Клініко-патогенетичне обгрунтування відновлювального лікування породіль, що перенесли акушерські кровотечі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ГЕРАСИМЕНКО СВІТЛАНА ФЕДОРІВНА

УДК: 618.56-08-039.76-085.27:546.943

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

КЛІНІКО-ПАТОГЕНЕТИЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ВІДНОВЛЮВАЛЬНОГО ЛІКУВАННЯ ПОРОДІЛЬ, ЩО ПЕРЕНЕСЛИ АКУШЕРСЬКІ КРОВОТЕЧІ

14.01.01 - акушерство і гінекологія

Харків - 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківському державному медичному університеті МОЗ України.

Науковий керівник: академік НАН України, доктор медичних наук, професор Грищенко Валентин Іванович, Харківський державний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри акушерства і гінекології № 1, Інститут проблем кріобіології і кріомедицини НАН України, директор.

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Щербакова Валентина Василівна, Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України, завідувач кафедри акушерства і гінекології №1;

доктор медичних наук, професор Воронін Корнелій Валентинович, Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України, професор кафедри акушерства та гінекології.

Провідна установа: Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України, відділення патології вагітності та пологів, м Київ.

Захист відбудеться “29” травня 2007 р. О 13³⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.600.01 при Харківському державному медичному університеті за адресою: 61022, м. Харків, пр. Леніна, 4.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського державного медичного університету (61022, м. Харків, пр. Леніна, 4).

Автореферат розісланий “24” квітня 2007р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради, доктор медичних наук, професор В.В. Лазуренко.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Акушерські кровотечі, що становлять важливу медико-соціальну проблему, впродовж десятиліть продовжують залишатися головною причиною материнської смертності, займаючи в її структурі 25-30% [В.І. Кулаков, 2001; О.В. Тітов, 2004; В.С. Ярочкін і співавт., 2004].

Не зважаючи на вдосконалення лікувально-профілактичних заходів, частота пологів, ускладнених кровотечами, в Україні складає від 4,5% до 11% [Б.М. Венцківський, 1999; Є.В. Коханевич, 1999; К.В. Воронін, 2003].

Акушерські кровотечі спричиняють материнську інвалідизацію, порушують репродуктивне і соматичне здоров'я жінок. Особливого значення дана проблема набуває у зв'язку із зростанням абдомінального розродження, збільшенням кількості оперативних втручань під час пологів паралельно зі зниженням індексу здоров'я населення, зменшенням загальної кількості пологів та підвищенням рівня акушерсько-гінекологічних захворювань, екстрагенітальної патології на тлі недосконалого матеріально-технічного забезпечення рододопоміжних установ [Г.К.Степанківська, А.Г. Коломійцева, 1994; І.А. Жабченко, 2002].

Акушерські кровотечі являються інтенсивним стресовим чинником, що приводить до порушень макро- і мікроциркуляції, кислотно-лужного стану, водно-електролітного балансу, гемостатичного потенціалу, окислювально-відновних і ферментативних процесів; супроводжуються зниженням киснезабезпечення органів та тканин, розвитком поліорганної недостатності, метаболічними розладами (появою в кровотоці ендотоксинів, розвитком лактат-ацидозу, активацією перекисного окислення ліпідів, пригнобленням активності антиоксидантної системи) і порушеннями гомеостазу у жінок в післяпологовому періоді [М.С. Бакшеєв, 1975; В.Д. Братусь, 1989; В.С. Артамонов, 1993; В.М. Сєров і співавт., 1997; А.І. Воробйов і співавт., 2003; А.М. Громова і співавт., 2006].

Масивна і помірна крововтрата під час пологів викликає порушення адаптаційних процесів в організмі породіль, супроводжується зниженням захисних можливостей і веде до виникнення ускладнень, а в подальшому, до прогресування ранніх і віддалених наслідків [М.А. Рєпіна, 1986; Л.Ф. Терраб, 1999; П.М. Баскаков, 2001; Ю.П. Вдовиченко і співавт., 2003].

Не викликає сумнівів зв'язок порушень гомеостазу при патологічній крововтраті і виникнення, як наслідок, післяпологових гнійно-запальних захворювань, астеновегетативних і нейроендокринних синдромів, тромботичних ускладнень, гормонального дисбалансу, гіпогалактії, постгеморагічної анемії [В.В. Абрамченко, 2000; В.В. Щербакова, 2000; Є.О. Чернуха і співавт., 2001; С.К. Кочієва і співавт., 2002; Я.М. Кремінський, 2003].

Враховуючи вищевикладене виникає необхідність впровадження сучасних ефективних економічних методів відновлювального лікування, направлених на різні ланки патогенетичних порушень внаслідок крововтрати. У цьому плані особливо перспективна озонотерапія, яка забезпечує багатокомпонентну спрямовану дію, сприяє корекції порушень гомеостазу, має виражений антигіпоксичний, протизапальний, імуномодулюючий, дезінтоксикаційний і протимікробний ефекти, регулює про- і антиоксидантні системи організму [Г.О. Гречканєв, 2001; А.М. Абубакірова і співавт., 2002; М.Р. Русова, 2003 ].

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до міжвідомчої комплексної програми “Здоров'я нації” на 2002-2011 роки і є фрагментом науково-дослідної тематики кафедри акушерства і гінекології № 1 Харківського державного медичного університету „Нові підходи до профілактики й лікування в перинатальній охороні плода та при порушеннях репродуктивної функції (номер державної реєстрації 0104U002231). Автор самостійно виконувала фрагмент теми з вивчення впливу озонотерапії в комплексі відновлювального лікування у жінок, що перенесли кровотечі під час пологів.

Мета і завдання дослідження. Метою даного дослідження було підвищення ефективності відновлювального лікування породіль, що перенесли акушерські кровотечі, шляхом вивчення особливостей клінічного перебігу, механізмів патогенетичних порушень і їх корекції за допомогою озонотерапії.

Для досягнення цієї мети були визначені такі завдання:

1.Вивчити преморбідний фон, особливості перебігу вагітності і пологів у жінок, що перенесли акушерські кровотечі.

2.Розробити спосіб відновлювального лікування породіль, що перенесли акушерські кровотечі, з використанням озонотерапії.

3.Охарактеризувати динаміку змін в післяпологовому періоді гематологічних показників, метаболічних параметрів крові, показників ендогенної інтоксикації, перекисного окислення ліпідів і антиоксидантної системи у породіль, що перенесли акушерські кровотечі, залежно від ступеня крововтрати і методу відновлювального лікування.

4.Провести порівняльний аналіз ефективності відновлювального лікування породіль, що перенесли під час пологів помірні і масивні кровотечі, з використанням в післяпологовому періоді в комплексі заходів озонотерапії і традиційного медикаментозного лікування.

