Дослідження впливу маркетингу на ефективність управління господарською діяльністю підприємства

Основи формування системи управління, суть та механізм реалізації господарської діяльності підприємства. Особливості маркетингу, аналіз його функціонування та оцінка витрат на маркетингову діяльність. Техніко-економічна характеристика підприємства.

Рубрика Маркетинг, реклама и торговля
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 26.02.2012
Размер файла 1,0 M

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Ось п'ять концепцій, керуючись якими, компанії здійснюють маркетингову діяльність: вдосконалення виробництва, вдосконалення товару, інтенсифікація комерційних зусиль, маркетингу та соціально-етичного маркетингу.

Концепція вдосконалення виробництва ґрунтується на тому, що споживач буде й надалі задоволений товаром, який вже є у продажу і ціна якого влаштовує споживача. Отже, в цьому випадку управління слід спрямувати на вдосконалення виробництва та покращання форм й методів збуту. Ця концепція є однією з найстаріших, що використовувались продавцями.

Концепція вдосконалення виробництва актуальна у двох випадках. Перший -- коли попит на товар перевищує пропозицію. Тут керівництво має шукати засоби збільшення обсягів виробництва. Другий випадок -- коли собівартість товару надто висока, і підвищення продуктивності дозволяє її знизити. Але концепція вдосконалення виробництва приховує в собі небезпеку: на якомусь етапі компанія, що її сповідує, може вирішити, шо для неї внутрішні виробничі процеси важливіші за все інше, в тому числі важливіше задоволення споживача.

Концепція вдосконалення товару. Інший важливий принцип, яким часто керуються продавці, -- це концепція вдосконалення товару. її суть полягає в тому, що споживач віддасть перевагу товару, який має вищій рівень якості, максимальну продуктивність та нові можливості. Отже, компанія повинна спрямовувати всю енергію на безперервне вдосконалення своєї продукції. Є виробники, які впевнені в тім, що якщо вони зможуть створити ідеальну мишоловку, то весь світ стане в чергу за їхнім товаром [17]. Але практика свідчить, що вони серйозно помиляються.

Можливо, покупці дійсно зацікавлені у використанні прогресивних методів знищення гризунів, та хто сказав, що їм потрібна саме мишоловка? Можливо, клієнти віддадуть перевагу хімічним препаратам чи іншим засобам. Більш того -- навіть найкраща мишоловка не буде продаватись, якщо її дизайн, упаковка та ціна не влаштовують покупців, якщо вона не буде розповсюджуватися через найефективніші канали та не приверне увагу тих людей, які потребують мишоловку; якщо не переконати споживача, що саме ця мишоловка -- найкращій продукт такого типу.

На жаль, концепція вдосконалення товару обертається іноді "маркетинговою короткозорістю". Наприклад, залізничні компанії довгий час помилялись, вважаючи, що споживачу потрібен потяг, а не засіб пересування, вони не помітили зростаючої конкуренції з боку літаків, автобусів, вантажних та легкових автомобілів. Багато коледжів впевнені сьогодні, що випускники середніх шкіл бажають отримати гуманітарну освіту, та не бачать, наскільки збільшилась зацікавленість у технічній освіті.

Концепція інтенсифікації комерційних зусиль. Багато компаній використовують концепцію інтенсифікації комерційних зусиль. В її основу покладено уявлення про те, що споживачі не купуватимуть товар, який виробляє зазначена компанія, якщо не докласти спеціальних зусиль для просування товару на ринок та широкомасштабного продажу. Найчастіше ця концепція використовується стосовно так званих товарів пасивного попиту -- тих, про купівлю яких покупець навряд замислюється (наприклад, енциклопедичні видання чи страхові поліси). При такій ситуації та сторона, яка продає, повинна чітко визначити коло потенційних покупців та пояснити їм переваги своєї продукції.

Більшість компаній звертаються до використання концепції інтенсифікації комерційних зусиль у випадку перевиробництва. їхня ціль -- продати те, що вони мають, а не виробляти те, чого потребує ринок. Звісно, маркетинг, який заснований на стратегії агресивного продажу, пов'язаний з великим ризиком. Він орієнтований на одночасну угоду, а не на створення довготривалих взаємовигідних відносин з клієнтом. Він припускає, що покупці, які зголосилися щось купити, будуть задоволені товаром. А якщо й ні, то через деякий час забудуть відчуття розчарування та куплять товар цієї фірми знов. Такі припущення, звісно, не виправдовуються. Більшість досліджень показує, шо покупець не купить знов товар, яким він незадоволений. Ще гірше, задоволений клієнт буде розповідати про товар, який його задовольнив, в середньому трьом своїм знайомим, а незадоволений -- в середньому десятьом [18].

Концепція маркетингу. Концепція маркетингу передбачає, що досягнення компанією своїх цілей залежить від визначення потреб та запитів цільових ринків, а також від ефективнішого у порівнянні з конкурентами задоволення споживача. Досить наочно цей принцип втілений у гаслах деяких компаній: "Для вас ми зробимо неможливе!" (Marriott), "Обслуговувати на льоту!" (British Airways), "Ми задоволені лише тоді, коли задоволені ви!" (GE), "Дозвольте нам дати вам більше, ніж ви очікуєте" (Celebrity Cruise Lines). Квінтесенція концепції маркетингу висловлена в девізі компанії JCPenney: "Робити все можливе задля того, щоб за кожен свій долар клієнт отримав повну споживчу вартість, якість та задоволення!"

Концепцію маркетингу часто плутають з концепцією інтенсифікації комерційних зусиль. На рис. 1.3 схематично показані дві концепції. Концепція інтенсифікації комерційних зусиль є підходом зсередини назовні. Вона відштовхується від інтересів виробництва, орієнтується на товари, які вже існують, та потребує агресивних методів продажу у поєднанні з активним просуванням товару на ринок для укладання вигідних угод. Діяльність компанії при цьому зводиться до залучення нових споживачів -- до укладання одночасних, моментальних угод, при цьому продавець не цікавиться тим, хто і чому саме купує його товар. Концепція маркетингу, навпаки, використовує підхід ззовні всередину. Вона виходить з чіткого визначення ринків збуту, орієнтується на потреби споживача, координує всі види маркетингової діяльності, які спрямовані на задоволення споживача, та отримує прибуток зі створення довготривалих стосунків зі споживачем. Застосування концепції маркетингового підходу дозволяє компаніям виробляти те, чого потребує споживач, поєднуючи задоволення клієнтів з отриманням прибутку [19].

Багато великих та широковідомих компаній працюють на засадах концепції маркетингу. Незмінно дотримуються її, наприклад, Procter & Gamble, Disney, McDonald's. Велика компанія, яка торгує одягом та спортивним спорядженням й розповсюджує свою продукцію через каталоги, L.L. Bean, з самого дня свого заснування керується принципами маркетингу. У 1912 році, в одному зі своїх перших рекламних листків, які надсилалися поштою, засновник компанії писав так: "Я не вважаю, що продаж відбувся, якщо клієнт не відчуває задоволення до тих пір, поки наш товар остаточно не зноситься. Ми будемо вдячні кожному, хто поверне наш товар, знайшовши в ньому хоч яку ваду... Всіма силами ми прагнемо уникнути і одного -- відчуття незадоволення у покупця".

Існує багато компаній, які прийняли концепцію маркетингу на словах, але насправді її не дотримуються. Вони створюють подобу маркетингу -- призначають віце-президента з маркетингу, відповідального за розробку, виробництво та реалізацію виробів, складають плани реалізації та проводять маркетингові дослідження, однак все це не означає, що вони орієнтуються на ринок та працюють на споживача. Головне, щоб компанія оперативно ре- 1агувала на зміни в запитах споживача та в стратегіях конкурентів. Успішні компанії в минулому -- General Motors, IBM, Sears, Zenith -- втратили значні частки ринку, тому що не змогли пристосувати маркетингові стратегії до змін на ринку.

На те, щоб перетворити компанію, орієнтовану на продаж, в компанію, орієнтовану на маркетинг, потрібні роки напруженої роботи. Ціль такого перетворення -- зробити задоволення споживача суттю всієї роботи компанії. Сьогодні задоволення споживача -- це не примха однієї, окремо взятої компанії. Один з маркетологів якось помітив: "В корпоративній Америці робота для задоволення споживача вже стала стилем життя,... вона вкоренилася в корпоративну культуру так само, як інформаційні технології та стратегічне планування" [20].

Розділ 2. Дослідження впливу маркетингу на ефективність управління господарською діяльністю підприємства

2.1 Техніко-економічна характеристика підприємства

Приватне Багатопрофільне Підприємство ``ВИПКАР'' було засноване 17 серпня 1992 року. Підприємство займалось комерційною діяльністю, а також з використанням кредитних ресурсів організувало виробництво картопляного крохмалю та модифікованих крохмалів.

На сьогоднішній день ПБП ``ВИПКАР'' займається випуском картопляного крохмалю та модифікованих крохмалів. Модифіковані крохмалі - це крохмалі які пройшли додаткову обробку. Перелік модифікованих крохмалів складається з наступних видів:

— фосфатний;

— желюючий крохмаль;

— ацетильований крохмаль;

— дексин.

Проте головним товаром, який Приватне Багатопрофільне Підприємство «ВИПКАР», виготовляє на протязі чотирнадцяти років є картопляний крохмаль.

Всі ці крохмалі виробляються як з картопляного так і з кукурудзяного крохмалю. Продукція ПБП ``ВИПКАР'' відома майже в усіх регіонах України та за її кордонами. Про це свідчить те, що продукція реалізовується як на території, так і за її межами. Висока якість виготовлюваної продукції дозволяє підприємству підтримувати жорстку конкурентну боротьбу. Свідченням цьому є те, що на сьогоднішній день з підприємством співпрацюють постійні споживачі на протязі багатьох років. Проте й нові споживачі починають віддавати перевагу продукції яка виготовлена ПБП ``ВИПКАР''.

На підприємстві значну увагу приділяють виробникам сільськогосподарської продукції, а саме картоплі. Бо від того, як вони будуть працювати, буде залежати і робота самого підприємства. Підприємство надає консультаційні послуги з різноманітних питань, наприклад таких як придбання високоякісного насіння картоплі, засобів захисту рослин, необхідної техніки для обробки землі та догляду за рослинами, впровадження нових технологій вирощування картоплі, збут виробленої проодукції як на території України так і за її кордонами, організація переробки сільськогосподарської продукції та її збут. Тільки спільна праця між виробником сільськогосподарської продукції та підприємства, що буде здійснювати її переробку, може принести позитивні результати обом сторонам. Нажаль на сьогоднішній день в Україні таких прикладів дуже мало.

Підприємство - типовий зразок складної динамічної системи. Воно володіє багатьма його властивостями: підходить під визначення системи, так як це сукупність об'єктів (цехів, дільниць, одиниць обладнання, матеріалів, робітників і т. д.) різної форми та змісту, взаємозв'язаних між собою та об'єднаних регулярною ваємодією; охоплює достатньо велику кількість різнорідних об'єктів, виконує достатньо вельми складну функцію - виробляє потрібну населенню продукцію та являє собою, таким чином, велику та складну систему. Система - це сукупність елементів, що знаходяться в відносинах і зв'язках один з одним, та створюють значену цілісність, єдність.

При застосуванні системного підходу на основі маркетингових досліджень спочатку формуються параметри виходу - товари або послуги: що виробляти, з якими показниками виробляти, якої якості, для кого, в які строки, кому продавати та якій ціні. Вихід повинен бути конкурентноздатним по нормативам.

Потім визначаються параметри входу: які необхідно мати ресурси (трудові, грошові, часові ресурси, енергія, машини та обладнання, сировина, матеріали) та формація для процесу. Необхідність в ресурсах і інформації прогнозується після вивчення організаційно - технічного рівня виробничої системи (рівня техніки, технології, організації виробництва, праці та управління) та параметрів зовнішнього середовища (політичної, економічної, технологічної, соціально - демографічної, культурного середовища даного регіону).

В системі присутній зворотній зв'язок, що забезпечує відповідність між фактичним та бажаним станом системи шляхом зміни входу та технологічного процесу. Зворотній зв'язок є комунікаційним каналом від споживачів системи (виходу) до виробника товару та постачальникам “входу” системи.

Таблиця 2.1.

Динаміка фінансово-економічних показників діяльності ПБП "ВИПКАР" за 2004 - 2006 рр.

Показники

2004 р.

2005 р.

2006 р.

Обсяг основних засобів

Тис. грн.

216,8

308,3

379,7

Темпи зростання до 2004 р., %

100

142,21

175,14

Обсяг оборотних коштів

Тис. грн.

90,4

255,9

284,3

Темпи зростання до 2004 р., %

100

283,08

314,50

Чисельність працюючих

Чоловік

22

35

45

Темпи зростання до 2004 р., %

100

159,9

204,54

Обсяг реалізованої продукції

Тис. грн.

556,7

2178,7

3693,0

Темпи зростання до 2004 р., %

100

391,36

663,38

Продуктивність праці

Тис. грн../ чол.

25,3

62,25

80,87

Темпи зростання до 2004 р., %

100

246,05

319,64

Собівартість реалізованої продукції

Тис. грн.

452,7

1727,7

3029,1

Темпи зростання до 2004 р., %

100

381,64

669,12

Прибуток (збиток)

Тис. грн.

104

451,0

663,2

Темпи зростання до 2004 р., %

100

433,66

637,69

Фондовіддача

Грн./грн

2,57

7,07

9,58

Рентабельність продукції

%

22,9

26,1

22

Як видно з даних таблиці 2.1 в цілому за останні роки підприємство має непогані показники діяльності. Але в порівнянні з попередніми роками в звітному періоді відбулося зростання вартості основних фондів на 175,14% в порівнянні з 2003 році, що свідчить про їх оновлення та покращення виробничого процесу.

В той же час відбулося збільшення вартості оборотних активів приблизно в 3 рази в порівнянні з 2004 роком.

