонія (48,5%), у школярів з гіпотензією - ваготонія (63,5%), у 78,9% дітей з кардіальним типом ВСД в структурі вихідного вегетативного тонусу в рівних відносинах відзначалися сімпатікотонія і ваготонія

За даними КОП, відзначалися різноманітні зміни вегетативного забезпечення діяльності, порушення її були виявлені у 26,9% дітей з ВСД за гіпертензивним типом, у 25,0% учнів з ВСД за гіпотензивним типом і у 20,0% школярів із ВСД за кардіальним типом).

Психоемоційний стан більшості дітей (61,5%) з ВСД характеризувався підвищеним рівнем ситуативної та особистісної тривожності; у третини школярів відзначався підвищений рівень агресивності, у 28,5% обстежених виявлявся підвищений рівень ворожості по відношенню до оточуючих.

Результати вивчення бактеріального забруднення повітря класних кімнат до початку сеансів ароматизації приміщень показали значне (в 13,7 раза) збільшення числа колонієутворюючих одиниць (КУО) мікроорганізмів на 1 м³ повітря через 5 годин занять.

При проведенні ароматизації шкільних приміщень ефірними оліями м'яти та евкаліпта істотно знижувалася кількість мікроорганізмів в 1 м³ повітря класу, як протягом навчального дня, так і впродовж всього 4-х тижневого курсу. Це виражалося в зміні показників загальної забрудненості повітря, яка збільшувалася в середньому до кінця навчального дня в 1,1 рази в порівнянні з вихідними даними, отриманими до початку занять, що свідчило про сануючий вплив ефірного масла м'яти та евкаліпта на мікрофлору класних кімнат.

При дослідженні динаміки бактеріального забруднення повітря під впливом ефірної олії м'яти був виявлений більш виражений сануючий ефект у порівнянні з ефірною олією евкаліпта.

Мікрофлора носа у дітей до початку уроків була представлена у 12,5% обстежених асоціаціями St. haemoliticus, St. epidermidis та ін. з різними представниками роду Corynebacterium, наприкінці занять у кожної четвертої дитини спостерігалося приєднання до вже наявної мікрофлори іншого виду мікроорганізмів, причому в комбінаціях з'являлися St. pneumonicae, St. aureus представники роду Neisseria, роду Haemophilus, Candida. У 50% дітей відзначалася зміна флори в носоглотці.

Динаміка кількості мікроорганізмів, вегетуючих на слизовій оболонці носоглотки школярів, під впливом ефірних олій евкаліпта та м'яти надана в таблиці.

Контроль бактеріального забруднення носоглотки учнів, що проводився після ароматизації ефірною олією м'яти та евкаліпта, показав значний позитивний ефект, що виявлявся в різкому зменшенні кількості мікроорганізмів в 1 см² носоглотки учнів, як протягом кожного навчального дня, так і впродовж всього 4-х тижневого курсу ароматизації. Якщо до початку ароматизації кількість мікроорганізмів у носоглотці школярів збільшувалася до кінця навчального дня щоденно в середньому в 3,2 раза, то в подальшому це збільшення коливалося в межах 1,6-2,0 раза протягом усього періоду спостереження. У цілому кількість мікроорганізмів у носоглотці до кінця 4-х тижневого курсу знизилася на 45,1%.

Відзначався також позитивний вплив ароматизації на представників патогенної флори. Під впливом ефірної олії м'яти та евкаліпта протягом усього 4-х тижневого курсу аромавпливу відбувалася стабілізація складу мікрофлори слизової носа: з 3-го тижня перестав виявлятися St. aureus з ознаками патогенності, в 3 рази знизилася кількість дітей, у яких відзначалася зміна мікрофлори.

бактеріальний ароматерапія носоглотка

Таблиця

Характеристика кількості мікроорганізмів, вегетуючих на слизовій оболонці носоглотки школярів, під впливом ефірних олій евкаліпта та м'яти

Примітка. * - різниця показників достовірна (р <0,05) в порівнянні з даними на початок аромавпливу.

