Система раннього прогнозування психічних розладів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство охорони здоровя України

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора медичних наук

14. 01. 16 - Психіатрія

Система раннього прогнозування психічних розладів

Долганов Андрiй Iванович

Харків 2001

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Українському науково-дослідному інституті клінічної та експериментальної неврології і психіатрії МОЗ України.

Науковий консультант: доктор медичних наук, професор, Кутько Ігор Іванович, Український науково дослідний інститут клінічної та експериментальної неврології і психіатрії, МОЗ України, керівник відділу психіатрії.

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Гавенко Володимир Леонідович, Харківський медичний університет МОЗ України, завідувач кафедрою психіатрії, наркології, загальної та медичної психології.

доктор медичних наук, професор Казакова Світлана Євгенівна, Луганський державний медичний університет МОЗ України, завідуюча кафедрою психіатрії, наркології та медичної психології.

доктор медичних наук Чабан Олег Сазонтович, Тернопільска державна медична академія ім. І.Я. Горбачевського МОЗ України, завідувач кафедрою психіатрії з курсом основ психології та медичної психології.

Провідна установа: Кримський державний медичний інститут ім. С.І. Георгієвського МОЗ України.

Захист відбудеться 28 березня 2001 р., о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64. 609. 01 при Харківській медичній академії післядипломної освіти за адресою: 61176, м. Харків, вул. Корчагінців, 58.

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Харківської медичної академії післядипломної освіти за адресою: 61176, м. Харків, вул. Корчагінців, 58.

Автореферат розісланий 20 лютого 2001 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат медичних наук, доцент В.Г. Марченко

1. Вступ

психічна передхвороба клінічний розлад

Протягом останнього десятиріччя серед населення нашої країни зростає рівень захворюваності психічними хворобами (П.В. Волошин, Т.М. Воробйова, Н.О. Марута, 1995; І.Й. Влох, 1995; Г.К. Дзюб, 1993; І.І. Кутько, 1995; С.І. Табачніков зі співавт., 1994; Б.В. Михайлов, 1995; В.В. Кришталь, 1999; І.К. Сосін, 1998; Н.І. Стрельцова, 1998; В.П. Самохвалов, 1996; С.Є. Казакова, 1997; Н.Г. Пшук, 1998; В.А. Абрамов зі співавт., 1994; І.Д. Спіріна, 1995). Ця тенденція зумовлена соціально - економічною та екологічною ситуаціями, що склалися в країні (П.В. Волошин, Т.М. Воробйова, В.І. Сухоруков, 1990; Н.О. Марута, 1998; О.К. Напреєнко зі співавт., 1997; О.М. Морозов, 1994; В.М. Синицький зі співавт., 1995; А.П. Чуприков зі співавт., 1993; Л.М. Юрєва, 1998; А.М. Бачериков, 1998).

Характерною особливістю сучасних психічних захворювань є постійний їх патоморфоз (В.М. Козидубова, 1996; О.К. Напреєнко, 1995; В.С. Підкоритов, 1995; С.Є. Казакова, 1996; В.І.Сухоруков, 1992; С.І.Табачніков, 1996; А.Е. Двирский, 1996; О.С. Чабан, 1996; А.П. Чуприков, 1996; О.А. Фільц, 1995; T. Byram, 1996), зростання значимості соціально - психологічних та інших небіологічних чинників у їхньому розвитку (Ю.А. Александровский, 1993; В.Я. Семке зі співавт., 1990; A.S. Linsky, 1995; D.J. Cooce, 1992).

Найбільш перспективним напрямком у подоланні ситуації зростання психічних хвороб є вивчення прогностичних чинників формування передхворобних психічних розладів та, згідно з результатами цього вивчення, розробка системи раннього прогнозування психічних розладів (Ю.А. Александровский, 1993, В.Л. Гавенко, 1995) та їхньої профілактики.

Вирішення цієї проблеми має не тільки медичне, але й соціально-економічне значення. Рання діагностика передхворобних станів та їх ефективна психопрофілактика дозволяють запобігти зростанню психічних захворювань, що значно економить фінансові ресурси країни за рахунок зниження захворюваності, скорочення термінів непрацездатності (Т.І.Ахмедов, 1992; М.Є. Бачериков, 1993). Від якісного та вчасного прогнозу розвитку передхворобних психічних розладів залежить якість їхньої первинної психопрофілактики, від якої залежить соціальна та професійна активність людини.

Актуальність теми. Важливою ланкою у формуванні психічних захворювань є стан передхвороби. Зроблено багаточисленні спроби вивчення передхворобних психічних розладів, серед них особливе місце займають дослідження Ушакова Г.К (1987), Личко А.Е. (1985), Кабанова М.М. (1987), Семичова С.Б. (1987), Березина Ф.Б. (1988), Бачерікова М.Є. (1989), Семке В.Я. (1990), Абрамова В.А. (1992), Кутько І.І. (1992), Напреєнко О.К. (1992), Александровского Ю.А. (1993), Табачнікова С.І. (1993), Гавенко В.Л. (1991), К.Леонгарда (1981), Furedi Janos (1999), Vanetsanos M. (1999), Rachel J. (1999), George C. (1999), Kahn R.S. (1999). Але, разом з тим, залишаються відкритими питання вчасного прогнозування передхворобних психічних розладів (ППР) та проведення своєчасної їхньої психопрофілактики.

Сучасні дослідження у галузі прогностичних чинників формування передхворобних психічних розладів проходять у рамках проблем співвідношення норми та патології у психіатрії, визначення поняття норми та її критеріїв і форм (С.Б.Семичов, 1987; І.І.Кутько, 1996; S.Peele, 1991; H.Hafner, 1993; C.George, 1999). Велика увага приділяється філософсько-методологічним проблемам психічного здоров'я, уточненню термінології, виявленню чинників ризику психічних розладів (М.Є. Бачериков, 1993), соціально-біологічним аспектам проблеми норми та патології в судовій психіатрії (Л.Л. Рохлин, 1988). Окремі науково-дослідні роботи торкаються часткових чинників системи прогнозування психічних розладів, так, наприклад, в роботах Ю.А. Александровского (1993-1998), Р.М. Баевского (1979), С.Б. Семичова (1987), Л.Х. Гаркави (1992) порушуються чинники ризику психічної дезадаптації людини.

Означені дослідження виділяють етіологічні причини передхворобних психічних розладів, але не визначають їх прогностичного значення у розвитку, перебігу та клініці цих розладів. Тому неможливо їх використання в прогнозі формування передхворобних станів психіки людини та в розробці вчасних заходів первинної профілактики цих станів (Н.О. Марута, 1998).

Зарубіжні дослідження, також, присвячено вивченню чинників "підвищеного ризику" психічних розладів (D.J. Cooce, 1992; Furedi Janos, 1999; J. Rachel, 1999; R.S. Kahn, 1999), які, поза системним підходом (без урахування потенцюючих та саногенних чинників, їхньої взаємодії) не можуть ефективно прогнозувати розвиток, перебіг та клініку цих розладів.

Тому вивчення закономірностей патоморфозу та патогенезу психічної передхвороби на сучасному етапі, дозволяє розширити знання про прогностичні чинники формування передхворобних психічних розладів, та розробити систему раннього прогнозування цих розладів, без якої неможливо цілеспрямовано та обґрунтовано проводити прогнозування, діагностику, лікування та психопрофілактику будь-якой психічної патології (В.П. Самохвалов, 1995; Г.Т. Сонник, 1995; С.І.Табачніков, 1995; Н.О.Марута, 1994; Ю.А. Александровский, 1994; О.О. Коробов, 1996; З.М. Драгова, В.М. Блейхер, І.В. Крук, 1993).

Особливу актуальність ця проблема набула після переходу на МКХ - 10, у якій особливе місце відводиться критеріям діагностики передхворобних психічних розладів (F-43). Тому вивчення закономірностей патоморфозу передхворобних психічних розладів, їхнього генезу та етіології на сучасному етапі дозволить підвищити якість диференціальної діагностики цих розладів.

Існуючі методики комплексної оцінки психічного стану не дозволяють достатньо ефективно прогнозувати ймовірність розвитку передхворобних розладів, їх перебіг та клініку, що не дає можливості раннього виявлення груп ризику розвитку психічної патології та вчасного проведення її профілактики (С.І. Табачніков, 1994).

Літературні дані про поширеність передхворобних психічних розладів та їхні етіологічні причини неоднозначні. Аналіз літературних джерел показав, що вивчення передхворобних психічних розладів у промислового персоналу проводилося без урахування впливів чинників конкретного виробництва, соціальної нестабільності, або обмежувалося тільки епідеміологічними проблемами цих станів. Недостатньо досліджено роль преморбідних особистісних особливостей людини в розвитку передхворобних розладів, слабо вивчено конституціонально - біологічні, соціально - психологічні чинники стану психічного здоров'я в прогнозі розвитку передхворобних психічних розладів. Недостатньо вивчено клініку цих розладів на сучасному етапі соціальної нестабільності.

Важливими проблемами у психопрофілактиці залишаються проблеми виявлення та корекції ранніх донозологічних психічних розладів, для чого необхідна система раннього виявлення груп ризику виникнення передхворобних психічних розладів і, в результаті, обґрунтування запобіжних заходів (В.А. Абрамов, 1996; І.І. Кутько, 1996).

Без вирішення цих проблем неможливо цілеспрямовано та обґрунтовано проводити діагностичні заходи, розробляти значущі діагностичні методи та критерії прогнозу психічної патології, проводити її вчасну психопрофілактику.

Особливо актуальна ця проблема у операторів АЕС, бо, по - перше, відзначено наростання цієї патології у промислового персоналу (І.І. Кутько 1996; С.І. Табачніков, 1994), що, безумовно, знижує надійність їхньої роботи, по - друге, оператор АЕС - зручна модель, на якій, внаслідок сукупного впливу біологічних, фізичних, соціально-психологічних, виробничих та інших чинників, можна, досить повно, досліджувати закономірності розвитку, перебігу та клініки передхворобних станів на сучасному етапі та виділити їхні прогностичні чинники та їхні критерії у систему прогнозування психічних розладів.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана у відповідності з планом науково - дослідних робіт УНДІКЕНП МОЗ України у рамках господарського договору із Запорізькою АЕС про проведення НДР (№46, ПК 1/12-93 від 1.11.93 р. і 13-95 р. ПК) за темами “Експертиза професійної придатності оперативного персоналу АЕС, який має передхворобні психічні розлади”; “Розробка нових методів профілактики та лікування терапевтично - резистентних форм психозів та неврозів на підставі вивчення патофізіологічних особливостей хвороби та її діагностики під впливом різноманітних видів медикаментозної і немедикаментозної терапії та їх сукупності (номер держ. реєстрації 0195 u 028569); “Розробка та наукове обгрунтування діагностичних критеріїв, лікування та профілактики при психічних захворюваннях, невротичних розладах, у тому числі і у дітей” (номер держ. реєстрації 0197 u 018430).

Мета дослідження: Система раннього прогнозування психічних розладів та клініко-психопатологічне вивчення її ефективності у прогнозі формування, перебігу та клініки психічної передхвороби.

Задачі дослідження:

Розробити систему прогностичних факторів формування, перебігу та клініки психічної передхвороби.

Вивчити роль екзогенних пошкоджень головного мозку у формуванні передхворобних психічних розладів та виділити їх клінічні критерії, що прогнозують ймовірність розвитку та клініку цих розладів.

Визначити значення перенесених раніше психопатологічних розладів у формуванні, клініці та перебігу передхворобних психічних розладів, що прогнозуються.

Провести дослідження значення спадкової обтяженості психічними захворюваннями у прогнозі формування психічної передхвороби та виділити її критерії, які прогнозують ймовірність розвитку цих розладів.

Вивчити роль стану професійної адаптації у формуванні передхворобних психічних розладів та виділити його критерії, які прогнозують ймовірність розвитку та клініку цих розладів.

Провести вивчення чинників психічної та соціально-психологічної адаптацій у формуванні передхворобних психічних розладів та виділити їхні критерії, які прогнозують ймовірність розвитку, клініку та перебіг цих розладів.

Виділити в системі прогностичних чинників формування психічної передхвороби стани резерву психічного здоровя та вивчити прогностичні закономірності формування, перебігу та клініки передхворобних психічних розладів у операторів АЕС з різною величиною резерву психічного здоровя.

Розробити методику прогнозування передхворобних психічних розладів.

Розробити систему психіатричного огляду та експертизи осіб з високою ймовірністю психічних розладів та основні принципи і практичні рекомендації щодо підтримання психічного здоров'я операторів АЕС, з урахуванням ролі резерву психічного здоров'я у формуванні психічних розладів.

Обєкт дослідження - передхворобні психічні розлади.

Предмет дослідження - система прогностичних чинників формування, перебігу та клініки передхворобних психічних розладів, методика їх раннього прогнозування та психіатрична експертиза осіб з високою ймовірністю психічної передхвороби.

Методи дослідження. Для досягнення мети та задач дисертації, у дослідженні були використані наступні методи: 1) клініко - психопатологічний; 2) експериментально-психологічні: стандартизований багатофакторний метод дослідження особистості (СМДО (566 тверджень) (Л.Н. Собчик, 1990)), Шмішека особистісний опитувальник (Шмішек Г., 1970), метод семантичного диференціалу (Osgood Ch.E., 1977), проективний метод "Будинок - Дерево - Людина" (Е.С. Романова, О.Ф. Потемкина, 1991), метод репертуарних решіток Келлі (Ф. Франселла, Д. Баннистер, 1987); 3) психофізіологічні: складна сенсомоторна реакція (В.Н. Абрамова, А.В. Высочанский, зі співав., 1988); таблиця Шульте - Платонова (В.М. Блєйхєр, І.В. Крук, 1986), коректурна проба (кільця Ландольта), числовий тест на дослідження короткочасної та оперативної пам'яті (Л.Ф. Бурлачук, С.М. Морозов, 1989). Статистичну обробку отриманих результатів проведено з використанням критерію Фішера - Стюдента. При обробці отриманних результатів використовувалися компютерні технології Excel Microsoft.

Наукова новизна одержаних результатів. У роботі вперше розроблено концепцію - модель системи прогностичних чинників формування психічної передхвороби. Виділено її основні конституціонально - біологічні та соціально-психологічні чинники і детально вивчено прогностичні закономірності їхнього впливу на розвиток, перебіг та завершення передхворобних психічних розладів людини на сучасному етапі. Ці результати дозволили поглибити існуючі уявлення про патогенез психічної передхвороби.

Ретельно вивчено прогностичні закономірності формування передхворобних психічних розладів у людини з соматичною патологією та екзогенними пошкодженнями головного мозку.

Детально вивчено прогностичні закономірності впливу на формування, клініку та перебіг передхворобних психічних станів людини перенесених нею психічних розладів та її спадкової обтяженості психічними захворюваннями.

Вивчено роль психофізіологічного стану людини в патогенезі передхворобних психічних розладів операторів АЕС та розроблено критерії основних психофізіологічних якостей та особистісних особливостей, що прогнозують розвиток психічної передхвороби у цього персоналу.

Через стани преморбідних особистісних особливостей людини та її задоволеність виділеними соціально - психологічними чинниками середовища, детально вивчено роль психічної та соціально - психологічної адаптацій у прогнозі розвитку, клініки та перебігу психічної передхвороби.

У системі прогностичних чинників формування психічної передхвороби, вперше виділено рівні стану резерву психічного здоров'я (РПЗ) та вивчено прогностичні закономірності формування, перебігу та клініки передхворобних психічних розладів у людини с різною величиною резерву психічного здоровя.

Детально вивчено розповсюдженість, клінічні особливості передхворобних психічних розладів у операторів АЕС та їх основні причини на сучасному етапі соціальної нестабільності. Ці результати дозволяють прогнозувати епідеміологічну динаміку психічних розладів у населення та, відповідно з нею, проводити психопрофілактичні заходи.

Ретельно вивчено реабілітаційний потенціал особистості (самокорекційні можливості психіки людини), що дозволило виділити критерії виявлення груп людей з високим ризиком виникнення психічної патології і вчасно та якісно проводити психопрофілактичні заходи.

За допомогою виділених рівнів стану резерву психічного здоров'я, вивчено прогноз професійної адаптації операторів АЕС із різноманітної величиною цього резерву та роль професійної дезадаптації у формуванні психічної передхвороби. Ці результати дозволили розробити нові критерії професійного відбору операторів АЕС за станом їхнього психічного здоров'я.

Вперше розроблено концепції психіатричного огляду та експертизи професійної придатності операторів АЕС та підтримання їхнього психічного здоров'я, які базуються на комплексному та резервно - орієнтованому підходах. Використання цих підходів у системі медичного відбору, психопрофілактичних і психогігієнічних заходах дозволило підвищити їх ефективність.

Практичне значення одержаних результатів. У результаті проведеного дослідження, вперше розроблено та апробовано систему прогностичних чинників формування психічної передхвороби та методику раннього прогнозування психічних розладів, яка дозволяє ефективно прогнозувати розвиток, перебіг та клініку передхворобних психічних розладів, реабілітаційний потенціал психіки людини, професійну адаптацію оператора АЕС. Впровадження в практику медичного відбору цієї методики дозволило підвищити якість відбору претендентів до оперативного персоналу АЕС, тобто відбирати персонал з високою стійкістю щодо розвитку передхворобних психічних розладів, що підвищило надійність персоналу АЕС, збільшило його "професійне життя".

Розроблено та успішно апробовано резервно - орієнтовану систему психіатричного огляду та експертизи, у рамках медичного відбору операторів АЕС, що дозволяє більш якісно відбирати цей персонал, а також спостерігати за динамікою його психічного стану. Під розроблену систему психіатричної експертизи автором розроблено проекти нормативно - регламентуючих документів: “Державний стандарт щодо відбору на оперативну посаду, огляду та контролю за станом здоров'я оперативного персоналу електростанцій” (погоджений з Міністерством охорони здоров'я України), проекти положень про лікаря - експерта АЕС, медичної комісії.

Розроблено рекомендації щодо підтримання психічного здоров'я операторів АЕС, які базуються на резервно - орієнтованому підході. Використання цих рекомендацій сприяло скороченню термінів і підвищенню якості первинно - профілактичних заходів у осіб з передхворобними психічними розладами.

Отримані результати, починаючи з 1992 р., використовуються у практичній роботі соціально-психологічного відділу навчально-тренувального центру виробничого об'єднання "Запорізька АЕС", міському психоневрологічному диспансері №5 м. Харків, психіатричній лікарні №15 м. Харків, в Українському науково - дослідному інституті клінічної та експериментальної неврології та психіатрії м. Харків, Запорізькій обласній психіатричній лікарні №5 м. Молочанськ, дослідно - експериментальній лабораторії “Лазер” м. Енергодар, медичній страховій компанії “Алькона” м. Енергодар, АЕС м. Козлодуй (Болгарія). Розроблена система психіатричної експертизи та методика раннього прогнозування психічних розладів можуть бути використані в професійному відборі на інших промислових підприємствах, у Збройних Силах і службах МВС України з поправкою на специфічні умови діяльності персоналу та відповідні їм вимоги, а також у медичних амбулаторіях і стаціонарах з метою раннього виявлення передхворобних станів та профілактики пограничних психічних розладів.

Особистий внесок здобувача. Всі клініко - психопатологічні, клініко - анамнестичні, експериментально - психологічні, психофізіологічні дослідження, їх статистична обробка та інтерпретація отриманих результатів проведено дисертантом особисто. Автором особисто розроблено концепцію - модель системи прогностичних чинників формування психічної передхвороби, виділено основні чинники та детально вивчено прогностичні закономірності їхнього впливу на формування та перебіг передхворобних психічних розладів. Автор самостійно вивчив вплив на формування психічної передхвороби преморбідних особистісних особливостей людини, перенесених нею в минулому психопатологічних розладів і спадкової обтяженості психічними захворюваннями. Дисертантом особисто розроблено та апробовано критерії резерву психічного здоров'я, вивчено розповсюдженість та клінічні особливості передхворобних психічних розладів та їх основні причини на сучасному етапі. Автором самостійно вивчено професійну надійність і реабілітаційний потенціал психіки операторів АЕС з різною величиною резерву психічного здоров'я. Особисто дисертантом розроблено та впроваджено резервно-орієнтовану концепцію та систему психіатричного огляду та відбору операторів АЕС, концепцію та рекомендації по підтриманню психічного здоров'я цього персоналу. Автором самостійно вивчено закономірності стану психофізіологічних якостей операторів та їхній вплив на формування передхворобніх станів психіки людини.

Апробація результатів дисертації. Головні результати роботи доповідалися та обговорювалися на з'їздах, міжнародних симпозіумах, конференціях, семінарах, в тому числі: міжнародній конференції країн СНД "Корекція та управління функціональним станом у процесі трудової діяльності", Караганда, 1993; науковій конференції країн співдружності з міжнародною участю “Соціально - психологічні та психоневрологічні аспекти наслідків аварії на Чорнобильській АЕС", Київ, 1993; науковому симпозіумі "Актуальні проблеми екологічної та клінічної імунології", Київ-Луганськ, 1994; міжнародній науковій конференції, присвяченій 80-річчю Кримського НДІ ім. І.М.Сеченова "Актуальні питання клінічної та експериментальної курортології та фізіотерапії", Ялта, 1994; Першому Українському семінарі медпсихологів "Психологія та медицина", Донецьк - Харків - Київ, 1994; міжнародній конференції "Діагностика та лікування психічних захворювань в Україні", Львів-Київ, 1995; спільній науковій сесії "Психосоматичні розлади", Харків - Луганськ, 1995; Першому Національному конгресі невропатологів, психіатрів, наркологів, м. Харків, 1997 р.; на п'ятому міжнародному конгресі “Innovations in Psychiatry-1998”, Лондон, 1998 р.; на пленумі правління науково - практичного суспільства невропатологів, психіатрів та наркологів України, м. Миргород, 1998 р., м. Чернівці 1999 р.

За матеріалами дисертації видана методична інструкція:

Кутько И.И., Долганов А.И. “Критерии и порядок проведения внеочередного психофизиологического обследования оперативного персонала АЭС”.

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 29 друкованих робіт, у тому числі дві монографії, один посібник, 20 статей у фахових наукових журналах, 6 тезах, з цього числа робіт - 22 опубліковано без співавторів.

Обсяг і структура дисертації. Дисертацію викладено на 355 сторінках машинописного тексту (265 сторінок - основний матеріал і 90 сторінок - додаток). Робота складається зі вступу, огляду літератури, шести розділів, висновків, списку літератури, що використовувалась.

Список літератури містить 528 назв, з яких 377 - вітчизняних авторів і країн СНД, 151 - зарубіжних авторів. Дисертацію ілюстровано 25-ма таблицями, 5-ма алгоритмами, 2-ма схемами, 10-ма діаграмами.

2. Основний зміст роботи

Матеріал та методи дослідження. Робота проводилася з 1992 по 1998 рр., на базі відділу афективної патології Українського науково - дослідного інституту клінічної та експериментальної неврології та психиатрії МОЗ України, м. Харків, лабораторії психофізіологічного обстеження (ЛПФО) ВП Запорізька АЕС, м. Енергодар, спеціалізованої медично - санітарної частини № 1, м. Енергодар, соціально-психологічної лабораторії Запорізької АЕС, м. Енергодар, відділення Харківської міської клінічної психіатричної лікарні № 15, психоневрологічного диспансеру № 5, м. Харків.

Під спостереженням знаходилося 849 операторів АЕС. У дослідженні з метою дотримання чистоти вибірки, роль кожного виділеного чинника системи прогнозування психічної передхвороби досліджувалася на окремій вибірці. Так вивчення ролі екзогенних пошкоджень головного мозку у формуванні передхворобних психічних розладів та виділення їхніх клінічних критеріїв, що прогнозують ймовірність розвитку та клініку цих розладів проводилося на 101 операторі АЕС з різною формою пошкоджень головного мозку (всі чоловіки віком 28-50 років). Дослідження значення перенесених раніше психопатологічних розладів у формуванні, клініці та перебігу передхворобних психічних розладів проводилося на 75 операторах АЕС (чоловіки віком 30-48 років). Вивчення значення спадкової обтяженості психічними захворюваннями у прогнозі ймовірності розвитку психічної передхвороби проводилося на 78 чоловіках. Аналіз впливу професійної дезадаптації на формування ППР проведено на 152 професійно дезадаптованих операторах АЕС (чоловіки віком 28-50 років). Вивчення виділених, методом гіпотетичного моделювання, критеріїв станів резерву психічного здоров'я у прогнозі формування, перебігу та клініці передхворобних психічних розладів проводилося на вибірці 443 операторах АЕС (245 чоловік із старшого оперативного персоналу та 198 - із середнього, чоловіки віком 30-48 років), поділених на три групи, згідно зі станом резерву їх психічного здоров'я (212 операторів з високим РПЗ, 122 - з середнім та 109 операторів із низьким РПЗ). На цій же вибірці, з урахуванням трирічної динаміки психічного стану операторів АЕС, було вивчено критерії станів психічної та соціально-психологічної адаптації у прогнозі ймовірності, клініки та перебігу передхворобних психічних розладів. Апробацію розробленої системи психіатричного відбору персоналу АЕС проведено на 2000-ах операторах.

З метою вирішення задач, поставлених в дисертації, у процесі дослідження автором розроблено методику прогнозування психічних розладів, яка складається з медичної та психологічної програм.

Програма медичного обстеження містила клініко - психопатологічне дослідження психічного статусу (оцінювались психічний стан людини, ступінь вираженості розладів основних психічних функцій та особистості в цілому, проводилася диференціальна діагностика між донозологічними розладами та психічною патологією), психопатологічного анамнезу (визначався характер психопатологічних розладів, їх перебіг та їх завершення), катамнезу (оцінювались психопатологічна динаміка та формування психічної передхвороби), родоводу (на предмет обтяження спадковості психічними захворюваннями), антропоскопію, антропометрію. У дослідженні враховувалися клінічні характеристики тяжкості перенесеної соматичної патології та екзогенних пошкоджень головного мозку, виявлені клінічним і анамнестичним засобами.

Програма психологічного обстеження містила психологічні та психофізіологічні методи. Психологічні методи: стандартизований багатофакторний метод дослідження особистості (СМДО (566 тверджень) (Л.Н.Собчик, 1990)), Шмішека особистісний опитувальник (Шмішек Г., 1970), проективний метод "Будинок - Дерево - Людина" (Е.С.Романова, О.Ф.Потемкина, 1991), метод семантичного диференціалу (Osgood Ch.E., 1977), метод репертуарних решіток Келлі (Ф.Франселла, Д.Баннистер, 1987), які використовувались з метою вивчення особистісних особливостей пацієнтів, їх психічного стану та його динаміки, станів психічної та соціально-психологічної адаптацій. Психофізіологічні методи: складна сенсомоторна реакція на світло і звук (В.Н.Абрамова, А.В.Высочанский, зі співав., 1988); таблица Шульте - Платонова (В.М.Блєйхєр, І.В.Крук, 1986), коректурна проба (кільця Ландольта), числовий тест на дослідження короткочасної та оперативної пам'яті (Л.Ф.Бурлачук, С.М.Морозов, 1989), які використовувались з метою дослідження швидкості сприймання інформації, переключення уваги, оперативної та короткочасної пам'яті, латентного часу складної сенсомоторної реакції, дієздатності в умовах емоційно - інформаційної напруги та монотонної роботи.

Статистичну обробку отриманих результатів проведено з використанням критерію Фішера - Стюдента. При обробці отриманних результатів використовувалися компютерні технології Excel Microsoft.

Згідно з показниками, одержаними за двома програмами, оцінювався стан системи прогностичних чинників формування психічної передхвороби та, катамнестичним методом, досліджувалося її прогностичне значення у формуванні та клініці передхворобних психічних розладів.

Результати дослідження та їх обговорення. Дослідження проводилося у два етапи. Перший етап був присвячений теоретичній розробці концепції системи прогностичних чинників формування психічної передхвороби. На цьому етапі дослідження, за допомогою методу моделювання, детально обгрунтовуються основні чинники прогнозування психічної передхвороби, їхні критерії, форма (що компенсує або потенцює психічні розлади) взаємодії цих чинників та роль, у прогнозі формування, перебігу та клініки ППР. У першому етапі дослідження в системі прогностичних чинників формування психічної передхвороби методом гіпотетичного моделювання, виділено критерії трьох рівнів стану цієї системи, які названо високим, середнім та низьким резервом психічного здоров'я.

Другий етап дослідження присвячено клініко-психопатологічному вивченню ефективності розробленої системи у прогнозі формування, перебігу та клініки психічної передхвороби. У цьому етапі вивчено роль виділених чинників системи прогнозування психічних розладів у формуванні психічної передхвороби. В ньому вивчено прогностичні закономірності формування, перебігу та клініки передхворобних психічних розладів у операторів АЕС с різною величіною РПЗ та скоректовано первинну модель цих чинників та їхні критерії у формуванні психічної передхвороби. Розроблено та апробовано резервно-орієнтовану систему психіатричного огляду та експертизи осіб з високою ймовірністю психічної передхвороби та практичні рекомендації по профілактиці психічних розладів. Згідно з цією структурою дисертації і буде описано результати цього дослідження та проведено їх обговорення.

У процесі моделювання та дослідження системи прогностичних чинників формування передхворобних психічних розладів було виділено та вивчено такі ведучі чинники підсистем пошкодження та адаптації психіки оператора АЕС, як: 1) конституціонально - біологічні чинники: соматичні хвороби з нейротропним впливом, екзогенні пошкодження головного мозку; перенесені психічні розлади; обтяженість спадковості психічними захворюваннями; стан психофізіологічних якостей людини; 2) соціально - психологічні чинники: взаємовідносини в родині, виробничому колективі; матеріальний стан обстежуваного та членів його сім'ї; соціальне положення; настанова на роботу; специфічні умови діяльності людини, яка обстежується; соціально-економічні процеси в суспільстві; преморбідні особистісні особливості та їх вираженість. Як показали результати дослідження, урахування чинників пошкодження в цій системі повинно проводитись в жорсткому зв'язку зі специфічними адаптаційними чинниками, а модель їхньої взаємодії будується на прогнозі їхньої динаміки та функціонального взаємовпливу.

Вивчення ролі екзогенних пошкоджень головного мозку у формуванні передхворобних психічних розладів та виділення їхніх клінічних критеріїв, що прогнозують ймовірність розвитку та клініку цих розладів проводилося на 101 операторі АЕС, поділених на дві групи.

Перша (контрольна) група, чисельністю 53 чоловіки, характеризувалася наявністю в анамнезі соматичної патології, ЧМТ, нейротоксикозів, інфекційної патології, але без признаків морфологічного пошкодження структур головного мозку. Тоді як в другій групі, чисельністю 48 операторів, ця патологія поєднувалася з клінічними признаками морфологічного пошкодження мозку.

За результатами аналізу трирічної динаміки (1995-1997 рр.) психічного стану операторів цих двох груп було виявлено наступні закономірності. По першій групі ймовірність розвитку передхворобних психічних розладів у перший рік спостереження не перевищувала 8%(4 чол.), з цього числа, у другий та третій роки спостереження у 2 чоловік відновилося психічне здоров'я, у 2 чоловік психічна передхвороба повторювалася. За результатами цієї динаміки психічного стану можна зробити висновок про величину мінімальної імовірності ППР - що не перевищує 8%, а також про достатньо високий реабілітаційний потенціал психіки операторів цієї групи, бо в другий та третій рік спостереження кількість операторів з ППР та межової психічної патологією не перевищувала 21% (Р0,05) у рік від всієї вибірки.

У другій групі, в перший рік спостереження, передхворобні психічні розлади спостерігалися у 34(71%) (Р0,05) операторів, причому, з цієї кількості, у другий та третій роки спостереження, у 8(24%) чоловік відновилося психічне здоров'я, у 15(44%) чоловік передхворобні психічні розлади трансформувалися у межову психічну патологію, у 11(32%) (Р0,05) операторів ППР повторювалися. До кінця третього року спостереження кількість операторів з ППР та межовою психічною патологією склала 42(88%) (Р0,05) чоловіки. За результатами цієї динаміки психічного стану можна зробити висновок про величину високої імовірності ППР - 71% і більше, а також про низький реабілітаційній потенціал психіки операторів цієї групи, бо в другий та третій роки спостереження кількість операторів з ППР та межовою психічною патологією поступово збільшилася досягнувши 88% (від всієї вибірки) у третій рік спостереження. Більшість передхворобних психічних розладів (87%) було органічного спектру (Р0,05).

Аналіз клінічних критеріїв пошкодження головного мозку у цих групах операторів дозволив виділити основні непараметричні прогностичні критерії ймовірності передхворобних психічних розладів, а саме: характер морфологічних пошкоджень структур головного мозку; характер (закрита, відкрита з (без) проникаючим пошкодженням мозку, не проникаюча), вигляд (струс легкого, середнього, важкого ступеня, удар, стискання) черепно - мозкової травми; локалізація (позамозкове, мозкове ураження), форма (гостра, хронічна) інфекційного процесу; тривалість дії токсичного агента (гостра, підгостра, хронічна); характер кількісних та якісних змін свідомості; наявність та кінець розладів психічної діяльності; вік. Ці прогностичні критерії пошкоджень головного мозку об'єднані у алгоритм, за допомогою якого прогнозується висока, середня та низька ступінь ймовірності та органічний спектр передхворобних психічних розладів.

Критерії пошкодження головного мозку, що прогнозують високу ступінь ймовірності ППР, отримано на вибірці 38 (Р0,05) операторів із психічною передхворобою першого року спостереження, критерії середньої ймовірності передхворобних психічних розладів отримано на вибірці 10 операторів, у яких відновилося повне психічне здоров'я в другий та третій рік спостереження, критерії низької ймовірності отримано на вибірці 63 психічно здорових операторів першого року спостереження.

В оцінці впливу виявлених клініко - психопатологічних розладів в анамнезі на тип (парціальний, тотальний), форму (Александровский Ю.А., 1976; Ушаков Г.К., 1978), регістр (Снежневский А.В., 1974) та спектр (Семичов С.Б., 1978) психічних розладів, що прогнозуються, брало участь 75 операторів АЕС. За результатами цієї апробації ефективність прогнозу парціального типу передхворобних психічних розладів - 95,83%, тотального типу - 78,57%, передхворобних розладів у формі реакції - 74,07%, у формі стану - 95,83%. Ефективність прогнозу афективного спектру передхворобних психічних розладів складає 81,25%, реактивного (невротичного) спектру - 76,47%, особистісного - 78,57%, ендогенного - 92,30% (P<0,05).

Таким чином, тип, форма (окрім розвитку), спектр перенесених психічних розладів з високою ймовірністю повторюються в подальших психічних розладах. З показників передхворобних психічних розладів, що не збігаються - 71% вказував на більш високі спектр, форму та тип і 29% - навпаки.

Згідно з цими результатами прогностичне значення перенесених психічних розладів у розвитку, перебігу та клініці передхворобних станів оцінюється по типу, формі, регістру та спектру цих розладів.

Вивчення ролі обтяження спадковості психічними захворюваннями у прогнозі ймовірності психічної передхвороби проводилося через аналіз зв'язків між ступенем ризику психічної хвороби, що обтяжує спадковість, та ймовірністю передхворобних психічних розладів (класифікацію ступеня ризику взято по Лильину Е.Т., Богомазову Е.О., Гофман-Кадошникову П.Б., 1990). Це вивчення проводилося на 78 чоловіках, поділених на дві групи. Перша (контрольна) група чисельністю 40 чоловік характеризувалася низьким ступенем ризику, друга, чисельністю 38 чоловік, характеризувалася середнім ступенем ризику психічної хвороби, що обтяжує спадковість.

За результатами аналізу трирічної (1995-1997 рр.) динаміки психічного стану операторів цих двох груп було виявлено наступні закономірності. По першій групі ймовірність розвитку передхворобних психічних розладів у перший рік спостереження не перевищувала 10% (4 чол.), у другій рік - 20% (8 чол.), у третій рік спостереження - 10% (4 чол.) (P<0,05), у жодного оператора з ППР не було відзначено трансформації психічної передхвороби у межові психічні розлади. У другій групі ймовірність передхворобних психічних розладів у перший рік спостереження склала 42% (16 чол.), у другий та третій роки спостереження кількість операторів з передхворобними психічними розладами не перевищувала 15,8% (6 чол.) (P<0,05). Із операторів з ППР тільки в одного психічна передхвороба трансформувалася у межову психічну патологію.

Враховуючи ці результати, а також результати раніш проведеного вивчення формування психічних розладів у осіб з високим ступенем ризику психічної хвороби, що обтяжує спадковість (Милев В., Москаленко В.Д., 1988; Лильин Е.Т., Богомазов Е.О., Гофман-Кадошников П.Б., 1990), було зроблено висновок про те, що висока ймовірність розвитку передхворобних психічних розладів прогнозується тільки при високому ступені ризику психічної хвороби, яка обтяжує спадковість (при 21% та більше), середня ймовірність розвитку ППР прогнозується при середньому ступені ризику психічної хвороби (при 11% - 20%), низька ймовірність передхворобних психічних розладів при низькому ступені ризику психічної хвороби, яка обтяжує спадковість (при 0% - 10%).

При описі результатів вивчення ролі стану професійної адаптації у формуванні передхворобних психічних розладів, необхідно уточнити, що під станом цієї адаптації ми розуміємо ефективність професійної діяльності операторів АЕС у специфічних психологічних умовах його праці. У дослідженні прогноз цієї ефективності оцінювався за станом професійно - важливих психофізіологичних та особистісних особливостей.

Під поняттям “особистісні особливості” ми розуміємо сукупність конституціональних особливостей людини з її особливостями темпераменту, характеру, поведінкового спрямування. Конституціональні особливості враховувалися згідно з класифікацією E. Kretschmer (1924), а особливості темпераменту, характеру, поведінкового спрямування - згідно з класифікацією K. Leonhard (1981).

Вирішуючи завдання вивчення ролі професійної адаптації у прогнозі ймовірності розвитку та перебігу психічної передхвороби, було виділено критерії психофізіологічного стану та особистісних особливостей 152 професійно дезадаптованих операторів АЕС та на цій вибірці операторів вивчено закономірності формування та перебігу психічної передхвороби.

Згідно з результатами цього дослідження, до основних показників професійно - важливих психофізіологічних якостей, що прогнозують професійну дезадаптацію людини на оперативній діяльності відносяться: швидкість сприймання інформації; час переключення уваги; оперативна пам'ять; короткочасна пам'ять; латентний час сенсомоторної реакції на складний подразник (таблиця 1). Причому, з ряду виділених психофізіологічних якостей людини достатньо однієї, яка не задовольняє ергономічним вимогам оперативної діяльності, щоб у достатній мірі прогнозувати професійну дезадаптацію робітника.

Таблиця 1 Критерії психофізіологічних якостей оператора АЕС в системі прогнозу передхворобних психічних розладів

За результатами аналізу впливу професійної адаптації на ймовірність та тип ППР, що прогнозуються, виявлено, що у вибірці професійно - дезадаптованих операторів величина імовірності передхворобних психічних розладів не перевищувала 21% (32 чол., Р0,05) у перший рік спостереження.

Таким чином, між станом професійної дезадаптації та високою величиною ймовірності передхворобних психічних розладів немає значущого зв'язку, за умови позитивної задоволеності індивідуумом соціально - психологічними факторами середовища, в противному випадку, як показали результати дослідження, негативний стан психофізіологічних якостей дозволяє прогнозувати, з точністю до 81%, тотальний тип психічної передхвороби.

Результати проведеного аналізу особистісних особливостей 152 професійно дезадаптованих операторів дозволили уточнити критерії поєднання цих особливостей, що характеризують стан професійної адаптації цього персоналу, та, вперше оцінити їхню роль у прогнозі формування психічної передхвороби. За результатами цього дослідження преморбідні особистісні особливості, по їх стійкості по відношенню формування передхворобних психічних розладів та реабілітаційними можливостями психіки операторів АЕС, об'єднано у сприятливі, умовно сприятливі та несприятливі поєднання.

Так на вибірці 32 професійно дезадаптованих операторів з ППР, першого року спостереження, були виділені несприятливі поєднання особистісних особливостей. Оператори з цим поєднанням особистісних особливостей характеризуються низькою професійною адаптацією, високою імовірністю ППР, у другий та третій роки спостереження, та низькими реабілітаційними можливостями їхньої психіки. На вибірці 42 професійно дезадаптованих операторів, у яких були відсутні признаки психічної передхвороби першого року спостереження, але спостерігалися при наступному спостереженні, були виділені умовно сприятливі поєднання особистісних особливостей цих операторів. Оператори з умовно сприятливими поєднаннями особистісних особливостей характеризуються поліпшенням (відновленням) стану професійної адаптації у другий та третій роки спостереження, нестабільним психічним станом, але достатніми реабілітаційними можливостями їхньої психіки, нечастими короткочасовими парціальними ППР, що протікали, як правило, у формі реакції. На вибірці 78 операторів, у яких на всьому протязі спостереження були відстуні признаки ППР та відновився стан професійної адаптації були виділені сприятливі поєднання особистісних особливостей. Оператори зі сприятливим поєднанням особистісних особливостей характеризуються низькою ймовірністю психічної передхвороби. У подальшому, ці поєднання враховувалися при виділенні станів РПЗ у якості одного з критеріїв, що прогнозує адаптаційні можливості людини на оперативній діяльності.

З метою вивчення ролі чинників психічної та соціально психологічної адаптацій у формуванні передхворобних психічних розладів та виділенні їх критеріїв, що прогнозують ймовірність розвитку, клініку (спектр і регістр) та перебіг (тип і форму) цих розладів було проведено дослідження психічної динаміки (формування ППР та межової психічної патології, відновлення повного психічного здоров'я, формування повторних випадків психічних розладів) 443 операторів із різним рівнем стану психічної та соціально-психологічної адаптацій. Було також вивчено співвідношення виділених критеріїв станів цих адаптацій у загальному прогнозі ймовірності психічної передхвороби.

У цьому дослідженні під станом психічної адаптації ми розуміємо стан емоційної, поведінкової та когнітивної функцій психіки людини, які дозволять їй адекватно адаптуватися по відношенню до стимулів внутрішнього та зовнішнього середовища (Александровский Ю.А., 1993). Тому дослідження ролі психічної адаптації у прогнозі передхворобних психічних розладів проводилося через вивчення зв'язку між показниками СМДО та величиною ймовірності, формою, регістром та спектром психічних розладів, що прогнозуються. Так, згідно з оцінкою розкиду показників шкал СМДО 171-го оператора АЕС з ознаками передхворобних та пограничних психічних розладів (перший рік спостереження, таб. 3) виділено наступні критерії високої ймовірності розвитку передхворобних психічних розладів: 1 шкала надконтролю - від 69 Т-балів (72,63,33), n-13 (кількість операторів з ведучими психічними розладами 1-ої шкали); 2 шкала песимістичності - від 69 Т-балів (73,34,28), n-58; 3 шкала емоційної лабільності - результати статистично не вірогідні; 4 шкала імпульсивності - від 66 Т-балів (68,091,95), n-41; 6 шкала афективної ригідності - від 69 Т-балів (72,333,34), n-18; 7 шкала тривожності - від 68 Т-балів (71,853,58), n-28; 8 шкала індивідуалістичності - від 68 Т-балів (70,242,41), n-25; 9 шкала оптимістичності - від 71 Т-балу (73,63,05), n-24; 0 шкала інтроверсії - результати статистично не вірогідні.

Тоді як, згідно з аналізом динаміки психічного стану 239 операторів АЕС, у число яких війшли 84 оператора з груп зі середнім та низьким РПЗ, у яких в перший рік спостереження не було психічних розладів, 149 операторів, у яких відновилось психічне здоров'я за період другого та третього року спостереження, що відображає хороший реабілітаційний потенціал їхньої психіки, 6 операторів з групи з високим РПЗ, у яких за період спостереження ППР повторювалися, що свідчить про більш низькі реабилітаційні можливості їхньої психіки, ніж у інших операторів з високим РПЗ (таб.3), було виділено наступні критерії середньої ймовірності передхворобних психічних розладів: 1 шкала надконтролю - результати статистично не вірогідні; 2 шкала песимістичності - від 58 Т-балів (61,243,39), n-143 (кількість операторів з ведучими психічними розладами 2-ої шкали); 3 шкала емоційної лабільності - результати статистично не вірогідні; 4 шкала імпульсивності - від 59 Т-балів (61,552,48), n-85; 6 шкала афективної ригідності - від 62 Т-балів (65,152,81), n-26; 7 шкала тривожності - від 60 Т-балів (62,291,85), n-49; 8 шкала індивідуалістичності - від 62 Т-балів (64,042,33), n-50; 9 шкала оптимістичності - від 60 Т-балів (62,452,18), n-52; 0 шкала інтроверсії - результати статистично не вірогідні; F шкала надійності - від 64 Т - балів (66,352,29), n-56. Критерій Стюдента для незалежних вибірок показників шкал СМДО операторів АЕС з високою та середньою ймовірністю ППР відповідав Р0,05. Інші показники, відповідно нормальному профілю СМДО, характеризують низьку ймовірність ППР.

Згідно з цими результатами, співвідношення між ймовірністю розвитку передхворобних психічних розладів і показниками СМДО мають наступний вигляд: середня ймовірність розвитку передхворобних психічних розладів характерна для діапазонів [64-70 Т-балів] шкали надійності; [65-69 Т-балів] шкали надконтролю; [58-69 Т-балів] шкали депресії; [59-66 Т-балів] за шкалами імпульсивності і родинної дисгармонії (Pd1); [62-69 Т-балів] шкали афективної ригідності; [60-68 Т-балів] шкали тривожності; [62-68 Т-балів] шкали індивідуалістичності; [60-71 Т-балів] за шкалою активності та оптимізму. Висока ймовірність розвитку передхворобних психічних розладів характерна для показників СМДО понад 69 Т-балів за шкалами надконтролю, афективної ригідності та депресії, понад 66 Т-балів за шкалами імпульсивності, родинної дисгармонії (Pd1); понад 68 Т-балів за шкалами тривожності та індивідуалістичності; понад 71 Т-балу за шкалою активності та оптимізму. До висновку про ступінь ймовірності передхворобних психічних розладів виноситься тільки найбільша ймовірність, яка прогнозується відповідно зі шкалами СМДО, за якими її діагностовано.

За результатами аналізу зв'язків між показниками СМДО та формою ППР було виділено критерії, які прогнозують форму психічної передхворорби. Так передхворобні психічні розлади у формі реакції високо ймовірні (82,6%, Р0,05) у випадках підвищення показників СМДО вище середньої ймовірності ППР по одній із 2; 4; 6; 7; 8; 9-ї шкал, а за 1; 3-ою - понад 65-т балів, або за двома - трьома шкалами, одна з яких (обов'язково) повинна бути з 1; 2; 3; 4; 6; 7; 8; 9-ї шкал, друга (третя) тільки з 0; 5-ї шкал в діапазоні понад 65 Т-балів. Інші значення шкал СМДО - не вище показників середньої ймовірності психічних розладів. Підвищення за 0 та 5-ю шкалами СМДО у діапазоні понад 65 Т-балів, при інших значеннях не вище показників середньої ймовірності психічних розладів, також дозволяє прогнозувати передхворобні психічні розлади у формі реакції. Передхворобні психічні розлади у формі стану високо ймовірні (89,18%, Р 0,05) при поєднанні двох і більше ведучих шкал СМДО, мінімум дві з яких належать до 1; 2; 3; 4; 6; 7; 8; 9 шкал, при їхніх значеннях, що перевищують показники середньої ймовірності передхворобних психічних розладів.

Згідно з результатами дослідження зв'язків між преморбідними особистісними особливостями, які діагностувалися методом СМДО, та клінікою передхворобних психічних розладів, що прогнозуються, було виділено критерії СМДО, які дозволяють з точністю від 61,70% до 85,45% (Р0,05) прогнозувати провідні регістр та спектр психічної передхвороби. Так, невротичний регістр та реактивний спектр ППР прогнозуються за поєднанням таких провідних шкал як 1; 1,2; 1,4; (4,1); 4,7; (7,4); 4,2; (2,4); 4,2,9; 6,1; (1,6); 9,1; поєднання 1,3; 1,2,3; 2,7; (7,2); 3; 3,1; 3,4; (4,3); 3,6; 3,9; 3,5; (5,3); 7; 7,8; 7,2,8; 7,3; (3,7); 7,5; (5,7); 7,6; (6,7); 7,0; (0,7) дає можливість прогнозувати невротичний регістр та особистісний спектр передхворобних психічних розладів; астенічний регістр та реактивний спектр ППР прогнозуються по поєднанню шкал 1,7; (7,1); поєднання шкал СМДО 2; 2,0; (0,2); 2,3; (3,2); 2,5; (5,2); 2,9; (9,2); 2,7,9; 9,7; 9; 9,0; 9,2,4; (4,2,9) прогнозує афективний регістр та афективний спектр психічної передхвороби; поєднання 2,1 - невротичний регістр та афективний спектр; афективний регістр та особистісний спектр передхворобних психічних розладів прогнозуються по поєднанню таких провідних шкал СМДО як 4; 4,9; 4,6; (6,4); 9,3; 9,4 паранояльний регістр та ендогенний спектр психічної передхвороби прогнозуються по поєднанню шкал 4,8; 4,6,8; (8,6,4); 4,8,9; 6,8,9; (6,9,8); 8; 8,1; 8,2; (2,8); 8,3; 8,4; 8,6; (6,8); 8,7; 8,9; (9,8); 8,0; (0,8); поєднання 6; 6,2; (2,6); 9,6 - прогнозують паранояльний регістр та особистісний спектр.