Стратегічне управління підприємством

Стратегія розміщення акцій: часткове розміщення; пропозиції для відкритого продажу; акції прості та привілейовані (співвідношення) тощо.

Стратегія рефінансування: довгострокове рефінансування; коротікострокове рефінансування; придбання власних акцій; ліквідація боргів за рахунок продажу акцій; управління грошовими потоками тощо.

Стратегія використання дивідендів: оплата дивідендів; сплата підвищених дивідендів; оплата знижених дивідендів; призупинення оплати дивідендів тощо.

Стратегія розвитку/скорочення фінансової підсистеми підприємства. В цілому з метою досягнення високих показників в частині фінансової діяльності потрібно формувати таку систему управління фінансами підприємства, яка б забезпечувала здійснення фінансових стратегій та функціонування підприємства в ринковому середовищі.

1.4 Роль аналізу, планування та прогнозування у стратегічному управлінні

1.4.1 Основні підходи до розуміння середовища організації

Кожний підхід до стратегічного управління, що використовується у світовій практиці, має особливості у змісті та структурі окремих етапів і підсистем, у переліку та послідовності дій у процесі аналізу, але базується на двох основних посиланнях -- аналізі ситуації в зовнішньому і внутрішньому середовищі підприємства. Більшість серед існуючих сьогодні концепцій управління поділяє підхід до підприємства як до відкритої системи, що постійно взаємодіє з окремими елементами зовнішнього середовища: іншими підприємствами, банками, організаціями, що належать до соціально-політичних та економічних інституцій держави, місцевих органів тощо. Це дає можливість йому підтримувати більш-менш стійке становище, виживати в умовах, що постійно змінюються.

При даному підході мета стратегічного аналізу -- це змістовний і, у певній мірі, формальний опис об'єкта дослідження, виявлення особливостей, тенденцій, можливих і неможливих напрямків його розвитку. Отримані дані про об'єкт управління є базою для визначення загальної концепції та способів управління ним. Схема стратегічного аналізу на підприємстві наведена на рис. 1.12.

Стратегічний аналіз (при правильному його застосуванні) виконує три функції: описову, роз'яснювальну та прогнозну.

Результатом стратегічного аналізу має стати системна модель об'єкта (підприємства) та його оточення.

Аналіз середовища -- це незвична для вітчизняних підприємств та організацій діяльність, якою процвітаючі організації України почали займатись недавно. Однак опанування прийомів та методів аналізу -- одне з найважливших завдань, що стоїть перед керівниками, оскільки параметри середовища -- це унікальна комбінація факторів, що перебувають у постійному pyci. Kpiм того, сучасний етап -- це етап переходу до ринку та зміни параметрів економіки України.

Варто розглянути підходи до опису структури зовнішнього середовища організації. Тут треба виділити дві основні концепції: неiєpapxiчну та ієрархічну моделі.

Прикладом моделі ієрархічного середовища можна вважати модель Бостонської консалтінгової групи (БКГ), наведену на рис.1.13[21, с.34].

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1.13. Ієрархічна модель середовища БКГ.

Ієрархічна концепція отримала розвиток у багатьох працях сучасних спеціалістів із стратегічного управління. Найвідомішою є модель iєpapxiчної структури середовища, запропонована У. Діллом та розвинена А. Томпсоном.

Автори доводять, що існують три piвні середовища: внутрішнє, що перебуває під впливом i контролем підприємства, “середовище завдань”, до якого входять органiзaції, що безпосередньо пов'язані iз визначенням i втіленням цілей підприємства; загальне середовище, де формуються загальноекономічні умови, тенденції, соціальні та політичні норми i т.ін. Межі між “середовищем завдань” i загальним середовищем досить розмиті. Ця модель дає можливість пояснити тeндeнцiї розширення “сфери впливу” та “меж контролю” за середовищем. А.Томпсон зазначав, що кожне підприємство як матеріальна система націлене на встановлення рівноваги, стабільноcтi, тобто постійно балансує між відкритістю та закритістю.

Найсуттєвіше на стан справ на будь-якому підприємстві впливає “середовище завдань”, яке ще в різних джерелах має назву “безпосереднє оточення”, “проміжне середовище” тощо. Перелік елементів цього середовища досить різноманітний, однак є загальні принципи, які дозволяють виокремити цей елемент оточення в особливу підсистему. До них можна віднести: по-перше, безпосередній зв'язок з підприємством, яке є об'єктом аналізу, у вигляді довгострокових договорів, комунікаційних зв'язків різного типу тощо; по-друге, можливість впливу (в певних межах) на елементи цього оточення з боку даного підприємства.

Heiєpapxiчнa модель містить декілька певних пов'язаних між собою i непідпорядкованих один одному елементів, які розташовані поза підприємством. Головне тут -- твердження про наявність елементів, які так чи інакше впливають на визначення цілей, розподіл pecypciв i формування місця підприємства (його iмiджу) на ринку. Акцентується увага на сформованій під впливом зовнішніх елементів структурі цілей, розподілі владних повноважень i налагодженні ефективної взаємодії між компонентами зовнішнього середовища. Наявність такої моделі зумовлена ще й тим, що межі зовнішнього та внутрішнього середовищ дещо розмиті внаслідок взаємопроникнення елементів організації та середовища (наприклад, власна система розподілу продуктів або наявність дочірніх підприємств).

На даному етапі відчутне домінування ієрархічного напрямку в побудовах моделей середовища. Більшість об'єктів, зазначених у різних моделях, i перелік факторів повторюються з меншою чи більшою деталізацією.

Сьогодні не існує єдиного, інтегрованого підходу до побудови загальної концепції зовнішнього середовища, яка б усебічно поєднувала економічні, технологічні, соціальні та політичні впливи на організацію, особливості взаємодії підприємства з його партнерами, конкурентами, споживачами тощо. Проте загальна тенденція у стратегічному аналізі вже вимальовується. Усі сучасні автори розрізняють:

зовнішнє середовище (або середовище непрямого впливу);

проміжне середовище (або “середовище завдань”);

внутрішнє середовище організації[21, с.37].

Зовнішнє середовище -- це сукупністъ факторів, які формують довгострокову прибутковість організації i на які організація не може впливати взагалі або має незначний плив.

Проміжне середовище -- це сукупністъ факторів, які формують довгострокову прибутковість організації i на які вона може впливати через встановлення ефективних комунікацій.

Внутрішнє середовище організації -- це сукупність факторів, які формують її довгострокову прибутковість i перебувають під безпосереднім контролем керівників та персоналу організації.

Таким чином, здійснення стратегічного аналізу дає базу для виконання наступного етапу -- стратегічного планування діяльності підприємства.

1.4.2 Мета та принципи стратегічного планування

Планування в сучасних умовах господарювання -- це процес, де збігаються інтелектуальні, інтуїтивні та раціоналістичні прийоми, які дозволяють поєднати формальний та неформальний аспекти управління, щоб забезпечити впорядкованість заходів щодо реалізації стратегій для досягнення поставлених цілей. Згідно з функціональним підходом до управління, планування, що є основною його функцією, треба визначити змістовно та організаційно, залежно від умов функціонування підприємства та поглядів керівників на місце, роль та значення цієї функції для розвитку підприємства.

Процес стратегічного планування посідає центральне місце в системі стратегічного управління. Більшість західних i східних фірм використовують стратегічне планування для того, щоб зміцнити себе, вийти з безнадійних ситуацій, які сформувались зовні та в середині підприємства.

Стратегічне планування -- це систематизовані та більш-менш формалізовані зусилля всього підприємства, спрямовані на розробку та організацію виконання стратегічних планів, проектів i програм. У свою чергу, розробка планів як специфічний вид діяльності -- це послідовний ітераційний процес, що складається з кількох взаємопов'заних етапів:

встановлення цілей;

визначення стратегій (“стратегічного набору”) та заходів щодо їхньої реалізації;

передбачення послідовності дій у межах досить тривалого часу та закріплення її у планах, проектах i програмах різного типу, що є інструментами досягнення цілей та реалізації стратегій;

організація виконання планових завдань;

облік, контроль та аналіз їхнього виконання[21, с.251].

Таким чином, мета стратегічного планування -- встановити певний порядок дій для підготовки і забезпечення ефективного функціонування конкурентоспроможного підприємства.

Реалізація мети стратегічного планування можлива, якщо воно відповідає таким основним принципам:

цілевстановлення та цілереалізація -- вci заходи та шляхи їхнього здійснення, передбачені в системі стратегічного планування, спрямованої на встановлення та досягнення цілей (стратегічних орієнтирів): система планування відповідальна за це. Відповідність цьому принципу свідчить про дієвість планів, які цінні тим, що дають можливість досягти результатів;

багатоваріантністъ, альтернативністъ та селективністъ -- реакція на середовище, що змінюється, шляхом переходу на заздалегідь обгрунтовані та визначені альтернативи;

глобальність, системність, комплексність i збалансованістъ -- орієнтація на охоплення окремими стратегіями вcix аспектів діяльності об'єкта та взаємозв'язок між ними; в межах стратегічного планування готують систему рішень, а не окpeмі рішення; спрямованість на зміну ситуації зовні та всередині підприємства;

спадковість i послідовність -- стратегічні зміни мають впроваджуватися в певному порядку з урахуванням досягнутих результатів i специфічних особливостей процесів та явищ;

безперервність -- стратегічна діяльність є складним процесом, зупинка якого повертає підприємства у початкову позицію;

наукова та методична обгрунтованість -- використання поширених науково-методичних підходів допомагає розробляти реальні плани, узгоджені з параметрами зовнішнього та внутрішнього середовища;

реалістичність, досяжність -- врахування особливостей функціонування об'єкта, відносно якого розробляються стратегічні плани, та можливості досягнення певних параметрів;

гнучкість, динамічність, реакція на ситуацію -- урахування часових характеристик i характеру змін, що відбуваються на підприємстві згідно з етапами “життєвих циклів” (підприємства та пов'язаних з ним окремих підсистем); цьому сприяє наявність надійного зворотного зв'язку;

ефективністъ та соціальна орієнтованістъ -- забезпечення, з одного боку, перевищення результатів, передбачених плануванням над витратами, потрібними для його здійснення; з іншого -- розв'язання не лише суто виробничих проблем, а й участь у пом'якшенні суспільних проблем;

кількісна та якісна визначеність -- планування має дати певні орієнтири, які відіграватимуть роль контрольних точок, але не можна процес планування звести лише до розрахунків показників, забуваючи про сутність процесу, який потрібно здійснити;

довгостроковість заходів -- орієнтація на розв'язання складних проблем, які icнyвaтимyть у довгостроковій перспективі; неможливість усунення їx одномоментним заходом спонукає до обгрунтованих, послідовних, складних заходів[21, с.250].

Період (часові характеристики) стратегічного планування залежить від специфіки підприємства, його галузевої приналежності, piвня невизначеності та динамічності середовища. Так, на підприємствах різних галузей заміна технологічних процесів та оновлення продукції здійснюються через різні проміжки часу; їx, як правило, i враховують, визначаючи періоди, на які розробляються стратегічні плани.

Збільшення “часового горизонту” не підвищує ефективність планів. Одним iз факторів (особливо для малих підприємств) підвищення якості планів є збільшення частоти планування (за рахунок корекції), вдосконалення змісту, що впливає суттєвіше, ніж подовжений період.

Необхідність визначення періоду стратегічного планування, коригування або перегляду стратегій залежить від конкретних умов. Вони визначають також ступень деталізації стратегічних планів.

Розділ 2. АНАЛІЗ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЧЕРКАСЬКОЇ ДИРЕКЦІЇ ВАТ “УКРТЕЛЕКОМ”

2.1 Економіко-організаційна характеристика Черкаської дирекції ВАТ “Укртелеком”

Згідно статутних документів метою діяльності Черкаській дирекції ВАТ “Укртелеком” є здійснення виробничої, комерційної, господарської, фінансової та інших видів діяльності для задоволення суспільних потреб в послугах електрозв'язку та отримання прибутку з дотриманням вимог чинного законодавства. Донедавна підприємство “Укртелеком” було державним. В поточний момент відбувається процес приватизації всієї системи зв'язку України-- наказом Державного комітету зв'язку та інформатизації України від 26.04.2000 року № 68 затверджене Положення про Черкаську дирекцію відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” (надалі Дирекція), що є правонаступником державного підприємства електрозв'язку “Укртелеком”. Згідно з цим Положенням, Дирекція є відокремленим підрозділом (філією) ВАТ “Укртелеком” (надалі Товариства), який не має статусу юридичної особи і здійснює від імені Товариства частину його господарської та іншої діяльності, а також функції представництва в межах повноважень, наданих Правлінням Товариства. Дирекція має окремий баланс, рахунки в банках, круглу печатку, кутовий штамп, бланки зі своїм найменуванням.

Майно Дирекції формується шляхом виділення їй в користування частини майна Товариства для досягнення мети діяльності і складається з основних засобів, обігових коштів, цінних паперів, а також інших цінностей.

Дирекція здійснює свою фінансово-господарську діяльність відповідно до планів Товариства, затверджених його вищим органом.

Дирекція сплачує податки та обов'язкові платежі відповідно до чинного законодавства та порядку, встановленого Товариством.

Контроль за фінансово-господарською діяльністю Дирекції здійснює Правління і Ревізійна комісія Товариства.

Керівництво філією на принципах єдиноначальства здійснює директор, який призначається Головою Правління Товариства за погодженням з Вищим органом. З ним укладається контракт та видається довіреність на право здійснення юридичних дій від імені Товариства.

У відповідності до державної Програми реструктуризації об'єднання “Укртелеком” на першому етапі створено три вертикальних спеціалізованих структури у складі підприємства. Перша структура організовує і здійснює експлуатацію магістральних і втутрішньообласних мереж зв'язку. Ця структура побудована з урахуванням вимог контролю з боку держави і її безпеки, оптимізації і централізованого управління первинною мережею країни, забезпечення потреб всіх операторів у каналах зв'язку. Друга структура створена для організації і експлуатації місцевих мереж телефонного зв'язку та радіофікації. Третя структура призначена для організації продажу послуг всіх видів електрозв'язку і кінцевого телефонного обладнання (телефонів, факсів тощо) та роботи з клієнтом.

Організаційна структура Черкаської дирекції ВАТ “Укртелеком” наведена на рис. 2.1.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рисунок 2.1. Схема організаційної структури Черкаської дирекції ВАТ “Укртелеком”.

Управлінську структуру наведено в додатку 5.

Всі структурні зміни на підприємстві спрямовані на поліпшення якості управління всіма видами ресурсів.