У результаті аналізу ефективності проведеного комплексу реабілітаційних заходів були отримані наступні результати. Наприкінці навчального року в групі дітей з патологією органів дихання відзначалося зниження в 2,5 раза чисельності школярів зі скаргами на респіраторні захворювання з 89,6% до 36,1% (р <0,05), порівняно з групою контролю, де даний показник знизився з 86,4% до 68,7%. Були виявлені позитивні зрушення клінічних симптомів. У групі дітей з патологією органів дихання зменшилася кількість дітей з рінореєю - з 11,5% до 3,8%, із закладеністю носа з 22,1% до 8,3%, із зернистістю задньої стінки глотки з 23,1% до 15,3 %, а також знизилося число дітей з сухим кашлем з 11,8% до 6,1%. У групі контролю позитивна динаміка симптомів була менш вираженою - майже у половини школярів зберігалися зміни при ріноскопичному огляді.

Протягом навчального року в основній групі в 2,7 раза знизилася захворюваність на ГРВІ, були відсутні «піки» захворюваності в осінні та зимові місяці й діапазон її коливань склав 6,9 ± 0,7%. У групі контролю захворюваність була достовірно (р 0,05) вище і становила 18,9 ± 3,5%, у грудні й лютому кількість хворих дітей перевищила 30,0% рівень.

Проведення комплексу реабілітаційних заходів сприяло підвищенню резистентності організму та елімінації вогнищ запалення в носоглотці, про що свідчила позитивна динаміка показників гемограми. Встановлено достовірне зменшення початково підвищених значень лейкоцитів з 10,13 ± 1,17 Г/л до 6,1±1,22 Г/л (р <0,05), лімфоцитів з 69,71 ± 2,18% до 49,32 ± 2,65% (р <0,05). Після завершення реабілітаційних заходів у дітей основної групи значно знизилася алергічна настроєність організму, у порівнянні з вихідними даними АНО знизилася на 37,3% і досягла фізіологічного рівня (р 0,05), у дітей групи спостереження показники загального реактивного потенціалу КФП, ІЛП зберігалися на вихідному рівні.

У відповідь на проведення реабілітаційних заходів покращився стан клітинної ланки імунної системи. У 51,8% дітей виявлено підвищення, а у 7,4% - нормалізація початково знижених значень Т-лімфоцитів, що призвело до достовірного збільшення показника абсолютного значення Т-лімфоцитів з 1,58±0,01 Г/л до 1,88 ± 0,11 Г/л (р <0,05). Позитивні зрушення відзначалися і щодо Т-хелперів, абсолютні їх величини підвищилися відповідно з 618,8±14,3х10⁶/л до 748,2±15,1 х 10⁶/л (р <0,05). Сприятливі зміни співвідношень субпопуляцій Т-лімфоцитів супроводжувалися збільшенням імунорегуляторного індексу з 1,38 +0,07 до 1,70 ± 0,08.

Проведення комплексу реабілітаційних заходів (КРЗ) сприяло у дітей з ВСД зниженню кількості скарг, серед яких переважали інтенсивність і частота головної болі, кардіалгії. Так, частота цефалгій знизилася до 76,9 4,53% (у порівнянні з контрольною 96,15 8,63%; р 0,05), в 2 рази знизилася кількість школярів, які відзначали болі в області серця (31,25 9,72% до проведення заходів і 14,15 3,13% після).

Зміни вегетативного статусу виражалися у збільшенні кількості дітей з ейтонією в групі школярів з ВСД за гіпертензивним типом до 32,1% (при початковій ейтонії у 10,1%), при цьому зменшилася кількість дітей із сімпатікотонією і гіперсімпатікотонією. У групі учнів з ВСД за гіпотензивним типом кількість дітей з ейтонією збільшилася до 18,6% (при початковій ейтонії у 15,2%).

У дітей з вегетативною дисфункцією відзначалося підвищення гуморального впливу ВНС (показник АМо збільшився з 0,610,03 до 0,82 р0,05), і збільшення парасимпатичної активності ВНС (показник X підвищився з 0,26 0,02 до 0,350,03; р0,05). На 9,5% знизилася кількість дітей, що мали порушення вегетативного забезпечення діяльності.

Реабілітаційні заходи позитивно позначилися на стані психоемоційного статусу. Так було виявлено, що високі показники ситуативної тривожності відзначалися у 41,1% дітей (68,3% до КРЗ), що на 27,2% менше. Рівень високої особистісної тривожності знизився в п'ятої частини дітей. У більшої частини учнів зазначалося також зниження рівня агресивності й ворожості по відношенню до оточуючих.

Поряд з аналітичними дослідженнями було проведено системний аналіз ефективності розглянутих варіантів ароматерапії за допомогою методу кореляційних структур. Під впливом ароматизації ефірною олією м'яти у дітей з ВСД виявлено посилення на 24,6% ( =1,37; р 0,05) інтеграції ознак, а також підвищення жорсткості кореляції (СКК = 0,55). Поряд із зазначеними кількісними змінами відзначено і якісну перебудову характеру зв'язків. При цьому «портретні» відмінності кореляційних структур до і після терапії склали 47,7%.

У дітей з ВСД за гіпотензивним типом під аромавпливом ефірною олією м'яти відбувалася на 50,0% перебудова патологічної детермінанти. Аналіз динаміки кореляційних структур соматичних показників хворих на ВСД за гіпотензивним типом під впливом ароматизації ефірною олією евкаліпта показав, що в процесі терапії відбувається значне, у 3,4 раза, посилення інтеграції кореляційної структури.

Що стосується сили зв'язків, то в процесі терапії ефірною олією евкаліпта відзначене деяке (на 14,5%) зниження тісноти кореляцій (СКК_до = 0,67; СКК_після=0,52). У дітей, після сеансів ароматерапії м'ятною ефірною олією, навпаки, встановлено посилення на 18,7% тісноти зв'язків. Така перебудова структури на тлі збільшення кількості зв'язків між ознаками дозволяє функціональній системі більш ефективно протистояти патогенетичному «пресингу»,тому що при цьому патогенетичний тиск розподіляється між багатьма елементами функціональної системи.

Так, якщо до проведення сеансів ароматерапії структура була інтегрована на 23,8%, то після терапії вона збільшилася до 80,9% ( = 5,59; р 0,001). А так як посилення внутрішньосистемної інтеграції є позитивним компенсаторним моментом, то відносно даної системної характеристики терапевтичний ефект евкаліпта був вищим, ніж м'яти. Крім того, під впливом ароматизації евкаліптом сталася більш значуща якісна «портретна» перебудова кореляційної структури, яка мала значення 79,6% проти 47,7% під впливом м'яти.

Під впливом ароматизації ефірною олією м'яти у школярів з ВСД за гіпертензивним типом виявлено значне (в 2,2 раза) посилення інтеграції між показниками структури. Так, якщо до ароматизації інтеграція кореляційної структури мала значення 33,3%, то після курсу ароматерапії вона досягла значення 71,4% ( = 3,6; р 0,001). Поряд з посиленням інтеграції показників, проведення сеансів ароматизації ефірною олією м'яти викликало зниження на 20,4% сили кореляцій (СКК _до = 0,54; СКК _після = 0,43).

Крім того, під впливом сеансів ароматерпіі на 68,8 % змінився якісний характер зв'язків між ознаками. Отже, значна якісна перебудова характеру взаємозв'язків показників відбувалася на тлі посилення дисбалансу кореляцій і зниження тісноти зв'язків. Така системна реорганізація, що викликана ароматизацією ефірною олією м'яти, свідчить про її значний терапевтичний ефект.

Привертае увагу те, що якщо до ароматизації системоутворюючую ознакою кореляційної структури був показник дратівливості (ПС = 5,0), то після впливу ефірною олією м'яти їм стало запаморочення (ПС = 14,4). Така сильна системоутворююча роль запаморочення (в 3 рази вище, ніж до лікування) передбачає отримання високого системного терапевтичного ефекту при використанні після курсу ароматизації ефірною олією м'яти засобів, що нормалізують центральну гемодинаміку.

Отже, терапія ефірною олією евкаліпта у дітей з ВСД за гіпотензивним типом викликала виражений системний ефект у порівнянні з ароматерапією ефірною олією м'яти, виявилася більш значущою гармонізацією зв'язків між ознаками, якісної їх перебудови і ослабленням тісноти кореляцій. Останнє дає можливості функціональній системі організму хворих для подальшої компенсаторної перебудови під впливом інших терапевтичних засобів.

Вплив на школярів з ВСД за гіпертензивним типом ефірної олії евкаліпту викликало такий же за спрямованістю, як і ароматизація ефірною олією м'яти, системний ефект. Він полягав у посиленні в 2,3 раза інтеграції зв'язків між ознаками (КЛ _до = 33,33 %; КЛ _після = 76,19 %; = 4,09; р 0,001) послабленні тісноти кореляцій на 8,7% (СКК _до = 0,48; СКК _після = 0,44) і значній (на 76,2%) якісній перебудові характеру кореляцій між ознаками.

У дітей з ВСД за кардіальним типом до і після ароматизації ефірною олією м'яти характеристики кореляційних структур мали такі особливості: під впливом ароматизації ефірною олією м'яти відбувалося незначне (на 24,6%) збільшення числа зв'язків кореляційної структури. Якщо до ароматизації показник інтеграції ознак структури мав значення 61,9%, ( =1,91; р 0,05), то після проведення курсу ароматизації він збільшився до 76,2%. Незначною відзначена і «портретна» перебудова кореляційної структури (ПКР) - 38,9%. Позитивним моментом ароматизації ефірною олією м'яти стала зміна системоутворюючого ознаки кореляційної структури з кардіалгії на підвищену стомлюваність.

Використання ефірної олії евкаліпта у школярів з ВСД за кардіальним типом показало, що під впливом цього виду ароматизації відзначено достовірне збільшення (в 1,5 рази) інтеграції ознак кореляційної структури, а саме з 42,9% до 62,9% ( = 4,09; р 0,05). Посилення в процесі ароматизації ефірною олією евкаліпта інтеграції ознак супроводжувалося зниженням на 16,5% тісноти зв'язків (СКК _до = 0,54; СКК _після = 0,45). Характер кореляцій структури під впливом ароматизації ефірною олією евкаліпта змінився значуще на 62,3%. Змінилася в процесі ароматизації ефірною олією евкаліпта і системоутворююча ознака структури. Якщо до аромавпливу нею був «головний біль» (ПС = 8,6), то після впливу ефірним маслом евкаліпта нею стала ознака, що характеризує запаморочення (ПС = 17,2).

Таким чином, застосування ефірних олій м'яти та еваліпта в умовах шкільного колективу надає багатогранну позитивну корегуючу дію на соматичний, психоемоційний статус, вегетативний гомеостаз, що дозволяє зробити висновок про достатню ефективність проведеного комплексу реабілітаційних заходів у школярів з ВСД.

Ефект ароматизації поділявся на три кластери: сильного ефекту (1-й і 2-й ранги), помірний (3-й і 4-й ранги) і слабкого ефекту (5-й і 6-й ранги). Зіставлення структурних ефектів ароматизації у всіх групах хворих за основними параметрами встановило, що найвищий ефект отримано при використанні ефірних олій евкаліпта у дітей з гіпотензивним типом ВСД (середній ранг 1,2). Друге рангове місце (середній ранг 2,4) посів ефект м'яти при гіпотензивному типі ВСД. Третій ранг (середній ранг 2,9) відзначений при застосуванні евкаліпта у хворих з гіпертензивним типом ВСД, четвертий ранг (середній ранг 5,2) був відзначений у дітей з кардіальним типом ВСД, які отримували ефірну олію м'яти.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі представлено нове рішення актуальної задачі медичної реабілітації, фізіотерапії та курортології, яка спрямована на покращення стану здоров'я дітей шляхом розробки та проведення комплексу реабілітаційних заходів в умовах шкільного закладу.

1. У дітей молодшого та середнього шкільного віку в 97,0% випадків реєструвалися поліморбідні стани, на походження яких впливали екзогенні та ендогенні фактори. Найбільш значущими ендогенними факторами є: патологія анте- та перинатального періоду (61,7%), спадкова схильність (48,6%), хронічна внутрішньоутробна гіпоксія плода (21,3%), недоношеність (10,2%). Серед екзогенних факторів визначальними стали несприятливе екологічне оточення (58,7%), незадовільні матеріально-побутові умови (44,2%), несприятливий вплив паління (15,3%).

2. У загальній структурі захворюваності школярів патологія органів дихання виявлялася в 51,3% випадків, вегетативна дисфункція у 45,3%, поєднані прояви захворювань в 67,3% випадків. У дітей молодшого шкільного віку переважали патологічні зміни дихальної системи (75,6%), а у дітей старшого шкільного віку прояви ВСД (63,0%).

3. У дітей з ВСД виявлені зміни вегетативного гомеостазу та компенсаторно-адаптивних механізмів в залежності від типу вегетативної дистонії. При ВСД з гіпертензією переважала сімпатікотонія (48,5%), з гіпотензіей - ваготонія (63,5%), а при ВСД з кардіальним типом в 78,9% випадків в рівних відносинах відзначалися сімпатікотонія і ваготонія. У більшості дітей з ВСД вегетативне забезпечення серцевої діяльності було недостатнім, що проявлялося значною частотою гіперсімпатікотонічного (71,5%) і асімпатікотонічного (21,8%) варіантів кліноортостатичної проби.

4. У школярів відзначалися зміни загального реактивного потенціалу організму, які проявлялися високою активністю клітинних елементів білої крові (перевищення КФП в 2,2 раза в порівнянні зі здоровими дітьми); сенсибілізацією організму специфічного і неспецифічного характеру (перевищення АНО на 40,0%).

У 55,3% дітей зареєстровано достовірне підвищення кількості нейтрофілів у 57,1% школярів кількості еозинофілів і у 71,4% учнів пулу лімфоцитів у порівнянні зі здоровими дітьми. Імунний статус характеризувався недостатністю Т-клітинної ланки імунітету за рахунок зниження вмісту популяції Т-хелперів і активації В-клітинної ланки імунітету.

5. Психоемоційний стан більшості дітей (61,5%) з ВСД характеризувався підвищеним рівнем ситуативної та особистісної тривожності; у третини школярів відзначався підвищений рівень агресивності, у 28,5% обстежених виявлявся підвищений рівень ворожості по відношенню до оточуючих.

6. Бактеріальна забрудненість повітря класних кімнат після закінчення п'ятого уроку перевищує в 13,7 раза таку, в порівнянні з початком занять. Проведення ароматерапії ефірними оліями м'яти та евкаліпта істотно зменшувало забрудненість повітря класних кімнат, що виражалося зростанням такої на прикінці 5-го уроку всього лише в 1,4 раза в порівнянні з початком занять. Цей ефект максимально проявлявся на 3-4 тижні ароматерапії.

7. Визначено значне (в 3,2 раза) збільшення мікробної забрудненості носоглотки школярів наприкінці навчального дня в порівнянні з початком занять. В 12,5% випадків мікрофлора носа у дітей представлена асоціаціями St. haemoliticus, St. еpidermidis, різними представниками роду Corynebacterium і ін., у кожної четвертої дитини до кінця спостереження визначалося приєднання до вже наявної мікрофлори іншого виду мікроорганізмів.

Летючі фракції обох ефірних олій мали позитивну дію на мікрофлору слизової носоглотки, що полягало в стабілізації її складу, переважно за рахунок резидентних представників мікроорганнізмів.

8. Комплекс реабілітаційних заходів надавав позитивний вплив на стан органів дихання, нервової та серцево-судинної систем у дітей, що виражалося зменшенням кількості скарг, зниженням високих показників ситуативної та особистісної тривожності, зростанням випадків ейтонічного тонусу в характеристиці вегетативного статусу, зменшенням вмісту лейкоцитів та еозинофілів, зростанням змісту Т-лімфоцитів і зниження В-лімфоцитів у периферичній крові, а також зниженням захворюваності на ГРВІ.

9. Системним аналізом з використанням методу кореляційних структур встановлено, що у школярів з гіпотензивним типом ВСД найбільш ефективним стало використання ефірної олії евкаліпта, а з гіпертензивним - ефірної олії м'яти. При кардіальному типі ВСД виявляється помірно виражений ефект евкаліпта і слабо виражений ефект м'яти.

Практичні рекомендації:

1. Дітям в умовах шкільного закладу рекомендовано проведення комплексного обстеження, що включає оцінку соматичного і вегетативного статусу, дослідження загального аналізу крові з розрахунком показників загального реактивного потенціалу, оцінку психоемоційного стану за допомогою опитувальників Ч. Спілберга, Басса-Дарки, Д. Філліпса.

2. Школярам з патологією дихальної системи доцільно рекомендувати проведення реабілітаційних заходів, заснованих на координованій взаємодії медичних, педагогічних кадрів із залученням дітей і батьків і спрямованих на підвищення резистентності організму до дії інфекційних агентів (точковий самомасаж, дихальна гімнастика), ароматерапія.

Учням з ВСД рекомендовано складання індивідуального комплексу реабілітацілонних заходів залежно від типу вегетативної дисфункції, використання ароматерапії, навчання навичкам самомасажу, проведення щоденної зарядки, динамічних пауз під час уроків, елементів ЛФК під час занять фізкультурою, проведення психологічного моніторингу з подальшою роботою психолога з метою підвищення толерантності до негативних психологічних чинників.

3. Методика проведення ароматерапії полягає в наступному: перед проведенням сеансів ароматизації всім дітям та вчителям необхідно провести пробу на індивідуальну чутливість. Ароматизація приміщень може здійснюватися за допомогою стаціонарного апарату «Фітоген» дворазово протягом навчального дня (на першому та п'ятому уроці) в дозі 0,1 мг/м³ в 40-хвилинної експозиції. Розпилення ефірних масел здійснюється щоденно послідовними курсами, тривалістю 4 тижні кожний. При проведенні ароматизації між курсами впливу ефірними оліями необхідно дотримуватися місячної перерви.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДІСЕРТАЦІЇ

1. Дмитрук В. И. Оценка эффективности воздействия эфирных масел мяты и эвкалипта на психосоматические показатели детей с вегето-сосудистой дисфункцией / В. И. Дмитрук // Вестник неотложной и восстановительной медицины. - 2003. - Т. 4, № 4. - С. 658-661.

2. Дмитрук В. И. Ароматерапия в реабилитации детей с вегето-сосудистой дисфункцией / В. И. Дмитрук // Врачебная практика. - 2004.- № 1. - С. 89-94.

3. Голубова Т. Ф. Влияние аэрофитотерапии эфирными маслами мяты и эвкалипта на психосоматические показатели школьников с вегето-сосудистой дисфункцией / Т. Ф. Голубова, В. И. Дмитрук // Вестник курортологии и физиотерапии. - 2011. - № 3. - С. 35 -39.

4. Острополец С. С. Особенности иммунного статуса детей с нейроциркуляторной дистонией, проживающих в условиях Донецкого региона / С. С. Острополец, Н. В. Нагорная, В. И. Дмитрук, Е. А. Ракша-Слюсарева // Актуальні проблеми акушерства і гінекології, клінічної імунології та медичної генетики: Зб. наук. праць. - Київ-Луганськ, 2000. - Вип. 4. - С. 293-296.

5. Голубова Т. Ф. Аэрофитотерапия в комплексной реабилитационной программе учащихся общеобразовательных учреждений / Т. Ф. Голубова, В. И. Дмитрук // Актуальные вопросы курортологии, физиотерапии и реабилитации: тр. КРУ «НИИ им. И. М. Сеченова». - Ялта, 2009. - Т. XX, Ч 2. - С. 18-27.

6. Дмитрук В. И. Влияние эфирных масел мяты и эвкалипта на психосоматический статус детей с НЦД / В. И. Дмитрук // Матеріали I Всеукраїнської конференції студентів і молодих вчених “Фітотерапія - терапія майбутнього”. - Донецьк, 2001. - С. 24.

7. Дмитрук В. І. Вивчення впливу деяких ефірних олій на мікрофлору носоглотки дітей шкільного віку /В. І. Дмитрук, В. А. Горохова, О. А. Глуховська // Матеріали III Міжнародній медичній конференції студентів та молодих учених “Медицина - здоров'я - XXI сторіччя”. - Дніпропетровськ, 2002. - С. 145-146.

8. Нагорная Н. В. Вариабельность ритма сердца у детей с удлинением интервала QT / Н. В. Нагорная, Н. Н. Конопко, Е. В. Пшеничная, В. И. Дмитрук, Н. А. Четверик, М. Б. Гавриленко // Материалы VII Всеукр. наук.-практ.конф. «Актуальні питання дитячої кардіоревматології». - Євпаторія, 2008. - С. 26.

9. Голубова Т. Ф. Перспективы использования аэрофитотерапии для оздоровления детей в условиях общеобразовательной школы / Т. Ф. Голубова, В. И. Дмитрук // Материалы научно-практической конференции, посвященной 90-летию детского клинического санатория Мин. обороны. - Вестник курортологии и физиотерапии. - 2010. - Спец. вып. - С. 157.

10. Лобода М.В. Изменение психосоматических показателей у детей с вегетативной дисфункцией под влиянием эфирных масел / М. В. Лобода, Т. Ф. Голубова, В. И. Дмитрук // Материалы III наук.-практ. конф. «Застосування нетрадиційних методів лікування в санаторних умовах» Тернопіль, 2011. - С. 28.

11. Голубова Т. Ф. Общеобразовательная школа как база сохранения и укрепления здоровья детей и подростков / Т. Ф. Голубова, В. И. Дмитрук // Материалы ежегодной научной сессии ГУ «Украинский НИИ детской курортологии и физиотерапии МОЗ Украины». - Евпатория, 2011. - Вестник курортологии и физиотерапии. - 2011. - № 3. - С. 10.