Размещено на http://www.allbest.ru/

Курсовий проект

на тему:

Маркетингова політика просування товару

Вступ

Продаж товарів є завершальною ланкою у складному і багатоплановому ланцюгу комерційної діяльності. Його здійснення потребує умілої організації, керування, координування, мотивування, обліку та контролю за усіма стадіями доведення товару до покупця, включаючи після продажне обслуговування. Мистецтво продажу полягає у вмінні продати товар для своєї користі, та безпосередньо користі покупця з урахуванням перспектив, своєчасному і гнучкому реагуванні на зміну кон'юнктури. Така думка вперше була висловлена представниками Гарвардської школи управління комерційною діяльністю, на думку яких «комерційна діяльність існує для того, щоб з прибутком задовольнити потреби споживачів».

У нових умовах господарювання продаж товарів (послуг) розглядається як визначальна основа функціонування торговельного підприємства. Одночасно зростає увага до методів активізації продажу продовольчих товарів, функцій і структури управління продажем на роздрібному підприємстві.

Система управління носить досить динамічний характер, спрямований на адаптацію структури продажу до особливостей і тенденцій розвитку ринку.

У процесі активізації (стимулювання) продажу товарів, реалізуються такі функції як економічний аналіз показників комерційної діяльності, прогнозування попиту і пропозиції, дослідження ринку тощо.

Специфіка комерційної діяльності при маркетинговому підході полягає в її цільовій орієнтації на найбільш повне задоволення запитів споживачів, оскільки за допомогою маркетингу комерційні працівники отримують необхідну інформацію про те, які товари і чому хочуть купувати споживачі, про ціни, які вони готові заплатити, і проте, в яких регіонах попит на дані товари найвищий, де збут товарів може принести найбільший прибуток. Сьогодні вже недостатньо виробнику виготовити товар і запропонувати його рийку, необхідно подати саме той товар, який відповідає за своєю якістю і асортиментом запитам споживачів. Крім цього, інколи товар не реалізується не тому, що він неякісний, а через його невідповідність попиту споживачів на конкретному ринку, негнучку цінову політику, низьку якість обслуговування.

Застосування маркетингового підходу дозволяє необхідним чином організувати роботу з споживачем, об'єктивно оцінити своїх конкурентів, їх сильні та слабкі сторони, визначити переваги в конкурентній боротьбі, правильно обрати сегмент або нішу ринку та сферу господарської діяльності. Комерційна діяльність підприємств охоплює питання вивчення попиту споживачів, джерел закупівлі товарів, організації господарських зв'язків з постачальниками і споживачами тощо. Окрім цього, комерційна робота включає формування оптимального асортименту, організацію оптового та роздрібного продажу товарів, управління товарними запасами, рекламну діяльність, організацію обслуговування та інші операції.

Основними завданнями маркетингових досліджень у сфері продажу товарів є своєчасне збирання і оброблення інформації про стан зовнішнього і внутрішнього середовища підприємства; створення банку даних про покупців, постачальників, конкурентів, посередників; максимальне пристосування продажу до вимог ринку з метою підвищення ефективності функціонування підприємства на ньому.

Результати діяльності компанії можуть бути покращенні в результаті інвестицій в розширення асортименту і збільшення бюджету на просування, так і за рахунок оптимізації управління відділом продаж. Кожен керівник хотів би щоб відділ продаж його компанії працював ефективно, у взаємодії з іншими відділами і приносив якнайбільше грошей. Керівники продаж - відповідальні люди і віддають роботі практично увесь свій час і всі свої сили. Але в умовах жорстокої конкуренції (і рості всіх видів витрат) на перше місце виходять інструменти які дозволяють добиватись успіху за рахунок правильного фокусування зусиль торгового персоналу.

1. Активізація роздрібного продажу товарів як засіб стимулювання попиту населення

Кожне роздрібне торговельне підприємство зацікавлене у зростанні товарообороту, що є джерелом реалізованих товарних націнок і прибутку.

На обсяг роздрібного продажу товарів впливають різноманітні фактори, а саме:

- роздрібні ціни;

- асортимент товарів;

- якість продукції;

- постійна наявність товарів у продажу;

- сезонність продажу;

- якість обслуговування споживачів;

- обізнаність населення про товари та магазин;

- мода;

- місце розміщення торгової точки;

- роздрібні ціни.

Торговельне підприємство може своїми силами усунути або зменшити негативний вплив більшості факторів шляхом формування оптимального асортименту, закупі товарів доброї якості, встановлення прийнятних роздрібних цін, забезпечення ритмічності завезення товарів у магазин, реклами товарів у своєму районі діяльності. Але можуть бути проблеми у торговельного підприємства в результаті дії таких об'єктивних факторів, як сезонність попиту, мода, науково технічний прогрес.

Разом з тим, активізація продажу проводиться не стільки з метою усунення недоліків допущених прорахунків у закупівлі, стільки для формування попиту на нові товари, завоювання частки ринку у магазинів-конкурентів, згладжування сезонних коливань роздрібного товарообороту за рахунок зростання продаж інших товарних груп у період проведення цих заходів.

Активізація продажів у магазинах проводиться за всіма напрямами маркетингового комплексу: товар, ціна, місце, просування.

Від асортименту і якості товарів, що пропонуються, залежить товарооборот роздрібного торговельного підприємства. При плануванні асортименту в магазині необхідно керуватись такими принципами:

- мати в магазині якомога ширший асортимент відповідно до обраної спеціалізації з метою надання покупцям можливості вибору потрібного товару та широко охоплення території, де мешкають потенційні споживачі;

- надати асортименту необхідну стійкість, особливо товарами повсякденного і масового попиту, оскільки покупці звикли купувати товари в одному місці, під єдиним «дахом»;

- пристосувати асортимент до рівня платоспроможності населення, сезонних коливань, моди;

- забезпечувати зростання товарообороту, прискорення товарооборотності, прибутковості магазину.

Планування асортименту вимагає індивідуального підходу до кожного товару, обліку всіх його особливостей, зокрема попиту населення.

Для активізації продажів магазин може розширити свою зону обслуговування шляхом розміщення додаткових торговельних точок - лотків, кіосків, павільйонів. Такі точки рекомендується розміщувати в багатолюдних місцях (біля станції метро, схрещень з інтенсивним рухом транспортних засобів, на ринках). У літній період активізувати продажі можна за рахунок організації літніх майданчиків біля магазину або пересувної мережі.

Великою популярністю в населення користуються роздрібні ярмарки, що організовуються напередодні традиційних свят, навчального року або після збору врожаю.

Магазин може брати участь у таких ярмарках, здобувати популярність і активізувати продажі своїх товарів.

Ціна. Покупець при відвідуванні магазину завжди встановлює для себе діапазон цін, у межах якого він може здійснювати покупки. Зрозуміло, що зниження цін, надання знижок суттєво впливає на прийняття рішення щодо придбання товару, тобто активізує роздрібний товарооборот.

Надання знижок у магазину можу здійснюватись постійно протягом року, та епізодично, наприклад в кінці сезону, до початку свят, з нагоди ювілею фірми, також проводяться сезонні розпродажі, та надання знижок постійним клієнтам.

Орієнтація на цільовому сегменту ринку. Під сегментацією розуміють розділення усіх можливих споживачів на групи та вибір з них найперспективніших для фірми. Сегментація може здійснюватись за різними ознаками. Сегментами можуть бути, наприклад, дорослі люди, студенти, діти, спортсмени, підприємці. Якщо фірма спрямовує діяльність на окремий сегмент, це дозволяє точніше врахувати вимоги даної аудиторії, ефективніше вибудувати свою товарну і цінову політику.

Йдеться при те, що компанія зосереджує свою діяльність на одній або більше товарних групах. Фінансові ресурси фірми можуть бути обмежені для закупівлі великих пертій товарів широкого асортименту. Тому завдяки такій концепції, форма стає популярною як продавець певної товарної спеціалізації.

Розширення бренду. В основі цього засобу - використання бренду, що раніше вдало зарекомендував себе на певному сегменті ринку, для входження в нього з модернізованим товаром. Формами розширення бренду є:

- той же продукт, але в новій формі, деяка зміна смаку, запаху, відтінку, що надають товару нові компоненти (інгредієнти);

- супутні вироби, зміна дизайну, нову упаковка, поліпшена формула продукту.

Перевагами розширення бренду є: значна економія нас творенні популярності і приверненні уваги покупців до нової модернізації товару; зменшення витрат і скорочення часу при виведені новинки на ринок; новинка перекриває шлях конкурентам з виходом аналогічної продукції на певні сектори ринку.

Формування постійної клієнтури. Коло осіб, що регулярно б користувались послугами компанії, створити не просто. Адже потрібно спочатку провести рекламно - стимулюючі акції, передбачивши також дисконтні картки. За умови якості товару, наявності широкого асортименту, правильності проведення розрахунків, доброзичливого ставлення споживачів більше довіряють фірмі. З'являються певні особисті відносини між представниками фірми і клієнтами. Постійним покупцям можна надавати цінові знижки, більше додаткового сервісу.

Забезпечення наочності товарної пропозиції. Щоб переконати покупця, не слід обмежуватись інформацією про товар, що пропонується. Доцільно використати рекламні проспекти, малюнки, фотографії, манекени. Але найкраще коли наочні пропозиції досягаються шляхом демонстрації реального товару. Саме тому солідні компанії пропонують знайомитись з зразками свого товару, запрошують на презентації, демонстрації моделей.

Для роздрібного підприємства важливе значення має розташування та оформлення товару. Для забезпечення наочності товарної пропозиції треба вирішити такі завдання: вибір методу реалізації товарів, етика та техніка викладки, оформлення рекламних вітрин і установок, підбір P.O.S. матеріалів.

P.O.S. матеріали - це сукупність рекламних матеріалів, що розміщуються точках продажу.

До них належать: стелажі, кутники, наклейки на підлогу, фірмові цінники, дисплеї на прилавок, виносні стенди, годинники з фірмовими логотипами, постери (плакати великих розмірів), стікери (плакати на клейкій основі), інформаційні листівки (буклети) ті ін.

Максимальне спрощення для покупців процесу здійснення покупки. При організації спрощення товарів слід врахувати такі форми споживчої поведінки: покупець неактивний стосовно придбання товарів не першої необхідності, без товару, що є у магазині, без товару, що є у магазині, покупець деякий час може обійтись.

Розповсюдження зразків товару безкоштовно є дорогим, але ефективним з точки зору впливу на споживачів засобом залучення покупців. Такі зразки розсилають поштою, роздають у магазині, розповсюджують за принципом «у кожні двері». В умовах широкого асортименту товарної пропозиції, наприклад шампунів, у більшості споживачів формуються звички до певних марок або виникає впевненість, що всі шампуні однакові і купувати можна будь-який. Існують рекламні модифікації програмних продуктів, які передаються безкоштовно відвідувачам на виставках.

Одним з дієвих методів активізації продажу також є забезпечення сервісного обслуговування, яке присутнє у магазинах непродовольчої групи, наприклад у магазинах побутової техніки, цей метод грає важливу роль, але він цілком відсутній у роздрібній торгівлі продуктами харчування, тобто продовольчими товарами, так як виробник, які продавець може запропонувати споживачу документи які можуть засвідчувати якість купленої продукції, наприклад ліцензія, чи сертифікат якості.

Моніторинг потенційних покупців на підставі створення банків даних. У країнах з розвинутою ринковою економікою спеціально підбираються і продаються як товар списки адрес споживачів (клієнтів), що згруповані за певними ознаками: список організацій визначеного напрямку або фахівців, список багатодітних сімей, список власників автомобілів та ін. Пряма поштова реклама може забезпечити отримання замовлень від цільового сегменту за допомогою комп'ютерної бази даних списків. Одночасно можна робити групування за певними критеріями (рівень доходів, стать, вік, рівень освіти, спеціальність та ін.), що дозволяє виявити потрібну групу потенційних покупців.

Забезпечення зручності місця. Прийом полягає в тому, що товар має бути запропонований покупцю саме там, де він йому потрібний і де існує найбільша ймовірність реалізації. Прохолоджуючі напої, морозиво - у місцях відпочинку і гарячі обіди - у поїздках, і кіоски з канцелярськими товарами - у навчальних закладах, і товари повсякденного попиту - ближче до місць мешкання, і сувеніри, косметичні, миючі засоби, засоби для гоління - у готелях.

Забезпечення привабливості території, що прилягає до торговельної точки. Органи влади, як правило, вимагають здійснювати благоустрій території біля торговельних підприємств, які будуються. Але справа не тільки в тому, щоб прилегла територія була прибрана. Потенційних покупців приваблює можливість відпочити, втамувати спрагу, швидко поїсти. Відсутність на літніх майданчиках кафе, біля кіосків спеціальних пристосувань від дощу ("великих парасольок") може призвести до скорочення продаж.

Співробітництво комерційних підприємств, що здійснюють продаж товарів та надають послуги із засобами масової інформації. Статті, які висвітлюють передовий досвід роботи торговельних підприємств, позитивно впливають на підвищення їх іміджу та лояльність покупців.

Питання організації і технології торговельного обслуговування відіграють дуже важливу роль у підвищенні рівня умов життя населення. Одним з напрямків вирішення цього питання є впровадження такої форми продажу товарів, як самообслуговування, при якій значною мірою скорочується час на придбання товарів.

Самообслуговування - спосіб продажу товарів, у процесі якого покупець має вільний доступ до товарів, самостійно їх оглядає, відбирає, розраховується за підібрані товари у вузлі розрахунку та контролю і виносить з магазину куплені товари.

Самообслуговування має свою практично випробувану оптимальну технологічну схему, а також пристосовані до неї організаційні форми взаємовідносин учасників технологічного процесу, у яких містяться основні резерви для інтенсифікації, підвищення продуктивності праці, економії витрат обертання і споживання. Система самообслуговування у магазині дає можливість скоротити витрати обігу підприємства, підвищити пропускну спроможність магазину, краще використати його торговельну площу і обладнання. При самообслуговуванні між покупцями і працівниками магазину виникає взаємна довіра. Самообслуговування у торгівлі має значні переваги над іншими формами торгівлі, до яких можна віднести:

- скорочення суспільних затрат праці у результаті скорочення часу покупців на покупку товарів;

- покращення умов праці працівників торговельних залів і підвищення культури обслуговування завдяки заміні продавців продавцями-консультантами;

- усунення невідповідності між постійно зростаючим асортиментом товарів і обмеженими можливостями його демонстрації і реклами через прилавок (при самообслуговуванні покупці мають більші можливості для ознайомлення з асортиментом, оглядом маловідомих товарів і новинок);

- збільшення пропускної спроможності магазину та обумовлене цим зниження кількості конфліктних ситуацій, створення спокійної обстановки у торговельному залі;

- зменшення затрат праці при продажу товарів, що дозволяє скоротити кількість працівників магазину навіть при збільшенні обсягу товарообороту;

- максимальне використання демонстраційної площі торговельного обладнання і площі для викладки товарних запасів;

- зростання ефективності використання основних фондів і пов'язане з ним підвищення рентабельності у результаті збільшення товарообороту на 1 м торговельної площі;

- створення умов для нових взаємовідносин між покупними і працівниками торговельного залу, взаємовідносин, що виховують чесність, почуття відповідальності за збереження товарно-матеріальних цінностей;

- підвищення якості та ефективності праці при зниженні фізичного навантаження у результаті використання вдосконаленого торговельно-технологічного обладнання і наукової організації праці;

- застосування нових видів упаковки зменшує до мінімуму або зовсім усуває природні втрати товарів. Крім того, практична, гарна упаковка попередньо розфасованого товару є для покупців гарантією його високої якості та правильної ваги.

2. Суть та значення активних методів продажу товарів, що використовуються в магазині

В умовах насичення споживчого ринку (ринку покупця) товарами перед кожним торговельним підприємством неминуче постає проблема активізації попиту населення на товари, яка значно посилюється загостренням конкуренції на ринку. В цих умовах підприємства ведуть активний пошук засобів стимулювання попиту населення з метою збільшення обсягів реалізації товарів і розширення своєї ринкової ніші.

Існує значна кількість методів активізації продажу товарів, які можна поділити на дві групи: магазинні (стимулювання продажу) і позамагазинні.

На відміну від звичайних методів продажу товарів, які дещо пасивні в частині дії на покупця (бо залежать від того, зайде покупець у магазин чи ні), магазинні методи активізації продажу товарів звернені до найбільш широких мас населення.

Через стимулювання продажу вони повинні створити потік споживачів і реалізацію товарів безпосередньо в магазинах. У цьому полягає відмінність стимулювання продажу товарів у магазинах від позамагазинних методів активізації продажу товарів, які звернені безпосередньо до кожного потенційного покупця з метою спонукання його до купівлі товару поза магазином. Важливе значення при організації активних методів продажу товарів має також і психологічний вплив на покупця з метою нав'язування йому товару.

Незважаючи на те що всі методи активізації попиту населення різняться між собою, до них ставляться певні загальні вимоги. Вони повинні:

- залучати увагу покупців і містити інформацію, яка б допомогла їм знайти потрібний товар;

- передбачати певну вигоду покупцям у разі придбання товару;

- містити чітку пропозицію щодо негайного придбання товару.

Виставки-продажі:

Виставки-продажі проводяться з метою розширення обсягів реалізації певних товарів, реклами і популяризації нових товарів. На них також проводиться поглиблене вивчення попиту населення на товари народного споживання. Тому вони можуть проводитися по товарах, виготовлених одним підприємством, однорідних товарах різних товаровиробників та нових товарах.

Виставки-продажі можуть бути сезонними або проводитися протягом року. Тривалість виставки-продажу, як правило, становить 7-10 днів, що дозволяє вивчити також і коливання попиту на товари по днях тижня.

Проведенню виставки-продажу передує значна робота, яка полягає у визначенні місця і строків проведення виставки, розробленні асортиментного переліку, нагромадженні товарів, проведенні рекламної кампанії, розробленні документації тощо. Виставка-продаж, як правило, закінчується конференцією покупців. Матеріали виставки-продажу широко використовуються у закупівельній роботі підприємств при розробленні специфікацій до договорів поставки товарів.

Сезонний розпродаж товарів:

Сезонний розпродаж товарів здійснюється два рази в рік: в лютому-квітні (по товарах осінньо-зимового асортименту) та серпні-жовтні (по товарах весняно-літнього асортименту).

Початок розпродажу повинен припадати на перше число місяця (або перший робочий день місяця) і встановлюється з урахуванням природно-кліматичних умов регіону. Тривалість розпродажу становить, як правило, один місяць.

Сезонному розпродажу підлягають непродовольчі товари, що не користуються попитом чи не продані протягом сезону через зміни кон'юнктури.

Під час організації сезонного розпродажу товарів важливе значення має встановлення розміру знижки цін на товари. При їх установленні слід ураховувати те, що розмір знижки повинен зростати з віддаленням сезону. Однак при цьому слід мати на увазі, що розмір втрат від зниження цін не повинен бути більшим, ніж якби вони зберігалися до наступного сезону.

Максимальний розмір знижки від роздрібної ціни може розраховується за формулою:

(1)

Де:

Зм - максимальний розмір знижки на товари у процентах від роздрібної ціни;

Вк - оплата відсотків за користування банківським кредитом;

Зз - затрати, пов'язані зі зберіганням товарів до наступного сезону;

Зр - затрати на рекламу;

З - сума запасів товарів у роздрібних цінах.

Продаж товарів зі знижкою ціни:

Ефективність продажу товарів зі знижкою ціни досягається внаслідок збільшення реалізації даного товару при зниженні ціни та збільшення реалізації інших товарів від залучення додаткових покупців до підприємства.

Тимчасове зниження ціни на товар має свої переваги і недоліки. Деякі підприємства досить часто застосовують цей вид стимулювання. На їхню думку, набагато вигідніше піти назустріч економічно виправданим побажанням споживача, ніж відповідати на всі нові запити індивідуума відносно якості і різноманітності продукції.

Недоліком цього виду стимулювання є те, що він не призводить до створення кола надійної, постійної клієнтури, а змушує покупця "кидатися" від однієї марки товару до іншої, відповідно до пропонованих знижень цін.

Перевага такого заходу полягає в можливості заздалегідь точно оцінити вартість операції, швидко організувати її в найпростіших формах, максимально скоротити терміни її проведення відповідно до мети. Цей вид стимулювання продажу є безцінним інструментом у тих випадках, коли потрібно негайно відреагувати на дії конкурентів чи внести корективи у політику цін даного торгового підприємства.

Продаж за зниженими цінами особливо ефективний тоді, коли ціна відіграє вирішальну роль у виборі того чи іншого товару (наприклад, таких продуктів повсякденного попиту, як цукор, олія). Споживачеві адресуються відповідні рекламно-інформаційні повідомлення з метою спонукання його до купівлі у конкретного підприємства. Під час організації продажу товарів зі знижкою ціни особлива увага повинна приділятися економічному обґрунтуванню розміру знижки, а також проведенню рекламної компанії. Втрати доходів від зниження ціни і витрати на проведення рекламної кампанії повинні перекриватися додатковими доходами від збільшення обсягів реалізації товарів зі знижкою та збільшення реалізації інших товарів.

Продаж з використанням бізнес-лотереї:

Суть продажу з використанням бізнес-лотереї полягає в тому, що протягом певного періоду часу продається який-небудь товар, придбавши певну кількість якого, покупець має право отримати наступну одиницю товару без оплати або брати участь в розіграші лотереї. Його використання сприяє збільшенню попиту на певний товар та залученню до підприємства нових покупців. Під час застосування даного методу важливе значення має обґрунтування точки беззбитковості даного заходу. Мінімальна кількість купленого товару, після якої наступна одиниця товару дасться покупцеві безкоштовно, розраховується за формулою:

(2)

Де:

К - мінімальна кількість купленого товару, після якої товар дається покупцю безкоштовно;

Ц - закупівельна ціна одиниці товару;

В - витрати на реалізацію одиниці товару;

П - прибутки від реалізації одиниці товару.

Послідовний продаж товарів:

Суть методу послідовного продажу полягає в тому, що протягом тривалого часу продасться який-небудь набір (комплект) товарів, які покупця цікавлять тільки в цілому, в комплекті. Разом з тим щодня чи щотижня з цього набору чи комплекту продається тільки один предмет. Отже, покупці вимушені систематично відвідувати магазин. Класичним прикладом є продаж енциклопедій у 20 томах. Щотижня продається тільки один черговий том. Послідовний продаж у цьому разі триває двадцять тижнів. Ще один варіант послідовного продажу: магазин пропонує покупцям який-небудь один цінний товар, але за пільговою ціною. Умовою для отримання права на купівлю даного товару є здійснення кількох звичайних купівель протягом кількох тижнів (або на певну суму). Мета послідовного продажу полягає в тому, щоб залучити до магазину нових покупців і утримувати їх у числі клієнтів даного підприємства, в крайньому разі протягом усього періоду, доки триває рекламна кампанія.

Багато керівників і не ставить перед собою інших цілей, крім збільшення чисельності покупців. Під час послідовного продажу товари, що рекламуються, продаються майже за собівартістю, а прибуток підприємство отримує за рахунок збільшення продажу інших товарів.

Застосовуються довгостроковий і короткостроковий послідовний продаж або їх поєднання. Дуже важливо вибрати товар, який виступає предметом подібної реклами. Успіхом зазвичай користуються столові і чайні сервізи - фарфорові, фаянсові і керамічні, комплекти кухонного посуду, набори виробів зі скла, багатотомні видання книг. Важливо, щоб ці товари були добре відомі покупцям, були модними і користувалися широким попитом.

Продаж товарів з дегустацією:

Продаж товарів з дегустацією застосовується при реалізації деяких продовольчих товарів, коли покупці мають право дегустувати пропонований товар. Широко застосовується при реалізації товарів на продовольчих ринках, а також при реалізації соків, пива, вин, коньяків тощо.

Продаж через пошту чи за телефоном:

Даний метод активізації продажу товарів знаходить широке використання в розвинених країнах. Так, в даний час тільки в США налічується понад 11 тис. підприємств посилювання торгу з замовленням товарів через пошту чи за телефоном, річний товарообіг яких становить понад 8 млрд. дол.

Даний метод торгівлі має кілька різновидів.

Продаж із замовленням за каталогом. Продавці, як правило, розсилають каталоги вибраному контингенту клієнтів або надають можливість отримати їх на підприємстві безплатно чи за номінальною ціною. Такий підхід практикують підприємства посилювання торгу зі змішаним асортиментом товарів, що мають вичерпний асортимент. Замовлені товари відвантажують з центральних складів в ті секції, де було прийнято замовлення, звідки покупці сповіщаються про можливість отримання замовлення.

Прямий маркетинг передбачає подання оголошення в газетах, журналах, по радіо, телебаченню з описано певного товару, який покупці можуть замовити через пошту чи за телефоном. Для розміщення подібних оголошень вибираються ті засоби реклами, які забезпечать у межах виділених коштів отримання найбільшої кількості замовлень з урахуванням контингенту покупців.

Директ-мейл передбачає розсилання поштових відправлень - листів, листівок, проспектів - потенційним покупцям, імена яких занесені в спеціальні списки найбільш можливих покупців товарів певної категорії. Такі списки закуповуються у спеціальних фірм.

Продаж за телефоном полягає в тому, що продавець за допомогою телефонних дзвінків абонентам пропонує їм здійснити купівлю товарів чи відвідати підприємство. Продавець за телефоном робить від до 12 дзвінків у годину залежно від товару, тимчасом як кількість піших відвідувань покупців удома не перевищує одного-чотирьох.

Переваги даного методу продажу полягають в такому:

- на звернення, передане за телефоном, отримують у 3 рази більше відповідей чи продажу, ніж на звичайне звертання;

- вивчення ринку збуту за телефоном є більш якісним, швидким і точним;

- телефон дозволяє здійснювати негайний зворотний зв'язок.

Активні методи продажу товарів, що використовуються в торговому домі «Рута»:

Товари на роздріб продаються в магазинах і поза магазинами. У першому випадку торгівля відноситься до магазинної форми торгівельного обслуговування покупців.

У магазинній роздрібній торгівлі відрізняють наступні методи продажу товарів:

- самообслуговування;

- через прилавок обслуговування;

- по зразках;

- з відкритим викладенням;

- по попередніх замовленнях.

Продаж товарів через прилавок обслуговування включає виконання наступних операцій:

- зустріч покупця і виявлення його наміру;

- пропозиція і показ товарів;

- допомога у виборі товарів і консультація;

- пропозиція супутніх і нових товарів;

- проведення технологічних операцій, пов'язаних з нарізкою, зважуванням, відмірюванням;

- розрахункові операції;

- упаковка і видача покупок.

Покупець, що прийшов в магазин, повинен зустріти привітне відношення з боку торгівельного персоналу.

При цьому сприятливе враження залишають охайний зовнішній вигляд працівників магазина, порядок і чистота в торгівельному залі. Виявлення наміру покупців полягає у визначенні їх відношення до моделей, фасонів і інших ознак товарів.

Ця операція повинна виконуватися торгівельним персоналом ненав'язливо, у ввічливій формі.

Після виявлення наміру покупця продавець показує відповідні товари. При цьому він звертає увагу на особливості окремих товарів, пропонує взамін відсутніх інші однорідні товари. Якщо буде потрібно, продавець зобов'язаний дати кваліфіковану консультацію покупцеві, яка може включати зведення про призначення товарів і способах їх експлуатації, нормах вжитку, відповідності пропонованих товарів сучасній моді і так далі Консультація повинна сприяти пропаганді нових товарів, вихованню у споживачів естетичних смаків.

Для проведення консультацій в крупних магазинах запрошують фахівців промислових підприємств, що виробляють товари народного вжитку, модельєрів, лікарів-косметологів і інших фахівців. У обов'язку продавця входить і пропозиція покупцеві супутніх товарів.

На виконання технологічних операцій, пов'язаних з нарізкою, зважуванням, відмірюванням, витрачається багато праці і час. На якість їх виконання, а отже, і на рівень обслуговування покупців істотно впливає кваліфікація торгівельного персоналу, а також організація і обслуговування робочого місця продавця.

Завершується продаж товарів розрахунком з покупцями і видачею ним покупок. Ці операції можуть виконуватися на робочому місці продавця або контролера-касира.

При продажі технічно складних товарів з гарантійним терміном служби, окрім перерахованих операцій, продавець зобов'язаний зробити відмітку в паспорті на виріб, виписати товарний чек і його копію вручити покупцеві.

Продаж товарів на основі самообслуговування - один з найзручніших для покупців методів продажу товарів. Самообслуговування дозволяє прискорити операції з продажу товарів, збільшити пропускну спроможність магазинів, розширити об'єм реалізації товарів. Цей метод передбачає вільний доступ покупців до викладених в торгівельному залі товарів, можливість вільно оглядати і відбирати їх без допомоги продавця, що дозволяє раціональніше розподілити функції між працівниками магазина. Оплата за відібрані товари ведеться у вузлах розрахунку. При самообслуговуванні змінюється технологічне планування торгівельного залу і інших приміщень магазина, організація матеріальної відповідальності, товаропостачання, а також функції працівників магазина.

Цей метод застосовується при продажі більшості продовольчих і непродовольчих товарів. Виняток становлять товари, що вимагають при їх виборі покупцями консультації з боку продавців (електропобутові товари, сервізи і кришталь, ювелірні вироби, годинник і ін.), а також товари, що вимагають нарізки, упаковки і так далі.

Процес продажу в магазинах самообслуговування складається з наступних основних операцій:

- зустріч покупця і надання йому необхідній інформації про товари, що реалізовуються, послуги, що надаються, і т. д.;

- здобуття покупцем інвентарної корзини або візка для відбору товарів;

- самостійний відбір товарів покупцем і доставка їх у вузол розрахунку;

- підрахунок вартості відібраних товарів і здобуття чека;

- оплата куплених товарів;

- упаковка придбаних товарів і укладання їх в сумку покупця;

- повернення інвентарної корзини або візка для відбору товарів на місце їх концентрації.

У магазинах самообслуговування, зазвичай, є вузли розрахунків, оскільки у вузлах розрахунку відбувається розрахунок як за товари, відібрані покупцем в зонах самообслуговування, так і за товари, відпущені через прилавок обслуговування. Для того, щоб прискорити розрахункові операції з покупцями, в магазині рекомендується обладнати єдиний вузол розрахунку. Для розрахунків з покупцями, що зробили дрібні покупки (1-2 предмети), виділяють «експрес каси». Прискоренню розрахунків з покупцями сприяє також вживання швидкодіючих і автоматизованих касових машин, а також механізованих розрахункових вузлів з механізмом для автоматичної видачі здачі, конвеєром для переміщення товарів і іншими пристроями, що полегшують і прискорюваними розрахункові операції з покупцями.

За кордоном останнім часом успішно упроваджені магазинні карти, які практично аналогічні банківським карткам і засновані на тій же апаратно-програмній платформі. Їх використання дозволяє не лише спростити розрахункові операції в магазині, але і систематично проводити роботу по вдосконаленню маркетингової політики і боротьби за покупця. Випускаючи картки і поширюючи їх серед своїх клієнтів, магазин тим самим здійснює їх закріплення, «прив'язку» до себе.

Наявність картки дає право покупцеві розраховувати на особливе відношення до себе з боку магазина і автоматично робить його привілейованим клієнтом, що виражається у вигляді доступу до системи торгівельних знижок або надання додаткових послуг (безкоштовна розсилка каталогів торгівельної фірми, інформація про нові товари, замовлення по телефону і так далі). При цьому магазин може проводити певну маркетингову політику, встановлюючи розміри торгівельних знижок залежно від соціальної групи і індивідуальної купівельної поведінки клієнта.

Магазинні картки бувають двох видів: дисконтні і передплатні (розрахункові).

Заплативши вступний внесок, тримач дисконтної карти згодом кожного разу при пред'явленні її отримує встановлену торгівельну знижку.

Клієнт, що має передплатну картку, вносить власні грошові кошти до каси магазина у вигляді авансового платежу за ще не куплений товар.

Надалі при обслуговуванні здійснюється просте списування засобів клієнта з карти. Для того, щоб зацікавити покупця в наявності передплатної картки, магазини розробляють, як правило, відповідну систему торгівельних знижок і послуг, пропонованих клієнтові. Таким чином, розрахункова картка включає елементи, властиві дисконтним карткам.

Використання магазинних карток благотворно впливає на товарообіг магазина. Крім того, набуваючи передплатних карток, клієнт фактично кредитує магазин на вартість ще не відпущеного товару, що дає магазину додаткові позикові засоби, а також сприяє підвищенню статусу і престижу даного торгівельного підприємства. Магазинна карта є також ефективним рекламним атрибутом підприємства, що його випустило, вона підвищує престиж не лише магазина, але і самого клієнта, оскільки пластикові карти традиційно вважаються престижною формою оплати за товари і послуги.

В даний час поширення набули магазинні системи на картках з магнітною смугою і на картках з мікросхемою (смарт-карти). Другий різновид карток є перспективнішим, оскільки вони майже повністю захищені від підробок. Крім того, використання спеціальних термінал кас істотно спрощує їх авторизацію, яка виробляється торгівельним терміналом або самою картою.

У магазинах можуть бути використаний три варіанти організації пункту обслуговування по смарт-картам.

По-перше, можна використовувати звичайний електронний касовий апарат автоматизованої системи касового обслуговування, забезпечений додатково виносним пристроєм зчитування даних з карт і клавіатурою для введення пін-коди (персонального ідентифікаційного номера клієнта) пінпадом.

По-друге, може бути використаний спеціалізований торгівельний термінал-каса.

По-третє, як термінал в магазині може бути використаний звичайний персональний комп'ютер з принтером для друку торгівельних чеків і пінпадом для введення пін-коди.

При обслуговуванні покупця оператор вставляє карту клієнта в пінпад і пропонує йому ввести свій пін-код. Якщо пін-код набраний невірно або номер карти знаходиться в списку карт, заборонених до обслуговування, то операція не виконується, а карта залежно від ситуації повертається покупцеві або вилучається. Далі продавець набирає на терміналі вартість товару. Термінал обчислює суму, оновлює вміст електронної карти з врахуванням вироблених покупок, запам'ятовує операцію в реєстрі і роздруковує торгівельні чеки.

Продаж товарів по зразках передбачає викладення зразків в торгівельному залі і самостійне (або за допомогою продавця) ознайомлення з ними покупців.

Після вибору товарів і оплати покупки продавець вручає покупцеві товари, відповідні зразкам. При цьому методі продажу робочі запаси розміщують окремо від зразків. Він зручніше тим, що на порівняно невеликій площі торгівельного залу можна виставити зразки досить широкого асортименту товарів. Зазвичай цей метод застосовується при продажі технічно складних і великогабаритних товарів, а також тих товарів, які вимагають перед їх відпусткою покупцеві відмірювання і нарізки. Цим методом здійснюють продаж побутових холодильників, пральних машин, освітлювальних, опалювальних і нагрівальних приладів, швацьких машин, меблів, тканин і інших товарів.

Виставлені в торгівельному залі зразки товарів мають бути забезпечені чітко оформленими ярликами, в яких вказують найменування товару, виробника, ціну. У разі потреби продавці надають покупцям консультативну допомогу.

Продаж великогабаритних товарів по зразках поєднують з доставкою їх покупцям додому із складів магазина, оптових баз або промислових підприємств - виробників.

Це дозволяє скоротити потребу роздрібних торгівельних підприємств в складських приміщеннях, зменшити сукупні транспортні витрати і позбавити покупця від клопоту, пов'язаного з доставкою придбаних товарів.

При продажі товарів з відкритим викладенням покупці мають можливість самостійно ознайомитися і відібрати викладені на робочому місці продавця товари. Їх викладають на прилавках, горах, стендах. Функції продавця при цьому методі продажу зводяться до консультування покупців, зважування, упаковки і відпустки відібраних ними товарів. Розрахункові операції можуть здійснюватися в касах, встановлених в торгівельному залі або на робочому місці продавця. Продаж товарів з відкритим викладенням зручніший в порівнянні з традиційними методами, оскільки багато покупців мають можливість одночасно знайомитися з відкрито викладеними зразками товарів, не відволікаючи при цьому продавців на виконання функцій, пов'язаних з показом товарів і інформацією про їх асортимент. Продаж товарів з відкритим викладенням дозволяє прискорити операції з продажу товарів, збільшити пропускну спроможність магазина і підвищити продуктивність праці продавців. Зазвичай цей метод застосовується при продажі тих товарів, реалізація яких в магазинах самообслуговування здійснюється через прилавки обслуговування (тканин, взуття, панчішно-шкарпеткових виробів, білизняних товарів, шкільно-письмових і інших продовольчих і непродовольчих товарів).

При продажі товарів з відкритим викладенням особлива увага має бути приділена розміщенню і викладенню їх на робочому місці продавця. Дрібні предмети викладають насипом в касетах, відкритих на прилавкових вітринах. Крупніші товари мають в своєму розпорядженні стопки на прилавку. Викладаючи товари, їх групують по видах і цінах. Викладені товари не можна накривати склом, скріплювати їх між собою. Товари мають бути забезпечені ярликами-цінниками, прикріпленими до вічок касет спеціальними затисками.

3. Позамагазинні методи активізації продажу, їх суть та ефективність

Продаж товарів за телефоном - позамагазинна форма продажу товарів, при якій продавець здійснює активний вільний продаж товарів, зазиваючи клієнта за допомогою рекламування товару під час телефонної розмови. Найчастіше така форма продажу застосовується для реалізації товарів торговими агентами. Досить часто продаж товарів за телефоном поєднується з надсиланням клієнтам рекламних поштових відправлень.

Завдяки використанню телефону продавець (торговий агент) охоплює значно більшу кількість потенційних клієнтів, ніж він може відвідати особисто.

Доставка товарів за отриманими замовленнями здійснюється транспортом торговельного підприємства, представником якого є торговий агент.

Телевізійний продаж - позамагазинна форма продажу товарів, при якій засобом пропонування товару служить екран телевізора. Продаж товарів ведеться з використанням спеціалізованих або загальних телевізійних каналів, у тому числі через систему кабельного телебачення. За цією формою в даний час реалізовуються товари для дому, відпочинку, дозвілля, побутові машини та прилади, посуд, одяг, постільна білизна, іграшки і предмети колекціонування, спортивний інвентар, ювелірні вироби, твори художньої та науково-популярної літератури тощо з хорошим співвідношенням якість/ціна. Перспективним напрямком в організації телевізійного продажу вважається розширення асортименту за рахунок включення продовольчих товарів та харчових біологічних добавок.

Характерною особливістю телевізійного продажу є те, що товар не тільки демонструється на екрані телевізора, але одночасно кваліфікований фахівець або загальновідома, популярна серед населення особа (спортсмен, кіноактор) відзначає переваги і можливості його використання, аналізує співвідношення "якість/ціна". Отже, завдяки телевізору покупець отримує всю необхідну інформацію для прийняття рішення щодо купівлі товару.

Замовлення на товар, як правило, передається за телефоном або відправляється через персональний комп'ютер. У свою чергу, торговельне підприємство надсилає замовлений товар поштою або забезпечує його доставку іншим способом.

Певним недоліком телевізійного продажу є більш висока, у порівнянні з електронною торгівлею вартість експлуатації системи продажу, в якій необхідно оплачувати послуги телевізійних (для показу товарів) та телефонних (для приймання замовлень) каналів зв'язку і працю операторів, які приймають замовлення від клієнтів.

Консультативний продаж - позамагазинна форма продажу товарів, при якій покупців обслуговує продавець, який одночасно є консультантом з питань будівництва, інформатики, надання інжинірингових або інших послуг тощо. Така форма позамагазинного продажу має місце за умови постійних контактів, співпраці підприємства-продавця і підприємства-покупця переважно продукції виробничого призначення, які взаємодіють у процесі системного продажу. Для надання кваліфікованих консультацій особа-продавець повинна бути глибоко компетентною у технічних та фінансових питаннях, добре знати обслуговуване підприємство, порядок прийняття на ньому рішень, особливості взаємовідносин між працівниками, у т. ч. в топ-ешелоні. При цьому важливим є те, що особа-продавець повинна взаємодіяти з великою кількістю людей для з'ясування істинного стану справ на підприємстві, усвідомлення та глибокого розуміння основної проблеми, яку необхідно вирішити, пропагування запропонованих способів і заходів вирішення проблеми, розробки та обґрунтування програми дій, фінансування й реалізації проекту. Характерною особливістю консультативного продажу є ведення його в доброзичливій манері, зосередження уваги на змісті пропонованого плану дій, перевагах використання пропонованих виробів, унаслідок чого сам продаж товару стає об'єктом уваги лише на стадії оформлення та підписання договору продажу.

Одною з основних проблем розвитку консультативного продажу є необхідність для особи-продавця добре знати проблеми не одного, а кожного обслуговуваного підприємства-клієнта.

Груповий продаж - позамагазинна форма продажу товарів, яка базується на вислуховуванні, виявленні взаємного порозуміння, пошуку спільних поглядів. У процесі такого спілкування господар, роль якого виконує продавець товарів, переконує гостей у перевагах та доцільності їх придбання. Процес продажу при цьому включає такі етапи:

- зустріч та встановлення контакту;

- виявлення потреби й вислуховування;

- аргументація і показ товару;

- відповідь на заперечення;

- здійснення та оформлення продажу товару.

Невід'ємною умовою такого продажу є гостинність господині (продавця, ведучої), яка створює неповторну атмосферу для порозуміння і демістифікації та дедраматизації торгового акту. У такій системі покупця ніколи не змушують силою, його зацікавлюють у придбанні товару під час розмови на спільну актуальну тему, приміром, за чашкою кави або чаю.

Подібний стиль відносин пропагується при реалізації товарів дієтичної медицини, ексклюзивних видів посуду (наприклад посуд фірми "Цептер") тощо.

Продаж товарів через зовнішнього субпідрядника - продаж товарів торговельним підприємством, при якому за його дорученням і за його кошт для проведення короткострокової збутової кампанії в ролі торгового персоналу виступають працівники іншого торговельного підприємства.

Парадоксальний продаж товарів (продаж за методом нейролінгвістичної мотивації) - продаж товарів, під час якого продавець відмовляється від традиційних принципів ведення торгових переговорів, а зосереджує увагу на формулюванні питань клієнтів з метою акцентування їх можливих відчуттів і формування психологічних стимулів до здійснення купівлі.

Залежно від формату електронної торгівлі наведені функції можуть бути розширені або звужені. Отже, за змістом своєї діяльності електронна торгівля суттєво відрізняється від реальної роздрібної торгівлі. їй притаманні характерні риси, особливості. Серед них можна виділити головні:

Віртуальність - брак особистого контакту між фізичними особами - суб'єктами процесу купівлі-продажу, тобто електронна роздрібна торгівля здійснюється в режимі он-лайн. Реально ж роздрібна торгівля здійснюється в режимі оn-lіne, де безпосередній фізичний контакт обов'язковий.

Інтерактивність - адекватне інформаційне забезпечення покупця (споживача) його запиту у вигляді інтерфейсу, тобто німого діалогу.

Глобальність - брак часових, просторових, адміністративних, соціально-демографічних, асортиментно-товарних меж.

Динамічність - спроможність оn-lіne торгівлі до моментальних змін і адаптації до нових умов.

Ефективність - спроможність забезпечити прибуток, інші економічні вигоди, а також соціальний ефект.

Отже, електронну торгівлю відрізняють особливості і характерні риси, яких бракує в реальних традиційних формах торгівлі.

Характерним для електронної торгівлі є те, що ця форма має значні переваги навіть перед прогресивними формами реальної (он-лайн) торгівлі. Щоправда, їй притаманні також і вади. Переваги і вади можуть бути поділені між основними суб'єктами процесу купівлі-продажу таким способом:

Інтернет - магазин - це спеціалізований Veb-сайт, який забезпечує повний цикл купівлі-пролажу товарів через Інтернет в інтерактивному режимі з використанням електронного каталогу. Отже, Інтернет - магазин забезпечує виконання таких операцій: ознайомлення, вибір товару, оформлення замовлення, проведення взаєморозрахунків, відстеженні виконання замовлення.

Для функціонування Інтернет - магазину необхідно мати як мінімум такі програмно-апаратні компоненти:

- Інтернет - вітрину (фронт-офіс) на Veb-сервері;

- електронні каталоги;

- електронну платіжну систему;

- інформаційну систему, інтегровану у фронт-офіс, тобто бек-офіс (склад, бухгалтерія, відділ доставки та ін.).

Інтернет - вітрина магазину має активний зміст. Вона може бути статичною на базі звичайних Veb-файлів або динамічною - з відображенням інформації з бази даних.

Інтернет - вітрина містить інформацію про назву, профіль, статус магазину, асортимент товарів, засоби платежів, знижки, порядку доставки товару, гарантії та ін.

Електронні каталоги являють собою довідники з пошуку товарів, послуг за такими характеристиками:

- найменування;

- призначення;

- ціна;

- виробники;

- конкурентоспроможність тощо.

Це, по суті, є Veb-сайт систематизованих товарів з доступною системою навігації.

Відрізняють кілька типів каталогів:

- загальний, що забезпечує широкий список різних сайтів;

- комерційний, який концентрує увагу на комерційних характеристиках ринку, постачальників, конкурентному середовищі.

- спеціалізований, як правило, присвячений одній вузькій тематиці.

Електронні системи взаєморозрахунків - це складові інфраструктури електронної торгівлі.

Вони являють собою сукупність платіжних засобів, способів фінансових суб'єктів, договорів, нормативних актів. Особливе значення в цій системі мають платіжні інструменти, до яких належать платежі готівкою при доставці товару, банківські переводи, пластикові картки, смарт-картки, електронні гроші, електронні чеки та ін.

Ці інструменти повинні забезпечити розрахунки, конфіденційність, цілісність інформації, авторизацію, безпеку, мінімізацію витрат.

Залежно від асортименту, рівня електронних технологій, статусу, способу створення Інтернет - магазини можуть бути класифіковані у різних варіантах:

- магазини універсальні, спеціалізовані і вузькоспеціалізовані;

- магазини самостійні, підрозділ традиційного магазину;

- магазин - власний, корпоративний, орендований.

Організація Інтернет - магазину для роботи у режимі он-лайн має свої особливі підходи тому вимагає виваженості і комплексності на всіх стадіях.

Вихідним етапом такої організації є аналіз зовнішнього середовища і обґрунтування доцільності створення такого магазину. Для другого етапу характерно безпосередньо створення магазину. Третій, заключний етап, охоплює процедури реєстрації і оформлення магазину.

Отже І етап має аналітичний характер.

Господарюючого суб'єкта цікавить, насамперед, яка вигода з Інтернет - магазину, з якими витратами його можна створити і утримати, чи дозріли умови і передумови для організації Інтернет - магазину, які терміни окупності коштів?

Для відповіді на ці питання проробляється структура комерційного бізнесу, вивчається контингент покупців, їх потреби, визначається асортимент і профіль майбутнього магазину, схеми просування товару, механізм фінансово-розрахункових операцій, доставки товару, виконуються інвестиційні розрахунки.

Малюнок 1. - Блок-схема інтернет - магазину:

Першим кроком підготовчого етапу повинно бути аналіз середовища комерційного бізнесу. Насамперед, визначається кількість конкурентів, тенденції розвитку конкуренції, умови розвитку електронної торгівлі. Слід зауважити, що кількість електронних магазинів у кібернетичному просторі України незначна. Не більше 500 українських електронних магазинів" функціонують нині на українському електронному ринку. Правда, в останні роки спостерігається інтенсивне їх зростання - 150-200 магазинів за рік. Цьому сприяє розширення аудиторії. Якщо у 2000 році кількість українських користувачів мережі Інтернет складало 750 тисяч чоловік, то на початку 2004 року вона збільшилася у 3 рази. Стимулюючи на електронну торгівлю впливає також зміцнення електронно-комунікаційної бази, апаратного забезпечення, правового регулювання.