Функціонування англіцизмів у мові сучасних українських мас-медіа: лінгвоекологічний аспект

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Університет Григорія Сковороди в Переяславі

Кафедра української лінгвістики та методики навчання

Шинкар Т.С., к. філол. н., ст. викладач

Петриенко Т.М., д. філол. н., доцент

Чубань Т.В., к. філол. н., доцент

Анотація

У статті розглянуто функціонування в сучасному медіатексті англіцизмів, які останнім часом значно активізувалися. Ці запозичення номінують нові процеси, явища, предмети та ознаки, що з'явилися на сучасному етапі розвитку людства. Зазначено, що іншомовні лексеми здатні замінити та витіснити питомі українські слова. Зосереджено увагу на дослідженні чинників і процесів, що або негативно, або позитивно впливають на стан та розвиток мови як знакової системи. Особливу увагу приділено експансії іншомовних слів, зокрема запозичень з англійської мови. Закцентовано увагу на новій галузі мовознавства - еколінгвістиці, адже саме ця наукова галузь об'єднує екологію й лінгвістику та вивчає взаємодію між мовою, людиною як мовною особистістю і навколишнім середовищем та перебуває в процесі активного становлення.

Досліджено, що в українській мові серед запозиченої та іншомовної лексики перебувають саме англіцизми. Вони проникають майже в усі сфери життя соціуму, що дає змогу виокремити тематичні групи їх функціонування у мові масмедіа: «Політика», «Економіка», «Наука й техніка», «Спорт», «Засоби масової комунікації» тощо. Кожна із названих тематичних груп містить англіцизми, поява яких в українській мові зумовлена потребою найменування нової реалії. Глобалізаційні процеси, що відбуваються в сучасному світі, охопили практично всі сфери суспільного життя, тому межі вживання й активного запозичення англіцизмів не завжди чітко окреслені..

Зроблено висновки, що в мові друкованих ЗМІ лексико-семантична система й надалі продовжує розвиватися в руслі тенденції інтернаціоналізації, або глобалізації, що засвідчує активне запозичення іншомовної лексики, зокрема в мову масмедіа активно проникають англіцизми, що позначають сучасні реалії, пов'язані з наукою й технікою, суспільно політичними процесами та ін.

З'ясовано, що англіцизми значно впливають на формування сучасного словника. Однак, не варто допускати, щоб будь-які запозичення входили в мову стихійно та невмотивовано, адже часто яскраве та привабливе запозичене слово може бути непродуктивним у системі сучасної української мови та засмічувати її. Саме екологія мови вивчає негативні тенденції у слововживанні іншомовних слів, а також шляхи збагачення і вдосконалення мовлення, що є важливим та актуальним питанням.

Ключові слова: запозичена лексика, англіцизми, медіатекст, інтернаціоналізація, глобалізація, еколінгвістика.

Annotation

Functioning of anglicisms in the language of modern Ukrainian mass media: linguistic-ecological aspect

The article examines the functioning of anglicisms in modern media texts, which have become significantly more active recently. These borrowings nominate new processes, phenomena, objects and signs that have appeared at the modern stage of human development. It is noted that foreign lexemes are capable of replacing and displacing specific Ukrainian words. Attention is focused on the study of factors and processes that either negatively or positively affect the state and development of language as a sign system. Special attention is paid to the expansion of foreign words, in particular borrowings from the English language. Attention is focused on a new field of linguistics - ecolinguistics, because it is this scientific field that combines ecology and linguistics and studies the interaction between language, a person as a linguistic individual and the environment and is in the process of active formation.

It has been studied that in the Ukrainian language there are anglicisms among borrowed and foreign vocabulary. They penetrate into almost all spheres of social life, which makes it possible to single out thematic groups of their functioning in the language of the mass media: "Politics", "Economy", "Science and technology", "Sports", "Means of mass communication", etc. Each of the named thematic groups contains anglicisms, the appearance of which in the Ukrainian language is due to the need to name a new reality. Globalization processes taking place in the modern world have covered almost all spheres of social life, therefore the boundaries of the use and active borrowing of anglicisms are not always clearly defined.

It was concluded that the lexical-semantic system in the language of print media continues to develop in line with the trend of internationalization, or globalization, which testifies to the active borrowing of foreign vocabulary, in particular, anglicisms are actively penetrating the language of the mass media, which denote modern realities related to science and technology, socio-political processes, etc.

It was found that anglicisms significantly influence the formation of modern vocabulary. However, one should not allow any borrowings to enter the language spontaneously and unmotivated, because often a bright and attractive borrowed word can be unproductive in the system of the modern Ukrainian language and clog it up. It is the ecology of language that studies negative trends in the use of foreign words, as well as ways of enriching and improving speech, which is an important and urgent issue.

Key words: borrowed vocabulary, anglicisms, media text, internationalization, globalization, ecolinguistics.

Постановка проблеми

На сучасному етапі розвитку мовознавчої науки з'явилася нова галузь - еколінгвістіка, яка об'єднує екологію й лінгвістику та вивчає взаємодію між мовою, людиною як мовною особистістю і навколишнім середовищем. Еколінгвістика перебуває в процесі активного становлення. Досліджуючи проблеми мовного та мовленнєвого середовища в їх динаміці, ця наука розглядає проблеми мовної та мовленнєвої деградації, здійснює аналіз чинників, що негативно впливають на розвиток мови.

На думку українських та зарубіжних мовознавців, еколінгвістіка, або лінгвоекологія, - це міждисциплінарна галузь лінгвістики, яка тісно взаємодіє з низкою дисциплін, зокрема із соціолінгвістикою, етнолінгвістикою, етнопсихологією, лінгвокультурологією, юрислінгвістикою, лінгвоконфліктологією, а також з історією конкретних народів, їхніх культур і мов. Предметом вивчення еколінгвістики є стан мови як складної семіотичної системи, зумовлений якістю середовища її перебування й функціонування, зокрема соціальними та іншими екстралінгвістичними чинниками, що негативно або позитивно впливають на мовну свідомість соціуму та, як наслідок, на мову та його мовну реалізацію; спричинений способами, а також засобами захисту мови від негативних впливів та шляхів їх поповнення і розвитку. Тобто еколінгвістіка сфокусована на дослідженні чинників і процесів, що як негативно, так і позитивно впливають на стан та розвиток мови як знакової системи. Однією з актуальних проблем еколінгвістики мовознавці вважають експансію іншомовних слів, зокрема запозичень з англійської мови.

Лінгвістичними причинами запозичення іншомовної лексики науковці називають поповнення словникового запасу української мови, розширення засобів номінації, усунення багатозначності питомого слова, вищий ступінь термінологічної визначеності запозичуваної лексеми [6, с. 9]. Окрім того, серед основних причин запозичення лексики - потреба в нових одиницях номінації, необхідність розмежування понять певної терміносфери, тенденція до номінації цілісного поняття одним словом та соціально-психологічні причини [2, с. 229]. Також лінгвісти зазначають, що поповненню української мови запозиченнями сприяє процес універсалізації та інтернаціоналізації словникового складу, виявлений через уживання коротких, а отже, економних з погляду мовленнєвих зусиль лексем [3, с. 22].

Аналіз останніх досліджень. Розвиток еколінгвістики, лінгвоекології чи екології мови як нової галузі науки пов'язаний з іменами таких зарубіжних дослідників: Е. Хауген, В.Ф. Макей, А. Філл, Л.В. Савельєва, O.П. Сковородников та ін. Уперше ці поняття запропонував американський мовознавець Ейнар Хауген. Він розглядав екологію мови як науку про взаємодію мови і суспільства в прагматичному аспекті.

Англіцизми в мові української преси є предметом вивчення Л.М. Архипенко, Є.А. Карпіловської, Н.Ф. Клименко, Д.В. Мазурик, Н.О. Попової, Л.В. Струганець, О.А. Стишова, Т.М. Рудакової та інших. Англійські слова та словосполучення привертають увагу читача, а їхнє функціонування в тексті виконує конкретні цілі. Поява в сучасній українській мові англіцизмів виявляє активні динамічні процеси в сучасному українському лексиконі.

Як наголошують Л.М. Архипенко та Т.М. Рудакова, у мовознавстві немає усталеної думки щодо тлумачення поняття «запозичення» та «іншомовні слова» [1, с. 37]. На цьому також акцентує увагу О.А. Стишов, який стверджує, що серед науковців немає єдиного погляду щодо термінологічного позначення слів, запозичених з інших мов: одні лінгвісти послуговуються поняттям «запозичення», інші - «іншомовні або чужомовні слова; представники діаспори - терміном «ентражизми». Науковець подає терміни-синоніми, - «запозичення», «етранжизми» та «іншомовні слова» [4, с. 241]. У нашому дослідженні послуговуємося терміном «запозичення», що, на нашу думку, чіткіше характеризує лексичні одиниці, які запозичені з однієї мови до іншої внаслідок контактування носіїв мови.

Постановка завдання. Мета статті в тому, щоб дослідити процеси входження запозичених слів у сучасний лексикон української мови та прослідкувати особливості їх функціонування в медіатексті, враховуючи лінгвоекологічний аспект.

Виклад основного матеріалу

Нині зарубіжні мовознавці все частіше говорять про появу так званих «підмов», які є сумішшю слів певної мови з англіцизмами: Denglisch, Franglais, Polglish, Espanglish, через що багато науковців почали непокоїтися. Питання експансії англіцизмів порушується і в ЗМІ. Відтак, у Німеччині існує об'єднання «Німецька мова» (Verein Deutsche Sprache), тобто громадянська ініціатива, об'єднання, що виступає проти надмірного використання англійських слів у німецькій мові. У Франції введено в дію закони, що регулюють вживання запозичень у засобах масової інформації, існує навіть квота для радіо, тобто певний відсоток пісень, які повинні виконувати французькою мовою. Однак кількість англіцизмів не зменшується, що передовсім пов'язано з глобалізацією і взаємопроникненням культур, віддзеркалених у мові, адже кожна мова безперешкодно переймає щось в іншої.

Англійська мова є не тільки офіційною мовою більш ніж в 50 країнах світу, а й мовою міжнародного бізнесу, електроніки, комп'ютерних розробок, однією з офіційних мов різних міжнародних організацій (наприклад, ООН, НАТО, ЮНЕСКО). Тому природно, що кількість запозичень з англійської в інших мовах постійно зростає. Звідси виникає запитання про доцільність вживання таких слів. Звісно, наявність запозичень у мові, їхнє вживання та фіксація в словниках може розцінюватися позитивно тільки в тому випадку, якщо вони збагачують мову, сприяють її розвиткові. Використання англіцизмів можна виправдати й у разі їхньої необхідності та неможливості заміни відповідними словами мови, яка їх запозичує. Незважаючи на окреслені проблеми, збільшення кількості запозичень, переважно англіцизмів, як в українській мові, так і в європейських, має швидше негативний характер. Мова постійно поповнюється різними запозиченнями, які проникають у лексикон громадян через телебачення, пресу, соціальні мережі, Інтернет-сайти тому і сприймається переважно негативно.

Останні десятиліття можна схарактеризувати трансформацією уявлень про мовні норми, зміни в системі мовних стилів, нові умови існування публіцистики, що є наслідком нормативних змін у сучасній українській мові, культурі мовлення та системі мови загалом. Українська мова зазнала активних змін як система й засіб комунікації. Опозиція до нормативності в різних аспектах її вияву є однією із характерних ознак мови сучасних засобів масової комунікації. Дослідження ролі та функцій мови засобів масової комунікації в динаміці мовних процесів на інтерлінгвальному рівні передбачає аналіз мас-медіа та механізмів взаємодії мовних рівнів, зокрема таких, як способи сполучуваності лексичних одиниць, функціонально-стильова стратифікація запозичень і взаємовплив різних стилів сучасної української мови.

Англіцизми проникають майже в усі сфери суспільного життя, що дозволяє виокремити тематичні групи їх функціонування у мові засобів масової комунікації: «Політика», «Наука й техніка», «Спорт», «Засоби масової комунікації» тощо. Практично до кожної тематичної групи належать англіцизми, які з'явилися в українській мові через потребу в найменуванні нової реалії. Звісно, глобалізаційні процеси, що відбуваються в сучасному світі, охопили практично всі сфери суспільного життя, тому межі використання й активного запозичення англіцизмів досить широкі.

У тематичній групі «Політика» активне запозичення англійської лексики відбувається в період змін у політичному житті держави, а також у період соціальних зрушень. Серед таких слів виокремлюємо наступні: укр. хепенінг - англ. happening замість українського - подія, випадок; укр. прес-реліз - англ. press release замість українського - короткий документ, укр. брифінг - англ. briefing замість українського - короткий публічний виступ, укр. спічрайтер - англ. speechwriter замість українського - складач промов, укр. аплікант - англ. applicant замість українського - заявник, укр. стартап - англ. startup замість українського - почин, початок тощо, наприклад: Ось ми з вами звикли в Україні до нестабільності - в нас постійно «хепенінги» відбувається (Громадське телебачення, 23.05.2020); Поліція негайно видалила всі скрипти зі своїх сайтів і випустила прес-реліз про те, як складно стало ловити злочинців (Український тиждень; Міністр охорони здоров'я Максим Степанов на брифінгу заявив, що на ситуацію має звернути увагу Національна поліція України (Високий Замок, 25.09.2020) Спічрайтер президентської кампанії мільярдера Дональда Трампа 65-річна Мередіт Маківер у середу публічно зізналася, що запозичила частину тексту для промови (21.07.2016); Кожного року один аплікант може подати лише одну заявку (Високий Замок, 26.09.2016). А задуману як інструмент пільгового кредитування стартапів серед малого й середнього бізнесу «5-7-9» програма доступних кредитів за майже два роки вона забезпечила видачу інвестиційних кредитів заледве на $300 млн. (Український тиждень). Активізація англіцизмів у медіатексті має інтернаціональний характер і віддзеркалює наслідки процесів глобалізації та комп'ютеризації України. Крім того, запозичення називають нові явища і предмети, які з'являються в житті суспільства. лінгвоекологічний англіцизм український медіатекст

До тематичної групи «Наука і техніка» належить значна кількість англіцизмів, що активно функціонують у мові засобів масової комунікації. Серед них немало лексем стали загальновживаними (укр. сайт - англ. site (відповідник в українській мові - місце в мережі), укр. браузер - англ. browser (відповідник в українській мові - переглядач), укр. файл - англ. file (відповідник в українській мові - тека), укр. принтер - англ. printer (відповідник в українській мові - друкувальний апарат), укр. сканер - англ. scanner (відповідник в українській мові - зчитувач), але, крім слів, які мають замінники в українській мові, є слова, у яких їх немає. Серед них - укр. ноутбук - англ. notebook, укр. процесор - англ. processor, укр. монітор - англ. monitor тощо. Вони легко і швидко асимілюються в мовному просторі України, втрачаючи експресію. Серед нових слів-запозичень багато є незрозумілих для пересічних громадян, адже вони належать до професійного мовлення IT-працівників. Відтак, у мові засобів масової комунікації вживають англіцизми, які також не мають відповідників в українській мові, наприклад: укр. адаптер - англ. adapter, укр. плоттер - англ. plotter, укр. каттер - англ. cutter, укр. леп- топ - англ. laptop, укр. софтвер - англ. software, укр. десктоп - англ. desktop, укр. чипсет - англ. chipset. Наприклад: Зокрема, використання російських апаратів вимагало спеціальних адаптерів, яких не було в лікарнях (Українська правда); Їм крім відомого всім устаткування потрібні ще й спеціалізовані агрегати - наприклад, плоттери або каттери, як їх ще називають (Газета по-українськи, 20.06.2017); Summit виробляє обчислення в мільйон разів швидше, ніж звичайний лептоп (День, 09.06.2018); Є відомі IT-компанії, які я не називатиму, де програмісти створювали софтвер для банку (Українська правда, 24.09.2015); Зараз на смартфоні тримаю тільки ті додатки, функції яких не можна замінити десктопом (ТСН, 04.09.2019); Можливості камери, дисплея та зв'язку Galaxy S21 Ultra реалізуються завдяки найсучаснішому чипсету (ТСН). Адаптація англіцизмів, пов'язаних із розвитком науки і техніки, засвідчує толерантне ставлення однієї мовної спільноти до інших мовних культур і цивілізацій. Уважаємо, що показник «лінгвістичної толерантності» відіграє дуже важливу роль у сучасному глобальному міжкультурному просторі.

Сучасна українська публіцистика активно послуговуються англіцизмами, що активізовані в професійній сфері працівників засобів масової комунікації: укр. квіз - англ. quiz замість українського словосполучення інтелектуальна вікторина, укр. прайм-тайм - англ. prime time замість українського - найкращий час, укр. фактчекінг - англ. fact checking замість українського - перевірка фактів, укр. ньюз рум - англ. news room замість українського - кімната, де готують новини, укр. контент-фекторі - англ. content factory замість українського - медіаорганізація, медіапідприємство, укр. інфотейнмент - англ. infotainment замість українського - розважальна програма тощо. Запозичення тематичної групи «Засоби масової комунікації» часто вживають журналісти, розповідаючи про власну професію та специфіку своєї роботи, напр.: Яким чином, артист поки що не розкриває, але каже, що підготував якийсь квіз (ТСН, 18.12.2020); Якщо не створювати негативних прецедентів, весною на всіх каналах будуть українські серіали в прайм-таймі (День, 03.07.2015); Саме в розрахунку на нього працюють автори «вкидів», прекрасно знаючи про відсутність фактчекінгу (перевірки фактів) в українських редакціях (Український тиждень, 29.01.2015); У ньюз румі працюють редактори, які безпосередньо творять новини каналу (День, 6.10.2016); Головне, що ми пропонували, - створити російську новинну агенцію, контент фекторі, яка випускала б специфічні типи передач (Український тиждень, 2.10.2015); Телеканал «1+1» розпочав роботу над першим в Україні денним шоу у форматі інфотейнмент - «Твій день» (ТСН, 16.02.2021). Наявність англіцизмів у медіатексті, який здійснює максимально орієнтований вплив на реципієнта, засвідчує, що в сучасному українському суспільстві високо цінується англійська мова та англо-американська культура. Переважання англійських запозичень над українськими словами-синонімами пояснюється тим, що володіння ними демонструє престижність мовця в певних колах.

Значна кількість англіцизмів припадає на тематичну групу «Спорт», поповнення якої новими словами обґрунтовано тим, що в Україні, з'явилися нові види спортивних змагань, а звідси - необхідність їхньої номінації. У медіатекстах часто вживають слова: укр. лайнсмен - англ. linesman замість українського відповідника помічник судді, укр. хавбек - англ. half-back замість українського - півзахисник, укр. роуп-джампінг - англ. ropejumping замість українського стрибок із мотузкою, укр. рафтинг - англ. rafting замість спуск гірською річкою на човні, укр. фартинг - англ. farthing, укр. віндсерфінг - англ. windsurfing замість українського катання на дошці з парусом, укр. скайдайвінг - англ. skydiving замість українського парашутизм, укр. овертайм - англ. overtime замість українського додатковий час тощо. Наприклад: Поєдинок обслуговувала суддівська бригада зі США. Головний арбітр - 37-річ- ний Ісмаїл Ельфатх, лайнсмени - Кайл Аткінс і Корі Паркер, четвертий рефері - Абделькадер Зітуні з Таїті (День, 15.06.2019); За хвилину до закінчення основного часу гри відзначився динамівський хавбек Георгій Цітаїшвілі (День, 15.06.2019); У Буковелі на Івано-Франківщині припинив роботу атракціон, де під час роуп-джампінгу обірвався страховий трос (ТСН, 19.08.2019) тощо. Засвідчуємо, що нова спортивна лексика, зокрема запозичення з англійської мови, становить великий і різноманітний пласт слів сучасної української мови. Уважаємо, що на процес проникнення в тематичну групу «Спорт» англіцизмів впливає те, що українські спортсмени беруть участь у різних змаганнях, конкурсах, олімпіадах тощо міжнародного значення, де часто вживають саме англійську мову, яка є мовою міжнародного значення.

Висновки

Екологічна рівновага англійської мови на сучасному етапі визначена як нестійке явище, для якого характерне домінування й глобальне поширення в українській мові, що зумовлює поступову зміну поняття нормативності мови. Експансія англіцизмів в українській мові перших двох десятиліть ХХІ ст. створює негативну мовну ситуацію, яку вважаємо соціально небезпечною, адже вона формує лінгвоекологічні порушення і сприяє вербальній агресії. Толерантність суспільства до подібних явищ сигналізує про зміни в масовій свідомості людей, появі нових типів міжособистісних відносин і стереотипів поведінки.

Спостерігаємо тенденцію до зростання кількості запозичень, серед яких домінують англіцизми. Мовна дифузія спричинена активним входженням соціально-культурних, економічних й політичних реалій у щоденне життя та засвоєнням значної кількості запозичень. Розглянувши приклади запозичень з англійської мови, можна зробити висновок, що вони переважно з'являються в українській мові через те, що читач більш вагомими вважає складні, незвичні та взагалі неукраїнські слова, які, на думку багатьох журналістів, надають значущості мові сучасних мас-медіа. Аналізовані приклади також підтверджують невиправдані запозичення з англійської мови, які мають еквіваленти в українській мові та принагідно можуть бути замінені на українські відповідники.

Виправданим використання запозичень є лише у випадку, коли ці слова, адаптовані українською мовою, повністю відповідають вимогам мовної культури:

1) органічно вписалися в науковий стиль мовлення;

2) відповідають літературній нормі;

3) їх використання в мові відбувається в рамках теми і мети спілкування (наукової, політичної, економічної).

Англіцизми значно впливають на формування сучасного словника. Проте не можна допустити, щоб запозичення входили в мову стихійно та невмотивовано, адже часто яскраве і привабливе запозичене слово є зовсім непродуктивним у системі сучасної української мови, і лише засмічує її. Тому, аби протидіяти багатьом негативним тенденціям у слововживанні, у пошуках шляхів збагачення і вдосконалення мовлення варто вивчати екологію мови, що нині є важливим та актуальним питанням. Тому перспективи подальших досліджень убачаємо в продовженні вивчення лінгвоекологічних аспектів української мови.

Список використаних джерел

1. Архипенко Л.М. Іншомовні лексичні запозичення в українській мові: етапи і ступені адаптації (на матеріалі англіцизмів у пресі кінця XX - початку XXI ст.): дис. ... канд. філол. наук: 10.02.01. Харків, 2005. 314 с.

2. Клименко Н.Ф., Карпіловська Є.А., Кислюк Л.П. Динамічні процеси в сучасному українському лексиконі. Київ: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2008. 336 с

3. Попова Н.О. Структурно-семантичні особливості новітніх лексичних запозичень з англійської в українську мову (90-і рр. XX ст. - початок XXI ст.): автореф. дис. ... канд. філол. наук: 10.02.01. Запоріжжя, 2005. 19 с.

4. Стишов О.А. Українська лексика кінця XX століття (на матеріалі мови засобів масової інформації): монографія. Київ: Вид. центр КНПУ, 2003. 388 с.

5. Струганець П.В Динаміка лексичних норм української літературної мови ХХ століття. Тернопіль: Астон, 2002. 352 с.

6. Фурса В.М. Семантико-граматичне та словотвірне освоєння невідмінюваних імен. Київ: Інститут української мови НАН України, 2005. 252 с.

Размещено на Allbest.Ru