Структура та семантика фразеологізмів з опорним словом-соматизмом у художньому дискурсі Ольги Кобилянської
Аналіз структури й семантики фразеологічних одиниць у художньому дискурсі О. Кобилянської, до складу яких входять соматизми, їх порівняння з літературними відповідниками. Визначення груп фразеологізмів з опорним словом-соматизмом, розгляд їх особливостей.
| Рубрика | Иностранные языки и языкознание |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 09.02.2023 |
| Размер файла | 33,3 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
СТРУКТУРА ТА СЕМАНТИКА ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ З ОПОРНИМ СЛОВОМ-СОМАТИЗМОМ У ХУДОЖНЬОМУ ДИСКУРСІ ОЛЬГИ КОБИЛЯНСЬКОЇ
Юлія РУСНАК,
Буковинський державний медичний університет
Abstract
STRUCTURE AND SEMANTICS OF PHRASEOLOGICAL UNITS WITH THE SUPPORTING WORD-SOMATISM IN THE OLGA KOBYLYANSKA'S ARTISTIC DISCOURSE.
Yulia RUSNAK, Bukovinian State Medical University.
Phraseological units reflect the special worldview of each nation, its psychology and ththinking. Phraseologisms usually express the language of the author, give it uniqueness, even charm.
The purpose of the article is to analyze the structure and semantics of phraseological units, which include somatisms, in the artistic discourse of O. Kobylyanska, to compare these language units with literary counterparts. The relevance of the article is determined by the need of further in-depth study of Olga Kobylyanskaya idiostyle in order to form a cognitive-pragmatic conception of the writer's artistic discourse.
The novelty of scientific research is due to the fact that the structure and semantics of phraseologisms with the basic word-somatism in the artistic discourse of O. Kobylyanska have not yet been the subject of in-depth research.
Research methods. In the article as the main general scientific methods of analysis and synthesis are used, as well as linguistic detive, structural and comparative and historical methods.
Conclusions. In O. Kobylyanska's artistic discourse phraseological units with somatisms hand and its parts (fist, elbow), leg and part of the face or head (face, mouth, tongue, eyes, teeth, hair) most often occur. In the artistic works of the Bukovinian writer we record two groups of phraseological units with the basic word-somatism. The first group includes those that correspond to the literary language, recorded in the Dictionary of Phraseologisms of the UkUkrainian language (права рука, дерти носа, мати в руках). The second group includes phraseologisms that have undergone various modifications, mainly due to the author's creativity, such as: changes of cases, word order, replacement of one verb with another, similar in meaning, including dialectisms, which adds special color to the language of Bukovinian writer (кулаки гризти, отворяти уста, кров у лице бухнула).
Key words: artistic discourse, phraseological units, somatism, dialectism, O. Kobylyanska, context.
Вступ
У кожній мові функціонують сталі вирази - фразеологізми, які якнайкраще відображають менталітет кожного етносу. Фразеологізм (фразеологічна одиниця, фразеологічний зворот, фразема) - «нарізно оформлений, але семантично цілісний і синтаксично неподільний мовний знак, який своїм виникненням і функціонуванням зобов'язаний фраземотворчій взаємодії одиниць лексичного, морфологічного та синтаксичного рівнів» 1 . Фразеологізми відображають особливе світосприйняття кожного народу, його психологію та мислення. Ці вирази характеризуються оригінальністю, образністю та сталістю. Фразеологізми зазвичай увиразнюють мовотворчість автора, додають їй неповторності, навіть шарму. В.Д. Ужченко стверджує, що фразеологічним одиницям притаманна не тільки стійкість (відтворюваність), експересивніть, але й варіативність: «Фразеологізм - це надслівна, семантично цілісна, відносно стійка (з допущенням варіантності), відтворювана й переважно експресивна одиниця, яка виконує характеризувально-номінативну функцію» Ukrainska mova: entsyklopediia [Ukrainian language: encyclopedia], redkol. Rusanivskyi V.M., Taranenko O.O., Ziabliuk M.P., K.: Vyd -vo "Ukr. entsykl." im. M.Bazhana, 2004, P. 708 [in Ukrainian]. Uzhchenko V.D. Frazeolohiia suchasnoi ukrainskoi movy: navchalnyi posibnyk [Phraseology of the modern Ukrainian language: a text-book], K.: Znannia, 2007, P. 26 [in Ukrainian]..
У художньому дискурсі Ольги Кобилянської фіксуємо багато усталених виразів, чимало з них за формою дещо відрізняються від відомих у наш час фразеологізмів, проте зберігають значення. Такі метаморфози пояснюємо як розвитком мови, адже буковинська письменниця творила сто років назад, так і креативністю авторки, особливим типом мислення, яке відображено у її мовотворчості.
Мета статті проаналізувати структуру та семантику сталих виразів, до складу яких входять соматизми, у художньому дискурсі О. Кобилянської, порівняти ці мовні одиниці з літературними відповідниками. Для дослідження характеру та ступеня модифікацій фразеологізмів у мовотворчості буковинської письменниці спираємося на Словник фразеологізмів української мови.
Актуальність дослідження умотивована необхідністю атомарного дослідження мовостилю Ольги Кобилянської для формування когнітивно-прагматичної концепції художнього дискурсу письменниці.
Новизна наукової розвідки зумовлена тим, що структура та семантика фразеологізмів з опорним словом-соматизмом у художньому дискурсі О. Кобилянської ще не були предметом глибоких досліджень.
У статті використано загальнонаукові методи аналізу й синтезу, а також лінгвістичні описовий, структурний, метод компонентного аналізу.
Аналіз останніх досліджень. Різні аспекти мовотворчості Ольги Кобилянської досліджувало чимало мовознавців, передовсім буковинських: Н. Гуйванюк, Н. Бабич, Л. Ткач , О. Кульбабська, М. Скаб, Н. Руснак, С. Шабат-Савка, О. Кардащук, Т. Гуцуляк, В. Чолкан, О. Максим'юк, О. Даскалюк та ін.
Проблеми української фразеології були в полі досліджень таких мовознавців, як М.Ф. Алефіренко, Г.Ю. Богданович, В.В. Жайворонок, Ю.Ф. Прадід, О.О. Селіванова, В.М. Телія, Н.Д. Коваленко, Н.П. Щербань, М.Ю. Яцьків.
Виклад основного матеріалу
У творах О. Кобилянської знаходимо чимало фразеологізмів, які містять соматизми одиниці на «позначення частини тіла людини» Selivanova O. Suchasna linhvistyka: terminolohichna entsyklopediia [Modern linguistics: the terminology encyclopedia], Poltava: Dov- killia-K, 2006, P. 568 [in Ukrainian].. Так, до найбільш поширених соматизмів, що входять до фразеологічних конструкцій, належать рука та її частини (кулак, лікоть). Напр., на руку добра, права рука (становити праву руку), горить у руках, піднімати (класти) руку, показати кулак, віддати руку, кусати лікті (гризти кулаки), власними руками (на власну руку).
Легкий на руку. Той, хто досягає успіху в якомусь починанні, в усякій справі, за яку береться; той, кому щастить Bilonozhenko V.M, Hnatiuk I.S, Diatchuk V.V. Slovnyk frazeolohizmiv ukrainskoi movy [Dictionary of phraseology of the Ukrainian language], vidpovidalnyi redaktor Vynnyk V.O, K.: Naukova dumka, 2008, P. 330 [in Ukrainian].. У творах О. Кобилянської прикметник легкий замінено на добрий. Напр.: Вона добра сусідка; знається на різних зіллях і на руку добра Kobylyanska O. Yu. Zibrannya tvoriv: u 10 t. Vol. I. Novely. Opovidannya. Poezii v prozi [Collection of writing works: in 10 v. Vol. I. Novels. Stories. Poetries in prose], Chernivtsi: Bukrek, 2013, P. 244 [in Ukrainian]..
О. Кобилянська часто використовує фразеологізм права рука чия. Найнадійніший, найкращий помічник у кого-небудь Bilonozhenko V.M, Hnatiuk I.S, Diatchuk V.V. Slovnyk frazeolohizmiv ukrainskoi movy..., op. cit., P. 619. Kobylyanska O.Y. Zibrannya tvoriv: u 10 t. Vol. II. Novely. Opovidannya. Poezii v prozi [Collection of writing works: in 10 v. Vol. II. Novels. Stories. Poetries in prose], Chernivtsi: Bukrek, 2014, P. 43 [in Ukrainian]. Kobylyanska O. Yu. Zibrannya tvoriv: u 10 t. Vol. V. Povisti [Collection of works: in 10 vols. Vol V. Stories], za red. V. I. Antofijchuk [golova], S. D. Kyrylyuk ta in. Chernivtsi: Bukrek, 2017. T. V, P. 27 [in Ukrainian].. Пор.: Особливо під час сінокосу становить він її праву руку1. Але коли Михайло мав сімнадцять, то був уже моєю правою рукою, так як тепер8. В одному із контекстів цей фразеологізм виділено графічно лапками, тим самим підкреслюючи роль персонажа у сімейно-побутовій ієрархії. Напр.: Марія вибігла, стривожена, в невеликий садок за домом, щоб побачити, що там діється з деякими не зірваними ще овочами, і ще не вертала, а Зоня, батькова «права рука», що займала в його неприсутности його місце, увійшла на хвильку до середньої кімнати, де всі збиралися Kobylyanska O.Yu. Zibrannya tvoriv: u 10 t. Vol. VIII. Apostol cherni: roman [ Collection of writing works: in 10 v. Vol. VIII. The Apostle of plebs: novel], Chernivtsi: Bukrek, 2021, P. 135 [in Ukrainian]..
Горить діло (робота і т. ін.) в руках (під руками) у кого, у чиїх, під чиїми. Виконується щось швидко й успішно Bilonozhenko V.M, Hnatiuk I.S, Diatchuk V.V. Slovnyk frazeolohizmiv ukrainskoi movy., op. cit., P. 161. Kobylyanska O.Y. Zibrannya tvoriv: u 10 t. Vol. II. Novely. Opovidannya., op. cit., P. 260.. Цей фразеологізм зазнав модифікації замість іменника діло (робота) вжито праця, змінено порядок слів: Вона була добра ґаздиня, і праця горіла в її руках11.
Піднімати (підіймати, підводити, знімати і т. ін.) /підняти (підійняти, підвести, зняти і т.ін.) руку (руки) на кого. Бити кого-небудь Bilonozhenko V.M, Hnatiuk I.S, Diatchuk V.V. Slovnyk frazeolohizmiv ukrainskoi movy., op. cit., P. 510.. Напр.: Вже доволі довго вона його з гряззю мішала, доволі мучила, обиджала, тож не диво, що раз і в нім терпеливість урвалася і він... підняв руку на неї Kobylianska O.Yu. Zibrannia tvoriv u 10 t. T. VI. Nioba; V nediliu rano zillia kopala: povisti [Collection of writing works: in 10 v. Vol. VI. Nioba; On Sunday Morning She Gathered Herbs], Chernivtsi: Bukrek, 2018, P. 20-21 [in Ukrainian]. Kobylyanska O. Yu. Zibrannya tvoriv: u 10 t. Vol V. Povisti. , op. cit., P. 295, 316, 331, 334, 18, 53..
У творах буковинської письменниці цей фразеологізм зустрічається у кількох варіантах: наложити руку, класти руку, поставити руку, підносити руку. Напр.: З часом дійшла до пересвідчення, що він наложив на брата руку./ Марія мовчала, не мала вже більше сміливості свою просьбу повторити, знала, хоч Івоніка майже ніколи на неї не клав руку, але міг се в превеликім жалю або люті зробити./ Нехай він лиш посміє ще раз на неї руку поставити, тоді вона перестане мовчати./ Ви на мене не кладіть руку, тату, - погрозив спокійно, зміненим до невпізнання голосом, -- бо я вам ще ані слова злого не сказав. Ви дивіться, що робите, аби-сьте не жалували./ -- Він був пияк, був вправді марнотратець, він записався Мендлеві на Гоппляцу з душею і тілом, узлостившись, підносив кілька разів і руку на неї, але коли сватав її, мав гроші і поле і не крав чуже добро, як удовин син, ставши двірником, та не сидів по криміналах, як той!/Я, тату, - говорив легко зворушений дальше, -- і не хочу на нього руку класти .
З подібним значенням функціонує фразеологізм показувати/ показати кулак. 1. Погрожувати кому-небудь. 2. Бути невдячним, платити за зроблене добро поганими вчинками Bilonozhenko V.M, Hnatiuk I.S, Diatchuk V.V. Slovnyk frazeolohizmiv ukrainskoi movy ., op. cit., P. 533.. Напр.: Але як будеш дурним, будеш їм усе лізти під ноги, будеш раз у раз хилитися перед ними, грати в їх трубу, то певно будуть тебе лякати й воробцем на плоті. Покажи їм кулак, одному і другому. Будеш видіти, що воно зараз інакше буде! Kobylyanska O. Yu. Zibrannya tvoriv: u 10 t. Vol. V. Povisti. , op. cit., P. 92..
Віддати руку чию, чиє. Погоджуватися на одруження з кимсь Bilonozhenko V.M, Hnatiuk I.S, Diatchuk V.V. Slovnyk frazeolohizmiv ukrainskoi movy., op. cit., P. 98. ^. Напр.: Я й без того віддамся. Як мені лучиться ще раз таке, як нині зі стипендією, я готова віддати руки першому-ліпшому заможному чоловікові, що перейде мені дорогу, щоб тим щиріше віддатися штуці18.
Кусати лікті. Виявляти велику досаду, шкодуючи з якого-небудь приводу; жалкувати19. Цей сталий вираз у художньому дискурсі О. Кобилянської набуває іншого звучання, проте зберігає своє значення. Пор.: Гай, гай! Будемо видіти, що він вам за чічку додому приведе! Ви перші будете собі з люті кулаки гризти !20
Фразеологізм власними (своїми) руками «особисто, сам»21 у художньому дискурсі О. Кобилянської використано у формі на власну руку (видозмінено граматичну форму опорного слова). Пор.: Молодим хлопчиною ти вже музикою став. Десь за домом на власну руку вивчився22. Такий варіант цього сталого виразу зафіксовано у словнику «Фразеологізми та паремії Чернівеччини»: на власну (свою) руку. На свій розсуд, за власною ініціативою робити щось23.
Мати в руках. 2. Розпоряджатися, володіти, керувати чим-небудь24. Напр.: Я велика багачка! Я всіх маю в руках25. Вважаємо, що цей фразеологізм перебуває в асоціативних зв'язках з мовною одиницею потребувати шовкових рук для душі. Пор.: Вона потребувала шовкових рук для душі і щоб вони сказали: «Дівчино, успокойся. Ти не накинулася»26. Словник фразеологізмів української мови містить сталу одиницю для душі «для задоволення власних духовних запитів, потреб»27. Отже, ми схильні розглядати мовну одиницю потребувати шовкових рук для душі як контамінацію двох виразів мати в руках та для душі.
Соматизм нога трапляється у таких фразеологізмах: втрачати грунт під ногами, горить земля під ногами, у ноги.
Втрачати/ втратити ґрунт під ногами.
Переставати бути впевненим у собі, в своїх силах, бути позбавленим того, на чому тримається суспільне чи службове становище, світогляд і т. ін.28 Пор.: І в нічиїй присутності не мішалася, а в його присутності неначе ґрунт під ногами тратила29. Цей фразеологізм авторка підсилює прислівником нараз. Напр.: І я, і моя матірна мова -- ми обоє втратили нараз ґрунт під ногами18 Kobylyanska O.Yu. Zibrannya tvoriv: u 10 t. Vol. I. Novely. Opovidannya. Poezii v prozi..., op. cit., P. 267. 19 Bilonozhenko V.M, Hnatiuk I.S, Diatchuk V.V. Slovnyk frazeolohizmiv ukrainskoi movy..., op. cit., P. 321.
20 Kobylyanska O. Yu. Zibrannya tvoriv: u 10 t. Vol. V. Povisti..., op. cit., P. 159.
21 Bilonozhenko V.M, Hnatiuk I.S, Diatchuk V.V. Slovnyk frazeolohizmiv ukrainskoi movy..., op. cit., P. 621.
22 Kobylyanska O.Yu. Zibrannya tvoriv: u 10 t. Vol. I. Novely. Opovidannya. Poezii v prozi., op. cit., P. 409.
23 Kuz H., Rusnak N., Skab M., Tomusiak L. Frazeolohizmy ta paremii Chernivechchyny [Phraseologisms and paremias of Chernivtsi region], Chernivtsi: Chernivetskyi nats. un-t imeni Yu. Fedkovycha, 2017, P. 137 [in Ukrainian].
24 Bilonozhenko V.M, Hnatiuk I.S, Diatchuk V.V. Slovnyk frazeolohizmiv ukrainskoi movy., op. cit., P. 378.
25 Kobylyanska O.Yu. Zibrannya tvoriv: u 10 t. Vol. I. Novely. Opovidannya. Poezii v prozi., op. cit., P. 121.
26 Ibidem, P. 401.
27 Bilonozhenko V.M, Hnatiuk I.S, Diatchuk V.V. Slovnyk frazeolohizmiv ukrainskoi movy., op. cit., P. 231.
28 Bilonozhenko V.M, Hnatiuk I.S, Diatchuk V.V. Slovnyk frazeolohizmiv ukrainskoi movy., op. cit., P. 137.
29 Kobylyanska O.Yu. Zibrannya tvoriv: u 10 t. Vol. I. Novely. Opovidannya. Poezii v prozi., op. cit., P. 390.
30 Kobylyanska O.Y. Zibrannya tvoriv: u 10 t. Vol. II. Novely. Opovidannya., op. cit., P. 73.
31 Bilonozhenko V.M, Hnatiuk I.S, Diatchuk V.V. Slovnyk frazeolohizmiv ukrainskoi movy ., op. cit., P. 262.
32 Kobylyanska O.Y. Zibrannya tvoriv: u 10 t. Vol. II. Novely. Opovidannya., op. cit., P. 138.
33 Bilonozhenko V.M, Hnatiuk I.S, Diatchuk V.V. Slovnyk frazeolohizmiv ukrainskoi movy ., op. cit., P. 439.
34 Kobylyanska O.Yu. Zibrannya tvoriv: u 10 t. Vol. I. Novely. Opovidannya. Poezii v prozi., op. cit., P. 226.
У фразеологізмі земля горить під ногами «для кого-небудь становище стає критичним, безвихідним»31 письменниця замінює соматизм під ногами на прийменниково-займенникову форму нід нами. Напр.: Проти нас, мов з землі, виринуло кілька москалів. Вони нас стримали. Жартують. Під нами земля горитіі35 Bilonozhenko V.M, Hnatiuk I.S, Diatchuk V.V. Slovnyk frazeolohizmiv ukrainskoi movy ., op. cit., P. 158. 36 Kobylianska O.Iu. Zibrannia tvoriv: u 10 t. V. VII: Cherez kladku; Za sytuatsiiamy: povisti [Collection of works: in 10 vols. Vol. 7: Through the masonry; By situations: stories], Chernivtsi: Bukrek, 2019, P. 363 [in Ukrainian]. 37 Kobylyanska O.Yu. Zibrannya tvoriv: u 10 t. Vol. I. Novely. Opovidannya. Poezii v prozi., op. cit., P. 121 38 Bilonozhenko V.M, Hnatiuk I.S, Diatchuk V.V. Slovnyk frazeolohizmiv ukrainskoi movy., op. cit., P. 138. 39 Kobylyanska O.Yu. Zibrannya tvoriv: u 10 t. Vol. I. Novely. Opovidannya. Poezii v prozi., op. cit., P. 182..
У ноги. 1. Швидко тікати, втекти звідкись, від кого-, чого-небудь33. Напр.: Я помахала на нього кулаками та й у ноги .
У складі фразеологізмів художнього дискурсу О. Кобилянської фіксуємо опорні слова на позначення частин голови і обличчя: голова, лице, уста, рот, язик, очі, зуби, волосся.
Так, натрапляємо на фразеологізм [і] не в голові кому, у кого «хто-небудь не виявляє інтересу до когось, чогось»35. Напр.: Зате ти любишся в ній, цимбале, а їй про тебе і не сниться -- ото вгадав! а професорові також ані в голові женитися. Таки пан! фі!!36 . Та й я сміюся з усіх. Мені ніхто не в голові40 Bilonozhenko V.M, Hnatiuk I.S, Diatchuk V.V. Slovnyk frazeolohizmiv ukrainskoi movy., op. cit., P. 377. 41 Kobylyanska O.Yu. Zibrannya tvoriv: u 10 t. Vol. I. Novely. Opovidannya. Poezii v prozi., op. cit., P. 221..
Словник фразеологізмів української мови подає два значення фразеологізму втрачати (губити, тратити)/ втратити (згубити, стратити) голову. 1. Ставати нездатним обдумано, розсудливо діяти, поводитися. 2. Безрозсудно закохуватися в кого-небудь38. Авторка використовує цей фразеологізм з другим значенням. Пор.: Пождіть, прийде такий, що сподобається їй так, що аж втратить голову, тоді вже схоче!42 Kuz H., Rusnak N., Skab M., Tomusiak L. Frazeolohizmy ta paremii Chernivechchyny., op. cit., P. 131.. фразеологізм кобилянська соматизм літературний
У Словнику фразеологізмів української мови фіксуємо сталий вираз мати своє обличчя (лице) «відрізнятися від інших людей, подібних предметів, явищ і т. ін.; бути оригінальним»40. Проте у творах буковинської письменниці цей фразеологізм має інше значення «вести себе належним чином». Пор.: Кілька разів давав їй пан Куба тютюн -- гей-гей! Де би вона була зайшла, якби була хотіла!...Але в неї було лице...41. Саме з таким значенням фразеологізм побутує у буковинських говірках. Так, У словнику «Фразеологізми та паремії Чернівеччини» натрапляємо на сталий вираз мати лице «бути чесним, справедливим» з покликанням на твори М. Івасюка42.
Фразеологізм кров ударила в лице; (в обличчя, до лиця і т. ін.) кому і без додатка «хто-небудь перебуває в стані сильного хвилювання, збудження і т. ін.» Bilonozhenko V.M, Hnatiuk I.S, Diatchuk V.V. Slovnyk frazeolohizmiv ukrainskoi movy..op. cit., P. 315. Kobylianska O.Yu. Zibrannia tvoriv u 10 t. T. VI. Nioba; V nediliu rano zillia kopala: povisti..., op. cit., P. 72. у творах О. Кобилянської набуває модифікації: письменниця
змінює порядок слів, предикат ударила замінено на діалектизм бухне. Напр.: А я прокинуся, мов та сполошена пташка. Кров у лице бухне, серце заб'ється скоріше..44. У наступному контексті цей фразеологізм підсилено означальним займенником вся. Пор.: Мені бухнула вся кров до лиця, і я споглянув на них. На їх гарних свіжих устах тремтів ще погірдливий усміх, а очі раппу Wandy -- великі миготячі зорі -- дивилися холодним поглядом вділ Kobylyanska O.Yu. Zibrannya tvoriv: u 10 t. Vol. I. Novely. Opovidannya. Poezii v prozi..., op. cit., P. 191. Ibidem, P. 124.. У творах буковинської письменниці натрапляємо на ще один варіант цього сталого виразу: Вона поглянула на нього, і в тій хвилі гаряче полум'я облило її лице46.
У Словнику фразеологізмів української мови фіксуємо сталий вираз кривити рот (губи, уста) на когощо «ставитися до кого-, чого-небудь зневажливо, зверхньо і т. ін.» Bilonozhenko V.M, Hnatiuk I.S, Diatchuk V.V. Slovnyk frazeolohizmiv ukrainskoi movy., op. cit., P. 313., а у словнику «Фразеологізмів та паремій Чернівеччини» кривити писок «виявляти мімікою невдоволення чим-, ким-небудь» Kuz H., Rusnak N., Skab M., Tomusiak L. Frazeolohizmy ta paremii Chernivechchyny..., op. cit., P. 119.. У художньому дискурсі О. Кобилянської до фразеологізму входить лексема лице. Напр.: Чому ж ти за нього не пішла? -- звернувся відтак хутко до мене, а на Юрія кривить лицем Kobylyanska O.Yu. Zibrannya tvoriv: u 10 t. Vol. I. Novely. Opovidannya. Poezii v prozi., op. cit., P. 231..
Розмикати/ розімкнути уста. Говорити, розмовляти Bilonozhenko V.M, Hnatiuk I.S, Diatchuk V.V. Slovnyk frazeolohizmiv ukrainskoi movy., op. cit., P. 612.. Цей фразеологізм набуває місцевого колориту завдяки заміні дієслова розмикати на діалектизм отворяти -- нема чого уст отворяти. Напр.: Її замужня ровесниця, обтяжена родиною, зламана іноді, може, горем або довголітньою недугою, чомусь усе-таки «молода». Її ровесник, хоча б і з найбарвнішою минувшиною, з лисиною, як місяць, він чомусь усе ще «молодий « тим часом вона, здорова, духом свіжа, -- вона чомусь ... доконче «старе пудло», до якого нема чого уст отворяти, бо їй саме стільки й стільки років минуло Kobylyanska O.Yu. Zibrannya tvoriv: u 10 t. Vol. I. Novely. Opovidannya. Poezii v prozi., op. cit., P. 333-334. Ibidem, P. 188. Bilonozhenko V.M, Hnatiuk I.S, Diatchuk V.V. Slovnyk frazeolohizmiv ukrainskoi movy., op. cit., P. 415. Ibidem, P. 722..
У художньому дискурсі О. Кобилянської фразеологізм слова вирвались на уста видозмінено: дієслово розмикати відповідає дієслову вирвались зі значенням «раптовості». Напр.: Гіркий жаль стиснув її знов серце, і жорстокі, болючі слова так і вирвалися на уста .
В антонімічні відношення з попередньою групою сталих виразів вступають фразеологізми набирати/ набрати води в рот «уперто мовчати; нічого не говорити»53 та тримати (держати) язик за зубами «мовчати, не розголошувати чого-небудь, утримуватись від висловлювання». Пор.: Якби він вам і хату над головою запалив, ви б набрали води в рот. / Я його пазю, хоч і мовчу. Мовчи й ти і тримай язик за зубами Kobylyanska O. Yu. Zibrannya tvoriv: u 10 t. Vol V. Povisti. , op. cit., P. 86; 86. Bilonozhenko V.M, Hnatiuk I.S, Diatchuk V.V. Slovnyk frazeolohizmiv ukrainskoi movy., op. cit., P. 480. Kobylyanska O.Yu. Zibrannya tvoriv: u 10 t. Vol. IV. Lyudyna. Tsarivna: povisti [Collection of writing works: in 10 v. Vol. IV. Human buing. Queen: stories], Chernivtsi: Bukrek, 2016, P. 197 [in Ukrainian]..
Падати/ впасти в очах кого, чиїх. Втрачати авторитет і повагу до себе з боку інших або потрапляти у становище, яке заслуговує осуду56. Скажіть радше, що ви мене не поважаєте, що я в ваших очах упав, що я вам замалий герой, що не вистарчаю вам більше, як вистарчав, може, колись!. Bilonozhenko V.M, Hnatiuk I.S, Diatchuk V.V. Slovnyk frazeolohizmiv ukrainskoi movy., op. cit., P. 634..
Авторка додає прийменник у до фразеологізму світ за очі. зі сл. піти, побрести, побігти і т. ін. «не вибираючи шляху, напряму, без певної мети і т. ін.»58. Пор.: Ах, ти мій любий сину... Ти підеш у світ за очі, щоб тебе не здогонив сором і зневага моєї дитини, що подвійно стала зрадницею Kobylyanska O.Yu. Zibrannya tvoriv: u 10 t. Vol. VIII. Apostol cherni: roman., op. cit., P. 436. Bilonozhenko V.M, Hnatiuk I.S, Diatchuk V.V. Slovnyk frazeolohizmiv ukrainskoi movy., op. cit., P. 786..
За аналогією до фразеологізму злі (лихі) язики «люди, які пліткують, ведуть недоброзичливі балачки; пліткарі»60 О. Кобилянська використовує стале словосполучення, яке теж містить соматизм, злі очі: Ніхто не вмів так добре примовляти проти недуг або від злих очей, як вона. Ніхто не вмів так добре варити й пекти, як вона Kobylyanska O. Yu. Zibrannya tvoriv: u 10 t. Vol V. Povisti. , op. cit., P. 146. Bilonozhenko V.M, Hnatiuk I.S, Diatchuk V.V. Slovnyk frazeolohizmiv ukrainskoi movy., op. cit., P. 126..
Впадати/впасти в око (в очі). 2. Бачити, помічати що-небудь62. Напр.: Лиш одно впало їй на нім в око Kobylyanska O.Yu. Zibrannya tvoriv: u 10 t. Vol. I. Novely. Opovidannya. Poezii v prozi., op. cit., P. 387. Bilonozhenko V.M, Hnatiuk I.S, Diatchuk V.V. Slovnyk frazeolohizmiv ukrainskoi movy., op. cit., P. 276. Kobylyanska O.Yu. Zibrannya tvoriv: u 10 t. Vol. I. Novely. Opovidannya. Poezii v prozi., op. cit., P. 226. Ibidem, P. 117..
[Аж] іскри з очей сиплються (летять, скачуть). 2. Уживається для підкреслення чийогось гніву, обурення, злості і т. ін.64. Напр.: Іскри сипляться йому з очей, у тварі сам міниться65. У наступному контексті цей фразеологізм змінено: граматичну форму іменника очі, дієслову сиплеться відповідає дієслово ходити з переносним (метафоричним) значенням. Пор.: Кров пливе йому в жилах, мов скажена, у висках валить, мов клевцем, і перед очі ходять іскри...66
Їсти (поїдати, жерти, пожирати і т. ін) очима. 1. кого. Невідривно, пильно дивитися на кого-небудь, виявляючи при цьому певні почуття (любові, неприязні і т. ін.). У цьому фразеологізмі спостерігаємо синергію зорового і смакового сприйняття. Напр.: Усе те вона майже їла очима. / А він їсть мене очима Ibidem, P. 169; 230..
Закрити (замкнутим) очі кому, хто. 2. Померти Kuz H., Rusnak N., Skab M., Tomusiak L. Frazeolohizmy ta paremii Chemivechchyny..., op. cit., P. 93. Kobylyanska O.Yu. Zibrannya tvoriv: u 10 t. Vol. I. Novely. Opovidannya. Poezii v prozi..., op. cit., P. 185.. Напр.: Ждати, доки сонце не зайде, доки ніч не настане, а я очі навіки не замкну... .
Загальновживаний фразеологізм очі зайшли (закипіли) слізьми чиї, у кого і без додатка «хтось ледве стримує плач або почав плакати, плаче» Bilonozhenko V.M, Hnatiuk I.S, Diatchuk V.V. Slovnyk frazeolohizmiv ukrainskoi movy..., op. cit., P. 476. Kobylyanska O.Yu. Zibrannya tvoriv: u 10 t. Vol. I. Novely. Opovidannya. Poezii v prozi., op. cit., P. 187. у О. Кобилянської набуває форми сльози станули в очах. Напр.: І він засміявся так, що йому сльози станули в очах .
Базову конструкцію мати око перев. на що, до чого, рідше на кого «приглядатися до чого-небудь, зацікавлюватися чимсь» Bilonozhenko V.M, Hnatiuk I.S, Diatchuk V.V. Slovnyk frazeolohizmiv ukrainskoi movy., op. cit., P. 375. О. Кобилянська продовжує зворотами з іншими соматизмами, у такий спосіб формуючи стилістичну фігуру градацію. Пор.: Між вами всіма я був собі, як цар. Строгий, але, здається, й добрий. Мав ухо й очі для всіх, і для кожного зокрема. Мав руку, що нагороджувала, і мав руку, що карала Kobylyanska O.Yu. Zibrannya tvoriv: u 10 t. Vol. I. Novely. Opovidannya. Poezii v prozi., op. cit., P. 409..
Дерти носа (голову) [вгору] перед ким, рідше проти кого і без додатка. Поводити себе пихато, гоноровито; чванитися, зазнаватися Bilonozhenko V.M, Hnatiuk I.S, Diatchuk V.V. Slovnyk frazeolohizmiv ukrainskoi movy., op. cit., P. 194.. Напр.: Я справді цікавий, що має, властиво, в тебе значення і викликує подив, коли в тебе все без вартості й ти дереш носа. Попівська дитина, і така безгранична зарозумілість! Фу! Зоню! Kobylianska O.Yu. Zibrannia tvoriv u 10 t. T. VI. Nioba; V nediliu rano zillia kopala: povisti., op. cit., P. 95..
У фразеологізм волос (волосся) дибом (дубом, дуба) стає / став (стало) у кого, рідко кому «кого-небудь охоплює великий страх, гнів, подив і т.ін Bilonozhenko V.M, Hnatiuk I.S, Diatchuk V.V. Slovnyk frazeolohizmiv ukrainskoi movy., op. cit., P. 123..» письменниця уводить ще один соматизм на голові. Напр.: Не раз як зайду тут до одної з моїх кількох знайомих, то мені аж волос на голові дибом стає. Жінки і варять самі, і прятають в хаті, і шиють, і бавлять діти, і вчаться -- все нараз! Kobylyanska O.Yu. Zibrannya tvoriv: u 10 t. Vol. IV. Lyudyna. Tsarivna: povisti., op. cit., P. 292..
Фразеологізм скреготати/ заскреготати зубами «виявляти гнів, роздратування, невдоволення та ін.» Bilonozhenko V.M, Hnatiuk I.S, Diatchuk V.V. Slovnyk frazeolohizmiv ukrainskoi movy., op. cit., P. 659. у художньому дискурсі О. Кобилянської уточнено прийменником з іменником з жалю. Напр.: Ввійдеш між чотири пусті стіні, заскрегочеш зубами з жалю до долі і про мовиш хіба до своєї тіні Kobylyanska O.Yu. Zibrannya tvoriv: u 10 t. Vol. I. Novely. Opovidannya. Poezii v prozi., op. cit., P. 418..
Висновки
У художньому дискурсі О. Кобилянської найчастіше трапляються фразеологізми з соматизмом рука (кулак, лікоть), рідше нога, і з частинами обличчя чи голови (лице, уста, рот, язик, очі, зуби, волосся).
У творах буковинської письменниці фіксуємо дві групи фразеологізмів з опорним слово-соматизмом. До першої групи належать ті, які відповідають літературній мові, зафіксовані у Словнику фразеологізмів української мови (права рука, дерти носа, мати в руках). Інколи такі фразеологізми авторка «підсилює» прислівником чи іншими частинами мови (втратили нараз ґрунт під ногами). До другої групи відносимо фразеологізми, що переважно внаслідок авторської креативності зазнали різноманітних модифікацій, як-от: зміни відмінків, порядку слів, заміни одного дієслова на інше, близьке за значенням, у тому числі дієслів на діалектизми, що додає особливого колориту мові творів буковинської письменниці (кулаки гризти, отворяти уста, кров у лице бухнула).
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Аналіз механізму утворення фразеологічного значення, семантичної структури та семантичних властивостей фразеологічних одиниць. Визначення здатності дієслова керувати числом актантів. Розгляд особливостей одновалентних вербальних фразеологічних одиниць.
статья [23,2 K], добавлен 31.08.2017Поняття фразеологічної одиниці; історія вивчення української фразеології. Дослідження утворення фразеологізмів: джерела, ознаки, лексико-семантична структура, форма та функціонування фразеологічних одиниць; класифікація фразеологізмів зі словом око/очі.
курсовая работа [41,5 K], добавлен 26.02.2012Поняття фразеологізмів. Принципи класифікації фразеологічних одиниць. Місце компаративних фразеологізмів в системі фразеологічних одиниць мови. Структурно-семантичні особливості компаративних фразеологізмів в англійській мові. Особливості дієслівних форм.
дипломная работа [112,1 K], добавлен 25.08.2010Основні положення теорії фразеології. Характеристика фразеологізмів, до складу яких входять колороніми. Психологічні передумови вживання фразеологізмів у мовленні. Психолого-педагогічний експеримент.
дипломная работа [101,6 K], добавлен 10.05.2002Фразеологія як лінгвістична дисципліна, предмет її дослідження. Аналіз значення фразеологізмів в українській мові. Класифікація фразеологічних одиниць. Особливості використання фразеологізмів у періодичних виданнях. Помилки у висловлюванні фразеологізмів.
курсовая работа [88,3 K], добавлен 28.10.2014Аналіз фразеологічних одиниць та їх класифікації відповідно до різних підходів. Вивчення ознак та функцій фразеологізмів. Своєрідність фразеологічних одиниць англійської мови. З’ясування відсотку запозичених і власно англійських фразеологічних одиниць.
курсовая работа [86,8 K], добавлен 08.10.2013Виявлення спільних та відмінних рис при перекладі фразеологічних одиниць в різних мовах. Класифікація фразеологізмів за видом стійких сполук і за формою граматичної структури. Проблематика художнього перекладу фразеологізмів: прислів’їв, приказок, ідіом.
курсовая работа [54,4 K], добавлен 18.01.2012Фразеологізми англійської мови, джерела їх виникнення та класифікація. Проблеми перекладу фразеологічних одиниць В. Шекспіра як джерела виникнення англійських фразеологізмів. Аналіз українських та російських перекладів фразеологізмів у трагедії "Гамлет".
дипломная работа [153,7 K], добавлен 14.05.2017Лінгвістичне дослідження і переклад фразеологічних одиниць сучасної літературної німецької мови. Класифікація фразеологізмів, перекладацькі трансформації при перекладі українською мовою. Семантика німецькомовних фразеологічних одиниць у романі Г. Фаллади.
курсовая работа [73,8 K], добавлен 07.03.2011Фразеологія як лінгвістична дисципліна. Поняття, класифікація та внутрішня форма фразеологічних одиниць. Види перекладів фразеологізмів. Національно-культурна специфіка у фразеології і перекладі. Класифікація прийомів перекладу фразеологічних одиниць.
дипломная работа [58,3 K], добавлен 17.05.2013
