Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Відкритий Міжнародний Університет

розвитку людини «Україна»

Луганський центр дистанційного навчання

МОДУЛЬНА КОНТРОЛЬНА РОБОТА 2

З дисципліни «ОХОРОНА ПРАЦІ»

Студент:

(прізвище, ім'я та по батькові, підпис)

2курс, ПД-07-01-Лг, правознавство

Викладач:

(прізвище, ім'я та по батькові, підпис)

___________________________

(наукова ступінь, вчене звання)

Луганськ 2009

1. Яким навантаженням на людину характеризується фізична і наукова праця?

Фізична праця характеризується підвищеним навантаженням насамперед на м'язову систему, а також інші системи організму - серцево-судинну, дихальну, обміну речовин. Розумова праця поєднує роботи, пов'язані з прийомом і переробкою інформації, що вимагають напруженості сенсорного апарату, уваги, пам'яті тощо. Незважаючи на те що розумова робота не пов'язана з великими енергетичними витратами, вона висуває до організму не менше вимог, веде до стомлення і перевтоми так само, як інтенсивне фізичне навантаження.

2. Охарактеризуйте поняття «стомлення»

Стомлення - це загальний фізіологічний процес, яким супроводжуються усі види активної діяльності людини. До суб'єктивних ознак перевтоми відноситься почуття втоми, бажання знизити ритм роботи чи припинити її, почуття слабкості в кінцівках. За перевтоми порушуються відновлювальні процеси в організмі. Ознаки втоми не зникають до початку роботи наступного дня.

3. Що включає сфера дії виробничої санітарії?

Сфера дії виробничої санітарії - запобігання або зменшення впливу на працівників шкідливих виробничих факторів, таких як електромагнітні та іонізуючі випромінювання, шуми, вібрації, хімічні речовини, нераціональний мікроклімат та інші, які можуть призвести до професійних або професійно зумовлених захворювань, у т. ч. і смертельних наслідків.

4. Перелічіть санітарно-гігієнічні вимоги до підприємств

- Територія промислового підприємства повинна мати відносно рівну поверхню і нахил до 0,002% для стоку поверхневих вод.

- Забудова промислового майданчика може бути суцільною або окремо розміщеними будівлями (одно- або багатоповерховими).

- Санітарні розриви між будівлями, які освітлюються через віконні прорізи, повинні бути не менші найбільшої висоти до верху карнизу будівель, що розміщені напроти.

- Центральний вхід на територію підприємства слід передбачати з боку основного підходу чи під'їзду працівників.

- Територія підприємства повинна мати впорядковані пішохідні доріжки (тротуари) від центрального та додаткових прохідних пунктів до всіх будівель і споруд. Також до них по всій їх довжині має передбачатися під'їзд пожежних автомобілів.

- До будівель підводять мережі електроенергії, водопостачання та каналізації.

- Територія підприємства має бути озеленена, площа цих ділянок повинна становити не менше 10% площі підприємства.

мікроклімат освітлення пожежогасіння відпочинок

5. Охарактеризуйте санітарно-гігієнічні вимоги до виробничих приміщень та робочих місць

- Наявність відповідних за розміром віконних прорізів та ліхтарів має забезпечувати хороше освітлення. Обов'язкове також улаштування ефективної вентиляції.

- Для більшості виробничих приміщень висота повинна бути не менше 3,2 м, а об'єм і площа - 15 м3 та 4,5 м2 відповідно на кожного працівника.

- Підлога на робочих місцях має бути рівною, теплою, щільною та стійкою до ударів, мати неслизьку та зручну для очистки поверхню; бути стійкою до дії хімічних речовин і не вбирати їх.

- Стіни виробничих та побутових приміщень мають відповідати вимогам шумо- і теплозахисту; легко піддаватися прибиранню та миттю; мати покриття, що виключає можливість поглинання чи осадження отруйних речовин.

- Колірне рішення інтер'єрів виробничих приміщень малоконтрастні відтінки - жовтий, зелений, блакитний, а для фізичного чи розумового навантаження, рекомендуються відтінки теплих кольорів - жовтогарячий, червоний.

Організація праці на робочому місці полягає у виборі робочої пози та системи робочих рухів. Робоча поза може бути вільною або заданою. Оснащення робочого місця залежить від умов праці (комфортні, нормальні, несприятливі). Безпосередньо на робочому місці слід передбачати інформаційне устаткування і органи управління, а також технологічне оснащення, додаткове обладнання (робочий стіл, сидіння оператора та ін), транспортні засоби та технологічні пристрої, засоби сигналізації та безпеки праці.

6. Охарактеризуйте оптимальний режим роботи і відпочинку

Чергування праці і відпочинку. Зміна та робота після перерви завжди починається зі стадії «впрацьовування», або наростаючої працездатності (1) Потім настає стадія високої стійкої працездатності (2) тривалістю до 3 год залежно від характеру роботи, ступеня підготовки та стану працівника. Після цього настає стадія зменшення працездатності або стадія розвитку втоми (3): рухи уповільнюються, увага розсіюється, сприйняття притупляється. У цей час, зазвичай, роблять обідню перерву. Після обідньої перерви впрацьовування настає швидко - за 10-15 хв. Через 2,5-3 год. після обідньої перерви працездатність зменшується і в кінці робочого дня приблизно сягає рівня, який був на початку робочого дня. Так, за умови тяжкої фізичної праці рекомендують часті (через 2-2,5 год) короткі перерви (по 5-10 хв), а за розумової праці ефективні довгі перерви на відпочинок і переключення на фізичну роботу.

7. Як впливає мікроклімат у приміщенні на організм людини?

Мікроклімат виробничих приміщень - це умови внутрішнього середовища цих приміщень, що впливають на тепловий обмін працівників з оточенням. Як фактор виробничого середовища, мікроклімат впливає на теплообмін організму людини з цим середовищем і таким чином визначає тепловий стан організму людини в процесі праці.

У ході виконання роботи в організмі людини відбуваються певні фізіологічні процеси, та порушення в організмі. Значення параметрів мікроклімату суттєво впливають на самопочуття та працездатність людини, на водний обмін, що впливає на артеріальний тиск. Перегрів тіла людини супроводжується головними болями, запамороченням, нудотою, загальною слабкістю, можуть виникати судоми та втрата свідомості.

Зміни в організмі виникають також за холодового впливу, який призводить до переохолодження організму (гіпотермія). При цьому знижується пульс, збільшується об'єм дихання і споживання кисню. призводить до появи таких захворювань, як радикуліт, невралгія, суглобовий та м'язовий ревматизм, інфекційні запалення дихальних шляхів, алергії тощо.

Недостатня вологість повітря (нижче 20%) призводить до підсихання слизових оболонок дихальних шляхів та очей, внаслідок чого зменшується їх захисна здатність.

8. Охарактеризуйте оптимальні та допустимі мікрокліматичні умови у виробничих приміщеннях

Оптимальні мікрокліматичні умови - це поєднання параметрів мікроклімату, які за умови тривалого та систематичного впливу на людину забезпечують зберігання нормального теплового стану організму без активізації механізмів терморегуляції (див. табл. 2 додатка 1). Вони забезпечують відчуття теплового комфорту та створюють передумови для високого рівня працездатності. Оптимальні умови мікроклімату: температура повітря +22-24 °С, відносна вологість 60-40%, швидкість руху повітря не більше 0,1 м/с.

Допустимі мікрокліматичні умови - це поєднання параметрів мікроклімату, які за тривалого та систематичного впливу на людину можуть викликати зміни теплового стану організму, що швидко минають і нормалізуються та супроводжуються напруженням механізмів терморегуляції в межах фізіологічної адаптації. Такі умови не викликають ушкоджень або порушень стану здоров'я, але можуть спричиняти дискомфортні тепловідчуття, погіршення самопочуття та зниження працездатності.

9. Охарактеризуйте принцип нормалізації мікрокліматичних умов у виробничих приміщеннях

Нормовані параметри мікроклімату на робочих місцях повинні бути досягнуті, в першу чергу, за рахунок раціонального планування виробничих приміщень і оптимального розміщення в них устаткування з тепло-, холодо- та вологовиділеннями. Для зменшення термічних навантажень на працівників передбачають максимальну механізацію, автоматизацію та дистанційне управління технологічними процесами й устаткуванням. У приміщеннях зі значними площами засклених поверхонь передбачають заходи захисту від перегрівання, від охолодження. У виробничих приміщеннях з надлишком тепла використовують природну вентиляцію, встановлюють механічну загальнообмінну вентиляцію, використовують системи кондиціонування повітря з індивідуальним регулюванням температури та об'єму повітря, що подається.

10. Охарактеризуйте роль іонного складу повітря у життєдіяльності людини

Іонний склад повітря відіграє важливу роль у життєдіяльності людини. У повітрі завжди знаходяться негативно та позитивно заряджені іони, які за рухливістю розділяють на легкі, середні і важкі. У незабрудненому повітрі переважно знаходяться легкі іони, а в забрудненому - важкі. На життєдіяльність людини позитивно впливають негативні іони кисню. Позитивно заряджені важкі іони, що утворюються у ході роботи виробничого обладнання, мають пригнічувальний вплив на людину, в такому повітрі важко дихати. Допустимий вміст легких іонів у повітрі робочої зони дорівнює 50000 іонів в 1см3 повітря. Мінімально необхідний - 400 іонів.

11. Охарактеризуйте відомі Вам гранично допустимі концентрації шкідливих речовин у повітрі

Гігієнічне нормування шкідливих речовин проводять за гранично допустимими концентраціями (ГДК, мг/м3) відповідно до нормативних документів: для робочих місць визначають гранично допустиму концентрацію в робочій зоні - ГДКрз «Санитарные нормы проектирования промышленных предприятий»; в атмосфері повітря населеного пункту - максимально разову ГДКмр (найбільш висока, зареєстрована за 30 хвилин спостереження), середньодобову - ГДКсд (середня за 24 год за безупинного виміру). Гігієнічне нормування вимагає, щоб фактична концентрація забруднюючої речовини не перевищувала ГДК (Сфакт / ГДКрз < 1).

Оксид вуглецю не повинен перевищувати 3.0 ГДКмр мг/м3,та гранично допустиму - 20.0 ГДКрз мг/м3, бо буде задушлива дія, порушення ЦНС людини. Бензин - 5.0 ГДКмр мг/м3 - 100.0 ГДКрз мг/м3 - бо буде наркотична дія. Свинець - 0.003 ГДКсд мг/м3 - 0.01 ГДКрз мг/м3 - бо буде враження шлунково-кишечного тракту, печінки, нирок; спостерігатиметься зміна складу крові і кісткового мозку, спричиняє м'язову кволість.

12. Охарактеризуйте методи оздоровлення повітряного середовища виробничих приміщень

Методи оздоровлення повітряного середовища класифікують за рівнем значимості: глобальний - безвідходні і передові технології, нові види палива й енергії, нові типи двигунів; регіональний - вибір території і розташування промислових об'єктів; застосування ефективних методів очищення й уловлювання забруднювальних речовин;

- з підприємства - уловлювання шкідливих речовин, герметизація устаткування, видалення забрудненого повітря, його очищення, вентиляція, контроль якості повітряного середовища.

- на робочому місці - герметизація робочого місця, застосування засобів індивідуального захисту, організаційні методи роботи.

Для сучасного підприємства найпоширенішими інженерними методами впливу на атмосферу та повітря робочої зони є організація повітрообміну - вентиляція : природна, механічна (припливна, витяжна, припливно-витяжна), кондиціонування повітря.

13. Охарактеризуйте вентиляцію та кондиціонування повітря у виробничих приміщеннях

Вентиляція - це організований і регульований повітрообмін, що забезпечує видалення з приміщення забрудненого повітря і подачу замість нього свіжого повітря. За способом переміщення повітря розрізняють системи природної і механічної вентиляції. Механічна вентиляція за місцем дії буває загальнообмінною і місцевою. Якщо система загальнообмінної механічної вентиляції призначена для подачі повітря, то вона називається припливною, а якщо для видалення повітря - витяжною. Можлива організація повітрообміну з одночасною подачею і видаленням повітря - припливно-витяжна вентиляція. Кондиціонування повітря - це створення автоматичного підтримування температури, вологості, чистоти і швидкості руху повітря у приміщенні незалежно від зовнішніх умов (постійних чи таких, що змінюються) за визначеною програмою. Повітря нагрівають або охолоджують, зволожують або висушують, очищують від забруднювальних речовин або піддають дезінфекції, дезодорації, озонуванню.

14. Охарактеризуйте роль освітлення у виробничому процесі

Правильно організоване освітлення позитивно впливає на діяльність центральної нервової системи, знижує енерговитрати організму на виконання певної роботи, сприяє підвищенню працездатності людини, продуктивності праці і якості продукції, зниженню виробничого травматизму. Природне освітлення стимулює біохімічні процеси в організмі, поліпшує обмін речовин, загартовує організм, йому властива протибактерицидна дія. Для штучного освітлення потрібно застосовувати джерела світла з підвищеною складовою ультрафіолетового випромінювання - еритемні джерела світла.

15. Охарактеризуйте природне освітлення виробничих приміщень

Природне освітлення поділяють на: бокове (одно- або двобічне), що здійснюється через світлові отвори (вікна) у зовнішніх стінах; верхнє - здійснюється через отвори (ліхтарі) в дахах і перекриттях; комбіноване - поєднання верхнього та бокового освітлення.

На рівень природного освітлення приміщень впливають світловий клімат, який залежить від географічного розташування місця, площа та орієнтація світлових прорізів, конструкція вікон, чистота скла, геометричні параметри приміщень та відбивальні властивості поверхонь, зовнішнє та внутрішнє затемнення світла різними об'єктами.

16. Охарактеризуйте штучне освітлення виробничих приміщень

Штучне освітлення передбачається в усіх приміщеннях будівель, а також на відкритих робочих ділянках, місцях проходу людей та руху транспорту. Воно може бути двох систем: загальне (рівномірне або локалізоване) та комбіноване(до загального додається місцеве). Використання тільки місцевого освітлення(без загального) у виробничих приміщеннях заборонене. За функціональним призначенням штучне освітлення поділяють на:

- робоче - створює необхідні умови для нормальної трудової діяльності;

- чергове - знижений рівень освітлення, що передбачається у неробочий час;

- аварійне - вмикається у разі вимкнення робочого освітлення для продовження роботи;

- евакуаційне - вмикається для евакуації людей з приміщення у разі аварійного вимкнення робочого освітлення;

- охоронне - передбачається вздовж меж територій, що охороняються.

Як джерела світла за штучного освітлення використовують лампи розжарювання та газорозрядні лампи. Основними характеристиками джерел світла є номінальна напруга, споживана потужність, світловий потік, питома світлова віддача та строк служби.

17. Які класи виробничої вібрації Ви знаєте?

За способом передачі на тіло людини розрізняють загальну та локальну (місцеву) вібрацію. Загальна вібрація викликає коливання всього організму, а локальна (місцева) - втягує в коливальні рухи лише окремі частини тіла (руки, ноги). Локальна вібрація, що діє на руки людини, утворюється багатьма ручними машинами та механізованим інструментом, під час керування засобами транспорту та машинами, будівельних та монтажних робіт.

За часовими характеристиками вібрації поділяють на:

- постійні;

- непостійні.

Загальну вібрацію за джерелом виникнення поділяють на такі категорії:

категорія 1 - транспортна вібрація, яка діє на людину на робочих місцях самохідних та причіпних машин, транспортних засобів під час руху по місцевості, агрофонах і дорогах (у т. ч. під час їх будівництва);

категорія 2 - транспортно-технологічна вібрація, яка діє на людину на робочих місцях машин з обмеженою рухливістю і таких, що рухаються тільки по спеціально підготовлених поверхнях виробничих приміщень, промислових майданчиків та гірничих виробок;

категорія 3 - технологічна вібрація, яка діє на людину на робочих місцях стаціонарних машин чи передається на робочі місця, які не мають джерел вібрації.

За місцем дії загальну технологічну вібрацію поділяють на такі типи:

на постійних робочих місцях виробничих приміщень;

на робочих місцях складів, побутових та інших виробничих приміщень, де немає джерел вібрації;

на робочих місцях заводоуправлінь, лабораторій, обчислювальних центрів та інших приміщень для працівників розумової праці.

За джерелом виникнення локальну вібрацію поділяють на таку, що передається від:

ручних машин або ручного механізованого інструменту, органів керування машинами та устаткуванням;

ручних інструментів без двигунів і деталей, які оброблюються.

18. Охарактеризуйте гігієнічну оцінку і нормування параметрів виробничої вібрації

Гігієнічна оцінка вібрації здійснюється за допомогою таких методів:

частотного (спектрального) аналізу її параметрів;

інтегральної оцінки за спектром частот параметрів;

дози вібрації.

Параметром, що нормується, у інтегральній оцінці за спектром частот є коректоване значення віброшвидкості чи віброприскорення або їх логарифмічні рівні, які вимірюються за допомогою коректувальних фільтрів або обчислюються за спеціальною методикою.

19. Охарактеризуйте методи захисту від виробничої вібрації

Заходи щодо захисту від дії вібрації поділяють на технічні, організаційні та лікувально-профілактичні.

Технічними заходами є:

зниження вібрації в джерелі її виникнення (спеціальний вибір обладнання);

зниження вібрації на шляху розповсюдження (вібропоглинання, віброгасіння, віброізоляція).

Організаційні заходи - це:

організаційно-технічні (своєчасний ремонт та обслуговування, дистанційне керування обладнанням);

організаційно-режимні (режим праці та відпочинку, заборона залучення до вібраційних робіт осіб, молодших 18 років).

Лікувально-профілактичними заходами є:

медичний огляд;

лікувальні процедури.

20. Розкажіть про класифікацію та вплив на людину виробничого шуму

Шум - це будь-який небажаний звук, який завдає шкоди здоров'ю людини, знижує її працездатність, а також може сприяти отриманню травми внаслідок зниження сприйняття попереджувальних сигналів. За часовими характеристиками шуми поділяють на постійні і непостійні. Постійними вважають шуми, у яких рівень звуку протягом робочого дня змінюється. Непостійні шуми поділяються на переривчасті, з коливанням у часі, та імпульсні. Шум - один з основних факторів, що негативно впливає на людей на виробництві і в побуті. Тривалий шумовий вплив викликає зниження пам'яті, запаморочення, підвищену стомлюваність і дратівливість. До об'єктивних симптомів шумової хвороби належать: зниження слухової чутливості, зміна функцій травлення (зниження кислотності) та серцево-судинна недостатність. Виникають порушення зорового сприйняття та у вестибулярному апараті. Шум заважає відпочинкові людини і знижує працездатність, особливо при розумовій діяльності.

21. Охарактеризуйте принцип нормування та вимірювання параметрів виробничого шуму

Санітарно-гігієнічне нормування шумів здійснюється двома способами - методом граничних спектрів і методом рівня звуку. Метод граничних спектрів застосовують для нормування постійного шуму. Метод рівнів звуку застосовують для орієнтовної гігієнічної оцінки постійного та непостійного шумів. Порядок вимірювання рівнів звуку - шумомірами. Вимірювання виконують за допомогою шумомірів чи акустичних дозиметрів, а також можна здійснювати за допомогою комп'ютерів. Результати вимірювань повинні характеризувати шумовий вплив за час робочої зміни (робочого дня). Тривалість вимірювання непостійного шуму: для переривчастого шуму - час повного робочого циклу; для шуму, що коливається у часі, та імпульсного шуму - 30 хвилин.

22. Охарактеризуйте методи захисту від виробничого шуму

Для боротьби з шумом використовують організаційні, технічні та медично-профілактичні заходи. Здійснюється шляхом застосування шумобезпечної техніки. Для зниження шуму необхідно насамперед використовувати конструктивні та технологічні методи.

Надзвичайно ефективним методом зниження шуму в джерелі його виникнення є заміна технології (заміна клепання - зварюванням, кування - штампуванням, літерний метод друку - лазерним).

Зниження шуму механічного походження досягається: заміною поступального переміщення обертовим, підвищенням точності виготовлення деталей, поліпшенням змащування, використанням негучних матеріалів (наприклад пластмаси).

Зниження аеродинамічного шуму (під час течій газів та рідин) досягаються зменшенням швидкості руху газів та рідин, зменшенням вихрів у потоках, використанням спеціальних насадок.

Зменшення електромагнітного шуму від механічних коливань електротехнічних пристроїв досягається застосуванням феромагнітних матеріалів, доброї затяжки пакетів пластин в осереддях електричних машин, ізоляція джерела чи робочого місця, звукопоглинання. Найпростішим і найдешевшим засобом зниження шуму у виробничих приміщеннях є використання звукоізоляційні кожухів, які повністю закривають найбільш шумні агрегати.

Використовуються ЗІЗ, якими є: вкладиші у вуха у вигляді тампонів, протишумні навушники, шлеми та каски.

23. Охарактеризуйте методи захисту від ультразвуку

На організм людини УЗ впливає під час безпосереднього контакту, а також через повітря. Під впливом УЗ спостерігають порушення нервової та серцево-судинної систем; зміна тиску, складу та властивостей крові, слухового та вестибулярного апаратів; скарги на головний біль, швидку стомлюваність, втрату слухової чутливості.

Для зниження шкідливого впливу УЗ зменшують випромінювання у джерелі, локалізують його за допомогою конструктивних та планувальних рішень, здійснюють організаційно-профілактичні заходи. Зменшення шкідливого випромінювання у джерелі досягається підвищенням номінальних робочих частот джерел УЗ та виключенням невикористовуваного випромінювання звукової енергії. Для локалізації впливу УЗ конструктивними та планувальними рішеннями використовують звукоізоляційні кожухи та екрани; окремі приміщення та кабіни, де розміщують УЗ обладнання; блоківки, що відключають генератор УЗ при порушенні звукоізоляції; дистанційне керування; облицювання приміщень та кабін звукопоглинальними матеріалами.

24. Охарактеризуйте методи захисту від інфразвуку

Інфразвук - це хвильове коливання пружного середовища з частотою до 20 Гц. Він є одним з найнесприятливіших факторів виробничого середовища.

Інфразвук характеризується високою проникаючою та біологічною здатністю. Він впливає як на стан, так і на поведінку людей (легка нудота, відчуття обертання, мимовільне обертання очних яблук та відчуття незручності) і є потенційно небезпечним для здоров'я людини. Під впливом ІЗ стінка черевного преса входить у резонанс на частоті 3-5 Гц, а грудна клітка - 40 Гц. ІЗ спричиняє посилені коливання внутрішніх органів людини, утруднює дихання, змінює ритм серцевих скорочень, викликає загальну слабкість, зсув порогу чутності на високих частотах, стомлення, головний біль і вестибулярні порушення. За інтенсивності понад 180 дБ ІЗ викликає руйнування легеневих альвеол, що призводить до смерті.

Практично неможливо зупинити ІЗ за допомогою будівельних конструкцій на шляху його поширення. Неефективні також засоби індивідуального захисту. Дієвим засобом захисту є зниження рівня ІЗ в джерелі його випромінювання. Серед таких заходів можна виділити внесення конструктивних змін у будову джерел, що дозволяє перейти з області ІЗ коливань в область звукових; підвищення жорсткості коливних конструкцій великих розмірів; усунення низькочастотних вібрацій. У цьому випадку зниження шуму може бути досягнуте застосуванням звукоізоляції та звукопоглинання.

25. Охарактеризуйте гігієнічні параметри та вплив ЕМВ на людину

Електромагнітне поле (ЕМП) є особливою формою матерії. Електромагнітне випромінювання (ЕМВ) характеризується векторами напруженості електричного Е (В/м) і магнітного Н (А/м) полів.У зоні випромінювання (хвильовій зоні), де вже сформувалася електромагнітна хвиля, що біжить, більш важливим параметром є інтенсивність ЕМП. Вплив ЕМВ на людину залежить від частоти та інтенсивності випромінювання, тривалості та умов опромінювання. Розрізняють термічну (теплову) дію та морфологічні й функціональні зміни.

Теплова дія ЕМВ на організам людини характеризується нагріванням тканин та органів (загальним чи локалізованим підвищенням температури), що призводить до їх змін та пошкоджень. Нагрівання особливо небезпечне для органів зі слабкою терморегуляцією (мозок, очі, органи кишкового та сечостатевого тракту). ЕМВ з довжиною хвилі 1-20 см шкідливо діє на очі, викликаючи катаракту (помутніння кришталика).

Морфологічні зміни - це зміни будови та зовнішнього вигляду тканин і органів тіла людини (опіки, омертвіння, крововиливи, зміни структури клітин). Вони характерні для тканин нервової та серцево-судинної систем, зумовлюють зниження артеріального тиску (гіпотонія), уповільнення ритму скорочень серця (брадикардія).

Проявами функціональних змін є головний біль, порушення сну, підвищену стомлюваність, дратівливість, пітливість, випадіння волосся, болі у ділянці серця, зниження статевої потерції.

26. Охарактеризуйте принцип нормування та вимірювання ЕМВ

Нормування електромагнітних випромінювань здійснюється в діапазоні частот 60 кГц - 300 ГГц. Причому в діапазоні 60 Гц - 300 МГц нормованими параметрами є напруженість електричного та магнітного поля, а в діапазоні 300 МГц - 300 ГГц нормативним параметром є щільність. Нормативною величиною є також гранично допустиме енергетичне навантаження. Вимірювання параметрів ЕМВ слід виконувати не рідше одного разу на рік, а також під час уведення в дію нових установок, внесення змін у конструкцію, розміщення чи режим роботи установок, у разі організації нових робочих місць та внесення змін у засоби захисту від дії ЕМВ. Для вимірювання інтенсивності ЕМВ застосовуються прилади - вимірювачі напруженості та вимірювачі малої потужності ЕМП.

27. Охарактеризуйте методи захисту від ЕМВ

Основні види захисту від ЕМВ - це захист часом, захист відстанню, екранування джерел випромінювання, зменшення потужності випромінювання в самому джерелі випромінювання, виділення зон випромінювання, екранування робочих місць, застосування ЗІЗ.

Захист часом передбачає обмеження часу перебування людини в робочій зоні і застосовується, коли не використовують інші ЗЗ і немає можливості знизити інтенсивність випромінювання до допустимих значень.

Захист відстанню полягає у збільшенні відстані між випромінювачем і працівником і застосовується, якщо неможливо послабити ЕМВ іншими заходами, у тому числі і захистом часом.

Зменшення потужності випромінювання у самому джерелі випромінювання досягається за рахунок застосування спеціальних пристроїв: поглиначів потужності, атенюаторів, подільників потужності.

Виділення зон випромінювання, у яких інтенсивність випромінювання перевищує норми, необхідні для кожної установки, що випромінює ЕМП вище гранично допустимих значень, межі зон визначають експериментально і позначають на підлозі чи території червоними лініями із встановленням попереджувальних знаків з написом: «Не заходити, небезпечно!».

Екранування джерел випромінювання застосовують для зниження інтенсивності ЕМП на робочому місці або огородження небезпечних зон випромінювання. Екрани виготовляють з металевих сіток (для екранування електричної складової поля) або листів (для екранування магнітної та електричної складових поля) у вигляді замкнених камер, шаф та кожухів.

Екранування робочого місця застосовують, коли неможливо здійснити екранування апаратури. Досягається це за допомогою спорудження кабін або ширм, що мають покриття із матеріалів аналогічних до екранування джерел випромінювання.

ЗІЗ слід користуватися у тих випадках, коли застосування інших засобів захисту неможливе. Як ЗІЗ застосовують халати та комбінезони з радіотехнічної тканини (у якій тоненькі металеві нитки утворюють сітку), та захисні окуляри сітчасті або із склом зі струмопровідним шаром золота чи диоксиду олова.

28. Охарактеризуйте методи захисту від ІЧВ

Способи захисту від ІЧВ такі: захист часом, захист відстанню, усунення джерела тепловиділень, теплоізоляція, екранування й охолодження гарячих поверхонь, застосування ЗІЗ.

Захист часом і відстанню та усунення джерела тепловиділень аналогічні розглянутим раніше.

Теплова ізоляція є найефективнішим і найекономічнішим заходом зменшення ІЧВ, запобігання опіків, скорочення витрат палива. Згідно з чинними ДСН [19] температура нагрітих поверхонь устаткування та огороджень не повинна перевищувати 45 °С.

Для зниження інтенсивності випромінювань від зовнішніх поверхонь застосовується водяне охолодження.

У разі неможливості забезпечити допустимі гігієнічні нормативи опромінення на робочих місцях технічними засобами застосовуються ЗІЗ: спецодяг (костюм повстяний чи тепловідбиваючий комплект з металізованої тканини), спецвзуття (шкіряне спеціальне), ЗІЗ для захисту голови (повстяний капелюх, захисна каска), очей та обличчя (щиток теплозахисний із захисними окулярами, маски захисні з прозорим екраном), рук (рукавиці суконні чи брезентові).

На робочих місцях, де неможливо встановити регламентовані інтенсивності ІЧ опромінення працівників, використовується обдування та душування з швидкістю руху повітря, вищою на 0,2 м/с за нормовані величини; охолодження стін, підлоги та стелі; рекомендується вживати підсолену воду (водний розчин кухонної солі 0,5%); застосовувати раціональний питний режим, режим праці, гідропроцедури.

29. Охарактеризуйте методи захисту від УФВ

Найбільш раціональним методом захисту є екранування джерел випромінювання різними матеріалами і світлофільтрами. Екрани виготовляють у вигляді щитів, ширм, кабін. Стіни і ширми у цехах фарбують у світлі кольори (сірий, жовтий, блакитний), застосовуючи цинкове чи титанове білило, що поглинає УФВ. Повний захист від УФВ усіх областей забезпечує флінтглас (скло, яке вміщує оксид свинцю).

Як ЗІЗ використовують спецодяг (куртки, брюки, рукавички, фартухи), із спеціальних тканин, що не пропускають УФВ (льняні, бавовняні, поплінові); захисні окуляри та щитки із світлофільтрами. Для захисту рук застосовують мазі із вмістом речовин, що слугують світлофільтрами (салол, саліцилово-метиловий ефір).

30. Охарактеризуйте методи захисту від ЛВ

Експлуатація лазерів потребує впровадження комплексу різноманітних ЗЗ:

- діючі ОКГ слід розміщувати в окремих, спеціально виділених приміщеннях, які не повинні мати дзеркальних поверхонь;

- у приміщенні повинна бути висока освітленість;

- приміщення повинно бути обладнане загальнообмінною вентиляцією і місцевими відсмоктувачами;

- забороняється проводити орієнтацію променя на вікна та двері;

- обмежується доступ осіб до ОКГ;

- установлюються попереджувальні знаки і система сигналізації про роботу ОКГ;

- для запобігання ураженню органів зору застосовують спеціальні окуляри зі світлофільтрами;

- для захисту шкіри застосовують фетровий одяг, шкіряні рукавички.

31. Охарактеризуйте принцип нормування та методи захисту від ІВ

Допустимі рівні ІВ регламентують «Нормами радіаційної безпеки України НРБУ-97» , які є основним документом, що встановлює радіаційно-гігієнічні регламенти для забезпечення прийнятих рівнів опромінення як для окремої людини, так і суспільства взагалі.

Захист від ІВ може здійснюватися методами:

- використання джерел з мінімальним випромінюванням шляхом зниження активності джерела випромінювання;

- скорочення часу роботи з джерелом ІВ;

- віддалення робочого місця від джерела ІВ;

- екранування джерела ІВ;

- екранування зони перебування людини;

- застосування ЗІЗ;

- впровадження санітарно-гігієнічних та лікарсько-профілактичних заходів;

- впровадження організаційних заходів захисту працівників з відкритими та закритими джерелами ІВ.

32. Виконайте гігієнічну оцінку умов праці на робочому місці користувача ПЕОМ

Зараз виявлено прямий зв'язок між застосуванням ПК і багатьма захворюваннями, а саме: погіршенням зору, болями у спині і ділянці шиї, болями у кистевих, ліктевих і плечових суглобах, порушенням сну, хронічним головним болем, нудотою, слабкістю, стресовими станами, захворюваннями шкіри, природженими аномаліями, провокацією епілептичних приступів, інсультами та іншими захворюваннями. «З'явилися» дві нові хвороби: «синдром комп'ютерного зору» і «синдром інтернету». Функціональні порушення, пов'язані з експлуатацією ПЕОМ, - захворювання сухожиль, м'язів та нервових закінчень. Функціональні порушення, пов'язані зі скелетом людини (сколіоз - дугоподібне викривлення хребта чи остеохондроз - дистрофічний процес у кістковій та хрящовій тканині), зумовлені тривалим статичним навантаженням та незадовільною організацією робочого місця. Існують ще й психологічні чинники умов праці , які залежать від особливостей мозку, обсягу пам'яті, часу рефлекторної реакції, витрат часу на аналіз і переробку інформації.

33. Охарактеризуйте методи нормалізації умов праці на робочому місці користувача ПЕОМ

Під час виконання робіт з ПЕОМ протягом дня, крім перерв для відпочинку і споживання їжі та особистих потреб, мають передбачатися додаткові перерви, що вводяться з урахуванням особливостей і характеру трудової діяльності. За характером трудової діяльності виділено три професійні групи: розробники програм (інженери-програмісти), оператори ЕОМ та оператори комп'ютерного набору.

Для зниження нервово-емоційного напруження і втомлення зорового аналізатора, поліпшення мозкового кровообігу, подолання несприятливих наслідків гіподинамії, запобігання втомі доцільно деякі перерви використовувати для виконання комплексу спеціальних вправ, наведених в ДСанПін 3.3.2.007-98.

Профілактичні медогляди. Працівники з ПЕОМ підлягають обов'язковим попереднім медичним оглядам під час влаштування на роботу і періодичним - один раз на два роки комісією у складі терапевта, невропатолога та офтальмолога. Медогляди мають на меті перевірку стану здоров'я працівника і виявлення відсутності у нього медичних протипоказань, які перешкоджають виконанню роботи з ПК.

Питання до звіту про самостійну роботу

1. Охарактеризуйте складові частини безпеки праці на виробництві

Безпека праці на виробництві містить такі складові:

- безпеку виробничого обладнання (обладнання не повинні бути чинником можливої небезпечної та шкідливої дії на організм працівників, а навантаження, що виникають в процесі його роботи, в окремих елементах не повинні сягати небезпечних значень. Виробниче обладнання має забезпечуватися місцевим освітленням, якщо його відсутність може спричинити перенапруження органів зору або інші небезпеки).

- безпеку технологічних процесів (комплексна механізація та автоматизація виробництва ,раціональна організація праці та відпочинку з метою профілактики монотонності та гіподинамії, а також обмеження важкості праці, впровадження систем контролю та керування технологічним процесом, що забезпечує захист працівників та аварійне відключення обладнання, забезпечення пожежної та вибухової безпеки). Вимоги безпеки до технологічного процесу повинні бути відображені у технологічній документації.

- організацію безпечного виконання робіт (комплексна механізація і автоматизація виробництва, повинні передбачатися пристрої сигналізації, працівники мають оснащуватися засобами захисту, небезпечні зони повинні огороджуватися пристроями, а також блоківкою).

2. Наведіть характеристику небезпечних явищ, які супроводжують роботу систем, що працюють під тиском

Небезпека експлуатації систем, що працюють під тиском понад атмосферний, зумовлена такими явищами:

- вибухом обладнання в результаті порушення режиму експлуатації або міцності конструкції;

- викидом в атмосферу виробничого приміщення отруйних газів чи парів рідин, що можуть спричинити отруєння працівників;

- виникненням пожеж (з їх небезпечними та шкідливими факторами), якщо у системі знаходилися горючі або вибухонебезпечні речовини;

- опіками у разі дотику до незахищених нагрітих частин обладнання або в разі розплескування гарячих рідин, парів чи газів у результаті вибуху.

3. Охарактеризуйте безпеку посудин і резервуарів, що працюють під тиском

Для управління роботою і убезпечення умов експлуатації посудини повинні бути оснащені:

- запірною і запірно-регулювальною апаратурою;

- приладами для вимірювання тиску, температури, рівня рідини;

- запобіжними приладами.

Посудини повинні проходити технічне опосвідчення (зовнішній і внутрішній огляд та гідравлічні випробування) після виготовлення, монтажу, допуску в роботу, періодично в процесі експлуатації і позачергово.

Основними причинами аварій резервуарів, що працюють під тиском, є неправильне виготовлення їх, несправність арматури і приладів, корозійне руйнування, недотримання вимог безпеки під час експлуатації тощо.

Для убезпечення екплуатації резервуарів, що працюють під тиском, вони обладнуються:

- запірними пристроями для відключення резервуарів від трубопроводів;

- пристосуванням для видалення води, що знаходиться в резервуарі;

- пристроями продування та видалення конденсату;

- манометром із триходовим краном;

- запобіжними клапанами.

Повітряні резервуари компресорних установок повинні мати лаз або люк для їх очищення, спускний кран у найнижчій точці для відведення конденсату, запобіжний клапан та манометр. Для зменшення впливу сонячного проміння повітро-збірники фарбуються сріблястою фарбою.

4. Охарактеризуйте безпеку експлуатації балонів, парових та водогрійних котлів

Вірогідними причинами вибухів балонів є удари по них і падіння, переповнення скрапленим газом чи заповнення балона іншим газом, швидке наповнення балона (яке супроводжується різким нагріванням), нагрівання поверхні балона сторонніми джерелами тепла (в першу чергу за рахунок сонячної радіації), корозійні пошкодження металу, наявність іржі всередині та попадання на вентиль кисневого балона масел й інші порушення вимог безпеки експлуатації балонів.

Балони повинні мати вентиль з боковим штуцером. Важливим заходом щодо убезпечення експлуатації балонів є їх опосвідчення, випробування. Експлуатація, зберігання, транспортування та наповнення балонів газами повинні виконуватися згідно з інструкціями. Балони з газом можуть зберігатись як у спеціальних приміщеннях, так і на відкритому повітрі за умови обов'язкового захисту їх від атмосферних опадів та сонячної радіації. Перевезення наповнених газом балонів допускається на ресорному транспорті в горизонтальному положенні. Працівники, що обслуговують балони, повинні пройти попереднє навчання і перевірку знань, а також проходити щорічну переатестацію і мати відповідні посвідчення.

Конструкція котлів повинна забезпечувати надійність, монтажо- і ремонтнопридатність, довговічність і безпеку експлуатації, а також можливість проведення технічного опосвідчення, очищення, промивання, ремонту й експлуатаційного контролю.

Важливим фактором безпечної експлуатації котлів є контроль якості у їх виготовленні, монтажі, реконструкції та ремонту. Цей контроль включає перевірку атестації працівників; перевірку обладнання, приладів та інструментів; контроль якості матеріалів; контроль технології зварювання; неруйнівний та руйнівний контроль якості зварних з'єднань; контроль виправлення дефектів. Після монтажу до пуску в роботу котли проходять реєстрацію, а також підлягають технічному опосвідченню. Для убезпечення експлуатації котлів власник повинен призначити наказом особу (не молодше 18 років, яка пройшла медичний огляд, навчання та атестацію і має відповідне посвідчення), відповідальну за справний стан і безпечну експлуатацію котлів (ІТП), а також укомплектувати необхідний штат експлуатаційних працівників.

5. Охарактеризуйте безпеку експлуатації установок кріогенної техніки

Специфічною небезпекою під час роботи з воднем є небезпека виникнення горіння або вибуху сумішей його з киснем чи повітрям. У цілому недопустимо забруднення повітря робочої зони, загорання, пожежі чи вибухи. Для безпеки експлуатації установок кріогенної техніки застосовують герметизацію, теплоізоляцію і огородження обладнання, а також попереджувальні написи. Особи, постійно зайняті на наливанні або зливанні рідких продуктів, повинні бути вдягнені у брезентовий костюм з брюками навипуск.

У результаті закипання або випаровування кріогенних рідин зі зміною режимів роботи або за рахунок природних теплоприпливів у замкнутих об'ємах можливе перевищення тиску, величина якого у сотні разів перевищує робочий. Щоб запобігти цьому резервуари заповнюють не на весь об'єм, а залишають «вільний об'єм», а на трубопроводах встановлюють запобіжні клапани.

6. Охарактеризуйте вимоги безпеки при НРР

На підприємствах мають бути укладені Карти технологічних процесів на НРР. У цих Картах повинні враховуватися такі вимоги безпеки:

- механізація НРР вантажів 2-ї і 3-ї категорій, а також і 1-ї категорії за необхідності транспортування вантажів на відстань понад 25 м по горизонталі, а також сипучих - на висоту понад 3,5 м;

- спеціальна упаковка, ноші та візок для перевезення вантажів і, особливо, скляної тари з агресивними рідинами.

Правила складування вантажів такі:

- висота штабелю не повинна перевищувати 6 м для нерозбірної тари і 4,5 м - для складної тари;

- висота штабелю для вантажів у ящиках має бути не більше 3 м за умови укладання вручну і не більше 6 м у разі укладання за допомогою механізмів;

- ширина головного проходу в закритих складах має бути не менше від 3 м.

Під час виконання робіт з вантажами 3-ї і 4-ї груп слід застосовувати відповідні засоби індивідуального захисту.

Слід додержуватися сумісності перевезення вантажів і правил укладення їх на транспортний засіб.

Площадки для НРР повинні бути горизонтальними і мати тверде покриття, очищуватися від снігу і льоду та посипатися піском у зимовий період.

7. Охарактеризуйте безпеку експлуатації вантажопідіймальних засобів

Небезпечними факторами при роботі вантажопідіймальних механізмів (ВПМ) є можливість обриву троса і падіння на землю вантажу, що піднімався, або безпосередньо ВПК - втрати рівноваги і падіння самої металоконструкції ВПК.

ВПК обладнують такими приладами та пристроями безпеки:

- кінцевими вимикачами механізму підіймання вантажозахоплювального органу, механізмом зміни вильоту стріли в крайніх робочих положеннях, механізмом пересування ВПК або вантажних візків;

- пристроями автоматичного зняття напруги з крана у разі виходу людини на його галерею (для кранів мостового типу);

- електричною блоківкою, що не дозволяє почати пересування крана з відчиненими дверцятами кабіни;

- обмежниками вантажопідіймальності;

- захистом від падіння вантажу та стріли у разі обриву фази живильної електричної мережі;

- покажчиком вантажопідіймальності залежно від вильоту стріли;

- блискавкоприймачем та приладом автоматичного вмикання сирени, якщо швидкість вітру перевищує зазначену у паспорті, та іншими спеціальними пристроями.

8. Охарактеризуйте безпеку під час робіт на висоті та верхолазних робіт

Основними причинами травмування працівників під час виконання верхолазних робіт або робіт на висоті є:

- падіння людей з висоти через відсутність або несправність огороджень отворів чи перекриттів, а також через невикористання чи несправність ЗІЗ та запобіжних пристроїв і пристосувань;

- падіння на людей погано закріплених конструкцій і обладнання, а також інструментів, деталей.

Робочі місця та проходи до них на висоті мають бути обладнаними огорожами висотою не нижче 1 м з поручнями. Якщо такі огорожі обладнати неможливо, застосовують запобіжні пояси.

Роботи на висоті (під час виконання яких працівник знаходиться на висоті 1,3-5 м від поверхні землі або настилу) можуть виконуватися без спеціальної підготовки працівників, які пройшли попередній медичний огляд перед прийомом на роботу. До початку роботи всі працівники проходять спеціальний інструктаж на робочому місці.

Заборонено залишати і класти інструмент чи інші предмети на конструкції чи риштування, щоб запобігти випадковому падінню їх на працівників внизу.

Не допускається виконувати роботи на висоті у відкритих місцях за швидкості вітру 15 м/с (колихаються стовбури дерев, гнуться великі гілки) і більше, за ожеледиці, під час грози і туману, що унеможливлює видимість у межах фронту робіт.

До самостійних верхолазних робіт допускаються особи віком не молодше 18 і не старше 60 років, що пройшли медогляд і мають стаж верхолазних робіт під наглядом майстра не менше 1 року.

9. Наведіть загальну характеристику ЕУ щодо безпеки їх експлуатації

За видами струму електроустановки (ЕУ) поділяють на установки змінного та постійного струму. Найбільше розповсюдження мають ЕУ змінного струму. ЕУ змінного струму поділяються на однофазні та трифазні. Однофазні мережі - це мережі, які живляться від окремої обмотки джерела живлення (генератора чи трансформатора), яка не має електричних з'єднань з іншими обмотками. Трифазні мережі живляться від трьох обмоток джерела і мають певні електричні з'єднання між собою.

Щодо режиму нейтралі відносно землі електричні мережі поділяються на мережі з ізольованою нейтраллю і мережі із заземленою нейтраллю. Ізольована - це нейтраль джерела живлення, не сполучена із заземлювачем, а заземлена - сполучена із заземлювачем.

Щодо місця прокладання електричні лінії поділяють на повітряні (ПЛ), проводи яких підвішені над землею, і кабельні (КЛ), які розміщені під землею.

Щодо безпеки їх експлуатації потрібно виконувати заходи безпеки:

- Правила устройства электроустановок ,

- Правила будови електроустановок,

- Електрообладнання спеціальних установок,

- Правила експлуатації електроза-хисних засобів,

- Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів.

10. Охарактеризуйте причини небезпеки, що супроводжує експлуатацію ЕУ

Небезпека експлуатації електроустановок зумовлена можливістю отримання електротравми людиною. Найчастіше виникають травми від дії електричного струму, рідше - від дії електричної дуги і електричного струму одночасно (коли електричний струм протікає через електричну дугу), іще рідше - від дії самої електричної дуги і дуже рідко - від дії електромагнітного поля.

Електротравми виникають у разі включення людини в електричне коло, тобто попадання її під напругу. А оскільки організм людини має певний електричний опір, то через її тіло протікає струм, сила якого визначається відповідно до закону Ома - як напруга, поділена на опір людини.

11. Охарактеризуйте вплив факторів довкілля на небезпеку експлуатації ЕУ

Фактори довкілля (підвищені температура і вологість повітря у приміщенні, струмопровідні підлога і пил у повітрі, хімічно активне чи органічне середовище та ін.) підвищують небезпеку ураження людини електричним струмом.

12. Охарактеризуйте небезпеку дотику людини до струмовідних частин електричних мереж з напругою 380/220 В

Розрізняють дві основні схеми дотику:

- однофазний дотик - людина доторкується до одного фазного проводу і стоїть на провідній основі - землі чи підлозі; в такому випадку струм протікає через руку вздовж тіла людини, а далі стікає в землю через ноги; таке зустрічається найчастіше;

- двофазний дотик - людина доторкується однією рукою до одного фазного проводу, а другою - до іншого; при цьому струм протікає від однієї руки до другої через життєво важливі органи грудної клітки; цей випадок найбільш небезпечний.

13. Охарактеризуйте небезпеку замикання на землю в ЕУ і напруги дотику

Замикання на землю в ЕУ виникає в разі:

обриву і падіння на землю проводів ПЛ під напругою;

пробою ізоляції КЛ і замикання фази на землю;

пошкодження ізоляції і замикання на заземлений корпус ЕУ.

Небезпека замикання на землю зумовлена властивістю струму повертатися до свого джерела та електричним опором землі. У результаті протікання струму по землі в різних точках поверхні з'являються різні потенціали.

Під напругу дотику потрапляє людина, що стоїть на струмопровідній основі (грунті або підлозі) і доторкається до корпусу пошкодженого обладнання.

14. Охарактеризуйте небезпеку замикання на землю в ЕУ і напруги кроку

Під напругу кроку потрапляє людина, що переміщується в зоні розтікання струму замикання на землю.

15. Охарактеризуйте методи безпечної експлуатації ЕУ

Безпечну експлуатацію ЕУ створюють за допомогою таких трьох методів:

застосування захисних мір (робоча ізоляція, недоступність струмовідних частин, блоківки безпеки, орієнтація в ЕУ, захисне замикання й ізоляційні площадки);

використання засобів захисту, в. т. ч. електрозахисних(виконання електричних мереж ізольованих від землі, електричне розділення мереж, компенсація ємнісної складової струму замикання на землю, вирівнювання потенціалів, застосування наднизьких напруг);

дотримання захисних заходів(захисне заземлення, занулення, захисне вимкнення, подвійна ізоляція, захисне ізолювання робочого місця).

Засіб електрозахисний - це засіб, призначений для забезпечення електробезпеки.

16. Охарактеризуйте захисні міри, що убезпечують експлуатацію ЕУ за нормального режиму їх роботи

Ізоляція - це шар діелектрика або конструкція, виконана із діелектрика, за допомогою яких струмовідні частини відокремлюються одна від одної або від інших конструктивних частин обладнання. ЕУ, в першу чергу, мають робочу ізоляцію - тобто ізоляцію, яка забезпечує протікання струму потрібним шляхом і безпечну експлуатацію ЕУ.

Ізоляція забезпечує безпеку завдяки тому, що виконується з діелектрика, який має великий опір електричному струмові й обмежує силу струму, який протікає через ізоляцію взагалі і людину, яка доторкнулася до ізоляції, зокрема.

Недоступність струмовідних частин забезпечується такими методами:

-огорожами (ці елементи повинні бути постійно замкнені);

- розташуванням струмовідних частин на недосяжній висоті;

- розташуванням струмовідних частин в недосяжному місці.

Орієнтація в електроустановках дозволяє працівникам орієнтуватися під час виконання робіт та застерігає їх від неправильних дій.

Методи орієнтації: маркування, знак безпеки, забарвлення, світлова сигналізація.

Ізолюючий майданчик - це майданчик, підлога й огорожа якого ізольовані від землі; застосовується рідко, коли людині необхідно часто виконувати роботи під напругою.

17. Охарактеризуйте захисні міри комбінованої дії, що убезпечують експлуатацію ЕУ за нормального режиму роботи та аварійного їх стану

Електричне розділення мереж - це живлення окремого споживача (тільки одного) від свого розподільчого трансформатора (коефіцієнт трансформації дорівнює одиниці), у якого нейтраль з вторинного боку обов'язково ізольована.

Вирівнювання потенціалів - це підвищення потенціалу опорної поверхні ніг людини до рівня потенціалу струмовидних частин під напругою або потенціалу на корпусах ЕУ (які можуть пошкоджуватись), і до яких може доторкнутися людина.

Застосування наднизької (малої) напруги. Наднизька (мала) напруга - це напруга не більше 42 В змінного струму і 110 В постійного струму, що застосовується з метою безпеки.

Захисне заземлення - це умисне сполучення із землею або її еквівалентом металевих неструмовидних частин (корпусів) ЕУ, які можуть опинитися під напругою у разі пошкодження робочої ізоляції.