55

Размещено на http://www.allbest.ru/

КУРСОВА РОБОТА

"Організація, планування та управління маркетингом на підприємстві"

Передмова

В сучасних умовах кожне підприємство зацікавлено в ефективному управлінні своєю маркетинговою діяльністю. Зокрема, йому необхідно знати, як аналізувати ринкові можливості, відбирати підходящі цільові ринки, розробляти ефективний комплекс маркетингу і успішно управляти втіленням у життя маркетингових зусиль. Таким чином, суть маркетингу полягає в пошуку рішень, спрямованих на задоволення потреб споживачів і на отримання у них переваг в порівнянні з конкурентами за допомогою спеціальних ринкових заходів. Грамотне, обґрунтоване маркетингове рішення допоможе підприємству вижити в несприятливому зовнішньому середовищі.

Вибір напрямку маркетингової діяльності залежить від ситуації, в якій знаходиться підприємство, тому маркетингові програми як короткострокові, так і довгострокові потребують розробки і застосування такої стратегії, яка при заданих умовах максимально відповідала б державній економічній політиці і в той же час забезпечувала б комерційним структурам необхідну ефективність, рентабельність і матеріальну зацікавленість в результатах праці.

Для кожного рівня керівництва підприємства місію розгортають у детальний перелік допоміжних цілей і завдань. Перед кожним управлінцем мають стояти задачі, за вирішення яких він несе відповідальність. Для вирішення маркетингових задач які стануть базисними для майбутнього підприємства розроблюють конкретні стратегії маркетингу.

1. Загальна характеристика фірми та структури бізнес-плану

1.1 Загальна характеристика фірми

На основі аналізу існуючих юридичних статусів і беручи до уваги обраний напрямок роботи, пов'язаний з будівельною індустрією, обираємо юридичний статус фірми «Панянка» як товариство з обмеженою відповідальністю, яке реєструватиметься під назвою ТОВ «Панянка».

Товариство створюється для виготовлення та реалізації продуктів харчування на основі договорів і письмових заявок.

Фірма «Панянка» є юридичною особою і здійснює свою діяльність згідно статуту товариства, Статутного договору засновників та чинного законодавства України.

Фірма має самостійний баланс, розрахунковий рахунок в банку, печатку та штамп з своїм найменуванням, фірмовий знак, бланк та інші реквізити і здійснює свою діяльність на принципах самофінансування та самоокупності.

Фірма є власником майна, яке належить їй, а також набутого нею в процесі діяльності й отриманих прибутків.

Вищим керівним органом фірми є збори засновників, які проводяться 2 рази на рік. Керівництво поточною роботою фірми здійснює Правління, яке очолює менеджер або голова правління.

Оплата праці робітників та службовців здійснюється за відрядно-преміальною системою, акордно-преміальною системою, трудовими угодами та контрактною системою для управлінського персоналу в залежності від прибутку фірми і фактичного виробітку кожного працівника.

Фірма створюється на невизначений термін.

Юридична адреса: 73000, м. Херсон, вул. Миру, 10

тел. 55-42-10, факс 55-70-30

Основна інформація про приватне підприємство «Панянка» наведена в таблиці 1.

Таблиця 1. Загальна характеристика фірми «Панянка»

№ п/п	Показник	Характеристика
1.	Юридичний статус	Товариство з обмеженою відповідальністю
2.	Форма власності	Приватна
3.	Спеціалізація	Харчова індустрія
4.	Послуги населенню	Харчової продукція
5.	Засновник	Фізичні особи
6.	Статутний капітал	100,0 тис. грн.
7.	Джерела додаткового фінансування	Кредити комерційних банків та фінансових установ
8.	Річний обсяг робіт	355,344 тис. грн.
9.	Джерела постачання матеріалів та обладнання	замовники
10.	Ринки збуту	Херсонська область
11.	Планова рентабельність	35%
12.	Термін дії	На невизначений термін
13.	Юридична адреса	Україна, 73000, м. Херсон, вул. Миру, 10
14.	Обслуговуючий банк	Комерційний банк «Приватбанк», Україна, 232000 м. Київ, вул. Кавказька, 6А
15.	Телефон	55-42-10
16.	Факс	55-70-30

1.2 Установча документація

Відповідно до ст. 50 Закону України «Про господарські товариства» ТОВ «Колос» має статутний фонд, поділений на частки, розмір яких визначено установчими документами. За своїми правовими характеристиками ТОВ належить до об'єднань капіталів, але має деякі елементи особових (персональних) відносин між учасниками.

ТОВ «Панянка» діє на підставі установчого договору і статуту. Однією з особливостей змісту установчих документів товариства є те, що вони, крім відомостей, загальних для всіх видів господарських товариств, повинні містити відомості про розмір часток кожного з учасників, розмір, склад та порядок внесення ними вкладів.

Установчими документами товариства з обмеженою відповідальністю передбачено, що учасники, які не повністю внесли вклади, відповідають за зобов'язаннями товариства також у межах невнесеної частини вкладу.

У товаристві з обмеженою відповідальністю створено статутний фонд, розмір якого становить не менше суми, еквівалентної 100 мінімальним заробітним платам, виходячи зі ставки мінімальної заробітної плати, діючої на момент створення товариства.

Управління ТОВ «Панянка» здійснюється за допомогою системи органів, які сформовано учасниками товариства. Функції з управління товариством поділяються між його органами:

· вищим - зборами учасників;

· виконавчим - дирекцією (директором);

· контролюючим - ревізійною комісією.

До компетенції зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю належить:

1. Визначення основних напрямів діяльності товариства і затвердження його планів та звітів про їх виконання;

2. Внесення змін до статуту товариства;

3. Обрання та відкликання членів виконавчого органу та ревізійної комісії;

4. Затвердження річних результатів діяльності товариства, звітів і висновків ревізійної комісії, порядку розподілу прибутку;

5. Створення, реорганізація та ліквідація дочірніх підприємств, філій та представництв, затвердження їхніх статутів та положень;

6. Винесення рішень про притягнення до майнової відповідальності посадових осіб товариства;

7. Затвердження правил процедури та інших внутрішніх документів товариства, визначення його організаційної структури;

8. Встановлення розміру, форми і порядку внесення учасниками додаткових вкладів;

9. Вирішення питання про придбання товариством частки учасника;

10. Виключення учасника з товариства;

11. Визначення умов оплати праці посадових осіб товариства;

12. Затвердження договорів (угод), укладених на суму, що перевищує зазначену в статуті товариства;

13. Прийняття рішення про припинення діяльності товариства.

