Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДЕРЖАВНИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ

МІНІСТЕРСТВА ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук

Адміністративно-правові засади діяльності організаційно-методичних підрозділів органів досудового розслідування ОВС України

Спеціальність 12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право

Кагляк Інна Іллівна

Київ - 2015

Анотація

У дисертації на основі аналізу чинних нормативно-правових актів і практики їх реалізації, теоретичних здобутків учених різних галузей права визначено місце та роль організаційно-методичних підрозділів органів досудового розслідування ОВС України в системі управління органами досудового слідства, досліджено сучасний стан правового забезпечення діяльності організаційно-методичних підрозділів органів досудового розслідування ОВС України; обґрунтовано розмежування між нормами адміністративного та кримінального процесуального права, які регулюють діяльність організаційно-методичних підрозділів органів досудового розслідування ОВС України.

У роботі визначено мету, принципи, функції діяльності організаційно-методичних підрозділів органів досудового розслідування ОВС України, сформульовано права, обов'язки та відповідальність організаційно-методичних підрозділів органів досудового розслідування ОВС України.

Особливу увагу приділено напрямам удосконалення адміністративно-правових актів, якими регулюється діяльність організаційно-методичних підрозділів органів досудового розслідування ОВС України, та проблемам підвищення ефективності підготовки кадрів для організаційно-методичних підрозділів органів досудового розслідування ОВС України.

Ключові слова: адміністративно-правові засади, організаційно-методичні підрозділи органів досудового розслідування ОВС України, мета, принципи, функції діяльності, адміністративно-правовий статус.

Аннотация

В диссертации на основе анализа действующих нормативно-правовых актов и практики их реализации, теоретических достижений ученых различных отраслей права определены место и роль организационно-методических подразделений органов предварительного расследования ОВД Украины в системе управления органами досудебного следствия, исследовано современное состояние правового обеспечения деятельности организационно-методических подразделений органов предварительного расследования ОВД Украины, обоснованно разграничения между нормами административного и уголовного процессуального права, регулирующими деятельность организационно-методических подразделений органов предварительного расследования ОВД Украины.

В работе определены цели, принципы, функции деятельности организационно-методических подразделений органов предварительного расследования ОВД Украины, сформулированы права, обязанности и ответственность организационно-методических подразделений органов предварительного расследования ОВД Украины.

Особое внимание уделено направлениям совершенствования административно-правовых актов, регулирующих деятельность организационно-методических подразделений органов предварительного расследования ОВД Украины, и проблемам повышения эффективности подготовки кадров для организационно-методических подразделений органов предварительного расследования ОВД Украины.

Ключевые слова: административно-правовые основы, организационно-методические подразделения органов досудебного расследования ОВД Украины, цель, принципы, функции деятельности, административно-правовой статус.

Abstract

In the thesis on the basis of the analysis of current regulations and their practical implementation, theoretical achievements of the scientists of different branches of law the role and place of the organizational-methodical units of pre-trial investigation bodies of the MIA of Ukraine in the system of management of pre-trial investigation authorities are defined, paper explores the current state of a legal support of the activities of organizational and methodical subdivisions of the organs of pre-trial inquiry of the bodies of Internal Affairs of Ukraine, the distinction between the norms of administrative and criminal procedural law, regulating the activities of the organizational and methodical units of the pre-trial investigation bodies of the Internal Affairs bodies, is substantiated.

The objectives, principles, functions, activities, organizational and methodological departments of the bodies of pre-trial investigation are defined; rights, duties and responsibilities of the organizational and methodical units of pre-trial investigation units of the Iinternal Affairs bodies are formulated.

Special attention is paid to the directions of the improvement of the administrative and legal acts regulating the activities of the organizational and methodical units of pre-trial investigation bodies of the Internal Affairs bodies as well as to the problems of an improving of the effectiveness of the training for organizational and methodological units of the bodies of pre-trial investigation MIA of Ukraine.

Keywords: administrative and legal foundations, organizational and methodical units of pre-trial investigation MIA of Ukraine, purpose, principles, functions of the activities, administrative and legal status.

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. У ст. 62 Конституції України проголошено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину й не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. При цьому ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Додатковою гарантією забезпечення прав людини і громадянина у кримінальному процесі є норма Основного Закону, відповідно до якої в разі скасування вироку суду як неправосудного держава відшкодовує матеріальну і моральну шкоду, завдану безпідставним засудженням. Зазначена конституційна норма знайшла своє втілення в положеннях Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду». Вказане обумовлює важливість ефективного здійснення слідчої діяльності, від результатів якої залежить у тому числі й довіра громадян до держави та її інститутів.

Реформування органів внутрішніх справ поставило на порядок денний питання про вдосконалення діяльності системи досудового слідства, у тому числі організаційно-методичних підрозділів. Сьогодні екстенсивні шляхи розвитку системи МВС України відходять у минуле, і вкрай необхідним є вироблення методологічного підґрунтя для здійснення слідчої діяльності у відповідності з високими стандартами правової європейської держави. Важливу роль у цих процесах відведено організаційно-методичним підрозділам органів досудового розслідування, на які покладено реалізацію завдань із розроблення проектів нормативно-правових актів з питань, що стосуються сфери діяльності органів досудового розслідування; зі здійснення контролю за організацією роботи слідчих підрозділів і проведення ними досудового розслідування; з підготовки письмових рекомендацій щодо вдосконалення форм і методів керівництва підрозділами тощо; з надання допомоги і перевірки роботи слідчих підрозділів; зі здійснення заходів щодо усунення недоліків і підвищення рівня слідчої роботи на місцях, контролю за їх виконанням; з вивчення передового досвіду і наукових методів розслідування кримінальних правопорушень, унесення пропозицій керівництву органів досудового розслідування про необхідність їх узагальнення, розповсюдження, упровадження в практичну діяльність тощо.

