Електропривод щокової дробарки

Размещено на http://www.allbest.ru/

Реферат

Дипломний проект складається з 89 сторінок, 16 рисунків,

19 таблиць, 11 використаних джерел.

Об'єктом проекту є модернізація електропривода щокової дробарки СМД-118, що працює в ДБК ш. ім. Орджонікідзе ПАТ «ЦГЗК»

Основна мета: модернізація електропривода щокової дробарки, що має за рахунок використання сучасного перетворювача частоти зменшити витрати електроенергії та підвищить надійність роботи устаткування..

У дипломному проекті надані відомості про шахту ім. Орджонікідзе. Надані відомості про роботу щокових дробарок. Розраховані основні параметри щокової дробарки СМД-118 та обраний двигун.

Зроблено розрахунки схеми електропостачання, вибрано устаткування та обладнання для мереж 6кВ та 0,4кВ.

Зроблено вибір системи електроприводу.

В економічній частині визначені основні техніко-економічні показники роботи щокової дробарки до впровадження та після впровадження частотного перетворювача.

В розділі охорони праці визначено основні міри безпеки при експлуатації електроустаткування в ДБК шахти. Розглянуті основні міри по боротьбі з шкідливими чинниками.

ЩОКОВА ДРОБАРКА, СМД-118, ДБК, ШАХТА, ЕЛЕКТРОПРИВОД, ПЕРЕТВОРЮВАЧ ЧАСТОТИ, ПЧ-АД, МЕХАНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА, ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ



Зміст

Реферат

Зміст

Вступ

1. Загальна частина

1.1 Призначення, класифікація та будова щокових дробарок

1.1.1 Класифікація щокових дробарок

1.1.2 Щокова дробарка СМД-118

1.2 Умови експлуатації обладнання та ступінь розвіданості й запасів покладу для промислового освоєння

1.3 Способи регулювання швидкості асинхронних двигунів з фазним ротором

1.4 Технологічна схема дробарно-бункерного комплексу

2. Розрахункова частина

2.1 Розрахунок потужності та вибір електродвигуна дробарки

2.2. Побудова механічної характеристики двигуна

2.3 Вибір перетворювача частоти

2.4 Вибір пуско-захисної апаратури двигунів

щокової дробарки СМД-118

2.5 Опис роботи схеми

2.6 Охорона праці при роботі з дробаркою

Висновки

Перелік посилань

Додатки



Вступ

Зараз вже важко уявити собі який-небудь технологічний процес без використання електричних двигунів. Найбільш оптимальним варіантом автоматизації управління технологічними процесами є частотні перетворювачі. Широкий діапазон регулювання швидкості обертання електродвигуна, висока точність підтримки її на встановлених режимах, плавний пуск і гальмування електроприводу, режими енергозбереження - це лише малий перелік переваг частотно регульованого приводу по відношенню до інших типів приводів енергозберігаючих і ресурсозберігаючих екологічно чистих технологій.

Шахта імені Г.К.Орджонікідзе входить до складу Центрального Гірничозбагачувального Комбінату, і є одним з складових ланок технологічного процесу. Дослідно-промисловий блок магнетитових кварцитів шахти Орджонікідзе розташований у північній частині Кривбасу й знаходиться на території родовища залізних руд колишнього рудника імені Леніна.

У відмінності від інших шахт Кривбаса, шахта ім. Орджонікідзе займається видобутком магнититового кварциту, для збагачення концентрату вироблюваним Центральним Гірничозбагачувальним Комбінатом.

Глибина ствола шахти складає 710 м. Очисні роботи ведуться з відмітки 527 м. Глибоке буріння, нарізні, і підготовчі роботи ведуться на горизонтах 447-527м, а також підповерхокамерна розробка г.480м.,500,520.

Однією із складових ланок у видобутку магнетитового кварциту е електромеханічне обладнання. Доставка магнетитового кварциту . з очисних блоків здійснюється Електровозами К-14 у вагонетках ВГ-4,5 до ствола ш. ім. Орджонікідзе.

Пункт розвантаження м.к. обладнаний перекидачем ОКЕ2-4.5-750А із пропуском електровоза, на дві вагонетки ВГ-4.5.

Гірська маса при розвантажуванні попадає у ємність і далі надходить на пластинчатий живильник, відкіля гірнича маса надходить до дробарки. Через дозаторний пристрій у 15-ти тонні скіпи. Скипами видається на поверхню.



1. Загальна частина

1.1 Електропостачання ДБК ш. ім. Орджонікідзе

Електропостачання передбачається від підстанції «Ленінська-2». У відповідності до технічних характеристик обладнання прийняті наступні напруги трифазного змінного струму:

- для живлення електродвигунів 6 кВ;

- для живлення силових приймачів низької напруги (система з глухозаземленою нейтраллю) - 0,38/0,23 кВ;

- для живлення освітлення - 0,133 кВ, у блоках - 36 В;

- для живлення освітлення в будівлях 0,38/0,22 кВ (система з глухозаземленою нейтраллю).

По ступеню безперебійності живлення електроенергією споживачі відносяться до різних категорій:

до першої категорії відносяться:

- головні водовідливні установки;

- насоси станцій водопостачання і каналізації;

- головні вентиляторні установки.

до другої категорії відносяться:

- електродвигуни;

- розподільчі пристрої;

- електротранспорт.

до третьої категорії відносяться інші споживачі електроенергії.

Для живлення електроенергією споживачів першої категорії передбачено дві самостійні лінії передачі. Кожна лінія перепускає повну потрібну потужність споживачів першої категорії і 75% потужності другої категорії. Живлення споживачів третьої категорії проводиться по одній лінії.

Електропостачання здійснюється за допомогою відходящих кабельних ліній 6 кВ. Встановлено два трансформатори. У разі виходу з ладу одного з трансформаторів частину навантаження можливо перевести на інший.

Так як в цеху є електроспоживачі першої категорії, то головна підстанція повинна живитись від двох самостійних ліній.

1.2 Розрахунок установленої потужності споживачів електроенергії в цеху та вибір трансформатора

Так як є електроспоживачі першої та другої категорії, то на підстанції слід встановити два трансформатори однакові потужності.

Потужність трансформаторів вибирають так, щоб у нормальному режимі вони були завантажені на 60-70%, а при можливому вимкненні однієї з ліній і трансформатора, інша лінія і трансформатор могли б забезпечити безперебійну роботу підприємства.

Розрахунок потужності споживаної електроприймачами здійснюємо по встановленій її величині і коефіцієнту попиту для кожного з них.

Для розрахунку необхідної потужності трансформаторів виконуємо розрахунок електричних навантажень по сумарній установленій потужності споживачів.

Для однолінійних груп споживачів електроенергії робоче навантаження за активною (Р), реактивною(Q) і повною (S) споживаною потужністю визначаємо за формулами:

(1.1)

де к_с - коефіцієнт попиту енергії по окремих споживачах;

- коефіцієнт навантаження по окремих споживачах.

Результати розрахунку зведені в таблиці 2.1.

Виходячи з важливості забезпечення електропостачання приймаємо коефіцієнт використання електроспоживачів , а коефіцієнт потужності .

За розрахунковими потужностями вибираємо трансформатори, виходячи з умов

(1.2)

де - коефіцієнт, який враховує споживачі 1-ї та 2-ї категорій;

- коефіцієнт зміщення максимального навантаження;

- коефіцієнт перевантаження;

- коефіцієнт мережі.

При цьому

кВА;

кВА; (1.3)

Вибиріємо трансформатори, паспортні значення яких зведені у таблиці 1.1.

Таблиця 1.1 - Паспортні дані силових трансформаторів

№ пп	Тип трансфор-матору	Номін. потужність, кВА	Номінальна напруга, кВ	Втрати трансформатору, кВт	Напруга короткого замикання, , %	Струм холостого ходу, , %
1.	ТСЗ-400/10	400	6,3	0,4	1,3	5,4	5,5	3,0
2.	ТМ	1000	35	6,3	2,35	12,2	6,5	1,5

1.3 Розрахунок струмів короткого замикання в мережі вище 1 кВ

Визначення реактивних опорів, які приведені до базисної напруги. Розрахунок ведемо у базисних величинах.

Приймаємо за базисну потужність Sб = 100 МВА= Sс, базисну напругу Uб = 6,3 кВ

Тоді базисний струм дорівнює:

		(1.4)

Визначаємо розрахункові величини:

- відносний базисний опір системи:

		(1.5)

- відносний базисний опір трансформатора:

		(1.6)

- відносний базисний опір кабельної лінії 6,3 кВ:

		(1.7)

де - індуктивний питомий опір кабельної лінії 6 і 10 кВ;

- довжина кабельної лінії.

Сумарний опір у точці К1 на стороні 6 кВ

		(1.8)

Тоді струм к.з. дорівнює

		(1.9)

Ударний струм к.з. дорівнює:

		(1.10)

Потужність короткого замикання:

		(1.11)

Повна розрахункова потужність (таблиця 1.3.) .

Тоді розрахунковий струм дорівнює:

		(1.12)

Динамічний струм на шинах дорівнює:

		(1.13)



1.4 Вибір апаратури в мережі більш 1000 В

Вибір струмоведучих шин.

За величиною розрахункового струму вибираємо алюмінієві шини на струмове навантаження 665 А розміром з відстанню між ізоляторами L=250 мм, а між шинами а=150 мм.

Перевіряємо шини на динамічну стійкість

		(1.14)

де G=90 МПа - припустима напруга в матеріалі шини;

W - момент опору шини відносно осі

		(1.15)

За паспортними даними стійкість прийнятих шин

4,44 < 78,3 кА

Перевіряємо переріз шин за термічною стійкістю

		(1.16)

де - час дії струму к.з.;

- коефіцієнт, який відповідає різниці теплоти, виділеної в алюмінієвих шинах до і після к.з.

Вибір ізоляторів за перерізом шин

		(1.17)

Вибираємо ізолятор типу ОМА-6: номінальна напруга 6 кВ з розривним навантаженням .

Для виконання умови механічної міцності необхідно, щоб розрахункова електродинамічна сила на ізолятор на перевищувала б припустиме на нього навантаження. Перевірка на припустиме зусилля

		(1.18)

де - максимальне зусилля на ізолятор при ударному струмі к.з.

		(1.19)

де - коефіцієнт, що враховує розміщення шин на ізоляторах;

, кА- ударний струм трифазного короткого замикання;

L - відстань між ізоляторами;

а - відстань між шинами

- паспортне значення, тоді

та 5,7 < 2400.

Вибір кабелів.

Вибір живильних кабелів здійснюємо за величиною розрахункового струму рівному 148,6 А, вважаючи тривало припустимий струм для алюмінієвої жили .

Приймаємо трижильний алюмінієвий кабель типу АСБ 6,3 (3х35) на напругу 6кВ перерізом 3х35 мм з тривало припустимим струмом 160 А.

Перевірка кабелю на термічну стійкість до струмів к.з.

При сталому струму

		(1.20)

Обраний кабель задовольняє навантаженню, тому що прийнятий переріз .

Вибір високовольтних вимикачів

Вибираємо розподільчий упорядкувач КРУРН-6 з:

- номінальним струмом 630 А;

- номінальною напругою 10 кВ;

- номінальним струмом відключення 12,5 кА;

- струмом термічної стійкості 12,5 кА.

Усі наступні електричні апарати вибираємо за робочими параметрами і перевіряємо по стійкості до струмів короткого замикання.

Струм вимкнення: .

Максимальне амплітудне значення ударного струму к.з. .

Перевірка за термічної стійкості за час, який дорівнює 10 секундам

		(1.21)

Вибираємо розмикач типу РЛВО-10/2000 з електродинамічною стійкістю 85 кА і термостійкістю .

Аналогічно вибираємо короткозамикач типу КЗ-35 (двополюсний):

=35 кВ, , .

За вимогами ПУЕ опір заземлення в установках зі струмами замикання на землю () дорівнює = 0,5 Ом.

Вибираємо заземлювач типу ЗОН-110М-1-400:

- номінальна напруга кВ;

- номінальний струм А;

- амплітуда граничного струму ;

- номінальний струм термічної стійкості .

Вибираємо роз'єднувач РВР-III-10/2000 У3:

- номінальна напруга кВ;

- максимальна робоча напруга кВ;

- граничний сквозний струм - 85 кА;

- струм термічної стійкості - 31,5 кА.

Силові запобіжники на напругу вище 1000 В для внутрішньої установки типу ПК 6

, , .

1.5 Розрахунок струмів короткого замикання в мережі до 1000 В

Проводячи розрахунок струмів короткого замикання в мережі до 1 кВ необхідно ураховувати величини не тільки індуктивних опорів споживачів, але й активні опори. Вибраний трансформатор ТМ-1000 паспортні значення якого наведені у таблиці 2.1.

Приймаємо базисні величини: напруга , потужність . Розрахунковий базисний струм буде дорівнювати

		(1.22)

Визначаємо розрахункові значення реактивних опорів струмів і потужності к.з.:

- реактивний опір трансформатора (6/0,4) у в.о.

		(1.23)

- активний опір трансформатора (6/0,4) у в.о.

		(1.24)

- відносний базисний опір системи до цехового трансформатора приймають рівним нулеві:;

- відносний базисний опір трансформатора (35/6):

		(1.25)

- активний опір трансформатора (35/6):

		(1.26)

- відносний реактивний опір кабельної лінії 6,3 кВ

		(1.27)

де мОм/км- індуктивний опір кабеля 35 мм²;

- довжина кабельної лінії від трансформатора до точки к.з.;

- відносний активний опір кабеля 35 мм²

		(1.28)

де - мОм/км- активний опір кабеля 35 мм²;

- індуктивний опір шин 6 кВ перерізом 50х5 мм:

		(1.29)

де мОм/м - індуктивний питомий опір шини 50х5 мм;

- довжина шини;

- відносний активний опір алюмінієвих шин 6 кВ перерізом 50х5 мм

		(1.30)

де мОм/м - активний питомий опір алюмінієвих шин 50х5 мм;

- значення перехідного опору контактів рубильника

		(1.31)

де мОм - перехідний опір контактів при номінальному струмі більшому 1000 А;

Визначаємо сумарний реактивний опір у точці К2 на стороні 0,4 кВ

		(1.32)

Визначаємо сумарний активний опір у точці К2 на стороні 0,4 кВ

		(1.33)

Визначаємо повний опір у точці К2:

		(1.34)

Тоді струм к.з. у точці К2 дорівнює:

		(1.35)

Ударний струм к.з. визначаємо за формулою

Визначимо ударний струм з урахуванням електродвигунів. Номінальний струм двигунів:

		(1.36)

За формулою визначимо величину динамічного струму у шинах

		(1.37)

Потужність короткого замикання на стороні 0,4 кВ

		(1.38)

Повна розрахункова потужність визначається за параметрами вибраного трансформатора (табл.1.1.)

Тоді розрахунковий струм дорівнює

		(1.39)

1.6 Вибір апаратури і струмоведучих частин у мережі до 1000 В

Вибір струмоведучих шин.

За величиною розрахункового струму вибираємо алюмінієві шини на струмове навантаження 870 А розміром з відстанню між ізоляторами L=250 мм, а між шинами а=150 мм.

Перевіряємо шини на динамічну стійкість

		(1.40)

де G=90 МПа - припустима напруга в матеріалі шини;

W - момент опору шини відносно осі

		(1.41)

За паспортними даними стійкість прийнятих шин

56,6 < 96 кА

Перевіряємо переріз шин за термічною стійкістю

		(1.42)

Вибір кабелів.

Вибираємо кабель за величиною розрахункового струму, а саме алюмінієвий 3-х жильний кабель 3-АСБ-1 з перерізом жил кабелю (3х240 мм²) по розрахунковому струму 607 А с припустимим струмом 675 А.

Перевіряємо кабель за термостійкістю струму к.з. при його сталому значенні

		(1.43)
	, 183 мм2 < 240 мм2.

Кабель вибрано вірно.



2. Спеціальна частина

2.1 Призначення, класифікація та будова щокових дробарок

2.1.1 Класифікація щокових дробарок

Щокові дробарки найчастіше використовуються для грубого й середнього дроблення кускових матеріалів. Основними параметрами дробарок є розміри завантажувального й розвантажувального отворів.

Рисунок 2.1 - Схеми щокових дробарок

Існуючі щокові дробарки можна класифікувати:

· залежно від методу підвішування рухомої щоки: дробарки з верхнім підвішуванням (рисунок 2.1, а, б, г); дробарки з нижнім підвішуванням щоки (рисунок 2.1, в);

· за характером руху рухомої щоки: дробарки з простим рухом (рисунок 1.1, а, в, г), дробарки з складним рухом щоки (рисунок 2.1, б);

· залежно від конструкції пристрою, що приводить у рух рухому щоку: дробарки із шарнірно-важільним механізмом (рисунок 2.1, а, б, в), дробарки з кулачковим механізмом (рисунок 2.1, г).

У гірничорудній промисловості використовуються дробарки як з простим, так і з складним рухом щоки, із верхнім підвішуванням, що забезпечує найбільший розмах щоки у нижній частині і меншу імовірність заглушування вихідного отвору, із шарнірно-важільним механізмом.

2.1.2 Щокова дробарка СМД-118

В дробарно-бункерному комплексі шахти ім. Орджонікідзе для дроблення руди використовуються щокові дробарки СМД-118.

Дробарка СМД-118 - універсальний механізм дроблення, використовується для подрібнення порід будь-якої міцності. Дробарка призначена для подрібнення руд, базальтів, кварцитів, гранітів, вапняків, пісковиків. Дроблення відбувається в результаті стиснення шматків матеріалу між двома щоками. Сфера застосування - роздроблення крупно- і середньо-кускових матеріалів, в рідкісних випадках більш дрібних. Дробарка СМД-118 справедливо є найнадійнішою серед механізмів цього типу. Великий плюс - можливість задавати величину частинок кінцевого матеріалу.

Рисунок 2.2 - Зовнішній вигляд дробарки СМД-118

Плюсом дробарки є пристосованість для дроблення глинистих матеріалів (як сухих, так і вологих) високої міцності і абразивності (межа фортеці на стиск до 2500 кгс/см^2). Пристрій дробарки просте, загальна кількість деталей невелика. Висока надійність і експлуатаційні якості. Механізм має просту конструкцію і надійний у використанні. Принцип дії дробарки був розроблений ще 125 років тому і досі не перевершений по корисного співвідношенню між максимальним дробить зусиллям між щоками і мінімальному навантаженні на верхівку шатуна і цапфи осі.

Головні деталі щокової дробарки СМД-118: рама, що дроблять панелі, бічна футеровка, рухома щока, головна вісь, шків, ексцентриковий вал, регулювальна плита, що замикає пружина, упор, що закріплює пристрій, розпірні пластини, шатун, захисна розпірка.



2.2 Умови експлуатації обладнання та ступінь розвіданості й запасів покладу для промислового освоєння

Клімат району континентальний із середньорічною температурою повітря плюс 8°С. Мінімальна температура повітря доводиться на лютий й опускається до мінус 32°С, максимальна - спостерігається в липні-серпні й досягає плюс 38°С. Кількість днів у році з температурою нижче О°С не перевищує 107-110. Максимальна глибина промерзання ґрунту 0,8-1,0 м, мінімальна - 0,5-0,6 м. Середньорічна кількість опадів коливається в межах 400...500 мм. Пануючий напрямок вітрів східне й північно-східне зі швидкістю до 5 м/с, зрідка відзначаються вітри до 25 м/с.

Відповідно до Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр України, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 5 травня 1997 року №432, запаси магнетитових кварцитів ставляться до розвіданого (запаси категорії A+B+C1) і підготовлені для промислового використання.

До теперішнього часу поклад розкритий гірськими виробками на горизонтах 267, 387, 447 й 527 м (довжиною більше 9500 м) і розбурений 13 розвідницькими свердловинами 7766,3 м).

Фактичні відстані між опорними гірськими виробками й свердловинами коливаються від 20 до 200 м. Вихід керна по свердловинам до 94% від довжини.

Середня довжина інтервалів випробування керна свердловин становить 6,4 м. Гірські виробки випробувані 5 метровими інтервалами.

Якісна характеристика руд визначена за результатами випробування 701 рядових й 119 групових проб.

У рядових пробах визначалися Feобщ, Feмагн, FeOpacт і п.п.п.; групові проби аналізувались на Fe_общ, Fe_магн,Si2, Аl2О3, Ca, Mq, K2O, Na2O,S і Р.

Технологічні властивості залізорудної сировини й порід, що вміщають, вивчені по 14 пробам, відібраним з керна розвідницьких свердловин і гірських виробок на гор. 387 й 447 м. Маса проб від 113 до 3000кг.

Гідрогеологічні умови розробки магнетитових кварцитів блоку встановлені по фактичних припливах підземних вод у гірські виробки горизонтів 267, 327, 447, 527 й 607 м.

Хімічний склад підземних вод визначений по пробах, відібраним з підземних гірських виробок горизонтів 327, 447 й 607 м.

Рівневий режим підземних вод у вміщуючих породах висячого боку магнетитових кварцитів блоку спостерігається тільки по 1 свердловині. Фізико-механічні властивості гірських порід охарактеризовані по 75 пробам, відібраним з керна розвідницьких свердловин в інтервалі глибин 35-1352 м.

2.3 Способи регулювання швидкості асинхронних двигунів з фазним ротором

Розглянемо способи регулювання швидкості асинхронних двигунів з фазним ротором.

2.3.1 Зміна активного опору

Рисунок 2.3 - Регулювання зміною активного опору

		(2.1)
		(2.2)

З введенням в роторне коло додаткового активного опору зменшується жорсткість механічних характеристик. Момент критичності не змінюється. Ковзання критичне, пропорційне сумарному опору роторного кола. Такий спосіб використовується для формування пускових режимів (М_п зростає, I_п зменшується), та регулювання швидкості звичайно в нетривалому режимі, якщо не пред'являються високі вимоги до точності регулювання.

Рисунок 2.4 - Швидкісні характеристики при регулюванні зміною активного опору

Недоліки: швидкість обертання залежить від моменту навантаження (неможливість регулювати швидкість на ХХ); неекономічність (в обмотках двигуна і на додаткових опорах втрачається потужність ковзання.

Такий спосіб використовується в підйомних і кранових механізмах.

2.3.2 Включення до роторного кола активного індукційного опору

Індукційні елементи (реактори) включаються послідовно або паралельно пусковим додатковим опором.

Рисунок 2.5 - Регулювання зміною індукційного опору

Використання для формування пускових режимів без перемикання додаткового опору. Ефект автоматичної зміни опору роторного кола полягає в зміні індуктивного опору реактора пропорційно ковзанню.

2.3.3 Зміна числа пар полюсів

Багатошвидкісні АД (2-швидкісні) знайшли застосування в турбомеханіці (насоси, вентилятори). Швидкість обертання регулюється ступінчасто шляхом зміни пар полюсів через перемикання схеми з'єднання обмоток.

Рисунок 2.6 - Перемикання

Рисунок 2.7 - Механічні характеристики при перемикання

При перемиканні схеми Y в YY можна збільшити швидкість приблизно в 2 рази. Перевантажувальна здатність не змінюється, а швидкість збільшується в 2 рази щоковий дробарка двигун ротор

При перемиканні YYД Р приблизно однакова, а перевантажувальна здатність зменшена в 2 рази.

Рисунок 2.8 - Перемикання YYД

2.3.4 Зміна напруги живлення обмоток статора

Рисунок 2.9 - Механічні і швидкісні характеристики при зміні напруги живлення обмоток статора

При зменшенні напруги живлення S_k не змінюється, М_до змінюється пропорційно квадрату U. Для реалізації такого способу використовуються трансформатори, автотрансформатори, тиристорні регулятори напруги. Спосіб широко використовується для управління пуско-гальмівними режимами АТ.

Для регулювання швидкості такий спосіб застосовується для зниження швидкості на 10-15% (для турбомеханізмів).

Збільшення діапазону регулювання домагаються введенням негативного зворотного зв'язку по швидкості обертання (для ТРН).

Іноді зменшення напруги при недовантаження двигуна використовується в системах мінімізації втрат двигуна.

2.3.5 Введення додаткової ЕРС в коло ротора

Спосіб використовується в машинно-вентиляційних системах. Як джерело додаткової ЕРС використовується машина постійного струму (машинно-вентиляційний каскад) або інвертор напруги, ведений мережею (асинхронний вентиляційний каскад).

Рисунок 2.10 - Регулювання введенням додаткової ЕРС в коло ротора

За відсутності додаткової ЕРС двигун працює на природних характеристиках. При введенні додаткової ЕРС знижується струм ротора, що призводить до зменшення розвивального рухового моменту. Швидкість двигуна знижується. При зниженні швидкості ЕРС ротора збільшується, що призводить до зростання струму ротора та забезпечення рівності моменту опору і моменту двигуна, але вже на меншій швидкості.

Такий спосіб використовується для регулювання швидкості АД з фазним ротором в діапазоні 2:1.При цьому енергія ковзання Р _s віддається живильну кола.

2.3.6 Зміна частоти живлячої напруги

Цей спосіб є найбільш перспективним і економічним, проте, вимагає встановлення дорогих ПЧ. Зазвичай ПЧ будуються на базі автономного інвертора напруг.

Для забезпечення сталості перевантажувальної здатності і правильної роботи системи одночасно з частотою потрібно змінювати напругу живлення.

Закон частотного управління (відношення напруги до частоти) визначається характером навантаження на валу двигуна.

Рисунок 2.11 - Механічні характеристики при зміні напруги живлення та її частоти при різних законах управління

Автоматизація виробництва на основі мікроелектронної техніки для розвитку і вдосконалення існуючих і технологічних виробництв, що створюються, є одним з важливих напрямків виробництва.

Особливістю сучасного етапу розвитку автоматизації виробництва - є поява і масове застосування якісних нових технічних засобів. Впровадження автоматизованих систем керування технологічними процесами (АСУТП) здобуває особливе значення в зв'язку з ростом вимог до швидкості обчислення, переробки і видачі інформації.

Область застосування системи не обмежується гірничодобувною промисловістю і може використовуватися на будь яких підприємствах для керування машинами з асинхронним приводом.

Метою створення АСУ є підвищення техніко-економічних показників роботи асинхронного двигуна. При цьому ефективність керування досягається за рахунок застосування сучасних методів керування технологічними процесами, а також використання новітніх технічних засобів автоматизації.

Тому в якості системи електроприводу щокової дробарки СМД-118 обирається система «Перетворювач частоти - асинхронний двигун» (ПЧ-АД)

2.4 Технологічна схема дробарно-бункерного комплексу

У дробарно-бункерні комплекси гірничорудних підприємств входять підземні камери. Приклад однієї з них показаний на рисунку 2.12.

Рисунок 2.12 - Підземна камера дробильно-бункерного комплексу

Типова підземна камера дробильно-бункерного комплексу включає в себе: 1 - камера перекидача верхнього горизонту;

2 - перепускний бункер;

3 - камера перекидача робочого горизонту;

4 - камера ланцюгового живильника;

5 - камера бункера недробленої руди;

6 - мостовий кран;

7 - камера приймальної воронки;

8 - камера знепилювання дробарки;

9 - камера дробильної установки;

10 - живильник віброгрохота;

11 - камера бункера роздробленої руди. 



2.5 Розрахунок потужності та вибір електродвигуна дробарки

Таблиця 2.1 - Технічні характеристики щокової дробарки СМД-118

Модель дробарки	СМД-118
Типорозмір	ЩДП 12х15
Максимальний розмір шматка	1000 мм
Ширина розвантажувальної щілини	115-195 мм
Продуктивність	230-390 м 3 / год
Потужність двигуна	160 кВт
Маса	145,2 т
Габаритні розміри без приводу LxBxH, не більше	6,4 х6, 8х5

Сьогодні відомо декілька аналітичних і емпіричних залежностей для визначення потужності електродвигуна щокових дробарок. Розглянемо аналітичний метод визначення потужності, заснований на теорії Кірпічова-Кіка.

Робота дроблення:

		(2.3)

де у_ст - межа міцності матеріалу на стиснення, Н/м²;

V - об'єм матеріалу, м³, 

Е - модуль пружності матеріалу, Н/м².

Приведена залежність не враховує ступеня подрібнення, від якого значною мірою змінюється потужність. Тому Л. Б. Левенсон пропонує визначати об'єм за залежністю, що враховує зміну розмірів шматків матеріалу

		(2.4)

де L - довжина камери дроблення, м;

D - діаметр шматків вихідного матеріалу, м;

d - діаметр шматків кінцевого продукту, м.

Тоді

		(2.5)

Необхідна потужність двигуна

		(2.6)

де n - кількість обертів ексцентрикового вала, об/с;

з - ККД приводу дробарки.

Підставляючи (2.3) у (2.4), отримаємо

		(2.7)

Порівняння потужності, розрахованої за залежністю (2.6), з потужністю електродвигунів дробарок, які реально працюють в промисловості (електродвигуни підібрані практичним шляхом), показує, що розрахункове значення залежно від типорозміру дробарки перевищує встановлену потужність в 3,5-6 разів. Пропонуючи залежність (2.6), проф. Л.Б. Левенсон не врахував деякі фактори. По-перше, згідно із залежністю (2.4) передбачається розраховувати обсяг матеріалу, що подрібнюється, враховуючи максимальні розміри шматків. Насправді у дробарку попадає суміш шматків різного розміру, тому необхідно набувати середні розміри шматків. Розрахунки показують, що величина D_сер дорівнює приблизно (0,5-0,52)D_max. Крім того, кількість шматків, що розміщується по довжині камери дроблення, не може бути дробовим. Необхідно ввести у залежність (2.6) коефіцієнт k_пр, який враховує зменшення питомих витрат енергії із збільшенням розмірів шматків матеріалу, що надходить на подрібнення в дробарку. Це пояснюється тим, що із збільшенням розмірів шматків їхня міцність зменшується внаслідок тріщинуватості, пористості й неоднорідності. Уводячи вказані поправки, отримаємо

		(2.8)

Потужність, розрахована за рівнянням (2.6) для різних моделей дробарок, із точністю ±5% відповідає встановленій потужності електродвигунів.

Для попередніх розрахунків потужності крупних дробарок можна користуватися залежністю Бонвича

		(2.9)

де L - довжина камери дроблення, м; В - ширина камери дроблення, мм.

В якості приводного двигуна дробарки вибираємо асинхронний двигун з фазним ротором типа ВАОК355М8 і потужністю 160 кВт, який вже встановлений на об'єкті.

Загальні відомості про двигуни ВАОК - 315 , -355 , -450

Електродвигуни трифазні асинхронні вибухобезпечні з контактними кільцями серії ВАОК призначені для забезпечення роботи (із зниженою частотою обертання) стаціонарних машин і механізмів у шахтах, небезпечних щодо газу і пилу , а також у вибухонебезпечних зонах приміщень і зовнішніх установок, де можуть утворюватися вибухонебезпечні суміші газів і пари з повітрям, віднесені до категорії ПА і групам займистості Т1, Т2, ТЗ, Т4.

Вид кліматичного виконання та категорія розміщення двигунів, які виготовляють для внутрішнього ринку та для поставки на експорт у країни з помірним кліматом - У2,5; в країни з тропічним кліматом - Т2,5.

Двигуни розраховані на режими роботи: тривалий S1 і перемежовується S8 з двома частотами обертання від мережі змінного струму частотою 50 і 60 Гц, на напругу 380/660 В для двигунів потужністю до 200 кВт і 600 В для двигунів потужністю понад 200 кВт .

Ступінь захисту електродвигунів - IP54. Клас ізоляції обмотки статора - F, ротора - Н. Виконання двигунів по вибухозахисту - РВ ЗВ (Exdl для експортних поставок) і IExdllAT4 (IExdllAT4 для експортних поставок) .

Двигуни мають дві коробки виводів (для статора і для ротора), що забезпечують введення броньованих і гнучких кабелів з мідними жилами з сухим закладенням, обидві коробки виводів (на вимогу замовника) можуть розгортатися на кут, кратний 90

Таблиця 2.2 -Паспортні дані двигуна ВАОК-355М-8

Типовиконання двигуна	Номінальні параметри	Струм ротора, А	Напруга на контактних кільцях, А	Mmax/Mном	Маховий момент ротора, Н•м2
	Синхр. частота обертання, об./хв	Потужність, кВт	Ковзання, %	Струм статора, А при напрузі, В	ККД, %	cosц
				380	660
ВАОК355М8	750	160	2	310	180	92,5	0,84	335	300	2,3	490



Рисунок 2.13 - Зовнішній вигляд електродвигуна ВАОК-355М-8

2.6 Побудова механічної характеристики двигуна

Розраховуємо номінальний струм статора:

	А	(2.10)

Приведений струм ротора, при з похибкою %, дорівнює:

	А	(2.11)

Номінальна кутова частота обертання

	рад/с	(2.12)

Синхронна кутова частота обертання

	рад/с	(2.13)

Номінальне ковзання

		(2.14)

Критичне ковзання

		(2.15)

Приведений активний опір фази ротора:

	Ом	(2.16)
	Ом	(2.17)

Активний опір фази статора для двигунів даної потужності з номінальною напругою 380 В:

	Ом	(2.18)

Струм намагнічування:

	А	(2.19)

Індуктивний опір намагнічування:

	Ом	(2.20)

Індуктивний опір короткого замикання:

	Ом	(2.21)

Номінальний і критичний моменти:

	Н·м	(2.22)
	Н·м	(2.23)

Механічна характеристика двигуна на рисунку А1 додаток А

2.7 Вибір перетворювача частоти

Номінальна вихідна напруга перетворювача повинна бути більшою, або дорівнювати номінальній напрузі двигуна U_{н тпч} ? U_{н дв} . Номінальний струм перетворювача повинен бути більш, або рівнятися номінальному струму двигуна І_{н тпч} ? І_{н дв .}

Керуючись вище приведеними умовами вибираємо перетворювач VFD1600C43A фірми «Delta Electronics».

Серія преобразоватлей частоти VFD-C використовує трансвекторное (FOC) управління в якості базової технології управління двигуном, за рахунок чого досягаються безпрецедентно високі характеристики приводу, такі як пусковий момент, точність підтримки швидкості і моменту в широкому діапазоні регулювання.

Великий експлуатаційний ресурс в сукупності з контролем часу напрацювання найбільш важливих компонентів забезпечують тривалу і надійну експлуатацію даної моделі.

Переваги VFD1600C43A:

- Трансвекторное (FOC) управління

- Вбудований ПЛК з LD-програмуванням і годинник реального часу

- Модульний дизайн з великою кількістю плат розширення

- Режими керування швидкістю, моментом, становищем

- Управління / обмеження моменту в 4-х квадрантах

- Перевантажувальний момент: до 150% на 0.5Гц (без зворотного зв'язку); до 150% на 0Гц (з енкодером)

- Стабільне керування швидкістю на низьких частотах, до 200% моменту на нульовій швидкості в режимі FOC + PG

- Крім традиційного ПІ-регулятора в контурі швидкості, в VFD-C використовується PDFF-управління, яке усуває перерегулювання і покращує відгук системи

- Функція синхронізації кутових положень валу декількох приводів

- Вбудовані CANOpen і Modbus, опціональні PROFIBUS-DP, DeviceNet, MODBUS TCP і Ethernet / IP інтерфейси

- Вбудований гальмівний ключ (в моделях до 30кВт включно)

- Вбудований дросель постійного струму (в моделях від 37кВт)

- Вбудований RFI-фільтр

- Цифровий пульт керування з текстовим РК-дисплеєм

- Плати розширення входів / виходів і для підключення енкодера

Застосування VFD1600C43A:

- Обладнання для металургійної та гірничодобувної промисловості: екструдери, змішувачі, вібратори, сепаратори, натяжні пристрої, піскоструминні апарати, дробарки.