бізнес план стратегія маркетинг

1.3 Розробка структури і змісту бізнес-плану

Загальні завдання бізнес-плану підприємства чи фірми:

1. Оцінка слабких і сильних сторін задуму

2. Визначення витрат на реалізацію задуму

3. Визначення фінансових потреб

4. Визначення стратегії фінансової діяльності

5. Визначення концепції розвитку фірми

6. Оцінка галузі в якій передбачається бізнес

7. Оцінка ринків і конкуренції

8. Встановлення ступеня ризику

9. Пошук партнерів для співпраці

10. Отримання кредитів

На основі цих завдань розробляється структурна схема та детальний зміст бізнес-плану фірми.

Бізнес-план підприємства або фірми незалежно від форми власності і юридичного статусу в загальному вигляді має таку структуру і розділи:

1. Історія фірми. Наводиться назва фірми, форма власності, юридичний статус, мета діяльності, рік заснування, участь у виставках і ярмарках, організаційна структура, юридична адреса.

2. Продукція. Характеризується товар, або асортимент, особливості, переваги, ринковий цикл життя, планова прибутковість, ціни, диверсифікація.

3. Ринки і клієнти. Характеризуються ринки збуту, окремі ринкові сегменти, вікна і ніші, види попиту на товари фірми, очікувані види маркетингу, описуються можливі покупці та споживачі.

4. Керівництво і персонал. Описується схема управління фірмою, шляхи пошуку кваліфікованих працівників, політика матеріального стимулювання, характеризуються учасники збуту.

5. Виробничий процес. Характеризується процес виробництва продукту, обсяги виробництва, створення нових товарів, методи контролю якості товару.

6. Фінанси. Обґрунтовуються структура і розмір витрат на проект, ціна одиниці товару за всім асортиментом, обсяги продажу, розмір прибутку до і після оподаткування, розподіл прибутку, терміни реалізації проекту.

7. Ризик і небезпека. Відображаються всі можливі фактори ризику: зміна законодавства, оподаткування, розмірів акцизного збору, інфляція, поставка сировини, зміна кредитної політики, конкуренція тощо.

За цією структурою складається бізнес-план фірми чи підприємства.

2. Розробка стратегії і тактики маркетингу фірми

2.1 Обґрунтування видів попиту та маркетингу

Попит - це побажання споживача з урахуванням його реальної купівельної спроможності.

Види попиту:

1) Негативний - покупець може, але не хоче купувати даний товар так як ставиться до нього негативно.

2) Нульовий - покупець може купити, але не купує даний товар, оскільки ставиться до нього байдуже або не знає про його існування.

3) Спадний - обсяги закупівлі товару безперервно зменшуються.

4) Непостійний (нерегулярнийй, сезонний) - обсяги закупівель коливаються протягом року.

5) Латентний (що тільки зароджується) існує у вигляді запитів або окремих покупок.

6) Повноцінний - досить високий з погляду комерційних вигод продавця.

7) Оманливий - повноцінний протягом короткого часу, але такий, що не має перспектив у майбутньому.

8) Ажіотажний - досить високий, але внаслідок штучно створених обставин.

9) Небажаний (нераціональний) - високий попит на товари небажані з погляду етичних норм або соц. стандартів суспільства.

10) Повсякденний (перманентний) - сталі обсяги продажу за короткі обсяги часу (день, тиждень).

11) Особливий - на унікальні товари.

Інфляційний - на товари, які купуються з метою збереження вартості грошових заощаджень від інфляційного знецінення.

Залежно від характеру попиту на ринку розрізняють такі види маркетингу: конверсійний, стимулюючий, розвиваючий, ремаркетинг, синхромаркетинг, підтримуючий, демаркетинг, контрмаркетинг (див. рис. 1).

Рис. 1. Види маркетингу залежно від попиту на товар і завдань маркетингу

Таким чином, зважаючи на те, що за 2 останніх роки обсяги виробництва ТОВ «Панянка» майже подвоїлися, я вважаю що відбулася поступова адаптація смаків споживачів, а також підвищилась культура споживання заморожених напівфабрикатів. Разом із зростанням купівельної спроможності на продукцію ТОВ «Панянка» спостерігається повний попит, який потребує зберігаючого або підтримуючого виду маркетингу.

2.2 Розробка схеми маркетингової діяльності фірми

У структурі комплексу marketing mix (маркетинг микс) комплекс маркетингових комунікацій (просування) складається із чотирьох частин: реклами, особистого продажу, стимулювання збуту й зв'язків із громадськістю (рис. 2).



Рис. 2. Схема маркетингових комунікацій підприємства

Відзначимо, що споживач не входить до складу комплексів маркетинг микс і маркетингових комунікацій. Ілюстрація показує, що на нього спрямовано вплив елементів комплексів.

Відповідно до наказу по підприємству №2 від 04.01.2008 р. «Про маркетингову політику підприємства» на 2008 р. планувалися й виконані 59 заходів щодо реалізації системи маркетингових комунікацій і проектів підприємства, основні напрямки яких відображені в табл. 2.

Таблиця 2. Напрямки й кількість заходів реалізації заходів щодо підвищення рівня маркетингової діяльності підприємства в 2010 р.

№ п/п	Напрямок	За планом	Фактично
1	По вдосконаленню процесів збуту послуг	30	30
2	По формуванню іміджу	2	2
3	По рекламі на місці продажу	15	15
4	По рекламі за межами підприємства	9	9
5	По просуванню в мережі Інтренет	2	2
6	По участі в суспільних заходах	1	1
РАЗОМ:		59	59

2.3 Розробка стратегії маркетингу

Стратегія маркетингу - вибір перспективної мети виробничо-збутової діяльності підприємства, форм ведення конкурентної боротьби і концепції маркетингу, розрахованих на досягнення максимальної ефективності роботи підприємства на тривалий період часу.

Процес стратегічного планування можна представити у виді наступної послідовності дій.

1. Визначення задач підприємства.

Перед тим як розпочати процес стратегічного планування повинно визначити цілі для досягнення яких проводиться цей процес. Як правило це максимізація випуску та продажу продукції підприємства.

2. Визначення стратегічних господарських одиниць - СГО.

Стратегічна господарська одиниця (СГО) - це самостійний підрозділ підприємства, що відповідає за визначену асортиментну групу продукції, з концентрацією на конкретному ринку і керуючим, наділеною повною відповідальністю за об'єднання усіх функцій у стратегію.

Кожна СГО має наступні загальні характеристики.

· Конкретний цільовий ринок.

