У межах своєї компетенції директор видає накази по підприємству, на основі трудового законодавства приймає і звільняє працівників, застосовує заходи заохочення і дисциплінарні стягнення.

У підпорядкуванні директора знаходяться головний бухгалтер ; економіст; технорук; начальник виробничої лабораторії, головний кладовщик СГП.

Головний бухгалтер - здійснює організацію бухгалтерського обліку господарсько-фінансової діяльності підприємства і контроль за ощадливим використанням матеріальних, трудових і фінансових ресурсів. Організує облік грошових засобів, що надходять, товарно-матеріальних цінностей і основних засобів, облік витрат виробництва і звертання, виконання робіт, а також фінансових, розрахункових і кредитних операцій.

У підпорядкуванні у головного бухгалтера знаходяться бухгалтери. Вони виконують роботу з різних напрямків бухгалтерського обліку (облік основних засобів, витрат на виробництво, реалізації продукції, розрахунки з постачальниками і замовниками). Здійснюють прийом і контроль первинної документації по відповідним ділянках обліку і підготовляє їх до рахункової обробки. Відбиває в бухгалтерському обліку операції, зв'язані з рухом коштів.

Начальник виробничої лабораторії організує проведення хімічних аналізів, забезпечує лабораторний контроль відповідності якості сировини, матеріалів, напівфабрикатів і готової продукції діючим стандартам і технічним умовам. Очолює роботу з розробки нових і удосконалюванню існуючих методів лабораторного контролю і робить допомога в їхньому впровадженні у виробництво. Уживає заходів по скороченню витрат праці.

Головний кладовщик СГП - керує працівниками по прийому, збереженню і відпустці товарно-матеріальних цінностей на складі, по їхньому розміщенню з врахуванням найбільш раціонального використання складських приміщень, полегшення і прискорення пошуку необхідних матеріалів, інвентарю тощо. Організує проведення вантажно-розвантажувальних робіт на складі з дотриманням правил охорони праці, техніки безпеки. Бере участь у проведенні інвентаризації товарно-матеріальних цінностей.

До зовнішнього маркетингового середовища відносять постачальників, посередників, конкурентів, контактні аудиторії і споживачів.

Постачальники - це фірми й окремі особи, що забезпечують підприємства матеріальними ресурсами, необхідними для виробництва товарів і послуг. Об'єктами постачання є: сировина, матеріали, устаткування, запасні частини до нього, що комплектують.

Головними постачальниками КП «Нижньосірогозька харчосмакова фабрика» є вітчизняні підприємства, які виробляють сільськогосподарську продукцію. Розглянути їх можна в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1 Основні постачальники сировини і матеріалів КП «Нижньосірогозька харчосмакова фабрика»

№ п/п.	Постачальники.	Питома вага %
1	Закупівля в населення	10
2	ТОВ «Авангард»	12
3	КП «Наш дім»	4
4	ТОВ «Схід»	14
5	КП «Роднянское»	21
6	ВАТ «Червоний фронт»	22
7	ТОВ «Бурчак»	17
Всього	100

Конкуренти

Особливо істотний вплив на діяльність будь-якої фірми робить наявність конкуренції. Конкурент - важливий елемент системи маркетингу, що робить вплив на стратегію маркетингу підприємства у відношенні товару, постачальників, посередників і споживачів. Найкоротший шлях до формування конкурентної переваги проходить через ті види діяльності, у яких підприємство зарекомендувало себе найкраще, а суперники не мають достатній досвід і не зможуть розвитися інакше як за рахунок високих витрат або протягом тривалого часу. Навіть якщо підприємство не має ніякої переваги, воно повинно розробляти свою конкурентну стратегію на основі наявних ресурсів і придбаних навичок. Але також необхідно вивчити конкурентів, їх сильні і слабкі сторони, порівняти їхню діяльність з діяльністю КП «Нижньосірогозька харчосмакова фабрика».

За результатами проведених досліджень були виявлені основні конкуренти по виробництву і реалізації аналогічної продукції з даним підприємством в Херсонській області , перелік яких поданий у таблиці 2.2

Таблиця 2.2 Конкуренти КП «Нижньосірогозька харчосмакова фабрика»

№ п/п.	Конкуренти	Питома вага %
1	«Планета М»	10
2	ВАТ «Херсонський комбінат»	12
3	ДП «Херсонський консервний завод дитячого харчування»	8
4	Консервні цехи господарств	9
5	Консервні цехи виробничої промисловості	5
6	Харчосмакові фабрики	20
7	Облспоживспілка	5
8	КП «Нижньосірогозька харчосмакова фабрика»	17
Всього	100

Споживачі (клієнти)

Ціллю дослідження споживачів являється визначення спонукальних мотивів задоволення потреб, якими керується споживач при виборі товарів. Тільки з'ясувавши, як споживач усвідомить, котра продукція йому необхідна і чому саме вона задовольняє його потреби щонайкраще, можна розраховувати на те, що продукція КП "Нижньосірогозька харчосмаова фабрика" стане популярним товаром і буде корисна. Існує декілька типів клієнтхих ринків (споживчий ринок, ринок виробників, ринок проміжних продавців, ринок державних заснувань, міжнародний ринок).

КП "Нижньосірогозька харчосмакова фабрика" продає свої вироби на посередницькому та споживчому ринку , відповідно 92% та 8%.

У КП «Нижньосірогозька харчосмакова фабрика», готова продукція реалізуються через посередницькі підприємства та ринок організацій.

Реалізація продукції по Херсонській області:

1.РОУМВД смт. Івановка

2.РОУМВД смт Нижні Сірогози

3. ПП «Україна»

4. ВАТ «Ванс» м. Каховка

5. ПП «Авангард»

6. Господарства району.

