Органи виконавчої влади України

До подання щодо призначення на посаду додаються згідно з вимогами Порядку ведення особових справ державних службовців в органах виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 1998 р. № 731, такі документи:

заява претендента на зайняття посади;

особова картка (форма П-2 ДС) з відповідними додатками;

три фотокартки розміром 4x6 сантиметрів;

біографічна довідка, скріплена підписом керівника кадрової служби та печаткою;

копії документів про освіту, науковий ступінь, вчене звання, підвищення кваліфікації, засвідчені нотаріусом або кадровою службою;

копія першої та другої сторінок паспорта, засвідчена кадровою службою;

копія військового квитка (для військовозобов'язаних);

декларація (копія декларації) про доходи за минулий рік та зобов'язання фінансового характеру, в тому числі за кордоном, претендента і членів його сім'ї, а для осіб, які претендують на зайняття посади державного службовця першої та другої категорій, також відомості про належне їм та членам їх сімей нерухоме і цінне рухоме майно, вклади у банках і цінні папери;

довідка про попередження щодо встановлених законодавством обмежень для державних службовців, підписана особою, яка рекомендується на посаду, та кадровою службою;

довідка про ознайомлення із Загальними правилами поведінки державного службовця;

довідка встановленої форми про наявність допуску до державної таємниці;

медична довідка про стан здоров'я;

висновок Управління експертизи та аналізу розвитку територій Секретаріату Кабінету Міністрів України щодо діяльності відповідної місцевої держадміністрації, довідка Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції про соціально-економічну ситуацію в регіоні (для претендентів на посади голів обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій);

проект рішення про призначення претендента на посаду, завізований керівником відповідного органу.

Документи особової справи претендента на відповідну посаду опрацьовуються Департаментом кадрового забезпечення та персоналу Секретаріату Кабінету Міністрів України. Цей Департамент організовує також проведення співбесід претендентів на посади голів обласних, Київської та Севастопольської міських, районних, районних у містах Києві та Севастополі держадміністрацій з Прем'єр-міністром України. Співбесіда з претендентом на відповідну посаду проводиться з метою з'ясування його досвіду роботи, професійного рівня, організаторських здібностей, відповідності посаді, на яку він рекомендується, рівня правової підготовки тощо. Висновки про результати співбесід заносяться до картки погодження.

Після проведення співбесід Департамент кадрового забезпечення та персоналу Секретаріату Кабінету Міністрів України доукомплектовує особову справу особи і разом з поданням Прем'єр-міністра України та проектом акта Президента України надсилає її до Адміністрації Президента України. Копії документів з особових справ, що надсилаються до Адміністрації Президента України, зберігаються у Департаменті кадрового забезпечення та персоналу Секретаріату Кабінету Міністрів України.

У разі внесення пропозицій щодо повторного призначення осіб, особові справи яких уже є в Секретаріаті Кабінету Міністрів України, разом з поданням надсилаються біографічна довідка, декларація про доходи, зобов'язання фінансового характеру за попередній рік відповідно до статті 13 Закону України «Про державну службу» та інші документи згідно з вимогами Порядку ведення особових справ державних службовців в органах виконавчої влади.

У разі внесення пропозицій про звільнення з посади у поданні на ім'я Прем'єр-міністра України обґрунтовуються причини неможливості перебування особи на займаній посаді. До подання додаються проект акта про звільнення, заява особи, яка звільняється за власним бажанням, або пояснення особи, яка звільняється за порушення трудової дисципліни, медична довідка, у разі потреби -- матеріали службового розслідування, інші документи, що безпосередньо стосуються справи.

У разі відставки з посади голови місцевої держадміністрації, до Секретаріату Кабінету Міністрів України подається його письмова заява та інші документи про причину відставки.

На підставі рішень Президента України або Кабінету Міністрів України про призначення на посаду чи звільнення з посади за місцем роботи особи видається наказ (розпорядження), в якому фіксується дата початку роботи на відповідній посаді або дата припинення роботи. Копії наказів (розпоряджень) у триденний термін надсилаються до Адміністрації Президента України та Секретаріату Кабінету Міністрів України [Порядок ведення особових справ державних службовців в органах виконавчої влади, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 1998 р. № 731].

Порядок призначення на посади та звільнення з посад перших ' заступників, заступників голів та керівників апарату обласних, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій визначений у ст. 10 Закону «Про місцеві державні адміністрації» і деталізований у постанові Кабінету Міністрів України від 29 липня 1999 р. № 1369 (з наступними змінами) [Постанова Кабінету Міністрів України від 29 липня 1999 р. № 1369].

Згідно з названими актами, перший заступник голови обласної, Севастопольської міської державної адміністрації призначається на посаду відповідно головою обласної, Севастопольської міської державної адміністрації за згодою Прем'єр-міністра України. Заступники голови обласної, Севастопольської міської державної адміністрації призначаються на посади та звільняються з посад відповідно головою обласної, Севастопольської міської державної адміністрації за погодженням з відповідним віце-прем'єр-міністром України.

Заступники голови Київської міської держадміністрації, повноваження яких стосуються сфери виконавчої влади, призначаються на посади та звільняються з посад Київським міським головою за погодженням з Кабінетом Міністрів України. Заступники голови обласної, Севастопольської міської держадміністрації призначаються на посади та звільняються з посад відповідно головою обласної, Севастопольської міської держадміністрації за погодженням з відповідним віце-прем'єр-міністром України.

Перші заступники та заступники голів районних державних адміністрацій призначаються на посади головами районних державних адміністрацій за погодженням з відповідними заступниками голів обласних державних адміністрацій. Призначення першого заступника та заступників голови, а також керівників структурних підрозділів районної державної адміністрації в Автономній Республіці Крим здійснюється головою відповідної районної державної адміністрації за погодженням з відповідними посадовими особами Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

Перший заступник голови Київської міської держадміністрації, повноваження якого стосуються сфери виконавчої влади, призначається на посаду та звільняється з посади Київським міським головою за погодженням з Президентом України. Подання попередньо розглядається Прем'єр-міністром України.

Керівник апарату обласної, Київської та Севастопольської міської держадміністрації призначається на посаду та звільняється з посади відповідно головою обласної, Київської і Севастопольської міської держадміністрації за погодженням з Державним Секретарем Кабінету Міністрів України. Подання на погодження для призначення на посаду та звільнення з посади керівника апарату обласної, Київської і Севастопольської міської держадміністрації попередньо розглядається Головдержслужбою. Подання на погодження для звільнення з посади першого заступника, заступника голови, керівника апарату обласної, Київської та Севастопольської міської держадміністрації повинне містити обґрунтування причини та підстав для звільнення.

Подання на погодження для призначення на посаду та звільнення з посади першого заступника голови, заступника голови та керівника апарату обласної, Київської та Севастопольської міської держадміністрації (у відповідному випадку -- з висновком Головдержслужби), що надійшло до Кабінету Міністрів України, надсилається до Департаменту кадрового забезпечення та персоналу Секретаріату Кабінету Міністрів України, яке після реєстрації та перевірки наявності та правильності оформлення документів надсилає його у дводенний термін Управлінню експертизи та аналізу розвитку територій Департаменту внутрішньої політики Секретаріату Кабінету Міністрів України для організації співбесід у Кабінеті Міністрів України.

Подання розглядається в Кабінеті Міністрів України у п'ятиденний термін з дня його надходження, а у разі необхідності додаткового вивчення ділових та етичних якостей особи, яка пропонується для призначення на посаду (звільнення з посади), безпосередньо на місці -- у десятиденний термін.

Управління експертизи та аналізу розвитку територій Департаменту внутрішньої політики Секретаріату Кабінету Міністрів України організовує проведення співбесід з особами, запропонованими для призначення на посади, з відповідними посадовими особами Кабінету Міністрів України. Висновки за результатами співбесіди викладаються посадовою особою Кабінету Міністрів України у картці погодження для призначення на посаду та засвідчуються її підписом.

Подання на погодження для призначення на посаду та звільнення з посади першого заступника і заступника голови, обласної, Севастопольської міської держадміністрації, а також першого заступника, заступника голови Київської міської держадміністрації, повноваження яких стосуються сфери виконавчої влади, з висновком Кабінету Міністрів України за підписом Прем'єр-міністра України, надсилається до Адміністрації Президента України.

Висновок Кабінету Міністрів України про погодження для призначення на посаду та звільнення з посади керівника апарату обласної, Київської і Севастопольської міської держадміністрації надсилається голові відповідної держадміністрації, Київському міському голові за підписом Державного секретаря Кабінету Міністрів України, або особи, яка його заміщає.

У разі відхилення подання на погодження для призначення на відповідну посаду голова обласної, Севастопольської міської держадміністрації, Київський міський голова повинен подати у двотижневий термін подання щодо призначення на цю посаду іншої особи, а у випадку отримання в установленому порядку позитивного висновку -- видає розпорядження про призначення на посаду або звільнення з посади першого заступника, заступника голови, керівника апарату відповідної держадміністрації.

Керівники управлінь, відділів та інших структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій призначаються на посаду та звільняються з посади головами відповідних державних адміністрацій за погодженням з органами виконавчої влади вищого рівня в порядку, що визначається Постановою Кабінету Міністрів України від 29 липня 1999 р. № 1374 (з наступними змінами) [Постанова Кабінету Міністрів України від 29 липня 1999 р. № 1374].

Питання про призначення на посаду або звільнення з посади керівника управління, відділу, іншого структурного підрозділу місцевої державної адміністрації порушується головою відповідної місцевої державної адміністрації за наявності вакансії або обґрунтованих підстав для звільнення з посади.

У разі наявності вакансії голова місцевої державної адміністрації у двотижневий термін звертається до відповідного міністерства, іншого центрального або місцевого органу виконавчої влади з пропозицією щодо кандидатури на посаду керівника управління, відділу, іншого структурного підрозділу місцевої державної адміністрації.

У випадках визнання міністерством, іншим центральним або місцевим органом виконавчої влади роботи відповідного управління, відділу, іншого структурного підрозділу місцевої державної адміністрації або їх керівників незадовільною, міністр чи керівник іншого центрального або місцевого органу виконавчої влади звертається з умотивованим поданням до голови відповідної місцевої державної адміністрації. Голова місцевої державної адміністрації зобов'язаний розглянути це подання і не пізніше ніж у місячний термін прийняти рішення та дати обґрунтовану відповідь.

Висновки щодо призначення на посаду або звільнення з посади керівника управління, відділу, іншого структурного підрозділу місцевої державної адміністрації не пізніше десяти днів з дня порушення даного питання надсилаються голові відповідної місцевої державної адміністрації і додаються до особової справи державного службовця за місцем роботи.

Голова місцевої державної адміністрації у триденний термін з дня отримання висновку відповідного міністерства, іншого центрального або місцевого органу виконавчої влади видає в установленому порядку розпорядження про призначення на посаду або звільнення з посади керівника управління, відділу, іншого структурного підрозділу місцевої державної адміністрації. Копії цих розпоряджень надсилаються до відповідного міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади, обласної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

На посади в місцеві державні адміністрації призначаються громадяни України. Голови місцевих державних адміністрацій, їх заступники, керівники управлінь, відділів, інших структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій не можуть бути народними депутатами України або мати інший представницький мандат, суміщати свою службову діяльність з іншою, в тому числі на громадських засадах, крім викладацької, наукової та творчої діяльності у позаробочий час, входити до складу керівного органу чи наглядової ради підприємства чи іншої організації, що має на меті одержання прибутку. Однак згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 4 грудня 2001 р. зазначені посадові особи місцевих державних адміністрацій можуть мати представницький мандат депутата місцевої ради.

Не можуть бути призначені на посади в місцеві державні адміністрації особи, які мають судимість за вчинення умисного злочину, якщо ця судимість не погашена або не знята в установленому законом порядку.

3.5 Функції та компетенція місцевих державних адміністрацій

Функції місцевих державних адміністрацій відзначаються багатоманітністю й охоплюють майже всі сфери суспільного життя на відповідній території.

За формами діяльності можна виділити нормотворчу, установчу, правозастосовчу (виконавчо-розпорядчу), контрольну функції місцевих держадміністрацій. Серед них приоритетною безумовно є правозастосовча, оскільки мова йде про органи виконавчої влади на місцях, які повинні забезпечувати виконання Конституції, законів України, актів Президента і Кабінету Міністрів України, а також інших органів виконавчої влади вищого рівня в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці [Коваль О. Місцеві органи державної виконавчої влади: структура, повноваження та компетенція в умовах регіоналізації України // Вісник Української Академії державного Управління при Президентові України. -- 2001. № 2. -- Ч. 1. -- С. 82--84.].

Значне місце в діяльності місцевих держадміністрацій займає й контрольна функція, оскільки вони в межах, визначених Конституцією й законами України, здійснюють на відповідних територіях державний контроль за:

-- збереженням і раціональним використанням державного майна;

-- станом фінансової дисципліни, обліку та звітності, виконанням державних контрактів і зобов'язань перед бюджетом, належним і своєчасним відшкодуванням заподіяних державі збитків;

-- використанням та охороною земель, лісів, надр, води, атмосферного повітря, рослинного і тваринного світу та інших природних ресурсів;

-- охороною пам'яток історії та культури, збереженням житлового фонду;

-- додержанням виробниками продукції стандартів, технічних умов та інших вимог, пов'язаних з її якістю та сертифікацією;

-- додержанням санітарних і ветеринарних правил, збиранням, утилізацією і захоронениям промислових, побутових та інших відходів, додержанням правил благоустрою;

-- додержанням архітектурно-будівельних норм, правил і стандартів;

-- додержанням правил торгівлі, побутового, транспортного, комунального обслуговування, законодавства про захист прав споживачів;

-- додержанням законодавства з питань науки, мови, реклами, освіти, культури, охорони здоров'я, материнства та дитинства, сім'ї, молоді та неповнолітніх, соціального захисту населення, фізичної культури і спорту;

-- охороною праці та своєчасною і не нижче визначеного державою мінімального розміру оплатою праці;

-- додержанням громадського порядку, правил технічної експлуатації транспорту та дорожнього руху;

-- додержанням законодавства про державну таємницю та інформацію.

Серед основних предметних функцій місцевих органів виконавчої влади можна виділити економічну, бюджетну, соціальну, екологічну, юрисдикційну.

Компетенцію місцевих державних адміністрацій складають їхні власні, а також делеговані повноваження. Делегованими є повноваження, передані місцевим держадміністраціям відповідними радами, а також окремі повноваження, передані їм від органів виконавчої влади вищого рівня Кабінетом Міністрів України у межах, визначених законами України.

Основні власні повноваження держадміністрації

1. В галузі соціально-економічного розвитку:

--- розробляє проекти програм соціально-економічного розвитку і представляє їх на затвердження відповідній раді, забезпечує їх виконання, звітує перед радою про їх виконання;

-- забезпечує ефективне використання природних, трудових і фінансових ресурсів;

-- складає необхідні для управління соціально-економічним розвитком відповідної території баланси трудових, матеріально-фінансових та інших ресурсів, місцевих будівельних матеріалів, палива;

-- розглядає і приймає рішення за пропозиціями органів місцевого самоврядування по проектах планів і заходів підприємств, установ, організацій, розташованих на відповідній території;

-- розробляє пропозиції щодо фінансово-економічного обґрунтування обсягів продукції, що підлягає продажу для державних потреб за рахунок держбюджету; за пропозицією органів місцевого самоврядування формує обсяги продукції, що постачається для місцевих потреб за рахунок коштів місцевих бюджетів та інших джерел фінансування.

2. В галузі бюджету і фінансів:

-- складає і подає на затвердження ради проект місцевого бюджету і забезпечує його виконання; звітує перед відповідною радою про його виконання;

-- подає у встановленому порядку в органи виконавчої влади вищого рівня фінансові показники і пропозиції до проекту Державного бюджету України, пропозиції щодо розміру коштів Держбюджету для їх розподілу між територіальними громадами, розмірів дотацій та субсидій, дані про зміни складу об'єктів, що підлягають бюджетному фінансуванню;

-- отримує від усіх суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності інформацію, передбачену законодавством для складання і виконання бюджету;

-- здійснює фінансування підприємств, установ і організацій, переданих у встановленому законом порядку в управління держадміністрації вищими органами державної влади або органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад;

-- регулює ціни і тарифи за виконання робіт і надання житлово-комунальних послуг підприємствами, а також визначає і встановлює норми їхнього споживання.

3. В галузі управління майном, приватизації та підприємництва:

-- здійснює на своїй території управління майном, що перебуває в державній власності або передане під її управління, приймає рішення про створення, реорганізацію і ліквідацію підприємств, установ і організацій, що належать до сфери її управління, а також

здійснює делеговані відповідною радою функції управління майном, що перебуває у спільній власності територіальних громад;

-- вносить пропозиції до проектів програм приватизації держмайна, організує їх виконання;

-- забезпечує реалізацію державної політики сприяння малому бізнесу, надає допомогу підприємцям, які займаються впровадженням інвестиційних проектів, виробництвом товарів народного споживання, наданням послуг населенню.

4. В галузі екології:

-- розробляє та забезпечує виконання затверджених у встановленому законом порядку програм раціонального використання земель, лісів, підвищення родючості ґрунтів, що перебувають у державній власності;

-- подає пропозиції відповідним радам і здійснює заходи щодо реалізації їх рішень про приватизацію земель та їх вилучення для державних потреб;

-- розробляє, подає на затвердження відповідної ради та забезпечує виконання регіональних екологічних програм; звітує перед відповідною радою про їх виконання; вносить до відповідних органів пропозиції щодо державних екологічних програм;

-- вживає заходів для відшкодування збитків, заподіяних порушенням законодавства про охорону довкілля підприємствами, установами, організаціями і громадянами;

-- вносить пропозиції відповідним органам місцевого самоврядування щодо організації територій та об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення;

-- інформує населення про екологічно небезпечні аварії та ситуації, стан довкілля, а також про заходи, що вживаються для його поліпшення;

-- організовує роботу з ліквідації наслідків екологічних аварій, залучає до цих робіт підприємства, установи, організації незалежно від форм власності та громадян;

-- вносить пропозиції в установленому законом порядку про зупинення діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності у разі порушення ними законодавства про охорону довкілля і санітарних правил;

-- розробляє і забезпечує дотримання правил користування водозабірними спорудами, призначеними для задоволення питних, побутових та інших потреб населення, зони санітарної охорони джерел водопостачання; обмежує або забороняє використання підприємствами питної води у промислових цілях.

5. В галузі науки, освіти, охорони здоров'я:

-- реалізовує державну політику в галузі науки, освіти, охорони здоров'я, культури, фізкультури і спорту, материнства і дитинства, сім'ї та молоді;

-- сприяє розвитку науки і техніки, реалізації регіональних науково-технічних програм, впровадженню нових екологічно безпечних технологій, підвищенню технічного рівня виробництва та якості продукції; забезпечує охорону прав винахідників і раціоналізаторів, створення територіальних інноваційних центрів і технопарків;

-- виконує програми щодо обов'язковості повної загальної середньої освіти, здійснює загальне керівництво закладами науки, освіти, охорони здоров'я, культури, фізкультури та спорту, що належать до сфери її управління, їх матеріально-фінансове забезпечення;

-- вживає заходів до збереження мережі закладів освіти, культури, охорони здоров'я, фізкультури та спорту й розробляє прогнози її розвитку, враховує їх при розробці проектів програм соціально-економічного розвитку;

-- організовує роботу медичних закладів у сфері надання допомоги населенню, надає у межах повноважень встановлені пільги і допомогу, пов'язані з охороною материнства і дитинства, поліпшенням умов життя багатодітних сімей;

-- вживає заходів щодо запобігання інфекційним захворюванням, епідеміям, епізоотіям та їх ліквідації;

-- бере участь у вирішенні питань про визнання місцевості як курорту, встановлення зон санітарної охорони курортів і визначення їх режиму.

6. В галузі соціального захисту населення:

-- реалізує державну політику в галузі соціального забезпечення та соціального захисту соціальне незахищених громадян;

-- сприяє розвитку соціального забезпечення соціальне незахищених громадян, правильному і своєчасному призначенню і виплаті державних пенсій та допомоги, поданню адресної соціальної допомоги та підтримки, призначенню та виплаті цільової грошової допомоги, інших компенсаційних виплат;

-- створює мережу, забезпечує розвиток матеріально-технічної бази закладів соціального захисту населення, підвищення рівня обслуговування в них;

-- розробляє і забезпечує виконання комплексних програм поліпшення обслуговування соціальне незахищених громадян;

-- забезпечує працевлаштування інвалідів, сприяє здобуттю ними освіти, набуттю необхідної кваліфікації, матеріально-побутовому обслуговуванню, санаторно-курортному лікуванню інвалідів, ветеранів війни та праці, осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; сприяє наданню протезно-ортопедичної допомоги населенню і забезпеченню інвалідів засобами пересування і реабілітації; встановлює піклування над повнолітніми дієздатними особами, які за станом здоров'я потребують догляду;

-- забезпечує в установленому порядку надання населенню субсидій на житлово-комунальні послуги;

-- сприяє громадським, релігійнім організаціям, благодійним фондам, окремим громадянам у наданні допомоги соціальне незахищеним громадянам.

7. В галузі забезпечення законності й правопорядку:

-- забезпечує виконання Конституції та законів України, рішень Конституційного Суду України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, інших органів державної влади;

-- забезпечує здійснення заходів щодо охорони громадської безпеки, громадського порядку, боротьби зі злочинністю;

-- забезпечує розгляд звернень громадян та їх об'єднань, контролює стан цієї роботи в органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в організаціях і установах, розташованих на відповідній території;

-- здійснює заходи щодо правового інформування і виховання населення;

-- розглядає питання і вносить пропозиції про нагородження державними нагородами;

-- забезпечує виконання актів законодавства з питань громадянства, пов'язаних з перебуванням іноземців та осіб без громадянства, сприяє органам внутрішніх справ у додержанні правил паспортної системи;

-- проводить роботу, пов'язану з розробкою та здійсненням заходів щодо розміщення, працевлаштування, соціально-побутового і медичного обслуговування біженців, а також депортованих осіб, які добровільно повертаються в регіони їх колишнього проживання;

-- забезпечує виконання законодавства щодо національних меншин і міграції, про свободу думки і слова, свободу світогляду і віросповідання;

-- оголошує у разі стихійного лиха, аварій, катастроф, епідемій, епізоотій, пожеж, інших надзвичайних подій зони надзвичайної ситуації; здійснює передбачені законодавством заходи, пов'язані з підтриманням у них громадського порядку, врятуванням життя людей, захистом їх здоров'я і прав, збереженням матеріальних цінностей;

-- бере участь у вирішенні питань проведення виборів і референдумів та адміністративно-територіального устрою у межах, визначених законодавством;

-- розглядає справи про адміністративні правопорушення, віднесені до її відання, утворює адміністративні комісії та координує їх діяльність;

-- здійснює управління архівною справою.

8. В галузі міжнародних та зовнішньоекономічних відносин:

-- забезпечує виконання зобов'язань за міжнародними договорами України на відповідній території;

-- сприяє розвитку міжнародного співробітництва в галузі економіки, захисту прав людини, боротьби з тероризмом, екологічної безпеки, охорони здоров'я, науки, освіти, культури, туризму, фізкультури і спорту;

-- укладає договори з іноземними партнерами про співробітництво в межах компетенції, визначеної законодавством;

-- сприяє зовнішньоекономічним зв'язкам підприємств, установ та організацій, розташованих на її території, незалежно від форм власності;

-- сприяє збільшенню виробництва продукції на експорт;

-- організовує прикордонну і прибережну торгівлю;

-- сприяє діяльності митних органів та прикордонних служб, створенню умов для їх належного функціонування;

-- вносить до відповідних органів пропозиції щодо залучення * іноземних інвестицій для розвитку економічного потенціалу відповідної території.

9. В галузі оборонної роботи:

-- забезпечує виконання законодавства про військовий обов'язок посадовими особами і громадянами, підприємствами, установами і організаціями;

-- здійснює заходи, пов'язані з мобілізаційною підготовкою, цивільною обороною на відповідній території;

-- забезпечує виконання законодавства про пільги, встановлені для ветеранів війни, військовослужбовців, звільнених з військової служби, а також про пільги і допомогу сім'ям військовослужбовців строкової служби;

-- сприяє підготовці молоді до військової служби, проведенню призову громадян на строкову військову та альтернативну (невійськову) службу;

-- вживає заходів щодо створення належних умов для функціонування пунктів пропуску через державний кордон України [Закон України «Про місцеві державні адміністрації»].

3.6 Апарат місцевих державних адміністрацій

Для правового, організаційного, матеріально-технічного та іншого забезпечення діяльності місцевої державної адміністрації, підготовки аналітичних, інформаційних та інших матеріалів, систематичної перевірки виконання актів законодавства та розпоряджень місцевої державної адміністрації, надання методичної та іншої практичної допомоги місцевим державним адміністраціям та органам місцевого самоврядування, головою місцевої державної адміністрації утворюється апарат місцевої державної адміністрації в межах виділених бюджетних коштів.

Апарат місцевих державних адміністрацій очолює керівник, який призначається на посаду головою місцевої державної адміністрації.

Керівник апарату місцевої державної адміністрації організовує його роботу, забезпечує підготовку матеріалів на розгляд голови місцевої державної адміністрації, організовує доведення розпоряджень голови місцевої державної адміністрації до виконавців, відповідає за стан діловодства, обліку і звітності, виконує інші обов'язки, покладені на нього головою місцевої державної адміністрації. З цих питань керівник апарату місцевої державної адміністрації видає накази.

Голова місцевої державної адміністрації затверджує положення та визначає структуру апарату, призначає на посади і звільняє з посад керівників та інших працівників структурних підрозділів апарату. Керівники структурних підрозділів апарату за умовами оплати праці прирівнюються до керівників управлінь, відділів та інших структурних підрозділів місцевої державної адміністрації.

Апарат відповідно до покладених на нього завдань:

1) опрацьовує документи, що надходять до місцевої державної адміністрації, готує до них аналітичні, довідкові та інші матеріали, а також проекти доручень голови та заступників голови місцевої державної адміністрації;

2) здійснює опрацювання проектів розпоряджень; за дорученням голови місцевої державної адміністрації розробляє проекти розпоряджень з організаційних та кадрових питань;

3) перевіряє за дорученням голови місцевої державної адміністрації виконання актів законодавства, розпоряджень і доручень голови місцевої державної адміністрації управліннями, відділами та іншими структурними підрозділами місцевої державної адміністрації, а також районними державними адміністраціями (за дорученням голови обласної, Київської та Севастопольської міської державної адміністрації); вивчає і узагальнює досвід роботи цих органів та надає практичну допомогу у її поліпшенні; розробляє пропозиції про удосконалення діяльності цих органів, здійснює контроль за своєчасним поданням ними доповідей, інформації та інших матеріалів щодо виконання актів законодавства, розпоряджень і доручень голови місцевої державної адміністрації;

4) аналізує за дорученням голови місцевої державної адміністрації роботу органів місцевого самоврядування у межах і порядку, визначених законодавством, надає методичну та іншу практичну допомогу в поліпшенні організації їх роботи, готує пропозиції про поглиблення взаємодії місцевої державної адміністрації з органами місцевого самоврядування у спільному вирішенні питань економічного, соціального та культурного розвитку відповідних територій;

5) готує аналітичні, інформаційні та інші матеріали з організаційних та кадрових питань, що розглядаються головою місцевої державної адміністрації;

6) опрацьовує й подає голові місцевої державної адміністрації проекти планів роботи місцевої державної адміністрації, забезпечує контроль за їх виконанням;

7) здійснює організаційне забезпечення засідань колегій, а також нарад, що проводяться головою місцевої державної адміністрації та його заступниками;

8) організовує особистий прийом громадян і розгляд звернень, що надійшли до місцевої державної адміністрації, контролює вирішення порушених у них питань, узагальнює та аналізує пропозиції, що містяться в них, розробляє пропозиції, спрямовані на усунення причин, які породжують обґрунтовані скарги і зауваження громадян;

9) аналізує разом із структурними підрозділами місцевої державної адміністрації соціально-економічне і суспільно-політичне становище на відповідній території, розробляє та вносить голові місцевої державної адміністрації пропозиції щодо його поліпшення; бере участь у підготовці звітів місцевої державної адміністрації про виконання програм соціально-економічного й культурного розвитку території, а також про реалізацію повноважень, делегованих відповідною радою;

10) здійснює, відповідно до затвердженого головою місцевої державної адміністрації плану, роботу, пов'язану з організацією добору, розстановки, підвищення кваліфікації та заохоченням працівників місцевої державної адміністрації, створенням кваліфікованого резерву і веденням обліку кадрів, вживає заходів для поліпшення організації та підвищення ефективності роботи працівників місцевої державної адміністрації;

11) забезпечує ведення діловодства, дотримання секретності й службової таємниці;

12) здійснює матеріально-технічне і господарсько-побутове забезпечення діяльності місцевої державної адміністрації;

13) виконує інші функції відповідно до законодавства й за дорученням голови місцевої державної адміністрації.

Апарат місцевої державної адміністрації у процесі виконання покладених на нього завдань взаємодіє з управліннями, відділами та іншими структурними підрозділами місцевої державної адміністрації (апарат обласної, Київської і Севастопольської міської державної адміністрації -- також з апаратами районних державних адміністрацій), з виконавчими органами (апаратами) рад [Закон України «Про місцеві державні адміністрації»].

Організація роботи апарату місцевої державної адміністрації здійснюється відповідно до регламенту місцевої державної адміністрації, інструкції з діловодства в місцевій державній адміністрації, а також положення про апарат, які затверджуються головою місцевої державної адміністрації.

Висновки

Підводячи підсумки викладеного у роботі матеріалу, необхідно зробити ряд висновків.

1. Органи виконавчої влади в Україні представляють собою складову трьох рівнів:

— вищий (Кабінет Міністрів України);

— центральний (центральні органи виконавчої влади), до якого входять міністерства, відомства та державні комітети;

— місцевий (місцеві державні адміністрації).

2. Кабінет Міністрів України є вищим колегіальним органом загальної компетенції у системі органів виконавчої влади, який спрямовує, координує і контролює діяльність міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій. До основних урядових завдань належать:

— забезпечення державного суверенітету та економічної самостійності;

— здійснення внутрішньої та зовнішньої політики держави;

— виконання Конституції й законів України, актів Президента України;

— забезпечення прав і свобод людини і громадянина;

— забезпечення проведення фінансової, цінової, інвестиційної та податкової політики; політики у сферах праці й зайнятості населення, соціального захисту, освіти, науки і культури;

— забезпечення рівних умов розвитку всіх форм власності управління об'єктами державної власності відповідно до закону;

— вжиття заходів щодо гарантування обороноздатності й національної безпеки України, громадського порядку, боротьби зі злочинністю;

— забезпечення екологічної безпеки, раціонального використання природних ресурсів.

3. Діяльність Кабінету Міністрів України ґрунтується на принципах поділу державної влади, верховенства права, законності, колегіальності, науковості, гласності.

4. До основних функцій Кабінету Міністрів України відносять політичну, економічну, бюджетну, гуманітарну, екологічну, забезпечення прав і свобод людини і громадянина, адміністративно-організаційну, забезпечення державного суверенітету і національної безпеки

5. Головним (провідним) органом у системі центральних органів виконавчої влади в забезпеченні впровадження державної політики у визначеній сфері діяльності є міністерство.Міністерства мають або галузевий (багатогалузевий), або функціональний (міжфункціональний) характер.

6. Центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовує і координує Прем'єр-міністр України або один із віце-прем'єр-міністрів чи міністрів є державний комітет (державна служба).

7. Основними структурними підрозділами центрального органу виконавчої влади є: керівництво (керівник, його перший заступник і заступники), колегія, урядові органи державного управління (департаменти, служби), патронатні служби, центральний апарат (функціональні відділи і управління), територіальні органи, науково-технічні ради, робочі та консультативні органи Всі центральні органи виконавчої влади є загальнодержавними органами спеціальної компетенції, які реалізують державну політику у відповідній галузі. Вони узагальнюють практику застосування законодавства з питань, що належать до їх компетенції, розробляють пропозиції про вдосконалення законодавства та в установленому порядку вносять їх на розгляд Президентові України, Кабінету Міністрів України. У межах своїх повноважень центральні органи виконавчої влади організовують виконання актів законодавства, здійснюють систематичний контроль за їх реалізацією.

8. Місцеві державні адміністрації -- це єдиноначальні місцеві органи виконавчої влади загальної компетенції, наділені правом представляти інтереси держави і приймати від її імені владні рішення на території відповідних адміністративно-територіальних одиниць.

Незважаючи на те, що система органів виконавчої влади в Україні, на сьогодні, в цілому відображає положення Конституції України та концепції Адміністративної реформи, вона все ще залишається громіздкою і не відповідає потребам громадян. Саме тому її важко вважати ефективною. Для того, щоб вона відповідала згаданому критерію, необхідно здійснити ряд перетворень, про які вказуються в Указі Президента України від 22 липня 1998 року. Однак, на нашу думку, основним повинен бути напрямок, який би передбачав функціональний принцип побудови органів державної, в тому числі виконавчої, влади в Україні.

Нормативно-правові акти та список використаної літератури

1. Конституція України. Прийнята Верховною Радою України 26 червня 1996 р. за № 254К - 96 ВР // Відомості Верховної Ради України. - 1996. - № 30. - С. 141.

2. Закон України «Про державну службу»

3. Закон України «Про місцеві державні адміністрації»

4. Загальне положення про міністерство, інший центральний орган державної виконавчої влади в Україні, затверджене Указом Президента України від 12 березня 1996 р. № 179/96

5. Загальне положення про Урядовий комітет, затверджено Постановою Кабінету Міністрів України «Про урядові комітети» від 17 лютого 2000 р. № 339

6. Концепція адміністративної реформи в Україні, затверджена Указом Президента України 22 липня 1998 року № 810/98

7. Положення про порядок підготовки і внесення проектів указів і розпоряджень Президента України, затверджене Указом Президента України від 10 вересня 1994 р. № 512

8. Положення про порядок роботи із законопроектами та іншими документами, що вносяться Президентом України на розгляд Верховної Ради України, затверджене Указом Президента України від 30 березня 1995 р. № 270/95

9. Порядок ведення особових справ державних службовців в органах виконавчої влади, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 1998 р. № 731

10. Постанова Кабінету Міністрів України “Про впорядкування умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та їх виконавчих органів, органів прокуратури, судів та інших органів” від 13 грудня 1999 р. № 2288

11. Порядок перебування на державній службі працівників патронатної служби членів Кабінету Міністрів України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 19 травня 1999 р. № 851

12. Порядок призначення на посади та звільнення з посад керівників управлінь, відділів, інших структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 липня 1999 р. № 1374

13. Порядок призначення на посади та звільнення з посад перших заступників, заступників голів та керівників апарату обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 липня 1999 р. № 1369

14. Порядок розгляду питань, пов'язаних з призначенням на посади та звільненням з посад голів місцевих державних адміністрацій, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2001 р. № 1658

15. Порядок спрямування і координації урядом діяльності центральних органів виконавчої влади через відповідних міністрів, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2000 року № 965.

16. Постанова Верховної Ради України «Про процедуру надання згоди на призначення Прем'єр-міністра України» від 10 липня 1996 р. № 287/96-ВР

17. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Типового положення про архівний відділ районної державної адміністрації» від 28 грудня 1998 р. № 2086

18. Постанова Кабінету Міністрів України «Питання Секретаріату Кабінету Міністрів України» від 24 січня 2000 р. № 88

19. Постанова Кабінету Міністрів України «Про урядові комітети» від 13 вересня 2001 р. № 1165

20. Постанова Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2002 р. № 1904

21. Постанова Кабінету Міністрів України від 26 лютого 2000 р. № 403

22. Постанова Кабінету Міністрів України від 29 липня 1999 р. № 136

23. Постанова Кабінету Міністрів України від 29 липня 1999 р. № 1374

24. Постанова Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1999 р. № 2381

25. Примірні переліки управлінь, відділів та інших структурних підрозділів обласної, Севастопольської міської, районної, районної у місті Севастополі державної адміністрації, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 18 травня 2000 р. № 821

26. Примірні переліки управлінь, відділів, інших структурних підрозділів Київської міської та районної у місті Києві державних адміністрацій, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2000 р. № 733

27. Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження Типового положення про відділ субсидій районної, районної у містах Києві та Севастополі державної адміністрації” від 1 березня 1999 р. № 280.

28. Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження Типового положення про управління житлово-комунального господарства обласної державної адміністрації” від 31 грудня 1999 р. № 2402

29. Рішення Конституційного Суду України від 28 січня 2003 р. № 2-рп/2003

30. Рішення Конституційного Суду України від 4 грудня 2001 р.

31. Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про встановлення днів засідань урядових комітетів» від 8 грудня 2000 р. № 485-р

32. Тимчасове положення про Секретаріат Кабінету Міністрів України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 p. № 761

33. Тимчасовий регламент Кабінету Міністрів України, затверджений постановою Кабінету Міністрів від 5 червня 2000 р. № 915

34. Типове положення про урядовий орган державного управління, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2000 р. № 386

35. Типовий регламент місцевої державної адміністрації, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 1999 р. № 2263.

36. Указ Президента України «Про деякі заходи щодо оптимізації керівництва в системі центральних органів виконавчої влади» від 26 травня 2003 р. № 434/2003 // Урядовий кур'єр. -- 2003. -- № 96 (2511). -- 28 травня.

37. Указ Президента України «Про зміни у структурі центральних органів виконавчої влади» від 15 грудня 1999 р. № 1573/99

38. Указ Президента України «Про склад Кабінету Міністрів України» від 15 грудня 1999 р. № 1574/99

39. Указ Президента України від 12 березня 1996 р. № 179/96

40. Указ Президента України від 15 грудня 1999 р. № 1572/99

41. Указ Президента України від 25 березня 2003 р. №267/2003

42. Указ Президента України від 30 листопада 2000 р. № 1271/2000

43. Указ Президента України від 6 жовтня 2000 р. № 1120/2000

44. Указ Президента України від 3 червня 2003 р. № 464/2003

45. Авер'янов В. Б. Виконавча влада в Україні: організаційно-правові засади // Виконавча влада і адміністративне право / За заг. ред. В. В. Авер'янова. -- К.: Ін Юре, 2002.

46. Авер'янов В.Б. Правовий статус Кабінету Міністрів України: конституційні засади // Правова держава: Щорічник наук, праць. -- К.: Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького, 1997. -- Вип. 8. -- С. 28--36.

47. Авер'янов В. . Органи виконавчої влади України. -- К.: Ін Юре, 1997.

48. Авер'янов В. Центральні органи виконавчої влади України: концептуальний підхід до класифікації в контексті адміністративної реформи в Україні // Вісник Академії правових наук України. -- 1999. --№ 1(16). -- С. 42-- 50.

49. Авер'янов В.Б., Андрійко О.Ф., Коваленко В.Л. Виконавча влада в Україні: організація та розвиток інститутів // Державотворення і правотворення в Україні: досвід, проблеми, перспективи / За ред. Ю.С. Шемшученка: Монографія. -- К.: Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького, 2001. -- С. 135--169.

50. Андрійко О.Ф. Адміністративна реформа і державний контроль у системі органів виконавчої влади // Правова держава: Щорічник наукових праць Ін-ту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України. Вип.12. -- К., 2001. -- С. 300--308.

51. Батанов О. Концептуальні засади співвідношення функцій територіальних громад з функціями місцевих органів державної виконавчої влади // Право України. -- 1999. -- № 5. -- С. 25--29.

52. Бейкун А. Структурно-функціональний аспект діяльності органів державного регулювання аграрного сектора національної економіки // Право України. -- 2000. -- № 8. -- С. 28--30.

53. Битяк Ю. Конституційно-правові засади становлення та розвитку державної служби в Україні // Вісник Академії правових наук України. -- 1998. -- № 2(13). -- С. 75--83.

54. Битяк Ю. Оновлення змісту діяльності органів виконавчої влади -- головна мета адміністративної реформи в Україні // Вісник Академії правових наук України. -- 2000. -- № 4(19). -- С. 10--19.

55. Битяк Ю.П. Повноваження та організація діяльності місцевих державних адміністрацій, їх відносини з органами місцевого самоврядування // Державне будівництво та місцеве самоврядування: Збірник наукових праць. Випуск 4. -- Харків: Ін-т державного будів-ва та місцевого самоврядування, 2002. -- С. 3--15.

56. Величко В. О. Проблеми визначення функцій та організаційної структури місцевих органів виконавчої влади в Україні // Актуальні проблеми юридичної науки: Тези доп. та наук, повідомлень наук. конф. молодих учених та аспірантів / За ред. М. І. Панова. -- X.: Нац. юрид. академія України, 2000. -- С. 27--29.

57. Величко В.О. Управлінське рішення як форма діяльності місцевої державної адміністрації // Проблеми законності: Респ. міжвідом. наук. зб. -- Харків: Нац. юрид. акад. України, 2000. -- № 43. -- С. 75--80. Виконавча влада і адміністративне право / За заг. ред. В.Б. Авер'янова. -- К.: Ін-Юре, 2002.

58. Волощук А.М. Державне управління та реалізація окремих функцій державної влади // Держава і право: 36. наук, праць. -- Випуск 19. -- К.: Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2003. -- С. 300--308.

59. Дегтяр А.О. Особливості стратегічного планування в органах державного управління // Актуальні проблеми державного управління: Збірник наукових праць. -- X.: Вид-во ХарРІ УАДУ «Магістр», 2002. -- № 3(14). -- С. 83--89.

60. Журавський В.С., Серьогін В.О., Ярмиш О.Н. Державне будівництво та місцеве самоврядування в Україні: Підруч. для студ. вищ. навч. закл. - К: Концерн „Видавничий Дім Ін Юре”, 2003. - 672 с.

61. Іващенко В.І. Про деякі аспекти правового статусу Кабінету Міністрів України // Правова держава: Щорічник наукових праць Ін-ту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України. Вип. 12. -- К., 2001. -- С. 343-- 348.

62. Кампо В. Проблеми еволюції урядової влади // Українське право. -- 1995. -- № 1(2). -- С. 44--51.

63. Коваленко А.А. Розвиток виконавчої влади в Україні на сучасному етапі: теорія і практика: Монографія. -- К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2002.

64. Коваль О. Місцеві органи державної виконавчої влади: структура, повноваження та компетенція в умовах регіоналізації України // Вісник Української Академії державного Управління при Президентові України. -- 2001. № 2. -- Ч. 1. -- С. 82--84.

65. Коліушко Ш., Тимощук В. Управлінські послуги -- новий інститут адмініп тративного права // Право України. -- 2001. -- № 5. -- С. ЗО--34.

66. Конончук С.Г., Ярош О.А. Розвиток демократії в Україні: 1999 рік. -- К.: УНЦПД, 2000.

67. Макаренко О. Щодо співвідношення понять «орган виконавчої влади» ти «орган державного управління» // Право України. -- 2000. --№ 6. -- С, 23 26.

68. Крупная О. Компетенція центральних органів виконавчої влади // Вісник Академії правових наук України. -- 2002. -- № 2(29). -- С. 47--59. КрусянА. Р. Взаимодействие местных органов исполнительной власти и ор> ганов местного самоуправления: Учебное пособие. -- Одесса: Юрид. лит., 2001.

69. Медведчук В. Адміністративна реформа як засіб вдосконалення державного управління // Вісник Академії правових наук України. -- Харків, 1998. -- № 2 (13). -- С. 66--75

70. Медведчук В. Вертикаль управління. Пошук оптимальної моделі // Президентський вісник. -- 2001. -- 1 вересня. -- С. 1, 6.

71. Михеєнко Р. Виконавча влада і конституційні статуси Президента України та Кабінету Міністрів України // Право України. -- 2000. -- № 8. -- С. 24--28.

72. Органи державної влади в Україні: структура, функції та перспективи розвитку. Навч. посіб. / За заг. ред. Н.Р. Нижник. - К.: ЗАТ “НІЧЛАВА”, 2003. - 288 с.

73. Органи державної влади України / За ред. В.Ф. Погорілка: Монографія. -- К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького, 2002.

74. Особливості виконавчої влади в пострадянській Україні: Монографія / О.О. Кордун, К.О. Ващенко, Р.М. Павленко; За заг. ред. О.О. Кордуна. -- К.: МАУП, 2000.

75. Павленко P.M. Парламентська відповідальність уряду: світовий та український досвід. -- К.: Вид. Дім «KM Академія», 2002.

76. Соловйова О.М. Акти відділів та управлінь місцевих державних адміністрацій // Державне будівництво та місцеве самоврядування: Збірник наукових праць. Випуск 2. -- Харків: Ін-т державного будівництва та місцевого самоврядування, 2002. -- С. 118--123.

77. Сравнительное конституционное право / Ред. кол.: А.И. Ковлер, В.Е. Чиркин (отв. ред.), Ю.А. Юдин. -- М.: Манускрипт, 1996.