· Визначену асортиментну групу продукції.

· Контроль над своїми ресурсами.

· Власну стратегію.

· Чітко визначених конкурентів на ринку.

· Явна відмінна перевага продукції щодо основних конкурентів.

У якості СГО можна розглядатися і самостійні юридичні підприємства в рамках холдингу, і підрозділу, що мають статус центрів фінансової відповідальності (ЦФВ).

Метою маркетингу кожної СГО повинна стати орієнтація на споживачів і в розробці такої маркетингової програми підприємства, що спонукувала би споживачів здобувати продукцію саме цього підприємства, а не його конкурентів.

Відмінна перевага підприємства щодо конкурентів може бути досягнута за допомогою:

1. Новизни продукції;

2. Образу продукції, іміджу підприємства; якості продукції; приступності її придбання; організації сервісного обслуговування; низьких цін і інших характеристик.

Кожна СГО повинна встановлювати власні цілі маркетингової діяльності, що визначаються як у кількісних показниках (обсяг продажів, темпи зростання прибутку, займана частка ринку, обсяг капіталовкладень, величина витрат), так і в якісних показниках: ступінь інноваційності, впровадження нових технологій, політика ціноутворення, організація товарообороту (розвиток дилерської мережі).

Розробка стратегічного плану маркетингу

Розробка стратегічного плану підприємства включає в себе наступні етапи:

1. Аналіз і прогнозування потреб і попиту.

2. Аналіз і прогнозування кон'юнктури ринку.

3. Аналіз і прогнозування факторів конкурентної переваги фірми.

4. Аналіз зв'язків фірми з зовнішнім середовищем.

5. Аналіз і прогнозування якості і ресурсоємкості аналогічних товарів конкурентів.

6. Прогнозування відтворювальних циклів товарів фірми.

7. Аналіз і прогнозування організаційно-технічного рівня виробництва конкурентів і фірми.

8. Аналіз і прогнозування якості і ресурсоємкості майбутніх товарів фірми.

9. Аналіз дії законів ринкових відносин в умовах фірми.

10. Прогнозування обсягів ринків по сегментах.

11. Прогнозування лімітних цін на майбутні товари.

12. Прогнозування конкурентноздатності майбутніх товарів на конкретних ринках.

13. Розробка й економічне обґрунтування заходів щодо підвищення конкурентноздатності майбутніх товарів.

14. Остаточний вибір цільових ринків на 2010 рік.

15. Розробка нормативів конкурентноздатності майбутніх товарів.

16. Оформлення документа «Ринкова стратегія фірми на 2010 рік».

2.4 Розробка тактики маркетингу

Цей етап передбачає впровадження в життя попередніх п'яти етапів.

При розробці конкурентної стратегії використовують різні моделі, що були запропоновані американськими вченими І. Анзоффом (матриця «продукт-ринок»), М. Портером (модель Портеру), американською консультаційною фірмою «Бостон консалтінг гроуп» (Портфоліо-модель), а також спеціалістами фірм «Дженерал Електрик компані» і «Маккінзі» (модель «Привабливість ринку - переваги в конкуренції»), як розвиток «Портфоліо-моделі».

Застосування моделей залежить від конкретної ситуації, що склалася в умовах ринкового середовища.

В умовах зростаючого ринку для розробки стратегій використовується модель Анзоффа, що дає рекомендації з пошуку нової стратегії поводження на ринку з урахуванням заходів маркетингу по обробці і розвитку наявного ринку, і заходів щодо розвитку і диверсифікованості нового ринку. Вибір тієї чи іншої стратегії залежить від ресурсів фірми і готовності нести ризик. Простота використання і наочність моделювання складної реальності визначають достоїнства цієї моделі. Тоді як вихідний принцип орієнтації на ріст і обмеженість, розглянутих характеристик (продукт-ринок) роблять її мало придатної в інших умовах життєвого циклу функціонування ринкової економіки. У моделях портфельного аналізу, фірма розглядається як сукупність так званих стратегічних виробничих одиниць (СВО). Ці моделі незважаючи на свої недоліки є найбільше часто застосовуваними інструментами стратегічного планування діяльності на ринку. Найбільше практичне застосування одержали моделі «ріст ринку - частка ринку» і «привабливість ринку - переваги конкуренції». Концепції обох моделей визначають стратегічне положення СВО за допомогою двох мірної матриці. По позиції в матриці розрізняють чотири типи СВО, що прийнято називати: «знак питання», «зірки», «дійні корови» і «собака». Для кожного типу СВО є маркетингова стратегія. Так для важкої дитини чи знаку питання рекомендується інтенсифікація маркетингових зусиль чи відхід з ринку. Маркетингова стратегія СВО типу «зірка» включає інтенсифікацію маркетингових зусиль для підтримки чи збільшення частки на ринку. В міру уповільнення розвитку галузі «зірка» перетворюється в «дійну корову». В умовах повільного росту галузі «дійна корова» займає лідируюче положення. Маркетингова стратегія орієнтується на» нагадуючу рекламу», періодичні знижки до цін, стимулювання повторних покупок, на використання прибутку для допомоги зростаючим СВО, для підтримки існуючого положення. СВО типу «собака», характеризується обмеженим обсягом збуту, відставанням від конкурентів, великими витратами і незначними можливостями росту. Маркетингова стратегія для «собаки» - орієнтація на зменшення зусиль, спроба вийти на спеціалізований ринок чи ліквідація.

2.5 Розробка структури та змісту програми маркетингової діяльності фірми

Основою виробничої діяльності фірми є маркетингова програма, що включає в себе основні напрямки та позиції, які могли б дозволити успішно працювати на ринку.

Таким чином, ця програма є основним елементом маркетингу. Вона включає в себе 10 розділів: преамбула; стратегія розвитку цільового ринку; слабкі та сильні місця підприємства; мета і завдання; маркетингова стратегія; товарна стратегія; стратегія формування каналів збуту; цінова стратегія; стратегія формування попиту; бюджет маркетингу.

В зв'язку з тим, що ТОВ «Панянка» передбачає роботу на внутрішньому ринку України в Миколаївській, Одеській, Запорізькій областях, а також на міжнародному ринку Молдови, розроблена схема маркетингової діяльності на вище перерахованих ринках, що наведена у таблиці 3.

