Роль органів місцевого самоврядування в становленні малого та середнього підприємництва

Размещено на http://www.allbest.ru/

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ВНУТРІШНІХ СПРАВ

АНДРЄЄВ ВІКТОР ІВАНОВИЧ

УДК 342. 25 + 334.72

РОЛЬ ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ В СТАНОВЛЕННІ МАЛОГО ТА СЕРЕДНЬОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА

Спеціальність 12.00.02 - конституційне право;

муніципальне право

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата юридичних наук

Харків - 2010

ДИСЕРТАЦІЄЮ Є РУКОПИС

Робота виконана на кафедрі конституційного, адміністративного та міжнародного права Маріупольського державного гуманітарного університету.

Науковий керівник:

доктор юридичних наук, професор

Баймуратов Михайло Олександрович,

Маріупольський державний гуманітарний університет, завідувач кафедри конституційного, адміністративного та міжнародного права.

Офіційні опоненти:

доктор юридичних наук, доцент

Любченко Павло Миколайович,

Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого, доцент кафедри державного будівництва;

кандидат юридичних наук, доцент,

Воронов Марк Миколайович,

Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, завідувач кафедри конституційного, муніципального та міжнародного права.

Захист відбудеться «08» жовтня 2010 року о 10.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.700.02 у Харківському національному університеті внутрішніх справ за адресою: 61080, м. Харків, пр-т 50-річчя СРСР, 27.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського національного університету внутрішніх справ за адресою: 61080, м. Харків, пр-т 50-річчя СРСР, 27.

Автореферат розісланий «04» вересня 2010 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради В.О. Серьогін

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. В умовах становлення в Україні демократичної правової державності зростає значення взаємодії і співпраці інститутів публічної влади з інститутами громадянського суспільства, процес розвитку якого активізується і розширюється. До найважливіших таких інститутів відносяться місцеве самоврядування (далі - МСВ), яке в рамках державності виступає одним з рівнів публічної влади (публічна самоврядна /муніципальна/ влада), а також мале і середнє підприємництво (далі - МСП), що здійснює істотний вплив на стабільний і позитивний локальний, регіональний і загальнонаціональний розвиток. Симбіотична співпраця вказаних інститутів, що має багатовікові історичні традиції, була і залишається могутнім засобом становлення, розвитку та вдосконалення державності, становлення та розвитку суб'єктів та інститутів локальної демократії, зокрема МСВ.

В умовах підготовки і здійснення в Україні муніципальної реформи, роль і значення МСП, що здійснюється на локальному рівні функціонування соціуму, в рамках територіальних громад, невимірно зростає, бо воно входить до кола основних фінансових джерел наповнення місцевих бюджетів, обумовлює матеріально-фінансову базу МСВ, грає важливу і істотну роль в реалізації завдань і компетенції МСВ та його органів (далі - ОМСВ). За даними західних дослідників мале і середнє підприємництво забезпечує більше 50% валового внутрішнього продукту /ВВП/ розвинених країн і до 80% податкових надходжень в місцевих, і більше 40% - в державний бюджети.

Проте, в умовах об'єктивного зростання ролі МСП в локальному і загальнодержавному розвитку, особливо в умовах реформування його системи, не знайшла свого належного доктринально-теоретичного, нормативно-правового забезпечення діяльність ОМСВ щодо сприяння розвитку МСП в рамках територіальної громади, досі не узагальнена і практика діяльності вказаних органів в цій сфері. Це призвело до того, що протягом усіх років незалежності України система відносин між ОМСВ та МСП формувалася без урахування результатів наукових досліджень у даній сфері й має суперечливий, фрагментарний, безсистемний характер.

Важливою проблемою сьогодення є недосконалість нормативно-правового і, перш за все, законодавчого регулювання відносин МСВ, ОМСВ з МСП. Це обумовлює об'єктивну необхідність глибокого системного теоретичного дослідження взаємин вказаних інститутів, що склалися як в рамках наявних нормативних встановлень, так і в результаті практичної організації і діяльності їх співпраці в рамках територіальної громади, що об'єктивує необхідність розробки правової регламентації і ефективного організаційно-правового забезпечення механізму їх реалізації.

Сучасна юридична наука приділяє достатньо уваги вивченню основоположних засад функціонування інститутів публічної самоврядної влади. Зокрема, поняття, систему, принципи та організаційно-правові форми її здійснення викладено в працях В.Б. Авер'янова, Г. В. Атаманчука, М. О. Баймуратова, В.А. Григор'єва, І.А. Грицяка, В.В. Копейчикова, Н.Р. Нижник, Н.М. Мироненко, В.М. Олуйка, О.Ф. Фрицкого, В.В. Цвєткова та інших. Теоретико-правові проблеми МСВ, у тому числі й засади його відносин з іншими суб'єктами права, державними та недержавними інституціями, досліджувались в роботах Б.П. Андресюка, М.О. Баймуратова, О.В. Батанова, М.М. Гуренко-Вайцман, О.В. Зайчука, Н.М. Оніщенко, В.Ф. Сіренка, А.О. Селіванова, Е.А. Тихонової, О.Л. Копиленка, Т.О. Костецької, В. В. Кравченка, М.І. Корнієнка, В.С. Куйбіди, П.М. Любченка, А.Р. Малюка, М.П. Орзіха, Б.А. Пережняка, В.Ф. Погорілка, О.В. Приєшкіної, Р.Т. Чернеги, О.Н. Ярмиша, В.М. Шаповала, Ю.С. Шемшученка та ін.

Різноманітні аспекти ролі і місця взаємодії ОМСВ з іншими соціально-правовими інституціями висвітлювалися в роботах вітчизняних та зарубіжних учених Ю.Ю. Бальція, І.І. Боброва, Ф. Броделя, І.П. Бутка, А. Газаряна, Р.К. Давидова, А.П. Зайця, В.М. Кампа, В. В. Корженка, В.І. Крусса, А.Р. Крусян, О.В. Марцеляка, В.Ф. Попондопула, І.П. Сторожук, В.Д. Яворського тощо. Роботи усіх зазначених та великої кількості інших вчених із зазначеної проблеми стали науково-теоретичною основою даного дисертаційного дослідження.

Однак, незважаючи на наявність великого переліку наукових праць, присвячених проблемам МСВ як соціального феномену, що функціонує в сфері та у формі діяльності територіальних громад та сформованих ними ОМСВ, є інститутом громадянського суспільства ї нерозривно є пов'язаним з іншими інститутами такого суспільства, фактично поза увагою вчених залишилися принципові питання щодо його взаємодії з інститутом МСП, який суттєво та позитивно впливає на локальний розвиток. Сучасний стан теорії і практики МСВ, ОМСВ, відсутність комплексних монографічних досліджень, присвячених взаємодії МСВ, ОМСВ з малим та середнім бізнесом, зумовили вибір теми, визначення мети і завдань дослідження.

Зв'язок з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження є складовою частиною комплексної теми кафедри конституційного, адміністративного та міжнародного права Маріупольського державного гуманітарного університету «Актуальні конституційні та міжнародно-правові проблеми становлення, розвитку та функціонування публічної влади в Україні в умовах міждержавної інтеграції» (державний реєстраційний номер 01080008427).

Мета й завдання дослідження. Мета дисертації полягає у дослідженні правової природи, генезису і становлення ролі МСВ, ОМСВ у їх взаємодії з МСП, що є обумовленою об'єктивними потребами розвитку територіальних громад та локального розвитку. Відповідно до поставленої мети в роботі зосереджується увага на вирішенні таких завдань:

- виявити основні напрями історико-правового розвитку інститутів МСВ та підприємництва та дослідити їх взаємодію та роль підприємництва в контексті становлення локальної демократії та демократичної правової державності;

- дослідити та розкрити зміст права на підприємницьку діяльність як конституційну правомочність особистості;

- дослідити та розкрити правовий статус підприємця - члена територіальної громади;

- на засадах чинного законодавства виявити компетенцію ОМСВ у сфері сприяння становленню і розвитку МСП;

- розробити концептуально-нормативну модель компетенції ОМСВ у сфері сприяння становленню і розвитку МСП;

- визначити поняття компетенції ОМСВ у сфері підприємницької діяльності;

- дослідити компетенційні повноваження ОМСВ у сфері сприяння МСП;

- визначити поняття організаційно-правових форм діяльності ОМСВ із сприяння підприємницькій діяльності та дослідити їх;

- сформулювати пропозиції та рекомендації, спрямовані на подальший розвиток та удосконалення законодавства щодо формування компетенційних повноважень МСВ, ОМСВ у сфері сприяння МСП.

Об'єктом дисертаційного дослідження є комплекс суспільних відносин, що виникає, формується та функціонує в процесі діяльності МСВ, його інституцій, зокрема, ОМСВ щодо сприяння становленню системи МСП у територіальній громаді.

Предметом дисертаційного дослідження є загальнотеоретичні проблеми становлення, розвитку та реалізації компетенційних повноважень МСВ, ОМСВ щодо сприяння становленню системи МСП у територіальній громаді.

Методи дослідження. Методологічну основу дисертаційного дослідження складають сучасні методи пізнання, включаючи як загальнонаукові, так і спеціальні. Зокрема, вони дали змогу: діалектичний метод - дослідити процес виникнення, становлення, розвитку та взаємодії інститутів МСП і МСВ, єдність їх соціального змісту ї різність юридичної форми вираження; метод системного аналізу та синтезу - визначити сумісне існування, функціонування та взаємодію зазначених інститутів громадянського суспільства, формування теоретичної та нормативної моделі повноважень ОМСВ щодо сприяння становленню системи МСП у територіальній громаді; історико-правовий метод - дослідити ґенезу інститутів МСП та МСВ, нормативного супроводження їх функціонування та забезпечення реалізації повноважень ОМСВ профільного характеру; порівняльно-правовий (компаративний) метод - зробити аналіз доктринальних та нормативних позицій національного та зарубіжного законодавства відносно становлення правового статусу підприємця - члена територіальної громади, повноважень ОМСВ в сфері управління, місцевого управління, муніципального управління (менеджменту) щодо становлення системи МСП у територіальній громаді; структурно-функціональний метод - визначити організаційно-правові форми діяльності ОМСВ, їх взаємодію з підприємцями та з підприємницькими структурами щодо їх діяльності в територіальній громаді; формально-юридичний метод - склав основу констатації та аналізу окремих нормативних положень на законодавчому, нормотворчому та локально-нормотворчому рівні регулювання діяльності ОМСВ щодо сприяння становленню системи МСП у територіальній громаді.

Застосування цих методів дало можливість розглянути діяльність МСВ, ОМСВ щодо сприяння становленню системи МСП у територіальній громаді в якості одного з інституційних напрямків діяльності ОМСВ, як самоврядного рівня публічної влади.

Наукова новизна отриманих результатів полягає у виробленні авторської концепції щодо діяльності МСВ, ОМСВ у контексті сприяння становленню системи МСП у територіальній громаді. Дисертаційна робота є першим в Україні комплексним дослідженням зазначеної діяльності ОМСВ профільного характеру.

У результаті проведеного дисертаційного дослідження сформульовано та обґрунтовано низку наукових положень, які виносяться на захист.

Уперше:

- доведено, що постановка питання про роль МСВ у становленні й розвитку системи МСП є закономірною, об'єктивованою реаліями життєдіяльності людської популяції, адже саме у сфері МСВ виникає, формується, розвивається і починає діяти особливий соціальний, і одночасно правовий, конституційний механізм, в основі якого лежить позитивне сполучення ідеалів демократії, справедливості й економічної свободи, спрямованих на дедалі більш повне задоволення інтересів і потреб людини на локальному рівні функціонування соціуму;

- встановлено, що соціальні інститути МСП і МСВ перебувають у генетичному взаємозв'язку і взаємно обумовлюють існування один одного - бо саме підприємництво в історичній ретроспективі стало тим первинним «запускаючим механізмом», що привів до появи інституту локальної демократії;

- обґрунтовано висновок, що розуміння підприємництва в якості аналогії людської діяльності, демонструє його в якості методологічно важливого і гносеологічно вивіреного концепту, що визначає генетичний взаємозв'язок МСП з МСВ;

- встановлений взаємний зв'язок МСП з МСВ, що відбувається таким чином: а) на етапі зародження МСП відбуваються початкові процеси зародження інституту локальної демократії, пов'язані з появою міст, їх розвитком і початком процесів конституювання місцевих співтовариств; б) далі йде процес ускладненням форм підприємництва (поява ремісничих корпорацій - мануфактур) з адекватним ускладненням форм локальної самоорганізації населення міст (поява виборних органів міської громади, виникнення правової основи міського самоврядування (хартії самоврядування, Магдебурзьке право); в) далі підприємництво виходить за межі територіальної громади на державний і міждержавний, міжнародний рівень, трансформується в могутній фактор формування, розвитку і процвітання територіальних спільнот;

- обґрунтовано висновок, що базисні критерії концептуального оформлення моделі користування правом на підприємницьку діяльність глибоко зав'язані на онтологію й аксіологію людського буття, що робить це право не тільки природним, але й нормативним, таким, що обґрунтовується засобами аналітичної юриспруденції в рамках, по суті, нормативістського підходу, де першонормою (Г. Кельзен) вважалося б положення, що закріплює право кожного на підприємницьку діяльність, не заборонену законом (ст. 42 Конституції України);

- доведено, що систематичний аналіз етапів розвитку наукових підходів до підприємництва дає нам можливість виділити основні подібні риси цієї діяльності, спрямовані на локальну інновацію: а) локальний характер діяльності підприємця; б) інноваційна складова цієї діяльності; в) телеологічні настанови МСП і МСВ є тотожними у стратегічних настановах;

- обґрунтовано, що конституційне право кожного вільно займатися підприємницькою діяльністю, що не заборонена законом (ч. 1 ст. 42), яке затверджене серед основних прав людини і громадянина, є: а) в онтологічному сенсі - самостійним, первинним особистісним (індивідуальним) повноваженням, що змістовно відособлено від інших видів (форм) економічної активності та передбачає різноманітні способи реалізації; б) в аксіологічному контексті - є якісно і принципово новим елементом (категорією) для теорії конституціоналізму; в) в гносеологічному аспекті - в рамках ліберально-буржуазної концепції «природних прав» людини, разом з правом на свободу і приватну власність трактуються в якості невід'ємних й незалежних від прав держави;

- доведено, що систематичний і семантичний аналіз положення ч. 1 ст. 42 Конституції України, яке закріплює право кожного на підприємницьку діяльність, означає, що таким правом користається будь-яка фізична (а також юридична) особа поза залежністю від наявності або відсутності в неї політико-правового зв'язку (громадянства, для юридичних осіб - наявності «національності») з державою Україна, тому право на підприємницьку діяльність може і повинне бути віднесене до категорії найпевніше прав людини, ніж прав власне громадянина;

- доведено, що систематичний аналіз права на підприємницьку діяльність дає можливість зробити два важливих методологічних висновки: 1) існує інверсійний зв'язок між правом на підприємницьку діяльність і правом приватної власності; 2) конституційне право на зайняття підприємницькою діяльністю є конституційною правомочністю;

- доведено, що дослідження правового статусу підприємця - члена територіальної громади перебуває на стику правових статусів власне суб'єкта, котрий займається підприємницькою діяльністю, і суб'єкта, котрий належить до територіальної спільноти, розходження цих статусів існує в різній цільовій домінанті та правовому забезпеченні, але їх єдність і симбіоз, синергетичне функціонування визначене тим, що рольові позиції (підприємець і член територіальної громади) сходяться й існують в одному суб'єкті права;

- обґрунтований висновок про те, що трансформуючись у контексті формування права на підприємницьку діяльність члена територіального співтовариства, правовий модус особи починає набувати ряд специфічних характеристик, що мають багатобічну спрямованість, а саме: а) за його допомогою: реалізується форма правомірної поведінки члена територіального співтовариства; відбувається «запуск» механізму локальної реалізації прав члена зазначеної спільноти; виявляється і демонструється зв'язок особи з державою і локальним соціумом; демонструється рівень правової культури такої особи; б) зазначений правовий модус: проходить локальну інтерпретацію (стає територіально «приземленим»), сходячи з рівня відносин «громадянин -держава» до відносин «член територіального співтовариства - ОМСВ»; характеризується телеологічним наближенням до людини незалежно від її правового стану (громадянство, безгромадянство, іноземство, біпатризм, біженці тощо); передвстановлений законодавством, отже, визначає легальну форму належної поведінки суб'єкта; акцентує увагу на ролі людини в матеріальній підтримці публічної влади, у тому числі й публічної самоврядної (муніципальної) влади; в) його реалізація: є свідченням результативності й ефективності правового виховання члена локального співтовариства); визнанням права держави і локального соціуму як суб'єктів публічної влади на відшкодування витрат з «обслуговування» громадянина у його різних рольових позиціях і члена територіального співтовариства; виступає як прагматичне свідчення актуалізації «муніципальних прав особистості».

