Мовна реалізація лексеми "очі" як засобу вираження зовнішності людини в романі Генрика Сенкевича "Вогнем і мечем"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини

Мовна реалізація лексеми `очі' як засобу вираження зовнішності людини в романі генрика сенкевича «вогнем і мечем»

Осіпчук Г.В.

Анотація

У статті проаналізовано змістове, функціональне й емоційне навантаження лексеми `ОЧІ' в художньому творі. Вивчено результати наукових розвідок аналогічного характеру вітчизняних і зарубіжних дослідників. Зроблено висновок щодо необхідності детальнішого розгляду окресленої проблеми. Презентовано перспективи досліджень у цьому напрямі.

Звернено увагу на підбір мовних засобів на позначення зовнішності людини польським письменником Генриком Сенкевичем, що демонструє особливості індивідуального авторського стилю. Вказано на різноманітність мовних зображальних засобів на позначення лексеми `ОЧІ'. Вивчено, що портретні замальовки ОЧЕЙ Г. Сенкевичем є багатогранними, детальними, з яскраво підкресленим емоційно-психологічним навантаженням. Це дає змогу читачеві познайомитися не так із зовнішнім, як із внутрішнім світом героя, адже `ОЧІ' є однією з художніх портретних ознак, яка створює цілісну модель характеру літературного персонажа.

Зроблено висновки, що Г. Сенкевич є одним із представників письменницького світу ХІХ ст., котрі активно використовували у романній творчості портретну деталь і віддавали перевагу найбільш інформаційній - очам. Деталізовано особливості портретної характеристики героїв роману за змалюванням ОЧЕЙ: осіб чоловічої статі (за кольором, виглядом, віком, видом діяльності чи соціальним становищем, характером героя, психологічним станом) і жінок (врода, емоції, настрій, переживання й почуття).

Наша наукова розвідка сприяє процесу дослідження механізмів відтворення внутрішнього світу персонажа, а через вивчення портретної деталі (презентування ОЧЕЙ) - розуміння потенціалу людини, її внутрішнього світу, а також ставлення письменника до створеного образу. Завдяки цьому забезпечується процес естетично-духовної комунікації між власне читачем та автором.

Ключові слова: художній текст, літературний герой, зовнішність людини, портрет, персонаж, мовні засоби, деталь зовнішності, `ОЧІ', індивідуальний стиль письменника, емоційна лексика.

Abstract

Osipchuk H. V. LANGUAGE REALIZATION OF THE LEXEME `EYES' TO BE A MEAN FOR PERSON'S APPEARANCE EXPRESSION IN HENRYK SIENKIEWICZ'S NOVEL “WITH FIRE AND SWORD”

The article analyzed content, functional and emotional elements of the lexeme `EYES' in the literary work. Analogical results of the scientific studies of native and foreign researches are examined. It is concluded on the necessity of more detailed investigation of the issue. Research perspectives in the course are presented.

It is accentuated on the use of the language means by Polish writer Henryk Sienkiewicz to describe person's appearance. It proves the specific individual features of the author's style. The article demonstrates a variety of language figurative means to describe the lexeme `EYES'. They are studied to be diverse, detailed, using bright emotional and psychological elements that promote reader's exploring both inner and outer world of the personage. It is reasoned by the fact that `EYES' to be known as a literary portrait feature, and makes a holistic character of the literary personage.

The article concludes that H. Sienkiewicz is among the writers of the 19-th century who actively used portrait details in his romantic works and preferred more informational one - the eyes. The specific features ofpersonages 'portrait characteristic on the EYES expression are extended: of males (according to the color, form, age, activity or social status, personage's character, psychological state) andfemales (beauty, emotions, mood, emotional experience and feelings).

The work provokes the investigation of variants to express the personage's inner world, and while studying a portrait detail (EYES presenting) - comprehension of person's potential, his inner world, as well as writer's relation to the formed image. It stimulates esthetical and inner communication between the reader and the author.

Key words: literary text, literary character, person's appearance, portrait, personage, language means, detail of the appearance, `EYES', writer's individual style, emotional vocabulary.

Постановка проблеми

Сучасне мовознавство продовжує наукові розвідки на основі ідей антропоцентризму, що пронизує усі сфери життя людини, відображає розуміння статусу особи в соціумі, мові та мовленні. У своїх поглядах на світ та історію, значення індивіду в них дослідники звеличують силу знання і розуму, а вивчення людського фактору в лінгвістиці стає надзвичайно актуальним.

Найважливішою рисою антропоцентризму є аналіз мовних явищ через призму творчої діяльності певної особи. Власне цей важливий принцип проявляється у вивченні об'єктів за їх місцем у житті людини та є головною ознакою будь-якого літературного твору. Аналіз мотивів адресанта на матеріалів авторських текстів допомагає не лише глибше зрозуміти природу принципу, відповідно до якого людина є завершенням еволюції світобудови, а й реалізацію антропоцентризму у структурі тексту. Людина в тексті - це не тільки персонаж, але й автор, яка через художні образи демонструє власний світогляд і представляє на розсуд читача особливий індивідуальний стиль.

Зовнішність людини (літературного персонажа) є одним із найважливіших елементів будь- якого художнього твору, адже такий опис формує враження в читача про героя, демонструє психологічне навантаження образу, відображає деталі внутрішнього світу, а певні елементи, зокрема, очі акцентують увагу за визначальних рисах характеру людини, презентують внутрішню боротьбу, увиразнюють думки та вчинки особи.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Лексема `ОЧІ' як елемент портретної характеристики проаналізована в розвідках науковців-лінг- вістів О. Дуденко [2], Т Ліщук [3], О. Турчак [8], Л. Шутова [10] та ін.

Творчість Г Сенкевича з історичного погляду вивчалася українськими дослідниками (М. Васьків, В. Марценішко [4], Р. Радишевський [5], Є. Сін- кевич [6], А. Ткачук [7], Т Чужа [9]) і польськими науковцями (Р. Висоцкий [15], В. Конопчинський, М. Кукєл [12], В. Томкєвіч [14] та ін.), однак аналіз вживання польським письменником лексеми `ОЧІ' як виразника індивідуального авторського стилю, її змістове, стилістичне та функціональне наповнення не представлено в наукових працях, тому обрана тема є актуальною. лексема мовний художній твір

Постановка завдання. Метою статті є аналіз вираження семантико-стилістичної функції портретної деталі `ОЧІ' в романі польського письменника Г Сенкевича «Вогнем і мечем». Меті підпорядковується вирішення таких завдань: 1) виявити мовні особливості портретної деталі `ОЧІ' у прозі польського романіста; 2) дослідити специфіку вживання художніх засобів на позначення лексеми `ОЧІ'; 3) вивчити змістове й емоційне навантаження лексичної одиниці `ОЧІ' в романі «Вогнем і мечем», що продемонструє особливості польської мови та представить риси індивідуального стилю митця.

Виклад основного матеріалу

У будь-якому прозовому художньому творі опис зовнішності героя використовується письменниками для зображення людини в комплексі, тобто тісного взаємозв'язку фізіологічних рис із психологічними, які залежать від впливу соціальних факторів. Портрет персонажа є найважливішою складовою частиною літературного образу, завжди найбільш семантично наповнений і виконує функцію індивідуалізації: інформує читача про світогляд героя, дії, вчинки, життя, особливості ментального впливу на формування характеру.

У романі «Вогнем і мечем» портретним характеристикам автор відводить чи не найважливішу роль, роблячи акцент на очах персонажа. Народна мудрість стверджує, що очі - це дзеркало душі. В очах відображається людський досвід, інтелект, душевні якості, емоції, почуття й переживання. Проаналізувавши найуживаніші мовні засоби на позначення ОЧЕЙ героїв у прозі Г Сенкевича, пропонуємо лексико-семантичну класифікацію: 1) за гендерними особливостями: змалювання чоловічих очей:

1) розмір очей та індивідуальні особливості;

2) колір очей, їхній вигляд;

3) вид діяльності персонажа, його соціальний стан;

4) вік, наслідки участі у військових діях;

5) характер;

6) психологічний стан;

2) за гендерними особливостями: змалювання жіночих очей:

1) колір і врода;

2) характер;

3) настрій, переживання;

4) емоції;

5) почуття.

Детальний опис ОЧЕЙ дає можливість автору виокремити стать персонажа. Для характеристики чоловіків письменник вживає гендерно марковані лексеми, що демонструють специфічні уявлення про таких героїв як сильних, відважних, різких, мужніх, активних, впевнених у собі: sam Chmielnicki utkwil w niego wzrok niespokojny [13, с. 200]; obaj z dzikimi oczyma [13, с. 208]; alepulkownik oczy grozne w niego utkwil [13, с. 200]; a oczy poczely ciskac takie blyskawice, ze wszyscy obecni struchleli o wojewode [13, с. 211]; wiec tylko oczy swe stalowe utkwil wpanu Stachowiczu [13, с. 213].

Для характеристики жіночих образів - лексеми на позначення типових й очікуваних якостей, таких як чуйність, ніжність, загадковість, і загаль- ноприйнятних моделей поведінки (кокетство): zali oczom zabronisz patrzyc na tak cudnq istotq, jak ksiezniczka Barbara, ktorej widok dzikie nawet bestie poruszyc bylby zdolny? [13, с. 52].

Г. Сенкевич детально вимальовує описи зовнішності очей осіб чоловічої статі. Залежно від контексту й авторської оцінки читач знайомиться з героями, проживає з ними їхнє життя, бореться за віру та справедливість. «Вогнем і мечем» - роман, побудований на історичному сюжеті, у якому відтворена автором певна епоха й період в історії. Саме тому одним із основних чинників вживання мовних засобів на позначення чоловічих очей є демонстрація польським письменником належності особи до соціального стану чи певного виду діяльності, зокрема: в очах військового керівництва - радість від очікуваної битви чи навіть впевненість у перемозі в ній: Chmielnickiemu zas radosc strzelila z oczu [13, с. 418]; в очах солдатів - напруженість від очікування битви: a nad nimi pochylone twarze jezdzcow, ktorzy przyslaniajqc rekoma od blasku oczypatrzyli bystro w swiatlo [13, с. 8].

Гірким є розчарування після поразки в битві: I znowu ksiqze zakryl rekoma oczy - widok byl to zas tak zalosny tego bolu i zalu, ze pulkownicy zgola nie wiedzieli, co czynic ze lzami, ktore im do oczu nabiegly [13, с. 212]; Chmielnicki wodzil oczymapo pulkownikach, ktorzy pod wplywem tego spojrzenia wzrok spuszczali ku ziemi [13, с. 202].

У рисах обличчя та власне в ОЧАХ героїв польський автор так чи інакше відображає соціальні особливості описаної епохи, елементи військової доби. Г Сенкевич шанобливо та з повагою змальовує польських воєначальників, підкреслюючи їхню вдало замасковану хитрість, вправність і вміння вести бій: Twarz mlodego watazki jasniala uprzejmq wesolosciq tak dobrze symulowanq, ze moglaby omylic najwprawniejsze oko [13, с. 39].

Лексеми на позначення чоловічих ОЧЕЙ виокремлюємо за розміром і станом - великі та спокійні: Oczy mial duze, spokojne, prawie slodkie, jednakze gromyzdawaly sie byc w nich uspione, i czules, ze biada temu, kto by je rozbudzil [13, с. 51]; blysnql swymi wypuklymi oczyma [13, с. 14]; zpozapadanymi oczyma [13, с. 205]; a oczy coraz bardziej na wierzch wylazily [13, с. 14]; за індивідуальними особливостями: Jeden z nich, czarny jak zuk i kosooki [13, с. 153], kosooki [13, с. 154].

У художньому тексті наявні номінації на позначення кольору ОЧЕЙ і їхній вигляд: i zielonymi oczyma [13, с. 204]; Byl to stary Tatar o bystrych czarnych oczach [13, с. 42]; oczy czarne i nieco ukosne jak u Tatara [13, с. 6].

Письменник деталізує увагу читача на віці героя, що підкреслено саме в очах: stare oczy [13, с. 31], та їхньому закривавленому стані після поранення в битві: Przez czas jakis wodzil nabieglymi krwiq oczyma po obcych, badajqc ich twarze [13, с. 6], а також описує наслідки втрати зору в битві: bo gdy mnie Turcy w Galacie oko wypalili, chcieli wypalic i drugie [13, с. 159]; Bracia przy pomocy Bohuna i jego Zaporozcow odbili go wprawdzie, ale z wykapanymi oczami. Od tejpory ten w domu siedziec musial [13, с. 37]; rzekl przymruzajqc oko pokryte bielmem [13, с. 154]; iz to Wolosi mu oczy wypalili? [13, с. 159]. Один із персонажів у творі є незрячим: W jednym oku troche mi swiatla bozego zostalo, a drugie ciemne na wieki [13, с. 163].

У прозі Генрика Сенкевича характеристики ОЧЕЙ чи ПОГЛЯДУ інколи мають вигляд окремих штрихів, які характеризують зовнішність героя, частіше - у формі детальних описів, що дає змогу показати внутрішній світ головного чи другорядного персонажа. Для кожного із героїв автор знаходить певну ключову деталь опису, яка виокремлює його серед інших, наприклад, доброту: Zblizywszy sie poczql mrugac swoim zdrowym okiem, usmiechac sie i sapac [13, с. 158].

ОЧІ та ПОГЛЯД передають негативно забарвлені відчуття - страх, невпевненість, жах: Skrzetuski ujrzawszy ich przybladl nieco i oczy zmruzyl, bo mu zbyt duzo wspomnien na mysl przywiedli, aby mial bez bolu zniesc ich widok [13, с. 400]; ненависть: zablysla nienawisc, oczy zaswiecily mu posepnie i odrzekl z wolna a dobitnie [13, с. 8]; огиду: Ktory dziwnq jakqs awersje uczul do tego podstarosciego od pierwszego spojrzenia [13, с. 13]; виснаження, небажання жити, неминучу смерть: a zamiast oczu mial dwie czerwone jamy [13, с. 40]; лють: a wscieklosc w oczach [13, с. 210].

Виділивши якусь окрему рису характеру, письменник смакує її, використовуючи різноманітні засоби, будує незвичні асоціації, створює враження взаємозв'язку та взаємодії зовнішніх ознак і внутрішнього світу. Г. Сенкевич змальовує кожного зі своїх численних персонажів неповторним і своєрідним. Герої відрізняються один від одного не тільки деталями зовнішності, а і вдачею та характером. Автор вказує на радість і щастя: Porucznikspojrzal i twarz mu sie rozjasnila [13, с. 5]; Luny odbyaly mu sie w oczach i obloczyly rozowym blaskiem jego delikatnq, bialq twarz [13, с. 408]; жит- тєстверджуваність: owszem, wesolosc bila mu z oczu i twarzy [13, с. 405]; жадобу до перемоги: Zolnierze mieli ogien w oczach [13, с. 404]; z plomieniem jeszcze nie zgaslym w oczach [13, с. 416]; доброту персонажа: i potoczyl tryumfalnie swoim zdrowym okiem [13, с. 300]; уважність: - Kto ty?-pytalksiqze wojewoda utkwiwszy w niego swe spokojne zrenice [13, с. 408]; скромність, виваженість, мрійливість: i oczy, to skromnie spuszczone i rzesami nakryte, to blyszczqce jak dwie gwiazdy [13, с. 41].

Особливої уваги заслуговує зображення кохання в романі «Вогнем і мечем»: Serce zmieklo w nim jak wosk, gdy czul jej reke na swojej, z oczu az skry poszly - i rzekl [13, с. 41]. Таке яскраве та світле почуття виражається очима: w oczach mu pojasnialo wszystko, jakoby promienie sloneczne na swiat padly, uczul w sobie jakies moce nieznane, jakies skrzydla u ramion [13, с. 41]. Очі - джерело людських переживань: I znowu jedwabne zaslony oczu kniaziowny podniosly sie, a wzrok jej napotkal, meskie i szlachetne oblicze mlodego zolnierza i spojrzenie takpelne zachwytu, ze ciemny rumieniec pokryl jej twarz. Ale nie spuszczala juz wzroku ku ziemi i przez chwile on pil slodycz jej cudnych oczu [13, с. 31].

Автор демонструє силу та вагомість погляду героя: Nikt tez zniesc nie mogl spokojnego blasku tego spojrzenia [13, с. 51]; впевненість, схожу на жорстокість: W oczach jego malowala sie okrutna fantazja i zadzierzystosc, ale w obliczu mial wyraz uczciwy [13, с. 6]. Інша сторона - байдужість героя до жінки, яка поруч, також представлена в погляді, тобто у його відсутності: Natomiast draznila jq, zaciekawiala i gniewala obojqtnosc pana Skrzetuskiego, ktory wrociwszy po tak dlugiej nieobecnosci, prawie na niq nie spojrzal [13, с. 52]; бажання помсти: i ten Bohun blady, z zemstq w oczach [13, с. 155].

Жіночі образи в романі «Вогнем і мечем» наділені привабливістю, ніжністю, романтичністю. Колір очей вказує на пристрасть героїні: swidrowala swymi czarnymi oczkami w twarzy namiestnika [13, с. 52], її неповторну й таку бажану вроду: czekaly go w Lubniach jeszcze ipewne czarne oczy, tak slodkie jak miod [13, с. 24]; випромінюють зацікавленість і впертість: Nie smial on nawet zrazu spojrzec w strone Anusi i po niejakim dopiero czasie rzucil znienacka okiem - ale az zadrzal. Spoza ramienia ksiqznej Gryzeldy dwoje jarzqcych slepkow patrzylo na niego istotnie z ciekawosciq i uporem [13, с. 54].

ОЧІ жінки спокушають: Oczki Anusi strzelaly na pana Longina po trochu umyslnie, na zlosc panu Skrzetuskiemu [13, с. 53]; примушують до дії, заохочують: Ten szatanek wyglqdajqcy zza plecow ksieznej tyle mial ponet, te oczki tak swiecily jasno, ze pana Longina az ciqgnelo cos, by w nie choc jeszcze raz tylko spojrzec [13, с. 54]; акцентують увагу на напрямку погляду: podniosla oczy ku panu Zaglobie [13, с. 160]; випромінюють радість і щастя: i z kolei zajrzawszy z bliska w te palajqce zrenice, spytal [13, с. 32]; демонструють сміх: ipoweselalw oczach [13, с. 403]; виражають захоплення: Pan Skrzetuski posylal tedy swoje westchnienia kuczarnym oczom na rowni z innymi [13, с. 25]; презентують сміливість, глузливість і зухвалість: Przy swietle ksiezyca ujrzal dwoje oczu, ktore patrzyly na niego zuchwale, wyzywajqco i szyderczo zarazem [13, с. 32].

Г. Сенкевич яскраво передає протилежні емоції: spoglqdala ponuro na namiestnika [13, с. 15]; розпач, сльози, біль: Nawet i lzy pokazaly sie w jej oczach [13, с. 160]; gdy spojrzawszy na kniaziownq ujrzal przy swietle ksiqzyca oczy jej zalane lzami... [13, с. 32]; i modlil sie dlugo, podnoszqc oczy do gwiazd [13, с. 155]; весь різноманітний спектр почуттів: Zmieszany byl jeszcze i dlatego, ze spod kuniego kapturka spojrzaly nan takie oczy, jakich jak zycie swoje nie widial, czarne, aksamitne, a lzawe, a mieniqce sie, a ogniste, przy ktorych oczy Anusi Borzobohatej zgaslyby jak swieczki przy pochodniach [13, с. 28].

Нейтральна лексема ОЧІ, вживана письменником як художня деталь у портреті багатьох персонажів, набуває експресивного забарвлення завдяки порівнянням: Byl to czlek czterdiestoletni, niski, z twarzq zapalczywq, ktorej to zapalczywosci przydawaly jeszcze bardiej oczy jakby sliwy na wierzchu glowy siedzqce, bystre, ruchliwe - czlek widocznie bardo zywy, wichrowaty i do gniewu skory [13, с. 13]; Straszne te oczy swiecily jak slepie wilka w ciemnym borze [13, с. 32].

Автор вживає фразеологізми: у мить ока - тобто дуже швидко: jak strzala przebya cialo zolnierza, i w mgnieniu okaprzedostal sie do srodka [13, с. 405]; не вірячи, в те, що бачить персонаж, тобто своїм очам: nie wierzqc wlasnym oczom [13, с. 157]; Bywal ja i w Lubniach i widial kniazia na wlasne oczy [13, с. 163].

Семантичне значення виразів, пов'язаних зі значенням лексем ОЧІ чи ПОГЛЯД, передають простір - скільки око могло бачити: Na prozno oczy ludzkie szukaly konca tych szeregow; jak wzrok siegnql, czernilo sie mrowie ludkie i konskie ginqce w dymach i lunach oddalenia [13, с. 407]; широту - з поля зору: Tatarzy jednak, czujqc, ze za nimi idzie Chmielnicki i chan, nie znikli calkiem z oczu [13, с. 406].

Часто польський письменник вживає такі лексеми в контексті у переносному значенні: Nagle w oczach jej mignql [13, с. 155]; Chwytano go tez za cugle, by oczy widokiem bohatera dluzej napoic [13, с. 403]; dwoje swiecqcych oczu... [13, с. 155]; не засліплені владою: Juz bylo bowiem wiadomo, ze Chmielnicki, a z nim chan ciqgnq z potegq, akiej od czasow Tamerlana nie widialy ludkie oczy [13, с. 400].

Висновки і пропозиції

У романі Г Сенкевича «Вогнем і мечем» художня деталь ОЧІ є найвагомішою в портретній характеристиці, адже демонструє читачеві риси характеру героя, допомагає зрозуміти його дії та вчинки, розкриває світогляд і внутрішній світ персонажа. Подальші наукові розвідки будуть направлені на дослідження концепту ЗОВНІШНІСТЬ ЛЮДИНИ у творчості польського письменника.

Список літератури

1. Васьків М. Світло і тіні Генріка Сенкевича. «Вогнем і мечем»: антиукраїнський роман чи твір для «зміцнення сердець»? День. 2012. № 229/230 (14-15 грудня). С. 9.

2. Дуденко О. В. Зовнішність жінки з погляду письменника: М. Стельмах про українку І пол. ХХ ст. Актуальні проблеми прикладної лінгвістики : тези допов. Міжнародної Інтернет-конференції, 5-6 травня 2020 р. Умань.

3. Ліщук Т. Д. Постмодерністське зображення зовнішності людини в тексті роману Ю. Андруховича «Рекреації». Лінгвістичні дослідження. 2013. Вип. 36. С. 158-162.

4. Марценішко В. Сюжетно-композиційні особливості трилогії «Богдан Хмельницький» Михайла Старицького і роману «Вогнем і мечем» Генрика Сенкевича: типологічні паралелі. Вісник Черкаського університету. 2012. Серія «Філологічні науки». Вип. 5. С. 29-37.

5. Радишевський Р Література та історія в романі «Вогнем і мечем» Генрика Сенкевича. Вісник Черкаського університету. 2005. Вип. 2. С. 132-148.

6. Сінкевич Є. «Трилогія» Генрика Сенкевича в польській і українській історіографії. Prace naukowe Akademii im. Jana Dlugosza w Czestochowie Zeszyty Historyczne. 2017. T. XVI. S. 15-21.

7. Ткачук А. І. Спроба «ревізії» в оцінках особистості Б. Хмельницького польськими дослідниками часів Другої Речі Посполитої. Історичний архів. 2015. Вип. 10. С. 141-146.

8. Турчак О. М. Лексема «очі» як основа портретної деталі та її мовна реалізація у творах Григора Тютюнника. Вісник Дніпропетровського університету імені Альфреда Нобеля. 2014. № 1 (7). Серія «Філологічні науки». С. 228-233.

9. Чужа Т. Непольські джерела роману Генрика Сенкевича «Вогнем і мечем». Українська полоністика. 2007. № 3. С. 25-31.

10. Шутова Л. І. Семантика епітетів на позначення зовнішності людини в українській поезії 20-30-х рр. ХХ ст. Культура народов Причерноморья. 2002. № 32. С. 164-166.

11. Konopczynski W. Fotomontaz historyczny. Wobronie «Ogniem i meczem». Polemiki z Olgierdem Gorkq. Wybor tekstow / wstep i opracowanie H. Kosetka. Krakow. 2006. S. 96-99.

12. Kukiel M. «Ogniem i mieczem» a odwracana rzeczywistosc dziejowa. W obronie «Ogniem i mieczem» Polemiki z Olgierdem Gorkq. Wybor tekstow / wstep i opracowanie H. Kosetka. Krakow. 2006. S. 90-94.

13. Sienkiewicz H. Ogniem i mieczem. Warszawa. Wydawca : Fundacja Nowoczesna Polska, 1974. S. 476.

14. Tomkiewicz W. Wartosci historyczne «Ogniem i mieczem». W obronie «Ogniem i mieczem». Polemiki z Olgerdem Gorkq. Wybor tekstow / wstep i opracowanie H. Kosetka. Krakow. 2006. S. 141-168.

15. Wysocki R. Narodziny nowoczesnego narodu. Ukrainska idea narodowa w latach. 1775-1914. Res historica. 2006. T. 22. S. 19-50.

Размещено на Allbest.ru