Денумеративні дієслова української мови

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДЕНУМЕРАТИВНІ ДІЄСЛОВА УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

Ольга Гушпіт

Анотація

дієслівний дериват числівник мова

Описано словопороджувальну здатність числівників української мови формувати дієслівні зони в межах десяти словотвірних гнізд із вершинами на позначення першого десятка. Проаналізовано закономірності формування значеннєвої структури дієслівних дериватів шляхом встановлення словотвірних значень похідних одиниць, виокремлено засоби їх реалізації та вираження, з'ясовано типи деривації.

Ключові слова: словотвірне гніздо, денумеративні дієслова, словотвірне значення, лексична деривація (мутація, модифікація), синтагматична деривація, префіксація, суфіксація, постфіксація, зрощення.

Annotation

DENUMERATIVE VERBS OF THE UKRAINIAN LANGUAGE

Olha Hushpit Department of the Ukrainian language, Vasyl Stefanyk Precarpathian National University, Ivano-Frankivsk, Ukraine.

Background: The problem of semantic-word-forming capabilities of the Ukrainian numerals designating the first ten`s unit to form verbal zones in the structure of ten families of words has been described. It will allow us to fully typologize the word-forming system of the Ukrainian language.

Purpose: The purpose of this work is to find out and describe the word-generating ability of numerators to form verbal zones within families of words and to establish the semantic-derivative features of derivatives.

Results: Among 10 families of words three tops are formed by the verbal zones. The number of analyzed verbs is 48 derivatives: in the family of words dea 22 derivatives, in the family of words mpu 23 derivatives, in the family of words uomupu 3 derivatives. 26 verbs are motivated by basic words indirectly, and 2 verbs directly.

The maximum depth of the verbal zones has been found out in the families of words двсі, три and reaches level V, in the family of words чотири level IV.

Verbs, rarely numerals (quantitative, collective and ordinal) and adjectives, are formative for verbs at different stages of word formation.

The semantic structure of derived verbs includes the invariant meanings of numerators with quantitative semantics in the quantitative function.

Twelve word formative meanings of denumerative verbs and means of their realization and expression have been singled out: «completeness of action» is based on prefixation; «repeated action» on prefixation; «action divided into parts» prefixing; «the negative effect of a generic word» on the prefix; «imperfect action» on suffixation; «feature of the object in case of unknown subject of action» on the suffix; «division into a certain number of units» by suffixation; «to take the action called by a generic word» on suffixation; «reverse division» on postfixation; «reverse increase» on postfixation; «reverse effect of a generic word» on postfixation; syntagmatic word building meaning is realized by adhesive word forms.

The word building meanings are based on the types of derivation, such as lexical (42 modifications, 4 units of mutative type) and syntagmatic derivation (2 denumeratives).

Discussion: Denumerative verbs of the Ukrainian language form a big group of words that systematically and structurally organize the language, in particular at the level of word formation. Perspectives of work are in the possibility of consistent extension of the work results by exploring other parts of the language in the denumerative derivation of the Ukrainian language. The results of the work can be used as practical, theoretical material in classes of word formation, as well as be lexicographically processed.

Keywords: family of words, denumerative verbs, word-formative meaning, lexical derivation, syntactic derivation (mutation, modification), syntagmatic derivation, prefixation, suffixation, adhesion.

Виклад основного матеріалу

У сучасній лінгвістиці актуальною є проблема опису словотвірної системи української мови. Тривалий час аналіз словотворчих явищ та процесів реалізувався за допомогою форматноцентричного підходу. Сьогодні ж актуальним є основоцентричне опрацювання словотвору крізь призму таких одиниць: словотвірні ланцюжки, словотвірні парадигми та словотвірні гнізда.

Найбільш об'ємною одиницею класифікації мовного матеріалу є словотвірне гніздо, що послідовно впорядковує спільнокореневі слова на базі відношень словотвірної та семантичної похідності (Тихонов 30). Зауважимо, що серед спільнокореневих слів маємо на увазі не тільки прості, а й складні одиниці, у семантико-структурній організації яких виявляються досліджувані корені.

Аналіз похідних слів за принципом гніздування, з одного боку, уможливлює встановлення дериваційного потенціалу бази словотворення, особливостей її семантичного входження в значеннєву структуру похідних, специфіку приєднання морфем до твірної основи; з іншого боку дає змогу дослідити значеннєво дериваційне місце похідних слів у межах гнізд, зрештою, у словотвірній системі мови. Вивчення частиномовних зон словотвірних гнізд уможливлює та унаочнює мисленнєво-мовленнєвий взаємоз'язок як об'єктивацію навколишньої дійсності.

Лінгвістичну проблему словотвірної гніздології вивчали українські та закордонні дослідники.

У сучасному українському мовознавстві за принципом гніздування спільно кореневих слів здійснено вивчення структурно-семантичних параметрів дериватів, що виводяться від одиниць, які належать до різних лексико-граматичних класів слів. Принцип об'єднання слів у гнізда в україністиці був започаткований І. Коваликом. Г. Василевич дослідила СГ з вершинами дієсловами на позначення мислення. М. Голянич описала СГ з вершинами зі значенням мовлення (коренями говор-, каз-, мов-). С. Гірняк простежила семантико-структурну огранізацію СГ із базовими вербативами мовлення в українській мові XIX-XX ст.

Н. Дзеньдзюра розглянула СГ параметричних прикметників. О. Дияк досліджувала семантичну та структурну характеристику СГ зі значенням металів. О. Степаненко вивчала структурну та семантичну організацію СГ із вершинами, що номінують соматичні об'єкти голова, рука, нога. М. Лесюк вивчав словотвірні гнізда з вершинами-дієсловами зі значенням руху в українській мові. Н. Тишківська дослідила СГ, вершинами яких є дієслова, прикметники та іменники з інваріантим значенням почуттів.

Словотвірні гнізда розглядають також в аспекті контрастивної дериватології. Л. Рибачківська описала СГ з вершинами-омоніми на позначення антропонімів, ергонімів, ідеонімів в українській та англійській мовах. Н. Ярошенко вивчала СГ із дієслівними вершинами російської, української, польської мов (сажать, садити, sadzіж), порівнюючи з англійською (дієслова to set, to plant, а також іменники a seat, a garden).

Сучасна дериватологія польської мови характеризується активною тенденцією до вивчення СГ в діахронії. Історичний аспект словотвірних гнізд польської мови вивчала Х. Клещова, а також Х. Вашковський, який розглядав на матеріалі анімалістичної лексики польської мови словотвірні гнізда на базі історико мовних вчень.

У російському мовознавстві є різні підходи до аналізу гнізд. Наприклад, Євсєєва дослідила комплексні одиниці словотворення, зокрема й СГ, крізь призму лінгвокогнітологічних досліджень. О. Янковський описав основи СГ -ход-, -ид-, -шедна базі синхронічно-діахронічного словотвору, поєднаного з етимологічним аспектом.

Для більш повного узагальнення досліджень з питань словотвірної системи української мови необхідно вивчати всі можливі класи твірних слів. Оскільки числівники як база словотворення в аспекті словотвірної гніздології ще не були предметом лінгвістичного дослідження, то це й становить актуальність нашої роботи.

Метою статті є з'ясувати та описати семантико-словотворчі можливості числівників зі значенням першого десятка щодо формування дієслівних зон СГ, а також встановити семантико-структурні особливості похідних вербативів. Поставлена мета передбачає розв'язання таких конкретних завдань: 1) укласти словотвірні гнізда з вершинами числівниками, що номінують перший десяток; 2) з'ясувати словопороджувальні здатності вершин щодо утворення вербативних зон в межах СГ; 3) встановити структуру словотвірних значень похідних і засоби їх реалізації та вираження, а також типи деривації.

Щоб досягнути поставлену мету, нами застосовано такі методи: описовий, структурний (методика компонентного аналізу), а також прийом кількісних під рахунків.

Об'єктом дослідження є спеціально укладені десять словотвірних гнізд із числівниковими вершинами від одного до десятії, складниками яких є слова з одинадцятитомного Словника української мови.

Предметом дослідження є структурно-семантичні особливості похідних дієслів української мови.

Аналізуючи десять словотвірних гнізд із нумеративними вершинами на позначення першого десятка, виявлено 48 похідних дієслів, що формують вербативні зони в межах трьох гнізд. Досліджувані деривати виводяться від твірних два (2 одиниці безпосередньо, 20 одиниць опосередковано), три (23 одиниці опосередковано) та чотири (3 одиниці опосередковано). Натомість вершини гнізд один, п'ять, шість, сім, вісім, дев'ять, десять не формують у структурі гнізд дієслівні зони.

Семантичне розтікання багатозначних вершин два, три та чотири не простежується в значеннях денумеративних дієслів, тобто в семантичну структуру похідних входять інваріантні значення непохідних твірних в квантитативній функції «кількість із певного числа одиниць». Отже, варіантні семеми вершин гнізд не є дериваційно спроможними.

Глибина дієслівних зон у СГ два та три сягає V ступеня словотворення, а в СГ чотири III ступеня.

У словотвірному гнізді з вершиною два твірними для похідних дієслів на різних ступенях є одиниці різної частиномовної належності: на I ступені кількісний числівник для дериватів двоввігнутий, двовгнутий; на II ступені збірний числівник для деривата двоїти; на III ступені дієслова для похідних двоїтися, здвоїти, предвоїти, подвоїти, роздвоїти; на IV ступені дієслова для дериватів здвоїтися 1, здвоїтися 2, здвоювати, здвоєний, передвоювати, подвоєний, подвоювати, подвоїтися, роздвоєний, роздвоювати, роздвоїтися; на V ступені дієслова для дериватів здвоюватися, подвоюватися, роздвоюватися.

У СГ три твірним є збірний числівник для похідного II ступеня троїти, а прикметник для похідного триножити; дієслова є твірними для дериватів III ступеня троїтися, потроїти, строїти, триножитися, розтриножити, стриножити; вербативи мотивують похідні IV ступеня потроїтися 1, потроєний, потроювати, потроїтися 2, строєний, строювати, строїтися, розтриножитися 1, розтриножитися 2, розтриножувати, розтриножений, стриножений; від дієслів виводяться деривати V ступеня потроюватися, строюватися, розтриножуватися.

У словотвірному гнізді з вершиною чотири денумеративне дієслово II ступеня четвертувати мотивоване порядковим числівником; похідні лексеми III ступеня почетвертований, почетвертувати дієсловом.

Із 48 денумеративних дериватів нами виявлено 8 пасивних дієприкметників минулого часу, які утворилися від перехідних дієслів доконаного виду та належать до СГ два, три, чотири: здвоєний (IV ст.), подвоєний (IV ст.), роздвоєний (IV ст.), потроєний (IV ст.), розтриножений (IV ст.), строєний (IV ст.), стриножений (IV ст.), четвертований (III ст.).

Усі деривати виражають ознаку об'єкта за дією, а мисленнєво-мовна практика закріпила вираження ознаки предмета за прикметником, тоді як процесуальність за дієсловом.

«Основа семантичного зближення дієслова і прикметника розуміється нами в їх ознаковому характері, тобто у вираженні ними однієї широкої категорії ознаки». А відрізняються категорії ознаки цих частин мови інтенсивністю та стійкістю, адже «дієслова виражають динамічну ознаку, здатну протікати в часі, тоді як категорія ознаки в прикметника це відносно стала категорія безвідносна до дії та часу, це „статичне володіння ознакою”» (Киселева). Тобто категорія ознаки дієслова не мислиться без дії, на відміну від категорії прикметника, отже, категорії цих частин мови є різними категоріями з відмінними засобами їх вираження. Ці засоби (суфікси) є омонімічними. Про омонімічність цих слово творчих засобів писав В. Лопатін, думку якого підтримав М. Лесюк (Лесюк 104).

Зауважимо, що серед дієприкметників ми беремо до уваги й складні деривати, які в тлумачному Словнику української мови розглядаються як прикметники: двоввігнутий (I ст.) та двовгнутий (I ст.). Твірними словами для цих дериватів є числівники та пасивні дієприкметники минулого часу ввігнутий та вгнутий (частиномовна належність вказана у словнику).

При зрощенні цих основ семантика обох компонентів конденсується в одному слові, але не змінює частиномовного статусу дериватів, тому ми розглядаємо їх як складні за структурою дієприкметники.

Особливості утворення семантики денумеративних дієслів передбачають з'ясування словотвірних значень похідних та встановлення типів деривації.

Нами з'ясовано, що відчислівниковим дієсловам властиві такі типи деривації, як лексична (модифікація та мутація), рідше синтагматична деривація. Модифікація зумовлює семантичні зміни деривата при збереженні частиномовної належності, тоді як мутація передбачає формування нової лексеми з відмінною семантикою (ОокдШ 196-200). При синтагматичній деривації дериват об'єднує значення всіх компонентів синтагми за участі сполучувальних афіксів у семантику одного слова («Русская грамматика» 408). Зокрема, на лексичному типі базовано 46 похідних дієслів, з яких 42 утворені шляхом модифікації значення, а 4 слова шляхом мутації; на синтагматичному типі ґрунтується 2 деривати.

«Словотвірне значення це усталена й типізована в мовній свідомості на базі узагальнення регулярно повторюваних відношень між однорідними похідними словами та їх твірними семантична категоріальна величина, складно структурована відповідно до внутрішніх різновидів деривації, із закріпленою за нею мовною практикою словотвірними формами, яка служить засобом субкатегоризації або перекатегоризації частиномовного значення» (Ґрещук 36).

При встановленні словотвірних значень похідних дієслів потрібно врахувати той факт, що ці значення можуть об'єднувати слова з більшим чи меншим ступенем узагальненості. Узагальнене словотвірне значення може збігатися з індивідуальним значенням дериватів, якщо ці похідні одиниці є єдиним підвидом узагальненого словотвірного значення.

Для встановлення словотвірних значень відчислівникових вербативів варто зосередити увагу на таких семантичних та морфологічних особливостях цієї частини мови: 1) значення дієслів (перехідні / неперехідні, зворотні); 2) види дієслів (доконаний / недоконаний).

Аспект перехідності / неперехідності вагомий при встановленні словотвірних значень зворотних дієслів. Як зауважує М. Лесюк, афікс -ся, «поєднуючись з перехідними дієсловами,... переводить ці дієслова в ряд неперехідних» (Лесюк 56). Наприклад, перехідне дієслово подвоїти (III ст.) з інваріантним значенням «збільшувати вдвічі» є твірною базою для неперехідного подвоїтися (IV ст.) з домінантим значенням «збільшитися вдвічі». Семантика останнього модифікувалася шляхом приєднання постфікса -ся, перенаправивши дію на «самого себе» в семантичній структурі деривата. Такі деривати творяться від дієслів доконаного та недоконаного виду.

Іншим вагомим аспектом при встановленні СЗ вербативів є вид дієслова, який змінюється, згідно з нашими спостереженнями, за участі таких способів словотворення, як суфіксація та префіксація. Складність цього питання полягає в усвідомленні двоїстої сутності формота словотворчих афіксів.

Услід за М. Лесюком дієслівні видові пари, що утворені суфіксальним способом, розглядаємо як дві окремі лексеми, «а не як дві форми однієї лексеми», незважаючи на те, що дієслівні суфікси, окрім словотворчої функції, виконують ще й форомотворчу (Лесюк 40), «тому й дієслівні суфікси трактуються нами не як формотворчі засоби». Звідси випливає, що деякі суфікси переводять дієслова з доконаного в недоконаний вид, а тому мають різні СЗ. Зокрема, від твірного потроїти (III ст.) з інваріантним значенням «збільшити втричі» утворився дериват потроювати (IV ст.) з домінантим значенням «збільшувати втричі» за участі афікса -ува-, який акцентує на незавершеності процесу. Відповідно, СЗ потроїти (III ст.) є «доконаність дії», а СЗ потроювати (IV ст.) «недоконаність дії».

Префіксальні дієслова доконаного виду структурно та семантично є вторинними, порівняно з дієсловами недоконаного виду, тому за участі префіксальної морфеми модифікують похідне значення слова, звідси випливає, що префіксаль ні дієслова доконаного та недоконаного виду треба розглядати також як окремі лексичні одиниці з різними словотвірними значеннями. Так, деривати видової пари троїти (II ст.) строїти (III ст.) мають різні СЗ, перша лексема СЗ «ділити на певну кількість одиниць», друга СЗ «доконаність дії».

Згідно з нашими спостереженнями, префіксація не тільки формує видові пари доконаного виду як дві рівноцінні лексеми, а й утворює деривати з іншими значеннями для вказівки на заперечну, повторну дію та дію роз'єднування на певні частини.

Отже, нами встановлено 12 словотвірних значень денумеративних вербативів.

Серед похідних дієслів модифікаційного типу словотворення виокремлено такі словотвірні значення: 1) СЗ «доконаність дії»: здвоїти (III ст.), здвоїтися 1 (IV ст.), подвоїти (III ст.), потроїти (III ст.), стриножити (III ст.), строїти (III ст.), потроїтися 1 (IV ст.), почетвертувати (III ст.); 2) СЗ «повторне здійснення дії»: передвоїти (III ст.); 3) СЗ «дія роз'єднування на певні частини»: роздвоїти (III ст.); 4) СЗ «заперечна дія того, що названо твірним словом»: розтриножити (III ст.), розтриножитися 1 (IV ст.); 5) СЗ «недоконаність дії»: здвоювати (IV ст.), передвоювати (IV ст.), подвоювати (IV ст.), роздвоювати (IV ст.), потроювати (IV ст.), строювати (IV ст.), розтриножувати (IV ст.); 6) СЗ «ознака об'єкта при невідомому суб'єкті дії»: четвертований (III ст.), здвоєний (IV ст.), подвоєний (IV ст.), роздвоєний (IV ст.), потроєний (IV ст.), розтриножений (IV ст.), строєний (^ст.), стриножений (IV ст.); 7) СЗ «зворотний поділ»: двоїтися (III ст.), троїтися (III ст.), роздвоюватися (V ст.), роздвоїтися (IV ст.); 8) СЗ «зворотне збільшення»: здвоюватися (V ст.), подвоюватися (V ст.), потроюватися (V ст.), строюватися (V ст.), здвоїтися 2 (IV ст.), подвоїтися (IV ст.), потроїтися 2 (IV ст.), строїтися (IV ст.); 9) СЗ «зворотна дія за тим, що названо твірним»: триножитися (III ст.), розтриножитися 2 (IV ст.), розтриножуватися (V ст.).

Серед дериватів мутаційного типу виявлено такі словотвірні значення: 1) СЗ «ділити на певну кількість одиниць»: двоїти (II ст.), троїти (II ст.); 2) СЗ «набувати дії, названої твірним словом»: триножити (II ст.), четвертувати (II ст.).

Синтагматичною деривацією постали такі складні за структурою слова, як двоввігнутий (I ст.) та двовгнутий (I ст.).

Таблиця 1

Структура СЗ денумеративних дієслів української мови

Окрім виокремлення СЗ похідних дієслів, необхідно з'ясувати засоби їх реалізації та вираження. Словотвірні значення денумеративних вербативів репрезентовано такими засобами їх реалізації, як суфіксація (19 дієслів), префіксація (12 дієслів) та постфіксація (15 дієслів), зрощення (2 дієслова).

Найбільш активним засобом реалізації словотвірних значень похідних дієслів є суфіксація. Наприклад, СЗ «недоконаність дії» базується на суфіксальній морфемі -ува-: здво]-ува-ти (IV ст.), передво]-ува-ти (IV ст.), подво]-ува-ти (IV ст.), роздво]-ува-ти (IV ст.), потро]-ува-ти (IV ст.), стро]-ува-ти (IV ст.), розтринож-ува-ти (IV ст.). Для реалізації СЗ «ознака об'єкта при невідомому суб'єкті дії» активними є суфікси -ан-, -ен-: четверт(ов)-ан(ий) (III ст.), здво]-ен(ий) (IV ст.), подво]-ен(ий) (IV ст.), роздво]-ен(ий) (IV ст.), потро]-ен(ий) (IV ст.),розтринож-ен(ий) (IV ст.), стро]-ен(ий) (IV ст.), стринож-ен(ий) (IV ст.).

Засобом реалізації СЗ «ділити на певну кількість одиниць» є також суфіксальний спосіб, представником якого є афікс -і-: дво^'-і-ти (II ст.), тро^'-і-ти (II ст.), а для СЗ «набувати дії, названої твірним словом» афікс -и-: тринож-ити (II ст.), четверт-ува-ти (II ст.).

Префіксація є засобом реалізації таких СЗ: СЗ «доконаність дії» виражається за допомогою морфем з-/с-, по-: з-двоїти (III ст.), з-двоїтися 1 (IV ст.), подвоїти (III ст.), по-троїти (III ст.), с-триножити (III ст.), с-троїти (III ст.), потроїтися 1 (IV ст.), по-четвертувати (III ст.); СЗ «повторне здійснення дії» есплікується на базі префіксації за участі афікса пере-: пере-двоїти (III ст.). СЗ «дія роз'єднування на певні частини» виражається за допомогою префікса роз-: роз-двоїти (III ст.). СЗ «заперечна дія того, що названо твірним словом» репрезентується морфемою роз-: роз-триножити (III ст.), роз-триножитися 1 (IV ст.).

Зауважимо, що всі префіксальні деривати є дієсловами доконаного виду та утворені від дієслів недоконаного виду, окрім вербатива почетвертувати, що мотивоване двовидовим дієсловом четвертувати.

Більшість префіксальних дієслів є перехідними, окрім трьох неперехідних, які в морфемній структурі мають постфікс -ся (здвоїтися 1 (IV ст.), потроїтися 1 (IV ст.), розтриножитися 1 (IV ст.)).

Постфіксація передбачає приєднання афікса -ся до вихідної бази цілого слова (перехідного дієслова) та переводить деривати в непрехідні слова. Він є засобом реалізації таких чотирьох СЗ, як: СЗ «зворотний поділ»: двоїти-ся (III ст.), троїти-ся (III ст.), роздвоювати-ся (V ст.), роздвоїти-ся (IV ст.); СЗ «зворотне збільшення» здвоювати-ся (V ст.), подвоювати-ся (V ст.), потроювати-ся (V ст.), строювати-ся (V ст.), здвоїти-ся 2 (IV ст.), подвоїти-ся (IV ст.), потроїти-ся 2 (IV ст.), строїти-ся (IV ст.); СЗ «зворотна дія за тим, що названо твірним» триножити-ся (III ст.), розтриножити-ся 2 (IV ст.), розтриножувати-ся (V ст.).

Серед розподілених вище денумеративних дієслів виявлено полімотивовані одиниці, тобто такі, які виводяться від різних твірних слів, звідси й відмінні способи творення та засоби їх вираження, а також відмінні словотвірні значення дериватів при їх ідентичному звучанні та семантиці. Наприклад, від твірного троїтися формується дериват по-троїтися 1 (IV ст.), утворений за участі префіксального способу, де морфема побере участь у встановленні СЗ «доконаність дії». Якщо ж аналізований дериват потроїти-ся 2 (IV ст.) виводиться від твірного потроїти, то постфікс -ся бере участь у формуванні СЗ «зворотне збільшення». Наведемо ще приклад: від твірного триножитися утворився дериват роз-триножитися 1 (IV ст.) шляхом префіксації (афікс роз-), що бере участь у формуванні СЗ «заперечна дія того, що названо твірним словом». Проте, якщо дериват розтриножити-ся 2 утворюється від твірного розтриножити, постфікс -ся сприяє формуванню СЗ «анулювання дії, названої твірним словом».

Деривати двоввігнутий (I ст.) та двовгнутий (I ст.) із синтагматичним значенням утворилися зрощенням числівникової та дієприкметникової основи за допомогою інтерфікса -(о)-.

Отже, з десяти СГ вершини два, три та чотири формують вербативні зони. Виявлено 48 похідних дієслів (26 одиниць мотивовані базовими словами опосередковано, 2 одиниці безпосередньо). Максимальна глибина дієслівної зони сягає V ступеня в СГ два, три, а в СГ чотири IV ступеня.

Твірними для вербативів на різних ступенях є дієслова, рідше числівники (кількісні, збірні та порядкові), прикметники.

На лексичному типі деривації ґрунтуються 42 модифікати та 4 одиниці мутаційного типу, на синтагматичному типі 2 денумеративи.

Нами виокремлено дванадцять СЗ відчислівникових дієслів і з'ясовано засоби їх реалізації та вираження. Префіксація реалізує такі СЗ: СЗ «доконаність дії» (з-/с-, по-); СЗ «повторне здійснення дії» (пере-); СЗ «дія роз'єднування на певні частини» (роз-); СЗ «заперечна дія того, що названо твірним словом» префіксальний спосіб (роз-). Суфіксація експлікує такі СЗ: СЗ «недоконаність дії» (-ува-); СЗ «ознака об'єкта при невідомому суб'єкті дії» (-ан-, -ен-); СЗ «ділити на певну кількість одиниць» (-і-); СЗ «набувати дії, названої твірним словом» (-и-). Постфіксація є представником таких СЗ: СЗ «зворотний поділ» (-ся); СЗ «зворотне збільшення» (-ся); СЗ «зворотна дія за тим, що названо твірним» (-ся). Зрощення виражає синтагматичне СЗ (інтерфікс -(о)-).

Перспективи нашого дослідження полягають у можливості послідовного розширення результатів роботи шляхом дослідження зон інших частин мови в денумеративній деривації української мови. Результати праці можуть використовуватися як практичний, теоретичний матеріал на заняттях зі словотвору, а також бути лексикографічно опрацьованими.

Література

1. Василевич А. Словообразовательные гнезда корней слов со значением мышления в современном украинском языке: автореф. дис. на соискание науч. степени канд. филол. наук: 10.02.01. Киев, 1985. 24 с. ЦКЪ: http://enpuir.npu.edu.Ua/bitstream/123456789/20554/1/ 100310845.pdf (дата звернення: 26.03.19).

2. Голянич М. Словообразовательные поля корней со значением говорения в современном украинском языке: автореф. дис. на соискание науч. степени канд. филол. наук: 10.02.02. Киев, 1979. 24 с. ЦКЪ: http://enpuir.npu.edu.Ua/bitstream/123456789/20727/1/100310921.pdf (дата звернення: 26.03.19).

3. Гірняк С. Структурно-семантична організація словотворчих гнізд з базовими дієсловами мовлення в українській мові ХІХ-ХХ ст.: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: 10.02.01. Донецьк, 1999. 23 с. ЦКЬ: http://library.nuft.edu.ua/ebook/file/10.02.01 girnyak.pdf (дата зверненя: 08.02.20).

4. Ґрещук В. Український відприкметниковий словотвір: монографія. Івано-Франківськ: Плай, 1995. 208 с.

5. Дзеньдзюра Н. Словотвірні гнізда параметричних прикметників: автореф. дис. на здобуття канд. філол. наук: 10.02.01. Львів, 2010. 17 с. ИКЬ: http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/ irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=ARD&P21DBN=ARD&Z21ID=&Image_file_ name=DOC/2010/10DNIGPP.zip&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1 (дата звернення: 22.10.19).

6. Дияк О. Структурно-семантична організація словотвірних гнізд із коренями на позначення металів: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: 10.02.01. Київ, 2006. 21 с.

7. Евсеева И. Комплексные еденицы русского словообразования: когнитивный подход: монография. Москва: Книжный дом «Либроком», 2011. 310 с. иРЕ: http://lpi.sfu-kras.ru/files/ kompleksnye_edinicy_russkogo_slovoobrazovaniya_kognitiv-nyy_podhod.pdf http://lpi.sfu-kras.ru/ files/kompleksnye_edinicy_russkogo_slovoobrazovaniya_kognitiv-nyy_podhod.pdf (дата зверненя: 08.02.20).

8. Киселева А. Когнитивный подход к интерпретации общекатегориального значения причастия (на материале английского языка). ПРЕ: https://pglu.ru/upload/iblock/210/uch_ 2014_iv_23.pdf (дата звернення: 08.02.20).

9. Ковалик І. Вчення про словотвір: монографія. Львів: Видавництво Львівського університету, 1958. 78 с.

10. Лесюк Н. Словообразовательные гнезда корней со значением движения в современном украинском языке: дис.... канд. филол. наук: 10.02.02 / Киевский государственный педагогический институт имени А. М. Горького. Киев, 1982. 300 с.

11. Рибачківська Л. Словотвірні гнізда з вершинами-омонімами в українській та англійській мовах: контрастивний аспект: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: 10.02.17. Київ, 2017, 23 с. ЦРЕ: http://www.npu.edu.ua/images/file/vidil_aspirant/avtoref/D_ 26.053.26/Rubachkivska.pdf (дата звернення: 26.03.19).

12. Русская грамматика. Фонетика. Фонология. Ударение. Интонация. Словообразование. Морфология языка / под ред. Н. Шведовой. Москва: Наука, 1980. Т. 1. С. 123-453. URL: http://lukashevichus.info/knigi/russk_gramm_sl_shvedova_1.pdf (дата обращения: 22.10.19).

13. Словник української мови: в 11 т. / гол. ред. І. Білодід. Київ: Наукова думка, 19701980.

14. Степаненко О. Семантика і структура словотвірних гнізд із вершинним соматичним компонентом: автореф. дис. на здобуття канд. філол. наук: 10.02.01. Дніпропетровськ, 2010. 23 с. ПРЕ: http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21 DBN=ARD&P21DBN=ARD&Z21ID=&Image_file_name=DOC/2010/10SOKVSK.zip&IMAGE_ FIЕE_DOWNЕOAD=1 (дата звернення: 25.03.19).

15. Тышкивская Н. Семантико-словообразовательная структура гнезд слов со значением чувств в современном украинском языке: автореф. дис. на соискание науч. степени канд. филол. наук: 10.02.02. Киев, 1987. 24 с.

16. Тихонов А. Проблемы составления гнездового словообразовательного словаря современного русского языка: курс лекций. Самарканд: Изд-во Самарканд. ун-та им. А. Навои, 1971. 387 с.

17. Янковский О. Динамика русских словообразовательных гнезд: Гнезда с основами *hod-, *^-, *^-: автореф. дисс. на соискание науч. степени канд. филол. наук: 20.02.01. Саратов, 2018. ИРЕ: https://www.sgu.ru/sites/default/files/dissertation/2018/09/11/dissertaciya_ yankovskogo.pdf (дата обращения: 12.11.19).

18. Ярошенко Н. Структурно-семантичні особливості сучасних словотвірних гнізд з вершинами сажать, садити і sadziж у російській, українській і польській мовах у зіставленні з англійською мовою: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: 10.02.17. Донецьк, 2006. 23 с. ПРЕ: http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM= 2&I21DBN=ARD&P21DBN=ARD&Z21ID=&Image_file_name=DOC/2006/06ynozam.zip&IMA GE_FILE_DOWNLOAD=1 (дата звернення: 25.03.19).

19. Waskowski K. Gniazda slowotorcze w badaniach historycznoj^zykowych (na materiale polskej leksyki animalistycznej). Badania diachroniczne w Polsce. 2015. S. 101-117. URL: http://dspace.uni.lodz.pl:8080/xmlui/bitstream/handle/11089/17837/7-101_117-Wa%C5%9Bkowski. pdf?sequence=1&isAllowed=y (data zwrocenia: 12.11.19).

20. Dokulil M. Tvoreni slov v destine: Teorie odvozovani slov. Praha, 1962.

21. Kleszczowa K. Tajemnice dynamiki j^zyka: monografia. Katowice: Wydawnictwo Uniwersytetu Slqskiego, 2012. 310 s. URL: https://sbc.org.pl/Content/60297/tajemnice_dynamiki_jezyka.pdf (data zwrocenia: 12.11.19).

References

1. Dokulil, Milos. Tvoreni slov v destine: Teorie odvozovani slov (WordFormation in Czech: Word Derivation Theory). Praha, 1962. Print.

2. Dyyak, Olena. Strukturno-semantychna orhanizatsiya slovotvirnykh hnizd iz korenyamy na poznachennya metaliv (Structural-semantic organization of families of words with roots denoting metals). Kyyiv, 2006. Abstract. Print.

3. Dzen'dzyura, Nadiya. Slovotvirni hnizda parametrychnykh prykmetnykiv (The family of words of the parameter adjectives). Lviv, 2010. Abstract. Web. 22 Oct. 2019.

4. Evseeva, Yryna. Kompleksnye edenytsy russkoho slovoobrazovanyya: kohnytyvnyy podkhod (Complex units of Russian wordformation: the cognitive approach). Moskva: Knyzhnyy dom «Lybrokom», 2011. Web. 8 Feb. 2020.

5. Hirnyak, Svitlana. Strukturno-semantychna orhanizatsiya slovotvorchykh hnizd z bazovymy diyeslovamy movlennya v ukrayins'kiy movi XIX-XXst. (Structural-semantic organization of families of words with basic verbs of speech in the Ukrainian language of the XIX-XX centuries). Donets'k, 1999. Abstract. Print.

6. Holianych, Mary'ya. Slovoobrazovatel'nye polya korney so znachenyem hovorenyya v sovremennom ukraynskom yazyke (The derivative fields of roots with the meaning of speaking in the modern Ukrainian language). Kyiv, 1979. Abstract. Web. 26 Mar. 2019.

7. Hreshchuk, Vasyl'. The Ukrainian adjective word-formation. Ivano-Frankivsk: Plai, 1995. Print.

8. Kleszczowa, Krystyna. Tajemnice dynamiki jgzyka (Secrets of language dynamics). Katowice: Wydawnictwo Uniwersytetu Slqskiego, 2012. Web. 12 Nov. 2019.

9. Kovalyk, Ivan. Vchennya pro slovotvir (Study on derivatology). L'viv: Lviv University Publishing House, 1958. Print.

10. Kyseleva, A. Kohnytyvnyy podkhod kynterpretatsyy obshchekatehoryal'noho znachenyya prychastyya (na materyale anhlyyskoho yazuka) (Cognitive approach to the interpretation of the general categorical meaning of the participle (on the material of the English language)). Web. 8 Feb. 2010.

11. Lesiuk, Ny'kolaj. Slovoobrazovatel'nye hnezda korney so znachenyem dvyzhenyya v sovremennom ukraynskom yazyke (The family of words roots with the meaning of movement in the modern Ukrainian language). Diss. U. of A. Gor'ky'j. 1982. Print.

12. Russkaya hrammatyka. Fonetyka. Fonolohyya. Udarenye. Intonatsyya. Slovoobrazovanye. Morfolohyya yazyka (The Russian grammar. Phonetics. Phonology. Stress. Intonation. Word formation. Morphology of the language) / za red. N. Shvedovoy. T. 1. Moskva: Nauka, 1980. Web. 22 Oct. 2019.

13. Rybachkivska, Lyudmy'la. Slovotvirni hnizda z vershynamy-omonimamy v ukrayins'kiy ta anhliys'kiy movakh: kontrastyvnyy aspekt (The family of words with the homonym top in the Ukrainian and English languages: contrastive aspect). Kyiv, 2017. Abstract. Web. 26 Mar. 2019.

14. Slovnyk ukrayins'koyi movy (Dictionary of the Ukrainian language): u 11 t. / I. Bilodid. Kyiv: Naukova Dumka, 1970-1980. Print.

15. Stepanenko, Olena. Semantyka i struktura slovotvirnykh hnizd iz vershynnym somatychnym komponentom (Semantics and structure of the family of words with the somatic component peak). Dnipropetrovsk, 2010. Abstract. Web. 25 Mar. 2019.

16. Tykhonov, Aleksandr. Problemy sostavlenyya hnezdovoho slovoobrazovatel'noho slovarya sovremennoho russkoho yazyka (Problems of family of words dictionary formation of the modern Russian language). Samarkand: Yzd-vo Samarkand. un-ta ym. A. Navoy, 1971. Print.

17. Tyshkivskaia, Nadezhda. Semantyko-slovoobrazovatel'naya struktura hnezd slov so znachenyem chuvstv v sovremennom ukraynskom yazyke (Semantic-derivational structure of the family of words with the meaning of feelings in the modern Ukrainian language). Kyiv, 1987. Print.

18. Vasylevych, Agafya. Slovoobrazovatel'nye hnezda korney slov so znachenyem myshlenyya v sovremennom ukraynskom yazyke (The family of words roots with the meaning of thinking in the modern Ukrainian language). Kyiv, 1985. Abstract. Web. 26 Mar. 2019.

19. Waskowski, Krzysztof. “Gniazda slowotorcze w badaniach historycznoj^zykowych (na materiale polskej leksyki animalistycznej) (Family of words in historical and linguistic research (on the material of Polish animalistic lexis)”. Badania diachroniczne w Polsce (Diachronic research in Poland) (2015): 101-117. Web. 12 Nov. 2019.

20. Yankovskyy, Oleh. Dynamyka russkykh slovoobrazovatel'nykh hnezd: Hnezda s osnovamy *hod-, *jbd-, *sed(Dynamics of Russian families of words. Динамика русских словообразовательных гнезд: Families with stems *hod-, *jbd-, *sed-). Saratov, 2018. Abstract. Web. 12 Nov. 2019.

21. Yaroshenko, Nataliya. Strukturno-semantychni osoblyvosti suchasnykh slovotvirnykh hnizd z vershynamy сажать, садити i sadziж u rosiys'kiy, ukrayins'kiy i pol's'kiy movakh u zistavlenni z anhliys'koyu movoyu (Structural and semantic features of the modern family of words сажать, садити and sadzіж in the Russian, Ukrainian and Polish languages in comparison with the English language). Donetsk, 2006. Abstract. Web. 25 Mar. 2019.

Размещено на Allbest.ru