Східнослов’янські запозичення в мововживанні закарпатських угорців

Размещено на http://www.allbest.ru/

СХІДНОСЛОВ'ЯНСЬКІ ЗАПОЗИЧЕННЯ В МОВОВЖИВАННІ ЗАКАРПАТСЬКИХ УГОРЦІВ

Вільмош Газдаг

Закарпатський угорський інститут імені Ференца Ракоці II Україна,

м. Берегово

Наталка Лібак

Закарпатський угорський інститут імені Ференца Ракоці II Україна,

м. Берегово

Анотація

Угорці, що живуть на Закарпатті, щодня зустрічаються з українськомовним населенням і регулярно стикаються з ситуаціями спілкування, коли їм доводиться говорити державною українською мовою. Такі ситуації природно спричиняють своєрідну мовну взаємодію. Мета статті дати уявлення про мовну ситуацію закарпатських угорців та описати найважливіші семантичні групи українських лексичних запозичень.

Ключові слова: Закарпаття, угорська мова, вплив державної мови, українські та російські лексичні запозичення.

Abstract

EAST SLAVIC BORROWINGS IN THE LANGUAGE OF TRANSCARPATHIAN HUNGARIANS.

Vilmos Gazdag, Transcarpathian Hungarian Institute named after Ferenc Rakoczy, Berehovo.

Natalia Libak, Transcarpathian Hungarian Institute named after Ferenc Rakoczy, Berehovo.

Introduction. The Hungarians living in Transcarpathia meet Ukrainian speakers on a daily basis, and are regularly confronted with communication situations where they have to speak Ukrainian, the state language. Such linguistic situations naturally lead to a certain degree of language interaction.

Purpose. The aim of this paper is to provide an insight into the linguistic situation of the Transcarpathian Hungarians and to describe the most important semantic groups of loanwords in the state language.

Methods. The collection of East Slavic lexical elements is a multi-level process, which, in addition to the processing of sound materials, has extended to the use of borrowed linguistic elements in printed and electronic media (mass media), works of fiction, Internet sources, as well as to the observation of members of communicative acts. The reliability of the data on the use and knowledge of the recorded loan words was verified by a questionnaire survey.

Results. The presence of Ukrainian and Russian loanwords in Hungarian is an acknowledged fact. They are used in speech by bilinguals who communicate with Russians and Ukrainians every day. From the point of view of the chronology of the recorded loan words it can be stated that most of them are new, i.e. rooted in the dialects after 1945. Words of Ukrainian origin started to spread and get fixed in the Hungarian dialects after the declaration of independence of Ukraine. This is primarily due to the fact that for decades the Ukrainian people lived under the rule of the Russian Empire and the Ukrainian language was considered a dialect of Russian. This was reinforced by the fact that in Soviet times Russian was used in almost all spheres of public life. The prestige of the Ukrainian language rose after the proclamation of Ukraine as an independent state. In most cases, borrowed words retain the lexical meaning of the source language, but there are cases when in the process of adaptation to the system of the recipient language the meaning of a borrowed word slightly changed or acquired new shades.

Originality. The originality of the paper lies primarily in the fact that it is based on the results of sociolinguistic studies at several levels, which reflect the specific features of the Transcarpathian Hungarian language, and provide numerous examples of the presence of statelanguage loanwords in Transcarpathian Hungarian. The linguistic situation and the presentation of the collected material will also provide an opportunity for a better understanding of the linguistic characteristics of the Transcarpathian Hungarians.

Conclusion. The presence of Ukrainian and Russian loanwords in Hungarian is an acknowledged fact. They are used in speech by bilinguals who communicate with Russians and Ukrainians every day. The number of lexical borrowings assimilated into the speech of Transcarpathian Hungarians is only a few hundred.

Keywords: Transcarpathian, Hungarian, influence of the state language, Ukrainian and Russian loanwords.

Східнослов'янські запозичення трапляються в усіх сферах мововживання закарпатських угорців. Проте важливо зауважити, що в різних сферах мововживання кількість запозичених слів може значно відрізнятися. У тих сферах, де відчувається сильне домінування державної мови, запозичення активніші, ніж там, де спостерігаємо майже виняткове вживання рідної мови. У межах аналізованої проблематики доцільно також коротко ознайомитися з мовною ситуацією в середовищі закарпатських угорців.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Контакти між двома мовами найчастіше виявляються на рівні лексики, адже лексичний склад певної мови є найбільш мобільною її структурною частиною, що легко приймає нові елементи [16, с. 15; 4]. Важливо, на нашу думку, проаналізувати й те, чому саме відбувається запозичення лексичних елементів між конкретними мовами. З цього приводу в мовознавстві висувалися різні теорії, більшість із яких збігаються у визначенні основних причин запозичення.

У закарпатських угорських говорах, як і в будь-яких інших закордонних угорських говірках, відчувається вплив державної мови [див., напр., 8]. Проте більшість попередніх досліджень намагалися виявити розбіжності між місцевими говірками та угорським мововживанням, акцентуючи переважно на особливостях розмовної мови [1; 12], на зміні коду [18; 19], на запозиченій лексиці [11; 22]. Дослідження запозичених лексем, які засвоїлися закарпатськими угорськими говірками, розпочалося ще в 70-х рр. минулого століття з праць Петра Лизанця [17], Іштвана Ковтюка [2] і Шандора Фодо [14].

Причини запозичень, які були засвоєні закарпатськими угорськими говорами, дослідник Іштван Ковтюк пояснює семантичними властивостями (2, с. 75). Відповідно запозичення з української мови в ужанських угорських говірках мовознавець ділить на три групи: 1) ті, які позначають нові, раніше невідомі поняття; 2) ті, які є лексичними відповідниками вже наявних угорських слів; 3) емоційно-експресивна лексика, яка має численні синоніми в угорській мові. Натомість у статті «Двомовність та мовлення закарпатських угорців» І. Ковтюк стосовно запозичень наголошує на тому, «що абсолютна більшість цих слів є зайвою, оскільки угорська мова має власні відповідники на поняття, які вони позначають». До того ж, «їхні угорські відповідники з'являються у мовленні тоді, коли мовець не бажає бути еклектичним та ретельно й відповідально ставиться до свого мововживання» [15, с. 67]. Використання та засвоєння запозичень дослідник пояснює такими причинами: певний предмет чи явище стали відомими під цією назвою; бажання комфорту, пришвидшення темпу мовлення (мовець не думає над угорським відповідником, оскільки запозичення часто є коротшим і вимовляється легше, ніж угорський відповідник); мовна невибагливість, недостатня освіченість. Аналізуючи спостережені ним мовні явища, автор зазначає, що вони насамперед властиві розмовній мові, а в писемні стилі потрапляють рідко. Прагнути до вдосконалення двомовності потрібно систематично й послідовно, що дозволить зберегти чистоту рідної мови [15, с. 69]. говірка двомовність закарпатський запозичення

Мета і завдання статті. У роботі шляхом дослідження говірок угорської мови Берегівського району Закарпатської області та сфер їхнього вживання представлено лексичні елементи слов'янських мов, укорінені в говірках унаслідок двомовності. У нашому дослідженні, яке ґрунтується на результатах багаторівневих соціолінгвістичних досліджень, спробуємо подати приклади наявності запозичень із державної мови в різних контекстах уживання мови. Мовна ситуація та представлення зібраного матеріалу також дозволяють краще зрозуміти лінгвістичні особливості закарпатської угорської мови.

Виклад основного матеріалу дослідження

Аналізуючи специфіку мовлення закарпатських угорців, варто зважати на корінну і спричинену двомовність меншини, адже спільнота опинилася в становищі меншини не через зміну території / еміграцію, а внаслідок політичних причин, тож переважна більшість її представників опановує державну мову лише в школі [6, с. 41]. Їхня перша мова угорська юридично підпорядкована державній мові українській [8, с. 198]. Крім цього, значна частина закарпатських угорців є двомовними з домінуванням угорської [6, с. 40-41], тобто у приватній сфері вживається майже винятково угорська мова, натомість в офіційних сферах мововживання реалізується на підставі державного регулювання та мовних знань окремого індивіда. Це означає, що закарпатські угорці, унаслідок того, що опинилися в становищі меншини, можуть використовувати рідну мову тільки в обмежених ситуаціях, а в офіційних сферах повинні використовувати державну мову [7, с. 88].

Сильний уплив російської мови, який відчувається й сьогодні, пояснюється насамперед тим, що український народ упродовж століть жив під пануванням російської імперії, коли українську мову офіційно вважали всього лише діалектом російської, тобто вона не мала офіційного статусу та навіть перебувала під всілякими заборонами. Тож її статус проявлявся хіба що в побутовому спілкуванні з представниками сусідніх народів. Зауважимо й те, що в радянський період сфера використання російської мови поширилася фактично на всі рівні мововживання. Крім цього, російська мова як неофіційна державна мова Радянського Союзу була обов'язковою на всіх рівнях системи освіти, тож закарпатські угорці більш-менш засвоїли її, унаслідок чого ця мова зберігає значну роль донині. Натомість престиж української мови та її вплив на мови меншин, що проживали на території країни, зросли, по суті, тільки з проголошенням незалежності України. Цей вплив значною мірою посилився і з формуванням державної мовної та освітньої політики. У 1990 році в усіх школах України, також і в освітніх закладах з навчанням мовами меншин, увели обов'язкове вивчення української мови [9, с. 8; 10], згодом 13 липня 2007 року Міністерство освіти й науки України (яке тоді очолював Станіслав Ніколаєнко) своїм наказом № 607 (2) запровадило зовнішнє незалежне оцінювання навчальних досягнень випускників загальноосвітніх навчальних закладів. Отже, для випускників шкіл із навчанням мовами меншин, які мали намір здобувати вищу освіту, ЗНО з української мови та літератури також стало обов'язковим [див.: 22, с. 93-106; 21, с. 188-190; 24, с. 168].

Ухвалений 3-го липня 2012 року Закон «Про засади державної мовної політики» теоретично мав позитивно вплинути на мовне становище закарпатських угорців, а також на можливості освіти рідною мовою (1), адже передбачав, за умови, якщо кількість осіб носіїв певної мови, що проживають на території, на якій поширена ця мова, становить 10 відсотків і більше чисельності її населення, використання поряд із державною мовою, мови такої меншини в державному управлінні, у роботі органів місцевого самоврядування, у судових засіданнях, у публічних сферах, освіті тощо (3; 4). Але спочатку багато запитань викликало те, як цей закон буде виконуватися на практиці, а також, чи «створить держава необхідні для його впровадження умови, наприклад, чи зможе і чи забажає підготувати чиновників та державних службовців, які зможуть виконувати свою роботу регіональними мовами, чи існуватимуть двомовні бланки документів та формулярів тощо» [13, с. 588]. Зрештою, у 2018 році Конституційний Суд визнав цей закон таким, що не відповідає Конституції України, тож він був скасований.

Про можливості тематичної класифікації запозичених слів. Мовознавці здебільшого погоджуються в тому, що, вивчаючи запозичення, доцільно проводити їхнє тематичне групування / класифікацію, адже це дозволить більш чітко окреслити ті сфери мововживання, де більшою мірою виявляється вплив слов'янських мов. Тому спроба тематичної класифікації запозичених слів не є новим явищем у лексикології. Але окремі такі напрацювання [див., напр., 5; 20; 23 або 2, 3] часто засвідчують значні відмінності, що може бути пояснене насамперед відмінністю в підходах до каталогізації лексичних елементів. При цьому варто звернути увагу й на те, що певні запозичення можуть одночасно належати до різних тематичних груп. Так, наприклад, запозичену лексему szanitar чи szanitarka як фемінітив (угор. відповідник apolo) можна зарахувати як до категорії «охорона здоров'я, медицина», так і до категорії «рід занять, професія».

I. Слов'янські запозичення, пов'язані з офіційними сферами мововживання. Як зазначалося вище, уплив іноземної чи державної мови в різних сферах слововживання виявляється з неоднаковою інтенсивністю. Цю відмінність відображає і кількість запозичених слів у певних тематичних категоріях, пов'язаних із конкретними сферами мововживання.

1. Запозичення, пов'язані з офіційною, державною сферою. Як і загалом, так і стосовно закарпатських угорців спостерігаємо тенденцію, коли саме в офіційних сферах мововживання виявляється велика частка запозичених слів, адже це саме ті сфери, де сильним є домінування державної мови. Важливо відзначити й те, що використання слів, пов'язаних з офіційною сферою, спостерігається і в побутовому спілкуванні закарпатських угорців. Запозичення використовуються на позначення численних установ, закладів, організацій, роду занять чи видів документів:

а) документи: dohovor `рос. договор' (угор. відповідник szerzodes), paszport `укр., рос. паспорт' (угор. відповідник szemelyigazolvany або utlevel), zajava `укр. заява' (угор. відповідник kerveny), prava `права ^ укр. права водія; рос. права водителя' (угор. відповідник gepjarmtivezetoi jogositvany);

б) професії, посади: szekretar `укр. секретар; рос. секретарь' (угор. відповідник titkar), kasszir `укр. касир; рос. кассир' (угор. відповідник penztaros), perevodcsik `рос. переводчик' (угор. відповідник tolmacs), ucsotcsik `рос. учётчик' (угор. відповідник szamfejto);

в) заклади: rajkom `райком ^ укр. районний комітет; рос. районный комитет' (угор. відповідник jarasi tanacs), birzsa `укр. біржа праці; рос. биржа труда' (угор. відповідник munkanelkuli hivatal), OVIR `рос. ОВИР ^ Отдел виз и регистрации иностранцев' (угор. відповідник utlevelosztaly), szilszovjet `укр. сільський + рос. совет' (угор. відповідник kozsegi tanacs),prokuratura `укр., рос. прокуратура' (угор. відповідник ugyeszseg);

г) організації: bezpeka `укр. безпека' (угор. відповідник allambiztonsagi szervek), CVK `укр. центральна виборча комісія' (угор. відповідник Kozponti Valasztasi Bizottsag), Cseka `рос. Чека ^ Чрезвычайная комиссия по борьбе с контрреволюцией и саботажем' (угор. відповідник Osszoroszorszagi Rendkivuli Bizottsag a Szabotazs es Ellenforradalom Megakadalyozasara), DAI `укр. ДАІ ^ Державна автомобільна інспекція' (угор. відповідник Allami Kozlekedesrendeszet), duma `укр. Державна дума; рос. Государственная дума' (угор. відповідник tanacs (hivatal)).

2. Запозичення, пов'язані з військовою службою. По суті, переважна більшість чоловічого населення закарпатських угорців засвоювала державну мову на достатньому для спілкування рівні тільки під час проходження строкової військової служби. Це, звичайно, пов'язане з тим, що в армії офіційне спілкування відбувається винятково державною мовою, а чоловіки, що походять з угорських етнічних територій, потрапляють у військові частини, де досить мало строковиків, які володіють угорською. Унаслідок використання державної мови в середовищі закарпатського угорського населення угорськомовні назви на позначення військових звань і посад, інших речей / понять з армійського життя практично невідомі. Тому коли хтось розповідає про пережите під час армійської служби, тоді цілком природно використовує слова szerzsant `укр. сержант' (а не угорське ormester), lityinant `укр. лейтенант' (а не угорське hadnagy), csaszty `укр., часть' (а не угорське laktanya), komangyirovka `рос. командировка' (а не угорське kikuldetes), kityel `рос. китель' (а не угорське katonai zako).

3. Запозичення, пов'язані з освітою та охороною здоров'я. На початку статті ми вже згадували про головні особливості освітнього процесу для закарпатських угорців, у якому важливу роль посідає державна мова. По-перше, її в обов'язковому порядку викладають в усіх загальноосвітніх закладах із навчанням мовами меншин, а, по-друге, вона використовується як мова навчання в технічно-професійній та вищій освіті. На Закарпатті значну кількість професій можна освоїти тільки державною мовою, що часто пояснюють дефіцитом освітніх послуг або ж непотрібністю / зайвістю освіти мовами нацменшин. Адже якщо хтось на Закарпатті закінчив би юридичний факультет угорською мовою, тоді він фактично не мав би шансів знайти роботу в Україні. Унаслідок такої ситуації в розмові, що стосується навчання, ми нерідко можемо почути слова і вирази на зразок zacsotka `рос. зачётная книжка' (а не угорське leckekonyv), ucsiliscse `укр. училище' (а не угорське szakiskola), szitpendium або sztipi `укр. стипендія (а не угорське osztondij), praktika `укр. практика' (а не угорське szakmai gyakorlat) perepusztka `укр. перепустка' (а не угорське atengedes, ujrairasi lehetoseg) тощо.

Схожа ситуація і у сфері охорони здоров'я. В Україні підготовка лікарів та медсестер відбувається державною мовою. Бувають такі випадки, коли в угорськомовне середовище потрапляють такі працівники сфери охорони здоров'я, які походять з інших областей України і зовсім не розуміють угорської мови. Тому в мововживанні, що стосується цієї сфери, також виявляємо значну кількість українських/угорських запозичень, напр.: akuserka `укр. акушерка' (угор. відповідник szuleszno), aptecska `укр. аптечка' (угор. відповідник elsosegely csomag), gripp `укр. грип (угор. відповідник influenza), invalid `укр. інвалід (угор. відповідник rokkant), szesztra `укр. медична сестра' (угор. відповідник nover) тощо.

Стосовно назв грошей/валют часто виникає питання, чи є вони запозиченнями чи власне екзотизмами. На нашу думку, назви грошей/валют, які трапляються у мовленні закарпатських угорців, як, наприклад, grivnya/hrivnya `укр. гривня' (національна валюта України), rubel `рос. рубль, рубель' (валюта колишнього Радянського Союзу і сучасної російської Федерації), а також назви на позначення монети kopijka/kopek `укр. копійка' (металеві гроші) належать до категорії запозичених слів, адже їхнє використання в щоденній комунікації є природним явищем, а не прагненням увиразнити чуже походження цих назв.

II. Слов'янські запозичення, пов'язані з неофіційними сферами мововживання. Угорський народ мав контакти зі слов'янськими етносами ще до здобуття нової батьківщини. Після переселення до Карпатського басейну ці контакти перетворилися на сусідські зв'язки. Завдяки економічним і культурним контактам обидва народи багато навчилися один від одного. Поряд з обміном товарами активними були культурна та мовна взаємодія, наслідки якої добре простежуються як у слов'янській, так і в угорській культурі та мовах. Місцем найактивніших лінгвістичних контактів природно були межові мовні території [див. 17, с. 9-34]. Закарпатські угорські говори ще до Тріанонського мирного договору (1920 р.) становили межові території угорської мови, де жили поруч представники різних національностей. Ці народи взаємно впливали один на одного як у культурі, так і у мові. Тому на Закарпатті двомовність можна вважати природним явищем. Запозичення, що свідчать про неофіційні мовні контакти між двома народами, знаходимо практично у всіх сферах життя, а їхня кількість більша, ніж лексем, запозичених в офіційних сферах мововживання. Серед них натрапляємо на ті, які були засвоєні ще в минулі епохи, але звісно ж є значна кількість і таких, які були запозичені вже в сучасну пору. Слов'янські запозичені лексеми, які використовуються в побутовому щоденному спілкуванні, можна класифікувати за доволі широким тематичним спектром. Це, зокрема, такі тематичні групи:

1. Назви географічних об'єктів, народів і релігій: verhovina `укр. верховина' (угор. відповідник hegyvidйk), hucul `укр., рос. гуцул' (угор. відповідник Kдrpдtukrдn nйpcsoport), pravoszlдv `укр. православний, рос. православный' (угор. відповідник ortodox) тощо.

2. Назви рослин (овочі / фрукти): grecska `укр., рос. гречка' (угор. відповідник tatдrka / hajdina), baklazsдn `укр., рос. баклажан' (угор. відповідник padlizsдn), murkф `рос. морковь' (угор. відповідник sдrga^pa) тощо.

3. Назви страв і напоїв: marmaMdй `укр., рос. мармелад' (угор. відповідник gyьmцlcssajt), tusonka `рос. тушёнка' (угор. відповідник konzervhыs), pelmenyi `укр. пельмені рос. пельмени' (угор. відповідник hыsos derelye), а також szok `рос. сок' (угор. відповідник gyьmфlcslй), sampдnszki/sampдn `укр. шампанське [вино], рос. шампанское [вино]' (угор. відповідник pezsgo), kompфt `укр., рос. компот' (угор. відповідник friss vagy fagyasztott gyьmцlcsbцl fцzцtt ьditцital), korzsiki `укр. коржик' (угор. відповідник lepйny, lдngos), perlovka `укр., рос. перловка ^ перлова каша' (угор. відповідник дrpagyцngy, gersli) тощо.

4. Назви посуду: bakдl `укр., рос. бокал' (угор. відповідник sцrцspohдr), bдnka `укр., рос. банка' (угор. відповідник befцttes ьveg), butilka `рос. бутылка' (угор. відповідник ьvegpalack), csдjnik `укр., рос. чайник' (угор. відповідник teдskanna) тощо.

5. Назви частин одягу та взуття: kurtka `укр., рос. куртка' (угор. відповідник dzseki), vдjlinyki `укр. валянки, рос. валенки' (угор. відповідник posztфcsizma), kombinzon `укр. комбінезон, рос. комбинезон' (угор. відповідник kezeslдbas) тощо.

6. Назви інструментів, предметів побуту: nozsфka `рос. ножовка' (угор. відповідник gallyvдgф fьrйsz), slдng `укр., рос. шланг' (угор. відповідник slag), roszkladuska `рос. раскладушка' (угор. відповідник nyugдgy) тощо.

7. Назви засобів пересування: elektricska `укр., рос. електричка' (угор. відповідник villanyvonat), pompa `помпа' (угор. відповідник szivattyы), krдn `укр., рос. кран' (угор. відповідник emelцdaru), szpidomйter `укр. спідометр, рос. спидометр' (угор. відповідник sebessйgmйrф), potfдrnyik `рос. подфарник' (угор. відповідник helyzetjelzц lдmpa), dankrдt `укр., рос. домкрат' (угор. відповідник emelц, emelцbak) тощо.

8. Назви видів спорту та дозвілля: turnyik `укр., рос. турник' (угор. відповідник nyыjtф), sдski `укр., рос. шашки' (угор. відповідник dдmajдtйk), volйba `укр., рос. волейбол' (угор. відповідник rцplabda) тощо.

Окреслені паралелі цілком очевидні, адже східнослов'янські мови мають спорідненість основи, що відображено і в спільності значної частини їхньої лексики. Досить легко визначити, із якої мови походить запозичення тоді, коли лексеми, узяті зі слов'янських мов, мають фонетичні відмінності. Так, наприклад у разі запозичення pricep (угор. відповідник pфtkocsi) однозначно можна стверджувати, що він походить від російського прицеп, а не від українського причіп. Натомість у разі лексеми sifer `укр., рос. шифер' (угор. відповідник hullдmpala) усе складніше, оскільки в обох мовах це слово вимовляється однаково. Тому тут не можна без вагань стверджувати, із якої саме мови запозичили лексему закарпатські угорці.

Однак цілком обґрунтовано можемо заявити, що з-поміж слов'янських запозичень, які використовуються у мовленні закарпатських угорців, переважну більшість становлять слова, що походять із російської мови. При цьому трапляються й запозичення, відповідники яких не мають схожості в обох мовах. Такі лексеми використовуються паралельно як синоніми, напр.: запозичення dovidka `укр. довідка' та szprдvka `рос. справка' (угор. відповідник igazolдs) або ж vidgyil `укр. відділ' та otgyel `рос. отдел' (угор. відповідник rйszleg, osztдly).

Висновки дослідження та перспективи подальших наукових розвідок у визначеному напрямі

Як бачимо, угорці на території Закарпаття для щоденного спілкування, крім рідної, використовують українську або ж російську мови. Наявність в угорській мові українських та російських запозичень є загальновизнаним фактом. Ці запозичення вживають у своєму мовленні білінгви, які щодня спілкуються з росіянами та українцями. Перераховані вище слова та тематичні групи становлять тільки невелику частку запозичень із згаданих мов, засвоєних закарпатськими угорцями, але, на нашу думку, навіть цього достатньо для окреслення наявної мовної ситуації.

Проте є великі сподівання, що після повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну 24 лютого 2022 р., жорстоких дій окупантів на території незалежної держави, пов'язаних із вбивством мирних мешканців, руйнуванням інфраструктури, намаганням повного знищення українців як нації й посяганням на обраний європейський спосіб життя, мовна ситуація кардинально зміниться, щонайменше, буде знівельована потреба російського слововживання на теренах України загалом і на території Закарпаття зокрема, натомість употужниться статус і функційна значущість державної мови.

У перспективі аналіз українсько-угорських запозичень в усно-розмовному мовленні представників Закарпаття, спричинених новими життєвими реаліями.

Література

1. Барань Є., Черничко С. Дослідження українсько-угорських міжмовних контактів у Закарпатському угорському інституті ім. Ференца Ракоці ІІ. Acta Beregsasiensis. VIII. йvfolyam, 1. kцtet, 2009. C. 91-112.

2. Ковтюк И. Украинские заимствования в ужанском венгерск oм говоре / под редакцией и с предисловием А. Золтана. Ниредьхаза, 2007. 340 с.

3. Лизанец П. Украинсько-венгерские межязыковые (междиалектные) связи. / Hungarian Studies. A Journal of the International Association of Hungarian Studies 3/1-2. Budapest: Akadйmiai Kiadф, 1987. С. 1-16.

4. Лизанець П. Українсько-угорські мовні контакти. Українська мова. Енціклопедія Київ: Видавництво «Українська енціклопедія» ім. М. П. Бажана, 2000. С. 688.

5. Bвrczi G. A magyar nyelv йletrajza. Budapest: Gondolat. 1963; щjabb kiadвs: Budapest, Custos Kiadф, 1996. 462 с.

6. Beregszвszi A., Csernicskф I. A kйtnyelvьsйg tipusai a kвrpвtaljai magyar kфzфssйgben // Csernicskф I. szerk. A mi szavunk jдrдsa. Bevezetйs a kдrpдtaljai magyar nyelvhasznдlatba. Beregszвsz: Kвrpвtaljai Magyar Tanвrkйpzф Fфiskola, 2003. С. 34-42.

7. Csernicskф I. Amit a kвrpвtaljai magyar kйtnyelvьsйgrфl tudunk. SzavakNevekSzotдrak Irдsok Kiss Lajos 75. szьletйsnapjдra. Kiss G. йs Zaicz G. szerk. Budapest: A Magyar Tudomвnyos Akadйmia Nyelvtudomвnyi Intйzete, 1997. С. 88-92.

8. Csernicskф I. A magyar nyelv Ukrajnдban (Kдrpдtaljдn). Budapest: Osiris Kiadф MTA Kisebbsйgkutatф Mьhely, 1998. 320 с.

9. Csernicskф I. Az ukrвn nyelv Kвrpвtaljвn. Regio. Kisebbsйg, politika, tдrsadalom. 9. йvf. 1. sz., 1998. С. 5-48.

10. Csernicskф I. Az ukrвn nyelv oktatвsa Kвrpвtalja magyar iskolaiban // Lanstyвk I. йs Szabфmihвly G. szerk., Nyelvi йrintkezйsek a Kдrpдt-medencйben kьlцnцs tekintettel a magyarpдrь kйtnyelvьsйgre. Pozsony: Kalligram Kфnyvkiadф A Magyar Kфztвrsasвg Kulturвlis Intйzete, 1998. С. 4459.

11. Csernicsko I., Hires K. A kфlcsфnzйs // Csernicsko I. szerk. A mi szavunk jвrвsa. Bevezetйs a kвrpвtaljai magyar nyelvhasznвlatba. Beregszвsz: Kвrpвtaljai Magyar Tanвrkйpzo Foiskola, 2003. С. 125-- 138.

12. Csemicsko I. Gyakorisвgi eltйrйsek a kвrpвtaljai йs a magyarorszвgi nyelvhasznвlat kцzцtt // Csemicsko I. szerk. A mi szavunk jвrвsa. Bevezetйs a kвrpвtaljai magyar nyelvhasznвlatba. Beregszвsz: Kвrpвtaljai Magyar Tanвrkйpzo Foiskola, 2003. С. 138-153.

13. Fedinec Cs., Csernicsko I. Nyelvtфrvйny Saga Ukrajnвban: A lezвratlan 2012-es fejezet. Kisebbsйgkutatвs. Minorities Studies and Reviews. 21. йvfolyam, 2012. йvi 3. szвm, 2012. С. 568-609.

14. Fodo S. Szlвv jфvevйnyszok a kвrpвtaljai magyar nyelvjвrвsokban. Magyar Nyelvjвrвsok 19. kцtet, 1973. С. 41-52.

15. Kotyuk I. A kйtnyelvьsйg йs a kвrpвtaljai magyar kцznyelv. Kйtnyelvьsйg a Kвrpвt-medencйben. Budapest: Kiadja a Szйchenyi tвrsasвg a Pszicholingva Nyelviskola kфzremьkфdйsйvel, 1991. С. 66-69.

16. Lanstyвk I. Nyelvbфl nyelvbe Tanulmвnyok a szфkфlcsфnzйsrфl, kфdvвltвsrфl йs fordоtвsrфl Pozsony: Kalligram Kфnyvkiado, 2006. 296 с.

17. Lizanec P. Magyar-ukrвn nyelvi kapcsolatok (A kвrpвtontщli ukrвn nyelvjвrвsok anyagai alapjвn). Egyetemi jegyzet. Uzshorod: Az USZSZK Felsoйs Szakkфzйpoktatвsьgyi Minisztйriuma, Uzshorodi Вllami Egyetem, 1970. 249 с.

18. Mвrku A. „Po Zвkвrpвtszki». Kйtnyelvьsйg, kйtnyelvьsйgi hatвsok йs kйtnyelvь kommunikвciфs stratйgiвk a kвrpвtaljai magyar kфzфssйgben. Ungvвr: „Lira» Poligrвfcentrum, 2013. 172 с.

19. Mвrku A. Szokфlcsфnzйs a kвrpвtaljai magyar foiskolвsok йs egyetemistвk kфrйben. Alkalmazott Nyelvtudomвny 8, 2008. С. 27-39.

20. Miklosich F. Die slavischen Elemente im Magyarischen. Denkschriften der Kaiserlichen Akademie der Wissenschaften, Philosophisch-Historische Classe 21. Band, Wien, 1872. С. 1-74.

21. Molnвr A. Magyar vagy ukrвn tannyelvь iskola? A tannyelv lehetsйges kфvetkezmйnyeirol Kвrpвtaljвn. Hatвrhelyzetek III. Фnmeghatвrozвsi kоsйrletek: hagyomвnyфrzйstфl a nyelvi identitвsig. Szerkeszto: Fвbri I. Kфtйl E. Budapest: Balassi Intйzet Mвrton Вron Szakkollйgium, 2010. С. 186-212.

22. Orosz I. A magyar anyanyelvь/anyanyelvi oktatвs йs kйpzйs helyzete Kвrpвtaljвn (1991-2010). A II. Rвkфczi Ferenc Kвrpвtaljai Magyar Foiskola Lehoczky Tivadar Intйzetйnek tanulmвnygyьjtemйnye. Ungvвr: PoliPrint Kft, 2010. С. 87-137.

23. Rot S. Magyar-ukrвn nyelvi kфlcsфnhatвs / Balвzs J. szerk. Nyelvьnk a Duna-tвjon. Budapest: Tankфnyvkiado, 1989. С. 351-401.

24. Sйra M. Йrvek йs ellenйrvek az iskolai tannyelvvвlasztвsban (avagy az oktatвspolitikai vвltozвsok hatвsa a kвrpвtaljai magyar kфzфssйgre irвnyitott beszйlgetйsek alapjвn). Hatвrhelyzetek III. Фnmeghatвrozвsi kоsйrletek: hagyomвnyфrzйstфl a nyelvi identitвsig. Szerkeszto: Fвbri I. Kфtйl E. Budapest: Balassi Intйzet Mвrton Вron Szakkollйgium, 2010. C. 161-185.

Джерела

1. Закон України «Про засади державної мовної політики» Від 3 липня 2012 року. № 5029-VI. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/5029-17#Text (дата звернення: 10 січня 2022 р.).

2. Наказ Міністерство освіти і науки України №607. «Про проведення у 2008 році зовнішнього незалежного оцінювання навчальних досягнень випускників загальноосвітніх навчальних закладів «. Від 13.07.2007. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/rada/show/v0607290-07#Text (дата звернення: 10 січня 2022 р.).

3. Товт М., Черничко С. Научно-практический комментарий Закона Украины об основах государственной языковой политики (с приложениями). ВОО Правозащитное общественное движение «Русскоязычная Украина», Киев 2013. 160 с. URL: https://hodinkaintezet.uz.ua/wp- content/uploads/2016/10/komment.pdf (дата звернення: 10 січня 2022 р.).

4. Toth M., Csernicsko I. Tudomвnyos-gyakorlati kommentвr Ukrajnвnak az вllami nyelvpolitika alapjairфl szфlф tфrvйnyйhez. Intermix Kiado, Ungvвr-Budapest, 2014. 141 c. URL: https://hodinkaintezet.uz.ua/wp-content/uploads/2016/10/Tudomanyos gyakorlati kommentar.pdf (дата звернення: 10 січня 2022 р.).

References

1. Baran E., Csernicsko S. Research on Ukrainian-Hungarian language contacts at the Ferenc Rakoczi II Transcarpathian Hungarian College of Higher Education. Acta Beregsasiensis. VIII. evfolyam, 1. kotet, 2009. S. 91-112.

2. Kovtyuk I. Ukrainian loanwords in Uzanian Hungarian vocabulary / Edited and prefaced by A. Zoltan. Niredhaza, 2007. 340 s.

3. Lizanec P. Ukrainian-Hungarian language (dialect) relations. Hungarian Studies. Journal of the International Association of Hungarian Studies 3/1-2. Budapest: Akademiai Kiado, 1987. S. 1-16.

4. Lizanec P. Ukrainian-Hungarian language contacts. Ukrainian Language. Encyclopaedia Kyiv: Publishing House «Ukrainian Encyclopaedia» in the name of M.P. Bazhan, 2000. S. 688.

5. Barczi G. Biography of the Hungarian language. Budapest. 1963; newer edition in Budapest: Custos Kiado, 1996. 462 s.

6. Beregszaszi A., Csernicsko I. Types of bilingualism in the Hungarian community of Transcarpathia // Csernicsko I. ed. A mi szavunk jarasa. Introduction to the use of the Hungarian language in Transcarpathia. Berehovo: Transcarpathian Hungarian Teacher Training College, 2003. S. 34-42.

7. Csernicsko I. What we know about Hungarian bilingualism in Transcarpathia. Words Names Dictionaries Writings for the 75th birthday of Lajos Kiss. G. Kiss and G. Zaicz eds. Budapest, 1997. S. 8892.

8. Csernicsko I. The Hungarian language in Ukraine (Karpataljan). Osiris Publishing House Hungarian Academy of Sciences Minority Research Workshop, 1998. 320 s.

9. Csernicsko I. The Ukrainian language in Transcarpathia. Regio. Minority, politics, society. Vol. 9 No. 1., 1998. S. 5-48.

10. Csernicsko I. Teaching the Ukrainian language in Hungarian schools of Transcarpathia / Lanstyak I. and Szabomihaly G. eds., Language contacts in the Carpathian Basin with special reference to HungarianHungarian bilingualism. Kalligram Publishing House Cultural Institute of the Republic of Hungary, 1998. S. 44-59.

11. Csernicsko I., Hires K. Lending // Csernicsko I. ed. A mi szavunk jarasa. Introduction to the use of the Hungarian language in Transcarpathia. Berehovo: Transcarpathian Hungarian Teacher Training College, 2003. S. 125-138.

12. Csernicsko I. Frequency differences between Transcarpathian and Hungarian language use // Csernicsko I. ed. A mi szavunk jarasa. Introduction to the use of the Hungarian language in Transcarpathia. Berehovo: Transcarpathian Hungarian Teacher Training College, 2003. S. 138-153.

13. Fedinec Cs., Csernicsko I. Language Law Saga in Ukraine: the unfinished 2012 chapter. Minority Studies. Minorities Studies and Reviews. Vol. 21, № 3, 2012. S. 568-609.

14. Fodo S. Slavic nouns in the Transcarpathian Hungarian dialects. Hungarian Dialects. Vol. 19. 1973. S.41-52.

15. Kotyuk I. Bilingualism and the Hungarian vernacular in Transcarpathia. Bilingualism in the Carpathian Basin. Budapest. S. 66-69.

16. Lanstyak I. From language to language Studies on word borrowing, code-switching and translation. Bratislava: Kalligram Publishing House, 2006. 296 s.

17. Lizanec P. Hungarian-Ukrainian linguistic relations (Based on the materials of Ukrainian dialects of Transcarpathian Ukraine). University note. Uzhhorod: Ministry of Higher and Secondary Education of the USSR, Uzhhorod State University, 1970. 249 s.

18. Marku A. «Po Zakarpatszki». Bilingualism, bilingual influences and bilingual communication strategies in the Hungarian community of Transcarpathia. «Lira» Polygraph Centre, 2013. 172 s.

19. Marku A. Word borrowing among Hungarian college and university students in Transcarpath ia. Applied Linguistics 8. 2008. S. 27-39.

20. Miklosich F. Die slavischen Elemente im Magyarischen. Denkschriften der Kaiserlichen Akademie der Wissenschaften, Philosophisch-Historische Classe. Vol. 21. 1872. P. 1-74.

21. Molnвr A. Hungarian or Ukrainian language school? On the possible consequences of the language of instruction in Transcarpathia. Border situations III. Self-definition attempts: from tradition preservation to linguistic identity. Edited by I. Fвbri E. Kфtйl. Budapest: Mвrton Aron Szakkollйgium Balassi Institute, 2010. S. 186-212.

22. Orosz I. The situation of Hungarian mother tongue/native language education and training in Transcarpathia (1991-2010). Collection of studies of the Lehoczky Tivadar Institute of the Ferenc Rвkфczi II Hungarian College in Transcarpathia. Uzhhorod: PoliPrint Ltd, 2010. S. 87-137.

23. Rot S. Hungarian-Ukrainian language interaction / Balвzs J. ed. Our language on the Danube. Budapest, 1989. S. 351-401.

24. Sйra M. Pros and cons in school language choice (or the impact of educational policy changes on the Hungarian community in Transcarpathia based on interviews). Border situations III. Self-definition attempts: from tradition preservation to linguistic identity. Edited by I. Fвbri E. Kфtйl. Budapest: Mвrton Aron Szakkollйgium Balassi Institute, 2010. S. 161-185.

Sources

1. Law of Ukraine «On the Principles of State Language Policy « of July 3, 2012. № 5029-VI. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5029-17#Text (data zvernennia: 10 sichnia 2022 r.).

2. Order of the Ministry of Education and Science of Ukraine №607. «On conducting an external independent evaluation of academic achievements of graduates of secondary schools in 2008». From 13.07.2007. URL: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0607290-07#Text (data zvernennia: 10 sichnia 2022 r.).

3. Tovt M., Chernichko S. Scientific and Practical Commentary on the Law of Ukraine on the Fundamentals of the State Language Policy (with annexes). (Russian version) NGO Human Rights Public Movement «Russian-speaking Ukraine», Kyiv 2013. URL: https://hodinkaintezet.uz.ua/wp-content/uploads/2016/10/komment.pdf (data zvernennia: 10 sichnia 2022 r.).

4. Toth M., Csernicsko I. Scientific-practical commentary on the Law of Ukraine on the Fundamentals of State Language Policy. (Hungarian version). Intermix Publishing House, UzhhorodBudapest, 2014. URL: https://hodinkaintezet.uz.ua/wp-content/uploads/2016/10/-Tudomanyos gyakorlati kommentar.pdf (data zvernennia: 10 sichnia 2022 r.).

Размещено на Allbest.ru