Відтворення гумору в кіноадаптаціях студії Дісней українською мовою

Размещено на http://www.allbest.ru

Навчально-науковий інститут філології

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Відтворення гумору в кіноадаптаціях студії Дісней українською мовою

Смик Леся Олегівна

магістрантка кафедри теорії і практики перекладу з англійської мови, Навчально-науковий інститут філології

Підгрушна Олена Григорівна

канд. філол. наук, асистентка кафедри теорії і практики перекладу з англійської мови

Розвиток сучасної кіноіндустрії тримається на відомих усьому світові компаніях, які постійно змагаються за першість у цій сфері. Одним із таких гігантів є компанія Волта Діснея, яка з 1923 року до сьогодні перетворилась з невеликої анімаційної студії на величезну корпорацію розваг. Щороку студія постачає на глобальний ринок різноманітну продукцію, від телевізійних шоу до друкованих журналів, що орієнтовані на дітей та їхніх батьків. Проте, саме самобутні мультиплікаційні фільми зі знайомими сюжетами та досконалими малюнками стали відмітним знаком компанії. В останні ж декілька років спостерігаємо тенденцію студії Дісней до створення римейків найкасовіших мультфільмів у кінохудожній обгортці.

Повсюдний успіх корпорації приносить якісний переклад - продукти вміло адаптують до мультикультурного розмаїття цільової аудиторії та відтворюють притаманні першотворам риси, зокрема гумор. Останній, як відомо, становить непересічний перекладацький виклик, адже реалізація гумору значним чином залежить як від мови, так і від культури у якій він був створений. Як відомо, гумор - це явище, що не має універсального характеру і не здатне до безумовного перенесення з однієї культури до іншої, через те, що його сприйняття залежить від конкретних деталей культурного оточення [1]. Ситуація ще більш ускладнюється, коли гумор функціонує у рамках авдіовізуального твору, адже тут об'єктом перекладу є мультимодальний текст з авдіальним та візуальним планами вираження й вербальною та невербальною знаковими системами [2]. Відтак, щоби досягти високої цілі - розважити глядача, перекладач має не лише дотримуватись норм цільової мови та технічних аспектів кіноперекладу (синхронізації звуку, картинки та рухів губ акторів [4]), а й вповні осягнути мовні й мультимодальні характеристики кожного вихідного гумористичного елементу в рамках авдіовізуального тексту. Проблематика дослідження відтворення гумору в рамках кінотвору має значні перспективи, адже вивчення рішень перекладачів дозволяє розширити арсенал перекладацьких підходів до цього складного явища.

Компаративний аналіз гумористичних епізодів, що зустрічаються у вихідних та цільових текстів кіноадаптацій студії Дісней, а саме «Аладдін» (2019), «Чаклунка: Повелителька темряви» (2019), «Круелла» (2021), «Дамбо» (2019), «Крістофер Робін» (2018), показали, що найчастотнішими мовно-стилістичними засобами, що їх використовували перекладачі для відтворення гумористичних елементів оригіналу у перекладних кінотекстах є: порівняння (- There are stairs, you know? - Where's the fun in that? // - Тут є сходи, ти в курсі? - Сходи для ослів), епітети (- Try with a little less fang // - Занадто ікласте вітання), алюзії (- But I wasn't for everyone // - Хоча я не долар щоб усім подобатись), оказіоналізми (-Now we're stuffed//- Нам морквець!; - It was monkey-with-the-lamp trick//- Замавпили мені очі), метафори (- You could say I pretty much roared my way through the primary school // - Можна сказати я риком проклала собі шлях крізь початкові класи), персоніфікація (murderer trees //пеньки-катюги). При цьому засоби відтворення гумористичних елементів українською мовою характеризуються неоднорідністю, та не корелюють із засобом творення гумористичного елементу в оригінальному кінотексті. Цей факт пояснюється, з одного боку, відсутністю в українській мові ідентичних лінгвостилістичних засобів, зокрема, помітно слабшим потенціалом до створення каламбурів. З іншого боку, зануреність вихідного гумору у мікро- та макроконтекст ситуацій, та й у значно ширший, культурно-історичний контекст, змушує перекладачів відтворювати вихідні гумористичні елементи з урахуванням їх прагматичної функції.

Найдієвішою стратегією відтворення гумористичного ефекту вважаємо творче переосмислення гумористичного елементу в перекладі: - Well, can't you walk them as well? There is no "I"in team. - Well, there's "I" in imbecile. Go. // - А чого ти не вигулюєш? Хіба ми не одна команда? - Я тут роздаю команди, дурень. В оригіналі бачимо обігравання подвійного значення лексеми I як окремого слова та як літери. В українському перекладі зіграно на двозначності слова команда - тим самим збережено засіб створення гумору, проте виникає нова гра слів.

Стратегія орієнтації на мультимодальні елементи кінотексту також почасти сприяє віднайденню адекватних засобів відтворення гумору, наприклад: -You bring me the rough but never a diamond. // -Тут пахне чим завгодно окрім діамантів. В оригіналі гумор створено за рахунок деформації ідіоми a diamond in the rough.

І хоч існує її прямий україномовний відповідника - необроблений діамант, використання еквіваленту в цьому випадку призведе до позбавленого сенсу перекладу. Відтак, перекладач створює зв'язок із візуальною картинкою - персонаж робить характерний рух носом, ніби втягує повітря, коли вимовляє українською слово пахне.

Стратегія інтенсифікації гумористичного ефекту є типовою рисою українських перекладів кіноадаптацій: -We have spices, golden camels, and spoons, tiny spoons. // - У нас є спеції, золоті ложки і верблюди, маленькі верблюдики. Як видно, у перекладі навмисно виконано перестановку семантичних елементів:

golden camels - золоті ложки; tiny spoons - маленькі веоблюдики, що створює ефект несумісності та, відповідно, підсилює комічний ефект.

Варто зазначити, що перекладні кінотексти загалом характеризуються вищим рівнем експресивності та тяжіють до створення додаткових гумористичних елементів, де це дозволяє контекст та ситуація кінотвору: - Where am I? - In the world of trouble, boy. // - Де це я? - У царстві халеп, босото. Нейтральна лексична одинця оригіналу перетворилась на стилістично - забарвлений жаргонізм. Таке рішення сприяє посиленню гумористичного ефекту в перекладі та не входить у конфлікт із сюжетом. Така перекладацька настанова може трактуватись і як засіб компенсації втрат гумористичного ефекту при перекладі гумористичних епізодів кінострічки, де виникає об'єктивна неможливість адекватно відтворити гумористичний елемент.

Підсумовуючи, можемо зробити висновок, що перекладачі гумористичних кінотекстів використовуються весь потенціал цільової мови для відтворення гумористичного ефекту, при цьому, у фокусі уваги лежить не стільки семантична (пряме значення) чи формальна (засіб створення) складова гумору, а його першочергова функція - викликати сміх у цільового глядача.

гумор кіноадаптація дісней

Список використаних джерел

Кириченко О. (2015) Вербалізація гумору в англомовних ситкомах. Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія: Філологічна, 51,214-217.

Zabalbeascoa P. (2008) The nature of the audiovisual text and its parameters. In J. Diaz- Cintas (Ed.), The Didactics of Audiovisual Translation (21 -37), John Benjamin Publishing.

Yan Chang. (2012) A Tentative Analysis of English Film Translation Characteristics and Principles. Theory and Practice in Language Studies, 1 (2), 71-76.

Chaume F. (2004) Synchronization in Dubbing: A translational approach. In P. Orero (Ed.),

Topics in Audiovisual Translation (35-52), John Benjamin Publishing.

Размещено на Allbest.ru