Незважаючи на той факт, що організація роботи органів досудового слідства та управління ними досліджувалася в наукових працях М.І. Ануфрієва, І.В. Арістової, О.М. Бандурки, О.І. Безпалової, І.Л. Бородіна, С.Г. Брателя, М.Г. Вербенського, О.В. Гамаль, І.П. Голосніченка, М.О. Горелова, І.В. Зозулі, А.Г. Каткової, В.В. Ковальської, В.О. Криволапчука, Г.К. Кожевнікова, А.М. Куліша, О.А. Мартиненка, О.М. Музичука, В.М. Плішкіна, Т.О. Проценка, О.Ю. Синявської, Л.О. Соя-Серко, І.М. Шопіної, О.Н. Ярмиша та інших авторів, проблематика діяльності організаційно-методичних підрозділів органів досудового розслідування досі не була предметом наукового пошуку. Вказане й обумовлює актуальність обраної теми дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію підготовлено відповідно до другого етапу заходів щодо реалізації положень Концепції першочергових заходів реформування системи Міністерства внутрішніх справ України, п. 4 Розділу 3 пріоритетних напрямів розвитку правової науки на 2011-2015 роки, затверджених постановою Загальних зборів Академії правових наук України від 24 вересня 2010 року № 14; пп. 1, 19 Додатку 13 Переліку пріоритетних напрямів наукового забезпечення діяльності органів внутрішніх справ України на період 2010-2014 років, затверджених наказом МВС України від 29 липня 2010 року № 347, а також відповідно до Плану науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт Державного науково-дослідного інституту МВС України за науково-дослідними роботами: «Проблеми удосконалення адміністративно-правового регулювання діяльності органів внутрішніх справ України» (державний реєстраційний номер 0110u007753), «Адміністративно-правове регулювання контролю за діяльністю органів внутрішніх справ» (державний реєстраційний номер 0112u000060).

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягала в тому, щоб на підставі аналізу теоретичних джерел та правових актів, які регулюють діяльність організаційно-методичних підрозділів органів досудового розслідування ОВС України, визначити особливості адміністративно-правових засад їх діяльності, проблеми, які знижують ефективність їх функціонування, та сформулювати шляхи подолання цих проблем.

Досягнення поставленої мети передбачає необхідність вирішення таких основних завдань:

- визначити роль та місце організаційно-методичних підрозділів органів досудового розслідування ОВС України в системі управління органами досудового слідства;

- охарактеризувати сучасний стан правового забезпечення діяльності організаційно-методичних підрозділів органів досудового розслідування ОВС України;

- обґрунтувати розмежування між нормами адміністративного та кримінального процесуального права, які регулюють діяльність організаційно-методичних підрозділів органів досудового розслідування ОВС України;

- сформулювати мету та принципи діяльності організаційно-методичних підрозділів органів досудового розслідування ОВС України;

- охарактеризувати функції організаційно-методичних підрозділів органів досудового розслідування ОВС України;

- визначити права, обов'язки та відповідальність організаційно-методичних підрозділів органів досудового розслідування ОВС України;

- окреслити напрями вдосконалення адміністративно-правових актів, якими регулюється діяльність організаційно-методичних підрозділів органів досудового розслідування ОВС України;

- охарактеризувати проблеми підвищення ефективності підготовки кадрів для організаційно-методичних підрозділів органів досудового розслідування ОВС України й визначити шляхи їх подолання.

Об'єктом дослідження є суспільні відносини у сфері управління органами досудового розслідування ОВС України.

Предмет дослідження - адміністративно-правові засади діяльності організаційно-методичних підрозділів органів досудового розслідування ОВС України.

Методи дослідження. Методологічне підґрунтя дослідження становить сукупність методів і прийомів наукового пізнання, які базуються на системному підході, що передбачає вивчення явищ та процесів у єдності їх елементів та взаємозв'язків між ними. У роботі використано низку загальнонаукових та спеціальних методів наукового пізнання. Так, методи аналізу та синтезу застосовувалися під час вивчення теоретико-правових засад діяльності організаційно-методичних підрозділів органів досудового розслідування ОВС України (підрозділи 1.1-1.3) та визначення шляхів удосконалення адміністративно-правових актів, які регулюють означену діяльність (підрозділ 3.1). Методи дедукції та індукції застосовувалися під час визначення мети, принципів та форм діяльності організаційно-методичних підрозділів органів досудового розслідування ОВС України (підрозділи 2.1-2.3). Структурно-функціональний метод використано під час визначення особливостей розмежування норм адміністративного та кримінально-процесуального права, якими регулюється діяльність організаційно-методичних підрозділів органів досудового розслідування ОВС України (підрозділ 1.3). Системно-структурний метод використано для визначення особливостей удосконалення системи професійної підготовки працівників організаційно-методичних підрозділів органів досудового розслідування ОВС України (підрозділ 3.2).

Нормативно-правову базу дослідження склали Конституція України, закони України, підзаконні нормативні акти, що регламентують діяльність організаційно-методичних підрозділів органів досудового розслідування ОВС України.

Інформаційну та емпіричну основу дослідження склали аналітичні довідки, звіти про діяльність органів досудового розслідування ОВС України, статистичні дані Міністерства внутрішніх справ України, політико-правова публіцистика.

Наукова новизна одержаних результатів зумовлюється тим, що дисертація є першою спробою з позицій системного підходу та методологічного апарату науки адміністративного права визначити сутність та особливості адміністративно-правових засад діяльності організаційно-методичних підрозділів органів досудового розслідування ОВС України за умов реформування органів внутрішніх справ та сформулювати шляхи їх вдосконалення. У роботі отримано низку висновків, узагальнень та рекомендацій, що характеризуються науковою новизною. Основні з них такі:

вперше:

- обґрунтовано, що за статусом організаційно-методичні підрозділи органів досудового розслідування ОВС України в системі управління виконують контрольно-забезпечувальну функцію, за допомогою якої реалізуються основні завдання досудового розслідування;

- охарактеризовано сучасний стан правового забезпечення діяльності організаційно-методичних підрозділів органів досудового розслідування ОВС України і складено класифікацію законодавчих та підзаконних нормативно-правових актів, якими регламентовано функціонування вказаних підрозділів;

- обґрунтовано розмежування між нормами адміністративного та кримінального процесуального права, які регулюють діяльність організаційно-методичних підрозділів органів досудового розслідування ОВС України;

- сформульовано мету діяльності організаційно-методичних підрозділів органів досудового розслідування ОВС України як створення умов, що сприяють підвищенню ефективності, якості та неупередженості розслідування для того, щоб кожен, хто вчинив кримінальний злочин, був притягнутий до відповідальності відповідно до ступеня своєї вини, жоден невинний не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура, а також був забезпечений захист особи, суспільства і держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод і законних інтересів учасників кримінального судочинства;

удосконалено:

- розуміння принципів діяльності організаційно-методичних підрозділів органів досудового розслідування ОВС України як основних концептуальних засад здійснення вказаної діяльності, та запропоновано їх класифікацію, що включає принципи, які базуються на нормах Кримінального процесуального кодексу України (верховенства права; законності; рівності перед законом і судом; поваги до людської гідності; забезпечення права на свободу та особисту недоторканність та ін.) та принципи які базуються на об'єктивних закономірностях здійснення управлінських процесів (оптимального поєднання централізації і децентралізації в управлінні, наукової обґрунтованості управління, плановості, ієрархічності, зворотного зв'язку);

- характеристику функцій організаційно-методичних підрозділів органів досудового розслідування ОВС України та запропоновано їх класифікацію, що складається з двох груп: функції, пов'язані із розслідуванням кримінальних правопорушень; а також функції, які мають організаційні, контролюючі та методологічні властивості, тобто носять управлінський характер;

- визначення прав, обов'язків та відповідальності організаційно-методичних підрозділів органів досудового розслідування ОВС України;

дістали подальшого розвитку:

- напрями удосконалення адміністративно-правових актів, якими регулюється діяльність організаційно-методичних підрозділів органів досудового розслідування ОВС України;

- шляхи підвищення ефективності підготовки кадрів для організаційно-методичних підрозділів органів досудового розслідування ОВС України.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що сформульовані у дослідженні висновки, узагальнення та пропозиції можуть бути використані у:

- науково-дослідній роботі - для подальшого наукового опрацювання та розвитку проблематики адміністративно-правового забезпечення діяльності організаційно-методичних підрозділів органів досудового розслідування ОВС України (акт впровадження від 6 січня 2015 року);

– навчальному процесі - під час викладення курсу «Адміністративне право» у вищих і спеціальних юридичних освітніх закладах, а також при підготовці підручників і навчальних посібників (акт впровадження від 5 січня 2015 року);

- законотворчості - у процесі підготовки проектів законодавчих та підзаконних актів України, що сприятиме вдосконаленню й оптимізації адміністративно-правового забезпечення діяльності органів досудового розслідування ОВС України;

- правозастосовній діяльності - для подальшого вдосконалення практики діяльності організаційно-методичних підрозділів органів досудового розслідування ОВС України (акт впровадження від 5 січня 2015 року).

Апробація результатів дисертації. Підсумки розробки проблеми в цілому, окремі її аспекти, одержані узагальнення й висновки були оприлюднені в доповідях та повідомленнях на міжнародних науково-практичних конференціях: «Дотримання прав людини: сучасний стан правового регулювання та перспективи його вдосконалення» (м. Київ, 5.03. 2014 р.), «Актуальні проблеми правових наук в євроінтеграційному вимірі» (м. Харків, 19-20.12. 2014 р.), «Сучасні тенденції в юридичній науці України та зарубіжних країн» (м. Запоріжжя, 26-27.12 2014 р.) та на круглих столах: «Реформування правоохоронної системи України» (м. Київ, 20.07. 2014 р.) та «66-та річниця прийняття Загальної декларації прав людини» (м. Київ, 5.12. 2014 року).

Публікації. Основні теоретичні положення і висновки дисертаційної роботи викладено у дев'яти наукових публікаціях, з яких чотири - у наукових фахових юридичних виданнях України, одна - у іноземному юридичному виданні, та чотири - у тезах доповідей на міжнародних науково-практичних конференціях і круглих столах.

2. Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовується актуальність теми дослідження, зв'язок з науковими програмами, планами, темами; висвітлюються його мета і завдання, об'єкт, предмет та методи дослідження; визначаються наукова новизна і практичне значення одержаних результатів; наводяться відомості щодо апробації та публікації результатів дослідження.

Розділ 1 «Теоретико-методологічні засади діяльності організаційно-методичних підрозділів органів досудового розслідування ОВС України» містить три підрозділи.

У підрозділі 1.1 «Роль та місце організаційно-методичних підрозділів органів досудового розслідування ОВС України в системі управління органами досудового слідства» досліджено особливості системи управління органів внутрішніх справ України, сформульовано визначення: органи внутрішніх справ - це органи виконавчої влади правоохоронної спрямованості, підпорядковані Міністерству внутрішніх справ України, до компетенції яких віднесено забезпечення законності та правопорядку, виявлення, розкриття та припинення злочинів і інших правопорушень, охорону прав та свобод людини і громадянина.

Визначено особливості категорії «управління» та сформульовано визначення управління в системі досудового розслідування органів внутрішніх справ України, яке постає складовою частиною управління ОВС. Приділено увагу ознаці цілеспрямованості такого управління, що здійснює свій вплив на діяльність спеціально визначених суб'єктів, спрямовану на забезпечення ефективного функціонування означеної системи. Доведено, що в системі управління органами досудового розслідування слідства організаційно-методичні підрозділи є тією основною структурою, за допомогою якої здійснюються основні управлінські функції, розкрито зміст цих функцій та особливості їх практичної реалізації у діяльності організаційно-методичних підрозділів.

У підрозділі 1.2 «Сучасний стан правового забезпечення діяльності організаційно-методичних підрозділів органів досудового розслідування ОВС України» розкрито особливості побудови системи вказаного правового забезпечення й обґрунтовано, що вона складається з двох основних блоків. Здійснено класифікацію нормативно-правових актів, які входять до складу таких блоків, перший з яких включає закони та інші нормативно-правові акти, які становлять правову основу діяльності органів досудового розслідування в цілому, а другий - законодавчі та підзаконні нормативні акти, які становлять сучасне правове забезпечення організаційно-методичних підрозділів в системі органів досудового розслідування ОВС України, які, у свою чергу, поділяються на нормативні акти, що встановлюють і регулюють правовий статус цих підрозділів, а також визначають особливості діяльності слідчих-методистів як працівників вказаних підрозділів. Наголошено, що остання група також складається з двох частин, а саме: законодавчі та нормативно-правові акти, якими взагалі користуються у своїй діяльності слідчі-методисти, та ті, якими користуються слідчі-методисти, що займаються аналітичною роботою у рамках конкретних ліній досудового розслідування. Проаналізовано окремі норми правових актів, зокрема, Кримінального процесуального кодексу України, законів України «Про міліцію», «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України», «Про державну службу», «Про засади запобігання і протидії корупції», Положення про органи досудового розслідування МВС України, Інструкції з організації діяльності органів досудового розслідування МВС України, Типового положення про слідче управління (відділ) головного управління, управління МВС України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, на транспорті, Положення про Головне слідче управління МВС України, затверджені наказом МВС України від 09.08.2012 № 686 та ін.

У підрозділі 1.3 «Розмежування між нормами адміністративного та кримінального процесуального права, які регулюють діяльність організаційно-методичних підрозділів органів досудового розслідування ОВС України» визначено, що складний, комплексний характер діяльності організаційно-методичних підрозділів органів досудового розслідування ОВС України обумовлює регулювання їх діяльності нормами одразу декількох галузей права. Наголошено на наявності у діяльності організаційно-методичних підрозділів органів досудового розслідування ОВС України, у першу чергу, адміністративно-правових відносин. Проаналізовано особливості предмету адміністративного права як сукупності управлінських відносин, які складаються в сфері державного управління, та його відмінності від предмету кримінального процесуального права. Визначено, що відносини за участю досліджуваних підрозділів та їх працівників майже не регулюються нормами кримінального процесуального права, а за своєю сутністю вказана група відносин належить до управлінських. У діяльності організаційно-методичних підрозділів знаходять свій вияв функції планування, організації, мотивації та контролю. При цьому особливість їх здійснення полягає в делегуванні відповідними керівниками повноважень щодо реалізації вказаних функцій працівникам організаційно-методичних підрозділів, що також слугує підтвердженням управлінського характеру виконуваних працівниками досліджуваних підрозділів завдань та функцій.

Доведено, що основними правовими актами, якими регулюється діяльність організаційно-методичних підрозділів органів досудового розслідування ОВС України, є адміністративно-правові акти, зокрема, закони України «Про міліцію», «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України», «Про державну службу», «Про засади запобігання і протидії корупції», «Про професійний розвиток працівників», «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» тощо. Зроблено висновок, що сторони цих суспільних відносин є суб'єктами адміністративного права, а зміст таких відносин включає адміністративні права владного характеру і юридичні обов'язки, що й обумовлює відмінність досліджуваних підрозділів від інших підрозділів органів досудового розслідування ОВС України.

Розділ 2 «Адміністративно-правовий статус організаційно-методичних підрозділів органів досудового розслідування ОВС України» містить три підрозділи.

У підрозділі 2.1 «Мета та принципи діяльності організаційно-методичних підрозділів органів досудового розслідування ОВС України» визначено, що категорія «мета» організаційно-методичної роботи в органах досудового розслідування ОВС України являє собою створення умов, що сприяють підвищенню ефективності, якості та неупередженості розслідування для того, щоб кожен, хто вчинив кримінальний злочин, був притягнутий до відповідальності відповідно до ступеня своєї вини, жоден невинний не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура, а також був забезпечений захист особи, суспільства і держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод і законних інтересів учасників кримінального судочинства. Принципи діяльності організаційно-методичних підрозділів органів досудового розслідування ОВС України як основні концептуальні засади здійснення вказаної діяльності складаються з двох груп, перша з яких базується на нормах Кримінального процесуального кодексу України і включає наступні принципи: верховенства права; законності; рівності перед законом і судом; поваги до людської гідності; забезпечення права на свободу та особисту недоторканність та ін. Друга група принципів, які реалізуються в діяльності організаційно-методичних підрозділів органів досудового розслідування ОВС України, - це принципи управління, які являють собою основоположні засади управлінської діяльності, які, у свою чергу, базуються на об'єктивних закономірностях здійснення управлінських процесів. До принципів управління, які є складовою частиною принципів діяльності організаційно-методичних підрозділів, належать, на нашу думку, принцип оптимального поєднання централізації і децентралізації в управлінні, принцип наукової обґрунтованості управління, принцип плановості, принцип ієрархічності, принцип зворотного зв'язку.

У підрозділі 2.2 «Функції організаційно-методичних підрозділів органів досудового розслідування ОВС України» визначено, що функції органів досудового розслідування ОВС України, відповідно до покладених на них, в межах компетенції, завдань, можна поділити на дві групи : по-перше, функції, пов'язані із розслідуванням кримінальних правопорушень; по-друге, функції, які мають організаційні, контролюючі та методологічні властивості, тобто носять управлінський характер. Їх загальну частину здійснюють слідчі-методисти управлінь процесуального контролю, методичної, організаційно-аналітичної роботи Головного слідчого управління МВС України та організаційно-методичні підрозділи слідчих управлінь ГУМВС (УМВС). До таких функцій належать : забезпечення контролю за своєчасним внесенням слідчими відомостей про вчинене кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, повнотою та достовірністю внесених даних, правильністю попередньої правової кваліфікації кримінального правопорушення; дотриманням спеціалізації слідчих органів досудового розслідування; розслідуванням кримінальних проваджень, у яких продовжено процесуальні строки, тощо.

У підрозділі 2.3 «Права, обов'язки та відповідальність організаційно-методичних підрозділів органів досудового розслідування ОВС України» визначено, що адміністративно-правовий статус працівника організаційно-методичного підрозділу органу досудового розслідування ОВС України складається з таких п'ятьох частин як правосуб'єктність, обов'язки та права, відповідальність та гарантії. По-перше, слідчому-методисту як працівникові організаційно-методичного підрозділу органу досудового розслідування ОВС України притаманні всі належні властивості правосуб'єктності, а саме: правоздатність, дієздатність, деліктоздатність. По-друге, різновидом обов'язків працівника організаційно-методичного підрозділу становить юридичний обов'язок, який, у свою чергу, складається з чотирьох елементів: необхідність здійснення певних дій або утримання від них; необхідність суб'єкта відреагувати на законні вимоги уповноважених на те суб'єктів, необхідність не перешкоджати правомочним суб'єктам реалізовувати свої права та інтереси; необхідність нести відповідальність за невиконання цих вимог. Третя складова адміністративно-правового статусу - це права слідчого-методиста, що за своїм характером належить до спеціальних прав. Вони складаються із загальних прав працівника міліції, та прав, що безпосередньо пов'язані зі службовою діяльністю в організаційно-методичному підрозділі органу досудового розслідування. До четвертого елементу адміністративно-правового статусу належить юридична відповідальність, а до останнього блоку належать гарантії як складова адміністративно-правового статусу працівника організаційно-методичного підрозділу органу досудового розслідування ОВС України, які, на жаль, на сьогоднішній день носять переважно декларативний характер, що вимагає внесення змін до відповідних нормативно-правових актів.

Розділ 3 «Шляхи вдосконалення адміністративно-правового забезпечення діяльності організаційно-методичних підрозділів органів досудового розслідування ОВС України» містить два підрозділи.

У підрозділі 3.1 «Напрями удосконалення адміністративно-правових актів, якими регулюється діяльність організаційно-методичних підрозділів органів досудового розслідування ОВС України» визначено, що для посилення ролі організаційно-методичних підрозділів в системі органів досудового розслідування ОВС України постає нагальна потреба в удосконаленні адміністративно-правових актів, якими регулюється їх діяльність і взагалі діяльність органів досудового розслідування, за чотирма основними напрямами. По-перше, слід у найкоротші терміни виконати вимоги ст. 9 Перехідних положень Конституції України щодо формування нової системи досудового слідства й уведення в дію Закону «Про досудове розслідування». По-друге, прийняти нормативно-правові акти щодо реорганізації структури Головного слідчого управління МВС України та створення при ньому Департаменту процесуального контролю, методичної та організаційно-аналітичної роботи, з безпосереднім та прямим підпорядкуванням організаційно-методичних підрозділів слідчих управлінь (відділів) головних управлінь, управлінь МВС України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, на транспорті. По-третє, провести «демілітаризацію» організаційно-методичних підрозділів органів досудового розслідування ОВС України шляхом надання їх працівникам статусу державних службовців. Останній напрям стосується вдосконалення чинних нормативно-правових актів, що регулюють окремі ділянки діяльності організаційно-методичних підрозділів.

У підрозділі 3.2 «Проблеми підвищення ефективності підготовки кадрів для організаційно-методичних підрозділів органів досудового розслідування ОВС України» визначено, що надання методичної допомоги в організації роботи слідчих підрозділів, у першу чергу, стосується стану досудового розслідування кримінальних проваджень. Вивчення кримінальних проваджень з метою недопущення з боку слідчого порушень норм кримінального процесуального законодавства, перевірки визначення правильності кваліфікації злочину, надання керівних вказівок тощо потребують від слідчого-методиста ґрунтовних знань кримінального, кримінального процесуального, адміністративного законодавства та криміналістики. Крім того, помітну частину діяльності працівника ОМП займає проведення, в установленому порядку, службових розслідувань (перевірок) за актами прокурорського реагування, рішеннями слідчого судді, суду, скаргами, заявами громадян та повідомленнями, що надійшли з органів досудового розслідування, про порушення слідчими вимог кримінального процесуального законодавства, що викликає необхідність досконалого знання цілої низки законів та нормативних актів, а саме: законів України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», «Про засади запобігання і протидії корупції», «Про статус народного депутата України», «Про статус депутатів місцевих рад», «Про звернення громадян», «Про інформацію», «Про доступ до публічної інформації», Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», а також відомчих наказів МВС України, що регламентують різноманітні ланки діяльності ОМП, починаючи від реєстрації заяв і повідомлень та закінчуючи нормативними актами стосовно підготовки звітів.

Визначено три блоки проблем, які негативно впливають на ефективність підготовки кадрів для організаційно-методичних підрозділів органів досудового розслідування ОВС України, зокрема, пов'язаних із відсутністю нормативно закріплених вимог до осіб, які можуть здійснювати функції слідчих-методистів організаційно-методичних підрозділів, кадрового резерву для заміщення посад у досліджуваних підрозділах, спеціальних програм професійної перепідготовки слідчих, які призначаються на посади слідчих-методистів, а також з незадовільним станом підвищення кваліфікації працівників ОМП. Запропоновано шляхи вирішення цих проблем.

досудовий слідство правовий управління

Висновки

У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення та запропоноване нове вирішення наукового завдання - визначення сутності й особливостей адміністративно-правових засад діяльності організаційно-методичних підрозділів органів досудового розслідування ОВС України. За результатами дослідження сформульовано низку висновків, пропозицій та рекомендацій. Основні з них такі.

1. Управління в системі досудового розслідування органів внутрішніх справ України є складовою частиною управління органами внутрішніх справ і являє собою цілеспрямовану діяльність спеціально визначених суб'єктів, спрямовану на забезпечення ефективного функціонування зазначеної системи з метою досягнення високого рівня додержання і відновлення, у разі необхідності, прав та свобод людини і громадянина, забезпечення швидкого, повного й неупередженого розслідування кримінальних правопорушень та виявлення причин і умов, які сприяють учиненню кримінальних правопорушень, і вжиття через відповідні органи заходів щодо їх усунення. При цьому у системі управління органами досудового розслідування слідства організаційно-методичні підрозділи є тією основною структурою, за допомогою якої здійснюються основні управлінські завдання та функції, зокрема, функції планування, організації, мотивації та контролю.

2. Правове забезпечення діяльності організаційно-методичних підрозділів органів досудового розслідування ОВС України складається з двох блоків. До першого з них належать закони та інші нормативно-правові акти, які є правовою основою для органів досудового розслідування в цілому (Конституція України, Кримінальний процесуальний кодекс України, Кримінальний кодекс України, Кодекс про адміністративні правопорушення України). Другий блок складають законодавчі та підзаконні нормативні акти, які становлять сучасне правове забезпечення організаційно-методичних підрозділів в системі органів досудового розслідування ОВС України, та, у свою чергу, поділяються на законодавчі та підзаконні нормативні акти, що встановлюють і регулюють правовий статус цих підрозділів (закони України «Про міліцію», «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України», «Про державну службу», «Про засади запобігання і протидії корупції» та інші), а також нормативно-правові акти, якими керуються у своєї діяльності слідчі-методисти як працівники організаційно-методичних підрозділів, для виконання притаманних їм функцій та покладених завдань. Водночас остання група також складається з двох частин, а саме: законодавчі та підзаконні нормативно-правові акти, якими взагалі послуговуються у своїй діяльності слідчі-методисти, та ті, якими користуються слідчі-методисти, що займаються аналітичною роботою у рамках конкретних ліній досудового розслідування. До основних нормативних актів цієї групи, безумовно, належать Положення про органи досудового розслідування Міністерства внутрішніх справ України, Інструкція з організації діяльності органів досудового розслідування Міністерства внутрішніх справ України, Типове положення про слідче управління (відділ) головного управління, управління МВС України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, на транспорті, Положення про Головне слідче управління МВС України, затверджені наказом МВС України від 09.08.2012 № 686, а також інші законодавчі та відомчі і міжвідомчі нормативно-правові акти.

3. Беручи до уваги специфіку організаційно-методичних підрозділів органів досудового розслідування ОВС України, можна переконатися, що в їх діяльності виникають саме адміністративні-правові, а не кримінально-процесуальні відносини. Це пояснюється наступним. По-перше, ці відносини практично не регулюються нормами кримінального процесуального права. Так, самі організаційно-методичні підрозділи та їх працівники Кримінальним процесуальним кодексом України не віднесені до сторін обвинувачення й узагалі до учасників кримінального процесу. Отже, відносини, які виникають у діяльності організаційно-методичних підрозділів, майже не регулюються нормами кримінально-процесуального права. По-друге, за своєю сутністю вказана група відносин належить до управлінських. У діяльності організаційно-методичних підрозділів знаходять свій вияв функції планування, організації, мотивації та контролю. При цьому особливість їх здійснення полягає в делегуванні відповідними керівниками повноважень щодо реалізації вказаних функцій працівникам організаційно-методичних підрозділів. По-третє, управлінські відносини в органах внутрішніх справ виникають на підставі й регулюються нормами адміністративного права, які містяться у законах України «Про міліцію», «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України», «Про державну службу», «Про засади запобігання і протидії корупції», «Про професійний розвиток працівників», «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.1991 № 114 «Про затвердження Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ» та іншими підзаконними правовими актами. Сторони цих відносин є суб'єктами адміністративного права, а зміст їх включає адміністративні права владного характеру і юридичні обов'язки.

4. Мета організаційно-методичної роботи в органах досудового розслідування органів внутрішніх справ України являє собою створення умов, що сприяють підвищенню ефективності, якості та неупередженості розслідування для того, щоб кожен, хто вчинив кримінальний злочин, був притягнутий до відповідальності відповідно до ступеня своєї вини, жоден невинний не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура, а також був забезпечений захист особи, суспільства і держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод і законних інтересів учасників кримінального судочинства.

5. Принципи діяльності організаційно-методичних підрозділів органів досудового розслідування ОВС України як основні концептуальні засади здійснення вказаної діяльності складаються з двох груп, перша з яких базується на нормах Кримінального процесуального кодексу України і включає наступні принципи: верховенства права; законності; рівності перед законом і судом; поваги до людської гідності; забезпечення права на свободу та особисту недоторканність та ін. Друга група принципів, які реалізуються у діяльності організаційно-методичних підрозділів органів досудового розслідування ОВС України - це принципи управління, які являють собою основоположні засади управлінської діяльності, які, у свою чергу, базуються на об'єктивних закономірностях здійснення управлінських процесів. До принципів управління, які є складовою частиною принципів діяльності організаційно-методичних підрозділів, належать, на нашу думку, принцип оптимального поєднання централізації і децентралізації в управлінні, принцип наукової обґрунтованості управління, принцип плановості, принцип ієрархічності, принцип зворотного зв'язку.

6. Функції органів досудового розслідування ОВС України, відповідно до покладених на них в межах компетенції завдань, можна поділити на дві групи: по-перше, це функції, пов'язані з розслідуванням кримінальних правопорушень; по-друге, це функції, які носять управлінський характер, які, у свою чергу, можна поділити на такі групи:

- функції планування, до яких належать забезпечення підготовки піврічних планів роботи та контроль за виконанням запланованих заходів у встановлені строки; розробка проектів нормативно-правових актів з питань, що стосуються діяльності органів досудового розслідування; надання слідчим письмових вказівок у кримінальних провадженнях у порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України;

- функції організації, а саме: організація заслуховування на оперативних нарадах керівників органів досудового розслідування з питань організації слідчої діяльності, а також слідчих та працівників інших органів та підрозділів внутрішніх справ з приводу виявлення й розслідування кримінальних правопорушень; організація взаємодії органів досудового розслідування з іншими органами та підрозділами внутрішніх справ, а також у межах компетенції з іншими правоохоронними органами України та компетентними органами іноземних держав; організація відповідно до Кримінального процесуального кодексу України та інших нормативно-правових актів розгляду і вирішення скарг і заяв громадян, які надходять у зв'язку із провадженням досудового розслідування кримінальних правопорушень; організація та проведення нарад, науково-практичних конференцій і семінарів, інших заходів з підвищення професійного рівня слідчих, а також з інших питань, що стосуються проблем досудового розслідування; організація і участь у проведенні комплексних перевірок стану службової діяльності органів досудового розслідування; організація проведення щорічних інвентаризацій кримінальних проваджень та інші;

- функції мотивації: забезпечення підбору, розстановки і виховання слідчих кадрів, підвищення їх кваліфікації та професійної майстерності; проведення у встановленому порядку службових розслідувань за фактами порушень слідчими норм кримінального процесуального законодавства та вирішення питання про притягнення до відповідальності цих працівників;

- функція контролю: здійснення процесуального та організаційного контролю за досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, що знаходяться на контролі МВС України та Генеральної прокуратури України, а також вивчення кримінальних проваджень за такими правопорушеннями; ведення контрольно-наглядових справ за цими кримінальними правопорушеннями; здійснення контролю за встановленим порядком проведення щомісячних звірень з підрозділами інформаційно-аналітичного забезпечення за результатами розслідування вчинених кримінальних правопорушень і здачею керівниками органів досудового розслідування звітів про результати їх роботи; здійснення контролю за використанням слідчими криміналістичної та іншої організаційної техніки; забезпечення контролю за своєчасним внесенням слідчими відомостей про вчинене кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, повнотою та достовірністю внесених даних, правильністю попередньої правової кваліфікації кримінального правопорушення; дотриманням спеціалізації слідчих органів досудового розслідування; розслідуванням кримінальних проваджень, у яких продовжено процесуальні строки; додержанням строків затримання осіб, підозрюваних у вчиненні кримінального правопорушення, тримання підозрюваних під вартою та домашнім арештом. Крім того, функція контролю здійснюється для забезпечення зворотного зв'язку, аналізу слідчої практики, організації і результатів діяльності слідчих, унесення на основі цього в установленому порядку пропозицій щодо підвищення ефективності функціонування органів досудового розслідування, забезпечення правопорядку, посилення боротьби зі злочинністю, інформування населення із зазначених питань через засоби масової інформації тощо. Отже, функції організаційно-методичних підрозділів органів досудового розслідування ОВС України спрямовані на виконання основних завдань, що стосуються, як, зокрема, органів досудового розслідування, так і міліції в цілому. При цьому, з урахуванням ролі та місця організаційно-методичного підрозділу в системі органів досудового розслідування ОВС України, його функції в своїй основі одночасно мають характер соціальних, а також функцій права та управління. Як функціям права, їм притаманний регулятивно-динамічний та охоронний характер. З огляду на функції організаційно-методичного підрозділу як функції управління, їх можна поділити на функції планування, організації, мотивації та контролю.

7. Адміністративно-правовий статус працівника організаційно-методичного підрозділу органу досудового розслідування ОВС України складається з таких елементів як правосуб'єктність, обов'язки та права, відповідальність та гарантії, які тісно пов'язані між собою, разом з тим окремі елементи даного статусу не можна вважати належним чином забезпеченими наявністю ефективного механізму реалізації. Це, зокрема, стосується гарантій як складової адміністративно-правового статусу працівника організаційно-методичного підрозділу органу досудового розслідування ОВС України, котрі, на жаль, носять декларативний характер, що вимагає внесення змін до відповідних нормативно-правових актів.

8. З метою посилення ролі організаційно-методичних підрозділів в системі органів досудового розслідування ОВС України існує нагальна потреба в удосконаленні адміністративно-правових актів, якими регулюється їх діяльність і взагалі діяльність органів досудового розслідування, за чотирма основними напрямами. По-перше, слід у найкоротші терміни виконати вимоги статті 9 Перехідних положень Конституції України щодо формування нової системи досудового слідства й уведення в дію Закону України «Про досудове розслідування». По-друге, прийняти нормативно-правові акти щодо реорганізації структури Головного слідчого управління МВС України та створення при ньому Департаменту процесуального контролю, методичної та організаційно-аналітичної роботи, з безпосереднім та прямим підпорядкуванням організаційно-методичних підрозділів слідчих управлінь (відділів) головних управлінь, управлінь МВС України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, на транспорті. По-третє, провести «демілітаризацію» організаційно-методичних підрозділів органів досудового розслідування ОВС України шляхом надання їх працівникам статусу державних службовців. Останній напрям стосується вдосконалення чинних нормативно-правових актів, що регулюють окремі ділянки діяльності організаційно-методичних підрозділів.

9. Ефективність підготовки кадрів для організаційно-методичних підрозділів органів досудового розслідування ОВС України ускладнюється проблемами, які можна розділити на три блоки. По-перше, чинними нормативними актами не визначено вимоги до осіб, які можуть здійснювати функції слідчих-методистів організаційно-методичних підрозділів, а відсутність кадрового резерву вносить хаотичність у процеси призначення на відповідні посади. Вирішення цієї проблеми, крім удосконалення нормативної бази, вбачається у наступному. Із складу слідчих, які працюють у підрозділах територіальних органів внутрішніх справ та за своїми організаторськими, професійними та психологічними якостями відповідають вимогам роботи в організаційно-методичних підрозділах, слід формувати кадровий резерв, а призначення на посаду слідчого-методиста повинно проводитись виключно на конкурсній основі. По-друге, відсутність спеціальних програм професійної перепідготовки практичних слідчих на слідчих-методистів. З метою виправлення цієї проблеми можна запропонувати організацію на базі Головного слідчого управління МВС України короткострокових (не більше двох тижнів) курсів для слідчих, зарахованих до кадрового резерву ОМП. Під час проходження курсу слідчі повинні поглиблено вивчати законодавчі та нормативні акти, якими безпосередньо керуються у своїй діяльності організаційно-методичні підрозділи; пройти теоретичну та практичну (у вигляді тренінгів) підготовку з таких галузей як менеджмент, психологія, педагогіка, статистика та аналіз, користування електронними інформаційно-пошуковими системами (ІПС) (зокрема, ЄРДР у якості користувача та ІПС, задіяних у системі ОВС) та ін. По-третє, стан підвищення кваліфікації працівників ОМП перебуває на вкрай низькому рівні. Значну частину занять займає загальна службова підготовка, зміст програми якої жодним чином не пов'язаний з професійною діяльністю слідчих-методистів, а функціональна підготовка носить однобічний характер і зведена до формального читання лекцій з вивчення кримінального процесуального законодавства, без аналізу та обговорення проблем, які виникають під час застосування відповідних нормативних приписів. На кращому рівні знаходиться так звана виїзна робота з підвищення кваліфікації, але й вона не охоплює усіх ланок діяльності з підготовки кадрів ОМП. Для вирішення цієї проблеми необхідно застосувати комплексний підхід. Так, необхідне формування планів зі службової та функціональної підготовки працівників ОМП з урахуванням тих індивідуальних завдань, покладених на цю структуру, і властивих їй функцій, для виконання основної мети службової та функціональної підготовки в системі ОВС - підвищення професійного рівня та якості роботи. Для проведення занять необхідно залучати викладацький склад вищих навчальних закладів, рівень теоретичних та практичних знань яких дає їм змогу кваліфіковано підходити до змісту навчання. Для занять повинні обиратися такі форми навчання, як семінари і тренінги. До виїзних занять мають залучатися не тільки слідчі-методисти, які займаються окремими лініями досудового розслідування, але і слідчі-методисти так званого зонального контролю.