Удосконалено:

- висновок про те, що глибокий онтологічний зв'язок локальної демократії, повноцінної системи МСВ з проблематикою прав і свобод людини обумовлений тим, що саме локальна демократія створює найбільш зручні, оптимальні умови для продукування жителями-членами територіальних громад відповідних індивідуальних і колективних інтересів щодо реалізації майже всього спектра прав людини і громадянина, що відбувається у сфері МСВ;

- положення про те, що поява у сфері конституційної регламентації права на підприємницьку діяльність стала революційним кроком законодавця, явищем якісно іншого порядку, що цілком відрізняється від закріплення права на працю в радянську епоху - дане повноваження обумовлене принципами політичного, економічного й ідеологічного різноманіття (ч. 1 ст. 15 Конституції України) як основи конституційного устрою сучасної України;

- положення про те, що у питанні про те, яким же правом є право на підприємницьку діяльність за своєю природою і сутністю - невідчужуваним (пріоритет природних прав) чи дарованим державою (позитивістський підхід), першість слід віддати першій позиції, бо історична ретроспектива наочно свідчить про те, що аналізоване право є невідчужуваним, бо визначено природними природженими властивостями людини;

- положення про те, що конституційне повноваження, яке породжує соціально-правовий феномен підприємницької діяльності, знаходить свою предметність, суб'єктно-об'єктний і змістовний склад тільки внаслідок фундаментального і домінантного статуювання особистості й позитивного протекціонізму держави в процесі їх просування до аксіологічного бачення і визначення соціальних цілей і цінностей - таким чином, право на підприємницьку діяльність як конституційна правомочність особистості фактично відображає системно складні правові відносини між особистістю і державою у сфері формування і реалізації економічної свободи.

- положення про те, що сприяння держави становленню і розвитку МСВ і зайняттю членами територіальних громад підприємницькою діяльністю виступає важливою частиною її правової політики держави, напрямки якої: а) удосконалення стратегії і практики законотворчості; б) чітке встановлення сфер правової регуляції; в) реформування судової системи, г) підвищення правової інформованості населення тощо, мають безпосереднє відношення до формування концепту «право члена територіального колективу на зайняття підприємницькою діяльністю»;

Набуло подальшого розвитку:

- висновок про те, що історія підприємництва, є історією нових моделей організації економіки на локальному рівні державного управління і виникаючих на її базі нових форм соціальної взаємодії індивідів, в тому числі й у межах МСВ;

- положення про те, що проблематика правового статусу підприємця - члена територіальної громади одержує не тільки важливий методологічний заряд, але і підсилює «людський» вимір локальної демократії, роблячи його «людинорозмірним» об'єктом соціуму;

- положення про те, що рольова позиція підприємця - члена територіального колективу може включати такі складові та виявитися: 1) у модифікації його поведінки в контексті реалізації телеологічних домінант підприємницької діяльності з метою виробництва товарів, робіт і послуг; 2) у вступі суб'єкта в систему масових комунікацій територіальної громади з її членами вже як підприємця, із усіма правами й обов'язками, передбаченими чинним законодавством; 3) в інституціоналізації управлінського і господарського «дерева контактів» підприємця, що включають у себе контакти: а) з державними структурами з питань, прямо урегульованих законодавством (питання державної реєстрації, оподаткування, організації зовнішньоекономічної діяльності); б) з ОМСВ, їхніми посадовими особами з питань забезпечення і реалізації інтересів територіальної громади (забезпечення товарами, роботами і послугами, виконання муніципального замовлення, участь у реалізації плану соціально-економічного розвитку громади, муніципальних програм тощо); в) з іншими суб'єктами, що хазяюють, розташованими за межами територіальної громади з метою збуту товарів, робіт і послуг, забезпечення сировинними й іншими ресурсами; 4) у здійсненні суб'єктом контактів технологічного характеру (набір найманої робочої сили, організація технологічного циклу і т.д.); 5) у зближенні чи навіть злитті рольових позицій (статусів) підприємця - члена територіального колективу (член територіальної громади - він же підприємець (виробник товарів, робіт і послуг) - він же частково споживач зроблених ним товарів, робіт і послуг - він же і платник податків - він же, наприклад, депутат місцевої ради, і т.д.). Такий «ланцюжок» може бути продовжений.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони можуть бути використані: у науково-дослідній діяльності - для подальших досліджень правового регулювання суспільних відносин, що виникають під час формування та реалізація діяльності ОМСВ щодо сприяння становленню системи МСП у територіальній громаді; у сфері нормотворчості - під час реформування та вдосконалення чинного законодавства відповідно до поданих у роботі пропозицій та здійснення локальної нормотворчості відповідно до визначення ролі ОМСВ щодо сприяння становленню системи МСП у територіальній громаді; у навчальному процесі - при викладенні навчальних дисциплін (теорії держави і права, конституційного права, муніципального права, адміністративного права, підприємницького права, теорії державного управління) та спецкурсів, а також при підготовці і підвищенні кваліфікації державних і муніципальних службовців; у практичній діяльності органів місцевого самоврядування.

Апробація результатів. Основні теоретичні і практичні рекомендації містяться в опублікованих авторських роботах, обговорювались на засіданнях кафедри конституційного права Одеської національної юридичної академії, кафедри конституційного, адміністративного та міжнародного права Маріупольського державного гуманітарного університету та на науково-практичних конференціях зазначених ВНЗ та Одеського інституту МАУП.

Публікації. Основні положення дисертації відображені в 5 публікаціях, із яких 4 наукових статей, опублікованих у фахових виданнях, та 2 тезах виступів на науково-практичних конференціях.

Структура й обсяг дисертації. Відповідно до теми, завдань і предмета дослідження дисертація складається із вступу, трьох розділів, що об'єднують сім підрозділів, висновків та списку використаних джерел. Загальний обсяг рукопису становить 229 сторінок друкованого тексту, у тому числі 28 сторінок списку використаних джерел, який охоплює 317 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У Вступі обґрунтовується актуальність теми дослідження, розкривається зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами, окреслюється мета дисертації, її об'єкт, предмет і завдання, висвітлюється наукова новизна й методологія роботи, апробація отриманих результатів та їх практичне значення.

Розділ 1. «Підприємницька діяльність і місцеве самоврядування: історико-правові аспекти становлення і взаємодії» містить 3 підрозділи.

У підрозділі 1.1. «Підприємництво і його роль у ґенезі інституту місцевого самоврядування» досліджуються соціальні інститути підприємництва і МСВ, наголошується, що вони перебувають у генетичному взаємозв'язку і взаємно обумовлюють існування один одного. Історичний ретроспективний екскурс розвитку соціуму свідчить, що підприємництво виступає як багатогранне явище, що відіграє не тільки важливу соціальну роль на сучасному етапі розвитку суспільства, але посідає важливе місце й в історії людської цивілізації. Протягом тисячоліть воно виступало неодмінним атрибутом людського життя, об'єктивно необхідною складовою не тільки в процесі удосконалення нових форм господарювання, але і прямо впливало на становлення і розвиток нових форм самоорганізації соціуму. Тому удавання до історії розвитку МСП є не тільки цікавим аспектом пізнання минулого людської цивілізації, але й необхідним компонентом у процесі вдосконалення нових форм господарювання, причому не тільки економічного, але й соціального, що безупинно відбуваються в сучасних суспільствах.

Зазначається, що сутність, зміст, функції МСП визначаються, насамперед, суспільно-економічним устроєм, конкретними завданнями, що стоять перед державою на певному етапі її розвитку. Однак, економічні відносини, які лежать в основі МСП, становлять собою той базис суспільства, що значною мірою за допомогою релевантного впливу визначає його політику й ідеологію. Історія МСП, у широкому розумінні, є історією нових моделей організації економіки на локальному рівні державного управління і виникаючих на її базі нових форм соціальної взаємодії індивідів, в тому числі й у межах МСВ.

У підрозділі 1.2. «Право на підприємницьку діяльність як конституційна правомочність особистості» доведено, що становлення і поступальний розвиток системи МСВ в Україні стає одним із вагомих факторів удосконалення демократичної державності, наближення державного управління до громадян, їх реальної участі в державному і громадському житті, що актуалізує необхідність дослідження муніципально-правових відносин, зокрема ролі МСВ у становленні й розвитку системи МСП.

Визначено, що глибокий онтологічний зв'язок локальної демократії, повноцінної системи МСВ з проблематикою прав і свобод людини обумовлений тим, що саме локальна демократія створює найбільш зручні, оптимальні умови для продукування жителями-членами територіальних громад відповідних індивідуальних і колективних інтересів щодо реалізації майже всього спектра прав людини і громадянина, що відбувається у сфері МСВ на локальному рівні функціонування соціуму і держави.

Зазначається, що поява у сфері конституційної регламентації права на підприємницьку діяльність стала революційним кроком законодавця, явищем якісно іншого порядку, що цілком відрізняється від закріплення права на працю в радянську епоху. Дане повноваження обумовлене принципами політичного, економічного й ідеологічного різноманіття (ч. 1 ст. 15 Конституції України) як основи конституційного устрою сучасної України. Право на зайняття підприємницькою діяльністю (ч. 1 ст. 42 Конституції України) стосовно найбільш поширеної класифікації конституційних прав і свобод людини і громадянина (особисті (громадянські), політичні, економічні, соціальні, культурні) за своїм змістом належить до економічних прав, що закріплюють і встановлюють можливості особистості у сфері виробництва і розподілу матеріальних благ, покликані забезпечити задоволення економічних і тісно зв'язаних з ними духовних потреб і інтересів людини.

Автором доведено, що право на підприємницьку діяльність за своєю природою і сутністю є невідчужуваним (пріоритет природних прав), а не дарованим державою (позитивістський підхід) правом, бо історична ретроспектива наочно свідчить про те, що воно визначено природними природженими властивостями людини: з одного боку, воно не залежить від його визнання державою, а з іншого боку - зв'язує державу, гарантується й охороняється нею як соціальний феномен, вимога і принципи, обумовлені природою людини. І в цьому розумінні реалізується основний концепт доктрини природного права - людина є «мірою всіх речей».

Доводиться, що конституційне право на зайняття підприємницькою діяльністю є конституційною правомочністю, що пояснюється, насамперед, дефінітивним розумінням самої правомочності як складової частини суб'єктивного права, що становить конкретну юридичну можливість, яка дається правосуб'єктній особі з метою задоволення її інтересів.

У підрозділі 1.3. «Правовий статус підприємця - члена територіальної громади» досліджується правовий статус такого суб'єкта, який на думку автора перебуває на стику правових статусів власне суб'єкта, котрий займається підприємницькою діяльністю, і суб'єкта, котрий належить до територіальної спільноти, яка функціонує на певній території держави в рамках її адміністративно-територіальних одиниць. Зазначається, що розходження цих статусів існує в різній цільовій домінанті та правовому забезпеченні, але їх єдність і симбіоз, синергетичне функціонування визначене тим, що рольові позиції (підприємець і член територіальної громади) сходяться й існують в одному суб'єкті права.

Доведено, що проблематика правового статусу підприємця - члена територіальної громади одержує не тільки важливий методологічний заряд, але і підсилює «людський» вимір локальної демократії, роблячи його «людинорозмірним» об'єктом соціуму. У цьому контексті зазначається, що одним із найважливіших напрямів нормативно-правової (законодавчої) діяльності держави повинне стати створення умов для стимулювання ініціативи, активності й самоврядування громадян. Даний напрям цілком збігається як зі сприянням держави становленню і розвитку МСВ, так і зайняттю членами територіальних громад МСП. У цьому контексті варто звернути особливу увагу на правову політику держави, бо здійснення конституційних прав і виконання конституційних обов'язків в умовах демократичної правової державності виступає як один із актуальних напрямів реалізації такої політики.

Вказується, що феномен «права члена територіального колективу на зайняття підприємницькою діяльністю» генерується, формується, функціонує і реалізується на рівні МСВ та має особливу значимість для формування демократичної державності й розвитку громадянського суспільства, бо розвиток системи МСВ в Україні стає важливим способом наближення державного управління до громадян, їхньої реальної участі в державному і громадському житті, що, насамперед, позначається на практичній реалізації системного комплексу їхніх конституційних прав і обов'язків.

Доведено, що право члена територіальної громади на зайняття підприємницькою діяльністю за своїм суб'єктним складом ширше, ніж інші конституційні права громадян України, наприклад, ніж їхні політичні права. Це ще більш актуалізується, коли негромадяни патримоніальної держави, котрі мешкають постійно чи більш-менш тривалий термін на її території, займаються тут підприємницькою діяльністю, одержують основний доход за місцем свого мешкання (доміцілій) і сплачують місцеві й державні податки «не своїй» державі.

Розділ 2. «Компетенція органів місцевого самоврядування у сфері сприяння становленню і розвитку малого і середнього підприємництва» містить 2 підрозділи.

У підрозділі 2.1. «Поняття компетенції органу місцевого самоврядування у сфері підприємницької діяльності» автор підкреслює, що політичні й соціально-економічні реалії сучасного етапу розвитку державності України свідчать про те, що багато нормативних моделей суспільних відносин, що містяться в Конституції України 1996 року, реалізуються досить повільно і не завжди послідовно. А це, у свою чергу, прямо і негативно позначається на якості життя громадян України, довірі населення до окремих інститутів публічної влади, як державних, так і самоврядних (див. ст. 5 Конституції України).

Зазначається, що найбільш яскраво обґрунтування компетенції ОМСВ у сфері підприємницької діяльності може бути дано у сфері конституційної економіки: з одного боку, конституціоналізація економіки за допомогою регламентації і регулювання економічних відносин нормами конституційного права, не викликає заперечень; з іншого - чисто механістичний підхід до такої діяльності, без урахування дії економічних законів, може призвести до істотного негативного впливу на економічне життя держави, а також на нормальне і стабільне функціонування економічного публічного порядку. Тому конституціоналізація правового порядку функціонування економіки повинна носити системний характер і охоплювати не тільки законодавство, але й державну економічну політику, а також публічне управління в економічній сфері, у тому числі й те, що реалізується на локально-регіональному рівні.

Формування компетенції ОМСВ у сфері сприяння становленню і розвитку МСП, обумовлено тим, що управлінські стимули і дії в сукупності з компетенцією зазначених органів і компетентністю їхніх службовців створюють необхідний нормативний, організаційний і суб'єктно-об'єктний потенціал, що є обов'язковими умовами для становлення, сприяння і розвитку такого напряму соціально-активної діяльності, як малий і середній бізнес.

Становлення компетенції ОМСВ у контексті сприяння МСП варто розуміти як формування, становлення і розвиток нормативної парадигми їхніх дій (діяльності) із створення сприятливих умов для функціонування МСП на відповідній території. При цьому саму територію отут варто сприймати не тільки як об'єкт управління ОМСВ, але також як об'єкт соціального й економічного інтересу приватної особи (як споживача товарів, послуг і робіт (члена територіальної громади), так і їх виробника - підприємця).

Підрозділ 2.2. «Компетенційні повноваження органів місцевого самоврядування у сфері сприяння малому і середньому підприємництву» містить аналіз економічної і маркетингової складових компетенції ОМСВ у сфері підприємницької діяльності, що можуть бути доповненими відповідно до характеристик теоретико-правових основ МСВ. Враховуючи його роль як особливого інституту публічної влади, виходячи з історичних, культурних і інших традицій на територіях держави, у питанні виникнення профільної компетенції ОМСВ варто спиратися на принципи: а) самостійності МСВ в межах установленої компетенції; б) його самодостатності; в) ресурсної забезпеченості для реалізації власних повноважень; г) відповідальності перед населенням і державою. Зазначається, що системний аналіз правової конструкції «компетенція ОМСВ у сфері сприяння МСП», несе в собі істотний онтологічний потенціал, який варто розуміти в декількох аспектах: а) у вигляді ролі МСВ, його суб'єктів і органів у становленні МСП на відповідній території; б) у взаємодії цих двох інститутів громадянського суспільства; в) у взаємодії органу публічної (самоврядної, муніципальної) влади і невладного інституту державно організованого соціуму.

Автор визначає парадигму діяльності ОМСВ у сфері сприяння МСП, як непротивлення, усіляку допомогу, позитивний протекціонізм, створення відповідних умов, надання активної допомоги останньому, стимулювання для розвитку підприємницької діяльності й т.д.

Розділ 3. «Організаційно-правові форми діяльності органів місцевого самоврядування із сприяння підприємницькій діяльності» містить 2 підрозділи.

Підрозділ 3.1. «Поняття організаційно-правових форм діяльності органів місцевого самоврядування із сприяння підприємницькій діяльності» містить системний аналіз феномену організаційно-правових форм діяльності ОМСВ із сприяння підприємницькій діяльності, що має визначальне значення в здійсненні управлінської діяльності, бо за його допомогою виявляються, оформляються, конституюються, формалізу-ються, інституціоналізуються, структуруються, інтерпретуються об'єк-тивно-суб'єктивні домінанти функціональної (діяльнісної) і статутарної (нормативної) характеристики управлінських структур у соціумі, до яких належать і ОМСВ.

Доведено, що формалізація різних форм діяльності ОМСВ, у тому числі й у контексті підтримки МСП, що утіленні в різні організаційні й організаційно-правові форми відіграє важливу роль для: а) виявлення функціональної природи компетенції ОМСВ; б) реалізації вже наявної в них компетенції; в) становлення і формування перспективної профільної компетенції; г) явочного, а потім легального закріплення певних форм діяльності ОМСВ в їхній діяльності, а потім і в компетенції; г') виявлення нових організаційних і організаційно-правових можливостей роботи ОМСВ в територіальній громаді й на підвідомчій території; д) акцентуації, формування і легалізації нових питань місцевого значення як основної об'єктної основи МСВ.

Вказується, що на практиці поведінка ОМСВ із здійснення своїх завдань і функцій реалізується за допомогою використання певних організаційних форм і методів, обумовлених їхнім правовим становищем: форми управлінської й організуючий діяльності ОМСВ знаходять своє вираження в певних діях, що мають формалізований характер, структуру й оформлення.

Акцентується увага на тому, що оскільки в даний час у широкому розумінні діяльність ОМСВ з підтримки МСП не знайшла свого повного і комплексного відображення і закріплення в їхній компетенції, основне місце в її здійсненні посідає організаційна форма діяльності.

У підрозділі 3.2. «Взаємодія органів місцевого самоврядування з підприємцями та підприємницькими структурами» міститься систематичний аналіз діяльності ОМСВ з підтримки МСП на підвідомчій території, який свідчить про те, що вона здійснюється в рамках певних організаційно-правових форм за допомогою взаємодії з індивідуальними підприємцями, підприємцями і їхніми структурами, що є юридичними особами, з корпоративними об'єднаннями підприємців, з неурядовими організаціями малого і середнього бізнесу.

Зазначається, що в основі такої діяльності профільного характеру лежить, насамперед, її планування, що носить об'єктивний характер через тривалу часову перспективу, широкий суб'єктний склад, багаторівневість і різноплановість об'єктних параметрів співробітництва, обумовленого імперативним характером телеологічної домінанти МСВ і діяльності його органів - вирішенням питань місцевого значення.

Розгляд організаційних і організаційно-правових форм діяльності ОМСВ у сфері підтримки МСП дає можливість класифікувати їх по таких основних функціонально-цільових напрямах: а) діяльність, що спрямована на створення інфраструктури підтримки суб'єктів МСП; б) діяльність з розробки форм, умов і порядку підтримки суб'єктів МСП. Другий напрям діяльності містить у собі такі конкретні форми підтримки зазначених суб'єктів: а) фінансову; б) майнову; в) інформаційну; г) консультаційну підтримку таких суб'єктів; д) у сфері підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації їхніх працівників; е) у сфері інновацій; є) у сфері промислового виробництва; ж) у сфері ремісництва; з) підтримка суб'єктів малого і середнього підприємництва, що здійснюють зовнішньоекономічну діяльність; і) підтримка суб'єктів МСП, що здійснюють сільськогосподарську діяльність.

підприємництво орган самоврядування сприяння

ВИСНОВКИ

У результаті проведеного дослідження досягнуто розв'язання наукового завдання, що полягає у з'ясуванні правової природи, генезису і становлення ролі МСВ, ОМСВ у їх взаємодії з МСП. За результатами дослідження зроблено такі висновки:

1. Розгляд питання про роль МСП у становленні й розвитку інституту МСВ в певному аспекті є новацією, бо соціальні інститути підприємництва і МСВ перебувають у генетичному взаємозв'язку і взаємно обумовлюють існування один одного - саме підприємництво в історичній ретроспективі стало тим первинним «запускаючим механізмом», що привів до появи інституту локальної демократії.

2. Глибокий онтологічний зв'язок локальної демократії, повноцінної системи МСВ з проблематикою прав і свобод людини обумовлений тим, що саме локальна демократія створює найбільш зручні, оптимальні умови для продукування жителями-членами територіальних громад відповідних індивідуальних і колективних інтересів щодо реалізації майже всього спектра прав людини і громадянина, що відбувається у сфері МСВ на локальному рівні функціонування соціуму і держави.

3. Право кожного займатися підприємницькою діяльністю, що не заборонена законом (ч. 1 ст. 42), яке затверджене серед основних прав людини і громадянина в Конституції України, є: а) в онтологічному сенсі - самостійним, первинним особистісним (індивідуальним) повноваженням, що змістовно відособлено від інших видів (форм) економічної активності та передбачає різноманітні способи реалізації; б) в аксіологічному контексті - це право в конституційній інтерпретації є якісно і принципово новим елементом (категорією) не тільки для теорії конституціоналізму, але і для філософії права в широкій понятійній градації юридичних наук (Г.Ф. Шершеневич); в) в гносеологічному (епістемологічному) аспекті - це право саме в рамках ліберально-буржуазної концепції «природних прав» людини, разом з правом на свободу і приватну власність трактуються в якості невід'ємних й незалежних від прав держави, обидва ці повноваження найбезпосереднішим чином зв'язані з явищем підприємництва, хоча і не вичерпують його змістовної цілісності.

4. Систематичний і семантичний аналіз положення ч. 1 ст. 42 Конституції України, що закріплює право на підприємницьку діяльність, у контексті виявлення способу конституційного формулювання такого права можна визначити як позитивний, означаючий, що Конституція встановлює і констатує, що суб'єкт має певне право. Використання в конституційному формулюванні права на підприємницьку діяльність слова «кожен» означає, що таким правом користається будь-яка фізична (а також юридична) особа поза залежністю від наявності або відсутності в неї політико-правового зв'язку (громадянства) з державою Україна (для юридичних осіб - наявності «національності»). Така правова позиція свідчить про те, що право на підприємницьку діяльність на території України: а) мають її громадяни, іноземні громадяни, а також такі категорії негромадян, як апатриди, біженці, прохачі притулку, мігранти, що трудяться, і члени їхніх родин; б) воно може і повинне бути віднесене до категорії найпевніше прав людини, ніж прав власне громадянина.

5. Право на підприємницьку діяльність за своєю природою і сутністю є невідчужуваним, бо визначено природними природженими властивостями людини: з одного боку, воно не залежить від його визнання державою, а з іншого боку - зв'язує державу, гарантується й охороняється нею як соціальний феномен, вимога і принципи, обумовлені природою людини.

6. Соціальна і нормативна модель правового статусу підприємця - члена територіальної громади має за основну мету стабільне, продуктивне і безконфліктне співіснування підприємця, ОМСВ, територіальної громади, її членів на відповідній території за допомогою певних інструментів організаційного й організаційно-правового характеру (держава, її органи на місцях, ОМСВ, територіальна громада, її члени, правові норми і т.д.). До її критеріальних характеристик можна віднести такі: організаційну; нормативну; суб'єктну; об'єктну; поведінкову (діяльнісну); інституціональну; гносеологічну (пізнавальну); аксіологічну (ціннісну); методологічну; конституюючу; доктринально-прагматичну; статутарну; емпіричну; проспективну (прогностичну); дефінітивну (понятійну; компаративну; евристичну (алгоритмічну).

7. Організаційна й організаційно-правова діяльність ОМСВ у профільній сфері, у першу чергу, спрямована на створення інфраструктури підтримки суб'єктів малого і середнього підприємництва. Така інфраструктура з онтологічних позицій становить собою комплекс взаємозалежних обслуговуючих структур, що складають і/чи забезпечують основу для вирішення проблеми (завдання). Вона набуває ряд концептуальних характеристик стратегічного і тактичного характеру, зокрема: а) у соціальному аспекті - трансформує соціальну обстановку на локальному рівні соціуму; б) у суб'єктному аспекті - включає певні організації, у т.ч. й ОМСВ; в) в об'єктному аспекті - ці організації здійснюють певну ординарну чи екстраординарну діяльність; г) у телеологічному аспекті - ця діяльність має цільову настанову - вирішення проблеми (завдання); г') у формалізованому аспекті ця діяльність носить формально-визначений характер - ординарна діяльність із забезпечення статусного існування і функціонування об'єкта і/чи самостійна діяльність такого самого характеру, але вже із забезпечення існування об'єкта в рамках вирішення проблеми (завдання); д) в аксіологічному аспекті вона має статутарно-функціональний (управлінський) характер; е) в екзистенціальному аспекті - вона становить собою діяльність, спрямовану на вирішення життєво важливих завдань існування людського соціуму; є) у праксеологічному аспекті - вона становить собою здійснення свідомої діяльнісної функції індивідами та їх об'єднаннями; ж) у психологічному аспекті - вона формує певні поведінкові настанови індивідів і їх об'єднань у рамках локального соціуму; з) в управлінському аспекті - є проявом соціального, муніципального управління або прообразом правила поведінки, що в перспективі знайде своє закріплення в нормативному акті.

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Андреев В.И. Роль предпринимательства в становлении института местного самоуправления: историко-правовые аспекты / В. И. Андреев // Актуальні проблеми політики. - 2004. - Вип. 22. - С. 244 - 252.

2. Андреев В.И. Право на предпринимательскую деятельность как конституционное правомочие личности / В. И. Андреев // Актуальні проблеми держави і права. - 2005. - Вип. 24. - С. 254 - 261.

3. Андрєєв В.І. Місцеве самоврядування і мале та середнє підприємництво: концептуальні проблеми становлення і взаємодії/ В. І. Андрєєв// Держава і право. - 2006. - Вип. 33. - С. 173 - 177.

4. Андреев В.И. Деятельность органов местного самоуправления по содействию становлению малого бизнеса на своей территории / В. И. Андреев // Науковий вісник Академії муніципального управління, Сер. «Право». - 2007. - Вип. 1(3). - С. 83 - 91.

5. Андрєєв В.І. Роль місцевого самоврядування|самоуправління| в становленні малого та середнього підприємництва/ В. І. Андрєєв// Політико-правові проблеми конституційної реформи в Україні: Колективна моногр. за матер. науково-теоретичн. конф. Одеського інституту Міжрегіональної Академії управління персоналом. - Одесса, 2008. - С. 99-100.

6. Андрєєв В.І. Місцеве самоврядування в Україні та мале підприємництво: актуальні проблеми співвідношення та взаємодії / В. І. Андрєєв // Сучасний розвиток державотворення та правотворення в Україні: проблеми теорії та практики: Збірник матер. I Міжрегіон. конф. студентів, аспірантів і молодих вчених. - Маріуполь, 14 березня 2008 р. / За ред. Балабанова К.В. - Маріуполь, 2008. - С. 85 - 87.

АНОТАЦІЯ

Андрєєв В.І. Роль органів місцевого самоврядування в становленні малого та середнього підприємництва. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.02 - конституційне право; муніципальне право. - Харківський національний університет внутрішніх справ. - Харків, 2010.

Дисертація присвячена дослідженню ролі органів місцевого самоврядування у становленні малого та середнього підприємництва у територіальній громаді. Автор характеризує історико-правові аспекти становлення і взаємодії інститутів підприємницької діяльності і місцевого самоврядування, окреслює право на підприємницьку діяльність як конституційну правомочність особистості, визначає правовий статус підприємця - члена територіальної громади. В роботі розглянуто компетенцію органів місцевого самоврядування у сфері сприяння становленню і розвитку малого і середнього підприємництва.

Особлива увага приділяється визначенню організаційно-правових форм діяльності органів місцевого самоврядування із сприяння підприємницькій діяльності, окреслюються та аналізуються понятійна та видова характеристики організаційно-правових форм такої діяльності органів місцевого самоврядування, розглядається взаємодія органів місцевого самоврядування з підприємцями та підприємницькими структурами.

Ключові слова: підприємництво, місцеве самоврядування, мале та середнє підприємництво, органи місцевого самоврядування, правовий статус підприємця - члена територіальної громади, організаційно правові форми діяльності органів місцевого самоврядування із сприяння підприємницькій діяльності.

ANNOTATION

Andreev V.I. Role of organs of local self-government in becoming of small and middle enterprise. - Manuscript.

Thesis for obtaining a candidate's degree in Law in speciality 12.00.02 - Constitutional law; Municipal law. - Kharkiv national university of internal affairs. - Kharkiv, 2010.

The thesis is dedicated to the research of role of organs of local self-government in becoming of small and middle enterprise in territorial mass. An author characterizes the historical-laws aspects of becoming and co-operation of institutes of entrepreneurial activity and local self-government outlines a right on entrepreneurial activity as constitutional competence of personality, legal status of businessperson determines - member of territorial mass. Jurisdiction of organs of local self-government is in process considered in the field of assistance becoming and development of small and middle enterprise.

The special attention is spared determination of legal forms of activity of organs of local self-government on an assistance entrepreneurial activity, determined and analyzed concept and specific descriptions of legal forms of such activity, co-operating of organs of local self-government is examined with businesspersons and enterprise structures.