Специфіка перекладу англомовного пісенного дискурсу: прагматичний аспект (на матеріалі рок-гурту "The Neighbourhood")

Размещено на http://www.allbest.ru/

Одеський національний морський університет

Специфіка перекладу англомовного пісенного дискурсу: прагматичний аспект (на матеріалі рок-гурту “The Neighbourhood”)

Москалюк О.В.

кандидат педагогічних наук

доцент кафедри філології

Шаповал А.С.

кандидат філологічних наук

доцент кафедри філології

Коберник І.С.

здобувачка 3року навчання

спеціальності 035 «Філологія»

Анотація

англомовний пісенний дискурс семантичний

Статтю присвячено дослідженню специфіки перекладу англомовного пісенного дискурсу, а саме прагматичного аспекту. З'ясовано, що англомовний пісенний дискурс є феноменом англомовної культури і найвпливовішим ресурсом, який формує ключові цінності та концепти сучасного культурного простору.

Дослідженно сутність понять «дискурс» та «пісенний дискурс». Опрацьовано ряд праць зарубіжних і вітчизняних лінгвістів та з'ясовано, що в сучасному мовознавстві не існує універсального загальноприйнятого визначення терміна «дискурс», яке охоплювало б усі контексти його вживання. Варто зазначити аналогічну ситуацію і стосовно пісенного дискурсу. Але метод критичного дискурс-аналізу, який був запропонований Т. ван Дейком, на сьогоднішній день дозволяє створити схему аналізу пісенного дискурсу, передбачаючи виокремлення семантичних макроструктур, аналіз локальних значень та формування ідеологічних концепцій.

Встановлено, що популярність рок-гурту “The Neighbourhood” серед користувачів, визначає актуальність їхніх творчих здобутків у сучасному пісенному дискурсі. Зазначений колектив входить до 500 найпопулярніших виконавців на музичному стрімінговому сервісі Spotify. Проведено детальний аналіз та виявлено специфіку використання локальних значень у сучасному англомовному пісенному дискурсі. З цією метою було відібрано для дослідження музичні композиції американського рок-гурту: “Sweater Weather”, “Sadderdaze”, “Flawless”.

Проведене дослідження свідчить про те, що важливою особливістю перекладу композицій гурту “The Neighbourhood” є те, що прагматичний контекст виражається не лише в макроструктурах і мікроструктурах, а й безпосередньо у назвах композицій. Показано, що подальші перспективи наукових досліджень реалізуються в аналізі музичних композицій інших англомовних гуртів ХХІ століття.

Ключові слова: дискурс, пісенний дискурс, прагматичний аспект, прагматика, дискурсивна прагматика, прийоми перекладу, дискурс-аналіз, мікроструктура, макроструктура.

Moskalyuk O., Shapoval A., Kobemik I.

The specifics of translation English song discourse: pragmatic aspect (based on songs of the rock band “The Neighbourhood”)

Summary

The paper deal with the specifics of translation English song discourse, namely the pragmatic aspect. It was found that English song discourse is a phenomenon of English culture and the most influential resource that forms key values and concepts of the modern cultural space.

This article examines the essence of the notions “discourse” and “song discourse”. A number of works of foreign and Ukrainian linguists were examined. It was found out that in modern linguistics there is no generally accepted definition of the term “discourse” that would cover all contexts of this issue. It should be emphasized that the same situation we have with the song discourse. The method of critical discourse analysis was created by T. van Dijk. Today this method allows creating a scheme of song discourse analysis, providing for the isolation of semantic macrostructures, the analysis of local meanings and the formation of ideological concepts.

It is specially noted that the popularity of the rock band "The Neighborhood" among users highlights the relevance of their creative achievements in the modern song discourse. This group belongs to the 500 most popular singers of the music streaming service Spotify. A detailed analysis and specifics of use of local meanings in modern English song discourse is carried out. The musical compositions of the American rock band: “Sweater Weather”, “Sadderdaze”, “Flawless” were selected for research.

The conducted research shows that an important feature of the songs is the pragmatic context. The pragmatic context is expressed not only in macrostructures and microstructures, but also directly in the titles of the compositions. The study demonstrated a need for the further prospects of scientific research. The further research is realized in the analysis of musical works of other English groups.

Key words: discourse, song discourse, pragmatic aspect, pragmatics, discursive pragmatics, translation techniques, discourse analysis, microstructure, macrostructure.

Постановка проблеми

У динамічному сьогоденні роль пісень та їх дослідження, як пісенного дискурсу, в житті сучасного суспільства надзвичайно зростає. Вони перетворилися на повноцінний соціальний організм, невід'ємний засіб не лише вираження почуттів, а й рушійну силу впливу на світогляд та світовідчуття людської спільноти. Загалом, музичні композиції відіграють в житті людини важливу роль. Вони ввійшли в наше життя поступово й непомітно і стали невід'ємною частиною буття. Пісня - це складний вид людської діяльності, що формується таким чином, аби виявляти вплив на підсвідомість людини, тим самим мова пісні - мова підсвідомості [1, с. 53]. Завдяки якісним і кількісним змінам в перекладацькій діяльності, а також науковим розробкам, сформувалась необхідність в інформативному перекладі пісенного дискурсу, зокрема, за допомогою застосування прагматичного аспекту.

В умовах сучасної лінгвістичної глобалізації спостерігається особливий інтерес до вивчення різних типів дискурсу, що у свою чергу зумовлює затребуваність досліджень у сфері лінгвістичних дискурсивних студій. Сьогодні у фокусі наукових розвідок перспективними залишаються питання пов'язані з актуальним вивчення механізмів вербального впливу пісенних текстів й аналіз мовних засобів, на яких ґрунтуються логічна і емоційна аргументація у пісні, що слугує глибшому розумінню різних аспектів взаємодії мови та суспільства. У зв'язку з цим, проблема локальних значень у сучасному пісенному дискурсі набуває все більшого значення та детального огляду. Необхідність її ґрунтовного висвітлення, глибокого та вичерпного аналізу зумовили обрання відповідної теми дослідження.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Теоретико-методологічну базу статті становлять концептуальні положення і тези, що стосуються загальних проблем сучасного дискурсу (Ф. Бацевич, Л. Безугла, І. Біскуб, Р. Водак, Т. ван Дейк, А. Загнітко, Г. Почепцов, М. Халлідей) та пісенного дискурсу як об'єкту лінгвістичного аналізу (О. Шевченко, Ю. Плотницький, Л. Дуняшева, В. Кулик).

Мета статті передбачає детальний аналіз специфіки перекладу англомовного пісенного дискурсу під кутом зору прагматичного аспекту (на матеріалі рок-гурту “The Neighbourhood”).

Виклад основного матеріалу

Сьогодні пісенний дискурс є одним із найпотужніших та найвпливовіших ресурсів, які формують не тільки ключові цінності, але й концепти сучасного культурного простору. Втім дослідження пісенного дискурсу з огляду аналізу локальних значень сприяє детальнішому розумінню особливостей авторських текстів та їх ідеологічних поглядів.

Англомовний пісенний дискурс є феноменом англомовної культури і постає перед нами об'єктом лінгвістичних студій. Складність його дослідження складається з того, що тексти пісень становлять єдину складну систему музичного та вербального компонентів. Не зважаючи на це, пісенний дискурс, як об'єкт лінгвістичного аналізу, все більше і більше привертає увагу не лише зарубіжних, а й вітчизняних учених протягом останніх десятиліть. Огляд сучасних наукових джерел дозволив схарактеризувати функції та жанрові особливості пісенних текстів. У межах даного дослідження ми розглядаємо англомовний пісенний дискурс як «інтегральний феномен, мисленнєво-комунікативної діяльності, яка є сукупністю процесу й результату і включає як позалінгвальний, так і власне лінгвальній аспект» [2, с. 105-106]. Науковці зауважують, що у пісенному дискурсі роль вербального коду відіграє текст пісні, у той час як невербальна частина представлена мелодійним компонентом, що узагальнює характер пісні і дозволяє адресату емоційно зрозуміти та повністю відчути зміст вербального повідомлення.

На засадах аналізу процесів, що відбуваються у англомовній музиці, можна визначити особливості цього феномена, які передбачають орієнтацію і відповідність смакам сучасного суспільства, високий ступінь розповсюдження в суспільстві, відображення найпоширеніших настроїв та почуттів, доступність змісту і форми творів музики XXI століття, поєднання різних музичних стилів і напрямів й, в решті-решт, складна взаємодія зі сферами академічної та народної музики. У лінгвістичних студіях пісенний дискурс розглядається як складно структурне явище із низкою ознак, що втілені у жанрових особливостях та функціональному інструментарії. Рушійною силою досягнення головної мети пісенного дискурсу, що відображається у доведенні цільовій аудиторії основних ідей автора, у емоційному впливі на реципієнта, у сформуванні його соціальної позиції та у цінності орієнтирів.

Базуючись на фундаментальних засадах та положеннях праць А. Приходько, І. Шевченко, Ф. Боско в лінгвістиці, дискурсивна прагматика стала основою для нової, дискурсивної методології, що зумовила існуючі у сучасній лінгвістиці процеси інтеграції комунікативної і когнітивної парадигм.

Про важливість цього фактору засвідчує й О. Павлик в науковій статті «Прагматичні аспекті в перекладі». Авторка стверджує, що «будь-яке висловлювання у процесі комунікації має здатність чинити на читача чи слухача певний комунікативний ефект, тобто певний прагматичний вплив, який визначається змістом висловлювання, його мовленнєвою формою, уявленнями й відношенням реципієнта до навколишнього світу» [3].

Дійсно, з одного боку, ми розглядаємо текст як продукт мовлення, з іншого боку, як продукт перекладу, які тісно пов'язані між собою. Прагматичний підхід до вивчення тексту з точки зору перекладу має на увазі відкриття широких можливостей для пояснення рішення перекладача обрати ті чи інші стратегії і тактики, способи та прийоми перекладу. Зазвичай прагматичний аспект перекладу розглядається з трьох фундаментальних засад: 1) передання прагматичних значень слів оригіналу мовою перекладу; 2) прагматика перекладу - це прагматична задача перекладацького акту; 3) дотримання вимог при виконанні прагматичної адаптації перекладу, аби забезпечити рівності комунікативного ефекту оригіналу в перекладі [4].

На думку німецького лінгвіста А. Нойберта, прагматика - один із найважливіших теоретичних аспектів перекладу. В одному із постулатів його праці «Прагматичні аспекти перекладу» є теза про те, що адекватний переклад - це текст мовою перекладу, який зберігає прагматику оригіналу, оскільки жодні семантичні або граматичні особливості тексту не здатні охарактеризувати текст як переклад з огляду їхньої співвіднесеності до мови перекладу, а єдиним запозиченням з оригіналу виступає граматика. «З прагматичної точки зору процес перекладу означає розширення аудиторії або, ще точніше, встановлення потенційних відносин між тими, хто говорить вихідною мовою, і тими, хто говорить мовою перекладу, а не між вихідною мовою і мовою перекладу [5, с. 21-33].

У площині нашого наукового дослідження важливим завданням є огляд таких понять: «дискурс», «пісенний дискурс». Насамперед, необхідно визначити тлумачення поняття «дискурс» та проаналізувати погляди вчених стосовно поставленої проблеми. Враховуючи мету статі, зосереджуємо увагу на головних дефініціях, що дозволить виявити основні визначення поняття «дискурс» у сучасній парадигмі наукового вивчення. Дослідивши низку праць зарубіжних і вітчизняних лінгвістів, варто зауважити, що в сучасному мовознавстві не існує універсального загальноприйнятого визначення терміна «дискурс», яке охоплювало б усі контексти його вживання.

Незважаючи на те, що дослідження в галузі дискурсу ведуться протягом майже півстоліття, інтерес до цього явища не вичерпується, і пов'язано це насамперед із тим, що це поняття не має чітких меж.

У дослідницькій праці Д. Крістал, визначає дискурс як «відрізок мовлення, що за розміром більший за речення» [6, с. 106]. Тим не менш, австралійський лінгвіст М. Халлідей ототожнює даний термін з текстом у різних його аспектах та проявах [7]. Ю. Крістева окреслює поняття «дискурс», як будь-який процес говоріння, за структурою якого наявні мовець і слухач разом із бажанням першого впливати на другого [8, с. 17].

Більш широке тлумачення терміну «дискурс» викладено в працях вітчизняних дослідників. Наприклад, В. Лук'янець у «Філософському енциклопедичному словнику» визначає зміст цього поняття: «Дискурс - у сучасній філософії - це «розмова», «бесіда», «мовне спілкування», «мовленнєва практика» будь-якої спільноти, яка опосередкована універсумом лінгвістичних знаків, соціальних інституцій, культурних символів» [9, с. 156]. Таким чином, синонімами дискурсу можуть слугувати також обговорення, обмін думками, тощо.

Розуміння дискурсу з когнітивної точки зору детально викладено у працях Т. ван Дейка: “Strategies of Discourse Comprehension”, “Discourse end Communication: NewApproaches to the Amlysis of ^ss Medra Discourse end Communication”, “Communing racism: ethnic prejudice in thought and talk” [10].

Проаналізувавши праці науковця, можна дати визначення дискурсу як складному комунікативному явищу, яке крім тексту охоплює ще й екстралінгвістичні фактори такі, як знання про світ, установки і цілі адресанта, що є необхідними для розуміння тексту [11, c. 191].

Слід звернути увагу на концепцію українського науковця А. Загнітко, який узагальнив і систематизував значну кількість конотацій стосовно двоаспектності розуміння дискурсу. З одного боку, це мовленнєвий і мисленнєвий акт, що відтворює і формує комплексні лінгвістичні структури, елементами яких постають висловлення і групи висловлень, які тісно пов'язані із дискурсивними операціями; з іншого - втілення комплексної лінгвістичної структури, що за обсягом ширше за речення.

У межах дослідження не менш важливим є тлумачення «пісенного дискурсу». А. Ходус у науковій статті зазначає, що «англомовний пісенний дискурс являє собою синтез вербального й музичного компонентів» [1]. М. Стерлікова визначає поняття пісенний дискурс як текст пісень сукупно з контекстом їх створення та інтерпретації» та акцентує увагу на подвійній природі пісенного дискурсу, а саме на його можливості існувати як в усній, так і письмовій формі [12].

Ґрунтуючись на вищевикладеному теоретичному матеріалі, можна зробити висновок, що не існує єдиної універсальної моделі, яка може дозволити об'єктивно та алгоритмічно здійснити аналіз локальних значень пісенного дискурсу. Тим не менш, метод критичного дискурс-аналізу, який був запропонований Т. ван Дейком, на сьогоднішній день дозволяє створити схему аналізу пісенного дискурсу, передбачаючи виокремлення семантичних макроструктур, аналіз локальних значень та формування ідеологічних концепцій.

З метою проведення ретельного аналізу та виявлення особливостей використання локальних значень у сучасному англомовному пісенному дискурсі, було відібрано ряд музичних композицій американського рок-гурту “The Neighbourhood”. Зазначений колектив входить не лише до 500 найпопулярніших виконавців на музичному стрімінговому сервісі Spotify, а й займає сходинку у топ 150 найпрослуховуваніших виконавців місяця.

Варто зазначити, що на стрімінговій платформі Spotify, де представлено понад 50 мільйонів пісенних композицій, популярність музикантів визначається кількістю унікальних слухачів в період протягом місяця, яка відображається у вигляді позиції відповідного виконавця у рейтингу серед репрезентованих у вказаному сервісі. Значна популярність рок-гурту “The Neighbourhood” серед користувачів і засвідчує актуальність їхніх твoрчих дoрoбків у суча^му пісеннoму дискурсі, адже ланка, яку посів гурт випереджує такі легендарні колективи, як “Pink Floyd”, “Paramore”, “Slipknot”, “System of а Down”, “Guns N' Roses” тощо.

Дослідження та аналіз локальних значень у сучасному англомовному пісенному дискурсі засновані та ґрунтуються на текстових матеріалах музичних композицій гурту. “The Neighbourhood” (іноді використовується абревіатура THE NBHD) - американський музичний колектив, що переважно грає в жанрі альтернативний рок, проте репертуар виконавців вправно поєднує інді- та поп-рок в стилі кінця 90-х. що піддався впливу хіп-хоп музики. Кожна пісня гурту - це окрема історія життя і певних переживань. Музичні композиції виконавців найчастіше відображають проблеми і вади суспільства та результат їхнього впливу на людину. Натомість, їхні тексти не позбавлені й любовних ліній.

Перш за все хочеться звернути увагу на пісню, яка принесла колективу всесвітньої слави - “Sweater Weather” («Погода для светрів») або також можливо перекласти як «Прохолодна погода», яка була оприлюднена у березні 2012 року. Сама назва постає символічною та не позбавлена прагматичного забарвлення. Вираз “Sweater Weather” у власному прямому значенні «Погода для светрів» постає не зрозумілим для інших культур без додаткового пояснення через відсутність цього явища. В Oxford Dictiomry “Sweater Weather” визначається як “The time of year where the seasons transition from summer to fell 8nd then winter. Sweater Weather typify tests from tete September to єєгіу April”, тобто як «період між кінцем вересня та початком квітня, коли погода і не достатньо тепла, і не достатньо холодна для літнього або зимового одягу» [8].

Макроструктури у тексті дві, одна з яких - нечітко виражена. Перша макроструктура - страх нових відносин, але тим не менш, їхній початок. Друга макроструктура - розвиток відносин. Ці макроструктури чітко простежується у першому куплеті пісенного дискурсу, які плавно переходять у приспів та здебільшого мають метафоричне та символічне значення на основі алюзій та асоціацій. Для кращого розуміння визначим та розглянемо мікроструктури композиції.

“And аіі I ат is а шал / I want the world in my hands” - «Я всього лиш людина / Я хочу тримати весь світ у своїх руках» [8]. Ці рядки дозволяють встановити темперамент героя композиції, а саме його цинічність щодо ставлення до всього світу, що і на далі можна побачити у дискурсі та вплив на розуміння прагматичного аспекту.

“I hate the Ьєєй but I stand / In СаНКита with my toes in the sand” - «Ненавиджу пляжі, проте я стою, ув'язнений у піску Каліфорнії». Зазвичай “sand” / «пісок» використовується у значенні поданим у Cambridge Dictionary: “а substance that is found on beaches а^ in deserts, which is made from very smaП grains of rock”. Тим не менш, в прагматичному контексті визначається як стосунки. Герой композиції відчуває, що похід на пляж не вартий відчуття піску між пальцями. Однак, ми бачимо, він вже занурився у відносини. І він залишається, тому що любить, а не тому, що бажає вийти за межі зони комфорту. Варто також відзначити контраст, що виникає в дискурсі з локальним значенням “СаШта” / «Каліфорнія» - “а state on the W ^st of the US: the third tergest state in агеа md the tergest in poputetion; consists of а rarrow, the warmest coastal ptein rising to the tost Range, deserts in the south, the fertile central vaПeys of the Sacramento md San Joaquin Rivers, and the morals of the Sierra Nevada in the east” [7]. Не зважаючи на те, що Каліфорнійські пляжі відомі тим, що вони є одними із найтепліших в світі, в пісні вони мають протилежне значення. Цей ефект контрастів використовується для підкреслення відчуття любові іншими та відчуття кохання героєм - тепле почуття не гріє йому душу, що додатково підкреслює прагматичний аспект дискурсу.

Не менш цікавої деталі не позбавлена наступна мікроструктура пісні “Wrap me up in Chanel inside my coffin” [7] - «Вдягни мене в брання “Chanel” і захорони у гробі». Як відомо “йавді” - всесвітньо відома лінія моди, яка має столітню історію і є практично синонімом вишуканості та витонченості. Тим не менш, з прагматичного контексту пісні, назва бренду має символічне значення. Прийняття гуртом цієї витонченості є символом трансформації шляху виконавців з молодості у доросле життя.

Також це служить відсилкою на старовинні звичаї та певні ритуали, коли протягом історії людства різні суспільства традиційно ховали померлих з ритуальними речами з вірою, що вони використають їх у наступному житті. Так, наприклад, єгипетських царів муміфікували та поміщали в їх поховальні кімнати разом із великою кількістю їжі, коштовностей та інших предметів, які вважалися важливими.

Цікавим є те, що “The Neighbourhood” орієнтуються не лише на власні пісні, а й на інших виконавців. Таким чином, наприклад, мікроструктури “Everybody's talkin' but what's anybody saying?/ ... / If you really listen, then this is to you” [13] - «Усі тільки й роблять, що базікають, але що вони путнього говорять? / ... / Якщо ти правда мене чуєш, я звертаюсь до тебе» є відсилкою на рядки пісні “Simon & Garfunkel - Sound of Silence”, а саме “And in the naked light I saw / Ten thousand people, maybe more / People talking without speaking / People hearing without listening” [13] - «І в слабкому світлі я побачив / Десять тисяч людей, а може, й більше / Людей, які говорять, не кажучи / Людей, які чують, не слухаючи». Усі вищезазначені рядки створюють алюзію на поверховість людей - пасивність у вирішенні долі власного життя, тим самим засуджуючи це. Поверховість життя митці століттями порівнювали з пустою розмовою, а тишу - із безучасністю.

Наступна композиція “Sadderdaze” не відрізняється колоритом від попередніх та доповнює картину переживань гурту. Незмінним залишається і символічність назви музичного твору. Зазвичай локальне значення “Sadderdaze” перекладається як «Сумувати», проте наразі перекладається як «Сумні дні» або навіть апелює на «Суботи». Для кращого розуміння поданих варіантів перекладу розглянемо детально мікроструктури приспіву: “Saturdays are not the same as they used to be / Sadder days, why do they keep on using me? / They keep on using me” - «Суботи вже не ті, якими були раніше / Сумні дні, чому вони все ще використовують мене? / Все ще використовують мене». У наданих мікроструктурах виконавець використовує омофони для гри слів “Saturdays - Sadder days” / «Суботи - Сумні дні», так само можна помітити гру слів “Sadderdaze - Sadder days” / «Сумувати - Сумні дні», тим самим, виходячи з прагматичного контексту, і зумовлюється переклад назви у вигляді «Сумні дні (Суботи)». Вищезазначені мікроструктури розкривають єдину макроструктури композиції - зміна життя гурту до та після світового визнання та занурення у шоу-бізнес. Джессі Разерфорд висловлює свої думки щодо того, як бути музикантом, стати знаменитістю та труднощів, які із цим пов'язані. Рядки приспіву підтверджують думку про те, що життя виконавців кардинально змінилося після того, як вони стали успішним. Також використання омофонів “Sarurdays - Sadderdaze - Sadder days” / «Суботи - Сумувати - Сумні дні» припускають, що, хоча “The Neighbourhood” все ще відчувають смуток, природа цього смутку змінилася разом із їхнім успіхом [13].

Остання пісня, яку висвітлимо - композиція “Flawless” / «Досконалість». Трек містить одну єдину макроструктуру, яка огортає боротьбу закоханості та збереження любові у стосунках. На початку нове кохання здається ідеальним, але згодом виявляється, що воно відчувається не так, як це було спочатку.

Образ юнака у композиції, власне, як і у попередніх піснях, образ Джессі Разерфорда, постійно сумнівається в їхньому коханні, але зрештою вирішує залишитися.

Перша строфа розпочинається із мікроструктури “She planned ahead for a year, he said, Let's play it by ear” [13] - «Вона планувала на рік уперед, а він говорив «Поживемо - побачимо»», яка містить ідіому “play it by ear” - “to decide how to deal with a situation as it develops rather than by having a plan to follow” [8]. Локальне значення такого типу піддається прагматичній адаптації, саме тому вираз “play it by ear” відтворився у вигляді виразу «Поживемо - побачимо». Зазначена мікроструктура змальовує проблему різних поглядів на життя: так як, образ дівчини, оспіваний у композиціє, уявляє для Джессі Разерфорда - ідеал, її майбутнє, як і майбутнє їхньої пари, має бути бездоганним, саме тому, вона усе чітко формує, проте юнакові більше до вподоби воля вибору та дій. Також даний рядок може набувати метафоричного характеру, адже дані вислови можуть символізувати, наскільки дівчина була засліплена почуттям коханням, що планувала усе подальше їхнє спільне життя, в той час, як Джессі Разерфорд, затьмарений минулими невдачами у коханні, не вбачав довгострокових стосунків.

Між тим, особливого забарвлення прагматичного аспекту пісенного дискурсу на основі творчості гурту “The Neighbourhood” є форма написання композицій. У піснях можна виокремити звертання соліста до самого себе, настанови такі, як: “You gotta let it out soon, just let it out”, “Keep on dreaming, don't stop breathing, fight those demons / Sell your soul, not your whole self” або ж можна помітити монологічну форму написання: “You're too mean, I don't like you/ . / You make me wanna scream at the top of my lungs / It hurts but, I won't fight you/ ... / You make me want to die, right when I” [7].

Висновки

Найяскравішою особливістю композицій гурту є те, що прагматичний контекст виражається не лише в макроструктурах і мікроструктурах, а й у самих назвах композицій. Проведене дослідження огорнуло найбільше число аспектів зазначеної проблеми, проте не повністю вичерпує їх. Подальші перспективи наукових пошуків убачаємо в дослідженні та аналізі музичних композицій інших англомовних гуртів ХХІ століття.

Література

1. Ходус А.М. Англомовний пісенний дискурс у контексті лінгвокультури (на матеріалі поп-пісень XXI століття). Науковий вісник Міжнародного гуманіторного університету. Серія: Філологія. Одеса, 2017. № 29 (2). С. 53-56.

2. Dijk T.A.Van. Discourse and Communication: New Approaches to the Analysis of Mass Media Discourse and Communication. Berlin, 1985. 367 p.

3. Beaugrande R. De. Language, Discourse, and Cognition: Retrospects and Prospects. 2004. 345 p.

4. Шинкарчук В.І. Філософський енциклопедичний словник. Київ : Абрис, 2002. 400 c.

5. Dijk T. Van. Ideology: A Multidisciplinary Approach. London: SAGE Publications. 1998. 384 p.

6. Dijk T.A.Van. Discourse context and congnition. Discourse studies. 2006. P 159-177.

7. Genius. URL: https://genius.com/.

8. Oxford Learner's Dictionaries. URL: https://www.oxfordlearnersdictionaries.com/.

9. Єрмоленко А. Прагматика / за ред. В.І. Шинкарука. Київ : Абрис, 2002. 511 c.

10. Загнітко А.П. Основи дискурсології. Донецьк: ДонНУ, 2008. 194 с.

11. Павлик О. Прагматичш аспекти в перекладі Актуальні питання гуманітарних наук. Дрогобич, 2020. Вип. 31. T. 2. С. 191-196.

12. Лучко Х. Жанрові особливості англомовних музичних пісень масової культури. URL: http://dspace.tnpu.edu.ua/jspui/bit-stream/123456789/11436/1/2Luchko.pdf.

13. Cambridge Dictionary. URL: https://dictionary.cambridge.org/.

Размещено на Allbest.ru