Позитивним явищем було збільшення вартості реалізованої продукції в 6 раз в порівнянні з 2004, що свідчить про підвищення його фінансової стійкості. Також це говорить про нарощення темпів виробництва на підприємстві, що може позитивно відобразитися на фінансовому стані підприємства.

Також за звітний період зросла сума прибутку що говорить про збільшення обсягів реалізації. Ці явища позитивно вплинули і на показники фондовіддачі основних фондів, яка зросла на 1,76 грн. в 2006 році, тобто підприємство почало ефективніше використовувати власні виробничі фонди.

Але в той же час в зв'язку з подорожчанням виробничих запасів зросла собівартість реалізованої продукції в 2006 році. Негативним моментом є те, що темпи зростання собівартості продукції перевищують темпи зростання прибутку, що свідчить про подорожчання продукції.

В цілому підприємство діє як складна динамічна адаптуюча система, причому адаптація відбувається способами самонастроювання та самоорганізації, тобто в відповідь на зміну в поставках, замовленнях, вказівках вищестоящих органів управління та інші відхилення підприємства повинні бути в змозі переналадити своє обладнання або навіть перейти до нових організаційних форм своєї виробничої діяльності, щоб забезпечити стійке функціонування в нових умовах.

Зовнішнім середовищем підприємства називають сукупність елементів, що не входять в склад організації, але створюють на неї вплив. Основні фактори впливу зовнішнього середовища:

Ш фактори прямої дії;

Ш фактори не прямої дії;

До факторів прямої дії відносяться:

Ш Постачальники;

Ш конкуренти;

Ш споживачі;

Ш трудові ресурси;

Під факторами не прямої дії розуміють фактори, які не можуть напряму впливати і операції підприємства. До них відносяться: стан економіки; зміни в політиці; соціальну культуру; науково - технічний прогрес; зміна курсу валют; міжнародні відносини.

Як було сказано вище, ПБП ``ВИПКАР'' займається виробництвом картопляного крохмалю та модифікованих крохмалів. Для виробництва модифікованого крохмалю використовується картопляний та кукурудзяний крохмалі. Картопляний крохмаль отримується шляхом переробки картоплі. Тому головною сировиною для отримання картопляного крохмалю є картопля. Постачальниками картоплі є :

Ш сільськогосподарські підприємства всіх форм власності;

Ш фізичні особи;

Ш комерційні установи;

Ш інші підприємства та установи які виявили бажання до співпраці.

3 першими постачальниками укладено договори на поставку сировини на довгий період часу. На протязі декількох років кількість постачальників постійно збільшується, це в свою чергу призводить до того, що об'єми випуску готової продукції теж збільшуються. На відміну від початку 90-х років підприємствам стає вигідно вирощувати картоплю. Це можна пояснити тим, що в Україні починає вироджуватись переробка картоплі. Починають діяти відновлені заводи по виробництву картопляного крохмалю, створюються нові підприємства по виробництву чіпсів ( висока якість власної сировини дозволяє виробникам чіпсів відмовитись від імпорту дорогої іноземної сировини, яка до того ще й низької якості), нарешті починають відроджуватись підприємства по виробництву картопляного пюре (картопляні пластівці).

На рисунку 2.2 приведено об'єми поставок сировини різними постачальниками.

Рисунок 2.2 - Об'єми поставок за роки у відсотках (з 2003 по 2005 рік)

Діаграма показує, що основна маса сировини поставляється із колективних сільськогосподарських підприємств. Основними районами області, з яких надходить сировинa, на сьогоднішній день є: Куликівський, Ріпкинський, Чернігівський, Менський, Щорський, Городнянський. Дане підприємство в змозі переробити за сезон 10000 тон картоплі. Але із - за того що об'єми поставок не доходять до позначки 10 000 тон підприємство змушене простоювати, постійно шукати шляхи виходу із цієї ситуації. Низький об'єм поставок можна пояснити такими основними причинами:

— Через відсутність підприємств які б займались переробкою картоплі та централізованих ринків збуту існуючі сільськогосподарські підприємства змушені були скорочувати об'єми посівів картоплі, значна частина урожаю гнила на полях та в сховищах.

— Недотримання технології вирощування та обробітку привело виродження посівного матеріалу, більшість територій посівів картоплі заражена різноманітними хворобами, викопана картопля дуже низької якості.

— Багато сільськогосподарських підприємств на сьогоднішній день не в змозі купити сучасну техніку для обробітку землі та посівів. Використання старої техніки приводить до значного подорожчання продукції із - за того, стара техніки вимагає під час експлуатації значних витрат. Значне коливання цін на паливо та мастильні матеріали в свою чергу приводить до подорожчання цін на готову продукцію. Якість обробки землі та посівів застарілою технікою дуже низька, матеріало та капіталоємка.

— Відсутність коштів для придбання високоякісних засобів захисту рослин призводить до того, що виробники сільськогосподарської продукції змушені купувати більш дешевші, низької якості. Але це не вихід із становища. Так як використання неякісних засобів захисту рослин веде до подорожчання кінцевої продукції (замість одного обробітку необхідно проводити два або більше обробітків посівів).

— На шляху між виробником та підприємством, що буде здійснювати переробку сировини, постають так звані комерційні структури, які прагнуть реалізувати продукцію за дуже високим цінам. Відсутність попиту приводить до того, що з плином часу продукція стає непридатною навіть для переробки.

— Приватний сектор постійно збільшує об'єми посівів картоплі. Але через те, що не відбувається сортооновлення - відбувається виродження сортів. Це в свою чергу веде до зниження якості картоплі, середній процент крохмалистості ледь її; доходить до значення 10 %. Виробництво крохмалю з такої сировини не вигідне, так як на переробку однієї тони картоплі необхідно витратити певну суму коштів.

Тому чим більше значення крохмалистості, ти вигідніше виробництво крохмалю. В таблиці показана динаміка продуктивності та продажу картоплі по всіх категоріях господарств.

Таблиця 2.1 - Динаміка продуктивності та продажу картоплі по всіх категоріях господарств

Показники

Роки

Площа збирання, тис.га

Урожайність, ц/га

Валовий збір, тис.т.

Продаж,тис.т.

1996

105,9

119,0

1244,2

23,6

1997

100,4

168,0

1687,0

31,7

1998

99,4

119,0

1182,0

15,8

1999

96,1

122,0

1172,0

19,9

2000

96,3

73,1

706,3

3,9

2001

96,8

147,0

1471,0

22,9

2002

100,4

128,0

1356,2

19,4

2003

102,3

112,0

1149,7

17,8

2004

103,0

148,0155

1521,6

17,9

2005

101,3

155,0

1571,8

13,4

Таблиця показує, що починаючи з 1997 року по 2000 рік в Чернігівській області спостерігається поступове зниження об'ємів виробництва картоплі. Все це негативно впливає на подальший соціально - економічний розвиток області та її фінансове забезпечення.

На рисунку зображено графік, який наочно показує ситуацію, що склалась в картоплярстві за останні 10 років.

На зниження урожайності та виробництва картоплі в суттєво залинули не лише складні погодні умови та незадовільне матеріально - технічне убезпечення. Одна з головних причин - це суттєве порушення технології вирощування, недоліки в системі удобрення і, особливо, насінництві. За останні роки значно скоротилося внесення органічних та мінеральних добрив. Так, якщо в 1996 році на 1 га було внесено відповідно 90 т. і 213 кг діючої речовини, то в 2003 році ці показники становили 68 т. і 59 кг, що в 1,3 та 3,9 рази менше. В індивідуальному секторі, як правил, вносяться тільки органічні добрива, а на значній, площі картопля вирощується без добрив. Забур'яненість посівів картоплі часто значно перевищує допустимі пороги шкодочинності.

Рисунок 2.3 - Динаміка зміни основних показників в картоплярстві

Однією з головних умов одержання високих і сталих урожаїв картоплі є якість репродуктивність посадкового матеріалу, що забезпечується постійним і своєчасним проведенням сортооновлення і сортозаміни згідно існуючої системи насінництва.

Для ефективної діяльності такої системи в області створено 2 наукові лабораторії, 4 опорних пункти по первинному насінництву картоплі, 3 лабораторії мікроклонального розмноження оздоровленого вихідного матеріалу та 11 елітно-насінницьких господарств по вирощуванню елітної картоплі.

Проте, труднощі, що склалися за останні роки в галузі картоплярства, поставили під загрозу розвалу існуючої системи насінництва. Господарства області усіх категорій практично припинили сортозаміну та сортооновлення і, як наслідок, більше половини площ картоплі висаджується насіннєвим матеріалом масових репродукцій.

Актуальність цієї проблеми полягає ще й в тому, що на сьогодні 96 відсотків картоплі висаджується в індивідуальному секторі, де в результаті вирощування цієї культури без сортооновлення та сортозміни і практично не видержуючи сівозміни, в багатьох населених пунктах виявлені вогнища картопляної нематоди та раку. Проте механізму зміни посадкового матеріалу в індивідуальному секторі поки що відсутні

Чернігівський картопляний лан має всі можливості бути високопродуктивним і якісним, ринок- достатнім і стабільним. Використовуючи напрацьовані позитивні тенденції в галузі на 2006 рік прогнозується валовий збір картоплі в обсягах 1500 тис.т., в тому числі 4,0 тис.т. еліти. Розглянемо також постачальників електроенергії, води, опалення. Підприємство користуються електроенергією від Чернігівської міської електромережі, користування водою здійснюється від підприємства ``Чернігівводоканал'', а опалення від - ВАТ ``Чернігівський ремонтно - механічний завод № 2

Споживач є однією з головних ланок в виробництві та реалізації продукції. Саме тому необхідно підстроюватись під споживача, намагатись максимально задовольнити його попит за якістю та кількістю випускаємої продукції.

Споживач впливає на внутрішнє середовище підприємства наступним чином:

— визначає характер цілей організації;

— визначає товари та послуги, що виробляються підприємством;

— впливає на ціну продукції;

— впливає на відносини з постачальниками;

— впливає на ринок збуту.

Основними споживачами ПБП `` ВИПКАР '' є:

— харчова промисловість(м'ясопереробна, консервна, виробництво морозива, майонезів, чіпсів, киселів, дитячого харчування і ін.);

— фармацевтична промисловість (приготування ліків);

— хімічна промисловість (на технологічні потреби);

— дослідні інститути (для проведення дослідів);

— легка промисловість (бавовняно паперові комбінати для виробництва бавовняно-паперових тканин);

— інші особи;

— підприємства та організації, що виявили бажання до співпраці.

Сер цих споживачів необхідно відмітити наступні підприємства та організації міста Києва (на ринку картопляного крохмалю міста Києва знаходиться до 56 відсотків всього крохмалю який виробляється та імпортується до країни, картонно -паперові комбінати України (в основному споживають так званий крохмаль -декстрин), м'ясокомбінати (картопляний крохмаль використовується при виготовлені варених ковбас), кондитерські фабрики використовують як картопляний крохмаль, так і модифікований).На рисунку 2.4 показана питома вага споживачів.

Рисунок 2.4 - Структура основних споживачів картопляного крохмалю

Проаналізувавши дану діаграму можна зробити висновок, що комерційні структури на сьогоднішній день мають місце посередника між виробником та споживачем. Це в свою чергу викликає подорожчання крохмалю і як результат відбувається значне подорожчання кінцевої продукції самого споживача.

Сьогодні на ринку картопляного крохмалю можна зустріти продукцію як вітчизняного виробництва, так і закордонного. Переважно це продукція виробників Білорусії,країн Балтії, Польських крохмальних заводів. Але споживач починає переконуватись в тому, що вітчизняна продукція не поступається імпортованій з їх країн. Доказом цьому може слугувати той факт, що деякі зарубіжні виробники цієї продукції для підняття якості крохмалю застосовують різноманітні хімічні шини, які можна виявити тільки при проведенні комплексного аналізу. Саме у вітчизняний споживач віддає перевагу вітчизняному товару. Слід відмітити той факт, що вітчизняні виробники, в нелегкій конкурентній боротьбі, на перше місце мають ставити саме якість товару. Чим вища якість товару, тим більшу кількість споживачів можна відвоювати у конкурентів.

Споживачів картопляного крохмалю можна поділити на дві групи. Перша група - це споживачі з високими вимогами до якості товару. На перше місце виходить саме якість крохмалю, а потім вже йде ціна самого товару. Серед цієї групи споживачів найбільшими є:

1) Фармацевтична промисловість. Цей споживач є найбільш вигідним серед споживачів даної групи. Якщо підприємство зуміло налагодити виробництво високо якісної продукції, то даний споживач буде співпрацювати з ним на дуже взаємовигідних умовах.

2) Підприємства м'ясо переробної промисловості. Якість продукції цих підприємств залежить і від якості крохмалю. На сьогоднішній день майже всі м'ясокомбінати працюють на пряму з виробниками крохмалю.

3) Підприємства побутових послуг. В основному крохмаль використовується в пральнях. Від якості крохмалю залежить і якість випраної білизни.

4) Підприємствам даної групи вигідніше купувати високоякісний крохмаль, бо від цього залежатиме і якість їхньої продукції. Але це не означає що вони будуть купувати високоякісний крохмаль за дуже високими цінами. Сьогодні на ринку крохмалю є значна пропозиція даної продукції, як вітчизняного так і закордонного виробництва. Тому в виграші буде те підприємство, яке зможе запропонувати високоякісну продукцію за конкурентоздатними цінами.

Друга група - це споживачі для яких найбільш важливою є ціна крохмалю, а не його якість. До цієї групи споживачів належать деякі підприємства хімічної промисловості, а також більша частина комерційних структур. Дуже часто підприємства, що займаються перепродажем крохмалю, купують продукцію дуже низької якості а потім реалізують її як високоякісну. Це одна з головних причин через яку споживачі крохмалю намагаються співпрацювати саме з виробниками, а не посередниками. Але низька вимога до якості продукції не означає, що споживач не буде купувати низькоякісний крохмаль по низькій ціні. В виграші буде той продавець, який зможе зіставити низьку ціну продукції з нормальною якістю продукції.

Конкурентами ПБП ``ВИПКАР'' є як вітчизняні виробники, так і закордонні. Серед вітчизняних виробників картопляного крохмалю найбільш впливовими є:

— Приватне підприємство ''Левона``, м. Чернігів;

— Оранський крохмальний завод, с. Оране, Київської обл;

— Кремненський крохмальний завод, с. Кремно, Житомирської обл.;

Всі інші виробники картопляного крохмалю не є впливовими, так як деякі з них вже зовсім не працюють, а ті що працюють - виробляють дуже малий об'єм, продукція дуже низької якості.

Із всіх цих заводів головним конкурентом є приватне підприємство ``Левона''. На цьому підприємстві встановлено нове обладнання, виробнича потужність така як і ``ВИПКАР''. Всі інші заводи Чернігівської області на сьогоднішній день не можуть створити конкуренції, бо переробляють невелику кількість картоплі, вироблена продукція дуже низької якості. Складні умови змушують ці заводи постійно шукати виходи із складної ситуації. Так Петровський крохмальний завод змушений займатися виробництвом кукурудзяного крохмалю, від виробництва картопляного крохмалю змушені відмовитись через відсутність достатньої кількості сировини. На цих підприємствах стоїть застаріле обладнання, яке дуже енергоємне вимагає великих затрат для нормального функціонування. Із представлених крохмальних заводів тільки приватне підприємство ``Левона'' та ПБП ''ВИПКАР'' можуть виробляти конкурентоздатну продукцію. На цьому підприємстві використовується нове обладнання, яке дозволяє отримувати високоякісну продукцію з малими затратами. Великий вплив на розвиток підприємств створює відсутність необхідної кількості сировини. Через її відсутність деякі підприємства змушені відмовлятись від випуску однієї продукції та освоювати іншу.

Сьогодні на ринку картопляного крохмалю представлена продукція наступних закордонних виробників:

— Латвійсько - Шведське спільне підприємство ``Алоє Старкелсен'';

— Литовське підприємство ``Стумбрас'';

— Польське підприємство ``Пепес'';

— ``Тольшанський крохмальний завод'', Білорусь;

— ``Белінічський крохмальний завод'', Білорусь.

ПБП ``ВИПКАР'' займається імпортом польського крухмалу, по скільки не вистачає власних потужностей щоб задовольнити потреби своїх споживачів, і тут відіграє роль ще такого фактору що деякі комерційні структури надають перевагу закордонній продукції. На рисунку 2.5 представлено об'єми імпорту картопляного крохмалю ПБП ``ВИПКАР'' за останні чотири роки.

Рисунок 2.5 - Імпорт ПБП ``ВИПКАР''в Україну картопляного крохмалю

Даний рисунок показує, що об'єм імпорту картопляного крохмалю має певну залежність. В 2002 - 2005 збільшення об'ємів імпорту викликані вже такими причинами, що почали більш менш стабільно працювати основні споживачі картопляного крохмалю. Проте через відсутність достатньої кількості високо крохмалистої картоплі змушує виробників переробляти картоплю з низьким рівнем крохмалистості, а це в свою чергу викликає дорожчання кінцевої продукції. Провідними імпортерами картопляного крохмалю ТОВ ``Агропродукт '',ТОВ ``Агромаркет Україна'', ТОВ ``Геїсгрейд'', ТОВ``Терра-Юнвест ''.

До факторів непрямої дії відносять наступні фактори:

— стан економіки;

— зміни в політиці;

— соціальну культуру;

— науково - технічний прогрес;

— зміна курсу валют;

— міжнародні відносини.

Всі ці фактори можуть по різному впливати на діяльність підприємства.

Не стабільність економіки, часті зміни в політиці приводять до того, що на сьогоднішній день в Україні дуже важко спрогнозувати діяльність підприємства на декілька років вперед. Тому підприємства вимушені впроваджувати короткострокові штани. Впроваджувати довгострокові плани сьогодні дуже ризиковано. Значний вплив створюють і доходи населення, які понижаючись призводять до зниження попиту на товари. Сьогодні приватний підприємець стоїть в жорстких умовах податкової та кредитно - грошової системи, що знижує можливість для розширення виробництва.

Постійний розвиток науково - технічного прогресу викликає появу нових технологій, вдосконалюються існуючі технології. Використання новітні технологій, хоч вони й дорогі, дозволяє підприємству вийти на новий рівень роботи, значно підвищується якість продукції, продукція стає поза конкуренцією так як висока якість та низька ціна сприяють цьому.

Внутрішнє середовище підприємства характеризується багатьма змінними.

Перемінні - фактори всередині організації. Основні змінні:

— мета функціонування;

— структура;

— задачі;

— технології;

Розглянемо їх по порядку.

Місією ПБП ``ВИПКАР'' є завоювання більшої долі ринку, а також стати лідером по виробництву високоякісної продукції.

Головною метою підприємства є насичення ринку товарами та послугами і гримання прибутку в інтересах власника підприємства.

Мета ресурсного забезпечення системи:

— своєчасне забезпечення споживачів підприємства необхідними видами ресурсів необхідної якості та кількості;

— покращення використання ресурсів - підвищення ефективності праці, фондовіддачі, скорочення тривалості виробничих циклів, забезпечення ритмічності процесів, скорочення обертовості оборотних коштів, повне використання вторинних ресурсів, підвищення ефективності інвестицій

Види ресурсів:

Трудові ресурси - промислово - виробничий персонал (основні та допоміжні робітники, інженерно - технічні робітники та службовці, молодший обслуговуючий персонал, учні), і непромисловий персонал. Чисельність промислово - виробничого персоналу складає 86 чоловік, з них основних та допоміжних робочих - 47, інженерно - технічних робітників 25, молодшого обслуговуючого персоналу - 14.

Матеріальні ресурси (сировина, матеріали, паливно-енергетичні ресурси, запасні частини). Підприємство працює на давальницьких умовах, а також закуповує сировину у юридичних осіб. Паливно - енергетичні ресурси закуповуються у підприємств, що займаються цим видом діяльності.

Основні виробничі фонди - будови та споруди, передавальні пристрої, силові машини, технологічне обладнання, транспортні засоби, засоби автоматизації управління, господарчий інвентар. Загальна площа, яку займає підприємство, складає 4015 м,з яких 3015 м - промислові будови та споруди. На підприємстві є наступні транспортні засоби: трактор, вантажні автомобілі, дизельні навантажувачі. Засобами автоматизації управління виступає зв'язок, який налагоджено між відділами з допомогою міні АТС.

2.2 Оцінювання результативності ефективності управління господарською діяльністю підприємства

Загальні вимоги до фінансової звітності викладені в Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку (ПБО) 1, яке так і називається “Загальні вимоги до фінансової звітності”. Цим Положенням визначається мета, склад і принципи підготовки фінансової звітності та вимоги до визнання і розкриття її елементів.

Інформацію, яка відображає фінансовий стан, результати діяльності і грошові потоки підприємства, може бути приведено або у фінансових звітах, або в примітках до них.

Фінансова звітність використовується для надання оцінки фінансового стану підприємства.

Фінансовий стан підприємства знаходиться під впливом контролюємих ним економічних ресурсів, його фінансової структури, ліквідності і платоспроможності, а також здатності пристосовуватися до змін в оточуючому середовищі, в якій воно діє. Інформація про ліквідність і платоспроможність необхідна для передбачення здатності підприємства виконувати свої фінансові зобов'язання.

Фінансовий стан підприємства знаходиться під впливом контролюємих ним економічних ресурсів, його фінансової структури, ліквідності і платоспроможності, а також здатності пристосовуватися до змін в оточуючому середовищі, в якій воно діє. Інформація про ліквідність і платоспроможність необхідна для передбачення здатності підприємства виконувати свої фінансові зобов'язання.

Щоб охарактеризувати фінансовий стан підприємства розраховуються наступні показники:

Показники майнового стану:

1. Частка оборотних виробничих фондів в обігових коштах:

2. Частка основних засобів в активах:

3. Коефіцієнт зносу основних засобів:

Частка оборотних виробничих активів:

Коефіцієнт мобільності активів:

Розрахунки показників майнового стану ПБП “ВИПКАР” наведено в Таблиці 2.2

Таблиця 2.2 - Показники майнового стану ПБП “ВИПКАР”

Показник

2004 р.

2005 р.

2006 р.

Абсолютне відхилення

2005 р. - 2004 р.

2006 р. - 2004 р.

2006 р. - 2005 р.

Частка оборотних виробничих фондів в обігових коштах

0,06

0,28

0,13

0,22

0,07

-0,15

Частка основних засобів в активах

0,69

0,54

0,56

-0,15

-0,13

0,02

Коефіцієнт зносу основних засобів

0,09

0,12

0,14

0,03

0,05

0,02

Частка оборотних виробничих активів

0,02

0,13

0,06

0,11

0,04

-0,07

Коефіцієнт мобільності активів

0,4

0,82

0,74

0,42

0,34

-0,08

Розрахувавши показники майнового стану ПБП “ВИПКАР” можна зробити наступні висновки.

Частка оборотних виробничих фондів в обігових коштах з 2004 р. по 2006 р. збільшилась на 0,07 пункти (з 2004 р. по 2005 р. збільшилась на 0,22, а з 2005 р. по 2006 р. зменшилась на 0,15). В цілому за два роки це непогано, але якщо в наступні роки, особливо при зростанні інфляції, цей показник буде і далі зменшуватись, то підприємству слід зменшувати дебіторську заборгованість з одночасним збільшенням виробничих запасів.

Частка основних засобів в активах за два роки зменшилась на 0,13 (з 2004 р. по 2005 р. зменшилась на 0,15, а з 2005 р. по 2006 р. збільшилась на 0,02 пункти). Це свідчить про те, що підприємство за рахунок коштів, інвестованих в основні засоби, збільшує обсяги виробництва, що призводить до зростання запасів, обсягів реалізації, і відповідно до збільшення дебіторської заборгованості з покупцями та збільшення грошових коштів від продажу продукції.

Коефіцієнт зносу основних засобів з 2004 р. по 2005 р. постійно зростає, хоча і не на багато (на 0,05 пункти за два роки), тобто відбувається фізичний і моральний знос основних засобів, але незначний. Тому підприємству слід проводити періодично заміну старого обладнання на нове та робити частковий або повний ремонт основних засобів.

Частка оборотних виробничих активів за розглядаємий період збільшилась на 0,04, хоча за останній рік зменшилась на 0,07 пункти. В цілому це не погано, але підприємству слід підвищити обсяги виробництва та збільшити обсяг виробничих запасів.

Коефіцієнт мобільності активів за два роки зріс майже вдвічі. Рекомендований рівень цього показника дорівнює 0,5, а у ПБП “ВИПКАР” в 2006 р. він становить 0,74. Тому у підприємства виникає надлишок мобільних активів, які можна використати наприклад на оновлення основних засобів. Це призведе до зменшення рівня морального та фізичного зносу основних засобів та зменшить коефіцієнт мобільності до значення 0,5.

Показники ділової активності:

Оборотність активів, ресурсовіддача, коефіцієнт трансформації:

Фондовіддача:

Коефіцієнт оборотності обігових коштів:

Період одного обороту обігових коштів (днів):

Період операційного циклу (днів):

Період фінансового циклу (днів):

Коефіцієнт оборотності власного капіталу:

Розрахунки показників ділової активності ПБП “ВИПКАР” наведено в Таблиці 2.3.

Таблиця 2.3 - Показники ділової активності ПБП “ВИПКАР”

Показник

2004 р.

2005 р.

2006 р.

Абсолютне відхилення

2005 р. - 2004 р.

2006 р. - 2004 р.

2006 р. - 2005 р.

Оборотність активів (обороти),

1,78

6,5

3,26

4,72

1,48

-3,24

Фондовіддача

2,57

11,98

5,74

9,41

3,17

-6,24

Коефіцієнт оборотності обігових коштів (обороти)

6,16

14,43

7,66

8,27

1,5

-6,77

Період одного обороту обігових коштів (днів)

58

25

47

-33

-11

22

Період операційного циклу (днів)

32

18

52

-14

20

34

Період фінансового циклу (днів)

-80

-16

6

64

86

22

Коефіцієнт оборотності власного капіталу

4,56

16,03

5,65

11,47

1,09

-10,38

Розрахувавши показники ділової активності можна зробити наступні висновки.

Оборотність активів з 2004 р. по 2005 р. збільшилась на 4,72 і становила 6,5, але з 2005 р. по 2006 р. зменшилась на 3,24 і дорівнює 3,26. Це говорить про те, що підприємство в 2005 р. отримувало 6,5 грн. виручки від реалізації продукції від 1 грн. інвестованої в активи, в 2006 р. відповідно - 3,26 грн. з 1 грн. В порівнянні з 2004 р. це дуже непогано (в 2004 р. підприємство отримувало відповідно 1,78 грн. з 1 грн. інвестованої в активи).

Фондовіддача як і оборотність активів дуже зросла в 2005 р. (з 2,57 до 11,98), але зменшилась у 2006 р. до 5,74, тобто ПБП “ВИПКАР” одержувало в 2004 р. 2,57 грн. виручки від реалізації продукції від 1 грн. основних фондів, у 2005 р. - відповідно 11,98 грн. з 1 грн. основних фондів та у 2006 р. - 5,74 грн. з 1 грн.

Коефіцієнт оборотності обігових коштів як і два попередні показники дуже зріс у 2005 р. (з 6,16 до 14,43), але в 2006 р. зменшився до 7,66. Цей показник показує кількість оборотів обігових коштів за рік, тобто в 2004 р. 1 грн. обігових коштів принесла підприємству 6,16 грн. чистої виручки від реалізації продукції, в 2005 р. відповідно - 14,43 грн. та в 2006 р. - 7,66 грн.

Період одного обороту обігових коштів в 2004 р. становив 58 днів, у 2005 р. - 25 днів, у 2006 р. 47 днів. Коефіцієнт оборотності запасів як і попередні показники значно збільшився в 2005 р. В 2004 р. кошти, інвестовані в запаси зробили 12,68 оборотів, в 2005 р. - 21,13 оборотів, в 2006 р. - 10,96 оборотів. Час, протягом якого запаси трансформувалися в кошти, становив в 2004 р. - 28 днів, в 2005 р. - 17 днів, в 2006 р. - 33 дні.

Тривалість перетворення придбаних матеріальних ресурсів на грошові кошти становила в 2004 р. - 32 дні, в 2005 р. - 18 днів, в 2006 р. - 52 дня. Період фінансового циклу в 2004 р. та 2005 р. був від'ємний (-80 та -16 відповідно), а в 2006 р. він дорівнює 6. Це говорить про те, що підприємство в перші два роки жило “в борг”, а лише в 2006 р. за рахунок вдалої діяльності в 2005 р. підприємству вдалося звільнитися від цього тягаря. В 2004 р. ПБП “ВИПКАР” отримувало 4,56 грн. виручки від 1 грн. власного капіталу, в 2005 р. - 16,03 грн, в 2006 р. - 5,65 грн.

Проаналізувавши показники ділової активності можна сказати, що для підприємства був дуже вдалий 2005 рік. Всі показники за цей рік майже вдвічі кращі ніж за інші роки.

У собівартості продукції знаходять відображення індивідуальні витрати кожного підприємства на виробництво і реалізацію товарів, робіт і послуг. Зменшення цих витрат забезпечує підприємству конкурентоспроможність на ринку, зростання прибутку, рентабельність, тому аналіз досягнення неухильного зниження собівартості продукції, пошуку резервів подальшої економії усіх витрат на виробництво і реалізацію продукції являє собою один з обов'язкових напрямків фінансово-економічного аналізу діяльності підприємств.

Серед документів державної бухгалтерії і статистичної звітності найінформативнішими з точки зору аналізу собівартості продукції є форми: “Звіт про витрати виробництва продукції, робіт, послуг”, “Звіт про фінансові результати”, “Рентабельність окремих видів продукції”.

Для проведення поглибленого внутрішнього аналізу використовуються планові і нормативні документи, калькуляції окремих видів продукції, матеріали синтетичного і аналітичного бухгалтерського обліку.

На першому етапі аналізу собівартості продукції необхідно дати загальну оцінку роботи підприємства щодо зниження витрат на виробництво і реалізації продукції за аналізований період. Виходячи із завдань комплексного фінансово-економічного аналізу діяльності підприємства в умовах ринкової економіки, така оцінка найповніше може бути відображена через аналіз системи показників, серед яких першорядне значення має аналіз собівартості продукції за калькуляційними статтями витрат.

Важливим аспектом оцінки результатів роботи підприємства, спрямованої на мінімізацію витрат на виробництво і реалізації продукції, є аналіз собівартості виробленої продукції за калькуляційними статтями витрат. Саме такий аналіз дає змогу визначити конкретні напрямки подальшого пошуку резервів зниження собівартості продукції. Структура калькуляційних статей підприємства “ВИПКАР” наведена у таблиці 2.4.

Дані таблиці свідчать про те, що підприємству не вдалося втримати витрати на виробництво продукції на запланованому рівні (перевитрати становлять 32,9 тис. грн.) головним чином через понадпланові витрати сировини і матеріалів, перевитрату видатків, пов'язаних з оплатою праці основних виробничих працівників, а також через наявність втрат від браку продукції.

З метою пошуків резерву економії витрат на виробництво поглибленому аналізові треба піддавати саме ті статті собівартості, з яких допущені перевитрати. Втім, якщо за тією чи іншою статтею витрат визначалася економія проти запланованих, це далеко не завжди свідчить про відсутність резервів подальшої економії майбутніх витрат.

Таблиця 2.4 Калькуляційні статті ПБП “ВИПКАР” за 2006 рік, тис. грн.

Стаття витрат

Фактично випущена товарна продукція

Економія (-), перевитрати (+)

Відносне відхи-лення, %

За плановою собівартістю

За фактичною собівартістю

Сума

% до підсум-ку

Сировина і матеріали (за вира-хуванням вартості відходів, що повертаються)

296,1

316,1

+ 20,0

+ 1,48

+ 6,75

Покупні вироби, напівфабрикати, послуги сторонніх організацій виробничого характеру

264,0

267,2

+ 3,2

+ 0,24

+ 4,62

Паливо та енергія на технологічні цілі

-

-

-

-

-

Разом прямих матеріальних витрат

560,1

583,3

+ 23,2

+ 1,71

+ 4,14

Основна заробітна плата основних виробничих робітників

142,9

148,3

+ 5,4

+ 0,40

+ 3,77

Додаткова заробітна плата основних виробничих робітників

39,0

49,1

+ 10,1

+ 0,75

+ 25,89

Відрахування на соціальні заходи, пов'язані з виплатою заробітної плати основним виробничим робітникам

86,5

93,6

+ 7,1

+ 0,52

+ 8,2

Разом прямої заробітної плати основних виробничих робітників з відрахуваннями

268,4

291,0

+ 22,6

+ 1,67

+ 8,42

Витрати на підготовку й освоєння виробництва

-

-

-

-

-

Витрати на утримання й експлуатацію устаткування

172,6

181,0

+ 8,4

+ 0,62

+ 4,86

Загальновиробничі витрати

194,0

185,4

- 8,6

- 0,63

- 4,43

Загальногосподарські витрати

147,1

118,7

- 28,4

- 2,09

- 19,3

Разом витрати на обслуговування виробництва та управління

513,7

485,1

- 28,6

- 2,11

- 10,82

Витрати від браку

-

15,8

+ 15,8

+ 1,16

-

Інші виробничі витрати

3,3

3,2

- 0,1

- 0,01

- 3,03

Виробнича собівартість продукції

1346,0

1378,6

+ 32,6

+ 2,40

+ 2,42

Позавиробничі витрати

9,5

9,8

+ 0,3

+ 0,02

+ 3,15

Повна собівартість товарної продукції

1355,5

1388,4

+ 32,9

+ 2,43

+ 2,42

З'ясування причин перевищення прямих матеріальних витрат над плановими прямими витратами необхідно здійснювати, використовуючи розрахунки, які проведені при аналізі рівня матеріалоємності продукції. Вони визначають напрямок аналізу, оскільки матеріалоємність продукції підприємства залежить насамперед від прямих матеріальних витрат, хоч і ті матеріальні витрати, які формують собівартість продукції через комплексні статті витрат на обслуговування виробництва й управління (витрати енергоносіїв, допоміжних матеріалів, малоцінних і швидкозношуваних предметів, запасних частин), також значною мірою визначають рівень матеріалоємності продукції підприємства в цілому.

На підприємстві “ВИПКАР” при загальній вартості використаних за звітний рік матеріальних ресурсів на суму 964,9 тис. грн. прямі витрати сировини, матеріалів (за виключенням відходів, що повертаються), комплектуючих виробів становлять 583,3 тис. грн., або 60,5 %, а витрати матеріальних ресурсів на обслуговування виробництва й управління ним - 381,6 тис. грн., або 39,5 % матеріальних витрат. Рівень матеріалоємності продукції перевищує плановий через перевищення планового показника матеріалоємності окремих виробів. Цей показник потребує ретельного аналізу планових і звітних калькуляцій собівартості продукції, які включають розшифрування прямих матеріальних витрат на виробництво кожного виробу. Від результатів такого аналізу залежать висновки щодо подальших зусиль, яких мусять докласти технологи і конструктори, так і фахівці постачальницьких служб підприємства для опрацювання заходів щодо економії прямих матеріальних витрат на виробництво продукції.

Основна і додаткова заробітна плата основних виробничих робітників на підприємстві перевищила планову на 15,5 тис. грн., що спричинило також перевитрати нарахувань на заробітну плату цієї категорії персоналу на суму 7,1 тис. грн.

Аналіз причин відхилення собівартості продукції за цією статтею і пошук резервів економії виконується на базі проведеного аналізу використання на підприємстві трудових ресурсів, зокрема аналізу продуктивності праці, трудомісткості продукції, нормування і стану оплати праці. Найсуттєвішим фактором зниження витрат на оплату праці основних робітників є досягнення мінімально можливої технологічної трудомісткості продукції, яка виробляється і реалізується.

При аналізі заробітної плати основних робітників особливу увагу треба приділити також виявленню резервів скорочення непродуктивних витрат заробітної плати. Такий аналіз повинен базуватися на вивченні первісної облікової документації, яка є підставою для нарахування заробітної плати всім категоріям робітників, у тому числі й основним виробничим робітникам. До такої документації належать наряди на відрядні роботи, маршрутні карти, листки на доплату, акти про брак тощо.

Аналіз витрат на заробітну плату основних виробничих робітників з урахуванням показників бізнес-плану щодо зниження технологічної трудомісткості продукції і з виділенням непродуктивних витрат може виявити не досить високий рівень планування цієї статті собівартості. За звітними даними ПБП “ВИПКАР” загальна сума перевитрат за цією статтею з нарахуваннями становить 22,6 тис. грн., це 1,67% до загального підсумку перевитрат. Підприємству необхідно переглянути політику щодо зниження трудомісткості, яка в свою чергу призведе до зниження непродуктивних витрат заробітної плати.

Непрямі комплексні витрати на обслуговування виробництва й управління аналізуються за трьома групами витрат:

на утримання й експлуатацію устаткування;

загальновиробничі витрати;

загальногосподарські витрати.

Затрати на утримання та експлуатацією устаткування аналізуються з урахуванням того, що до складу цих витрат входять як витрати, що повністю (або майже повністю) залежать від обсягу виробництва продукції (на експлуатацію устаткування, знос малоцінних і швидкозношуваних інструментів та пристроїв, транспортні витрати, пов'язані з внутрішньовиробничим переміщенням вантажів), так і такі, що практично або навіть зовсім не залежать від нього (амортизація устаткування і транспортних засобів, які експлуатуються у цеху).

Тут розглядається залежність від обсягу виробництва витрат на поточний, капітальний, середній ремонти устаткування та інших витрат, пов'язаних з його поліпшенням. Як відомо, законодавство України передбачає право підприємств всіх форм власності щорічно робити такі витрати щодо всіх основних засобів в обмежених розмірах (а саме - не більше 5% балансової вартості основних засобів підприємства на початок року) із зарахуванням їх до складу валових витрат і собівартості продукції. При аналізі витрат на утримання та експлуатацію устаткування доцільно вважати, що витрати на його поліпшення на 50% залежать від завантаженості, тобто від обсягу виробництва.

Аналіз динаміки операційних витрат на 1 грн. вартості реалізованої продукції

Вихідні дані для аналізу операційних витрат ПБП “ВИПКАР” наведені в таблиці 2.5.

Таблиця 2.5 - Вихідні дані для аналізу операційних витрат ПБП “ВИПКАР” за 2004-2006 роки, тис. грн.


Подобные документы

  • Організаційно-економічна характеристика і дослідження ринку підприємства ПрАТ "Пересувна механізована колону-23". Вивчення системи управління збутовою діяльністю підприємства. Пропозиції по підвищенню збуту на підприємстві, їх економічна ефективність.

    дипломная работа [503,1 K], добавлен 19.10.2014

  • Суть та роль маркетингу в сучасних умовах господарювання. Психологія маркетингу: його складові 4Р. Маркетингова діяльність на підприємстві ТОВ "ЛГЗ Калганоф": аналіз та оцінка ефективності управління, проблеми та їх вирішення, шляхи удосконалення.

    курсовая работа [55,6 K], добавлен 01.10.2014

  • Основні принципи та функції маркетингу на підприємстві. Види сучасного маркетингу. Система внутрішньофірмового управління. Розробка маркетингових стратегій діяльності підприємства. Аналіз маркетингової діяльності і обґрунтування її необхідності.

    дипломная работа [156,3 K], добавлен 23.05.2012

  • Сутність та складові маркетингової діяльності підприємства. Стратегічне планування та аудит маркетингу. Процес управління маркетингом. Контроль і маркетинговий аналіз діяльності підприємства. Організаційно-правові основи маркетингової діяльності.

    дипломная работа [1,3 M], добавлен 02.11.2007

  • Система маркетингу, її роль на підприємстві. Формування клієнтської бази. Загальна характеристика ПП "Вир Мандрів". Маркетингова цінова політика підприємства. Основні напрямки удосконалювання управління маркетинговою діяльністю ПП "Вир Мандрів".

    курсовая работа [57,3 K], добавлен 26.01.2010

  • Сутність, специфіка комерційної діяльності в умовах ринкової економіки. Використання концепції маркетингу в діяльності торгового підприємства. Аналіз комерційної діяльності підприємства із закупівлі товарів. Прогнозування розвитку підприємства.

    курсовая работа [255,0 K], добавлен 05.02.2015

  • Маркетингове управління: концепція і процес, його основні функції та механізм їх реалізації. Аналіз природно-економічних умов розвитку підприємства. Оцінка ринкових можливостей. Розрахунок витрат на маркетинг, їх планування та оцінка ефективності.

    курсовая работа [960,1 K], добавлен 10.12.2010

  • Основні поняття і визначення товарної політики підприємства. Процес формування маркетингової політики. Аналіз господарської діяльності підприємства. Характеристика його економічних показників. Дослідження системи маркетингу та шляхів її удосконалення.

    дипломная работа [377,5 K], добавлен 27.11.2017

  • Сутність управління маркетинговою діяльністю та її особливості в ринкових відносинах. Характеристика діяльності фірми. Аналіз конкурентів підприємства. Розробка заходів щодо удосконалення управління системою маркетингової діяльності на СК "Форвард".

    дипломная работа [1,4 M], добавлен 09.11.2013

  • Основи управління маркетинговою діяльністю на підприємстві. Економічний аналіз господарської і фінансової діяльності ТОВ "Чайка". Загальна характеристика організаційної структури організації. Планування рекламної кампанії підприємства у мережі Інтернет.

    дипломная работа [2,1 M], добавлен 28.12.2013

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.