Об'єкт та методи дослідження. Об'єктом дослідження було 715 дітей у віці від 2 до 14 років та 26 вагітних жінок у віці від 21 до 28 років. Серед обстежених дітей 635 страждали повторними ГРВІ, 80 - були здорові. Вивчення стану імунітету у ЧХД ГРВІ з урахуванням вікових особливостей дитини проведено у 60 осіб віком від 2 до 3 років, у 23- від 6 до 8 років та 60 -від 11 до 14 років. Вплив медико-біологічних факторів на імунну систему дитини, зокрема перинатальних (прееклампсія вагітності) та забезпеченість вітаміном D3 організму матері та дитини досліджено у 65 дітей віком 6- 8 років, які страждали на повторні ГРВІ, та 26 вагітних жінок у віці 21-28 років (10 - з прееклампсією легкого ступеня, 10 - з прееклампсією середнього ступеня, у 6 жінок вагітність мала фізіологічний перебіг).

Для вивчення впливу радіаційного опромінення на стан імунітету ЧХД ГРВІ проведено моніторингове обстеження 335 дітей віком 10-12 років, які хворіли більше 6-8 разів на рік та були евакуйовані в перші 2 доби після аварії на ЧАЕС в м. Київ із 30-км зони. Вивчення впливу на стан імунної системи ЧХ дітей ГРВІ та розробка показань для призначення препаратів рослинного [з Ехінацеї пурпурної - Іммунал (ЛЕК, Словенія), Родіоли рожевої - 20% спиртовий екстракт Золотого кореня], вітамінного [вітаміну D3 - відеїн - 3, вітаміну Е -50% масляний розчин], біологічного [тимусу - тимостимулін (ТР-1, Serono)] походження проведено у 245 дітей. Дослідження виконувались із застосуванням методу подвійного сліпого контролю.

З метою оцінки ефективності корекції імунологічних порушень у дітей препаратами антиоксидантної дії було досліджено в модельних дослідах in vitro антиокислювальні властивості 20% спиртового екстракту з Родіоли рожевої, Іммуналу та антоціану за реакцією їх зі стабільним радикалом - дифенілпікрилгідразилом (ДФПГ), проведено порівняльне вивчення впливу 20% екстракту Родіоли рожевої та відомого антиоксиданту - вітаміну Е на показники імунітету та ПОЛ у 31 та 30 ЧХД ГРВІ відповідно, які були евакуйовані з 30-км зони. Ефективність природних факторів дитячого курорту м. Євпаторія (Крим) в імунореабілітації дітей вивчено у 23 ЧХ дітей віком 9 -12 років (18 хлопчиків та 4 дівчинки), в яких третій етап реабілітації проходив у санаторії “Ювілейний” м. Євпаторія.

Матеріалом для лабораторного дослідження ЧХД ГРВІ були венозна кров та слина, які забирали вранці натщесерце. Діти обстежувались в спокійному періоді поза респіраторною патологією, не раніше 3-х тижнів після перенесеної останньої ГРВІ. Матеріалом дослідження при обстеженні вагітних жінок та породіль була венозна та пуповинна кров і плацента.

Для оцінки стану імунної системи дітей використано наступні методики: лімфоцитарні субпопуляції свіжоодержаної гепаринізованої периферичної крові визначали методом двокольорової цитофлюориметрії з використанням панелі моноклональних антитіл з набору Immune Monitoring Kit (Becton Dickinson Immunometry Systems, Eremboderm, Бельгія), в яку входять антитіла для виявлення СD45+CD14+(Leucogate), Ig G1/Ig2 (control), CD3+СD19+; CD3+CD4+; CD3+CD8+; CD3-CD16+CD56+. Аналіз лімфоцитарних субпопуляцій проводили за допомогою цитофлюориметра FACS can та із застосуванням комп'ютерних програм Simul SET і FACScan; функціональний стан Т-лімфоцитів вивчали за допомогою реакції бласттрансформації лімфоцитів (F.Bach et al., 1953) у модифікації (М.П. Григорьева с соавт., 1972); цитотоксичну активність натуральних кілерів (NK-клітин) вивчали з використанням цитотоксичного методу за виділенням EU з клітин мішеней К-562 (К. Blomberg et al., 1986); для оцінки стану фагоцитозу вивчали вміст фагоцитуючих клітин (нейтрофілів), фагоцитарне число, тобто число латекс-часток, які в середньому поглинаються однією клітиною (J.A. Gelfland et al., 1986); функціональну активність нейтрофілів (кисень-залежний метаболізм) у периферичній крові визначали за реакцією відновлення нітросинього тетразолію - НСТ- (NBT)- тест (B.M. Park., 1971) у мікро модифікації з застосуванням капілярної крові (С.М. Гордиенко, 1983). Результати оцінювали напівкількісним методом з обчисленням ступеня активності реакції (М.Г.Шуба с соавт., 1978). Для вивчення резервних можливостей фагоцитарної системи крові реакцію ставили в двох варіантах: спонтанному та стимульованому НСТ-тесті з подальшим розрахунком показника фагоцитарного резерву (Е.И.Шмелев с соавт., 1979). Як стимулятор застосовували ліпополісахарид E.Coli 0,55, виділений за методом Вестфаля, концентрацією 0,02 мг/мл; рівень імуноглобулінів (Ig) G, A, M у сироватці крові та Ig А в слині визначали за допомогою моноспецифічних сироваток до окремих класів імуноглобулінів виробництва Науково-дослідного інституту епідеміології та мікробіології ім. М.Ф Гамалеї (Росія) за методом G.Mancini et al., 1965. Для визначення секреторного імуноглобуліну А (sIg A) в слині застосовувалася моноспецифічна сироватка секреторного імуноглобуліну А людини (Науково-дослідний інститут вакцин та сироваток ім. І.І. Мечникова, Росія).

Біохімічні методи дослідження включали: вивчення кількісного складу імуноглобулінів та їх ліпідне оточення в венозній крові дітей (А.А.Шинкаренко, 1977; Л.В.Антоненко та співавт., 1990); з метою оцінки кальцій-фосфорного, ліпідного обмінів, D-вітамінної забезпеченості організму дитини, починаючи з антенатального періоду його розвитку у вагітних жінок з фізіологічним перебігом вагітності та у жінок, що мали ускладнення у вигляді прееклампсії в період вагітності, а також у дітей, які часто хворіють ГРВІ, що народилися від цих матерів, було вивчено вміст загального кальцію в сироватці та еритроцитах венозної крові за методом (D.W. Barron et. al., 1957, із застосуванням біотест- наборів “Лахема”, Чехія); неорганічного фосфору в сироватці та еритроцитах венозної крові за методом (B.C. Dyce et al., 1973); активність лужної фосфатази в сироватці венозної крові - за методом (K.S. Motsok et al., 1950, з використанням біотест-наборів фірми “Лахема”, Чехія); 2,3-діфосфогліцерата за методом (B.S.Dyce et al.,1973), вітаміну D3 та його активних метаболітів [25-оксихолекальциферол - 25ОНD3; 24,25-діоксихолекальциферол - 24,25(ОН)2D3; 1,25-діоксихолекальциферол -1,25(ОН)2D3] в сироватці венозної та пуповинної крові та плаценти за методами (Л.І.Апуховська та співавт., 1990 та G.S. Shephard et al., 1987); у ЧХД на ГРВІ, народжених від матерів з прееклампсією вагітності, а також у дітей, які страждають на повторні ГРВІ та були евакуйовані з 30-км зони, було вивчено стан ПОЛ [за накопиченням гідроперекисів ліпідів за методом (Л.А.Романова та співавт., 1977) та малонового діальдегіду за методом (J.Stocks et al., 1971) в еритроцитах венозної крові] та антиоксидантної системи захисту (АОСЗ)[за вмістом відновного глутатіону за методом (G.L.Elman., 1959 модифікації E.Beutler et al., 1963)], активністю глутатіонпероксидази за методом (R.Beers et al., 1952), рівень загальної антиокислювальної активності за методом (A.Sevanian., 1988) та супероксиддисмутази за методом (В.Н.Чумаков та співав., 1977) в еритроцитах венозної крові, церулоплазміну плазми венозної крові за методом (В.Г.Колб та співавт., 1976)].

З метою вивчення ролі вірусів у виникненні захворювань у 102 ЧХД у віці 2-14 років було проведено вірусологічні дослідження через 3 тижні після перенесеної вірусної інфекції методом імунофлюоресценції (A.H. Coons et al., 1950) з використанням специфічних (аденовірусного, парагрипозного, респіраторно-синцитіального) флюоресцируючих імуноглобулінів.

Цифровий матеріал оброблено методом варіаційної статистики. Різниці між порівнюваними величинами вважали вірогідними при Р<0,05. З метою вирішення питання індивідуалізованого прогнозування вторинної імунологічної недостаточності у дітей у кожному окремому випадку використано дискретно-динамічний аналіз [О.П.Минцер с соавт. 1991]. Математична та статистична обробка була проведена на комп'ютері IBM PC 486 за допомогою Microsoft Excel 97 та Statistica 5.0.

Результати особистих досліджень та їх обговорення. Аналіз даних анамнезу дітей, які страждають на повторні ГРВІ, показав, що частота захворювань ГРВІ у них була різною в залежності від віку, перинатального анамнезу, відвідування дитячого колективу, а також від впливу іонізуючої радіації на організм.. Найбільш вразливими до ГРВІ були діти 2-3 річного віку, що почали відвідувати дитячі дошкільні заклади, та діти 6-8 років, що народилися від матерів з прееклампсією вагітності. Кратність захворювань у більшості з них складала 10-12 разів на рік. Виявлена залежність схильності до ГРВІ від статі: більш вразливими були хлопчики, причому відсоток їх з віком зростав ( у віці 2-3 років - 55%, а у віці 11-14 років 66,7%), тоді як відсоток дівчаток зменшувався ( у віці 2-3 років - 45%, а у віці 11-14 років - 33,3% ). Аналіз даних анамнезу дітей показав, що обтяжена спадковість по захворюваннях дихальних шляхів та мигдаликів, наявність хронічної патології дихальних шляхів у батьків, несприятливий акушерський анамнез, патологія вагітності і пологів, захворювання на ГРВІ і прийом антибіотиків під час вагітності, захворювання дитини на першому році життя, штучне вигодовування, перенесення рахіту, ігнорування загартовування, погані соціально-побутові умови життя сім'ї є тим преморбідним фоном, який формує контингент ЧХД. Але не всі фактори ризику мають однаковий вплив на дітей різних вікових груп. Для дітей ранньої вікової групи рівноцінні практично всі перелічені фактори, з віком дитини, особливо в пре- та пубертатному віці, такі фактори, як стан здоров'я батька, несприятливий акушерський анамнез у матері, штучне вигодовування дитини мають уже менший вплив на формування контингенту ЧХД. Аналіз анамнестичних даних обстежених ЧХД ГРВІ, які були евакуйовані з 30-км зони, показує, що ця група дітей ще до аварії мала преморбідний фон, що сприяв формуванню контингенту інфекційно-лабільних дітей, а вплив радіаційного фактору посилив підвищену схильність їх до частих ГРЗ.

Клініко-вірусологічні дослідження 102 ЧХД у віці 2 - 14 років у періоді поза респіраторною патологією показали, що обсіменіння респіраторними вірусами спостерігалося у 42,2% дітей. Частіше виявлялася аденовірусна інфекція - у 14,7% дітей, в меншому відсотку випадків - поєднана адено-парагрипозна та адено-респіраторно-синцитіальна (у 10,8 % дітей). У 9,8% дітей виявлявся вірус парагрипу, а у 6,9% випадків - респіраторно-синцитіальний вірус у ендотеліальних клітинах верхніх дихальних шляхів.

Клінічне обстеження ЧХД ГРВІ показало, що у більшості випадків у них виявляються ті чи інші аномалії конституції, а саме: лімфатико-гіпопластичний діатез (26,5%), ексудативно-катаральний (35,2%), алергічний (33%), нервово-артритичний (5,3%); високий інфекційний індекс (частіше зустрічалися вірусні захворювання - вітряна віспа, кір, краснуха, herpes simplex). Провідними клінічними симптомами у більшості дітей були симптомокомплекс неспецифічної хронічної інтоксикації та диспептичний синдром. Значну кількість складали діти, які страждали аденоїдитами, гіпертрофією мигдаликів, лімфоаденопатіями. Функціональні зміни з боку серцево-судинної системи спостерігалися в середньому в межах 13,3-25% обстежених груп дітей. Фізикально патологічних змін у легенях не виявлено. Збільшення розмірів печінки мало місце у 30% ЧХД раннього віку, 62,1% - 6-8 років, 55% - 11-14 років. Значно частіше збільшення печінки спостерігалося у ЧХД, які були евакуйовані з 30-км зони (79,1%) та у тих, що народилися від матерів з прееклампсією вагітності (81,8%). Ознаки дискінезії жовчовивідних шляхів та хронічного холецистохолангіту були виявлені у ЧХД 2-3 років - у 30% випадків; у ЧХД 6-8 років - у 62,1%, у ЧХД 11-14 років -у 55%; у ЧХД, які були евакуйовані з 30-км зони - 51,6%. Ознаки гастриту та гастродуоденіту виявлялись у дітей, починаючи з 6 років, і знаходилися в межах від 7,6% до 25% випадків. Явища дисбактеріозу кишечника показали, що його ознаки мали місце у 26,7% дітей 2-3 років, зростали у дітей 6-8 років до 33,4% випадків, зменшувалися з віком у дітей 11-14 років (16,7% ). У дітей, що народилися від матерів з прееклампсією вагітності, та у тих, які були евакуйовані з 30-км зони, дисбактекріоз кишечника був виявлений у (40,9%) та (37,9%) випадків відповідно.

Частина дітей (45% - 65,2%) по різних групах спостереження мала прояви залізодефіцитної анемії І ступеня. Зниження загальної кількості лейкоцитів (нижче 5·109 кл/л) виявлено у 50% ЧХД 2-3 років, 48,5% - 6-8 років і лише у 6,7% - 11-14 років. У дітей, що народилися від матерів з прееклампсією вагітності, спостеріга- лося більш значне (3,8-4,7·109 кл/л) зниження рівня лейкоцитів в периферичній крові - у 86,4 % випадків і зниження рівня лейкоцитів (нижче 4,5·109 кл/л) - у 20% дітей, які були евакуйовані з 30-км зони. Підвищення рівня лейкоцитів вище вікової норми не виявлено нами у жодної дитини 2-3 років, у дітей 6-8 років збільшення рівня лейкоцитів у межах 9,0 - 10,0·109 кл/л спостерігалося у 21,2% випадків, у 30 % дітей 11-14 років та у 36,7 % дітей, що зазнали гострого радіаційного впливу. Відносна і абсолютна лімфопенія спостерігалася у 50% ЧХД 2-3 років (40-50%; 1,92-2,4·109 кл/л), у 39,4 % ЧХД 6-8 років та 81,8 % ЧХД 6-8 років, що народилися від матерів з прееклампсією вагітності (31-35%; 1,32-1,49·109 кл/л), у 70% ЧХД 11-14 років та у 36,7 % дітей, що були евакуйовані з 30-км зони (30-27%; 1,22-1,35·109 кл/л). Лімфоцитоз був зареєстрований у 30 % дітей 2-3 років ( 60-65%; 5,4-5,9·109 кл/л), у 9,1% дітей 6-8 років(45-50%; 4,3-4.75·109 кл/л), у 43,3% дітей, які були евакуйовані з 30-км зони.

Вивчення стану імунітету (клітинного та гуморального) у ЧХД різних груп нагляду показало, що найбільш глибокі зміни виявляються у дітей раннього віку (табл. 1). У них показники рівня лейкоцитів, лімфоцитів, CD3+, CD4+CD3+, CD8+CD3+, CD19+ клітин у периферичній крові у більшості випадків (70%) були значно нижчі за нормальні вікові коливання. У цих же дітей кількість NK-клітин (CD16+CD56+СD3-) мала тенденцію до підвищення (Р<0,05). Значні відхилення в показниках клітинної ланки імунітету виявлені також у ЧХД, що народилися від матерів з прееклампсією вагітності, в порівнянні з цими показниками у дітей, що страждали на повторні ГРВІ і були народжені від матерів з фізіологічним перебігом вагітності та здорових дітей. Зокрема рівень лейкоцитів у периферичній крові у межах 3,8-4,7·109 кл/л був виявлений у 47,8 % дітей, які страждали на повторні ГРВІ і були народжені від матерів з фізіологічним перебігом вагітності (1 група) та у 86,4 % ЧХ ГРВІ дітей, що народилися від матерів з прееклампсією вагітності (2 група). При цьому у 43,5 % дітей І групи та у 81,8 % дітей ІІ групи відмічалися прояви імунологічної недостатності за рахунок зниження відносного рівня та абсолютної кількості лімфоцитів, Тл, Тh у межах (лімфоцитів [27-28 %; (1,03-1,32)·109 кл/л]; CD3+[54-66 %; (0,56-0,87)·109 кл/л ]; CD4+CD3+ [30-32 %; (0,31-0,42)·109 кл/л]; підвищення відносного рівня CD8+CD3+ (36-38%) і зниження її абсолютної кількості [(0,37-0,50) ·109 кл/л] при нормальному рівні CD56+CD16+CD3- та CD19+. У 56,3 % дітей І групи та у 18,2 % дітей ІІ групи показники імунітету не виходили за межі нормальних вікових коливань. У дітей пубертатного віку середні показники клітинної ланки імунітету практично не відрізнялися від таких у здорових дітей. Разом з тим, при аналізі індивідуальних показників клітинної ланки імунітету у ЧХД 11-14 років виявлені їх різноспрямовані відхилення. Для зручності аналізу отримані показники кількості лейкоцитів, лімфоцитів, Т-лімфоцитів та їх субпопуляцій у венозній крові дітей були поділені на три групи: в межах нормальних вікових коливань, нижче нижніх нормальних границь та вище верхніх нормальних границь за віком. Показники CD3+, CD4+CD3+, CD8+CD3+, CD19+ клітин були нижче нормальних вікових коливань у 27-30 (45-50 %) обстежених дітей, а кількість NK-клітин (CD16+CD56+CD3-) мала тенденцію до підвищення у 38 (63 %) дітей. Збільшення рівня CD3+, CD4+CD3+ клітин спостерігалося у 30-33 % дітей, а загальний рівень лімфоцитів був підвищений у 45 % дітей пубертатного віку.

Моніторингові клініко-імунологічні обстеження 335 (153 дівчинки та 182 хлопчика) ЧХ на ГРВІ дітей у віці від 10-12 років, що були евакуйовані в м. Київ після аварії на ЧАЕС, також показали наявність у них різноспрямованого характеру змін з боку клітинного імунітету. Зокрема показники лейкоцитів, лімфоцитів, СD3+CD4+, CD3+CD8+, CD19+, CD16+CD56+СD3- клітин у 20-50% дітей знаходилися нижче нижніх границь за віком, у 29-43,3% дітей ці показники були в межах нормальних вікових коливань, а у 23,3-63,3% дітей - вище границь нормальних коливань. Отримані дані щодо показників клітинної ланки імунітету у дітей різних груп нагляду, а саме у дітей різних вікових груп, які відповідають критичним періодам розвитку дитини, дітей, що народилися від матерів з прееклампсією вагітності та дітей, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС, показали, що вираженість цих порушень при повторних ГРВІ у них неоднакова, більш значні зміни спостерігалися у дітей ранньої вікової групи та у дітей 6-8 років, що народилися від матерів з прееклампсією. Зниження абсолютних величин показників клітинної ланки імунітету у дітей різних груп нагляду свідчать про те, що в організмі цих дітей створюються умови для формування вторинного імунодефіцитного стану за рахунок цієї ланки імунітету, які, очевидно, сприяють зниженню захисних сил організму дитини і порушенню міжклітинної кооперації в процесі імунної відповіді дитячого організму на антигенну дію при повторних вірусних інфекціях. Підвищення абсолютної кількості імунокомпетентних клітин у дітей пре- та пубертатного віку, можливо, пов'язане з компенсаторною реакцією організму дитини на зниження їх функціональної активності.

Характер порушень гуморальної ланки імунітету у ЧХ ГРВІ дітей різних груп нагляду був також різноспрямований (табл.1). У дітей раннього віку та у тих, що народилися від матерів з прееклампсією, була виявлена дисімуноглобулінемія, яка характеризувалася зниженою кількістю в крові імуноглобулінів класу G (6,43±0,05г/л та 5,69±0,84г/л, відповідно, проти контролю 8,01±0,29г/л та 9,23±2,56г/л, відповідно, у здорових дітей). Крім того, у ЧХ дітей ГРВІ раннього віку відмічалося підвищення рівня Ig A в сироватці венозної крові (0,69±0,02г/л) у порівнянні з групою здорових дітей (0,56±0,01г/л), Р<0,05. У дітей інших груп нагляду (дітей 6-8 років, пре- та пубертатного віку, а також тих, які були евакуйовані з 30-км зони) рівні імуноглобулінів G, A, M в сироватці венозної крові знаходилися в межах нормальних вікових коливань. Зниження рівня Ig G у дітей раннього віку та у ЧХД на ГРВІ 6-8 років, що народилися від матерів з прееклампсією вагітності, вказує на зменшення функціональної активності В-лімфоцитів, відображає порушення захисних властивостей дитини на антигенну дію, що виникає при інфекційних та інших патологічних процесах. Підвищення рівня імуноглобулінів А у дітей раннього віку може вказувати на напругу місцевого імунітету. У дітей різних вікових груп та у ЧХД ГРВІ, що були народжені від матерів з прееклампсією вагітності, за даними рівнів Ig А та sIg А в слині ці показники істотно знижені у порівнянні з здоровими дітьми відповідних груп (Р<0,05), що свідчить про слабкість та неповноцінність імунітету слизових оболонок обстежених дітей. Разом з тим рівень Ig A та sIgA слині ЧХД на ГРВІ, що були евакуйовані з 30-км зони, знаходилися в межах нормальних вікових коливань.

Слід зазначити, що функціональна активність імуноглобулінів залежить від структури білкової молекули та їх ліпідного оточення. Вивчення біохімічного складу фракції імуноглобулінів показало, що у дітей, які страждають на повторні ГРВІ, відзначаються зміни як в кількості білку імуноглобулінів, так і в їх ліпідному оточенні. Найбільш низька кількість білка імуноглобулінів спостерігалася в групі ЧХД, народжених від матерів з прееклампсією (4,09±0,02 г/л), в порівнянні з ЧХД, народженими від фізіологічної вагітності (4,97±0,02 г/л) та здоровими дітьми (7,7±0,2 г/л), Р<0,05. У них також змінювалося і ліпідне оточення імуноглобулінів: підвищувався вміст холестерину (у дітей І групи - 20,2±0,1 ммоль/г білка; у дітей ІІ групи 26,78±0,15 ммоль/г білка; у здорових дітей 10,9±0,3 ммоль/г білка, Р<0,05 у всіх випадках) та зменшувалася кількість сумарних фосфоліпідів (у дітей І групи - 0,43±0,02 ммоль/г білка; у дітей ІІ групи 0,44±0,01 ммоль/г білка; у здорових дітей 0,66±0,01 ммоль/г білка). Отримані дані свідчать про те, що у ЧХД мають місце ознаки біохімічної неповноцінністї імуноглобулінового комплексу, більш виражені у дітей, що народилися від матерів з прееклампсією вагітності.

Дослідження функціональних можливостей лімфоцитів показало, що показники реакції бласттрансформації лімфоцитів (РБТЛ) були знижені у всіх обстежених дітей у порівнянні зі здоровими дітьми відповідних вікових груп (Р<0,05). Максимальне зниження показників РБТЛ відмічено у ЧХД ГРВІ раннього віку (20,2±0,3% проти 28,1±0,1% у здорових дітей, Р<0,05) та у дітей, що були евакуйовані з 30-км зони (23,0±0,65% проти 30,4±0,6% у здорових дітей, Р<0,05). Вивчення індивідуальних показників РБТЛ у ЧХ дітей ГРВІ, що були евакуйовані з 30-км зони, а саме у дітей, які мали показники Т-лімфоцитів нижче норм за віком, в межах нормальних вікових коливань та вище нормальних коливань показало, що відсоток бластної трансформації лімфоцитів був найнижчим у дітей зі зниженим рівнем Т-лімфоцитів (20,2±0,8%).

У дітей з показниками Т-клітинного імунітету, що знаходилися в межах нормальних коливань за віком або вищими за норму також відмічалося зниження показника проліферації лімфоцитів (25,±0,7% та 23,1±0,3% відповідно). Одержані дані дозволяють припустити, що у всіх обстежених ЧХД на ГРВІ різних вікових груп та дітей, що зазнали гостре радіаційне опромінення, спостерігається зниження готовності лімфоцитів до стимуляції антигенами, що може сприяти персистенції в організмі мікроорганізмів та вірусів.

У ЧХ дітей різних груп нагляду відмічалося зниження числа фагоцитуючих клітин - нейтрофілів, фагоцитарного числа, а також індукованої фагоцитарної активності нейтрофілів та їх резерву у порівнянні з показниками здорових дітей відповідної групи (Р<0,05). У дітей, які були евакуйовані з 30-км зони, з боку показників фагоцитозу відмічалася така ж тенденція як і з показниками РБТЛ. Тобто максимальне зниження показників фагоцитозу було відмічено у дітей, що мали знижені кількісні показники Т-лімфоцитів. Крім того, в останніх відбувалося зниження спонтанної фагоцитарної активності нейтрофілів (14,3±0,4% проти 18,1±1,02% у здорових дітей, Р<0,05). У групі дітей із підвищеною кількістю Т-лімфоцитів теж відмічалося зниження спонтанної фагоцитарної активності нейтрофілів (14,7±0,8%). Індукована активність нейтрофілів та резерв фагоцитуючих клітин були знижені у всіх груп дітей, що зазнали гострого радіаційного опромінення, в порівнянні з контролем (Р<0,05). Отримані дані про стан фагоцитозу та кисень-залежного метаболізму фагоцитуючих клітин-нейтрофілів (НСТ-тест) у ЧХД ГРВІ свідчать про недостатність протиінфекційного захисту організму дитини, особливо на перших етапах розвитку інфекційного процесу.

Вивчення цитотоксичної NK-клітинної активності у 108 дітей, які страждали на повторні ГРВІ, показало, що серед обстежених дітей у 32% випадків відмічалося вірогідне зниження її показників (21,7±1,8 sLU20) у порівнянні з групою здорових дітей (49,8±3,4 sLU20), (P<0,05). У 30% - реєструвалися нормальні показники цитотоксичної NK-клітинної активності (47,6±1,8 sLU20). А у 38 % дітей спостерігалася підвищена NK-клітинна активність (58,5±1,1 sLU20) у порівнянні з цими показниками у здорових дітей (P<0,05).

У ЧХД ГРВІ поряд з імунологічними змінами спостерігалося порушення кальцій-фосфорного обміну. Рівень кальцію та неорганічного фосфору в еритроцитах був зниженим у ЧХД ГРВІ (0,29±0,01 ммоль/л та 3,28±0,01ммоль/г відповідно до контролю 0,37±0,04 ммоль/л та 6,80 ±0,03 ммоль/г відповідно), Р<0,05. Але у дітей, які народилися від матерів з прееклампсією вагітності, ступінь зниження цих показників був більшим (0,22±0,02 ммоль/л та 2,85±0,02 ммоль/г, відповідно), Р<0,05. Зниження вмісту неорганічного фосфору та кальцію в еритроцитах ЧХД, можливо, пов'язане зі зміною структурно-функціональної організації плазматичних мембран цих клітин, порушенням енергетичного обміну системи АТФ і АДФ, а також процесів мембранного транспорту фосфатів.

Вивчення вмісту 2,3-ДФГ в еритроцитах ЧХД дозволило виявити чітку тенденцію до підвищення цього показника - 9,86±0,01 ммоль/л проти контролю 8,93±0,11 ммоль/л, Р<0,05. У ЧХД, що народилися від матерів з прееклампсією вагітності, цей показник (10,47±0,02 ммоль/л) був значно вищим, ніж у ЧХД від здорових матерів (Р<0.05). Тенденція до підвищення 2,3-ДФГ в еритроцитах обстежених дітей є непрямою ознакою наявності тканинної гіпоксії, яка сприяє активації ПОЛ.

При зіставленні характеру порушень у системі ПОЛ у ЧХД різних груп, звертає на себе увагу різноспрямованість змін. У дітей, які народилися від фізіологічної вагітності, а також у дітей, що народилися від матерів з преекламп-сією, відмічалося зниження в еритроцитах венозної крові гідроперекисів ліпідів (1,23±0,01мкМоль/мл ер. та 1,47±0,02мкМоль/мл ер. відповідно до 2,07±0,02мкМоль/мл ер. у дітей контрольної групи, Р<0,05) і був нижчий у дітей, народжених від здорових матерів (Р<0,05). Малоновий діальдегід в еритроцитах венозної крові підвищувався у дітей, народжених від матерів з прееклампсією вагітності (32,87±0,1мкМоль/мл ер. проти 30,92±0,1мкМоль/мл ер. у дітей контрольної групи, Р<0,05), і знижувався у ЧХД, народжених від матерів з фізіологічним перебігом вагітності (26,52±0,02мкМоль/мл ер., Р<0,05). Виявлені зміни в процесах ПОЛ у дітей, що страждають на повторні ГРВІ, можливо, пояснюються активацією глутатіон-глутатіонпероксидазної системи в вигляді підвищення в еритроцитах венозної крові рівня відновленого глутатіону та активності глутатіонпероксидази [(4,40±0,14мкМоль GSH/мл ер. та 6,0±0,13 мкМоль GSH/мл ер., відповідно у дітей, що народилися від матерів з фізіологічною вагітністю) та (3,69±0,03 мкМоль GSH/мл ер. та 5,09±0,01 мкМоль GSH/мл ер., відповідно у дітей, що народилися від матерів з прееклампсією вагітності) проти відповідних показників контрольної групи здорових дітей (2,37±0,03 мкМоль GSH/мл ер. та 4,25±0,25 мкМоль GSH/мл ер., Р<0,05]. Разом з тим інші показники АОСЗ (загальна антиокислювальна активність еритроцитів венозної крові, каталази та рівень церулоплазміну плазми) були значно знижені в обстежених групах ЧХ ГРВІ дітей, і більш значні відхилення цих показників були зафіксовані у дітей, що народилися від матерів з прееклампсією вагітності. У дітей, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС, відмічено значне підвищення рівня ПОЛ в еритроцитах (гідроперекисів ліпідів - 2,47±0,07 мкМоль/мл ер., проти 2,17±0,08 мкМоль/мл ер. в контролі, Р<0,05 та малонового діальдегіду 59,29±2,85 мкМоль/мл ер. проти 31,92±0,07 мкМоль/мл ер. в контролі, Р<0,05) на фоні дисбалансу АОСЗ. Незважаючи на те, що антиокислювальна активність еритроцитів не змінювалася у ЧХД (31,39±2,64 нмоль/мл ер. у порівнянні з показниками у здорових 29,59±0,76 нмоль/мл ер., P>0,05), у обстеженої групи спостерігалося підвищення рівнів відновного глутатіону, каталази, церулоплазміну і зниження активності глутатіонпероксидази в порівнянні з відповідними показниками у дітей контрольної групи (Р<0,05 у всіх випадках ).

Проведений кореляційний аналіз показав наявність вірогідного зворотного зв'язку між показниками індукованої фагоцитарної активності нейтрофілів (r=-0,759), фагоцитарного резерву нейтрофілів (r=-0,717) та РБТЛ (r=-0,696) у обстежених дітей з одного боку та рівнем гідроперекисів ліпідів в суспензії еритроцитів з іншого. Тобто це дає можливість припустити, що підвищення рівня гідроперекисів ліпідів у мембранах імунокомпетентних клітин та нейтрофілів знижує їх функціональну активність і сприяє формуванню у дітей вторинних імунодефіцитних станів, розвитку ГРВІ та їх ускладненого перебігу.

Зміни у функціональній активності імунокомпетентних клітин організму можуть виникати також за рахунок структурних змін у ліпідному та білковому складі мембран цих клітин. Так, у ЧХ дітей на ГРВІ, особливо у тих, що народилися від матерів з прееклампсію вагітності, в мембранах еритроцитів відбувалося значне підвищення рівня загальних ліпідів (1,61±0,02г/г білку та 2,42±0,01г/г білку проти контрольних показників у здорових дітей 0,32±0,03г/г білку, Р<0,05). Ці порушення в мембранах еритроцитів відбувалися на фоні практично не змінених показників холестерину та сумарних фосфоліпідів (Р >0,05). Оскільки у пацієнтів, матері яких перенесли прееклампсію вагітності, виявлені більш виражені імунологічні та метаболічні зміни, а останні значною мірою збігаються з такими, що спостерігаються при гіповітамінозі D3, проведено дослідження обміну вітаміну D3 у вагітних жінок, що страждали на прееклампсію. Згідно з нашими дослідженнями в сироватці венозної та пуповинної крові вагітних жінок та породіль з прееклампсією середнього ступеня відбувалося зниження рівня вітаміну D3 і його активних метаболітів в порівнянні з цими показниками у жінок з фізіологічною вагітністю (Р<0,05). Зниження рівнів вітаміну D3 та його активних метаболітів у пуповинній крові жінок з прееклампсією середнього ступеня може бути пов'язане з виявленими нами інволютивно-дистрофічними та циркуляторними порушеннями в плаценті, яка приймає активну участь не тільки в плацентарному переносі цих речовин від матері до плода, а й активно синтезує їх. Аналіз результатів визначення вмісту вітаміну D3 і його активних метаболітів у тканинах плаценти свідчить, що при прееклампсії ці показники вірогідно знижуються в порівнянні з показниками у жінок із фізіологічним перебігом вагітності (Р<0,05). Недостатня забезпеченість матері та плода вітаміном D3, що розвивається при прееклампсії вагітності, сприяє порушенню кальцій-фосфорного обміну в організмі матері та плода. У жінок, вагітність яких була ускладнена прееклампсією, в венозній та пуповинній крові розвивається гіпокальціємія, гіпофосфатемія на фоні підвищення активності лужної фосфатази. Оскільки вітаміну D3 належить значна роль у регуляції клітинного, гуморального імунітету, фагоцитозу та процесів дозрівання клітин, можна припустити, що з його дефіцитом пов'язані “пізній імунний старт”, затримка фізичного розвитку та метаболічні порушення у дітей, що народилися від жінок, вагітність яких була ускладнена прееклампсією середнього ступеня, а це в свою чергу сприяло підвищеній схильності до ГРВІ у наступні періоди життя.

З метою ранньої ідентифікації розладів імунної системи у дітей та своєчасної профілактики останніх методом дискретно-динамічного аналізу розроблена математична модель прогнозування частоти виникнення (f1) та важкості перебігу (f2) ГРВІ.

f1=0,349+0,043x1+0,151x2-0,146x3+0,379x4+0,180x5

f2=-0,13+0,312x1+0,484x2+1,138x4+0,682x6+1,063x7+1,47x8 ,

де х - фактори ризику в балах, що впливають на частоту і важкість перебігу захворювань. Спосіб прогнозування частоти виникнення та важкості перебігу ГРВІ здійснюється таким чином: значення фактору у цифровому вираженні підставляють до відповідної функції (табл.2). Якщо f1<0,5, то передбачається захворювання ОРВІ не частіше 3 разів на рік, 0,51<f1<1 - чотири-шість разів, 1,01<f1<2 - сім-дев'ять разів, 2,01<f1<3 - десять-дванадцять разів на рік. Важкість перебігу (f2) вираховується в балах від 1 до 15. При зіставленні теоретично очікуваних результатів у дітей за розробленою математичною моделлю з реально існуючими збіг склав 78%. Створена математична модель дозволяє прогнозувати частоту виникнення та важкість перебігу ГРВІ у дітей, вказує на необхідність проведення імунологічних обстежень дитини.

Для розробки диференційованих підходів до застосування специфічних та неспецифічних імуномодулюючих засобів у ЧХ на ГРВІ дітей нами проведені клініко-імунологічні дослідження по вивченню ефективності рослинних імуномодуляторів на прикладі препаратів з Ехінацеї пурпурної - Іммунал (Лек, Словенія) та Родіоли рожевої (20 % спиртовий екстракт золотого кореня).

Імуномодулюючі засоби застосовували на фоні раціонального збалансованого харчування, дотримування режиму, полоскання зіва та носа сольовими розчинами та відварами протизапальних трав, санації зубів та інших вогнищ хронічної інфекції, лікувальної (дихальної) гімнастики, масажу коміркової зони, водних загартовуючих процедур.

Іммунал (25 дітей, 10-12 років) та плацебо -ізотонічний розчин NaCl (10 дітей, такого ж віку) отримували по 20 крапель 4-5 разів на добу, за 15 хвилин до приймання їжі протягом 10 днів, потім по 20 крапель 3 рази на день до 1 місяця.

Результати клініко-імунологічного обстеження до та після лікування показали, що у всіх дітей поряд з покращенням загального самопочуття, зменшенням проявів неспецифічної інтоксикації мала місце позитивна динаміка показників імунітету. Під впливом Іммуналу в обстежених дітей після проведення лікування суттєво зростала індукована фагоцитарна активність нейтрофілів (43,1±1,5%) проти (26,3±1,3%) до лікування та (26,1±1,1%) після лікування Плацебо і досягли нормальних величин (40,8±1,44% у здорових дітей, Р>0,05). Іммунал також стимулював початково низькі показники резерву фагоцитуючих клітин (10,0±1,5%) у ЧХД, підіймаючи його до рівня нормальних величин (25,0±1,5%), у порівнянні з показниками у здорових дітей (22,7±1,23%) (Р>0,05) та дітей, що отримували Плацебо (10,0±1,2% проти показників до лікування, Р>0,05).