Особливості функціонування англомовної запозиченої лексики в сучасних турецьких онлайн-газетах

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рівненський державний гуманітарний університет

ДВНЗ «Рівненський коледж економіки та бізнесу»

Особливості функціонування англомовної запозиченої лексики в сучасних турецьких онлайн-газетах

Верьовкіна О.Є.

Опанасик А.В.

Стаття присвячена проблемі визначення особливостей функціонування англомовної запозиченої лексики в текстах періодичних онлайн-видань Туреччини. Медіастиль розглядається як найбільш актуальний і відкритий для проникнення будь-яких новотворів. У результаті теоретичного аналізу уточнено, що лексичні запозичення є процесом поступового просування оказіональних використань певного запозичення до залучення останнього до системи мови-рецептора. Зазначено, що процес запозичення іншомовної лексики є невід'ємною частиною історії турецької мови. Даний процес в основному пояснюється популяризацією англомовної культури, пропагандою західних цінностей замість ісламських, процесами глобалізації, інформаційного та технологічного розвитку.

У результаті аналізу, проведеного на основі сучасних турецьких онлайн-газет, виокремлено декілька лексико-тематичних груп англомовної запозиченої лексики. Найбільш численною групою є така, що може бути віднесена до сфери політики й економіки. Дане явище пояснюється широким представленням цієї тематики в турецьких онлайн-газетах. Наступна за чисельністю група охоплює запозичення сфери Інтернету та технологій, оскільки статті на дану тематику досить популярні в газетах. Третя група представлена запозиченнями, які варто віднести до сфери спорту. Даний факт пояснюється наявністю постійної рубрики в турецьких газетах. Лексико-тематичні групи культури та мистецтва, а також сфери предметів побуту на найменувань продуктів харчування менш численні.

Установлено, що процес запозичення іншомовної лексики є неминучим і має регулярний характер за сучасних умов.

Ключові слова: англомовна запозичена лексика, онлайн-газети Туреччини, лексико-тематична група, сфери політики, економіки, культури та мистецтва, спорту, технологій та Інтернету.

Verovkina O. Ye., Opanasyk A. V. FEATURES OF ENGLISH BORROWINGS FUNCTIONING IN THE MODERN TURKISH ONLINE NEWSPAPERS

The article deals with the problem of English borrowings functioning in the modern on-line periodicals of Turkey. Media style is viewed as the most actual and open for any new formations. It has been found out, that lexical borrowings are considered to be the result of gradual occasional introduction and final adaptation of the certain words to the language system of other nation. It is pointed out, that the process of borrowing is an inseparable part of the history of the Turkish language. English borrowings to the Turkish language are mostly explained by the popularization of the English language culture, propaganda of western values instead of islam values, globalization process and due to the information and technological development.

As the result of analysis, which has been conducted on the basis of the modern Turkish online newspapers, a few lexical and semantic groups of English borrowings have been highlighted. The most numerous group is presented by the borrowings, which can be referred to the sphere of politics and economics. This phenomenon partly is caused by the vast representation of this topic in the Turkish online newspapers .The following group in number includes English borrowings in the sphere of the Internet and technology as the articles on this topic are quite popular in the newspapers. The third group is presented by the borrowings, related to sport. This fact is explained by the regular headings, which can be found in every online newspaper. The lexical and semantic group of culture and Art, as well as the group of house ware and food products are less numerous. It has been stated, that the process of borrowing is inevitable and permanent under modern circumstances.

Key words: English borrowings, Turkish online newspapers, lexical and semantic group, spheres of politics, economics, culture and Art, sport, Internet and technology.

Вступ

Постановка проблеми. До процесів, які активно діють у сучасній турецькій мові, належить запозичення іншомовної лексики, специфіка якого, безумовно, не вичерпується лише його інтенсивністю. Активізація процесу запозичення відбувається на тлі інших, не менш активних процесів у галузі лексики, які втілено в медійному стилі як найбільш проникному й відкритому для всіх новоутворень.

Аналіз останніх досліджень і публікацій.

У мовознавстві проблема збагачення мови численними іншомовними словами розглядалася в багатьох дослідженнях, присвячених змінам в її лексичному складі. Серед них варто виокремити роботи О. Потебні, І. Огієнка, С. Семчинського, Ю. Жлуктенка, Л. Лисиченко, О. Муромцевої, Б. Ажнюка, О. Ахманової, Ю. Сорокіна, Л. Крисіна, Е. Хаугена, У. Вайнрайха.

На даний час привертають увагу також праці українських і східних науковців, культурологів, істориків, мовознавців, літературознавців, політологів про співвідношення національної складової частини з європейською, історичні й економічні впливи Європи на численні сфери життя інших країн.

Наприкінці ХХ - уточнити поняття «запозичена лексика»;

- виокремити корпус вживаних англіцизмів в інформаційних і аналітичних текстах турецьких онлайн-газет;

- визначити особливості функціонування англомовної запозиченої лексики в турецьких онлайн-газетах.

Виклад основного матеріалу

Загальновідомо, що лексична система мови є найвідкритішою для нововведень порівняно з фонетичною, граматичною, синтаксичною системами. Саме в лексиці зосереджується уявлення тієї чи іншої спільноти про навколишній світ, про дійсність. Нові явища на лексичному рівні, зумовлені впливом іншої культури й іншої мови, і називають «запозиченням».

Дослідники розглядають лінгвістичне запозичення в межах різних парадигм. З позицій структурної лінгвістики запозичення є відтворенням моделей однієї мови в іншій, де характер цього відтворення може різнитися на рівнях мови [5]. Л. Блумфілд під запозиченням розуміє певний вид мовних змін і розрізняє три види запозичень за їхньою кодифікацією:

1) запозичення понять культури;

2) «внутрішні» запозичення як результат безпосередніх мовних контактів;

3) діалектні запозичення, які надходять у літературну мову з діалектів [1].

Варто зазначити, що термін «запозичення» уживають на позначення самого процесу та його результату. Двобічна природа дієслова «запозичувати» визначає різне тлумачення терміна «запозичення»:

1) факт імплантації, тобто власне проникнення іншомовної одиниці в мову;

2) процесс адаптації, чи засвоєння в мові;

3) результат процесу засвоєння як завершений комплекс згаданих стадій;

4) комплекс усіх стадій.

«Запозичення є процесом, упродовж якого відбувається поступове просування від разових, оказіональних використань даного запозичення, на шляху його поступового засвоєння засобами мовної системи та, урешті-решт, залучення його як повноправного елементу до системи мови-рецептора» [2].

Процес лексичного запозичення зумовлений цілим комплексом причин, у якому переплетені мовні, психологічні, соціальні, логічні й інші чинники. Так, наприклад, широке залучення та вживання запозичень з англійської мови є не лише явищем її популяризації. В основі такого процесу лежать психологічні механізми: навіювання, копіювання, ідентифікація; ефект емоційного «зараження» ґрунтується на авторитеті, довірі до джерела інформації, престижу вивчення англійської мови, який підтримується зусиллями засобів масової інформації, «рекламізація» мови, коли прецендентними текстами стали рекламні кліпи, а не літературні твори. Усе це, поруч із соціокультурними чинниками, формує мовну свідомість.

Тенденція до запозичення лексики із західноєвропейських мов, зокрема з англійської, значно посилилась із розвитком та поширенням у Туреччині кіно, телебачення, підвищенням кількості економічних і політичних контактів з Європою. У 1928 р. проведено реформу абетки, унаслідок чого турецька мова перейшла на латиницю, що також полегшило процес запозичення. Значну частину тих західноєвропейських запозичень, еквіваленти яких і раніше були в турецькій мові, становить інтернаціональна міжнародна термінологія [3].

Крім того, ступінь перетворення та повне засвоєння іноземних слів залежить від різних чинників, зокрема таких, як характер та інтенсивність мовних контактів (прямі або опосередковані), рівень освіти населення, володіння іноземними мовами та шлях запозичення (через усну чи письмову мову).

Аналіз процесу запозичення іншомовної лексики сучасного періоду розвитку Туреччини й умов, що підсилюють даний феномен, дозволяє зазначити такі чинники:

- пропаганда західних цінностей на відміну від традиційних ісламських цінностей;

- орієнтація на Захід у сферах економіки, політики, культури та технологій.

На даному етапі дослідження проаналізовано 220 випадків лексичних запозичень у турецьцьких газетах “Ak^am”, "Aydinlik”, ”Dunya“,“MiUiyet”, “Radical”, “Turkiyegazetesi”, “Vatan” та ін., виокремлених методом суцільної вибірки. турецький англомовний запозичений

Як уважають деякі науковці, об'єднання запозиченої лексики у групи за ознакою тематичної спільності є показником її актуальності та високого ступеня її адаптації в лексичній системі; чим більше залучена та чи інша сфера діяльності до міжнародного співробітництва, тим більш відкриті лексика та термінологія цієї сфери для іншомовних слів [4].

У даному дослідженні розглянуто запозичення в таких лексико-тематичних групах:

а) у сфері економіки та політики;

б) у спорті;

в) у сферах побуту та найменування продуктів харчування;

г) у галузі сучасної культури та мистецтва;

ґ) у сфері Інтернету та технологій.

Вибір груп зумовлений аналізом англіцизмів у сучасній турецькій мові засобів масової інформації, оскільки саме в цих джерелах спостерігається найбільша кількість запозиченої лексики англомовного походження. Крім того, проаналізовані онлайн-газети часто містять рубрики, які відповідають частково виокремленим лексико-темантичним групам.

Так, наприклад, в економічній термінології чисельність слів із західних мов, здебільшого з англійської, досить велика. Постійні контакти з іноземними партнерами та залучення Туреччини до міжнародної економіки сприяють поширенню такої лексики. Наведемо кілька прикладів уживання запозиченої лексики у сфері економіки:

- ABD'de sьpermarketler mьзterile [9];

- Capital ve Ekonomist dergilerinin цncьlьgьnde, Vodafone Tьrkiye'nin ana sponsorlugunda dьzenlenen geleneksel CEO Club toplantisi [14];

- inovasyon Haftasi gьn sayiyor [16];

- Teknoloji devinden 8 milyar dolar [14];

- Kritik seviyeden dцndь [14].

Найактивніше суспільно-політична запозичена

термінологія вживається в замітках і передових статтях, тобто в тих жанрах газети, які найтісніше пов'язані з подіями внутрішнього та міжнародного життя. Наприклад:

- 15 Temmuz darbe giriзiminin merkezi ABD Virginia Eyaleti Norfolk'ta bulunan NATO Mьttefik Dцnьyьm Komutanligi (ACT) Ьssь'dьr. Bu ьsse bagli Komuta Kontrol Konuз ve idame Edilebilirlik Dairesi Balkan [13];

- Diзiзleri'nden Portekiz Parlamentosu'na tepki! [18];

- AK Parti, belediyeleri akilli sistem ile kontrol edecek [18].

Спорт є такою ж невід'ємною частиною життя суспільства, як і політика, економіка й інші. Засоби масової інформації приділяють достатньо уваги цій сфері життя: практично в усіх газетах є спеціальні рубрики, присвячені спортивній тематиці, також виходять спеціальні газети, журнали, телевізійні програми. Існує велика кількість запозичених англомовних слів у таких видах спорту, як: футбол, волейбол, теніс та ін., наприклад: аут (aut), бадмінтон (badminton), баскетбол (basketbol), бокс (boks), волейбол (voleybol).

У газетних текстах використовують декілька різних підгруп запозиченої спортивної тематичної групи: 1) на позначення назв спортивних ігор: futbolcu - футболіст, haflar - півзахисник; 2) терміни, що називають спортсменів і людей, залучених до спорту: юampiyon - чемпіон, antrenцг - тренер; 3) на позначення видів змагань, їхніх складових частин: olimpiyat oyunlarэ - Олімпійські ігри, turnuva - турнір, юampiyonluk - чемпіонат; set - сет; 4) на позначення спортивних дій: atak - атака, 5) судійські терміни ведення гри чи змагань: diskalifiye etmek - дискваліфікувати; 6) терміни на позначення спортивних споруд, снарядів, предметів: stadyum - стадіон; 8) терміни, що називають професійні клуби, ліги, федерації: “Galatasaray” - «Галатасарай», birinci lig - перша ліга.

- Alanyaspor futbolcusu Josef Sural hayatini kaybetti [7];

- Profesyonel futbol yaзamina 2008 yilinda Zbrojovka Brno takiminda baзlayan 28 ya§indaki futbolcu, Slovan Liberec ve Sparta Prag takimlarinda forma giymiзti [10];

- Kayserispor 'un teknik direktцrь Hikmet Karaman, geзirdigi trafik kazasi sonrasi hayatini kaybeden Alanyasporlu Josef Sural iзin baзsagligi diledi [11].

У мові турецької преси також широко застосовують запозичені терміни культури та мистецтва. Насамперед, це лексика, що стосується сучасної музики, її стилів, жанрів. Наприклад:

- 13 Uluslararasi Gьmьзlьk Klasik Mьzik Festivali kapsaminda dьzenlenen Festival Akademisi Keman Masterclassina katilan цgrenciler, verdikleri gцz dolduran konserin ardindan sertifikalarini devlet [15];

- Bu filmde gerзek hayvanlar baзrolde! [15];

- Pepee TV, hem зocuk hem aileye sesleniyor [20].

Основною причиною проникнення англіцизмів до системи турецької мови є поширення так званої «масової культури».

Таблиця 1. Кількісний розподіл англіцизмів за лексико-тематичними групами

Порівняно велику групу запозиченої лексики становлять терміни науки, техніки, виробництва. Особливо інтенсивно останніми роками почали функціонувати слова, пов'язані з інформатикою та комп'ютерною технікою: Эnternet - Інтернет, bilgisayar sistemleri - комп'ютерні системи, cep bilgisayan - кишеньковий персональний комп'ютер.

Інтернет відіграє важливу роль у поширенні англійських запозичень у турецькій мові. Саме через нього багато слів, особливо термінів, усе частіше з'являються на сторінках газет і журналів, стають загальновживаними. Саме слово «комп'ютер» має декілька позначень, а процес його вибору багато в чому залежить від сфери вжитку.

Як зазначає Халюк Шахін у статті “Turkзe'nin kaybolan sesleri”, варто було Інтернету війти в життя Туреччини, як одразу ж з'явилися й відсутні в турецькій абетці літери “w”, “q” и “x”: taxi, fax, index, maximum, sex, dublex - taksi, faks, indeks, maksimum, seks, dubleks (таксі, факс, індекс, максимум, секс, дублекс). У деяких випадках спостерігається створення дієслів шляхом сполучення англійських слів і допоміжних турецьких дієслів: download etmek - завантажити; e-kart yapmak - надіслати електронну листівку; e-mail almak - отримати пошту; e-mail atmak / e-mail gцndermek - відправити пошту; invite yapmak - запросити; linke tiklamak - натиснути на посилання;reply etmek - відповісти.

Наведемо приклади:

- ilk kez 1994 yilinda piyasaya sьrьlen online bilgisayar oyunu Warcraft'in зekilmekte olan sinema filminin yeni bir fragmani yayinlandi [19];

- internet arama motoru Google, kullanicilarina arama ve yer geзmiзini 3 veya 18 ay ge [17];

- Prof. Dr. Gьngцr: Dijital medya bireyi зevresinden kopariyor <... > [12].

Спостерігається також достатньо багато запозичень у сфері харчування, як-от: brendi (бренді), viski (віскі), rozbif (ростбіф), jem (джем), cin (джин), kek (торт, тістечко), kokteyl (коктейль), sandviз (сандвіч), cips (чіпси) тощо. Спочатку до турецької мови увійшли слова sandviз (англ. sandwich), tost (англ. toast), ketзap (англ. ketchup), hot dog (англ. hot dog), cips (англ. chips). Останнім часом активно вжмвається слово hamburger, причому з'явилися назви різновидів цієї страви - burger, cheeseburger, fishburger. Трапляється й інша лексика даної тематики: Avokadolu Omlet Tarifi [8].

Існує чимало випадків запозичень у сфері побуту та повсякденного життя. Наведемо лише деякі приклади:

- яarkici Ziynet Sali, Bursa'daki konseri sirasinda sьrpriz dogum gьnь kutlamasi ile duygulandi. Sali, “Bursa'da yeni yaзima girmek зok gьzel. Hep birlikte mutluyillarimiz olsun” diyerek, mumlari ьfledi [8].

У результаті проведеного аналізу випадків функціонування англомовної запозиченої лексики варто зробити такі висновки: найбільш частотні в турецьких онлайн-газетах англіцизми лексико-тематичної групи сфери політики й економіки. Їхня загальна кількість становить 76 лексичних одиниць, тобто 35% від загального числа виокремлених запозичень. Значна кількість англомовних запозичень належить сфері Інтернету і технологій (52 випадки).

Третьою частотною лексико-тематичною групою є група сфери спорту: 46 одиниць (21%). Варто зазначити, що англіцизми сфери культури та мистецтва становлять меншу кількість: 31 одиниця, 14% від загального числа. Найменша кількість запозичень представлена англіцизмами сфери побуту та найменування продуктів харчування, лише 15 одиниць, що становить 7%.

Можна припустити, що цей факт пояснюється, імовірно, тим, що така тематика не широко висвітлена на шпальтах онлайн-газет, тоді як більшість статей присвячені політиці, економіці, технологіям і спорту.

Висновки і пропозиції

У результаті дослідження корпусу запозиченої англомовної лексики, яка функціонує в сучасних турецьких онлайн-газетах, варто зазначити, що у процесі засвоєння турецькою мовою іншомовних слів відбивається історія турецького народу. Виявлено, що найчастотнішими англомовними запозиченнями є такі, що належать до лексико-тематичної групи сфери політики й економіки. Значна кількість запозичень з англійської мови належить сфері Інтернету та технологій, а третьою лексико-тематичною групою, частотною за кількістю знайдених випадків, є група сфери спорту.

Перспектива подальших досліджень полягає в більш детальному аналізі функціонування запозиченої лексики з окремих західно-європейських мов у текстах періодичних видань Туреччини.

Список літератури

1. Блумфилд Л. Язык. Москва: Прогресс, 1968. 607 с.

2. Брейтер М. Процесс языкового заимствования как способ реализации коммуникативных потребностей в рамках межкультурного взаимодействия. Лингвокогнитивные проблемы коммуникации. Москва, 1997. С. 49-65.

3. Иванов С. Османская империя в мировой экономической системе (вторая половина ХХ - начало ХХІ в.): монография. Санкт-Петербург: СПбГУ, 2005. 356 с.

4. Крысин Л. Иноязычное слово в контексте современной общественной жизни. Русский язык конца XX ст (1985-1995). Москва: Наука, 1996. С.142-161

5. Хауген Э. Процесс заимствования. Новое в лингвистике. Вып. 6. Москва, 1972. С. 344-382.

Джерела ілюстративного матеріалу:

6. Ak§am. URL: https://www.aksam.com.tr/foto-galeri/guncel/istanbul-havalimani-metro-hatti-hizla-ilerliyor-/54149/.

7. Ak§am. URL: https://www.aksam.com.tr/kultur-sanat/tarihi-hukumet-konagi-ishak-pasa-sarayina-alternatif- olacak/haber-965456.

8. Ak§am. URL: https://www.aksam.com.tr/aksam-tv/mutlu-kahvaltilar/avokadolu-omlet-tarifi/35284.

9. Ak§am. URL: https://www.aksam.com.tr/ekonomi.

10. Ak§am. URL: https://www.aksam.com.tr/spor/josef-sural-ile-ilgili-kahreden-detay-ortaya-cikti/haber- 965356.

11. Ak§am. URL: https://www.aksam.com.tr/spor/hikmet-karamandan-josef-sural-icib-bassagligi-mesaji/ haber-965389.

12. Ak§am. URL: https://www.aksam.com.tr/yasam/prof-dr-gungor-dijital-medya-bireyi-cevresinden-kopariyor/haber-965439.

13. Aydinlik. URL: http://www.aydinlikgazete.com/politika/.

14. Aydinlik. URL: http://www.aydinlikgazete.com/ekonomi/.

15. Aydinlik. URL: http://www.aydinlikgazete.com/kultursanat/.

16. Dunya. URL: https://www.dunya.com/ekonomi/inovasyon-haftasi-gun-sayiyor-haberi-443723.

17. Dunya. URL: https://www.dunya.com/dunya/googleda-arama-ve-yer-gecmisi-icin-otomatik-silme-secenegi-geliyor-haberi-444344.

18. Milliyet. URL: http://www.milliyet.com.tr/siyaset/.

19. Radical. URL: http://www.radikal.com.tr/kultur/.

20. Turkiyegazetesi. URL: https://www.turkiyegazetesi.com.tr/ekonomi.

Размещено на Allbest.ru