Управління якістю та сертифікація продукції

Размещено на http://www.allbest.ru/

63

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА МЕТАЛУРГІЙНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ

І.Г.РОМАНОВСЬКИЙ

УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ ТА СЕРТИФІКАЦІЯ ПРОДУКЦІЇ

Навчальний посібник

Дніпропетровськ НМетАУ 2002

УДК 339.13.7

Романовський І.Г. Управління якістю та сертифікація продукції. - Навч. Посібник. - Дніпропетровськ: НМетАУ, 2002. - 52 с.

Розглянуті питання, присвячені сертифікації продукції, які є складовою частиною дисципліни “Управління якістю та сертифікація продукції”, аспекти функціонування Державної системи сертифікації в Україні, види та вимоги до нормативно-технічної документації, чин сертифікації продукції та послуг в Україні, існуюче законодавство у цій галузі, а також провідні тенденції розвитку процесів сертифікації у Європейському Союзі.

Призначений для студентів спеціальностей: 7.050107- економіка підприємства, 7.050205 - менеджмент зовнішньоекономічної діяльності, 7.050201 - менеджмент у виробничій сфері.

Табл. 8. Бібліогр.: 10 найм.

Відповідальний за випуск Т.Г.Бень, д-р екон.наук, проф.

Рецензенти: В.О. Капустян, докт. фіз.-мат. наук, проф. (Дніпропетровський державний технічний університет залізничного транспорту)

Ю.В. Орловська, канд. екон. наук, доц. (Придніпровська державна академія будівництва та архітектури)

Редактор О.І.Лук'янець

Національна металургійна академія України, 2002

ВСТУП

У сучасних умовах функціонування ринкової економіки загострюється конкурентна боротьба виробників продукції за ринки збуту. В цій ситуації споживачі продукції грають все більш вирішальну роль у роботі ринків, ніж п'ять або десять років тому. Рішення споживача про придбання продукції у певного виробника стає для останнього питанням життєво важливим, бо підприємство не може існувати у випадку повного припинення реалізації своєї продукції. Відомо, що підвищення якості продукції - це один з найбільш важливих напрямків заохочення споживачів до її придбання. Крім необхідного рівня якості продукції, для споживача неменш актуальні гарантії, які підтверджують відповідність властивостей продукції необхідним вимогам, а також гарантії виробника щодо її небезпечності, відповідальність виробника за неї. Навчальна дисципліна “Управління якістю і сертифікація продукції” розглядає одночасно як питання вдосконалення та управління якістю продукції, так і питання, пов'язані з сертифікацією продукції та послуг. Якщо аспекти управління якістю досить повно висвітлені в науковій та навчальній літературі, що полегшує їх вивчення, то питання сертифікації відображені тільки у нормативних документах тих державних органів, які відповідають за впровадження процесів сертифікації у нашій країні. Тому при вивченні дисципліни “Управління якістю і сертифікація продукції” найбільш складним матеріалом для студентів є розділи, що присвячені сертифікації продукції. У зв'язку з цим, автор посібника першечергово видає цю роботу, присвячену окремо сертифікації.

Мета вивчення дисципліни полягає в оволодінні майбутніми економістами теоретичних знань у галузі сертифікації продукції, надбанні навичок та умінь щодо вирішення практичних питань сертифікації в сучасних умовах..

Матеріал, що пропонується для вивчення, носить виключно навчальний характер.

1. ДЕРЖАВНА СИСТЕМА СЕРТИФІКАЦІЇ В УКРАЇНІ

Державну систему сертифікації створює національний орган України з сертифікації - Державний комітет України з стандартизації, метрології та сертифікації (Держстандарт України), який є центральним органом виконавчої влади у галузі стандартизації, метрології та сертифікації.

Держстандарт України у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України. У межах своїх повноважень Держстандарт України організовує виконання актів законодавства України та узагальнює практику їх застосування і здійснює систематичний контроль за їх реалізацією, розробляє пропозиці щодо вдосконалення законодавства і в установленому порядку вносить їх на розгляд Президентові України, Кабінету Міністрів України.

1.1. Основні напрямки діяльності Держстандарту України

Основними завданнями Держстандарту України є:

- здійснення єдиної технічної політики щодо стандартизації, метрології, акредитації та сертифікації;

- створення і організація діяльності державних систем стандартизації, метрології, акредитації та сертифікації у сфері розроблення та виробництва продукції (процесів, робіт і послуг) загального та військового призначення, а також установлення єдиних організаційно-технічних вимог їх функціонування; - забезпечення взаємозамінності, сумісності, єдності та достовірності вимірювань, уніфікації продукції та її якості; - створення, організація зберігання та ведення Національного автоматизованого інформаційного фонду, системи державних еталонів одиниць фізичних величин, відповідних реєстрів у сфері стандартизації, метрології, акредитації та сертифікації;

- здійснення державного нагляду за впровадженням і додержанням вимог стандартів, норм і правил щодо продукції (процесів, робіт, послуг), а також державного метрологічного нагляду;

- координація та організація роботи міністерств, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій усіх форм власності з питань стандартизації, метрології, акредитації та сертифікації;

- організація інформаційного забезпечення у сфері стандартизації, метрології та сертифікації;

- здійснення міжнародного співробітництва та координація діяльності міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, технічних комітетів зі стандартизації, органів сертифікації та інших організацій України у питаннях стандартизації, метрології, акредитації та сертифікації.

