Стратегічне управління підприємством

4,68

-1,54

Збільшення

10

Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості

3,30

4,56

+1,26

Збільшення

11

Середній строк погашення дебіторської заборгованості (днів)

110,8

80,0

-30,8

Зменшення

12

Коефіцієнт валового прибутку

0,31

0,28

-0,03

Збільшення

13

Коефіцієнт чистого прибутку

0,04

0,07

+0,03

Збільшення

14

Коефіцієнт витрат виробництва

0,69

0,72

+0,03

Зменшення

15

Коефіцієнт адміністративних витрат

0,03

0,03

0

Зменшення

16

Коефіцієнт операційного прибутку

0,15

0,18

+0,03

Збільшення

17

Коефіцієнт рентабельності активів

0,01

0,03

+0,02

Збільшення

18

Коефіцієнт капіталізації

0,03

0,14

+0,11

Збільшення

19

Коефіцієнт рентабельності власного капіталу

0,03

0,15

+0,12

Збільшення

Дані табл.2.8 свідчать, що дирекція має досить стійкий рівень всіх фінансових коефіцієнтів.

В цілому можна оцінити техніко-економічний потенціал підприємства як досить високий та такий, що має тенденцію до зростання.

Наостаннє зауважимо, що головна мета реструктуризації об'єднання “Укртелеком” -- орієнтація на клієнта.

Вже зараз зрозуміло, що з боку держави забезпечені всі необхідні умови для створення конкурентоспроможних підприємств електрозв'язку (регіональних філій ВАТ “Укртелеком” у вигляді обласних дирекцій) з ефективною системою управління та сучасним кваліфікованим менеджментом (в першу чергу фінансовим).

Проведення організаційних змін і створення єдиних підприємств електрозв'язку дозволить концентрувати фінансові ресурси, спрямовувати їх на гармонійний розвиток галузі зв'язку у всіх регіонах України, фінансувати великомасштабні інвестиційні проекти і виробництва, задіяні в єдиному технологічному процесі.

2.4 Формування фінансової стратегії Черкаській дирекції ВАТ “Укртелеком”

У попередньому розділі ми з'ясували питання структурної і управлінської побудови відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” на прикладі Черкаської дирекції ВАТ “Укртелеком”.

Розглянемо тепер фінансовий аспект взаємозв'язку регіональних представництв з керівною структурою ВАТ “Укртелеком”.

Як вказувалось вище, Черкаська дирекція ВАТ “Укртелеком” не є юридичною особою, хоча й має окремий баланс, рахунки в банківських установах і певні аксесуари (печатку, кутовий штамп тощо). Це призводить до особливостей у порядку руху грошових коштів через систему регіональних представництв ВАТ “Укртелеком”.

На рис.2.3 наведено схему руху грошових коштів по Черкаській дирекції ВАТ “Укртелеком”.

З наведеної схеми випливає, що при розробці стратегії розвитку конкретної філії ВАТ “Укртелеком” (в тому числі і Черкаської дирекції) безумовно повинні бути враховані стратегічні плани керівництва акціонерним товариством, що досить суттєво обмежує можливості стратегічного планування на регіональному рівні. Проте, якщо цілі управління ВАТ “Укртелеком” (бажаний стан об'єкта або бажаний результат функціонування) співпадають з цілями, що переслідуються суб'єктом управління (Черкаською дирекцією) в процесі його управлінської діяльності, то він орієнтований на більш ефективне управління з точки зору досягнення цілей. Внаслідок такого підходу, будь-яка регіональна розробка, мета якої поліпшити управління перш за все фінансами шляхом розробки фінансової стратегії (або їх стратегічного набору), буде сприйматися як база для формування глобальної фінансової стратегії всього акціонерного товариства.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рисунок 2.3. Схема руху грошових коштів по Черкаській дирекції ВАТ“Укртелеком”

Ми з'ясували, що стратегія фінансування як діяльність включає визначення цілей використання фінансових pecypciв i капіталу, методів фінансування, часових характеристик, важелів i прийомів управління рухом фінансових pecypciв та капіталу, визначення стратегічного набору (як структури специфічних фінансових стратегій), а також фінансове планування та розробку спеціальних планів. З огляду на це формування стратегії розвитку ВАТ“Укртелеком” повинне передбачати вирішення наступних трьох завдань:

1. Формулювання загальної стратегії розвитку, яка полягає в :

управлінні грошовими потоками та ринковими цінними паперами;

управлінні товарно-матеріальними запасами;

розробці стратегії кредитування;

визначенні дивідендної стратегії.

2. Фінансове прогнозування щодо капіталовкладень, інших надходжень та виплат, для чого розроблюються:

Проект фінансового балансу;

Фінансовий план зовнішнього фінансування.

3. Створення механізму аналізу та контролю фінансового стану товариства у процесі здійснення стратегії.

Всі ці стратегії є глобальними і розроблюються керівництвом акціонерного товариства як функціональні стратегії, оскільки саме воно відповідає за якість управління товариством.

Щодо Черкаської дирекції ВАТ “Укртелеком”, то на її рівні розроблюються, в першу чергу, локальні фінансові стратегії ресурсного спрямування.

В основу розробки стратегії розвитку Черкаській дирекції ВАТ “Укртелеком” покладено такі принципи:

балансування матеріальних i фінансових потоків;

найефективніше фінансування розширення, підтримки та, в разі потреби, скорочення окремих підсистем;

прогнозування альтернативних варіантів розвитку з точки зору фінансових характеристик його діяльності в різних умовах;

фінансового контролю та аналізу діяльності.

При визначенні схеми дій, що передбачаються, ураховуються сьогоднішні умови діяльності підприємства та можливі їхні зміни в майбутньому. Така схема завжди конкретна, тобто зумовлюється економічним i фінансовим становищем підприємства. Цілі фінансового менеджменту щодо інвестування власного підприємства полягають в тому, щоб:

в умовах обмеженості інвестиційних ресурсів визначити найбільш ефективні варіанти інвестування;

оптимальним чином сформувати джерела інвестиційних ресурсів;

забезпечити реалізацію планів інвестування.

Власні інвестиційні можливості Черкаській дирекції ВАТ "Укртелеком" складають в поточний момент 3,3 млн. грн.

З метою визначення “точки відліку” для подальшого формування стратегії фінансування проаналізуємо доходи, витрати і прибутки,які були отримані, в розрізі послуг по Черкаській дирекції ВАТ “Укртелеком” у 2000 2002 рр.

Таблиця 2.9. Доходи по підгалузях зв'язку за 20002002 рр. (тис.грн.).

Підгалузь зв'язку	2000	2002	Відхилення
Всього У т.ч.	61907	73550	+11643
Міжміський телефонний зв'язок	15123	31615	+16492
Телеграфний зв'язок	944	897	-47
Міський телефонний зв'язок	36335	32034	-4301
Сільський телефонний зв'язок	6681	6319	-362
Проводове мовлення	2401	2164	-237
Інтернет	423	521	+98

Таблиця 2.10. Прибутки по підгалузях зв'язку за 20002002 рр. (тис.грн.).

Підгалузь зв'язку	2000	2002	Відхилення
Всього У т.ч.	8511	6668	-1843
Міжміський телефонний зв'язок	5620	14490	+8870
Телеграфний зв'язок	-1145	-2771	-1626
Міський телефонний зв'язок	8327	3371	-4956
Сільський телефонний зв'язок	-2316	-4384	-2068
Проводове мовлення	-2177	-4003	-1826
Інтернет	202	-4	-206

Різниця в структурі доходів і прибутків по підгалузях зв'язку за 2000 та 2002 роки пояснюється зміною формування доходів та витрат в галузевому аналізі за 2002 рік. Але не зважаючи не це, чітко просліджуються три збиткових підгалузі: телеграфний зв'язок, сільський телефонний зв'язок та проводове мовлення. На нашу думку в майбутньому процес скорочення попиту на ці послуги буде продовжуватися, оскільки сучасні засоби передавання інформації будуть поступово витісняти з ринку застарілі технології.

Можна зробити попередній принциповий висновок про недоцільність не тільки подальшого фінансування підтримання цих послуг, а й про необхідність поступового скорочення технічного, ресурсного і фінансового забезпечення вказаних послуг електрозв'язку.

Дані для аналізу витрат по підгалузях зв'язку наведені у таблиці 2.11.

Таблиця 2.11. Витрати по підгалузях зв'язку за 2000-2002 рр. (тис.грн.).

Підгалузі зв'язку	Витрати
	2000	2002	Відхилення
Всього У т.ч.	45582	54623	+9041
Міжміський телефонний зв'язок	9486	11856	+2370
Телеграфний зв'язок	1932	3518	+1586
Міський телефонний зв'язок	21952	23324	+1372
Сільський телефонний зв'язок	7884	9650	+1766
Проводове мовлення	4178	5806	+1628
Інтернет	150	438	+288

Дані табл.2.11 свідчать, що по тим же трьом підгалузям -- телеграфному зв'язку, сільському телефонному зв'язку і проводовому мовленню в аналітичному періоді витрати носили досить сталий характер, тобто суттєво не зменшувалися.

Такий стан речей обумовлений технічною і соціальною неможливістю різкого скорочення цих напрямків діяльності (послуг), оскільки, з одного боку, вартість обладнання та його демонтажу перевищує допустимі фінансові межі, а з другого боку, персонал, який працює в цих підгалузях переважно підлягає скороченню, що в умовах економічної кризи та безробіття неприпустимо.

Для визначення пріоритетів фінансування розрахуємо рентабельність кожної з підгалузей та на основі розрахункових даних оцінимо стабільність ринкового попиту на вказані послуги з врахуванням тенденцій майбутнього розвитку технологій електрозв'язку.

Результати розрахунків наведено у таблиці 2.12.

Таблиця 2.12. Рентабельність по підгалузях зв'язку за 2000-2002р.р.

Підгалузь зв'язку	2000	2002
Всього У т.ч.	18,7%	12,2%
Міжміський телефонний зв'язок	59,2%	122,2%
Телеграфний зв'язок	-59,3%	-78,8%
Міський телефонний зв'язок	37,9%	14,5%
Сільський телефонний зв'язок	-29,4%	-45,4%
Проводове мовлення	-52,1%	-68,9%
Інтернет	134,7%	-0,9%

З даних табл. 2.12 видно, що найбільшу прибутковість має підгалузь міжміського телефонного зв'язку, наступна підгалузь -- міський телефонний зв'язок.

Маркетингові дослідження довгострокових перспектив розвитку кожного з вказаних ринків дали такі прогнозні результати: попит на перший вид послуг щорічно зростатиме на 8,7%, на другий вид послуг -- на 11,2%. Виходячи з цих даних стратегія фінансування (як ресурсна стратегія) повинна розставити пріоритети фінансування в наступному порядку:

1. Міський телефонний зв'язок.

2. Міжміський телефонний зв'язок.

Щодо трьох збиткових підгалузей, то фінансова стратегія полягає у приведенні їх до рівня беззбитковості шляхом поступової ліквідації комунікацій та обладнання або використання його при наданні інших видів послуг.

Лімітування інвестиційних ресурсів призводить до зниження ефективності інвестицій порівняно з можливим (не обмеженим рівнем). Ця інвестиційна фінансова стратегія не оптимальна. Проте, на жаль, для більшості українських підприємств вона -- об'єктивна реальність.

Таким чином, інвестиційні проекти стають альтернативними не з позицій єдності очікуваних результатів, а з позицій можливостей фінансування. Тому важливим завданням є пошук інших стратегій інвестування власного виробництва, в першу чергу за рахунок власних коштів.

В цілому, коли обрана загальна стратегія обіцяє підприємству прибуток, необхідно з'ясувати, наскільки будуть виправдані зусилля і засоби. Це встановлюється шляхом підрахунку максимального приросту віддачі капіталовкладень. Для розрахунку розмірів прибутку на одиницю інвестованого капіталу визначаються наступні параметри:

розмір прибутку підприємства за умови збереження діючої ринкової позиції;

обсяг поточних інвестицій підприємства у проект (вид діяльності);

приріст інвестицій, необхідних для забезпечення оптимальної позиції;

приріст прибутку підприємства.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2.6. Схема проведення розрахунків ефективності інвестицій.

Наостаннє зауважимо, що при аналізі ефективності інвестицій самостійним проектом вважається кожна альтернатива маркетингового, інженерного або іншого рішення по проекту в цілому.

Як зазначалося, підприємство знаходиться в процесі приватизації. Враховуючи, що воно стає філією акціонерного товариства відкритого типу, необхідно визначити коло потенціальних акціонерів. Для цього треба дослідити інвестиційну привабливість не тільки Черкаській дирекції зокрема, а й ВАТ “Укртелеком” взагалі.

3. СТРАТЕГІЯ РОЗВИТКУ В ГАЛУЗІ ЗВ'ЯЗКУ

3.1 Сучасний стан та перспективи розвитку галузі зв'язку

Після проголошення в 1991 році незалежності України мережа поштового та електрозв'язку на її території повністю перейшла під юрисдикцію національного Міністерств зв'язку.

Зауважимо, що галузь зв'язку в Україні, як і в усьому колишньому СРСР, значно поступалася розвиненим країнам як за рівнем технологій, так і за забезпеченням попиту на послуги зв'язку.

Основними недоліками цієї галузі т той час були:

низька телефонна щільність;

оснащеність мереж зв'язку фізично зношеним та морально застарілим обладнанням;

відсутність загальнодержавної мережі передавання даних;

відсутність цифрової первинної мережі;

відсутність прямого автоматичного зв'язку із зарубіжними країнами;

нерозвинений мобільний зв'язок.

Для подолання зазначених недоліків і забезпечення необхідних темпів розвитку потрібно було реконструювати мережу електрозв'язку на базі широкого впровадження новітніх технологій.

З цією метою Урядом України була розроблена і прийнята Комплексна програма створення єдиної національної системи зв'язку України (ЄНСЗ), яка визначила організаційно-технічні засади становлення та розвитку галузі [25,с.3].

В умовах дефіциту ресурсів було окреслено такі пріоритетні напрямки розвитку галузі:

організація міжнародних станцій для телефонії та документального електрозв'язку з метою прямого виходу абонентів України на зарубіжні мережі та служби;

прискорений розвиток телефонних мереж для задоволення попиту споживачів на цю послугу;

щонайшвидше створення універсальної транспортної мережі для інформаційно-обчислювальних та інформаційно-довідкових систем та ін.

Стратегія подальшого розвитку зв'язку в України передбачає досягнення двох головних результатів:

забезпечення органів державного управління, оборони, суб'єктів ринку, населення засобами та послугами зв'язку на рівні платоспроможного попиту;

створення технічної бази інформатизації суспільства з огляду на інтеграцію національної інформаційної інфраструктури, в якій зв'язок є транспортною компонентою Європейської та Глобальної інформаційних інфраструктур.

Капіталовкладення, які потрібні на період до 2005 року для реалізації всіх програм розвитку галузі, за прогнозами фахівців становлять близько 10 млрд. дол. США.

З огляду на те, що інвестиційні можливості українських операторів зв'язку не перевищують $200млн. на рік, однією з найактуальніших проблем успішної реалізації планів розвитку галузі є пошук джерел фінансування. Окрім власних коштів підприємств зв'язку основною рушійною силою розвитку галузі мають бути кошти приватних інвесторів - як місцевих, так і іноземних. Для цього в галузі та в Україні в цілому необхідно створити сприятливіші умови для підвищення активності інвесторів, інакше кажучи, забезпечити сприятливий інвестиційний клімат [25,c.12].

3.2 Особливості стратегії розвитку в галузі зв'язку

Незважаючи на несприятливі загальноекономічні умови, українські телекомунікац ії є привабливим об'єктом розвитку як для національних, так і для іноземних інвесторів.

Це пояснюється тим, що інвестиції в розвиток телекомунікацій взагалі є високорентабельними й дуже перспективними. До того ж за даними Міжнародного Союзу Електрозв'язку розмір інвестиційних та експлуатаційних витрат на одну телефонну лінію в України менший за світовий. Так, щоб установити один телефон (включаючи інфраструктуру - абонентські лінії, АТС, системи передавання) у більшості країн світу необхідно вкласти $1500, в України для цього достатньо $1000 [23,c.8].

Крім високої прибутковості найістотнішими чинниками зацікавленості національних та іноземних інвесторів щодо галузі зв'язку України є:

велика місткість ринку та значний незадоволений попит споживачів на послуги зв'язку;

наявність базової інфраструктури;

недосконала, слабка конкуренція на ринку послуг зв'язку;

можливість залучати відносно дешеву і висококваліфіковану робочу силу;

постійно зростаюча прогнозованість подій на ринку та процесів розвитку української економіки і т.ін.;

зростання трафіку (показник вихідного обміну - кількість міжміських та міжнародних телефонних розмов - у 2002 році збільшився на 10%в порівнянні з 2000 роком);

потенціал прибутковості за рахунок розширення спектра послуг та застосування пакетного підходу до споживачів;

можливості економії на масштабах;

стратегічна орієнтація на приватизацію та лібералізацію в галузі.

Додаткові чинники зацікавленості іноземних інвесторів такі:

порівняно слабка національна база виробництва телекомунікаційного устаткування, що спонукає вкладати кошти в її розвиток;

нагальна потреба використовувати західні технології та техніку на українському ринку телекомунікацій.

На зацікавленість інвесторів позитивно впливає геополітичне положення України, яка розміщена в центрі Європи. Оте, наша країна має відігравати важливу роль у розвитку Європейського інформаційного простору завдяки телекомунікаціям, що через неї проходять і проходитимуть у майбутньому.

Особливо важливими і привабливими є транзитні можливості України між Сходом і Заходом, зокрема Європою і країнами Азії, трансконтинентальні волоконно-оптичні магістралі за багатьма проектами, що забезпечує вихід її по цифрових каналах високої якості практично в будь-яку точку світу. Обставини складаються так, що з часом транзитний трафік, який проходитиме через Україну і приноситиме їй прибуток, буде значно більшим, ніж внутрішній. Ці чинники також підвищують інтерес інвесторів до розвитку телекомунікацій України.

Слід відзначити також зусилля Уряду України і Державного комітету зв'язку та інформатизації України щодо сприятливих умов для активізації інвестиційної діяльності як в України взагалі, так і в галузі зв'язку особливо.

Прийнято і введено в дію низьку законів України, які створили умови законодавчого забезпечення захисту інвестицій:

"Про приватизацію підприємств";

"Про захист інвестицій";

"Про режим іноземних інвестицій";

"Про зв'язок" та інше.

Інвестиційну привабливість сектора телекомунікацій в Україні підтверджує діяльність таких підприємств, як "Утел", "Український мобільний зв'язок", "Цифровий стільниковий зв'язок України", "Голден Телеком", які успішно розвиваються на українському ринку, здійснюють інтенсивну інвестиційну політику і нарощують вартість свого капіталу. Наприклад, капіталізація "Утел" та "УМЗ" з часу їх існування зросла в 15-20 разів.

Джерела інвестування в галузь зв'язку України такі:

частина чистого прибутку підприємств зв'язку державної форми власності та амортизаційні відрахування;

реінвестиції спільних підприємств;

кошти інших відомств України;

довгострокові кредити держави;

кредити комерційних банків;

іноземні кредити;

кошти Держбюджету;

кошти інших інвесторів.

Світовий досвід приватизації телекомунікацій операторів свідчить, що вона успішно відбувається за умов:

конкурсного добору стратегічного інвестора;

кваліфікаційних вимог до стратегічного інвестора (наприклад, наявність досвіду у сфері телекомунікацій, приналежності до одного з міжнародних альянсів);

надання гарантій щодо прав власності;

пропозиції інвесторові контрольного або блокуючого пакета акцій;

надання достатніх прав в управлінні;

створення незалежного регулюючого органу;

реалістичної інвестиційної програми;

чітких умов та графіку інвестиційних зобов'язань, державного контролю з їх виконанням (при варіанті некомерційного конкурсу);

прав та обмежень у тарифній політиці;

забезпечення балансу між достатнім прибутком для інвестора та інтересами споживачів;

укладання концесійних угод з місцевими інвесторами;

надання виключних прав або монополії на певний термін.

Важливим є також виважений підхід до приватизації державних часток у майні телекомунікацій спільних підприємств, що можуть бути приватизовані за індивідуальними планами або із включенням деяких з них до єдиного майнового комплексу України.

Як відомо, однією з головних цілей інвесторів є забезпечення високої віддачі у процесі використання вкладених коштів. При цьому прибуток є основним показником, що характеризує результати інвестиційної діяльності. Тому інвестори вельми обачні у виборі напрямків інвестування й згодні вкладати кошти в проекти з високою ефективністю та гарантією отримання запланованого прибутку.

3.3 Загальна інформація про цифрову комутаційну систему ДТС-3100, яку пропонується впровадити в дирекції

Широко відомо, що світ вступає у вік інформації. В зв'язку з цим зростає необхідність в більш широких мережах зв'язку, які складають інфраструктуру для віку інформації. Найбільш важними факторами, необхідними для створення ефективних телекомунікаційних мереж, є розвинута комунікація та технологія передачі інформації.

Система ДТС-3100 є міцною і гнучкою цифровою електронною комутаційною системою для суспільних мереж зв'язку. Вона відповідає всім сучасним вимогам і оснащена для виконання всіх майбутніх завдань. Завдяки використанню сучасних технологій мікросхем, комп'ютерів, програмного забезпечення, і насамперед, взаємозв'язок та послуги, ДТС-3100 - одна система для використання з точки зору розміру, діапазону послуг і умов мереж. Система може використовуватись для сільських станцій малої ємності і для місцевій або вузловій/міжміській станцій великої ємності. Модульність апаратного і програмного забезпечення дозволяє ДТС-3100 адаптуватись у будь-яким умовам мережі. Нові технології можуть використовуватись в ДТС-3100 без зміни структури системи.

Система ДТС-3100 забезпечує надання всім споживачам сучасних послуг електрозв'язку - телефонії високої якості та можливості обміну нетелефонними повідомленнями (документальний зв'язок) при використанні більш, чим один канал із високою достовірністю та спроможна забезпечити вимоги майбутнього.

Система ДТС-3100:

дозволяє будувати станції різноманітного призначення: кінцеві і транзитні, для міських та сільських мереж;

дозволяє будувати центри комутації для мереж мобільного зв'язку, а також вузли для інтелектуальних мереж.

Ця цифрова комутаційна система запатентована ЦНІІЗом в Росії, Україні, Республиці Бєларусь, США, Південній Кореї та інших країнах.

Система ДТС-3100 забезпечує, в порівнянні з пропонуємимі на світовому ринку електронними АТС, середню економію в розрахунку на 1 номер:

капітальних вкладень в 2 рази;

абонентського кабелю в 8 разів;

виробничих площ в 2 рази;

споживання електроенергії в 2-3 рази.

Система ДТС-3100,завдяки тому, що в неї ущільнення, передача і комутація каналів здійснюється цифровими методами, може бути базою для будівництва інтегральних цифрових мереж зв'язку.

В порівнянні з аналоговою телефонною мережею загального користування, інтегральна цифрова мережа зв'язку має цілий ряд переваг, серед яких в першу чергу, виділяються наступні:

відносна простота ущільнення цифрових каналів;

підвищена якість передачі інформації;

можливість використання самих сучасних та новітніх цифрових технологій і способів обробки інформації;

значно менший фізичний об'єм обладнання передачі і комутації;

менш, в порівнянні з аналоговими, енергоємність обладнання;

постійне зменшення вартості обладнання завдяки здешевленню елементної бази;

зменшення витрат на технічне обслуговування та експлуатацію обаднання;

простота засекречування каналів зв'язку.

Система ДТС-3100 є оригінальною і поки що єдиною в світі цілком інтегральною цифровою стаціонарною мережею зв'язку з доведенням цифрового потоку безпосередньо до абонентської установки. Це дозволяє здійснити цифрову передачу інформації самого різноманітного виду: мову, дані, факсимільне повідомлення та інші, а також відображення, які повільно змінюються.

3.3.1 Послуги зв'язку в ДТС-3100

Система ДТС-3100 має гнучку архітектуру, необхідну для адаптації к нової технології і новим видам послуг. Ця система надає значні переваги як операторам мережі, так і абонентам ділового та приватного сектору.

ДТС-3100 забезпечує ефективність абонентського обслуговування і надає широкий вибір послуг, які приносять найбільш високі доходи. Система ДТС-3100 має можливість надавати абонентам широкий спектр послуг, і в першу чергу - послуг телефонного зв'язку.

Абонент системи ДТС-3100 забезпечується місцевим, міжміським і міжнародним зв'язком з автоматичним визначенням вартості розмови.

Абонент системи ДТС-3100 відразу же після введення в дію станції може користуватись такими телефонними послугами, як:

термінові виклики (пожежної служби, міліції, швидкої допомоги);

прямий виклик;

визначення злонамерених викликів;

переадресація виклику в зв'язку з зайнятістю абонента;

переадресація виклику при відсутності відповіді абонента;

обов'язкова переадресація виклику;

скорочений набір номера.

Додаткові види послуг, які надаються абонентам даної системи:

конференц-зв'язок до 8 абонентів;

повторний виклик;

зворотній виклик;

виклик оператора для допомоги і довідки;

контроль рахунку абонента;

обслуговування по категоріям;

виклик абонента по замовленню (“будильник”);

блокування виклику по номеру абонента, якого викликають;

різна тональність сигналу виклику для викликів різного ступеню важливості;

різні види багатобічного зв'язку;

різні види заборони деяких видів викликів (вхідні та/або вихідні).

Як подальший розвиток послуг в системі ДТС-3100, планується наступне:

замовлення розмови в визначений час;

попередження про лінію передачі з високою оплатою;

різні види оплати виклику, в т.ч. безкоштовний номер, оплата за рахунок абонента, якого викликають тощо;

приватний номер;

голосування та опитування громадської думки.

В системі ДТС-3100 крім телефонних послуг реалізується цілий ряд послуг по передачі даних:

передача факсимільної інформації;

передача файлів між ПЕОМ;

електронна пошта;

доступ до баз даних.

3.4 Розрахунок економічної ефективності та окупності станції типа ДТС-3100 на 10000 номерів

Станцію типа ДТС-3100 згідно титульного списку планується ввести в експлуатацію в 4 кварталі 2002 року.

Планується в перший рік експлуатації (в 2003 році) задіяти 4000 номерів, в 2004 році - 4000 номерів, в 2005 році - 2000 номерів.

Розраховуємо доходи з урахуванням ПДВ від введення номерної ємності станції за ці три роки. Річні доходи від реалізації послуг зв'язку визначаються від плануємих послуг зв'язку по об'єму приросту введеної ємності:

установча плата - разові доходи, з урахуванням придбання опціонів;

абонентська плата - річні поточні доходи;

доходи від міжміських та міжнародних розмов.

Доходи визначаються згідно діючих граничних тарифів на основні послуги зв'язку, які затверджені наказом Держкомзв'язку та інформатизації України від 07.02.2000р. №23 та тарифами на додаткові послуги зв'язку, затверджені наказом УДПЕЗ “Укртелеком” 24.06.98р. №77. Залучення коштів від підприємств, організацій та населення на розвиток зв'язку шляхом придбання опціонів регламентується наказом ВАТ “Укртелеком” від 26.06.2000р. №147 та “Положенням про залучення коштів від підприємств, організацій та населення на розвиток місцевих телефонних мереж шляхом реалізації опціонів відкритого акціонерного товариства “Укртелеком”.

І рік (2003р.):

В 2003році передбачається задіяти 4000№№, з них 200№№ для юридичних осіб (згідно маркетингового дослідження).

Річний дохід від установлення телефонів:

від населення: 3800*200грн.+3800*300грн.=1 900 000грн.

від юридичних осіб: 200*800грн.+200*400грн.=240 000грн., де

200грн., 800грн.- вартість установлення основного телефонного апарата для населення та для підприємств, установ та організацій, відповідно (розділ 1,ст.1,поз.1 Граничних тарифів на основні послуги зв'язку);

300грн., 400грн. - ціна опціонів в зоні дії новозбудованій АТС для населення та юридичних осіб, відповідно.

Річний дохід від абонплати:

По плану розвитку в 2003році необхідно установити:

В 1 кварталі - 844№№ (населення); 10№№(юр.особи);

В 2 кварталі - 790№№ (населення), 60№№ (юр.особи);

В 3 кварталі - 1070№№ (населення),60№№(юр.особи);

В 4 кварталі - 1096№№ (населення), 70№№ (юр.особи).

Річний дохід від абонплати складає:

від населення:

((844*10,5міс.)+(790*7,5міс.)+(1070*4,5міс.)+(1096*1,5міс.))*11,6грн.=

=(8862+5925+4815+1644)*11,6грн.=246453,6грн., де

11,6грн. - середня доходна такса телефонів населення з похвилинною оплатою місцевих розмов.

від юридичних осіб:

((10*10,5міс.)+(60*7,5міс.)+(60*4,5міс.)+(70*1,5міс.))*23,1грн.=

=(105+450+270+105)*23,1грн.=21483,0грн., де

23,1грн. - середня доходна такса телефонів юридичних осіб з похвилинною оплатою місцевих розмов.

Річний дохід від міжміських розмов:

Середня доходність від міжміських розмов на один номер монтованої ємності по звітним та розрахунковим даним складає 22,0грн. З урахуванням того, що згідно наказу Державного комітету зв'язку від 12.08.98р.№120 “Про взаєморозрахунки за послуги міжнародного та міжміського телефонного зв'язку” вищевказані доходи розподіляються між ЗАТ “Утел” та ВАТ “Укртелеком” та змін до нього по відсоткам 55% та 45% відповідно тобто частка доходів Черкаській дирекції ВАТ “Укртелеком” складає 9,9грн. в місяць:

((854*10,5міс.)+(850*7,5міс.)+(1130*4,5міс.)+(1166*1,5міс.))*9,9грн.=

=(8967+6375+5085+1749)*9,9грн.=22176грн.

Загальний дохід за перший рік (2003р.) експлуатації АТС складає:

1900000,0+240000,0+246453,6+21483,0+22176,0=2 430 112,6грн.

ІІрік (2004р.):

В 2004році передбачається задіяти 4000№№, з них 200№№ для юридичних осіб (згідно маркетингового дослідження).

При розрахунках вважаємо, що плата за установлення основного телефонного апарату, тарифи, розподіл доходів між ЗАТ “Утел” та ВАТ “Укртелеком” та ціна опціонів не змінюються.

Річний дохід від установлення телефонів:

від населення: 3800*200грн.+3800*300грн.=1 900 000грн.

від юридичних осіб: 200*800грн.+200*400грн.=240 000грн.

Річний дохід від абонплати:

По плану розвитку в 2004році необхідно установити:

В 1 кварталі - 950№№ (населення); 50№№(юр.особи);

В 2 кварталі - 950№№ (населення), 50№№ (юр.особи);

В 3 кварталі - 950№№ (населення), 50№№(юр.особи);

В 4 кварталі - 950№№ (населення), 50№№ (юр.особи).

Річний дохід від абонплати складає:

від населення:

((3800*12міс.)+(950*10,5міс.)+(950*7,5міс.)+(950*4,5міс.)+(950*1,5міс.))*11,6грн.= (45600+9975+7125+4275+1425)*11,6грн.=796440,0грн.

від юридичних осіб:

(200*12міс)+(50*10,5міс.)+(50*7,5міс.)+(50*4,5міс.)+(50*1,5міс.))*23,1грн.=(2400+525+375+225+75)*23,1грн.=83160,0грн.

Річний дохід від міжміських розмов:

((4000*12міс.)+(1000*10,5міс.)+(1000*7,5міс.)+(1000*4,5міс.)+(1000*1,5міс.))*9,9грн.=(48000+10500+7500+4500+1500)*9,9грн.=712800,0грн.

Загальний дохід за другий рік (2004р.) експлуатації АТС складає:

1900000,0+240000,0+796440,0+83160,0+712800,0=3 732 400грн.

ІІІрік (2005р.):

В 2005році передбачається задіяти 2000№№, з них 100№№ для юридичних осіб (згідно маркетингового дослідження).Вирахуємо з загальної кількості номерів 62 номера, яки використовуються, як службові або технологічні. Залишається 1938№№.

При розрахунках вважаємо, що плата за установлення основного телефонного апарату, тарифи та ціна опціонів не змінюються.

Річний дохід від установлення телефонів:

від населення: 1838*200грн.+1838*300грн.=919 000,0грн.

від юридичних осіб: 100*800грн.+100*400грн.=120 000,0грн.

Річний дохід від абонплати:

По плану розвитку в 2004році необхідно установити:

В 1 кварталі - 475№№ (населення); 25№№(юр.особи);

В 2 кварталі - 475№№ (населення), 25№№ (юр.особи);

В 3 кварталі - 475№№ (населення), 25№№(юр.особи);

В 4 кварталі - 413№№ (населення), 25№№ (юр.особи).

Річний дохід від абонплати складає:

від населення:

((7600*12міс.)+(475*10,5міс.)+(475*7,5міс.)+(475*4,5міс.)+(413*1,5міс.))*11,6грн.= (91200+4987,5+3562,5+2137,5+619,5)*11,6грн.=1 189 081,2грн.

від юридичних осіб:

((400*12міс)+(25*10,5міс.)+(25*7,5міс.)+(25*4,5міс.)+(25*1,5міс.))*23,1грн.=(4800+262,5+187,5+112,5+37,5)*23,1грн.=124 740,0грн.

Річний дохід від міжміських розмов:

((8000*12міс.)+(500*10,5міс.)+(500*7,5міс.)+(500*4,5міс.)+(438*1,5міс.))*9,9грн.=(96000+5250+3750+2250+657)*9,9грн.=1 068 279,3грн.

Загальний дохід за третій рік (2005р.) експлуатації АТС складає:

919000,0+120000,0+1189081,2+124740,0+1068279,3=3 421 100,5грн.

Доходи від реалізації послуг електрозв'язку при введенні в дію АТС типу ДТС-3100 за три роки складають - 9 583 613,1грн.

Розрахуємо витратну частину. Сума капітальних вкладень та будівельно-монтажних робіт на будівництво АТС типу ДТС-3100 складає 5667,0тис.грн., в тому числі вартість будівельно-монтажних робіт-1110,0тис.грн.

Річні експлуатаційні витрати становлять:

- річний фонд заробітної плати технічного персоналу АТС типу ДТС-3100 розрахуємо наступним чином:

згідно штатного розкладу на АТС працює 22 працівника; місячний фонд заробітної плати складає 9064,0грн., річний фонд заробітної плати з урахуванням премії - 9064,0*1,25*12міс.=135960,0грн.; нарахування на з/п - 135960,0*37,88%=51501,6грн.

Таким чином фонд заробітної плати разом з нарахуваннями складає за рік 187461,6грн.

- вартість електроенергії за рік: 69000кВт/ч*0,17грн.=11730,0 грн.

- амортизаційні відрахування (телефонні станції відносяться к 2групі основних фондів, тобто річна амортизація складає 15%):

1рік: 5667000,0*0,15=850050,0грн.

2рік.: (5667000,0-850050,0)*0,15=722542,5грн.

3рік.: (4816950,0-722542,5)*0,15=614161,1грн.

Амортвідрахування за три роки склали 2186753,3грн.

- витрати на запасні частини:

перші два роки експлуатації АТС знаходиться на гарантії, тому витрати на запасні частини не плануються. На третій рік експлуатації витрати на матеріали та запасні частини прийняті в розмірі 2,5% від величини річних амортвідрахувань і складають 21251,3 грн.

- накладні витрати за рік складають 20% від фонду заробітної плати (згідно галузевого аналізу): 135960,0*20%=27192,0 грн.

Сума експлуатаційних витрат за 3 роки експлуатації складає:

(187461,6*3)+(11730,0*3)+2186753,3+21251,3+(27192,0*3)=2887155,4 грн.

Економічний ефект визначається по формулі:

Е=Дт-(С+Ен*К),

де Дт-доходи від реалізації послуг без ПДВ;

С-експлуатаційні витрати;

Ен-коефіцієнт (0,15);

К-капітальні вкладення.

Визначимо економічний ефект за 3 роки експлуатації АТС типу ДТС-3100: Е=(9 583 613,1-16,667%)-(2887155,4+0,15*5667000,0)=

=7986312,3-3737205,4=4249106,9 грн.

Розрахуємо окупність станції :

Середньомісячний прибуток від експлуатації станції дорівнює:

4249106,9:36=118030,7грн.

2.Капітальні вкладення та будівельно-монтажні роботи на будівництво АТС типу ДТС-3100 склали 5667000,0грн.

3. Окупність станції: 5667000,0 : 118030,7=48 місяців або 4 роки.

Ми розглянули варіант введення в експлуатацію АТС, яка виконує функції звичайної міської телефонної станції. Якщо пропонувати перетворити цю станцію в міжміську, то додатково Черкаська дирекція отримує доходи від міжміських розмов, які будуть надаватись автоматичною міжміською телефонною станцією (АМТС) Черкаській дирекції ВАТ “Укртелеком”. До відома: на сьогоднішній день в Черкасах існує тільки одна АМТС, яка знаходиться на балансі ЗАТ “Утел”.

3.5 Розрахунок збільшення доходів за міжміські та міжнародні розмови при введенні в експлуатацію ОПТС/АМТС типу ДТС-3100

Розрахунок проводиться згідно звітних даних про вихідний телефонний трафік (ф.ВР-1) за жовтень 2002 року (табл.3.1.).

Довідково:

розмір оплати за кожну повну чи неповну хвилину розмови в межах області - 0,25грн. (безПДВ);

розмір оплати за кожну повну чи неповну хвилину розмови в межах України - 0,50грн. (безПДВ);

частка доходів, яка залишається ЗАТ “Утел” після плати за доступ до мереж ВАТ “Укртелеком” (згідно наказу Державного комітету зв'язку від 12.08.98р.№120 “Про взаєморозрахунки за послуги міжнародного та міжміського телефонного зв'язку” вищевказані доходи розподіляються між ЗАТ “Утел” та ВАТ “Укртелеком” та змін до нього):

міжміські в межах області - 24,18%;

міжміські в межах України - 43,92%;

плата за доступ до мереж ЗАТ “Утел”:

міжміські в межах області - 0%;

міжміські в межах України - 2,86%.

з вибраних населених пунктів та АТС міста вихідний трафік буде направлений на АМТС Черкаській дирекції, все інші населені пункти області та АТС міста включені в АМТС ЗАТ “Утел”.

Таблиця 3.1. Вихідний трафік за жовтень 2002р. (в тарифохвилинах).

	Звенигородка	Умань	Маньківка	Корсунь	Канів	Золотоноша	Черкаси	Київ	Дніпропетровськ
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
Звенигородка	--	7706	2130	4361	1371	2518	82388	76877	10004
Умань	6919	--	20739	3495	1381	2444	103037	203804	19656
Маньківка	2565	27064	--	687	426	785	48637	51809	3976
Корсунь	4296	3298	724	--	4933	3667	101326	98590	9205
Канів	1360	1298	508	4097	--	6049	57501	91455	5144
Золотоноша	2024	1954	624	2811	6240	--	135402	86609	8723
Черкаси (трафік через АТС-32)	9257	7626	3154	7167	6743	15551	--	118306	18343
Разом	26421	48946	27879	22618	21394	31014	528291	727450	75051

Таблиця 3.2.

	Звенигородка	Умань	Маньківка	Корсунь	Канів	Золотоноша	Черкаси	Київ	Дніпропетровськ
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
Звенигородка	--	7706	2130	4361	1371	2518	82388	76877	10004
Умань	6919	--	20739	3495	1381	2444	103037	203804	19656
Маньківка	2565	27064	--	687	426	785	48637	51809	3976
Корсунь	4296	3298	724	--	4933	3667	101326	98590	9205
Канів	1360	1298	508	4097	--	6049	57501	91455	5144
Золотоноша	2024	1954	624	2811	6240	--	135402	86609	8723
Черкаси (трафік через АТС-32)	9257	7626	3154	7167	6743	15551	--	118306	18343
Разом	26421	48946	27879	22618	21394	31014	528291	727450	75051

Розрахунок збільшення доходів (без ПДВ):

по області -706563т/хв. * 0,25грн. * 0,4392 = 77580,6грн.;

по Україні - 802501т/хв. * 0,50грн. * 0,2418 - (802501т/хв. * 0,50грн. * 0,0286) = 97022,4 - 11475,8 = 85546,6грн.

Тобто загальна сума збільшення доходів за місяць складає 163127,2грн.(без ПДВ), за рік - 1 957 526,4грн. (без ПДВ).

Розрахуємо фінансові результати діяльності Черкаській дирекції після введення в експлуатацію автоматичної телефонної станції типа ДТС-3100 (додаток 6) і після перетворення АТС в міжміську (додаток 7). Цей розрахунок буде проводитись без врахування природного росту доходів та витрат для того, щоб наочно побачити вплив введення АТС типу ДТС-3100 на фінансові показники Черкаській дирекції.

Після аналізу даних додатків 6 та 7 можна зробити висновки, що при введенні в дію АТС типу ДТС-3100 як в першому варіанті, так і в другому, дирекція значно покращить свої фінансові показники. Чистий прибуток зростає в першому варіанті з 4055,0тис.грн в 2002 році до 7613,6тис.грн. в 2005 році, в другому варіанті - з 4055,0тис.грн. до 10248,8тис.грн. відповідно.

Далі пропоную розрахунок відповідних коефіцієнтів, які дадуть відповідь користувачам фінансовій звітності на питання покращення доходності дирекції.

Розрахуємо коефіцієнт валового прибутку (Кпр.) як відношення суми валового прибутку до суми чистого доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг):

Кпр.= ф.2,р.050/ф.2,р.035.

2002р.=18154,7/67049,6=0,27 або27%;

І варіант ІІ варіант

2003р.= 19103,3/69074,7=0,277 або27,7%; 21060,8/71032,2=0,296 або 29,6%

2004р.=21264,7/72185,0=0,295 або 29,5%; 25179,7/76100,0=0,33 або 33%;

2005р.=23253,7/75035,9=0,31 або 31%; 29126,2/80908,4=0,36 або 36%.

