Перш ніж перейти до опису результатів аналізу ролі стану соціально - психологічної адаптації у прогнозі формування та клініки ППР, необхідно уточнити, що під станом цієї форми адаптації ми розуміємо ефективність функціонування особистості у соціальному середовищі. У дослідженні, ця ефективність оцінювалася за суб'єктивним признаком задоволеності особистістю виділеними чинниками соціального середовища (Зотова О.И. зі співавт., 1987). Задоволеність цими чинниками оцінювалася за допомогою семантичного диференціалу. Тому дослідження ролі соціально - психологічної адаптації у прогнозі психічної передхвороби проводилося через вивчення зв'язків між показниками семантичного диференціалу та величиною ймовірності та типом ППР, що прогнозувалися. Так, згідно з проведеним математичним аналізом показників семантичного диференціалу 171-го оператора АЕС, у яких було діагностовано передхворобні та пограничні психічні розлади в перший рік спостереження (таб.3), було виділено діапазон цих показників від -3 (-3,840,83) до -6, при р<0,05, який вказує на низький рівень задоволеності соціально - психологічними факторами та високу частоту передхворобних психічних розладів протягом трьох років спостереження, що свідчить про низькі компенсаторні можливості психіки людей цієї вибірки.

Решту вибірки, з 272 чоловік, згідно з результатами наступного спостереження за динамікою їхнього психічного стану, було поділено на дві групи. Перша група кількістю 188 чоловік і показниками семантичного диференціалу в межах від +6 до -1,45 (-2,150,70), при р<0,05, характеризувалася стабільним станом психічного здоров'я і низькою частотою розвитку передхворобних психічних розладів протягом усього періоду спостереження, що свідчить про достатньо високі реабілітаційні можливості психіки людей цієї групи.

Друга, чисельністю 84 оператори та показниками семантичного диференціалу в межах від -1,45 до -3, (р<0,05) характеризувалася нестабільним психічним станом, але достатніми компенсаторними можливостями їхньої психіки, нечастими короткочасовими парціальними ППР, що протікали, як правило, у формі реакції.

Згідно з цими результатами було виділено клінічно підтверджені критерії семантичного диференціалу, які прогнозують високу ймовірність передхворобних психічних розладів (від-6 до-3 балів), середню (від-3 до-1,45 балів) та низьку ймовірність розвитку цих розладів (від-1,45 до +6 балів).

Результати проведеного дослідження значущого зв'язку між станом соціально - психологічної адаптації та типом ППР, що прогнозуються, свідчать про те, що дані, які одержано за результатами семантичного диференціалу: задоволеність соціальними та економічними реформами в суспільстві (З1), задоволеність матеріальним станом (З2), соціальним положенням (З3), відносинами в колективі (З4), оцінка настанови на роботу на АЕС, у займаній посаді (З5), дозволяють прогнозувати тип психічної передхвороби. При цьому в оцінці задоволеності людини соціально - психологічними чинниками виділяються три підсистеми: I підсистема З1, З2, З3; II підсистема З4, З5; III підсистема стану родинних відносин (З6 (Pd1 СМДО)). При поєднанні незадоволеності за I-ою, II-ою підсистемами людини та середньою або високою ймовірністю родинної дисгармонії за шкалою Pd1 СМДО, негативному стані психофізіологічних якостей людини (хоча б однієї), необхідно прогнозувати передхворобні психічні розлади за тотальним типом. При чому, негативний стан I-ї або II-ї підсистеми можна констатувати при негативних показниках хоча б одного з чинників, які їх складають.

Дослідження співвідношення показників станів психічної та соціально - психологічної адаптацій у прогнозі ймовірності психічної передхвороби показало, що характер цих взаємовідношень виражається у єдиному показникові ступеня ймовірності психічної передхвороби (таблиця 2).

Таблиця 2 Співвідношення імовірності передхворобних психічних розладів за критеріями стану соціально - психологічної та психічної адаптацій

В процесі дослідження закономірностей формування психічної передхвороби було проаналізовано ієрархію виділених соціально - психологічних причин розвитку передхворобних психічних розладів людини на сучасному етапі соціально - економічної перебудови на Україні.

За результатами цього аналізу у 71% обстежених (від загальної кількості операторів з ППР першого року спостереження (таб. 3) (Р0,05)) основною причиною психічної передхвороби було погіршення матеріальних умов існування людини (низький матеріальний рівень, фрустрація в матеріальному придбанні, невизначеність у завтрашньому дні). У 18% (Р0,05) обстежених основною причиною ППР було погіршення соціального стану (фрустрація планів соціального зростання, неможливість реалізації потенційних можливостей особистості, а саме, використання свого досвіду та творчого потенціалу). У іншого персоналу (11%, при Р0,05), що обстежувався, головною причиною передхворобних психічних розладів було зниження настанови на роботу на АЕС, незадоволеність відносинами в колективі, незадоволеність соціально - економічними реформами в суспільстві та їхніми перспективами.

Необхідно відзначити, що основним соціально - психологічним чинником у розвитку ППР у період 1990 - 1993 рр. була неможливість реалізації особистісного потенціалу, зокрема, у підприємницькій діяльності, службовій кар'єрі. В нинішній період часу на перший план вийшли тільки чинники погіршення матеріальних умов існування, що відображає більш пасивну роль особистості і низьку стійкість по відношенню до впливу негативних психологічних чинників.

Як показали результати дослідження інтегральним показником стану системи прогностичних чинників формування психічної передхвороби є показник резерву психічного здоровя (РПЗ), який характеризує стійкість стану психічного здоров'я людини по відношенню до розвитку передхворобних розладів психіки. Ця стійкість відображує стан складної моделі, яка прогнозує систему реактивності (Адо А.Д., 1984) психіки людини і складається з підсистем чинників пошкодження психічної діяльності та чинників психічної адаптації (специфічних саногенних чинників). Згідно з результатами дослідження величина резерву психічного здоровя визначається в моделі, котра прогнозує взаємодію чинників цих підсистем, і виражається у ймовірнісному клініко - психологічному показникові реактивності, який відображає ступінь ймовірності та характер змін психічного здоров'я, що прогнозуються, відносно передхворобних розладів.

Результати дослідження показали, що ймовірнісний клініко - психологічний показник складається з кількісної та якісної характеристик. Кількісна характеристика - це ступінь ймовірності розвитку передхворобних психічних розладів протягом року, з моменту диагностики психічного стану. Якісна характеристика містить вказівку на якісний прогноз передхворобних психічних розладів. Ця характеристика, за наявності відповідних свідчень, відображає тип (парціальний, тотальний), форму (Александровский Ю.А., 1976; Ушаков Г.К., 1978), регістр (Снежневский А.В., 1974) і (або) спектр (Семичов С.Б., 1978) передхворобних психічних розладів, що прогнозуються у людини, з тими або іншими преморбідними особистісними особливостями.

Встановлено, що, згідно з характеристиками ймовірнісного клініко - психологічного показника оцінюється РПЗ, який знижується у міру збільшення типу, форми психічних розладів, що прогнозуються, зростання тяжкості шкал регістрів, переходу від менш специфічних спектрів до більш специфічних і виражається у високій, середній та низькій величинах, які містять у собі інформацію про тимчасовий період, під час якого висока (низька) імовірність розвитку передхворобних психічних розладів, величину реабілітаційного потенціалу психіки людини, професійну надійність оператора АЕС.

Результати дослідження показали, що прогноз реактивності психіки людини в системі прогнозування психічних розладів характеризується не стільки кількісними показниками стану чинників ціеї системи, скільки формою (що компенсує або потенціює психічні розлади) відношень між ними та закономірними тенденціями в їхній динаміці.

Вивчення динаміки психічного стану операторів АЕС з різною величиною їхнього резерву психічного здоров'я та, згідно з цією динамікою, уточнення первинної моделі прогностичних чинників та їх критеріїв у формуванні, перебігу та клініці ППР проводилось протягом трьох років на вибірці з 443-х операторів, поділених на три групи (таблиця 3). У кожній групі операторів також враховувався максимальний діапазон часу, в рамках якого велика (мала) ймовірність розвитку передхворобних психічних розладів або пограничної психічної патології.

Таблиця 3 Динаміка психічного стану операторів АЕС з різноманітною величиною РПЗ

Дані таблиці 3 свідчать про те, що низька величина РПЗ характеризується високою (до 73%) ймовірністю психічних розладів протягом року від її діагностики та низьким реабілітаційним (компенсаторним) потенціалом психіки людини; високий резерв характеризується низькою (до 11%) ймовірністю психічних розладів та високим реабілітаційним потенціалом. У операторів із середнім резервом ймовірність психічних розладів у перший рік - 55%, у другий - 51,5%, у третій - 27,5%, при цьому, чітка динаміка в бік зниження кількості психічних розладів (в порівнянні з операторами з низьким РПЗ), яку відмічено, відбиває достатній реабілітаційний потенціал психіки людини і підтверджує підстави для виділення середньої величини резерву.

Згідно з результатами цієї динаміки та аналізом якісної частини клініко - психологічного показника прогнозованої реактивності у 188 операторів, з групи високого РПЗ, у яких були відсутні ознаки психічних розладів у перший рік спостереження і відмічався стабільний стан їхнього психічного здоров'я (таб.3), виділено критерії високого РПЗ, до яких включено 11 поєднань прогностичних показників реактивності психіки. З них найбільш часто, до 76% випадків, зустрічалися поєднання за: 1) мінімальну ступінь імовірності ППР парціально - тотального типу у формі реакції - стану, не важче невротичного (особистісного) регістру та реактивного (особистісного) спектру у людини зі сприятливим або умовно - сприятливим поєднанням особистісних особливостей; 2) мінімально - середню ступінь імовірності ППР парціально - тотального типу у формі реакції - стану, не важче невротичного (особистісного) регістру, ендогенного (тільки) спектру у людини зі сприятливим поєднанням особистісних особливостей; 3) середню ступінь імовірності ППР парціально - тотального типу у формі реакції - стану, не важче невротичного (особистісного) регістру та реактивного (особистісного) спектру у людини зі сприятливим або умовно - сприятливим поєднанням особистісних особливостей; 4) середню ступінь імовірності ППР парціально - тотального типу у формі реакції - стану, паранояльного (тільки) регістру, не важче реактивного (особистісного) спектру у людини зі сприятливим поєднанням особистісних особливостей; 5) високу ступінь імовірності ППР парціального типу у формі реакції, не важче невротичного (особистісного) регістру та реактивного (особистісного) спектру у людини зі сприятливим поєднанням особистісних особливостей.

Враховуючи результати аналізу якісної частини клініко-психологічного показника прогнозованої реактивності у 149 операторів зі ППР, з груп із середнім та низьким РПЗ, у яких, за період другого і третього року спостереження, відмічено повне відновлення психічного здоров'я (таб.3), виділено критерії середнього РПЗ, до яких включено 24 поєднання прогностичних показників реактивності. З них найбільш часто, до 68% випадків, зустрічалися поєднання за: 1) мінімальну ступінь імовірності ППР парціально - тотального типу у формі реакції - стану, не важче невротичного (особистісного) регістру та реактивного (особистісного) спектру у людини з несприятливим поєднанням особистісних особливостей; 2) мінімальну ступінь імовірності ППР парціально - тотального типу у формі реакції - стану, не важче невротичного (особистісного) регістру, ендогенного (тільки) спектру у людини з умовно - сприятливим або несприятливим поєднанням особистісних особливостей; 3) середню ступінь імовірності ППР парціально - тотального типу у формі реакції - стану, не важче невротичного (особистісного) регістру та реактивного (особистісного) спектру у людини з несприятливим поєднанням особистісних особливостей; 4) середню ступінь імовірності ППР парціально - тотального типу у формі реакції - стану, паранояльного (тільки) регістру, не важче реактивного (особистісного) спектру у людини з умовно - сприятливим або несприятливим поєднанням особистісних особливостей; 5) середню ступінь імовірності ППР тотального типу у формі стану, не важче афективного регістру та реактивного (особистісного) спектру у людини з умовно - сприятливим або несприятливим поєднанням особистісних особливостей; 6) високу ступінь імовірності ППР парціального типу у формі реакції, не важче невротичного (особистісного) регістру та реактивного (особистісного) спектру у людини з умовно - сприятливим або несприятливим поєднанням особистісних особливостей; 7) високу ступінь імовірності ППР парціального типу у формі стану, не важче невротичного (особистісного) регістру та реактивного (особистісного) спектру у людини зі сприятливим поєднанням особистісних особливостей.

Враховуючи результати аналізу якісної частини клініко-психологічного показника прогнозованої реактивності у 113 чоловік, з групи операторів з психічними розладами, які діагностувалися в перший рік спостереження та несприятливою психічною динамікою, яка відмічалася в наступний рік спостережень (таб.3), виділено критерії низького РПЗ, до яких включено 16 поєднань прогностичних показників реактивності. З них найбільш часто, до 61% випадків, зустрічалися поєднання за: 1) високу ступінь імовірності ППР парціального типу у формі реакції, паранояльного (тільки) регістру, не важче ендогенного спектру у людини з несприятливим поєднанням особистісних особливостей; 2) високу ступінь імовірності ППР парціального типу у формі реакції, паранояльного (тільки) регістру, не важче реактивного (особистісного) спектру у людини з несприятливим поєднанням особистісних особливостей; 3) високу ступінь імовірності ППР парціального типу у формі стану, не важче невротичного (особистісного) регістру та реактивного (особистісного) спектру у людини з умовно - сприятливим або несприятливим поєднанням особистісних особливостей; 4) високу ступінь імовірності ППР парціального типу у формі стану не важче афективного регістру, ендогенного (тільки) спектру у людини з умовно - сприятливим або несприятливим поєднанням особистісних особливостей.

Проаналізувавши, на вибірці 443 чоловік, частоту психічних розладів в перший рік дослідження, можна зробити висновок про високий відсоток (35%, при Р0,05, (таблиця 3)) оперативного персоналу з передхворобними психічними розладами.

З клінічних особливостей передхворобних психічних розладів у операторів АЕС переважають розлади парціального типу (93%), у формі стану (63%), афективного (48%), невротичного (30%) регістру та особистісного (30%), афективного (29%) спектру (Р0,05).

За результатами дослідження було розроблено методику прогнозування ППР, у якій ступінь ймовірності розвитку передхворобних психічних розладів прогнозується за: мірою ризику психічної хвороби, яка обтяжує спадковість; станом соматичного здоров'я та характером перенесених екзогенних пошкоджень мозку; результатами СМДО (станом психічної адаптації), семантичного диференціалу (станом соціально - психологічної адаптації). Тип передхворобних психічних розладів прогнозується згідно з: характером клініко - психопатологічних розладів у анамнезі; результатами, отриманими за СМДО, семантичним диференціалом, психофізіологічними методами (прогнозом професійної адаптації). Форма психічних розладів прогнозується згідно з: характером клініко - психопатологічних розладів у анамнезі; результатами СМДО. Регістр і спектр передхворобних психічних розладів прогнозуються за характером клініко - психопатологічних розладів у анамнезі та перенесених екзогенних пошкоджень мозку, а також за результатами СМДО. Діагностика преморбідних особистісних особливостей, в розробленій методиці прогнозування передхворобних психічних розладів, проводиться за СМДО, опитувальником Шмішека, проективним методом “Будинок - Дерево - Людина”, антропоскопією та антропометрією (метод В.В.Бунака (1941)).

З метою розробки системи психіатричного огляду та експертизи у медичному відборі операторів було проведено вивчення зв'язку між станом резерву психічного здоровя та надійністю діяльності операторів АЕС. Вивчення цього зв'язку було проведено через експертизу професійної надійності операторів з різноманітною величиною РПЗ. Ця експертиза проводилася начальниками блоків, інструкторами тренажера за допомогою таких оцінок: висока професійна успішність (надійність), середня успішність, низька успішність. До критеріїв цих оцінок входили: успішність дій у звичайному режимі роботи блоку, успішність дій в позаштатних і аварійних режимах роботи блоку, безаварійність роботи, успішність навчальної діяльності на повномасштабному тренажері. Цю експертизу було проведено 245-ом операторам з вищого та 198-и операторам з середнього оперативного персоналу.

Після експертизи було проведено аналіз частоти збігів між станом резерву психічного здоровя та успішністю діяльності оператора АЕС, в якому було враховано ймовірність випадкового збігу. За результатами цього аналізу низька величина РПЗ достатньо ефективна (у 51% випадків) в прогнозі низької професійної надійності майбутнього оператора АЕС; високий РПЗ достатньо ефективний (у 87% випадків) в прогнозі високої професійної надійності оператора; середній РПЗ ефективно прогнозує низьку (для вищого оперативного персоналу) або високу (у 62% випадків) (для середнього оперативного персоналу) професійну надійність (Р0,05).

Згідно з цими результатами у відборі вищого оперативного персоналу необхідно виділяти три категорії: "придатні" (високий резерв), "умовно придатні" (середній резерв), "непридатні" (низький резерв). При відборі середнього оперативного персоналу необхідно виділяти дві категорії: "придатні" (високий та середній РПЗ) і "непридатні" (низький резерв).

Враховуючи результати аналізу зв'язку між станом резерву психічного здоровя та надійністю діяльності оператора АЕС, розроблено концептуально нову систему психіатричного огляду, відбору та експертизи операторів, що складається з медичної комісії з освідчення персоналу АЕС, лабораторії психофізіологічного забезпечення АЕС, лікаря - експерта з відбору персоналу атомних електростанцій, експертної установи, експертної комісії з відбору персоналу атомної електростанції.

Концепція розробленої системи психіатричного відбору операторів АЕС полягає в комплексному підході, де, з одного боку, ставиться ряд вимог до психічного здоров'я та його резерву претендента на посаду оператора, а з іншого боку, накладається ряд обмежень, за наявності яких людина не може бути прийнята на роботу в якості оператора АЕС. Вся донозологічна діагностика стану психічного здоров'я виявляється в показникові РПЗ.

Дана концепція психіатричного огляду та відбору операторів передбачає триетапний механізм її реалізації. Перший етап - медичне обстеження. На цьому етапі проводиться відбір психічно здорових претендентів на оперативну посаду. Другий етап - психологічне та психофізіологічне обстеження, що характеризує функціональний стан психіки людини, її адаптаційні можливості на оперативній посаді. Третій етап - винесення лікарем - експертом АЕС висновку про придатність претендента до оперативної діяльності за станом психічного здоров'я та його резерву.

З метою апробації розробленої системи психіатричного відбору операторів, на Запорізькій АЕС з 1994 р. включено до штату станції лікаря - експерта з відбору персоналу АЕС. За час апробації лікар - експерт приймав остаточне рішення на предмет придатності до оперативної діяльності по 2000-х операторів АЕС.

Результати аналізу ефективності медичних обстежень з використанням розробленої системи психіатричного відбору та експертизи за період 1994 - 1995 рр., в порівнянні з обстеженням без використання цієї системи за період 1991-1992 рр., виявлено 54%-е підвищення діагностики психічної передхвороби на етапі її формування.

З 1994 р. проводиться апробація взаємодії між лікарем - експертом та експертною комісією експертної установи. За цей час в експертній установі, з метою експертизи придатності до оперативної діяльності, обстежено 277 операторів. Критеріями ефективності роботи експертної комісії експертної установи були: відсоток вірогідності висновку “придатний до оперативної' діяльності” (кількість допущених операторів, чия подальша професійна діяльність не стала причиною позаштатних (аварійних) ситуацій на блоці); відсоток ефективності реабілітаційних заходів, що рекомендувалися комісією (кількість успішно реабілітованих операторів АЕС за допомогою цих рекомендацій).

За результатами апробації діяльність жодного з допущених операторів експертною комісією не стала причиною позаштатних ситуацій на блоках, а відсоток ефективності реабілітаційних заходів, що рекомендувалися експертною комісією склав у: 1994 р. - 74,35%; 1995 р. - 70,27%; 1996 р. - 78,15% (Р0,05).

Згідно з цими результатами можна зробити висновок, що включення в медичний відбір експертної комісії вирішує завдання проведення якісного резервно-орієнтованого психіатричного огляду та експертизи на предмет придатності до оперативної діяльності, надання якісних рекомендацій щодо відновлення та збереження психічного здоров'я, методичного забезпечення лікарів - експертів АЕС. Таким чином, впровадження розробленої системи психіатричного відбору претендентів на оперативну посаду сприяє підвищенню якості цього відбору і надійності операторів АЕС.

