Сполучуваність іменника кількість із дієсловами у газетних публікаціях (на матеріалі всеукраїнської газети "День")

Размещено на http://www.allbest.ru/

Львівський національний університет імені Івана Франка

Сполучуваність іменника кількість із дієсловами у газетних публікаціях (на матеріалі всеукраїнської газети «День»)

Марія Ріпей

Анотація

Розглянуто випадки сполучуваності іменника кількість із дієсловами збільшуватися і зростати, а також зменшуватися, знижуватися, скорочуватися, спадати у публікаціях всеукраїнської газети «День», що є одним з найпопулярніших видань у рейтингу загальнонаціональних медіа. Запропоновано рекомендації щодо правильного їх вживання. Зазначено, що іменник кількість треба вживати із дієсловами збільшуватися/ зменшуватися і не варто вживати із дієсловами зростати, знижуватися, скорочуватися, спадати. До підібраних прикладів (близько 40 реченнєвих конструкцій) подано правильні відповідники.

Ключові слова: неправильне/правильне вживання, сполучуваність, словники, редакторська практика, газетні публікації.

Abstract

CONJUGATION THE NOUN QUANTITY WITH VERBS IN NEWSPAPER PUBLICATIONS (BASED ON THE MATERIAL OF THE UKRAINIAN NATIONAL NEWSPAPER «DEN'»)

Mariia Ripei

Ivan Franko National University of Lviv

The article a study of the standard aspect of vocabulary usage in modern Ukrainian newspaper publications. Based on the analysis of the reference literature, the article examines the cases of conjugation of the noun quantity with the verbs to increase and to grow, as well as to decrease, to lower, to shrink, to fall in the publications of the newspaper «Den'». This newspaper is one of the most popular publications in the rating of national media. There are a lot of doubts about the proper usage of these linguistic expressions in the editorial work. The research is predetermined by the need to establish word meanings (based on the editorial practice), which is not specifically delineated in the reference literature, and to give variants of their proper usage.

It is accented that the noun quantity should be used with the verbs to increase/decrease. It is noted that to indicate the amount of someone or something, the word quantity should be written, not a number. The selected examples (about 40 sentence constructions) are given the correct answers.

Linguistic literacy of an individual as well as of a society in general and opinion expression depends on the selection of linguistic expressions by journalists, since linguistic mistakes in periodical newspapers, radio or TV tend to spread through the language and are required subconsciously. It is emphasized that the accuracy of word usage depends on the availability, aesthetic impact and effectiveness of newspaper publications.

Keywords: incorrect/correct usage, conjugation, dictionaries, editorial practice, newspaper publications.

Постановка проблеми

Питання підвищення рівня мовної грамотності як друкованих, так і електронних засобів масової інформації є одним з актуальних. Значної уваги потребує газетна мова (друкованого видання та його інтернет-версії). Адже журналістське слово, що звернене до незчисленної за кількістю аудиторії, має бути продуманим, доречним, точним.

Важливо аналізувати неправильне/правильне подання лексем у журналістських текстах, наводити відповідники правильного вживання, звертаючи на них увагу журналістів, а також літературних редакторів і коректорів. Адже «саме мова засобів масової інформації зараз... формує мовні смаки й нові мовні традиції сучасного українського суспільства».

У газетних публікаціях нашу увагу привернула сполучуваність іменника кількість із дієсловами збільшуватися і зростати, а також зменшуватися, знижуватися, скорочуватися, спадати. З огляду на це ставимо за мету з'ясувати, чи правильними можна вважати сполуки кількість збільшилася і кількість зросла, а також кількість зменшилася, кількість знизилася, кількість скоротилась і кількість спала.

Ставимо своїм завданням виокремити випадки поєднання у журналістських текстах іменника кількість із дієсловами збільшуватися і зростати, а також зменшуватися, знижуватися, скорочуватися, спадати; розглянути правильність їх вживання; подати правильні відповідники.

Емпірична база дослідження - всеукраїнська газета «День», що є одним з найпопулярніших видань у рейтингу загальнонаціональних медіа.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Мові засобів масової інформації з погляду відповідності нормам літературної мови присвятили свої дослідження С. Бибик, Т. Бондаренко, М. Волощак, С. Ермоленко, А. Капелюшний, М. Навальна, М. Пентилюк, О. Пономарів, О. Сербенська, Н. Сологуб, Л. Струганець, О. Ленько, Л. Супрун, М. Яцимірська та ін. Науковці зазначають, що «друкована продукція повинна насамперед популяризувати національну мову, а отже, дотримуватися її норм та підвищувати рівень мовної культури населення». Бо «мова населення віддзеркалює мову журналістів».

Провідні фахівці Інституту української мови НАН України дають поради щодо правильного слововживання, зауважують, що повернення своїх і вилучення чужих одиниць в українській мові відбувається непросто, бо «тривале зросійщення українців спричинило слабке знання норм... української літературної мови... дехто навіть з фахівців (учителів, викладачів університетів, редакторів, журналістів) сприймає повернення призабутих норм української літературної мови та очищення її від чужомовних впливів болісно, як чиюсь забаганку, примху».

Методологічна основа дослідження

Застосовано описовий метод із залученням прийомів зовнішньої та внутрішньої інтерпретації, порівняльний метод - для визначення сукупності диференційних ознак, метод словникових дефініцій - для визначення значень досліджуваних слів, метод синтагматичного аналізу - для вивчення сполучуваності лексем, метод суцільної вибірки - для добору мовного матеріалу.

Виклад основного матеріалу дослідження

У газетних публікаціях читаємо: ...кількість загиблих зросла (25.08.2022, 14.07.2022, 30.08.2022, 01.04.2022) і ..кількість загиблих збільшилася (14.07.2022, 28.06.2022); кількість жертв зросла. (12.07.2022, 18.07.2022, 26.05.2022, 01.07.2022) і ..кількість жертв збільшилася. (30.07.2022); кількість постраждалих зросла. (09.09.2022), кількість поранених зросла. (20.08.2022, 19.04.2022) і ..кількість жертв і постраждалих збільшилася. (09.06.2022); ..кількість обстрілів зросла (17.02.2022) і ..кількість обстрілів збільшилася (25.08.2022, 20.02.2022); ..зросла кількість людей, які хочуть евакуюватись... (12.08.2022) і ...кількість учасників збільшилася... (25.01.2022), ..збільшилася кількість українців. (27.07.2022).

А також читаємо, що ..знизилася кількість обстрілів (17.08.2022, 04.07.2022, 09.09.2021), ..кількість підприємств скоротилася (06.06.2022), ..кількість працюючих магазинів скоротилася (14.03.2022), кількість ДТП скоротилася. (17.11.2021), скоротити кількість шенгенських віз (01.09.2022), скоротити кількість безпритульних собак (03.02.2022), кількість засобів масової інформації скоротиться (16.04.2022), ...кількість порушень спала. (08.07.2018) і ..кількість злочинів зменшилася (22.06.2022), ..кількість виявлених випадків COVID-19 зменшилася (06.12.2021); ..кількість глядачів знизилася (12.01.2022), ...кількість загиблих знизилася.. .(01.09.2021), ..знизилася кількість інфікованих на COVID-19 (08.05.2020), ..скоротила кількість дипломатичного персоналу (23.09.2022), ..скоротити кількість держслужбовців. (04.07.2022) і ..кількість донорів зменшилася (16.09.2021), ..кількість прихильників «жорсткого карантину» зменшилася (02.11.2021), ..кількість «вівців» .зменшилася. (10.03.2022).

Щодо сполучуваності іменника кількість із дієсловами збільшуватися, зростати, зменшуватися, знижуватися, скорочуватися, спадати у редакторській практиці сформувався такий погляд: кількість когось або чогось може збільшуватися або зменшуватися, бо когось або чогось може ставати більше або менше. Як і читаємо у словнику української мови (у 20 т.): «збільшуватися - ставати більшим за кількістю. більшати»; «зменшуватися - ставати меншим за. кількістю; протилежне збільшуватися». У словнику антонімів зазначено, що «збільшувати - робити більшим за кількістю», «зменшувати - робити меншим за кількістю».

Однак не варто вживати:

кількість зросла (бо зростати - це «ставати більшим, вищим, довшим у процесі росту; рости (у 1 знач.). Ростучи, ставати дорослим; дорослішати. Рости в певних умовах. Збільшуватися, підвищуватися (про рівень чого-небудь). Ставати сильнішим, інтенсивнішим (набувати вищого ступеня розвитку.); іменник дієслово публікація

кількість знизилася (бо знижуватися - «переміщатися, опускатися нижче. Ставати нижчим, зменшуватися у висоті порівняно з поверхнею чого-небудь. Зменшуватися (про рівень, ступінь і т. ін. чого-небудь). Погіршуватися, слабнути (про якість, майстерність і т. ін.). Ставати нижчим за звучанням, тембром (про звук, голос, тон).» );

кількість скоротилась (бо скорочуватися - це «ставати коротшим. Зменшувати свою тривалість у часі.»11);

* кількість спала (бо спадати - це «падати, летіти донизу під дією власної ваги. Падати, відділяючись, відокремлюючись від чого-небудь, не утримуючись на чомусь. Опадати, обсипатися з дерев, кущів і т. ін. (про листя, пелюстки, плоди тощо). Звішуватися донизу. Зменшувати силу вияву; слабнути. Знижувати свій рівень, зменшуватися кількісно (про воду).).

У вищенаведених прикладах із газетних публікацій замість зростати правильно вживати збільшуватися. А замість знижуватися, скорочуватися, спадати правильно вживати зменшуватися. Варто писати збільшилася кількість загиблих, жертв, постраждалих, поранених, обстрілів, людей, учасників, українців; зменшилася кількість обстрілів, підприємств, магазинів, ДТП, шенгенських віз, безпритульних собак, засобів масової інформації, порушень, злочинів, випадків, глядачів, загиблих, інфікованих, дипломатичного персоналу, держслужбовців, донорів, прихильників, «вівців».

Водночас у журналістських текстах виявляємо часте вживання лексеми число: ...упродовж кількох останніх місяців значно збільшилося число пацієнтів... (17.11.2020); ... число техніки з 30 одиниць збільшилося до 250 (25.03.2020); ...було 1048 осіб, зараз це число зросло... (05.09.2022); ...число позитивних ПЛР-тестів. за тиждень зросло... (20.07.2021); ...до 24 зросло число ушпиталених. (18.03.2020); ... щоденне число летальних випадків незначно знизилось. (20.07.2021); ...багато авіакомпаній. скасували свої міжнародні і внутрішні рейси або значно скоротили їх число (11.02.2020); ... щоб відповідати вимогам щодо соціальної дистанції, фестиваль значно скоротив число гостей. (14.09.2020). Звертаємо на це увагу, бо сприйняття інформації великою мірою залежать від правильного слововживання.

Зазначимо, що у «Великому тлумачному словнику сучасної української мови» чітко не розмежовано значення слів кількість і число. Зокрема, число пояснено так: «1. Поняття, за допомогою якого передається кількість і провадиться лічба. Дробове число // розм. Цифра; номер. // Номер газети, журналу, альманаху і т. ін. Іменоване число // У системах обробки інформації - комбінація цифр у системах числення, що використовуються для подання даних. Двійкове число... Дійсне число... Ненормалі- зоване число... Нормалізоване число... Просте число... 2. День місяця в порядковому ряді інших днів. У перших числах місяця. 3. тільки одн., розм. Кількість кого-, чого-небудь. 4. тільки одн., у сполуч. з прикм. в, до, з. Сукупність, група яких-небудь осіб, предметів. У тому (тім) числі - серед інших, між іншими. 5. тільки одн., лінгв. Граматична категорія, властива деяким частинам мови, що ґрунтуються на відношенні кількості (виражає одиничність, подвійність чи множинність предметів)». До лексеми кількість наведено таке тлумачення: «1. Число, величина, об'єм, маса.

Філософська категорія, що характеризує предмети і явища зовнішнього світу з погляду об'єму, числа, ступеня розвитку».

У тритомному російсько-українському словнику «число» перекладено як «1. число» і «2. (количество) кількість; (большое число присутствующих) велика кількість присутніх; (в большом числе) у великій кількості». І в «Російсько-українському словнику наукової термінології: Суспільні науки» наведено «кількість інформації», «кількість обертів», «кількість засобів виробництва», «кількість вартості», «кількість суджень», «кількість праці», «преривчаста (переривчата, переривиста) кількість» .

У редакторській практиці сформувався погляд, що для позначення кількості кого-небудь чи чого-небудь варто вживати слово кількість, а не число11. Наприклад: «кількість населення Землі», «збільшення кількості пожеж», «не число фермерів, а кількість». А лексему число варто вживати у таких значеннях: «поняття, за допомогою якого передається кількість і провадиться лічба»; «номер газети, журналу, альманаху»; «комбінація цифр у системах числення, яку використовують для подання даних»; «день місяця в порядковому ряді інших днів». А також як лінгвістичний термін («граматична категорія, властива деяким частинам мови, що ґрунтуються на відношенні кількості»); математичний термін («дійсне число», «дробове число», «евклідове число», «натуральне число», «наближене число», «порядкове число»); фізичний термін («атомне число», «магічне число», «квантове число»); астрономічний термін («цюріхське число», «годинне число»).

У наведених реченнях із газетних публікацій замість число правильно писати кількість, вживаючи із дієсловами збільшуватися/зменшуватися: ...упродовж кількох останніх місяців значно збільшилася кількість пацієнтів...; ... кількість техніки з 30 одиниць збільшилася до 250; ...було 1048 осіб, зараз ця кількість збільшилася.; ...кількість позитивних ПЛР-тестів... за тиждень збільшилася;...до 24 збільшилася кількість ушпиталених.; ... щоденна кількість летальних випадків незначно зменшилася.; ...багато авіакомпаній. скасували свої міжнародні і внутрішні рейси або значно зменшили їх кількість; ... щоб відповідати вимогам щодо соціальної дистанції, фестиваль значно зменшив кількість гостей..

Результати і перспективи подальших досліджень

На підставі аналізу довідкової літератури та власного редакторського досвіду проаналізовано сполучуваність іменника кількість із дієсловами збільшуватися і зростати, а також зменшуватися, знижуватися, скорочуватися, спадати у публікаціях всеукраїнської газети «День»; запропонували рекомендації щодо правильного вживання; до підібраних прикладів (близько 40 реченнєвих конструкцій) подали правильні відповідники. Бо «лексика, словниковий матеріял, що ним орудує наша преса, це саме те, що найбільше впадає кожному в око». Зважаючи на це, ще у 1920-х роках у редакції газети «Пролетарська Правда» аналізували публікації, з'ясовували зауважені помилки, які фіксували у «Книжці протоколів мовної редакції «Пролетарської Правди». А згодом видали словничок «Пролетарської Правди», де було «зібрано типовіші помилки проти української лексики наших газет».

Перспективи подальших досліджень вбачаємо у вивченні теоретичних і практичних питань, пов'язаних із різними видами сполучуваності слів.

Висновки

Отже, іменник кількість правильно вживати із дієсловами збільшуватися/ зменшуватися і не варто вживати із дієсловами зростати, знижуватися, скорочуватися, спадати. Для позначення кількості кого-небудь чи чого-небудь треба писати слово кількість, а не число.

Важливо наводити у тлумачних словниках більше прикладів сполучуваності слів, бо «показ сполучуваності не менш важливий для характеристики значення слова, ніж саме його тлумачення». Це сприятиме не лише кращому розумінню значення описаного слова, але й правильному його вживанню.

Список літератури

1. Бибик, С. (2013), «Колоквіалізація мови преси: нова норми чи саботаж культури спілкування?», Культура слова, Київ, № 79, с. 133-135.

2. Великий тлумачний словник сучасної української мови (2007), уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел, ВТФ «Перун», Київ; Ірпінь, 1735 с.

3. Волощак, М. (2003), Неправильно-правильно. Довідник з українського слововживання: за матеріалами засобів масової інформації, Просвіта, Київ, 160 с.

4. Гладкий, М. (1928), Наша газетна мова. Харків.

5. Городенська, К. (2014), Українське слово у вимірах сьогодення, КММ, Київ, 124 с.

6. Кочерган, М. (1980), Слово і контекст (лексична сполучуваність і значення слова), Вища шк. Вид-во при Львів. ун-ті, Львів, 184 с.

7. Полюга, Л. (2006), Повний словник антонімів української мови, Довіра, Київ

8. Ріпей, М. (2008), «Ненормативне вживання лексем «число» та «різниця» в газетних матеріалах», Збірник праць Науково-дослідного центру періодики, Львів, вип. 1(16), с. 266-273.

9. Ріпей, М. (2022), «Сполучуваність іменника кількість із дієсловами у газетних публікаціях», Актуальні проблеми медіапростору: матеріали IV Всеукр. наук.- практ. конф. (Київ, 14 квітня 2022 р.), Навч.-наук. ін-т журналістики, Київ, с. 27-30.

10. Російсько-український словник (1980-1981): в 3 т., Голов. ред. Укр. Рад. Енциклопедії, Київ.

11. Російсько-український словник наукової термінології: Математика. Фізика. Техніка. Науки про Землю та Космос (1998), уклад.: В. В. Гейченко, В. М. Завірюхіна, О. О. Зеленюк та ін., Наук. думка, Київ, 892 с.

12. Російсько-український словник наукової термінології: Суспільні науки (1994), уклад.: Й. Д. Андерш, С. В. Воробйова, М. В. Кравченко та ін., Наук. думка, Київ, 600 с.

13. Словник української мови (1970-1980): в 11 т., Наук. думка, Київ.

14. Словник української мови online.

15. Супрун, Л. (2008), «Нормативність мовлення як складник мовної комунікації журналіста», Наукові записки Інституту журналістики, Київ, т. 33, с. 44-48.

16. Терещенко, С. (2013), «Культура мови в інтернетних публікаціях на економічну тематику», Культура слова, Київ, № 79, с. 153-161.

References

1. Bybyk, S. (2013), «Colloquialization of the language of the press: new norm or sabotage of the culture of communication?», Culture of speech, Kyiv, N 79, р. 133-135.

2. Large Explanatory Dictionary of the Modern Ukrainian language (2007), ed. V. T. Busel, VTF «Perun», Kyiv; Irpin, 1735 р.

3. Voloshchak, M. (2003), Wrong-correct. Handbook of Ukrainian word usage: based on media materials, Prosvita, Kyiv, 160 р.

4. Hladkyi, M. (1928), Our Newspaper Language. Kharkiv.

5. Horodenska, K. (2014), The Ukrainian word in today's dimensions, KMM, Kyiv, 124 р.

6. Kocherhan, M. (1980), Word and context (lexical conjugation and word meaning), Vyshcha shk. Vyd-vo pry Lviv. un-ti, Lviv, 184 р.

7. Poliuha, L. (2006). Complete dictionary of antonyms of the Ukrainian language, Dovira, Kyiv,

8. Ripei, M. (2008), «Non-normative use of tokens «number» and «difference» in newspaper materials», Collection of works of the Research Center of Periodicals, Lviv, issue. 1(16), р. 266-273.

9. Ripei, M. (2022), “Combination of the noun quantity with verbs in newspaper publications”, Actual problems of the media space: materials IV Bceykp. nayk.-ppakt. conf. (Kyiv, April 14, 2022 p.), Navch.-nauk. in-t zhypnalictyky, Kyiv, р. 27-30.

10. Russian-Ukrainian Dictionary (1980-1981): 3 vols, Holov. red. Ukr. Rad. Entsyklopedii, Kyiv.

11. Russian-Ukrainian Dictionary of Scientific Terminology: Mathematics. Physics. Machinery. Earth and Space Sciences (1998), eds. V. V. Heichenko, V. M. Zaviriukhina, O. O. Zeleniuk ta in., Nauk. dumka, Kyiv, 892 р.

12. Russian-Ukrainian Dictionary of Scientific Terminology: Social Sciences (1994), eds. Y. D. Andersh, S. V. Vorobiova, M. V. Kravchenko ta in., Nauk. dumka, Kyiv, 600 р.

13. Dictionary of the Ukrainian Language (1970-1980) 11 vols, Nauk. dumka, Kyiv.

14. Dictionary of the Ukrainian Language online.

15. Suprun, L. (2008), «Normativity of speech as a component of a journalist's language communication», Scientific notes of the Institute of Journalism, Kyiv, t. 33, р. 44-48.

16. Tereshchenko, S. (2013), «Language culture in Internet publications on economic topics», Culture of speech, Kyiv, N 79, р. 153-161.

Размещено на Allbest.ru