Реалізація продукції за межами області:

ВАТ «Червоний фронт» Запорізька обл.

ПП «Байраченко» м. Миколаїв

ЧП «Агротехпостач» м. Дніпропетровськ

ВАТ «Тарпан» Запорізька обл.

ПП «Стасік» м. Дніпропетровськ

ВАТ «Восток» м.Донецьк

ВАТ «Елтон ЛТД» м. Київ

ПП «Вулкан» м.Київ

ПП «Профетс Трейд» м. Запоріжжя

ВАТ «Пар екс» м. Київ

ТОВ «Маяк» м. Сімферополь

ТОВ «Приймак» м. Кіровоград

ПП «Берег» м. Одеса

ВАТ «Східне» м. Луганськ

ТОВ «Південь» м. Севастополь

2.2 Виробнича діяльність

Предметом діяльності підприємства є промислове виробництво продукції з сільськогосподарської сировини: плодоовочевих консервів, соків, компотів, соняшникової олії,кондитерських виробів. Підприємство має за мету на підставі більш широкої спеціалізації,прискорення удосконалення техніки, технологій,та організації виробництва при кращому використанні інженерно-технічних кадрів забезпечити підвищення продуктивності праці, збільшення виробничих потужностей, підвищення якості продукції, розширення асортименту і здешевлення собівартості виготовленої продукції, підвищення рентабельності виробництва, а також більш ефективне використання основних фондів, матеріалів та оборотних коштів.

Динаміку виробничої діяльності КП «Нижньосірогозька харчосмакова фабрика» можна побачити, розглянувши данні, приведені у таблиці 2.3 та розглянувши додаток А.

Таблиця 2.3 Випуск продукції на КП «Нижньосірогозька харчосмакова фабрика» у період 2000-2002 років.

Місяць	2000 рік	2001 рік	2002 рік
	Випуск, туб	Випуск, туб	Випуск, туб
Січень	63	78	157
Лютий	34	95	172
Березень	10	50	219
Квітень	0	0	168
Травень	0	0	9
Червень	98	162	162
Липень	304	371	371
Cерпень	321	390	390
Вересень	262	409	409
Жовтень	192	382	382
Листопад	203	174	174
Грудень	118	118	118
Всього, туб	1605	2229	2731

З таблиці видно, що чітко просліджується динаміка збільшення об'єму випуску продукції у порівнянні з попереднім роком. Так, якщо порівняти 2001 та 2000 роки, то об'єм випуску збільшився на 624 туб (2229-1605), якщо порівняти період 2002 року з 2001 роком, то об'єм випуску збільшився на 502 туб (2731-2229).

Отримані дані збуту показані в таблиці 2.4 та в додатку Б.

Таблиця 2.4 Збут продукції КП «Нижньосірогозька харчосмакова фабрика» у період 2000-2002 років.

Місяць	2000 рік	2001 рік	2002 рік
	Збут, туб	Збут, туб	Збут, туб
Січень	89	100	185
Лютий	148	157	243
Березень	262	148	291
Квітень	69	117	324
Травень	73	21	225
Червень	108	153	173
Липень	44	61	85
Cерпень	120	52	76
Вересень	121	324	324
Жовтень	183	354	354
Листопад	178	291	317
Грудень	273	152	226
Всього, туб	1668	1930	2823

Після розгляду цієї таблиці можна зробити висновок про те, що з кожним роком фабрика збільшує об'єми продажів виготовленої продукції. Так, якщо порівняти об'м продажів 2001-го року з об'ємом продажів 2000-року, то вони збільшились на 262 туб (1930-1668). Якщо порівняти об'м продажів 2002-го року з об'ємом продажів 2001-року, вони збільшились на 893 туб (2823-1930). Отримні результати можна розглянути на прикладі діаграми

Як було раніше сказано, підприємство у 2002 році реалізувало свою продукцію в одиннадцяти регіонах України. Це також можна побачити, розглянувши таблицю 2.5.

Таблиця 2.5 Об'єми збуту продукції КП «Нижньосірогозька харчосмакова фабрика» по регіонам України

2002 рік	Регіон збуту, область
Місяць	Херсонська	Запорізька	Дніпропетровська	Донецька	Луганська	м. Севастополь	Київська	м. Ялта	Миколаївська	Одеська	Кіровоградська	Всього, туб
Січень	82	24	62	17								185
Лютий	121	62	96		4							283
Березень	202	55,8	43,7			4,5						306
Квітень	155	59	47	143								404
Травень	63		41	31			17					152
Червень	119	8	29	20			15					191
Липень	33		41					8				82
Cерпень	8		20	42	6		40	8		25		149
Вересень	59	16	41	29	6		117	8		31		307
Жовтень	15	12	16	69			158			22		292
Листопад	79	35	27	13		2	77		23	40		296
Грудень	39	6	41	14			59				17	176
Всього, туб	975	277,8	504,7	378	16	6,5	483	24	23	118	17	2823

З таблиці видно, що за 2002 рік підприємство найбільшу кількість продукції реалізувало в Херсонській області (975 туб), а найменше - в місті Севастополі (6,5 туб). Якщо розглянути реалізацію по місяцям цього року, то можна зробити висновок,що найбільша кількість продукції була реалізована у квітні (404 туб), а найменша кількість - у липні (82 туб). З наведеної таблиці видно, що по Херсонській області, на відміну віб інших регіонів, виготовлена продукція реалізовувалась на протязі року без перерв, тобото кожного місяця, про що свідчить і кількість проданої продукції.

Отримані результати відображені у діаграмі, показаній у додатку В.

В 2002 році КП «Нижньосірогозька харчосмакова фабрика» випустила більше 100 найменувань продукції, але до початку періоду 2003 року залишилась лише майже половина кількості найменувань, що говорить про високий попит на продукцію організації серед населення не тільки нашого регіону, але й інших регіонів також. Прайс-лист готової продукції на 20 травня 2003 року, який тримає у собі 69 позицій найменувань готової продукції представлений у додатку Г.

У виді того, що для роботи з продуктом найбільш істотними з точки зору маркетингу є наступні цілі: обсяг збуту, прибуток, частка ринку. Варто проаналізувати структуру збуту продукції по номенклатурних позиціях. Такий аналіз дозволяє показати абсолютне і відносне значення продуктів і груп продуктів.

В таблиці 2.6 приведений аналіз збуту по різним групам продуктів на КП «Нижньосірогозька харчосмакова фабрика".

Таблиця 2.6 Аналіз реалізації продукції

Найменування готової продукції	2000 рік	2001 рік	2002 рік	2002р. у % до 2001 р.
	Реалізація Тис.грн.	Реалізація Тис.грн.	Реалізація Тис.грн
1. Масло соняшникове	169,2	220,1	275,8	125,3
2. Оцет	4,592		2,753
3. Консерви	773,598	908,1	1196,347	131,7
Всього:	947,3	1128,2	1474,9	130,7

Аналізуючи дані по реалізації продукції за 2001 р. і 2002 р. можна зробити висновок про те, що об'єм реалізації зріс по кожій ассортиментній групі і в цілому.

2.3 Технологія управління персоналом на КП «Нижньосірогозька харчосмакова фабрика»

Так, як КП «Нижньосірогозька харчосмакова фабрика» займається переробкою сільськогосподарської сировини, то в її діяльності можна простежити тенденцію до збільшення або зменшення виробництва продукції, тобто організація займається сезонною переробкою продукції, що веде за собою збільшення чи зменшення кількості працівників на підприємстві. На фабриці відбувається планування робочої сили. Її кількість залежить від числа заключених контрактів на поставку сировини, але за три роки (2000-2002) кількість працівників не перевищувала 54-ох чоловік. Вперше за останні 15 років своєї діяльності підприємство було змушене звільнити 28 чоловік у період з березня по червень у зв'язку зі зменшенням запасів сировинної бази. Але на даний момент фабрика прийняла на роботу 7 чоловік, так як розпочався сезон переробки продукції, і ще планується прийняти 21 працівника коли сезон переробки набере обертів. З цього можна зробитти висновок про те, що фабрика не планує в сезон 2003 року збільшувати або зменшувати кількість робітників.

При наборі кадрів на фабриці в першу чергу приймаються ті робітники, які зарекомендували себе як висококваліфіковані та вмілі виконавці у минулому сезоні. Якщо на підприємство приходять робітники з інших організацій, то одразу ж вивчається його особова справа та рекомендації з попереднього місця влаштування. Коли до організації приходять найматися люди без досвіду роботи, наприклад школярі, то важливу роль тут грають шкільний атестат та шкільна характеристика. Після розгляду справ усіх кандидатів та після співбесіди з ними, директор приймає рішення про прийняття чи не прийняття на роботу бажаючих. Результати діяльності підприємства повністю залежать від кількісного і якісного складу колективу, від вкладу кожного в спільну справу. Ці вимоги і визначають кадрову політику організації. Таким чином, виходячи з потреб і можливостей по поповненню кадрового складу фабрики, можна зробити висновок: підприємство має можливість відбору кадрів на якісній основі в залежності від вимог виробництва.

Кількісний склад працівників фабрики характеризується даними, що наведені в таблиці 2.7

Таблиця 2.7 Динаміка загальної кількості та складу персоналу

Категорія	2000 рік	2001 рік	2002 рік
	Кількість, чол
Робітники Керівники,спеціалісти та службовці Загальна кількість	35 19 54	33 21 54	33 21 54

Структура якісного та вікового кадрового складу фабрики наведена в таблиці 2.8

Таблиця 2.8 Якісна характеристика кадрового складу фабрики

Категорія	2000 рік	2001 рік	2002 рік
	Кількість, чол
1. Спеціалісти з вищою освітою 2. Спеціалісти з середньою та середньоспеціальною освітою 3. Всього спеціалістів 4. Всього працівників А також за віком: До 19 років 19 - 30 років 31 - 50 років більше 50 років	4 15 19 54 1 26 20 7	4 17 21 54 2 27 19 6	5 16 21 54 8 25 19 2

Після розгляду таблиці можна зробити висновок про те, що на даний момент на фабриці збільшилась кількість спеціалістів з вищою освітою, але зменшилась кількість спеціалістів з середньою та середньоспеціальною освітою. Якщо продивитись вікову динаміку, то одразу ж стає видно, що робоча сила фабрики «молодіє», так як збільшилась кількість працівників віком до 19 років, та зменшилась кількість робітників, які мають вище 50 років.

Таким чином, виходячи з потреб і можливостей по поповненню кадрового складу фабрики, можна зробити висновок: підприємство має можливість відбору кадрів на якісній основі в залежності від вимог виробництва.

Для поліпшення умов праці розробляються заходи, що відображені у щомісячних планах з підготовки виробництва, НТП і контролю головним інженером.

Після прийняття на роботу визначається заробітна платня робітника. Її розмір залежить від досвіду роботи, стажу, якісних показників виконання робітником його обов'язків тощо.

Оплата праці - це будь - який заробіток, обчислений, як правило, у грошовому виразі, що його за трудовим договором власник або вповноважений їм орган виплачує працівникові за виконану роботу або надані послуги. Оплата праці керівників, спеціалістів, робітників на КП «Нижньосірогозька харчосмакова фабрика» проводитися згідно з Законом України «Про оплату праці».

Адміністрація і трудовий колектив спільно направляють свої зусилля на досягнення розрахункових економічних і фінансових показників, що забезпечують нормальну госпрозрахункову діяльність підприємства.

До колективного договору додається: порядок утворення фондів споживання, порядок утворення засобів на оплату праці, форма оплати і стимулювання праці (розміри тарифних ставок і окладів, застосовуваних надбавок і доплат при наявності засобів, пільги і компенсації).

Мінімальні розміри тарифних ставок і окладів на підприємстві встановлюються не нижче затверджуваних законами Верховної Ради України і міняються паралельно росту вартості життя. Суми премії максимальними розмірами не обмежуються при наявності засобів.

Оплату керівників, спеціалістів затверджено штатним розкладом. Оплата праці робітників проводитися в залежності від складності та розмірів виконуваної роботи, кваліфікації працівників на умовах установленої тарифної ставки.

Кожному знову прийнятому працівнику роз'ясняються умови оплати праці. Про введення нових норм виробітку і про зміни оплати праці, адміністрація сповіщає працівників підприємства не пізніше 2-х місяців.

На підприємстві встановлені такі системи оплати праці:

погодинна;

відрядна.

Погодинна система оплати праці застосовується при нарахуванні заробітної плати в залежності від кількості відпрацьованого часу та установленої тарифної ставки.

Для робочих фабрики, безпосередньо зайнятих на виробництві продукції застосовуються відрядна система оплати праці, згідно встановлених норм години, норм виробітки та відрядних розцінок.

Робітникам фабрики може бути встановлено:

- надбавка в розмірі 25% посадового окладу за високі досягнення в роботі або за виконання особливо важливої роботи;

- надавати матеріальну допомогу та нагороди згідно затвердженого положення.

Премії робітникам сплачуються по кінцевому результату роботи цехів та показники:

за випуск продукції високої якості;

за виконання планів по виробництву продукції;

за якісний ремонт обладнання цехів;

за своєчасно та якісно проведений виробничий аналіз продукції;

за якісне забезпечення цехів.

Виплата премій проводиться із фонду заробітної плати.

Адміністрація зобов'язується:

оплату праці робітників, керівників, фахівців робити згідно штатного розкладу. починаючи з лютого 1999р. щомісяця змінювати заробітну плату з урахуванням коефіцієнта інфляції;

доплату робітникам у залежності від умов праці робити згідно переліку конкретних робіт і робочих місць;

тарифікацію робіт і присвоєння розрядів робітником робити відповідно до єдиного тарифно-кваліфікаційного довідника;

відкривати кожному знову прийнятому робітнику трудову книжку. За вимогою, за кожен місяць видавати розрахункові листки з указівкою розміру зарплатні.

преміювання і винагороду кандидатів робити відповідно до затверджених положень;

не допускати затримку виплати зарплати. У виняткових випадках видавати окремим працівникам позапланові аванси в рахунок зарплати в розмірі не більше місячного заробітку за узгодженням із профспілковим комітетом. встановити терміни виплати зарплати 5 числа кожного місяця;

строго стежити, щоб установлена тривалість робочого дня дотримувалося всіма працівниками. Забезпечити строгий облік явки на роботу, запізнень тощо;

застосовувати у відношенні порушників трудової дисципліни: прогульників, п'яниць, а також за розголошення комерційної таємниці всі наявні впливи: позбавлення премій, річного винагород, позбавлення пільгових путівок і інші міри аж до звільнення.

Працівникам які допустили порушення трудової дисципліни, правила по техніці безпеки, можуть бути повністю або частково позбавлені премії. Профспілковий комітет здійснює контроль за дотриманням законодавства з питань оплати та нормування праці, за правильністю дотримання положення про премії, витрачення фондів споживання та нагромадження, дотримання термінів виплати заробітної плати, соціальної справедливості.

Для робітників виробничого цеху розпорядок роботи наступний:

на підставі завезеної сировини;

оператори парових казанів і печей працюють на підставі графіка роботи виробничого цеху.

У виняткових випадках працівник виконує понаднормову роботу строго на умовах добровільності (відповідно до законодавства).

Передбачаються особливості режиму роботи для різних категорій працівників (неповного робочого дня, неповного робочого тижня).

Відпустки:

Щорічна відпустка для робітників та службовців установлюється не менше, ніж 24 робочих дня.

Адміністрація зобов'язується представляти працівникам короткочасні оплачувані відпустки у випадках:

1) власного весілля, дочки, сина - 3 дні;

2) народження дитини батьку - 2 дні оплачувані;

3) уходу за важко хворими членами родини (без оплати) на підставі медичних довідок;

4) смерті близького родича - 3 дні;

5) власний день народження - 1 день оплачуваний;

6) проводжання в армію сина - 1 день оплачуваний.

Витрати на оплату цих відпусток виробляється за рахунок засобів, спрямованих на оплату праці.

Усім працівникам, що працюють за графіком доплачуєтся за перероблені години, відповідно до законодавства.

Охорона здоров'я, соціальне забезпечення.

Адміністрація зобов'язується виділяти кошти для придбання путівок у вдома відпочинку і санаторії.

Оплата за рахунок засобів підприємства повинна складати не менш: санаторні - 70%, туристичні - 50% вартості путівки. Санаторні путівки розподіляються профспілковим комітетом у строгій відповідності рекомендацією лікаря. Для преміювання кращих працівників виділяти кошти на придбання туристичних путівок при наявності коштів.

Сторони визнають, що без створення умов життя, побуту і відпочинку робітників неможлива максимальна ефективність виробництва, соціального благополуччя колективу підприємства.

У цих цілях підприємство зобов'язується при відході на пенсію виплачувати одноразову допомогу в розмірі 3-х місячного окладу.

Заробітна плата управлінського персоналу підприємства представлені в таблиці 2.9.

Таблиця 2.9 Заробітна плата персоналу управління КП «Харчосмакова фабрика» за 2002 рік.

Посада	Кількість	Оклад, грн. у місяць	Надбавка, %	У сумі, грн. в місяць	У сумі грн.. в рік
Директор Гол. Бух. Економіст Технорук Касир-бухгалтер Інженер з нормування та оплати праці Начальник виробничої лабораторії Ітого:	1 1 1 1 1 1 1 7	360 306 276 288 203 238 270 1758	25%	450 382 345 360 253,7 297,5 337,5 2425,7	5400 4584 4140 4320 3045 3570 4050 29109

Річний фонд заробітної плати персоналу заводоуправління на КП «Нижньосірогозька харчосмакова фабрика» становить 29109 грн., що в процентному відношенні до загального річного фонду становить 29109/111000*100% =26,22% (111000 грн. загальний річний фонд заробітної плати).

Після прийому на роботу людини та при її виході, вона приносить із собою раніше придбані досвід і погляди, що вписуються чи не вписуються в нові рамки. Організації використовують цілий ряд способів, як офіційних, так і неофіційних, для того, щоб увести людини у своє суспільство. Формально, під час наймання на роботу фабрика дає людині інформацію про себе для того, щоб чекання кандидата були б реалістичніші. За цим звичайно йде навчання спеціальним трудовим навичкам і співбесіда на тему, що вважається ефективною роботою. Правила, процедури і наставляння з боку старших за посадою являють собою додаткові методи адаптації працівників у колективі організації. У цьому і проявляється професійна орієнтація та соціальна адаптація у колективі на КП «Нижньосірогозька харчосмакова фабрика».

Найважливішим фактором ефективної роботи підприємства є своєчасна і високоякісна підготовка, перепідготовка і підвищення кваліфікації персоналу, що сприяє великому діапазону їхніх теоретичних знань, практичних умінь і навичок. При цьому необхідно використовувати кадри відповідно до їхньої професії і кваліфікації, керувати профорієнтацією і створювати сприятливий психологічний та соціально-психологічний клімат у колективі, що відбиває характер і рівень взаємин між працівниками.

На КП «Нижньосірогозька харчосмакова фабрика» підготовка кадрів ведеться на основі розрахунків потреби в кадрах визначеної професії і кваліфікації. Підготовка персоналу представляє процес придбання теоретичних знань, практичних умінь і навичок в обсязі вимог кваліфікаційної характеристики початкового рівня кваліфікації.

Оцінка праці - це процес ранжування робіт з їхньої відносної цінності з метою справедливої винагороди працівника. Оцінка результатів праці переслідує наступні три основні цілі: адміністративна, інформаційна і мотиваційна. На КП «Нижньосірогозька харчосмакова фабрика» адміністративною ціллю може бути припинення трудового договору (контракту) з непідходящим робітником. Інформаційна ціль може бути виражена в інформуваані робітника про якість його праці, і на основі цього організація може підвищити або знизити заробітну платню цьому робітнику, також нагородити премією, тобто застосувати мотивацію.

2.4 Укладення колективного договору на підприємстві

Колективний договір - це правовий акт, що регулює трудові, соціально економічні і професійні відносини між роботодавцем (його адміністрацією) і працівниками на підприємстві, тобто трудовим колективом.

Рівень активності трудового колективу в розробці, обговоренні і виконанні колективного договору впливає і на його ефективність у рішенні питань праці, побуту, соціального розвитку трудового колективу. Колективний договір нині є найважливішим правовим актом, пристосованим до конкретних умов даного виробництва і трудовому колективу. Він має змішану юридичну природу, оскільки колективний договір - правовий акт, що встановлює згода роботодавця (адміністрації ) і працівників (трудового колективу) як соціальних партнерів на конкретному виробництві, у якому закріплюються локальні норми, що підвищують соціальні гарантії. Отже, колективний договір - це не тільки правовий акт, але й акт соціального партнерства на рівні підприємства між працівниками і роботодавцями. Він є також морально-політичним актом, тому що визначає й умови поводження сторін.

Колективний договір КП «Нижньосірогозька харчосмакова фабрика» є документом, що гарантує захист прав і інтересів різних професійних груп працюючих підприємства. Адміністрація, відповідно до діяльності підприємства і його організаційних структур, визнає профспілковий комітет у якості єдиного і повноважного представника трудового колективу в колективних переговорах з питань регулювання трудових відносин, норм праці й оплати праці, умов наймання, соціальних пільг і гарантій працівників.

З поняття колективного договору видно, що це обопільна умова. Однієї його стороною є колектив працівників в особі однієї чи декількох профспілок. Коли з боку працівників виступають одночасно кілька профспілок, то ними формується об'єднаний представницький орган для переговорів, розробки єдиного проекту і висновку необхідного колективного договору. Єдиний проект обговорюється в підрозділах підприємства, допрацьовується з урахуванням їх зауважень і затверджується загальними зборами (конференцією) трудового колективу. Стороною договору є трудовий колектив.

Якщо згоди в об'єднаному представницькому органі не досягнуто, то загальні збори трудового колективу приймає найбільш прийнятний проект колективного договору і доручає профспілці, що розробила цей проект, на його основі провести переговори й укласти після твердження загальними зборами колективний договір від імені трудового колективу з роботодавцем.

Таким чином, і в цьому випадку стороною колективного договору є весь трудовий колектив підприємства, за ним останнє слово. Його збори можуть прийняти колективний договір, навіть якщо представники одного з профспілок і не згодні з ним. Закон дав тут право трудовому колективу вирішувати питання остаточного прийняття одного з представлених проектів колективного договору.

Профспілка вправі також самостійно вести переговори й укладати колективні договори від імені працівників, що представляються їм, чи пропонувати й укладати додаток до єдиного колективного договору, що захищають специфічні інтереси працівників, що представляються, по професійній ознаці. Такий додаток є невід'ємною частиною колективного договору.

Другою стороною колективного договору є роботодавець (незалежно від форми власності, відомчої приналежності даного виробництва і чисельності в ньому працівників) чи безпосередньо уповноважений їм представник (директор) зі своєю адміністрацією.

Від сторін колективного договору треба відрізняти суб'єктів-виконавців, зазначених у колективному договорі як відповідальних виконання конкретного зобов'язання за даним договором.

Отже, у колективному договорі є наступні зобов'язані по ньому суб'єкти:

роботодавець як власник виробництва і сторона договору;

його представник, адміністрація на чолі з директором, керуючим і керівником;

трудовий колектив як сторона договору;

профспілка як представник трудового колективу працівників;

суб'єкти-виконавці по окремих зобов'язаннях.

На фабриці договірні сторони визнають, що економічна стабільність підприємства і благополуччя членів колективу взаємозалежні й отже, зацікавлені в створенні для цього оптимальних умов. У випадку виникнення конфліктних ситуацій, вони будуть дозволятися за допомогою прямих і відкритих переговорів відповідно до чинного законодавства. Якщо умови господарської чи діяльності положення робітників погіршиться в зв'язку зі зміною законодавства, договір може бути переглянутий за згодою сторін.

На термін дії договору, при виконанні адміністрацією всіх його положень, профспілкова організація зобов'язується не піднімати страйків, чи бойкотів, уповільнюючих темпи роботи підприємства.

Сучасний колективний договір є актом особистої участі трудових колективів у правовому регулюванні праці працівників даного виробництва, створення локальних норм трудового права, з одного боку, а з іншої, він є актом участі працівників, їхнього трудового колективу в керуванні підприємства, оскільки може розвивати виробничу демократію, участь працівників у місцевому правотворчестве. У ньому з'єднуються і відбиваються інтереси працівників і роботодавців, оскільки колективний договір представляє консенсус інтересів соціальних партнерів на виробництві. У цьому правова, економіко-соціальна і політична роль колективного договору. Його значення в перехідний період зростає. Колективний договір може заповнювати своїми локальними нормами проблеми трудового законодавства, підвищувати гарантії трудових прав працівників, поліпшувати охорону праці і соціально-побутові умови, може також націлювати на повагу і розвиток трудових традицій даного підприємства.

Колективний договір виступає як засіб виховання дисципліни праці, сумлінного відношення до праці, передбачає міри матеріального заохочення високоякісної праці і заходу впливу на порушників колективного договору. Виробниче, народногосподарське значення колективного договору в тім, що він спрямований на удосконалення виробництва, поліпшення якості продукції, підвищення продуктивності праці. Таким чином, колективний договір має правове, соціально-економічне, політичне, виробниче і виховне значення.

На фабриці адміністрація сьогоденням визнає профспілковий комітет єдиним і винятковим представником усіх працівників у колективних переговорах про оплату праці, тривалості робочого часу, рішенні соціальних проблем і інших умов колективного договору.

Профспілковий комітет КП «Нижньосірогозька харчосмакова фабрика» зобов'язується:

надавати і захищати законні інтереси членів профспілки;

здійснювати контроль за виконанням умов колективного договору, уживати заходів, що забезпечують виконання двосторонніх зобов'язань;

захищати інтереси трудового колективу при розподілі фондів підприємства, інших соціальних благ;

проводити роботу з попередження і врегулювання трудових суперечок (конфліктів) між членами трудового колективу й адміністрацією;

припиняти діяльність цехів, ділянок, устаткування, якщо не створені нормальні умови праці і можливе нанесення збитку здоров'ю працівників;

робити юридичну і матеріальну допомогу членам профспілки;

направляти засоби соціального страхування на виплату усіх видів посібників і пенсій, відпочинків працівників їх членів родини;

здобувати путівки для санаторного лікування працівників і для відпочинку їхніх дітей.

до нового року здобувати подарунки для дітей і проводити ранки;

здійснювати збір і облік членських профспілкових внесків, здобувати коштовні подарунки для поздоровлення працівників, що вступають у шлюб;

надавати матеріальну допомогу членам профспілки;

Терміни дії договору:

Колективний договір набирає сили з моменту підписання і діє в плині календарного року до підписання нового договору.

До колективного договору додаються наступні документи:

нормативні документи по оплаті праці;

перелік додаткових засобів захисту працюючих;

угода про охорону праці;

план заходів щодо зміцнення матеріально-технічної бази.

При нещасному випадкові з вини підприємства одноразова компенсація працівника складає: у випадку загибелі працівника чи одержанні каліцтва з вини підприємства його родині виплачується одноразова допомога в сумі його втраченого середнього заробітку з моменту загибелі до пенсійного віку.

Адміністрація безкоштовно забезпечує працюючих засобами захисту відповідно до типових норм видачі спецодягу, спецвзуття й інших засобів індивідуального захисту.

Контроль за виконанням колективного договору здійснює комісія, що складається з рівного числа представників сторін.

Сторони, що підписали колективний договір, один раз у півроку звітують про його виконання на профспілкових зборах.

Представники адміністрації і профспілкового комітету, що підписали колективний договір, несуть дисциплінарну, матеріальну і кримінальну відповідальність за невиконання взятих на себе зобов'язань.

Посадові особи й окремі працівники, винні в невиконанні конкретних зобов'язань за колективним договором, несуть відповідальність у порядку, установленому законом.

Трудовий колектив і профспілка не несуть юридичної відповідальності за колективним договором. Вони за невиконання його умов несуть лише моральну відповідальність.

Роботодавець і посадові особи його адміністрації за невиконання умов колективного договору несуть правову відповідальність аж до звільнення керівника від посади за вимогою профспілкового органа.

Всі умови колективного договору по їхньому характері можуть бути класифіковані по наступним видам:

Нормативні умови, що надають додаткові пільги, чи переваги види, що встановлюють, і розміри оплати праці, додаткові відпустки і т.д. Ці умови застосовуються щораз до тих працівникам, хто має за договором право на них. Діють ці умови весь період існування колективного договору. З розширенням нині договірних початків регулювання праці нормативні умови колективного договору усе більш розширюються.

Велика частина обов'язкових умов у колективному договорі, як правило спрямована на поліпшення охорони праці і побутового обслуговування працівників.

Організаційні умови. Це умови про терміни дії договору, контролю за його виконанням, про порядок виконання і перегляду, а також про відповідальність за порушення відповідальності колективного договору.

Всі умови колективного договору можуть лише поліпшувати, у порівнянні з законодавством, умови праці працівників. Умови, що погіршують їх, вважаються недійсними.

Припинення договору - це акт припинення трудових правовідносин працівника з адміністрацією. Відсторонення працівника від роботи ще не припиняє саме по собі трудове правовідношення, тут лише припиняється виконання працівником його трудових функцій за колективним договором, із припиненням виплати за цей час зарплати. Припинення колективного договору з відстороненням працівника можливе лише на загальних підставах, передбачених законом. Так, працівника, що з'явився на роботі в нетверезому стані, адміністрація не допускає до роботи в цей день, тобто відстороняє від роботи на цей день. В інших випадках закон, як правило, не надає права адміністрації самій відстороняти працівника від роботи, виключення передбачають лише деякі статути.

Припинення договору може наступити лише тоді, коли є для цього законні підстави.

Підставами припинення договори є також життєві обставини, що визнаються законом як юридичні факти для припинення договору.

Припинення колективного договору правомірно в наступних випадках:

є зазначені в законі підстави;

дотриманий визначений порядок звільнення працівника по даній підставі;

мається юридичний акт припинення трудових правовідносин.

2.5 Фінансово-економічний стан підприємства

Фінансово-економічний стан підприємства характеризується ступенем його прибутковості та оборотності капіталу, фінансової стійкості та динаміки структури джерел фінансування, здатності розрахуватися за борговими зобов'язаннями.

Правильна оцінка фінансових результатів діяльності та фінансово-економічного стану підприємства за сучасних умов господарювання конче потрібна як для його керівництва, так і для інвесторів, партнерів, кредиторів, державних органів. У даному розділі проведемо фінансово-економічний аналіз КП «Харчосмакова фабрика» на основі балансу (форма №1) і звіту про фінансові результати (форма №2) за 2000-2001 роки (тобто, на початок і кінець звітного періоду), приведених у додатку № .

Оцінка прибутковості та активності

Прибутковість підприємства вимірюється двома показниками - прибутком і рентабельністю. Прибуток виражає абсолютний ефект без урахування використаних ресурсів. Тому для аналізу візьмемо показник рентабельність.

Показники рентабельності

Рентабельність - це відносний показник ефективності роботи підприємства. Для оцінки розрахуємо наступні показники рентабельності:

рентабельність реалізації;

рентабельність активів;

рентабельність власного капіталу.

Рентабельність реалізації відображає який прибуток з однієї гривні продажу отримало підприємство, та обчислюється за формулою:

(2.1)

Таблиця

Рентабельність реалізації, %	2000 рік	2001 рік	2002 рік
	2,7	3,4	0,68

З розрахунків видно, що рентабельність реалізації у 2001 році у порівнянні з 2000 роком збільшилась на 0,7% (3,4%-2,7%), що свідчить про збільшення прибутку на 0,7 копійки з кожної гривні, отриманої від реалізації. А при порівнянні 2002 року з 2001 роком рентабельність реалізації знизилась на 2,72% (0,68%-3,4%) , що свідчить про зменшення прибутку на 2,7коп з кожної гривні отриманої від реалізації.

Рентабельність активів характеризує ефективність використання всього наявного майна підприємства:

(2.2)

Підставивши дані додатку , маємо:

Таблиця

Рентабельність активів, %	2000 рік	2001 рік	2002 рік
	2,6	3,7	0,9

Рентабельність активів у 2001 році збільшилась на 1,1% (3,7%-2,6%), а в 2002 році, в порівнянні з 2001 роком зменшилась на 2,8% (0,9%-3,7%), що свідчить про менш ефективне використання активів.

Рентабельність власного капіталу відображає ефективність використання активів, створених за рахунок власних коштів:

(2.3)

Таблиця

Рентабельність власного капіталу, %	2000 рік	2001 рік	2002 рік
	5,9	7,7	2,0

Рентабельність власного капіталу у 2001 році збільшилась на 1,8% (7,7%-5,9%), що свідчить про збільшення прибутковості власного капіталу з кожної гривні на 1,8 коп., але в2002 році рентабельність капіталу, у порівнянні з 2001 роком зменшилась на 5,7% (2,0%-7,7%), що свідчить про зменшення прибутковості власного капіталу з кожної гривні на 5,7 копійки у порівнянні з 2001 роком.

Показники активності

Ділова активність підприємства є досить широким поняттям і включає практично всі аспекти його роботи. Специфічними показниками тут є оборотність активів, товарно-матеріальних запасів, величини дебіторської та кредиторської заборгованості.

Оборотність активів - це показник кількості оборотів активів підприємства за певний період (рік), його формула має вид:



Підставивши дані додатку 5, маємо:

Таблиця

Коефіцієнт оборотності активів	2000 рік	2001 рік	2002 рік
	0,97	1,07	1,4

З отриманих результатів можна розрахувати середню тривалість одного обороту активів. Після розрахунків можна прослідкувати тенденцію щодо зниження середньої тривалості одного обороту активів з кожним роком. Так, якщо порівняти 2001 рік з 2000 роком, то дана тривалість зменшилася на 35 днів (336-371), якщо порівняти 2002 рік з 2001 роком, то можна простежити ту саму тенденцію, зменшення відбулось на 79 днів. Оборотність товарно-матеріальних запасів виражається кількістю оборотів за період (рік), формула має вид:

(2.6)

Коефіцієнт оборотності запасів	2000 рік	2001 рік	2002 рік
	1,3	1,46	1,68

Як видно з розрахунків, коефіцієнт оборотності запасів за три роки постйно збільшувався, так, якщо порівняти 2001 рік з 2000 роком, то відхилення становитиме 0,16 (1,46-1,3), коли порівняти 2002 рік з 2001 роком, то коефіцієнт збільшився на 0,22 (1,68-1,46). За допомогою цих коефіцієнтів можна визначити тривалість одного обороту запасів за формулою:



Таблиця

Тривалість одного обороту запасів, днів	2000 рік	2001 рік	2002 рік
	277	247	214

Як видно з результатів, тривалість одного обороту запасів зменшується з кожним роком. Так, при порівнянні 2001 року з 2000 роком, тривалість зменшилась на 30 днів (247-277), а при порівнянні 2002 року з 2001 роком різниця становить 33 днів (214-247).

Середній термін оплати дебіторської заборгованості покупцями продукції підприємства складає:

Підставивши дані додатку 5, маємо:

Таблиця

Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості	2000 рік	2001 рік	2002 рік
	8,66	14,17	23,7

Отже, за три роки можна прослідити тенденцію щодо збільшення коефіцієнту дебіторської заборгованості. Так, якщо порівняти 2001 рік з 2000 роком, одержимо різницю 5,51 (14,17-8,66), при порівнянні 2002 року з 2001 роком, одержимо різницю 9,53 (23,7-14,17).

Середній термін оплати дебіторської заборгованості показує за скільки, в середньому, днів дебітори розраховуються по своїм зобов'язанням, і розраховується за формулою:

Отже, для підприємства ці терміни були такими:



Таблиця

Тривалість оплати дебіторської заборгованості, днів	2000 рік	2001 рік	2002 рік
	42	25	15

Після проведених розрахунків стало видно, що тривалість оплати дебіторської заборгованості для підприємства з кожним роком зменшується. Так у порівнянні 2001 року з 2000 роком цей показник зменшився на 17 днів (25-42), а в 2002 році з 2001 роком його значення вже сягало 15 днів, що у порівнянні з 2001 роком свідчить про його зменшення на 10 днів (15-25).

Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості визначається за формулою:

Після підставлення даних з додатку Д, маємо:

Таблиця

Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості	2000 рік	2001 рік	2002 рік
	1,56	1,99	2,59

Тепер ми можемо визначити терміни погашення кредиторської заборгованості, який розраховується за формулою:

Підставивши дані додатку Д, маємо:

(2.11)

Таблиця

Термін погашення кредиторської заборгованості, днів	2000 рік	2001 рік	2002 рік
	231	181	139

Згідно даним, взятим у додатку Д та після проведених розрахунків, можна стверджувати, що для КП «Нижньосірогозька харчосмакова фабрика», цей показник постійно зменшується, що говорить про зменшення строку сплати підприємство по своїм зобов'язанням кредиторам. Так, при порівнянні 2001 року з 2000 роком, цей показник зменшився на 50 днів (181-231), а при порівнянні 2002 року з 2001 роком, цей термін зменшився на 42 дні (139-181).

Фондоозброєність підприємства показує кількість основних фондів, які приходяться на одного робітника. Цей показник розраховується за формулою:

(2.12)

Підставивши дані додатку № , у формулу 2.12, одержимо:

Таблиця

Фондоозброєність	2000 рік	2001 рік	2002 рік
	3,95	4,1	4,66

З отриманих результатів видно, що фондоозброєність підприємства за 3 роки збільшилась на 0,15 (4,1-3,95) за 2001 рік та на 0,56 (4,66-4,1) за 2002 рік.

Оцінка фінансової стійкості та платоспроможності

Фінансова стійкість підприємства характеризується співвідношенням власного та залученого капіталів. Для цього використовуються різні коефіцієнти, найпоширенішими є коефіцієнт автономії та забезпечення боргів.

Коефіцієнт автономії відображає забезпеченість власним капіталом та розраховується за формулою:

Взявши дані додатку № , отримаємо результати:

Таблиця

Коефіцієнт автономії	2000 рік	2001 рік	2002 рік
	На кінець року	На кінець року	На кінець року
	0,49	0,46	0,43

Аналізуючи отримані результати можна зробити наступні висновки:

По 2000 року: активи підприємства на початок періоду на 44% були забезпечені власними коштами. Решта - (56%) фінансується за рахунок боргових зобов'язань. На кінець періоду коефіцієнт автономії, збільшився на 0,05 (0,49-0,44), що свідчить про збільшення активів підприємства, які можуть бути забезпечені власними коштами.