- Верстатне обладнання: верстати з ЧПУ, токарні, фрезерні, свердлильні, шліфувальні верстати, обробні центри, преси і т.д.

- Підйомно-траснспортне обладнання: крани, лебідки, пасажирські ліфти, елеватори, ескалатори, редуктори, конвеєри і т.д.

- Компресорне насосне, вентиляційне та інше обладнання.

Характеристики VFD1600C43A представлені в таблиці 2.3. Схема електроприводу представлена на рисунку 2.14

Для зв'язку датчики струму з перетворювачем частоти та блоку та блоку керування БК-12 використовуємо блок БУПД.

Датчик швидкості імпульсний ВЕ 148, Z1024 імп: 5 В.

Таблиця 2.3 - Характеристики перетворювача VFD1600C43A

Сімейство продуктів	VFD_С_
Фільтр перешкод	Вбудований
Число фаз мережі	3 фази
Номінальна напруга живлення	380 ... 480 В (- 15 ... 10%)
Потужність двигуна	160 кВт (215 к.с.) при 380 ... 480 В 3 фази
Лінійний струм	310 A для 380 В 3 фази
Повна потужність	247 кВА при 380 В 3 фази
Передбачуваний лінійний Iкз	? 22 кА, 3 фази
Номінальний вихідний струм	52 A при 4 кГц 460 В. 66 A при 4 кГц 380 В.
Макс. перехідною струм	120% для 60 с 160% для 3 с
Вихідна частота привода	0 ... 400 Гц
Номінальна частота комутації	4 кГц
Частота комутації	2 ... 9 кГц
Профіль управління асинхронним електродвигуном	ENA (адаптування енергії) система для незбалансованих навантажень. Безсенсорне векторне управління (SFVC)(Вектор напруги або струму) Векторне регулювання (FVC) з датчиком (вектор струму) Ставлення напруга / частота (2 або 5 точок)
Границі напруги живлення	323 ... 528 В
Номінальна частота живлення	50 ... 60 Гц (- 5 ... 5%)
Границі частоти живлення	47 ... 63 Гц
Діапазон регулювання швидкості	1:40 (V / f управління) 1:100 (розімкнути векторне управління) 1:1000 (Замкнутий векторне управління)
Точність регулювання швидкості	± 0.3% (V / f управління) ± 0.03% (V / f + PG управління) ± 0.2% (розімкнути векторне управління) ± 0.02% (Замкнутий векторне управління)
Границі моменту	Макс. 200%
Точність моменту	+ / - 5% в режимі замкнутого контуру зі зворотним зв'язком по сигналу датчика положення
Гальмівний момент	20%



Рисунок 2.14 - Схема підключень електропривода VFD1600C43A

2.8 Вибір пуско-захисної апаратури двигунів щокової дробарки СМД-118

Номінальний струм двигуна дробарки

		(2.24)

Піковий струм дорівнює пусковому струму двигуна . За таблицями вибираємо два кабелі марки ВВГ (переріз жили 95 мм², А).

Плавка вставка вибирається з умов:

1) ; 2) , k=1,6 при захисті двигунів відповідальних механізмів.

За першою умовою

		(2.25)

за другою умовою

		(2.26)

За другою умовою вибираємо плавку вставку А.

Перевіримо кабелі перерізом 95 мм² на захищеність від перевантаження

		(2.27)

де , - за номінальних умов прокладки дроту.

Так як А, то вибрані кабелі перерізом s=95 мм² вибрані вірно.

Захист автоматичними вимикачами. Вимикачі вибираються за умов:

1) номінальний струм електромагнітного або комбінованого розчеплювача вибирається за значенням тривалого розрахункового струму лінії ;

2) струм спрацьовування (відсічки) електромагнітного або комбінованого розчеплювача перевіряється за піковим струмом лінії , k=1,25 - для більшості автоматів

		(2.28)

Вибираємо розчеплювач ВА 74-45 ОМ4 3000А 400В (номінальний струм розчеплювача - 3000 А)

2.9 Опис роботи схеми

Двигун живиться напругою 380В через автоматичний вимикач QF1, теплові реле КК1, КК2, КК3, трансформатори струму ТА1-ТА3.

Пускач ланцюга управління КМ1. При встановленні ключа SA в положення «Робота» подається напруга на контактори КМ1 і 1КМ1, які забезпечують живлення статору двигуна.

Розгін двигуна починається в чотири ступені. Перша ступень - реле 1КТ1, друга - реле 1КТ2, третя - реле 1КТ3, четверта - 1КМ2. Почергове спрацювання цих реле спричиняє ввід в роботу реле управління роторним ступінчастим ланцюгом двигуна (реле 1КМ4, 1КМ5, 1КМ6, 1КМ7).

У схемі передбачені відключення приводу при подовженому пуску - реле 1КТ6 і 1К2. Відключення розгону приводу - реле 1К3. Відключення приводу при струмовому перевантаженні - реле 1КТ7 та 1К4. При спрацюванні цих реле розмикаються їх нормально замкнені контакти у ланцюзі пускача ланцюга управління. Двигун зупиняється.

У схемі передбачено контроль часу напрацювання.

Дробарка може працювати тільки при працюючому конвеєрі. Тому у схемі передбачається контроль активної потужності конвеєра. Якщо конвеєр зупиняється двигун дробарки також зупиняється.



3. Економічна частина

3.1 Режим роботи ДБК ш. ім. Орджонікідзе

Режим роботи - це встановлений порядок та тривалість виробничої діяльності підприємства та його підрозділів у часі (протягом року, доби, тижня).

Відрізняють річний та тижневий режими.

Річний режим характеризується кількістю робочих днів за рік, та може бути перервним та безперервним.

При перевному режимі роботи підприємство може бути зупинено тільки у спільні планові дні. Добовий режим характеризується числом робочих змін на добу і тривалістю змін.

Річний режим роботи земснаряду залежить від тривалості роботи і числа вмикань обладнання (приводних двигунів). Обладнання земснаряду працює цілодобово у безперевному режимі.

Добовий режим роботи - двохзмінний чотирибригадний, тривалість зміни 12 годин.

Потужність вибрана найбільша з урахуванням нагріву при тривалій роботі.

3.2 Організація обслуговування ДБК ш. ім. Орджонікідзе, розрахунок чисельності обслуговуючого персоналу. Графік виходів на роботу

Обслуговуючим персоналом є: слюсарі, електрослюсарі, в обов'язки яких входить огляд і ремонт електрообладнання, огляд і ремонт механічного обладнання цеху, правильне його використання з дотримуванням техніки безпеки, контроль за роботою обладнання, прибирання робочого місця, участь у технічному ремонті обладнання.

Норматив чисельності обслуговуючих встановлюється із розрахунку 2 - 3 людини в зміну.

Явочну чисельність експлуатаційного і чергового персоналу можна визначити їх розстановкою по робочих місцях з урахуванням суміщення професій за формулою:

		(3.1)

де - кількість робочих місць, агрегатів;

- норма, зона обслуговування робочих місць або машин, людино-змін;

- кількість робочих змін на добу.

Розстановочний штат робітників - це мінімальна чисельність робітників, необхідна для забезпечення безперебійної роботи обладнання у відповідності з режимом роботи дільниці, стану та підприємства. Він визначається додаванням до явочному штату чисельності робітників для забезпечення підміни у вихідні та святкові дні.

Обліковий склад робітників розраховують за такою формулою:

		(3.2)

де - коефіцієнт облікового складу.

Коефіцієнт облікового складу визначають для кожної професії робітників:

		(3.3)

де - кількість робочих днів в році цеху, дільниці, де здійснюється технічне рішення;

- середній вихід на роботу за рік для робочого даної професії.

Для визначення облікової чисельності робітників за таблицею 3.1 складається баланс робочого часу окремо для експлуатаційного і ремонтного персоналу.

Чисельність робітників і річний фонд заробітної платні розраховується за таблицею 4 окремо для експлуатаційного (чергового) персоналу та ремонтних робітників, оскільки фонд заробітної плати ремонтного персоналу не включається в собівартість продукції, а враховується в статті «Поточний ремонт обладнання».

Таблиця 3.1 - Розрахунок річного балансу робочого часу

Велике значення для вірної організації виробництва та праці має чітке дотримування календарних графіків виходів працівників на роботу.

Календарний графік являє собою місячний період часу, протягом якого робітник працює послідовно у своїй зміні згідно прийнятого режиму роботи підприємства, дільниці.

При безперервному режимі роботи застосовується двозмінний чотирибригадний графік виходів на роботу.

Таблиця 3.2 - Графік виходів на роботу

Бригади

Числа місяця

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

17

18

19

20

21

22

23

24

25

26

27

28

29

30

А

Дз

Вз

Нз

0

Дз

Вз

Нз

0

Дз

Вз

Нз

0

Дз

Вз

Нз

0

Дз

Вз

Нз

0

Дз

Вз

Нз

0

Дз

Вз

Нз

0

Дз

Вз

Б

Вз

Нз

0

Дз

Вз

Нз

0

Дз

Вз

Нз

0

Дз

Вз

Нз

0

Дз

Вз

Нз

0

Дз

Вз

Нз

0

Дз

Вз

Нз

0

Дз

Вз

Нз

В

Нз

0

Дз

Вз

Нз

0

Дз

Вз

Нз

0

Дз

Вз

Нз

0

Дз

Вз

Нз

0

Дз

Вз

Нз

0

Дз

Вз

Нз

0

Дз

Вз

Нз

0

Г

0

Дз

Вз

Нз

0

Дз

Вз

Нз

0

Дз

Вз

Нз

0

Дз

Вз

Нз

0

Дз

Вз

Нз

0

Дз

Вз

Нз

0

Дз

Вз

Нз

0

Дз

Скороченнями позначені:

Дз - денна зміна (11,5 годин);

Вз - вечірня зміна (4 години);

Нз - нічна зміна (7,5 годин);

0 - вихідний день.

3.3 Організація ремонту обладнання, графік ТО і Р. Розрахунок чисельності ремонтних робочих

Нормальна робота промислових підприємств неможлива без чіткої організації ремонтних робіт.

Задача ремонтних робіт складається із забезпечення безпечної та безаварійної роботи обладнання у скорчені пристроїв обладнання та підвищення його продуктивності, надійності у роботі.

Основою організації ремонту обладнання являється «Система технічного обслуговування і ремонту». Всі ремонти повинні проводитися відповідно графіку планово-попереджувального ремонту.

Графіки ТО і Р складаються у відповідності з затвердженими ремонтними нормативами, до яких відносятся:

1. Ремонтний цикл - це період часу між капітальними ремонтами (роки);

2. Міжремонтний період - це період часу між двома черговими ремонтами (доба);

3. Тривалість ремонту (години).

Для розрахунку кількості працюючих, зайнятих технічним обслуговуванням та ремонтом обладнання, користуючись збірником «Нормативи чисельності допоміжних робочих на підприємстві».

3.4 Організація оплати праці

В гірничорудній промисловості використовуються дві форми оплати праці: відрядна і погодинна.

Сутність відрядної форми оплати праці у тому, що заробітна плата робітнику нараховується за кількість і якість виготовленої продукції за встановленими розцінками.

Погодинною - називається така форма оплати праці, при якій заробітна плата працюючому нараховується за тарифною ставкою за фактично відпрацьований робочий час. Ця форма приймається у тих випадках, коли кількісні результати роботи не піддаються нормуванню та обліку.

У погодинній формі визначають просту погодинну, та погодинно-преміальну систему заробітної плати. Для робітників цеху застосовується погодинна форма оплати праці.

Річні витрати людино - змін визначаються множенням явочної кількості робітників на кількість днів роботи в рік (для даного робочого місця). Додатковий фонд заробітної плати приймається розміром 5%.

Для підприємств залізорудної промисловості відрахування на соціальне страхування приймаються у відсотках від суми загального річного фонду заробітної плати.

Чисельність керівників, спеціалістів, службовців визначається в залежності від обсягу функцій, організаційної структури та схеми управління на конкретному підприємстві, в цеху, на дільниці у відповідності до затверджених типових структур та нормативам чисельності. Розрахунок їх чисельності та річного фонду заробітної платні виконується у відповідності до таблиці 3.5.

Таблиця 3.5 - Розрахунок штатів та фонду заробітної платні робітників

Таблиця 3.6 - Розрахунок штатів і річного фонду заробітної платні по дільниці

Сума премій керівників, спеціалістів, службовців, робітників та заробітна плата входить, відповідно до собівартості продукції. Вона враховується при визначенні середньомісячного окладу по категоріям працівників (таблиця 3.7). Середня заробітна платня за рік визначається діленням суми по колонкам 4 і 5 на данні колонки 3.

Таблиця 3.7 - Розрахунок середньої заробітної платні



3.5 Кошторис капітальних вкладень на модернізацію або автоматизацію об'єкту

Таблиця 3.8 - Кошторис на придбання, монтаж електромеханічного обладнання і розрахунок річної суми амортизаційних відрахувань

3.6 Амортизація основних фондів

Амортизація - це поступове перенесення вартості основних фондів по мірі їх зношення на продукцію, що випускається, та накопичення необхідних засобів для відновлення основних фондів.

Визначення загальної балансової вартості основних фондів для розрахунку амортизаційних відрахувань повинно бути виконано згідно з основними положеннями статі 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

З метою нарахування амортизації податковим методом основні фонди поділяють на 4 групи:

Група 1. Будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої, в т. ч. і житлові будинки, вартість капітального поліпшення землі. (На=2%).

Група 2. Автомобільний транспорт, меблі, побутові, електронні, оптичні, електромеханічні прилади та інструменти (в т. ч. різні види інформаційної системи, телефони, рації та інше офісне обладнання). (На=10%).

Група 3. Будь - які інші основні фонди, не включені до груп 1, 2, 4. (На=6%).

Група 4. ЕОМ, програмне забезпечення, засоби друку, інші інформаційні системи, телефони, вартість яких перевищує вартість малоцінних товарів. (На=15%).

Результати розрахунків приведені у таблиці 3.9.

Таблиця 3.9 - Кошторис на будівництво приміщень, споруд та розрахунок річної суми амортизаційних відрахувань

3.7 Вартість матеріалів та запчастин

Норми витрат матеріалів визначаються за даними підприємства. Річні витрати матеріалів на експлуатацію дробарки показані в таблиці 3.10.



Таблиця 3.10 - Кошторис витрат на матеріали

3.8 Вартість витрат електроенергії

Витрати електроенергії при роботі обладнання ДБК:

		(3.4)
		(3.5)

На основі попередніх розрахунків можна скласти кошторис річних експлуатаційних затрат та визначити собівартість одиниці продукції.

3.9 Калькуляція собівартості одиниці продукції.

Затрати на одиницю продукції визначаються діленням загальних затрат на річний обсяг дільниці. Річний обсяг дроблення гірничої маси складає 4400 тис. т.



Таблиця 3.11 - Розрахунок собівартості продукції

3.10 Визначення економічної ефективності

Для визначення показників ефективності впровадження перетворювачів частоти визначаємо зміни, які відбулися в сумі капітальних витрат базового і проектованого варіантів.

Капітальні витрати після впровадження модернізованого приводу розраховуємо для додатково встановленого обладнання. У даному випадку капітальні витрати по проектованому варіанту складатимуть:

		(3.6)

де , - відповідно первісна (балансова) вартість основних фондів по базовому і проектованому варіантах, грн.;

- первісна вартість встановленого обладнання, грн.



Таблиця 3.12 - Кошторис капітальних витрат на додатково встановлюване обладнання

Після виконання розрахунків визначаємо суму капітальних вкладень по проектованому варіанту з урахуванням затрат на встановлене обладнання, а також апаратуру.

Капітальні затрати по порівнюваним варіантам дільниці зводяться у таблицю 3.13.

Таблиця 3.13 - Зведений кошторис капітальних затрат

Далі визначаються всі показники, що характеризують техніко-економічний рівень виробництва в умовах впровадження частотного приводу.

Експлуатаційні витрати розраховуємо за тими статтями витрат, які змінюються в результаті впровадження нової техніки.

Економія в енергетичних витратах, згідно досвіду, при впровадженні систем регульованого приводу може складати до 20%. Для пластинчатих щокової дробарки економія складе 15%. Дробарка споживає половину електричної енергії ДБК, тому загальне споживання електроенергії становитиме:

		(3.7)

Амортизація обладнання за наявності базового та встановленого обладнання:

	, грн.	(3.8)

де - відповідно амортизаційні відрахування базового та встановленого обладнання.

Втрати на поточний ремонт та утримування дробарки, що були до впровадження зменшуються на 10%, так як підвищується надійність їх роботи, але додадуться витрати на ремонт нового обладнання.

		(3.9)

де - відповідно витрати на поточний ремонт та утримання базового та встановленого обладнання і ремонт будівель та споруд.;

- витрати на поточний ремонт та утримання дробарки до впровадження.

- витрати на поточний ремонт та утримання обладнання після впровадження.

На підставі наведених розрахунків можна скласти кошторис річних експлуатаційних витрат та визначити собівартість одиниці продукції по дільниці після впровадження розробленого заходу за таблицею 3.14.

Тут заробітна платня та відрахування на соціальне страхування приймаються з урахуванням усіх працівників розглянутої дільниці, амортизації, поточного ремонту і утримування обладнання, будівель, споруд тощо.

Економічна ефективність проектованого заходу визначається за трьома показниками: річного економічного ефекту, терміну окупності і додаткових капітальних вкладень на впровадження проектованого заходу і коефіцієнту ефективності.

Таблиця 3.14 - Розрахунок собівартості продукції

Питомі капітальні вкладення у виробничі фонди:

Подобные документы

• Розрахунок конусної дробарки, яка використовується у технології виробництва щебеню

  Порівняння техніко-економічних показників різних типів дробарок. Підбір дробарки першої та другої стадії подрібнення. Класифікація конусних дробарок. Визначення обертової частоти конуса. Опис конструкції конусної дробарки, визначення її продуктивності.
  
  курсовая работа [934,3 K], добавлен 29.12.2014
  

• Розрахунок і побудова механічної характеристики електроприводу

  Розрахунок механічної характеристики робочої машини. Визначення режиму роботи електродвигуна. Вибір апаратури керування і захисту, комплектних пристроїв. Визначення часу нагрівання електродвигуна. Визначення потужності і вибір типу електродвигуна.
  
  контрольная работа [43,8 K], добавлен 17.03.2015
  

• Техніко-економічне обґрунтування модернізації щокової дробарки

  Огляд існуючих конструкцій машин і обладнання для подрібнення і лому матеріалів та обґрунтування необхідності проведення модернізації. Розрахунок навантажень в основних елементах щокової дробарки. Розрахунок редуктора сумісної дії ексцентрикових валів.
  
  дипломная работа [236,8 K], добавлен 13.09.2009
  

• Проектування молоткової дробарки для подрібнення комбікормів

  Характеристика вихідної сировини і опис стадій технологічного процесу подрібнення комбікормів. Вивчення схеми і технологічний розрахунок робочих органів молоткастої дробарки. Визначення продуктивності механізму і розрахунок потужності електроприводу.
  
  курсовая работа [162,5 K], добавлен 20.01.2013
  

• Визначення параметрів електропривода верстата з ЧПК з підпорядкованим регулюванням координат

  Автоматизація процесів управління електричними машинами. Визначення параметрів електропривода верстата з ЧПК: розрахунок потужності і вибір двигунів при контурно-позиційному керуванні. Інформаційні електромеханічні елементи виконавчих систем верстата.
  
  курсовая работа [307,1 K], добавлен 22.12.2010
  

• Процес виготовлення електричної машини

  Основні види механізмів безперервного транспорту. Типи двигунів для конвеєрів і особливості їх вибору. Попередній розрахунок потужності приводного електродвигуна і вибір його типа за каталогом. Розрахунок пускових і гальмівних механічних характеристик.
  
  курсовая работа [763,8 K], добавлен 17.02.2012
  

• Конструкція щічної дробарки з простим рухом щоки

  Технологічна схема переробки вапняку; машини для подрібнення вапнякових порід. Конструкція і принцип дії дробарки з простим рухом щоки; визначення основних розмірів; кінематична схема; розрахунок клиноремінної передачі приводу; вибір комплектуючих.
  
  курсовая работа [1,8 M], добавлен 03.11.2012
  

• Розробка електропривода вентиляційної установки

  Призначення та будова вентилятора, вимоги до його електроприводу. Визначення потужності і вибір електродвигуна, побудова механічної характеристики, розрахунок характеристик статичного моменту опору. Принципова схема установки, заходи по енергозбереженню.
  
  практическая работа [362,5 K], добавлен 07.03.2010
  

• Валкова дробарка з гладкими валками

  Застосування валкових дробарок на гірничо-збагачувальних комбінатах та при виробництві будівельних матеріалів. Конструкція, принцип роботи та переваги валкової дробарки. Параметричний та кінематичний розрахунок валкової дробарки з гладкими валками.
  
  курсовая работа [723,3 K], добавлен 13.12.2017
  

• Проектування електроприводу сільськогосподарських машин

  Побудова механічної характеристики робочої машини. Визначення режиму роботи та потужності електродвигуна. Розрахунок тривалості пуску та часу нагрівання електродвигуна. Вибір апаратури керування і захисту, комплектних пристроїв. Заходи з охорони праці.
  
  курсовая работа [95,5 K], добавлен 28.10.2014
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам