Proto-slavonic compound words with ‘slav- ‘fame’, ‘glory’, ‘rumour’: system reconstruction of "glorious names" paradigm

*Veri-slaw. Serb. Верислав [4, p. 65]. *Vero-slava, *Vero-slaw. Bulg. Верослав, Верослава ([2, p. 60]. Веро + слав), Slovak Vieroslava [18].

*V§tje-slaw. Sloven. Veceslav [21], Czech derivative Vaclavov (Moravia), Vaclavy [16, p. 25], Slovak Vaclav [18], OPol. Wiqceslaw. Wencsesslaw, 1398-1399 [22. VI, p. 8І].

*Vido-slaw. Bulg. Видослав [1, p. 109], OSerb. Vidoslav, 1455, Serb. Видослав ([4, p. 145, 146, 147]; [16, p. 40]. видъ 'look, appearance'), Sloven. Vidoslav [21].

*Vito-slavv. Serb., Croat. Витослав ([4, p. 150]; [14, p. 132]. `sermonis gloriam habens'), Sloven. Vitoslav [21], OCzech Withoslaus [7, p. 317, 347], Vitoslav z Kamenicky ([10. II, p. 15]. kamennic- ka), OPol. Witoslaw. Wittoslaw, 1392, Vitoslaus, 1193 [22. VI, p. 133].

*Voje-slavъ, *Vojb-slaw. OBulg. Воиславъ -- cousin of Osviatoslav, Bulg. Воислав [1, p. 115], OSerb. Vojislav, Serb. Воjислав ([4, p. 87, 159, 161]; [14, p. 132]. `bellatores gloriamque habens'), Sloven. Vojeslav [21], OCzech Woyslaus [7, p. 13, 70], toponyms Czech Vojislavice, Vojslavice [16, p. 23], OPol. Wojslaw, Wojislaw, Wojeslaw. Voyslav, 1224, Wogislaus; Woyeslaw, 1425 [22. VI, p. 176, 177], Ukr. Войславичі, 1938 -- toponym [3, p. 11].

*Voldi-slaw. Bulg. Владислав ([1, p. 113]; [2, p. 66]. `hold the glory'), Old Croat. Vladislavus, 839, Serb. Владислав ([4, p. 154]; [14, p. 123]. `dominandi gloriam habens' or `dominantionem gloriamque habens'), toponym Croat. Vladislavci [16, p. 22], Sloven. Vladislav [21], Czech Vladislav [16, p. 22], Slovak Vladislav [18], OPol. Wlodsislaw. Wlodsyslaw, 1437 [22. VI, p. 143].

*Voli-slaw. Serb. Волислав, Croat. Volislav, Vojislava ([4, p. 161]; [15, p. 102, 106, 132]. to voja, `voluntatem gloriamque habens'), OPol. Wolislaw. Wolislaus, 1349 [22. VI, p. 191].

*Volsti-slavv. Sloven. Vlastislav [21], Czech Vlastislav [16, p. 22].

*Vorti-slaw. Serb. Вратислав ([4, p. 165]; [14, p. 133]. `in vertendis hostibus in fugam modum habens'), toponym Sloven. Vratislavci [16, p. 23, 24], OCzech «Datum in Wratislauia» [7, p. 234], Czech Vraclav, toponyms Vratislavice, (Moravia) Vratislavka [16, p. 23, 24], Slovak Vratislav [18], OPol. Wrocislaw. Wrocyslao, filio Dobesij, 1306 [22. VI, p. 207], Rus. toponym Воротиславль [16, p. 23].

*Vyse-slav&. Bulg. Вишеслав ([1, p. 112]. `very famous person'), OSerb. Wissasclavo, Serb. Вишеслав ([4, p. 150, 152]; [14, p. 130]. `plurimam gloriam habens'), Sloven. Viseslav [21], Old Slovak Vyseslav [18], OPol. Wysseslaw. Wiseslaus, 1214 [22. VI, p. 241].

*Vblko-slaw. Serb. Вукослав, Вучеслав [4, p. 41, 176], Czech Vlkoslav [19, p. 22].

*Vbrxo-slaw. Serb. *Врхослав [4, p. 171], Sloven. Vrhoslav [21], OCzech Vurchoslaus [7, p. 200], Czech Vrchoslav [4, p. 171], OPol. Wirschoslaw. Wirchoslau, XII, Wirschoslaw, 1400 [22. VI, p. 120], Pol. toponymic derivative Wierschoslawice [16, p. 24].

*Vbrxu-slavv. Slavon. Verchuslav [19, p. 14].

*Vbrti-slaw. Slavon. Vertislav [19, p. 15], OPol. Wiercislaw (?). Cum Vercislao de Gnewacin, 1377 [22. VI, p. 65].

*Vbse-slavv. Bulg. Всеслав ([1, p. 117]. `all-glorious'), Sloven. Vseslav [21], Czech Vseslav [19, p. 21], Rus. Всеслав ~ ORus. adj. вьсеславьныи. Cf. also variants with apheresis. Czech Seslav, toponym Pol. Sieslawice [16, p. 58].

*Zemi-slavv. Sloven. Zemislav [21], derivative Pol. Ziemislawski [20, p. 13056] ~ Pol. siemia `earth', `country', `land'.

*Zelo-slaw. Serb. ЗЪлослав [19, p. 109].

*Zvbni-slaw. Serb. Zvanislav [19, p. 110], OPol. Zwnislaw. Zwineslaus, 1175 [22. VI, p. 338], ORus. Звени-слава ~ *Zvbni-mird, that is to imper. *svbni (. *svbneti), see known study by V. N. Toporov.

*Z^lo-slavv. Sloven. Zleslav [21].

*Zeli-slaw. OSerb. Zelesclauua ([14, p. 135]. `desideria gloriamque habens'), Serb. Желослав [4, p. 395], Sloven. Zelislav [21], OPol. Zelislaw. Zelislaus, 1386 [22. VI, p. 362], Pol. Zelislaw [16, p. 34], wski [20, p. 13215]. From *seleti `to wish'. Forms with the connector e (> Serb. o) are secondary.

*Zero-slaw. OPol. Domini Zeroslai ... episcopi Laodinensis, 1444, Seroslaus, 1112-1120 ([22. V, p. 80]. Sieroslaw / Zeroslaw), Pol. Zeroslawice ([16, p. 34]. жиръ), Zeroslawski [20, p. 13226] = *se- ro-slavъ `one whose victim is famous'?

*Zidi-slaw. Sloven. Zidislav [21], Rus. Жидислав [4, p. 402].

*Ziro-slaw. Serb. Ziroslav [19, p. 112], Жирославле [4, p. 405] -- toponymic derivative with -je, Sloven. Ziroslav [21], ORus. Жирославъ, XIII [4, p. 405]. Cf. also derivative Pol. Zyraslawice ([16, p. 34J. жиръ). That is *ёiro-slavъ `one whose victim is famous'?

*Zito-slaw. Serb. Zitoslav [19, p. 113].

*Zivo-slaw. Serb. Живослав [5, p. 225].

2. Semantical valency of the stem *slav-/*-slav^ As we can see the overviewed exponent has a high degree of compatibility. Even this partial list of reconstructed forms enables us to resonably argue that *slav- almost did not have restrictions to join other exponents. Thus we give here all these lexical stems. maji-), *meti-/*meti-, *meri- /*ob-kresi-, *orsti-, *otb-jg-, *per-jg-, *pgci-, *pravi-, *pri-by-, *prosi-, *prosti-, *pblni-, *rgdi-, *seti- , *slavi-, *sgdi-, *stani-, *sterzi-/*sterzi-, *stoji-, *storni-, *storzi-, *suli-, *svgti-, *sb-by-, *sb-de-, *sb-pasi-, *terbe-, *terbi-, *tes-, *toli-, *tomi-, *tvori-, *tvbrdi-, *tbrpi-, *u-bi-, *veli-, *veri-, *voldi-, *vorti-, *vbrti-, *zvbni-, *zeli-.

Adverbs: *manogo-, **perdb-, *podb-, *pri-, *radi-.

3. Formulaic expressions and dithematic anthroponyms. Many compound words were formed by usual combination of exponents relevant for name-giving. However there are enough examples pointing to other conditions for the appearance of mentioned personal names category. We mean forming of binominal anthroponyms on the base of formulaic exressions which were peculiar to poetic speech. Until recently these expressions were used in folklore texts. The clear correlation between dithematic personal names and appropriate stable word combinations confirms mentioned point of view. Cf.:

*Bogo-slavb ~ Croat. Boga slavi [12, p. 32];

*Bojb-slavb, *Slavi-bojb ~ Croat. u boju slavan and slavni boj [12, p. 74, 297];

*Bol'e-slavb ~ Croat. slavu bo]u [12, p. 84];

*Borni-slavb ~ Croat. «U fratara Kate svete / iglica se draga hrani / krune srebrom opoviete, / ka nam staru slavu brani» [12, p. 316];

*Bozi-slavb ~ Croat. bozja slava. «pivaju se bozje slave» [12, p. 294, 336], slava bozja [9, p. 201];

*-by-slavb ~ Croat. «i ti hoces slavan biti» [12, p. 85];

*Kveto-slavb ~ Croat. «svim dobrom slavni cvit oda svih liposti» [9, p. 16];

*Dobo-slavb ~ Croat. dobi u slavi [12, p. 100];

*Dblgo-slavb ~ Croat. «od tvoje iste slave duge», «Rane u svoje sakrij roba, / ... / na smrt zazov' tvoga slugu, / i daruj mu slavu dugu» [12, p. 215, 436];

*Xorni-slavb ~ Croat. «a rajsku joj slavu hrani» [12, p. 279];

*Xudo-slavb ~ Rus. «Понабралась ты, гало^ивушка, / Худэй славушки, ^сё досадушки» (411), «Ве^ик ва девушках сидеть, / Худую славушку тирьпеть. / Худа славушка пройдэть, / Нихто замуж ни вазьмэть» (476), «Галава ж ты мая, галовушка, / Понабралася худэй славушки» (502) (examples taken from well-known book «Folklore Heritage by A. A. Shakhmatov»);

*Lepo-slavb ~ Croat. «podobna jezika za lipos tvu slavit!», «lipos tvu noc i dan slaviti u vas glas» [12, p. 13];

*L'udi-slavb ~ Croat. «Na Korculi nie telesa / doistitih, da ti ih pravu / sva kralia od nebesa / i kralicu ]udi slavu» [12, p. 310];

*Mbnogo-slavb ~ Croat. mnoga slava [12, p. 360];

*Pblni-slavb ~ Croat. «Zdravi u dusi i u tilu, / ... / krote puti biesnu silu / puni slave i dobica», «s nje pun slave mrazne stide» [12, p. 356, 410], pun slave i dike [9, p. 122];

*Slavo-slavb ~ Croat. Slavom slavit [12, p. 261];

*Svojb-slavb ~ Croat. u svoj slavi, svoja slava, svoju slavu [12, p. 209, 331, 503];

*Tvbrdo-slavb ~ Croat. slava tvrda [12, p. 171];

*Vgtje-slavb ~ Croat. veca slava [12, p. 158, 277, 347], «ti vecu slavu damo» [9, p. 423];

*Veko-slavb ~ Croat. «i u vieke slaviti taj porod milostan» [9, p. 419];

*Vyse-slavb ~ Croat. visu slavu, «i cesar se vise slavi», «da s nom visju slavu srete», [12, p. 136, 281, 283], «u visnjoj slavi uzivam vjecni dan» [9, p. 15];

*Vbrxo-slavb ~ Croat. «jer najgora zloca ova / truni smiono Bogu svomu / milosrdja slavne vrhe,...» [12, p. 332];

*Vbse-slavb ~ Croat. sve slave [9, p. 425];

*Zivo-slavb ~ Croat. sivot slavan, sivi u slavi

Conclusions

The main task of proposed paper was the reconstruction of the *slav-paradigm core. Preliminary results of the group recondtruction of the units, which belonged to the viewed lingistical object, indicate the high degree of the stem *slav- productivity. In particular Proto-Slavonic vocabulary may be supplemented with 230 prototypes; it is possible to expand geography (ancient lingual areal) for a number of previously proposed Proto-Slavonic words. High productivity of the paradigm with the exponent *slav- impels us to make the conclusion about significant culture role of *slav-anthroponyms in the life of Old Slavonic peoples. Lake some other exponents of Proto-Slavonic anthroponymic vocabulary, *slav- was a lexical unit of archaic poetic language used in ritualized actions. One of such actions was name-giving, which had to connect a person with the world of ideas (right, law, ethics, family, religion, war, life, emotion, duty ect.) and semantical valency *slav- is the convincing evidence of it. Examples of poetic speech demonstrate syntactic counterparts of dithematic personal mames on the basis of which the analyzed anthroponyms perhaps arose.

The perspectives for further research are to uncover the system of structurally and etymologically identical dithematical anthroponyms in onomastic vocabulary of Baltic and Iranian languages and comparative analyzis of their cultural semantics.

Bibliography

1. Илчев Ст. Речник на личните и фамилни имена у българите. София : БАН, 1969. 626 с.

2. Ковачев Н. П. Честотно-тълковен речник на личните имена у българите. София : Д-р Петър Берон, 1987. 216 с.

3. Кордуба М. Що нам кажуть назви осель? Львів : Наша Батьківщина, 1938. 22 с.

4. Михаjловиh В. Српски презименик. Нови Сад : Аурора, 2002. 736 с.

5. Чучка П. П. Прізвища закарпатських українців: Історико-етимологічний словник. Львів : Світ, 2005. 704+ХЬУШ с.

6. Шульгач В. П. Нариси з праслов'янської антропонімії. Київ : Довіра, 2015. Ч. 2. 504 с.

7. Codex diplomaticus et epistolaris Moraviae / [Herausgegeben von P. Ritter v. Chlumecky]. Brunn : Commission bei Nitsch & Grosse, 1854. Band VI. 398 + LXVIII.

8. Codex diplomaticus et epistolaris Moraviae. Index. Brunae : Typogr. Caroli Winikerii, 1850. 200 p.

9. Drzic M. Djela. Staripisci hrvatski. Zagreb : Dionicka tiskara, 1875. Knj. VII. 480 s.

10. Gebauer J. Slovnik starocesky. Praha : Unie, 1903-1904. D. I--II.

11. Iliadi A. I. Proto-Slavonic Reconstruction and Slavonic Anthroponymy. Kirovograd (manuscript). 375 p.

12. Kavanjin J. Povjest vandelska bogatoga a nesrecna Epuluna i ubogoga a cestita Lazara (Bogastvo i ubostvo). Stari pisci hrvatski. Zagreb : Dionicka tiskara, 1913. Knj. XXII. 554 s.

13. Kronsteiner O. Alpenslawischen Personennamen (= Osterreichische Namenforschung: Sonderreiche 2). Wien : Osterr. Ges. fur Namenforschung, 1975. 214 S.

14. Maretic T. O narodnim imenima i prezimenima u Hrvata i Srba. Rad Jugoslavenske akademije znanosti i umjetno- sti. 1886. Knjiga XIV (LXXXI). S. 81--146.

15. Maretic T. O narodnim imenima i prezimenima u Hrvata i Srba. Rad Jugoslavenske akademije znanosti i umjetno- sti. 1886. Knjiga XV (LXXXII). S. 69--154.

16. Miklosich F. Die Bildung der Ortsnamen aus Personennamen im Slavischen. Wien : Aus der Kaiserlich-Konigli- chen Hof- und Staatsdruckerei, 1864. 74 S.

17. Novacek V. J. (sest.) Listar k dejinam Skolstvi' Kutnohorskeho (1520--1623). Historicky archiv. Praha, 1894. C. 5. 231 s.

18. Ovsena B. Patranie po tajnych slovenskych dejinach a slovenskom duchu. Trnava : Eko-konzult, 2014. 216 s.

19. Pacic J., Kollar J. Gmenoslow cili Slownik osobnych Gmen rozlicnych kmenu a nareci narodu Slawenskeho. Budin : Tiskem kr. wseuciliste Pestianskeho, 1828. 113 s.

20. Rymut K. (red.) Slownik nazwisk uzywanych w Polsce na pocz^tku XXI wieku. Krakow : Instytut J^zyka Pol- skiego PAN, 2003 (CD).

21. Stara slovanska imena [http://www.dlib.si/preview/URN:NBN:SI:DOC-DEOPQVQS/34e4051a-7621--48c6- bd23--11d6f7e1ca2e/save].

22. Taszycki W. (red.) Slownik staropolskich nazw osobowych. Wroclaw etc. : PAN, 1965--1985. T. I--VII.

References

1. Ilchev, St. (1969), A Dictionary of the Bulgarian Personal Names and Surnames [Rechnik na lichnite i familni imena u bblgarite], BAN Publishing House, Sofia, 626 p.

2. Kovachev, N. P. (1987), A Frequency and Explanatory Dictionary of the Bulgarian Personal Names [Chestot- no-tblkoven rechnik na lichnite imena u bblgarite], D-r Petar Beron Publishing House, Sofia, 216 p.

3. Korduba, M. (1938), What the Names of Settlements tell us? [Shcho nam kazhut' nazvy osell], Nasha Bat'kivsh- chyna Publishing House, Lviv, 22 p.

4. Mihajlovic, V. (2002), A Dictionary of the Serbian Personal Names [Srpski prezimenik], Aurora Publishing House, Novi Sad, 736 p.

5. Chuchka, P. P. (2005), The Surnames of the Ukrainian of Transcarpathia: Historical-Etymological Dictionary [Prizvyshcha zakarpats'kykh ukrayintsiv :Istoryko-etymologichny slovnyk], Svit Publishing House, Lviv, 704+XLVIII p.

6. Shulgach, VTP. (2015), Essays on Proto-Slavonic Anthroponymy [Narysy z praslovyans'koyi antroponimiyi], Dovira Publishing House, Kyiv, Part 2, 504 p.

7. Codex diplomaticus et epistolaris Moraviae (1854), Herausgegeben von P. Ritter v. Chlumecky, Commission bei Nitsch & Grosse, Brunn, Band VI, 398 + LXVIII p.

8. Codex diplomaticus et epistolaris Moraviae (І850), Index, Typogr. Caroli Winikerii, Brunae, 200 p.

9. Drzic, M. (1875), “Djela”, Staripisci hrvatski, Dionicka tiskara Publishers, Zagreb, Knj. VII, 480 s.

10. Gebauer, J. (1903-1904), Slovnik starocesky, Unie, Praha, D. I--II.

11. Iliadi A. I. (2022), Proto-Slavonic Reconstruction and Slavonic Anthroponymy (manuscript), Kropyvnyts'kyy, 375 p.

12. Kavanjin, J. (1913), “Povjest vandelska bogatoga a nesrecna Epuluna i ubogoga a cestita Lazara (Bogastvo i ubostvo)”, Stari pisci hrvatski, Dionicka tiskara Publishers, Zagreb, Knj. XXII, 554 s.

13. Kronsteiner, O. (1975), Alpenslawischen Personennamen (= Osterreichische Namenforschung : Sonderreiche 2), Osterr. Ges. fur Namenforschung, Wien, 214 S.

14. Maretic, T. (1886), “O narodnim imenima i prezimenima u Hrvata i Srba”, Rad Jugoslavenske akademije znanosti i umjetnosti, Knjiga XIV (LXXXI), ss. 81--146.

15. Maretic, T. (1886), “O narodnim imenima i prezimenima u Hrvata i Srba”, Rad Jugoslavenske akademije znanosti i umjetnosti, Knjiga XV (LXXXII), ss. 69--154.

16. Miklosich, F. (1864), Die Bildung der Ortsnamen aus Personennamen im Slavischen, Kaiserlich-Koniglichen Hof- und Staatsdruckerei, Wien, 74 S.

17. Novacek, V. J. (sest.) (1894), “Listar k dejinam Skolstvi' Kutnohorskeho (1520--1623)”, Historicky archiv, Praha, C. 5, 231 s.

18. Ovsena, B. (2014), Patranie po tajnych slovenskych dejinach a slovenskom duchu, Eko-konzult, Trnava, 216 s.

19. Pacic, J., Kollar, J. (1828), Gmenoslow ciliSlownik osobnych Gmen rozlicnych kmema nafecinaroduSlawenskeho, Tisk kr. wseuciliste Pestianskeho, Budin, 113 s.

20. Rymut, K. (red.) (2003), Slownik nazwisk uzywanych w Polsce na poczqtku XXI wieku, Instytut J^zyka Pol- skiego PAN, Krakow, (CD).

21. Stara slovanska imena [http://www.dlib.si/preview/URN:NBN:SI:DOC-DEOPQVQS/34e4051a-7621--48c6- bd23--11d6f7e1ca2e/save].

22. Taszycki, W. (red.) (1965--1985), Slownik staropolskich nazw osobowych, PAN, Wroclaw etc., T. I--VII.

Анотація

Праслов'янські слова-композити зі *slav- `слава', `розголос': системна реконструкція парадигми «славних імен»

Іліаді Олександр Іванович,

доктор філологічних наук, доцент кафедри перекладу і теоретичної та прикладної лінгвістики факультету іноземних мов Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»; Одеса

Стаття присвячена історико-мовному дослідженню праслов'янських антропонімів-композитів із основою *slav-.

Мета розвідки -- опис структури та семантики антропонімічних композитів із праслов'янським компонентом *slav-.

Об'єкт дослідження -- утворені шляхом складання «основа + слово», «слово + слово» давні слов'янські Nomina Personalia, вилучені з писемних джерел (а саме -- зібрань слов'янських особових імен і (меншою мірою) пам'яток писемності різного часу).

Предмет-- етимологічні, фонетичні, морфологічні, лексико-семантичні властивості історично засвідчених слов'янських особових назв і реконструйованих під час аналізу праслов'янських прототипів.

Результати дослідження: реконструйовано фрагмент системи праслов'янських двоосновних лексем (антропонімів) із експонентом *slav-/*-slavm; прокоментовано етимологічно неоднозначні особові назви; висвітлено морфологічні та семантичні властивості праслов'янських дитематичних особових імен.

Conclusions. Компонент *slav-/*-slavъ у праслов'янських двоосновних Nomina Propria засвідчений як препозитивне означення, так і як постпозитивне означуване. Попередні результати групової реконструкції одиниць, які належали гнізду з основою *slav-, засвідчують високий рівень її продуктивності.

Зокрема, праслов'янський словник може бути поповнений на 230 прототипів; видається можливим розширити географію багатьох раніше реконструйованих прототипів. Висока продуктивність парадигми з експонентом *slav- спонукає до висновку про значимість культурної ролі антропонімів зі *slav- у житті давньослов'янських народів. Як і деякі інші компоненти праслов'янського антропонімічного вокабулярія, *slav-належало до архаїчної поетичної мови, яка використовувалася в ритуалізованих діях.

Приклади слов'янського поетичного мовлення демонструють синтаксичні відповідники слов'янських двоосновних особових назв; на базі цих синтаксичних сполук були сформовані відповідні антропоніми. Переспективи подальших досліджень полягають у залученні структурно ідентичних та етимологічно споріднених антропонімів із ономастичного вокабулярія балтійських та іранських мов і компаративному аналізі їхньої культурної семантики.

Ключові слова: праслов'янський, реконструкція, антропонім, композит, лексема, прототип, семантика.

Размещено на Allbest.ru