Інтелектуальна еволюція української мови: гендеровано чутливе письмо

THE INTELLECTUAL EVOLUTION OF THE UKRAINIAN LANGUAGE: A GENDER-SENSITIVE WRITING

Human socialization takes place in many stages: through the perception of previously formed, recognized and generalized, through personal experience and under the influence of other sources. It is the media that has become an integral part of society, the source from which a person receives most of the important information. Therefore, an important task today is the modernization of the media as a social institution of a democratic society. Editorial policy should not only prevent overt discrimination, but also avoid the subjective language of isolating women as something different. However, these phenomena are deeply ingrained in the journalistic subconscious.

The concept of gender from a scientific point of view was studied in the 70's of the XXth century by American psychologists J. Money and R. Stoller, in the 80's European and American scientists intensified the study of gender equality. Sociolinguists have focused on the social modeling of gender in the linguistic picture of the world.

Multifaceted gender studies of social life - science, media, language, education, labor market, sports, etc. - since the end of the last century have been carried out in Ukraine.

The topicality of the proposed study is due to the intensification of studies on the reflection in the language of gender representations of society, and the purposeful influence of media discourse on the formation of gender culture of society and the feminization of language.

The main tendencies of the androcentric paradigm of modern media broadcasting have been characterized in the article. The examples of the media ofKhmelnytskyi region prove that the lexical and grammatical system of the Ukrainian language remains gender asymmetric: women and men are represented differently in the language. Linguistic sexism is present both in the structure of language (androcentrism of language - excessive use of masculinities and semantically gender nouns of the masculine gender, general masculine gender with actual feminine semantics, lexical gaps in the feminine gender, etc.), and in language practice (daily sexism - gender stereotypes, pejorative addressing, compliments, sexist anecdotes and jokes about women, asymmetrical images of articles, etc.).

It has been defined that the feminist strategy of writing will promote gender-correct communication, avoidance of patriarchal style of discourse.

Key words: gender sensitive writing, feminist writing strategy, linguistic sexism, language androcentrism, masculinities, feminine gender-specific titles.

Постановка проблеми

Глобалізаційні реалії сьогодення суттєво впливають і на наше довкілля, і на мову. В умовах планетарної діджиталізації формуються нові універсали, символи, цінності. Економіко-політичний, соціокультурний і ментальний виміри інтегруються в межах космополітичної демократії. У цих умовах важливо не втратити системи орієнтирів (за К. Бюлером) Я - ТУТ - ТЕПЕР (Buhler, 1934: 11), забезпечити однакові можливості для соціотворення позитивної Я-концепції людини (Гуменюк, 2004) - незалежно від статі, національності, віросповідання, політичних уподобань та іншого.

Мова органічно виростає з людського пізнання й рефлективно реагує на будь-які зміни. Оприявнюючи дійсність, вона сама стає частиною символічних механізмів, фрагментом формування образу людини, зокрема й соціального її моделювання. Відображення гендерності частково прослідковуємо в сучасних медійному, художньому, розмовному й інших дискурсах, однак не завжди ці прояви мають доречну форму й відбивають дотримання принципу паритету.

Аналіз досліджень

Спроби проаналізувати питання гендеру з наукового погляду здійснили у 70-х роках ХХ століття американські психологи Дж. Мані й Р. Столлер, які зумовлювали психологічні особливості поведінки особистості її приналежністю до певної статі. У 80-х роках минулого століття європейські й американські вчені активізували дослідження проблем гендерної рівності, взаємодії чоловіків і жінок у різних соціокультурних обставинах. Соціолінгвісти зосередили свою увагу на соціальному моделюванні статі у мовній картині світу.

Різноаспектні тендерні дослідження соціального життя - науки, медій, мови, освіти, ринку праці, спорту тощо - з кінця ХХ століття здійснюють і в Україні. Правники, психологи, соціологи і мовознавці досліджують прояви гендерного нерівноправ'я. Наукові розвідки «Основи теорії тендеру» (2004), «Тендерний підхід: історія, культура, суспільство» (2003), «Сучасний стан тендерних досліджень» (Лазар, 2007), «Гендер для всіх. Виклик стереотипам» (Марценюк, 2017) й інші систематизують основні поняття, структуру й тематику тендерних досліджень як предмета міждисциплінарного вивчення.

Тематичне спрямування мають монографії й підручники авторських колективів: О. Марущенка та О. Плахотнік «Гендерні шкільні історії» (2012); С. Котової-Олійник, Б. Стельмаха та О. Ярош «Ґендерна абетка для українських медіа» (2013); Т. Космеди, Н. Карпенко, Т. Осіпової, Л. Саліонович, О. Халіман «Гендерна лінгвістика в Україні: історія, теоретичні засади, дискурсивна практика» (2014); М. Маєрчик, О. Плахотнік, Г. Ярманової «Гендер для медій» (2017). Гендерний інформаційноаналітичний центр «КРОНА» з 2003 р. публікує науково-публіцистичний гендерний журнал «Я».

Прояви гендерності в мові досліджуються у кількох аспектах: 1) відмінності мовленнєвої діяльності чоловіків та жінок у типових ситуаціях (Т. Космеда, Ю. Маслова, Т Осіпова, З. Шечук); 2) вияв чоловіка і жінки у самій мові як системі (І. Мамчич, О. Синчак, О. Пода, Н. Собецька, О. Тараненко, О. Фоменко); 3) закономірності розвитку фемінітивної підсистеми української літературної мови (М. Брус, О. Малахова, Л. Марчук, А. Нелюба).

Актуальність пропонованого дослідження зумовлена активізацією студій, які присвячено питанням віддзеркалення у мові гендерних уявлень суспільства, та цілеспрямованим впливом медійного дискурсу на формування гендерної культури соціуму й фемінізацію мови.

За Індексом гендерної нерівності 2021 року (“Global Gender Gap Report 2021”), що відображає економічну участь та можливості жінок у порівнянні з чоловіками, можливості досягнення освіти, охорони здоров'я, політичні можливості, Україна посідає 74 місце серед 155 країн (Жачек, 2021). Гендерний підхід у сучасному мовному узусі, тобто врахування гендерного чинника, дозволить простежити не лише багатолітній факт витіснення жінок із елітарного класу української нації, а й те, якими словами та формами виражалося це витіснення, якими ритуалами й символами коментувалося.

Мета статті - схарактеризувати тенденції андроцентричної парадигми сучасного медійного мовлення.

Завдання - встановити мовні засоби репрезентації соціальної статі, визначити лінгвістичні маркери мовного сексизму і подати рекомендації для створення гендерно чутливої медіапродукції.

Предметом аналізу є лексико-граматичні й функційно-семантичні ознаки мовних репрезентантів соціальної статі в сучасному медійному просторі.

Джерельною базою послугували тексти друкованих та електронних регіональних медій Хмельниччини за 2020-2021 рр.

Виклад основного матеріалу

В нашому дослідженні розглядаємо сучасні медіа не лише як допоміжний елемент трьох гілок державної влади (законодавчої, виконавчої, судової), а передусім як самостійне утворення, що цілеспрямовано впливає на формування думки громадян, культивування системи цінностей, громадянської позиції та форм поведінки. Медіаконтент «інтелектуалізує» спільноту. Тому від професійної майстерності медійників / медійниць, від форм оприявнень ними формального арсеналу мови (звуковий лад, слова, їх поєднання) залежить рівень медіасприйняття, медіааналізу та медіарезонансу будь-чого.

Принцип соціоцентризму досі групує соціум за принципом «ми - вони», «свої - чужі». Натомість висновки гендерних досліджень спонукають до принципу антропоцентризму - апелювати не до загального типажу людини як вияву соціального моделювання, а розрізняти чоловічу й жіночу іпостасі.

Лексико-граматична система української мови, як і багатьох інших, є гендерованою: жінка і чоловік у мові представлені неоднаково. Це явище отримало назву мовного сексизму.

Сексизм - упередження, засноване на проблемі статі (Великий тлумачний словник сучасної української мови, 2005: 1303). Відповідно, мовний сексизм - це дискримінація за статтю у мові.

Суспільство призвичаїлося до суб'єктивно-універсальної моделі культивування чоловіка. «Чоловіча» норма поєднує і життєву соціальну модель, де чоловік є головним у родині, і номінативно-оцінну мовну асиметрію «на користь» чоловіка. Вживання в офіційному мовленні форм на кшталт «зіронько моя», «сонечко», «красуне», що позначене відтінком фамільярності, не вважається некоректним; натомість неприйнятним буде «мій орле сизокрилий». Це приклад щоденного сексизму, що не кодується у мовних нормах, а виявляється у мовленні - мовній практиці.

Пейоративізація (від французькогоpejoratif або латинського pejorare - робити гіршим) звертань, компліментів і навіть похвал чи називань, сексистські анекдоти та жарти і є проявами мовного сексизму. Наприклад, у заголовку медійного тексту читаємо: «Красунь побільшало» (Подолянин, 08.10.2021). Йдеться про те, що у місті народилося 35 хлопчиків та аж 46 дівчаток, характеризування яких як «особливо милих і рожевощоких принцесок» є, на нашу думку, стереотипним і містить ознаки, нехай несвідомого, але сексизму. Щоб певною мірою «врівноважити» таку оцінку, авторові не варто вживати підсилювально-видільної частки аж і можна додати прикладку до 35 хлопчиків, наприклад, прекрасних принців. Якщо важливо лише поінформувати читача, то надмірної образності треба уникати, констатуючи, що в місті (за певний період часу) народилося 35 хлопчиків і 46 дівчаток.

Вияви мовного сексизму прокоментовано у підручнику із гендерної теорії «Гендер для медій». Виокремлено андроцентризм мови (загальний чоловічий рід, лексичні лакуни, асиметричні образи статей, пейоративізація іменників жіночого роду) і щоденний сексизм (гендерні стереотипи, гендерні метафори, сексистські висловлювання) (Гендер для медій, 2017: 119).

Суспільство приписує жінкам і чоловікам різні ролі, різні норми поведінки, а також формує в них різні сподівання - і все це відбито в мові (Основи теорії гендеру, 2004: 454). Наприклад: Облраду очолила жінка. Сьогодні, 7 грудня, під час засідання першої сесії депутати Хмельницької обласної ради шляхом таємного голосування обрали головою облради депутатку від партії «За майбутнє» Віолету Лабазюк (Подолянин, 07.04.2020). Ці й подібні заголовки як сенсаційні, на жаль, досі подаються на шпальтах українських гіпермедіа - новинних порталів, сайтів. Порівняймо: Вперше в історії Запорізьку облраду очолила жінка (НВ Nv.ua, 24.12.2020); Харківську облраду вперше очолила жінка (Kharkiv Today, 19.08.2021); Вперше в історії Львівську обласну раду очолила жінка (24 tv, 01.12.2021); Автори дописів не акцентують увагу читачів на освітньо-професійних рисах майбутніх очільниць, на ідеалах партій, до яких вони належать, і навіть на ймовірних родинних зв'язках з народними депутатами, як, наприклад, Віолета Лабазюк. Натомість у заголовки виносять слово «жінка», поширюючи стереотипне уявлення про відсутність розумових здібностей у жінок. Наведемо приклад зі словника Бориса Грінченка: «Жінка, ки, ж. 1) Женщина. Жінки довге волосся мають, а розум короткий. Ном. № 9034...» (Словарь української мови, 1958, т. 1: 486).

Внаслідок патріархального устрою суспільства мова відтворює світ та уявлення про нього з чоловічої позиції, представляючи чоловіка та все, що з ним пов'язане, як норму, а жінку та «жіноче» - як відхилення від неї (Основи теорії гендеру, 2004: 455). Владно-субординативний смисл формує у читача гендерний стереотип: «Жінка-керівник - це нонсенс. Як і жінка-політик»: Чи має політика стать? Безперечно, вона - жінка, але, здебільшого, з чоловічим обличчям. Прагматична, зухвала та часто без шарму (ХМ-ІНСАЙД, 18.09.2021).

Гендерний стереотип - це «загальноприйняте консервативне оцінювання норм поведінки, схематизовані, спрощені уявлення про образи жінок і чоловіків, стандартизовані стійкі судження щодо моделей їхньої поведінки та рис характеру, яким відповідає поняття «жіноче» і «чоловіче» і які закріплюються у свідомості без урахування соціальних змін, суспільного розвитку і життєвих процесів, що відбуваються» (Мельник, Кобелянська, 2005: 123).

Функційно-семантичний розгляд сучасних регіональних видань переконує, що яви гендерної асиметрії ще досить виразні. Така «практика, свідома або несвідома, що розміщує чоловічу особу або чоловічу точку зору в центрі погляду на світ, його культуру та історію», називається андроцентризмом (Словник тендерних термінів, 2016: 10).

Мовний андроцентризм формує світ мовної дійсності, де вихідним пунктом мислиться чоловік. О. Тараненко принцип андроцентризму в мові вбачає у позначенні особи чоловічої статі для позначення особи жіночої статі, людини взагалі (безвідносно до статі) і тільки чоловічої статі, а також в асиметрії образів чоловіка і жінки в мові (Тараненко, 2021: 6).

Аналізовані в медіадискурсі лексеми ми об'єднали в групи за лексико-граматичним і функційно-семантичним критерієм.

Наскрізною є гендерно-субординована асиметрія образів статей. Тільки секретар може очолити адміністративний орган певної організації (держсекретар, генеральний секретар) або відповідати за організацію поточної роботи (учений секретар, прессекретар).

Моніторингове дослідження Інституту масової інформації за третій квартал 2021 року «Коли жінки стануть людьми для українських медіа» засвідчило, що згадки про жінок в онлайн-медіа хоч і зросли за вісім років гендерних досліджень, все ще трапляються вчетверо рідше, ніж про чоловіків (Машкова, 2021).

Тендерна сегрегація андроцентричного соціуму, що визначала ринок праці та посади для жінок і чоловіків упродовж тисячостоліть, призвела до лексичних лакун жіночого роду, і не лише за видом діяльності. Кожен - коваль власного щастя. Кожен! - не кожна. Отож, жінка, відповідно, не може накувати собі щастя. Всі люди - брати. Брати! - не сестри.

Сформований підлеглий або прихований статус жінки призвів до надмірного вживання маскулізмів. Жінки у медійному дискурсі стають непомітними: Премію Верховної Ради отримає педагог зі Старокостянтинова (Старкон City, 05.01.2021) (йдеться про вчительку). Обрали тимчасову президію, утворили секретаріат ради та лічильну комісію. А також висунули двох кандидатів на посаду голови облради (ХМ-ІНСАЙД, 07.12.2021) (йдеться про двох жінок).