Образно-асоціативний потенціал фразеологізмів з лексемою вода

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Образно-асоціативний потенціал фразеологізмів з лексемою вода

Швидка Н.В.

Анотація

Суб'єктивна категоризація явищ, конвенція (домовленість, традиції) і повторюваність, без якої взаєморозуміння було б неможливе, сприяють формуванню стереотипу, потрібному складнику спільної мови й коду культури. А стереотипізація зумовлює символізацію. Українці по-своєму дають визначення, які залежать як від морального, так і від фізичного стану людини, стосунків у соціумі, його ціннісних критеріїв, від здатності мовців узагальнювати спостереження над власною життєдіяльністю. У мові закладено глибинні прошарки культури, засвідчено рівень національної свідомості, сформовано підвалини життя українців. Імплікація образу-символу вода у фразеологічній площині є розгалуженою й багатогранною. Народні афоризми сформувалися на підвалинах повір'їв і звичаїв українського народу. Це є свідченням того, що людина не лише називає окремі реалії, а й втілює їх сутність у номінаціях, унаслідок чого на лексему вода нашаровуються різноманітні поняття.

Усі зафіксовані фразеологізми з лексемою вода (77 номінацій) у «Фразеологічному словнику української мови» [2] мають антропоцентричне спрямування. Їх змістову парадигму формує сукупність маркерів життєдіяльності соціуму, серед яких виокремлюємо такі:

1. Репрезентантами стану людини є такі фразеологізми: Вертітися (крутитися) як муха в окропі. Бути постійно зайнятим, заклопотаним; Хоч у воду. Перебувати в безвихідному становищі; Як холодною (зимною) водою облитий (обдати). Викликати у кого-небудь стан сильного хвилювання, збентеження, переляку, бути враженим, розгубленим, пригніченим, приголомшеним; Мов у воду опущений. Дуже похмурий, сумний; Пройти крізь вогонь і воду. Виявитися дуже спритним, мужнім, витривалим; Як риба у воді. Почуватися вільно, невимушено, добре; Піднімати бурю у склянці води. Хвилюватися з незначного приводу; Дути на воду, обпалившись на молоці. Бути обережним, пам'ятаючи про сумний досвід. Вилами по воді писано. Невпевненість у здійсненні запланованого тощо.

2. Фразеологічні одиниці, що виражають дію: Набрати шоломом води. Здобути перемогу; Виводити на чисту воду. Викривати чию-небудь непорядність, нечесність. Відкрито звинувачувати кого-небудь; Замутити воду. Навмисне заплутати яку-небудь справу, зробити щось неясним, незрозумілим; Лізти у воду, не знаючи броду. Робити що-небудь без попереднього обміркування, зважування; Товкти воду у ступі. Займатися чим-небудь непотрібним, марно гаяти час; Ховати кінці у воду. Не залишати ніяких ознак злочинної діяльності; Лити воду. Говорити або писати некоректно, нецікаво, поверхово висвітлювати якусь тему; Як у воду дивитися (глянути). Заздалегідь передбачати тощо.

3. Номінації, що окреслюють семантику кількості, якості, способу дії: Як воду пити. У великій кількості або легко; Як води напитися. Дуже швидко, дуже просто; Як з води. Зовсім несподівано, раптово. Дуже легко, добре, вдало; Хоч з лиця води напитися. Уживається для вираження вищої міри якості. Дуже вродливий, красивий тощо.

4. Маніфестанти поняттєвого поля «риси характеру»: І в ложці води не спіймати. Хто-небудь дуже хитрий, спритний; Води не замутить. Лагідний, скромний, сумирний; Тихіший води, нижчий трави. Дуже скромний, покірний, непомітний; Варити воду з когось. Знущатися з кого - небудь, показуючи свої примхи, вередуючи перед ким-небудь чи прискіпуючись до когось; Виходити сухим з води. Знаходити вихід із скрутного становища. Будучи винним, залишатися непокараним або незаплямованим; Як з гуски вода. Хто-небудь не реагує на щось, ніщо не впливає, не діє на когось; Ні за холодну воду. Нічого не робити, нічим не займатися (ледачий). З глибокої криниці студена вода. Від розумної людини завжди корисна порада тощо.

5. Фразеологізми на позначення сімейних стосунків: Десята (сьома) вода на киселі. Дуже далека рідня; Як риба з водою; І водою не розлити. Жити дружно, мирно, у злагоді, не розлучити, не роз'єднати кого-небудь тощо.

6. Мовні одиниці, що символізують лікувальні властивості: Виливати переполох. Лікувати перелякану людину або знервовану людину знахарським способом; І вода освятиться. Хто-небудь помре, буде вбитий; Як чорт свяченої води. Боятися, сахатися.

7. Фразеологізми, що увиразнюють побажання щастя, здоров'я й добробуту: З роси та з води; Будь здорова, як вода, Будь багата, як земля, А гожа, як цвіт-рожа!; З роси та води вам!; Нехай пливе за водою. Побажання забути що-небудь, не повертатися до чогось тощо.

8. Вода символізує рух: Багато (чимало) води утекло. Минуло багато часу; Піти (збігти) за водою. Минути без вороття (про час) або зникнути, пропасти; Як вода змила. Хтось зник швидко й безслідно. Як у воду канули. Зникнути надовго.

9. Експлікатори семантичної площини «швидкоплинність людського життя, незворотність чогось»: Літа пливуть (спливають) за водою; Збігли літа, як вода; Вчорашньої води не доженеш; Прийшло з води, пішло з водою; Пролиту воду назад не збереш; Ще до того багато води втече. Якась подія буде нескоро; З того часу багато води втекло. Про подію, яка відбулася давно; Спливло за водою, Як лист за водою. Про те, що втрачене й не повернеться; Двічі в одну воду не вступиш. Неможливість повторити те, що було колись, бо умови вже змінилися тощо.

Отже, лексема вода формує неоднозначні фразеологічні змістові відношення, які хоч і не потребують широких контекстів завдяки традиції вживання, проте її розгалужена варіативність потребує лексикографічної обізнаності. Зазначена номінація хоч і є стрижневою у структурі фразеологізму, але не власне вона мотивує численні значення таких мовних одиниць, а інші її компоненти, які реалізують цілісну семантику сполучення слів. Хоча прозорість внутрішньої форми фразеологічних номінацій забезпечує саме образ-символ вода. Аналіз сталих мовних сполук потребує не лише оперування певними мовними процесами, а й застосування відповідних знань з історії, культури, фольклору. Образність і символіка таких одиниць є надбанням народної філософії, етики й естетики.

Література

фразеологізм вода лексема

1. Жайворонок В.В. Знаки української етнокультури: словник - довідник. Київ: Видавництво «Довіра», 2006. 703 с.

2. Фразеологічний словник української мови: у 2 кн. Київ: Наукова думка, 1993. Кн. 1. 528 с., Кн. 2. 984 с.

Размещено на Allbest.ru