В поточний момент, коли відбувається приватизація “Укртелеком”, керівництво Черкаської філії особливо важливим вважає створення відповідної до завдань, що стоять перед нею в умовах ринкової економіки, структури управління фінансами. Акцент робиться на створенні такої фінансової служби, яка була б спроможна не тільки планувати і контролювати фінансові показники підприємства, а й прогнозувати подальший розвиток фінансової діяльності з метою розробки фінансової стратегії підприємства, адекватної існуючим умовам господарювання.

Структуру і кількісний склад планово-фінансової служби підприємства наведено на рис. 2.2.

Рисунок 2.2. Структура централізованої планово-фінансової служби

Очевидно, що підприємства зв'язку виробляють дещо специфічний з економічної точки зору продукт -- послуги. Це зумовлює певні особливості обрахунку економічних показників їх діяльності.

В Україні послуги зв'язку надаються у двох основних формах:

у формі передачі окремих повідомлень (обміну): числом телеграм, міжміських телефонних переговорів або поштової кореспонденції;

у формі надання споживачам у користування або оренду технічних пристроїв, які використовуються для здійснення передавання і прийому інформації.

У першому випадку споживчою вартістю буде ефект від переміщення відправленої споживачем інформації. У другому -- ефект від використання споживачем технічних пристроїв зв'язку, яке забезпечує йому можливість передати повідомлення із свого робочого місця, житла тощо.

2.2 Фінансовий аналіз Черкаської дирекції ВАТ “Укртелеком” за 2000-2002рр

З переходом до ринку всі економічні показники роботи підприємств зв'язку розраховуються по сумі реалізованих послуг, тобто по доходах, отриманих від основної діяльності.

За 2000 рік дирекцією надано споживачам послуг електрозв'язку на 61,9 млн.грн., за 2002 рік - на 73,7млн.грн.,тобто доходи зросли на 19,1% або на 11,8млн.грн..

Проведений аналіз структури наданих послуг за 2000-2002 роки Черкаської дирекції ВАТ “Укртелеком” свідчить про те, що в загальній сумі доходів 52,3% або 32,4 млн.грн. припадає на місцевий (міський та сільський) телефонний зв'язок в 2000році та 52,1% або 38,4млн.грн. в 2002 році. Темп росту доходів місцевого телефонного зв'язку до 2002 року - 118,5%, проти минулого року послуги збільшилися на 6,0 млн.грн. Найбільшу питому вагу - 36,5% або 11,8 млн.грн. в 2000 році та 37,1% або 14,2млн.грн.в 2002 році з цього виду зв'язку займає абонентська та похвилинна плата за користування телефонними апаратами.

За 2000-2002 роки дирекцією надано послуг міжміського телефонного зв'язку споживачам області в сумі 25,7 млн.грн., що становить 41,5% від загальної суми доходів в 2000 році, та 31,6млн.грн. (42,9% в загальній сумі доходів) в 2002 році.

Ріст доходів міжміського телефонного зв'язку залежить від зростання вихідного обміну міжміських телефонних розмов та від розвитку телефонної мережі.

Доходи від користуванням проводовим мовленням становили за 2002 рік - 2,1 млн.грн. (2,8% загальної суми доходів), що на 0,3 млн.грн. менше показника 2000 року за рахунок зменшення доходів від абонплати за користування радіоточкою.

Комп'ютерний зв'язок (Інтернет) розвивається дуже повільно, надійшло доходів за 2000 рік лише 0,4 млн.грн., що становить 0,7% загальної суми доходів, за 2002 рік - 0,6 млн.грн. (0,8% загальної суми доходів).

Обсяг наданих послуг населенню становив в 2002 році 48,5 млн.грн. або 65,8% до загальної суми доходів (в 2000 році - 38,5млн.грн.або 62,2%) при тому, що 85 відсотків основних телефонних апаратів та 92,0 відсотки основних радіоточок належить населенню.

Споживання послуг зв'язку на одного мешканця в 2002 році становило 32,2 грн., що на 5,4 грн. або на 20,1% більше показника 2000 року.

Розрахунки за надані послуги електрозв'язку за 2002 рік становили 73,8млн.грн. або 100,1%, з них грошовими коштами -68,2млн.грн. або 92,5% при відповідних показниках 2000 року - 93,5% та 79,4%.

Обсяг реалізації продукції по бартерних операціях та заліках в загальному обсязі реалізації за 2000 рік становить 9,1млн.грн. або 14,1%, за 2002 рік - 5,6млн.грн. або 7,6% відповідно.

Позитивним є те, що в загальній сумі оплати послуг значно зменшилася питома вага оплати послуг товаро - обмінними операціями та заліками з 14,1% в 2000 році до 7,6% в 2002 році.

Фінансовий стан дирекції значно погіршує наявність дебіторської заборгованості за послуги електрозв'язку, яка становила:

на 01.01.2002 р.- 16,0млн.грн. та перевищувала середньомісячні доходи підприємства у 3,1раза;

на 01.01.2002р. - 16,4млн.грн. (перевищення середньомісячних доходів у 2,7 рази).

В 2000 році на підприємстві створено резерв сумнівних боргів в сумі 4,1млн.грн.,в 2002році сума резерву зросла до 6,2млн.грн. (тобто ці суми можливо ніколи не будуть повернуті боржниками).

Проведений аналіз дебіторської заборгованості по первісній вартості послуг зв'язку (16,0 млн.грн. в 2000 році та 16,4млн.грн. в 2002 році) свідчить про те, що заборгованість:

населення становила в 2000 році 5,2 млн.грн. або 32,2% від 16,0 млн.грн., в 2002 році відповідно - 4,5млн.грн. або 27,4%;

бюджетних установ, що фінансуються з місцевого бюджету в 2000 році становила 4,8 млн.грн. або 29,9%, що фінансуються з державного бюджету - 2,1 млн.грн. або 13,2%; в 2002 році заборгованість бюджетних установ, що фінансуються з місцевого бюджету становила 5,8 млн.грн. або 35,4%, що фінансуються з державного бюджету - 2,9 млн.грн. або 17,7%;

небюджетних установ -3,9 млн.грн. або 24,4% в 2000 році; 3,2млн.грн. або 19,5% .

Із загальної суми простроченої дебіторської заборгованості найбільшу заборгованість мають сільськогосподарські товаровиробники, управління з надзвичайних ситуацій облдержадміністрації, управління охорони здоров'я облдержадміністрації.

В дирекції впроваджений комплекс заходів щодо погашення дебіторської заборгованості:

Інвентаризація існуючих телефонів та радіоточок в усіх підприємствах та організаціях

Обмеження та припинення надання послуг телефонного зв'язку, проводового мовлення боржникам згідно Закону України “Про зв'язок” і “Правил користування місцевим телефонним зв'язком”.

Індивідуальна робота маркетингової служби з дебіторами, заборгованість яких більше 3- місяців.

Претензійна робота з боржниками та подання матеріалів до Арбітражного та цивільного суду.

Надання рахунків Фондам і місцевим бюджетам за надані послуги особам пільгових категорій

Інвентаризація телефонних номерів бюджетних установ з метою зменшення обсягу наданих послуг в межах фінансування.

Укладення договорів купівлі - продажу приміщень, в яких знаходяться АТС та території сільськогосподарських та інших підприємств.

Списання безнадійної до стягнення заборгованості відповідно до Інструкції про порядок зняття з абонентів безпідставно виставлених рахунків та списання безнадійних боргів.

Витрати на виробництво в Черкаській дирекції ВАТ “Укртелеком” склали в 2000 році 32,7млн.грн., тобто витрати на 1 грн. наданих послуг становили 0,87грн., в 2002році відповідно - 43,9млн.грн. та 0,87грн..

В структурі витрат в 2000-2002р.р. припадає на оплату праці з нарахуваннями відповідно 55,0% (18,0млн.грн.) та 54,0% (23,7млн.грн.); на амортизаційні відрахування - 28,1% (9,2 млн.грн.) та 26,7% (11,7млн.грн.); на матеріальні витрати - 16,9% (5,5млн.грн.) та 19,3% (8,5млн.грн.).

Надзвичайні витрати, пов'язані з виконанням робіт з ліквідації наслідків обледеніння у листопаді 2000 року становили 126 тис.грн. або 0,4% річної суми витрат на виробництво.

Основні показники роботи Черкаській дирекції ВАТ "Укртелеком" за 20002002 роки наведені у таблиці 2.1.

Таблиця 2.1. Фактичні основні економічні показники діяльності Черкаській дирекції ВАТ “Укртелеком” за 20002002рр.

№ п/п	Показник	2000	2002	Відхилення (+/-)
1	2	3	4	5
1	Доход (виручка) від реалізації продукції (товарів,робіт,послуг) , тис.грн.	61907	73651	11744
2	Собівартість реалізованої продукції (товарів,робіт,послуг), тис.грн.	35650	43887	8237
3	Прибуток від операційної діяльності, тис.грн	7934	10751	2817
4	Прибуток від звичайної діяльності, тис.грн.	7306	10057	2751
5	Чистий прибуток, тис.грн.	1823	4055	2232
6	Собівартість 1 грн. доходів без ПДВ, коп.	87	87	0
7	Рентабельність операційної діяльності, %	17,6	20,1	2,5
8	Кількість телефонних апаратів на 100 мешканців Черкаській області, од.	18,6	19,6	1,0
9	Фондоввідача (по доходам),грн./грн.	0,50	0,56	0,06
10	Фондоввідача (по чистому прибутку), грн./грн.	0,02	0,04	0,02
11	Фондоємність, грн./грн.	2,0	1,79	-0,21
12	Фондоозброєність, тис.грн./чол.	27,5	29,8	2,3
13	Коефіцієнт зносу	0,50	0,47	-0,03
14	Середньооблікова чисельність працівників, осіб	3760	3692	-68
15	Продуктивність праці 1-го штатного працівника, грн.	16465	19949	3484
16	Середня заробітна плата 1-го штатного працівника, грн.	291	418	127

стратегічний управління фінансовий прогнозування

З даних табл.2.1 видно, що підприємство за поточний період збільшувало доходи від реалізації послуг електрозв'язку. Не зважаючи на зростання собівартості послуг, прибутки від різних форм діяльності дирекції теж зростали. При стійкій тенденції зростання продуктивності праці середня чисельність працюючих невпинно зменшується, що можна розглядати як результат ефективної організаційно-управлінської діяльності керівництва. Як позитивний фактор можна розглядати і зростання середньої заробітної плати 1-го штатного працівника.

Декілька слів по основним фондам. Основним вартісним показником використання основних фондів є фондовіддача, яка визначається по підприємству як відношення доходів чи прибутку к вартості основних фондів. За 2000-2002р.р. фондовіддача зросла на 0,06 та 0,02 грн. відповідно. Іншими словами в дирекції в 2002 році на 1 грн. основних фондів приходиться більше доходів (на 0,06 грн.) ніж в 2000 році і на 0,02 грн. отримано більше прибутку з кожної гривні, вкладеної в основні фонди.

Позитивним показником являється зниження фондоємності. В 2002 році для отримання 1грн. доходів необхідно вкласти на 21коп коштів менше, ніж в 2000 році.

В цілому підприємство можна вважати досить привабливим з точки зору вкладання коштів на інвестиційній основі.

2.3 Аналіз фінансової звітності Черкаської дирекції ВАТ “Укртелеком” за 2000-2002рр

Слід зауважити, що в умовах ринкової економіки, одним з найважливіших критеріїв оцінки діяльності підприємства є його фінансовий стан. Для здійснення такої оцінки розрахуємо основні фінансові коефіцієнти на основі даних бухгалтерсько-фінансової звітності (див. Додатки 1 3), наведених у таблиці 2.2.

Таблиця 2.2. Вихідні дані для розрахунку фінансових коефіцієнтів станом на кінець періодів (тис.грн.)

№ п/п	Назва показника	Джерело	2000	2002
1	2	3	4	5
1	Виробничі запаси	ф.1, р.100	8281	10351
2	Готова продукція	ф.1, р.130	0	116
3	Дебіторська заборгованість за послуги (чиста реалізаційна вартість)	ф.1, р.160	11955	10189
4	Інша поточна дебіторська заборгованість	ф.1, р.210	2570	2191
5	Поточні фінансові інвестиції	ф.1, р.220	0	0
6	Грошові кошти	ф.1, р.230	981	901
7	Оборотні активи	ф.1, р.260	24445	24229
8	Активи	ф.1, р.280	127932	134438
9	Власний капітал	ф.1,р.380	20948	31485
10	Довгострокові зобов'язання	ф.1,р.480	652	1368
11	Поточні зобов'язання	ф.1,р.620	105672	100927
12	Пасив балансу	ф.1,р.640	127932	134438
13	Чистий доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	Ф.2,р.035	51590	61376
14	Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)	Ф.2,р.040	35650	43887
15	Валовий прибуток	ф.2,р.050	15940	17489
16	Адміністративні витрати	ф.2, р.070	1723	1771
17	Прибуток від операційної діяльності	ф.2, р.100	7934	10751
18	Чистий прибуток	ф.2, р.220	1823	4055

Фінансова звітність характеризує фінансовий стан дирекції, результати її діяльності та рух грошових коштів за звітний період.

Елементи фінансової звітності закладені в основу балансового рівняння, яке має такий вигляд:

Активи=Зобов'язання+Власний капітал+Доходи-Витрати (2.3.1)

Різниця між доходами і витратами представляють собою прибуток (збиток), який збільшує (зменшує) власний капітал дирекції.

Аналіз показників фінансової звітності базується на одержанні відповідних коефіцієнтів та співвідношень, які характеризують різні аспекти діяльності дирекції.

Аналіз фінансової звітності за допомогою системи коефіцієнтів дає можливість користувачам цієї звітності оцінити фінансову стійкість дирекції, її ліквідність та ефективність діяльності, узагальнювати показники і порівнювати результати діяльності дирекції як в динаміці, так і з результатами діяльності інших дирекцій.

Платоспроможністю дирекції називається її можливість своєчасно здійснювати платежі кредиторам. Показники платоспроможності розраховуються як відношення суми ліквідних активів до суми поточних зобов'язань.

Для оцінки платоспроможності дирекції використовують такі показники:

коефіцієнт покриття (Кп);

коефіцієнт загальної ліквідності (Кл);

коефіцієнт абсолютної ліквідності (Кал);

Для аналізу платоспроможності дирекції користуються показниками, які характеризують внутрішньобалансові співвідношення на початок та кінець аналізуємого періоду або за декілька періодів.

Коефіцієнт покриття (Кп) обчислюється як відношення оборотних активів до поточних зобов'язань і характеризує кратність покриття короткострокової заборгованості оборотними активами (Кп=ф.1,р.260/ф.1,р.620).

2000р. Кп = 24445/105672 = 0,23;

2002р. Кп = 24229/100927=0,24;

Коефіцієнт покриття показує, що оборотних активів достатньо для розрахунків по короткострокових зобов'язаннях і свідчить про захищеність кредиторів від непогашення зобов'язань. Міжнародний досвід показує, що для більшості підприємств коефіцієнт покриття повинен бути на рівні 2-2,5. Черкаська дирекція має низьке значення цього показника, це свідчить про те, що дирекція використовує неекономічні методи управління і розвиток її має нестабільний характер. Така дирекція має проблеми з власними оборотними коштами.

Виходячи з того, що поточні активи мають неоднакові можливості щодо перетворення в гроші, тобто мають різні рівні ліквідності, аналізуючи фінансову звітність, доцільно використовувати коефіцієнти загальної та абсолютної ліквідності.

Коефіцієнт загальної ліквідності (Кл) обчислюється як відношення суми найбільш ліквідних активів (грошових коштів та їх еквівалентів, поточних фінансових інвестицій та дебіторської заборгованості) до поточних зобов'язань (Кл=ф.1,р.160+р.210+р.220+р.230/ф.1,р.620). Товарно-матеріальні цінності при розрахунках цього показника виключаються з оборотних активів виходячи з тих міркувань, що їх не можна швидко перетворити в грошові кошти.

2000р. Кл = (11955+2570+0+981)/105672=0,15;

2002р. Кл = (10189+2191+0+901)/100927=0,13;

З розрахунків видно, що коефіцієнт загальної ліквідності за 2000 та 2002р.р практично на змінився і становить 0,15 і 0,13 відповідно, а при значенні цього коефіцієнту менше одиниці для погашення поточних зобов'язань потрібно крім розглянутих вище ліквідних активів використовувати і матеріальні запаси.

Грошові кошти і поточні фінансові інвестиції визначають ту частину короткострокових боргів, що може бути сплачена негайно. Коефіцієнт абсолютної ліквідності (Кал) обчислюється як відношення суми грошових коштів та їх еквівалентів і поточних фінансових інвестицій до поточних зобов'язань (Кал=ф.1,р.230+р.220/ф.1,р.620).

2000р. Кал = (981+0)/105672=0,01;

2002р. Кал = (901+0)/100927=0,01.

Як видно з розрахунків на кінець 2000 та 2002р.р. дирекція мала можливість негайно погасити тільки 1% своїх короткострокових зобов'язань.

В цілому коефіцієнт абсолютної ліквідності позитивно характеризує платоспроможність дирекції. Слід зазначити, що в процесі господарської діяльності визначається теоретично достатнім значення цього коефіцієнту в межах 0,25-0,3, тому що строки погашення зобов'язань не настають одночасно. Таким чином, особливо в умовах інфляції, аналізуєма дирекція може розмістити певну частину грошових коштів в інші дохідні активи.

Фінансовий стан дирекції характеризується ступенем фінансової незалежності від зовнішніх джерел фінансування діяльності.

Важливим показником фінансової стабільності дирекції є коефіцієнт автономії (Ка). Він обчислюється як співвідношення суми власного капіталу до суми активів дирекції (Ка=ф.1,р.380/ф.1.р.280).

2000р. Ка = 20948 / 127932 = 0,16;

2002р. Ка = 31485 / 134438 = 0,23.

В Черкаській дирекції значення коефіцієнту свідчить про те, що у фінансуванні активів частка власного капіталу більша, ніж залученого. Збільшення цього показника на кінець 2002 року в порівнянні з 2000 вказує на стабілізацію структури капіталу дирекції, що може обумовлюватись можливістю подальшого розвитку дирекції. Чим вище значення цього коефіцієнту, тим нижчий ризик для кредиторів дирекції при укладанні господарських договорів, видачі кредитів та здійснення інвестиційної діяльності.

Фінансування діяльності дирекції за рахунок довгострокових кредитів і позик дозволяє значно розширювати масштаби виробництва і отримувати більший прибуток. Сума власного капталу та довгострокових кредитів і позик складають довгостроковий капітал дирекції. Коефіцієнт довгострокового залучення позикових коштів (Кд.з.) обчислюється як питома вага довгострокових позикових коштів у загальній сумі довгострокового капіталу (Кд.з.=ф.1,р.480/ф.1.р.380+р.480).

2000р. Кд.з. = 652 / (652+20948) = 0,005;

2002р. Кд.з. = 1368 / (1368+31485) = 0,04.

При аналізі довгострокових залучених джерел фінансування слід враховувати, що перевищення їх розміру над сумою власного оборотного капіталу (при Кд.з.>1) означає використання дирекцією частини довгострокових позик на фінансування поточних операцій. Це збільшує витрати виробництва і свідчить про недостатній рівень менеджменту в дирекції. В Черкаській дирекції цього не відбувається

При аналізі фінансового стану дирекції важливо визначити, наскільки ефективно ведеться управління її активами.

Для оцінки управління активами дирекції використовується коефіцієнт оборотності активів (Ко.а.). він розраховується як відношення чистого доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) до середньої вартості активів (Ко.а.=ф.2,р.035/(ф.1,р6403+р.6404):2).

2000р. Ко.а.= 51590 / [(121728+127932) / 2] = 0,41.

2002р. Ко.а.= 61376 / [(127932+134438) / 2] = 0,47.

Цей показник характеризує суму доходу (виручки), яку отримує дирекція від реалізації послуг, на кожну гривню, що вкладена в активи дирекції.

В розрахунках також можна використовувати нетто-активи (загальна сума активів мінус поточні зобов'язання) (Ко.а.=ф.2,р.035/((ф.1,6403-р.6203)+(ф.1,р.6404-6204)):2). Тоді розрахунок коефіцієнту буде мати такий вигляд:

2000р. Ко.а. = 51590 / {[(121728-15221) + (127932-105672)] / 2} = 0,80.

2002р. Ко.а. = 61376 / {[(127932-105372) + (134438-100927)] / 2} = 2,20.

Використання нетто-активів виключає з розрахунків поточні зобов'язання, які безпосередньо пов'язані з операційною діяльністю дирекції. Таким чином сума активів, що використовується дирекцією, ефективно зменшується за рахунок цієї поточної кредиторської заборгованості. Це особливо важливо при аналізі діяльності торгових фірм, у який сума кредиторської заборгованості за товари, роботи, послуги, що підлягає сплаті, досягає значної частки у структурі балансу.

Особливу увагу при аналізі використання активів слід приділити управлінню оборотними активами: товарно-матеріальними запасами і дебіторською заборгованістю. Головною метою оцінки цих активів є виявлення ознак зменшення вартості або надлишкового накопичення товарно-матеріальних запасів та рахунків дебіторів. При аналізі ці показники балансу, як правило зіставляються з сумою чистого доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) або із собівартістю реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг), тому що ці статті тісно взаємопов'язані.

Ми розраховуємо коефіцієнт оборотності матеріальних запасів (Коб.з) як відношення чистого доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) до середньої вартості товарно-матеріальних запасів (Коб.з.=ф.2,р.035/ф.1,(р.1003+р.1303+р.1004+р.1304):2) :

2000р. Коб.з. = 51590 / [(3191+0+8281+0) / 2] = 8,99;

2002р. Коб.з. = 61376 / [(10351+116+8281+0) / 2] = 6,55;

або як відношення собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) до середньої вартості товарно-матеріальних запасів (Коб.з.=Коб.з.=ф.2,р.040/ф.1,(р.1003+р.1303+р.1004+р.1304):2) :

2000р. Коб.з. = 35650 / [(3191+0+8281+0) / 2] = 6,22.

2002р. Коб.з. = 43887 / [(10351+116+8281+0) / 2] = 4,68;

Розраховані коефіцієнти характеризують швидкість обороту матеріальних запасів протягом року. Чим вище значення коефіцієнту оборотності товарно-матеріальних запасів, тим краще, тому що низький рівень запасів зменшує ризик, пов'язаний з неможливістю реалізації продукції та свідчить про ефективне використання активів, що і спостерігається в дирекції. Але якщо показник оборотності запасів по даній дирекції значно перевищує попередні дані або середні по галузі, то це може свідчити про дефіцит виробничих запасів, готової продукції, товарів. Все це може негативно вплинути на конкурентну позицію дирекції.

Аналіз статей дебіторської заборгованості ґрунтується на аналогічній методиці. Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості (Коб.д.) становить (Коб.д.=ф.2,р.035/ф.1,(р.1603+р.2103+р.1604+р.2104):2) :

2000р. Коб.д. = 51590 / [(14962+1826+11955+2570) / 2] = 3,30.

2002р. Коб.д. = 61376 / [(11955+2570+10189+2191) / 2] = 4,56.

Враховуючи вищевикладені виводи з приводу швидкості обороту матеріальних запасів, можна вважати, що дебіторська заборгованість дуже повільно обертається протягом року, тобто кошти дирекції повертаються на розрахунковий рахунок не вчасно. Але на кінець 2002р. положення дещо покращилось.

Середній строк погашення дебіторської заборгованості (Дд) визначається як відношення середньої суми дебіторської заборгованості до середньоденної величини чистого доходу (виручки) (Дд=ф.1,р.1603+р.2103+р.1604+р.2104):2/ф.2,р.035:365дн.):

2000р.

Дд = (14962+1826+11955+2570) : 2 / 51590 : 365 = 15656,5 : 141,3 = 110,8дн.

2002р.

Дд = (11955+10189+2570+2191) : 2 / 61376 :365 = 13452,5 : 168,15 = 80,0дн.

В дирекції мають місце значні суми коштів в розрахунках, які неможливо отримати, це свідчить про низький рівень управління дебіторською заборгованістю. Але в 2002р. середній строк погашення дебіторської заборгованості зменшився на 30,8 днів.

Показники результатів господарської діяльності дають відповідь користувачам фінансової звітності на питання про обсяги реалізації дирекції та суму коштів, інвестованих дирекцією в активи. Для оцінки дохідності використовуються два види показників рентабельності. Показники першого типу оцінюють рентабельність по відношенню до реалізації, а показники другого - до відношення до активів.

Перший показник називається коефіцієнтом валового прибутку (Кпр.) і розраховується як відношення суми валового прибутку до суми чистого доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (Кпр.=ф.2,р.050/ф.2,р.035):

2000р. Кпр.= 15940 / 51590 = 0,31 або 31%.

2002р. Кпр.=17489/ 61376= 0,28 або 28%.

Цей показник характеризує ефективність не лише господарської діяльності, а й процесів ціноутворення. Коефіцієнт валового прибутку показує, що в дирекції кожна гривня обороту принесла 31 копійку валового прибутку в 2000 році і 28 копійок в 2002р.

Про відносну ефективність господарської діяльності дирекції свідчить коефіцієнт чистого прибутку (Кч.пр.). Його розраховують як відношення суми чистого прибутку до суми чистого доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (Кч.пр.=ф.2,р.220/ф.2,р.035):

2000р. Кч.пр. = 1823 / 51590 = 0,04 або 4%.

2002р. Кч.пр. = 4055/61376=0,07 або 7%.

В процесі оцінки виробничої діяльності слід аналізувати показники, що пов'язані з витратами виробництва, адміністративними витратами та збутовими витратами.

Коефіцієнт витрат виробництва (Квитр.вир.) розраховується шляхом ділення суми собівартості продукції (товарів, робіт, послуг) на чистий дохід (виручку) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (Квитр.вир.=ф.2,р.040/ф.2,р.035):

2000р. Квитр.вир. = 35650 / 51590 = 0,69 або 69%,

2002р. Квитр.вир. = 43887/61376=0,72 або 72%.

Для більш об'єктивного аналізу, цей показник доцільно порівняти з показниками подібних дирекцій ВАТ “:

Таблиця 2.3. Показники подібних дирекцій

2000р. 2002р.

Вінницька - 75%, 77%

Житомирська - 73%, 75%

Сумська - 72%, 73%

Херсонська - 65%, 70%

Хмельницька - 77%, 79%

Чернігівська - 74% 75%.

Цей показник в Черкаській дирекції нижчий, чим в інших дирекціях. Це може свідчить про зниження вартості сировини, зменшення трудових витрат або витрат у процесі виробництва продукції.

Однією з важливих проблем є аналіз адміністративних витрат. Ці витрати розглядаються як постійні, або напів-постійні тобто їх збільшення не повинно бути значним при зростанні обсягів реалізації. Для кожної дирекції існують специфічні обставини, які і слід враховувати в аналізі. Для оцінки адміністративних витрат у порівнянні з аналогічними дирекціями галузі використовується коефіцієнт адміністративних витрат (Кадм.витр.), який розраховується як відношення цих витрат до суми чистого доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)(Кадм.витр.=ф.2,р.070/ф.2,р.035):

2000р. Кадм.витр. = 1723 / 51590 = 0,03 або 3%,

2002р. Кадм.витр. = 1771/ 61376 =0,03 або 3%

По інших дирекціях:

Таблиця 2.4. Показники подібних дирекцій

2000р. 2002р.

Вінницька - 2,4%, 3,0%

Житомирська - 1,4%, 1,6%

Сумська - 1,4%, 1,9%

Херсонська - 2,1%, 2,5%

Хмельницька - 4,0%, 4,1%

Чернігівська - 3,2%. 3

Для оцінки рентабельності операційної діяльності використовується коефіцієнт операційного прибутку (Коп.пр.), який показує частку операційного прибутку у сумі чистого доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (Коп.пр.=ф.2,р.100/ф.2,р.035):

2000р. Коп.пр. = 7934 / 51590 = 0,15 або 15%,

2002р. Коп.пр. = 10751/61376=0,18 або 18%.

Друга група показників рентабельності характеризує взаємозв'язок прибутку і активів. Коефіцієнт рентабельності активів (Какт.) розраховується як відношення чистого прибутку до середньої суми активів:

2000р. Какт. = 1823 / [(121728+127932) / 2] =0,01 або 1%.

2002р. Какт. = 4055/ ((127932+134438)/2 ) = 0,03 або 3%.

Для розрахунку може також використовуватися сума нетто-активів (загальна сума активів за мінусом поточних зобов'язань), яка дорівнює сумі довгострокових джерел фінансування у балансі, тому що, як ми вже розглядали, поточні зобов'язання без додаткових витрат фінансують частину оборотних активів. Нетто-активи називають капіталізацією дирекції. Рентабельність нетто-активів характеризується коефіцієнтом капіталізації (Ккап.) і розраховується шляхом ділення суми чистого прибутку на середню суму нетто-активів:

2000р.Ккап. = 1823 / {[(121728-15221)+(127932-105672) / 2]} = 0.03 або 3%.

2002р.Ккап.=4055 / {[(127932-105672)+(134438-100927) / 2]}=0,14 або 14%.

Показники рентабельності активів відображають загальну прибутковість дирекції, яка залежить від ефективного управління активами.