5.Визначити основні закономірності змін психоемоційної сфери, функціонального стану головного мозку у цих жінок в післяпологовому періоді.

6.Дослідити морфологічні і імуногістохімічні характеристики плацент і оперативно видалених маток після акушерських кровотеч.

Об'єкт дослідження - акушерські кровотечі.

Предмет дослідження - відновлювальне лікування породіль, що перенесли помірну і масивну крововтрату під час пологів, із застосуванням озонотерапії з урахуванням змін психоемоційного статусу, функціонального стану головного мозку, гематологічних і метаболічних показників, параметрів окисно-антиоксидантного гомеостазу і ендогенної інтоксикації, морфофункціональних порушень в плаценті і матці при акушерських кровотечах.

Методи дослідження: клінічні, клініко-лабораторні, клініко-психологічні, інструментальні, біохімічні, морфологічні, імуногістохімічні та статистичні.

З кожною жінкою було проведено бесіду щодо доцільності додаткових досліджень стану її здоров'я та отримано письмову згоду на проведення відповідних обстежень і лікувальних заходів.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше розроблена і науково обґрунтована методика відновлювального лікування породіль, що перенесли акушерські кровотечі, із застосуванням медичного озону, що направлена на підвищення захисно-пристосувальних можливостей організму, зниження ускладнень в післяпологовому періоді і на профілактику їх виникнення.

Вперше в порівняльному аспекті вивчений метод озонотерапії на підставі клінічних, клініко-лабораторних і інструментальних даних з урахуванням змін гематологічного статусу, показників окисно-антиоксидантного гомеостазу, ендогенної інтоксикації і метаболічних параметрів крові у породіль, що перенесли помірну і масивну крововтрату під час пологів і в ранньому післяпологовому періоді.

Вперше вивчено і патогенетично обґрунтовано застосування запропонованого методу відновлювального лікування в комплексному лікуванні породіль, що перенесли акушерські кровотечі.

Вперше виявлені порушення синтезу колагену і явища ендотеліальної дисфункції в плаценті і плацентарному ложі матки, що ведуть до маніфестації акушерських кровотеч.

Досліджені відмінності в змінах психоемоційного статусу і функціонального стану головного мозку у жінок в динаміці післяпологового періоду залежно від ступеня крововтрати на тлі загальноприйнятого відновлювального лікування і при використанні озонотерапії.

Практичне значення одержаних результатів. Згідно з результатами проведених досліджень розроблено принципово новий, патогенетично обґрунтований спосіб відновлювального лікування породіль, що перенесли акушерські кровотечі, з використанням в комплексному лікуванні медичного озону. Запропонована методика лікування, що є простою, економічно вигідною і безпечною, дозволяє зменшити медикаментозне навантаження на організм, оптимізувати перинатальну адаптацію новонароджених, скоротити строки перебування породіль в стаціонарі, запобігти виникненню ускладнень в післяпологовому періоді, знизити вірогідність виникнення ранніх та віддалених негативних наслідків після патологічної крововтрати, сприяє профілактиці порушень соматичного і репродуктивного здоров'я у жінок.

За результатами наукових досліджень отриманий деклараційний патент України на винахід (№ 62516 А “Спосіб лікування породіль, що перенесли патологічну крововтрату в пологах”). Розроблений спосіб відновлювального лікування породіль, що перенесли акушерські кровотечі упроваджений в практику пологових відділень клінічних пологових будинків № 1, 5, 7 м. Харкова, Харківської клінічної дорожньої лікарні, Тростянецької ЦРЛ Сумської обл. Теоретичні дані і практичні рекомендації дисертаційної роботи використовуються у навчальному процесі на кафедрах акушерства і гінекології № 1 і № 2 Харківського державного медичного університету.

Особистий внесок здобувача. Автором самостійно розроблений план роботи, проведений патентний-інформаційний пошук і аналіз наукової літератури за темою дисертації. Розроблена методика відновлювального лікування, визначені групи породіль, вибрані об'єм і методи досліджень. Особисто обстежено 150 породіль з вивченням психоемоційного статусу, використанням клінічних, біохімічних, інструментальних методів дослідження, набором і підготовкою матеріалів для визначення стану перекисного окислення ліпідів, антиоксидантної системи, ендогенної інтоксикації, метаболічних параметрів крові, приготуванням препаратів маток і плацент для морфологічних і імуноморфологічних досліджень. Безпосередньо дисертантом застосована методика озонотерапії тематичним хворим, результати наукових досліджень упроваджені в практику установ охорони здоров'я. Дисертантом самостійно виконані наукові дослідження, проведений статистичний аналіз і обробка отриманих результатів, особисто сформульовані основні положення і висновки, підготовлені наукові дані до публікацій.

Апробація результатів дисертації. Основні положення й результати роботи були повідомлені та обговорені на науково-практичній конференції “Нові технології оздоровлення природними та преформованими фізичними факторами” (Харків, 2002), VII Міжнародному конгресі студентів і молодих учених (Тернопіль, 2003), III Міжнародній конференції “Наука і соціальні проблеми суспільства: медицина, фармація, біотехнологія” (Харків, 2003), I Українсько-російській конференції по озонотерапії “Озон в біології і медицині” (Одеса, 2003), V Всеросійській науково-практичній конференції з міжнародною участю “Озон в біології і медицині” (Н. Новгород, 2003), III Українській конференції з міжнародною участю “Місцеве та парентеральне використання озонотерапії в медицині” (Харків, 2003), Науково-методичних конференціях по інтернатурі “Роль сучасних методів діагностики і лікування в підготовці лікарських кадрів” (Харків, 2003, 2004), I Міжнародній науково-практичній конференції “Науковий потенціал світу” (Дніпропетровськ, 2004), Міжвузівській конференції молодих учених “Медицина третього тисячоліття” (Харків, 2004), на засіданнях Харківського медичного товариства акушерів-гінекологів (2003, 2004), II Українському конгресі з міжнародною участю “Спадкові метаболічні хвороби” (Харків, 2005).

Обговорення матеріалів дисертаційної роботи відбулося на спільному засіданні кафедр акушерства і гінекології № 1 і № 2 Харківського державного медичного університету (Харків, 2007).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 18 наукових робіт, з них 9 самостійних публікацій. Серед друкованих робіт: 4 статті опубліковані в фахових медичних виданнях, затверджених ВАК України, 2 - в наукових журналах, 3 - в збірках наукових праць, 8 - в матеріалах і тезах конференцій. Отримано 1 деклараційний патент України на винахід.

Структура й обсяг дисертації. Дисертація викладена на 150 сторінках машинопису і складається зі вступу, огляду літератури, п'яти розділів власних досліджень, заключної частини, висновків і практичних рекомендацій. Робота ілюстрована 33 малюнками (16 сторінок) і 33 таблицями (9 сторінок), має додатки (2 сторінки). Список використаної літератури містить 257 джерел, з яких - 211 робіт авторів країн СНД і 46 робіт іноземних авторів, що складає 23 сторінки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали й методи дослідження. Для вирішення поставлених у роботі завдань проведено комплексне клініко-лабораторне обстеження 150 породіль, з них 120 жінок (основна група), що перенесли кровотечі під час пологів та раннього післяпологового періоду. Контрольну групу склали 30 породіль з фізіологічним перебігом вагітності, пологів і післяпологового періоду, новонароджені яких були здоровими.

Всі 120 породіль основної групи були розподілені на дві групи залежно від використаного методу відновлювального лікування. Першу групу склали 40 породіль, що перенесли акушерські кровотечі, у яких тактика ведення післяпологового періоду була традиційною. Залежно від об'єму крововтрати і тяжкості клінічного перебігу виділена група була додатково підрозділена на групи. До 1А групи увійшли 24 жінки, що перенесла в пологах помірні кровотечі (400-1499 мл), до 1Б групи увійшли 16 жінок, що перенесли в пологах масивні кровотечі (1500-2499 мл).

Другу групу склали 80 породіль, що перенесли акушерські кровотечі, які у складі комплексного відновлювального лікування в післяпологовому періоді отримали медичний озон. Залежно від об'єму крововтрати і тяжкості клінічного перебігу дана група також була підрозділена на відповідні групи. До 2А групи увійшли 56 жінок, що перенесли в пологах помірні кровотечі (400-1499 мл) з використанням в комплексному відновлювальному лікуванні озонотерапії. До 2Б групи увійшли 24 жінки, що перенесли в пологах масивні кровотечі (1500-2499 мл) з застосуванням в комплексі відновлювального лікування озонотерапії.

Обстеження жінок і лікування акушерських кровотеч проведені відповідно до нормативних документів, що регламентуються наказом МОЗ України № 676 від 31.12.2004 р., наказом МОЗ України № 782 від 29.12.2005 р.

Відновлювальне лікування жінок, що перенесли акушерські кровотечі, з використанням озонотерапії виконане згідно методичним рекомендаціям “Застосування озонотерапії в акушерстві і гінекології”, затвердженими МОЗ України, Українським центром науково-медичної інформації і патентно-ліцензійної роботи (Київ, 2005).

Породіллі з 1-2 доби післяпологового періоду, після зупинки кровотечі, адекватного відшкодування втраченого об'єму крові і стабілізації гемодинаміки, у складі комплексного лікування отримували медичний озон. Для отримання озонованого фізіологічного розчину озонокисневу газову суміш, вироблену за допомогою медичного озонатора “Озон УМ-80” (свідоцтво про державну реєстрацію № 2578 від 26.03.2004), пропускали через флакон ємністю 200 мл із стерильним 0,9 % розчином натрію хлориду протягом 10-15 хвилин до повного насичення в межах заданої концентрації, реєстрованої вимірником концентрації озону автоматично. Швидкість подачі озонокисневої суміші в приладі була фіксована і складала 0,5 л/хв., з концентрацією озону в газовій фазі 0,4 мг/л. Ураховуючи порівняльну нестабільність озону у водному середовищі, інфузії озонованого розчину натрію хлориду проводили відразу після припинення барботажу. Озонований фізіологічний розчин вводили пацієнткам внутрішньовенно краплинно у ліктьову вену зі швидкістю 10 мл/хв. 1 раз на добу протягом 5 днів.

Стан перекисного окислення ліпідів (ПОЛ) у породіль оцінювали за змістом в плазмі крові первинних продуктів ПОЛ - дієнових кон'югатів (ДК) за методикою Б.В. Гаврилова (1983) і вторинних молекулярних продуктів - малонового діальдегиду (МДА) з використанням реакції з 2-тіобарбітуровою кислотою. акушерський кровотеча вагітність породілля

Активність ферментативної ланки антиоксидантної системи (АОС) визначали за змістом в еритроцитах периферичної крові каталази із застосуванням субстрату перекису водню і глутатіонпероксидази (ГПО) з використанням субстрату П-фенілендіаміну. Неферментативну ланку АОС, представлену SH- групами тіолових з'єднань, вираховували в плазмі крові породіль з використанням реактиву Елмана. Визначення кількості молочної і піровиноградної кислоти проводили за методикою Н.Д. Єщенко (1982). Інтегральні показники ендогенної інтоксикації виражали рівнем з'єднань середніх молекул (МСМ). Матеріал для дослідження МСМ в плазмі крові породіль отримували за методикою В.В. Ніколайчика (1991).

Для дослідження стану психоемоційної сфери у породіль застосовували шкалу особистісної і реактивної тривожності Спілберга-Ханіна та тест диференціальної самооцінки функціонального стану САН. З метою вивчення функціональної активності нейронів і виявлення патологічної активності, проводилася реєстрація біопотенціалів головного мозку методом електроенцефалографії (ЕЕГ) за допомогою переносного електроенцефалографічного 19-ти канального комплексу DX-NT32.V19 фірми “DX-комплекси”, Україна. Для клінічної характеристики структури ЕЕГ користувалися частотно-амплітудними показниками, запропонованими О.О. Жирмунською (1984).

Морфологічне дослідження препаратів плацент і оперативно видалених маток проводили з фарбуванням зрізів гематоксиліном і еозіном, пікрофуксином за Ван-Гізоном, за Малорі, мукополісахариди ідентифікували PAS-реакцією з контролем амілазою, РНК визначали реакцією Браше з контролем кристалічної рибонуклеазою, ДНК визначали реакцією Фельгена-Россенбека з контролем гідролізу з HCl за Р.Ліллі (1969) Імуногістохімічне дослідження плацент і маток проводили на парафінових зрізах непрямим методом Кунса за методикою М. Brosman (1979). Колагени I, III і IV типів та ендотелін визначали за допомогою відповідних моноклональних антитіл (“Novocastra Laboratories Ltd”, “IMTEK Ltd”, Росія). Препарати вивчали з використанням люмінісцентного мікроскопа МЛ-2, інтенсивність світіння ендотеліну визначали на мікрофлюориметрі з ФЕУ-35. Морфологічне дослідження препаратів маток і плацент проводили за допомогою мікроскопа “Оlympus BX-41” з програмним забезпеченням “Оlympus DP-Soft”.

Результати всіх проведених досліджень піддавали статистичній обробці за допомогою стандартного пакету статистичного аналізу Microsoft Excel 2000 з використанням параметричних методів аналізу. Вірогідність відмінностей у порівнюваних групах визначалася за таблицями Ст'юдента. У роботі вважали вірогідними результати при р<0,05, р<0,001.

Результати дослідження та їх обговорення. Проведений аналіз даних анамнезу, перебігу вагітності і пологів показав, що за віковими, антропометричними показниками, місцем проживання, паритетом вагітностей і пологів порівнювані групи жінок були однорідні. При аналізі вікової структури жінок, що перенесли акушерські кровотечі, звертала на себе увагу висока питома вага юних першонароджуючих (13,75% в групі з помірною крововтратою) і вікових (50% в групі з масивною крововтратою) жінок. Серед пацієнток, що перенесли акушерські кровотечі, відзначався значний відсоток учнів і студенток (25%), а також службовців (28,33%), що підтверджує вплив способу життя і соціальної складової (психоемоційного перенапруження, стресових ситуацій, фізичних навантажень, несприятливих виробничих чинників, нераціонального харчування, гіподинамії, порушення режиму сну і відпочинку) на формування порушень адаптаційно-пристосовних процесів, що посилюються ще більше внаслідок вагітності і пологів.

У групі пацієнток, що перенесли кровотечі в пологах, в порівнянні з контрольною, частіше зустрічалися: низький зріст (11,67%) і надмірна вага тіла (19,17%). При аналізі менструальної функції у цих жінок відмічалися частіше пізнє менархе (6,67%) і гіперполіменорея (8,33%). При дослідженні гінекологічного анамнезу і репродуктивної функції установлено, що пацієнтки з маніфестацією кровотеч під час пологів мали значну гінекологічну захворюваність: порушення менструальної функції (у 27,5% жінок), обумовлені збоєм в механізмах нейроендокринної регуляції; запальні захворювання (у 16,67%), що викликають дистрофічні, рубцеві і запальні зміни в міометрії. Також в цій групі в анамнезі відмічалась велика кількість оперативних втручань, що викликають порушення структури ендометрію і поразку нервово-м'язового апарату матки (мимовільні і артифіціальні аборти (у 10,83% і 27,5% пацієнток)), вишкрібання порожнини матки (у 10%), діатермокоагуляції шийки матки (у 10%).

При вивченні соматичного анамнезу у пацієнток, що перенесли помірну і масивну крововтрату в пологах, звертав на себе увагу високий рівень екстрагенітальних захворювань, що провокують формування нейроендокринних, обмінних, судинних, циркуляторних, гемостазіологічних і імунних порушень, які мають вагомий вплив у розвитку кровотеч. У структурі перенесених екстрагенітальних захворювань займали місце простудні захворювання (80%), дитячі інфекції (50,83%), анемія (32,5%), ожиріння (19,17%), гіпотонія (18,33%), нейроциркуляторна дистонія (17,5%), патологія щитовидної залози (17,5%), варикозне розширення вен нижніх кінцівок (15,83%), міопія (10%), захворювання серцево-судинної системи (15,85%), шлунково-кишкового тракту (14,17%), нирок (13,33%), легенів (8,33%), печінки (6,67%), гіпертонічна хвороба (6,67%).

Жінки, що перенесли акушерські кровотечі, частіше мали ускладнений перебіг вагітності, представлений анемією (у 69,17% пацієнток), прееклампсією (26,67%), фетоплацентарною недостатністю (23,33%), імуноконфліктом (23,33%), загрозою переривання вагітності (19,17%), гестозом першої половини вагітності (15,83%), набряками вагітних (15%) і патологічною надбавкою маси тіла (13,33%). Достатньо часто у цих жінок спостерігалися стани, що обумовлювали перерозтягнення матки і являлись факторами ризику розвитку кровотеч: великий плід, багатоводдя, багатоплідна вагітність. Аналізуючи перебіг пологів, можна відзначити, що у жінок, що перенесли кровотечі під час пологів, зустрічалися ускладнення в пологах, представлені у вигляді слабкості і дискоординації пологової діяльності, швидких і стрімких пологів, передчасних пологів, переношування, несвоєчасного відходження навколоплідних вод, тривалого послідового періоду, застосування в пологах утеротоніків.

Середній об'єм крововтрати в групі жінок з масивною крововтратою склав 1835±253 мл, і в групі жінок з помірною крововтратою середній об'єм крововтрати склав 880±258 мл відповідно. У жінок контрольної групи крововтрата в пологах була фізіологічною, середня крововтрата склала 192±14 мл.

При аналізі гемограми у жінок досліджуваних груп, що перенесли кровотечі, з першої доби після пологів спостерігалося достовірне відносно до групи контролю зниження показників гемоглобіну, гематокриту, кількості еритроцитів і тромбоцитів, достовірне підвищення числа лейкоцитів і СОЕ, зміни складу лейкоцитарної формули крові: підвищення числа палочкоядерних і сегментоядерних лейкоцитів та зниження числа лімфоцитів і моноцитів. Під впливом комплексного відновлювального лікування із застосуванням озонотерапії гематологічні показники протягом післяпологового періоду в 2А і 2Б групах породіль стабілізувалися і були достовірно різні при порівнянні з відповідними параметрами 1А і 1Б груп. В результаті відбулося динамічне в 2А групі і помірне в 2Б групі пацієнток підвищення (р<0,05) рівня гемоглобіну (99,92,5 в 2А і 91,62,2 в 2Б групах), гематокриту (37,41,4 в 2А і 32,01,3 в 2Б групах), кількості еритроцитів (3,570,14 в 2А і 3,250,12 в 2Б групах), тромбоцитів (225,75,6 в 2А і 217,85,5 в 2Б групах), а також зниження (р<0,05) числа лейкоцитів до (8,20,25 в 2А і 8,550,3 в 2Б групах) і ШОЕ до (16,81,5 в 2А і 17,81,5 в 2Б групах). Застосування озонотерапії у жінок, що перенесли акушерські кровотечі, сприяло більш адекватній корекції показників гемограми, на відміну від породіль що отримали лише загальноприйняте лікування. Проведені дослідження показали, що у жінок 2А і 2Б груп на 7-му добу після пологів показники палочкоядерних і сегментоядерних лейкоцитів знизились, значення моноцитів підвищились і практично наблизилися до відповідних показників контрольної групи (р>0,05). У породіль 2Б групи число лімфоцитів та у жінок 2А групи значення гематокриту, загального білка крові, ШОЕ, кількості еритроцитів наблизилися до відповідних показників контрольної групи (р>0,05).

При дослідженні метаболічних параметрів крові було виявлено підвищення рівнів лактату і пірувату з першої доби пуерперію у породіль 1А, 1Б, 2А і 2Б груп. Варто зазначити, що в 1А і 1Б групах породіль, що отримали ТЛ, в порівнянні із 2А і 2Б групами, із застосуванням озонотерапії, показники лактату і пірувату знижувалися повільніше, що характеризувало порушення відновних процесів в пуерперії внаслідок крововтрати. На тлі комплексного відновлювального лікування з використанням медичного озону відбувалася швидша і виражена нормалізація показників вуглеводного обміну речовин, обумовлена зменшенням тканинної гіпоксії і поліпшенням кисневого і енергетичного забезпечення клітин. При цьому у жінок 2А і 2Б груп, що отримали у складі комплексного лікування медичний озон, показники лактату на 4-ту добу після пологів склали 2,80,12 ммоль/л і 3,80,21 ммоль/л, на 7-му добу пуерперію вони зменшились до 1,60,06 ммоль/л і 1,750,1 ммоль/л та були менше (р<0,05) відповідних значень 1А і 1Б груп з ТЛ. Також у жінок 2А і 2Б груп, що отримали озонотерапію, показники пірувату на 4-ту добу після пологів склали 154,06,9 мкмоль/л і 169,47,1 мкмоль/л, на 7-му добу пуерперію вони зменшились до 112,14,9 мкмоль/л і 119,65,6 мкмоль/л та були менше (р<0,05) відповідних значень 1А і 1Б груп з ТЛ. Отже, озонотерапія, підсилюючи аеробний метаболізм, сприяє корекції порушень окисно-відновних процесів, дозволяє ефективніше боротися з гіпоксичними розладами у породіль після кровотеч, підвищує результативність відновлювального лікування породіль, що перенесли акушерські кровотечі.

Аналізуючи зміни ПОЛ, було установлено з першої доби пуерперію достовірне підвищення рівня ДК і МДА, як у породіль 1А і 1Б груп, так і 2А і 2Б груп по відношенню до групи контролю. На 4-ту добу після пологів у цих породіль відбулося помірне достовірне підвищення ДК, при цьому в групі 2Б динаміка зростання показників ПОЛ превалювала. Під впливом озонотерапії первинні продукти ПОЛ (ДК) на 7-му добу після пологів дещо знизилися, а в групі із загальноприйнятим лікуванням вони продовжували наростати. При цьому, у породіль 2А групи, що перенесли помірні кровотечі і отримали медичний озон, значення ДК на 4-ту добу склало 99,74,1 мкмоль/л і було більше (р<0,05) показника 1А групи. На 7-му добу після пологів означений показник зменшився у жінок 2А групи до 91,24,0 мкмоль/л та був менше (р<0,05) в порівнянні з групою жінок 1А. Також у породіль 2Б групи, що перенесли масивні кровотечі і отримали медичний озон, значення ДК на 4-ту добу після пологів склало 117,44,3 мкмоль/л і було більше (р<0,05) показника 1Б групи. На 7-му добу пуерперію цей показник зменшився у жінок 2Б групи до 108,54,3 мкмоль/л, але був вище (р<0,05) в порівнянні з пацієнтками 1Б групи. У той же час, у жінок 2А групи, що перенесли помірну крововтрату і отримали медичний озон, значення вторинних продуктів ПОЛ (МДА) на 4-ту добу пуерперію склало 14,30,7 мкмоль/л і було більше (р<0,05) показника 1А групи. На 7-му добу пуерперію показник МДА знизився у породіль 2А групи до 12,40,6 мкмоль/л та був менше (р<0,05) в порівнянні з групою жінок 1А. Одночасно з цим, у породіль 2Б групи, що перенесли масивну крововтрату і отримали медичний озон, показник МДА на 4-ту добу після пологів склав 16,80,8 мкмоль/л і був більше (р<0,05) показника 1Б групи. На 7-у добу пуерперію даний показник у жінок 2Б групи знизився до 15,10,7 мкмоль/л та був менше (р<0,05) в порівнянні з пацієнтками 1Б групи. Отже, під впливом озонотерапії в 2А і 2Б групах породіль первинні (ДК) і вторинні (МДА) продукти ПОЛ з 1-ої до 4-ої доби пуерперію зросли, і з 4-ої до 7-ої доби наростання цих показників припинилося та відбулося їх зниження. У той же час в групах 1А і 1Б з ТЛ продукти ПОЛ (ДК і МДА) з 1-ої до 4-ої доби зросли і, не зважаючи на проведене загальноприйняте відновлювальне лікування, вони продовжували наростати з 4-ої до 7-ої доби пуерперію.

Активація ПОЛ у жінок, що перенесли кровотечі під час пологів, компенсувалася шляхом адекватного посилення АОС захисту після пологів, що дозволяло інгібувати ПОЛ в біомембранах і зменшити процеси пероксидації в тканинах. При дослідженні стану ферментативної та неферментативної ланок АОС установлено достовірне підвищення показників каталази, ГПО і SН-груп тіолових з'єднань на 1-у добу після пологів у породіль 1А, 1Б, 2А і 2Б груп. У групі породіль 2А, що перенесли помірні кровотечі і отримали медичний озон, показники ферменту каталази на 4-ту і 7-му добу після пологів склали відповідно 5,40,5 мкат/гНв і 7,30,6 мкат/гНв та перевищили (р<0,05) відповідні значення 1А групи жінок з помірною крововтратою і ТЛ. У групі пацієнток 2Б, що перенесли масивну крововтрату з застосуванням озонотерапії, значення каталази на 4-ту і 7-му добу пуерперію склали 6,50,55 мкат/гНв і 8,40,65 мкат/гНв та були більше (р<0,05) порівняно до показників 1Б групи з масивною крововтратою і загальноприйнятим відновлювальним лікуванням. У породіль 2А групи, що перенесли помірні кровотечі і отримали медичний озон, значення ферменту ГПО на 4-ту і 7-му добу після пологів склали 11,50,8 мкатл/гНв і 16,21,2 мкатл/гНв та перевищили (р<0,05) відповідні показники ГПО щодо групи пацієнток 1А з ТЛ. Також в групі пацієнток 2Б, що перенесли масивні кровотечі з застосуванням озонотерапії, показники ГПО на 4-ту і 7-му добу пуерперію склали 12,10,9 мкатл/гНв і 17,81,1 мкатл/гНв та були більше (р<0,05), в порівнянні із значенням групи 1Б з ТЛ. Показники неферментативних тіолових з'єднань у пацієнток 2А групи, з помірною крововтратою і застосуванням озонотерапії, на 4-ту і 7-му добу пуерперію склали 12,41,0 ммоль/л і 16,01,1 ммоль/л та перевищили (р<0,05) відповідні значення 1А групи жінок з ТЛ. Також значення SН-груп тіолових з'єднань у жінок 2Б групи, що перенесли масивну крововтрату і отримали медичний озон, на 4-ту і 7-му добу після пологів дорівнювали 13,90,9 ммоль/л і 18,61,2 ммоль/л та були більше (р<0,05), по відношенню до показників 1Б групи породіль з ТЛ. Отже, озонотерапія позитивно впливала на окисно-антиоксидантний гомеостаз унаслідок підвищення з 1-ої до 4-ої доби після пологів, і подальшого зниження з 4-ої до 7-ої доби пуерперію продуктів ПОЛ на тлі адекватної стимуляції АОС з 1-ої до 7-ої доби після пологів.

Отримані дані щодо вивчення змін основних маркерів ендогенної інтоксикації в плазмі крові у породіль 1А і 1Б, а також 2А і 2Б груп свідчили про достовірне порівняно з показниками групи контролю підвищення рівня МСМ протягом пуерперію. У динаміці післяпологового періоду в 1А і 1Б групах простежувалося зростання (р<0,05) рівня МСМ з 1-ої до 4-ої доби, і потім спостерігалося незначне їх зниження (р>0,05) з 4-ої до 7-ої доби. Під впливом озонотерапії у пацієнток 2А і 2Б груп рівень МСМ з 1-ої до 4-ої доби та з 4-ої до 7-ої доби пуерперію достовірно знизився, практично досяг значень групи контролю і навіть перевищив динаміку їх зменшення. Разом з тим рівень МСМ на 4-ту і на 7-му добу після пологів в групі жінок 2А, що перенесли помірні кровотечі і отримали медичний озон, склав відповідно 0,1360,005 умовн. од. і 0,1240,004 умовн. од. та був нижче (р<0,05) в порівнянні з показниками 1А групи породіль із ТЛ. Аналогічно, рівень МСМ на 4-ту та 7-му добу пуерперію в групі породіль 2Б, що перенесли масивні кровотечі і отримали медичний озон, склав 0,1410,005 умовн. од. і 0,1280,004 умовн. од. та був нижче (р<0,05), по відношенню до відповідних показників групи пацієнток 1Б із ТЛ. Зниження рівня МСМ у породіль 2А і 2Б груп, при корекції за допомогою медичного озону супроводжувалося зменшенням ендотоксикозу унаслідок зниження накопичення в інтерстиціальному просторі продуктів порушеного метаболізму, припинення процесів деструкції тканин і утворення ендотоксинів та підтверджувало виражений дезінтоксикаційний ефект озонотерапії.

Дослідження функціонального стану головного мозку за даними ЕЕГ у жінок контрольної групи після неускладненого перебігу вагітності і пологів підтвердило адекватний функціональний рівень вищих інтеграційних центрів в стані неспання і на тлі функціональних навантажень. Переважання першого і другого типів ЕЕГ у цих породіль свідчило про відсутність дисфункції медіобазальних утворень мозку після фізіологічних пологів. У породіль першої групи, що перенесли акушерські кровотечі, на тлі загальноприйнятого відновлювального лікування спостерігалися зміни БЕАГМ: редукція основних ритмів ЕЕГ, поява і посилення повільнохвильової активності в передніх відділах мозку, що відзеркалювали порушення в роботі різних структур головного мозку і прогресували залежно від тяжкості крововтрати і ступеня гіпоксичних порушень. У жінок другої групи, що перенесли акушерські кровотечі і отримали медичний озон, в порівнянні з групою породіль з ТЛ, відбулося поліпшення частотно-амплітудних характеристик ЕЕГ з тенденцією до нормалізації БЕАГМ з реєстрацією незначних відхилень від стандартної ЕЕГ. Таким чином, проведення пацієнткам у відновлювальному періоді після перенесеної кровотечі курсу озонотерапії сприяло корекції а-ритму на ЕЕГ у поєднанні з регресом патологічної повільнохвильової активності.

Жінки, що отримали курс озонотерапії, також мали менше число скарг вегетативно-емоційного характеру, в порівнянні з групою жінок, що отримали загальноприйняте лікування. При порівнянні динаміки зміни вегетативно-емоційних скарг між групами 1А і 2А, а також 1Б і 2Б реєструвалося достовірне зниження у породіль 2А і 2Б груп, що отримали у складі комплексного лікування медичний озон, загальної слабкості, стомлюваності, порушень сну, запаморочення. Також у жінок 2А групи, із застосуванням озонотерапії, в порівнянні з групою 1А з ТЛ виявлялося достовірне зменшення серед скарг нездужання і сонливості.

У породіль першої та другої групи після маніфестації кровотечі з 1-ої доби пуерперію відбувалося зростання особистісної і реактивної тривожності при одночасному зниженні самооцінки пацієнтками показників САН (р<0,05, у порівнянні з групою контролю). Під впливом озонотерапії відбувалося ефективніше відновлення емоційних реакцій і психовегетативної сфери у порівнянні з групою жінок, що отримали ТЛ. У породіль, що отримали медичний озон, на 5-у добу пуерперію особистісна тривожність зменшилася на 25,6%, становила 32,00,8 балів (за шкалою Спілбергера-Ханіна) і була менше (р<0,05) в порівнянні з показником групи із ТЛ, який склав 36,00,9 балів. Також в означеній групі жінок реактивна тривожність зменшилася на 31,2%, становила 33,01,3 балів і була менше (р<0,05) по відношенню до показника групи із ТЛ, що склав 39,00,8 балів.

Згідно тесту САН у породіль, що перенесли кровотечі, під дією озонотерапії з 1-ої по 5-у добу пуерперію оцінка самопочуття збільшилася в середньому на 67,6% до 5,70,12 балів та була більше (р<0,05) показника групи із ТЛ, що становив 4,60,10 балів. Оцінка активності у цих жінок зросла на 71,4% до 4,8±0,10 балів і була більше (р<0,05) відповідного значення групи із ТЛ, який склав 3,9±0,14 балів. Також в динаміці післяпологового періоду у жінок, що отримали медичний озон оцінка настрою збільшилася на 48,6% до 5,5±0,15 балів і стала більше (р<0,05) по відношенню до показника групи із ТЛ, що становив 4,6±0,13 балів. Отже, корекція метаболічних порушень після перенесених кровотеч, направлена на відновлення порушеної саморегуляції організму і, як наслідок, поступова відбудова структурно-функціональних взаємин в результаті відновлювального лікування з використанням озонотерапії приводили не тільки до стабілізації психоемоційного статусу, але також і до нормалізації функціонального стану головного мозку у породіль.

При морфологічному та імуногістохімічному дослідженні в плацентах породіль, що перенесли кровотечі, виявлялися виражені дисциркуляторні, дистрофічні, інволютивні і склеротичні процеси на тлі помірно виражених компенсаторно-пристосовних змін. Склеротичні процеси у ворсинах були обумовлені посиленим синтезом інтерстиціального колагену I і III типів в стромі і колагену IV типу, як в синцитіальних базальних мембранах, так і в стінках судин ворсин. Було визначено, що плаценти породіль з клінічною маніфестацією кровотечі мали ознаки затримки дозрівання ворсинчастого хоріона, а також явища ендотеліальної дисфункції у вигляді підвищеної експресії ендотеліну ендотеліоцитами судин децидуальної оболонки і ворсинчастого хоріона. Середній показник інтенсивності світіння ендотеліну в судинах децидуальної оболонки (53,8±2,9 мка) був вище (р0,001) показника групи контролю (39,1±2,32 мка). Ступінь експресії ендотеліну в судинах ворсинчастого хоріона (46,0±2,6 мка) також був вище (р<0,05) показника групи контролю (36,2±4,0 мка), але нижче (р0,05) відповідного параметру децидуальної оболонки.

При морфологічному і імуногістохімічному дослідженні плацентарного ложа, оперативно видалених маток у жінок, що перенесли кровотечі, встановлено, що розвиток кровотеч відбувався на певному морфологічному субстраті, представленому вираженими склеротичними, дистрофічними, дисциркуляторними і некробіотичними процесами, які супроводжувалися зниженням інтенсивності метаболізму, редукцією матково-плацентарного кровообігу, призводили до порушення скоротливої функції, недостатньої післяпологової контракції матки. У стромі міометрія активізувався синтез інтерстиціального колагену I і III типів, тоді як в базальних мембранах маткових артерій посилювалося утворення колагену IV типу. Середній показник інтенсивності світіння ендотеліну в спіральних артеріях матки (57,8±8,56 мка) був вище (р0,05) показника в судинах ворсинчастого хоріона. Посилення експресії ендотеліну ендотеліоцитами судин плаценти і матки, що відображало порушення структурної організації судинного ендотелію, у поєднанні з порушенням синтезу стромального колагену і колагену базальних мембран, імовірно, з'явилися ланками морфогенезу акушерських кровотеч.

Середня тривалість перебування в стаціонарі при застосуванні традиційних методів відновлювального лікування в групі жінок 1А, що перенесли помірні кровотечі склала 6,9±0,7 днів, в групі жінок 1Б, що перенесли масивні кровотечі, - 9,5±1,1 днів. В той же час тривалість стаціонарного лікування породіль, що отримали у складі комплексного лікування медичний озон склала в групі 2А (з помірною крововтратою) в середньому 5,5±0,6 днів і була менше (р<0,05), ніж в 1А групі та в групі 2Б (з масивною крововтратою) вона склала в середньому - 7,2±1,0 днів і була менше (р<0,05), ніж в 1Б групі.

Таким чином, наші дослідження довели, що використання озонотерапії дозволяє підвищити результативність відновлювального лікування жінок, що перенесли кровотечі під час пологів. На підставі проведеного дослідження було розкрито низку основних етіопатогенетичних чинників розвитку акушерських кровотеч, встановлені особливості функціонального стану головного мозку, виявлені зміни психоемоційного статусу у пацієнток, досліджені гематологічні, метаболічні показники, параметри окисно-антиоксидантного гомеостазу та вивчені морфофункціональні порушення в плаценті і матці внаслідок кровотеч. Доведена ефективність запропонованої методики лікування, що є простою, економічно вигідною і безпечною, дозволяє зменшити медикаментозне навантаження на організм, скоротити час перебування породіль у стаціонарі, попередити виникнення ускладнень в післяпологовому періоді, знизити ймовірність виникнення ранніх та віддалених наслідків після патологічної кровотечі, сприяє профілактиці порушень соматичного і репродуктивного здоров'я у жінок.

ВИСНОВКИ

У дисертації представлено нове рішення наукової задачі, що полягає у вивченні патофізіологічних зрушень в організмі породіль після акушерських кровотеч і удосконаленні відновлювального лікування, оптимізації перебігу післяпологового періоду у цієї категорії жінок, а також в зменшенні ускладнень і профілактиці їх виникнення.

1. Акушерські кровотечі у жінок розвиваються на тлі високого рівня гінекологічних захворювань (порушень менструальної функції, запальних захворювань, артифіціальних і мимовільних абортів), акушерської патології (прееклампсії, фетоплацентарної недостатності, імуноконфлікту, загрози переривання вагітності), екстрагенітальних захворювань (анемії, нейроциркуляторної дистонії, ожиріння, патології щитовидної залози, гіпотонічної і гіпертонічної хвороби), ускладнень перебігу пологів (аномалій пологової діяльності, передчасних пологів, переношування, патології послідового періоду).

2. У породіль, що перенесли акушерські кровотечі, з першої доби пуерперію відбувається посилення вільнорадикального перекисного окислення ліпідів, підвищення активності ферментативної і неферментативної ланок антиоксидантної системи, наростання ендогенної інтоксикації, збільшення показників лактату і пірувату. Динаміка вказаних змін виражена суттєвіше у жінок з масивною крововтратою, в порівнянні з пацієнтками, що мали помірну крововтрату в пологах.

3. Озонотерапія впливає позитивно на окисно-антиоксидантний гомеостаз внаслідок підвищення з першої по четверту добу після пологів, і подальшого зниження з четвертої до сьомої доби пуерперію, продуктів перекисного окислення ліпідів на фоні адекватної стимуляції антиокислювальної активності плазми з першої до сьомої доби після пологів. Також, внаслідок озонотерапії протягом післяпологового періоду зменшується рівень ендогенної інтоксикації, відбувається посилення аеробного метаболізму за рахунок зниження метаболічних параметрів крові - лактату і пірувату, що сприяє корекції порушень гомеостазу у породіль, що перенесли акушерські кровотечі.

4. Використання медичного озону в післяпологовому періоді дозволяє підвищити ефективність відновлювального лікування породіль, що перенесли акушерські кровотечі, сприяє зниженню частоти виникнення ускладнень, зменшенню часу перебування пацієнток в стаціонарі, оптимізує неонатальну адаптацію їх новонароджених. Ефективність відновлювального лікування цих породіль при зіставленні з традиційним лікуванням по всім критеріях оцінюється вище.

5. Під впливом озонотерапії у жінок в післяпологовому періоді відбувається нормалізація функціонального стану головного мозку, покращуються частотно-амплітудні характеристики ЕЕГ, регресує патологічна повільнохвильова активність, зменшується реактивна і особистісна тривожність, стабілізується психоемоційний статус, поліпшується загальне самопочуття, активність і настрій.

6. Розвиток акушерських кровотеч відбувається на фоні певного морфологічного субстрату, представленого вираженими дисциркуляторними, дистрофічними, інволютивними, склеротичними процесами при помірно виражених компенсаторно-пристосовних змінах в плаценті, а також виражених склеротичних, дистрофічних, дисциркуляторних і некробіотичних процесах, що виявляються в плацентарному ложі матки.

7. У плацентах породіль, що перенесли кровотечі під час пологів, спостерігаються порушення синтезу колагену IV типу в базальних мембранах судин і явища ендотеліальної дисфункції у вигляді підвищеної експресії ендотеліну ендотеліоцитами судин децидуальної оболонки (53,82,9 мка) і ворсинчастого хоріона (46,02,6 мка). У матці виявляється посилення експресії ендотеліну ендотеліоцитами спіральних артерій матки (57,8±8,56 мка), у поєднанні з порушенням синтезу колагену строми I і III типу та IV типу в базальних мембранах судин.

Практичні рекомендації

1. Для оцінки стану організму породіль, діагностики глибини патогенетичних порушень, моніторингу і прогнозування перебігу післяпологового періоду, розвитку можливих ускладнень і як критерій одужання породіль, що мали під час пологів помірні і масивні кровотечі, рекомендується, окрім загальноприйнятих методів досліджень, визначати метаболічні параметри крові: лактат і піруват, показники ендогенної інтоксикації, перекисного окислення ліпідів, ферментативної і неферментативної ланок антиоксидантної системи.

2. Породіль, що перенесли кровотечі під час пологів слід відносити до групи високого ризику по розвитку післяпологових ускладнень, а надалі - по формуванню і прогресуванню ранніх і віддалених наслідків.

3. У післяпологовому періоді доцільно досліджувати психоемоційну сферу і функціональний стан головного мозку, що відображають становлення і розвиток адаптаційних і відновних процесів в організмі породіль.

4. Для відновлювального лікування породіль, що перенесли акушерські кровотечі, з 1-2 доби післяпологового періоду після зупинки кровотечі, адекватного відшкодування втраченого об'єму крові і стабілізації гемодинаміки в комплексі лікування рекомендується включати озонотерапію у вигляді внутрішньовенної краплинної інфузії озонованого фізіологічного розчину щодня в кількості п'яти процедур. Для приготування перфузату 200 мл 0,9 % розчину натрію хлориду барботується озонокисневою сумішшю з концентрацією озону 0,4 мг/л. Враховуючи порівняльну нестабільність озону у водному середовищі, інфузії озонованого розчину натрію хлориду необхідно проводити відразу після припинення барботажу.

5. Є можливість скоротити в комплексному лікуванні з використанням озонотерапії застосування препаратів, що мають реологічну, імунокоригуючу, детоксикаційну і антиоксидантну дію.

СПИСОК НАУКОВИХ ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Герасименко С.Ф. Современные методы коррекции эндогенной интоксикации у родильниц с акушерскими кровотечениями // Медицина сегодня и завтра. - 2004. - № 2. - С. 147-150.

2. Сорокина И.В., Герасименко С.Ф. Клинико-морфологические предпосылки развития акушерских кровотечений // Врачебная практика. - 2004. - № 5. - С. 80-83 (автору належить огляд літератури, клінічне обстеження породіль, збір морфологічного матеріалу, статистична обробка, підготовка до друку).

3. Грищенко В.І., Сорокіна І.В., Герасименко С.Ф. Паралелі клінічної маніфестації акушерських кровотеч та морфологічного дослідження плацент // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2004. - № 6. - С. 75-79 (автору належить огляд літератури, клінічне обстеження породіль, збір морфологічного матеріалу, статистична обробка, підготовка до друку).

4. Герасименко С.Ф. Клинико-патогенетические аспекты восстановительного лечения родильниц, перенесших массивные акушерские кровотечения // Ультразвукова перинатальная діагностика. - 2005. - № 18. - С. 84-87.

5. Деклараційний патент України № 62516 А, 7 А61В17/00, А61L33/00 Спосіб лікування жінок, що перенесли патологічну крововтрату під час пологів / Грищенко В.І., Герасименко С.Ф., Ганічев В.В. (Україна) .- № 2003043000; Заявл. 07.04.2003; Опубл. 15.12.2003; Бюл. № 12, 2003 (автором проведений пошук прототипів, обґрунтований спосіб відновлювального лікування породіль, з'ясована та доведена клінічно його ефективність).

6. Грищенко В.И., Герасименко С.Ф. Восстановительное лечение с применением озона после перенесенного акушерского геморрагического шока // Международный медицинский журнал. Приложение к ММЖ. Озонотерапия. - 2003. - С.68-70 (автором самостійно проведені клінічні спостереження, лабораторні та інструментальні дослідження, формулювання висновків).

7. Грищенко В.И., Зинченко В.Д., Ганичев В.В., Лупояд К.В., Герасименко С.Ф. Использование медицинского озона в лечении внутриутробной гипоксии плода и анемии после акушерских кровотечений // Нижегородский медицинский журнал. Приложение к НМЖ. Озонотерапия. - 2003. - С. 150-151 (автору належить огляд літературних джерел, збір клінічного матеріалу та його аналіз, статистична обробка результатів досліджень).

8. Герасименко С.Ф. Результаты восстановительного лечения родильниц с акушерскими кровотечениями // Сучасні аспекти репродуктології, перінатальної медицини та кріобіології: Збірник наукових робіт. - Харків. - 2003.-С. 12-17.

9. Герасименко С.Ф., Потапова Л.В., Щербина И.Н. Содержание лактата и пирувата в крови родильниц, перенесших акушерский геморрагический шок: Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. - К.: Інтермед. - 2004. - С. 433-437 (автор самостійно збирала матеріал для дослідження, сформувала висновки і підготувала роботу до друку).

10. Герасименко С.Ф. Морфологические особенности плаценты и плацентарного ложа матки при акушерских кровотечениях // Науковий потенціал світу: Матеріали І Міжнародної науково-практичної конференції.- Дніпропетровськ. - 2004. - С.7-8.

11. Грищенко В.И., Лупояд В.С., Герасименко С.Ф. Применение озоногемотерапии в реабилитации женщин, перенесших патологическую кровопотерю в родах // Нові технології оздоровлення природними та преформованими факторами (фізіотерапія, озонотерапія, курортологія): Матеріали науково-практичної конференції. - Харків. - 2002. - С. 207-208 (автору належить огляд літературних джерел, збір матеріалу та його аналіз, статистична обробка результатів досліджень і підготовка до друку).