Комбінована дія магнітного поля промислової частоти, шуму, підвищеної температури повітря як проблема медицини праці

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДЕРЖАВНА УСТАНОВА

"ІНСТИТУТ МЕДИЦИНИ ПРАЦІ АМН УКРАЇНИ"

14.02.01 - гігієна та професійна патологія

УДК 613.644 : 001.5

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора біологічних наук

КОМБІНОВАНА ДІЯ МАГНІТНОГО ПОЛЯ ПРОМИСЛОВОЇ ЧАСТОТИ, ШУМУ, ПІДВИЩЕНОЇ ТЕМПЕРАТУРИ ПОВІТРЯ ЯК ПРОБЛЕМА МЕДИЦИНИ ПРАЦІ

Назаренко

Василь Іванович

Київ

2010



ДИСЕРТАЦІЄЮ Є РУКОПИС

Робота виконана в ДУ "Інститут медицини праці АМН України".

Науковий консультант доктор медичних наук, професор, член-кореспондент АМН України Чернюк Володимир Іванович, ДУ "Інститут медицини праці АМН України", заступник директора з наукової роботи.

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор, член-кореспондент АМН України, заслужений діяч науки і техніки України Яворовський Олександр Петрович, Національний медичний університет ім. О. О. Богомольця МОЗ України, завідуючий кафедрою гігієни праці та професійних захворювань;

доктор біологічних наук, професор Томашевська Людмила Анатоліївна, ДУ "Інститут гігієни і медичної екології ім. О. М. Марзєєва АМН України", завідуюча лабораторією токсикології;

доктор біологічних наук, старший науковий співробітник Колганов Анатолій Васильович, Донецький інститут ринку та соціальної політики, професор кафедри соціальної психології.

Захист відбудеться "_18__" __січня________ 2011 р. о ____ годині на засідання спеціалізованої вченої ради Д 26.554.01 в ДУ "Інститут медицини праці АМН України" за адресою: 01033, м. Київ - 33, вул. Саксаганського, 75.

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці ДУ"Інститут медицини праці АМН України" за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, 75.

Автореферат розісланий "_14_" __грудня______ 2010 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

д. мед. н. Д. В. Варивончик



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В умовах сучасного виробництва досить помітно постає проблема комбінованого впливу на організм людини одразу декількох факторів виробничого середовища та пошук шляхів її адекватної гігієнічної оцінки [Н. Ф. Измеров, 1977, 1987, 2001, 2005; В. А. Книжников, 1986; В. І. Чернюк, 1987, 2002; О. Manninen, 1990; А. Smith, 2004]. Відмічається, що часто результати досліджень свідчать про помітну різницю між ефектами ізольованої та комбінованої дії факторів [О. О. Меньшов, 1980; О. Manninen, 1990]. Головні труднощі при вирішенні даної проблеми пов'язані, у першу чергу, з визначенням взаємного впливу факторів на рівні окремих систем організму

[М. А. Бабаян, 1991; Н. Ф. Измеров, 2001; Э. И. Денисов, 2005].

Згідно з діючими методичними підходами Гігієнічної класифікації праці (2001), оцінка комплексу фізичних факторів виробничого середовища базується на визначенні фактора, який має найбільший ступінь відхилення від гігієнічного нормативу. З погляду на необмежену кількість можливих комбінацій чинників, дуже актуальним є пошук принципових закономірностей їхньої комбінованої дії [В. А. Книжников, 1986; Г. А. Суворов, 1984, 2002].

Одними з найбільш поширених факторів виробничого середовища є шум та мікроклімат виробничих приміщень, електромагнітні поля промислової частоти [Г. А. Суворов, 2002; Н. Ф. Измеров, 2005]. Існує велика кількість глибоких і детальних досліджень, що присвячені вивченню біологічного впливу шуму, виробничого мікроклімату та магнітного поля (МП) 50 Гц, впроваджені гігієнічні нормативи для даних факторів, за ДСН 3.3.6.037-99, ДСН 3.3.6.042-99 та ДСН 3.3.6.096-2002, відповідно. З погляду на дані експериментальних та епідеміологічних досліджень, висловлюється думка щодо необхідності подальшого вивчення особливостей біологічного впливу "малих" (донормативних) рівнів МП 50/60 Гц, особливо за умов їхньої хронічної експозиції [M. Zmyslony, 2005; J. Moulder, 2006]. Поодинокі роботи присвячені вивченню комбінованого впливу на організм людини МП 50/60 Гц із шумом [М. Trimmel, 1998], підвищеною температурою повітря [J. Weaver, 1999]. На необхідність більш детального вивчення біологічної дії цього комплексу факторів указують дослідження умов праці та здоров'я працюючих у зв'язку та швейному виробництві, енергетиці, на залізничному транспорті, які свідчать про зростання рівня захворюваності на хвороби нервової системи, системи кровообігу, а також частоти деяких онкологічних захворювань [Ю. І. Кундієв та ін., 1982;

В. И. Свидовый, 1999; В. Н. Никитина и др., 2002; Е. А. Панаиотти, 2006;

Ю. П. Пальцев, 2007; Т. В. Каляда, 2008; A. O. Navakatikyan, 1987; N. Hansen, 2000; D. A. Savitz, 2002; C. Noonan, 2002].

Дану роботу присвячено дослідженню комбінованої дії МП 50 Гц, шуму та мікроклімату на працюючих в енергетиці, швейному виробництві, телефонному зв'язку та експериментальним дослідженням міжфакторної взаємодії цих факторів (синергізм, антагонізм, незалежна дія) на рівні основних фізіологічних систем організму.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в ДУ "Інститут медицини праці АМН України", в рамках НДР: "Визначити допустимі показники впливу хімічних, фізичних, біологічних та радіаційних факторів виробничого середовища при їх ізольованій та комбінованій дії" (№ держреєстрації 0196U20003, 1997-1998 рр.), "Електромагнітне випромінювання як фактор ризику для жінок репродуктивного віку, що працюють у легкій промисловості" (№ держреєстрації 0100U002249, 2001-2003 рр.), "Вивчення особливостей комбінованої дії електромагнітних полів промислової частоти, шуму, мікроклімату / до проблеми гігієнічної регламентації" (№ держреєстрації 0104U003074, 2004-2006 рр.). Автор дисертаційної роботи був відповідальним виконавцем НДР.

Мета дослідження - установити біологічні особливості комбінованої дії магнітного поля промислової частоти, шуму, підвищеної температури повітря, у залежності від їхньої інтенсивності та часу експозиції, для визначення закономірностей формування реакцій на рівні цілісного організму та окремих фізіологічних систем та обґрунтування профілактичних рекомендацій.

Для досягнення мети були поставлені та вирішувалися наступні завдання дослідження:

1. Провести аналіз існуючих методичних підходів до оцінки біологічних ефектів комбінованої дії фізичних факторів різної природи: магнітного поля промислової частоти, шуму, підвищеної температури повітря.

2. Вивчити умови праці та дати гігієнічну оцінку факторам виробничого середовища на робочих місцях у галузях сучасного виробництва (телефонний зв'язок, виробництво електричної енергії, швейне виробництво), де має місце комбінована дія магнітного поля, шуму та підвищеної температури повітря.

3. Вивчити особливості впливу факторів виробничого середовища на працюючих за даними досліджень біологічного віку, анкетування та аналізу захворюваності з тимчасовою втратою працездатності, установити можливі маркери несприятливої дії фізичних факторів у виробничих умовах.

4. Дослідити в повному трьохфакторному експерименті біологічні ефекти хронічної комбінованої дії магнітного поля промислової частоти, шуму, підвищеної температури повітря, у тому числі, направленість та опосередкованість дії кожного фактора в різних експозиційних поєднаннях, визначити типи взаємодії факторів на рівні окремих систем організму, установити особливості впливу "малих" (до нормативних) рівнів МП 50 Гц, які є характерними для швейного виробництва та зв'язку.

5. Дослідити в лабораторному експерименті вплив фонових рівнів магнітного поля радіочастотного діапазону 10 - 40 кГц, які діють поряд із МП 50 Гц на робочих місцях у швейному виробництві та зв'язку.

6. Установити маркери комбінованої дії магнітного поля 50 Гц, шуму, підвищеної температури повітря на організм лабораторних тварин.

7. Визначити методичні підходи та заходи профілактики несприятливої дії магнітного поля 50 Гц, шуму, підвищеної температури повітря на організм людини.

Об'єкт дослідження. Фактори виробничого середовища на робочих місцях головних професій у сучасному телефонному зв'язку, енергетиці, швейному виробництві; комбінований вплив магнітних полів промислової частоти, радіочастотного діапазону 10-40 кГц, шуму, мікрокліматичних умов на організм працюючих і лабораторних тварин.

Предмет досліджень. У виробничих дослідженнях - умови праці та біологічний вік працюючих, суб'єктивна оцінка здоров'я, захворюваність із тимчасовою втратою працездатності (ЗТВП), функціональний стан окремих систем організму (система кровообігу, орган слуху); у лабораторному експерименті - показники систем кровообігу, терморегуляції, систем антиоксидантного захисту (АОЗ) і перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ), гематологічні показники та поведінкові реакції білих щурів.

Методи дослідження: гігієнічні, фізіологічні (визначення біологічного віку працюючих), електрофізіологічні (ЕКГ), біохімічні, цитологічні, медико-соціологічні, статистичні (кореляційний, регресійний; планування трьох-факторного експерименту, статистичний аналіз даних).

Наукова новизна роботи:

– уперше проведено комплексні гігієнічні дослідження комбінованої дії магнітного поля, шуму, підвищеної температури повітря у виробничих умовах та в хронічному лабораторному експерименті на білих щурах;

– уперше проведено детальну гігієнічну оцінку умов праці на робочих місцях основних професій у сучасному швейному виробництві, телефонному зв'язку, енергетиці, з урахуванням експозиції магнітного поля промислової частоти та радіочастотного діапазону;

– уперше застосовано в хронічному лабораторному експерименті тривалістю 9 місяців експозиції низьких (7 мкТл) і високих (7 000 мкТл) рівнів МП 50 Гц, характерні для різних виробництв, у тому числі, і в різних комбінаціях із шумом та підвищеною температурою повітря;

– уперше проведено порівняльний аналіз біологічної взаємодії фізичних факторів на рівні окремих фізіологічних систем організму при субхронічній

– (1 міс.) та хронічній експозиції ( 8 міс.);

– установлено, що в якості біологічних маркерів комбінованого впливу магнітного поля промислової частоти, шуму, підвищеної температури повітря в лабораторних умовах,у першу чергу, потрібно використовувати показники ЕКГ та систем АОЗ/ПОЛ. Допоміжними маркерами несприятливого впливу можуть бути показники терморегуляції та гематологічні показники;

– обґрунтовано необхідність перегляду методичних підходів до оцінки ефектів "малих" рівнів магнітного поля 50 Гц на виробництві, з урахуванням особливостей його хронічної дії, у тому числі, на фоні інших чинників.

Теоретичне значення роботи:

1. Отримано нові уявлення щодо політропності та вибірковості біологічної дії виробничих факторів різної фізичної природи - магнітного поля промислової частоти, шуму, мікроклімату. Установлено, що біологічна інтеграція впливу цих фізичних чинників при їхній комбінованій дії може відбуватися на різних ієрархічних рівнях морфо-функціональної структури організму, проте універсальними ланками взаємодії цих впливів слугують системи антиоксидантного захисту й перекисного окиснення ліпідів.

2. Установлено, що найбільш виражені ефекти впливу МП 50 Гц визначаються, переважно, на рівні системі кровообігу та систем АОЗ/ПОЛ.

3. Установлено, що за умов тривалої хронічної експозиції 8 місяців, у білих щурів у лабораторному експерименті спостерігається подібність ефектів біологічної дії МП 50 Гц низьких (7 мкТл) і високих (7 000 мкТл) рівнів, що визначає актуальність проблеми "малих" впливів для електромагнітних полів.

4. Показано, що типи біологічної взаємодії МП 50 Гц, шуму, мікроклімату (синергізм, антагонізм, незалежна дія) на рівні окремих фізіологічних систем організму залежать як від рівнів цих чинників, їхніх комбінацій, так і від тривалості експозиції. Установлено, що при збільшенні тривалості експозиції до 8 місяців "малого" рівня МП 50 Гц (7 мкТл) із шумом 80 дБА й підвищеною температурою повітря 28 °С, спостерігається значне (в 3,1 разу) зростання частки синергічних ефектів і зменшення (в 1,5 разу) частки незалежної дії факторів та їхнього антагонізму.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що внесено пропозиції до нормативно-методичних документів із гігієни праці, що були підготовлені та впроваджені в практику охорони здоров'я на рівні МОЗ України у вигляді:

1. Гігієнічні нормативи "Гігієнічна класифікація праці" (ГН 3.3.5-3.3.8;6.6.1-083-2001 - розділ 4.4. Гігієнічні критерії впливу віброакустичних факторів; розділ 4.6. Гігієнічні критерії оцінки умов праці при дії електромагнітних полів та випромінювань);

2. Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин (ДСанПіН 3.3.2.007-98);

3. Державні санітарні норми і правила при роботі із джерелами електромагнітних полів (ДСанПіН 3.3.6.096-2002);

4. Державні санітарні норми і правила захисту населення від впливу електромагнітних випромінювань (проект);

5. Лист МОЗ України від 06.08.2008 р. за № 05.01.03-986 "Щодо класифікації неіонізуючих електромагнітних випромінювань частотою до 300 ГГц".

Вищезгадані розробки мають бути обов'язково впроваджені по всій території України на рівні районних, міських, обласних, відомчих та центральної СЕС МОЗ України як частина санітарного законодавства України.

Особистий внесок здобувача полягає у визначенні актуальності проблеми дослідження, проведенні патентно-інформаційного пошуку, визначенні напрямів та об'єктів, методик дослідження, формуванні груп спостереження у виробничих умовах. Автор самостійно виконав планування лабораторного експерименту, дослідження фізіологічних і електрофізіологічних (100 % від загального об'єму робіт) і біохімічних (50 % об'єму робіт) показників у білих щурів, виконав математичну обробку одержаних даних. Автором проведено дослідження умов праці (80 % робіт), біологічного віку (75 % досліджень), анкетування працюючих та збір первинних даних (50 % від загального обсягу) щодо ЗТВП у працюючих в енергетиці, швейному виробництві, зв'язку в Києві, Харкові, Дніпропетровську, Донецьку, Полтаві, Сумах, Черкасах, Кіровограді, Чернігові, Чернівцях, Львові, Кривому Розі та інших обласних центрах і великих містах України. Автором самостійно проведено статистичну обробку матеріалу, узагальнення та сформульовано висновки, написано й проілюстровано всі розділи дисертаційної роботи. Дослідження умов праці в швейному виробництві та зв'язку, визначення біологічного віку та анкетування працюючих, збір первинних даних щодо ЗТВП проведені в співпраці з науковими співробітниками ДУ "Інститут медицини праці АМН України" канд. мед. наук А. Н. Каракашян, канд. мед. наук

В. Г. Мартиросовою, канд. мед. наук Т. Ю. Мартиновською, Т. С. Чуй. Аналіз показників ЗТВП проведено в співпраці з канд. мед. наук О. В. Чебановою. Планування виробничих досліджень проведено в співпраці з докт. мед. наук

Л. А. Гвозденко. Дослідження біохімічних і цитологічних показників та обговорення результатів проведено в співпраці з канд. мед. наук В. А. Стежкою, канд. біол. наук Т. О. Білько. Розробка методичних підходів до вдосконалення контролю фізичних чинників проведена в співробітництві із завідуючим лабораторією ЕМП та інших фізичних факторів Центральної СЕС МОЗ України А. В. Логвиненко.

Апробація дисертації. Основні матеріали дисертації оприлюднені на І, ІІ, ІІІ Національних конгресах із біоетики (Київ, 2001, 2004, 2007), V і VI Міжнародних симпозіумах "Актуальные проблемы биофизической медицины" (Киев, 2007, 2009), науково-практичній конференції "Актуальні питання профілактики, діагностики та лікування професійних захворювань" (Донецьк, 2007), науково-практичних конференціях "Актуальні питання медицини праці та промислової екології" (Донецьк, 2009), "Сучасні технології в медицині праці (профілактика, діагностика, лікування, реабілітація)" (Святогірск, 2009).

Публікації. Основні положення дисертації опубліковано в 46 наукових працях, з них: 21 - у наукових виданнях, що рекомендовані ВАК України (14 із них - самостійних); 2 - у розділах монографій; 4 - у наукових журналах інших видань; 19 - у збірках праць і тезах конференцій, з'їздів та симпозіумів.

Структура і обсяг роботи. Дисертацію викладено на 365 сторінках друкованого тексту. Основний текст - на 282 сторінках, містить 86 таблиць і 23 рисунки. Робота складається з: вступу, 7 розділів, що включають: аналітичний огляд літератури; програму, методи та обсяги досліджень, 3 розділи власних досліджень; аналіз та узагальнення результатів, висновки, 5 додатків. Список літератури містить 336 джерел (з них іноземних - 173).



ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

Матеріали та методи дослідження. Дана робота є результатом комплексних досліджень на виробництві та в лабораторному експерименті на білих щурах. Для досягнення поставленої мети - установлення біологічних особливостей комбінованої дії магнітного поля, шуму, підвищеної температури, було проведено дослідження, які складалися із двох окремих блоків.

До першого блока входили фізіолого-гігієнічні дослідження на виробництві. Усього дослідженнями було охоплено 1486 працюючих. В анкетному опитуванні, що було попередньо схвалено комісією з біоетики при ДУ "Інститут медицини праці АМН України", брали участь 1 031 працюючий (406 швачок, 218 телефоністів та 407 електрослюсарів, електромонтерів, машиністів різних найменувань). Аналіз захворюваності з тимчасовою втратою працездатності проведено серед 1 080 працюючих - за результатами 2 576 листів із тимчасової втрати працездатності. Дослідження біологічного віку (БВ) та темпів старіння (ТС) проведено згідно з Методичними рекомендаціями МОЗ України "Использование методики определения биологического возраста человека в донозологической диагностике" (1990) у 274 працюючих. Аналіз умов праці виконано на 201 робочому місці: у швейному виробництві - 45, у зв'язку - 135, в енергетиці - 21 типове робоче місце.

Гігієнічні дослідження та оцінку умов праці проведено відповідно до вимог діючої в Україні нормативної документації, за допомогою інструментальних вимірів, хронометражних спостережень і фізіолого-гігієнічних досліджень на робочих місцях у швейному виробництві виробничих об'єднань "Україна", "Желань", "Діана", "КІКО", "Ластівка", серед телефоністів міжміського телефонного зв'язку 3, 2, 1 класу ДП "Утел" і працівників енергетичної галузі на ТЕЦ-5 АК "Київенерго" - котлотурбінного цеху (КТЦ), електроцеху (ЕЦ), цеху теплової вимірювальної апаратури (ЦТАВ).

Шумове навантаження на орган слуху телефоністів досліджували у відповідності до спеціально розробленої та затвердженої МОЗ України "Методики оцінки умов праці та факторів виробничого процесу телефоністів міжміського зв'язку 3, 2, 1 класів" (2005). Клас умов праці визначали згідно з Гігієнічною класифікацією праці (2001).

У другому блоці досліджень було сплановано та проведено лабораторний експеримент на білих щурах, де згідно з методичними рекомендаціями МОЗ України "Математическое планирование и оценка результатов исследования комбинированного воздействия шума, вибрации и микроклимата производственной среды" № 4223-86 моделювали вплив магнітного поля, шуму та підвищеної температури повітря з рівнями, характерними для виробництва.

Для цього, у хронічному лабораторному експерименті тривалістю 9 місяців (експозиція 8 міс. + 1 міс. постекспозиційний період) у кожній з 15 серій групу тварин (8-9 щурів) експонували по 5 разів на тиждень (протягом двох годин кожної доби) визначеною комбінацією МП 50 Гц із рівнями, відповідно, 7 мкТл (еквівалент добового навантаження для робочих місць швачок), 250 мкТл (еквівалент добового навантаження для працюючих у КТЦ), 7 000 мкТл (перевищення ГДР для двох годин експозиції - 6 100 мкТл), "білого" шуму (50 і 80 дБА), температури повітря (20 і 28 єС).

Оскільки вивчали три експозиційні рівні МП 50 Гц і по два рівні шуму і температури повітря, то всі серії досліджень були згруповані в дві матриці, де вказані мінімальні (-1) максимальні (+1) та базові рівні, що близькі до гігієнічних нормативів ( табл. 1).

Для дослідження ефектів впливу МП радіочастотного діапазону 10-40 кГц із рівнями, характерними для робочих місць телефоністів і швачок, у гострому експерименті, за умов однократної двохгодинної експозиції факторів, у 15 серіях досліджень було проведено дослідження ізольованої дії магнітного поля (0,04- 0,07 мкТл), а також їхніх різних комбінацій із нормативними рівнями шуму -

65 дБА, температури повітря - 26 С, освітленості - 1 000 лк. У цьому експерименті планування експозиційних комбінацій факторів проведено по схемі поступового додавання окремих факторів до МП 10, 25 або 40 кГц. Для уточнення порогів біологічної дії МП із частотами 10,25, 40 кГц проведено ще 3 серії досліджень з ізольованою дією рівня 0,1 мкТл.

Таблиця 1

Рівні факторів у хронічному лабораторному експерименті

Відносне значення рівня фактора	Рівні факторів
	МП, мкТл	Шум, дБА	Т, єС
Матриця 1
Верхній рівень (+1)	7 000	80	28
Базовий рівень (0)	3 625	65	24
Мінімальний рівень (-1)	250	50	20
Матриця 2
Верхній рівень (+1)	250	80	28
Базовий рівень (0)	129	65	24
Мінімальний рівень (-1)	7	50	20

Серед фізіологічних показників у щурів досліджували: температуру тіла щурів та різницю між температурою "ядра" тіла та шкіри хвоста щура (ДТ°) , показники ЕКГ (амплітуду зубців R, T і тривалість інтервалів QRS, Q-T, R-R) за оригінальною методикою. Вплив фізичних факторів на показники систем ПОЛ/АОЗ оцінювали по вмісту в крові одного з кінцевих продуктів ПОЛ - малонового діальдегіду (МДА)

[Л. И. Андреева; 1988] та активності ферментів супероксиддисмутази (СОД)

[J. M. McCord; 1969], каталази (КТ) [H. E. Aebi; 1980], церулоплазміну (ЦП)

[В. Г. Комб, 1982]; визначали вміст гемоглобіну (Hb) у периферичній крові та її формені елементи, [К. А. Лебедев, 1990], типи адаптаційних реакцій організму визначали за співвідношенням відсотків лімфоцитів і сегментоядерних нейтрофілів [Л. Х. Гаркави и др., 1977, 1999]. З поведінкових реакцій щурів оцінювали їх горизонтальну (ГРА) та вертикальну рухову активність (ВРА) [С. В. Зотов, 2004;

Т. А. Таткеев, 2006], загальну рухову активність (ЗРА) оригінальним методом.

У хронічному експерименті виміри показників проводили після 1 місяця та після 8 місяців комбінованої дії факторів, через 24 години після останньої експозиції. Усього було проведено 157 двогодинних експозицій у кожній серії досліджень. У гострому експерименті дослідження показників виконували протягом 1 години після закінчення експозиції та через добу після неї.

Зміни показників оцінювали за розрахунком значення критерію достовірності t_р за Стьюдентом, що дозволяє порівнювати показники з різними одиницями вимірювання [М. Г. Шандала, М. Ю. Антомонов, 1988].

Тема дисертаційної роботи, обсяг та методи досліджень були схвалені на засіданні комісії з біоетики ДУ "Інститут медицини праці АМН України" (протокол № 3 від 22.05.2006 р.). Статистична обробка даних проведена за допомогою стандартних програм Microsoft Office Excel 2003 (S/N 74017-640-0000106-57409), STATISTICA 6.0 (S/N 31415926535897).



РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ

Фізіолого-гігієнічна оцінка умов праці і впливу МП 50 ГЦ, шуму, мікроклімату на біологічний вік та показники стану здоров'я працюючих у швейному виробництві, зв'язку та енергетиці. Фізіолого-гігієнічні дослідження умов праці на робочих місцях в основних професіях в енергетиці, телефонному зв'язку та у швейній промисловості, показали, що до основних факторів виробничого середовища, рівні яких не відповідають гігієнічним нормативам, у більшості випадків, відносяться шум (клас 3.1-3.2), мікроклімат (кл. 3.1), напруженість праці (кл. 3.1-3.2).

У табл. 2 представлено узагальнену оцінку умов праці згідно з Гігієнічною класифікацією праці (2001) по окремим факторам у професіях, що досліджували.

Таблиця 2

Узагальнена оцінка умов праці на робочих місцях в професійних групах, що досліджувались

Виробничий фактор	Професійні групи
	Телефоністи ДП "Утел"	Швачки	Електромонтери, електрослюсарі, машиністи ТЕЦ
МП 50 Гц	Клас 2	Клас 2	Клас 2
Шум	Клас 3.1	Клас 2	Клас 3.1
Мікроклімат	Клас 3.1	Клас 3.1	Клас 3.1 - 3.2
Важкість праці	Клас 2	Клас 3.1	Клас 3.1
Напруженість праці	Клас 3.1 - 3.2	Клас 3.1	Клас 3.1 - 3.2
Загальна оцінка умов праці за ГКП	Клас 3.1 - 3.2 (3 фактори)	Клас 3.1 (3 фактори)	Клас 3.1 - 3.2 ( 4 фактори)

У кожній професійній групі виявлено по 3-4 фактори (клас 3.1-3.2), рівні яких не відповідають нормативним, в усіх групах працюючі зазнають впливу шуму з рівнями, у середньому, 78-86 дБА_екв. та підвищеної температури повітря, у середньому, 26-30 °С. Напруженість праці, в основному, пов'язана із тривалістю спостереження більше 75 % від часу зміни та з відповідальністю за функціональну якість основної роботи. Важкість роботи пов'язана із частими періодичними нахилами тулуба або періодичним перебуванням у вимушеній, фіксованій позі (працівники ТЕЦ).

За параметром індукції магнітного поля 50 Гц, його рівні не перевищували гранично допустимого (1752 мкТл - для робочої зміни 8 год), але з погляду на нормативи Російської Федерації (100 мкТл), ЄС (502 мкТл) і США (500 мкТл), даний фактор ураховувався як біологічно значущий і професії, що досліджували, за величиною МП на робочих місцях, були розподілені на такі умовні групи: телефоністи (0,1-1,0 мкТл), швачки (1,1-2,1 мкТл), електрослюсарі ЦТАВ, які контролюють теплову вимірювальну апаратуру (до 40 мкТл, включно), машиністи різних найменувань котельного і турбінного відділення (до 120 мкТл, включно), електрослюсарі та електромонтери електроцеху ТЕЦ (до 1 600 мкТл, включно).

Дослідження БВ у професійних групах свідчить, що при ередньостатистичному календарному віці 40,2±0,82 року, середній темп старіння телефоністів зростає на 1,8±0,9 року, що дозволяє віднести їх до третього функціонального класу відхилення БВ від популяційного стандарту (табл. 3).

Таблиця 3

Фізіологічні показники в працюючих із різними рівнями магнітного поля 50 Гц на робочих місцях

Виробництво	Рівень МП 50 Гц, мкТл	Кількість досліджень, n	Вік, роки	Стаж, Роки	АТС, мм.рт.ст.	Темп старіння, роки
Телефоністи ДП "УТЕЛ" (І)	0,1- 1,0	207	40,2±0,7	19,5±0,8	127,0±1,9	1,8±0,9
ЦТАВ ТЕЦ-5 (ІІ)	до 40	15	46,5±2,8	23,3±1,8	126,0±4,0	1,1±1,9
КТЦ ТЕЦ-5 (ІІІ)	до 120	24	42,3±2,4	17,8±2,1	144,6±4,7°	7,2±1,4°
ЕЦ ТЕЦ-5 (IV)	40 - 1600	28	42,8±2,7	17,2±2,2	130,3±3,0	7,5±1,7°°

Примітки: ° р_І-ІІІ <0,05; °° р_І-ІV<0,05.

Спостерігається значне (р<0,05) прискорення темпу старіння з 1,8±0,9 року (телефоністи ДП "Утел") та 1,1±1,9 року (електрослюсарі ЦТАВ) до 7,2±1,4 року (машиністи КТЦ) і 7,5±1,7 року (працівники ЕЦ) у професійних групах, де рівні МП 50 Гц складали 120 мкТл і більше. При цьому, групи з рівнями МП на робочих місцях більше 120 мкТл переходять до IV функціонального класу відхилення БВ від популяційного стандарту, що потребує впровадження профілактичних заходів зі зменшення несприятливого впливу фактора.

Значна різниця (р<0,05) в темпах старіння була виявлена між телефоністами, що працюють із рідиннокристалічними відеодисплейними терміналами (ВДТ) (0,02±1,12 року) і працюючими за ВДТ із електронно-променевими трубками (3,04±0,97 року), де рівні МП 50 Гц складали 0,1-

0,4 мкТл і 0,5 - 1,0 мкТл, відповідно.

У структурі ЗТВП (у випадках) в 2002-2005 роках головне місце займали хвороби органів дихання - від 49,0 % (електромонтери і електрослюсарі ЕЦ) до 60,7 % (швачки), друге місце займали хвороби системи кровообігу - від 6,4 % (телефоністи ДП "Утел") до 10,9 % (електромонтери і електрослюсарі ЕЦ), на третьому місці були хвороби нервової системи - від 5,9 % (швачки) до 9,1 % (машиністи КТЦ). При цьому, у групі з рівнями МП 50 Гц до 1600 мкТл (електромонтери та електрослюсарі ЕЦ) спостерігалася тенденція до збільшення питомої ваги хвороб системи кровообігу в 1,5-1,7 разу в порівнянні з іншими групами, що свідчить про можливість використання даного показника ЗТВП як маркера несприятливого впливу МП 50 Гц на працюючих. Потрібно відмітити високий рівень ЗТВП в усіх професійних групах: від 97±3,6 випадку на 100 працюючих (працівники електроцеху) до 122±7,7 (електрослюсарі ЦТАВ), що за класифікацією Н. Ф. Измерова (2001) відноситься до високого (96,9 - 102,9) та надвисокого (>103) рівнів. За даними кореляційного аналізу встановлено, що рівні трьох чинників - шуму, температури повітря, МП 50 Гц достовірно (p<0,05) корелюють із суб'єктивними та об'єктивними показниками здоров'я: скарги на захворювання органів дихання - з підвищеною температурою повітря (r=+0,93) та рівнями шуму (r =+0,84), питома вага ЗТВП системи кровообігу корелює з рівнем МП 50 Гц (r =+0,92). Із загальним рівнем ЗТВП, добре (r =+0,74) корелює оцінка умов праці за фактором, що має найбільший ступінь шкідливості (p<0,05).

Дослідження ефектів комбінованої дії МП 50 ГЦ, шуму, мікроклімату в хронічному експерименті на білих щурах. Одержані в хронічному лабораторному експерименті дані (табл. 4) свідчать, що як ізольована дія МП 50 Гц із рівнями 7, 250, 7 000 мкТл, шуму 80 дБА, підвищеної температури повітря (28 °С), так їхні різні комбінації викликали відхилення значень показників функціонального стану основних фізіологічних систем організму від значень у групі порівняння (без експозиції МП 50 Гц, шум 50 дБА, температура повітря 20 °С).

Таблиця 4

Зміни показників після 8-місячної дії фізичних факторів (з розрахунком критерію - t_р) при різних комбінаціях факторів

МП 50 Гц, мкТл	Системи організму (біологічні показники)	Додаткові фізичні фактори
		+ Шум (50 дБА) +Темпер. (20°С)	+ Шум (80дБА) +Темпер. (20°С)	+Темпер.(28°С) + Шум (50 дБА)	+ Шум (80дБА) + Темпер.(28°С)
0	Кровообігу (ЕКГ)	-	Q - T (2,13)**	Q - T (2,36)*, Т (2,24)*	------
	АОЗ/ПОЛ (МДА, КАТ, ЦП)	-	МДА(1,94)** ЦП (2,57)*	МДА (1,94)** ЦП (2,41)*
	Терморегуляції	-	ДТє (3,25)*	-
	Рухова активність	-	ВРА(2,12)**	-
	Гематолог. показники	-		Hb (4,49)*
7	Кровообігу (ЕКГ)	R - R (2,19)* QRS (1,95)**	R - R (3,13)*, QRS° (3,03)*	R - R (2,62)*, Q - T (2,16)*	( R - R (2,07)**, ( Q - T (3,40)*
	АОЗ/ПОЛ (МДА, КАТ, ЦП)	( ЦП (2,14)**	( КТ° (4,48)*, ( ЦП° (5,93)*	( МДА (3,32)*, ( СОД (1,88)**	( МДА(1,96)**, ( ЦП (3,30)*
	Терморегуляції	( ДТє (2,11)**	( ДТє (3,66)*	ДТє (2,67)*	ДТє (2,36)*
	Рухова активність	-	-	-	ГРА (2,06)**
	М'язова витривалість	-	МВ° (2,34)*	МВ (2,41)*	МВ (2,30)*
	Гематолог. показники	-	Hb° (3,17)*	-	-
250	Кровообігу (ЕКГ)	Q -T (2,13)**	Q - T (1,81)**	Т (2,81)*, Q -T (2,36)*	QRS (3,43)*, Q - T (3,01)*
	АОЗ/ПОЛ (МДА, КАТ, ЦП)	КТ (4,48)*	КТ (2,01)**, ЦП (2,31)*	МДА (2,99)*	-
	Терморегуляції	ДТє (3,14)*	ДТє (3,24)*	-	ДТє (2,56)*
	М'язова витривалість	МВ (1,88)**	-	МВ (1,94)**	-
	Гематолог. показники	Hb (4,38)*	Hb (4,29)*	-	Hb (3,92)*
7000	Кровообігу (ЕКГ)	R-R (2,27)*, ( R (3,88)*, ( QRS (2,97)*	( QRS (3,67)*	( R-R (2,54)*, (Q-T (2,53)*	( R - R (2,05)**, ( Q - T (3,29)*, ( QRS (3,91)*
	АОЗ/ПОЛ	( КТ (3,31)*	( ЦП (2,95)*,	( МДА(2,08)**, ( ЦП (2,90)*	( МДА (2,92)*
	Терморегуляції	( ДТє (2,94)*	( ДТє (2,58)*	-	( ДТє (2,50)**
	М'язова витривалість	( МВ (1,89)**	-	( МВ (1,98)**	( МВ (1,93)**
	Гематолог. показники	( Hb (2,38)*	( Hb (4,12)*	-	-

Примітки: збільшення величини показника; зменшення величини показника;

* різниця за показником із групою порівняння достовірна (р<0,05);

- різниця з групою порівняння не достовірна (р>0,05);

** тенденція до змін показника (р<0,1).

На підставі розрахунку критерію достовірності t_р для окремих показників при 8-місячній експозиції факторів, були визначені умовні схеми найбільш значимих змін в окремих фізіологічних системах організму при ізольованій та комбінованій дії МП 50 Гц, шуму 80 дБА і підвищеної температури повітря, що представлено в табл. 5.

Таблиця 5

Значення критерію достовірності (t_P ) змін біологічних показників

в окремих фізіологічних системах

Комбінація факторів	Рангове місце за величиною довірчого коефіцієнта tP
	1	2	3	4
МП 7 мкТл	Кровообіг* (tр =2,19)	АОЗ (tр= 2,14)	Терморегуляція (tр =2,11)	-
МП 250 мкТл	АОЗ* (tр=4,48)	Кров* (tр=4,38)	Терморегуляція* (tр =3,14)	Кровообіг (tр=2,13)
МП 7000 мкТл	Кровообіг* (tр =3,38)	АОЗ* (tр =3,31)	Терморегуляція* (tр =2,96)	Кров* (tр=2,38)
Шум 80 ДБА	Терморегуляція* (tр =3,25)	АОЗ* (tр=2,57)	Кровообіг (tр =2,13)	-
Температура повітря 28 ?С	Кров * (tр=3,92)	АОЗ* (tр =2,41)	Кровообіг* (tр =2,36)	-
7 мкТл + 80дБА + 28 ?С	Кровообіг* (tр= 3,40)	АОЗ* (tр =3,30)	Терморегуляція* (tр= 2,36)	Нервово- м'язовий апарат* (tр=2,30)
250 мкТл + 80 дБА + 28 ?С	Кров* (tр=3,92)	Кровообіг* (tр =3,43)	Терморегуляція* (tр=2,56)	-
7000 мкТл + 80 дБ + 28 ?С	Кровообіг* (tр =3,91)	АОЗ* (tр =2,92)	Терморегуляція* (tP =2,50)	Нервово- м'язовий апарат (tр=1,93)

Примітка: * різниця з групою порівняння достовірна (р<0,05).

Установлено, що при ізольованій дії рівня 7 мкТл достовірні (р<0,05) зміни визначаються в системі кровообігу - збільшується тривалість R - R інтервалу

(t_р =2,19), також має місце тенденція (р<0,1) до зміни показника в системі АОЗ - зменшується концентрація ЦП (t_P=2,14) і спостерігається тенденція до змін у системі терморегуляції - за показником ДТ° (t_р=2,11), що, на нашу думку, при достатньому числі спостережень могло б мати достовірний характер.

Дія МП 50 Гц із рівнем 250 мкТл викликає найбільш значимі зміни в системі АОЗ - спостерігається підвищення активності КТ (t_р=4,48), на другому місці за значимістю - зниження кількості гемоглобіну в периферичній крові (t_р=4,38), на третьому - зміни в системі терморегуляції (t_р=3,14), спостерігається також тенденція до збільшення інтервалу Q-T за даними реєстрації ЕКГ (t_р =2,13).

Спектр змін у фізіологічних системах організму при дії МП із рівнем 7 000 мкТл нагадує дію рівня 7 мкТл, але з більшою їхньою глибиною. Найбільш значимі зміни реєструються в біоелектричній активності серця - зменшується амплітуда R-зубця (t_р=3,88), збільшується тривалість інтервалу QRS (t_р =2,97), уповільнюється частота серцевих скорочень (t_P =2,27). На другому місці - зміни показника системи АОЗ - збільшення активності КТ (t_р =3,31). На третьому місці - зміни показників терморегуляції (t_р =2,94), зменшення вмісту гемоглобіну в периферичній крові (t_р=2,38).

Можливість певної подібності ефектів малих та великих доз відмічається в деяких токсикологічних дослідженнях [G. Сarelli, 2002; M. A. Jayjock, 2002].

Результати аналізу ефектів комбінованого впливу одразу всіх трьох факторів свідчать про те, що ця подібність впливу рівнів МП 7 і 7 000 мкТл зберігається навіть за умов їхньої дії на фоні шуму 80 дБА і температури повітря 28 ?С. Ця черговість, в основному, відображає спектр змін, характерний для ізольованої дії МП 50 Гц, що дає підстави вважати цей чинник визначальним у даній експозиції факторів.

У спектрі реакцій на комбіновану дію МП 50 Гц із рівнем 250 мкТл, шуму 80 дБА та температури повітря 28 ?С, проглядаються, у першу чергу, ознаки теплового впливу, при якому найбільш значимими виявляються зміни гематологічних показників (t_P=3,92).

Таким чином, при комбінованій дії фізичних факторів у даному діапазоні інтенсивності та тривалості експозиції, за спектром глибини і послідовності змін фізіологічних і біохімічних показників можливо окреслити домінуючий фактор.

Особливу увагу, на нашу думку, потрібно приділити реакціям системи кровообігу (біоелектрична активність серця) і АОЗ/ПОЛ (ферменти - каталаза, СОД та ЦП і МДА), коли в комплексі факторів на організм діють порівняно "малі" (7 мкТл) і "великі" (7 000 мкТл) рівні МП промислової частоти.

Результати досліджень підтверджують дані літератури щодо здійснення захисту організму від впливу ЕМП за допомогою двох систем - "пасивної" та "активної" [А. С. Пресман, 1968]. На наш погляд, до структур першого порядку, що, підпадають під вплив МП можна віднести систему АОЗ/ПОЛ і систему кровообігу, складовою частиною якої є серце. У системі "активного" захисту, у якій головне місце посідає центральна нервова система, зміни фізіологічних показників, при дії зазначених рівнів факторів, виражені в меншій мірі ніж у периферичних структурах. Чинники іншої фізичної природи, наприклад, шум, що можуть активно впливати на функціональний стан ЦНС через відповідні рецепторні структури, певним чином модифікують інтегральну відповідь організму на дію магнітного поля [А. М. Сердюк, 1977].

За даними літератури стосовно механізмів біологічної дії МП 50 Гц (табл. 6), вплив рівня 7 мкТл, що викликав уповільнення частоти серцевих скорочень, може бути пов'язаний з іонним циклотронним ефектом впливу на переміщення Са²⁺ (пороги дії 4 - 50 мкТл) через канали Т-типу в мембранах клітин-пейсмекерів серцевого ритму в синусовому вузлі або нейронів ЦНС

[П.Г Костюк, 1988, 2005; В. Г. Кукес, 2006].

При експозиції рівня 250 мкТл додатково з'являється ефект збільшення активності КТ, що можливо пов'язати з посиленням вільно-радикальних процесів, у тому числі через інактивацію активних форм кисню, утворення яких супроводжує дію МП 50 Гц [M. Zmyslony et al., 2004; M. Sosa et al., 2005].

Таблиця 6

Співвідношення біологічних ефектів при дії МП 50 Гц у хронічному експерименті і даних літератури

Пороги дії МП 50 Гц за даними літератури	Ефект, що є теоретично можливим	Рівень МП 50 Гц в експерименті	Ефект, що спостерігається в експерименті
> 500 мкТл	1. Вплив на Са2+ канали в клітинах синусного вузла, кардіоміоцитах та нейронах 2. Вплив на вільнорадикальні процеси 3. Наведені струми в біосередовищах	7 000 мкТл	1. Уповільнення ЧСС 2. Збільшення активності КТ 3. Збільшення інтервалу QRS, зменшення R-зубця
0,8 - 5 мкТл і	Вплив на вільнорадикальні процеси	250 мкТл	1. Уповільнення ЧСС 2. Збільшення активності КТ
4 - 50 мкТл	Іонний циклотронний ефект, вплив на Т-Са2+ канали	7 мкТл	1. Уповільнення ЧСС

При експозиції МП 50 Гц із рівнем 7 000 мкТл на фоні двох попередніх ефектів - брадикардії та активізації КТ - з'являється ефект збільшення тривалості електричної систоли міокарда (інтервал QRS), що можливо пов'язати із впливом наведених струмів на серцевий м'яз [М. Г. Шандала и др., 1998; W. H. Bailey, 2005; J. Moulder, 2006].

У табл. 7 наведено перелік біологічних показників за кількістю (%) серій, де виявляються їх достовірні зміни (р<0,05) та тенденції до змін (р<0,1), що може свідчити про їх інформативність як маркерів комбінованої дії цих факторів.



Таблиця 7

Частота змін показників в окремих серіях лабораторного експерименту

Рейтинг №	Біологічні показники	% серій з достовірними змінами (р<0,05)	% серій з тенденціями до змін (р<0,1)
		Загалом	По окремих показниках	Загалом	По окремих показниках
1	ЕКГ	79	Q - T (50 %), R-R (36 %) ,QRS (29 %)	100	Q - T (71 %), R - R (50 %), QRS (42 %), Т (14 %)
2	Ферменти АОЗ / ПОЛ	79	ЦП (50 %), МДА(21 %), КТ( 21 %),СОД(7 %)	93	ЦП (57 %), МДА(50 %), КТ (29 %), СОД(21 %)
3	Терморегуляція	71	ДТє (71%)	79	ДТє (79 %)
4	Гематологічні показники	43	Hb (43 %)	50	Hb (50 %)
5	М'язова витривалість	29	МВ (29 %)	64	МВ (64 %)
6	Рухова активність	0	-	14	ГРА, ВРА (14 %)

Найбільш часто, достовірні зміни (р<0,05) реєстрували серед показників ЕКГ і систем АОЗ/ПОЛ - у 79 % серій досліджень, тенденцію (p<0,1) до змін показників ЕКГ - в усіх 14 експонованих серіях досліджень, ферментів систем ПОЛ/АОЗ - у 93 % серій досліджень.

Система терморегуляції, також, є досить чутливою до несприятливого впливу МП 50 Гц, шуму та підвищеної температури повітря в їхніх різних поєднаннях - зміни показників зареєстровані в 71 % серій досліджень.

Гематологічні показники та м'язова витривалість змінюються в меншій мірі ніж перелічені вище показники - в 43 % та 29 % серій, відповідно.

Про стабільний характер наведених вище змін після 8-місячного періоду експонування лабораторних тварин свідчать приведені в табл. 8 дані про те, що в кожній серії досліджень, за виключенням ізольованої дії шуму та підвищеної температури повітря, після 1 місяця відновлення зберігаються зміни показників. Найчастіше, це показники АОЗ/ПОЛ (67 % серій), системи терморегуляції (58 % серій), біоелектричної активності серця (33 % серій).



Таблиця 8

Зміни показників функціонального стану фізіологічних систем після 1 місяця постекспозиційного періоду (t_р)

МП 50 Гц, мкТл	Системи організму, (біологічні показники)	Додаткові фізичні фактори
		+ Шум (50 дБА) +Темпер. (20°С)	+Шум (80дБА) +Темпер.(20°С)	+Темпер.(28°С) + Шум (50 дБА)	+ Шум (80дБА) + Темпер.(28°С)
0	Кровообігу (ЕКГ)	-	-	-	------
	АОЗ/ПОЛ	-	-	-
	Терморегуляції	-	-	-
	Рухова активність	-	-	-
	Гематологічні показники	-	-	-
7	Кровообігу (ЕКГ)	-	R - R (2,48 )*	-	( R - R (2,51)*
	АОЗ/ПОЛ	-	(МДА (3,77)* (СОД (2,98)*	-	(МДА (1,86)**
	Терморегуляції	(ДТє (4,05)*	-	-	( ДТє (5,01)*
	Рухова активність	-	-	-	(ГРА (2,19)**
	Гематологічні показники	-	-	( Hb (2,23)**	( Hb 2,00)**
250	Кровообігу (ЕКГ)	-	-	-	QRS (2,78)*
	АОЗ/ПОЛ	МДА (1,95)**	МДА (3,05)*	МДА (2,76)*	МДА ( 3,84)*
	Терморегуляції	ДТє (2,27)*	ДТє (4,54)*	ДТє ( 2,86)*	ДТє (4,47)*
	Рухова активність	-	ГРА (1,91)**	-	-
	Гематологічні показники	-	Hb (2,18 )**	-	-
7000	Кровообігу (ЕКГ)	-	-	-	QRS (2,27)*
	АОЗ/ПОЛ	МДА( 1,82)**	СОД (2,35)*	КТ (2,14)**	-
	Терморегуляції	ДТє (4,84 )*	-	-	-
	Рухова активність	-	ГРА ( 2,23)*	-	-
	М'язова витривалість	МВ (2,19)**	-	-	МВ (2,81)*
	Гематологічні показники	-	-	-	-

Примітки: збільшення величини показника; зменшення величини показника;

* різниця за показником з групою порівняння достовірна (р<0,05);

- різниця з групою порівняння на достовірна (р>0,05);

** тенденція до змін показника (р<0,1)

На нашу думку, як біологічні маркери комбінованого впливу магнітного поля промислової частоти, шуму, підвищеної температури повітря, у першу чергу, потрібно використовувати показники ЕКГ та АОЗ/ПОЛ.

Допоміжними маркерами можуть бути показники терморегуляції та гематологічні показники. Додаткову інформацію можуть нести показники м'язової витривалості (МВ) та рухової активності білих щурів - горизонтальної (ГРА), вертикальної (ВРА), загальної (ЗРА).

При дослідженні модулюючого впливу шуму 80 дБА та підвищеної температури повітря 28 °С на дію МП 50 Гц із рівнями 7, 250, 7 000 мкТл, розраховували коефіцієнт взаємодії факторів [В. Ф. Журавлев, 1986] - як відношення ефекту фактора в присутності модифікатора (Е_F+M) до ефекту ізольованої дії фактора (Е_F): W= E_F+M/E_F (табл. 9).

Таблиця 9

Зміни коефіцієнтів взаємодії (W) факторів за показниками АОЗ/ПОЛ білих щурів у хронічному експерименті

Показ-ник	МП мкТл	+ Шум 80 дБА	+ Т-ра 28 °С	+ Шум 80 дБА+ Т-ра 28 °С)
		1 міс.	8 міс.	1міс. віднов.	1 міс.	8 міс.	1міс. віднов.	1 міс.	8 міс.	1міс. віднов.
МДА	7	-	-	1,22*	-	1,15*	-	-	-	1,15*
СОД		-	2,18*	1,29*		-	-	0,80*	-	-
КАТ		0,78*	1,30*	-	0,84*	-	-	-	-	-
МДА	250	-	-	0,75*	-	1,10*	0,78*	-	-	0,74*
СОД		-	-	-	-	0,64*	-	0,83*	-	-
КАТ		1,16*	-	-	0,83*	0,65*	-	-	-	-
МДА	7 000	-	-	-	-	-	0,85	-	1,14*	0,86
СОД		-	-	1,28*	0,75*	0,72*	-	0,71*	0,81*	-
КАТ		-	-	-	0,84	0,68*	-	0,73*	0,78*	0,83*

Примітки: - відсутність змін показника в порівнянні з ізольованою дією МП 50 Гц;

* зміни достовірності (P<0,05).

Дія зазначених рівнів МП 50 Гц на фоні шуму (80 дБА) та підвищеної температури повітря (28 ?С) призводила у 38 % усіх серій досліджень до змін амплітуди відповідних реакцій окремих ланок ПОЛ/АОЗ у порівнянні з ізольованою дією магнітного поля промислової частоти.

При цьому, модулюючий вплив шуму та підвищеної температури повітря на дію МП 50 Гц, за розрахунками коефіцієнтів взаємодії (W) факторів, проявлявся в змінах активності КТ (41 % серій), СОД (37 % серій), МДА (37 % серій).

За умов комбінованої дії даних факторів, найбільш часто спостерігали послаблення (W <1,00) дії МП 50 Гц ? в 78 % випадків.

За показником перекисного окиснення ліпідів - МДА, достовірні ефекти взаємодії факторів (W=1,14?1,15) відмічалися, переважно, в останній період експозиції (через 8 місяців) та збереглися у відновлювальний період (W=0,78?1,22), особливо, в групах з додатковим впливом шуму 80 дБА.

За змінами КТ, ефекти взаємодії факторів відмічаються, головним чином, на першому етапі експерименту (через 1 місяць) і стосуються послаблення впливу МП 50 Гц (W=0,73-0,84), за виключенням комбінації МП 250 мкТл і шуму (W=1,16).

Найбільше значення коефіцієнта взаємодії факторів відмічали за змінами активності СОД (W=2,18) для комбінованого впливу МП 50 Гц із рівнем 7 мкТл і шуму. При дії рівня МП 7 мкТл, за величиною коефіцієнта взаємодії частіше трапляється синергізм факторів (W>1,00) - 67 % всіх помітних ефектів модуляції впливу. При дії рівня МП 250 мкТл частка синергічної взаємодії факторів зменшується до 27 %, а для рівня 7 000 мкТл - до 18 %.

Модулюючий вплив шуму на дію МП 50 Гц проявлявся в переважанні долі синергізму факторів (75 % всіх випадків), у той час, як вплив підвищеної температури характеризується переважанням ефекту антагонізму (81 % випадків).

Одночасно, комбінована дія МП 50 Гц, шуму 80 дБА та підвищеної температури повітря 28 °С характеризувалася переважанням антагонізму факторів (81 % випадків), що було характерним і для дії МП та підвищеної температури повітря. Після відновлювального періоду 1 місяць, для деяких показників АОЗ/ПОЛ реєстрували відхилення від значень, характерних для ізольованого впливу МП 50 Гц, що підтверджує певну сталість змін функціонального стану фізіологічних систем внаслідок тривалої комбінованої дії даних чинників.

В табл. 10 приведено частоту випадків (в %) різних типів взаємодії факторів серед 24 основних біохімічних і фізіологічних показників, які вивчали в хронічному експерименті при комбінованій дії МП 50 Гц і максимальних рівнів шуму (80 дБА) та температури повітря (28 °С) через 1 місяць експерименту.

Таблиця 10

Частота випадків (%) різних типів взаємодії впливу факторів при експозиції 1 місяць для різних комбінацій факторів

Тип взаємодії	МП 7 мкТл	МП 250 мкТл	МП 7000 мкТл
	+ Ш, 80 дБА	+ Т° (28 °С)	+ Шум + Т° (28 °С)	+ Ш, 80 дБА	+ Т° (28 °С)	+ Шум + Т° (28 °С)	+ Ш, 80 дБА	+ Т° (28 °С)	+ Шум +Т° (28 °С)
Синергізм	0 %	13 %	13 %	19 %	6 %	0 %	13 %	0 %	13 %
Середнє	9 %	8 %	9 %
Незалежна дія	19 %	0 %	25 %	8 %	19 %	19 %	25 %	13 %	13 %
Середнє	15 %	15 %	17 %
Антагонізм	56 %	63 %	38 %	44 %	44 %	38 %	44 %	75 %	63 %
Середнє	51 %	42 %	61 %

При цьому, за середніми значеннями типів взаємодії факторів по всім серіям із різними комбінаціями чинників, після 1 місяця експозиції найчастіше відмічали антагонізм факторів (серед 42 % - 61 % показників). На другому місці - незалежну дію факторів, коли реакції системи організму на їхню комбіновану дію дорівнюють ефекту найбільш впливового фактора (15-17 % показників). Синергізм дії факторів (сумація, потенціювання) трапляється серед 8-9 % показників. Потрібно відмітити, що частка різних типів взаємодії не залежать від рівня магнітного поля, і спектр типів взаємодії магнітного поля з шумом і підвищеною температурою повітря, що є характерним для рівня 7 мкТл (синергізм - 9 %, незалежна дія - 15 %, антагонізм - 51 %), майже точно повторюється для рівнів 250 мкТл (синергізм - 8 %, незалежна дія - 17 %, антагонізм - 42 %) і 7 000 мкТл (синергізм - 9 %, незалежна дія - 17 %, антагонізм - 61 %).

У табл. 11 приведено частоту (%) типів взаємодії факторів при експозиції

8 місяців для кожної серії досліджень. Після 8 місяців експозиції, за середніми значеннями, по всім 9 серіям із різними комбінаціями чинників, на рівні окремих показників, найчастіше трапляється взаємне послаблення дії факторів (31-37% показників), але в порівнянні зі спектром типів взаємодії факторів після 1 місяця експозиції антагонізм трапляється в 1,5 разу рідше.

Таблиця 11

Частота випадків (%) різних типів взаємодії впливу факторів при експозиції 8 місяців для різних комбінацій факторів

Тип взаємодії	МП 7 мкТл	МП 250 мкТл	МП 7000 мкТл
	+ Ш, 80 дБА	+ Т° (28 °С)	+ Шум + Т° (28 °С)	+ Ш, 80 дБА	+ Т° (28 °С)	+ Шум + Т° (28 °С)	+ Ш, 80 дБА	+ Т° (28 °С)	+ Шум + Т° (28 °С)
Синергізм	29 %	21 %	21 %	8 %	12 %	8 %	13 %	13 %	13 %
Середнє	24 %	10 %	13 %
Незалежна дія	13 %	5 %	25 %	25 %	13 %	17 %	13 %	20 %	33 %
Середнє	14 %	18 %	22 %
Антагонізм	21 %	38 %	33 %	25 %	42 %	38 %	42 %	42 %	29 %
Середнє	31 %	35 %	37 %

У порівнянні з експозицією 1 місяць, частота випадків незалежної взаємодії (14-22 %) і синергізму (10 - 13 %) факторів майже не змінилися для рівнів 250 і 7 000 мкТл. Але, дуже суттєво спектр типів взаємодії змінився при 8 місяцях експозиції для "малого" рівня 7 мкТл (синергізм - 24 %, незалежна дія - 14 %, антагонізм - 31 %). При цьому, частота синергічної взаємодії зросла в 2,7 разу (з 9 до 24 %), а антагонізму зменшилася в 1,7 разу (з 51 до 31 %). Таким чином, при подовженні тривалості до 8 місяців комбінованій дії шуму і підвищеної температури з рівнем МП 7 мкТл, спостерігається збільшення частоти випадків синергізму, в основному (40 %), за рахунок показників систем ПОЛ/АОЗ.

На підставі рівнянь регресії, що були розраховані при аналізі трьох-факторного експерименту, у табл. 12 представлено питому вагу (%) розрахованих лінійних ефектів впливу факторів і ефектів міжфакторної взаємодії.

Розрахунки питомої ваги ефектів факторів на окремі показники приводили для верхніх (+1) та нижніх (- 1) рівнів факторів відносно базового рівня (0).

Для оцінки лінійних ефектів впливу і взаємодії факторів було взято найбільш інформативні показники біоелектричної активності серця (R-R інтервал), ПОЛ (МДА) та АОЗ (КТ, ЦП), стану терморегуляції (ДТє), концентрації гемоглобіну в периферичній крові щурів.



Таблиця 12

Лінійні ефекти факторів і міжфакторна взаємодія при експозиції 8 місяців

Біологічні показники	Лінійні ефекти факторів	Ефекти взаємодії факторів
	МП	Ш	Тє	МП+Ш	МП+ Тє	Ш+Тє	МП+ Ш+Тє
МП 50 Гц 7 мкТл, шум 50 дБА, температура повітря 20 єС.
(ЕКГ) R - R інтервал	36	-	-	19	15	-	-
Загальна рух. активн., у.о.	5	-	-	41	18	-	21
ДТє (Тє "ядра" - Тє хвоста)	-	20	15	8	18	-	26
Малоновий діальдегід	-	21	28	-	19	-	26
Каталаза	-	16	40	18	-	-	-
Церулоплазмін	-	13	24	12	-	29	17
Гемоглобін у крові	12	29	20	-	-	-	24
Середнє значення, %	8	14	18	14	10	4	16
Сумарне значення	40 %	44 %
МП 50 Гц 7000 мкТл, шум 80 дБА, температура повітря 28 єС
(ЕКГ) R - R інтервал	19	31	-	22	-	-	-
Загальна рух. активн., у.о.	-	29	10	25	-	17	-
ДТє (Тє "ядра" - Тє хвоста)

Подобные документы

• Заходи щодо усунення негативного впливу шуму на здоров`я та безпеку людини

  Поняття та класифікація шумів, їх типи та оцінка негативного впливу на організм людини, досвід мінімізації. Заходи і засоби захисту працюючих від шкідливої дії виробничого шуму: організаційні й архітектурно-планувальні, медико-профілактичні та технічні.
  
  контрольная работа [23,7 K], добавлен 05.12.2013
  

• Виробнича санітарія. Фактори, які визначають санітарно-гігієнічні умови праці

  Визначення міри впливу на організм людини фізичних, хімічних, біологічних та психофізіологічних чинників виробничого середовища. Оцінка санітарно-гігієнічних умов праці. Розробка гігієнічних нормативів та вимог до виробництв, гігієнічна паспортизація.
  
  реферат [16,4 K], добавлен 21.06.2015
  

• Аналіз побічних медико-біологічних ефектів дії неіонізуючого електромагнітного поля

  Біофізика взаємодії електромагнітного випромінювання з біологічними об'єктами. Реакція організму людини на вплив електромагнітного поля. Біологічні ефекти, викликані магнітними полями. Розрахунок рівня ЕМП, часто використовуваних у виробничих умовах.
  
  реферат [2,7 M], добавлен 11.02.2013
  

• Безпека праці у виробничих приміщеннях

  Визначення необхідності примусової вентиляції, сумарного рівня шуму у виробничому приміщенні та зниження шуму після використання облицювання. Розрахунок освітленості робочого місця, аналіз запилення повітряного середовища. Аналіз виробничого травматизму.
  
  контрольная работа [51,3 K], добавлен 20.01.2010
  

• Гігієнічні норми праці

  Основні небезпечні та шкідливі чинники виробництва. Фази працездатності протягом робочого дня. Ергономічне зонування робочого місця. Мікроклімат виробничих приміщень. Електромагнітні поля струмів промислових частот. Класифікація виробничого шуму.
  
  реферат [18,2 K], добавлен 17.11.2009
  

• Екологія процесів обміну в організмі людини, обмін речовин при забрудненні повітря

  Особливості процесів обміну теплової енергії в організмі людини. Вплив на організм температури. Залежність метаболізму від температури. Концепція суми ефективних температур. Опис способів боротьби з забрудненням повітря вихлопними газами автомобілів.
  
  контрольная работа [27,7 K], добавлен 12.06.2011
  

• Захист від виробничого шуму і вібрації

  Дослідження дії шуму (поєднання різноманітних небажаних звуків) на організм людини. Основні поняття і їх фізичні параметри. Нормування, вимірювання шуму і вібрації та методи боротьби із ними. Захист від дії ультразвуку, інфразвуку, лазерних випромінювань.
  
  реферат [849,4 K], добавлен 08.03.2011
  

• Оздоровлення повітряного середовища

  Дія на організм людини шкідливих газів, пари і пилу. Загальні методи визначення шкідливостей в повітрі. Заходи боротьби із забрудненістю повітря пилом, парами і газами. Способи визначення повітрообміну. Вибір вентилятора для здійснення повітрообміну.
  
  реферат [849,0 K], добавлен 07.03.2011
  

• Професійні захворювання, обумовлені впливом фізичних та несприятливих метеорологічних факторів

  Фізичні фактори вібраційної хвороби, професійних захворювань внаслідок впливу виробничого шуму, електромагнітного випромінювання. Хвороби, обумовлені впливом іонізуючих випромінювань і зміною атмосферного тиску: їх клініка, профілактика і діагностика.
  
  курсовая работа [1,7 M], добавлен 08.04.2011
  

• Організація охорони праці в Японії

  Державні заходи, практичне застосування та організація охорони праці в Японії. Профілактика та попередження виробничого травматизму на підприємствах. Підтримка і зміцнення духовного і фізичного здоров'я працівників. Створення нормальних умов праці.
  
  реферат [23,5 K], добавлен 14.06.2014
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам