Патогенетичні механізми формування порушень імунітету у дітей, що страждають на повторні гострі респіраторні вірусні інфекції, та диференційовані підходи до їх корекції

Іммунал нормалізовував також показники РБТЛ (30,3±0,7%), проти (25,6±0,5%) до лікування та (30,4±0,6%) у здорових дітей. Після отримання Плацебо ці показники залишилися практично на такому ж рівні (26,1±0,4%), як до лікування (25,6±0,5%) (Р>0,05).

Вивчення цитотоксичної NK-клітинної активності у ЧХД показало, що під впливом Іммуналу у 36 % дітей, котрі мали показники NK-клітинної активності менше 30 sLU20, а саме 21,7±1,8 sLU20, відбувалося значне її підвищення аж до повної нормалізації (50,3±5,5 sLU20), проти (49,8±3,4 sLU20) у здорових дітей (Р>0,05). У дітей, що отримували Плацебо, ці показники не мали тенденції до нормалізації.

Катамнестичні спостереження за цією групою дітей протягом 6 місяців після проведеного їм комплексного лікування показали, що діти хворіли ГРВІ рідше (52% дітей за півроку захворіло лише 1 раз, 40% - 2 рази), у них підвищилася резистентність організму, покращився загальний стан здоров'я.

Таким чином, застосування Іммуналу поза респіраторної патології у ЧХД ГРВІ сприяло поліпшенню функціональної активності лімфоцитів, нейтрофілів, NK-клітин, тим самим підвищувало захист дитини на перших та наступних етапах розвитку інфекційного процесу.

Під нашим спостереженням також знаходилися ЧХ ГРВІ діти, що зазнали дії іонізуючого опромінення. Особливістю цих дітей була наявність у них не тільки імунологічних, але й значних метаболічних порушень, в першу чергу в системі ПОЛ. В зв'язку з цим досліджена антиокислювальна властивість окремих імуномодулюючих засобів (20% спиртовий екстракт Родіоли рожевої, Іммунал, антоціан). В модельних дослідах in vitro за допомогою стабільного радикалу - ДФПГ встановлено, що за антирадикальними властивостями препарат Родіоли рожевої перевищує препарат з Ехінацеї пурпурної та антоціану приблизно в 2 та 5 разів. В порівнянні, реакція відомого антиоксиданту-вітаміну Е з ДФПГ, яка була вивчена нами раніше при 200 С, закінчувалася зразу після змішування розчинів [В.Я. Починок с соавт.1986].

Вивчення ефективності застосування рослинного імуномодулятора з Родіоли рожевої (20 % етанольного екстракту золотого кореня) було проведено у 75 дітей (35 дівчаток та 40 хлопчиків) у віці від 10 до 12 років. З них 40 дітей на момент аварії на ЧАЕС були у віці від 2 місяців до 2 років, решта (35 дітей) народилося після аварії, але їх батьки проживали в 30-км зоні під час аварії. Діти були евакуйовані в перші 2-3 доби після аварії на ЧАЕС та згодом мешкали в м. Києві. 20 здорових дітей (10 дівчаток та 10 хлопчиків) такого ж віку склали контрольну групу. 20 % спиртовий екстракт Родіоли рожевої отримували 44 дітей по 20 крапель на прийом тричі на день, за 30 хвилин до приймання їжі протягом одного місяця. Група порівняння -31 дитина - одержувала Плацебо.

Медикаментозно-реабілітаційний комплекс із включенням препарату Родіоли рожевої у ЧХД, евакуйованих з 30-км зони, сприяв зниженню явищ хронічної неспецифічної інтоксикації, поліпшенню загального стану здоров'я дитини, підвищенню резистентності дітей до вірусних респіраторних інфекцій, позитивно впливав на їх імунну систему, а саме: відбувалося підвищення кількісного вмісту лейкоцитів, лімфоцитів, Т-лімфоцитів та їх субпопуляцій, В-лімфоцитів до нормальних або вище нормальних показників у тих дітей, де вони були зниженими. У дітей з рівнем показників CD4+CD3+ та CD8+CD3+ вище нормальних меж після лікування теж спостерігалася їх нормалізація. Показники Т-лімфоцитів та їх субпопуляцій, які були у дітей в межах нормальних коливань до лікування, не зазнали вірогідних змін після отримання препарату. В обстежених дітей показники РБТЛ були значно зниженими до лікування в порівнянні з цими показниками у здорових дітей (20,1±1,5% та 30,4±0,6 % відповідно, Р0,05). Після лікування пацієнтів препаратом Родіоли рожевої показники РБТЛ підвищилися і не відрізнялися від таких у здорових дітей (30,3±2,1 % та 30,40,6 %, відповідно, Р0,05). Показники РБТЛ у групі ЧХД ГРВІ, що отримували Плацебо, до та після лікування становили 21,5±1,2 % та 23,4±1,7% відповідно, Р>0,05). Під впливом 20 % етанольного екстракту Родіоли рожевої спостерігалося значне підвищення аж до повної нормалізації цитотоксичної NK-клітинної активності (50,1±3,4 sLU20) проти (21,7±1,8 sLU20) до лікування (Р<0,05). Цитотоксична NK-клітинна активність у дітей, що отримували Плацебо, практично не змінювалася (21,7±1,8 sLU20 до лікування та 26,4±1,7 sLU20 після лікування, Р>0,05). Крім того, після лікування препаратом золотого кореня в обстежених дітей підвищилися показники індукованого NBT-тесту (40,1±1,5 %, проти 25,3±1,6 % до лікування, Р<0,05; у здорових дітей - 40,8±1,44 %, Р>0,05) та резерву фагоцитуючих клітин (22,0±1,4 % проти 9,6±1,55 % до лікування, Р<0,05 та 22,7±1,23 % у здорових дітей, Р>0,05). У дітей, що отримували Плацебо, були виявлені ознаки стимуляції показників індукованого NBT-тесту (32,6±1,5 % проти 25,3±1,6 % до лікування, Р<0,01), хоча вони не досягли величин у здорових дітей. Показники фагоцитарного резерву після лікування дітей з Плацебо хоча і мали тенденцію до підвищення (12,4±1,4 % проти 9,6±1,55 % до лікування) але не досягли показників у здорових дітей (22,7±1,23 %, Р<0,05).

Встановлено, що після лікування дітей препаратом Родіоли рожевої позитивні результати на виявлення антигенів респіраторних вірусів в епітеліальних клітинах верхніх дихальних шляхах було отримано лише у 10,9% випадків, тоді як до лікування вірусні антигени були знайдені у 45,6% дітей. Після застосування лікувального комплексу з включенням Плацебо у дітей також відмічалася певна позитивна динаміка щодо зменшення обсіменіння респіраторними вірусами верхніх дихальних шляхів: до лікування антигени респіраторних вірусів виявлені у 45,2% випадків, після - у 35,5%.

Таким чином, проведені дослідження показали, що медикаментозно-реабілітаційний комплекс із включенням препарату Родіоли рожевої, застосований у ЧХ дітей, евакуйованих з 30-км зони, сприяє зниженню явищ хронічної неспецифічної інтоксикації, поліпшенню загального стану здоров'я дитини, підвищенню резистентності дітей до вірусних респіраторних інфекцій, що може бути пов'язано з імуномодулюючою та противірусною активністю та залежить від вихідного стану імунної системи дитини. Разом з тим, виявлені антиоксидантні властивості препарату Родіоли рожевої не були достатніми для повної нормалізації порушених процесів ПОЛ у цієї категорії дітей. Наприкінці курсу лікування дітей препаратом Родіоли рожевої відбувалося значне зниження показників ПОЛ (гідроперекисів ліпідів - 2,29±0,02мкМоль/мл ер. та малонового діальдегіду - 36,78±1,37мкМоль/мл ер. у порівнянні з цими показниками до лікування 2,47±0,03мкМоль/мл ер. та 59,29±2,85мкМоль/мл ер. відповідно, Р<0,05), але повної нормалізації цих показників досягнуто не було. Разом з тим під впливом терапії спостерігалася значна активація АОСЗ в обстежених дітей: підвищилися показники відновного глутатіону (4,22±0,14 мкМоль GSH/мл ер. проти 2,57±0,07 мкМоль GSH/мл ер. у здорових дітей, Р<0,05), глутатіонпероксидази (5,31±0,47 мкМоль GSH/мл ер. проти 4,37±0,37 мкМоль GSH/мл ер., у здорових дітей, Р<0,05), каталази (4,25±0,35 ммоль Н2О2/мг білка за хв. проти 2,26±0,18 ммоль Н2О2/мг білка за хв. у здорових дітей, Р<0,05), загальної антиокислювальної активності в еритроцитах венозної крові (40,16±1,37 нМоль/мл ер. проти 29,59±0,76 нмоль/мл ер. у здорових дітей, Р<0,05), рівні церулоплазміну плазми крові (2,834±0,141 ммоль/л проти 1,550±0,064 ммоль/л у здорових дітей, Р<0,05). Причому величини досліджених показників АОСЗ у ЧХД на ГРВІ після лікування були значно вищими, ніж у здорових дітей (Р<0,05). Застосування комплексної терапії з включенням Плацебо у дітей, що страждали на повторні респіраторні вірусні захворювання, не сприяло впливу на досліджувані показники системи ПОЛ. З метою підсилення антиоксидантного ефекту у ЧХД, що зазнали дії радіаційного опромінення, було застосовано вітамін Е (50% масляного розчину в добовій дозі 0,1г протягом 1 місяця), який за нашими даними сприяв нормалізації показників гідроперекисів ліпідів та малонового діальдегіду (Р>0,05). Було встановлено, що препарати Родіоли рожевої та вітаміну Е впливали на показники АОСЗ у ЧХД по різному. У обстежених дітей у динаміці лікування вітаміном Е спостерігалася нормалізація рівня відновленого глутатіону, активності каталази, загальної антиокислювальної активності еритроцитів. У той же час після лікування дітей вітаміном Е активність глутатіонпероксидази значно підвищувалася і склала 8,35±0,31 мкМоль GSH/мл ер. проти 3,69±0,22 мкМоль GSH/мл ер. до лікування та 4,37±0,37 мкМоль GSH/мл ер. у здорових дітей, Р<0,05. Вміст церулоплазміну плазми крові не змінювався у процесі лікування і становив 1,95±0,07 ммоль/л проти 1,88±0,03 ммоль/л до лікування, Р>0,05. У дітей, які отримували комплексне лікування з включенням вітаміну Е, зменшилися прояви хронічної неспецифічної інтоксикації, покращився стан імунної системи. Разом з тим вірогідного впливу вітаміну Е на кількісні показники клітинної ланки імунітету в обстежених дітей не виявлено. Проте в динаміці лікування ЧХД значно покращилася функціональна активність лімфоцитів аж до повної нормалізації за даними РБТЛ (Р>0,05) та відбулася нормалізація спонтанної, індукованої фагоцитарної активності нейтрофілів та їх резерву за даними NBT-тесту (Р>0,05). Порівняльне вивчення впливу препарату Родіоли рожевої та вітаміну Е на ПОЛ еритроцитів венозної крові у ЧХД на ГРВІ показало, що інтенсивність зниження показників гідроперекисів ліпідів та малонового діальдегіду була вищою у вітаміну Е відповідно в 2 та 1,2 рази.

Катамнестичні спостереження за 24 дітьми протягом 1 року після проведення їм комплексного лікування з включенням імуномодулятора рослинного походження з Родіоли рожевої показали, що загальна захворюваність за перші півроку знизилася з 9,4 до 0,75 разів на рік, а за друге півріччя становила 0,83 разів на рік. Отриманий позитивний клінічний ефект повністю адекватний даним літератури про імуномодулюючий ефект 20 % етанольного екстракту Родіоли рожевої [Г.Н.Дранник с соавт., 1994]. За нашою думкою у ЧХ на ГРВІ дітей, що зазнали негативного впливу іонізуючого опромінення, можливе поєднане застосування препаратів з Родіоли рожевої та вітаміну Е, що сприятиме нормалізації та профілактики порушень основних адаптивних систем дитячого організму - імунної системи та АОСЗ.

Результати клініко-імунологічних досліджень також свідчать про те, що в окремих випадках у ЧХ ГРВІ дітей можуть біти застосовані препарати тимусу. Для розробки показань щодо застосування препаратів тимусу у ЧХД було обстежено 22 дитини у віці 10-12 років (12 хлопчиків та 10 дівчаток). Це були діти з надбаними порушеннями клітинної ланки імунітету, що проявлялися схильністю їх до частих рецидивуючих вірусних інфекцій, в більшості випадків 10-12 і більше разів на рік. Причому ГРВІ мали затяжний та ускладнений перебіг у вигляді приєднання синуситів, бронхітів, афтозних стоматитів. Контрольну групу склали 20 здорових дітей (10 дівчаток та 10 хлопчиків) такого ж віку. Дітям основної групи призначався препарат тимусу - тимусний поліпептидний гормональний комплекс - [тимостимулін (ТР-1, Serono)] з розрахунку 1 мг/кг маси дитини 2 рази на тиждень, протягом 5 тижнів. Всього на курс 10 ін'єкцій.

Критеріями для призначення тимостимуліну були: 1) часті рецидиви ГРВІ (10-12 разів і більше на рік); 2) обтяженість клінічної картини ГРВІ, довга тривалість та ускладнення захворювань у вигляді синуситів, стоматитів, бронхітів; 3) зменшення рівня CD4+CD3+ в крові нижче 0,6·109 кл/л.

Встановлено, що під впливом препарату тимостимулін (ТР-1, Serono) у обстежених дітей відбувалося помірне збільшення в периферичній крові кількості лейкоцитів та лімфоцитів [(7,1±0,41)Ч109 кл/л та (2,1±0,09)Ч109 кл/л проти (4,17±0,21)Ч109 кл/л та (1,44±0,11)Ч109 кл/л до лікування, Р<0,05], рівні яких підвищувалися до меж нормальних вікових коливань. Більш значний стимулюючий ефект виявлено щодо Т-лімфоцитів та їх субпопуляцій та В-лімфоцитів, рівні яких після проведеного курсу були вище меж нормальних вікових коливань. У цієї групи дітей спостерігалася нормалізація співвідношення CD4+CD3+/CD8+CD3+ (1,41 проти 0,78 до лікування). Підвищений рівень NK-клітин у обстежених дітей до лікування після проведеного реабілітаційного курсу зменшився в бік вікової норми, але не досяг її і залишився підвищеним [(0,335±0,11)·109 кл/л]. Разом з тим у обстеженої групи дітей виявлено нормалізацію цитотоксичної NK-клітинної активності (49,5±3,5 sLU20 проти 49,8±3,4 sLU20 у здорових дітей, Р>0,05). Проведені дослідження показали, що реабілітаційний комплекс із включенням тимостимуліну сприяє зниженню частоти ГРВІ, явищ хронічної неспецифічної інтоксикації, поліпшує загальний стан здоров'я дитини, підвищує резистентність організму до вірусних респіраторних захворювань. За нашими спостереженнями у дітей, які отримували тимостимулін, не виявлено побічної дії та негативного ефекту препарату.

Проте слід враховувати, що імунорегулююча функція тимусу тісно пов'язана з нейроендокринною регуляцією [Н.Б. Бережная., 1998; Г.М. Драннік., 1998: В.Ф.Чеботарев.,1998], і призначення препаратів вилочкової залози без прямих показань дітям може призвести до появи небажаних патологічних станів, у тому числі аутоімунних, онкологічних та інших.

Виявлені гіповітаміноз D3 та порушення кальцієвого гомеостазу (гіпокальціємія) у ЧХД раннього віку [Ю.Г.Антипкін, Л.І.Омельченко., 1999], дані літератури про механізми формування порушень імунітету у ЧХД ГРВІ свідчать про залежність функціонального стану імунної системи дитини від його D-вітамінного та кальцієвого обміну [О.М.Лук'янова та співав., 1997;1999] і стали основою для використання в комплексі заходів відновного лікування цих дітей вітаміну D3 та препаратів кальцію. В цьому зв'язку 60 ЧХД ГРВІ у віці 2-3 років та 23 ЧХД у віці 6-8 років на фоні розробленого реабілітаційного комплексу з метою корекції імунодефіцитних порушень застосовували Відеїн-3 (препарат вітаміну D3) по 4000 МО на добу протягом 1 місяця разом з гліцерофосфатом кальцію по 0,25 г тричі на добу для дітей раннього віку та по 0,5 г тричі на добу для дітей 6-8 років. Використання препарату вітаміну D3 у дітей сприяло нормалізації кальцій-фосфорного обміну, показників гуморального імунітету, індукованого NBT -тесту, резервної здатності нейтрофілів (Р>0,05). На показники клітинної і місцевої ланок імунітету та РБТЛ Відеїн-3 та гліцерофосфат кальцію впливали поступово: у дітей раннього віку повна нормалізація цих показників відбувалася після проведення другого курсу лікування, а у дітей шкільного віку - навіть після третього.

Оскільки повної нормалізації імунітету у ЧХД в умовах амбулаторної реабілітації досягти важко, виникає потреба в етапній реабілітації з використанням природних факторів дитячих курортів на останньому етапі.

Нами вивчена ефективність використання природних факторів дитячого курорту м. Євпаторія в імунореабілітації у 23 ЧХД на ГРВІ в віці від 9 до 12 років. Санаторно-курортне лікування діти отримували з травня по жовтень, тривалість якого була 35 діб для кожної дитини, з повторенням на наступний рік; до направлення в санаторій вказана група дітей отримала в умовах стаціонару та амбулаторно 1-2 лікувально-реабілітаційних курси з використанням рослинних імуномодуляторів та вітаміну Д3. Оздоровча програма реабілітації дітей складалася з дієтичних комплексів, рухових режимів, фізіотерапевтичних, у тому числі бальнеологічних, заходів. Застосовувалися процедури для загартовування з використанням природних факторів: повітря, сонця, води і моря.

Результати клініко-імунологічного обстеження до та після санаторно-курортного лікування показали, що у більшості дітей разом з покращанням загального самопочуття, зменшенням проявів хронічної неспецифічної інтоксикації мала місце позитивна динаміка показників імунітету: у більшості (15-19) дітей з 23 показники клітинного імунітету нормалізувалися, тоді як до перебування в санаторії вони були в межах нормальних вікових коливань лише у (6-12) дітей.

Неповна нормалізація показників клітинної ланки імунітету, можливо, пов'язана з тим, що у 5 дітей, які мали хронічний тонзиліт у декомпенсованій формі та гіперплазію аденоїдних вегетацій ІІ ступеня, на 3 день після початку проведення їм бальнеологічних процедур відбувалося загострення цих вогнищ інфекції. Слід зазначити, що нормалізація функціонального стану лімфоцитів, нейтрофілів та показників місцевого імунітету спостерігалася лише у 18 дітей. У решти (5) дітей, які в період перебування на курорті мали загострення хронічного тонзиліту, показники РБТЛ, NBT-тесту та рівнів Ig A та sIg A в слині після санаторного лікування вірогідно не відрізнялися від таких до лікування (Р>0,05). Погіршення стану здоров'я та відсутність нормалізуючих змін в імунній системі частини (21,7 %) дітей, що страждають на повторні ГРВІ, в процесі та після санаторно-курортного лікування свідчать про недостатню ефективність терапії в умовах санаторію м. Євпаторія дітей з декомпенсованими формами хронічних вогнищ інфекції.

Катамнестичні спостереження за цією групою (23 дитини) показало, що після проведення етапного лікування у 18 дітей загальна захворюваність з 10,5 разів на рік знизилася до 0,56 разів. 5 дітей з декомпенсованими формами тонзиліту та аденоїдиту продовжували хворіти 1 раз на місяць (частота ГРВІ зменшилася після проведення двом з них адено-тонзилектомії, а трьом - аденотомії).

Для закріплення позитивного реабілітаційного ефекту 12 дітей (у тому числі 5 прооперованих), що страждали на повторні ГРВІ, повторно оздоровлювалися на курорті м. Євпаторія. Клініко-імунологічне обстеження до та після лікування дозволило констатувати, що у дітей після лікування покращився загальний стан здоров'я. У всіх дітей до лікування в санаторії показники клітинної, гуморальної та місцевої ланок імунітету, фагоцитозу, NBT-тесту, функціональної активності лімфоцитів не відрізнялися від показників у здорових дітей (Р>0,05). Разом з тим, після лікування у дітей відбулася деяка стимуляція в межах вікових норм окремих показників імунітету.

Таким чином, оздоровлення групи ЧХД на ГРВІ на курорті м. Євпаторія протягом 2 років (щорічно по 35 діб) дало можливість закріпити в обстежених дітей досягнутий позитивний реабілітаційний ефект при використанні імуномодуляторів рослинного та вітамінного походження. Слід зазначити, що у багатьох ЧХД при переїзді на курорт зі зміною кліматичних зон відмічається загострення хронічних вогнищ інфекції. Можливо, для таких дітей кращим є місцевий клімат. Це стосується також дітей раннього і дошкільного віку. Оздоровлення дітей більш старшого віку на заключному етапі реабілітації може з успіхом проводитися як в умовах місцевих санаторіїв цілорічно так і в санаторіях, розташованих в інших кліматичних зонах, в літню пору року. Підбір дітей на курорти повинен проводитися ретельно і протипоказанням для санаторно-курортного лікування є наявність у дитини, що часто хворіє ГРВІ, хронічних вогнищ інфекції в стані декомпенсації.

ВИСНОВКИ

імунітет порушення діти респіраторний

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми комплексної допомоги дітям, що страждають на повторні ГРВІ, яка базується на сучасній технології прогнозування та діагностики порушень імунної системи і метаболічних розладів в їх організмі, диференційованих індивідуалізованих підходах до застосування імуномодулюючих препаратів біологічного, рослинного, вітамінного походження та природних факторів дитячих курортів.

1. Серед факторів ризику, які сприяють формуванню групи дітей, що часто хворіють ГРВІ, провідними є обтяжена спадковість дитини по захворюваннях верхніх дихальних шляхів та мигдаликів, наявність у матері більше 3-х вагітностей, які закінчилися пологами, перенесення дитиною рахіту, аномалії конституції, перенесені дитиною інфекційні захворювання вірусної природи та операції з загальним наркозом, наявність дисбіозу слизових оболонок, ураження щитовидної залози, вплив на організм дитини радіаційного забруднення довкілля. Облік цих факторів ризику за допомогою розробленої математичної моделі дає змогу оцінити вірогідність розвитку та важкість перебігу ГРВІ, виділити серед дітей групи ризику щодо формування повторних ГРВІ та визначити обсяг профілактичних заходів для цього контингенту дітей.

2. Зміни імунної системи у дітей, які страждають на повторні ГРВІ, мають вікові особливості. Для часто хворіючих на ГРВІ дітей раннього віку характерним є зниження показників місцевого імунітету слизових оболонок верхніх дихальних шляхів (Ig A та sIg А в слині), зміни в клітинній (зменшення кількісних показників лімфоцитів, Т-лімфоцитів, Тh, Тс, функціональної активності лімфоцитів і нейтрофілів) та гуморальній (зниження рівня Ig G) ланках імунітету. У дітей старших вікових груп переважають зміни локального імунітету слизових оболонок верхніх дихальних шляхів, функціональні зрушення клітинної ланки імунної системи (лімфоцитів та фагоцитів-нейтрофілів).

3. Діти, що часто хворіють ГРВІ, мають знижений у крові вміст вітаміну D3 і його активних метаболітів, гіпокальціємію, значне підвищення загальних ліпідів в мембранах еритроцитів, порушення перекисного окислення ліпідів та антиоксидантної системи захисту, які більш виражені у дітей від матерів, вагітність яких ускладнювалася прееклампсією.

4. Порушення стану здоров'я та імунної системи у ЧХД ГРВІ, евакуйованих із 30-км зони після аварії на ЧАЕС, різноспрямовані і свідчать про неоднорідність цієї групи дітей. Зрушення в імунній системі дітей спостерігаються головним чином з боку клітинної ланки імунітету і характеризуються кількісними змінами у складі імунокомпетентних клітин та зниженням їх функціональної активності. При цьому відбувається порушення пероксидації ліпідів, вираженість яких корелює зі ступенем змін у функціональній активності лімфоцитів та нейтрофілів.

5. У модельних дослідах in vitro доведено антиоксидантні властивості різних імуномодуляторів - 20% спиртового екстракту Родіолі рожевої, Іммуналу, антоціану за реакцією їх із стабільним радикалом дифенілпікрилгілразилом. Визначено, що найбільшу антиоксидантну активність має препарат Родіоли рожевої.

6. Медикаментозно-реабілітаційний комплекс з включенням препарату Родіоли рожевої, застосований у евакуйованих з 30-км зони дітей, які часто хворіють ГРВІ, сприяє зниженню явищ хронічної неспецифічної інтоксикації, поліпшенню загального стану здоров'я дитини, зменшенню обсіменіння верхніх дихальних шляхів дітей респіраторними вірусами, покращанню імунологічної резистентності (підвищенню знижених показників лімфоцитів, Т-лімфоцитів, Тh, Тc, В-лімфоцитів, NК-клітинної активності, фагоцитарного резерву нейтрофілів, нормалізації підвищеної кількості Тh, Тc).

7. Застосування рослинного імуномодулятора з Ехінацеї пурпурної у дітей, що страждають на повторні ГРВІ, які не зазнали дії іонізованого опромінення, сприяє зменшенню синдрому хронічної втомлюваності у них, стимулює знижені показники індукованого NBT-тесту та фагоцитарного резерву нейтрофілів, доводячи їх до нормальних величин.

8. У часто хворіючих на ГРВІ дітей за показаннями (довготривалі вірусні інфекції з тяжким перебігом та ускладненнями) можуть бути застосовані препарати тимусу, які призначають при стійкому зниженні в периферичній крові рівня CD4+CD3+лімфоцитів - <0,6хІ09 кл/л. У цих випадках використання в комплексному лікуванні тимостимуліну у ЧХД ГРВІ сприяє зменшенню частоти респіраторних захворювань у них, явищ хронічної неспецифічної інтоксикації, нормалізації показників клітинної ланки імунітету, цитотоксичної NK-клітинної активності.

9. Для імунореабілітації ЧХ на ГРВІ дітей раннього віку та в критичні періоди розвитку дитини призначення вітаміну D3 разом із препаратами кальцію сприяє нормалізації D-вітамінної забезпеченості організму, кальцій-фосфорного обміну, показників індукованого NBT-тесту, резервної здатності нейтрофілів та РБТЛ. На абсолютні показники клітинної ланки імунітету, а також місцевої - препарати вітаміну D3 та кальцію впливають поступово, нормалізуючий ефект настає при повторних курсах застосування зазначених препаратів.

10. Реабілітаційний комплекс із включенням вітаміну Е у дітей, що страждають на повторні ГРВІ та були евакуйовані з 30-км зони, сприяє покращанню функціональної активності імунної системи (нормалізує показники РБТЛ спонтанної та індукованої фагоцитарної активності, фагоцитарного резерву), нормалізації стану системи ПОЛ-АОСЗ, зниженню захворюваності на ГРВІ.

11. Лікування та реабілітацію порушень імунітету у дітей, що страждають на повторні ГРВІ, необхідно проводити за принципом індивідуальності, комплексності та етапності із застосуванням природних та переформованих факторів дитячих курортів на завершальному етапі. Така система реабілітації сприяє стійкій нормалізації імунної системи у ЧХД ГРВІ, покращанню їх здоров'я та значному зменшенню у них частоти ГРВІ.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІІ

1. Для створення індивідуального прогнозу формування у дітей інфекційного синдрому у вигляді частих ГРВІ може бути застосована математична модель прогнозування частоти виникнення (f1) та важкості перебігу (f2) ГРВІ:

f1=0,349+0,043*х1+0,151*х2-0,146*х3+0,379*х4+0,180*х5

f2=-0,13+0,312*х1+0,484*х2+1,138*х4+0,682*х6+1,063*х7+1,47*х8,

де х - це фактори ризику в балах, що впливають на частоту і важкість перебігу захворювань. Якщо f1<0,5, то передбачається захворювання ГРВІ не частіше 3 разів на рік; 0,51<f1<1 - чотири-шість разів; 1,01<f1<2 сім-дев'ять разів; 2,01<f1<3 - десять-дванадцять разів на рік. Важкість перебігу (f2) вираховується в балах від 1 до 15. Якщо частота захворювань на ГРВІ передбачається чотири-шість та більше разів на рік та важкість захворювань оцінюється в діапазоні від 5 до 15 балів, то така дитина підлягає клініко-імунологічному обстеженню з подальшим застосуванням лікувально-реабілітаційних заходів. Вибір обсягу методів лікування та реабілітації порушень імунітету у дітей, що страждають на повторні ГРВІ, здійснюється за принципом індивідуальності, комплексності та етапності.

2. З метою виявлення змін імунної системи у дітей з інфекційним синдромом у вигляді частих ГРВІ рекомендована двохетапна методика імунологічного обстеження. На І-му етапі в умовах районної поліклініки необхідно проводити загальний аналіз крові з визначенням рівня лейкоцитів, відсоткової та абсолютної кількості лімфоцитів, нейтрофілів, макрофагів, еозинофілів. На ІІ-му етапі при не ефективності амбулаторного лікування в умовах обласних спеціалізованих центрах з дитячої та клінічної імунології слід застосовувати: а) визначення сироваткових IgG, А, М в крові та IgA і sIgA в cлині; б) визначення рівнів Т-лімфоцитів та В-лімфоцитів у периферичній крові; в)визначення функціонального стану клітин Т-лімфоцитів, В-лімфоцитів, NК-клітин, фагоцитів та субпопуляцій Т-лімфоцитів у відсоткових та абсолютних числах у периферичній крові..

3. Принцип етапної реабілітації дітей, що страждають на повторні ГРВІ, реалізується на етапах: стаціонар або напівстаціонар - І етап, поліклініка (відділення відновного лікування) та родина - ІІ етап; санаторно-курортне лікування - ІІІ етап. На І-му етапі реабілітації проводять лікування виявлених хронічних вогнищ інфекції, призначають методи відновного лікування, фізіотерапевтичні процедури, масаж, лікувальну дихальну фізкультуру, застосовують за показаннями імуномодулюючі препарати. На 11-му - проводиться подальша санація вогнищ хронічної інфекції не тільки самій дитині, а й членам родини, звертається увага на дотримування дитиною раціонального режиму доби та санітарно-гігієнічних умов життя, збалансованого харчування, призначається ЛФК (дихальна гімнастика), водні загартовувані процедури, продовжується застосування імуномодулюючих препаратів. На ІІІ-му етапі реабілітація проводиться в санаторно-курортних умовах із застосуванням природних факторів дитячих курортів, які позитивно впливають на стан імунної системи дитини. Для ЧХ та ГРВІ дітей раннього і дошкільного віку з метою закріплення позитивного ефекту імуномодулюючої терапії на третьому етапі реабілітації доцільно використовувати санаторне лікування в умовах місцевих кліматичних зон цілорічно. Оздоровлення дітей старшого віку на заключному етапі реабілітації з успіхом може проводиться в умовах місцевих санаторіїв цілорічно або санаторіїв, розташованих в інших кліматичних зонах в літню пору року. Протипоказанням для санаторно-курортного лікування є наявність у дитини, що часто хворіє на ГРВІ, хронічних вогнищ інфекції в стані декомпенсації.

4. З метою імунореабілітації на І-му або ІІ-му етапах реабілітації дітям раннього віку можна призначати імуномодулюючий комплекс, який складається з імуномодуляторів вітамінного походження, - препарати вітаміну D3 (відеїн-3) по 4000 МО вітаміну D3 на добу разом з гліцерофосфатом кальцію по 0,25 3 рази в день (протягом 1 місяця) та рослинного походження - препарат з Родіоли рожевої 20 % - спиртовий екстракт (кількість крапель розраховується: вік дитини у роках помножити на 2, приймати тричі на добу за 30 хвилин до їди протягом місяця); масляний розчин 50% вітаміну Е у віковій дозі, протягом місяця. Курси медикаментозної терапії повторюють 2-3 рази на рік.

Дітям старшого віку проводиться імунокорекція з урахуванням кількісних та якісних змін імунітету: у дітей з порушеннями функціонального стану імунної системи на фоні нормальних показників клітинного (абсолютні значення) та гуморального імунітету призначають препарати Ехінацеї (в дозі - кількість крапель розраховується: вік дитини в роках помножити на 2, 4-5 разів на добу, за 15-30 хвилин до їди, протягом 10 днів, потім 3 рази в день - до одного місяця); у дітей із відхиленнями показників клітинної ланки імунітету нижче або вище норми та порушеннями функціональної активності клітин імунної системи необхідно призначати препарат Родіоли рожевої - 20 % спиртовий екстракт протягом місяця (спиртові розчини розводити в ј склянки води).

Крім цього використовують препарати вітаміну D3 (по 4000 МО вітаміну D3 на добу) разом з гліцерофосфатом кальцію у вікових дозах протягом 1 місяця і повторенням зазначених курсів 2-3 рази на рік.

5. Дітям із зон радіаційного забруднення доцільно додатково застосовувати харчування, збагачене вітаміном Е, та іншими антиоксидантами і необхідно проводити їм профілактичні курси лікування з використанням фармацевтичних препаратів антиоксидантної дії, насамперед вітамінів А, С, Е та інших у вікових дозах. Курси лікування рекомендовано повторювати 2-3 рази на рік.

6. Дітям з частотою ГРВІ 10-12 і більше разів на рік з ускладненим перебігом при стійкому зниженні показників CD4+CD3+ лімфоцитів нижче 0,6·109 кл/л у виключних випадках можливе призначення препаратів тимусу (тимостимулін) з розрахунку 1 мг/кг маси дитини 2 рази на тиждень, 10 ін'єкцій на курс.

СПИСОК РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Стан неспецифічної резистентності організму у дітей, що повторно хворіють на гострі респіраторні інфекції // Педіатрія, акушерство та гінекологія.-2000.-№5.-С.18-20 (співавт. Лапшина В.Ф, Степанової Л.С.,.Іщенко Є..М.).

.Окремі показники обміну ліпідів та кальцію у дітей 2 групи здоров'я з інфекційним синдромом молодшого шкільного віку мешканців м.Києва //Перинатологія та педіарія.- 2000.-№2.-С.28-30 (співавт. Омельченко Л.І., Апуховської Л.І., Степанової Л.С., Даценко Л.О., Мельничук О.В..).

Вміст вітаміну D3 та його активних метаболітів у крові та плаценті вагітних з нефропатією // Український медичний часопис .-2000.-№ 5(19).- С.115-118 (співавт. Омельченко Л.І., Апуховської Л.І., Антипкіної Н.Ю.. Антоненко Л.В., Нікіфорової Т.М.).

Показники стану антиоксидантної системи у дітей різних груп нагляду потерпілих внаслідок аварії на ЧАЕС та їх динаміка при застосуванні препаратів антиоксидантної дії (вітаміну Є та Іскадору) // Український радіологічний журнал.- 1998 .-№2.-С.189-192 (співавт Антипкіна Ю.Г., Омельченко Л.І., Арабської Л.П., Осинської Л.Ф., Васюка О.М.. )

. Перший досвід застосування препарату ,, Іскадор” у імунокомпроментованих дітей, які зазнали підвищених доз радіації після аварії на Чорнобильській АЕС. // Педіатрія, акушерство та гінекологія.-1992.-№3.-С.12-15 (співавт. Лук'янової О.М., Чернишова В.П., Омельченко Л.І., Антипкін Ю.Г.,Слуквіна І.І.,Войченко І.В,Хойссера П.,Шнідерман Г.,Хайто Т.,Костанської К.)

Подходы к восстановлению иммунного статуса у Чернобыльских детей путем применения глютатиона, антоциана и l-цистеина // Імунологія та алергологія.-1988.-№1.-С.90-97 (співавт. Чернишова В.П., Омельченко Л.И., Тройша Г.,.Водяника М.А., Выхованца Е.В., Гуменюк М.Е., Краснян Ж.Н.,.Галазюк Л.В., Чернышова А.В.).

Эффективность применения препарата Иммунал (ЛЕК, Словения) для иммунореабилитации детей часто болеющих ОРВИ // Актуальні проблеми акушерства і гінекології, клінічної імунології та медичної генетики: Зб. наук. пр.- Київ-Луганськ, 2000.-В.4.- С.296-300.

.До питання про застосування препаратів імуномодулюючої дії для реабілітації порушень імунітету у дітей, які страждають на повторні гострі респіраторні вірусні інфекції // Перинатологія та педіатрія.-2000.-№3.-С.32-35.

.Метод прогнозування виникнення та важкості перебігу ГРВІ у дітей // Перинатологія та педіатрія.-2000.-№ 4.-С. 29-31(співавт. Омельченко Л.І., Онищенко О.Ю.).

Показники стану імунутету та перекисного окислення ліпідів у часто хворіючих ГРВІ дітей, що зазнали радіаційного впливу після аварії на ЧАЕС // Перинатологія та педіатрія.-1999. - № 3.- С.35-37 (співавт. Омельченко Л.І., Антипкіна Ю.Г., Чернишова В.П., Осинської Л.Ф.)

Показники стану імунної системи у часто хворіючих на гострі респіраторні вірусні інфекції дітей, евакуйованих з 30-км зони після аварії на ЧАЕС // Педіатрія, акушерство та гінекологія .-1999.-№ 6 .-С. 28-32.

Імунні та метаболічні порушення у дітей, які часто хворіють на гострі респіраторні вірусні інфекції // Український медичний часопис.-2000.-№ 2 (16).-С. 137-142.

Використання рослинного імуномодулятора з Омели білої ,,Iscador M” у реабілітації дітей, які часто хворіють на гострі респіраторні захворювання // Ліки.- 1999.-№ 3-4.- С. 33-37.

Показники стану імунітету, ліпідного обміну, структурно-функціонального стану клітин мембран у дітей, які часто хворіють на ГРВІ // Педіатрія, акушерство та гінекологія.-1995.- № 6.-С. 10-14 (співавт. Омельченко Л.І., Чернишова В.П., Никифорової Т.Н., Антоненко Л.В., Антипкіна Ю.Г., Вихованця Є.В., Апуховської Л.І.).

Спосіб профілактики і лікування гострих респіраторних вірусних інфекцій у дітей // Патент на винахід А 61К 45/00, 12354А,-від 02.12.96 (співавт. Лук'янової О.М., Омельченко Л.І., Чернишова В.П., Антипкіна Ю.Г., Осинської Л.Ф., Шнідерман Г., Хеуссер П.).

Спосіб профілактики та лікування патологічних станів у дітей з обтяженим перинатальним анамнезом // Патент на винахід А 61К 33/22, 23911А,- від 31.08.98 (співавт. Лук'янової О.М., Омельченко Л.І., Сапи І.Ю., Квашніної Л.В., Мозалевського А.Ф., Радченко Н.О.).

Показники імунітету та кальцій-фосфорного обміну у дітей раннього віку, що часто хворіють на ГРВЗ // Педіатрія, акушерство та гінекологія.- 2000.-№ 6.- С. 26-29

Показники імунітету та кальцій-фосфорного обміну у дітей раннього віку, що хворіють на Д-дефіцитний рахіт // Педіатрія, акушерство та гінекологія.-2000.-№ 4 .-С. 30-32 (співавт. Омельченко Л.І., Антипкіна Ю.Г., Апуховської Л.І, Чернишова В.П.,.Никифорової Т.Н.,.АнтоненкоЛ.В.).

Экспресс-метод определения антиокислительной активности лекарственных веществ // Химико-фармацевтический журнал.-Москва:Медицина.-1985.-№ 5.- С.565-569 (співавт. Тараховского М.Л., Портнягиной В.А., Денисовой М.Ф., Вонсяцкого В.А., Александровой А.Н., Мельничука.В.А.).

Исследование окислительно-восстановительной активности некоторых фармкологических веществ // Вестник Киевского университета: Химия.-1986.-В.27.-С.75-80 (співавт. Починка В.Я., Шаповал Т.С., Вонсяцкого В.А., Портнягиной В.А.).

Антиокислительная активность некоторых лекарственных средств растительного происхождения // Фармакология и токсикология : Респ. межвед. сб. Киев: Здоров'я.-1988.-С.79-83 (співавт. Мельничука В.А., Портнягиной В.А., Дегтяревой А.П.).

Роль перекисного окисления липидов в формировании нарушений иммунитета у часто болеющих детей, подвергшихся радиационному воздействию вследствие аварии на Чернобыльской АЭС // Охрана здоровья детей и подростков : Респ. межвед. сб. - Киев:Здоров'я.-1996.-В.25.- С.94-98 (співавт. Антипкина Ю.Г., Омельченко Л.И., Васюка А.Н., Иванова К.А., Реганюк Е.И., Осинской Л.Ф.).

Комбинированные лекарственные препараты для лечения ОРЗ у детей // Журнал практичного лікаря.-1999.-№ 1.-С.38-40 (співавт. Омельченко Л.И., Даценко Л.А., Фисун В.Н.).

Immunomodulatory and clinical effects of Viscum album (Iscador M and Iscador P) in children with recurrent respiratory infections as a result of the Chernobyl Nuclear Accident // American Journal of Thereutics. -2000.-№ 7 .-P.195-203 (співавт. Chernyshov V.P., Heusser P., Omelchenko L.I., Chernyshova L.I., Vodyanik M.A., Vykhovanets E.V., Galazyuk L.V., Gaiday N.V., Zelinsky G.M., Schaefermeyer H., Schaefermeyer G.).

Immunomodulatory actions of Viscum album (Iscador) in children with recurrent respiratory disease as a result of the Chernobyl nuclear accident // Complementary therapies in Medicine.-1997.- № 5.- P. 141-146 (співавт. Chernyshov V.P., Omelchenko L.I., Heusser P, Slukvin I.I.,.Vodyanik M.A., Galazyuk L.V., Vykhovanets E.V, Chernyshov A.V., Gumenyuk M.E., Schaefermeyer H., Schaefermeyer G.).

Die Behandlung immunsupprimierter Kinder nach Tschernobyl-Unfall mit Viscum album (Iscador): klinische und immunologische Untersuchungen // Forshende Komplementarmedizin.-1994.-H.-2.-B.1.- S.58-70 (співавт. Lukyanova E.M., Chernyshov V.P., Omelchenko L.I., Slukvin I.I., Antipkin Y.G., Voichenko I.V.).

Immunological analysis of reduced glutathione, L-cysteine and anthocyane effects in Chernobyl children with recurrent respiratory infections and chronic inflammatory focal lesions // Central European Journal of Immunology.-2000.- Vol.25.-№3.- P.137-145 (співавт. Chernyshov V.P., Omelchenko L.I., Treusch G., Vodyanik M.A., GumenyukM., Zelinsky G. M.)

Анотація

Починок Т.В. Патогенетичні механізми формування порушень імунітету у дітей, що страждають на повторні гострі респіраторні вірусні інфекції, та диференційовані підходи до їх корекції.-Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.10.-“Педіатрія”. Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України, Київ, 2001.

Дисертація присвячена розробці та впровадженню в практику охорони здоров'я критеріїв ранньої діагностики порушень імунної системи у дітей, які часто хворіють на гострі респіраторні вірусні інфекції та ефективних методів їх етапної реабілітації із застосуванням імуномодуляторів біологічного, рослинного і вітамінного походження та природних факторів дитячих курортів.

У дисертації систематизовано фактори ризику, що сприяють формуванню порушень імунітету у часто хворіючих ГРВІ дітей. Розроблена математична модель прогнозування частоти виникнення та важкості перебігу ГРВІ, обґрунтовані та розроблені критерії скринінгової і поглибленої діагностики порушень їх імунної системи. Визначено особливості розладів імунітету у цієї категорії дітей, зокрема в критичні періоди розвитку дитини. Розширено уяву про патогенез імунологічних порушень у часто хворіючих ГРВІ дітей з урахуванням перинатальних факторів ризику, вікових особливостей розвитку, субклінічних метаболічних розладів, впливу радіаційного фактору на організм дитини. Створено концепцію про роль дефіциту вітаміну D3 та метаболічних порушень (кальцій-фосфорного, ліпідного обмінів, перекисного окислення ліпідів) у пери- та постнатальному періоді життя дитини у формуванні дисбалансу показників імунної системи та схильності дітей до частих ГРВІ в різні вікові періоди.

Розроблені показання для застосування імуномодуляторів біологічного походження (тимостимуліну), рослинного (з Ехінацеї пурпурної та Родіоли рожевої) і вітамінного (вітаміну D3) у часто хворіючих ГРВІ дітей.

У модельних дослідах in vitro доведена наявність антиоксидантних властивостей у імуномодуляторів - 20 % спиртового екстракту Родіоли рожевої, Іммуналу, антоціану. Визначено, що найбільша антиоксидантна активність притаманна препарату з Родіоли рожевої. Обгрунтована доцільність використання останнього разом з препаратами вітаміну Е у часто хворіючих дітей, що постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС.

Створена систему комплексної та етапної допомоги дітям, що страждають на повторні ГРВІ, яка базується на сучасній технології діагностики імунних порушень і метаболічних розладів та індивідуалізованих підходах до застосування імуномодулюючих препаратів і природних факторів дитячих курортів на заключному етапі реабілітації.

Ключові слова: часто хворіючі діти, гострі респіраторні вірусні інфекції, імунна система, перекисне окислення ліпідів, обмін вітаміну D3, кальцій-фосфорний обмін, ліпідний обмін, імуномодулятори.

Аннотация

Починок Т.В. Патогенетические механизмы формирования нарушений иммунитета у детей, страдающих повторными острыми респираторными вирусными инфекциями, и дифференцированные подходы к их коррекции.- Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора медицинских наук по специальности 14.01.10.- “Педиатрия”. Институт педиатрии, акушерства и гинекологии АМН Украины, Киев, 2001.

Диссертация посвящена теоретическому обоснованию и новому решению научной проблемы комплексной помощи детям, страдающих повторными острыми респираторными вирусными инфекциями (ОРВИ), которая базируется на современных технологиях прогнозирования и диагностики нарушений иммунной системы и метаболических расстройств в их организме, дифференцированных индивидуализированных подходах к применению иммуномодулирующих препаратов биологического, растительного, витаминного происхождения и природных факторов детских курортов.

В диссертации систематизированы факторы риска, которые способствуют формированию нарушений иммунитета у часто болеющих ОРВИ детей, среди которых ведущими являются отягощенная наследственность по заболеваниям верхних дыхательных путей и миндалин, наличие у матери ребенка более 3-х беременностей, закончившихся родами, перенесенные ребенком рахит, инфекционные заболевания вирусной природы и операции под общим наркозом, наличие аномалий конституции, дисбиоза слизистых оболочек, поражение щитовидной железы, влияние на организм ребенка радиационного загрязнения окружающей среды. Учет этих факторов с помощью разработанной математической модели дает возможность оценить вероятность развития и тяжести течения ОРВИ, выделить среди детей группы риска по формированию повторных ОРВИ и определить реабилитационно-профилактические мероприятия для этого контингента детей.

Показано, что изменения иммунной системы у детей, которые страдают повторными ОРВИ, имеют возрастные особенности. У часто болеющих детей (ЧБД) ОРВИ раннего возраста наблюдается снижение показателей местного иммунитета слизистых оболочек верхних дыхательных путей (Ig A та sIg А в слюне), изменения в клеточном (снижение количественных показателей лимфоцитов, Т-лимфоцитов, Тh, Тс) и гуморальном (снижение уровня Ig G) звеньях иммунитета; уменьшение фагоцитарной активности нейтрофилов и функциональной активности лимфоцитов. У детей старших возрастных групп преобладают изменения местного иммунитета слизистых оболочек верхних дыхательных путей, функциональные изменения фагоцитарного и клеточного звеньев иммунной системы. Наряду с нарушениями в иммунной системе у ЧБД ОРВИ, отмечаются метаболические расстройства в виде снижения в крови уровня витамина D3 и его активных метаболитов, гипокальциемии, значительного повышения уровня общих липидов в мембранах эритроцитов, нарушения перекисного окисления липидов и антиоксидантной системы защиты, которые наиболее выражены у детей, рожденных от матерей с осложненной (преэклампсия) беременностью. Изучение показателей иммунитета у ЧБД ОРВИ, эвакуированных из 30-км зоны после аварии на ЧАЭС, показало, что изменения наблюдаются в основном со стороны клеточного и фагоцитарних звеньев иммунной системы и характеризуются количественными изменениями в составе иммунокомпетентных клеток и снижением их функциональной активности. При этом отмечается нарушение пероксидации липидов, выраженность которых коррелирует со степенью изменений функциональной активности лимфоцитов и нейтрофилов.

Разработаны показания для применения иммуномодуляторов биологического происхождения (тимостимулин), растительного (из Эхинацеи пурпурной и Родиолы розовой) и витаминного (витамина D3) у часто болеющих ОРВИ детей.

В модельных опытах in vitro доказано наличие антиоксидантных свойств у иммуномодуляторов - 20% спиртового экстракта Родиолы розовой, Иммунала, антоциана. Показано, что наибольшая антиоксидантная активность присуща препарату из Родиолы розовой. Научно обосновано целесообразность использования последнего совместно с препаратами витамина Е у ЧБД ОРВИ особенно у детей, которые пострадали вследствие аварии на ЧАЭС.

Создана система комплексной и этапной помощи детям, страдающим повторными ОРВИ, которая базируется на современной технологии диагностики иммунных нарушений и метаболических расстройств и индивидуализированных подходах к применению иммуномодулирующих препаратов и природных факторов детских курортов на завершающем этапе реабилитации.

Ключевые слова: часто болеющие дети, острые респираторные вирусные инфекции, иммунная система, перекисное окисление липидов, обмен витамина D3, кальций-фосфорный обмен, липидный обмен, иммуномодуляторы.

Summary

Pochinok T.V. Pathogenetic mechanisms of forming immune disorders in children with recurrent respiratory viral infections and differentiation approaches to their correction.- Manuscript.

Thesis for obtaining the Doctor of Medical Sciences Degree in speciality 14.01.10. -“Pediatrics”. The Institute of Pediatrics, Obstetrics and Gynecology of Academy of Medical Sciences of Ukraine, Kyiv, 2001.

The dissertation is devoted to the elaboration and introduction to the practice for protection of health the criterions of early disorders of immune system in children with recurrent respiratory viral infections (RRVI) and effective methods of its stage rehabilitation using immunomodulators origin from thymus, plants, vitamins and nature of the child's heals resort.

It was systematized the risk factors, which promote the forming of immune disorders in children with RRVI. It was carried out the mathematical model of the prognosis of frequency and severity of RRVI; the criterias of diagnostics of immune disorders. It was determined the peculiarity of the immune disorders in these children, in particular in critical periods of child's development. It was increased the conception of pathogenesis of immune disorders in children with RRVI including perinatal risk factors, age peculiarities of child's development, subclinical metabolic disorders, radiative factor influence on child's organism. It was created the role of vitamine D3 deficit and metabolic disorders (calcium, phosphorus, lipid metabolism, lipid peroxidation) in forming immune disturb during peri- and postnatal periods of child's life. It was created the testimony for using immunomodulators origin from thymus, plants, vitamins in children with RRVI.

It was proved in vitro an antioxidative properties in immunomodulators - 20% hydroalcoholic extract of Rhodiola rosea L., Immunal and anthocian. It was determined that the most antioxidative activity has the preparation from Rhodiola rosea L.. It was ground the necessity of using the last with vitamin E preparations in children with RRVI, who suffered from the accident at the Chernobyl NPP.

It was created the complex and stage help system to children with RRVI. Which bases on modern technology of diagnostic immune and metabolic disorders and individual approaches to use immunomodulators and natural factors of the child's heals resort at the last stage or their rehabilitation.

Key words: children with recurrent diseases, acute respiratory viral infections, immune system, lipid peroxidation, vitamin D3 metabolism, calcium - phosphorus metabolism, lipid metabolism, immunomodulators.

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СКОРОЧЕНЬ ТА ТЕРМІНІВ

ГРЗ	-	гострі респіраторні захворювання
ГРВІ	-	гострі респіраторні вірусні інфекції
ЧХ	-	часто хворіючі
ЧХД	-	часто хворіючі діти
ПОЛ	-	перекисне окислення ліпідів
АОСЗ	-	антиоксидантна система захисту
ДФПГ	-	дифенілпікрілгідразил
РБТЛ	-	реакція бластної трансформації
ФГА	-	фітогемаглютинін
CD3+;(Тл)	-	Т-лімфоцити
CD4+CD3+;(Тh)	-	Т-лімфоцити хелпери
CD8+CD3+;(Тс)	-	цитотоксичні Т-лімфоцити
CD19+;(Вл)	-	В-лімфоцити
NK	-	натуральні кілери
Ig	-	імуноглобулін
sIg	-	секреторний імуноглобулін2,3-ДФГ
2,3-ДФГ	-	діфосфогліцерат
Са2+ -	-	іони кальцію
Рн	-	неорганічний фосфор
25(ОН)D3	-	25-оксихолекальциферол
24,25(OH)2D3	-	24,25-діоксихолекальциферол
1,25(ОН) 2D3	-	1,25-діоксихолекальциферол

Размещено на Allbest.ru