Лексико-семантична репрезентація теми "вбивство" у психотрилерах Себастіана Фітцека

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»

Кафедра теорії, практики та перекладу німецької мови

Лексико-семантична репрезентація теми «вбивство» у психотрилерах Себастіана Фітцека

В. Котвицька, к. філол. н., доцент

Київ, Україна



Анотація

У статті на матеріалі психологічних трилерів «Das Kind», «Der Augensammler» та «Der Insasse» сучасного німецького письменника Себастіана Фітцека репрезентовано складові частини лексико-семантичного поля «вбивство».

Авторкою статті зазначено об'єкт, предмет та сформульовано мету дослідження, окреслено завдання, вирішення яких дозволило досягти поставлених цілей, визначено перспективи. Досліджено праці вчених, присвячені вивченню поняття «лексико-семантичне поле». Розглянуто погляди мовознавців на зазначене поняття.

Описано структуру й основні характеристики лексико-семантичного поля. До властивостей лексико-семантичного поля було зараховано такі: наявність специфічної структури, складових поля, системний характер відношень між одиницями поля, (відносна) автономність поля, варіювання та здатність до змінності смислового простору, взаємозв'язок поля з іншими полями, розмитість кордонів/меж поля.

У статті репрезентовано виокремлені в ході дослідження лексико-семантичні групи, їх наповнення.

З'ясовано, що аналізоване поле не є розгалуженим. Визначені угруповання є неоднорідними за кількістю слів, що до них входять. Поле не є граматично гомогенним, включає одиниці різних частин мови. Аналізоване поле об'єднало слова, які в межах виокремлених лексико-семантичних груп належать до однієї частини мови, проте у своїй загальній сукупності не утворюють гомогенну множину елементів-слів однієї частини мови.

Лексичні одиниці низки груп є негативно-оцінними. Досліджуване поле є відносно автономним, воно здатне залучати до свого складу елементи, що можуть належати й до інших лексико-семантичних сфер.

Запропонована система репрезентації структури лексико-семантичного поля «вбивство» унаочнює характеристику теми «вбивство» С. Фітцеком та може дещо відрізнятися від іншої системи відображення структури означеного поля, що в перспективі може бути представлена після здійснення аналізу інших творів цього та інших письменників, інших авторських текстів німецькомовної літератури, аналізу текстів загального літературно-художнього корпусу.

Ключові слова: Себастіан Фітцек, психотрилер, вбивство, лексико-семантична група, лексична одиниця, семантична класифікація.



Annotation

Lexical-semantic representation of the concept “murder” in psychothrillers by Sebastian Fitzek

V. Kotvytska, C. Philol. Sc., Ass. Professor at the Department of Theory, Practice and Translation of the German Language National Technical University of Ukraine “Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute”, Kyiv, Ukraine

The paper is a study of the lexical-semantic field «murder» based on novels «Das Kind», «Der Augensammler» and «Der Insasse» by Sebastian Fitzek, who is one of the most successful and popular German writers today.

The object and the subject of study were described, the aim was stated and the research perspectives were outlined. The general views of the linguists on the concept of «lexical-semantic field» were analyzed.

The concept of «lexical-semantic field», its structure and the main сharacteristics were described. The properties of the lexical-semantic field included the following: the presence of a specific structure, components of the field, the systemic nature of the relations between the units of the field, (relative) autonomy of the field, variation and changeability of the semantic space, the relationship of the field with other fields and the blurring of the boundaries of the field.

The article represents the constituent parts of the lexical-semantic field, the filling of the lexical-semantic groups identified during the research.

It turned out that the analyzed field does not have many branches. The isolated groups are heterogeneous in terms of the number of words that they include. The field is not grammatically homogeneous. The analyzed field combined words that belong to the same part of the language within the isolated lexical-semantic groups, but in their totality do not form a homogeneous set of elements-words of the same part of the language.

Lexical units have an evaluative character with a “-” sign. The field that was investigated is relatively autonomous, it is capable of attracting to its composition elements that may also belong to other lexical-semantic spheres.

The proposed system of representation of the structure of the lexical-semantic field «murder» illustrates the characteristics of the topic «murder» by S. Fitzek and may differ from another system of displaying the structure of the specifiedfield, which in the future can be presented as a result of the analysis of other works of this writer, other author's texts of German-language literature, analysis of the texts of the general literary corpus.

Key words: Sebastian Fitzek, psychothriller, murder, lexical-semantic group, lexical unit, semantic classification.



Постановка проблеми

Проблеми семантики лексичних одиниць повсякчас викликали підвищений інтерес з боку мовознавців. На сьогоднішній день детально описано низку теорій лексичного значення, дано визначення різним лексичним об'єднанням, накопичено значний досвід лексикологічної думки (Л. Вайсгербер, В. Шмідт, Й. Трір, А. Бланк, С. Льобнер, М. Шварц, К. Роберінг, В. Левицький, О.Д. Огуй, Л.А. Лисиченко, О.О. Тараненко, Н.І. Бойко, О.В. Материнська, М.П. Фабіан та інші). Пропоноване дослідження присвячене вивченню мовних одиниць лексико-семантичного поля «вбивство» на матеріалі психологічних трилерів-бестселерів “Das Kind” (Fitzek, 2009), “Der Augensammler” (Fitzek, 2011) та “Der Insasse” (Fitzek, 2020) сучасного німецького письменника Себастіана Фітцека.

Творчий доробок С. Фітцека, на поповнення якого щоразу з величезним нетерпінням чекають читачі, складається головним чином із психологічних трилерів. Його книги користуються шаленою популярністю, продаються мільйонними тиражами. Наразі вони перекладаються двадцятьма чотирма мовами, за мотивами його романів пишуться сценарії до фільмів, книги екранізуються, готуються театральні адаптації. С. Фітцек сьогодні вважається одним із найуспішніших письменників. Він є першим із німецьких авторів, хто був удостоєний Європейської премії з кримінальної літератури.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Наразі в роботах лінгвістів можна знайти різні класифікації підходів до систематизації лексики. Напрацьовано механізми вивчення лексико-семантичних полів та їх складових.

Основоположником польового методу вважається Й. Трір, хоч уперше термін «поле» було вжито Г. Іпсеном. Хоча теорія поля Й. Тріра свого часу й наражалась на критику з боку лінгвістів, проте вона дала поштовх для подальших розробок, що були викладені в низці фундаментальних праць учених. Незважаючи на зміну наукової парадигми, центром матриці якої стала не структура, а людина, теорія поля, структурна у своїх витоках, не втрачає своєї актуальності. Значний об'єм матеріалу для лінгвістів становлять різні лексико-семантичні поля, також мікрополя, окремі лексико-семантичні групи, які досі не ставали об'єктом вивчення.

Лексико-семантичні поля вивчаються на матеріалі різних мов, у зіставному (Н.В. Іваненко, К.Р. Близнюк, Н.О. Герцовська, О.О. Кодубов- ська), лінгвокогнітивному й соціолінгвальному (А.С. Копитіна), лінгвокогнітивному та лінгво-синергетичному (Е.О. Веремчук), лінгвокультурологічному (Л.В. Строченко), графо-матричному і статистичному (Н.Д. Засанська) та інших аспектах. Джерелами фактичного матеріалу для здійснення структуризації лексики та опису складників різних лексико-семантичних полів стають словники різних типів (тлумачні, етимологічні, етимологічно-семантичні, діалектні, історичні, етнолінгвістичні, фразеологічні, жаргону, синонімів, антонімів, епітетів тощо), електронні тезауруси, збірки текстів малих жанрових форм (прислів'їв, приказок, загадок), поезія, проза. Однак, незважаючи на всеохопність досліджень, пропоноване лексико-семантичне поле, надто на матеріалі мовотворчості сучасного німецького письменника С. Фітцека, досі не вивчалось.

Постановка завдання. Мета роботи полягає в побудові та описі лексико-семантичного поля «вбивство». Досягнення поставлених цілей передбачає вирішення таких завдань:

1) встановити склад елементів поля (на основі виявлених спільних сем у семній структурі дібраних лексичних одиниць);

2) визначити склад груп усередині досліджуваного лексико-семантичного поля.

Об'єктом вивчення в роботі є означене лексико-семантичне поле, а предметом - структура, системна організація поля на матеріалі художніх творів.

Виклад основного матеріалу дослідження

Мовознавці оперують різними поняттями, що репрезентують гіперонім «поле» - лексико-семантичне, лексичне, семантичне, функціонально- семантичне, асоціативне, словесне, граматико- лексичне, лексико-граматичне, ідеографічне, лексико-фразеологічне, фразеосемантичне тощо. Найчастіше зустрічаються два терміни: «лексико-семантичне поле», «семантичне поле». Б. Швіше семантичне поле визначає як «певну замкнену систему, що пов'язує лексичне поле і концептуальне поле» (Schwischay, 2001:1) лексичний семантичний вбивство трилер фітцек

М.П. Кочерганом лексико-семантичне поле потрактовується як сукупність парадигматично пов'язаних лексичних одиниць, які об'єднані спільністю змісту (іноді й спільністю формальних показників) і відображають поняттєву, предметну й функціональну подібність позначуваних явищ (Кочерган, 2008: 211). За Ю.С. Головащенко, лексико-семантичне поле є «парадигматичним об'єднанням лексичних одиниць, що гуртуються за принципом семантичної близькості лексичних значень», воно має «ієрархічну структуру, що уможливлює окреслення детальної семантичної картини конкретної поняттєвої сфери» (Головащенко, 2022: 25). Як засвідчує аналіз праць дослідників, хоч у деяких роботах учені й знаходять відмінності між такими типами полів, як семантичне і лексичне (лексико-семантичне) (Schwischay, 2001), часто ці поняття ототожнюються, їм даються схожі визначення, в основі об'єднання елементів, що розглядаються як поле, опиняється одна й та сама диференційна ознака.

Вважаємо, що власне назва «лексико-семантичне» загострює увагу на лексичній природі елементів поля, семантика яких детально вивчається, тож у роботі послуговуватимемося саме цим терміном.

До властивостей лексико-семантичного поля, що являє собою ієрархічну структуру семантично однорідних і пов'язаних регулярними й системними відношеннями лексичних одиниць, зараховуємо такі:

1) наявність певної специфічної структури, складових поля;

2) системний характер відношень між одиницями поля;

3) (відносна) автономність поля;

4) певне варіювання сукупності лексичних одиниць, що можуть наповнювати поле;

5) здатність до змінності смислового простору;

6) взаємозв'язок поля з іншими (суміжними) полями;

7) розмитість кордонів/меж поля.

Складовою частиною лексико-семантичного поля є лексико-семантична група як сукупність слів у всіх чи окремих їх значеннях, а також стійких і напівстійких словосполучень, які об'єднані категоріальною, субкатегоріальною і денотативною семами, і належать до однієї частини мови (Павлишенко, 2017: 22).

Поле, що стало об'єктом вивчення у представленому дослідженні, не є граматично гомогенним, воно включає одиниці різних частин мови. В системі означеного лексико-семантичного поля гуртуються різні лексеми, незалежно від частиномовних ознак. На відміну від полів дієслівних, прикметникових тощо, всередині яких лексеми можуть бути згруповані на ґрунті спільності частиномовної семантики, аналізоване поле об'єднало слова, які в межах виокремлених лексико-семантичних груп належать до однієї частини мови, однак у своїй загальній сукупності не утворюють гомогенну множину елементів-слів однієї частини мови.

Більшість дослідників-мовознавців єдині в тому, що лексико-семантичне поле охоплює лексичні одиниці, які пов'язані семантичними зв'язками; головним його компонентом є ядро, з яким так чи інакше співвідносяться значення всіх лексем поля. Якщо ядром є домінуючі елементи поля, то до периферії відносять контекстно пов'язані поняття, елементи, що перебувають у певній залежності від контексту.

Варто зазначити, що розподіл елементів у межах поля є до певної міри суб'єктивним, тож можна в такому випадку говорити про певну ймовірність сформованості межі поля та не можна наполягати на остаточності й завершеності аналізу сукупності лексичних одиниць, що можуть його наповнювати.

Поле є однією із форм систематизації значень у системі мови. В будь-якій мові як системі елементи та відношення між ними весь час змінюють свою позицію, лексико-семантичний рівень мови підлягає особливим змінам (Котвицька, 2012: 150-153). Формування лексико-семантич- них полів відбувається з урахуванням особливостей і закономірностей функціонування мови, аналізу дії різних факторів, здатних впливати на семантику лексичних одиниць.

А. Бланк виокремив такі типи семантичних зсувів у мові (Blank, 1999: 63):

1) метафоризація;

2) метонімізація;

3) звуження значення;

4) розширення значення;

5) горизонтальний зсув значення слова;

6) антифразис (вживання слова у його протилежному значенні, зазвичай задля іронічного ефекту);

7) енантиосемія (суміщення в семантиці слова протилежних значень);

8) автоконверсія;

9) еліпсис (зміни, що ґрунтуються на суміжності слів);

10) народна етимологія (зміни, що ґрунтуються на схожості/подібності слів).

Таким чином, під час аналізу значень лексичних одиниць, елементів поля, потрібно брати до уваги всі чинники, що можуть породжувати ймовірність допущення помилок під час формування та членування лексико-семантичного поля.

Погоджуємося зі слушним зауваженням Н.І. Бойко, яка зазначає, що до складу поля може входити як слово із загальним (інваріантним) значенням усіх словоформ певної лексеми (це відбувається за умови, якщо лексема однозначна), так і одне або кілька з інваріантних значень лексеми, якщо вона багатозначна, оскільки значення можуть бути дуже близькими, відрізнятися лише однією чи двома семами (Бойко, 2021: 118-119). Це означає, що одна й та сама лексема одночасно може входити до кількох лексико-семантичних полів, до складу одного поля включається одне значення лексеми, до складу іншого лексема входить, бо має також інше інваріантне (інші інваріантні, дуже близькі) значення. Одні й ті самі лексеми можуть належати до різних або до суміжних полів.

Семантична класифікація дозволила виокремити такі лексико-семантичні групи поля, що досліджувалось (на матеріалі вказаних психотри- лерів):

1) найменування суб'єкта злочину (особи, яка скоює злочин) (der Morder, der Serienmorder, der Killer, der Padophil, der Kindermorder, der Entfuh- rer, der Kindesentfuhrer, der Kinderqualer, der Psychopath, der Vergewaltiger, der Tater, der Einzeltater, der Verbrecher, das Monstrum, der Unmensch);

2) найменування злочинних дій, що призвели до смерті особи (ermorden, erschlagen, toten, umbringen, vergewaltigen, schlagen, (zu Tode) fol- tern, qualen);

3) найменування на позначення злочинів (die Vergewaltigung, die Folter, die Gewalt, die Kapital- delikte, das Verbrechen, der Mord, der Totungsver- such, der Totungsbefehl, die Kindesentfuhrung, der Kindermord);

4) найменування жертв убивства (der Tote, der Ermordete, die Leiche, der Verstorbene, der Erstickte, das Opfer);

5) найменування працівників поліції, судів та осіб, які мають відношення до розслідування і розкриття вбивства (der Cop, der Kommissar, der Kommissariatsleiter, der Anwalt, die Anwaltin, der Kriminalpsychologe, der Zeuge);

6) найменування органів влади, установ, закладів, приміщень, де проводяться дізнання та слідчі дії, здійснюється судочинство, утримуються взяті під варту, засуджені, відбуваються покарання (die Polizei, das Vernehmungszimmer, das Landeskriminalamt, der Gerichtssaal, das (psychiatrische) Gefangniskrankenhaus, der Kriseninterventionsraum, das Isolationszimmer, die Isolationskammer, das Gefangnis);

7) найменування речей, що стосуються розслідування та покарання (das Strafgesetzbuch, die Gerichtsmedizin, die Verhaftung, die Anklage, die Anschuldigung, die Aussage, der Beweis, das Beweisstuck);

8) найменування, які описують жертв убивства, вказують на відсутність ознак життя (tot, erstickt, leblos, erschlagen, ausgeblutet, atemlos, verstorben);

9) найменування знарядь убивства та катування (die Pistole, die Waffe, die Axt, die Klinge, (Pl.) die Kabelbinder);

10) найменування, що характеризують особу, яка скоює тяжкий злочин (вбивство) (grausam, gewaltig, gewalttatig, aggressiv, hasserfullt, psychopathisch, genervt, irritiert, irritabel, sadistisch, wutend, wahnsinnig, kaltblutig);

11) найменування, що характеризують стани, які переживають особи під час виявлення (факту) злочину / вбивства (schockierend, entsetzt, erschuttert, erschrocken, schmerzhaft, jammerlich);

12) найменування станів, які супроводжують процес виявлення, розслідування злочину, а також почуттів, станів, що їх переживають жертви (das Leid, das Grauen, das Entsetzen, die Furcht, die Angst, die Todesangst, der Schreck, der Schmerz, der Schock, die Panik, der Schrecken, der Hass, die Wut, die Qual, die Verzweiflung, der Horror, die Pein, die Abscheu).



Висновки і перспективи

У ході дослідження встановлено, що аналізоване поле не є розгалуженим.

Продуктивність лексико-семантичних груп неоднакова. Виокремлені угруповання неоднорідні за кількістю слів, що до них входять (лексико-семантичні групи налічують різну кількість лексем), однак їх можна вважати однорідними за характером відношень між ними.

Лексичні одиниці окремих груп мають яскраво виражений оцінний характер зі знаком «-». Оцінний компонент присутній у значеннях слів, що входять до складу лексико-семантичних груп означеного поля, адже «оцінка виражає емоційний стан мовця, його ставлення до ситуації ...» (Лазебна, 2012: 102), «акт оцінки проникає в процес пізнання світу людиною, людина не тільки пізнає, але й оцінює все те, що її оточує» (Лазебна, 2012: 102). Насиченість аналізованого поля негативно-оцінними лексичними одиницями пояснюється власне вибором об'єкту вивчення.

Досліджуване поле є відносно автономним, воно здатне (це підтверджує аналіз окремих груп) залучати до свого складу елементи, що можуть належати й до інших лексико-семантичних сфер.

Проведений аналіз не претендує на вичерпність. Безперечно, якщо здійснювати інвентаризацію лексико-семантичного поля «вбивство» у текстах загального літературно-художнього корпусу, тобто на матеріалі низки творів різних авторів, то класифікація буде ще доповнюватись. Запропонована система відображення структури лексико-семантичного поля «вбивство» унаочнює характеристику теми «вбивство» С. Фітцеком та може дещо відрізнятися від іншої системи репрезентації структури означеного поля, що може бути представлена після здійснення аналізу низки інших творів цього автора або інших авторів, унаслідок вивчення інших авторських текстів німецькомовної літератури - у цьому вбачаємо перспективи подальших досліджень.

Список використаних джерел

1. Бойко Н.І. Специфіка лексико-семантичного поля концепту «війна» в кіноповісті О. Довженка «Україна в огні». Література та культура Полісся. Вип. 102(2021). Серія «Філологічні науки». Видавництво НДУ, 2021. С. 116-130.

2. Головащенко Ю.С. Структура лексико-семантичного поля у межах художнього тексту. Науковий вісник Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. Германська філологія / редкол.: І.М. Осовська (гол. ред.) та ін. Вип. 835-836 (2022). Чернівці: Рута, 2022. С. 24-32.

3. Котвицька В.А. Про форми, причини та результати змін значень слів (на матеріалі запозичень з англійської в сучасній німецькій мові). Слов'янський збірник (збірник наукових праць). Київ: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2012. Вип. 17. Ч. 1. С. 150-155.

4. Кочерган М.П. Вступ до мовознавства. К.: ВЦ «Академія», 2008. 368 с.

5. Лазебна О.А. Якісні прислівники оцінки в ролі актантів дієслів у сучасній німецькій та австрійській художній прозі. Слов'янський збірник (збірник наукових праць). Київ: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2012. Вип. 17. Ч. 2.

С.101-106.

6. Павлишенко О.А. Квантитативні характеристики лексико-семантичних полів дієслова в авторських текстах англомовної художньої літератури: дис. ... к. філол. н. Спец. 10.02.04. Германські мови. Львів, 2017. 211 с.

7. Blank A. Why do new meanings occur? A cognitive typology of the motivations for lexical semantic change. Historical Semantics and Cognition. Berlin/New York: de Gruyter, 1999. p. 61-99.

8. Fitzek S. Das Kind. Psychothriller. Droemer Knaur Verlag, 2009. 394 S.

9. Fitzek S. Der Augensammler. Psychothriller. Droemer Knaur Verlag, 2011. 4 s.

10. Fitzek S. Der Insasse. Psychothriller. Droemer Knaur Verlag, 2020. 377 S.

11. Schwischay B. Les champs semantiques. Syntaxe du frangais (hiver 2001/02) Derniere mise a joir: 03-03-02. P. 1-9.

References

1. Boiko, N.I. (2021) Spetsyfika leksyko-semantychnoho polia kontseptu «viina» v kinopovisti O. Dovzhenka «Ukraina v ohni» [The specifics of the lexical and semantic field of the concept «war» in Alexander Dovzhenko's film story «Ukraine on fire»]. Literature and Culture of Polissya. Vyp. 102(2021). Seriia «Filolohichni nauky». Vydavnytstvo NDU. p. 116-130.

2. Holovashchenko, Yu.S. (2022) Struktura leksyko-semantychnoho polia u mezhakh khudozhnoho tekstu [Structure of lexical-semantic field in literary text]. Germanic Philology Journal of Yuriy Fedkovich Chernivtsi National University / redkol.: I.M. Osovska (hol. red.) ta in. Vyp. 835-836 (2022). Chernivtsi: Ruta. p. 24-32.

3. Kotvytska, V.А. (2012) Pro formy, prychyny ta rezultaty zmin znachen sliv (na materiali zapozychen z anhliiskoi v suchasnii nimetskii movi) [About forms, causes and results of semantic changes of words (on the material of English borrowings in modern German)]. Slovianskyi zbirnyk (zbirnyk naukovykh prats). Kyiv: Dmytro Burago Publishing House. Vyp. 17. Ch. 1. p. 150-155.

4. Kocherhan, M. P. (2008) Vstup do movoznavstva [Introduction to Linguistics]. Kyiv: Academia. 368 p. [in Ukrainian].

5. Lazebna, O.A. (2012) Yakisni pryslivnyky otsinky v roli aktantiv diiesliv u suchasnii nimetskii ta avstriiskii khudozhnii prozi [Qualitative adverbs of evaluation as actants of verbs in modern German and Austrian fiction]. Slovianskyi zbirnyk (zbirnyk naukovykh prats). Kyiv: Dmytro Burago Publishing House. Vyp. 17. Ch. 2. p. 101-106.

6. Pavlyshenko, O.A. (2017) Kvantytatyvni kharakterystyky leksyko-semantychnykh poliv diieslova v avtorskykh tekstakh anhlomovnoi khudozhnoi literatury [Quantitative Characteristics of the Lexical-Semantic Fields of Verbs in the Author's Texts of English Literature]: dys. ... k. filol. n. Spets. 10.02.04. Hermanski movy. Lviv. 211 p.

7. Blank, A. (1999) Why do new meanings occur? A cognitive typology of the motivations for lexical semantic change. Historical Semantics and Cognition. Berlin/New York: de Gruyter. p. 61-99.

8. Fitzek, S. (2009) Das Kind. Psychothriller. [The Child. Psychological Thriller] Droemer Knaur Verlag. 394 S. [in German].

9. Fitzek, S. (2011) Der Augensammler. Psychothriller. [The Eye Collector. Psychological Thriller] Droemer Knaur Verlag. 464 S. [in German].

10. Fitzek, S. (2020) Der Insasse. Psychothriller. [the Inmate. Psychological Thriller] Droemer Knaur Verlag. 377 S. [in German].

11. Schwischay, B. (2001) Les champs semantiques. [Semantic fields] Syntaxe du frangais (hiver 2001/02) Derniere mise a joir: 03-03-02. p. 1-9.

Размещено на Allbest.Ru