Главная Коллекция "Otherreferats" Иностранные языки и языкознание Ілюстрація полонізмів в "Історичному словнику запозиченої лексики XVI-XVII ст." (на матеріалі північноукраїнських пам’яток)

Ілюстрація полонізмів в "Історичному словнику запозиченої лексики XVI-XVII ст." (на матеріалі північноукраїнських пам’яток)

Вивчення матеріалу "Історичного словника запозиченої лексики XVI-XVII ст.". Огляд апелятивної лексики польського походження, зібраної в пам’ятках XVI-XVII ст., писаних на північноукраїнській території. Виокремлення полонізмів, специфіки їх функціонування.

Рубрика Иностранные языки и языкознание
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 28.01.2023
Размер файла 33,0 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Ілюстрація полонізмів в "Історичному словнику запозиченої лексики XVI-XVII ст." (на матеріалі північноукраїнських пам'яток)

Валентина Титаренко,

кандидат філологічних наук, доцент кафедри української мови та методики її навчання Житомирського державного університету імені Івана Франка

У публікації наведено матеріал «Історичного словника запозиченої лексики XVI-XVII ст.». Основну частину лексикографічної праці становить апелятивна лексика польського походження, зібрана в пам 'яткахXVI-XVII ст., писаних на північноукраїнській території (Володимир, Житомир, Київ, Луцьк, Овруч та ін.). Актуальність такої розвідки зумовлена тим, що в аналізований період у староукраїнських текстах уживано велику кількість полонізмів, проте словника такої лексики до сьогодні не створено, як не укладено й словника запозичень з інших мов. Маємо незначну кількість подібних досліджень в інших слов 'янських народів. Власна картотека нині налічує понад 800 слів польського походження. Основна мета праці - сукупно подати полонізми, які функціонували в північноукраїнських пам 'ятках XVI-XVII ст., указавши джерело походження, семантику, хронологію, територію тощо.

Для виокремлення полонізмів застосовано етимологічне джерело. Словникова стаття містить заголовкове слово з відображенням різних фонетико-графічних варіантів.

Прикметними характеристиками лексикографічного дослідження є наведення етимона та покликання на праці, у яких підтверджене походження слова (найчастіше етимологічні словники, а також інші наукові розвідки, у котрих простежено історію номена). До кожної одиниці наведено ілюстративний матеріал. За потреби до окремих полонізмів подано ширші коментарі, насамперед якщо лексема має різне тлумачення серед етимологів, то це відображено в словнику з покликанням на відповідну літературу.

Пропонований лексикон відображає особливості функціонування запозичень з польської мови в аналізований період, зокрема тематичне наповнення, особливості адаптації, різні лексико-семантичні процеси, що відбувалися, а також ілюструє назви, котрі в подальшому вийшли з ужитку чи збереглися в мові загалом та/або діалекті, яких зазнали змін тощо.

Ключові слова: апелятивна лексика, запозичення, полонізм, етимологічне джерело, паспортизація, фонетико-графічний варіант

WalentynaTytarenko. Przedstawieniepolonizmow w Slowniku historycznym slownictwa zapozyczonego XVI -- XVII w. (Na materiale pamiqtek polnocnoukrainskich)

W artykule zostalprzedstawiony material Slownika historycznego slownictwa zapozyczonego XVI - XVII w. Podstawa pracy leksykograficznej to slownictwo apelatywne pochodzenia polskiego, zgromadzone w pamiqtkach XVI - XVII w., stworzonych na ziemiachpolnocnoukrainskich (Wlodzimierz, Zytomierz, Kijow, Luck, Owrucz etc.). Aktualnosc takiego badania polega na tym, ze w analizowanym okresie w pamiqtkach staroukrainskich uzywano duzq ilosc polonizmow, jednak do dzis podobnego slownika oraz slownika zapozyczen z innych jgzykow nie mamy. W pracach innych slowianskich j^zykoznawcow nie mamy duzej ilosci badanpodobnego slownictwa. Wlasna kartoteka obecnie liczy ponad 800 slow pochodzenia polskiego. Glowny celpracy: prezentacja polonizmow pamiqtekpolnocnoukrainskich XVI - XVII w. z zaznaczeniem zrodla pochodzenia, semantyki, chronologii oraz terytorium i in.

Dla identyfikacji polonizmow bylo stosowano kryterium etymologiczne. Artykul haslowy zawiera haslo z odzwierciedleniem roznych wariantow fonetyczno-graficznych. Badanie leksykograficzne podaje etymon z przepisami, wskazujqcymi na zrodlo pochodzenia wyrazu (najczgsciej to sq slowniki etymologiczne, a takze pracy naukowe, dotyczqce historii nomena). Do kazdej jednostki przytoczono material przykladowy. Niektore polonizmy majq szersze komentarze, zwlaszcza, gdy etymologowie w rozny sposob traktujqpochodzenie leksemu, wtedy artykul zawieraprzepisy z odpowiedniq literaturq przedmiotowq.

Zaproponowany leksykon odzwierciedla wlasciwosci funkcjonowania zapozyczan z jgzyka polskiego w analizowanym okresie, w szczegolnosci napelnienie tematyczne, wlasciwosci adaptacji, rozne odbywajqce sie procesy leksyko-semantyczne orazprzedstawia nazwy, ktore pozniej wyszly z uzycia lub zachowaly sie w jgzyku w ogole i/albo w gwarach, mialy przemiany w roznych aspektach itp.

Slowa kluczowe: slownictwo apelatywne, zapozyczenie, polonizm, zrodlo etymologiczne, kodyfikacja, wariant fonetyczno-graficzny.

Valentina Tytarenko. Illustration of Polonisms in the "Historical Dictionary of Borrowings XVI-XVII centuries" (On the material of northern Ukrainian monuments)

The publication contains material from the "Historical Dictionary of Borrowings of the XVIXVII centuries". The lexicographical work contains the appellative vocabulary of Polish origin, collected from the monuments of the XVI-XVII centuries, written on the territory of northern Ukraine (Volodymyr, Zhytomyr, Kyiv, Lutsk, Ovruch, etc.). The topicality of the research is conditioned by the fact that a large number of polonisms were used in the old Ukrainian monuments in the analyzed period, but the dictionary of such vocabulary has not been created to date, as well as the dictionary of borrowings from other languages. There are a small number of similar studies by other Slavic scholars. The author's card catalog contains more than 800 words of Polish origin.

The main purpose of the paper is to provide a comprehensive presentation of the polonisms that functioned in the XVI-XVII century northern Ukrainian monuments, indicating their source of origin, semantics, chronology, territory, etc.

To single out polonisms an etymological source was used. The dictionary entry contains an entry word with its phonetic and graphic variants. The given lexicographic work presents an etymon and provides citations of the works in which the origin of the word is confirmed (mostly these are etymological dictionaries and scientific studies, which trace the history of the word). Illustrative material is provided for each unit. If necessary, broader comments are given on individual polonisms. If a word has a different interpretation among etymologists, it is reflected in the dictionary with reference to the relevant literature.

The compiled lexicon reflects the peculiarities of the functioning of borrowings from the Polish language in the analyzed period, including thematic content, features of adaptation, various lexical and semantic processes that took place, and illustrates the words that later became obsolete or still remained in the language and/ or dialect, the changes these words underwent, etc.

Keywords: appellative vocabulary, borrowings, polonism, etymological source, certification, phonetic-graphic variant.

Постановка проблеми в загальному вигляді та її зв'язок із важливими науковими й практичними завданнями

історичний словник запозиченої лексики полонізм

Полонізми в староукраїнських пам'ятках - один із найпотужніших пластів запозиченої лексики, котрі проникали до української мови ще з найдавніших часів. З одного боку, польський вплив відчутний через географічну близькість, а з іншого, через суспільно-політичні події. М. Бовсуновська, проаналізувавши історію заселення Житомирщини різними етносами, стверджує, що «поляки почали масово з'являтися на території Волині найраніше з усіх етнічних меншин, вони переселялися з етнічної Польщі в кінці XIV-XVIII ст. Перехід волинських земель під протекцію Речі Посполитої спричинив досить потужну хвилю колонізації польської людності, особливо це відбувалося в XVI ст. За соціальним складом переселялись переважно польські магнати й безземельна шляхта, яка отримувала тут земельні наділи, та селяни-втікачі» [1, с. 18]. Про те, що спочатку польська мова була урядовою мовою у ВКЛ, якою послуговувалися передовсім представники вищих верств - магнати, католицьке духівництво (духовенство), заможне міщанство, польська шляхта, котра оселялася на цих місцях, пишуть і автори «Slownika mowionej polszczyzny polnocnokresowej» [4, с. 4], досліжуючи польський вплив на північнокресовій Польщизні. В аналізованих нами пам'ятках польськомовний вплив найбільше відчутний з другої половини XVI-XVII ст. Насиченість текстів полонізмами залежала від різних чинників:

а) ідіолекту автора;

б) тогочасної писарської практики, а саме від вишколу писарів (канцеляристів);

в) впливу формуляра - адже ведення актових і земських книг прийшло до нас із Заходу (Польща ^ Чехія), тому окремі формули або калькувалися, або переносилися з польських прототипів);

г) мовної ситуації загалом, наслідки якої відображалися в текстах пам'яток, тощо.

Є низка слів, котра не має однозначного потрактування серед етимологів: питома лексема чи запозичена з польської мови. Як зауважує В. Денисюк, «вивчення (взаємо)впливів і (взаємо)зв'язків сусідніх мов завжди викликає значні труднощі, оскільки не дозволяє з упевненістю визначити вектор поширення того чи того явища» [3, с. 25]. Наприклад, не мають однозначного потрактування слова спадок, статок, шкарадний, шабля, сукня, хуста тощо.

Окреслення невирішених питань, порушених у статті. Хоч польські запозичення неодноразово студіювали багато українських (Д. Гринчишин, М. Рогаль, С. Гриценко, Л. Гонтарук, Л. Гумецька, В. Шимановський, І. Огієнко, В. Русанівський, В. Мойсієнко та інші) і зарубіжних (М. Карплюк, М. Лесів, Й. Кость, Т. Лер-Сплавинський, С. Урбанчик та інші) лінгвістів, однак лексикографічної праці, у якій би комплексно були представлені полонізми, немає. Цим зумовлена актуальність представленої публікації, мета якої - продемонструвати подання полонізмів в історичному словнику запозиченої лексики. Пропоновані матеріали надалі можуть стати складником історичного словника запозиченої лексики XVI-XVII ст.

Зараз картотека налічує понад 800 лексем польського походження, вибраних у пам'ятках північноукраїнського ареалу XVI-XVII ст. Основне призначення словника - якомога повніше зібрати полонізми, виявити їхнє лексичне наповнення, простежити особливості функціонування і т. ін. Така праця, крім комплексного представлення запозичень, слугуватиме базою для майбутніх досліджень із виявлення наповнень тематичних груп, вивчення адаптації полонізмів, простеження змін, які відбулися на семантичному та інших рівнях тощо. Погоджуємося з думкою авторів «Slownika mowionej polszczyzny polnocnokresowej», котрі стверджують, що лексикографовані полонізми - важливий матеріал для вивчення історії мови [4, с. 4].

Ґрунтовно концепція словника, принципи й методологія його укладання описані в попередніх працях автора 1, тому тут коротко проілюструємо побудову словника Титаренко В. Принципи укладання історичного словника запозиченої лексики (на матеріалі північноукраїнських пам'яток XVI - XVII ст.). Лексикографічний бюлетень. 2010. Вип. 19. С. 103-113; Титаренко В. Критерії виділення та методологічні аспекти дослідження запозичених слів (На матеріалі актових книг північноукраїнського ареалу). Лексикографічний бюлетень. 2011. Вип. 20. С. 180-192; Титаренко В. Представлення запозичень у словнику іншомовних слів староукраїнської мови (на матеріалі північноукраїнських пам'яток XVI-XVII ст.). Філологічний часопис : науковий журнал / О. Зелінська (гол. ред.). Умань : ВПЦ «Візаві», 2018. Вип. 1 (11). С. 103-112; Tytarenko V. Моделювання історичного словника полонізмів (На матеріалі північноукраїнських пам'яток XVI-XVII ст.). Studia Interkulturowe Europy Srodkowo- Wschodniej. 2021. Т. 14. S. 161-177. Розробляючи принципи укладання словника, спиралися на засади історичних словників інших типів, зокрема «Словника староукраїнської мови XIV-XV ст.», «Словника української мови XVI - першої половини XVII ст.», «Матеріали...» Є. Тимченка, «Даунія запазьічанні беларускай мовы» А. Булыки та ін..

До структури словникової статті входять:

1) реєстрове слово в початковій формі (подано всі виявлені графічні варіанти);

2) польський відповідник із покликанням на відповідні етимологічні чи іншого характеру джерела, які підтверджують походження іншомовних слів;

3) тлумачення лексичного значення реєстрового слова (ілюстративний матеріал наведено для найбільш повного представлення лексичного значення, а також до всіх виявлених графічних варіантів. Кожне значення лексеми ілюстроване контекстом із пам'ятки;

4) вказівка на місце написання пам'ятки, час, джерело;

5) додаткові коментарі, якщо цього потребує лексема, зокрема, подаючи омоніми, фразеологізми тощо, користуємося спеціальними позначками: цифровими індексами, значком ? і т. ін.

Матеріали до словника

АЖЕБЫ (стп. azeby [SP I, с. 249-251]) `щоб, аби': J которыхъ то справ свои(х) згубє постерегаючи целости во всє(и) свое(и), ажебы пре(з) то шкоды яко(и) не поноси(л) (Житомир, 1650; ДМВН, с. 198).

БАРЩОВЫЙ (стп. barszczowy [SP II, с. 15]) `темно-червоний': тот сын мой Стефан веспол из маткою своею ... выбрали и выкрали, взяли ... кобенякъ мой люнъский барщовый (Володимир, 1602; АрхЮЗР 8/III, с. 493).

БЯЛОКУРОВАТЫИ (стп. bialokurowaty [SP II, с. 97]) `білявий, біловолосий': яко люде споко(и)ные, никому ничого не ви(н)ные, бе(з)печне ехали, и скоро з места выехали, то па(к) не ведати - хто и якое ко(н)дыции чолове(к), самовто(р), которого а(ч) есмо не по(з)нали, содна(к) такого стану и ко(м)плєксии е(ст): соде(н) зросту велики(и), бялокуроваты(и), бороду по-ческу пристрыгае(т), а други(и) не ба(р)зо велики(и), молоды(и), то(л)ко што сеусь ему высыпа(ти) поча(л) (Володимир, 1599; ТУ, с. 230).

ВЕЗВАТИ (стп. wezwac [ESB, с. 746]) `покликати; призвати': ...а>(н) року

теперешънего тисеча ше(ст)со(т) три(д)цатъ пято(го) мца февраля трина(д)цато(го) дня, будучи урядо(в)не ве(з)ваны(и) (о(д) его м(л) пна Вилямо(у)ского былъ в ме(с)те Ви(л)ску... (Житомир, 1635; АЖГУ, с. 99).

ВЕКГЕРЪ (вл. прим.: напевно, написано з помилкою і треба вегар) (стп. wegar [Сл.УМ 3, с. 198]) `рама вікон або дверей': А (с) ты(х) по(д)даны(х) пода(т)ки ю(ж) на себе выбра(т), с которы(х) выбрано было ... у ру(д)ника Словеши(н)ского, до тое (ж) мае(т)ности належачо(г)[о], кгро(дс)к(ие) векгеры [!], железа возо(в) (о(с)мъдеся(т) (Житомир, 1649; ДМВН, с. 180).

ВИЛЧУРА (стп. wilczura [Brukner, с. 621]) `шуба з вовчого хутра': ... панъ Белецъки(и) ... взя(в) и кгва(л)то(в)не ... выдравъ ... буто(в) туре(ц)кихъ па(р) пя(т), ви(л)чу(р) дві ... (Житомир, 1650; ДМВН, с. 193). Напевно, у лексемі ви(л)къ відобразилося перенесення назви тварини на виріб, який виготовляли з її шкіри. Однозначно важко сказати, чи в старопольській, чи в староукраїнській мовах відбулася семантична трансформація, хоча в словниках немає вказівки на позначення лексемою вилк одягу [пор. ESB, с. 700; Булыка, с. 64].

ВЛАДАТИ (стп. wladac [ESB, с. 703]) `володіти (частиною тіла)': Видє(л) [тє(ж)] есми Ла(в)рика бу(д)ника, в і>і(с)тє(б)цє лєжачого, збитого, ногою левою не (в)ладае(т), голє(н) вся синя (Житомир, 1582; АКЖМУ, с. 43).

ВЛАДЗА ` влада'. Питома польська форма wlodza була перекшталтована на чеський зразок з -ла-, як і в інших споріднених словах: wladac, wlasny) (стп. wladza [ESB, с. 704]) `влада, панування'. Є. Тимченко вперше виявив аналізовану лексему в словнику Л. Зизанія і зарахував її до XVII ст. У пам'ятках досліджуваного ареалу вона зафіксована раніше - у 1577 р. (ВГ, с. 187), автори Словника української мови XVI-XVII ст. датують номен теж другою половиною XVI ст. [Сл.УМ 4, с. 87-88]. ... та(к) и границы, проти(в)ку пра(в)у Учиненые, жа(д)ное вла(д)зы ме(ти) не могу(т) (Кременець, 1578; КЗК, с 186). ..а при во(з)но(м) повіту Володимє(р)ско(г)[о] пну Я(с)ку (йра(н)ско(м) и при шля(х)тє звышъ мєнєно(и) до владзы вря(д)нику єго м(л) пну Мако(в)скому, в нєбьі(т)но(с)ти єго мл(с)ти со(т) мєнєподаную (Володимир, 1577; ВГ, с. 187); ... помєнєнь(и) вря(д)никъ кисєли(н)ски(и), наславши по(д)даны(х) кисєлински(х), которы(х) во владзы свое (и) маєть, ... на помєнєного пана Матея Бру(ц)кого... (Володимир, 1589; ТУ, с. 177); чого, дє(и), и батьки наши и мы по ни(х), сыны и(х), з вєку давного дє(р)жаи и во(л)ностъ мєли, то, дє(и), в насъ зъ владзь дєржанья и ужи(т)ку нашо(го) о(т)ни(л) (Володимир, 1582; СР, с. 69); через служебника своє(г)[о] а вря(д)ника котєлє(н)ского Яна Заклику и Макара, во(и)та котєлє(н)ско(г)[о], с которыми боя(р) и стрє(л)цо(в) было нємало, на сєбє вси(х) по(д)даны(х) з моцы владзы и послушє(н)ства и(х) м(л). и зо (в)сими пожи(т)ками о(т)няли и (с) спокоиного дє(р)жа(н)я мо(ц)но, кгва(л)то(м) выбили (Житомир, 1605; ДМВН, с. 27); Звє(р)хностю єго королє(в)скоє мило(с)ти а владзою моєю воєво(д)скою приказуєм (Київ, 1605; СР, с. 127); Зо вшєляких добрь Ваши(х) звирь(х)но(ст)ю єго кролєвскоє мл(с)ти а моєю владзою старостинською, абы в. м(с) пєрєдо мною або урядомь моимь кгр[о](д)ски(х) крємянєцьки(х) ... [с]ами обли(ч)нєи завитєстали на жалобу и пра[в]ноєпопира(н)є ... (Кременець, 1609; СР, с. 142).

ВЛОСНОСТЬ (стп. wlosnosc, wlostnosc [ESB, с. 704]) `власність': симъ листо(м) мои(м) вызнаны(м) записую с правоє мл(с)ти и доброво(л)ноє хути моєи яко влосно(ст) свою, до котороє (ж) то вла(д)ности моєи нихто ины(и) на(д) єго мл(с)ти кнзи Льва Санкгушъка Кошє(р)ского, ма(л)жо(н)ка моєго нами(л)шого, жадного вступу и жадного права и никотороє причины нє має(т) ... (Володимир, 1569; ВГ, с. 68); Ве(ч)ными часы во(л)ни будУт их млЪст панове Радивилове вси а(л)бо те(ж) которомуко(л)ве(к) зь их млсти тое име(н)е Радивило(в)ское в ро(з)де(л)ку зостане(т) ... (о(т)дати, прода(ти), даровати, заменя(ти) и тымь, яко вло(ст)но(ст)ю, своею шафовати (Кременець, 1578; КЗК, с 177).

ВЧОРАИШЫИ (п. wczorajszy [ESB, с. 683-684]) `вчорашній, минулий': ... и(ж) (онъ с по(л)ною радою и о(д)ны(мъ) порозуме(н)емъ ма(л)жо(н)ки своее . кгва(лт) чини(л) дня вчора(и)шо(г)[о] м(с)ца ге(н)вара девято(г)[о] дня року тисеча ше(ст)со(т) девято(г)[о] (Житомир, 1609; ДМВН, с. 135); Яко жъ панъ Адамъ Ко(р)чємжки(и) просилъ мєнє, урядУ, дня учора(и)шого приданє уо(з)ного на (оглєданє того збитъя и (з)ражнъя мєноуаноє єго чєляди (Житомир, 1609; ДМВН, с. 135); ... (онъ по ки(л)ка кротъ вырекъшисе усихъ справъ кнежатъ ихъ м(л). Четве(р)тенъскихъ ... такъ дня вчора(и)шого, яко и нинешнего, вдира(л)се и вдираетъ (Київ, 1643; ДМВН, с. 241).

ВЩАТИСЯ (стп. wszczqc sie [Тимченко 1, с. 127]) `початися': Та(м) же, кгды-(с)мы за пленипоте(н)томъ по(з)ваное стороны ехали, . менуючи по право(и) стороне кгрунътъ Котеленъски(и), а по лево(и) менуючи кгрунъ(т) Лещи(н)ски(и) до хворостовъ и до га(и)ка, гдере(ч)ка а(л)бо болото Бу(и)ме(р) вщалося (Київщина, 1639; ККПС, с. 210).

ВЪСТАВИЧНЫИ (п. ustawiczny [ESB, с. 672]) `постійний': А такъ, хотєчи-(л) тоє місто добрє (опа(т)рити, потрєба имъ во(и)та доброго справного и навчоного и к тому гро(з)ного и въставичного дати (Луцьк, 1545; ЛМ, с. 190).

ВЫБАВЯТИ (п. wybawiac [Булыка, с. 72]) `визволяти, спасати': Которые всіразомъ повєдили, жє ихъ па(н) Янъ Бєлє(ц)ки(и), слуга и намє(с)ни^ его мсти пана Цекли(н)ского з мєнованы(х) мае(т)носте(и) и се(л) выбави(л) ... (Житомир, 1650; ДМВН, с. 195).

ВЫРКО (п. діал. wyrko [Сл.УМ 6, с 20]) `рід ліжка': при его милости всего было маетности, . сребра и злота и фундушовъ, также и вырокъ светительскихъ, на реестръ переписали есмо (Луцьк, 1593; АрхЮЗР 1/I, с. 338).

ВЫРУМОВАНЕ (стп. wyrumowanie [Сл.УМ 6, с. 30]) `виселення': ... и по животе его м(л) пне(и) мачосе ншо(и) до ты(х) ше(сти) неде(л) споко(й)но(г)[о] вырумова(н)я не допусти(ли) . (1577; ВГ, с. 213).

ГОТОВИЗНА (стп. gotowizna [BES І, с. 463-464]) `готівка': А та(к) я ... записую е(и), ма(л)жо(н)це свое(и) пне(и) Марине, віно, внесе(н)е ее в до(м) мо(и), готови(з)ну совито а

выпра(в)у, кро(м) совито(сти), то е(ст) всего сумою двісте а (о(с)мъдесА(т) ко(п) гроше(и) лито(в)скоели(ч)бы ... (1577; ВГ, с. 147).

ДВАНАСТЫ(И) (п. dwunasty [ESB, с. 134-135]) `дванадцятий': двана(с)ты(и) позовъ того (ж) року мца и дня до сєла Поло(в)ки, має(т)ности є(го) милости пна Пє(т)ра Вилиго(р)ско(го) со(д)нєоль и въ дворє тамошънимъ и(и) милости панє(и) Вилиго(р)ско(и) (одъдалъ врвки (Житомир, 1635; АЖГУ, с. 143).

ДВУДЕСТУ (стп. dwudziestu [ESB, с. 134]) `двадцять': дєвятьі(и) позовъ рокії и мца того жъ двіїдєстого пє(р)шого дня до мяста Шлевъска, мастъностн дєдичъно(и) єго милости пна Алєкъсанъдра Нємирича, (Адрк'слъ и въ ворота зам)ковьє во(т)кнулъ и воро(т)номіїтамошыкму (oповєдалъ (Житомир, 1635; АЖГУ, с. 146).

ДЛУГШИИ, ДЛУЖШИИ (стп. dlugszy [Сл.УМ 8, с. 34]) `довший, триваліший': ... абы тая справа, ... ефъфекту свое(г)[о], не (в)зяла пру(д)кого, и еще длу(ж)шуюремора(м) и проло(н)кгацию мела (Житомирщина, 1639; ККПС, с. 193); А кгды назавтрєє дня сєгоднє(ш)нєго, второ(г)[о] маи, я, комо(р)никъ, на тоє (ж) мє(ст)цє фу(н)дацыи юри(с)дицыи зєха(в)ши, дєлибєрацию мою ексътдиюючи, бачачи то, ижъ ани коро(т)ши(и), ани длу(г)ши(и) тє(р)ми(н) для наступуючи(х) тє(р)миновъ и актовъ грани(ч)ны(х), до ексъпсдиоовлнъя урядовы моє(му) налєжачихщ тє(р)мину то(г)[о] прєфиксия нє можє(т) бытъ (о(з)начона, ты(л)ко нєдєлы пя(т)ма, теды (о(т) дня нинє(ш)нєго до нєдєлы пяти тоє диляцыи по(з)воляю (Київ, 1643; ДМВН, с. 230-231).

ДЛУЖЕ(И) (стп. dluzej [Сл.УМ 8, с. 34]) `довше': ... зычачи того, абы по(з)ваная, длуже(и) ты(х) кгрунъто(в) вла(с)ны(х), . заживала, не чекаючи во(д)лугъ права и те(р)мины або стопъни правъные поминувъши, заехавъши по(д) самое место, // Лещинъ (Житомирщина, 1639; ККПС, с. 193-194).

ЕДНАЧЪ (п. jednacz часто виступає як правничий термін [BES I, с. 584]) `спільник, однодумець': А при печате(х) и(х) м(л) пно(в) е(д)начо(в) его м(л) па(н) Пе(т)ръ Ко(с)тюшкови(ч) Хобо(л)товски(и) та(к)же за (п)ро(з)бою моею печа(т) свою к сему мое(му) вы(з)наному ли(с)ту приложи(ти) рачи(л) (Ляхів, 1577; ВГ, с. 195).

ЖО(Л)ТОКГОРО(Н)ЦИ(И) (стп. zoitogorqcy [ЕСУМ ІІ, с. 204]) `жовтогарячий': ... панъ Белєцъки(и) ... взя(в) и кгва(л)то(в)не ... выдравъ у того жъ: сукъмано(в) білоголо(в)[с]'кихъ два, лє(т)нико(в) пятъ, (оди(н) турецъки(и), жо(л)токгоро(н)ци(и), други(и) че(р)воны(и) туре(ц)ки(и) ... (Житомир, 1650; ДМВН, с. 193).

ЗАСАДЗКА (стп. zasadzka [ESB, с. 730]) 1) `засідка': А кгдысс ... Я(н) Ко(з)ло(в)ски(и) с тоєю засадзъкою поро(в)на(л) та(м)жє є(г) о(с)кочи(в)ши вколо . // ... (обухами били мо(р)довали (Овруч, 1643; ЛНБ 5, ІІ 4064, с. 164-164 зв. (цит за: Сл.УМ 10, с. 191)); 2) `підступ': ... зустъ самого пана Кгавловъского, на постели лежачого, хоруючого, слышал, же попи литовизкие Пятъницкий и Миколинъский, уставичне пъючи, на его милость пана Кгавловъского засадзъки засажаютъ, похвалки чинятъ, лжатъ, соромотятъ, и инъные прикрости и деспекъта ... чинятъ (Володимир, 1650; АрхЮЗР 3/IV, с. 478).

ЗЕСТЯ СЕ (стп. zejscie sig [Сл.УМ 11, с. 237]) `злиття, з'єднання': Где тежъ по(з)ваное стороны пленипоте(н)тъ поведилъ, же то зреченъе кгрунъто(в) Ло(в)ко(в)ски(х), якобы ты(л)ко до зестя се рекъ Иве(н)ки зъ И(в)ницею, кгрунъты ло(в)ко(в)ские быти мели (Житомирщина, 1639; ККПС, с. 214-215).

ИЛЕ (п. ile [ESB, с. 198]) `скільки': ...пере(д) соны(м) судо(м) стати и ничи(м) си згола не вымо(в)ляючи ани апелюючи, то(т) таковы(и) закла(д) и ви[...]статутово(и) то(л)ко кро(т), иле бы была по(т)реба, плати(ти) зара(з), завжды досы(т) чинити мае(м) и по(д)везуе(м)си си(м) ншимъ листо(м) ... (Володимир, 1571; ВГ, с. 125); ... такъ соны(и) закла(д) и заклады з ко(ж)ды(м) по(з)ва(н)ємъ то(л)кокротъ, илє быхъ ся (о то по(з)ва(т) допусти(л) ... (Володимир, 1584; ТУ, с. 206); А по ты(м) тепе(р) свіжо и неда(в)но то(т) же то панъ Белєцъки(и) ... у (оныхъ коні кгва(л)то(в)нє поо(т)бира(л), возы, скрині и всю

субста(н)цию и мае(т)но(ст) ихъ, илє (о(д)но бы(т) могъло, побра(в), поша(р)павъ (Житомир, 1650; ДМВН, с. 193).

ЛАТВЕ (п. latwie [BES II, с. 92]) `легко': ... ли(ст) те(ж) копею з выпису вряду кгро(ц)кого за(м)ку (О(в)ру(ц)кого по(д) печа(т)ми вси(х) бра(т)и мое(и) для ведомости пе(в)не(и)шое того ншого поро(в)на(н)я и доча(с)но(г)[о] ро(з)де(л)ку ме(жи) на(ш) до делу вечистого учинено(г)[о], мне со(т) ни(х) даное при то(м) мое(м) листе, до ру(к) ма(л)же(н)це мое(и) пода(л), с котори(х) латве буде(т) ко(ж)дому вырозуме(ти), хто и(х) буде(т) читати (Володимир, 1570; ВГ, с. 91).

МЕРЗАЧКА, МЕРЗЯТКА (п. mierzqtka [BES II, с. 179] `огида, прикрість' у фразеологізмі `бути у ворожих стосунках': Я с ты(х) причи(н), не хотечи с пны (Ора(н)скими у ме(р)зичъце бити, и проти(в)ку ни(х) стоя(ти), дал-омъ то(и) речи поко(и) и тые выписы (о(т) пна Ща(ст)ного и пне(и) ма(т)ки мое(и), у суду земъского мне даны(х) (Володимир, 1569; ВГ, с. 46); Я с тыхъ причи(н), (не) хотечи с пны Ора(н)скими у ме(р)зя(т)це бы(т) (Володимир, 1569; ВГ, с. 48). ССУМ ілюструє часте використання лексеми в XIV-XV ст. [ССУМ І, с. 586].

МЫСЪЛИВЕЦЪ (п. mysliwec [BES II, с. 234]) `мисливець': К тому (особливе мещане володимє(р)скии жаловали на князя старосту володимє(р)ского, што жъ никотор ып мысъливцы и слксар и иньшие ... ремесники, мешкаючи в мксте Володиме(р)скомъ и домы свои маючи, ... тыи, дє(и), мк(ст)скоеземли вживаючи, а за него, старосту, заложившиси, жадны(х) платовь и подачокь мк(ст)скихъ и по(д)во(д) давати и па(р)кану робити не хотятъ (Луцьк, 1545; ЛМ, с. 170).

НИЦЪ (п. nic [ЕСУМ IV, с. 104]) нічого : ... вєликиє имъпеOымєнъты чини(т) нє пєрє(с)тавае прє(з) тое лято а(ж) дотулъ задава(т) ницъ не (д)баючи на жа(д)ноє напоминанъе покълоны яко пененъдзе бєрє(т) мєдьг и и(н)шиє рєчи, пожи(т)ки с по(д)даны(х) мешъсчанъ и жидовъ белиловъски(х) бєрє собє привлащае(т)... (Житомир, 1635; АЖГУ, с. 141).

ОБАВЯТИСЯ (п. obawiac sie [ESB, с. 370]) `остерігатися': Зачи(м) поводовє, шкодуючи в то(м) (от дє(р)жачого добръ помєнєньі(х) студєново(д)ски(х) на дєсє(т) тисєчє(и) злоты(х) по(л)ски(х), обавяючисє, абы и тоє право подозрєноє нє было до кни(г) вписано (Житомир, 1609; ДМВН, с. 116); ... поменены(и) панъ Чехо(в)ски(и), любо Цихо(в)ски(и), Коробъка и Василъ, не уважы(в)шы у се(и)ме покою, бе(з)пече(н)ства и поваги судовъ, правомъ посполитымъ добре обварованого, и не обавяючи сие срокгости и винъ, в оны(х) описаны(х), пере(д) часомъ и по часе суженя акъто(в) публи(ч)ны(х) . вины въ праве по(с)полито(м) (описаные, на себе зате(г)нули (Київ, 1643; ДМВН, с. 266).

ІІБЕЛБ (п. obel [ССУМ ІІ, с. 67]) `повністю': ... яко ся тое име(н)є в собе мае(т) ... вечно и навеки шбе(л) непорушно пану Станиславу Кграе(в)скому и пото(м)комъ его мл(с)ти спустил-емъ ... (Луцьк, 1570; ВГ, с. 103); и(ж) (о(н) и(з) жоною своею Любкою, и (з) сыно(м) свои(м) Богдано(м), и (з) дочками своими тую зе(м)лю Мете(и)ко(в)щину прода(л) Богдану, сыну Пе(т)ровому Ла(с)ковича, (обе(л) вечне з се(ли)щи и (з) землими пашними и бо(р)тними ... (Київ, 1595; ККПС, с. 64).

ІІБЕЛКІ'А (п. obelga [ESB, с. 371]) `зневага': Што ижъ деляторомъ, яко пастыромъ тамъ-того месца и диецезии,, абы тая маестату Божого обелга презъ далшое вкоренене блюзнирское тое секъты не деяласе, належитъ (Володимир, 1640; АрхЮЗР 1/6, с. 763).

ОБЄЛЬЖЄНЄ (п. obelzenie [BES П, с. 334]) `образа': тєды его милостъ панъ Камєт>ски(и) з выж(с)лы(м) якимъсъ анимбшсмъ своимъ Звсоъшисс а и(з) слогами и (с) чєлє(д)ю своею при(с)пособивъши сє и намовивъши мнє чоловика невинъного покоемъ права по(с)политого Іїбє(з)пєчоного, выходєчи в фо(р)цє с ко(с)тєла в Чо(р)нобылю, кгды(м) провадилъ ее м(л) панюю матъкв мою ^м^фл^є, янлчъне и потЗисъпе на (oбєлъжєнє є(и) мило(с)ти панє(и) матъки мое(и) его м(л) пана (о(т)ца моего и мєнє самого потрвтилъ мєнє, 59

а потымъ шабли зара(з) добывъши, и (с) чєля(д)ю своею<,> самопятъ<,> пога(р)дивъши право по(с)политоє и вины в ни(м) описаны, на мєнє нападлъ и раны т^^іє, крьівавьіє на(д) ®ко(м) правы(м) о (д)нУ, а дрУгУю в рбкбправою в палє(ц) задалъ (Житомир, 1635; АЖГУ, с. 184).

12БЛОЧИ(С)ТЫ(И) (п. oboczysty [BES II, с. 345]), напевно, `подібний до кольору хмари': YМа(т)яша взяли доломанъ <облочи(с)ты(и) шипотУховы, которы(и) коштовалъ два(д)цатъ золоты(х) (Житомир, 1635; АЖГУ, с. 168).

^МЕ(Ш)КАТИ (п. omieszkac [BES II, с. 410]) `гаяти, зволікати (час)': И (онъ чини(л) перед нами справу, што жъ то/ лист ы г(с)дръскии скоро со(т) Патея до него принесены и со(н), того часу ничого не (омешкивал, служебными замъковыми в повктъ розо(с)ла(л), которому розосланъю минуло бо(л)ши шысти недклъ (Луцьк, 1545; ЛМ, с. 123); ... которымъ, де(и), деревомъ его дво(р) собе (оактрожил //в Бо(р)кУ, и и(н)шее, де(и), дерево, з дУбровы его вырУбаное, на будова(н)е дво(р)ное (обернУли, яко (ж), де(и), того кгва(л)то(в)ного в дУброву его насла(н)л, твоего дерева вырУба(н)я и спУстоше(н)я врлдУ (оповедати, во(з)нымъ (о(б)водити и пра(в)не собе в то(м) постУпити не (омешкамъ, яко тал жалоба его шире(и) меновите на по(з)ве е(ст) (описана и доложона (Кременець, 1578; КЗК, с. 125).

^ТРОДОКЪ: А в тыхъ, дє(и), земянъ, которыи згинули о(т) тата(р), а инъшии вьімє(р)ли, о(т)ро(д)ковъ жадныхъ не осталося, нижли, дє(и), селища ихъ кнзь староста на себе к за(м)ку де(р)жить и вжитки с нихь мае(т) (Житомир, 1545; ЛМ, с. 244) `нащадок'. Є. Тимченко та А. Баньковський це слово фіксують з дещо відмінною семантикою - `виродок' (п. odrodek [BES, с. 385; Тимченко 2, с. 70]), хоч у польській мові з тим самим значенням також наявний номен wyrodek [SRP, с. 109].

ПАЦЕРА (п. pacerze [BES II, с. 482]) `хребет': з ру(ч)ныци по(д) пєр(с) з право(го) боку навылс(т) смє(р)тє(л)нє пострєлили, жє а(ж) назадє вє(д)лє паиеры куля з нє(го) выпала (Житомир, 1630; СР, с. 227); за обвожєнє(м) и оказованє(м) тыхъ жє пно(в) Рокицъкихъ оглєда(л) и видело(м) брата и(х) пна Пє(т)ра Роки(ц)кого на постєли лєжачо(го), на смє(р)т южъ сє готуючо(го), лє(д)во што троха живого // живо(го), слова жа(д)но(го) южъ промовити нє могучого, в которо(го) пострє(л), зна(т), з ру(ч)ницы с правого боку на доло(н) о(т) пє(р)си куля навыле(т) з нє(го) на тую сторону вєдлє паиеры выпала (Житомир, 1630; СР, с. 228).

РАХУБА, РЕХУБА (п. rachuba [Brukner, с. 451]) `розрахунок': А до Нори(н)ска то(т) жєЯ(н) прода(л) Мишкєви Ро(д)кєвичу другую [!] три бо(ч)ки поташу, што є(с)ми, взя(в)ши пє(в)ную вєдомо(ст), казалє(м) єму до сєбє, до рахубы прибыти, абы ми да(л) справє о роботе своє(и), жєби те(ж) зо мною порахуно(к) учини(л) (Житомир, 1605; ДМВН, с. 87); А то ве(д)лу(г) старо(го) ко(н)тракъту и рехубы е(го) м(ст) пана хоружо(го) с пано(м) Ге(и)но(м), на которы(и) попелъ да(л) панъ Яку(б) заразо(м) ты(м) шафаро(м) на роботу золоты(х) польски(х) тисячу, ку тому с тоє(и) же сумы на то(т) жє попє(л) має давать ты(м) же шафаро(м) та(м) же и на фуре, и на выправоване то(го) попелу, што буде(т) потрєба (Луцьк, 1607; ТУ, с. 243).

ТО(Л)МАЧЪ (тур. tilmac [Булыка, с. 322]) `перекладач'. Через українську мову тюркізм проник у старопольську, у якій лексема зазнала фонетичної адаптації та набула форми tiumacz [ESB, с. 635], звідки вторинно була запозичена в українську мову: На початку ро(з)данье за(м)ку Володимє(р)ского, водле попису реистра самого князл старостина, то естъ: ... село Хоболътова, даль (йлексанъдро, король, Костюшку, толмачу (Луцьк, 1545; ЛМ, с. 182).

ТРИНА(С)ТЫ(И) (п. trzynasty [ESB, с. 652]) `тринадцятий': трина(с)ты(и) позовъ того жъ року и мца того жъ два(д)цатого (о(с)мо(го) дня до сєла Вязо(у)ки, має(т)ности //

и(и) милости панє(и) Яново(и) Ко(р)чевъско(и) (одънеслъ и то(и) позовъ вє дворє само(и) єє милости в руки одъдалъ (Житомир, 1635; АЖГУ, с. 143).

ТУРКУСЪ, ТУРКОСЪ (п. turkus [Тимченко 2, с. 405]) `бірюза': кни(г) цт(р)ко(в)ны(х) в то(и), дє(и), скрини взяли и пограбили (...) меры, тоєсть: ... книги Еводы за три копы грошє(и) три ти(х) жє, дє(и), книга(х) крє(ст) золоти(и), яки(и) жє бы(л) с пє(т)ма камє(н)ми ту(р)косами ... (Житомир, 1590; АЖГУ, с. 60).

ТЫКГОДНЯ (п. tygodnia [ESB, с. 657]) `тиждень': ... же не чътыръма тыкгодънями пре(д) на(з)наче(н)емъ те(р)мину другого, але того (ж) и е(д)ного (ж) дъня, каде(н)ции теперешънего те(р)мину тотъ ли(ст) (о(д)рочоны(и) ... до уряду по(д)комо(р)ского поданы(и), е(ст) ... (Київщина, 1639; ККПС, с. 233).

УЧИННОСТЬ (п. uczynnosc [Тимченко 2, с. 450]) `доброчинство': А та(к) и, яко на заслуги (о(т)ца его пна [...] паметаючи, та(к) те(ж) на всикие ве(р)ные слу(ж)бы и заслуги самого Кирика Дриви(н)ского, а не мне(и) и на тую ху(т)ливую учи(н)ность его бачно(ст) маючи, вже ты(х) люде(и) мне, пану своему, уступи(л), тогды нагорожаючи ему тые всі службы иучи(н)ности его для мене, пна своего, з ласки моее даю, дарую, запису ... (1570Місце написання акту не прочитане.; ВГ, с. 115).

ФО(Р)ТЕЛЪНЫ(И) (п.fortelny [Brukner, с. 126]) `підступний': ... людє(и), дє(и), тамо(ш)ни(х) никуды з мєста нє отъпускаючи мо(ц)но заборонилъ, абы ниякоє ведомости (о таково(м) кгва(л)товъно(м) бє(з)пра(в)но(м) и фо(р)телъно(м) учи(н)ку в єго ни(х)то нє възялъ ... (Житомир, 1590; АЖГУ, с. 49).

ЦОФЪНУТИСЯ (п. cofnqc sie [BES I, с. 199]) `відступити': ... и(ж) въ позве орииналъномъ, въ апеляцию о(д) суду земъского на трыбуналъ выточоную, въписа(н)ны(м) початокъ дукъту, о(д) ве(р)ховинъ речокъ, Кра(с)ное, Кривое, до которы(х) жа(д)ного прете(к)съту, никгды не мелъ, хотечи възяти написалъ, а въ другомъ по(д)комо(р)скомъ, тисеча ше(ст)со(т) три(д)ца(т) второмъ ма(р)ца, десятого дъня - цофънувъшисе (о(д) ри(ч)ки Сйлъшанъки, и тутъ у ри(ч)ки (Олъша(н)ки его м(л). пана по(д)коморого постановилъ, чого чинити не моглъ (Київщина, 1639; ККПС, с. 249).

ШЄ(С)НА(С)ТЄ (п. szesnascie [ESB, с. 602]) `шістнадцять': ... и(ж) (онъ року прошълого тисеча шестъсотъ три(д)ца(т) че(т)вертомъ по(з)ововъ кгро(д)ски(х) киевъски(х) авъте(н)ты(ч)ны(х) в ли(ч)бе ше(с)на(с)те на ма(м)рамахъ кгродъски(х) ... положи(л) ... (Житомир, 1635; АЖГУ, с. 148).

ШЛАХЕТНЫИ (п. szlachetny [Brukner, с. 550]). За матеріалами «Словника староукраїнської мови XIV-XV ст.» лексема багатозначна: `шляхетний', `благородний, достойний', `вірогідний, правильний' [ССУМ ІІ, с. 561]. За нашими спостереженнями в північноукраїнських текстах ділового стилю XVI-XVII ст. вона зазнала семантичного звуження, оскільки виявлено вживання полонізму лише як форми титулування шляхти: шляхе(т)ны(и) `шляхетний': На пе(р)вомъ местъцы кда(н)скомъ в дому зацневроженого пна Ю(р)я Розымъбе(р)ка, бу(р)мистра, ... шляхетны(и) А(н)дре(и) Ке(р)сновсуи(и) ... соказа(л) ... (Володимир, 1580; ТУ, с. 181-182); На (в)ряде за(м)ку гдрьско(м) Житоми(р)ско(м) передо (м)ною, Себестияно(м) Каве(ц)кимъ, по(д)старости(м) житоми(р)ски(м), (оповеда(л) шляхе(т)ны(и) Вале(н)ти(н) Блоце(н)ко(в)ски(и) (Житомир, 1590; АЖГУ, с. 69); На вряде кгро(д)скомъ в за(м)ку его ко(р). м(л). Лу(ц)ки(м)... пе(р)соналите(р) стано(в)шы шляхетны(и) Томашъ Де(м)бинскии... чини(л) оповедане (Луцьк, 1637; СР, с. 264).

Я(С)НЄПРЄВЄЛЄБНЬІ(И) (п. jasnie przewielebny [SP XX, с. 22]) `почесний титул біскупів': ..а я(с)непревелебному в богу его м(л). (о(т)цу Петрови Могиле, архиепи(с)копови, мєтрополитє киє(в)скому, а(р)хима(н)дритови пєчє(р)ско(му) и все(и) капитулє того жъ монастира, дєдичо(м) добръ сєла Бє(з)рядичъ ... я(с)нео>свецо(ным) кжато(м) ихъ м(л). Каролєви, Сомоєлєви и Евфрузыне, панънс, Корє(ц)ки(м), дєдичо(м) добръ половицы сєла (О(л)шаницы, яко колатєрало(м) и по(з)ваны(м) (Київ, 1643; ДМВН, с. 226); А пото(м) другого стенъника, я(с)нєпрєвєлє(б)ного в богу, его м(л). (о(т)ца митрополиты киє(в)ско(г)[о] и капитулы Пєчє(р)скоє, позовъ трєти(и) по дву(х) и листовъ со(т)ро(ч)ныхъ выданыхъ по(д)несены(и), тыми словы писаны(и) (Київ, 1643; ДМВН, с. 232).

Висновки

Отже, у цій публікації проілюстровано загальний вигляд словника, його мікростуктуру, складниками якої є заголовкове слово, етимон, вказівка на історико-етимологічну працю для підтвердження історії слова, семантика, ілюстративний матеріал, хронологія та локалізація слова; описано його призначення та перспективи використання.

Список скорочених джерел

АЖГУ Акти Житомирського гродського уряду: 1590 рік, 1635 рік / підгот. до вид. В. М. Мойсієнко. Житомир, 2004. 256 с.

АКЖМУ Актова книга Житомирського міського уряду кінця XVI ст. (1582-1588 рр.) / підгот. до вид. М. К. Бойчук. Київ : Наукова думка, 1965. 191 с.

АрхЮЗР Архив Юго-Западной России, издаваемый временной Комиссией для разбора древних актов. Ч. 1-8. Киев, 1859-1914.

Булыка Булыка А. М. Даунія запазьічанні беларускай мовы. Мінск : Навука і техніка, 1972. 384 с.

ВГ Волинські грамоти XVI ст. / упорядн. В. Задорожний, А. Матвієнко. Київ : Наукова думка,

1995. 245 с.

ДМВН Ділова мова Волині і Наддніпрянщини XVII ст. зб. док. / підгот. до вид. В. В. Німчук, В. М. Русанівський та ін. Київ : Наукова думка, 1981. 316 с.

ЕСУМ Етимологічний словник української мови : у 7 т. / за ред. О. С. Мельничука. Київ : Наукова думка, 1982-2012. Т. 1-6.

КЗК Кременецька земська книга 1578 року / підгот. до вид. Л. В. Ящук. Кременець : Кремен.- Почаїв. держ. іст.-архітектур. заповідник, 2018. 300 с.

ККПС Книга Київського підкоморського суду (1584-1644) : зб. док. / підгот. до вид. Г. В. Боряк, Т. Ю. Гирич та ін. Київ : Наукова думка, 1991. 344 с.

ЛМ Литовська Метрика. Книга 561: Ревізії українських замків 1545 року / підгот.

В. Кравченко; редкол.: П. С. Сохань (відп. ред.), Г. В. Боряк, М. Г. Крикун та ін. Київ, 2005. 600 с. Сл.УМ Словник української мови XVI - першої половини XVII ст. Львів, 1994-2013. Вип. 1-16.

СР Селянський рух на Україні 1569-1647 рр. Збірник документів і матеріалів / упорядн. Г. В. Боряк та ін. Київ : Наукова думка, 1993. 357 с.

ССУМ Словник староукраїнської мови XIV-XV ст. : у 2 т. Київ : Наукова думка, 1977-1978.

Тимченко Тимченко Є. Матеріали до словника писемної та книжної української мови XV-XVIII ст. : у 2 кн. / підгот. до видання В. В. Німчук та Г. І. Лиса. Київ - Нью-Йорк. 2003.

ТУ Торгівля на Україні, XIV - середина XVII століття: Волинь і Наддніпрянщина / упорядн. В. М. Кравченко, Н. М. Яковенко. Київ : Наукова думка, 1990. 408 с.

BES Bankowski A. Etymologiczny slownik j^zyka polskiego. Warszawa, 2000. T. 1-2.

Brukner Brukner A. Slownik etymologiczny j^zyka polskiego. Krakow : Wiedza Powczesna, 1957. 806 s.

ESB Borys W. Slownik etymologiczny j^zyka polskiego. Krakow : Wydawnictwo Literackie, 2005.863 s.

SP Slownik polszczyzny XVI wieku / komitet redakcyjny: S. Bqk, S. Hrabec, W. Kuraszkiewicz,

M. R. Mayenowa, S. Rospond i in. Wroclaw - Warszawa - Krakow. 1966-2010. T. I-XXXIV.

SRP Slownik rosyjsko-polski / рod red. I. Dworeckiego. Warszawa, 1949. 686 s.

References (translated & transliterated)

AZhU Akty Zhytomyrskoho hrodskoho uriadu: 1590 rik, 1635 rik [Acts of the Zhytomyr City Government: 1590, 1635]. (2004). V. M. Moisiienko (Comp.). Zhytomyr [in Ukrainian].

AZhMU Aktova knyha Zhytomyrskoho miskoho uriadu kintsia XVI st. (1582-1588 rr.) [Act Book of Zhytomyr City Government of the End of the 16th Century (1582-1588)]. (1965). M. K. Boichuk (Comp.). Kyiv: Naukova dumka [in Ukrainian].

ArkhYuZR Arhiv Yugo-Zapadnoy Rossii, izdavaemyiy vremennoy Komissiey dlya razbora drevnih aktov [Archive of Southwestern Russia, published by the Commission for the analysis of ancient acts]. (18591914). Kiev [in Ukrainian].

Bulyka Bulyka, A. M. (1972). Dauniya zapazychanni belaruskay movy [Old Borrowings in Belarusian Languages]. Minsk: Navuka i tekhnika [in Belorussian].

VH Volynski hramoty XVI st. [Volyn charteri of the XVI century]. (1995). V. Zadorozhnyi & A. Matvienko (Comps.). Kyiv: Naukowa dumka [in Ukrainian].

DMVN Dilova mova Volyni i Naddniprianshchyny XVII st. [Business language of Volyn and Dnieper region of the XVII century]. (1981). V. V. Nimchuk, V. M. Rusanivskyi et al. (Comps.). Kyiv: Naukova dumka [in Ukrainian].

ESUM Melnychuk, O. S. (Ed.) (1982-2012). Etymolohichnyi slovnyk ukrayinskoi movy [Etymological Dictionary of the Ukrainian Language]. (Vols. 1-6). Kyiv: Naukowa dumka [in Ukrainian].

KZK Kremenetska zemska knyha 1578 roku [Kremenets Territorial Book of 1578 year]. (2018). L. V. Yashchuk (Comp.). Kremenets: Kremen.-Pochaiv. derzh. ist.-arkhitektur. zapovidnyk [in Ukrainian].

KKPS Knyha Kyivskoho pidkomorskoho sudu (1584-1644) [Book of the Kyiv Submarine Court (15841644)]. (1991). H. V. Boriak, T. Yu. Hyrych et al. (Comps.). Kyiv [in Ukrainian].

LM Sokhan, P. S., Boriak, H. V., Krykun, M. H. et al. (Eds.). (2005). Lytovska Metryka. Knyha 561: Revizii ukrainskykh zamkiv 1545 roku [Lithuanian Metrics. Book 561: Revisions of Ukrainian Fortresses in 1545]. V. Kravchenko (Comp.). Kyiv [in Ukrainian].

Sl.UM Slovnyk ukrainskoi movy XVI - I polovyny XVII st. [Dictionary of the Ukrainian Language of the XVI - I

Half of the XVII Century]. (1994-2013). issue 1-16. Lviv [in Ukrainian].

SR Selianskyi rukh na Ukraini 1569-1647 rr. Zbirnyk dokumentiv i materialiv [Peasant movement in Ukraine in 1569-1647. Collection of documents and materials]. (1993). H. V. Boriak et al. (Comps.). Kyiv: Naukowa dumka [in Ukrainian].

SSUM Hrynchyshyn, D. H., Humetska, L. L., & Kernytskyi, I. M. (Eds.). Slovnyk staroukrainskoi movy XIV-XV st. [Dictionary of Ukrainian Language of the XVIth - XVIIth centuris]. (Vols. 1-2). Kyiv: Naukowa dumka [in Ukrainian].

Tymchenko Tymchenko, Ye. (2003). Materialy do slovnyka pysemnoi ta knyzhnoi ukrainskoi movy XVXVIII st. [Tymchenko E. Materials to the dictionary of the written and book Ukrainian language of the XV - XVIII centuries]. V.V. Nimchuk & G.I. Lysa (Comps.). Kyiv - New York [in Ukrainian].

TU Torhivlia na Ukraini XIV - seredyna XVII st. Volyn i Naddniprianshchyna [Trade in Ukraine XIV - the middle of the XVIII century. Volyn and Dnieper]. (1990). V. M. Kravchenko & N. M. Yakovenko (Comps.). Kyiv: Naukowa dumka [in Ukrainian].

BES Bankowski, A. (2000). Etymologiczny slownikj^zyka polskiego [Etymological Dictionary of the

Polish Language]. (Vols. 1-10). Warszawa [in Polish].

Brukner Brukner, A. (1957). Slownik etymologiczny j^zyka polskiego [Dictionary Etymological of the Polish Language]. Krakow: Wiedza Powchesna [in Polish].

ESB Borys, W. (2005). Slownik etymologiczny j^zyka polskiego [Dictionary Etymological of the Polish

Language]. Krakow: Wydawnictwo Literackie [in Polish].

SP Bqk, S., Hrabec, S., Kuraszkiewicz, W., Mayenowa, M. R., Rospond S. et al. (Eds.). (1966-2010). Slownik polszczyzny XVI wieku [Dictionary of the Polish language of the 16th century]. (Vols. IXXXIV). Wroclaw - Warszaw - Krakow [in Polish].

SRP Dworecki, I. (Ed.). (1949). Slownik rosyjsko-polski [Russian-Polish dictionary]. Warszawa [in Polish].

Список використаних джерел та літератури

1. Бовсуновська М. Мовна асиміляція поляків на Житомирщині. Українська полоністика. 2019. Вип. 16. С. 17-23.

2. Гриценко С. Роль польських запозичень у формуванні мовної картини світу українців (на матеріалі українських писемних пам'яток XVI-XVII ст.). Studia Ukrainica Poznaniensia. 2015. Vol. III. S. 8796.

3. Денисюк В. Рефлексія українсько-польських старожитніх фразеологічних паралелей. Українська полоністика. 2019. Вип. 16. С. 24-32.

4. Grek-Pabisowa I., Ostrowka M., Jankowiak M. Slownik mowionej polszczyzny polnocnokresowej. 2017. https://hdl.handle.net /20.500.12528/128 [data zlozenia wniosku 12.09.21]

References (translated & transliterated)

1. Bovsunovska, M. (2019) Movna asymiliatsiia poliakiv na Zhytomyrshchyni [The language of assimilation of the Poles in Zhytomyr region]. Ukrainskapolonistyka - Ukrainian Polonistics, issue 16, 17-23 [in Ukrainian].

2. Hrytsenko, S. (2015). Rol polskykh zapozychen u formuvanni movnoi kartyny svitu ukraintsiv (na materiali ukrainskykh pysemnykh pamiatok XVI-XVII st.) [The role of Polish borrowings in shaping the Ukrainians' language map of the world (on the material of Ukrainian literature sources of XVI-XVII centuries)]. Studia UkrainicaPoznaniensia. Vol. III, pp. 87-96 [in Ukrainian].

3. Denysiuk, V. Refleksiia ukrainsko-polskykh starozhytnikh frazeolohichnykh paralelei [Reflection of Ukrainian-Polish of old phraseological parallels]. Ukrainska polonistyka - Ukrainian Polonistics, issue 16, 24-32 [in Ukrainian].

4. Grek-Pabisowa, I., Ostrowka, M., & Jankowiak, M. (2017). Slownik mowionej polszczyzny polnocnokresowej [Dictionary of spoken northern Polish language] Retrieved from http: https://hdl.handle.net /20.500.12528/128 [in Polish].

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены