Глобалізація суспільства як один із головних чинників формування новітнього ділового комунікативного дискурсу

Університету імені Альфреда Нобеля (м. Дніпро)

В основі глобалізації офіційно-ділового дискурсу українська модель суспільства. Вона тісно пов'язана з українською мовою, яка протягом століть виборює свої права для того, щоб посісти гідне місце серед мов світу. Саме тому увагу приділено тенденціям розвитку української мови в сучасних умовах, зокрема питанню культури мови. Відзначено, що сучасний стан світового розвитку характеризується динамічним поглибленням процесів інтеграції політичного, економічного, культурного життя країн світу. Процеси глобалізації можуть виявити як позитивний, так і негативний вплив на мовну ситуацію, тобто можна стверджувати, що глобалізація має двовекторний характер. У розвитку української мови на сьогодні слід виділити три глобалізаційні тенденції. Перша це освоєння українською мовою світового простору, раніше закритого для неї. Друга зміна статусу української мови. Зараз вона є затребуваною в офіційно-діловій сфері, галузі освіти, культури, економіки, політики тощо. Третя це мовна політика в Україні, посилення ролі української мови як державотворчої.

Сучасна ділова сфера це дієвий засіб передавання інформації, розрахований на максимальну аудиторію. її специфіка визначається насамперед функціональною природою бути засобом впливу. Ділові відносини миттєво реагують на зміни та події, що відбуваються у світі, фіксують їх. Тому арсенал мовних засобів, якими на сьогодні послуговується бізнес-сфера, зазнав змін і вимагає окремого дослідження.

Питання культури української мови залишається актуальним і глобально постає в умовах розбудови української держави. Нагально це питання заявляє про себе в офіційно-діловому стилі, оскільки сфера діловодства досі послуговується величезною кількістю кальок із російської мови й забуває про власне українські варіанти. Ця проблема зумовлена функціонуванням української мови в умовах білінгвізму.

Ключові слова: глобалізація, дискурс, ділове мовлення, офіційно-діловий стиль.

Ключевые слова: глобализация, дискурс, деловая речь, официально-деловой стиль.

The current state of world development is characterized by a dynamic deepening of the processes of integration of political, economic, cultural life of the world. Now we can observe the rapprochement of different countries and peoples, which has a significant impact on their culture, values, language and speech elements. This process is called "globalization". As a result of globalization, there is an interpenetration of languages, which blurs the boundaries between languages, which is manifested in changes in the lexical, grammatical and syntactic levels of language. Borrowings are primarily distributed through the media and the Internet.

At the heart of the globalization of official business discourse is the Ukrainian model of society. It is closely connected with the Ukrainian language, which has been fighting for its rights for centuries in order to take a worthy place among the world's languages. That is why attention is paid to the development trends of the Ukrainian language in modern conditions, in particular the issue of language culture.

Globalization determines the prospects for the development of the Ukrainian language today. The consequence of globalization is cultural integration, it is a tool for influencing national culture and language. The processes of globalization can have both positive and negative effects on the language situation, ie it can be argued that globalization has a two-vector nature. There are three globalization tendencies in the development of the Ukrainian language today. The first is the development in Ukrainian of the world space previously closed to it. The second is a change in the status of the Ukrainian language. Now it is in demand in the official business sphere, in the field of education, culture, economics, politics, etc. The third is language policy in Ukraine, strengthening the role of the Ukrainian language as a state-building language.

The modern business sphere is an effective means of transmiffing information designed for the maximum audience. Its specificity is determined primarily by its functional nature to be a means of influence. Business relationships react instantly to changes and events in the world, capture them.

The issue of the culture of the Ukrainian language remains relevant and appears globally in the context of the development of the Ukrainian state. Urgently, this issue manifests itself in the official business style, as the field of office work still uses a huge number of copies of the Russian language and forgets about the actual Ukrainian versions. This problem is due to the functioning of the Ukrainian language in the context of bilingualism. We should not forget that the success of the case depends on the level of language training, on the ability to formulate an opinion correctly. Successfully selected words and explanations make it possible to take into account the situation of business communication, the problem and find a decent solution. Therefore, the arsenal of language tools used by the business sector today has changed and requires a separate study.

глобалізаційний діловий дискурс

Глобалізацію розцінюють як об'єктивний процес у сучасних міжнародних відносинах, як вищу стадію інтернаціоналізації. Глобалізація це «складний багатовимірний процес, що характеризується в політичній, економічній, культурній та інформаційній універсали, коли територіальність стирається як організуючий принцип культурного та соціального життя» [Миронов, 2001, с. 13].

Терміном «глобалізація» скористався й канадський філософ, філолог і літературний критик Герберт Маршалл Маклюен, доповнивши його такими поняттями, як «електронне суспільство», «глобальне село» [Тюрина, 2005, с. 14]. Саме в такий спосіб учений характеризував сучасний йому етап розвитку цивілізації.

Якщо спробувати зробити проекцію на поняття мовної глобалізації, то отримаємо приблизно таку картину: «Це процес впливу, що зростає, та проникнення системи однієї мови, яка домінує, до системи мов світу, унаслідок якого лексичні, граматичні, синтаксичні рівні мови піддаються змінам» [Иванова, 2013].

Процеси глобалізації можуть виявити як позитивний, так і негативний вплив на мовну ситуацію, тобто можна стверджувати, що глобалізація має двовекторний характер. З одного боку, під глобалізацією на сьогодні розуміють активний вплив саме англійської мови на мовні сфери інших народів, оскільки вона повноправно посіла перше місце. Щоправда, останнім часом пальму першості починають віддавати мові китайській. Деякі дослідники висувають припущення, що в найближчому майбутньому постане проблема активного вивчення китайської мови, але поки що це віддалена перспектива. В. Кабакчі стверджує, що «світ вступив в епоху комунікативного зрушення (communicative shift), суть якого полягає в об'єктивній необхідності національно-англомовного білінгвізму» [Кабакчи, 2000, с. 84].

Унаслідок процесу глобалізації відбувається взаємопроникнення мов, завдяки чому стираються кордони між мовами, що проявляється в змінах лексичного, граматичного та синтаксичного рівнів мови. Запозичення насамперед поширюються через ЗМІ та Інтернет. Позитивний момент подібної взаємодії це можливість швидкого взаєморозуміння між людьми, чого людство прагне віддавна.

У статті увагу насамперед зосереджено на понятті «культурна та мовна глобалізація», оскільки саме в її межах перебуває новітній діловий комунікативний дискурс. Проблеми мовних змін завжди були, є і будуть у центрі уваги мовознавства, оскільки лексика реагує на зміни в суспільному, громадському, економічному, політичному та культурному житті, поповнюючись якщо не новими словами для позначення предметів, явищ, процесів, понять, якостей, властивостей та дій, так їхніми новітніми відповідниками. Саме так можна пояснити, чому на кожному етапі наукового пізнання постають нові питання, пов'язані з потребою та доцільністю вивчення нових аспектів ділового дискурсу, адже вони є одним із проявів життя мови як безперервної, несвідомої діяльності мовців, що переходить із покоління в покоління, свідченням її динамічного характеру та здатності збагачувати словниковий склад.

Вибір дослідження та аналізу ділової комунікації не випадковий, оскільки з 90-х рр. ХХ ст. розпочалися істотні зміни в Україні, які позначилися на розвитку суспільства в цілому. Здобуття державою незалежності, демократизація суспільства, поява багатопартійності, можливість відкрито висловлювати політичні погляди, громадську позицію стали тією рушійною силою, яка привела до змін на всіх рівнях соціального життя. Звісно, ці зміни інтенсифікували розвиток лексичного складу української мови, бо загальновідомо, що мова живе й змінюється разом із суспільством, якому служить, від якого залежить й одночасно впливає на нього. Такі перетворення в Україні вплинули й на ділові відносини, на бізнес-лексику. Змінилася жанрово-стильова структура документів, вона урізноманітнилася, зросла кількісно.

Ділові відносини миттєво реагують на зміни та події, що відбуваються у світі, фіксують їх. Як результат, вони є не тільки індикатором усього нового, а й невід'ємною частиною культурного життя людини. Можна сказати, що сучасна ділова сфера це дієвий засіб передавання інформації, розрахований на максимальну аудиторію. її специфіка визначається насамперед функціональною природою бути засобом впливу. Тому арсенал мовних засобів, якими на сьогодні послуговується бізнес-сфера, зазнав змін і потребує окремого дослідження.

Завдяки новому витку українізації, який ми спостерігаємо сьогодні, активізується й оновлюється ділова лексика, що, відповідно, позначається й на комунікації в цілому відбувається швидке поширення нових мовленнєних явищ, що дає можливість спостерігати живі процеси, які відбуваються в мові.

В основі глобалізації офіційно-ділового дискурсу перебуває українська модель суспільства, його економіки, політики, культури. Така модель суспільства тісно пов'язана з українською мовою, яка протягом століть виборює свої права для того, щоб посісти гідне місце серед мов світу.

Отже, глобалізація визначає перспективи розвитку української мови на сьогодні. Наслідком глобалізації є культурна інтеграція, вона є інструментом впливу на національну культуру та мову.

У розвитку української мови на сьогодні слід виділити три глобалізаційні тенденції. Перша це освоєння українською мовою світового простору, раніше закритого для неї. Друга зміна статусу української мови. Зараз вона є затребуваною в офіційно-діловій сфері, у галузі освіти, культури, економіки, політики тощо. Третя це мовна політика в Україні, посилення ролі української мови як державотворчої. Українська мова зазнає не лише позивних, а й негативних змін і впливів, що зумовлені процесами в суспільно-політичному житті України. Це й надмірні запозичення, і розвиток молодіжного сленгу та мови комп'ютерного спілкування тощо і, як наслідок, не завжди правильне та належне використання стійких мовних зворотів, характерних для офіційно-ділового мовлення та його підстилів і жанрових різновидів. Як відомо, офіційно-діловий стиль поділяється на:

В українському діловодстві до цього часу маємо значну кількість русизмів (або як сьогодні прийнято говорити росіянізмів). У деяких довідниках та документах спостерігаємо невдалі українські відповідники слів, словосполучень і типових мовних зворотів у галузі справочинства. Тому відповіддю на стрімке падіння мовної культури стають заходи щодо захисту української мови.

Не менш складним є переклад часто вживаного в російській мові прийменника по, який в українській має низку відповідників, наприклад: з, за, на, у, до тощо.