Роль англійської лінгвістичної термінології у сучасному науковому дискурсі

Размещено на http://www.allbest.ru

Роль англійської лінгвістичної термінології у сучасному науковому дискурсі

The role of english linguistic terminology in modern scientific discourse

Л. М. Усик, кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри іноземних мов,

L. M. USYK, candidate of Philological Sciences, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Foreign Languages

Черкаський державний технологічний університет, м. Черкаси, Україна Cherkasy State Technological University, Cherkasy, Ukraine



Yuhong, L. I. U., & Ming, Y. I. N. (2021). Terminology, 23(2), 11-19.

A Four-Step Building of Glossaries: Case Study https://doi.org/10.3969Zj.issn.1673-of English Linguistic Glossary. China

Abstract

The article is devoted to the study of the role of English linguistic terminology in modern scientific discourse. To achieve this goal, such methods were used: complex analysis, functional analysis, comparative analysis of linguistic scientific discourse and anglicisms in it, mathematical and statistical data processing and analysis of scientific discourse texts, methods of synthesis and generalization. The role of linguistic terms-anglicisms is determined by the dominant function of the conductor in the processes of development of the terminological system of linguistics in general (in a global perspective). Equally important is the role of a source of borrowing for the development of national linguistic terminology and the role of mediator of openness and accessibility of the world's linguistic discourse. In addition, English is a universal tool for presenting and substantiating the results of scientific research of philologists from around the world. English linguistic terminology creates a favorable communicative environment and stimulates th e dialogue of national linguistic schools. The role of English as a source of terms for the functioning of numerous branches of knowledge that emerged at the intersection of linguistics with related disciplines is unique. The pedagogical function of the terms of the English linguistic sphere is to form the linguistic and professional competence of future philologists. Emphasis is placed on the urgent need to standardize national terminology systems in English and vice versa - unification of English with its potential expansion, consolidation and codification of synonymous terms, harmonization of definitions and more. This will accelerate the creation of a single, homogeneous scientific philological field with a perspective for rapid development in global and national contexts. In the light of trends to Open Science, there is a need to create a unified and dynamically updated online resource with a linguistic glossary for free access to it by all interested in philological science. It is proposed in further research to deepen the direction of comparative analysis of national and Anglo-American linguistic systems in order to identify trends in internationalization and preservation of linguistic identity in the environment of linguistic terms.

Key words: linguistics, linguistic terminology, philology, anglicisms, scientific discourse, terms, terminological system, terminological system.



Анотація

Стаття присвячена дослідженню ролі англійської лінгвістичної термінології в сучасному науковому дискурсі. Для реалізації мети було використано такі методи, як комплексний аналіз, функціональний аналіз, компаративний аналіз лінгвістичного наукового дискурсу та англіцизмів у ньому, здійснено математико-статистичне опрацювання даних та аналіз текстів наукового дискурсу, застосовано методи синтезу й узагальнення У результаті вдалося з'ясувати, що роль лінгвістичних термінів-англіцизмів визначається домінантною функцією провідника в процесах розвитку термінологічної системи лінгвістики загалом (у глобальному ракурсі). Не менш важливою є роль джерела запозичень для розбудови національних лінгвістичних терміносистем та роль медіатора відкритості й доступності надбань світового лінгвонаукового дискурсу. Окрім того, англіцизми - це універсальний інструмент презентації й обґрунтування результатів наукових досліджень філологів із різних країн світу. Англійська лінгвістична термінологія створює сприятливе комунікативне середовище та стимулює діалогічність національних лінгвістичних шкіл. Непересічною є роль англіцизмів як джерела термінів для функціонування численних галузей знань, що виникли на перетині лінгвістики з суміжними дисциплінами. Педагогічна функція термінів англійської лінгвістичної сфери полягає у формуванні мовно-професійної компетентності майбутніх фахівців-філологів. Наголошено на гострій потребі стандартизації національних терміносистем під англомовну й навпаки - уніфікації англомовної з її потенційним розширенням, зведенням і кодифікацією термінів-синонімів, погодженням дефініцій тощо. Це дасть змогу пришвидшити створення єдиного, однорідного наукового філологічного поля з перспективною на стрімкий розвиток у глобальному та національному контекстах. У світлі тенденцій до Open Science виникає потреба створення уніфікованого й динамічно оновлюваного онлайн-ресурсу з лінгвістичним глосарієм для вільного доступу до нього всіх зацікавлених у філологічній науці. Запропоновано в подальших дослідженнях поглибити напрям зіставного аналізу національних та англо-американської лінгвосистем з метою відстеження тенденцій інтернаціоналізації та збереження мовної ідентичності в середовищі мовознавчих термінів.

Ключові слова: лінгвістика, лінгвістична термінологія, філологія, англіцизми, науковий дискурс, терміни, терміносистема, термінологічна система.

англійський лінгвістичний термін



Актуальність теми дослідження (Introduction). З посиленням глобалізаційних процесів зростання ролі англійської мови як своєрідного універсального засобу міжнаціональної комунікації (так звана lingua franca - концепція єдиної мови науки [11, с. 199]) на всіх онтологічно важливих рівнях суспільної активності, зокрема й у сфері лінгвістики, стало неминучим. І хоча радикально налаштовані автори систематично піддають сумніву роль англіцизмів у сфері наукової комунікації, гостро негативно говорячи навіть про деякий «науковий імпералізм» [2, с. 107], усе ж навіть російські науковці, подекуди відверто вороже налаштовані до засилля англійської мови, об'єктивно визнають, що роль її в науці продовжує зростати [1]. Укріплює домінантні позиції англійської в науковому дискурсі також анонсований ЮНЕСКО рух - Open Science Movement [20]. Він має на меті зробити наукові дослідження доступними для всіх. Одним із головних інструментів досягнення заявленої мети є уніфікована мова наукового тексту.

Важливим акцентом у цьому разі є заяви ЮНЕСКО про суттєве

превалювання, навіть надмір англомовних наукових публікації. Це відзначено, що цікаво, як негативна тенденція, що ставить під ризик позитивний ефект від Open Science Movement, стимулюючи за таких умов якраз тяжіння до closed science systems («закритої наукової системи») [3]. Однак що би не було, а факт залишається фактом: саме англійська термінологія з огляду на статистичні дані (із 7,8 млн учених для 25 % рідною або другою державною мовою є англійська [21]) відіграє надважливу роль у сучасному науковому середовищі [15; 20], будучи своєрідним флагманом у процесах розвитку, зокрема, термінологічної системи лінгвістики.

Аналіз останніх досліджень та публікацій (Analysis of recent researches and publications). Проблемі функціонування англійської термінології в межах різних наукових галузей присвячені численні праці сучасних дослідників [4; 8-10]. Наразі гостро стоїть проблема браку ресурсів (онлайн, друкованих, комбінованих), які б у формі глосарію давали чітке уявлення про наявні в англійській мові слова-терміни лінгвістичного напряму. Спробу укладання такого глосарію здійснили дослідники Л. Юхонг, І. Мінг [22], проаналізувавши корпус із понад 5б0 000 слів і уклавши в результаті глосарій із 359 лінгвістичних термінів. Робота продовжується. Суттєвим недоліком є те, що стаття, що висвітлює методику побудови такого глосарію, доступна лише китайською мовою.

Загальною тезою, яка інтегрує всі напрацювання щодо ролі англіцизмів у терміносистемах, є акцентування на безпрецедентному лідерстві англомовних термінів у всіх сьогодні відомих царинах знання. Промовистими також є узагальнення, на які наштовхують статистичні дані наукометричних баз Web of Science і Scopus (Рис. 1): у понад ста країнах світу пишуть наукові статті англійською мовою (І місце, далі йдуть арабська, якою зафіксовано публікації орієнтовно від авторів 60 країн, французька - 45, китайська - 34, а також іспанська - автори 30 країн).

І хоча, наприклад, частка

неангломовних публікацій у межах Web of Science в галузі мистецтва й гуманітарних наук перевищує 25 %, англійська мова із

безапеляційними 75 % усе одно втричі переважує сумарну частку публікацій всіма іншими національними мовами [1]. До того ж статті, написані національними мовами, цитуються вкрай погано [16, с. 526; 14]. Усе це створює сприятливе середовище для удосконалення, філігранного виточення англійськомовних терміно-систем щодо їхньої відповідності чинним вимогам до термінів, як- от вимоги системності, однозначності, мотивованості, точності, браку синонімів термінів. Водночас англійська мова загалом розвивається безпрецедентно динамічно: усереднено впродовж року в ній з'являється приблизно вісім сотень нових слів [4; 6; 1314]. Серед них і терміни-неологізми, які забезпечують еволюційний розвиток світової науки, функціонуючи як у межах англійських терміносистем, так і в межах процесів інтернаціоналізації глобальної наукової парадигми, проникаючи в національні терміносистеми. Там вони переважно засвоюються в готовому вигляді способом транслітерації чи глибшої адаптації до особливостей національних лінгвосистем. Жодна інша сучасна мова не розвивається так стрімко.

З аналізу літератури простежується чіткий інсайт: науковці-представники інших національностей (тобто неангломовних країн), досліджуючи питання впливу англійської лінгвістичної терміносистеми на національні, мають на меті віднайти баланс, який дав би змогу: 1) зберегти національну терміноідентичність; 2) максимально точно увідповіднювати національні та англомовні терміни з метою уникнення труднощів перекладу, можливих

непорозумінь, викликаних неточностями перекладу наукового тексту [12-13; 15].

Так, М. Пінту Навейру застерігає від проблем та плутанини, які можуть виникнути через неправильне чи недоречне використання національних (іспанських) термінів під час перекладу їх англійською. Окремо наголошується на бракові досліджень цих

аспектів у спеціальній лінгвістичній,

зокрема й лексикографічній, літературі. Одним із найважливіших акцентів, зроблених у праці М. Пінту Навейру є актуалізація й обґрунтування необхідності розроблення термінологічних карток, що дадуть змогу унормувати цей ракурс наукової проблеми [13]. Наголошено на великому значенні та суттєвих складнощах адаптації спеціалізованих текстів до інших мов, зокрема неангломовних лінгвістичних текстів в англійській адаптації. З огляду на це виникає потреба в активному залученні лінгвістів до вирішення наукових питань у цьому предметному полі [13]. Власне, внесок у що автори поточної статті й намагаються зробити представленим дослідженням.

Джерело: сформовано на основі [1]

Рис. 1. Розподіл наукових праць англійською та іншими мовами відповідно до даних наукометричних баз Web of Science і Scopus

Мета дослідження (Purpose) - розкрити роль англійської лінгвістичної термінології в сучасному науковому дискурсі. Указана мета передбачає реалізацію низки дослідницьких завдань:

обґрунтувати причини, межі та наслідки домінування англійської мови в науковому дискурсі;

здійснити загальний аналіз

середньостатистичного українськомовного тексту з мовознавчої галузі на предмет виявлення частотності та з'ясування значення англійськомовних терміноло-гічних запозичень;

проаналізувати видачу статей Google Scholar за ключами «role / functioning / potential of English linguistic terminology» й на основі цього провести подальший аналіз, зокрема:

¦ з'ясувати домінантні напрями

функціонування лінгвістичних термінів- англіцизмів у середовищі науки;

¦ визначити вплив англійської мови на національні наукові парадигми;

¦ намітити перспективи подальших

досліджень із теми.

Матеріали і методи дослідження

(Materials and methods of research).

Матеріалом для дослідження стали наукові тексти (українськомовні та англомовні), дані наукометричної бази Google Scholar, програмові документи ЮНЕСКО, дані наукових досліджень інших авторів із теми.

Для досягнення мети й реалізації поставлених завдань було використано методи: комплексного аналізу,

функціонального аналізу, компаративного аналізу, математико-статистичне опрацювання даних, аналіз текстів наукового дискурсу, метод синтезу та узагальнення.

Результати дослідження (Results of the research). В огляді літератури з

теми ми зверталися до праць, у яких домінантна роль англійської термінології в лінгвістичному науковому дискурсі

зумовлювалася загальним вектором

розгляду англійської як мови

міжнаціональної комунікації. Цей чинник є провідним в окресленні термінологічних питань усіх сфер науки. Однак щодо саме лінгвістики окремо хочемо наголосити на іншому не менш важливому факторі - високому авторитету англо-американських лінгвістичних шкіл, які стоять в авангарді сучасних течій мовознавства. Наприклад, ідеться про Лондонську школу

структуралізму, Англійську фонетичну школу, Лондонську школу лінгвістичного функціоналізму, Школу антропологічної

лінгвістики, Американську школу структурної лінгвістики.

Щодо інших суміжних чинників переважання англійської мовознавчої термінології можна назвати геополітичні - посилення наукової співпраці з англомовними країнами з усталеною водночас патріархальною та демократичною, сприйнятливою до змін, динамічною та відкритою, адаптивною системою англо-американської лінгвістики.

Є й певні стереотипи щодо підсвідомої категоризації мовцями англіцизмів як таких, що краще / «трендовіше» / зручніше сприймаються

реципієнтами. Або ж і просто варто говорити про данину моді на такий собі «мовленнєвий космополітизм» - до речі, як у побутовому слововживанні, так і в науковому дискурсі. Тут можна зачіпати також комплекси національної меншовартості й низку смислових чинників, похідних від цього. Однак то може стати предметом наступних досліджень.

Що ж до точності передачі змісту та відповідності зовнішньої оболонки терміна- англіцизма й відповідника національної терміносистеми, то тут уніфікованість англійської лінгвістичної парадигми термінів фактично не залишає шансів національним еквівалентам. Порівняймо, наприклад, терміни «системна граматика» (укр.) та scale-and-category-grammar, «породжувальна / породжуюча граматика» (укр.) та «генеративна граматика» (англ. Generative grammar). Ще треба зважати на брак однорідності в межах української термінології, зокрема щодо тенденцій уникнення суфіксів активних

дієприкметників (-уч- / -юч-; -ач- / -яч-) і

кваліфікації вживання слів із ними як лексичних помилок. Однак на противагу маємо порівняно неактивне вживання нормативного відповідника із суфіксом - льн-. З огляду на все це уніфікований, кодифікований термін-англіцизм має однозначно виграшні шанси на превалювання. Окрім іншого, використання термінів-англіцизмів в українському чи будь-якому іншому національному лінгвосередовищі значно спрощує процес перекладу наукового тексту англійською чи іншими мовами з метою популяризації національних здобутків у сфері філологічного знання.

Далі потрібно наголосити на тому, що англійська лінгвістична терміносистема, як і терміносистеми інших наукових галузей, активно й без опору переймали давньогрецькі та пізніші латинські елементи. Тобто в діахронії становлення англійської термінології фактично не було етапів замкнутості, поширення тенденцій до термінологічного пуризму. Отже, у такий спосіб завдяки тому, що етапу змагання за національну термінологічну самобутність в історії англійської мови не було, саме ця терміносистема чи не в усіх галузях змогла на себе перейняти естафету першості від своїх історичних попередниць (давньогрецької та латинської мов).

Єдина мова, прийнята для викладу наукових фактів, дає змогу підтримувати загальну термінологію і, як наслідок, комунікацію між вченими різних країн. З одного боку, це допомагає залучати більше дослідників до розвитку наукового філологічного знання, а з іншого - дає можливість науковцям, які знають англійську мову на належному компетентнісному рівні, мати доступ до всього наукового знання, а не лише до того, що перекладене національними мовами.

На підтвердження тези про посилене використання саме термінів-англіцизмів і, як наслідок, витіснення ними національних мовознавчих термінів у спеціальних текстах наведемо результат власних підрахунків. Так, елементарний математико- статистичний аналіз частотності використання термінів англійського походження в українськомовному тексті сфери лінгвістики (нами було взято до аналізу вибірку з 10 статей за ключовим словом «лінгвістика» у пошуковій видачі Google Scholar із сортуванням «за датою», тобто від найновіших публікацій) засвідчив, що усереднено в українськомовному філологічному науковому тексті використовується від 7% до 14% слів- термінів англійського походження. До того ж цей відсоток становить орієнтовно 5967% усіх лінгвістичних термінів, що траплялися в текстах. Отже, у такий спосіб терміни-англіцизми витісняють із вжитку українські термінологічні відповідники. навіть у тих випадках, коли відповідні терміни не становлять собою шар безеквівалентної термінологічної лексики (наприклад, термін «комунікативна інтенція» частотно превалює над українським відповідником «мовленнєвий намір»). Звісно, побіжно проведений нами аналіз аж ніяк не може вважатися вичерпним щодо окреслення питань функціонування лінгвістичної термінології англійського походження в українському мовознавчому дискурсі, однак усе одно розкриває промовисті інсайти, що показують алгоритм досліджень у цьому ж векторі. На основі анонсованого аналізу даних видачі пошукової системи Google Scholar (на основі ключових слів, де

центральним запитом було словосполучення «role / functioning / potential of English linguistic terminology») ми дослідили й узагальнили значення англійської мовознавчої терміносистеми в сучасному науковому дискурсі. Основні визначені нами напрями функціонування лінгвістичних термінів- англіцизмів у середовищі наукового дискурсу наведені на Рис. 2.

Попередньо ми майже не порушували представлений на Рис. 2 напрям формування мовно-професійної компетентності майбутніх фахівців-

філологів. Тут маємо на увазі те, що під час формування професійних

компетентностей майбутніх лінгвістів обов'язковим і вкрай важливим є оволодіння студентами-філологами принаймні мінімально достатнім спектром не тільки національних мовознавчих термінів, але також їхніх англійських відповідників. Це створить сприятливий клімат підготовки студентів водночас і до університетської та позауніверситетської наукової діяльності, дасть їм змогу засвоїти термінологічні аспекти мовних стереотипів комунікації в парадигмі їхньої спеціальності. Для цього доречним буде укладання словника лінгвістичних термінів, що позитивно вплине на розширення професійного світогляду студентів, формуватиме їхній інтелектуальний потенціал та сприятиме формуванню мовної культури, як і навичок стилістичної майстерності та тонкощів побудови академічного дискурсу.

Поки з метою теоретичного опрацювання та практичного застосування англомовної лінгвістичної термінології зручно користуватися спеціальними

ресурсами. Пропонуємо розглянути ті, що є онлайн у вільному доступі. Щоправда, вони наразі подаються лише англійською мовою. Серед них хочемо виокремити ресурс Майкла Свона «Мовна термінологія» (2016), розміщений на авторитетному сайті https://www.oxfordlear nersdictionaries [18]. Він вміщує слова та вирази, що використовуються для розмови про граматику та інші аспекти мови. Проте не можемо не звернути увагу на те, що він досить обмежений, а також потребує значної адаптації, оновлення відповідно до здобутків у сфері філологічної науки за останні 6 років.

Джерело: автори

Рис. 2. Основні напрями функціонування лінгвістичних термінів-англіцизмів у сучасному науковому дискурсі

Слова та словосполучення, що наявні, можна знайти, прокручуючи весь список або вибравши потрібну букву з алфавіту, якщо користувачу потрібне конкретне слово. Перевагою є й те, що всі слова вміщені на одній веб-сторінці, немає потреби перемикатися між сторінками. Це означає, що можна скористатися також стандартним пошуком через Ctrl+F, якщо потрібно знайти релевантну термінологію за ключовими словами. Не можемо не звернути уваги на значну обмеженість такого глосарію. Наприклад, навіть таких базових і часто вживаних слів, як семантика, семіозис, семіотика, сема тощо взагалі немає.

Далі можна продовжити ресурсом Credo Online Reference Service за вкладками LibGuides / Linguistics in Credo / Terms and Concepts [5]. Матеріали, що тут доступні, мають більш ґрунтовне потрактування. Описані детальніше. Однак подання матеріалу не зовсім словникове. Щось на кшталт міксу словника та енциклопедії. Є покликання за відповідні друковані енциклопедичні видання, що досить зручно.

Поки що найповнішим назвемо ресурс The SIL Glossary of Linguistic Terms [19]. Але дуже відносно, бо загалом усі опрацьовані онлайн-ресурси, а це орієнтовно ще приблизно понад 10, лише дуже поверхово відображають сучасні досягнення у сфері лінгвістики. Тоді як зі зростанням популярності матеріалів у мережевому доступі, ролі англомовних лінгвістичних досліджень, підвищених вимог до українських науковців мати в межах їхньої професійної вишівської діяльності (зокрема, йдеться про вимоги публікацій у виданнях, що входять до світових наукометричних баз WoS, Scopus) актуальність ресурсу, який би містив вичерпний перелік наявних англомовних лінгвістичних термінів та постійно оновлювався, невпинно загострюється. Отже, The SIL Glossary of Linguistic Terms уміщує приблизно 8,000 слів. Доступний також у французькому перекладі. Термінологічна стаття організовується за певною схемою. Наприклад, щодо Adjunct:

є визначення, обговорення, різновиди (з покликанням на окремі статті), ресурс, звідки взято термін, додаткові наукові джерела й автори статей, де можна прочитати про все, що пов'язано з трактуванням термінолексеми. Однак знову-таки бракує перекладу українською мовою.

Отже, сучасний дослідник-філолог опиняється в ситуації, коли йому просто не обійтися без англомовної термінологічної бази, однак не всі українськомовні терміни доступні українською, а не всі українськомовні - англійською. Або ж немає однозначності в тлумаченні термінів. Тому зараз є вкрай гостра потреба стандартизації національних терміносистем під англомовну й навпаки - уніфікації англомовної з її потенційним розширенням, зведенням і кодифікацією термінів-синонімів, погодження дефініцій тощо. Це дасть змогу пришвидшити створення єдиного, однорідного наукового філологічного поля з перспективною на стрімкий розвиток у глобальному та національному контекстах.

Вище вже йшлося про необхідність збалансування ролі лінгвістичної англомовної (інтернаціональної) термінології та

національних мовознавчих термінів. Однак хочемо конкретизувати цей вектор, надто стосовно подолання так званого радикального термінологічного етнографізму. А натомість запропонувати шлях поєднання в процесі розбудови лінгвістичної терміно- системи інтернаціоналізійних тенденцій з тенденціями, що дають змогу все ж зберегти національну своєрідність мовознавчих термінів. Треба обов'язково мати на увазі, що тотальна денаціоналізація національних мовознавчих терміносистем, котра

супроводжується витісненням національних термінів з наукового дискурсу, негативно вплине на мовну й наукову ідентичність нації.



Висновки і перспективи

(Conclusions and future perspectives). Отже, роль англійської лінгвістичної термінології в сучасному науковому дискурсі визначається такими напрямами,



Список використаних джерел

Москалева О. В., Акоев М. А. Публикации на разных языках в индексах цитирования, или Есть ли шанс у русского языка в науке? Культура книги. 2018. URL:

як: 1) функція флагмана в процесах

розвитку термінологічної системи

лінгвістики загалом (у глобальному, а не вузьконаціональному ракурсі); 2) роль

джерела запозичень для розбудови національних лінгвістичних терміносистем; 3) роль медіатора відкритості й доступності надбань світового

лінгвонаукового дискурсу; 4) інструмент презентації й обґрунтування результатів наукових досліджень філологів із різних країн світу; 5) функція створення сприятливого комунікативного середовища й стимулювання рис діалогічності між національними лінгвістичними школами; 6) роль джерела термінів для

функціонування численних галузей знань, що виникли на перетині лінгвістики з суміжними дисциплінами; 7) сприяння формуванню мовно-професійної компетентності майбутніх фахівців-філологів.

У статті наявний огляд безкоштовних онлайн-ресурсів, які дають уявлення про англомовну лінгвістичну терміносистему. Наголошено на перевагах та недоліках виокремлених джерел. У світлі тенденцій до Open Science виникає потреба створення уніфікованого й динамічно оновлюваного онлайн-ресурсу для

вільного доступу до нього всіх зацікавлених у філологічній науці. Окрім того, обґрунтовано причини, межі та наслідки домінування англійської мови в науковому дискурсі. Здійснено побіжний загальний аналіз середньостатистичного українськомовного тексту з мовознавчої галузі на предмет виявлення частотності та з'ясування значення англомовних термінологічних запозичень. Є сенс поглибити цей аналіз, залучивши низку додаткових чинників, що дають змогу вичерпно дослідити роль лінгвістичних термінів-англіцизмів для сучасного наукового дискурсу в національному та глобальному виявах. Наголошено на гострій необхідності збалансування тенденцій інтернаціоналізації та тенденцій збереження національної своєрідності мовознавчих термінів.

http://www.unkniga.ru/kultura/8295-publikatsii- na-raznyh-yazykah-v-indeksah-tsitirvaniya-est-li- shans.html (дата звернення 02. 02. 2022)

Попов Е., Попова Н., Кочетков Д. О «научном империализме». Общество и экономика. 2017. № 6. С. 107-123.

Azoulay A. (2020) Intervention on the occasion of the launch of the Joint Appeal for Open Science by UNESCO. The World Health Organization and United Nations High Commission for Human Rights. Press release, 27 October. URL: https://tinyurl.com/unesco-call- for-open-science (дата звернення 02. 02. 2022)

Bocanegra-Valle A. (2014). `English is

my default academic language': Voices from LSP scholars publishing in a multilingual journal. Journal of English for Academic Purposes. Vol. 13. P. 65-77.

https://doi.org/10.1016/ j.jeap.2013.10.010

Credo Online Reference Service.

Linguistics in Credo: Terms and Concepts. 2021. URL: https://credoreference. libguides. com/c.php?g=139732&p=915261 (дата

звернення: 22.02.2022)

Ferrari P. A Year of Seismic Shifts in Terms of Language Usage and Rise of New Words. cApStAn - linguistic quality control.

URL: https://www.capstan.be/2020-a- year-of-seismic-shifts-in-terms-of-language- usage-and-rise-of-new-words/

Hao J. Nominalisations in scientific

English: A tristratal perspective. Functions of language. 2020. Vol. 27(2). P. 143-173.

https://doi.org/10.1075/fol.16055.hao

Haneda M. (2014). From academic

language to academic communication: Building on English learners' resources. Linguistics and Education. Vol. 26. P. 126-135

https://doi.org/10.1016/j.linged. 2014.01.004

Kuts M. O., Herasymenko O. Yu.,

Dmytruk L. A. Greek-Latin Prefixes and Suffixes in English Terminology of Scientific Style. Науковий вісник Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. Серія: Філологічні науки

(мовознавство) : зб. наук, праць. Дрогобич,

№ 15. 202 с. https://doi.org/10.24919/ 2663-6042.15.2021.15

Maxwell-Reid C. Classroom discourse in bilingual secondary science: language as medium or language as dialectic?. International Journal of Bilingual Education and Bilingualism. 2020. Vol. 23, No. 4. P. 499-512. https://doi.org/10.1080/13670050.2017.1377683

Montgomery S. L. Impacts of a Global

Language on Science: Are There

Disadvantages? Language as a Scientific Tool. Shaping Scientific Language Across Time and National Traditions. 2016. Р. 199-218. URL: https://doi.org/10.4324/ 9781315657257

Norberg C., Johansson J. Accounting

terminology and translation-a linguistic challenge. LSP Journal-Language for special purposes, professional communication,

knowledge management and cognition. 2013. Vol. 4, No. 1.

Pinto Naveiro M. Problems in the translation and conceptual adaptation of linguistic terms. RODIN - Universidad de Cadiz institutional repository. 2018. URL: http://hdl.handle. net/10498/20694 (дата звернення 02. 02. 2022)

Politzer-Ahles S., Girolamo T., Ghali

S. Preliminary evidence of linguistic bias in academic reviewing. Journal of English for academic purposes. Vol. 47. P. 100895. https://doi.org/ 10.1016/j.jeap.2020.100895

Shi L., Dong Y. (2018). Chinese graduate students paraphrasing in English and Chinese contexts. Journal of English for Academic Purposes. Vol. 34. P. 46-56. https://doi.org/10.1016/j.jeap.2018.03.002

Shu F., Lariviere V. Chinese-language articles are biased in citations. Journal of Informetrics. 2015. Vol. 9, No. 3. Р. 526-528. URL: https://doi.org/10.1016/j.joi.2015.05.005

Surman J. Terminology between

chemistry and philology: A Polish

interdisciplinary debate in 1900?. Centaurus. 2019. Vol. 61, No. 3. P. 232-253. URL: https://doi.org/10.1111/1600-0498.12237

Swan M., Language terminology. 2016.

URL: https://www.oxfordlearnersdictionaries.

com/about/practical-english-usage/language- terminology (дата звернення 02. 02. 2022)

The SIL Glossary of Linguistic Terms.

URL: https://glossary.sil.org/ (дата

звернення 02. 02. 2022)

UNESCO. Open Science movement.

URL: http://www.unesco.org/new/en/

communication-and-information/portals-and- platforms/goap/open-science-movement/ (дата звернення 02. 02. 2022)

UNESCO. UNESCO Science Report.

2016. URL: http://unesdoc.unesco.org/

images/0023/ 002354/235406e.pdf (дата звернення 02. 02. 2022)

Yuhong L. I. U., Ming Y. I. N. A Four-

Step Building of Glossaries: Case Study of English Linguistic Glossary. China

Terminology. 2021. Vol. 23. No 2. P. 11-19.

References

Moskaleva, O. V., Akoev, M. A. (2018). Publikatsii na raznykh yazykakh v indeksakh tsitirovaniya, ili Yest' li shans u russkogo yazyka v nauke? [Publications in different languages in citation indexes, or does the Russian language have a chance in science?] Book Culture. Retrieved from: http://www.unkniga.ru/kultura/8295-publikatsii- na-raznyh-yazykah-v-indeksah-tsitirvaniya-est- li-shans.html

Popov, E., Popova, N.,Kochetkov, D. (2017). O “nauchnom imperializme” [About “scientific imperialism”]. Society and Economics, 6, 107-123.

Azoulay, A. (2020). Intervention on the

occasion of the launch of the Joint Appeal for Open Science by UNESCO. The World Health Organization and United Nations High Commission for Human Rights. Press release, 27 October. Retrieved from:

https://tinyurl.com/unesco-call-for-open- science

Bocanegra-Valle, A. (2014). `English is my default academic language': Voices from LSP scholars publishing in a multilingual journal. Journal of English for Academic Purposes, 13, 65-77. https://doi.org/10.1016 /j.jeap.2013.10.010

Credo Online Reference Service. (2021).

Linguistics in Credo: Terms and Concepts. Retrieved from: https://credoreference.

libguides.com/c.php?g=139732&p=915261

Ferrari, P. (2020). A Year of Seismic Shifts in Terms of Language Usage and Rise of New Words. cApStAn - linguistic quality control. Retrieved from: https://www.capstan.be/2020-a- year-of-seismic-shifts-in-terms-of-language- usage-and-rise-of-new-words/

Hao, J. (2020). Nominalisations in scientific English: A tristratal perspective. Functions of language, 27(2), 143-173.

https://doi.org/10.1075/fol.16055.haoHaneda, M. (2014). From academic

language to academic communication: Building on English learners' resources. Linguistics and Education, 26, 126-135

https://doi.org/10.1016/jJinged.2014.01.004Kuts, M. O., Herasymenko, O. Yu.,

Dmytruk L. A. (2021). Greek-Latin Prefixes and Suffixes in English Terminology of Scientific Style. Scientific Bulletin of the Ivan Franko State Pedagogical University of Drogobic. Series: Philological sciences

(philology) : sb. Sciences. prats. Drogobich, 15. https://doi.org/10.24919/2663-6042.15.2021.15

Maxwell-Reid, C. (2020). Classroom discourse in bilingual secondary science:

language as medium or language as dialectic?. International Journal of Bilingual Education and Bilingualism, 23(4), 499-512.

https://doi.org/10.1080/13670050.2017.1377683Montgomery, S. L. (2016). Impacts of

a Global Language on Science: Are There Disadvantages? Language as a Scientific Tool. Shaping Scientific Language Across Time and National Traditions, 199-218.

https://doi.org/10.4324/9781315657257Norberg, C., Johansson, J. (2013).

Accounting terminology and translation-a linguistic challenge. LSP Journal-Language for special purposes, professional

communication, knowledge management and cognition, 4(1).

Pinto Naveiro, M. (2018). Problems in the translation and conceptual adaptation of linguistic terms. RODIN - Universidad de Cadiz institutional repository. Retrieved from: http://hdl.handle.net/10498/20694

Politzer-Ahles, S., Girolamo, T., & Ghali, S. (2020). Preliminary evidence of linguistic bias in academic reviewing. Journal of English for academic purposes, 47, 100895. https://doi.org/10.1016/j.jeap. 2020.100895

Shi, L., & Dong, Y. (2018). Chinesegraduate students paraphrasing in English and Chinese contexts. Journal of English for Academic Purposes, 34, 46-56.https://doi.org/10.1016/j.jeap.2018.03.002

Shu, F., Lariviere, V. (2015). Chinese-language articles are biased in citations. Journal of Informetrics, 9(3), 526-528.https://doi.org/10.1016/j.joi.2015.05.005

Surman, J. (2019). Terminology between chemistry and philology: A Polish interdisciplinary debate in 1900?. Centaurus, 61(3), 232-253. https://doi.org/10.1111/1600- 0498.12237

Размещено на Allbest.ru