Карнавалізований анімаційний екодискурс: екологічна взаємодія емотивності вербального і невербального модусів

Поняття вербального й невербального модусів. Формування емотивного значення в різних модусах. Опис екологічності емотивної взаємодії вербального та невербального модусів на матеріалі карнавалізованого анімаційного екодискурсу "The Secret Life of Pets".

Рубрика Иностранные языки и языкознание
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 24.10.2022
Размер файла 1,8 M

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Карнавалізований анімаційний екодискурс: екологічна взаємодія емотивності вербального і невербального модусів

Івченко Наталя Сергіївна,

аспірант кафедри англійської філології

Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна

У статті досліджується карнавалізований анімаційній екодискурс, що є яскравим представником сучасного медіамистецтва, для створення і демонстрації якого використовують вербальні, тобто усні (мовлення персонажів, закадровий голос) і письмові (усі надписи анімаційного простору), а також невербальні емотивні засоби - аудіальні (просодії, звуки музика) й візуальні (міміка, жести, рухи структура кадру та об'єктів у ньому). Мета роботи - дослідити екологічність взаємодії емотивних засобів мови, тобто емотивної лексики, емотивних граматичних, стилістичних та синтаксичних конструкцій із невербальними засобами вираження емотивності. Останні не є невимушеними чи випадковими у визначеному типі дискурсу, на рівні з вербальними вони утворюють емотивне значення суворо відповідно до авторського задуму. Зокрема, просодії мовлення, міміка, жести та мова тіла персонажів, а також спосіб побудови кадру та об'єктів у ньому покликані передавати закладену в них автором емотивність, яка може підсилювати, доповнювати, регулювати, заперечувати або замінювати емотивне значення, сформоване мовними засобами.

Англомовний карнавалізований анімаційний екодискурс «The Secret Life of Pets» є корисним для природи, людей, а особливо тварин, оскільки він висвітлює проблеми, пов'язані з екологічністю стосунків людей з їхніми домашніми улюбленцями. На матеріалі зазначеного дискурсу доведено, що карнавальна (тобто гумористична, саркастична, іронічна, сатирична, гротескна) взаємодія модусів заохочує до використання стосовно тварин таких самих форм мови, як і для людей. Аудіальний та візуальний модуси можуть надавати вербальному відтінку комічності, формуючи емотивне значення, що суперечить або замінює значення, сформоване в другому, в такий спосіб висміюючи стереотипи про тварин, недбале та жорстоке ставлення до них. емотивний карнавалізований анімаційний невербальний

Таким чином, у статті визначено, що карнавалізований анімаційний екодискурс «The Secret Life of Pets» є екологічним й корисним, оскільки він вживає емотивні форми мови, які заохочують до шанобливого і дружнього ставлення до домашніх улюбленців, дають глядачеві ключ до їх розуміння, а також висміює форми мови, що формують стереотипи та сприяють недбалому ставленню до тварин.

Ключові слова: анімаційний дискурс, вербальний модус, екодискурс, еколінгвістика, емотивність, емотіо- логія, карнавалізація, комічне, невербальний модус.

CARNIVALIZED ANIMATED ECODISCOURSE: ECOLOGICAL INTERACTION OF EMOTIVE VERBAL AND NON-VERBAL MODES

Ivchenko Natalia Serhiivna,

PhD student at the Department of English Philology

V. N. Karazin Kharkiv National University

The article researches a carnivalized animated ecodiscourse, which is a brilliant representation of modern media art. For its creation and demonstration are used verbal and and non-verbal emotional means are used. The verbal ones include oral: speech of characters, voice-over and written: all inscriptions of the animation space. While non-verbal consist of audial: prosody, sounds, music, and visual: facial expressions, gestures, movements, frame structure. The work aims to investigate environmental friendliness of interaction of emotive means of language, i.e. emotional vocabulary, grammar, stylistic, and syntactic emotive means of language with non-verbal means of expressing emotivity. The latter is not random or accidental in the discourse, at well as the verbal ones, it forms an emotional meaning strictly following the author's plan. In particular, prosody, facial expressions, gestures, and body language of characters, as well as the way of constructing the frame and objects in it, all are designed to convey emotionality inherent to the author, which can enhance, complement, regulate, deny or replace an emotive meaning formed by language means.

The english-language carnival animated ecodiscourse “The Secret Life of Pets” is beneficial for nature, people, and especially for animals because it highlights the problems associated with the ecology of people's relationships with their pets. Based on the material of this discourse, carnival (i.e. humorous, sarcastic, ironic, satirical, grotesque) interaction of modes is proved to encourage the use of the same forms of speech both for animals and people. Audial and visual modes may give to the verbal mode a comic colouring by forming an emotional meaning that contradicts or replaces the meaning formed in the latter thus ridiculing stereotypes about animals, careless and cruel treatment.

Thus, the article proves that the carnival animated ecodiscourse “The Secret Life of Pets” is ecological and beneficial as it uses emotional forms of language that encourage respectful and friendly attitude towards pets, give the viewer a key to their understanding and also makes fun of means of language that form stereotypes and promote careless treatment of animals.

Key words: animated discourse, carnivalization, comic, ecodiscourse, ecolinguistics, emotiology emotivity, non-verbal mode, verbal mode.

Вступ

Найпопулярнішим видом сучасного мистецтва є карнавалізований анімаційний екодис- курс (далі - КАЕД). Як різновид медіамис- тецтва, КАЕД одночасно включає естетичну насолоду від споглядання візуального мистецтва, прослуховування музики, переживання «вистави», що відбувається в екологічному просторі анімації та вивчення природного та соціального світу. Будучи цікавим, веселим та розважальним, визначений тип дискурсу є потужним інструментом виховання дітей та освіти дорослих. Він одним із перших знайомить дитину з найширшим спектром соціальних на природних явищ, а вигадливий, заплутаний сюжет та складний гумор, що формується при взаємодії різних модусів, зацікавлює дорослого та показує йому вади та недоліки його світу з незвичної позиції.

Відомийбританськийвчений А. Штіббе виділяє три категорії екодис- курсу: корисний («beneficial»), амбівалентний («ambivalent») та руйнівний («destructive») (Штіббе, 2015:57-60). Руйнівний дискурс - такий, що використовує форми мови, які заохочують людей до жорстокого ставлення до тварин, зменшення рослинного різноманіття та знищення природного світу взагалі. Корисний дискурс використовує форми мови, що заохочують до шанобливого ставлення до тварин, рослин, а також захисту і збереження природного світу взагалі. Амбівалентний дискурс зазвичай містить риси обох вищезазначених різновидів дискурсу в різних пропорціях.

У цьому дослідженні ми розглядаємо карнавалізований анімаційний екодискурс «The Secret Life of Pets» як корисний, оскільки він сприятливо відображає як людей, так і домашніх тварин. Цей дискурс, розповідаючи про тварин, використовує емотивні мовні засоби, які притаманні людям, а не речам, що є екологічним, оскільки підкреслює, що люди і тварини є рівноправними складниками природного світу. Також визначений дискурс кар- навалізовано висміює негативне ставлення до тварин, за допомогою емотивних засобів дає глядачеві ключ до розуміння домашніх улюбленців та навчає правильного ставлення до них.

Аналізом у сфері еколінгвістики займалися такі вчені, як О.І. Морозова (2017), П. Мюльхойслер та А. Філл (2006), В.О. Самохіна (2017), А. Штіббе (2015). Різні аспекти емотіології окреслені в роботах Н.М. Бобер (2021), В.О. Самохіної (2017), В. І. Шаховського (2016). Питання зв'язку емотивності та екології вивчали І.Г. Войтенко та Н.П. Киселюк (2017), В.І. Шаховський (2016). Таким чином, актуальність цієї статті зумовлена тим, що карнавалізований анімаційний екодискурс уперше розглядається як той, що є корисним для природи, зокрема для тварин, оскільки він заохочує до використання стосовно тварин такі емотивні форми мови, які описують людей, а не речі. Це використання емотивних мовних засобів та їх взаємодії з невербальними емотивними засобами сприяє підвищенню освіченості стосовно утримання домашніх тварин, вчить шанобливого мовного ставлення та руйнує хибні стереотипи про породи та види.

Мета статті - дослідити, чи взаємодія емотивних засобів мови з аудіальними та візуальними невербальними засобами у КАЕД є екологічною, що передбачає виконання таких завдань: 1) визначити поняття вербального й невербального модусів і їх складників; 2) окреслити, яким чином емотивне значення формується в різних модусах описаного дискурсу; 3) дослідити екологічність емотивної взаємодії вербального та невербального модусів на матеріалі карнавалізованого аніма- ційного екодискурсу «The Secret Life of Pets».

1. Виклад основного матеріалу дослідження

Карнавалізований анімаційний екодискурс є складною креативною мультимодальною системою, емотивне значення в якій формується за допомогою різних модусів: вербального та невербального. Вербальний модус поділяється на усний та письмовий. До усної частини вербального модусу належать слова героїв та закадровий голос, а до письмової - усі написи анімаційного простору, такі як заголовки, назви магазинів, вулиць, міст, закладів, листи, газети, книжки або їх фрагменти. У межах вербального модусу емотивне значення передається, по-перше, за допомогою емотивної лексики, яка може прямо вживати слово, що позначає емоцію. Такий процес В.І. Шаховський називає номінацією (Шаховский, 2016: 231). По-друге, вживаючи слова або вирази, що описують емоційний стан героя анімації або ситуації загалом - дескрипція (там само), а по-третє, використовуючи нейтральну лексику, яка, взаємодіючи з невербальним модусом у контексті КАЕД, набуває певного емотивного навантаження - експресія (там само). Проте, набувати емотивного значення у визначеному типі дискурсу можуть також граматичні, синтаксичні та стилістичні засоби, такий процес є проявом «емотивної семантики» (термін запропонований В.І. Шаховським (Шаховский, 2016: 232)). Отже, можна говорити про афективні слова та конструкції, що свідчать про емотивний стан героя КАЕД або його ставлення до ситуації: конотативні, що актуалізують «емотивний відтінок значення» (Бобер, 2021: 18) та потенціативні слова та конструкції, що не наділені власною емотивністю, проте можуть набувати її в контексті ситуації, під час взаємодії з невербальним модусом.

Невербальний модус, що розпадається на аудіальний та візуальний, може підсилювати емотивну забарвленість вербального модусу або створювати свою власну. Ауді- альний модус передає емотивність за допомогою просодій голосів героїв анімаційного світу, їх гучності, тону, висоти, пауз, особливостей (гаркавості, заїкання, неможливості вимовити певні звуки тощо). Також у межах модусу на емотивність може впливати мінор- ність або мажорність музичного супроводу анімації та особливості звуків анімаційного простору, наприклад, їхня гучність та тональність. Візуальний модус реалізує емотивність, з одного боку, через міміку, жести, рухи тіла, а з іншого - за допомогою будови кадру та об'єктів у ньому. Зокрема, кут огляду може ставити глядача на місце певного персонажа або стороннього глядача, низька освітленість та яскравість, як варіант, можуть підтримувати негативні емоції, а висока освітленість та яскравість є позитивними.

Оскільки КАЕД є витвором медійного мистецтва, невербальні особливості мовлення та анімаційного світу не є мимовільними або випадковими, хоч і видаються такими.

Вони так само, як і вербальний модус, формуються відповідно до авторського задуму. Аудіальні особливості мовлення, міміка та рухи тіла можуть свідчити як про правдивість, так і про брехливість слів. Звуки аніма- ційного простору та музика надають ситуаціям певної емоційної тональності, яка може збігатися чи не збігатися з емотивним значенням, сформованим вербальним модусом. А спосіб побудови кадру та розміщення об'єктів у ньому може розкривати прихований зміст емотивних мовних конструкцій, створювати іншу емотивність та змушувати глядача симпатизувати певним персонажам анімації. Значить, засобами невербального модусу автори можуть підсилювати емотивне значення у вербальному, доповнювати або регулювати його, тобто передавати таку ж або схожу емотивність.

Однак визначеному типу дискурсу притаманне незбігання модусів через його карнава- лізовану природу, для якої характерні інверсія уявлень, перегортання норм, перевертання значення бінарних опозицій тощо (Самохіна, 2019: 28). Отже, невербальний модус може формувати власну емотивність, що не збігається з емотивним значенням усного та письмового модусів, суперечить їм чи навіть замінює, створюючи в такий спосіб комічний (гумористичний, іронічний, саркастичний, сатиричний, або гротескний) ефект.

На думку В.О. Самохіної, «комічне - це таке відхилення, яке не веде до деструкції, це нормальний світопорядок» (Самохіна, 2017: 129). Іншими словами, комічне «передбачає фіксацію певної аномальності» (там само), метою якої є встановлення екологіч- ності, висвітлення екологічних проблем сьогодення та їх вирішення. Механізмом комічного є інконгруентність - протиріччя, протиставлення та несумісність емотивного значення вербального і невербального модусів, що «ґрунтується на здатності до творчої інтерпретації, тобто до порушення норм» (там само). Комічна інконгруентність змушує зазирнути за межі наявного та очевидного емотивного значення, щоб знайти рішення (відповідність) невідповідності на іншому (незвичному та неочевидному) рівні, тим самим осягнувши щось більше, що мається на увазі чи читається між рядків (Goatly, 2012) та підштовхує глядача до розуміння правильного, нормативного, екологічного.

Взаємодія вербального та невербального модусів яскраво використовується в анімації «The Secret Life of Pets» (Renaud, 2016), кінокомпанії «Illumination Entertainment». Розповідаючи про життя тварин, коли їх власників немає вдома, анімаційна комедія, з одного боку, наділяє тварин людськими рисами: мовою, високим ступенем соціалізації та інтелекту, ніби показуючи глядачу, що тварини - не іграшки, вони рівні мешканці нашого екологічного світу. А з іншого боку, анімаційному світу притаманні тваринні якості, зокрема, собаки люблять м'ячики та щоб їм чухали пузико, котики люблять поїсти тощо. Використовуючи ці якості тварин, автори комічно пристосовують їх до людського світу, надаючи глядачу ключ до розуміння домашніх улюбленців, наприклад, тварини бешкетують вдома, тому що їм сумно або щось не подобається та з інших вагомих причин.

Головним героєм анімації є пес Макс. Описуючи себе, він використовує емотивну дескриптивну граматичну конструкцію «the luckiest dog in New York», де вживання назви міста замість лексеми «world» одночасно адаптує глядача до анімаційного світу та демонструє, що певне місто «New York» є цілим світом для домашнього улюбленця «dog». Макс гумористично в дещо гротескному стилі описує себе як «roommate» своєї власниці - Кейті та каже, що він «moved in» (в'їхав до неї), що є екологічними емотивними мовними конструкціями, які набувають позитивної потенціативності в контексті, оскільки описують тварину як рівну людині, а не як річ. А позитивному конотативному вислову «loyal protector» (вірний захисник) карнавально та саркастично протистоїть візуальний модус (див. мал. 1), коли голуб налякав собаку. Така інконгруентність створює комічний ефект, що підтримує позитивний тон ситуації та її еко- логічність.

Мал. 1. The Secret Life of Pets (Renaud, 2016) time step: 00:02:12

(1) Max: Our love is...our love is, how do I put this...our love is stronger than words. Or shoes (Renaud, 2016).

Мал. 2. The Secret Life of Pets (Renaud, 2016) time step: 00:02:22

Комічний ефект у прикладі створюється завдяки тому, що вербальний модус (див. мал. 2), який демонструє головного героя, що жує взуття Кейті, підсилює емотивне значення вербального. Останній модус дуже по-доброму описує, що таке кохання мовою собак, за допомогою синтаксичного повтору фрази «our love is», що містить емотивну лексему, яка номінує емоцію «love» - кохання - «почуття сердешної, гарячої прихильності» (Летягова, 2016: 175) та зевгми (див. приклад 1, підкреслено), яка починається з повтору вищевказаного вислову, нарешті пояснюючи, що ж таке кохання, й використовує образне граматичне відношення «love is stronger than words» та пряме - «love is stronger than shoes» - що дещо іронічно підсилює зазначену емоцію. Підсилення вербального модусу невербальним зумовлює позитивну емотивність мовних засобів, що підкріплює екологічність КАЕД загалом.

(2) Gidget: Hey, Max.

Max: Hey, Gidget.

Gidget: Any plans today?

Max: Yes. Big, big stuff today, Gidget. I got big plans. I'm gonna sit here and I'm gonna wait for Katie to come back.

Gidget: Oh, that sounds exciting! Well, I won't interrupt. I've got a very busy day, too (Renaud, 2016).

Карнавальність цього прикладу полягає у використанні семантичного повтору «big stuff» та «bigplans», який у контексті ситуації набуває потенціативної емотивності та свідчить про високу зайнятість «абсорбацію - емоцію, що свідчить про поглиненість в якусь діяльність» (Летягова, 2016: 7), та антиклі- максу (див. приклад 2, підкреслено), в якому вживається анафора «I'm gonna», що підсилює важливість справи. Подруга Макса Гіджет підтримує комічність ситуації, використовуючи емотивний афектив «exciting», що аудіально звучить піднесено та наголошено. А вербальний (див. мал. 3) модус, показуючи анімаційний світ із рівня зросту головного героя, свідчить, що улюбленці насправді нічого не роблять. Екологічність цього протиставлення полягає в тому, що автори пояснюють, що для домашніх тварин інші речі є важливими та захопливими.

Мал. 3. The Secret Life of Pets (Renaud, 2016) time step: 00:04:14

Екологічність наступного прикладу полягає в тому, що автори гротескно висвітлюють стереотип про пуделів, які вважаються дуже вибагливими та пихатими. Цей стереотип виник головним чином через те, що раніше тільки багатії могли дозволити собі таку дорогу породу. Спочатку кадр демонструє квартиру аристократів із рівня погляду тварини, таким чином, глядачу не показують голову власника собаки, який каже:

(3) Poodle's owner: You be a good boy, Leonard (Renaud, 2016).

Емотивний афектив «good» та аристократичне ім'я улюбленця підтримують стереотип. А от невербальний модус (візуально (див. мал. 4) - пес включає музику на магнітофоні та починає крутити головою під неї, та ауді- ально - лунає важкий рок) саркастично протистоїть вербальному. Таким чином, автори екологічно підкреслюють, що стереотипи про породи мають мало зв'язку з дійсністю.

(4) Max:ing our lives! He's

ruining--it 's an emergency that you get rid of this dog! He stole my - (CUT TO BUCKING).

Max...and he's scary and he's frightening and he's the death of all good things.

KATIE: Oh, you little cutie pie. We'll play tomorrow, buddy, okay? Okay, sleep well! (Renaud, 2016).

Мал. 4. The Secret Life of Pets (Renaud, 2016) time step: 00:07:04

Мета цього прикладу - окреслити проблему порозуміння людей та їхніх домашніх улюбленців. Проблема висвітлюється за допомогою різного куту огляду.

Спочатку кадр демонструє світ на рівні погляду собак. Пес Макс розповідає своїй власниці, що йому не подобається інший пес, якого вона привела в дім, повторюючи емотивні негативні афективи «ruining», «emergency» та лексему, що прямо називає емоцію, яку він відчуває, «scary» - «сильний переляк, емоція, що виникає через близьку або уявну небезпеку» (Летягова; 2016: 350). Також головний герой використовує негативні афективні конструкції, що утворюють клаймекс, описуючи нового улюбленця Кейті: «he's scary», «he's frightening», «he's the death of all good things». Проте, коли візуальний модус показує світ із погляду Кейті, аудіальний модус демонструє, що в її очах він просто гавкає, і їй здається, що він хоче гратися. Про це, власне, і свідчить вербальний модус далі, де позитивні конота- тиви «little», «cutie» та «buddy» набувають негативного значення для Макса і є дещо іронічними, оскільки власниця не зрозуміла його. У такому використанні візуального модусу, що регулює емотивність вербального, і полягає карнавалізованість.

У наступній сцені подруга Макса пропонує йому поводитися «like the alpha dog», щоб впоратися з новим улюбленцем Кейті. Цікавим є вибір лексеми «like», яка свідчить, що головний герой не є «alpha», а емо- тив-потенціатив «alpha dog» надає їх діалогу серйозної забарвленості та різко контрастує з візуальним модусом, створюючи гумористичний ефект. Макс вчепився в ногу власниці та вмовляє її не йти, вербально використовуючи багаторазові повтори нейтральної лексики «wait», «look» та вислову «don't go!», які підтримують контрастну емотивність словосполучення «alpha dog» та описаного вище візуального модусу.

(5) MAX: Listen, Duke, I'm not sure if you're aware, but one of those food bowls, technically it's reservedfor...I know maybe you didn 't read the names, but...thatS my bowl.

MAX: I know that - Hey, I mean, I-I-I was just thinking, I dunno... maybe we could institute some ground rules?

MAX: I just thought that...OR NOT, I don't - I don't need a bowl (Renaud, 2016).

Приклад демонструє, як головний герой, слідуючи пораді, намагається поводитися як альфа. Він використовує риторичне непряме запитання «I'm not sure if you're aware», «розумні» слова «technically», «reserved»» «institute» та еліптичні конструкції (див. приклад 5, підкреслено), які в його промові набувають емотивної потенціативності, надаючи їй сміливості та вагомості. Проте аудіальний модус (заїкання, паузи) та візуальний (пес задкує) свідчать про протилежну сміливості емоцію - страх. Цікавим є афективне словосполучення «ground rules», яке означає базові правила, які визначають поведінку особи. А остання фраза Макса в цьому прикладі «I don't need a bowl» утворює анти- клаймакс та виражає емоцію страху, оскільки головний герой, захищаючи свою тарілку, відмовився від неї.

Вербальний на невербовий модуси кар- навалізованого анімаційного дискурсу не є випадковими, вони покликані втілювати глобальну мету автора. Отже, карнавалізо- вано зіставляючи чи протиставляючи модуси, автори регулюють екологічність визначеного дискурсу загалом. Іншими словами, підсилюючи або доповнюючи невербальними засобами емотивне значення, сформоване лексичними, граматичними, стилістичними та синтаксичними мовними засобами, автори заохочують до використання тих форм мови, що сприяють встановленню здорових стосунків людей та товарин, а протиставляючи емотивне значення модусів, висміюють стереотипи про тварин, непорозуміння та недбале ставлення до них.

Висновки

У роботі доведено, що карнавалізований анімаційний екодискурс є корисним (за класифікацією А. Штіббе) завдяки екологічній взаємодії вербального та небального модусів. По-перше, аудіальний та візуальний модуси, наслідуючи глобальний задум автора, підсилюють та підтримують екологічні емотивні форми мови, що заохочують до рівного мовного ставлення до людей та тварин, а також порушують мовні стереотипи про останніх. По-друге, завдяки карнавалізованій природі дискурсу інконгруентна взаємодія (незбі- гання та протиріччя) модусів також є екологічною, оскільки сприяє творчій інтерпретації карнавалізованого анімаційного екодискурсу «The Secret Life of Pets». Іншими словами, карнавалізовано висміюючи емотивні лексичні, граматичні, синтаксичні та стилістичні засоби мови, що сприяють непорозумінню людей та їх улюбленців, невербальний модус висвітлює емотивні форми мови, що сприяють жорстокому на недбалому ставленню до улюбленців та застерігає стосовно їх вживання.

Перспективним є дослідження екологіч- ності взаємодії вербального модусу - емотивних засобів мови - та емотивного значення невербального в різних видах інституційного та неінституційного дискурсу.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Бобер Н.М. Особливості застосування емотивної лексики в англомовному художньому дискурсі (на прикладі творчості О. Уальда, Дж. Стейнбека, Дж. Грішем та інших). Науковий вісник ХДУ. Серія Германістика та міжкультурна комунікація. 2021. № 1. С. 13-18.

2. Войтенко І.Г, Киселюк Н.П. Вплив емоційності на екологію комунікації (на матеріалі сучасного англомовного дискурсу). Наукові записки Національного університету «Острозька академія»: Серія «Філологія». 2017. № 1.64. С. 160-163.

3. Летягова Т.В., Романова Н.Н., Филиппов А.В. Тысяча состояний души. Москва : Флинта, 2016. 424 с.

4. Самохіна В.О. Карнавальний діалогізм сучасного комунікативного простору. Мовні і концептуальні картини світу. 2017. Вип. 56 T 2. С. 167-178.

5. Самохіна В.О. Карнавалізація у фокусі лінгвокреативної діяльності Homo Artifex. Вісник ХНУ імені В.Н. Каразіна. Серія: Іноземна філологія. Методика викладання іноземних мов. 2019. № 88. C. 26-34.

6. Шаховский В.И. Диссонанс экологичности в коммуникативном круге: человек, язык, эмоции : монография. Волгоград : ИП Поликарпов И.Л., 2016. 504 с.

7. Fill A., Muhlhausler P (ed.). Ecolinguistics reader: Language, ecology and environment: continuum / editor. by Fill A., Muhlhausler P London: Bloomsbury Publishing, 2006. 306 p.

8. Goatly A. Meaning and Humour. Cambridge: Cambridge University Press, 2012. 374 p.

9. Morozova O. Linguoecoloical approach to capturing concepts: a case study of transparency. Accents and Paradoxes of Modern Philology. 2018. Iss. 2. P 32-51.

10. Renaud С. (Director) The Secret Life of Pets [Motion Picture]. United States: Illumination Entertainment, 2016.

11. Stibbe A. Ecolinguistics : language, ecology and the stories we live by. London; New York : Routledge, 2015. 219 p.

REFERENCES:

1. Bober N.M. (2021). Osoblivosti zastosuvannya emotivnoy leksiki v anglomovnomu hudoznomu diskursi (na prikladi tvorchosti O. Ualda, DZ. Steynbeka, DZ. Grishem ta inshih) [Peculiarities of application of emotional vocabulary in english artistic discourse (a case study of the work of J. Wild, J. Steinвeсk, J. Grisham and others)]. Naukoviy visnik Hersonskogo derzhavnogo universitetu. Seriya «Germanistika ta mizhkulturna komunikatsiya», (1), 13-18.

2. Voytenko I.H., & Kiselyuk, N.P. (2017). Vpliv emotsiynosti na ekolohiyu komunikatsiyi (na materiali suchasnoho anhlomovnoho diskursu) [The Influence of Emotionality on the Ecology of Communication (on the materials of a modern English-language excursus)]. Naukovi Zapiski Natsional'noho Universitetu «Ostroz'ka Akademiya»: Seriya «Filolohiya» (1.64.), 160-163.

3. Letyagova T.V., Romanova N.N., & Filippov A.V. (2016). Tysyacha sostoyanij dushi. [One Hundred States of Soul] M.: Flinta.

4. Samokhina V.O. (2017). Karnavalnyi dialohizm suchasnoho komunikatyvnoho prostoru [Carnival Dialogism of the Present-Day Communicative Space]. Suchasna Filolohichna Nauka v Mizhdystsyplinarnomu Konteksti, 56(2), 167-178.

5. Samokhina V.O. (2019). Carnivalization in the light of linguocreative activity of Homo Artiflex. The Journal of V.N. Karazin Kharkiv National University. Series: Foreign Philology. Methods of Foreign Language Teaching, (88), 26-34. https://doi.org/10.26565/2227-8 877-2018-88-03

6. Shahovskij V.I. (2016). Dissonans ekologichnosti v

kommunikativnom kruge:chelovek, yazyk, emocii

[Dissonance of environmental friendliness in the communicative circle: man, language, emotions]. Volgogdad: SP Polikarpov IL.

7. Fill A., & Muhlhausler P. (Eds.). (2006). Ecolinguistics reader: Language, ecology and environment. London: Bloomsbury Publishing.

8. Goatly A. (2012). Meaning and humour. Cambridge: Cambridge University Press.

9. Morozova O. (2017). Linguoecological approach to capturing concepts: a case study of transparency. Accents and Paradoxes of Modern Philology, 1(2), 32-51.

10. Renaud С. (Director) (2016) The Secret Life of Pets [Motion Picture]. United States: Illumination Entertainment.

11. Stibbe A. (2015). Ecolinguistics: Language, ecology and the stories we live by. London; New York: Routledge.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Национально-культурная специфика вербального и невербального компонентов коммуникаций. Перевод и посредничество при межкультурной коммуникации, различия и сходства невербальной коммуникации русской и американской культур, анализ перевода посредничеств.

    дипломная работа [88,7 K], добавлен 21.05.2012

  • Психолингвистические и нейрофизиологические и основания исследования ритма в науке. Ритмомелодическая структура вербального и музыкального текста как репрезентант эмоционально-смысловой доминанты. Связующие элементы феноменальной стороны документа.

    диссертация [3,4 M], добавлен 25.02.2011

  • Many people are fond of pets. They keep different animals and birds as pets. More often they are dogs, cats, hamsters, guinea-pigs, parrots and fish. As for me I like parrots. They are my favourite pets. They are clever and nice. I've got a parrot.

    топик [3,1 K], добавлен 04.05.2005

  • Розкриття мовних механізмів створення емотивності фразеологічних одиниць німецької мови шляхом їх синхронічного та діахронічного аналізу. Виявлення впливу емотивного компонента значення на актуалізацію фразеологізмів та на дефразеологічну деривацію.

    дипломная работа [180,6 K], добавлен 02.03.2014

  • Зміст поняття "емотивність", особливості та аналіз відповідної функції мови. Категорія емотивності у співвідношенні вербальної та зображальної складової коміксу. Принципи реалізації категорії емотивності коміксу, використовувані лексичні засоби.

    контрольная работа [40,8 K], добавлен 01.11.2014

  • Языковые средства екламы и ее особенности. Слоган как носитель основной рекламной идеи. Общая функциональная и стилистическая характеристика языка рекламы. Этическая компетенция рекламистов. Компоненты вербального текста рекламы. Примеры рекламы.

    контрольная работа [35,7 K], добавлен 03.12.2010

  • Причины становления и развития гендерных исследований в лингвистической науке. История появления нового направления языкознания в США и Германии - феминистской критики языка. Сравнительный анализ невербального коммуникативного поведения мужчин и женщин.

    реферат [44,0 K], добавлен 17.12.2010

  • Определение языка как знаковой системы. Разработка исследовательского аппарата изучения вербального языка в структурной лингвистике. Теория языка как системы знаков Ф. де Соссюра. Произвольность, множественность, неизменчивость и изменчивость языка.

    реферат [28,3 K], добавлен 18.12.2014

  • Проблема интерпретации значения языкового знака в когнитивной лингвистике и методы его исследования. Понятие лингвокультурологии и когнитивной лингвистики. Методология концептуальных исследований. Теоретические основы сущности невербальной коммуникации.

    дипломная работа [100,0 K], добавлен 03.04.2015

  • Понятие лингвовизуального комплекса. Язык массовой коммуникации. "Качественная" и "желтая" пресса. Понятие и функции "фотоизображение" в прессе. Понятие и функции вербального сопровождения видеоряда в периодических изданиях. Практический анализ.

    курсовая работа [52,8 K], добавлен 29.11.2007

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.