Таблиця 3. Програма маркетингової діяльності ТОВ «Панянка»

№ Розд.	Назва розділу	Короткий зміст розділу	Виконавці	Термін виконання
1	Преамбула	Основна мета - задоволення потреб споживачів та отримання прибутку. Попереднє вивчення роботи маркетологами показало, що фірма ще не в повній мірі використовує в своїй роботі маркетингову діяльність	Маркетолог	15.01.2010
2	Стратегія розвитку цільового ринку	Для розвитку фірми, а також отримання прибутку необхідно нарощувати кількість послуг, а також розширення асортименту продукції, підвищення їх якості. В зв'язку з тим, що ринок насичений оргтехнікою та послугами необхідно шукати нові шляхи збуту продукції та своїх послуг за рахунок розширення ринку та спектру послуг. Маркетологи вважають, що збільшення збуту продукції можливий за рахунок зміни структури надання послуг та освоєння більш широкого асортименту продукції.	Маркетолог	24.01.2010
3	Сильні і слабкі місця фірми	Фірма є новою і важко твердити про значний авторитет на ринку; конкурентні переваги - велике різноманіття оргтехніки та послуг пов'язаних з нею, якість товару та послуг, порівняно низькі ціни; фірма добре забезпечена продукцією, джерелами фінансування.	Директор фірми	10.02.2010
4	Мета і завдання	Основною метою фірми є збільшення прибутку, а цього можна досягти за рахунок збільшення обсягів збуту продукції, та надання послуг. Необхідно виконати: збір інформації про покупців; провести роз'яснювальну роботу на забезпечення зацікавленості покупців; розробити безпосередні зв'язки.	Маркетолог	22.02.2010
5	Маркетингова стратегія	Переважаючою є стратегія сегментації (концентрований маркетинг), тобто вибір максимальної глибини ринкового попиту. Щодо виду стратегії, то виходячи з мети підприємства доцільно використовувати атакуючу стратегію, яка передбачає агресивну позицію підприємства на ринку, має за мету завоювати і розширити ринкову частку та довести її до оптимальної.	Маркетолог	28.02.2010
6	Товарна стратегія	Товарна стратегія полягає у новизні послуг та надання гнучких знижок. На сьогоднішній день вигідним буде проводити різні акції в підтримку продукції фірми, та оригінальних послугах. Отже, це дасть змогу більше зацікавити споживача, і відповідно товар буде користуватися більшим попитом.	Маркетолог	06.03.2010
7	Стратегія формування каналів збуту	Персонал збуту досить кваліфікований. Існує характерний розподіл замовлень. Надалі фірма буде створювати нові канали збуту та проводити рекламу своєї продукції.	Маркетолог	10.03.2010
8	Цінова стратегія	Цінова стратегія передбачає формування гнучкої політики цін на основі використання таких видів знижок: бонусу, спеціальну, прогресивну, складну.	Маркетолог	16.03.2010
9	Стратегія формування попиту	Для формування та збільшення попиту слід розробити систему рекламних заходів - рекламна компанія, яка здійснюється через засоби масової реклами: реклама у пресі, радіореклама. Прийнятна також буде товарна реклама, яка інформуватиме споживача про якість та інші характеристики товару та послуг, яка встановлює контакти з споживачами.	Менеджер з реклами	20.03.2010
10	Бюджет маркетингу	Фінансове забезпечення маркетингової діяльності здійснюється з прибутків. Без цих витрат не можливо отримати великі прибутки.	Фінансовий менеджер	25.03.2010

При складанні програми враховувалися такі основні напрямки діяльності маркетингу:

- вивчення оточуючого середовища;

- комплексне вивчення ринку, позиції конкурентів;

- оцінка власних можливостей підприємства;

- формування маркетингових цілей на перспективу;

- максимально можливий контроль за збутом;

координацію всієї маркетингової діяльності.

Табл. 4. Планування стратегії маркетингу фірми «Панянка» на харчовому ринку України у 2010 р.

Маркетингові заходи

Місяці року

I

II

III

IV

V

VI

VII

VIII

XI

X

XI

XII

Розробка заходів з активізації просування товарів на задіяних сегментах ринку

Прямі контакти зі споживачами на задіяних ринках

Розробка графіку рекламної кампанії

Участь у виставках та ярмарках

Вихід на нові регіональні ринки

Презентація товарів фірми на нових ринках

Маркетингові дослідження задіяних та нових ринках

Розширення номенклатури товарів на ринках

Адаптація товарів до вимог споживачів

Підвищення ефективності сервісу

Реагування на листи та запити споживачів

Контроль та корегування тактики маркетингу

Табл. 5. Планування стратегії маркетингу фірми «Панянка» на харчовому ринку Молдови у 2010 р.

Маркетингові заходи

Місяці року

I

II

III

IV

V

VI

VII

VIII

XI

X

XI

XII

Розробка заходів з активізації просування товарів на задіяних сегментах ринку

Прямі контакти зі споживачами на задіяних ринках

Розробка графіку рекламної кампанії в ЗМІ Молдови

Збільшення персоналу представництва в Молдови

Створення нових філій та СП у задіяних сегментах ринку

Вихід на нові сегменти ринку Молдови

Розширення номенклатури експортних товарів

Презентація товарів фірми в нових сегментах

Участь у міжнародних виставках та ярмарках

Маркетингові дослідження задіяних та нових сегментів

Адаптація товарів до вимог російського споживача

Підвищення ефективності сервісу

Реагування на листи та запити споживачів

Контроль та корегування тактики маркетингу

3. Розробка товарної та цінової політики фірми

3.1 Основні вимоги до товарів та послуг

Конкурентоспроможність товару є головною умовою конкурентоспроможності фірми на ринку і важливою основою прибутковості її діяльності. Найчастіше під конкурентоспроможністю товару мають на увазі:

1. властивість (сукупність властивостей) товару та його сервісу, яка характеризується ступенем реального або потенційного задоволення ним конкретної потреби, порівняно з аналогічними товарами, представленими на цьому ринку;

2. характеристику товару, що відображає його відмінність від товару-конкурента за ступенем відповідності конкретній суспільній потребі та за витратами на її задоволення;

3. спроможність товару відповідати вимогам даного ринку у період, що аналізується;

4. здатність витримувати конкуренцію на ринку (наявність вагомих переваг над виробами інших товаровиробників).

Конкурентоспроможність продукції (послуги) залежить від ряду чинників, що впливають на пріоритетність вибору і визначають обсяг їх реалізації на певному ринку:

- техніко-економічних чинників, які залежать від продуктивності і інтенсивності праці, витрат виробництва, наукоємності продукції - якість, продажна ціна і витрати на експлуатацію (використання) або споживання продукції (послуги;

- комерційних чинників, які визначають умови реалізації товарів на конкретному ринку - кон'юнктура ринку (гострота конкуренції, співвідношення між попитом і пропозицією даного товару, національні та регіональні особливості ринку, що впливають на формування платоспроможного попиту на дану продукцію або послугу.); сервіс, що надається (наявність ділерсько-дистреб'юторських пунктів виробника і станцій обслуговування в регіоні покупця, якість технічного обслуговування, ремонту і інших послуг, що надаються); реклама (наявність і дієвість реклами і інших засобів дії на споживача з метою формування попиту); імідж фірми (популярність торгової марки, репутація фірми, компанії, країни);

- нормативно-правових чинників, які відображають вимоги технічної, екологічної і морально-етичної безпеки використання товару на даному ринку, патентно-правові вимоги (патентна чистота і патентний захист); у разі невідповідності товару діючим нормам і вимогам стандартів і законодавства він не може бути проданий на даному ринку.

За великої кількості факторів конкурентоспроможності товару на ринку, пріоритетну роль відіграють наступні:

1) корисність для потенційного покупця (споживча вартість або здатність задовольнити вимоги, що пред'являються до даного типа і виду товару з боку споживача);

2) ціна товару (при рівній корисності покупець віддасть перевагу дешевшому товару, але може придбати і дорожчий товар, якщо він виявиться для нього кориснішим; виняток - престижні або статусні товари, придбання яких необхідне для підтримки певного соціального статусу покупця);

3) інноваційність продукції (введення важливої для покупця новизни у товар, що робить його оригінальним (ексклюзивним)).

Критерій конкурентоспроможності товару - це якісна та (або) кількісна характеристика продукції, що виступає основою для оцінки її конкурентоспроможності. Характеристику основних критеріїв наведено в табл. 6.

Поряд з цими критеріями виділяють також організаційні критерії (умови збуту, якість обслуговування і післяпродажну діяльність), але їх неможливо виміряти навіть за допомогою бальної шкали через вплив на них занадто великої кількості факторів.

Таблиця 6. Основні критерії конкурентоспроможності товарів

Критерій	Сутнісна характеристика
Рівень якості товару та його стабільність	Якість як головна характеристика товару - це здатність фірмового товару виконувати свої функції. Рівень якості - відносна характеристика, заснована на порівнянні показників якості продукції й аналога конкурента. Класифікація показників якості товарів: за кількістю властивостей, що характеризуються (одиничні; комплексні); за формою представлення (абсолютні; відносні); за типом властивостей (призначення; ергономічні; надійності; безпеки; екологічні; естетичні). Етапи визначення рівня якості товарів: встановлення номенклатури показників якості товару; визначення чисельних значень показників і встановлення їх значущості; розрахунок комплексного узагальненого показника якості товару; визначення рівня якості товару. Стабільність рівня якості товарів визначається значеннями показників якості. Види стабільності якості: стабільність значень показників якості в межах партії, що випускається, і коливання значень показників від партії до партій - «стабільність в обсязі»; стабільність значень показників якості в період використання (експлуатації) - «стабільність в часі». Показники стабільності якості: рівень браку, число повернень бракованих партій, число і сума рекламацій; незмінність ряду органолептичних характеристик.
Соціальна адресність	Соціальна адресність - відповідність характеристик продукції специфічним потребам соціальної групи споживачів (пов'язані з демографічними і поведінковими ознаками - з особливостями сприйняття нових товарів; уявленнями про комфортність, красу, чутливістю до ціни; рівнем доходу) або конкретного покупця (пов'язані із станом здоров'я, особливостями шкіри, форми і розміру фігури; індивідуальними смаками; рівнем доходу). Точність соціальної адреси товару в поєднанні з властивостями, при формуванні яких виробник враховує специфічні потреби покупців вибраного сегменту, є мірою соціальної адресності як критерію конкурентоспроможності. Визначається переважно експертним методом.
Достовірність	Безпосереднім свідчення достовірності є спеціальне і захисне маркування товарів; сертифікати відповідності тощо. Опосередкованим свідченням достовірності служать колективні знаки на тарі, статус експерта, підтверджуючого достовірність товару, місце продажу товару. Контрофактна продукція - продукція, що продається під товарним знаком або на основі патенту іншої фірми без її дозволу; скопійована з оригінальної продукції без відповідного дозволу власника прав на інтелектуальну власність. Для масового покупця свідченням конкурентних переваг є: спеціальне і захисне маркування; захищені знаки підтвердження оригінальності товару; акцизні марки (алкогольна продукція, тютюнові вироби); реєстраційні знаки (аудіо-, відеопродукція, комп'ютерні інформаційні носії); захисні знаки на товаросупровідних документах (сертифікати відповідності, гігієнічні і санітарно-епідеміологічні висновки).
Безпечність	Безпека продукції - це безпека для життя, здоров'я, майна споживача і навколишнього середовища за звичних умов його використання, зберігання, транспортування і утилізації, а також безпека виконання роботи. Розрізняють: безпека товару для людини, безпека для навколишнього середовища (екологічність), безпека виконання роботи. Властивості безпеки: механічна безпека; безпека від шуму і вібрацій термічна безпека; електрична; електромагнітна; хімічна; біологічна; пожежна; безпека від вибухів; радіаційна безпека. В рамках кожної властивості безпеки можна розрахувати певні показники. Безпека товару (послуги) може визначатися безпосередньо (за якісними або кількісними характеристиками або опосередковано (за допомогою документів (сертифікатів відповідності, висновку наглядових органів).
Споживча новизна товару	Новий товар - це предмет споживання, який задовольняє нові потреби людини або, порівняно з товаром-попередником, більш повно задовольняє потреби, що склалися. Властивості товару, що обумовлюють його приналежність до категорії «новий товар» - прояв новизни. Якщо об'єктом оцінки новизни є новизна споживчих властивостей, а суб'єктом - кваліфікований споживач, то її слід вважати споживчою новизною. Для забезпечення довгострокової конкурентоспроможності виробник повинен потурбуватися про стабільність новизни. Розрізняють: стабільність новизни в часі (визначається захищеністю оригінального товару (марки-конкурента) і його виробництва законодавчим шляхом - охоронними документами (патентами, свідоцтвами) і організаційно-технічними заходами - ступенем захищеності інформації про виробництво, що містить ноу-хау); стабільність новизни в обсязі (визначається тиражем продукції, оскільки від його розміру залежить оригінальність товарів і в першу чергу товарів з естетичною функцією) Основна маса товарів-новинок - це оновлені товари, які, маючи вищий рівень споживчих властивостей, більш повно задовольняють потреби, що склалися. Оновлення у виробництві продовольчих товарів здійснюється головним чином у напрямі освоєння екологічно чистих харчових товарів, дієтизації (зменшення жирності), вітамінізації традиційних продуктів з лікувально-профілактичними властивостями. Оновлення у виробництві складно технічних товарів відбувається за рахунок: впровадження досягнень оборонної промисловості; застосування в товарах (нижчого класу новин, що раніше використалися в товарах вищого класу; застосування цифрової техніки
Імідж товару	Імідж організації (підприємства) - популярність і репутація як надійного партнера, здатного забезпечити якість товарів, в строк виконати свої зобов'язання. Імідж підприємства переноситься і на його продукцію. Він визначається: виробником; замовником (продавцем); клієнтом (покупцем). Для підтримки високого іміджу потрібні ефективна реклама, постійний контакт із ЗМІ і найголовніше - забезпечення стабільного рівня якості товару. Один з важливих пунктів програми ефективного іміджу - затвердження фірми і її товару на визначеному сегменті ринку. Майстер-план іміджу фірми повинен складатися із зовнішнього (це те, як її сприймають суспільство, ЗМІ і інвестори) внутрішнього (атмосфера всередині неї, позитивне і негативне ставлення співробітників до керівників і політики компанії), відчутного (сприйняття її бізнесу покупцем за допомогою його п'яти відчуттів) і невідчутного (реакція покупця на відчутне, на обслуговування і ставлення до нього співробітників компанії) іміджу. Кожна з цих частин плану спрямована на ефективну роботу з покупцем: підтримка іміджу успішної компанії, який заставляє покупця повірити в це; встановлення емоційного зв'язку із споживачем і суспільством

3.2 Оцінка конкурентоспроможності товарів та послуг

Успішність функціонування будь-якої фірми залежить від рівня конкурентоспроможності продукції, що пропонується нею споживачам. Оцінка конкурентоспроможності продукції - визначення її рівня, що дає відносну характеристику здатності продукції задовольняти вимоги конкретного ринку в даний період, порівняно з продукцією конкурентів.

Оцінка конкурентоспроможності продукції необхідна для обґрунтування прийнятих рішень при: комплексному вивченні ринку; оцінці перспектив продажу конкретних вітчизняних товарів для внутрішнього і зовнішнього ринків; оцінці перспектив закупівлі конкретних імпортних і вітчизняних зразків товарів; встановленні і коригуванні цін нових товарів вітчизняного виробництва, експортних і імпортних товарів; коригуванні цін при надходженні нової партії відомого товару; контролі якості експортних товарів; знятті товарів з експорту або їх модернізації; припиненні закупівлі імпортних товарів; підготовці інформації для реклами нових товарів вітчизняного виробництва, імпортних товарів, товарів для експорту; оптимізації торгового асортименту; формуванні товаровиробниками політики в області якості і конкурентоспроможності; позиціонуванні продукції; прийнятті управлінських рішень щодо доцільності витрат на розробку, проектування і серій.

Для визначення конкурентоспроможності товару керуються певними принципами її оцінки - базовими вихідними положеннями, дотримання яких дозволяє підвищити точність оцінки, врахувати інтереси ринкових суб'єктів, уніфікувати порядок дій, що складають зміст процедури оцінки.

3.3 Визначення виду життєвого циклу товарів і послуг та шляхів підвищення їх конкурентоспроможності

Класична концепція життєвого циклу товару виходить з того, що будь-який товар, якими б винятковими властивостями він не володів, рано чи пізно витісняється з ринку краще зробленими товарами. Життєвий цикл товару ділиться на такі стадії (рис. 3):

* Впровадження (В)

* Зростання (Р)

* Зрілість - насичення (3)

* Падіння (П)

Коротка характеристика стадій

Впровадження - товар тільки зроблений, його споживчі властивості ще не досить відомі, тому обсяги продажів невеликі. Маркетингові видатки більші, прибутку незначні.

Зростання - визнання покупцем товару й швидке збільшення попиту на нього на цьому етапі обсяг продажів помітно зростає і збільшується обсяг прибутку.

Зрілість характеризується тим, що товар купує основна маса споживачів. Темпи продажів практично не ростуть, а їхній обсяг стабілізується. Товар уже не має потреби в інтенсивній рекламі й завдання маркетингу зводиться до підтримки інтересу до нього.

Падіння - на ринку з'являються нові більш перспективні товари, інтерес до старого падає, йде затоварення, ціни об'єктивно знижуються, прибуток падає і може зупинитися на негативній оцінці.

Маркетологи зацікавлені в дослідженні й прогнозі життєвого циклу товару з наступних причин:

по-перше, коли виявляється, що цикл товару стає коротше, тобто є можливість внести корективи в технологію або організацію виробництва й, модифікувавши товар, продовжити його товарне життя;

по-друге, виробництво нової продукції вимагає більших інвестицій, а у виробника в потрібний момент їх може не бути, тому період потрібно прогнозувати;

по-третє, правильно побудована концепція життєвого циклу товару дає можливість фірмі передбачати зміни в смаках і заздалегідь внести корективи у виробничі процеси;

по-четверте, дослідження життєвого циклу дозволяє виробникам знімати товари з виробництва, не чекаючи їхнього падіння, і поки конкуренти випускають товар, що вступає в останню стадію, вони починають виробництво нових товарів, зміцнюють своє фінансове становище й підвищують свою конкурентоспроможність;

у-п'ятих, аналіз життєвого циклу товарів дозволяє фірмам балансувати свої товарні асортименти, а також уникати посередницьких помилок, тобто купувати за високими цінами товари, попит на які різко падає.

3.4 Визначення базисної ціни на товари та послуги

Базисна ціна є вихідною для визначення ціни фактично запропонованого товару, використовується для визначення його сорту та якості. Базисна ціна - ціна, попередньо погоджена покупцем та продавцем - майбутніми сторонами зовнішньоторговельного договору (контракту), яка є основою для визначення контрактної ціни товару в залежності від сорту, якості тощо та може коригуватися знижками.

Базисна умова поставки - визнане в міжнародній комерційній практиці правило, що застосовується в разі укладення зовнішньоторговельного договору (контракту) та визначає взаємні обов'язки покупця та продавця стосовно поставки товарів, що є об'єктом купівлі-продажу.

Тому собівартість одного кілограму напівфабрикатів складе 5,73 грн. Отже собівартість одного - 1,95 грн. Таким чином, його ціна склала = (1,95*0,05)+1,95 = 2,05 грн.

3.5 Основні напрямки цінової політики та цінової стратегії фірми

Одним із варіантів політики цін являється підтримання ціни трохи нижчої, ніж в основних конкурентів, щоб забезпечити швидкий ріст продажу в порівнянні з загальним темпом розширення ринку. Відповідна цій політиці стратегія ціноутворення буде визначати набір процедур і заходів, за допомогою яких ця політика буде проводитися на практиці.

Найбільш чіткі розбіжності між ціноутворенням «по волі випадку і ринку» і стратегічним ціноутворенням проявляються в конфліктах між керівниками фінансових і маркетингових служб фірми. В ідеалі вони повинні досягнути балансу своїх інтересів. Але на практиці ми часто зустрічаємось з тим, що маркетологи намагаються відстояти інтереси покупців, які бажають отримати товар «не дорожче того, чого він коштує», аргументуючи це тим, що тільки беручи до уваги такі вимоги фірма може досягнути своєї комерційної мети. Навпаки, фінансисти потребують речей більш приземлених - щоб фірма продавала товари по цінам, які покривали б її затрати і приносили прибуток.

Примирити ці інтереси - завдання вищого керівництва фірми, яке повинно досягнути:

- від фінансистів і бухгалтерів - уміння управляти затратами, зниження їх до мінімуму, забезпечуючи отримання потрібного рівня якості, а також визначення чітких залежностей між затратами і об'ємами продажу, щоб можна було на основі цих залежностей більш чітко поставити завдання маркетологам;

- від спеціалістів по маркетингу - уміння вибрати продукт (послуги), а також сегменти ринку, які можуть стати основою комерційної політики фірми при існуючих у ній конкурентних переваг.

При ринковій організації збуту продукції рівень ціни визначає можливий об'єм продажу і можливий масштаб виробництва. Але і економічна теорія і бухгалтерський облік визнають, що від масштабу виробництва прямо залежить величина окремих затрат на виробництво одиниці продукції. При рості певних масштабів випуску знижується сума постійних затрат, яка припадала на одиницю продукції, отже, і величина середніх затрат на його випуск.

Співставлення підходів до ціноутворення, розглянутих в бізнес-ситуації, підводить до розуміння того, що грамотний менеджер неповинний ставати на шлях пасивного ціноутворення, коли його рішення в цій області визначається необхідністю покрити фактичні затрати і отримати бажану величину прибутку при уже складених умовах діяльності.

Пасивне ціноутворення - це встановлення цін строго на основі затратного методу або тільки під впливом цінових рішень конкурентів.

Найбільш розумний підхід - активне ціноутворення, коли через управління цінами досягається потрібна величина і відповідна їй величина середніх затрат, що в підсумку виводить фірму на бажаний рівень прибутковості операцій.

Активне ціноутворення - це установлення ціни в рамках політики управління збутом з ціллю досягнення найбільш вигідних об'ємів продажу, середніх затрат на виробництво і цільового рівня прибутковості операцій.

Стратегія високих цін. Передбачає продаж товару спочатку за високими цінами, які значно вище ціни виробництва, а потім йде поступове зниження. Така стратегія «зняття вершків» характерна для продажу товарів новинок, які захищені патентами. Фірма випускає спочатку дорогий варіант товару, потім, переходячи на нові сегменти, пропонує більше прості й дешеві його модифікації. Дана стратегія забезпечує фірмі швидку окупність вкладених коштів.

Найбільш прийнятні умови для успішного використання даної стратегії наступні:

1) високий рівень поточного попиту;

2) первісна група покупців менш чутлива до ціни, ніж наступні групи;

3) непривабливість високої початкової ціни для конкурентів;

4) сприйняття високої ціни з боку покупців як свідоцтво високої якості товару;

5) відносно невисокий рівень витрат виробництва, що забезпечують фінансові вигоди фірмі.

Ця стратегія знаходить на ринку все більше поширення і практично переважає. Особливо вона дієва, коли спостерігається перевищення попиту над пропозиціями.

4. Оцінка привабливості ринків та конкурентних можливостей фірми

4.1 Оцінка та вибір ринків збуту

Як вже було зазначено вище, ТОВ «Панянка» представлена у всіх регіонах України. Здійснюються поставки продукції за кордон. У цей час здійснюється експорт у Росію, США, Німеччину, Польщу й інші країни (див. табл. 7)

Таблиця 7. Складемо рейтинг ринків збуту продукції

№ п/п	Вихідні дані про ринок	Характеристика	Вагова функція	АР Крим	Східна Україна	Західна Україна	Росія	Польща
1	Торгово-політичні відносини	Торгівельна угода відсутня, торгівельні зв`язки відсутні	-2
		Торгова угода існує, але зв`язки слабкі	-1
		Торгова угода існує, торгові контакти задовільні	0			0	0	0
		Торгові контакти добрі	1		1
		Стабільні торгові зв`язки	2	2
2	Обмеження на торгівлю	Наявність ембарго на товар	-1
		Відсутність обмежень на продаж	0		0	0	0	0
		Режим найбільшого сприяння	1		1
3	Конкуренція	Сильна	-2	-2	-2	-2		-2
		Середня	0				0
		Слабка	1
4	Вимоги до якості	Дуже високі	-1
		На рівні світових стандартів	0	0	0		0	0
		Нижче рівня світових стандартів	1			1
5	Умови збуту	Ринок монополізований	-1
		На ринку діє декілька фірм	0		0		0
		На ринку діє багато фірм	1	1		1		1
6	Відносини з потенцій ними споживачами	В минулому торгівлі не було	-2
		Незначна торгівля	-1			-1
		Епізодична торгівля	1				1	1
		Постійні торгові зв`язки	2	2	2
7	Ефективність дії реклами	Дуже низька	-2			-2
		Середня	-1	-1	-1		-1
		Висока	2					2
8	Інформація про ринок	Відсутня	-2
		Фрагментарна та ненадійна	-1				-1	-1
		Надійна	2	2	2	2
	Рейтинг ринку збуту			4	3	3	-2	-2

К видно з таблиці, західна Україна є досить перспективним ринком.

Але населення західних областей України частіше купує продукцію молдавських виробників. Тому необхідно виберемо цей сегмент ринку й зосередимо на ньому наші зусилля.

Будемо розглядати населення Закарпяття (700000 чоловік). Для простоти розрахунків надійдемо в такий спосіб. Доросле населення у віці від 21 року до 70 років становить 60%, що в абсолютних величинах складе:

700 000 чол.*0.6=420000 чоловік.

Найбільш сприятливим сегментом для нас буде група споживачів, незадоволених існуючими асортиментами (не задоволені товарами конкурентів) і з порівняно низьким рівнем доходів (але з достатньою купівельною спроможністю). Ми вибрали його, з огляду на наступні критерії:

- потенційна місткість ринку; - незадоволеність покупців існуючою пропозицією (70%); Nпотенц = 420000 * 70% = 294000 споживачів

Vпотенц = 294000 * 12 = 3528000 кг / рік = 352.8 тис. дав/рік.

4.2 Оцінка конкурентних можливостей фірми

Конкуренція в харчовому секторі сильно залежить від обсягу легальної діяльності тої або іншої корпорації на кожному конкретному національному ринку. У даному зв'язку необхідно згадати важливий фактор державного впливу на харчовий сектор практично у всіх країнах. Це означає, що як національним, так і особливо іноземним виробникам часто доводиться мати справу з тими або іншими дозвільними державними органами.

Одним із критеріїв оцінки ефективності керування по просуванню продукції є рівень його конкурентоспроможності та характеристика конкурентних позицій на ринку продукції.

Для оцінки порівняльних переваг, отриманих у результаті рекламування продукції ТОВ «Панянка» і його основними конкурентами прийнятним є метод сегментації ринків за основними певними конкурентами, що дозволяє сегментувати інформацію з конкурентоспроможності головних конкурентів і базового підприємства. (див. табл. 8).

Відзначений у таблиці перелік факторів одержує оцінку від 0 (найбільш слабкі позиції за даним фактором конкурентоспроможності) до 5 балів (домінуючі позиції на ринку). Для проведення експертної оцінки факторів відповідно до умов даного методу була застосована група зовнішніх кваліфікованих консультантів.

Важливе значення для аналізу мають сумарні бали по кожному підприємству.

При їхньому порівнянні необхідно пам'ятати, що розбіжність сум на 20% підкреслює досить важкий стан фірми з погляду конкурентоспроможності, а понад 40% - говорить про необхідність або вихід з даного ринку, або корінної зміни її стратегії.

Таблиця 8. Конкурентні переваги підприємств, які займаються виробництвом та реалізацією вина, балів

Фактори конкурентоспроможності	ТОВ «Панянка»	Головні конкуренти
		ТОВ «Діалес»	ТОВ «Партнери»	ПП Біглов	ПП «Меридіан»
1. продаж вина	3,8	4	3,7	3,6	3,6
1.1 Якість	3	3,5	3,2	4,6	4,8
1.2 Техніко-економічні показники	3,2	3	3	4	4
1.3 Рівень обслуговування	3,9	3	4	5	4,8
1.4 Смакові якості	4,1	4,1	3,8	5	5
1.5 Унікальність	3,5	3,5	3,5	4,2	4,1
1.6 Безпечність	4	4	4	4	4
1.7 Захищеність правовими й іншими документами	5	5	5	5	5
2. Ціна	5	4,8	4,6	2	2
2.1 Продажна	4,8	4,7	4,6	1,1	1,3
2.2 Відсоток знижки із ціни	4,8	4,7	4,6	1,1	1,2
2.3 Строки платежу	3	3	3	2	2
2.4 Умови надання відстрочки платежу	3,2	3,1	3	4,2	4,3
3. Канали збуту	3,8	4	3,1	2	2
3.1 Форма збуту	3	3	3	4	4
- пряма доставка	2,1	3	3,4	4	4
- торговельні представники	4	3	3,5	3	3
- підприємства-партнери	5	5	3	1	1
- агенти	2	2	3	1,5	1,2
3.2 Ступінь охоплення ринку	5	2	2	1	1
3.3 Розміщення підприємств-представників, партнерів, агентств	4,8	4,7	4,8	3	3
3.4Система транспортування	5	3	4	5	5
3.5 Система контролю якості	4,8	3	4,1	3	3
Загальна кількість балів	90,8	83,1	83,9	73,3	76,3

Як бачимо, розбіжності сум балів базового підприємства і його основних конкурентів становить:

- по ТОВ «Діалес» (1-1 - 83,1:90,8) = 0,08 = 8%;

- по ТОВ «Партнери» (1-83,9:90,8) = 0,07 = 7%;

- по ПП Біглов (1-73,3:90,8) = 0,19 = 19%;

- по ПП «Меридіан» (1-76,3:90,8) = 0,15 = 15%.

За даними підрахунку, жодна з фірм не досягла граничної межі в 20%, тобто положення підприємств-конкурентів є стабільним і дає можливість вести конкурентну боротьбу, підвищуючи рентабельність виробництва й обсяги продажів товарів і послуг.

5. Розробка збутової політики фірми

5.1 Обґрунтування методу та рівня каналів збуту

Стратегія збуту - система організації збуту, яка показує як має бути організований товарорух: через власну чи через дилерську мережі, через які типи посередників цей збут здійснювати (рис. 4)

Прямий

Рис. 4. Метод збуту продукції ТОВ «Панянка»

Прямий збут передбачає створення підприємством власної збутової мережі з обладнаними складськими приміщеннями, транспортом, мережею торгівлі, кваліфікованим персоналом. Ця система, як правило, використовується великим підприємствами, а також підприємствами, які виготовлюють поштучно складську продукцію.

Рівень каналу збуту - кількість посередників певного типу між товаровиробником та споживачем в Україні прийнята чотирьох рівнева система каналів збуту, яка має такий вигляд:

Виробник - Споживач. Виробник - Роздрібний торговець

В різних країнах використовують системи збуту різного рівня, при цьому рівні каналів збуту характеризуються шириною каналів та інтенсивністю. Ширина - кількість незалежних посередників на окремому етапі. Інтенсивний - реалізація товарів в будь-яких підприємствах роздрібної торгівлі.

5.2 Оцінка і вибір виду транспорту

Оскільки транспортні операції є безпосереднім вираженням зв'язків між окремими етапами товароруху, ефективність цього процесу великою мірою залежить від способу реалізації переміщення.

Завдання вибору виду транспорту вирішується у взаємозв'язку з іншими завданнями логістики, такими, як створення і підтримка оптимального рівня запасів, вибір виду упаковки та ін. Основою вибору виду транспорту, оптимального для конкретного перевезення, служить інформація про характерні риси різних видів транспорту.

Існують такі основні види транспорту:

- залізничний;

- морський;

- внутрішній водний (річковий);

- автомобільний;

- повітряний;

- трубопровідний.

Кожний з видів транспорту має конкретні особливості з точки зору логістичного менеджменту, переваги і недоліки, які визначають можливості його використання в логістичній системі (табл. 9).