Держстандарт України відповідно до покладених на нього завдань виконує такі функції:

1) бере участь у формуванні та реалізації державної політики, забезпечує проведення єдиної науково-технічної політики у сфері стандартизації, метрології, акредитації та сертифікації;

2) розробляє та виступає державним замовником цільових програм та фундаментальних наукових досліджень комплексного характеру, контролює наявність нормативного та метрологічного забезпечення в національних, державних та галузевих науково-технічних програмах з питань стандартизації, метрології, акредитації та сертифікації і погоджує їх зміст;

3) організовує проведення експертизи, погоджує проекти рішень державних органів з питань стандартизації, метрології, акредитації та сертифікації;

4) організовує розроблення та функціонування державних систем у сфері сертифікації, а саме:

- забезпечує організаційно-методичне керівництво системою сертифікації;

- організовує та координує роботу центральних та місцевих органів, пов'язану з акредитацією та сертифікацією продукції, та систем якості;

- забезпечує визнання й акредитує органи сертифікації, іспитові лабораторії (центри) і атестує експертів-аудиторів;

- затверджує переліки продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації;

- визнає сертифікати або інші документи, видані за межами України, якщо вони підтверджують відповідність продукції діючим в Україні нормативним документам, припиняє дію (або скасовує) виданих в Україні сертифікатів у разі виявлення під час проведення сертифікації відхилень від норм, здійснює інспекційний контроль за додержанням правил державної системи сертифікації;

- забезпечує ведення реєстру об'єктів і суб'єктів сертифікації та виданих сертифікатів державної системи сертифікації продукції та послуг;

- надає інформацію про результати діяльності, а також проводить іншу роботу, пов'язану з функціонуванням системи;

5) здійснює державний нагляд за додержанням обов'язкових вимог стандартів, норм і правил підприємствами - суб'єктами підприємницької діяльності (за винятком галузі будівництва, сфери торгівлі, громадського харчування і послуг) під час розроблення та виробництва продукції, а також сировини, матеріалів, напівфабрикатів і комплектуючих виробів;

6) створює спеціальний фонд зі стандартизації, метрології та сертифікації у порядку, визначеному законодавством України;

7) бере участь у розробленні проектів Державного бюджету України, Державної програми економічного та соціального розвитку України;

8) готує пропозиції та бере участь у формуванні та реалізації політики у сфері виконання робіт і поставок продукції для державних потреб, складає макроекономічні та міжгалузеві баланси;

9) вносить у встановленому порядку пропозиції щодо зміни умов функціонування систем стандартизації, забезпечення єдності вимірювань, акредитації та сертифікації стосовно оподаткування, одержання пільгових кредитів, визначення особливостей приватизації;

10) визначає, за погодженням з Міністерством економіки України, порядок встановлення цін і тарифів на проведення робіт і послуг у сфері стандартизації, метрології, акредитації та сертифікації;

11) здійснює міжгалузеву та регіональну координацію діяльності з питань стандартизації, метрології, акредитації та сертифікації;

12) здійснює в межах повноважень, визначених законодавством України, функції з управління майном підприємств, що належать до сфери управління Держстандарту України;

13) видає нормативні документи та довідкові матеріали, здійснює видавничу діяльність з питань стандартизації, метрології, акредитації та сертифікації, висвітлює в засобах масової інформації результати роботи у цій сфері;

14) уживає заходів, спрямованих на вдосконалення зовнішньоекономічної діяльності, захист інтересів українських товаровиробників на зовнішньоекономічному ринку та розвиток внутрішнього ринку, зростання експортного потенціалу держави;

15) безпосередньо бере участь у роботі міжнародних організацій як національний орган зі стандартизації, метрології та сертифікації, координує діяльність з цих питань інших центральних та місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій усіх форм власності;

16) організовує роботу технічних комітетів зі стандартизації, органів з сертифікації та метрологічних служб, вносить від імені України пропозиції до проектів планів роботи, бере участь у розробці та підготовці коментарів до міжнародних стандартів, установлення правил застосування цих стандартів на території України;

17) бере участь у підготовці міжнародних договорів України, укладає міжнародні договори міжвідомчого характеру;

18) забезпечує в межах своїх повноважень реалізацію антимонопольної політики, сприяє розвитку конкуренції;

19) забезпечує додержання екологічних вимог та умов праці на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери управління Держстандарту України;

20) бере участь у реалізації державної політики зайнятості, організовує на базі навчальних закладів Держстандарту України і за кордоном підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації керівників та інших працівників системи Держстандарту України та підприємств і організацій незалежно від форм власності у сфері стандартизації, метрології, акредитації та сертифікації, погоджує відповідні програми підготовки і викладання цих дисциплін у навчальних закладах держави, організовує атестацію експертів-аудиторів;

21) забезпечує в межах своєї компетенції реалізацію державної політики щодо державної таємниці, постійно контролює стан охорони державної таємниці в центральному апараті та на підприємствах, в установах, організаціях Держстандарту України.

1.2 Механізм керування Держстандартом України та його права

З метою використання Держстандартом України наданих йому функцій уряд України надав йому такі права:

- установлювати єдині вимоги щодо створення і функціонування державних систем стандартизації, метрології, акредитації та сертифікації;

- здійснювати видання, розповсюдження державних, міждержавних стандартів і класифікаторів України, міжнародних стандартів, правил, директив і рекомендацій міжнародних організацій зі стандартизації, міжнародних систем сертифікації та їх перекладів, укладати договори з організаціями стосовно делегування їм права на видання (перевидання) цих нормативних документів;

- застосовувати згідно з чинним законодавством штрафи до підприємств, установ, організацій і громадян-суб'єктів підприємницької діяльності у разі порушення ними стандартів, норм і правил під час розроблення, випуску та реалізації продукції. Розглядати справи про адміністративні порушення, вчинені посадовими особами підприємств, установ, організацій і громадянами-суб'єктами підприємницької діяльності або власниками підприємств, та накладати на них адміністративні стягнення;

- делегувати повноваження акредитованим організаціям щодо здійснення ними функцій органу з сертифікації в державній системі сертифікації;

- залучати спеціалістів центральних та місцевих органів виконавчої влади, установ, організацій (за погодженням з керівниками) для розгляду питань, що належать до компетенції Держстандарту України;

- представляти Кабінет Міністрів України за його дорученням у міжнародних організаціях зі стандартизації, метрології, акредитації та сертифікації і брати безпосередню участь у їх роботі;

- дозволяти відповідно до законодавства України окремим підприємствам виготовлення продукції з тимчасовим відхиленням від вимог державних стандартів для реалізації в межах України;

- притягати до дисциплінарної відповідальності керівників місцевих органів Держстандарту України, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління; - самостійно або за участю роботодавців підприємств недержавної форми власності проводити переговори і укладати галузеві угоди з представниками найманих працівників.

У процесі виконання покладених на нього завдань Держстандарт України взаємодіє з міністерствами, іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, а також з відповідними органами інших держав.

Держстандарт України в межах своїх повноважень на основі та на виконання законодавства України видає накази, організовує та контролює їх виконання. Нормативно-правові акти Держстандарту України реєструються у Міністерстві юстиції України. Рішення Держстандарту України є обов'язковими для інших центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій.

Держстандарт України очолює Голова, якого призначає на посаду та звільняє з посади в установленому порядку Президент України. Голова здійснює керівництво і несе відповідальність перед Президентом України і Кабінетом Міністрів України за виконання покладених на Комітет завдань.

Для виконання державних функцій з нагляду за додержанням стандартів, норм та правил і з метрологічного нагляду, організації робіт зі стандартизації та сертифікації Держстандарт України утворює систему територіальних органів - державних центрів стандартизації, метрології та сертифікації. Директори цих центрів є за посадою головними державними інспекторами відповідних територіальних одиниць, а їх заступники - заступниками головного державного інспектора. За своїм статусом директори територіальних органів є повноважними представниками Держстандарту України на місцях.

1.3 Нормативні документи у галузі сертифікації

До нормативних (нормативно-технічних) документів у цій галузі відносяться документи, затверджені Держкомстандартом України, в яких встановлюються загальні принципи чи характеристики щодо визначених об'єктів стандартизації або технічні вимоги, яким повинна відповідати конкретна продукція.

При розробці нормативних документів додержуються таких принципів:

- урахування рівня розвитку науки і техніки, екологічних вимог, економічної доцільності і ефективності виробництва для виготовлювача, користі та безпеки для споживачів і держави в цілому;

- гармонізації з міжнародними, регіональними, а у разі необхідності - з національними стандартами інших країн;

- забезпечення відповідності вимог нормативних документів актам законодавства;

- участі у розробленні нормативних документів усіх заінтересованих сторін;

- взаємозв'язку і узгодженості нормативних документів усіх рівнів;

- придатності нормативних документів для сертифікації продукції;

- відкритості інформації про діючі стандарти і програми робіт з стандартизації з урахуванням вимог чинного законодавства.

До нормативних документів відносяться:

- державні стандарти України;

- галузеві стандарти;

- стандарти науково-технічних та інженерних товариств і спілок;

- технічні умови;

стандарти підприємств.

Відповідальність за відповідність нормативних документів вимогам актів законодавства, а також їхній науково-технічний рівень несуть розробники, організації та установи, які провели експертизу, і органи, підприємства, установи, організації та громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності, що затвердили ці документи. Нормативні документи повинні використовуватися на стадіях розроблення, виготовлення, реалізації, експлуатації, ремонту, зберігання, транспортування та утилізації продукції. У договорі на поставку продукції повинні зазначатися посилання на нормативні документи, що пройшли державну реєстрацію, за якими буде поставлятися продукція.

1.3.1 Державні стандарти

Державні стандарти України розробляються на:

- організаційно-методичні та загальнотехнічні об'єкти, до яких належить: організація проведення робіт із стандартизації, науково-технічна термінологія, класифікація і кодування техніко-економічної та соціальної інформації, технічна документація, інформаційні технології, організація робіт з метрології, достовірні довідкові дані про властивості матеріалів і речовин;

- вироби загальномашинобудівного застосування;

- складові елементи народногосподарських об'єктів державного значення (банківсько-фінансова система, транспорт, зв'язок, оборона тощо);

- продукцію міжгалузевого призначення;

- продукцію для населення та народного господарства;

- методи випробувань.

Державні стандарти України містять обов'язкові та рекомендовані вимоги. До обов'язкових вимог належать:

- вимоги, що забезпечують безпеку продукції для життя, здоров'я і майна громадян, її сумісність і взаємозамінність, охорону навколишнього природного середовища, і вимоги до методів випробувань цих показників;

- вимоги техніки безпеки і гігієни праці з посиланням на відповідні санітарні норми і правила;

- метрологічні норми, правила, вимоги та положення, що забезпечують достовірність і єдність вимірювань;

- положення, що забезпечують технічну єдність під час розроблення, виготовлення, експлуатації (застосування) продукції.

Вимоги державних стандартів підлягають безумовному виконанню всіма підприємствами та громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності, на діяльність яких поширюється дія стандартів.

Рекомендовані вимоги державних стандартів України підлягають безумовному виконанню, якщо:

- це передбачено чинними актами законодавства;

- ці вимоги включено до договорів на розроблення, виготовлення та поставку продукції;

- виготовлювачем (постачальником) продукції зроблено заяву про відповідність продукції цим стандартам.

Державні стандарти затверджуються Держстандартом України, а державні стандарти в галузі будівництва - Міністерством України у справах будівництва і архітектури. Державні стандарти підлягають реєстрації в Держстандарті України і публікуються українською мовою.

До державних стандартів України прирівнюються державні будівельні норми і правила, а також державні класифікатори техніко-економічної та соціальної інформації. Міжнародні, регіональні та національні стандарти інших країн застосовуються в Україні відповідно до її міжнародних договорів.

1.3.2 Технічні умови і стандарти підприємств

Технічні умови містять вимоги, що регулюють відносини між виготовлювачем споживачем продукції. Для організації інформування споживачів про номенклатуру та якість продукції, що випускається, контролю відповідності технічних умов обов'язковим вимогам державних та галузевих стандартів технічні умови на продукцію та зміни до них підлягають державній реєстрації`в територіальних органах Держстандарту України. Технічні умови та зміни до них, які не пройшли державну реєстрацію, вважаються недійсними.

Стандарти підприємств розробляються на продукцію, що використовується лише на конкретному підприємстві. Майнова частина авторського права на технічні умови і стандарти підприємств належить підприємствам або органам, що їх затвердили.

2. СЕРТИФІКАЦІЯ ПРОДУКЦІЇ

Сертифікація - це один із ефективних методів, який широко застосовується у світовій практиці і дозволяє на основі випробування продукції в спеціалізованих лабораторіях (центрах) забезпечити захист прав споживача шляхом одержання ним достовірної та об'єктивної інформації про її властивості, характеристики і відповідності стандартам.

Під випробуванням розуміють технічну операцію, яка складається з установлення однієї чи декількох характеристик продукції, процесу чи послуги відповідно до встановленої процедури.

Система сертифікації - це така установа або сукупність установ, яка має власні правила процедури й управління для проведення сертифікації дотримання всіх установлених вимог до продукції, процесу чи послуги, тобто відповідності. Системи сертифікації можуть діяти, наприклад, на національному, регіональному чи міжнародному рівні. Як слідує із законодавства багатьох держав світу у галузі сертифікації продукції, у тому числі і з українського законодавства, центральний орган, що керує системою сертифікації та здійснює нагляд за цією системою, може передавати свої повноваження щодо діяльності з сертифікації та право на сертифікації відповідності деяким установам - елементам цієї системи.

Система сертифікації, яка діє в Україні, має офіційну назву Українська державна система сертифікації продукції УкрСЕРПО. Її організаційну структуру утворюють:

- Держстандарт України;

- органи з сертифікації однорідної продукції - органи системи сертифікації, що стосуються певної продукції, процесів або послуг, до яких застосовуються такі самі конкретні стандарти та правила й така сама процедура;

- органи з сертифікації системи якості (під сертифікацією системи якості розуміють перевірку, оцінку та посвідчення акредитованим органом з сертифікації систем якості того, що система якості підприємства, яка перевіряється, відповідає вимогам державного або міжнародного стандарту з системи якості);

- акредитовані випробувальні лабораторії - лабораторії, які проводять випробування та мають офіційне визнання того, що вони є правомочними здійснювати конкретні випробування або конкретні типи випробувань.

Метою функціонування державної системи сертифікації продукції є здійснення необхідних організаційних, технічних і економічних заходів щодо забезпечення гарантій, пов'язаних із придбанням і використанням споживачем продукції (включаючи імпортну) для своїх потреб.

Основними принципами функціонування системи сертифікації в Україні є такі принципи :

- створення та вдосконалення роботи національної нормативно-методичної бази на основі міжнародних норм і правил із сертифікації;

- використання діючих в Україні державних стандартів та іншої нормативно-технічної документації, прийнятої в системах сертифікації конкретних видів продукції;

- проведення незалежної оцінки характеристик і властивостей продукції (послуг, робіт), процесів і систем якості третьою стороною (національний орган з сертифікації, органи з сертифікації певних видів продукції, акредитовані випробувальні лабораторії), що не входять до організаційної структури виробника і споживача;

- установлення правил сертифікації конкретних видів продукції з урахуванням їх характеристик, особливостей виробництва і поставок, вимог міжнародних систем та угод про сертифікацію;

- застосування систем сертифікації, встановлених Комітетом Ради Міжнародної організації з стандартизації (ІСО).

Діяльність державної системи сертифікації спрямована на забезпечення проведення єдиної технічної політики і методології у здійсненні сертифікації продукції та систем якості і передбачає:

- розробку актів зі сертифікації продукції та систем якості;

- формування та функціонування структур, що забезпечують функціонування державної системи сертифікації продукції;

- розробку та вдосконалення комплексу основоположних організаційно-методичних документів, узгоджених із загальновизнаними міжнародними системами сертифікації продукції;

- формування фонду нормативно-технічних документів на продукцію (роботи, послуги) для сертифікації;

- підготовку експертів-аудиторів для атестації виробництв;

- сертифікацію систем якості, акредитацію випробувальних лабораторій (центрів), розробку програм і методик навчання.

Сертифікація продукції здійснюється уповноваженими на те органами з сертифікації - підприємствами, установами і організаціями з метою:

- запобігання реалізації продукції, небезпечної для життя, здоров'я та майна громадян і навколишнього природного середовища;

- сприяння споживачеві в компетентному виборі продукції;

- створення умов для участі суб'єктів підприємницької діяльності в міжнародному економічному, науково-технічному співробітництві та міжнародній торгівлі.

Сертифікація продукції в Україні поділяється на обов'язкову та добровільну.

Перелік продукції ( послуг), що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні, затверджує Держстандарт України.

Сертифікація на відповідність обов'язковим вимогам нормативних документів проводиться виключно в державній системі сертифікації.

Обов'язкова сертифікація в усіх випадках включає перевірку та випробування продукції для визначення її характеристик і подальший державний технічний нагляд за сертифікованою продукцією. Випробування з метою обов'язкової сертифікації проводяться акредитованими випробувальними лабораторіями методами, які визначені відповідними нормативними документами, а за відсутності цих документів - методами, що визначаються органом з сертифікації чи органом, який виконує його функції.

Виробники, постачальники, виконавці, продавці продукції, яка підлягає обов'язковій сертифікації та реалізується на території України, зобов'язані:

- провести у встановлені терміни і порядку сертифікацію продукції;

- забезпечувати виготовлення продукції згідно з вимогами нормативного документа, на відповідність якому вона сертифікована;

- реалізувати продукцію виключно за наявності сертифіката відповідності;

- припиняти або зупиняти реалізацію сертифікованої продукції, якщо виявлено, що вона не відповідає вимогам нормативного документа, на відповідність якому вона сертифікована, або якщо термін дії сертифіката закінчився, або дія сертифіката припинена або зупинена рішенням органу з сертифікації.

Всі види робіт, пов'язані з обов'язковою сертифікацією продукції (підготовчі, експертні, щодо акредитації, атестації, випробування, контролю та реєстрації), підлягають оплаті. Кошти, витрачені на обов'язкову сертифікацію продукції, відносяться на її собівартість. Вартість робіт, пов'язаних з обов'язковою сертифікацією продукції, визначається в договорі між замовником і виконавцем.

Правила обов'язкової сертифікації продукції встановлюють порядок та вимоги до проведення її обов'язкової сертифікації в Державній системі сертифікації продукції. Вимоги цих правил є обов'язковими для підприємств, у тому числі іноземних, які виробляють або постачають продукцію в Україну.

Об'єктами сертифікації є продукція, що:

- виготовлена в Україні;

- ввозиться в Україну і позначена виробником як така, що відповідає чинним в Україні нормативним документам;

- ввозиться в Україну і не позначена виробником як така, що відповідає чинним в Україні нормативним документам, але може бути ідентифікована як така, що повинна відповідати чинному в Україні нормативному документу на аналогічну продукцію;

- ввозиться в Україну і не позначена виробником як така, що відповідає чинним в Україні нормативним документам і не може бути ідентифікована як така, що повинна відповідати чинному в Україні нормативному документу на аналогічну продукцію.

Обов'язкова сертифікація продукції у Системі проводиться на відповідність обов'язковим вимогам чинних в Україні нормативних документів щодо безпеки життя, здоров'я людей та охорони довкілля. Вартість усіх робіт із сертифікації продукції у Системі оплачується заявником на договірних умовах.

Порядок проведення сертифікації продукції передбачає такі етапи.

Подання та розгляд заявки на сертифікацію продукції Для проведення сертифікації продукції підприємство-заявник подає до акредитованого в Системі сертифікації органу зі сертифікації заявку установленої форми.

Після отримання заявки на сертифікацію продукції орган з сертифікації виконує таку роботу:

- реєструє заявку і заводить окрему справу про сертифікацію продукції підприємства-виробника (включаючи іноземного), в якій надалі зберігається все листування і внутрішні документи органу з сертифікації стосовно будь-якої продукції цього виробника;

- проводить експертизу заявки щодо правильності її заповнення та наявності необхідних документів;

- визначає схему сертифікації продукції за поданою заявкою, необхідність попереднього обстеження виробництва і атестації виробництва чи аналізу функціонування сертифікованої системи якості;

- визначає випробувальні лабораторії, які мають провести випробування продукції за заявкою, кількість зразків для випробувань, правила їх відбору, організацію, що буде проводити технічний нагляд, а також узгоджені терміни проведення окремих видів робіт з сертифікації та їхню вартість;

- визначає перелік необхідних додаткових документів, які повинен подати заявник для проведення сертифікації за заявкою;

- укладає договір із заявником на проведення робіт з сертифікації продукції;

- приймає рішення за заявкою .

Термін розгляду заявки не повинен бути більше одного місяця від дня її реєстрації.

Аналіз поданої документації

Під час аналізу поданої документації перевіряються:

- наявність нормативних документів на продукцію;

- наявність документа, що підтверджує походження продукції;

- достовірність, правильність заповнення та термін дії документації.

Якщо результати аналізу документації негативні, то у цьому випадку оформляється висновок, який передається заявнику для усунення недоліків. Позитивні результати використовуються для підготовки і оформлення сертифікатів відповідності.

Розгляд та прийняття рішення за заявкою із зазначенням схеми (моделі) сертифікації

Під схемою сертифікації вважається склад і послідовність дій уповноваженого органу сертифікації під час її проведення.

Схема (модель) сертифікації заявленої продукції визначається органом сертифікації за узгодженням із заявником до початку робіт з сертифікації. Визначення схеми (моделі) залежить від виду продукції, її кількості, стану виробництва та інших вихідних даних. При визначенні схеми (моделі) сертифікації для конкретної продукції враховуються такі вимоги:

- сертифікат на одиничний виріб видається на підставі позитивних результатів сертифікаційних випробувань цього виробу;

- сертифікат на партію продукції видається на підставі позитивних результатів сертифікаційних випробувань зразків продукції, відібраних від партії у порядку та у кількості, що визначені органом з сертифікації;

- право застосування знака відповідності щодо продукції, яка виготовляється виробником протягом визначеного терміну, надається заявнику на підставі позитивних результатів сертифікаційних випробувань зразків продукції, технічного нагляду за атестованим виробництвом, сертифікації системи якості та технічного нагляду за сертифікованою системою якості;

- якщо за технологічним процесом виробництва кожна одиниця продукції підлягає контролю за показниками, на відповідність яким продукція сертифікується, право застосування знака відповідності продукції, яка виготовляється заявником серійно протягом визначеного нею терміну, видається органом сертифікації тільки при функціонуванні сертифікованої системи якості.

Знак відповідності - це захищений в установленому порядку знак, що використовується або видається згідно з правилами системи сертифікації, який вказує, що забезпечується необхідна впевненість у тому, що дана продукція, процес чи послуга відповідають конкретному стандартові чи іншому нормативному документу. Як одиниця продукції розуміється:

- один штучний виріб;

- партія продукції, що супроводжується одним сертифікатом відповідності або одним супровідним документом, в якому є посилання на сертифікат відповідності;

- партія продукції, що виготовлена з однієї і тієї ж партії вихідної сировини, матеріалів тощо.

Для сертифікації продукції вітчизняного виробництва та імпортної застосовуються такі схеми:

- сертифікація кожної партії;

- сертифікація з обстеженням виробництва;

- сертифікація з атестацією виробництва;

- сертифікація з оцінкою сертифікованої системи якості.

Схеми моделі сертифікації з атестацією виробництва або з оцінкою сертифікованої системи якості застосовуються лише за бажанням виробника (включаючи іноземного) продукції, що випускається серійно. Для їх здійснення виробник забов'язаний одержати сертифікат на термін дії з правом самостійно застосовувати його до кожної випущеної партії продукції. Орган сертифікації має право проводити випробування сертифікованої продукції тільки у випробувальній лабораторії (центрі), що акредитована в Держкомстандарті.

Обстеження виробництва

Обстеження виробництва проводиться з метою встановлення, видачі рекомендацій щодо періодичності та форм технічного нагляду за виробництвом сертифікованої продукції.

Обстеження виробництва проводиться органом сертифікації з метою визначення наявності необхідних і достатніх умов, які забезпечують стабільність конкретної продукції за показниками безпеки та якості згідно з нормативними документами, відповідності фактичного стану виробництва вимогам документації, підтвердження можливості підприємства виготовляти продукцію відповідно до вимог чинних нормативних документів. Обстеження виробництва проводиться комісією експертів органу сертифікації. Воно передбачає виявлення факторів, що впливають на параметри продукції, за якими вона сертифікується, та їхню стабільність, у тому числі:

- відповідності технічної і технологічної документації на продукцію та методи її випробувань (контролю) вимогам нормативних документів;

- наявності і якості проведення контролю під час виробництва продукції, в тому числі метрологічного забезпечення;

- стану технологічних і виробничих операцій, що визначають рівень параметрів, за якими сертифікується продукція, і вимог до умов її виготовлення;

- стабільності відповідності продукції, що виготовляється, вимогам нормативних документів за допомогою методів регулювання технологічних процесів і управління;

- розподілу відповідальності керівництва та персоналу за забезпечення якості продукції;

- стану технічного обслуговування обладнання.

За результатами оцінки стану виробництва складається висновок щодо готовності підприємства до сертифікації продукції. Висновок повинен містити:

- загальні відомості про продукцію, що подається на сертифікацію, із зазначенням нормативної та конструкторської документації на її виготовлення та методи випробувань;

- відомості про систему контролю якості виготовлення продукції у ході технологічного процесу, включаючи вхідний контроль сировини;

- рекомендації щодо стабілізації показників якості продукції та усунення недоліків виробництва, які впливають на показники якості;

- визначення можливості проведення сертифікації продукції.

Після усунення недоліків, виявлених під час виробництва продукції, повторно перевіряється виробництво. За результатами повторної перевірки виробництва складається акт, який містить відомості щодо усунення недоліків за попереднім обстеженням виробництва та висновок про можливість проведення сертифікації продукції.

Атестація виробництва продукції, що сертифікується, або аналіз функціонування сертифікованої системи якості, якщо це передбачено схемою сертифікації

Атестація виробництва - це офіційне підтвердження органом з сертифікацїї або іншим спеціально уповноваженим органом наявності необхідних і достатніх умов виробництва певної продукції (послуг), які забезпечують стабільність виконання заданих у нормативних документах і контрольованих під час сертифікації вимог.

Атестація виробництва проводиться з метою оцінки технічних можливостей виробника щодо забезпечення стабільного випуску продукції, яка відповідає вимогам показників і характеристик, що наведені в нормативних документах на цю продукцію.

Атестація виробництва передбачає отримання кількісної оцінки стабільності відтворення показників продукції. Для показників, що підтверджуються сертифікацією, повинна також надаватись рекомендація щодо оптимальної кількості зразків, що випробовуються з метою сертифікації, способів та правил їх відбору, а також правил і порядку проведення технічного нагляду за атестованим виробництвом та сертифікованою продукцією.

Відбір, ідентифікація та випробування зразків продукції

Випробування продукції з метою сертифікації проводиться на зразках, які за складом, конструкцією, технологією виготовлення не повинні відрізнятися від тих, що прийняті для продукції, яка постачається споживачу. Відбір зразків продукції для випробувань здійснює орган з сертифікації або, за його дорученням, інша незалежна від виробника організація. Кількість зразків продукції для випробувань визначається відповідно до вимог нормативних документів на цю продукцію. Якщо такі документи відсутні, правила відбору зразків встановлюються органом з сертифікації залежно від обсягів випуску та стану виробництва. Відбір зразків продукції для випробувань оформляється актом відбору зразків-проб, до якого додається документ про якість продукції, який оформляється згідно з вимогами нормативних документів на конкретну продукцію і підписується представником підприємства-виготовлювача.

Підприємство-виробник передає в обумовлений договором термін відібрані для випробувань та зберігання зразки продукції до випробувальної лабораторії або до органу з сертифікації за свої кошти.Випробування зразків продукції проводять на відповідність усім вимогам чинних в Україні нормативних документів до продукції, що сертифікується. Після випробувань зразків продукції складається звіт (протокол), який обов'язково містить посилання на позначення та назву нормативних документів, на методи випробувань, а також графи “Вимоги нормативного документа до продукції“ та “Результати вимірювань”, в яких записують конкретну визначену нормативним документом норму зазначають числовий результат вимірювань відповідно.

Аналіз одержаних результатів і прийняття рішення про можливість видачі сертифіката відповідності та надання ліцензій

Після здійснення випробувань орган з сертифікації розглядає звіт про результати випробувань. Це робиться з метою визначення відповідності номенклатури перевірених показників номенклатурі показників, зазначених у рішенні за заявкою та відповідності застосованих методів та засобів випробувань вимогам нормативного документа на методи випробувань. У разі негативних результатів сертифікаційних випробувань заявнику повідомляється про це письмово. На підставі позитивних результатів розгляду звіту та інших робіт, що передбачені в рішенні за заявкою, орган із сертифікації видає сертифікат відповідності.

Сертифікат відповідності - це документ, виданий згідно з правилами системи сертифікації, який вказує, що забезпечується необхідна впевненість у тому, що потрібним чином ідентифікована продукція, процес чи послуга відповідають конкретному стандартові чи нормативному документу.

Ліцензія - це документ, виданий згідно з правилами системи сертифікації, за допомогою якого орган з сертифікації надає особі або органу право застосовувати сертифікати або знаки відповідності для своєї продукції, процесів чи послуг згідно з правилами відповідної системи сертифікації.

Якщо схемою сертифікації, наведеною у рішенні за заявкою, передбачена атестація виробництва або сертифікація системи якості, орган з сертифікації, у разі позитивних результатів цієї роботи, встановлює термін дії сертифіката відповідності з урахуванням терміну дії атестата виробництва або сертифіката системи якості.

Видача сертифіката відповідності та занесення сертифікованої продукції до реєстру Системи сертифікації

Оформлення сертифіката відповідності та його реєстрацію в реєстрі виконує орган з сертифікації, який розглядав результати робіт з сертифікації продукції за заявкою. За позитивними висновками розгляду результатів робіт з сертифікації заявнику видається оригінал сертифіката відповідності. Заповнення всіх реквізитів, передбачених сертифікатом відповідності, є обов'язковим.

Реквізит “код ТН ЗЕД” заповнюється за результатами ідентифікації продукції і визначення на їх підставі коду за Товарною номенклатурою зовнішньоекономічної діяльності (перші чотири знаки). У сертифікаті відповідності, що видається на партію продукції, зазначаються відомості про розмір партії, дата виготовлення продукції та номер і дата підписання договору (контракту), за яким ця партія ввезена в Україну.

Визнання сертифіката відповідності, що виданий закордонним органом ( у разі обов'язкової сертифікації продукції, що була імпортована на митну територію України)

Визнанню підлягають сертифікати та протоколи випробувань продукції, видані уповноваженими органами інших держав (далі - іноземний сертифікат), за умови дотримання сукупності таких правил:

- з національним органом з сертифікації тієї країни, з якої походить продукція, що ввозиться в Україну, Державним комітетом України з- стандартизації, метрології та сертифікації укладена двостороння угода про взаємне визнання результатів робіт з сертифікації;

- іноземний сертифікат, виданий в державній системі сертифікації тієї країни, з якої походить і в якій виготовлена продукція, що ввозиться в Україну;

- продукція, що ввозиться в Україну, може бути ідентифікована за супровідною документацією (маркування, етикетка тощо) як така, що виготовлена за міждержавними (ГОСТ) або іншими нормативними документами, що є чинними в Україні;

- номенклатура усіх обов'язкових вимог до продукції, які зазначені в іноземному сертифікаті, і норми цих вимог повністю відповідають номенклатурі обов'язкових вимог і нормам, чинним в Україні.

Свідченням про визнання іноземних сертифікатів є сертифікат відповідності або свідоцтво про визнання.

Технічний нагляд за сертифікованою продукцією під час її виробництва

Технічний нагляд - це нагляд за відповідністю сертифікованої продукції (процесів, послуг) і станом її виробництва вимогам стандарту або іншого нормативного документа, а також за системою якості на засадах спеціальних правил системи сертифікації однорідних видів продукції .

Технічний нагляд за сертифікованою продукцією під час її виробництва здійснює орган з сертифікації чи за його дорученням інша організація у разі, коли сертифікат відповідності видано підприємству-виробнику на відповідний термін і надане право самостійно застосовувати його до кожної одиниці виготовленої продукції.

У разі, коли сертифікат відповідності видано підприємству-виробнику на певний термін і за договором йому надано право самостійно застосовувати цей сертифікат до кожної одиниці виготовленої продукції, технічний нагляд за сертифікованою продукцією під час її виробництва проводить орган із сертифікації чи, за його дорученням, інша організація.

Технічний нагляд проводиться шляхом періодичних контрольних випробувань зразків (проб) продукції, що відбираються у виробника чи в торговельних організаціях, а також в залежності від схеми сертифікації:

- періодичного технічного нагляду за атестованим виробництвом сертифікованої продукції;

- періодичної оцінки ефективності функціонування сертифікованої системи якості у виробника.

Періодичність контрольних випробувань, їх обсяг та порядок проведення, зміст та періодичність проведення технічного нагляду за атестованим виробництвом, періодичність оцінки ефективності функціонування системи якості встановлює орган з сертифікації в кожному конкретному випадку.Орган з сертифікації може прийняти рішення про проведення додаткових випробувань та (чи) перевірок залежно від інформації про стан сертифікованої продукції, яка надходить від споживачів.

Дія сертифіката може тимчасово бути припинена або зупинена у разі:

- виявлення невідповідності продукції вимогам, що встановлені під час сертифікації;

- порушення вимог технології виготовлення, правил приймання, методів контролю та випробувань, маркування продукції тощо;

- зміни виробником нормативних документів, методів випробувань, складу тощо, які можуть вплинути на відповідність сертифікованої продукції встановленим вимогам, без попереднього узгодження з органом з сертифікації.

Рішення про тимчасове припинення дії сертифіката відповідності може бути скасоване у тому разі, якщо проведенням коригувальних заходів виробник може усунути невідповідності та причини їх виникнення в місячний термін і без проведення випробувань в акредитованій випробувальній лабораторії підтвердити відповідність продукції встановленим вимогам.

Добровільна сертифікація - це сертифікація на відповідність продукції вимогам, що не віднесені актами законодавства та нормативними документами до обов'язкових вимог, яка проводиться на добровільних засадах за ініціативою виробника, постачальника чи споживача продукції, органів державної виконавчої влади, громадських організацій та окремих громадян на договірних умовах між заявником та органом з сертифікації.

Добровільну сертифікацію мають право проводити підприємства, та, що взяли на себе функції органу з добровільної сертифікації, а також органи, що акредитовані в державній системі сертифікації.

Правила добровільної сертифікації встановлюються органами з добровільної сертифікації, які подають Державному комітетові України з стандартизації, метрології та сертифікації інформацію для їх реєстрації у встановленому Комітетом порядку. Під час проведення сертифікації та у разі позитивного рішення органу з сертифікації заявникові видається сертифікат та право маркувати продукцію спеціальним знаком відповідності. Форма, розміри і технічні вимоги до знаку відповідності визначаються державним стандартом. Знак відповідності не може бути застосований, якщо порушено правила його використання.

Відповідність продукції (товару), яка ввозиться і реалізується на території України, обов'язковим вимогам норм і стандартів, що діють в Україні, має підтверджуватися сертифікатом або свідоцтвом про визнання іноземного сертифіката, виданим або визнаним Держстандартом України або уповноваженим (акредитованим) ним органом.

Держстандарт України на підставі виданих сертифікатів відповідності або свідоцтв про визнання іноземного сертифіката включає сертифіковану продукцію до Єдиного реєстру сертифікованої в Україні продукції. Органи митного контролю здійснюють митне оформлення імпортних товарів на підставі зазначеного Єдиного реєстру в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Держстандарт України здійснює контроль за наявністю сертифікатів для товарів, що реалізуються юридичними або фізичними особами на митній території України.

Порядок ввезення на митну територію України продукції, що імпортується та підлягає в Україні обов'язковій сертифікації , розроблено на виконання Декрету Кабінету Міністрів України від 10 травня 1993р. “Про стандартизацію і сертифікацію”. Дія цього порядку поширюється на підприємства, установи і організації незалежно від форм власності та видів діяльності, що діють на території України, а також на громадян - суб'єктів підприємницької діяльності. Порядок застосовується до продукції, яка імпортується в Україну (переміщується через її митний кордон), є об'єктом купівлі-продажу або обміну і, відповідно до чинного законодавства, підлягає обов'язковій сертифікації в Україні.

Підтвердження відповідності товарів, що ввозяться на митну територію України, обов'язковим вимогам діючих у державі нормативних документів з питань стандартизації та сертифікації продукції здійснюється шляхом сертифікації товарів в Українській державній системі сертифікації продукції УкрСЕРПО або визнання УкрСЕПРО документів, що підтверджують відповідність товару зазначеним вимогам і видані на ці товари за кордоном. Пропуск митними органами на митну територію України продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації, здійснюється за умови подання відповідному митному органу сертифіката або свідоцтва про визнання виданого відповідними органами з сертифікації України.

Сертифікат або свідоцтво про визнання (оригінал та його копія, завірена підписом керівника та печаткою органу з сертифікації) подається до митного органу, в зоні діяльності якого розташований одержувач товару, разом з вантажною митною декларацією та іншими документами, необхідними для митного оформлення відповідного товару. Сертифікат (свідоцтво про визнання) вважається дійсним за умови наявності напису “Ввезення в Україну дозволяється” та заповнення органом з сертифікації усіх реквізитів документа, який має бути завірений підписом керівника та печаткою органу з сертифікації, що його видав. Виправлення в тексті не допускаються.

Не підлягають пропуску через митний кордон України товари, на які відсутні сертифікати (свідоцтва про визнання), або які не відповідають будь-яким даним, наведеним в сертифікаті (свідоцтво про визнання). Такі товари залишаються під митним контролем та передаються на зберігання митниці в порядку, передбаченому митним законодавством. У випадках, коли в цілях проведення сертифікації товару є необхідність у відборі проб чи зразків товарів, які знаходяться під митним контролем, орган з сертифікації письмово звертається до митного органу за дозволом на видачу зразків під зобов'язання про їх повернення.

Якщо сертифікація передбачає проведення випробувань руйнівними методами, орган з сертифікації повідомляє про це митний орган з поданням акта про знищення зразків. Кількість товару в сертифікаті, якщо він видається, а також в митних документах зазначається з урахуванням знищених зразків.

Сертифікація продукції іноземних виробництв за схемами з обстеженням, атестацією та сертифікацією систем якості ( сертифікація продукції іноземних виробництв) проводиться комісіями, які призначаються наказами Держстандарту України. Порядок проведення сертифікації продукції іноземних виробництв містить наступні етапи: