Фразеологізовані власне-нечленовані речення: семантичний аспект

Размещено на http://www.allbest.ru/

Фразеологізоваш власне-нечленоваш речення: семантичний аспект

Марія Личук

Анотація

У статті досліджено семантичний аспект фразеологізованих еласне- нечленоеаних речень сучасної української мови. Проаналізовано семантич ні зрушення в структурі фразеосхем цього типу синтаксично нечленова- них речень. З 'ясовано специфіку формування значення фразеологізованих власне-нечленованихречень. Схарактеризовано їхні два семантичні типи: з категорійним значенням «ствердження», 2) з категорійним значен ням «оцінка».

Ключові слова: фразеологізоване власне-нечленоване речення, фра- зеосхема, семантичний тип, категорійне значення, ствердження, оцінка.

Abstract

Mctriia Lychuk

PHRASEOLOGIZED ACTUALLY NON-SEGMENTED SENTENCES: SEMANTIC ASPECT

Background. The rationale for a particular type of non-segmented sen tence - phraseologized - in a simple sentence system required its logical sys tematization and semantic typology. Two grammatical categories were used as the basis for the study of syntactically non-segmented sentences in linguistic studies: syntactic connectivity and syntactic indivisibility.

Purpose. The purpose of this article is to streamline semantic types of phra seologized actually non-segmented sentences.

Methods. The following methods have been used: to determine the se mantic types of phraseologized actually non-segmented sentences, a descrip tive method; to find out the reasons for the formation of phraseosyntactic meaning in phraseologized actually non-segmented sentences is a transforma tional method.

Results. Phraseologized actually non-segmented sentences are formed on the basis of a phrase-scheme, in the structure of which there are two variable and tautological components, different in morphological expression. Typical forms of expressing the tautological components are the form of the nominative case of the noun, the verb infinitive and the form of the past tense of the masculine singular verb forms. The range of lexical-semantic content of nouns and verbs is quite wide. Rarely used are phraseologized actually non-segmented sentences with pronominal, particle and exclamatory tautological components. Actually non-segmented sentences of phraseologized type have phraseosyntactic mea ning; this is a generalized meaning. Phraseosyntactic meaning of phraseolo gized actually non-segmented sentences is characteristic of the whole structural scheme.

The type of categorical meaning serves as a differential feature in the sepa ration of semantic types of phraseologized actually non-segmented sentences. Phraseologized actually non-segmented sentences combine semantic types with categorical meanings of “affirmation” and “assessment”.

Discussion. Phraseologized actually non-segmented sentences are formed on the basis of a phrase-scheme with fixed positions of obligatory variable and constant components. The meaning of phraseologized actually non-segmen ted sentences is the subjective-objective attitude of the speaker to objects and phenomena of reality. Their categorical meaning is «relation» as an expres sion of the speaker's attitude towards the communicant, one of the participants in communication, etc. The type of categorical meaning shapes the semantics of a phraseologized actually non-segmented sentence. Their semantic types are based on two categorical meanings: affirmation and assessment.

We see further research prospects in establishing derivational connectivity in die structure of phraseologized actually non-segmented sentences.

Keywords: phraseologized actually non-segmented sentences, phrase-scheme, semantic type, categorical meaning, “affirmation” and “assessment”.

Вступ

Нові підходи до аналізу структури синтаксичних одиниць у граматиці української мови кінця XX - початку XXI ст. посприяли поглибленню теорії речення (праці І. Вихованця, А. Загнітка, К. Шульжука, М. Личук, Р. Христіанінової та ін.) (Вихованець, 1992; Загнітко, 2001; Шульжук, 2004; Личук & Шинкарук, 2001; Христіанінова, 2012 та ін.), зокрема син таксично нечленованих речень. Обгрунтування окремого типу нечле- нованого речення - фразеологізованого - в системі простого речення потребувало його логічної систематизації та семантичної типології.

Теоретичне підґрунтя

На межі ХХ-ХХІ ст. у лінгвоукраїністиці почали активно вивчати та досліджувати фразеологізовані нечленовані речення (праці М. Личук, Г. Ситар) (Личук & Шинкарук, 2001; Личук, 2015; Ситар, 2011; Ситар, 2012 та ін.). Наукові розвідки дослідників були присвячені в основно му аналізу структурних особливостей фразеологізованих речень.

Системний підхід до дослідження синтаксично нечленованих речень загалом і власне-нечленованих фразеологізованих речень зокрема в су часній українській мові початку XXI ст. посприяв ґрунтовному вивченню їхньої семантики й уможливив упорядкування семантичних типів фразе- ологізованих власне-нечленованих речень.

Мета наукової розвідки - з'ясувати специфіку утворення значення у фразеологізованих власне-нечленованих реченнях, систематизувати їхні семантичні типи.

Методологійне підґрунтя дослідження

Для досягнення поставленої мети використано такі методи: для ви значення семантичних типів фразеологізованих власне-нечленованих речень - описовий метод; для створення їхніх моделей - метод моделю вання; для з'ясування причин формування фразеосинтаксичного значен ня у фразеологізованих власне-нечленованих реченнях - трансформацій ний метод.

Матеріалом для дослідження послугували фразеологізовані власне- нечленовані речення, зафіксовані в художніх творах українських пись менників ХХ-ХХІ ст. та усному діалогічному мовленні.

Результати дослідження

Фразеологізовані власне-нечленовані речення - один із типів нечле- нованих фразеологізованих речень. Процеси демократизації усного роз мовного мовлення спричинили до активного вживання цих речень, гцо й викликало зацікавлення лінгвістів до вивчення їхньої семантики.

Дослідження семантичного аспекту фразеологізованих власне-нечле нованих речень уможливлене теоретичним підґрунтям: уведенням у гра матику української мови і врахуванням під час вивчення цього типу не- членованих речень двох граматичних категорій - синтаксичної зв 'язаності та синтаксичної нечленованості.

Фразеологізовані власне-нечленовані речення утворені на основі фра- зеосхеми, у структурі якої є два змінні тавтологійні компоненти, різні за морфологічним вираженням. Змінні компоненти можуть бути вираже ні переважно іменниками чи дієсловами, рідше - прикметниками, при слівниками чи службовими частинами мови. Постійними компонентами таких фразеосхем є одиничні частки так, то, парні частки от (оце, це).., так, зв'язка є, сполучники як, як... то (якщо.., то, коли.., то), як.., так, що.., то (те іі). прийменники над, з (із, зі), що розподілені між повторю ваними компонентами. Постійний компонент одно- або двоелементний.

Нечленовані побудови фразеологізованого типу мають фразеосин- таксичне значення, що є наслідком синтаксичної фразеологізації. На від міну від фразем, у яких фразеологічне значення метафоричного харак теру, у фразеологізованих реченнях - це узагальнене значення. Фразео- синтаксичне значення фразеологізованих власне-нечленованих речень властиве всій структурній схемі (Личук, 2016, с. 86). У структурі такого значення наявний компонент, що має узагальнювальний характер і не залежить від конкретного лексичного наповнення фразеологізовано го речення. Він є стійким, інваріантним, належить синтаксичній схемі власне-нечленованого речення. У цих реченнях основним є модусний компонент, що супроводжує всі реалізації будь-якого виду фразеологі зованого речення в мовленні. Слушною вважаємо думку М. Черемисі- ної та Т. Колосової про те, що модусна подія може існувати самостійно, без стосунку до дикіумної (Черемисина & Колосова, 2010, с. 37). У струк турі власне-нечленованого речення фразеологізованого типу фразеосин- таксичне значення обов'язкове.

У нечленованих побудовах фразеологізованого типу предмет мов лення оформлений у чітку структуру значень, що пов'язані з категорією «відношення». Узагальнювальний характер категорійного значення «від ношення» вможливлює виділення різних семантичних типів фразеологі зованих власне-нечленованих речень.

Тип категорійного значення слугує диференційною ознакою у вио кремленні семантичних типів фразеологізованих власне-нечленованих речень. Категорійні значення «ствердження» та «оцінка» уможливили виділити два відповідні семантичні типи, в межах яких розглядаємо низку значеннєвих підтипів і різновидів.

Семантичні типи фразеологізованих власне-нечленованих речень із категорійним значенням «ствердження»

Категорійне значення «ствердження» закріплене за такими фразео- схемами фразеологізованих власне-нечленованих речень:

а) N (Inf, Vf Adj, Pronom, Num, Adv, Part, Interj), так N (Inf, Vf Adj, Pronom, Num, Adv, Part, Interj)',

б) N (Inf, Vf Adj, Pronom, Num, Adv, Part, Interj), то N (Inf, Vf Adj, Pronom, Num, Adv Part, Interj)',

в) Як (якщо, коли) N (.Inf, Vf Adj, Num, Ach', Part), то N {Inf, Vf Adj, Num, Adv, Part);

г) Як (якщо, коли) N {Inf, Vf Adj, Num, Adv Part), так N {Inf, Vf Adj, Num, Adv, Part)',

д) Що N {Inf, V, Adj, Num, Adv Part), mo (me й) N {Inf, Vf Adj, Num, Adv Part).

У фразеологізованих власне-нечленованих реченнях, на думку М. Ко- потєва й А. Файнвейца, синтаксична ідіоматизація уможливлена повто ром компонентів (Копотев & Файнвейц, 2007, с. 113).

Узагальненість фразеосинтаксичного значення не детермінована се мантикою повнозначних чи граматичним значенням службових компо нентів (Личук, 2016, с. 85). Постійними компонентами таких фразеосхем є одиничні частки так, то і парні сполучники як... то (якщо.., то, коли.., то), як.., так, що.., то (те it), що розподілені між повторюваними компо нентами. Змінні тавтологійні компоненти виражені переважно іменника ми чи дієсловами, рідше - прикметниками, прислівниками чи службови ми частинами мови.

За специфікою стверджувальної семантики фразеосхеми вирізняємо такі семантичні підтипи цих речень.

Підтип із значенням ствердження звичайності, типовості названого предмета, явища, особи; ствердження звичайності дії. Напр.: Що ніч, то ніч (І. Йосипів); Як вмирати, то вмирати (Розм.).

М. Копотєв і А. Файнвейц указували на однозначність інтерпретації синтаксичних побудов цього підтипу, оскільки їхнє значення - «повна реалізація прототипної ситуації чи ознаки» (Копотев & Файнвейц, 2007, с. 113). Такі фразеологізовані речення менш залежні від контексту.

Підтип із значенням згоди з тим, що сказав співрозмовник, чи внут рішньої згоди. Напр.: - Не бачив його. Що не бачив, то не бачив (В. Слапчук); Як так, то й так (Розм.).

Недоконаний вид дієслова, зокрема зі значенням конкретної фізичної дії, означає згоду суб'єкта почати таку дію, а доконаний вид дієслова вка зує на його готовність виконати конкретну дію одноразово.

3. Підтип із значенням ствердження ознаки, дії, як такої, що відпо відає назві про неї. Такий семантичний підтип формують фразеологізова ні власне-нечленовані речення, утворені за фразеосхемою Як Vf(Inf), так Vf(Inf). Тавтологійні компоненти виражені особово-часовими, родовими, інфінітивними чи безособовими формами дієслів. Напр.: Як буде, так і буде.

Час все виправить (М. Вайно);-Як їхати, так їхати, - вирішив старий (В. Діброва). семантичний речення фразеологізований

Категорійне значення «ствердження» стосується ситуації загалом чи окремого її аспекту, напр.: Але Настя, то Настя. Вона навіть серед ие надто працьовитих колег мала репутацію пофігістки; Завтра, то за втра. Не все одно? Вона навіть не стала обурюватись (Із творів Братів Капранових).

Семантичні типи фразеологізованих власне-нечленованих речень із категорійним значенням «оцінка»

Категорійне значення «оцінка» має два вияви - нормативна оцінка та позитивна чи негативна оцінка, високий ступінь її вияву.

Фразеологізовані власне-нечленовані речення зі значенням норма тивної оцінки.

Категорійне значення «оцінка» як вказівка на відповідність нормі, тому, що є звичайним, реалізують фразеосинтаксичні значення таких структур них схем: Nn (Substj, Pronomи, Adv, Vf), як Nn (Substr Pronomи, Adv Vf); N є N, напр. : 3 яблуками, як з яблуками (В. Врублевський); Але ж поря док є порядок. Сам бачиш (Л. Денисенко).

Уживання власних іменників у ролі тавтологійних компонентів спри чиняє утворення алогічної порівняльної конструкції, у якій другий тавто- логійний іменник співвідносить особу з її узвичаєним, відомим усім об разом або образом у минулому. Порівняльна ознака може стосуватися зовнішнього вигляду особи, рис її характеру, способу поведінки та інше, що увиразнено постпозитивним контекстом. Такі фразеологізовані по будови часто використовувані в усному діалогічному мовленні, пор.: - Оксана як Оксана! Гостра на язик (Розм.); Василь як Василь! Ніколи не спішить (Розм.).

Із погляду логіки фразеологізовані власне-нечленовані речення є ало гічними конструкціями. Семантика фразеомоделі має контекстуальний характер. Перший із тавтологійних іменників означає індивідуальний об'єкт, виділений із низки однорідних; другий - клас об'єктів чи комп лекс ознак, властивих певному класу. Обмежено вживані в їхній ролі абстрактні іменники. Сполучник як виконує функцію квазіпорівняння, співвідносячи окреме і загальне, індивідуальне і типове.

Нормативну оцінку виражають фразеологізовані власне-нечленовані речення, іменникові компоненти яких є назвами конкретних предметів, істот, речовин, інколи - абстрактними назвами. Напр.: Придивилася і ні чого особливого ие побачила. Дядько як дядько. Навіть приємний. При наймні вгіклгікає довіру (Брати Капранови); Володька як Володька. У пив- барі замовив собі два великі кухлі пива... (В. Трубай); Ніч як ніч. ...Зорі одна по одній почали зникати, а небо світлішати... (К. Москалець). Рідше у таких реченнях тавтологійні компоненти є прикметниками, при слівниками чи іншими морфологічними одиницями. Найчастіше вжи ваються якісні прикметники, що виражають ознаки предметів, фізичні якості людини або певні психічні властивості, напр.: -- Високий будинок у вас. - Високий як високий. Всі такі будують (І. Йосипів); чи прислів ники, що виражають якісні ознаки дії або стану; це можуть бути фор ми вищого ступеня порівняння якісно-означальних прислівників, зокре ма і суплетивні форми, напр.: - Воно добре як добре. Та все може бути (В. Слапчук).

Оцінку як відповідність нормі виражають фразеологізовані речення, тавтологійні іменники яких поєднані постійним дієслівним зв язковим компонентом є. Напр.: -1 дійсно - справи вони і є справи. Чого тут об ражатись? (Брати Капранови); - Все буває, і то б нічого, якби ие люди. Знаєте, люди є люди (Я. Лижник). Тавтологійні іменникові компоненти здебільшого є назвами осіб, можуть бути виражені власними іменами та іменниками на позначення абстрактних понять.

Фразеологізовані речення, утворені за стійкою схемою N є И, виража ють повне, безвідмовне прийняття предмета, істоти, її ознаки. Категорій не значення нормативної оцінки в них ґрунтується на врахуванні як ос новних ознак предмета чи особи, так і додаткових, конотативних, які не завжди і не обов язково виявляються, а якщо і виявляються, то це є нор мою. Саме поєднання двох типів ознак - основних і додаткових, але також характерних для предмета, особи, - і визначає категорійне значен ня оцінки для цього типу фразеологізованих речень.

Експліцитне вираження постійного компонента зв язкової природи є підвищує надійність передання інформації. Він актуалізує модально- оцінне значення вірогідності. Інтонація впевненості, з якою вимовляєть ся зв 'язковий компонент є, відкидає будь-який сумнів щодо вірогідності предметного значення, яке передає іменниковий компонент. Підґрунтям такого значення є нормативний складник. Саме це дає підстави кваліфі кувати семантику фразеосхеми NI є NІ як часткове узагальнення.

Русисти також акцентують на узагальнювальній семантиці фразео схеми N. є Nг Є. Гулига трактував такі фразеологізовані речення як найбільш придатні для вираження категорії узагальнення (Гульїга, 1979, с. 38). Дослідник розглядав один повторюваний іменниковий компонент у синтаксичній позиції підмета, а другий, зі спеціалізова ною зв'язкою є, - як присудок. На його думку, поєднання підмета і присудка найчіткіше передає глобальне узагальнення, оскільки слу гує для вираження зв'язку двох загальних понять: часткового поняття, різновиду, і загального, окремого виду. А. Райхштейн відзначав стій кий характер та ідіоматичність фразеосхеми NI є NI: «її загальне зна чення не утворене стандартною комбінацією окремих елементів струк тури; воно містить додаткове значення, що випливає з конструкції за галом: “так воно і є, і нічого тут не вдієш”, “потрібно визнати це як факт”» (Райхштейн, 1971, с. 131).

Особливе зацікавлення становить функціонування власних імен у структурі фразеологізованих власне-нечленованих речень, утворених за фразеосхемами N як N. N є N. Вони є засобом оцінки і характеризуються певними релевантними для мовця ознаками, що експлікуються у пра вому та лівому контекстах. Як зазначав Ю. Степанов, «власні імена поєднують дві функції: вони означають, по-перше, індивідів, по-друге, індивідів, не подібних до інших індивідів» (Степанов, 1981, с. 88). Власні імена встановлюють одиничну референцію.

Контекстне оточення визначає специфіку іменникових компонентів: якщо значення тавтологійного іменникового компонента розкривається в контексті, то виразнішим є значення характеризувальної ознаки; коли ж контекстне оточення не дає тлумачення, то основним є значення тотож ності предмета чи поняття самому собі.

Фразеологізовані власне-нечленовані речення ґрунтуються на певній комунікативній ситуації, що передбачає спільність пресупозицій у мовця і слухача. У мовця й адресата мовлення встановлюється загальний рівень мовного мислення, на якому тлумачення поняття є зайвим, адже достат ньо лише загальної вказівки на напрям, у якому трактується поняття. Спираючись на загальнокультурний фонд та емпіричний досвід, загальні для мовця і слухача пресупозиції долають суперечності між мовною та мовленнєвою семантикою таких речень. На додаткове мовленнєве значення характеризувальної ознаки нашаровується комплекс суб'єктив но-модальних і оцінних значень - «так повинно бути», «це звичайно, природно». Фразеологізовані речення інформують про деяку норму як точку відліку для визначення оцінки, що вможливлює визнати оцінку нормативною. Маючи позачасове значення, такі синтаксичні побудови є одним із засобів узагальнення ситуації, що відображається в контексті, цьому сприяє властивий їм модус ствердження, відмова від надлишкових пояснень, вказівка на вичерпність характеристик.

Слугуючи засобом вираження нормативної оцінки й одночасно пові домлення, фразеологізовані речення, побудовані на тавтології, є також засобом репрезентації авторської модальності в тексті.

Імпліцитні мовленнєві підтексти, що властиві таким нечленованим побудовам, семантичне зрушення імені в них, роль ситуації чи контексту, що слугує своєрідною «семантичною скрепою» (Шмелев, 1976, с. 136), відсутність часової парадигми є диференційними ознаками таких фразе- ологізованих речень. Алогізм тавтології перекривається за допомогою ідіоматичності семантики, через значеннєві прирощування якої допов нюється висловлення в процесі комунікації.

Фразеологізовані власне-нечленовані речення зі значеннями пози тивної чи негативної оцінки, високого ступеня її вияву Ці категорійні значення реалізують фразеологізовані речення таких фразеосхем: NIsi„g з N2pi; AdjIsi„g з Adj2pI; NIsi„g над NSpi; Inf, так Inf; От Nh так Ny Om Adv, так Achy Om Vf, так If Тавтологійні компоненти, здебільшого іменнико вої природи, поєднані за допомогою прийменників над, з і його варіантів із, зі чи парних часток от (оце, це).., так. Напр.: - Бджола загадка, зірка загадка, а людина хіба ні? - Таємниця з таємниць, --роздумує художник (О. Гончар); ...От поставили, так поставили! (А. Тютюнник).

Найактивніше вживані повторювані іменники зі значенням особи або на позначення абстрактних понять, значно рідше - субстантивовані при кметники. Фразеосинтаксичне значення структурної схеми Nlsi„g з N2pj формують іменники зі значенням особи, у яких зроблено акцент на пев ній ознаці чи рисі характеру. З огляду на емпіричний досвід поколінь, світосприймання, певні асоціативні зв'язки така властивість характеру чи ознака не потребують додаткових пояснень, адже є зрозумілими і за гальновідомими. Часто емоційно-оцінне значення іменника створює план позитивної чи негативної модальності. Особливістю аналізова них фразеологізованих речень є незворотність і структурно-граматична стійкість компонентів їхньої фразеосхеми. Тавтологійні компоненти ви ражені переважно іменниками, перший із яких ужитий у формі називно го відмінка однини, а другий - родового чи орудного множини, зокрема у фразеосхемах Я,„ПІ. з Я2рі; ЯІШЩ над Ду,. Найактивніше в ролі тавтоло- гійних іменникових компонентів уживані іменники з емоційно-оцінним значенням, що створюють переважно план негативної модальності. Особливу експресію фразеологізованих речень з емоційно-оцінними імен никовими лексемами передає інтонація, напр.: Я останній дурень! Йолоп із йолопів! (В. Мулик).

Фразеологізовані речення, утворені за фразеосхемами з Л^,/ та N І.,„р над Я5р,. є синтаксичними синонімами. Специфіка другої фразео схеми полягає в тому, що в ній повторюваними можуть бути іменникові компоненти. Синонімію цих фразеологізованих конструкцій просте жуємо в структурних, семантичних та функційно-стилістичних особ ливостях.

У фразеологізованих власне-нечленованих реченнях із тавтологій- ними дієслівними компонентами, поєднаними одиничною інтерпози- ційною часткою так, реалізоване категорійне значення високого ступе ня позитивної оцінки. Повторюваними компонентами є інфінітиви ді єслів різних лексико-семантичних груп: зі значенням руху, пересування; фізичного стану; психологічного стану; зміни зовнішнього вигляду; активної фізичної дії; мовлення тощо. Напр.: Танцювати, так танцю вати! (М. Матіос); Гупнув шмат цегли. - Будувати -- так будувати! Усім селом (М. Вайно).

Специфіка фразеосхеми От N,. так У, - у семантичному обмеженні повторюваного іменникового компонента. Його виражають іменники двох груп: назви осіб і назви конкретних предметів. Для створення по зитивного модального плану вживають іменникові лексеми зі значенням позитивної емоційно-експресивної оцінки, напр.: -- От сімейка, так сі мейка. Тримаються купи (В. Врублевський); - Оце озеро, так озеро! - вигукнув радісно батько (М. Мулик); для характеристики особи в нега тивному плані, крім лексем на позначення осіб, можуть бути ужиті імен ники зі значенням істот, що увиразнює негативне ставлення до тих осіб, про яких ідеться, напр.: От негідник, так негідник! (Розм.); Оце дурень, так дурень! (Розм.). Лайливі іменники на зразок дурень, негідник, мер зотник, хам, виродок та інші виражають негативну оцінку в підкреслено зневажливому тоні, інколи - агресивно.

Крайню периферію утворюють фразеологізовані речення з тавтоло- гійними дієслівними компонентами, напр.: От заспівала, так заспівала! (Розм.); От сказали, так сказали! (М. Рябчук).

Висновки

Фразеологізовані власне-нечленовані речення - активні синтаксичні структури усного діалогічного мовлення. Утворені на основі фразеосхе- ми з чітко закріпленими позиціями облігаторних змінного та постійного компонентів. Фразеологізовані власне-нечленовані речення ґрунтовані на комунікативній ситуації. їхнє значення - це суб'єктивно-об'єктивне ставлення мовця до предметів і явищ реальної дійсності. Саме тому їхнім категорійним значенням є «відношення» як вираження ставлення мовця до повідомлюваного, до одного з учасників комунікації тощо. Тип катего рійного значення формує семантику фразеологізованош власне-нечлено- ванош речення. їхні семантичні типи ґрунтовані на двох категорійних значеннях: «ствердження» та «оцінка». З огляду на різноманітність до даткового значення ці семантичні типи об'єднують значеннєві різновиди та підтипи.

Перспективи подальших досліджень убачаємо у встановленні дерива ційної зв'язаності у структурі фразеологізованих власне-нечленованих речень.

Список викориспшноїлітератури

1. Вихованець, І. Р. (1992). Нариси з функціонального синтаксису української мови. Київ: Наукова думка.

2. Гулыга, Е. В. (1979). Реализация категории обобщения на синтаксическом уровне. В Вопросы русского языкознания (Вып. 2, с. 29-39). Москва: Издательство МГУ.

3. Загнітко, А. П. (2001). Теоретична граматика української моей. Синтаксис. Донецьк: ДонНУ. Копотев, М. В., Файнвейц, А. В. (2007). Изучать так изучать: синхрония и диахрония. В Научно техническая информация. Серия 2: Информационные процессы и системы, 9, 29-37. Личук, М. I., Шинкарук, В. Д. (2001). Ступені фразеологізаціїречень. Чернівці: Рута.

4. Личук, М. І. (2015). Формально-структурні типи фразеологізованих речень з тавтологійни- ми компонентами. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія 10. Проблеми граматики і лексикології української мови, 12, 156-163.

5. Личук, М. І. (2016). Фразеологізовані схеми нечленованих речень: нерозкладнокомплексна спе цифіка, узагальненозначеннєва диференціація. Науковий вісник Національного універси тету біоресурсів і природокористування України. Серія «Філологічні науки», 245, 80-88. Райхштейн, А. Д. (1971). Немецкие устойчивые фразы. Ленинград: Просвещение.

6. Ситар, Г. В. (2011). Статус синтаксичних фразеологізмів у системі фразеологічних одиниць. Вісник Донецького національного університету Серія Б. Гуманітарні науки, 2, 66-74.

7. Ситар, Г. (2012). Фразеологізовані речення, побудовані за моделлю Який N Copf, в українській мові. Лінгвістичні студії, 25, 64-70.

8. Степанов, Ю. С. (1981). Имена, предикаты, предложения. Москва: Наука.

9. Христіанінова, Р. О. (2012). Складнопідрядні речення в сучасній українській літературній мові. Київ: Видавничий дім Дмитра Бураго.

10. Черемисина, М. И., Колосова, Т. А. (2010). Очерки по теории сложного предложения. Москва: Едиториал УРСС.

11. Шмелёв, Д. Н. (1976). Синтаксическая членимостъ высказывания в современном русском языке. Москва: Наука.

12. Шульжук, К. Ф. (2004). Синтаксис української мови. Київ: Видавничий центр «Академія».

References

1. Cheremisina, М. І., & Kolosova, Т. А. (2010). Ocherki ро teorii slozhnogo predlozheniya [Essays on the theory of compound sentences]. Moskva: Editorial URSS [in Russian].

2. Gulyiga, E. V. (1979). Realizatsiya kategoru obobscheniya na sintaksicheshorn urovne [Implementa tion of the generalization category at the syntactic level]. In Voprosyi russkogo yazyikoznaniya [Questions of Russian linguistics] (Vol. 2, pp. 29-39). Moskva: Izdatelstvo MGU [in Russian].

3. Khrystianinova, R. O. (2012). Skladnopidriadm rechennia v suchasnii uhrainshu literaturnii movi [Complex sentences in modern Ukrainian literary language]. Kyiv: Vydavnychyi dim Dmytra Buraho [in Ukrainian].

4. Kopotev, M. V., & Faynveyts, A. V. (2007). Izuehattak izuehat: sinhroniya і diahroniya [To study so to study: synchrony and diachrony]. Nauchno-tehnicheskaya informatsiya. Seriya 2: Informatsionn- yie protsessyi і sistemyi [Scientific and technical information. Series 2: Information Processes and Systems], 9, 29-37 [in Russian].

5. Lychuk, M. I. (2015). Formal'no-struktumi typy frazeolohizovanykh rechen' z tavtolohiinymy kompo- nentamy [Formal-structural types of phraseologized sentences with tautological components].

6. Naukovyi chasopys Natsionalnoho pedahohichnoho universytetu imeni M. P. Drahomanova. Seriia 10. Problemy hramatyky і leksykolohn ukrain'skoi movy [Scientific journal ofM. P. Drago- manov National Pedagogical University. Series 10. Problems of grammar and lexicology of the Ukrainian language], 12, 156-163 [in Ukrainian].

7. Lychuk, M. I. (2016). Frazeologizovani skhemy nechlenovanykh rechen': nerozkladnokompleksna specyfika, uzagalnenoznachennyeva dyferenciaciya [Phraseologized schemes of non-segmented sentences: non-complex specificity, generalized value differentiation]. In Naukovyj visnyk Na tsionalnoho universytetu bioresursiv і pryrodokorystuvannya Ukrayiny. Seriya “Filologichni nauky” [Scientific Bulletin of the National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine. Philological Sciences Series], 245, 80-88 [in Ukrainian].

8. Lychuk, M. I., & Shynkaruk, V. D. (2001). Stupenifrazeolohizatsii rechen'[Degree ofphraseologiza- tion of sentences]. Chemivtsi: Ruta [in Ukrainian].

9. Rayhshteyn, A. D. (1971). Nemetskie ustoychivyie frazyi [German resistant phrases]. Leningrad: Prosveschenie [in Russian].

10. Shmelyov, D. N. (1976). Sintaksicheskaya chlenimost' vyiskazyivaniya v sovremennom russkom yazyike [The syntactic membership of statements in modern Russian]. Moskva: Nauka [in Rus sian].

11. Shulzhuk, K. F. (2004). Syntaksys ukrainskoi movy [Syntax of the Ukrainian language]. Kyiv: Vy davnychyi tsentr “Akademiia” [in Ukrainian].

12. Stepanov, Yu. S. (1981). Imena, predikatyi, predlozhemya [Names, predicates, sentences]. Moskva: Nauka [in Russian].

13. Sytar, H. (2012). Frazeolohizovani rechennia, pobudovani za modelliu Який N Copf, v ukrainskii movi [Phraseological sentences, built on the Який Nt Copf model, in Ukrainian]. Linhvistychni studii [Linguistic Studios], 25, 64-70 [in Ukrainian].

14. Sytar, H. V. (2011). Status syntaksychnykh frazeolohizmiv u systemi frazeolohichnykh odynyts [The status of syntactic phraseologisms in the system of phraseological units]. Visnyk Donetskoho natsionalnoho universytetu. SeriiaB. Humanitarni пайку [Bulletin of Donetsk National Universi ty. Series В. The Humanities], 2, 66-74 [in Ukrainian].

15. Vykhovanets, I. R. (1992). Narysy z funktsionalnoho syntaksysu ukrainskoi movy [Essays on function al syntax of the Ukrainian language]. Kyiv: Naukova dumka [in Ukrainian].

16. Zahnitko, A. P. (2001). Teoretychna hramatyka ukrainskoi movy. Syntaksys [Theoretical grammar of the Ukrainian language. Syntax]. Donetsk: DonNU [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru