Авторське право на літературні й художні твори в Європейському Союзі та Україні: порівняльно-правове дослідження

Размещено на http://www.allbest.ru/

Диссертация на соискание научной степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.03 - гражданское право и гражданский процесс; семейное право; международное частное право. - Национальный университет «Одесская юридическая академия», Одесса, 2011.

Диссертация посвящена компаративному исследованию регламентации и защиты авторского права на литературные и художественные произведения в Европейском Союзе и Украине. В работе анализируются исторические и нормативные аспекты становления и развития авторского права на литературные и художественные произведения, европейские и национальные доктринальные подходы к его определению и регламентации. Исследуются международно-правовые аспекты становления и развития авторского права на литературные и художественные произведения, их восприятие в национальном законодательстве Украины и зарубежных государств.

Усиление европейской интеграционной составляющей Украины, лежащей в основе ее внешнеполитической и внешнеэкономической программы, актуализирует важность авторского права, различные аспекты которого находят все большее признание и применение не только в конкретных ситуациях общественной жизни и общественном сознании граждан Украины, но также в легализации его государством, которое проявляется в адекватном нормативно-правовом регулировании общественных отношений профильного характера. Такая деятельность находит свое практическое проявление в повышении роли авторского права и занятии им все более значимого места в системе национального законодательства.

В условиях развития рыночной экономики активное привлечение объектов авторского права и сопредельных прав к хозяйственному обращению Украины вызвало целый комплекс проблем, которые заключаются в невозможности одних лиц отстаивать свои права, нежелании других выплачивать им вознаграждение за использование прав, связанных с объектами авторского права и, конечно, стремлении третьих лиц получать огромные прибыли от приведенных разногласий интересов.

Определяется дефиниция авторского права на литературные и художественные произведения, его источники, специфика нормативного обеспечения, объектно-субъектная и содержательная составляющие в Европейском Союзе, его государствах-членах и в Украине. Показано, что в основе концептуального обоснования нормативной регламентации исследуемого авторского права в большинстве государств лежит дихотомия «проприетарный подход» - «теория исключительных прав», преимущество в которой получила теория исключительных прав, в то время как действующее законодательство Украины в сфере авторского права в основном продолжает исходить из проприетарного подхода.

Сделан вывод, что в основе архитектоники авторского права лежат группы личных (неимущественных) и имущественных правомочностей: к первой из них принадлежат - право требования признания своего авторства; право запрещения на упоминание своего имени; право на выбор псевдонима; право требования сохранения целостности произведения; право на его обнародование; ко второй - исключительные права автора на использование произведения в любой форме и любым способом с правом получения вознаграждения за такое использование.

Особое внимание обращено на гармонизационные аспекты защиты авторского права на литературные и художественные произведения в законодательстве Украины и ЕС. Показано, что осуществление процессов унификации и гармонизации в сфере авторских и смежных прав на уровне Европейского Союза с помощью директивной регламентации в сфере комунитарного права привело к созданию европейского (интеграционного) законодательства об авторских и смежных правах (европейского авторского права). Используя директивную регуляцию в сфере охраны авторского права, институции Европейского Союза достигли больших успехов в этой важной сфере правовых отношений, которая интенсивно развивается благодаря научно-технической революции, происходящей в сфере новейших разработок по технологическому обеспечению распространения информации.

Ключевые слова: интеллектуальная собственность, авторское право, авторское право на литературные и художественные произведения, авторское право Европейского Союза, защита авторского права, приближение законодательства Украины к праву Европейского Союза.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.03 - цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право. - Національний університет «Одеська юридична академія», Одеса, 2011.

Дисертація присвячена компаративному дослідженню регламентації авторського права на літературні й художні твори в Європейському Союзі та Україні. В роботі аналізуються історичні та нормативні аспекти становлення і розвитку авторського права на літературні й художні твори, міжнародні, європейські та національні доктринальні підходи до його визначення і регламентації.

Визначено дефініцію авторського права на літературні й художні твори, його джерела, специфіку нормативного забезпечення, об'єктно-суб'єктну і змістовну складові в Європейському Союзі, його державах-членах та в Україні.

Особливу увагу звернуто на гармонізаційні аспекти захисту авторського права на літературні й художні твори в законодавстві України та Європейському Союзі.

Ключові слова: інтелектуальна власність, авторське право, авторське право на літературні й художні твори, авторське право Європейського Союзу, захист авторського права, наближення законодавства України до права Європейського Союзу.

Summary

Strelya M.I. Copyright on literary and artistic works in European Union and Ukraine: comparatively legal research. - Manuscript.

Thesis for a candidate degree in speciality 12.00.03 - civil law and civil procedure; family law; international private law. - National University «Odessa Academy of Law», Odessa, 2011.

Certainly definition of copyright on literary and artistic works, it's sources, specific of the normative providing, objective-subject and rich in content constituents in European Union, it's members states and in Ukraine. The special attention is turned on the garmonizations aspects of defence of copyright on literary and artistic works in the legislation of Ukraine and European Union.

Keywords: intellectual property, copyright, copyright on literary and artistic works, copyright in European Union, defence of copyright, approaching of legislation of Ukraine to the right for European Union.

Актуальність теми. В умовах економічної глобалізації і посилення інтеграційних тенденцій у міждержавних відносинах об'єктивно зростає інтерес до досвіду Європейського Союзу (далі - ЄС) у сфері правової охорони інтелектуальної власності та, зокрема, авторського права на літературні й художні твори. Це обумовлено рядом факторів стратегічного і тактичного характеру. До перших слід віднести такі: ЄС являє собою одну з найбільш успішно функціонуючих міжнародних регіональних організацій, яка динамічно розвивається і поєднує 27 держав континенту; інтеграційна єдність, детермінована єдиними історичними, економічними, культурологічними, цивілізаційними зв'язками між європейськими народами, яка в умовах реальної інтеграції дала могутній імпульс для розвитку держав-членів ЄС та їхніх товариств, включаючи і сферу інтелектуальної власності; успішний розвиток інтелектуальної діяльності, що є важливим результатом кроскультурних комунікацій, виступає як рушійна сила суспільного прогресу і веде не тільки до виникнення мультикультурного простору, але й до істотного інноваційного розвитку, що лежить в основі переходу до нової стратегії економіки, яка базується на знаннях («економіка знань»).

Маючи значну специфіку інституційного і політико-правового характеру, ЄС вирішує ряд найважливіших інтеграційно-державних завдань, одним із яких є функціонування і розвиток Загального ринку. Цей фактор відіграє домінуючу роль в успішній діяльності ЄС з ефективного правового регулювання у сфері інтелектуальної власності, що практично здійснюється шляхом гармонізації, у тому числі й авторського права на літературні й художні твори; перманентно зростаючий і динамічно функціонуючий ринок літературних творів і предметів мистецтва, що актуалізує питання його юридичного забезпеченню з метою охорони авторських і суміжних прав.

До другої групи факторів слід віднести: надзвичайну важливість і корисність досвіду ЄС з правової охорони в профільній сфері як для правового розвитку і законодавства держав-членів ЄС і ЄС у цілому, так і третіх країн - держав, що не є членами ЄС. Такий досвід, зокрема, дуже важливий і для України у зв'язку з її європейськими устремліннями й взятим курсом на гармонізацію її національного законодавства із законодавством ЄС, у тому числі й у сфері охорони авторського права. Вивчення процесів правотворення і правозастосування, що відбуваються в ЄС, становить не тільки теоретичний інтерес, оскільки 14 червня 1994 р. між Україною і Європейським Співтовариством була укладена Угода про партнерство і співробітництво (набрала чинності 1 березня 1998 р.), відповідно до якої Україна до 2002 р. повинна була забезпечити рівень охорони об'єктів права інтелектуальної власності, що відповідає існуючому у Співтоваристві. Важливим фактором, що має оперативне значення у сфері гармонізації авторсько-правових відносин, є виникнення нових об'єктів творчої діяльності, нових способів розповсюдження і використання об'єктів, що охороняються, а також нових технічних можливостей з охорони і контролю за розповсюдженням таких об'єктів.

Усе зазначене актуалізує науковий пошук у сфері авторського права в контексті компаративного дослідження основних правових категорій і законодавства про авторське право на літературні й художні твори держав-членів ЄС, самого ЄС і України на предмет відповідності національного законодавства до останніх встановлень авторського права ЄС.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане відповідно до напрямів наукових досліджень Одеської національної юридичної академії на 2006 - 2010 рр. «Традиції і новації в сучасній українській державності і правовому житті» (державний реєстраційний номер 0106U004970). Тема дисертації безпосередньо відповідає плану наукових досліджень кафедри цивільного права Одеської національної юридичної академії в рамках теми: «Традиції приватного права України».

Мета і завдання дослідження. Метою дисертації є дослідження авторського права на літературні й художні твори в контексті порівняльно-правового аналізу історико-правових і доктринальних підходів до його визначення, нормативно-правової регламентації та гармонізаційних аспектів його захисту в Україні, державах-членах ЄС і в законодавстві самого ЄС.

Для досягнення мети автор дисертації поставив такі завдання:

дослідити процес формування і розвитку зарубіжної і вітчизняної доктрини інтелектуальної власності, у тому числі здійснити порівняльну характеристику концепцій авторського права на літературні й художні твори;

провести аналіз національного законодавства України і зарубіжних держав, у тому числі держав-членів ЄС, авторського права ЄС, пов'язаного з охороною прав на літературні й художні твори, розглянути основні шляхи його вдосконалення;

проаналізувати міжнародні угоди, пов'язані з охороною авторських і суміжних прав на літературні й художні твори і визначити ступінь їх відповідності національному законодавству України;

здіснити порівняльний аналіз авторського права ЄС на літературні й художні твори із законодавством України в частині правового регулювання й охорони авторських і суміжних прав;

визначити поняття інтелектуальної власності й авторського права на літературні й художні твори ;

охарактеризувати необхідні і достатні ознаки авторського права на літературні й художні твори для надання правової охорони;

визначити і проаналізувати причини та види порушень прав авторів літературних і художніх творів;

розглянути випадки законодавчого обмеження авторських прав на літературні й художні твори;

проаналізувати директивне регулювання авторських прав на літературні й художні твори в рамках ЄС;

розглянути гармонізаційні аспекти захисту авторського права на літературні й художні твори в законодавстві України на предмет їх відповідності до авторського права ЄС.

Об'єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають у сфері охорони і захисту авторських прав на літературні й художні твори.

Предметом дослідження є авторське право на літературні й художні твори, його юридична природа, суб'єктно-об'єктний склад і зміст, а також його доктринальне забезпечення і нормативно-правова регламентація в законодавстві України, держав-членів ЄС і в авторському праві ЄС.

Методи дослідження. Обрана тема, поставлені цілі й завдання, специфіка об'єкта і предмета дисертаційного дослідження визначили методологічні основи дослідження, в якому домінуюче місце відведене компаративному підходу. Основою методології дисертаційного дослідження став комплексний і системний підхід до аналізу проблем цивільно-правової охорони і захисту авторських і суміжних прав на літературні й художні твори, що поєднує ряд методів. Зокрема, за допомогою системно-функціонального методу об'єкт дослідження був вивчений як єдине ціле, виявлені різноманітні типи зв'язків у ньому, що потім були об'єднані в теоретичних положеннях, виявлений і визначений алгоритмічний механізм взаємин суб'єктів авторського права і суміжних прав у зв'язку із забезпеченням цивільно-правової охорони і захисту літературних і художніх творів. Використання історичного методу дало можливість розглянути процеси формування і розвитку зарубіжної і вітчизняної доктрини інтелектуальної власності, у тому числі авторського права на літературні й художні твори, а також його нормативне забезпечення в історичній ретроспективі. За допомогою порівняльно-правового методу було досліджено багатосторонні міжнародні договірні акти, нормативно-правові акти України, інших зарубіжних держав, у тому числі держав-членів ЄС, а також акти комунітарного права ЄС профільного характеру як елементів глобальної нормативної системи інтелектуальної власності. На підставі методу прогнозування й імітаційного моделювання зроблені висновки щодо внутрішнього потенціалу і тенденцій розвитку цієї системи.

Теоретичною основою для висновків, зроблених у дисертації, стали праці вітчизняних і зарубіжних цивілістів: А.І. Абдулліна, Ч.Н. Азімова, Л. Бентлі, М.М. Богуславського, О.М. Боярчука, А.К. Вишнякова, І.І. Дахно, О.В. Дзери, А.С. Довгерта, В.А. Дозорцева, В.Я. Іонаса, О.С. Іоффе, І.О. Калятина, Ю.М. Капіци, В.І. Корецького, Б.А. Лемана, Д. Ліпцик, А. Люки, О.М. Пастухова, С.В. Петровського, О.А. Підопригори, О.О. Підопригори, М. Пітерса, Д.М. Притики, О.Д. Святоцького, А.П. Сергєєва, О.Ф. Скакун, А.В. Смитюха, С.В. Усольцевої, М. Фічера, Є.О. Харитонова, О.І. Харитонової, І.Я. Хейфец, Б. Шерман, Г.Ф. Шершеневича, Р.Б. Шишки, О.О. Штефан, В.С. Щербини, Н.Е. Яркіної та ін.

Основні положення і висновки, подані в роботі, ґрунтуються на аналізі чинного законодавства України і держав-членів ЄС, авторського права ЄС на літературні й художні твори, а також на аналізі профільних міжнародно-правових актів, що регламентують право інтелектуальної власності, у тому числі й авторське право на літературні й художні твори.

Наукова новизна дисертаційного дослідження полягає в тому, що у вітчизняній юридичній науці вперше комплексно досліджується проблематика авторського права ЄС і України на літературні й художні твори з використанням компаративного підходу.

Наукова новизна отриманих результатів визначається такими основними положеннями:

уперше:

запропонована доктринальна позиція про існування синергетичного взаємозв'язку авторського права на літературні й художні твори ЄС і України, заснована на гармонізаційних аспектах визначення статусного і перспективного розвитку цього права, його суб'єктного й об'єктного складів, змісту, що функціонує на основі приватноправових нормативних алгоритмів, які діють у рамках європейської інтеграційної моделі;

апробовані теоретико-методологічні розробки, отримані в результаті проведеного дослідження в конкретному порівняльно-правовому дослідженні, а саме - у порівняльному вивченні історико-правових аспектів еволюції становлення права інтелектуальної власності, у тому числі й авторського права на літературні й художні твори в Україні та державах-членах ЄС; детально досліджені механізм і моделі нормативно-правового забезпечення авторського права на літературні й художні твори в Україні та державах-членах ЄС; визначені форми і методи гармонізації авторського права ЄС із законодавством України; виявлений ступінь такої гармонізації;

установлено, що в праві ЄС, завдяки методу директивного управління, до даного часу склалася система європейського авторського права, що: а) істотно відрізняється від принципів, які існували в національних системах права інтелектуальної власності, у тому числі й авторського права держав-членів ЄС; б) має особливий предмет правового регулювання; в) характеризує принципи комунітарного права ЄС у сфері авторського права як основні начала, що несуть у собі колективістські, а не індивідуальні підходи, звідси їхньою телеологічною домінантою виступають не вузьконаціональні, а загальні завдання всього Співтовариства із створення Загального ринку ЄС; г) швидко реагує на досягнення науково-технічного прогресу в профільній сфері з метою охорони і захисту суб'єктів і нових об'єктів авторського права; д) визначає перспективні напрями нормотворчої діяльності в даній сфері інститутів ЄС. Зазначена система становить собою, як і право ЄС у цілому, нове правове явище, оскільки перетворення, здійснювані в її рамках, мають перманентну динаміку і реалізуються як у рамках планомірної діяльності інституцій ЄС в ординарних умовах, так і спорадично у відповідь на виникаючі екстраординарні ситуації;

виявлена тенденція в європейському авторському праві, відповідно до якої спостерігається порушення традиційного принципу забезпечення паритету особистих інтересів творця охоронюваного об'єкта з інтересами суспільства і його трансформація за допомогою зсуву зазначеного паритету на користь комерційних користувачів. Це знайшло свій прояв у нормативній регламентації авторського права, що здійснюється інститутами ЄС, за допомогою: а) розробки і застосування конструкції етимологічного поділу відповідної правомочності творця охоронюваного об'єкта на дві складові - його існування і його здійснення; б) установлення нових істотних обмежень у реалізації прав творців результатів творчої діяльності (уведення вичерпання права на розповсюдження в межах території Співтовариства в цілому на відміну від правила, що раніше існувало, про вичерпання, що обмежувалося територією окремих держав; позбавлення автора права самостійно дозволяти супутникове мовлення і кабельну ретрансляцію елементів єдиної програми внаслідок закріплення обов'язкового колективного здійснення зазначеної правомочності);

виявлена тенденція, відповідно до якої в рамках системи європейського авторського права створена відмінна від традиційного континентального права інтелектуальної власності система захисту інтересів осіб, що фінансують створення охоронноздатних об'єктів, за допомогою: а) створення правового режиму «sui generis» щодо нетворчих баз даних; б) визнання як первісних суб'єктів виключного права на комп'ютерні програми інвесторів; в) виключення авторів і творців об'єктів суміжних прав з числа суб'єктів договорів про передачу права на кабельну ретрансляцію; г) обмеження свободи договору при передачі права на кабельну ретрансляцію за допомогою закріплення виключно колективного здійснення права на дозвіл використання елементів єдиної програми - для позбавлення творців відповідних результатів творчої діяльності можливості, у рамках використання своїх прав, перешкодити здійсненню таких угод;

зроблено висновок про те, що Україна не виконує плани-графіки наближення законодавства України у сфері авторських прав і суміжних прав стосовно профільних Директив Ради ЄС, унаслідок чого можна говорити про системне невиконання нею узятих на себе в цій сфері зобов'язань у рамках Угоди про партнерство і співробітництво і національної нормативної бази з гармонізації європейського авторського права;

вдосконалено:

положення про закріплення прав авторів літературних і художніх творів у авторському праві ЄС і законодавстві України, про визначення місця таких прав у загальній структурі цивільного права;

теоретичні питання охорони авторських і суміжних прав на літературні й художні твори, їхнього змісту, термінології, що вживається для характеристики цих понять;

положення про те, що основним завданням нормотворчої діяльності інститутів Співтовариств у сфері авторського права на літературні й художні

твори було забезпечення максимальної юридичної безпеки фінансових вкладень у створення й обіг на території ЄС результатів творчої діяльності і прирівняних до них об'єктів за допомогою розробки єдиних чи однакових (стандартних) механізмів їх охорони і використання;

положення про те, що в процесі гармонізації авторського права в рамках ЄС відбулася трансформація змісту базових інститутів національних законодавств держав-членів ЄС (визначення охоронюваних об'єктів, ознаки їх охоронноздатності та ін.), незважаючи на те, що зазначені процеси не були заявлені при визначенні телеологічних домінант гармонізації;

дістали подальшого розвитку:

проблематика трансформації основних інститутів і навіть принципів права літературної і художньої власності в державах-членах ЄС, що стало результатом імплементації комунітарних директивних розпоряджень, вироблених з метою формування конструкцій європейського авторського права, що є дуже важливим і для України, яка адаптує своє законодавство про авторське право до права ЄС;

положення про те, що розробка в рамках комунітарного права авторсько-правових конструкцій і правових механізмів, що регулюють відносини, пов'язані з новими можливостями поширення і використання інформації, детермінованої науково-технічним прогресом, була не тільки адекватною відповіддю на вимогу часу, але й виявилася найбільш оптимальною з позиції реалізації стратегічних інтересів інститутів Співтовариств;