Адміністративно-правове регулювання рекламної діяльності в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний університет біоресурсів і природокористування України

УДК 659.1 (477)

12.00.07 - адміністративне право і процес;

фінансове право; інформаційне право

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата юридичних наук

АДМІНІСТРАТИВНО - ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ РЕКЛАМНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ

Микитенко Людмила Андріївна

Київ - 2008

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Київському національному торговельно-економічному університеті Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник - кандидат юридичних наук, доцент Красіліч Наталія Дмитрівна, Київський національний торговельно-економічний університет, доцент кафедри комерційного права

Офіційні опоненти:

- доктор юридичних наук, професор Калюжний Ростислав Андрійович, Київський національний університет внутрішніх справ, начальник кафедри теорії держави та права

- кандидат юридичних наук, доцент Дубенко Світлана Дмитрівна, Національна академія державного управління при Президентові України, завідувач кафедри права і законотворчого процесу

Захист відбудеться "22" січня 2009 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.004.16 у Національному університеті біоресурсів і природокористування України за адресою: 03041, Київ, вул. Героїв Оборони, 15, корп. 3, кім. 65

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного університету біоресурсів і природокористування України за адресою: 03041, Київ, вул. Героїв Оборони, 15, корп. 4, кім. 28

Автореферат розісланий "17" грудня 2008 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради О.В. Артеменко

Анотації

Микитенко Л.А. Адміністративно-правове регулювання рекламної діяльності в Україні. - Рукопис.

Дисертація на здобуття ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право. - Національний університет біоресурсів і природокористування України. - Київ, 2008.

Дисертацію присвячено розгляду теоретичних, законодавчих та методичних проблем адміністративно-правового регулювання рекламної діяльності.

У роботі досліджено форми адміністративного впливу на рекламну діяльність через встановлення змісту понять "державний контроль рекламної діяльності", "рекламний ринок", "рекламна діяльність" та "реклама". Визначено умови та особливості адміністративно-правових засад регулювання рекламної діяльності в Україні. Визначено, що однією з форм адміністративного впливу на рекламну діяльність є державний контроль рекламної діяльності, який в свою чергу є складовою адміністративно-правового регулювання. В дисертаційному дослідженні розкрито організаційно-правові засади державного контролю рекламної діяльності Охарактеризовано діяльність органів виконавчої влади, що здійснюють контроль за дотриманням учасниками рекламної діяльності законодавства про рекламу, визначено їх систему, контрольні повноваження в сфері рекламної діяльності, розкриті методи та форми здійснення державного контролю. Проаналізовано адміністративно-правові гарантії забезпечення прав споживачів та підприємців на добросовісну рекламу. Досліджені заходи адміністративного примусу які застосовуються до учасників рекламної діяльності та підстави застосування адміністративних стягнень у сфері рекламної діяльності.

Обґрунтовано необхідність вдосконалення адміністративно-правового регулювання рекламної діяльності шляхом внесення змін до вже існуючих нормативно-правових актів в Україні.

Ключові слова: адміністративно-правові норми; форми адміністративного впливу на рекламну діяльність; складова адміністративно-правового регулювання; державний контроль рекламної діяльності; предмет державного контролю рекламної діяльності; адміністративно-правові засади організації державного контролю; заходи адміністративного примусу.

Микитенко Л.А. Административно-правовое регулирование рекламной деятельности в Украине. - Рукопись.

Диссертация на соискание степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.07 - административное право и процесс; финансовое право; информационное право. - Национальный университет биоресурсов и природопользования Украины. - Киев, 2008.

Диссертацию посвящено рассмотрению теоретических, законодательных и методических проблем административно-правового регулирования рекламной деятельности.

В работе исследованы формы административного воздействия на рекламную деятельность через установления содержания понятий "государственный контроль рекламной деятельности", "рекламный рынок", "рекламная деятельность" и "реклама". Определены условия и особенности административно-правовых основ регулирования рекламной деятельности в Украине путем анализа норм законодательства о рекламе и практики его применения. Это, в свою очередь, дает возможность обнаружить недостатки регулирующего механизма, в частности относительно нестабильности и внутренней противоречивости законодательных актов в сфере рекламы; диспропорции в соотношении законов и подзаконных актов; прослеживается определенная недоработка определенных норм, в частности относительно механизма реализации контрольных полномочий субъектов контроля в сфере рекламной деятельности, и процедуры осуществления контроля, в этой сфере. Все это предопределяет необходимость комплексной систематизации законодательства Украины о рекламе.

На основании анализа законодательства о рекламе обосновано, что государственный контроль рекламной деятельности относится к одной из форм административного воздействия на рекламную деятельность, его составляющей. Так целью государственного контроля рекламной деятельности, есть обеспечение соблюдения участниками рекламного рынка законодательства о рекламе при осуществлении ими рекламной деятельности, а объектом является деятельность участников рекламного рынка, результаты их действий и состояние рекламного рынка.

Исследовав признаки государственного контроля рекламной деятельности автор определяет и детально анализирует такие признаки: производный, вспомогательный характер, стадийность, субъектом государственного контроля есть уполномоченные государственные органы, осуществление государственного контроля регламентируется нормами материального и процессуального права, результаты государственного контроля фиксируются в официальных документах, и, наконец, юридическая значимость контроля, а именно, употребление мероприятий административного принуждения и притягивания винных лиц к ответственности.

Исследованы организационно-правовые основы государственного контроля рекламной деятельности как составляющей административно-правового регулирования. Определена система органов государственного контроля рекламной деятельности, а также раскрыты их контрольные полномочия в сфере рекламной деятельности; рассмотрены правовые проблемы, которые возникают во время осуществления контроля субъектами контроля в сфере рекламной деятельности и обоснованы конкретные предложения относительно усовершенствования системы органов государственного контроля рекламной деятельности. В результате осуществленного анализа, автором сделан вывод, что в целом в Украине сложилась многоуровневая система органов контроля рекламной деятельности. Однако, эта система не лишена изъянов, а именно относительно неоднозначности определения субъектов контроля рекламной деятельности в законодательстве о рекламе и дублировании их полномочий.

Также исследовано и проанализировано соотношение методов и форм государственного контроля рекламной деятельности, в результате чего предложена их классификация. В ходе исследования научных источников и анализа нормативно-правовых актов автором определено и разграничено понятие методов контроля и форм контроля рекламной деятельности.

В ходе исследования форм контроля рекламной деятельности, на основе изложенных в научных источниках утверждений, изложена позиция относительно специфической формы государственного контроля - мониторинг рекламной деятельности, а также дано его определение.

Исследованы меры административного принуждения, применяемые к участникам рекламной деятельности и основания применения административных взысканий в сфере рекламной деятельности.

Сделан общий вывод о том, что санкции, которые налагаются субъектами контролю к участникам рекламной деятельности за нарушение законодательства о рекламе, в частности, штрафы, предупреждения и отзыв рекламы, имеют административно-правовую природу и являются ничем другим как мероприятиями административного принуждения.

Исследованы меры административного принуждения, применяемые к участникам рекламной деятельности и основания применения административных взысканий в сфере рекламной деятельности.

Обоснована необходимость совершенствования административно-правового регулирования рекламной деятельности путем внесения изменений в уже существующие нормативно-правовые акты Украины.

Ключевые слова: административно-правовые нормы; формы административного воздействия на рекламную деятельность; составляющая административно-правового регулирования; государственный контроль рекламной деятельности; предмет государственного контроля рекламной деятельности; административно-правовые основы организации государственного контроля; меры административного принуждения.

Mikitenko L. A. The administrativno-pravove adjusting of publicity activity is in Ukraine. - Manuscript.

The dissertation for getting scientific degree of the candidate of a legal science by the speciality 12.00.07 - administrative law and trial; financial law; informative law. - National University of biological resources and wildlife Ukraine. - Kyiv, 2008.

The thesis is devoted to consideration of theoretical, legislative and administrative problems of legal regulation of advertising.

The paper examined the impact on the administrative form of advertising through a content of the concepts "state control activity", "advertising market", "advertising" and "ad".The conditions and peculiarities of administrative and legal framework regulating advertising activities in Ukraine. They determined that a form of administrative impact on advertising is a state control activity, which in turn is part of the administrative regulations. In the dissertation organizational and legal principles of state control activity characterizes the activities of the executive power, exercising control on the activities of the advertising law on advertising, defined their system, controlling authority in the field of advertising, disclosed methods and forms of government control. We analyze the administrative and legal guarantees of the rights of consumers and entrepreneurs at the fair advertising. Investigated the administrative coercive measures are applied to participants of advertising and the use of the bases of administrative charges in the activity.

The need to improving administrative and legal regulation of advertising by making changes to existing regulations in Ukraine.

Key words: administrative law, administrative forms of influence on advertising; component of administrative regulations, state control activity, subject to state control advertising, administrative and legal framework of state control, the administrative measures of coercion.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми Сучасна реклама, яка вже давно вийшла за межі функцій тільки двигуна торгівлі, стала багатофункціональною. Зважаючи на те, що до відносин на рекламному ринку залучається потенційно необмежене коло суб'єктів, в тому числі широкі верстви населення, важко переоцінити значення адміністративно-правового регулювання вказаних відносин через встановлення нормативно-правового забезпечення та побудову адекватної системи регулювання та контролю рекламної діяльності.

У адміністративно-правовому регулюванні рекламної діяльності чільне місце належить правовим нормам, що визначають загальні та спеціальні вимоги до реклами і встановлюють засади організації державного контролю та підстави застосування заходів адміністративного примусу у сфері рекламної діяльності. З огляду на це, загальною метою адміністративно-правового регулювання рекламної діяльності має стати створення ефективних важелів функціонування та розвитку рекламного ринку, а також рекламування в загальнодержавних інтересах, інтересах прав особи, у тому числі формування сталого механізму захисту інтересів громадян та організацій від проявів недобросовісної реклами. Широкомасштабність цих завдань потребує, по-перше, належного державного контролю рекламної діяльності з боку держави, адже в умовах безконтрольності зловживання з розміщення та розповсюдження недобросовісної реклами здатні становити загрозу загальнодержавним, суспільним інтересам і правам споживачів, а, по-друге, своєчасне виявлення відхилень в сфері рекламної діяльності.

Актуальність обраної теми дослідження зумовлена з одного боку, важливістю створення ефективної системи засобів забезпечення законності щодо виготовлення та розміщення реклами через встановлення засобів адміністративно-правового регулювання рекламної діяльності, а саме шляхом здійснення державного контролю рекламної діяльності, реагування державних органів на звернення споживачів реклами та застосування заходів адміністративного примусу.

В першу чергу, потребують вдосконалення правові засади адміністративно-правового регулювання рекламної діяльності. Норми Закону України "Про рекламу" від 3 липня 1996 р., що встановлюють засади адміністративно-правового регулювання, потребують систематизації, подальшої деталізації та узгодження, в частині визначення поняття державного контролю рекламної діяльності, як складової адміністративно-правового регулювання, правових форм та методів адміністративно-правового регулювання; чіткого окреслення повноважень органів державної влади, що здійснюють контрольні функції за дотриманням учасниками рекламної діяльності вимог законодавства. Особливої актуальності дане дослідження набуває у зв'язку з проблемами, що пов'язані із тим, що досі не створені ефективні засоби розподілу повноважень та взаємодії органів державної влади щодо здійснення контролю рекламної діяльності, механізми попередження, виявлення і припинення правопорушень на ринку реклами, що в свою чергу не сприяє належній організації державного контролю рекламної діяльності. Проте, однією з найбільш актуальних проблем все ж залишається питання щодо визначення підстав, періодичності застосування форм державного контролю, об'єкту та предмету, на які він спрямований.

Потребують дослідження і заходи адміністративного примусу за порушення законодавства про рекламу, з метою застосування до учасників рекламної діяльності спеціальних засобів впливу щоб спонукати, змусити їх виконувати вимоги правових норм.

Теоретичним та науковим підґрунтям для написання дисертаційного дослідження слугували здобутки правової науки, зокрема праці таких вчених: В.Б. Авер'янова, О.Ф. Андрійко, Ю.П. Битяка, Д.М. Бахраха, І.П. Голосніченка, В.М. Гаращука, С.В. Ківалова, Л.В. Коваля, В. А., Копилова, Р.А. Калюжного, Д.М. Лук'янця, О.Є. Луньова, Д.Е. Лученка, М.С. Студенікіної, Н.В. Хорощак, В.С. Шестак.

Разом з тим проблемам правового регулювання рекламної діяльності, приділено значну увагу в наукових працях Н.О. Саніахметової, А.І. Черемнової, А.В. Стрельнікова, Є. В. Ромата, Д.В. Хохлова.

Незважаючи на те, що праці зазначених авторів мають безсумнівно теоретичне і практичне значення, у доктрині адміністративного права вони розглядали або адміністративну відповідальність за порушення законодавства про рекламу, або досліджували окремі аспекти державного регулювання правовідносин, що виникають з приводу рекламної діяльності як об'єкта цих правовідносин, але на жаль, цілісної наукової концепції щодо адміністративно-правового регулювання рекламної діяльності сформовано так і не було.

Викладене зумовлює важливість цієї дисертації як для загальнотеоретичного уявлення про адміністративно-правове регулювання рекламної діяльності, так і для вирішення практичних проблем пов'язаних із організацією державного контролю рекламної діяльності.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження тісно пов'язане з темами науково-дослідної роботи кафедри комерційного права Київського національного торговельно-економічного університету, зокрема є складовою частиною науково-дослідної теми "Державне управління і контроль підприємницької діяльності: теоретичні основи та сучасні напрями" (номер державної реєстрації 0108U003138).

Мета та завдання дослідження. Мета дослідження полягає у науковій розробці теоретичних, законодавчих і методологічних засад адміністративно-правового регулювання рекламної діяльності, а також винесенні пропозицій щодо вдосконалення організації державного контролю рекламної діяльності, як складової адміністративно-правового регулювання, застосування заходів адміністративного примусу за порушення законодавства про рекламу, виходячи з узагальнення наявного, перспективного та запропонованого законодавства.

Зазначена мета обумовила постановку та пошук оптимальних шляхів вирішення таких завдань:

окреслити передумови адміністративно-правового регулювання рекламної діяльності в Україні та провести комплексний аналіз наукових та практичних аспектів нормативного забезпечення адміністративно-правового регулювання рекламної діяльності;

визначити доцільність встановлення державного контролю рекламної діяльності в Україні як форми адміністративного впливу на рекламну діяльність;

встановити найбільш актуальні проблеми адміністративно-правового регулювання рекламної діяльності, основних напрямків сучасного реформування законодавства про рекламу;

проаналізувати організаційно-правові засади державного контролю рекламної діяльності як складової адміністративно-правового регулювання рекламної діяльності;

охарактеризувати систему та контрольні повноваження державних органів у сфері рекламної діяльності, визначити принципи їх взаємодії;

визначити методи та форми здійснення державного контролю рекламної діяльності, в тому числі, моніторингу рекламної діяльності, як окремої пасивної форми контролю;

проаналізувати адміністративно-правові гарантії забезпечення прав споживачів та підприємців на добросовісну рекламу, особливу увагу приділивши заходам адміністративного примусу, що застосовуються до учасників рекламної діяльності;

виявити правові проблеми, що виникають при застосуванні адміністративних стягнень до учасників рекламної діяльності;

виробити практичні рекомендації щодо вдосконалення адміністративно-правового регулювання рекламної діяльності в Україні.

Об'єкт дослідження - це суспільні відносини, що виникають в процесі адміністративно-правового регулювання рекламної діяльності.

Предметом дослідження є правові основи адміністративно-правового регулювання рекламної діяльності.

Методи дослідження. При написанні дисертаційного дослідження, використовувались відповідні загальнонаукові та спеціальні методи наукового пізнання. Нормативно-порівняльний метод був застосований при досліджені норм національного і зарубіжного права, порівнянні окремих наукових положень інших галузей права, зокрема, загальної теорії права, цивільного, адміністративного (підрозділи 1.1, 1.2). Для встановлення юридичної природи та поняття державного контролю рекламної діяльності використовувались методи аналізу та синтезу (підрозділ 2.1); використання системно-структурного методу дозволило визначити адміністративно-правові засади організації державного контролю рекламної діяльності (підрозділ 2.2); застосування формально-логічного методу дозволило автору дослідити заходи адміністративного примусу, що застосовуються до учасників рекламної діяльності (підрозділ 3.1); за допомогою логіко-семантичного методу поглиблено розуміння існуючого та розроблено додатковий понятійний апарат дослідження (розділи 1, 2); логіко-юридичний метод застосовувався автором при формулюванні пропозицій щодо удосконалення адміністративно-правових норм, що передбачають відповідальність за порушення законодавства про рекламу (підрозділи 3.1, 3.2).

При підготовці дисертації використано результати науково-дослідних розробок і публікацій. Емпіричну основу дослідження склали статистичні матеріали Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики, Антимонопольного комітету України, Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення та ін., а також практичний досвід участі автора в процесі розгляду звернень від фізичних та юридичних осіб щодо порушень законодавства про рекламу поданих в Департамент споживчої політики, захисту прав споживачів та державного нагляду територіальних органів у справах захисту прав споживачів у м. Києві, щодо дотримання суб'єктами підприємницької діяльності вимог законодавства про рекламу.

Наукова новизна одержаних результатів. Дисертація є комплексною науковою роботою, в якій ґрунтовно досліджені адміністративно-правові засади регулювання рекламної діяльності в Україні.

В результаті проведеного дослідження сформульовані і обґрунтовані такі науково-теоретичні положення:

вперше:

сформульовано поняття "рекламний ринок" який охоплює різні за змістом правовідносини, що у свою чергу, обумовлюють застосування різних форм адміністративного впливу на рекламну діяльність;

визначено авторське поняття державного контролю рекламної діяльності, як складової адміністративно-правового регулювання;

комплексно досліджено та сформульовано авторське визначення поняття "моніторинг рекламної діяльності" як окремої пасивної форми здійснення державного контролю;

удосконалено:

поняття "рекламна діяльність" як об'єкта адміністративно-правового регулювання;

класифікацію системи державних органів контролю рекламної діяльності залежно від поділу за галуззю та об'єктом правового регулювання;

підстави та порядок проведення моніторингу рекламної діяльності;

класифікацію заходів адміністративного примусу, що застосовуються до учасників рекламної діяльності, а саме: заходи адміністративного припинення, заходи адміністративного забезпечення та адміністративні стягнення;

підстави застосування суб'єктами контролю адміністративних стягнень до учасників рекламної діяльності за порушення законодавства про рекламу, до яких відносяться: штраф, винесення попередження та відкликання реклами;

дістали подальшого розвитку:

питання співвідношення методів та форм державного контролю рекламної;

пропозиція надати Міністерству охорони здоров'я України право на здійснення контролю за рекламою лікарських засобів, медичної техніки, методів профілактики, діагностики, лікування і реабілітації;

визначення адміністративного стягнення яке є одним із засобів адміністративного примусу, що застосовується до учасників рекламної діяльності;

порядок застосування санкцій, які накладаються суб'єктами контролю на учасників рекламної діяльності за порушення законодавства про рекламу, зокрема, штрафу, винесення попередження та позбавлення спеціального права наданого учасникові рекламної діяльності, а саме відкликання реклами, які мають адміністративно-правову природу і є заходами адміністративного примусу.

Практичне значення одержаних результатів. Основні положення та результати дослідження можуть бути використані:

у науково-дослідній сфері - результати дисертації можуть бути основою для подальших досліджень актуальних проблем правового регулювання державного контролю рекламної діяльності;

у правотворчій сфері - висновки та пропозиції, викладені в дисертації, можуть бути використані при вдосконаленні вітчизняного законодавства про рекламу (КУпАП, ГКУ, законів України, наказів АМКУ та Держспоживстандарту);

у навчальному процесі положення, теоретичні висновки, рекомендації та їх аргументація можуть бути використані під час викладання курсів "Адміністративне право", "Комерційне право". Є можливим їх використання при підготовці відповідних розділів підручників, навчальних посібників "Рекламне право", "Право медіа, реклами, зв'язків з громадськістю", методичних матеріалів.

Особистий внесок здобувача. Сформульовані у дисертації положення, узагальнення, оцінки та висновки, рекомендації й пропозиції обґрунтовані дисертантом на підставі особистих досліджень у результаті опрацювання та аналізу матеріалів адміністративної практики Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики, Антимонопольного комітету України, відповідних наукових та нормативно-правових джерел. Особистий внесок здобувача у друкованих працях конкретизовано окремо у списку опублікованих праць.

Апробація результатів дослідження. Результати і висновки дисертаційного дослідження були обговорені на міжкафедральному семінарі кафедр комерційного права та правознавства Київського національного торговельно-економічного університету.

Основні положення та висновки, викладені в дисертації, були предметом наукових доповідей на: Всеукраїнській науковій конференції "Юридичні читання молодих вчених" (м. Київ, 23-24 квітня 2004 р.); Міжнародній науково-практичній конференції "Реформування правової системи України: проблеми і перспективи розвитку в контексті Європейських інтеграційних процесів" (м. Київ, 28-29 квітня 2004 р.); Всеукраїнській науковій конференції "Другі юридичні читання" (м. Київ, 2005 р.); ІІІ-й Міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених "Економічний і соціальний розвиток України в ХХІ столітті: Національна ідентичність та тенденції глобалізації" (м. Тернопіль, 23-24 лютого 2006 р.); Міжнародній науковій конференції молодих вчених "Правове життя: сучасний стан та перспективи розвитку" (м. Луцьк, 17-18 березня 2006 р.); ІІ-й Всеукраїнській науково-практичній конференції "Проблеми та перспективи розвитку підприємництва в Україні" (м. Ялта, 17-19 травня 2006 р.); ІІІ-й Всеукраїнській науково-практичній конференції "Проблеми та перспективи розвитку підприємництва в Україні" (м. Ялта, 15-17 травня 2007 р.).

Публікації. Основні положення і висновки дисертації викладені в одинадцятьох наукових працях, а саме: у чотирьох наукових статтях, три з яких опубліковані у фахових виданнях з юридичних дисциплін затверджених ВАК України, одна в іншому фаховому виданні; у семи тезах доповідей на науково-практичних конференціях.

Структура дисертації зумовлена метою і завданням дослідження. Робота складається із вступу, трьох розділів (семи підрозділів), висновків та списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації становить 201 сторінку, з яких 15 сторінок - список використаних джерел (167 найменувань).

Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовується актуальність теми дисертації, розкривається стан наукової розробки щодо адміністративно-правового регулювання рекламної діяльності в Україні, дається характеристика об'єкта, предмета та методологічної основи дослідження, визначається мета і завдання дослідження, формулюється наукова новизна та викладаються основні положення, які виносяться на захист, зазначається практичне значення й шляхи апробації результатів дослідження, наводяться дані щодо апробації та впровадження одержаних результатів та їх публікації, визначається структура та обсяг роботи.

Розділ 1 "Теоретичні засади адміністративно-правового регулювання рекламної діяльності" складається з двох підрозділів, у яких автором досліджуються форми адміністративного впливу на рекламну діяльність через встановлення змісту понять "державний контроль рекламної діяльності", "рекламний ринок", "рекламна діяльність" та "реклама"; визначені адміністративно-правові методи регулювання рекламної діяльності; визначаються умови та особливості адміністративно-правових засад регулювання рекламної діяльності в Україні та формулюються пропозиції щодо вдосконалення адміністративно-правового регулювання рекламної діяльності

У підрозділі 1.1 "Рекламна діяльність як об'єкт адміністративно-правового регулювання" визначено форми адміністративно-правового впливу на рекламну діяльність до яких віднесено: законодавство про рекламу яке регулює відносини, пов'язані із здійсненням рекламної діяльності та споживанням реклами на території України, а також порядок здійснення державного нагляду та контролю; надання дозволів та погоджень на розміщення реклами; здійснення державного контролю та нагляду за рекламною діяльністю; застосування заходів адміністративного примусу; розкриті ознаки реклами як інформації рекламного характеру, яка потребує адміністративно-правового регулювання; детально проаналізовано поняття реклами, рекламної діяльності та рекламного ринку та їх співвідношення. Автор визначає, що інформація рекламного характеру є одним із різновидів масової інформації, у якій юридичні і фізичні особи вводять в оборот додаткові відомості про себе, а також про продукти і послуги, запропоновані ними споживачам, що виконує функції комутації виробників продуктів і послуг та їх споживачів, та є основою інформаційного забезпечення розвитку економіки і суспільства. Досліджується, рекламна діяльність як об'єкт адміністративно-правового регулювання та державного контролю. З огляду на це, пропонується визначити рекламну діяльність як самостійну, ініціативну, систематичну, на власний ризик діяльність суб'єктів підприємництва, яка спрямована на надання послуг, пов'язаних з просуванням товару на ринок, за допомогою спеціальних засобів розповсюдження, поширення, розміщення реклами з метою одержання прибутку.

Аналіз правовідносин учасників рекламної діяльності, що складають рекламний ринок, дозволив автору запропонувати визначення рекламного ринку, як системи економічних, правових та організаційних відносин, місця де здійснюється торгівля рекламними продуктами (реклама-товарів та реклама-послуг) та надаються послуги щодо виготовлення, розміщення та розповсюдження реклами професійними учасниками рекламної діяльності. Головна проблема стосовно створення цивілізованого рекламного ринку в Україні, полягає в пошуку оптимальної моделі державного регулювання, адекватній рівню розвитку ринкових відносин, рівню демократизації державного і суспільного устрою, історичним та національним традиціям, менталітету, правовій свідомості населення країни.

Визначені автором поняття "рекламна діяльність" та "рекламний ринок" пропонується використати у тексті змін до ст. 1 Закону України "Про рекламу".

У підрозділі 1.2 "Нормативно-правові засади регулювання рекламної діяльності в Україні" досліджено особливості формування законодавства України про рекламу. Звертається увага на те, що у змісті адміністративно-правового регулювання чільне місце належить законодавству про рекламу. Зазначено, що процес становлення законодавства про рекламу та його розвиток розпочався, за умови майже повної відсутності рекламного ринку. Автор робить висновок, що на першому етапі законодавство про рекламу розвивалося за рахунок нормативно-правових актів які частково врегульовували відносини, що виникали під час здійснення рекламної діяльності, але цих нормативних актів було недостатньо для формування єдиного механізму адміністративно-правового регулювання рекламної діяльності. З розвитком рекламного ринку та численними порушеннями у сфері рекламної діяльності, в державі виникла необхідність прийняття Закону України "Про рекламу", який певною мірою впорядкував рекламну діяльність, створив сприятливі умови для функціонування товарних ринків, запобігав поширенню недобросовісної реклами, забезпечував захист прав громадян, юридичних осіб та інтересів держави, через створення системи державних органів контролю рекламної діяльності.

Вказується на недосконалість адміністративно-правового регулювання державного контролю рекламної діяльності та його фрагментарне закріплення в чинному законодавстві. Аналіз норм законодавства про рекламу та практика його застосування дає можливість виявити недоліки механізму, зокрема, нестабільність та внутрішня суперечливість законодавчих актів у сфері реклами; диспропорція у співвідношенні законів та підзаконних актів; недостатня наукова обґрунтованість певних положень в законодавстві про рекламу; декларативність багатьох положень законодавства про рекламу, відсутність механізмів реалізації нормативних актів; прослідковується певна невизначеність та недоопрацьованість певних норм, зокрема стосовно механізму реалізації контрольних повноважень суб'єктів контролю в сфері рекламної діяльності, та процедури здійснення контролю в цій сфері. Все це зумовлює необхідність комплексної систематизації адміністративно-правових норм, по-перше, шляхом створення системи законодавства про рекламу на єдиних концептуальних засадах; по-друге, усунення суперечностей в законодавстві про рекламу та уточнення органів державного контролю рекламної діяльності, а також порядку його здійснення.

Розділ 2 "Організаційно-правові засади державного контролю рекламної діяльності як складової адміністративно-правового регулювання" складається з трьох підрозділів в яких розглянуто правові засади державного контролю рекламної діяльності як складової адміністративно-правового регулювання, надано його авторське визначення розкрито адміністративно-правові засади діяльності органів виконавчої влади, що здійснюють контрольні функції за дотриманням учасниками рекламної діяльності законодавства про рекламу, визначено їх систему, контрольні повноваження в сфері рекламної діяльності, розкриті методи та форми здійснення державного контролю.

У підрозділі 2.1 "Державний контроль рекламної діяльності як складова адміністративно-правового регулювання" досліджено поняття "державний контроль рекламної діяльності", як одну з форм адміністративного впливу на рекламну діяльність, визначено ознаки та мету державного контролю рекламної діяльності. За результатами здійсненого аналізу автор визначає, що державний контроль рекламної діяльності - це врегульована нормами права діяльність державних органів, по спостереженню за станом і функціонуванням рекламного ринку та рекламної діяльності, а також по перевірці дотримання учасниками рекламної діяльності загальних та спеціальних вимог законодавства про рекламу. В процесі дослідження автором обґрунтовано, що метою державного контролю рекламної діяльності, є забезпечення дотримання учасниками рекламного ринку законодавства про рекламу при здійсненні ними рекламної діяльності. А об'єктом державного контролю є діяльність учасників рекламного ринку, результати їх дій щодо замовлення, виготовлення та розміщення реклами.

В результаті проведеного аналізу положень законодавства у досліджуваній сфері автор доходить висновку, що до предмету державного контролю рекламної діяльності відносяться показники, які містять відомості щодо достовірності виготовленої та розповсюдженої реклами, дотримання учасниками рекламної діяльності спеціальних та загальних вимог законодавства, що встановлюють вимоги, обмеження або заборони стосовно замовлення, виготовлення та розміщення реклами.

Аргументовано, на основі встановлених в законодавстві про рекламу норм, що до завдань які необхідно визначити для досягнення загальної мети державного контролю рекламної діяльності слід віднести: визначення відповідності розповсюдженої (розміщеної) реклами чинному законодавству, а в деяких випадках - перевірка наявності необхідних для її розміщення, дозволів, ліцензій, сертифікатів відповідності; перевірка рекламної продукції, виробництво та/або обіг якої заборонено законом; перевірка дотримання встановлених законом загальних та спеціальних вимог щодо змісту реклами; перевірка повноти та об'єктивності обліку і документації стосовно сплати податку з реклами та вартості розповсюдженої (виготовленої) реклами.

Під час дослідження правової природи державного контролю рекламної діяльності автором визначено та розкрито основні його ознаки, а саме, похідний, допоміжний характер, стадійність. Водночас, пропонується визначити й інші характерні ознаки державного контролю рекламної діяльності, а саме: суб'єктами такого контролю є уповноважені державні органи, його здійснення регламентується нормами матеріального і процесуального права, результати державного контролю фіксуються в офіційних документах, та, нарешті, юридична значущість контролю, а саме, вжиття заходів адміністративного примусу та притягнення винних осіб до відповідальності.

Запропоновано власну класифікацію учасників рекламної діяльності яка включає в себе можливість поділу за предметом державного контролю щодо кожної з груп учасників, як підконтрольних суб'єктів. Так, предметом державного контролю рекламодавця є показники, відомості щодо достовірності та законності замовленої реклами, відповідності розповсюдження реклами, якщо реклама розповсюджується ними самостійно; дотримання вимог щодо змісту реклами; виробників реклами - відомості щодо дотримання вимог законодавства в частині оформлення, виробництва і підготовки реклами; дотримання вимог законодавства про захист економічної конкуренції; дотримання прав третіх осіб при виготовленні реклами; розповсюджувача реклами - інформація щодо виконання передбачених законодавством вимог стосовно порядку розміщення та розповсюдження реклами; дотримання вимог законодавства в частині, яка стосується часу, місця і засобів розміщення реклами.

У підрозділі 2.2 "Організаційно-структурне забезпечення державного контролю рекламної діяльності в Україні" автор досліджує систему державних органів контролю рекламної діяльності та обґрунтовує свою пропозицію щодо побудови цілісної системи цих органів.

Зазначається, що найвагомішим об'єктом впливу адміністративно-правових норм є діяльність органів виконавчої влади які здійснюють контроль рекламної діяльності.

Вказується, що специфіка побудови системи державних органів які здійснюють контроль рекламної діяльності полягає в тому, що контрольні повноваження, відповідно до Закону України "Про рекламу", розподілені між: Державним комітетом України з питань технічного регулювання та споживчої політики; Антимонопольним комітетом України та Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення - щодо реклами яка розповсюджується через телерадіомовлення. Але, в практичний роботі вищезазначених органів виконавчої влади прослідковується недостатня їх координація контрольної діяльної, багаточисельність суб'єктів контролю, наявність дублювання в їх роботі, відсутність чіткого розмежування повноважень між контролюючими органами. Вказується на детальне адміністративно-правове регулювання контрольної діяльності органів виконавчої влади.

Запропоновані власні критерії побудови цілісної системи державних органів контролю рекламної діяльності які включають в себе можливість поділу за галуззю правового регулювання: Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики - щодо захисту прав споживачів; Антимонопольний комітет України - щодо дотримання законодавства про захист економічної конкуренції; за об'єктом правового регулювання - спеціальна реклама для якої законодавством передбачена певна специфіка розповсюдження та обмеження: місцеві органи виконавчої влади - щодо розміщення зовнішньої реклами в населених пунктах; Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення - щодо реклами яка розповсюджується через телерадіомовлення; Міністерство охорони здоров'я України - щодо реклами лікарських засобів, медичної техніки, методів профілактики, діагностики, лікування і реабілітації; Державний комітет телебачення та радіомовлення України - щодо реклами яка розповсюджується друкованими засобами масової інформації; Міністерство фінансів України - щодо реклами державних цінних паперів; Національний банк України - щодо розміщенням реклами у сфері банківських послуг. Виходячи з цього, автор робить висновок, що в окремих випадках передбачених законодавством, органи виконавчої влади, здійснюють лише обмежений контроль за рекламою для якої встановлені спеціальні вимоги та обмеження визначені законодавством про рекламу. З огляду на це, пропонується в Закон України "Про рекламу" внести норму стосовно вичерпності переліку суб'єктів контролю рекламної діяльності.

Автором зазначається, що Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення в сфері рекламної діяльності здійснює лише нагляд за дотриманням учасниками рекламної діяльності вимог законодавства про рекламу. Основним інструментом Національної ради у виконанні її наглядових повноважень є моніторинг телерадіопрограм (перший етап перевірок телерадіоорганізацій).

Обґрунтовано пропозицію про доцільність розмежування в законодавстві про рекламу контрольних повноважень Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики та Антимонопольного комітету України в сфері рекламної діяльності. Зокрема визначити, що Держспоживстандарт здійснює комплексний контроль за дотриманням рекламодавцями, виробниками та розповсюджувачами реклами вимог законодавства про рекламу у сфері захисту прав споживачів, а саме: контроль за порядком виготовлення та розповсюдженням реклами, забороненої законом; за дотриманням встановлених вимог щодо змісту та достовірності реклами; контроль за розповсюдженням реклами щодо продукції, виробництво або реалізацію якої в Україні заборонено. Антимонопольний комітет України повинен здійснювати контроль за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції в галузі реклами, а також контроль за діями учасників рекламної діяльності, що спрямовані на одержання переваг у конкуренції шляхом: використання чужої ділової репутації; дискредитації конкурента; введення в оману, перебільшення своїх переваг, розповсюдження неповної інформації; порівняльної реклами.

Під час дослідження системи державних органів які здійснюють контроль рекламної діяльності, автором наголошується на необхідності у законодавчому порядку розмежування контрольних повноважень Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики і Державного комітету телебачення та радіомовлення України стосовно проведення перевірок у друкованих засобах масової інформації.

Обґрунтовується пропозиція, щодо надання Міністерству охорони здоров'я України (як головному органу в системі центральних органів виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у сфері охорони здоров'я, санітарного та епідемічного благополуччя населення, створення, виробництва, контролю якості та реалізації лікарських засобів і виробів медичного призначення) права на здійснення контролю за дотриманням рекламодавцями норм, які передбачені в ст. 21 Закону України "Про рекламу" та в разі порушення цих норм застосовувати такі адміністративні стягнення як відкликання та публічне спростування реклами.

За результатами здійсненого аналізу зроблено висновок, що загалом в Україні склалася багаторівнева система органів контролю рекламної діяльності. Проте, ця система не позбавлена вад, а саме стосовно неоднозначності визначення суб'єктів контролю рекламної діяльності в законодавстві про рекламу та дублювання їх повноважень. З огляду на це, автором, запропоновано перспективні шляхи вдосконалення системи державних органів контролю рекламної діяльності шляхом законодавчого визначення системи і контрольних повноважень цих органів в Законі Україні "Про рекламу".

У підрозділі 2.3 "Методи і форми державного контролю рекламної діяльності" досліджено та проаналізовано співвідношення методів та форм державного контролю рекламної діяльності, внаслідок чого запропонована їх класифікація. В ході дослідження наукових джерел та аналізу нормативно-правових актів автором визначено і розмежовано поняття методів та форм державного контролю рекламної діяльності. Так до методів державного контролю рекламної діяльності пропонується відносити сукупність прийомів та способів одержання або збору інформації суб'єктом контролю про стан та діяльність підконтрольного суб'єкта (учасників рекламної діяльності). До форм державного контролю рекламної діяльності вважаємо за доцільне, віднести передбачені правовими нормами способи зовнішнього вираження контрольної діяльності суб'єкта контролю, шляхом здійснення планових, позапланових, тематичних перевірок учасників рекламної діяльності. Під час здійснення контролю учасників рекламної діяльності уповноважені органи використовують методи, які можна систематизувати за стадіями контрольної діяльності: інформаційну (фактовстановлюючу); аналізу та оцінки; коригуючу (регулятивну).

Визначення методів контролю на коригуючій стадії пов'язане з проблемою розмежування методів контролю і методів адміністративного примусу. До методів контролю ми пропонуємо відносити такі способи реагування контролюючих органів на виявлені порушення, що не мають правообмежуючого характеру, прийняття рішення про відмову видачі дозволу, погодження на розміщення зовнішньої реклами; погодження інформації, яка може міститися в рекламі лікарських засобів для дітей і підлітків, та видачі дозволу на рекламування лікарських засобів для дітей і підлітків; дозволу на рекламу спеціальних харчових продуктів.

Автором виділені особливості реалізації контрольних функцій суб'єктів контролю рекламної діяльності які найбільш повно розкриваються при розподілі на попередній, поточний (оперативний) та наступний. Попередній контроль рекламної діяльності здійснюється шляхом: видачі дозволу на розміщення зовнішньої реклами місцевими органами виконавчої влади; погодження (узгодження) дозволу на розміщення зовнішньої реклами з: Державтоінспекцією щодо розташування рекламних засобів на перехрестях, біля дорожніх знаків, світлофорів, пішохідних переходів та зупинок транспорту загального користування, а також відповідним центральним або місцевим органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини, утримувачем інженерних комунікацій; погодження рекламної інформації та видачі дозволу на рекламування лікарського засобу для дітей і підлітків та погодження тексту реклами харчових продуктів для спеціального дієтичного споживання, функціональних харчових продуктів з Міністерством охорони здоров'я України.

Розкрито порядок здійснення поточного контролю рекламної діяльності, який здійснюється за допомогою: тематичних перевірок відповідності реклами вимогам законодавства до змісту та достовірності реклами, порядку її виготовлення і розповсюдження, які здійснюються Держспоживстандартом України; розгляду справ про порушення законодавства про рекламу, що провадиться Держспоживстандартом України; розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, що провадиться Антимонопольним комітетом України; здійснення перевірок телеорганізацій Національною радою України з питань телебачення та радіомовлення щодо дотримання ними законодавства про рекламу.

Наступний контроль рекламної діяльності здійснюється суб'єктами контролю шляхом аналізу стану розвитку рекламного ринку та рекламної діяльності і знаходить своє відображення в угодах та меморандумах державних органів про співпрацю щодо реклами.

Аналізуючи форми контролю рекламної діяльності, автор звертає увагу на недостатній рівень правової регламентації форм контролю рекламної діяльності. Зокрема, у більшості випадків порядок здійснення тих чи інших контрольних процедур врегульовано на рівні підзаконних актів. З огляду на це, вноситься пропозиція про необхідність врегулювання усіх форм контролю рекламної діяльності та основних положень щодо порядку їх здійснення у Законі України "Про рекламу".

В ході дослідження форм контролю рекламної діяльності визначено, що державні органи в сфері реклами здійснюють поряд з контролем такі близькі до нього види діяльності як нагляд і моніторинг за дотриманням учасниками рекламної діяльності законодавства про рекламу.

Відзначено, що нагляд це окремий вид (форма) контролю який здійснюється за дотриманням учасниками рекламної діяльності спеціальних норм і правил (дотриманням ліцензіатами вимог законодавства України щодо реклами та спонсорства у сфері телерадіомовлення). Нагляд є похідним від контролю поняттям і має свої характерні ознаки, серед яких слід виділити, передусім: перевірку дотримання спеціальних правил, встановлених щодо об'єктів, які перебувають під наглядом; організаційну непідпорядкованість даних об'єктів органам, що здійснюють нагляд; застосування органами, що здійснюють нагляд, визначених законом заходів відповідальності за допущені правопорушення.

На думку автора, моніторинг рекламної діяльності є пасивною формою здійснення державного контролю рекламної діяльності. Пропонується в законодавстві про рекламу визначити моніторинг рекламної діяльності, як діяльність державних органів яка полягає у спостереженні за рекламною діяльністю учасників ринку реклами, з метою виявлення відповідності її стану очікуваним результатам і оцінки її розвитку, та систематичному, постійному збиранні і аналізі інформації, щодо відповідності реклами вимогам законодавства стосовно змісту та достовірності реклами, порядку її виготовлення і розповсюдження.

Застосування моніторингу рекламної діяльності пов'язується з відстеженням ситуації чи процесу у сфері управлінської діяльності, аналізом впливу на суспільні відносини прийнятих управлінських рішень, правових актів. Перевагу під час здійснення моніторингу рекламної діяльності мають такі "безконтактні" способи і прийоми перевірок, як спостереження та аналіз, що здійснюються суб'єктами контролю за допомогою різних форм спостережень, оцінок і прогнозів стану, динаміки розвитку рекламної діяльності. рекламний споживач влада адміністративний

Розділ 3 "Адміністративний примус у сфері рекламної діяльності" складається з двох підрозділів в яких досліджено заходи адміністративного примусу які застосовуються до учасників рекламної діяльності та підстави застосування адміністративних стягнень у сфері рекламної діяльності.