Цей показник характеризує ефективність не лише господарської діяльності, а й процесів ціноутворення. Коефіцієнт валового прибутку показує, скільки кожна гривня обороту приносить копійок валового прибутку. Як видно, збільшення значення цього показника по Черкаській дирекції дозволяє вважати господарську діяльність дирекції більш ефективною після введення в експлуатацію АТС типа ДТС-3100.

Про відносну ефективність господарської діяльності дирекції свідчить коефіцієнт чистого прибутку (Кч.пр.). Його розраховують як відношення суми чистого прибутку до суми чистого доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг):

Кч.пр. = ф.2,р.220/ф.2,р.035.

2002р.=5129,6/67049,6=0,076 або 7,6%;

І варіант ІІ варіант

2003р.= 5621,4/69074,7=0,081 або 8,1%; 6377,6/71032,2=0,09 або 9,0%

2004р.= 6658,9/72185,0=0,092 або 9,2%; 8354,5/76100,0=0,11 або 11%;

2005р.= 7613,6/75035,9=0,10 або 10,0%; 10248,8/80908,4=0,127 або 12,7%.

Для більш повного уявлення ефективності введення в експлуатацію АТС типа ДТС-3100 всі розрахунки відображені в таблиці та на графіках, які наведені в додатках 8-10.

3.6 Розрахунок достатності власних коштів для будівництва АТС типа ДТС-3100

В другому розділі дипломної роботи відмічено, що Черкаська дирекція ВАТ “Укртелеком” є філією відкритого акціонерного товариства “Укртелеком”, яка не має статусу юридичної особи. Дирекція здійснює свою фінансово-господарську діяльність відповідно до планів Товариства, затверджених його вищім органом. Зважаючи на це, дирекція не складає закінчених бізнес-планів. В Генеральну дирекцію надаються тільки окремі дані, для складання загального бізнес-плану ВАТ “Укртелеком”.

Враховуючи вищевикладене, пропоную дані для розрахунку достатності коштів дирекції на інвестиційну діяльність на 2002 рік:

Додаток 11. Прогноз доходів Черкаській дирекції ВАТ “Укртелеком” на 2002 рік.

Додаток 12. Прогноз витрат Черкаській дирекції ВАТ “Укртелеком” на 2002 рік

Додаток 13. Прогноз фінансових результатів діяльності Черкаській дирекції ВАТ “Укртелеком” на 2002 рік.

Додаток 14. План розрахунків з бюджетом та позабюджетними фондами Черкаській дирекції ВАТ “Укртелеком” на 2002 рік.

Додаток 15. Розрахунок достатності коштів на інвестиційну діяльність Черкаській дирекції ВАТ “Укртелеком” на 2002 рік.

З наведених в таблицях даних видно, що на 2002 рік дирекція планує витратити на інвестиційну діяльність 8400,0тис.грн. власних коштів, в тому числі на введення в експлуатацію автоматичній телефонній станції типу ДТС-3100, вартість якої разом з будівельно-монтажними роботами складає 5667,0ттс.грн.

ВИСНОВКИ

Існує тісний зв'язок між минулим, сучасним і майбутнім станом ефективності діяльності підприємства -- станом, що характеризує рівень отримуваного кінцевого результату діяльності підприємства і створених протягом певного періоду можливостей розвитку і можливостей занепаду. Зокрема, фінансовий стан підприємства у звітному періоді є наслідком реалізації сформованих у попередніх періодах можливостей розвитку і занепаду. А майбутні фінансові результати, їх рівень і якість закладаються на сучасному етапі функціонування підприємства.

Очевидно, що для ефективного ринкового господарювання істотне значення має встановлення оптимальної фінансової стійкості з певними параметрами для кожного конкретного підприємства. Ця проблема ні в теоретичному, ні в практичному планах у вітчизняній літературі ще не порушувалась. В Україні та в країнах СНД методологічні проблеми оцінки можливостей виживання (розвитку) підприємств взагалі не розроблені.

На наш погляд, визначення можливостей розвитку може базуватися на розробці концепції фінансової стійкості підприємства, що характеризується наявністю фінансових ресурсів, які є достатніми для розвитку конкурентоспроможного виробництва. При цьому для досягнення і підтримування фінансової стійкості є важливим не тільки абсолютний розмір прибутку, а й рівень щодо вкладеного капіталу або затрат, тобто рентабельність. З точки зору фінансової стійкості саме величина і динаміка рентабельності характеризує ступінь ділової активності підприємства та його фінансового благополуччя.

Оскільки ринкова трансформація економіки передбачає створення нового господарського механізму, то необхідно впроваджувати й новий фінансово-кредитний механізм, який повинен базуватися на двох основних методах: фінансовому забезпеченні та фінансовому регулюванні.

Перше полягає у формуванні цільових грошових фондів -- фінансових ресурсів -- достатніх для забезпечення нормальної діяльності підприємства та їх ефективному використанні.

Друге -- це метод фінансового впливу, пов'язаний із регулюванням розподільчих відносин. Якщо ж фінансове регулювання здійснюється на основі принципу оптимальності, то воно має стратегічний характер, тобто зорієнтоване не на досягнення короткострокових цілей, а на забезпечення виживання (розвитку) підприємства у перспективі. У цьому випадку фінансове регулювання носить характер стратегічного фінансового управління, яке базується на стратегічному фінансовому плануванні.

Фінансова стратегія займає особливе місце в системі стратегічного розвитку. Її генеральною метою є ресурсне забезпечення нарощування економічного потенціалу підприємства. Зрозуміло, що маються на увазі фінансові ресурси, які в процесі господарської діяльності перетворюються в продуктивні активи. Реалізація зазначеної мети можлива лише через досягнення певних часткових цілей, а саме: формування та підтримання оптимальної структури капіталу підприємства, стійкого фінансового стану та ефективного розподілу фінансових ресурсів за напрямками діяльності підприємства.

Таким чином, для свого ж добробуту кожне підприємство повинне розробляти власну стратегію, за допомогою якої можна було б прогнозувати “критичний шлях” підприємства на найближчі і більш віддалені перспективи, намічати допустимі межі ризику та виявляти поріг можливостей підприємства.

Безумовно, що впровадження системи стратегічного управління та переорієнтація фінансово-кредитного механізму не принесуть користь безпосередньо і одномоментно. Але в сучасній складній ситуації застосування системи стратегічного управління взагалі та стратегічного управління фінансами зокрема є життєвою необхідністю для переважної більшості вітчизняних підприємств.

Література

Державний Бюджет України на 2002р. “Урядовий кур'єр”

Конституція України.

Кодекс законів про працю України.

Постанова Верховної Ради, від 01.03.91, N 804-XII,

Про порядок введення в дію Закону Української РСР " Про зайнятість

населення "

Закон, від 01.03.91, N 803-XII, Про зайнятість населення

40. Постанова КМ, від 24.06.91, N 47,

Про затвердження положень щодо застосування Закону УРСР "Про зайнятість населення"

Лист, від 10.07.92, N 01-8/811, Про деякі питання практики застосування статей 5 і 20 Закону України "Про зайнятість населення"

Постанова КМ, від 29.04.93, N 315, Про внесення змін і доповнень до деяких рішень Уряду України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону Української РСР "Про зайнятість населення"

. Закон, від 18.12.91, N 1993-XII,

Про внесення змін і доповнень до Закону Української РСР "Про зайнятість населення" та до Житлового кодексу Української РСР

Закон, від 14.10.94, N 206/94-ВР, Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про зайнятість населення"

Постанова Верховної Ради, від 12.12.96, N 603/96-ВР, Про проект Закону України про внесення змін до статті 22 Закону України "Про зайнятість населення"

Постанова КМ, від 14.09.98, N 1435, “Про внесення змін і доповнень до положень про державну службу зайнятості та про інспекцію по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення”

Закон, від 21.11.97, N 665/97-ВР, Про внесення змін до Закону України "Про зайнятість населення"

Постанова КМ, від 27.04.98, N 578, Про затвердження положень щодо застосування Закону України "Про зайнятість населення"

Агафонова Л.Г., Рога О.В. Підготовка бізнес-плану. Практикум. - К.: "Знання", 2000.

Ансофф И. Стратегическое управление.-М.:Экономика, 1989.-506с.

Баканов М.И., Шеремет А.Д. Теория экономического анализа.-М., “Финансы и статистика”, 2000.

Брігхем Є.Ф. Основи фінансового менеджменту. Пер. з англ. К.:Молодь,1997.-1000с.

Винокуров В.А. Организация стратегического управления на предприятии.-М.:Центр экономики и маркетинга, 1996.-287с.

Глущенко В.В., Захарова Е.В, Тихомиров Ю.В. Теория управления:Учебный курс.-М.:ВЕСТНИК, 1997.-332с.

Головко Т. Методика аналізу фінансової звітності підприємства.-К. “Компас”,2000.

Гранатуров В.М., Шевчук О.Б. Ризики підприємницької діяльності. Проблеми аналізу. - К.: Зв'язок, 2000.

Грейсон Дж.Х.(мл.), О'Делл К. Американский менеджмент на пороге ХХІ века: Пер. с англ.-М.:Экономика, 1991.-319с.

Гаврилюк “Умови здійснення іноземного інвестування” // “Економіка України” № 8 серпень 1997

Герасимчук В.Г. Маркетинг. В.ш.: -К., 1994.

Герчикова И.Н. Менеджмент. М. “Банки и биржи”. Издательское объединение “Юнити”. 1997г.

Економiка пiдприемства.:Пiдручник.- В 2 т.Т2 /За редакцiею С.Ф.Покропивного.-К.:Вид.-во "Хвиля-Прес",1995.

Дункан Джек У. Основополагающие идеи в менеджменте: Уроки основоположников менеджмента и управленческой практики. Пер. с англ.-М.:Дело, 1996.-272с.

Економіка виробничого підприємництва. Навчальний посібник. / За ред. Петровича Й.М. - К., “Знання”, 2002.

Економіка підприємства. / За ред. Покропивного С.Ф.- К., 2000.

Завадський Й.С. Менеджмент.-Т.1.-К.:Українсько-фінський інститут менеджменту і бізнесу, 1997.-543с.

Карлофф Б. Деловая стратегия.-М.:Экономика, 1991.-376с.

Комаринський Я., Яремчук І. Фінансово-інвестиційний аналіз. Навчальний посібник.,-К. „Українська енциклопедія” ім.М.П.Бажана, агентство „Книга Пам'яті України”, 1996.

Ламбен Жан-Жак. Стратегический маркетинг: Европейская перспектива/Пер. с франц.-С-Пб.:Наука, 1996.-589с.

Лахтіонова Л.А. Монографія. Фінансовий аналіз суб'єктів госодарювання.-К.,2002.

Менеджмент организации. Учебное пособие. Румянцева З.П., Соломатин Н.А., Акбердин Р.З. и др.-М.:ИНФРА-М, 1995.-432с.

Мескон М., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента.-М.:Дело, 1992.-478с.

Моррисей Дж. Целевое управление организацией.-М.:Сов.радио, 1979.-С.74.

Обер-Крие Дж. Управление предприятием. Пер. с фр. М.:Бизнес-Информ, Сирин, 1997.-256с.

Пономаренко О. Системні методи в економіці, менеджменті, бізнесі.-К.:Основи, 1997.-390с.

Пригода В.М. Проблеми інвестування в галузь зв'язку // Зв'язок. - 1996, №3.

Ру Д., Сулье Д. Управління/Пер. з фр. -К.:Основи, 1995.

Семінар "Зв'язок та комунікації - галузі, що найбільш ефективно розвиваються" (Щорічні збори Європейського банку реконструкції та розвитку).- К. : Державний комітет зв'язку України, 1998.

Стерлин А.Р., Тулин И.В. Стратегическое планирование в промышленных корпорациях США. М.:Наука, 1990.

Суторміна В.М., Федосов В.М., Рязанова Н.С. Фінанси зарубіжних корпорацій:Навч.посібник.-К.:Либідь, 1993.-247с.

Теория и практика антикризисного управления/Под ред. С.Г.Беляева и В.И.Кошкина.-М.:Закон и право, ЮНИТИ, 1996.-С.469.

Уотшем Т.Дж, Паррамоу К. Количественные методы в финансах:Учеб.пособие для вузов/Пер. с англ. под ред. М.Р.Ефимовой.-М.:Финансы, ЮНИТИ, 2000.-527с.

Хентце Й. Основные идеи стратегического менеджмента//Проблемы теории и практики управления.-1989.-№2.

Шершньова З.Є., Оборська С.В. Стратегічне управління:Навч.посібник.-К.:КНЕУ,2000.-384с.

Экономика связи. / Под ред. Орлова В.Н. и Потаповой-Синько Н.Е. - Одесса, “Логос-Сервис”, 1998.

Экономическая стратегия фирмы/Под ред. А.П.Градова. С-Пб.:Спец. лит-ра, 1995.

Экономический анализ хозяйственной деятельности предприятий и объединений:Учебник /Под ред. С.Н.Барнгольц и Г.М.Тация.-М.:Финансы и статистика, 1986.-407с.

Яцків М.І. Теорія економічного аналіза.-Львів, 1993.

Омельченко “Іноземні інвестиції в Україні” довідник з правових питань Київ “Юрінком” 1997р.

Шевчук, Рогожин “ Основи інвестиційної діяльності” Київ видавництво “ Генеза” 1997

Пересада “Інвестиційний процес в Україні” Київ “Лібра” 1998

Ландарь “Особливості залучення іноземних інвестицій в Україну”

Підприємницька діяльність. Посібник / Під ред. Козловського. - В: 97, 58с.

Магалецкий Г.В. Начальнык пособник по основам маркетинга, УАННП: -К., 1994.

Методичні вказівки до виконання курсової роботи. Вінниця.

Конспект лекцій з предмету “Організація виробництва. Основи менеджменту і маркетингу”

“Іноземні інвестиції та українські інвестиції за кордоном, міжнародні торги ( тендери )” // “Финансовая тема” № 9 сентябрь 1998

Размещено на Allbest.ru