З урахуванням системи РПЗ розроблено концепцію підтримання психічного здоров'я промислового персоналу атомних електростанцій, згідно з якою всі психогігієнічні та психопрофілактичні заходи будуються з урахуванням величини РПЗ оператора АЕС, тобто прогнозу психічного здоров'я, побудованого на моделі взаємодії чинників пошкодження та адаптації психіки робітника в специфічних умовах його діяльності. Згідно з цією концепцією розроблено рекомендації по структурі та змісту психогігієнічних і психопрофілактичних заходів. Використання цих рекомендацій на Запорізькій АЕС і ряді медичних установ дозволило змістити акцент психогігієнічної та психопрофілактичної роботи з запобігання негативного впливу виробничих і соціально - побутових чинників на підтримання та підвищення РПЗ. При такому підході психопрофілактичні та психогігієнічні заходи впливали на всі етіопатогенічні ланки розвитку психічних розладів у персоналу АЕС, що сприяло підвищенню ефективності первинної психопрофілактики.

Висновки

1. У дисертації розроблено систему раннього прогнозування психічних розладів, виділені та вивчені основні чинники, що прогнозують формування, перебіг та клініку передхворобних психічних розладів, розроблені та апробовані методика раннього прогнозування психічних розладів, система психіатричного огляду та експертизи осіб з високою ймовірністю психічних розладів, принципи та практичні рекомендації по підтриманню психічного здоров'я.

2. Основними чинниками системи прогнозування формування, перебігу та клініки психічної передхвороби є: а) конституціонально - біологічні чинники: соматичні хвороби, екзогенні пошкодження головного мозку, психічні розлади в анамнезі, обтяженість спадковості психічними захворюваннями, психофізіологічні особливості людини; б) соціально - психологічні чинники: взаємовідносини в родині, робітничому колективі, матеріальний стан, соціальний стан, рівень настанови на роботу, специфічні умови діяльності, задоволеність соціально - економічними процесами в суспільстві, особистісні особливості людини.

3. Інтегральним показником стану системи прогностичних чинників формування психічної передхвороби є показник РПЗ, який характеризує стійкість стану психічного здоров'я людини по відношенню до розвитку передхворобних розладів психіки. Ця стійкість відбиває стан складної моделі, що прогнозує систему реактивності психіки людини та складається з підсистем чинників пошкодження та специфічних їм чинників психічної адаптації. Величина резерву психічного здоров'я визначається в моделі, яка прогнозує взаємодію цих підсистем і виражається в особливостях реактивності, котра відображає ступінь імовірності і характер змін психічного здоров'я, що прогнозуються.

4. Ступінь імовірності розвитку передхворобних станів внаслідок соматичної патології або екзогенного пошкодження головного мозку прогнозується за характером морфологічних пошкоджень структур головного мозку та клінічними характеристиками тяжкості та перебігу нейротропного пошкодження (характер, вигляд ЧМТ, локалізація та форма інфекційного процесу, тривалість дії токсичного агента, характеристики кількісних і якісних розладів свідомості, наявність і закінчення непсихотичних розладів психічної діяльності, вік).

5. Прогностичне значення перенесених психічних розладів у розвитку, перебігу та клініці передхворобних психічних розладів оцінюється за їхньою тяжкістю. Тип, форма, спектр попередніх психічних розладів з високою імовірністю (74,1% - 95,8%) повторюються в наступних передхворобних розладах.

6. Прогностичне значення спадкової обтяженості психічними захворюваннями у прогнозі ймовірності розвитку психічної передхвороби оцінюється за ступенем ризику психічної хвороби, що обтяжує спадковість. Так, при низькому ступені ризику психічної хвороби, яка обтяжує спадковість прогнозується низька ймовірність психічної передхвороби (не більш 10%), при середньому ступені ризику психічної хвороби - середня ймовірність розвитку психічної передхвороби (не більш 42%), при високому ступені ризику психічної хвороби, яка обтяжує спадковість - висока ймовірність розвитку передхворобних психічних розладів.

7. Критерії психофізіологічного стану людини та її особистісних особливостей, які виділено, відображають професійні адаптаційні можливості оператора АЕС, відносно яких прогнозується, з точністю до 81%, тип передхворобних психічних розладів, що формуються.

8. Вивчення ймовірності розвитку психічної передхвороби, професійної надійності та реабілітаційного потенціалу психіки операторів АЕС із різною величиною резерву психічного здоров'я показало, що низька величина резерву психічного здоров'я характеризується високою ймовірністю (73%) розвитку передхворобних та пограничних психічних розладів протягом року від її діагностики, низьким реабілітаційним потенціалом особистості, низькою професійною надійністю (51%). Високий резерв характеризується низькою імовірністю (11%) розвитку психічних розладів, високим реабілітаційним потенціалом і професійною надійністю (87%). Середня величина резерву характеризується 50-ти процентною ймовірністю розвитку передхворобних психічних розладів і збереженим реабілітаційним потенціалом особистості та низькою (для вищого оперативного персоналу) або високою (для середнього оперативного персоналу) професійною надійністю.

9. Критерії СМДО і семантичного диференціалу, які виділено, характеризують стан психічної та соціально-психологічної адаптацій відносно яких прогнозуються клінічно підтверджена ймовірність формування психічної передхвороби, з точністю від 73% (перший рік спостережень) до 84,5% (третій рік спостережень), її форма, з точністю від 82,6% до 89,18%, регістр і спектр психічних розладів, з точністю від 61,7% до 85,45%.

10. Методика прогнозування психічних розладів, яку розроблено, високо ефективна в прогнозі ймовірності розвитку, перебігу та клініки передхворобних психічних розладів. При цьому величина ймовірності розвитку передхворобних психічних розладів визначається за станом психічної та соціально - психологічної адаптацій, величиною ризику психічної хвороби, що обтяжує спадковість, клінічним характером перенесених пошкоджень головного мозку. Тип психічних розладів, що прогнозуються, визначається за станом соціально-психологічної та професійної адаптацій, типом психічних розладів в анамнезі. Форма передхворобних розладів психіки, що прогнозується, визначається за станом її психічної адаптації, формою психічних розладів в анамнезі. Регістр і спектр психічних розладів, що прогнозуються, визначаються за розробленими критеріями стану особистісних особливостей, характером перенесених психічних розладів та за виділеними клінічними критеріями перенесених пошкоджень мозку.

11. Виявлено 35% оперативного персоналу з передхворобними психічними розладами. З них переважають розлади парціального типу (93%), у формі стану (63%), афективного (48%), невротичного (30%) регістру та особистісного (30%), афективного (29%) спектру. Основними причинами передхворобних психічних розладів є: вплив на психіку операторів АЕС поєднання негативних соціально - психологічних і професійних чинників на фоні недостатньої ефективності існуючих систем медичного відбору та підтримання психічного здоров'я персоналу АЕС. Основними соціально - психологічними причинами цих розладів є: погіршення матеріальних умов існування людини, невизначеність у завтрашньому дні (71%), неможливість реалізації потенційних можливостей особистості (18%).

12. Впровадження розробленої системи медичного відбору та рекомендацій, щодо підтримання психічного здоров'я персоналу АЕС, що базуються на резервно - орієнтованому підході, дозволило підвищити ефективність відбору операторів АЕС (на 54%) за критерієм якості їхнього психічного здоров'я та підвищити якість проведення психопрофілактичних і психогігієнічних заходів у осіб з високою імовірністю розвитку передхворобних психічних розладів.

Список робіт, опублікованих за темою дисертації

1. Долганов А.И. Медико-психологический отбор и система поддержания психического здоровья оперативного персонала АЭС. - Запорожье: “Видавець”, 1998.- 150 с.

2. Медико - психологическое обеспечение безопасности и надежности работы персонала атомных электростанций / И.И.Кутько, С.И.Табачников, А.И.Долганов, О.А.Панченко. - К.: Здоров'я, 1994. - 228 с.

3. Кутько И.И., Долганов А.И. Психологический отбор операторов атомных электростанций: Пособие. - Энергодар. Изд-во “ПОЗАЭС”, 1997. - 54 с.

4. Кутько И.И., Долганов А.И. Характеристика социально-психологических факторов формирования невротических расстройств // Український вісник психоневрології. - 1994. - В. 4. - С. 187 - 190.

5. Долганов А.И. Психотерапевтическая коррекция личностных расстройств у персонала АЭС // Український вісник психоневрології. - 1995. - Т. 3. - В. 1. - С. 271 - 274.

6. Долганов А.И. Система реабилитации психического здоровья персонала АЭС // Архів психіатрії. -1995.-Вып. 9. - С. 173 - 174.

7. Кутько И.И., Долганов А. И. Проблема резерва психического здоровья при отборе претендентов на должность операторов атомных электростанций // Лікарська справа. - 1996. - № 10. - 12 (1028). - С. 53 - 54.

8. Долганов А.И. Резерв психiчного здоров я та його дiагностика у вiдборi персоналу АЕС // Український вісник психоневрології.-1996. - Т. 4. - В. 5(12). - С. 359 - 361.

9. Долганов А.И. Методика диагностики структурно - личностных особенностей человека // Український вісник психоневрології.- 1997. - Т. 5.- В. 3(15). - С. 224 - 227.

10. Долганов А.И. Диагностика резерва психического здоровья при отборе претендентов в оперативный персонал АЭС // Лікарська справа.-1997.-5 (1033).-С.36-39.

11. Долганов А. И. Программа психологического обследования в диагностике резерва психического здоровья операторов АЭС // Український вісник психоневрології.- 1998. - Т. 6. - В. 1(16). - С. 31 - 33.

12. Долганов А.И. Концепция - модель резерва психического здоровья операторов атомных электростанций // Український вісник психоневрології.- 1998. - Т. 6. - В. 2(17). - С. 11 - 13.

13. Долганов А.И. Роль социально - психологических факторов в прогнозе развития предболезненных психических расстройств человека // Вісник проблем біології і медицини. - 1999. - №10. - С. 121-127.

14. Долганов А.И. Медицинский отбор претендентов на оперативную должность атомных электростанций // Український вісник психоневрології. - 1999. - Т.7. - В.1(19). - С. 17-19.

15. Долганов А.И. Концепция, принципы и методы системы профилактики предболезненных психических расстройств у персонала промышленных предприятий // Вісник проблем біології і медицини. - 1999. - №11. - С. 112-118.

16. Долганов А.И. Санаторно - курортный этап профилактики предболезненных психических расстройств у оперативного персонала АЭС // Вестник физиотерапии и курортологии. - 1999. - №2. - С. 46-48.

17. Долганов А.И. Система прогнозирования психической предболезни // Таврический журнал психиатрии. - 1999. - V. 3. - №3(10). - С. 60-62.

18. Долганов А.І. Медичне забезпечення надійності оперативного персоналу АЕС // Галицький лікарський вісник. - 1999. - №2. - С.23-25.

19. Долганов А.И. Психофармакологическая коррекция психического состояния операторов АЭС с предболезненными психическими расстройствами // Журнал практичного лікаря. - 1999. - №2. - С. 27-29.

20. Долганов А.И. Резерв психического здоровья и успешность оперативной деятельности персонала АЭС // Український вісник психоневрології. - 1999. - Т.7. - В. 2(20). - С. 63 - 66.

21. Долганов. А.И. Прогностические критерии формирования предболезненных психических расстройств у оперативного персонала АЭС // Врачебная практика. - 1999. - № 5. - С. 82 - 85.

22. Долганов А.І. Преморбідні й межові психічні розлади у персоналу підприємств атомної енергетики // Одеський медичний журнал. - 1999. - №4 (54). - С. 59 - 61.

23. Долганов А.И. Передхворобні психічні розлади (прогноз формування, перебігу та клініки) // Український вісник психоневрології. - 2000. - Т. 8. - В. 1 (23). - С. 27 - 29.

24. Долганов А.И. Система медицинского отбора операторов АЭС (психиатрическая экспертиза претендентов в операторы АЭС) // Український медичний альманах. - 2000. - Т. 3. - №2. - С. 44 - 46.

25. Долганов А.И. К проблеме повышения надежности отбора персонала АЭС по фактору психического здоровья // Материалы 2 научного симпозиума “Актуальные проблемы экологической и клинической иммунологии”. - Киев - Луганск. - 1994. - С. 19.

26. Кутько И.И., Долганов А.И. Проблемы психологической адаптации, надежности работы оперативного состава АЭС и некоторые пути их решения // Труды научной конф. “Социально-психологические и психоневрологические аспекты последствий аварии на Чернобыльской АЭС”. - Киев.- 1993. - С. 78-80.

27. Кутько И.И., Долганов А.И. Нормативно - регламентирующие основы экспертной работы врачей, психологов, психофизиологов на атомных электростанциях // Материалы научно-практической конференции “На грани нормы и патологии”. - Стрелечье. - 1994. - С. 56 - 57.

28. Долганов А.И. Требования к методике резерва психического здоровья промышленного персонала АЭС // Материалы научной сессии “Актуальные проблемы современной психосоматической медицины. Психосоматические расстройства”. - Харьков - Луганск. - 1995. - С. 30 - 31.

29. Kutko I., Dolganov A. Reserve of Psychic Health and its Diagnostics // 5th World Congress on Innovations in Psychiatry. - London, 19-22 May 1998. - 1998. - P. 55.

Анотація

Долганов А. І. Система раннього прогнозування психічних розладів. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14. 01. 16 - психіатрія. - Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України. Харків, 2000.

У дисертації розроблено систему прогностичних чинників формування психічної передхвороби. Виділено її основні конституціонально - біологічні та соціально - психологічні чинники і детально вивчено прогностичні закономірності їхнього впливу на розвиток, перебіг та завершення психічної передхвороби на сучасному етапі. В системі прогностичних чинників формування психічної передхвороби, виділено рівні резерву психічного здоров'я та вивчено прогностичні закономірності формування передхворобних психічних розладів у людини с різною величиною цього резерву. На підставі цих досліджень розроблено та апробовано методику раннього прогнозування психічних розладів. Вивчено розповсюдженість, клінічні особливості передхворобних психічних розладів людини та їх основні причини на сучасному етапі. Вивчено реабілітаційний потенціал психіки та професійну адаптацію операторів з різноманітною величиною резерву їх психічного здоров'я. Ці результати дозволили розробити систему психіатричного огляду та експертизи операторів з високою ймовірністю психічних розладів і підтримання їхнього психічного здоров'я, яка базується на комплексному та резервно - орієнтованому підходах.

Ключові слова: прогноз, передхворобні психічні розлади, розвиток, перебіг, клініка, резерв психічного здоров'я, психопрофілактика.

Аннотация

Долганов А. И. Система раннего прогнозирования психических расстройств. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора медицинских наук по специальности 14. 01. 16 - психиатрия. - Харьковская медицинская академия последипломного образования МОЗ Украины. Харьков, 2000.

В диссертации, на основании проведенных клинико-психопатологических и психодиагностических исследований, разработаны система прогностических факторов формирования предболезненных психических расстройств (ППР), методика их ранней диагностики, система психиатрического осмотра и экспертизы лиц с высокой вероятностью психической предболезни и рекомендации по их психопрофилактике.

По результатам исследования, основными факторами системы прогнозирования формирования ППР являются: а) конституционально - биологические факторы: экзогенные повреждения головного мозга, психические расстройства в анамнезе, психофизиологические особенности человека, отягощенность наследственности психическими заболеваниями; б) социально - психологические факторы: взаимоотношения в семье, рабочем коллективе, материальное состояние, социальное положение, уровень установки на работу, специфические условия деятельности, удовлетворенность социально - экономическими процессами в обществе, личностные особенности человека.

Величина вероятности ППР вследствие экзогенного повреждения головного мозга прогнозируется по характеру морфологических повреждений головного мозга и клиническим характеристикам тяжести и течения нейротропного повреждения (характер, вид ЧМТ, локализация и форма инфекционного процесса, длительность действия токсического агента, характеристики количественных и качественных расстройств сознания, наличие и исход непсихотических расстройств психической деятельности, возраст).

Прогностическое значение перенесенных психических расстройств в течении и клинике ППР оценивается по их тяжести. Тип, форма, спектр предыдущих психических расстройств с высокой вероятностью (74,1%-95,8%) повторяются в последующих предболезненных расстройствах.

Значение наследственной отягощенности психическими заболеваниями в прогнозе развития ППР оценивается по степени риска психической болезни, отягощающей наследственность. Так, при низкой степени риска психической болезни, отягощающей наследственность, прогнозируется низкая вероятность ППР (не больше 10%), при средней степени риска - средняя вероятность развития ППР (не более 42%), при высокой степени риска - высокая вероятность развития ППР.

В исследовании выделены критерии психофизиологического состояния человека, которые характеризуют профессиональные адаптационные возможности оператора, относительно которых прогнозируется, с точностью до 81%, тип ППР. Выделены критерии преморбидных особенностей человека, СМИЛ и семантического дифференциала, которые характеризуют состояние психической и социально-психологической адаптаций, адаптационные возможности человека на оперативной деятельности, относительно которых прогнозируется формирование ППР, с точностью от 73% (первый год наблюдения) до 84,5% (третий год наблюдения), их форма, с точностью от 82,6% до 89,18%, регистр и спектр, с точностью от 61,7% до 85,45%.

Результаты исследования показали, что интегральным показателем состояния системы прогностических факторов формирования ППР является резерв психического здоровья (РПЗ), который характеризует устойчивость психического здоровья по отношению развития ППР. Эта устойчивость отражает состояние сложной модели, прогнозирующей систему реактивности психики и состоящей из подсистем факторов повреждения и специфических им факторов психической адаптации. Величина РПЗ выражается в особенностях прогнозируемой реактивности психики, отражающей степень вероятности и характер прогнозируемых изменений психического здоровья относительно ППР. Как показали результаты исследования, низкая величина РПЗ характеризуется высокой вероятностью (73%) развития ППР в течение года от его диагностики, низкими компенсаторными возможностями психики человека; высокий РПЗ характеризуется низкой вероятностью (11%) развития ППР, высокими компенсаторными возможностями психики; средняя величина резерва характеризуется 50%-й вероятностью развития ППР и сохраненными компенсаторными возможностями психики.

По результатам этих исследований разработана методика прогнозирования ППР, которая высоко эффективна в прогнозе формирования этих расстройств. При этом вероятность развития ППР определяется по состоянию психической и социально - психологической адаптаций, величине риска психической болезни, отягощающей наследственность, клиническому характеру перенесенных повреждений головного мозга. Тип прогнозируемых ППР определяется по состоянию социально-психологической и профессиональной адаптаций, типу психических расстройств в анамнезе. Форма прогнозируемых ППР определяется по состоянию психической адаптации, форме психических расстройств в анамнезе. Регистр и спектр прогнозируемых ППР определяется по разработанным критериям состояния преморбидных особенностей, характеру перенесенных психических расстройств и выделенным критериям повреждений мозга.

Выявлено 35% оперативного персонала с ППР. Из их клинических особенностей преобладают расстройства парциального типа (93%) в форме состояния (63%), аффективного (48%), невротического (30%) регистра и личностного (30%), аффективного (29%) спектра.

По результатам исследования разработаны резервно-ориентированная система психиатрического осмотра и экспертизы, рекомендации по психопрофилактике персонала АЭС, которые позволили повысить, на 54%, эффективность отбора операторов по критерию качества их психического здоровья и повысить качество проведения психопрофилактических мероприятий у лиц с высокой вероятностью развития ППР.

Ключевые слова: прогноз, предболезненные психические расстройства, развитие, течение, клиника, резерв психического здоровья, психопрофилактика.

Summary

A.I. Dolganov. System of early forecasting of psychic disorders. - Manuscript.

The dissertation for a scientific degree of Doctor of Medicine, speciality 14. 01. 16 - Psychiatry. - Kharkiv. - Medical Academy of the Postgraduate Education of the Ministry of Public Health of Ukraine. - Kharkiv, 2000.

In the dissertation the system of the forecast factors of formation of a pre-disease mental disorders is developed. The basic constitutional-biological and social-psychological factors in system of forecasting of a pre-disease mental disorders are allocated. The role of these factors in the forecast of development, course and clinic of a pre-disease mental disorders is investigated. In system of the forecast factors of formation of a pre-disease mental disorders, the levels of a reserve of psychic health are allocated. The forecast of formation of a pre-disease mental disorders at the person with various level of this reserve is investigated. The technique of early forecasting of mental disorders is developed and applianced. The clinic and prevalence a pre-disease mental disorders of the person is investigated. The basic reasons a pre-disease mental disorders are investigated. For the first time when applying developed psychic health reserve system the studies have been carried out of rehabilitational potential of human psyche and professional reliability of NPP operators with various amounts of their psychic health reserve. These results made possible to develop a system of psychiatric examination of professional fitness of NPP operators and maintenance of their psychic health basing on complex and reserve-tended approaches. Appliance of these approaches in the medical selection system, psycho-prophylactic and psycho-hygienic measures has made possible to improve their quality.

Key-words: prognosis, pre-disease mental disorders, development, course, clinic, psychic health reserve, psycho-prophylactics.

Размещено на Allbest.ru