Авторське право на літературні й художні твори в Європейському Союзі та Україні: порівняльно-правове дослідження

Підрозділ 2.2. «Об'єктно-суб'єктна і змістовна характеристика авторського права на літературні й художні твори» присвячено аналізу специфіки об'єктної, суб'єктної та змістовної характеристики авторського права на літературні й художні твори, яка прямо залежить від правооб'єктності зазначених творів, правовий режим яких, залежно від підходів національного законодавця, може носити як відкритий, незамкнутий характер, так і закритий, вичерпний, який не підлягає розширювальному тлумаченню. Зазначається, що авторське право поширюється на твори науки, літератури і мистецтва, що є результатом творчої діяльності людини, незалежно від їх жанру, достоїнства, обсягу, мети, а також способу і форми їх втілення. Звертається увага на те, що законодавець Російської Федерації до об'єктів авторського права у найзагальнішому вигляді відносить твори науки, літератури і мистецтва (ст. 1225 ЦК РФ). В Україні об'єкти авторського права належать до числа об'єктів інтелектуальної власності, їх список наведений безпосередньо в законодавчих актах, що регулюють захист авторського права (ст. 7 Закону України «Про авторське право і суміжні права» від 23 грудня 1993 р.).

У дисертації зазначається, що інститути ЄС щодо об'єктів авторського права визнавали необхідність їх охорони, особливо таких економічно значимих конструкцій авторського права, як строк охорони авторських і суміжних прав. Разом з тим, нормотворчість ЄС у сфері авторського права була сконцентрована на відносинах, що виникали щодо нових результатів творчої діяльності (комп'ютерних програм, баз даних, передач), у зв'язку з новими способами розповсюдження і використання відповідних об'єктів (супутниковим мовленням і кабельною ретрансляцією; передачею за допомогою мереж) і в зв'язку з новими технічними можливостями з охорони і контролю за розповсюдженням зазначених об'єктів (технічні засоби охорони й ідентифікації).

У підрозділі 2.3. «Регламентація авторського права на літературні й художні твори в Європейському Союзі» розкривається специфіка такого нормативного регулювання. У дисертації зазначається, що в її основі лежать наступні концептуальні положення: а) систематичний аналіз установчих договорів про ЄС дає підстави говорити про нього, виходячи з класичного і традиційного уявлення як про міжнародну організацію; б) правова система

ЄС ґрунтується на балансі національного і наднаціонального компонентів, що впливають на обсяг правосуб'єктності ЄС і його держав-членів; в) незважаючи на наявність і постійну присутність у відносинах між ЄС і його державами-членами дихотомії між національним і наднаціональним, дедалі більшого прискорення і сили набирає дихотомія між розширенням ЄС і поглибленням співробітництва між його державами-членами, а також співробітництво ЄС і третіми державами у різних сферах співробітництва.

Відмічається, що в рамках ЄС у процесі його функціонування раніше приймалися акти, предметом нормативного регулювання яких виступало авторське право, але тільки починаючи з Амстердамського договору 1997 р., авторське право входить до складу наднаціональних повноважень, що належать Співтовариству. Таким чином можна говорити про створення системи європейського права інтелектуальної власності, заснованої на відмінних від принципів інтелектуальної власності, що існували в національних системах права. Ця система: визначає перспективні напрями нормотворчої діяльності інститутів ЄС у даній сфері, маючи особливий предмет регулювання; носить інноваційний характер, бо є, як і право ЄС у цілому, новим правовим явищем; процеси, що відбуваються в її рамках, дуже динамічні, вони реалізуються відповідно до чітко позначеної телеологічної домінанти, бо: а) ЄС є однією з найбільш успішно функціонуючих міжнародних регіональних організацій, які динамічно розвиваються; б) у рамках ЄС однією з правових сфер, де досить ефективно відбуваються процеси уніфікації і гармонізації, є сфера інтелектуальної власності й, насамперед, - авторського права; в) основними правовими інструментами, передбаченими Римським договором про заснування ЄС 1957 р. і Договором про Європейський Союз 1992 р. і спрямованими на зближення законодавств держав-членів ЄС, є регламенти і директиви, прийняті існуючими інститутами ЄС.

У Розділі 3. «Гармонізаційні аспекти захисту авторського права на літературні й художні твори в законодавстві України та ЄС: порівняльно-правовий аналіз» здійснюється компаративне дослідження захисту авторського права на літературні й художні твори України та ЄС в контексті їх гармонізації. Вказується, що правове регулювання процесу гармонізації законодавства України до законодавства ЄС у сфері авторського права почалося з їх адаптації, що була передбачена в Угоді про партнерство і співробітництво між Україною і Європейським Співтовариством та їхніми державами-членами (1994 р.), тому у даний момент в Україні створена солідна нормативна база для реалізації процесу зазначеної гармонізації. На Копенгагенському саміті Україна - ЄС 2002 р. Україна оголосила свій намір розробити План-графік адаптації законодавства України до законодавства ЄС у пріоритетних сферах, в основі якого лежить двоєдина телеологічна домінанта: з одного боку, це визначення погодженої з ЄС послідовності здійснення адаптації в зазначених сферах; з іншого - додання процесу чітких часових рамок.

Проведений дисертантом систематичний аналіз планів-графіків наближення законодавства України у сфері авторських і суміжних прав до профільних Директив Ради ЄС по: а) цілях адаптації; б) положеннях законодавства ЄС, що підлягають імплементації в національне законодавство України; і в) заходах, вжитих Україною щодо імплементації зазначених положень, дав можливість дійти висновку про те, що Україною вони практично не виконуються.

У Висновках дисертаційного дослідженя визначено його найважливіші результати, зокрема:

1. Авторське право є природним і невід'ємним правом людини, що пройшло довгий історичний шлях становлення від експансії розширення авторських правомочностей до становлення концепції авторства і надання безпосереднього і безпрецедентного впливу на культурні парадигми розвитку цивілізації від одиничних норм до підгалузі цивільного права.

2. В історичній ретроспективі об'єктивізація виникнення авторського права пов'язана з періодом, коли можливість використання твору перестала залежати від особистості його автора, що потребувало врегулювання авторського права на відтворення.

3. Виникнення в європейських державах концепцій авторського права «copyright» (права копіювання) і «droit d'auteur» (права автора), що відрізняються різними підходами до його визначення, розуміння його змісту, суб'єктного складу й охорони авторського права, обумовлено належністю зазначених держав до різних правових сімей - романо-германської правової сім'ї та сім'ї загального права.

Незважаючи на наявні в доктрині авторського права суперечності, позиції зазначених доктрин поступово синергізуються і зближаються, причиною і прискорювачем цих процесів виступають економічна глобалізація і міжнародно-правова регламентація авторського права.

4. Зростання ролі і значення міжнародно-правової складової в регулюванні авторського права на літературні й художні твори обумовлено рядом факторів, серед яких необхідно виділити такі: а) твори, створені в результаті творчої діяльності, служать усьому людству; б) недостатній рівень охорони авторського права в межах території країни їх походження в умовах трансграничного розповсюдження літературних і художніх творів; в) необхідність подолання територіального принципу визнання й охорони авторського права з метою найбільш ефективної їх організації; г) економічна глобалізація, що об'єктивує міждержавне співробітництво у сфері інтелектуальної власності, у т.ч. і авторського права, особливо в тому, що стосується держав-експортерів творів.

5. Найважливішим етапом у становленні національного авторського права України стала його конституціоналізація, тобто закріплення основних норм авторського права в Конституції України 1996 р.

6. В основі концептуального обґрунтування нормативної регламентації авторського права в більшості держав лежить дихотомія «пропрієтарний підхід» - «теорія виключних прав», перевагу в якій одержала теорія виключних прав. Чинне законодавство України у сфері авторського права в основному продовжує виходити з пропрієтарного підходу.

7. В основі архітектоніки авторського права лежать групи особистих (немайнових) і майнових правомочностей: до першої з них належать - право вимоги визнання свого авторства; право заборони на згадування свого імені; право на вибір псевдоніма; право вимоги збереження цілісності твору; право на його оприлюднення; до іншої - виключні права автора на використання твору в будь-якій формі й у будь-який спосіб з правом одержання винагороди за таке використання.

8. Визначення об'єктно-суб'єктного складу авторського права на літературні й художні твори прямо залежить від правооб'єктності зазначених творів, правовий режим яких, залежно від підходів національного законодавця, може носити як відкритий, незамкнутий характер, так і закритий, вичерпний, який не підлягає розширювальному тлумаченню.

9. Регламентація авторського права на літературні й художні твори в ЄС є яскравим проявом симбіозу європейської інтеграційної і національних правових систем держав-членів ЄС, незважаючи на наявні в останніх концептуальні розбіжності щодо правової природи і змістовної характеристики авторського права.

10. В основі концептуального обґрунтування регламентації такого права на рівні ЄС лежить баланс національного і наднаціонального правового регулювання, що відбувається в системі координат «ЄС - держави» і виявляється в зіставленні ролі держав-членів і європейських інтеграційних інституцій: а) в інтеграційній правотворчості й легітимації європейських актів; б) в їх судовій інтерпретації; в) у їх імплементації в національне законодавство держав-членів.

11. Здійснення процесів уніфікації і гармонізації у сфері авторських і суміжних прав на рівні ЄС за допомогою директивної регламентації у сфері комунітарного права привело до створення європейського (інтеграційного) законодавства про авторські й суміжних прав (європейського авторського права).

Використовуючи директивне регулювання у сфері охорони авторського права, інституції ЄС досягли великих успіхів у цій дуже важливій сфері правових відносин, що інтенсивно розвивається в результаті науково-технічної революції, яка відбувається у сфері новітніх розробок з технологічного забезпечення поширення інформації.

12. Проблематика основних способів європейської правової інтеграції детермінована не тільки посиленням інтеграційних процесів у Європі й точно позначеним вибором України щодо входження в ЄС, визначенням його як стратегічної мети зовнішньої політики нашої держави, але й досить недосконалим термінологічним апаратом, що лежить в основі нормативно-правового забезпечення європейської інтеграції, а також низьким рівнем його дефінітивного наповнення і розмежування.

13. Систематичний аналіз планів-графіків наближення законодавства України у сфері авторського права і суміжних прав до профільних Директив Ради ЄС, дає можливість дійти висновку про те, що нашою державою зазначені плани-графіки практично не виконуються, унаслідок чого можна говорити про системне невиконання Україною узятих на себе в цій сфері зобов'язань у рамках Угоди про партнерство і співробітництво і національної нормативної бази з гармонізації європейського авторського права.

Список опублікованих автором праць за темою дисертації

1. Стреля М.І. Модифікація правової регламентації авторського права /М.І. Стреля //Актуальні проблеми держави та права: зб. наук. праць. - Одеса: Юридична література. - 2005. - Вип. 25. - С. 586-594.

2. Стреля М.І. Авторське право: до питання про історико-правові аспекти становлення /М.І. Стреля //Науковий вісник Академії муніципального управління. Серія «Право»: Збірник наукових праць. - Київ, - 2007. - Вип. 3 (1). 2008. -С.131-137.

3. Стреля М.І. Генезіс авторського права /М.І. Стреля //Актуальні проблеми держави та права: зб. наук. праць. - Одеса: Юридична література. - 2008. - Вип. 38. - С. 82-87.

4. Стреля М.И. Роль интеллектуальной собственности в развитии экономической системы Украины /М.И. Стреля //Держава і право: зб. наук. праць.: Юридичні і політичні науки. - Київ: Ін-т держави і права ім. Корецького НАН Укрїни, - 2008. - Вип. 39. - С. 414-422.

5. Стреля М.І. Авторське право: об'єктивно-суб'єктивна характеристика /М.І. Стреля //8-ма (60) звітна наукова конференція професорсько-викладацького і аспірантського складу ОНЮА - Одеса: Фенікс, 2005. - С. 26.

6. Стреля М.І. Історико-правові аспекти становлення авторського права /М.І. Стреля //Правове життя сучасної України: Тези доповідей 10-ї ювілейної звітної наукової конференції професорсько-викладацького і аспірантського складу //Одеська націон. юрид. акад. - Одеса.: Фенікс, 2007. - С. 307-309.

7. Стреля М.І. Захист авторського права в міжнародному та національному праві України: актуальні питання визначення та співвідношення /М.І. Стреля //Сучасний розвиток державотворення та правотворення в Україні: проблеми теорії та практики : Матеріали I регіональної конференції студентів та аспірантів. - Маріуполь: МДГУ- 2008. - С. 73-74.