В ряду фінансових коефіцієнтів важливим показником є коефіцієнт рентабельності власного капіталу (Квл.кап.). Він визначається як результат ділення чистого прибутку на середню суму власного капіталу (Квл.кап.=ф.2,р.220/ф.1,(р.3803+р.3804): 2):

2000р. Квл.кап. = 1823 / [(106186+20948) / 2] = 0,03 або 3%.

2002р. Квл.кап. = 4055 / [(20948+31485) / 2] = 0,15 або 15%.

Цей коефіцієнт є одним з критеріїв, за яким власники приймають рішення щодо інвестицій. Рентабельність власного капіталу Черкаській дирекції в 2000 році була дуже мала, це вказувало на те, що вкладати кошти в розвиток дирекції для інвесторів не вигідно. В 2002 році положення значно покращилось і рентабельність зросла на 12%.

Інформацію про рух грошових коштів дирекції за звітний період надає нова форма звітності “Звіт про рух грошових коштів”.

Така інформація дозволяє користувачам фінансової звітності оцінити грошові потоки у розрізі трьох видів діяльності операційної, інвестиційної та фінансової.

“Звіт про рух грошових коштів” відображає вплив операційної, інвестиційної та фінансової діяльності дирекції на стан її грошових коштів за звітний період. Цей звіт потрібен як для керівництва дирекції, так і для інвесторів, кредиторів. Керівники можуть використовувати інформацію звіту для прийняття рішень щодо інвестиційної політики та фінансування окремих програм її розвитку в майбутньому.

Аналіз першого розділу звіту про рух грошових коштів свідчить про те, що в результаті операційної діяльності грошові кошти збільшилися в 2000 році на 2062,0тис.грн.,в 2002 році - на 981,4тис.грн. На цей показник впливали різні чинники, які збільшували або зменшували грошові надходження. При трансформації прибутку в стан грошових коштів в сторону їх збільшення вплинули корегування на суму амортизації необоротних активів 9169,0тис.грн в 2000р., 11721,0тис.грн - в 2002р . Ці витрати не потребують вибуття грошових коштів, в зв'язку з чим впливають на різницю між чистим прибутком і станом грошових коштів від операційної діяльності. Крім того на збільшення грошових надходжень дирекції за 2000-2002р.р. вплинули наступні фактори:

Таблиця 2.5. Фактори збільшення грошових надходжень дирекції за 2000-2002р.р.

2000р. 2002р.

* прибуток від не операційної діяльності - 541,0тис.грн.; 689,0тис.грн.

* кошти на сплату відсотків - 87,0тис.грн.; 5,0тис.грн.

* доходи майбутніх періодів - 574,0тис.грн.; 0

* зменшення поточних зобов'язань - 0 574,0тис.грн.

* зменшення витрат майбутніх періодів - 0 74,0тис.грн.

* збільшення забезпечень - 0 47,0тис.грн.

* на зменшення грошових надходжень вплинули:

* корегування внутрішніх розрахунків - 8294,0тис.грн.; 5292,0тис.грн.

* зменшення забезпечень - 12,0тис.грн.; 0

* зменшення оборотних активів - 1788,0тис.грн.; 2810,0тис.грн.

* витрати майбутніх періодів - 169,0тис.грн.; 0

* збільшення поточних зобов'язань - 791,0тис.грн.; 0

* оплачені відсотки - 87,0тис.грн.; 5,0тис.грн.

* податок на прибуток - 4348,0тис.грн; 6002,0тис.грн.

* витрати від надзвичайних подій - 126,0тис.грн. 0.

Деякі статті, що приймали участь в розрахунку чистого прибутку, не мають відношення до операційної діяльності. В Черкаській дирекції це інші доходи в сумі 17,0тис.грн. в 2000році, 137,0тис.грн. - в 2002 році. При коригуванні прибутку для отримання грошових коштів від операційної діяльності вони повинні бути еліміновані (збитки додаються, прибутки віднімаються). Цей показник впливає на суму грошових коштів в сторону зменшення.

Найбільші зміни прибутку в напрямку зменшення відбулися під впливом змін оборотних активів в сумі 1788,0тис.грн. в 2000 році та в сумі 2810,0тис.грн.в 2002 році. За 2000 рік у дирекції збільшилися виробничі запаси на 5090,0тис.грн.,за 2002р.- на 2070,0 , збільшилася інша поточна дебіторська заборгованість в 2000 році на суму 744,0тис.грн. Також за 2002 рік зменшилися поточні зобов'язання на суму 4745,0тис.грн. Це сприяло вибуттю грошових коштів.

На зміни прибутку в сторону збільшення при трансформації його в стан грошових коштів вплинуло збільшення поточних зобов'язань в 2000 році на суму 90451,0тис.грн., зменшення іншої поточної заборгованості в 2002 році на суму 379,0тис.грн., зменшення чистої реалізаційної вартості дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги в 2000-2002р.р. на суму 3007,0тис.грн. та 1766,0тис.грн. відповідно.

Оцінка інвестиційної діяльності за даними другого розділу звіту про рух грошових коштів показує, що за 2000 рік дирекція придбала необоротних активів на суму 1664,0тис.грн. В 2002 році ця сума збільшилась на 8281,0тис.грн. і склала 9945,0тис.грн.

Рух коштів в результаті фінансової діяльності відображає джерела надходжень грошових коштів за рахунок отримання довгострокових позик в 2000 році в сумі 732,0тис.грн.,в 2002 році - в сумі 1390,0тис.грн.

Вплив чинників на збільшення фінансових джерел та їх використання можна проаналізувати на основі показників звіту про рух грошових коштів, представлених в таблицях 2.3, 2.4.

Таблиця 2.6. Аналіз показників звіту про рух грошових коштів за 2000 рік.

Показники	Джерела коштів	Витрати коштів
	Сума, тис.грн.	%	Сума, тис.грн.	%
1	2	3	4	5
Прибуток від звичайної діяльності до оподаткування	7306,0	39,6	--	--
Внутрішні розрахунки	--	--	8294,0	46,2
Амортизація необоротних активів	9169,0	49,7
Зменшення забезпечень	--	--	12,0	0,1
Прибуток від неопераційної діяльності	541,0	2,9	--	--
Кошти на сплату відсотків	87,0	0,5	--	--
Збільшення оборотних активів	--	--	1788,0	9,9
Витрати майбутніх періодів	--	--	169,0	0,8
Збільшення поточних зобов'язань	--	--	791,0	4,4
Доходи майбутніх періодів	574,0	3,1	--	--
Оплачені відсотки	--	--	87,0	0,5
Витрати, пов'язані з надзвичайними подіями	--	--	126,0	0,7
Податок на прибуток	--	--	4348,0	24,2
Реалізація необоротних активів	28,0	0,2	--	--
Придбання необоротних активів	--	--	1664,0	9,3
Отримані позики	732,0	4,0	--	--
Погашення позик	--	--	604,0	3,4
Інші платежі	--	--	87,0	0,5
ВСЬОГО	18437,0	100,0	17970,0	100,0
Чистий рух коштів за рік	467,0	--	--	--
Залишок коштів на початок року	514,0	--	--	--
Залишок коштів на кінець року	981,0	--	--	--

Таблиця 2.7. Аналіз показників звіту про рух грошових коштів за 2002 рік.

Показники	Джерела коштів	Витрати коштів
	Сума, тис.грн.	%	Сума, тис.грн.	%
1	2	3	4	5
Прибуток від звичайної діяльності до оподаткування	10057,0	40,9	--	--
Внутрішні розрахунки	--	--	5292,0	21,5
Амортизація необоротних активів	11721,0	47,7	--	--
Збільшення забезпечень	47,0	0,2	--	--
Прибуток від неопераційної діяльності	689,0	2,8	--	--
Кошти на сплату відсотків	5,0	0,02	--	--
Збільшення оборотних активів	--	--	2810,0	11,4
Зменшення витрат майбутніх періодів	74,0	0,3	--	--
Зменшення поточних зобов'язань	547,0	2,2	--	--
Доходи майбутніх періодів	--	--	49,0	0,2
Оплачені відсотки	--	--	5,0	0,02
Податок на прибуток	--	--	5170,0	21,0
Отримані відсотки	9,0	0,03	--	--
Інші надходження	47,0	0,2	--	--
Придбання необоротних активів	--	--	9945,0	40,3
Отримані позики	1390,0	5,7	--	--
Погашення позик	--	--	1390,0	5,6
1	2	3	4	5
Інші платежі	--	--	5,0	0,02
ВСЬОГО	24586,0	100,0	24666,0	100,0
Чистий рух коштів за рік	--	--	80,0	--
Залишок коштів на початок року	981,0	--	--	--
Залишок коштів на кінець року	901,0	--	--	--

Аналіз даних таблиць 2.6., 2.7. показує, що основні джерела фінансування діяльності за 2000-2002р.р відповідно: прибуток - 39,6%, 40,9%; амортизація необоротних активів - 49,7%, 47,7%; інші - 10,7%, 11,4%.

Показники таблиць показують напрямки розміщення коштів. Так на збільшення активів дирекція спрямувала в 2000 році 9,9% фінансових джерел, в 2002 році - 11,4%; на внутрішні розрахунки - 46,2% в 2000 році, 21,5% - в 2002 році; на сплату податку на прибуток - 24,2% в 2000 році, 20,1% - в 2002 році; на придбання необоротних активів - 9,3% в 2000 році, 40,3% в 2002 році, а також на інші цілі -10,4% в 2000 році, 6,7% в 2002 році.

Аналіз джерел та напрямків використання коштів є основою контролю та фінансового планування стратегії дирекції, дає можливість користувачам звітності оцінити рівень управління активами і структурою капіталу.

Для наочності динаміки розрахованих показників у таблиці 2.8 зведено результати виконаних вище розрахунків.

Таблиця 2.8. Динаміка фінансових коефіцієнтів у 2000-2002р.р.

№№ п/п	Назва показника	2000	2002	Відхилення (+/-)	Напрямок позитивних змін
1	2	3	4	5	6
1	Коефіцієнт поточної ліквідності (покриття)	0,23	0,24	+0,01	Збільшення;Кп=1-1,5
2	Коефіцієнт загальної ліквідності	0,15	0,13	-0,02	Збільшення; Кл=0,2-0,35
3	Коефіцієнт абсолютної ліквідності	0,01	0,01	0	Збільшення; Кал=0,2-0,35
4	Коефіцієнт автономії	0,16	0,23	+0,07	Збільшення; Ка>0,5
5	Коефіцієнт довгострокового залучення позикових коштів	0,005	0,04	+0,035	Зменшення; Кд.з.<0.5
6	Коефіцієнт оборотності активів	0,41	0,47	+0,06	Збільшення
7	Коефіцієнт оборотності нетто-активів	0,80	2,20	+1,40	Збільшення
1	2	3	4	5	6
8	Коефіцієнт оборотності матеріальних запасів (І)	8,99	6,55	-2,44	Збільшення
9	Коефіцієнт оборотності матеріальних запасів (ІІ)	6,22

Подобные документы

• Стратегічне планування і управління на підприємстві

  Еволюція розуміння та передбачення майбутнього підприємств. Довгострокове планування, бюджетування та фінансовий контроль, особливості стратегій конкуренції підприємства. Основні інструменти стратегічного аналізу та планування стратегії підприємства.
  
  контрольная работа [657,1 K], добавлен 19.10.2010
  

• Шляхи удосконалення стратегічного управління підприємством

  Стратегічне управління та його роль у діяльності підприємства. Аналіз стану та розробка стратегічного плану підприємства ТОВ "АЛІСА". Посилення контролю за впровадженням системи управління. Підвищення продуктивності праці як засіб збільшення прибутку.
  
  дипломная работа [233,9 K], добавлен 13.11.2011
  

• Удосконалення стратегічного управління діяльністю підприємства

  Теоретичні аспекти та концепція стратегічного управління підприємством. Методологія, еволюція розвитку, елементи та принципи стратегічного управління. Аналіз стратегічних факторів зовнішнього середовища, дослідження конкурентоспроможності підприємства.
  
  дипломная работа [133,3 K], добавлен 10.08.2010
  

• Стратегії розвитку підприємства

  Поняття стратегії, стратегічного планування і стратегічного управління. Загальна характеристика діяльності приватного підприємства "АНСЕАЛ". Аналіз фінансового стану та середовища підприємства. Форми стратегічного контролю та реалізації стратегії.
  
  дипломная работа [268,3 K], добавлен 04.12.2010
  

• Корпоративна стратегія підприємства

  Суть і принципи розробки корпоративної стратегії, її роль в діяльності підприємства. Опис рівнів і моделей корпоративної стратегії підприємства, система їх реалізації. Вивчення механізму стратегічного планування і моделей стратегічного управління.
  
  курсовая работа [1,1 M], добавлен 04.02.2014
  

• Удосконалення стратегії підвищення ефективності управління конкурентоспроможністю підприємства

  Правове забезпечення формування стратегії розвитку підприємства. Стратегічне планування як елемент системи стратегічного менеджменту підприємства. Розробка базової стратегії підприємства як фактор зниження ступеню невизначеності його діяльності.
  
  курсовая работа [157,3 K], добавлен 21.04.2015
  

• Планування реалізації стратегії у ресторані "Декаданс Хаус" та заходи щодо підвищення його ефективності

  Сутність стратегічного планування і його місце в системі стратегічного управління. Основні рівні та елементи стратегії, послідовність етапів її розробки. Аналіз управління господарською діяльністю ресторану "Декаданс Хаус", її недоліки та переваги.
  
  курсовая работа [255,0 K], добавлен 22.02.2011
  

• Стратегічне управління підприємством

  Поняття стратегічного управління, та його аналіз на прикладі підприємства. Оцінка характеру використання організацією умов зовнішнього середовища. Визначення ступеня оптимальності діючої стратегії підприємства. Оцінка рівня конкурентоспроможності.
  
  курсовая работа [1,1 M], добавлен 01.10.2011
  

• Стратегічне управління підприємством

  Сутність стратегічного управління. Розробка стратегій функціональних підсистем. Визначення майбутнього бiзнесу компанії. Напрями виправлення недоліків в здійсненні процесу стратегічного управління підприємством. Оцiнка рiвня досягнень поставлених цілей.
  
  дипломная работа [233,1 K], добавлен 05.07.2009
  

• Стратегії розвитку підприємств в ринкових умовах господарювання

  Аналіз умов виникнення та поширеня стратегічного планування, а згодом і стратегічного управління в різних країнах і порівняння ціх процесів з поточною ситуацією в Україні, знайдення цільових орієнтирів, що є вирішальними для успіху підприємства.
  
  дипломная работа [56,2 K], добавлен 19.07.2008
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам